diff --git "a/UD_Ukrainian-IU/uk_iu-ud-train.txt" "b/UD_Ukrainian-IU/uk_iu-ud-train.txt"
new file mode 100644--- /dev/null
+++ "b/UD_Ukrainian-IU/uk_iu-ud-train.txt"
@@ -0,0 +1,8853 @@
+У домі римського патриція Руфіна була прегарна фреска, зображення Венери та
+Адоніса. Якось зібралися у нього, ховаючися від переслідувань, одновірці дружини
+– християнки. Й одразу ж узялися замазувати стіну, певні свого права негайно
+знищити гріховне, як на їх погляд, мальовидло. Це одна з надзвичайно важливих
+сцен у драмі Лесі Українки «Руфін і Прісцілла». Як і багато інших її сюжетів,
+вона виявилася візіонерським передбаченням: за якесь десятиліття після написання
+твору несамовиті ревнителі нового ладу почали нищити культурні скарби, до того ж
+засобами вони володіли непорівнянно потужнішими, аніж гнані сектярі при початку
+християнської ери. Мистецька спадщина стала лише одним з інструментів у
+невпинній ідеологічній боротьбі. Усе, що не відповідало радянським уявленням про
+корисність (інші функції мистецтва майже не бралися до уваги, воно мало лише
+виховувати лояльних до влади громадян), цензурувалося, замовчувалося. 
+
+Мало не сто років тому Микола Зеров радив не гаючись «перевіяти на току критики»
+наші мистецькі набутки, відсіяти полову, виважити все найдобірніше й означити
+тяглість національної традиції. Однак подосі така конче необхідна канонотворча
+робота вповні не виконана, і то навіть на рівні задовільної публікації всього
+корпусу текстів хоча б першорядних класиків. Лесю Українку цензурували
+надзвичайно пильно, адже в радянському іконостасі вона мала постати бездоганною
+марксисткою, «пролетарською інтернаціоналісткою», «другом робітників», предтечею
+соціалістичного реалізму et cetera. Усіма згаданими визначеннями аж в очу рябить
+читачеві багатьох монографій та статей. Інтерпретаторам достатньо було просто
+називати чорне білим, видавцям і редакторам велося складніше й клопітніше: тут
+ані напівправда, ні одверта коментаторська брехня не допомагали. Щодо
+неприхованого обману, то читання приміток до нібито академічного
+дванадцятитомника спричинює ледь не ментальний ступор; у якийсь момент геть
+перестаєш розуміти, як же то Лариса Косач зберегла свої інтернаціоналістські й
+соціалістичні переконання та симпатії до братнього російського народу (одразу ж
+зазначу, що північних сусідів вона в листах послідовно називала кацапами, геть
+не толерувала, і насправді всі ці її філіпіки на адресу колонізаторки-московщини
+якраз і вилучали якнайстаранніш), повсякчас перебуваючи, коли вірити написаному,
+в оточенні злісних українських буржуазних націоналістів – майбутніх ворогів
+радянського ладу, шовіністів та ідеологів контрреволюції. 
+
+Найперш барикада мала би перегородити затишну вітальню косачівського дому, бо,
+як дізнаємося з академічних пояснень, Ольга Драгоманова-Косач «стояла на
+ліберально-буржуазних позиціях», а її донька – на марксистських. Михайло
+Драгоманов, котрого в листах не раз названо найдорожч��м і найавторитетнішим
+учителем, – «еволюціонував у бік буржуазного лібералізму», тоді як «Леся
+Українка формувала власний революційно-демократичний світогляд, пов’язавши свою
+творчість і громадську діяльність з ідеями наукового соціалізму». Ця заввага
+літературознавця погано корелює зі свідченням самої поетеси у листі до Ольги
+Кобилянської: «…вчилась тільки того, що мені подобалось, а читала все, що
+запорву, без жадної заборони. Правда, коректив був в особі моєї матері та в
+листах дядька Драгоманова, якого вважаю своїм учителем, бо дуже багато завдячую
+йому в моїх поглядах на науку, релігію, громадське життя і т. і. Коли б він був
+жив довше, то, може б, з мене вийшло що ліпше, ніж є тепер, а так – буде, що
+буде!». Саме запереченню потужного впливу Михайла Драгоманова «лесезнавці»
+присвятили дуже багато праці. Сергія Мержинського, адресата найпроникливішої
+інтимної лірики Лесі Українки, чию смерть вона пережила як спустошливу особисту
+втрату («коли подумаю тільки, що я такого друга маю втратити!..»), представлено
+у примітках перш за все «активним членом соціал-демократичних гуртків, одним з
+перших пропагандистів марксизму в Києві та Мінську». (Щодо марксизму, захоплення
+яким нібито знівелювало «згубний» вплив Драгоманова, то коментаторам зоставалося
+тільки сподіватися, ніби читачі обмежаться лише їхніми примітками. Бо самою
+авторкою всі акценти розставлено зовсім очевидно. Зокрема, у листі до сестри
+Ольги, датованому вереснем 1897: «Тим часом не роблю, як і перше, сливе нічого,
+от тільки половину «Kapital’у» «проштудировала» («читати» його не можна), і,
+знаєш, чим далі читаю, тим більше розчаровуюсь: я не бачу тієї «строгой
+системы», про яку говорять фанатики сеї книжки, бачу багато фактів, чимало
+дотепних гіпотез і ще більше просто дотепів, але багато зостається для мене
+темного, невиясненого, недоговореного і в науковій теорії, і в практичних
+виводах з неї. Ні, видно, се novum evangelium все-таки потребує більше
+безпосередньої віри, ніж її у мене єсть.» Ще одного близького приятеля Лариси
+Косач, перекладача Максима Славинського, замученого по другій світовій у
+радянській тюрмі, звинувачено в тому, що «опинився в таборі
+буржуазно-націоналістичної еміграції у Празі». Врешті, там-таки «опинилося»
+чимало адресатів Українчиних дружніх листів. А вже Михайла Грушевського та
+Володимира Винниченка очорнено найстрашнішими епітетами, і зостається тільки
+дивом дивуватися, як же могла Лариса Косач знатися та ще й листуватися з такими
+звироднілими й аморальними людьцями. І друкувалася завжди у ворожих
+«буржуазно-націоналістичних» виданнях, як-от, на думку коментаторів, «Зоря»,
+«Діло», не кажучи вже про «Літературно-науковий вісник», який від буржуазного
+лібералізму «скотився» до ідеології фашизму. 
+
+А де вже зовсім ніяк було перебрехати, вдавалися до спас��нних купюр, отих крапок
+у квадратних дужках, що їх у дванадцятитомнику безліч. Видавці пояснювали
+чемненько, нібито всього лиш не хочуть оприлюднювати переважно інформацію
+приватного характеру. Але виглядає, що єдиним радикальним засобом позбавлення
+пам’яті є фізичне знищення її носіїв. Коли вже брехати, то слід не ховати
+оригінали під спецхранівські замки, а таки ж палити цілу бібліотеку. Що свого
+часу й практикувалося. Відкриття архівів і поновлення цензурних вилучень
+якнайочевидніше показує, що всі маніпуляції з академічним виданням робилися
+найперш задля поборення чи хоча б завуальовування двох страшних гріхів –
+буржуазного націоналізму та зловорожого модернізму. 
+
+З особливою запопадливістю цензори вичищали все, пов’язане з історією
+українського культурного спротиву чи, іншими словами, культурництвом як
+державницькою діяльністю Старої Громади та Плеяди. Про настрої тодішньої
+«молодої України» свідчить хоча б щиросердно-радісний пасаж з листа до матері:
+«Вчора ми з кнакною були на концерті в пользу чорногорців, дуже гарний концерт
+був. Мєдвєдєв співав «Гетьмани», «Олесю», «Дощик», хор співав «Гей не дивуйте»,
+співачка Снарская (наша волинячка) – «Чом, чом чорнобров», а в самому кінці хор
+утяв «Српиjа свободна» («Ще не вмерла Україна»). Дивно було чути сю мелодію в
+концерті! Ми з кнакною руки одбили, плескаючи». (Зрозуміло, що крамольну згадку
+про «Ще не вмерла…» вилучили, а цензуроване речення сприймалося якимось надміру
+екзальтованим.) Так сприймала свій національний гімн ґенерація, яка й
+спромоглася відродити державу, це якраз із цього кола вийшло чимало провідних
+діячів Української Народної Республіки. Модерністське розмежування політики і
+мистецтва не означало для Лесі Українки зречення громадянського служіння. Тільки
+от писання патріотичних віршів поетка вже служінням і обов’язком не вважала. «Що
+ж до мене, – звірялася Михайлові Драгоманову, – то я тільки генієві можу
+простить кепсько збудований вірш, та й то не завжди. Українським же поетам слід
+би на який час заборонити писати національно-патріотичні вірші, то, може б, вони
+скоріше версифікації вивчились, примушені до того лірикою та перекладами, а то
+тепер вони найбільше надіються на патріотизм своїх читців, а не на власну рифму
+та розмір.» 
+
+Нове покоління хотіло непорівнянно ширших горизонтів, повноправного
+представлення своєї творчості перед «світовим ареопагом». Коли «батьки»,
+пригнічені нестерпним зовнішнім тиском, загрозою самому існуванню нації, часто
+трималися оборонної, консервативної, домашньовжиткової позиції, то діти лишень
+музеєфікацією дорогого минулого вже обмежуватися не хотіли. У «вавилонському
+полоні», на руїнах колишньої слави, після натхненної оргії («минув час оргій, не
+було вінців, // і на вино не стало винограду») треба, за Лесею У��раїнкою, дбати
+про незалежність від ласки ворога. Пророчиця Тірца радить не квилити, а
+розпалювати багаття й засівати землю: «Лежачим краю рідного немає. // Чий хліб і
+праця – того і земля». Усі ці історичні сюжети й костюми (та навіть і самі назви
+згаданих драм!) звучали животрепетними, пристрасними коментарями таки ж злоби
+того передреволюційного, передгрозового дня. Дуже вимовною видається її реакція
+на польську рецепцію «Кассандри»: «З польської статті мені найбільше сподобалось
+те, що «Кассандра» страшна для поляків. От не знала я, чим їх можна злякати. Ся
+похвала, по-моєму, найбільша, а то вони все хвалять нас за «тихий смуток»,
+«резигнацію» і подібні зовсім не страшні речі, та пора вже їм завважити, що й ми
+можемо мати «сильну руку».» Це вже не голос романтичного співця, а швидше
+ідеологія національної аристократії, готової взяти на себе відповідальність за
+майбутнє держави й народу. 
+
+Ще очевидніше модерна національна ідентичність виявляється в інтерпретації
+українсько-російських взаємин. Лексему «кацапи» з листів якнайпослідовніше
+вичищали, між тим погордливо-зневажливе ставлення до злодійкуватого сусіда у
+Лесі Українки не обмовка і не «помилка» (у чому трохи знічено переконували нас
+радянські редактори), а таки ж незмінна позиція. Вона знає, що, як нагадує один
+з героїв «Оргії», «Рим ходив у Грецію до школи», що претензії на роль старшого
+брата у слов’янській сім’ї цілковито безпідставні. Оксана в «Боярині» на
+власному трагічному досвіді переконалася, що Росія та Україна – це
+антагоністичні світи, різні культурні традиції. У листах авторка «Боярині»
+висловлюється навпростець: «…нам, українцям, не щастила доля ніколи в тій
+Московщині». Миритися з таким станом справ нізащо не згоджується: «[…] я ніколи
+не згоджуся вступитися з дороги перед усякими перевертнями і покутними
+борзописцями з чужої літератури,– dafűr ich bin mir doch zu gut! Та пора вже й
+публіку нашу привчити (не говорячи про самих редакторів), щоб не била поклонів
+перед усякими nullite’s через те тілько, що вони в ряди-годи удостоюють нам «в
+хату плюнути» (раніше «наплювавши» на неї), забрівши знічев’я з роскішних
+сусідських палат до нашого вбогого куріня. Адже і в курінях на покуті сиділо
+виборне отамання та чесне товариство, а не якісь заволоки-потурнаки». 
+
+Погроза Володимира Винниченка перейти в сусідню літературу, писати для
+російського читача, краще здатного оцінити талановитого автора, спричинила
+серйозний конфлікт. Михайлові Коцюбинському він скаржився у листі, що зважати на
+докори української лицемірної критики не буде, а відтак єдиним виходом для себе
+бачить зміну мови й ідентичності. Втім, Євгенові Чикаленку звірявся, що зробити
+це нелегко: «Трудно, Євгене Харлампійовичу, бути українським літератором. Несеш
+як якусь наслідственну хворобу на собі свою національність. Скинути її –
+неможливо, як неможливо з блондина стати брюнетом, але ж і нести нелегко.» У
+моральному кодексі Лесі Українки такі роздуми й вагання молодшого колеги по цеху
+(до речі, дуже прихильно підтриманого земляками при початку творчого шляху; Леся
+Українка присвятила Винниченкові розлогу аналітичну статтю, вилучену, зрозуміло,
+з академічного радянського зібрання творів) мали сприйматися у кращому разі як
+безвідповідальні. Ця гучна контроверсія стала одною зі спонук для написання
+драми «Оргія». Що має робити митець, коли його країна загарбана? Історія Антея,
+готового повісити арфу на вербі й задовольнитися всього лиш хатнім визнанням
+(значущий для цієї авторки мотив, не раз актуалізований у творах різних років),
+дає його землякам «добрий приклад». Це передсмертна репліка героя, котрий вважає
+за краще між честю й славою вибрати таки першу. Справа не лише в тому, що,
+записавшися в хор римського Мецената, співець зраджує свій край і свою мову. За
+Лесею Українкою, творчість із чужого примусу, підлаштована під смаки замовника,
+– це ще й зрада Богом даного таланту. У сусідських наймах не здобудеш тої
+повноцінної слави, якою винагороджують геніїв; Антей мусить торкатися таки
+рідної землі, аби не втратити силу й обдарування. 
+
+Дідок атестував, а в Андрія помалу опускалися руки, відлипала спина від дверей і
+очі дерлися на лоба. 
+
+— Роздягайтесь,— закінчив дідок свою атестацію сумно.— Ми всі тут голі, як
+святі, бо душно й пітно від тісноти, та й попріло все у нас. Влаштовуйтесь,
+товаришу, як вдома. І не думайте злого. 
+
+Андрій почервонів (Господи, який же він дурень!), а водночас зрадів, це чудесно,
+що він має таке знамените товариство! Не гаючи ні хвилини, роздягся, лишившись в
+самих трусах (в яких він, на щастя, ходив завжди — і влітку, і взимку) і
+вмостився де стояв — біля самісіньких дверей, бо більше не було й клаптика
+вільного місця. 
+
+— На середину, на середину сідайте, товаришу!..— зашепотіли всі.— На середину.
+Розкажіть нам щось. Ви ж з волі? 
+
+«Як він міг дати маху! Всі такі милі, благопристойні, хоч і змучені люди». 
+
+Андрій сів на середину, знаючи, що людина з волі для ув’язнених колосальний
+клад, і готовий зробити цим людям все, що в силі, приємного. Його обліпили ці
+голі люди, як комашня шкоринку хліба. Він серед них виглядів дійсно, як людина з
+волі — засмалений сонцем, аж бронзовий, повнокровний, свіжий. 
+
+— Тільки Ви тихенько,—поінформував хтось пошепки,— ми сидимо от, як турки, бо не
+маємо права ані ходити, ані стояти, ані лежати… Тільки сидіти і то тихо. Це
+такий режим тут. Це щоб Ви знали. Говорити голосно — заборонено. Сміятись
+голосно — теж. І тут повнісінька тюрма таких, як ми. А тепер розказуйте… 
+
+— Ви давно з волі? — запитав хтось. 
+
+— Сьогодні. 
+
+— А звідки Ви? З якої місцевості? 
+
+Андрій окинув камеру оком, подумав хвилинку, позіхнув і відповів: 
+
+— З-під Манчжурії. 
+
+— Ого! 
+
+— А скажіть,а чи там аеродромів багато,га?—миттю запитав хтось жваво, голосно і
+з надзвичайним інтересом.— Чи багато аеродромів?! 
+
+Андрій помовчав, подивився пильно на того, що питав, посміхнувся й раптом
+викарбував: 
+
+— А тобі куди летіти так негайно приспічило, га!? 
+
+Вся камера пирснула, скинулась від несподіванки й обернулася до того, що ставив
+запитання. Це був яскраво-рудий, банькатий, молодий жид. Від такої точної
+відповіді він втягнув голову в плечі й боязко заморгав білявими віями. 
+
+— От так! — прошепотів хтось до когось за спинами товаришів.— Чик — і вилущив
+стукача, га!.. 
+
+А Андрій дивився усміхненими очима на всіх присутніх: 
+
+— Ну кого ще, товариші, що цікавить? Будь ласка. 
+
+Більше ніхто не питав його ані про аеродроми, ані взагалі не ставив ніяких
+каверзних запитань, відповідаючи на які, можна послизнутися. Питали про життя на
+волі, про погоду, про врожай, про спортові змагання тощо і чекали з надзвичайною
+цікавістю, що ж він скаже. Андрій на всі запитання відповідав щиро. Але оскільки
+в цій країні можна послизнутися на кожнім запитанні, відповіді були досить
+загального характеру, а здебільша зовсім лаконічні: «Добре», «знаменито»,
+«чудесно», «весело», «гарно» і т.п. А очима дивився на всіх усміхнено й вивчав
+кожного. Всі були задоволені з Андрієвих відповідей. А він говорив тим своїм
+усміхненим поглядом: «Не кваптесь, друзі мої! Ще встигнемо наговоритись. Перш
+давайте добре познайомимось, а то от дідько його знає… Буває всякого…» 
+
+Так от і відбулася перша розмова з людиною з волі. 
+
+Височенна, чотириярусна тайга, буйна й непролазна, як африканський праліс,
+стояла навколо зачарована. Не шелесне лист, не ворухнеться гілка. Сорокаметрові
+кедри, випередивши всіх у змаганні до сонця, вигнались рудими, голими стовбурами
+з долішнього хаосу геть, десь під небо і заступили його коронами. Там по них
+ходило сонце і пливли над ними білі хмари. Слідком за кедрами пнулися
+велетенські осики та інші листаті гіганти, що, бувши нижчі за кедри, творили
+другий ярус. Потім височенна ліщина колючого горіха, ялини, де-не-де берізки,
+берестина, черемха, перевиті ліанами дикого винограду та в’юнків, ішли вгору
+третім ярусом. А внизу — в четвертому ярусі — суцільний хаос. Місцями густа, мов
+щітка, звичайна ліщина, височенні трави і бур’яни. 
+
+Внизу, по землі, слався мох, пообростав усе, що тільки можна. Внизу було
+півтемно і вогко. Лише де-не-де проривались яскраві сонячні пасма і стояли, як
+мечі, уткнуті лезами в землю. 
+
+Нетрі. Несходимі, незміряні. Вони то спускалися схилом униз, то підіймалися
+знову вгору і так зі «становика» на «становик», з кряжу на кряж, як буйне
+рослинне море, розпливались геть десь у безвість. 
+
+Маленький смугастий звірок, що сидів собі навпочіпки на поваленій кедрині проти
+сонечка і пильно, з ��иглядом ученого дослідника, розглядав торішній грибок,
+тримаючи його передніми лапками, раптом нашорошився. Ні. То так щось. В нетрях
+панує надзвичайна тиша, як у дивному храмі дивного бога. Лише рябок,
+засвистівши, пролетів з однієї височенної кедри на іншу і завмер на гілці, мов
+сучок, нерухомо, опустивши чубату голівку вниз і витягши шию. Тиша. 
+
+На поваленій кедрині тремтіли сонячні зайчики. Смугастий звірок-бурундук почав
+бавитися з ними, задравши хвостика, як той драгун султана, перестрибував через
+них. Присідав і дивився вниз. Внизу, під кедриною, виходячи десь з бур’янів і
+вітролому і зникаючи знов у бур’янах та каміннім розсипу, вилась вузенька
+стежечка, звірина доріжка, утоптана за тисячоліття. Їх немало, таких стежечок. А
+серед них десь й такі, на яких одвіку ще не ступала нога людська. 
+
+Бурундук зіскочив на стежечку, щось поворожив, пройшовся сюди-туди і враз,
+тривожно цикнувши, стрімголов вискочив на кедрину, на пень, звідти на дубок.
+Сховався. Визирнув. Знову сховався. Цикнув і завмер, виглядаючи з-за стовбура.
+Ні таки, він не помилився зразу. Щось таки добирається, щось іде стежечкою.
+Шелеснула суха бирка. Тріснула гілка. Посипались камінці і покотились десь,
+покотились униз. Щось важко, помалу йшло крутою стежкою на «становик». 
+
+Стояла ясна та прохолодна квітнева днина, на годинниках пробило тринадцяту
+годину. Вінстон Сміт, притискуючи підборіддя до грудей щоб сховатися від
+підступного вітру, швидко ковзнув крізь скляні двері великого панельного будинку
+що звався “Перемога”, але не достатньо швидко щоб завадити вихру з піску та
+пилюки увійти разом з ним. 
+
+У вестибюлі тхнуло вареною капустою та старими драними килимками. В одному з
+його кінців був кольоровий плакат, завеликий щоб розташувати його всередині
+квартири, прибитий кнопками до стіни. Вінстон пішов сходами. Не було сенсу
+намагатися піднятися ліфтом. Навіть у найкращі часи він працював лише зрідка, а
+відтепер черговий електрик вимикав його взагалі під час світлого часу доби. Це
+була частина політики заощадження під час приготування до Тижня Ненависті.
+Квартира знаходилася на сьомому поверсі, і Вінстон, який мав тридцять дев’ять
+років та варикозну виразку на правій щиколотці, йшов дуже повільно, відпочиваючи
+по декілька разів під час сходження. На кожному поверсі, навпроти ліфтової
+шахти, зі стіни пильно дивився плакат з величезним обличчям. Це було одне з тих
+зображень,які створені так щоб очі невідривно слідкували за тобою куди б ти не
+пішов. СТАРШИЙ БРАТ НАГЛЯДАЄ ЗА ТОБОЮ, промовляв напис під зображенням. 
+
+Всередині квартири солодкий та принадний голос диктував перелік цифр, що якось
+стосувалися виробництва чушкового чавуну. Цей голос лунав з видовженої металевої
+тарелі, що нагадувала поблякле дзеркало, та була вмонтована в поверхню стіни
+праворуч. Вінстон повернув вимикача і голос дещо вщух, одначе слова що лунали ще
+можна було розібрати. Цей прилад (який звався телезахист) можна було приглушити,
+але не було жодного способу вимкнути його повністю. Він підійшов до вікна:
+маленька, квола фігурка, його худорлявого тіла лише підкреслювалась блакитним
+спецодягом, що був уніформою його партії. Його волосся було яскраво світлим,
+його обличчя було природньо рум’яним та життєрадісним, його шкіра була огрубілою
+від господарчого мила та тупого леза бритви, та вкритою крижаною маскою зими яка
+щойно скінчилася. 
+
+Назовні, навіть крізь скло закритих вікон, світ виглядав замерзлим. Вниз по
+вулиці маленькі вихрики вітру спірально витанцьовували пилом та рваним папером,
+і не зважаючи на те що яскраво світило сонце та небо було кричуще блакитним, там
+усе здавалося знебарвленим, окрім плакатів розвішаних,ніби у п’яному делірії,
+усюди. Чорновусе обличчя пильно спостерігало домінуючи на кожному закутку. Один
+з них знаходився безпосередньо на стіні будинку навпроти. СТАРШИЙ БРАТ НАГЛЯДАЄ
+ЗА ТОБОЮ, казав напис, доки темні очі зазирали глибоко у їство Вінстона. Нижче
+по вулиці висів ще один плакат, обідраний з краю, що гарячково тріпотів на
+вітру, почергово показуючи та ховаючи одне єдине слово ІНГСОЦ. Набагато далі
+звідси гелікоптер плавно ковзав поміж дахів, ширяючи немов трупна муха, стрімко
+рухаючись геть по кривій. Це був поліцейський патруль, що шпигував по людських
+вікнах. Але патрулю було байдуже, хай там як. Тільки Поліції Думок було не
+байдуже. 
+
+За спиною Вінстона голос з телезахисту все ще белькотів про чушковий чавун та
+про перевиконання Дев’ятого Трирічного Плану. Телезахист приймав та транслював
+одночасно. Будь-який звук який видавав Вінстон, навіть тихіший за найтихіший
+шепіт, буде записано ним, більш того, впродовж усього часу що він залишається у
+полі зору який контролюється металевою таріллю, його буде не тільки добре чутно,
+а ще й добре видно. Звісно не було жодного способу дізнатись чи спостерігають за
+вами саме у цей проміжок часу. Про те як часто чи згідно якої системи Поліція
+Думок смикає за будь-який з персональних лялькових дротів можна було лише
+здогадуватись. Можливо навіть що вони слідкують за всіма постійно. Але вони
+могли обрати навмання і смикнути саме за твій ляльковий дріт у будь-який час
+коли вони цього забажають. Ти мав жити і ти жив, за звичкою що перетворилась на
+інстинкт — що кожен звук який ти видаси буде записано та,за виключенням коли ти
+у пітьмі, кожен твій рух буде ретельно розглянуто. 
+
+Вінстон залишався стояти спиною до телезахисту. Так було безпечніше, одначе, він
+добре знав, що навіть по спині можна багато чого дізнатися. За кілометри звідси
+Міністерство Правди, місце його роботи, височіє немов біла й простора вежа
+посеред замурзаного краєвиду. Це, думав він з неоднозначною огидою — це був
+Лондон, головне місто Злітно-посадкової Смуги Один, третя з найбільш населених
+провінцій Океанії. Він відчайдушно намагався витиснути з себе хоча б трохи
+дитячих спогадів які б дали змогу дізнатися йому чи завжди Лондон був таким. Чи
+були там завжди ці веренви гнилих та трухлявих домів в стилі дев’ятнадцятого
+сторіччя, з їхніми боками підкріпленими дерев’яними балками, з їхніми вікнами
+забитими картоном та з їхніми дахами з гофрованого заліза, з їхніми божевільними
+та розхристаними палісадниками що провисають на всі боки? І розбомблені місцини
+де пилюка зі штукатурки вихоріє у повітрі та зніт безладно поріс по купі рваного
+каміння; і місця де бомби пошматували значні ділянки на яких з’явилися
+огидні,брудні та ниці колонії дерев’яних гуртожитків що швидше схожі на курники?
+Це була жахливо величезна пірамідальна будівля з блискучого білого бетону, що
+здіймалася, тераса за терасою, на триста метрів угору. 
+
+З того місця де стояв Вінстон було дуже легко прочитати, елегантно витиснені на
+його білій поверхні, три гасла Партії: 
+
+ВІЙНА ЦЕ МИР 
+
+ВОЛЯ ЦЕ РАБСТВО 
+
+БАЙДУЖІСТЬ ЦЕ СИЛА 
+
+Міністерство Правди містило,як казали плітки, три тисячі кімнат від першого до
+останнього поверху, та відповідну за розмірами розгалужену підземну систему.
+Безладно розкидану по усьому Лондону де було ще лише три такі ж схожі за
+зовнішнім виглядом та розмірами будівлі. Отже цілком зрозуміло що решта споруд
+були представниками карликової архітектури та з даху панельного будинку
+“Перемога” ти міг побачити усю цю четвірку одночасно. Це були домівки чотирьох
+Міністерств з яких повністю складався державний уряд. Міністерство Правди яке
+займалося виробництвом новин,освіти, розваг та образотворчого мистецтва.
+Міністерство Миру яке піклувалося про війну. Міністерство Любові що підтримувало
+закон та порядок. І Міністерство Достатку що відповідало за економічні справи.
+Мовою Новосуржу їх називали: Мініправда, Мінімир, Мінілюб та Мінідостаток. 
+
+Міністерство Любові було одним з насправді найжахливіших. У ньому взагалі не
+було вікон. Навіть на вулицях що безпосередньо межували з ним блукали горилопикі
+охоронці у чорній уніформі, озброєні розкладними кийками. 
+
+Вінстон різко обернувся. Він надав своєму обличчю виразу спокійного оптимізму,
+що доцільно було робити стаючи обличчям до телезахисту. Він пішов крізь кімнату
+до вузенької кухні. Залишаючи Міністерство о цій порі дня він пожертвував своїм
+ланчем у буфеті та усвідомлював що на кухні з їжі є лише скибка чорного хліба
+яка не дотягне до завтрашнього сніданку. Він узяв з полиці пляшку з безбарвною
+рідиною на якій була простенька біла етикетка з написом ДЖИН ПЕРЕМОГА. Воно
+випромінювало хворобливий, нудотний та маслянистий запах наче китайська рисова
+горілка. Вінстон наповнив майже повну чайну чашку що стояла поблизу, нервуючи
+від потрясіння, і жадібно ковтнув його одним великим ковтком неначе ліки. 
+
+Миттєво його обличчя стало яскраво-червоним і вода потекла з його очей.
+Наступної ж миті, хай там як, пожежа у його шлунку вщухла і світ почав здаватися
+більш бадьорим, веселим та ясним. Він узяв сигарету зі зіжмаканої пачки з
+написом “Сигарети Перемога” необачно тримаючи її догори дригом, внаслідок чого
+тютюн з неї висипався на підлогу. З наступною пощастило більше. З шухляди столу
+він дістав ручку для пера, пляшечку чорнил, і товстий, розміром з чверть
+стандартного листа, записник з червоним задником та мармуровою обкладинкою. 
+
+З деяких причин телезахист у вітальні був незвично розташований. Він міг бути
+почутий, звісно, але допоки він знаходився у своїй теперішній позиції його не
+можна було побачити. Це стало можливим частково через незвичайну географію
+кімнати яка ніби сама пропонувала йому зробити всі ті речі які він зробив. Це
+був по-особливому надзвичайний записник. Його гладенький кремовий папір, трохи
+пожовклий по краях, був однією з тих речей яку не виготовляли щонайменше останні
+сорок років. Вінстон встромив кінчик пера у ручку для пера та облизав його щоб
+позбутися масткого бруду. Ручка з пером це був архаїчний інструмент, зрідка
+вживаний навіть для підписів, просто він відчував що цей чудовий кремовий папір
+заслуговує на те щоб бути розписаним справжнім пером замість того щоб бути
+подряпаним звичайним хімічним олівцем. Насправді він не звик писати від руки. За
+виключенням дуже коротеньких нотаток, він зазвичай диктував усе що потрібно до
+мовоноту, який ясна річ був непридатний щодо його теперішньої мети. Він занурив
+ручку з пером у чорнило та на декілька секунд завагався. Тремтіння пройняло усі
+його нутрощі. Залишити слід на папері — це був вирішальний крок. 
+
+Маленькими незграбними літерами він написав: 
+
+4-те квітня, 1984. 
+
+Сидячи на стільці він відкинувся назад. Відчуття повної безпорадності
+переслідувало його. Для початку, він зовсім не розумів з якою саме метою написав
+саме 1984. 
+
+Це трапилося того ранку у Міністерстві, якщо про щось таке нечітке та туманне
+можна сказати що воно трапилося. Він не знав як її звуть, але він знав що вона
+працює у Відділі Фікцій. Вона була зухвала на вигляд дівчина, десь приблизно
+двадцяти семи років, з густим волоссям, обличчям вкритим ластовинням, і швидкими
+атлетичними рухами. Вузький яскраво-червоний пояс, емблема Молодшої Ліги
+Анті-Секс, був обмотаний декілька разів навколо талії її спецодягу, достатньо
+щільно щоб яскраво підкреслити її стрункі стегна. Вінстону вона дуже не
+сподобалася з найпершої миті як тільки він її побачив. Він знав причину цього.
+Це було через атмосферу хокейних полів, крижаних ванн, громадських піших маршів
+і загального порожньодумства яка кружляючи навколо неї постійно приходила разом.
+Йому не подобалися майже всі жінки, особливо молоді та гарненькі. Але виключно
+ця дівчина складала враження найбільш небезпечної з них. У нього навіть
+з’явилася думка що вона може бути агентом Поліції Думок. Незважаючи на його
+грізний зовнішній вигляд він володів принадно чарівними манерами. Вінстон бачив
+О’Браєна можливо вже безліч разів протягом багатьох років. Щось у його обличчі
+казало про це неспростовно. Маленька рудувата жіночка, що працювала у наступній
+до Вінстонової кубікулі, сіла поміж ними. Дівчина з темним волоссям всілася
+безпосередньо за ним. 
+
+Наступної миті огидна, потворна, скрегочуча промова, яка була схожа на гомін
+велетенської механічної машини що працювала без належної змазки, вибухнула з
+великого телезахисту у кінці кімнати. Ненависть розпочалася. 
+
+Як завжди, обличчя Еммануеля Гольдштейна, Ворога Народу, спалахнуло на екрані.
+Було чутно шипіння, сичання та свистіння повсюди від аудиторії. Маленька
+рудувата жіночка видала писк зі змішаними страхом та огидою у ньому. Програми
+Двох Хвилин Ненависті різнилися кожного дня, але не було жодної де б Гольдштейн
+не виконував головну роль. Він був первісним зрадником, найпершим опоганювачем
+чистоти Партії. Усі наступні злочини проти Партії, усі зради, акти саботажу,
+єресі, збочення, випливали прямісінько з його вчення. 
+
+Діафрагма Вінстона стислася. Він ніколи не міг дивитися на обличчя Гольдштейна
+без болючої емоційної суміші. Воно було схоже на овече,і голос також лунав мов
+овече блеяння. Глухий та монотонний ритм важкої ходи солдатських чобіт формував
+тло для блеючого голосу Гольдштейна. 
+
+У останні тридцять секунд Ненависті, неконтрольовані вигуки люті почали лунати
+від половини людей у кімнаті. Завжди знаходилися нові дурні, що чекали на те щоб
+він спокусив їх. Не минало і дня, щоб Поліція Думок не викривала шпигунства та
+саботажу здійснених під його орудою. Він був головнокомандуючим незліченної
+тіньової армії, підпільної мережі змовників що діяли по всіх усюдах Держави.
+Припускали, що вона називається Братерство. Також пошепки розповідали історії
+про жахливу книгу, першоджерело усіх єресей, автором якої був Гольдштейн і яка
+таємно поширювалася по всіх усюдах. 
+
+У цю другу хвилину Ненависть розрослася до справжнього божевілля. Люди стрибали
+на своїх місцях униз та вгору та горлали на всю горляку намагаючись заглушити
+зводячий з розуму, блеючий голос, що лунав з екрану. Маленька рудувата жіночка
+перетворилася на яскраво рожеву, її рот відкривався та закривався неначе у риби
+що потрапила на суходіл. Навіть жорстке обличчя О’Браєна щільно почервоніло. Він
+дуже струнко сидів на стільці, його могутня грудна клітина роздувалася та
+тремтіла так ніби у ній вирував штормовий океан. Він вдарився, з глухим звуком,
+о�� ніс Гольдштейна та відскочив; його голос лунав невблаганно. Якоїсь миті
+Вінстон ясно зрозумів що горлає разом із рештою та жорстоко,ба навіть брутально,
+лупить своєю п’ятою по обідку свого ж таки стільця. Найжахливішою річчю що
+крилася у цих Двох Хвилинах Ненависті було те,що нікого не примушували грати
+свою роль, навпаки, було не можливо уникнути цього та не приєднатися до них.
+Протягом цих тридцяти секунд будь-яке удавання було зайвим. Огидний екстатичний
+транс зі страху та мстивості, бажання вбивати, катувати, трощити пики кувалдою,
+здавалося кружляв поміж усією цією групою людей неначе електричний струм,
+перетворюючи всіх і кожного на кривляючогося, верескливого божевільного
+лунатика. І зараз лють яку відчував кожен стала абстрактною, не адресованою
+емоцією яку можна було передавати та спрямовувати з одного об’єкта на інший
+неначе вогонь у паяльній лампі. А вже наступної ж миті він був єдиним цілим з
+усіма тими людьми що були поруч та все що вони казали про Гольдштейна здавалося
+правдою йому. Цієї миті його таємна неприхильність до Старшого Брата змінилася
+на поклоніння йому, Старший Брат здавалося височів мов вежа, нескорений,
+безстрашний захисник, що стоїть неначе скеля проти орд з Азії, та Гольдштейн не
+зважаючи на його ізоляцію, безпорадність та сумніви про те що він досі існує,
+здавався якимось зловісним лиходієм-чаклуном, що здатен лише однією силою свого
+голосу зруйнувати основи цивілізованого світу. Яскрава, прекрасна та жвава
+галюцинація спалахнула у його свідомості. Він забивав її до смерті гумовим
+поліцейським кийком. Він прив’язував її оголену до стовпа та пронизував безліччю
+стріл неначе Святого Себастіана. Він жорстко ґвалтував її та перерізав їй
+горлянку у мить оргазму. 
+
+Ненависть сягнула свого апогею. Голос Гольдштейна перетворився на справжнє
+блеяння вівці і на мить його обличчя стало овечим. Потім овече обличчя
+переплавилося у фігуру євразійського солдата, що здавався досвідченим,
+величезним та жахливим, його автомат бурхливо стрекотів і здавалося долав навіть
+межі поверхні екрану, тож деякі люди з першого ряду насправді здригалися і
+падали на свої місця. Але навіть це було пам’ятною подією серед суцільної
+самотності у якій він мусив жити. 
+
+Вінстон різко отямив себе та сів пряміше. Він відригнув. Джин повставав у його
+шлунку. 
+
+Його очі зосередилися на сторінці. 
+
+Він нічого не міг зробити з болючим відчуттям панічного страху. А це було
+абсурдно, адже написання цих конкретних слів було не небезпечніше ніж власне
+починати ведення щоденника, але на мить він відчув спокусу разом вирвати ці
+пописані сторінки та повністю відмовитися від цього задуму. 
+
+Він не зробив цього, хай там як, тому що він знав що це марно робити. Поліція
+Думок дістане його у будь-якому випадку. Він вчинив — все одно міг вчинити,
+навіть якщо його ручка ніколи не торкнулася б паперу — найсуттєвіший злочин, що
+є першоджерелом усіх злочинів. Думкозлочин, так вони називали це. Думкозлочин це
+була не та річ яку можна приховувати вічно. Ти міг вдало хитрувати та
+вивертатися якийсь час, навіть роками, але раніше чи пізніше вони все одно
+вистежать і схоплять тебе. 
+
+Це завжди траплялося вночі — арешти постійно проводилися уночі. Несподіваний
+різкий поштовх виривав тебе зі сну, жорстка долоня трусила тебе за плече,
+сліпуче світло різало твої очі, коло з жорстких облич стояло навколо ліжка. У
+переважній більшості випадків не було ніякого суду, ніяких звітів про арешт.
+Люди просто щезали, завжди протягом ночі. Твоє ім’я видаляли з усіх реєстрів,
+кожен запис про те що ти коли-небудь робив начисто стирався, в одну єдину мить
+саме твоє існування повністю заперечувалося, а згодом і забувалося повністю. 
+
+Усе одно, як і більшість нормальних читачів, не можу збагнути, чого видавці
+видають книжки найрізноманітніших форматів і розмірів, чого не запровадять
+стандартів - було б легше і читачам, і продавцям книжок, і бібліотекарям, і
+меблярам. Одначе змирився з видавницькою твердолобістю - просто перестав
+купувати їхній продукт. Ну на них же можна було б запровадити ДСТУ! А то на одні
+не налазять пластикові обкладинки, для інших ті обкладинки великі. У портфель
+книжки або не вміщаються, або губляться десь на дні... Усі знають, що більшість
+тих підручників - відверта халтура. То хоч зробіть їх зручного для користування
+розміру, шарлатани з пригодованих видавництв! 
+
+Хоча, от, в суботу, ми з карапузом вигулювались на біговєлі до парку Перемоги.
+Так там є серія горбиків, типу, недороблений памптрек, і там хлопці лаштували
+трапмлін. Були вони на частково страшних велосипедах. Тобто, був там один
+нормальний ДХ велосипед, але що робити йому на лівому березі, уявлення немаю. 
+
+Так от, вони там робили горбик, а я взяв в Тішки біговел, і давай ганяти по тим
+горбикам. Було весело. Мені. :) 
+
+Це Віня таке навіяв? Він просто про принцип Маха чув, але не зрозумів. Коли ти
+на каруселі крутишся, на тебе типу сили діють. А що було би якби не було
+туманностей, зірок, галактик. Були би тоді "сили інерції", адже тоді, ти навіть
+не зміг би знати, чи ти крутишся. Звідси висновок, що сили інерції то вплив
+далеких туманностей. 
+
+Якби другий закон був диф. рівнянням першого порядку, не було би інерції. В
+фізиці Аристотеля нема інерції. 
+
+А від точки не залежить? Щось я ніяк мислю не второпаю. Чи у вас СВ залежить від
+точки? Якщо у вас для кожної точки треба свою СВ, :wink2: а рух залежить від СВ,
+то не морочте голову, а прямо кажіть, що у вас рух залежить від точки. 
+
+4) Ну або уявимо, що мотузка розтягнута, і є сила пружності мотузки - і це
+доцентрова сила! І є відцентрова сила, що врівноважує доцентрову силу. Що є
+джерелом відцентрової сили? Скажеш інерція? А який напрям має ця сила, джерелом
+якої є інерція? Така постановка питання має право на існування, але ж варто не
+забувати, що ці сили є лиш в башці аналітика. 
+
+5) Інерція є джерелом відцентрової сили, що розтягує мотузку , пружність мотузки
+є джерелом доцентрової сили, ці сили врівноважені, і ніхто нікуди не
+прискорюється, бо відстань між каменем і центром не змінюється. Але ця схема є
+як ти кажеш в башці аналітика. 
+
+Система відліку, прив'язана до камінця - не інерційна. Зате система відліку,
+прив'язана до осі обертання, але в якій камінець нерухомий - це інерційна
+система відліку. але обертальна, нерівномірна. 
+
+6) А от в не обертальній інерційній системі відліку камінець матиме прискорення,
+і зазнаватиме зміни швидкості. Але виникає думка, що все йде до втілення мрії
+тієї ж Дейнеріс - зламати колесо. Інші без нащадків. Не здивуюсь, якщо Дейнеріс
+влаштує республіку. 
+
+Але вона послухала Тіріона і допомогла Джону. Думаю, це в майбутньому її врятує.
+Тобто його підтримка. 
+
+Ти якось неуважно дивилась серіал. Його наполовину перетворили в зомбі, але діти
+лісу врятували. Він же допомагав Брану. 
+
+Сценаристи ліплять любовну лінію між двома головними персонажами, на яку всі так
+чекали. Але в цьому сезоні особливо нема де розвернутися, щоб показати процес.
+Тому Тіріон говорить прямо, що Джон вклепався по самі вуха. Дені таке лестить,
+але вона горда, і на якогось бастарда не хоче дивитися. Проте недарма показали
+момент, де йшла мова ніби Рейгар таємно обвінчався з Ліанною, отже Джон Сноу
+законний і легітимний спадкоємець залізного трону. 
+
+Знову ж таки Сноу не хотів приносити клятву вірності Дені не з гордості, не з
+принципів сепаратизму півночі, а тому що ніс відповідальність перед своїми
+васалами, і не хотів присягати на вірність незнайомій йому людині. Тепер же він
+побачив яка Дені чудова і хороша, все-таки вона заради нього ризикнула життям,
+драконами, і одного втратила. Після такого він буде за нею бігати як Джорах. 
+
+Чорт забирай, це найкращий серіал за всю історію. 
+
+За кого? За Теона чи Яру? 
+
+Е, е, е. Вони ж не знають, що вони родичі, цим і відрізняються від наглих Серсеї
+з Джейме. 
+
+Припускаю, в наступному сезоні багато хто мимоволі перейде на бік зла,
+обернувшись на білих блукачів. 
+
+Я собі вже сьогодні зробила "подарунок" у чорну п'ятницю. Надурили мене в
+Фокстроті. На касі сказали, що база висне і товарний чек вони мені дати не
+зможуть. Я сказала, що обійдусь без чека. Купила товар, а потім вже на роботі
+подивилась в неті, що сьогодні, у чорну п'ятницю (як виявляється сьогодні такий
+день був), на мій товар була знижка. Зате Я його купила за повною ціною. Добре
+хоч товар був недорогий і знижка - копійки. Але сам факт... Може це була й
+випадковість, може некомпетентні продавці трапились, що не пам'ятають весь товар
+і ціни напам'ять. А може й навмисно таке зро��или, щоб собі ті гроші забрати. Хто
+його знає. 
+
+Хто що отримав на свята в подарунок? Мені чоловік подарував обручку із Zlato,
+срібну з дорогоцінними камінцями. Зараз в кризу проблематично придбати ювелірні
+прикраси, ціни не кожному по кишені. Я чоловікові нового светра купила, сам
+попросив. Начебто нещодавно Новий рік зустріли, а вже скоро будемо відмічати
+День закоханих. Тому багато пар живуть з батьками... Як ви вирішуєте проблему
+тонких перегородок в хаті, коли чути як скрипить ліжко і всякі інші звуки...
+Моїй дівчині це не подобається... Каже що це її бентежитиме... Коли хтось буде
+щось чути... 
+
+Не скажи.. Якось так склалось, що живу за принципом "де моя сім"я, там мій дім".
+І навіть як йду з гостей від батьків, кажу, що йду додому.. Щодо ремонтів і
+"облагородження" зйомної квартири, то поміняла їх кілька, але тільки в першій і
+в цій, що живем зараз робили "облагородження". Тобто попередні квартири знімали
+в хорошому стані. остання нам просто далась за дешевою ціною, тому й погодились
+на дещо закинуту квартиру. Але кілька вихідних я все ж потратила на малювання
+вікон-дверей і дрібного ремонту... Врешті, ми робимо, перш за все, для себе...
+Щоб ми почували себе комфортно. Все, що купуємо з речей - наше і завжди можемо
+те забрати при переїзді. А фінанси, які тратимо на дрібний ремонт квартири це
+ніщо, в порівнянні з свободою дій... Книжка не може дати гарантії, що саме так
+буде, бо вона не знає (хоч, думає, що передбачає) з якими рисами характеру
+народиться маленька нова людина. Показувати приклад хороший варто, та не кожен з
+малого віку буде вбирати це як губка. Думаю, дітей потрібно так виховувати, щоб
+давати їм розуміння, і усвідомлення того, де є погане, а де хороше, бо про
+великий відсоток самовиховання, саморозвитку теж не можна забувати. Такшо всьо
+нормально) 
+
+Смажити люблю на соняшниковій рафінованій а салати заправляти-оливковою або
+справжньою натуральною олією,мені її з Вінниці родичі передають..ніщо не може
+бути краще за її запах та присмак салату заправленого нею) або з картоплею в
+мундирі вона краще всіх.Головне не переборщити. Іноді для салатів використовую
+оливкову. А ще смакує кукурудзяна олія... ;) 
+
+Моя подруга отримала біометричний паспорт і вже їздила з ним до Франції. Ніяких
+питань з приводу готівки, банківських рахунків і де будете проживати не було.
+Але іноді краще просто промовчати(не всі люблять чути правду, і не на кожне
+питання можеш відповісти, не все можна відкрити іншій людині, але це не брехня,
+а особисті речі, які ти просто не кажеш), проте не брехати...колись то вона
+вилізе та правда і лише гірше буде. 
+
+і ти усвідомлюєш що цих твоїх близьких вигнали з роботи, бо вони кілька місяців
+там не зявлялись, а завжди з тобою?! вони втратили своє особисте життя і ти
+відчуваєш за це відповідальність... легко говорити радійте всі життю, воно таке
+хороше і прекрасне, коли в тебе все добре і ти здорова і не помираєш... 
+
+Те, що відбулося: Посіяно мир. І виграв. Фараон програв - він виявився не
+настільки проникливий, щоб зрозуміти тонкості ситуації, але зберіг лице й при
+цьому зрозумів, що саме Авраам дав йому цю можливість, ставши вище нього цим, як
+дорослі обережно дозволяють іноді нерозумним дітям трохи побавитись небезпечними
+речами, щоб ті зрозуміли їх небезпеку. 
+
+Сара була сестрою Авраама. І не була повією і не стала. Повія - це безчестя. А
+Сара не безчестила фараона, вона більше того, зробила йому честь, ставши під
+його владу. Інша справа, що ні вона, ні Авраам, не хотіли сперечатися з ним. 
+
+Отже, резюме - ні Авраам, ні Сара не брехали фараонові (вона двоюрідна сестра
+Авраама), Сара не лізла в постіль фараонові за прибутком (як роблять повії) -
+все, що сталось на совісті фараона. 
+
+Є заперечення? 
+
+!!!Увага!!! 
+
+Запрошуємо до співпраці кав'ярні, квіткові магазини, медичні центри та інші
+зацікавлені заклади! БЕЗКОШТОВНО встановимо стенди та заповнимо їх книжками! 
+
+Ми готові врахувати ваші побажання щодо кольору та дизайну стенду. 
+
+P.S. Наші книги дивним чином підіймають середній чек та настрій відвідувачів. 
+
+Так пишайтеся!Є люди які втрачаючи аргументи, вважають це єдиним спосібом
+довести свою правоту.По-перше,Ви тепер точно знаєте що праві,по-друге,Ви
+виглядаєте гарною і молодою,і якщо у співрозмовника не вистачає не тільки
+аргументів,а і розуму-це вже не Ваша проблема.А по-третє,Ви тепер точно знаєте з
+ким маєте справу.І не треба до таких людей ставитися серйозно 
+
+Почитав цю тему. Полахав. Особливо заперло про то шо як тримати немовля в лівій
+руці то воно буде лівшею. Я плакав :rolleyes: Може комусь і буде цікаво ;)
+Значиться, як це не прикро але мене теж хрестили. Як я був немовлям. Ну хресну
+свою я після того обряду більше ніколи не бачив. Вона зара в США живе. Хресного
+бачив набагато частіше. Разів 10 за все життя :) Про них майже нічого не знаю та
+і не хочу знати. Хмм, тут хтось сказав що класно коли хресні - це близькі
+родичі. Ну от наприклад хресні батьки моєї сестри - близькі родичі. І відносини
+між ними як між родичами а не ініційованою і вчителями :) 
+
+О, і ще таке питання. Чисто теоретично. Так, ради інтересу. Якщо хресним\ою
+стала людина яка насправді не була охрещеною і сама являється противником
+християнства, то наскільки прикольним є цей випадок? 
+
+З приводу тримати на лівій руці - мо" забобон, але сестра в мене лівша. 
+
+На рах чи можна перехрещувати? Я такої заборони не чула. В мене мама хрестила в
+сестри, а потім сестра в мами. Все нормально - всі живі і здорові. 
+
+Хресними батьками обов"язково повинні бути хрещені люди. Якщо хлопця беруть за
+кума, то бажано щоб першою похресницею була дівчинка, і навпаки в дівчини -
+перший похресник хлопчик. Можна бути хрещеною матір"ю декільком діткам, але
+хресна повинна усвідом��ювати, що вона відповідає за тих діток. Головне, щоб
+дітки знали своїх хресних батьків, а не так як тут описано - навіть ніколи й не
+бачили :rolleyes: . Знаю ще таке: коли дитину вперше купають то воду після
+купелі слід виливати коли не стемніло і обов"язково під родюче дерево (щоб
+продовжувався рід). До купелі обов"язково клали трави. 
+
+Посудина на ніжці є одною з характеристичних форм неолітичної паскової кераміки
+від середньоєвропейської рессенської групи до українського Трипілля, Болгарії і
+Диміні. Посудини на ніжці відміняються у своїх формах від конічної миски до
+профільованих баняків. Сама ніжка може бути тільки незначним кільцем або
+виступати в формі стрункого дзвонуватого підставця, вишуканої лінії, при чім в
+обох випадках ніжка може бути порожня або масивна. 
+
+Цей причинок ставить собі завдання розглянути деякий матеріял паскової кераміки
+з Південно-Східньої Европи під оглядом техніки посудини на ніжці, що може кинути
+світло теж на питання споріднености окремих форм та груп (подунайського
+неоліту). 
+
+Праця з неолітичним матеріялом з розкошів у Старчеві Американської Експедиції до
+Югославії та Білгородського музею дала мені змогу пізнати техніку виробу
+посудини на ніжці в цій групі. Посуд на ніжці в ній, дуже поширений. Є це
+спеціяльні глибокі дзвонуваті миски та баньки всіх родів кераміки, грубі
+барботинові, гладжені чорні та мальовані. Ніжка буває ледве помітним широким
+кільцем або розвиненої конічної форми. 
+
+При докладному розгляді ніжок (спеціяльно розбитих), який я перевів на сотнях
+примірників, показалося ясно, що посудину виготовлялось наступним способом.
+Спочатку вироблялися стінки її від вінця аж до ноги, а тоді виготовлялося
+додатково ніжку, вмащуючи глину з двох боків так, щоб постало дно та частинне
+або повне виповнення ніжки. Поверхня посудини тоді вигладжувалась зглядно потім
+ще примазувалась. На переломі ніжок виразно було видно межу або щілини між
+стінками і вмазаною глиною, або посередині між глиною недосконало втисненою
+згори (з посудини) і з ноги. 
+
+З перегляду іншого посуду — з рівним дном, виразно означеним випливало, що
+взагалі цей посуд спочатку не мав дна, яке додатково вліплювалося. Про це
+свідчила будова глини в місці стику стінок з дном — (різний напрям глиняних
+пласточків), тріщини і таке інше. Матеріял з Вінчі та інших селищ цього ступня,
+який я мав змогу бачити в музеях Югославії, знов дає дані щодо техніки посуду на
+ніжці в цій групі зокрема знаних вінчанських мисок на високій масивній ніжці,
+уважаних за специфічну форму югославської кераміки, яка відділяє її від решти
+подунайського неоліту та в’яже з Анатолією. 
+
+Показується, що техніка цього посуду пов’язана генетично із старчевською.
+Вінчанська, яка розвивається зі старчевської, перебирає в неї теж спосіб виробку
+посудини на ніжках, тільки що ніжки ще значно вивищуються. 
+
+Сотні і тисячі примірників цих ніжок мисок або банькуватих посудин по юґосл. та
+зах. семигородських музеях виказують, що ніжки бували як зовсім порожні, отже
+аналогічно до вживаних у лендєльській групі сер. Европи (Потисся, моравська
+маль. кер.,) так виповнені частинно або зовсім. В парі примірників ніжка навіть
+була виповнена дрібними неправильними кульками, придушеними і замащеними з обох
+боків компактним шаром глини. 
+
+З цим ствердженням падає думка про особливість форми вінчанських мисок на ніжці
+та зв’язані з тим теорії споріднення. Миски ці своєю профіляцією та технікою
+виробу тісно в’яжуться з формою мисок на ніжках з лендєльської та інших
+європейських груп паскового неоліту. 
+
+Мальована кераміка Болгарії виявила лише дуже нечисленні форми на ніжці. Між
+іншим є одна дуже цікава форма: це грибувата профільована посудина, в якій
+спідня частина має валькувату (?) форму під гострим кутом до банякуватого тіла.
+
+Ця рухливість дна вказує, що воно ще доліплювалось до стін посудин додатково. 
+
+Високі миски на ніжці румунської мальованої кераміки семигород. та молдавської
+груп в загальних рисах нагадують старчевські та вінчанські. Про техніку виробу
+ніжок не можна говорити позитивно, бо тонка глина і висока техніка опрацювання
+не дозволяють на такі сліди додаткового заповнювання ніжок як у Югославії.
+Одначе розгляд фрагментів цього посуду дозволяє думати, що тут маємо аналогічну
+техніку, бо не трапляється, щоб ніжка відбивалась від дна посудини в площі
+здогадного перетину, натомість посудина розбивається все спільно з ніжкою. Отже
+вони мали бути вироблені зі спільного шматка глини. 
+
+Загадкові ці предмети бодай можуть тепер, по спостереженнях над юґосл. мисками
+на ніжці, бути освітлені в тому сенсі, що під оглядом своєї профіляції вони не є
+чимсь відірваним та чужим в області паскової кераміки; навпаки — стоять у
+зв’язку з певними формами в інших групах пізнього неоліту. «Монокль» є технічно
+так би мовити закріпленням певної стадії процесу виробу мисок на ніжці,
+поширених в цілій пасковій кераміці. Розуміється, це не стосується до
+призначення «моноклів», якого добре не знаємо, а тільки до висвітлення техніки,
+формальної сторінки цього керамічного типу. 
+
+Українська маль. кер. виявляє лише нечисленні миски на ніжці в своїй першій
+(первісній) та пізніших фазах. Вони мають циліндр. двоконічну форму. Характер
+глини і малий матеріал не дозволяють на спостереження і висновок щодо техніки на
+підставі різниць переломів. Одначе і тут виступає явище, що миски ламаються
+разом з ніжкою, отже, треба думати, готувалися з одного шматка глини. 
+
+Ці останні часом мають виповнене дно так, що стають властиво подвійними
+мисочками на ніжці. 
+
+Техніка посуду на ніжці в рессенській та лендєльській групі, як рівнож в Диміні,
+є мало знана з автопсії. 
+
+В кожному разі показується, що на великому просторі дністро-дун. области панував
+у формі посудини на ніжці спосіб виробу перше посудин, а потім додання до них
+дна. Цей спосіб ліг в основу розвитку поодиноких форм, що на перший погляд
+навіть не мають між собою нічого спільного. 
+
+У вже покійного Валентина Чемериса є чудовий роман “Приречені на щастя” про двох
+учених майбутнього, які вирішили погуляти на щойно відкритій планеті земного
+типу. Але от халепа: їхній корабель раптово вибухнув, друзі та колеги загинули,
+у них зі собою лише скафандри і спортивні костюми, а попереду їх чекає
+щонайменше 14 років виживання в очікуванні рятувальників. Воно й не дивно, що
+жінка-психолог від такої навали мегастресових подій зірвалася на істерику і
+навіть спробувала самовбитися. Благо, до цього не дійшло, бо навіть за таких
+несприятливих обставин її напарник-геолог надто вже хотів жити і, завдяки
+професійним знанням та ерудиції, зумів облаштувати цілком адекватний побут на
+наступні роки. 
+
+А от у кіновсесвіті Чужих людство, схоже, деградувало, до небаченої позначки,
+раз на максимально відповідальні посади набрали клінічних ідіотів, істеричок і
+некомпетентних суїцидників. Свого часу глядачі не стримували сміху (чи обурення
+— як хто), коли у “Прометеї” персонажі знімали шоломи на нерозвіданій планеті,
+мацали руками невідомі об’єкти різного ступеня живості тощо. А вишенькою на
+торті був картограф, який заблукав у ним же промаркованій печері. 
+
+Втім, екіпаж корабля “Заповіт” запросто перепльовує усі здобутки попередників.
+На незнайому планету вони не те що без шоломів — взагалі без скафандрів вийдуть.
+І нічого, що довкола потенційна небезпека — герої за кожної нагоди
+розділятимуться, немов зумисне шукаючи смерті. Зустріли незнайомця — пусте,
+спершу ми підемо за ним у якесь дивне місце, де не ловить радіо, а тоді вже
+будемо ставити йому якісь питання. Ну а коли щось традиційно піде не так, то
+замість мінімізації збитків і збереження якомога більшої кількості життів від
+них можна чекати лише істерик і свідомого погіршення ситуації. І щонайгірше,
+точка неповернення, після якої розумієш, що перейматися долею героїв, вболівати
+за них і взагалі сприймати фільм серйозно не вийде, настає задовго до появи
+Чужих. 
+
+І це не вийде списати на затупи і зриви в екстреній ситуації, мовляв, герої
+фільму також люди. Таке працювало для першого фільму з його космічними
+далекобійниками, другого, де нам показували звичайних вояків. 
+
+Екіпаж “Заповіту” — це фактично еліта з еліт, 18 найдостойніших космонавтів,
+яким доручили вкрай відповідальне завдання: перевезти і пильнувати колоністів.
+2000 людей плюс сотні ембріонів знаходилися на їхній совісті. На такі завдання
+не беруть абикого. Неважливо, чоловік чи жінка, чорний чи білий, християнин чи
+атеїст, сім’янин чи самотній — ці всі характеристики відсуваються на задній
+план, бо космонавтам слід однаково тверезо мислити і тримати емоції під
+контролем. А що ми бачимо насправді? У новопоставленого капітана жижки трясуться
+від страху, що його ніхто не слухатиме (а згодом, власне, так і стається), а за
+кілька хвилин екіпаж самовільно міняє курс корабля, тому що їм не хочеться ще
+кілька років провести в кріосні. 
+
+Закриймо очі на те, що поломку “Заповіта” списали на безглузду причину типу “на
+мою машину посвітило вранішнє сонце, тому в мене пом’явся кузов і фари
+розбились”. Так само знехтуймо фактом, що не можна так просто взяти і різко
+змінити курс космічного корабля кількарічного рейсу (у вже згаданій книжці і
+цьому є зрозуміле фізичне пояснення). Примітно інше: герої стрічок
+“Американський пиріг”, “Євротур”, “Де моя тачка, чувак?”, “Гароль і Кумар
+відриваються”, “Вен Уайлдер — король вечірок” та інших мають в рази більше
+відповідальності й тверезого глузду, ніж персонажі нової стрічки Рідлі Скотта.
+Єдиний адекватний член екіпажу корабля “Заповіт” (якщо не брати до уваги героя
+Джеймса Франко) — ШІ-автопілот, яку тупі людиська посилають під три чорти,
+назвавши кілька циферок. 
+
+Рятує фільм знову Девід у виконанні Майкла Фассбендера. Він — усе, що залишилося
+від тематики “Прометея”. Пошук творців людства, проблема взаємин автора і його
+творіння, виражена через інженерів, людей та андроїдів — “Чужий: Заповіт” не мав
+на меті розвивати ідеї попереднього фільму, проте й повністю відмовитися від них
+було неможливо. У сценах з Девідом і для Девіда Рідлі Скотт нарешті шкварить на
+повну, даруючи нам найсильніші моменти фільму: стартовий діалог з Вейландом,
+сповнену якогось божественного піднесення зустріч з грудоломом і особливо сцену
+з флейтою. 
+
+Ці фрагменти — вочевидь, усе, що залишилось нам від “Прометея 2” — надто вже
+виділяються на тлі океану кретинізму, що панує в “Заповіті”. Фактично це геть
+інший фільм, значно кращий, хоч і в рази коротший. Проте я охочіше би більше
+часу провів у компанії Девіда, адже по той бік андроїда — суцільна біда, а не
+персонажі. 
+
+“Заповіту” не вистачає колоритних персонажів. Фактично півтора десятка
+смертників зводяться лише до трьох сяк-так помітних фігур: богомільного
+капітана, лайливого реднека і пані Деніелс. Нової Ріплі чи навіть Шоу із неї не
+вийшло — і справа не стільки в непоказній зовнішності акторки з ледь не повним
+браком магнетизму, скільки у відсутності ситуацій, котрі би дозволили нам
+зрозуміти, що це за людина і чому ми повинні за неї переживати. Гаразд, вона
+втратила коханого, ось на пам’ять про нього навішує цвяшок… Стоп! Чому цвяшок?
+Яка за ним історія? 
+
+Не переймайтеся, сценаристів це не цікавило. Сильну не тому, що вона долає
+труднощі, розвивається і приймає важкі рішення. Ден��елс просто прожила найдовше,
+ото й усе. 
+
+І раз так “скрупульозно” нам змалювали титульного персонажа, то чого дивуватися,
+що решта екіпажу існує лише для того, аби ксеноморфи їх пронизали, випатрали,
+загризли чи вилізли з них. Оскільки вони безликі, то їхні смерті не викликають
+жодного ефекту (хіба що режисер скрімер поставить). Оскільки вони ідіоти, то
+Чужий не викликає аж такого жаху; це раніше потвора хитромудро полювала за
+людиськами і щоразу більше лякала своєю кмітливістю, а тут Чужому вистачає
+просто відкрити рота і космонавти самі йому туди застрибнуть. 
+
+Це вбиває будь-яку напругу і знецінює увесь екшн. “Чужий: Заповіт” хоча і мав
+намір однаково потягати елементи з “Чужого” та “Чужих” , завдяки безликим і
+безмозким персонажам не працює ні як трилер, ні як бойовик. Зате як комедія
+“Заповіт” дуже навіть непоганий. Ті ж самі показово криваві й огидні вбивства,
+які, якщо трішки змінити фокус, виглядають дуже навіть кумедними. Особливо
+фрагмент, де посковзнулися на крові. Двічі. Тут усі слова зайві. 
+
+Причин іти на “Чужий: Заповіт” фактично нема. Так, стрічка шикарно знята, музика
+від Джеда Курцеля традиційно чудова, а Фассбендер божить. До всього, “Заповіт”
+фактично ніяк не доповнює всесвіт Чужого, а та дрібка нових фактів має всі шанси
+розбитися ущент, бо Рідлі Скотт ризикує забути хронологію свого кіновсесвіту і
+скотитися до масштабного реткону… або Девід поповнить лави телепнів, котрих
+Скотт і так уже багато наплодив за останніх дві стрічки. Членам Секції, що
+робили свої уваги до цієї праці, складаю свою щиру подяку. 
+
+Використаний для цього видання «Уваг» великий етнографічний, переважно прозовий,
+матеріял дав мені змогу вказати на досі ще не зачеплені особливості української
+мови і деталізувати окремі її явища, — цим переважно й одмітне це видання проти
+попереднього. На увагу взято ті особливості української мови, що вони в
+російській літературній мові незнані або мало звичні. Щоб дати змогу
+орієнтуватися в можливих у літературній мові паралельних синонімічних зворотах,
+я поряд із широко вживаним зворотом наводжу й менш поширений. 
+
+Багато матеріялу, що міг би стати до помочи літературній мові, чекає ще свого
+досліду: через брак часу я неспроможна була використати все те, що повинно б
+мати місце в «Увагах». 
+
+Сказане за фразеологічний словничок у передмові до 2-го видання має силу й для
+3-го видання. Фразеологічний словничок збільшено в цьому виданні не на багато.
+Щоб не розбивати нумерації в словничку, — а це б вимагало нових чисел у
+російському покажчику,— новий фразеологічний матеріял розміщено не по
+відповідніх групах, а додано вкінці фразеологічного словника. 
+
+Щоб допомогти користуватися з книжки, укінці дано покажчика відзначених у ній
+слів і зворотів, як поправних, як і хибних. 
+
+Шановному проф. Є. Тимченкові я р��до висловлюю тут свою подяку за уваги до цього
+видання. 
+
+Це і є той шлях, що ним і надалі повинна йти українська літературна мова. Певна
+річ, ще довгими часами матимемо паралелізми, невідтінені сіноніми, — але чи мова
+взагалі може їх збутися? За класичний приклад може нам стати німецька мова. Пор.
+вище наведену цитату з Ch. Bally. Синоніми становлять у великій мірі багатство
+мови, розуміється, коли авторів лінгвістичний смак і чуття мови вміє їх
+одтінити. Шевченко каже: Думав доля зустрінеться, спіткалося горе. Поняттю
+«нога, лапа» німецька мова, як до вимог стилю, як до відтінку в значінні, дає
+такі назви, Lauf, Pranke, Arm, Ständer, Fang, Ruder, Latsche та ин. крім
+загально вживаних Pusz, Bein, Pfote, Tatze. К. Voszler каже: «Вмілість говорити
+є саме в тому, щоб із найтоншими звуковими, флексивними, синтактичними та
+лексикологічними відтінками вміти одночасно й зв’язати відповідньо відтінені
+уяви». Одно з великих завданнів, що стоїть іще перед українськими філологами, це
+дати семазіологію української мови, де б відтінити треба окремі близькі
+значінням слова, синоніми. Завдання те ще не близької мабуть прийдешности, бо
+синоніми не здобули собі ще потрібної для літературної мови традиції.
+Розмаїтість, точність та глибина вислову — а це властивості, що до них повинна
+прямувати літературна мова— вимагають того багатства лексичного, синтактичного
+та фразеологічного, що є в сукупності українських діялектів. 
+
+Завдання я собі в оцій своїй роботі поставила переважно практичне: стати хоч
+трохи своїми увагами у пригоді сучасній українській літературній мові, щоб на її
+характерні хиби вказавши, подати й поправні форми й звороти, а передусім вказати
+на ті особливості в українській народній мові, що їм мало, а то й зовсім не дає
+уваги сучасна українська літературна мова в ширшому розумінні, тобто і мова
+красного письменства. 
+
+Виходячи з практичного характеру «Уваг», я не мала змоги розмежувати явища
+синтактичні й стилістичні. Переважною своєю частиною поданий матеріял обіймає
+явища синтактичні; зачеплено також факти морфологічні та семазіологічні. 
+
+Вказуючи на ту чи иншу поправну форму проти хибної, я йду шляхом індуктивним: за
+вихідний пункт маю поширеність даного язикового явища в мові народній та в мові
+кращих знавців українського слова і намагаюся обминути все те, що могло б
+відбивати суб’єктивною вподобою. Але мова кожного народу є вираз його
+національного світогляду, а мова окремого члена нації, мавши за підставу
+загально-національне, віками утворене, вносить у скарбницю народньої в широкому
+розумінні мови його власне, висловлює його індивідуальність. Кожний бо суб’єкт
+не тільки пасивно сприймає, а і творить мову. Але в цій творчості сваволі не
+може бути, і своє, індивідуальне кожне мусить підганяти під віками збережену
+підставу, щоб підійти під мислі народові. Инакше бо такому індивідуальному
+загрожує смерть. В. Гумбольдт був тієї думки, що сила індивідуума проти мови, як
+приналежности цілої нації, невелика; що проте індивідуум має вплив на загальну
+мову в більшій чи меншій мірі, але волю має тільки в тих межах, у яких
+загально-національна мова дозволяє її мати. Ця думка й тепер держиться:
+«Самостійно й оригінально переживані інтуїції збуджують індивідуальну творчість
+стилістичну, але коли натрапляють на задубілі форми язикової експресії, вони
+мусять до них нахилитися. Переможна сила традиції й звичаю у цій царині, як і в
+обсязі инших формально-язикових уяв, опановує найгеніяльніші особистості.
+Діяльність творця, як і скрізь, так і тут, у значній мірі залежить від
+матеріялу, що його він (творець) перетворює своєю працею, а язиковий матеріял
+може сильніше нас в’яже, ніж який инший фізичної природи твір». Цього вимагає
+краса, цілість твору; це є навіть певний педагогічний спосіб впливати на читача.
+
+На образність багата народня мова і її б можна щонайширше використати. Одно з
+завданнів, що стоїть перед українськими філологами, — це дати в можливій мірі
+повну українську фразеологію, використавши як народній, як і літературний
+матеріял. 
+
+Нижче подаю деякі з тих фразеологічних зворотів, що вони, вже здебільшого
+відійшовши свого первісного емоціонального характеру, могли б стати в пригоді й
+науковій літературній мові. Вони могли б правити і за основу, коли доводиться
+творити нові фразеологічні звороти або перекладати чужі. 
+
+Важко в тому багатстві народньої фразеології відшукати системи, навести на певні
+правила. Проте дещо дається зробити. Де головний елемент фразеологічного звороту
+повторюється в багатьох фразеологічних зворотах, там він може стати за головний
+елемент і до нових фразеологічних зворотів. 
+
+Сьогодні, припустивши мерзенну й безсовісну думку про смерть Марії Василівни,
+члени педколективу, що делегували завучку з вінком, добряче зіпсували свою
+оцінку, яку Марія Василівна виставляла кожній особі на цій землі (професійний
+рефлекс). Поганки / потвори / підстилки! Вона перебирала й інші влучні
+слова-означення для своїх колег, слова нібито неприйнятні в мовленні вчителя.
+Проте Марія Василівна чулася в тому віці, коли вже можна дозволити собі також
+багато іншого: і А) випити чарочку коньяку, який прогріває горло під час занять,
+і Б) намалюватися помадою непристойно червоного кольору, і В) допустити певні
+думки під час приповільнення кроку біля побуткомбінату, де за прозорими вікнами
+в підвальному приміщенні — чоловіча качалка… Марія Василівна, як актриса після
+важкої ролі, інколи виходила з образу “вчительки з великої літери” й ставала
+тією, кого треба покарати. 
+
+І просто на підвіконні біля порепаної бегонії плямистої (Begonia maculata) Марія
+Василівна помішала майже вистиглий кминовий (Carum carvi) ча��ок у гарній
+блакитній чашечці з позолоченою окантовкою у формі листочків. Вона посміхнулася
+сама до себе, натхненно поправила ще не той типовий легко-фіолетовий, а зовсім
+оранжевий, як часточка папайї (Carica papaya), фарбований за останньою модою
+локон волосся. Жінка нахилила горня, аби вилити чай у вазон, але в останній
+момент зупинилася. 
+
+Щодо розцяцькованого похоронного вінка в руках завучки Надії Петрівни Проскурні
+й загалом цієї пишної історії, то всі дороги вели до дев’ятикласника Ярослава
+Копчука. Славіка, Слави, Славунчика! До чого дурний, як валянок, до чого малий і
+страшний (тато недоробив, мама недоносила), до того ж постійно прагне накликати
+на себе біду. 
+
+Словом, дупа свербить. Ці малолітки мусять зрозуміти, що, по-перше, у житті
+існує принцип бумеранга, по-друге, з деякими людьми краще не зв’язуватися.
+Одного разу можеш так спіткнутися на дорозі життя, що не тільки виб’єш собі два
+передні зуби, а й взагалі не здужаєш підвестися. Марія Василівна не те що би
+хотіла попсувати результати життя й творчості малого негідника, ні — швидше
+майбутні дії Марії Василівни мали абсолютно виховний характер! Копчук досі
+обходив учительку біології боком, як гюрзу (Macrovipera lebetina) на дорозі.
+Але, очевидно, таки не зміг, не знайшов у собі тієї страшно важливої сили —
+стриматися. Якщо мішок набитий фекаліями, то хоч яким би щільним він здавався,
+все одно в якийсь момент усім доведеться затикати носа від смороду. Сьогодні
+зранку-зранечку, зранечку-зісвітаночку Славік залетів у школу й на коридорі,
+наче велосипедист у коня (Equus), врізався в завучку Надію Петрівну Проскурню. 
+
+…Вона не впала, навіть не спіткнулася, бо це ж була людина-курган: завучка
+пережила в школі понад сто перевірок усіх рівнів, дві держави, чотирьох
+директорів. Жінка стояла непохитною перед усіма ударами долі, а ще вона важила
+(нетто), як три з половиною Славіки (брутто). Нагріта від люті, мов мурашка
+(Formica) під лінзою малолітніх садистів, завучка почала прогортати в голові
+уявний, але завжди розгорнутий журнал. Там записувалися слова для пронизливого
+крику й справедливого способу покарання. А малий, у котрого від страху
+поперегукувалися всі пломби верхнього ряду зубів з товаришами з ряду нижнього,
+ніби врятований потопельник, виплюнув з легенів чорну воду із зеленим намулом: 
+
+— Марія Василівна померла! 
+
+«Йдім окремими шляхами, але до спільної мети. Може, ви дійдете до Києва з
+Варшави, а я через Одесу, а може, й через Токіо та Сибір, але ми маємо спільну
+ціль», — пригадував слова Євгена Коновальця президент Української Народної
+Республіки в екзилі Андрій Лівицький. Останній мешкав і працював у Варшаві,
+перебуваючи в тісному контакті з польським політикумом. А от Токіо серед
+названих географічних місць викликає запитання. Втім, лише на перший погляд,
+адже Організація українських націоналістів і безпосередньо Коновалець
+підтримували тісний контакт із японськими урядовими колами, а згодом за
+підтримки офіційного Токіо розбудовували свою мережу на Далекому Сході. 
+
+Перші зв’язки з японцями ОУН налагодить уже на початку 1930-х — у той час доволі
+гучною акцією, яку розглядала Ліга Націй, була пацифікація, котру поляки
+проводили на Галичині. До окремого комітету, створеного в цій справі, входив і
+японський представник. Відтоді націоналісти матимуть доступ до японських
+дипломатів, а за кілька років спробують налагодити ближчий контакт. 
+
+«В 1934 р. було зложено обширну записку на тему «Україна як фактор розвалу
+Росії» і переложено на англійську мову. Її предложено японцям, і представник ОУН
+відбув з послом Японії в Варшаві ґрунтовну розмову. Чому японці хотіли говорити
+про українські справи саме у Варшаві, годі сказати, але можна здогадуватись, що
+саме там знаходились найбільш досвідчені в українській проблемі люди», —
+згадував керівник політичної референтури ОУН Дмитро Андрієвський. 
+
+До варшавської зустрічі було підготовлено й окремий пакет пропозицій, одна з
+яких передбачала допомогу японців акціям ОУН у Маньчжурії. Цю китайську
+територію японські війська захопили на початку 1930-х і проголосили маріонеткову
+державу Маньчжоу-Го. Тут, зокрема в місті Харбіні, була доволі численна
+українська громада, і звідси було зручно формувати базу для впливу на Червону
+армію та українське населення прикордонних областей. У цьому позиції ОУН та
+Японії збігалися, адже на Далекому Сході, зокрема в Приамур’ї, українці
+становили величезну групу, а окрему територію, відому як Зелений Клин, ще на
+початку XX століття заселяли переважно вони. 
+
+На цей лист відповіді не було отримано, проте член Українського політичного
+центру в Харбіні Іван Світ у спогадах зауважив: «Можна сказати, що
+заінтересування японських військових кіл Організацією Українських Націоналістів
+мало більш практичний, ніж політичний характер. Японцям було потрібне те, чого
+вони з різних причин не могли одержати від українців на Далекому Сході. 
+
+Тож у середині 1930-х до Харбіна перекинуто кількох членів ОУН, які одразу
+зайняли помітні ролі в Українській національній колонії, зокрема в Союзі
+української молоді (СУМ), і почали видавати часопис «Далекий Схід». 
+
+У 1937 році в Берліні відбуваються переговори Коновальця та генерала Миколи
+Капустянського з представниками японського посольства й генштабу. Всі вони
+будуть безпосередньо пов’язані з найневдалішою акцією в історії ОУН, а саме
+нападом на пошту в Городку 1932-го. Тоді організація втратила загиблими і
+страченими чотирьох бойовиків. Двоє безпосередніх учасників нападу Гриць
+Купецький та Григорій Файда, а також провідник дрогобицької боївки УВО — ОУН
+Михайло Гнатів нелегально покинуть межі Польщі й опиняться на Заході. ��олучені
+до інших підпільників, яких спіткала така сама доля, ці троє націоналістів у
+середині 1930-х візьмуть участь у вишколах хорватських підпільників-«усташів» в
+Італії, а в 1937-му вирушать на Далекий Схід. 
+
+«Ви будете працювати підпільно. Будете жити під російськими прізвищами й не
+будете брати участі в житті української еміграції у Харбіні», — заявив оунівцям
+полковник Акікуза, який спершу опікувався націоналістами. 
+
+Відтак хлопці вигадали собі життєві легенди та імена. Представникам ОУН дали час
+на вивчення російської мови, а далі розпочався системний вишкіл під контролем
+японської розвідки: прослуховування лекцій, опрацьовування відповідних
+комуністичних праць і ретельне читання радянської преси. 
+
+«Кожного дня була принаймні одна лекція котрогось із лекторів на різні теми, як,
+наприклад, організація військ прикордонної охорони, організація ГПУ-НКВД,
+організація Червоної Армії, біографії усіх членів Політбюро й всіх визначних
+сучасних більшовиків і небільшовиків, генералів тощо, відзнаки різних формацій
+армії, фльоти, авіації, НКВД, військ Прикордонної охорони, — пригадував керівник
+оунівської групи Купецький (Марков). 
+
+Наступною фазою була підготовка націоналістами брошур та листівок, і тут виник
+перший серйозний конфлікт із японцями, які вимагали припинити друкувати
+проукраїнські гасла, поборювати росіян і почати співпрацю з білою еміграцією.
+Останнє питання було найгострішим, тож до Відня було надіслано телеграму:
+«Посварилася з тіткою. Оля». Тут слово «тітка» позначало японців, «Оля» —
+провідника націоналістичної групи. 
+
+Припинивши співпрацю з японцями, оунівці інтегруються в українське життя
+Харбіна. Гриць Купецький (Борис Марков) очолить «Українську Далекосхідну Січ» —
+перейменований СУМ, а Михайло Гнатів вирішить нелегально перейти радянський
+кордон. Подібна витівка його попередника Миколи Митлюка коштувала йому життя.
+Гнатіву поталанить: під час нелегального переходу кордону його заарештують
+японці. Пізніше він переїде до Шанхая, де очолить українську громаду. 
+
+Під час Другої світової війни японці знову звернуться до націоналістів із
+пропозицією співпраці. Коли її відновлять, українці візьмуться за підготовку
+ідеологічних і пропагандистських матеріалів. Водночас вони готуватимуться до
+японсько-радянської війни. «Одне, що було позитивним у наших плянах у широкому
+масштабі, це була ідея створення незалежної від Росії Зеленої України. Ми навіть
+були приготовили склад першого уряду Зеленої України, який складався з найбільш
+знаних українців на Далекому Сході поза межами СССР», — згадував Купецький.
+Незабаром націоналістична група отримала нове завдання — працювати з радянськими
+утікачами-українцями, яких утримували в концтаборі неподалік Харбіна. Розмови на
+національні теми, а також домовле��ість із японцями про переміщення українців в
+окремий барак згуртували цю групу, а згодом призвели до прямого протистояння з
+в’язнями-росіянами. 
+
+Виступ Мирослава Мариновича на конференції National Media Talk «Роль незалежних
+медіа в Україні» 
+
+Цей момент для мене дуже відповідальний, бо в ньому наче сходяться різні лінії
+мого життя. Я хотів би, щоб моїми устами зараз промовляв до вас Валерій
+Марченко, мій табірний побратим, який заплатив за своє вільне журналістське
+слово багатьма роками увʼязнення і мученицькою смертю. На моєму місці незримо
+стоять усі, хто, як і мої колеги з Українського католицького університету,
+творять сьогодні нову натхненну Україну. І я, звичайно ж, прошу благословення у
+Бога, плоттю Якого є Слово, а ще іншим іменем – Правда. 
+
+Ці терміни спалахнули в наш час, наче жмуток сухої соломи. Вони ніяк не
+пов'язані з есхатологічними теоріями, проте також дають відчуття кінця звичного
+нам світу. Він, світ, справді опинився поза звичною дихотомією «правда –
+брехня», а тому давній солженіцинський заклик «Жить не по лжи» сьогодні втрачає
+свій сенс. Адже в «альтернативній реальності» правда здатна перетворитися на
+брехню – і навпаки. 
+
+Без сумніву, світ одвіку знав, що таке брехня і брехлива пропаганда, оскільки ці
+феномени супроводжують людину від часу її гріхопадіння. Проте він усе-таки був
+спроможний розрізнити добро і зло, відрізнити правду від облуди. Натомість
+сьогодні брехню породжують і обслуговують потужні індустрії, а відтак брехня чи
+напівправда стають радше правилом, ніж винятком. Ці індустрії формують великі
+інформаційні «антицивілізації», які щораз більше викривлюють наш інформаційний
+простір. 
+
+Сьогодні кордони достатньо відкриті, і глушниками інформацію не заблокуєш, бо є
+інтернет. Що тоді слід авторитарній владі зробити, щоб заблокувати дію правди?
+Щоб досягти цього ефекту, владі слід впливати на інстинкти, на глибинні пласти
+стереотипів. Для прикладу, типовий росіянин автоматично резонує на версії змови
+Заходу проти Росії. Це глибинна парадигма, яка закладена ще в часи формування
+доктрини Третього Риму і діє майже безвідмовно. Точніше, він сприймає правду як
+підступну провокацію, спрямовану на те, щоб затуманити його. Саме цей феномен
+спостерігався в розділених родинах, частина яких живе в Україні, а частина – в
+Росії. Переконування українських родичів, що Майдан – не фашистський, бурхливо
+сприймалися на тому кінці телефонного дроту як прагнення їх обманути. 
+
+Втім, не буду показувати пальцем лише на росіян. А чому перепостив? Та тому, що
+він добре лягав на мої стереотипні уявлення. Мені насправді хотілося, щоб це
+було реальністю. 
+
+Отже, рівень розгубленості й дезорієнтованості сприймача інформації, як на мене,
+сьогодні зріс. Цьому начебто суперечать висновки недавнього дослідження
+«Ставлення населення до ЗМІ у 2017 р.», згідно з яким «про існування 'джинси'
+знають 55% опитаних, з них 63% заявили, що можуть розрізнити 'оплачену новину' –
+це на 16% більше, ніж минулого року». Мені здається, однак, що тут має місце
+хибна самооцінка. Цілком можливо, що насправді зросла кількість тих читачів, які
+з більшою недовірою ставляться до будь-яких матеріалів ЗМІ і які схильні
+називати «джинсою» все, що викликає в них підозру. Багато з них просто боїться,
+щоб їх не мали за «лохів», а тому вважають себе уже вишколеними. Так, недавно
+кілька читачів охарактеризували як «джинсу» цілком невинний матеріал на
+«Українській правді» про мого колишнього студента Руслана Кавацюка, оскільки
+текст видався їм занадто добрим і позитивним, щоб бути правдою. 
+
+— Чого ти здихаєш? — гримнув на неї голова. — У чоловіка навчилася?.. Той теж,
+як прийшов, то такого Лазаря скорчив... Прокляті! Через вас на Сибір ще підеш...
+
+Мотря нічого не одказала, — тільки жалібно дивилася. 
+
+— Іди собі! — гукнув голова, бачачи, що в неї й річ відтяло. 
+
+Мотря повернулася, вийшла. — Чого тебе кликали? 
+
+Пожовкло в Мотрі у віччю, заколихався світ, пішло все ходором... Сльози, як
+горох, полилися з очей. У неї в думці пробігла смерть Остапова. 
+
+Мотря не озивалася; плакала мовчки. Оришка пильно дивилася на неї. Серце почуло
+якесь лихо; перед очима вже стояла біда... В Оришки затіпались челюсті, забігала
+по виду мишка. 
+
+— Та кажи!.. чого ти плачеш? — аж скрикнула вона. Мотря утерла рукавом сльози й
+простогнала... А далі натужилась і, схлипуючи, перериваючи слова, стала казати:
+"О-о, боже мій!... недурно він все сумний був... мовчав... журився... та все
+через сон про Дін викрикував... про Хіврю та Грицька... Недурно ж це воно!.. Ой,
+пропала ж моя голівонька бідная!!." 
+
+— Кого? 
+
+— Остапа... 
+
+— Чи ти не збожеволіла, дочко? 
+
+— Поневолі збожеволієш, коли таке... 
+
+— Отой волоцюга, блудяга... покинув на Дону жінку з дітьми... приплівся сюди на
+мою голову... Господи! і за що ти мене отак караєш на сім світі? — скрикнула
+Мотря і знову залилась сльозами. 
+
+Тепер тільки Оришка розібрала своє лихо. Вона глянула ще раз на Мотрю,
+поступилася назад, простогнала, сіла мовчки на піл, узявшись холодними руками за
+крайню дошку, щоб не впасти. Старе тіло тремтіло, колихалося, стара голова не
+здержувалась на в'язах — хилилася на груди. Оришка болісно піднімала її і тяжко
+стогнала... Мотря не переставала плакати. Гіркий її плач, стогнання матері
+зливалися вкупу, носилися по хаті, слались по білих стінах. І темніли вони для
+дочки й для матері; здавалась темною хата, й світ що вривався у вікна, чорнів у
+віччю в них... І стояла в темноті тій ще темніша доля їх — чорна, темна,
+страшна, з худим, з'їденим нуждою лицем, з злими од голоду очима... Таке лихо
+скоїлось перед обідом. Страва давно стояла у печі: ще як у волость ішла Мотря,
+то засунула, щоб упрівала. Тепер ніхто й не згадав про неї. Горе без страви
+нагодувало обох. Ніхто з них не кидався до печі. Обидві навіть забули про обід.
+Одходячи на спокій, сонце обдало землю блискучим промінням; земля на прощання
+усміхнулася — і потемніла. Спустилася ніч; викликала собі на втіху зорі;
+викотився з-за гаю місяць — і став оглядати околицю... І не розходилась та пісня
+по світу, не окликалася луною в лузі, як соловейкова, а, як важкий камінь,
+налягала на душу, морочила голову цілим роєм темних гадок, пекла серце
+нерозважною тугою... І відкіля це лихо взялося? і чого воно до них вчепилося?
+чим була Мотря Остапові?.. чим вона тепер осталася?.. Мотря й Оришка
+роздумували, розгадували... Жінка жонатого чоловіка? покритка-дівка?.. ні жінка,
+ні дівка, а замужня вдова... Пішли писати та одписувати... 
+
+Незабаром наїхало в село чиновного панства. Питають-розпитують,
+пишуть-записують. Натерпілася страху Мотря од тих хитрих спросів та переспросів;
+набралася горя Оришка, глядя на свою дитину. Немає Мотрі спокою і в церкві: і
+там її не спускають з очей. 
+
+Чує Мотря, та боїться озирнутись: їй чогось соромно, страшно. Вона впаде
+навколішки, приникне головою до помосту, — шепче молитву щиру, просить у бога
+ласки, одмолює свій гріх — і разом сльози ковтає. 
+
+Тоді тільки люди трохи забули про Хруща, як жнива настали. Свої клопоти, праця,
+утома трохи заціпили язики людські. Як зачули люди, то за малим не все село
+вибігло з хати, мов на ведмедя, дивитись. "Хрущ!.. Хрущ іде!.. Хруща... Хруща
+ведуть!.." — викрикують з усіх боків по селу. І біжить на Хруща дивитись старе й
+мале. 
+
+Повели Хруща у Гетьманське; засадили в тюрму за залізні штиби; давай випитувати
+та розпитувати. Піднялися знову спроси та переспроси... Зовсім загубила спокій
+Мотря: водять її то в город, то з города... 
+
+— Чи чули?.. — питає молодиця другу, стрівши на улиці. — Завагітніла... 
+
+— Чула, серденько, чула... І скажіть: од такого!! 
+
+— Це вже, видно, не перед добром, моя матінко!.. Чи не кінець, бува, й віку
+швидко буде... По обидва боки сплошним муром витяглись у струнку височенні
+палаци: і білі — як сніг, і зелені — як рута, і блакитні — як китайка. Пістрота
+кидалась в вічі. Парубок не знав, на чому зупиниться, на віщо подивуватись: чи
+блискучими проти сонця, як кришталь, дверима, над котрими висіла або стояла по
+боках здоровенна червона або блакитна дошка з золотою наковкою або з гарним
+малюнком усякої всячини — машинерії, окулярів, хліба, ковбас, свинячих окост; чи
+дзеркальними, у чоловічий зріст, вікнами, з котрих визирали на улицю до ладу
+розставлені різні золоті й срібні виробки, пістріли всякими кольорами ситці,
+шовкові саєти блищали, м'які оксамити сизіли, червоніли, ціле море роблених
+квіток, як живі, вабили носа понюхати... 
+
+Зате мати не дуже втішалася тими страшними іграшками. Там десь, в чужій стороні,
+серед кривавої січі, зложе він свою русяву голівоньку, а вона, мати, не закриє
+очей своїй рідній дитині: їх хижі орли з граками повикльовують, голодні
+вовки-сіроманці порозносять жовті кості... Хіба тільки зозулька, неутішна
+віщуня, принесе вісточку, що її син бідолашний поліг серед чистого поля!.. І
+Марина падала навколюшки, молила матір божу, щоб велика заступниця наслала мир
+на її рідну сторону і захистила від напасті! Жахаючись тої страшної хуртовини,
+яка тоді часто й густо підіймалася, материне серце боялося, щоб Івась у
+іграшках, бува, не привчився до неї. І, коли батько ті іграшки підхвалював,
+Марина гримала на батька й на сина, що збив таку кептюгу коло землянки. 
+
+Устала вона од його, одійшла, сіла край вікна, що виходило прямо на поле, та й
+послала очі далеко-далеко, де сходились тумани з туманами, де сивіло небо,
+спускаючи краї свої на землю. По личку її, сумному й жовтому, раз поз раз
+пробігали якісь смужки. Чіпка дивився на неї та дивувався, що з нею сталося... А
+вона не спускала очей з вікна. Чіпка бачив, як вона поблідла, як заблищали в неї
+очі, як дві гарячі сльози скотилося по личку... додолу. Він дивився на все це, а
+серце його неначе хто давив у лещатах — так йому було боляче та трудно...
+Усе-таки він був господар на ній, а не попихач, не наймит. Швидко він зживався з
+новим своїм місцем на старій землі — і підвертав її під себе: вона йому плодила,
+родила — ставало на пожиття його! А хто перелякався, той залазив до себе на
+хутір, у село, проклинав новий вік, нових людей, день за днем тяг злиденне
+життя, проїдаючи останнє своє добро — викупні білети, за котрі баришники-жиди не
+давали й половини ціни... За собою життя веселе, розкішне, без праці, без
+клопоту; перед собою — убоге доживання віку, може, тяжка праця на старість,
+гірка турбота, замість спокою, без шага грошей, котрі жидки вспіють вимотать,
+без ступня землі, котру за старі довги банкові тарахнули з молотка... Як же його
+не проклинати такого? як з ним миритися?! 
+
+Регіт стих; усі похнюпили очі у землю; одна тільки Галя гостро дивилася на всіх
+гультяїв — і червона краска грала на її щоках, тоді як серце підкидалося в
+грудях, а груди поривчато дихали. Разом і лиха й хороша, була вона у ту годину.
+Слова не було. 
+
+Як був собі дід та баба. У діда була дочка і в баби дочка; обидві вже були
+дівки. Дідової дочки баба не любила. Усе, було, лає її, сердешну, та знущається
+над нею, та ще, було, й діда підцьковує, щоб згриз голову своїй дочці. Оце ж
+уранці йдуть додому; дійдуть до перелазу, то бабина дочка й каже дідовій: 
+
+— Дай я тобі, сестричко, починки подержу, поки ти перелізеш! 
+
+Та візьме та й оддасть їй починки, а вона мерщій вскочить у хату до матері: 
+
+— Дивись,— каже,— мамо, скільки я напряла; а та, сяка-така, усе тільки з
+хлопцями жирувала. 
+
+А вона, бідна, вже тільки плаче. Раз і каже дідові: 
+
+— Одведи-таки та й одведи свою дочку в ліс: нехай її там звіряки з'їдять. Вона,
+ледащо, не хоче нічого робити,— нехай пропада. 
+
+Дід довго одказувався: жаль було йому дочки,— та що ти зробиш з бабою?.. Вона й
+його добре держала в руках, і він її боявся, як той ладану. 
+
+— Збирайся ж, дочко, та й ходім,— каже дід. 
+
+Забрала вона ті харчі, заплакала та й пішла з батьком. Йшли-йшли, дійшли до
+лісу; дивляться — доріжка. Батько й каже: 
+
+— Ходімо ж оцією доріжкою. Куди вона нас приведе, там тобі й жити. 
+
+Пішли. 
+
+Увійшли вони в землянку. 
+
+— Добрий день! 
+
+А дід встає з печі та: 
+
+— Здорові, люди добрі! Отак і так, розказують. І просить батько того діда, щоб
+прийняв його дочку. 
+
+— Та й зоставайся,— каже,— дочко, будемо тут удвох жити. 
+
+Батько ще трохи поговорив з дідом та й каже дочці: 
+
+Пішла вона, набрала борошна, замісила, затопила в печі й почала варити вечерю. 
+
+Дід пішов на ніч додому в село: йому там треба було взяти вуликів і деяких
+харчів,— а батько її сказав, що переночує цю ніч тут, а завтра раненько піде
+додому. Він сказав це тільки на те, щоб дочка не плакала. Вийшов із землянки,
+взяв колодочку, прив'язав до вугла, а сам потяг додому. 
+
+— То мій батечко дровця рубає. 
+
+Уже й вечеря постигла, а батько не йде в хату. Ждала вона, ждала, далі дума:
+«Піду подивлюсь, де він». 
+
+Вийшла, обійшла кругом хати — нема батька. Вернулась у хату — не хочеться самій
+вечеряти. 
+
+Вийшла, стала на порозі та й гукає: 
+
+— Ой хто в лісі, хто за лісом, ідіть до мене вечеряти! 
+
+Не чути нікого. 
+
+Не чути нікого. 
+
+Аж обізвалась Кобиляча голова. Стукотить, гримотить, до дідової дочки вечеряти
+йде. 
+
+— Дівко, дівко, одчини! 
+
+Вона одчинила. 
+
+— Дівко, дівко, через поріг пересади! 
+
+Вона пересадила. 
+
+— Дівко, дівко, зсади мене на піч! 
+
+Вона зсадила. 
+
+— Дівко, дівко, дай мені вечеряти! 
+
+— Дівко, дівко, влізь мені в праве вухо, а в ліве вилізь! Чого там тільки й не
+було!.. І убрання всякі, коні, карети, кучери. А золота та срібла! А грошей!.. 
+
+— Бери ж, що тобі треба і скільки хоч,— каже Кобиляча голова,— це тобі за те, що
+мене слухала. 
+
+Вона набрала собі всякого добра і вилізла в ліве вухо. А голова так і загула, де
+й ділась, мов крізь землю провалилась... 
+
+Вранці вернувся дід. Увійшов у свою землянку — так куди! Як увійшов дід, вона
+зараз розказала йому все, що було, дала йому грошей: 
+
+— Оце,— каже,— дідусю, за те, що ти прийняв мене, нещасну сироту. 
+
+Потім звеліла запрягти карету і поїхала до свого батька.Її там не впізнали, і як
+уже вона розказала все, то мачуха аж об поли вдарилась, що, бач, вона думала її
+з світу зігнати, а тут зовсім не так вийшло... Вона погостювала трохи, дала
+батькові грошей та й поїхала в город, купила там собі будинок і зажила панію. 
+
+— Одведи та й одведи й мою дочку туди, де була твоя: нехай і вона стане такою
+панією. Поблагословила дочку: 
+
+Пішли, увійшли в ліс. Вони увійшли в ту хату. 
+
+— Помагай біг! 
+
+Не чути нікого. Заглянула на піч — нікого. 
+
+Вийшов і вп'ять прив'язав д�� вугла колодочку, а сам потяг додому. Вітер повіє,
+то колодочка стук-стук, а бабина дочка в хаті: 
+
+Наварила вечеряти. Жде-жде — батька нема. От вона вийшла та й гукає: 
+
+— Дівко, дівко, через поріг пересади! 
+
+— Не велика пані — сама перелізеш. 
+
+— Дівко, дівко, влізь мені в праве вухо, а в ліве вилізь! 
+
+— Не хочу. 
+
+— Коли ж ти,— каже,— не хочеш мене слухати, так я тебе з'їм. 
+
+Ухватила її, полізла на піч, забралась аж у самий куточок та й з'їла її, а
+кісточки забрала в торбинку й повісила на жердочці. 
+
+От раз та сучечка бігає коло хати та й дзявкотить: 
+
+— Дзяв, дзяв, дзяв! 
+
+Баба слухала-слухала, розсердилась, перебила сучечці ногу. 
+
+Баба перебила їй і другу ногу. Розсердилась баба і вбила сучечку. Увійшов дід у
+хату. 
+
+Пішов дід, найшов ту хатку, де кинув бабину дочку. Увійшов — нема нікого. Він
+заглянув на піч — там висить торбинка. 
+
+— Правду, бачу, казала катова сучечка,— сказав він. Прийшов додому, показав бабі
+кісточки. 
+
+В одного чоловіка був кіт старий, що вже не здужав і мишей ловити. От хазяїн
+його взяв та й вивіз у ліс, думає: «Нащо він мені здався, тільки дурно буду
+годувати,— нехай лучче в лісі ходить». 
+
+Покинув його й сам поїхав. 
+
+Коли це приходить до кота лисичка та й питає його: 
+
+А він каже: 
+
+— Я — пан Коцький. 
+
+Лисичка й каже: 
+
+Він і згодився. Веде його лисичка до своєї хати,— так уже йому годить: уловить
+де курочку, то сама не їсть, а йому принесе. 
+
+От якось зайчик побачив лисичку та й каже їй: 
+
+— Лисичко-сестричко, прийду я до тебе на досвітки. 
+
+А вона йому: 
+
+— Є у мене тепер пан Коцький, то він тебе розірве. 
+
+Заєць розказав за пана Коцького вовкові, ведмедеві, дикому кабанові. 
+
+Зійшлися вони докупи, стали думати, як би побачити пана Коцького,— та й кажуть:
+
+— А зготуймо обід! 
+
+І взялися міркувати, кому по що йти. Вовк каже: 
+
+— Я піду по м'ясо, щоб було що в борщ. 
+
+Дикий кабан каже: 
+
+— А я піду по буряки і картоплю. 
+
+Ведмідь: 
+
+— А я меду принесу на закуску. 
+
+Заєць: 
+
+— А я капусти. 
+
+От роздобули всього, почали обід варити. Як зварили, почали радитись, кому йти
+кликати на обід пана Коцького. 
+
+Ведмідь каже: 
+
+— Я не підбіжу, як доведеться тікати. 
+
+Кабан: 
+
+— А я теж неповороткий. 
+
+Вовк: 
+
+— Я старий уже і трохи недобачаю. 
+
+Тільки зайчикові й приходиться. 
+
+— А чого ти прийшов? 
+
+Він і каже: 
+
+— Просили вовк, ведмідь, дикий кабан, і я прошу, щоб ти прийшла зі своїм паном
+Коцьким на обід. 
+
+А вона йому: 
+
+— Я з ним прийду, але ви поховайтесь, бо він вас розірве. 
+
+Прибігає зайчик назад та й хвалиться: 
+
+— Ховайтесь, казала лисичка, бо він як прийде, то розірве нас. 
+
+Вони й почали ховатися: ведмідь лізе на дерево, вовк сідає за кущем, кабан
+заривається у хмиз, а зайчик лізе в кущ. 
+
+Коли це веде лисичка свого пана Коцького. Доводить до столу, а він побачив, що
+на столі м'яса багато, та й каже: 
+
+— Ма-у!.. Ма-у!.. Ма-у!.. Це він і нас поїсть!» 
+
+Виліз пан Коцький на ��тіл та почав їсти, аж за ушима лящить. 
+
+Пан Коцький злякався кабана, скочив на дерево та й подерся туди, де ведмідь
+сидів. А потім посходились та й кажуть: 
+
+Було собі два брати: один бідний, а другий багатий. У багатого і хліба, і
+худоби, і землі, і грошей багато; а в бідного не було чого й пообідать. Чого вже
+той чоловік не робив, до яких уже він знахарок не вдавався — ніяк не виб'ється з
+бідності. А старший його брат не хотів бідного і братом називать. 
+
+Живе багатий год, живе й другий, дожидає діток — не дає йому бог! В багатого і
+грошей, і худоби — всього, всього багато, а діток бог не дає. Чого вже він не
+робив! І на церкву давав, і акафісти наймав, і сам молився рано й вечір перед
+образами — не дає бог діток, та й годі! 
+
+— Добре, буду молиться. 
+
+— Не йди,— каже,— чоловіче, якби він тебе хотів у куми взять, то б уже давно за
+тобою прислав. 
+
+— Піду я, жінко, да хоч подивлюся на хрестини. 
+
+Пішов. Приходить туди, а той і питає: 
+
+— А тобі чого треба? 
+
+— Та це я,— каже,— прийшов до тебе просить конячки, нема чим і протопить, поїду
+в ліс та назбираю хмизу. 
+
+— Візьми та гляди,— каже,— небагато накладай на віз, щоб ти мені коня не
+спортив. 
+
+Запріг він коня, приїхав додому та й каже: 
+
+— А вилазьте, злидні, поїдем у ліс! 
+
+Позлазили злидні з-під печі (а їх було аж дванадцять), посідали на віз і
+поїхали. Приїхали туди, чоловік той випряг коня, пустив його пастись, а сам
+зрубав дуба товстого-претовстого, розколов його до половини та й каже до
+злиднів: 
+
+— Братіки, голубчики, поможіть мені це дерево розколоть! 
+
+— Як же,— кажуть,— ми тобі будем помагать, коли у нас сокири нема? 
+
+— Ви,— каже,— без сокири. Закладіть усі руки у цю щілину, та й роздирайте.
+Половина вас нехай тягне в одну сторону, а половина в другу, то воно й
+розколеться. 
+
+От злидні кинулись всі до дерева, позакладали в щілину руки по самі лікті та й
+силкуються. Той чоловік стукнув обухом, клини повилітали, обаполки збіглись
+докупи і держать за руки усіх злиднів. Одно дерево упало на віз і розтрощило
+його на шматочки, друге вбило коня; насилу той чоловік вискочив з лісу. Бодай
+вони були пропали, прокляті злидні! 
+
+Приходить той чоловік до брата та й стоїть, бідний. 
+
+— А чого ти стоїш,— питає той.— Може, вже у лісі воза поламав? Може, коня убив?
+
+Стоїть уже, бідний, та мовчить, а той його лає та проклинає за віз та за коня...
+Лаяв-лаяв, а далі і каже: 
+
+Повів бідний його у ліс на те саме місце, де він злиднів покинув. 
+
+— Визволь нас, чоловіче, визволь нас, голубчику, випусти нас, соколику. 
+
+— Ми,— кажуть,— злидні. 
+
+Як сказав він «не хочу», так усі злидні і кинулись йому на шию. Роздіймав він їм
+руки, роздіймав, нічого не вдіє. 
+
+Після того бідний розжився трохи, як у нього не стало злиднів, а багатий ще
+бідніший став, як той був. Посіяли на тім полі пшеницю. Як уродила їм та пшениця
+— давай вони зерном ділитися. От одне зерно зайв�� було. Миша каже: 
+
+А жайворонок каже: 
+
+Думають вони: що тут робити? Пішли б позиватися, та немає старших за них: немає
+до кого йти позиватися. Потім миша каже: 
+
+— Ну, я лучче його перекушу. 
+
+Цар на це діло згодився. Миша тільки взяла зерно в зуби та в нору й побігла. 
+
+Стрілець ще наміривсь стріляти, утретє. Орел знов його почав просити: Не бий
+мене та візьми до себе — я тобі у великій пригоді стану! А він йому каже: 
+
+— Принеси мене до своєї хати та годуй мене м'ясом доти, поки в мене крила
+повідростають. Він зараз і зарізав йому одну корову. Орел ту корову за рік із'їв
+та й каже тому чоловікові: 
+
+— Пусти мене, я політаю, побачу, чи вже відросли крила. Той чоловік і випустив
+його з хати. А він йому каже: 
+
+— Сідай! Той і сів. 
+
+Орел його поніс аж у хмару, а потім і пустив його додолу. 
+
+— Летімо далі! 
+
+Увіходить чоловік у хату, а вони йому кажуть: Вони його стали питатися: 
+
+— Чи не бачив нашого сина? Лучче ми тобі дамо багато грошей. Він каже: 
+
+— Я не хочу грошей, мені дайте яйце-райце! Кричить бідолаха — нічого сам не
+зробить! Коли це іде до нього змія й каже йому: Ударив він об поли руками: 
+
+Ну, ото журяться вони з жінкою, а далі кажуть: 
+
+— Нема що робити, журбою не поможеш! Якось треба жити. 
+
+Погородив він загороди великі, розбив те яйце, випустив скот і забагатів. От син
+і каже. Ну, дарма, якось буде! От він зараз і пішов до змії. 
+
+Приходить до неї, а вона йому каже: 
+
+— Зроби мені троє діл та й підеш собі додому, а як не зробиш, то я тебе з'їм!
+Так вона йому каже: 
+
+— Щоб ти за одну ніч отой луг викорчував, і щоб там ізорав, і пшениці насіяв,
+ізжав її, в скирти поклав і щоб в ту ніч з тієї самої пшениці мені паляницю
+спік: поки я встану, щоб вона на столі лежала. 
+
+Він іде до ставка та й зажуривсь. А там близько був мурований стовп, і в тім
+стовпі була зміїна дочка замурована. Він приходить сюди та й плаче. А дочка його
+питається: 
+
+— Чого ти плачеш? А він каже: 
+
+— Як же мені не плакати, коли змія загадала таке, що я ніколи його не зроблю, а
+вона сказала, щоб за одну ніч зробив. 
+
+Вона його питалась: 
+
+— А що ж там? 
+
+Він їй і розказав. Вона йому каже: 
+
+— Як візьмеш мене за жінку, то я тобі все зроблю так, як змія казала. 
+
+Він каже: 
+
+— Добре! 
+
+Вона йому каже: 
+
+— Лягай же тепер спати, а завтра рано щоб устав та понесеш змії паляницю. Він
+приніс до змії в хату і поклав на столі. 
+
+Змія прокинулася, вийшла в двір та й дивиться на той луг, тільки сама стерня та
+скирти стоять. Тоді йому каже: 
+
+— Ну, справивсь! Гляди ж, щоб і друге діло зробив! Та зараз йому й загадала: 
+
+— Щоб ти оту гору розкопав, і щоб туди Дніпро йшов, а коло того Дніпра побудуй
+комори: щоб байдаки туди приставали, й щоб ти ту пшеницю продав на байдаки. Як
+устану рано, то щоб це все було готове! 
+
+Він ізнов іде до того стовпа та й плаче. Та дівка його питається: 
+
+— Чого ти плачеш? 
+
+Він їй розказав те все, що йому змія загадала. Та�� вона йому каже: 
+
+— Лягай спати, я це все пороблю. Тільки прийшла та збудила його, щоб він пшеницю
+видав купцям на байдаки з тих комор. Змія встає та й дивиться, що все так
+ізроблено, як вона йому загадала. 
+
+Тоді загадує йому втретє: 
+
+— Щоб ти цю ніч уловив золотого зайця і раненько щоб приніс мені в хату. 
+
+Він ізнов іде до того стовпа та й плаче. Та дівка питається його: 
+
+— Що вона загадала? Він каже: 
+
+— Оце вже не жарти: хто його знає, як того золотого зайця зловити. 
+
+Вона каже йому: 
+
+— Одначе ходім до тієї скелі. 
+
+Ото вона пішла та й жене. Коли це вилазить з нори гадюка та й сичить. Він її і
+пустив. Дівчина виходить із нори та й питається його: Ото і є заєць! Почали вони
+вдвох утікати. Я перекинусь пшеницею, а ти дідом, та будеш стерегти мене. Та як
+буде питаться тебе, чи не бачив парубка й дівки, чи не йшли сюди, то ти скажеш,
+що тоді, як ця пшениця сіялась. Зміїна дочка зробилась ізнов людиною, а той дід
+парубком, та давай утікати. 
+
+Прилітає змій додому. І нікого не зустрічав на дорозі? А він каже: 
+
+— Ба, ні! Біжи вдруге за ними, та щоб доконче розірвав! 
+
+Летить змій. Коли ті чують, що летить ізнов, аж земля реве, так дівка каже: 
+
+— Ей, летить ізнов! Тепер я сама побіжу! 
+
+Побігла. 
+
+Ото біжить... Ну, я тебе зроблю річкою, а сама зроблюсь рибою-окунем. 
+
+Зробила. 
+
+Прибігла змія та й каже до тієї річки: 
+
+Ото тоді та дівка, що була рибою, каже тому парубкові, що був річкою: 
+
+— Тепер ми вже не біймось! 
+
+Ото побув півроку та задумав жениться. Йому нарадили одну гарну дівку, щоб він
+її брав; він за ту й забув, що його врятувала від змії, з іншою заручився. 
+
+От перед весіллям, увечері, кличуть на шишки молодиць. 
+
+Журився чоловік, що йому робити з діточками, бо був такий бідний, як церковна
+миша. Коли дивився на дітей, то серце йому розривалося: бліді, голодні й такі
+слабенькі, що падуть од вітру. 
+
+Думав, думав чоловік, як зарадити біді, але ніяк не годен був щось надумати. 
+
+Каже собі чоловік: «Гей, та сього вже не можна витерпіти! Піду світом, щастя
+пошукаю, бо як удома сидітиму, усі погинемо». 
+
+Так і зробив. Нагодував дітей, чим було, взяв на плече сокиру і пішов широким
+світом. 
+
+Іде, йде, йде. Раз лиш заблудив у глибокий ліс. Застала його така ніч, що в
+потемок можна би сокирою затяти. Айбо чоловік не стає, а все далі йде. Коло
+півночі вже й сили не має іти, але боїться лягти відпочити, щоб звір його не
+розірвав. 
+
+Раптом далеко перед ним щось блиснуло. 
+
+Чоловік заглянув у вікно: лампа світить і вогонь горить, аж іскри розлітаються,
+начеб якась невидима сила гребла грань у пічці. 
+
+Чоловік подумав: «Ой, то би добре зігрітися й просушитися». Бо падав дощ, і
+плаття подорожнього геть чисто промокло. А громи так почали бити, що душа із
+чоловіка мало не вискочила вон. 
+
+— Но, буде що буде, я зайду до хижі. Ачей, мене не вб’ють, а як будуть бити, то
+і я маю сокиру! 
+
+Погрюкав у двері. Погрюкав ��друге. Тихо. Натис на двері — вони відчинилися.
+Переступив поріг, а в хижі тепло-тепло, і чимось приємно пахне. Але хижа
+порожня. Розглядає, ходить чоловік по хаті, але ніде живої душі! 
+
+Став коло вогню, сушить плаття. Потім сів на лавицю і гріється. 
+
+«Но,— говорить собі чоловік,— вже нагрівся, а тепер наїмся, бо й черево, чую,
+біду робить...» 
+
+Сів до столу й почав уплітати. їсть то одне, то друге й попиває. їв і пив доти,
+доки в нього лізло. А потім набив піпу, запалив та й курить, як із комина... 
+
+Нараз позирає, а поряд на лавці паскудна чорна кішка, і на нього очі витріщила.
+Хотів відігнати, а вона тої ж хвилини щезла. «Гм! —думає чоловік.— не бачив,
+коли з’явилася, не бачив, куди й зникла. На мою душу, я потрапив у чортівську
+хижу». 
+
+— Так і є...— озвався голос. А той ніс із заліза: коли ним ударить, то гуде, як
+дзвін... 
+
+Баба говорить: 
+
+— Так, так, чоловіче, потрапив ти до чортівської хижі. Я чортова мати. Зараз
+прийде із пекла мій син і візьме тебе в руки. А ще, як йому скажу, що ти його
+полуденок з’їв, йо-йой, неборе!.. 
+
+Почув оце чоловік, і аж мороз пішов по ньому. Зубами цокотить. А баба продовжує:
+
+— Тут помочі не є! Ніякої. Ти пропав навіки. У пеклі чорти вилами будуть тебе
+шпигати, гарячою смолою поїти, у бочці із сіркою кожного дня купати. Но, добре
+тобі буде? 
+
+— Йой,— відпрошується бідний,— душко, поможи мені. У мене купа дітей. Усі
+загинуть без вітця, без матері! 
+
+А баба булькоче: 
+
+— Підеш до пекла! Я могла б тобі допомогти, айбо і так не допоможу! 
+
+— Красунечко, поможи мені! 
+
+— Но, добре. Допоможу, якщо вчиниш те, що накажу. Діло не тяжке. 
+
+— Я на все пристану! 
+
+— Тоді тебе визволю від пекла, зроблю щасливим та багатим, якщо візьмеш мене за
+жону. 
+
+Чоловік, як це почув, то мало з ніг не впав. Йой, йой! Щоб він узяв за жінку
+стару бабу із залізним носом?! Що люди сказали б, якби побачили в селі, яку
+відьму він привів до хижі. 
+
+— Так, так чоловіче! Ти бідний. У тебе діти, а жінки не маєш. Візьмеш мене й
+побачиш, як добре тобі буде. Та й твоїм діточкам. Я їх буду в маслі-молоці
+купати, а палицею по хребту мастити... Но, згоден? 
+
+Що робити? І залізноносу не хочеться брати, але й у пекло йти не має дяки. 
+
+— Добре,— погодився.— Візьму тебе за жінку, тільки врятуй від пекла! 
+
+— Домовилися! А тепер збираймося до тебе, щоб ми до ранку були вже на місці. 
+
+Та й відразу вибігла, як молодиця. За якусь хвилину привела віслюка. Потім
+принесла міхи й повела чоловіка до підземної комори. Гроші золоті й срібні,
+дороге каміння різних кольорів... 
+
+Баба каже: 
+
+— Но, дорогий мій газдику, се твоє й моє. Пакуй у міхи, що в них тільки влізе,
+повеземо до твоєї хижі. 
+
+Насипали золота, срібла, діамантів, напакували дорогого плаття, а зверху поклали
+їжу і напої. Міхи звалили на візок, що напоготові стояв коло хати. Впряг чоловік
+осла, і рушили в дорогу. 
+
+Їхали цілу ніч, дрімаючи на возі. Коли розвиднялося, вже були на краю лісу. 
+
+Баба говорить: 
+
+— Не поспішай, газдику, спочиньмо тут на травичці зеленій. 
+
+Чоловік спинив осла, позлізали з возика, розв’язали міхи й почали пригощатися. 
+
+Силує баба чоловіка: 
+
+— Їж, дорогий мій, їж! — і вибирає йому найсмачніше. Усе думає, як би позбутися
+біди! 
+
+А баба наїлася, випила пляшку міцного вина, випила другу й лиш перевернулася:
+сп’яніла і заснула. 
+
+Чоловікові не треба було більше. Поплював у руки, взяв сокиру та коли гупнув
+обухом по бабиному залізному носі, той переломився. Баба закричала, а далі
+простерлася, як пес на паздір’ї, раз-двічі тріпнулася й померла. Айбо коли
+чоловік гримнув по її носі, той так загудів, що почули в пеклі: 
+
+— Го-го! — закричав чорт.— Моїй мамі хтось ніс переломив... За ним! Треба
+схопити! 
+
+І зразу вискочив із пекла. 
+
+А чоловік, гадаєте, сидів? Не чекав ні хвилини. Скочив на воза й ломакою гатить
+віслюка. Возикові тільки замітувався зад то в один, то в другий бік. Озирнувся і
+побачив возика — за ним! Догнав чоловіка саме в ту хвилину, коли вже той
+повертав до себе у двір. 
+
+— Злодію, вбивце! — вигукує чорт.— Далі не жиєш! 
+
+— Пусти! —кричить ґазда.— Тут уже я пан! 
+
+Чорт таки тягне чоловіка, а той не дається — вчепився за стовпа. 
+
+На крик вибігли діти: обдерті, кострубаті, замащені. Почали галасувати: 
+
+— Йой, йой, нянько привів нам чорта! Обдеремо його і зі шкури пошиємо бочкори! 
+
+— Будемо мати й м’ясо! 
+
+— А з чортових рогів будуть нам трумбети! 
+
+Чорт перелякався і почав просити чоловіка: 
+
+— Пусти мене, ніколи не буду більше тобі шкодити. 
+
+А чоловік каже: 
+
+— Не пущу, най мої діти не будуть голодні. 
+
+Та чорт таки вирвався. Озирнувся вже аж коло лісу. Вхопив свою матір і скочив
+просто в пекло. 
+
+А чоловік завів у двір віслюка із возиком. І від того дня так забагатів, що не
+було такого багача в цілій околиці. 
+
+1.1. Замовниками послуг ТОВ «Нова пошта» можуть бути фізичні особи, фізичні
+особи-підприємці і юридичні особи (далі за текстом – Замовник). 
+
+1.2. Права й обов’язки ТОВ «Нова пошта» та Замовника (далі за текстом разом –
+Сторони), передбачені цими Умовами надання послуг (далі за текстом – Умови),
+виникають з договору, укладеного між Сторонами. 
+
+1.3. Умови розроблено ТОВ «Нова пошта» відповідно до вимог чинного законодавства
+з метою регулювання послуг з організації перевезення відправлень та надання
+комплексу послуг, пов’язаних із перевезенням відправлень територією України. 
+
+1.4. Шляхом передачі Замовником відправлення до ТОВ «Нова пошта» для
+транспортування Замовник підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з
+положеннями цих Умов, чинними на момент передачі відправлення для
+транспортування, та зобов’язується їх виконувати незалежно від наявності або
+відсутності в експрес-накладній підпису Замовника. 
+
+1.5. Ці Умови доступні для ознайомлення на офіційному сайті ТОВ «Нова п��шта»
+novaposhta.ua (далі за текстом – Сайт). 
+
+Поштомати розраховані для відправлень фактичною вагою не більше ніж 30 кг на
+одне місце та за розмірами, де довжина не більше ніж 58 см, висота не більше ніж
+36 см та ширина не більше ніж 34 см. Габарити вказані з урахуванням упаковки.
+Відправлення, яке за своїми розмірами не поміщається до комірки поштомата,
+доставляється в найближче відділення. 
+
+3.3. Габарити вказані з урахуванням упаковки. 
+
+3.4. Відправлення, які за розмірами чи вагою перевищують допустимі обмеження,
+приймаються до перевезення лише за попередньою домовленістю Сторін. 
+
+3.5. Відправлення в гофрокартонних коробках, поєднані між собою стрейч-плівкою
+та скотчем, до перевезення не приймаються. 
+
+Дозволяється поєднувати до трьох відправлень в одне, якщо одночасно виконуються
+такі умови: 
+
+✓ вміст відправлень – текстильні вироби (одяг, тканини, м’які речі); 
+
+✓ загальна вага – не більше ніж 10 кг; 
+
+✓ відправлення поєднані між собою як мінімум п’ятьма шарами стрейч-плівки та
+скотчем, що утворює єдину цілісну упаковку для об'єднаного відправлення. 
+
+Вартість перевезення перелічених типів відправлень визначається за тарифами на
+доставку документів, посилок, вантажів, шин-дисків і палет, які розміщені на
+Сайті. 
+
+7.4. Піддон – дерев’яна, пластикова або металева конструкція (заводського чи
+ручного виконання) з пазом, призначеним для транспортування відправлень за
+допомогою складських транспортних засобів, висотою не менше ніж 8 см; розмір
+однієї зі сторін основи цієї конструкції становить не менше ніж 60 см, а іншої –
+від 60 см до 200 см (включно). 
+
+7.5. Фактична вага й висота піддона (основи) враховується у висоту та фактичну
+вагу палети. Винятком є лише відправлення, для яких замовлено обрешетування.
+Фактична вага таких відправлень визначається без урахування обрешетування,
+висота палети визначається за крайніми точками обрешетування. 
+
+7.6. Якщо палета має неправильну геометричну форму (зокрема, є частини, які
+виступають), то палетна вага вимірюється за крайніми точками габариту палети. 
+
+7.7. Палети поділяються на стандартні та нестандартні. Стандартною вважається
+палета з площею піддона (основи / крайніх точок габариту) менше ніж 2 м2. 
+
+7.8. Вага та вартість стандартних палет визначається залежно від площі піддона
+та фактичної ваги за тарифами на доставку палет, розміщеними на Сайті. 
+
+10.6. Якщо вага відправлення становить більше ніж 30 кг, то Відправник
+самостійно забезпечує завантаження відправлення в кузов автомобіля ТОВ «Нова
+пошта». 
+
+10.7. Відправник повідомляє Одержувачу номер експрес-накладної, термін доставки
+та ознайомлює Одержувача з цими Умовами. 
+
+10.8. Відправник передає представнику ТОВ «Нова пошта» належним чином запаковане
+та промарковане відправлення впродовж робочого дня з 9:00 до 18:00 (або у
+відповідний інтервал часу з 9:00 до 21:00, на ��кий замовлено забір) у будні й за
+спеціальним графіком у вихідні та святкові дні. 
+
+10.8.1. У разі замовлення Відправником забору в один із часових інтервалів,
+Відправник забезпечує, щоб відправлення було належним чином запаковане до
+моменту забору. 
+
+10.8.2. Відправник повинен перебувати за адресою забору впродовж вказаного
+часового інтервалу забору. 
+
+Отже, я розповім вам про півня. Не про величезного слона чи хижого лева, а про
+звичайного півня, яких ви безліч бачили за своє молоде життя. Ви, може, не
+пригадуєте, але я знаю, що колись ви були з ним в дуже близьких відносинах. Він
+вабив вас непереможно до себе яскравістю барв та дзвінким голосом, і ви,
+пручаючись в обіймах матері, тяглись до нього малими рученятами. 
+
+Згодом, коли ви навчились ходити та копатись в піску посеред подвір'я, ви
+відчули до нього пошану. Ви уступалися йому з дороги або, кинувши всі скарби,
+стрімголов бігли в сіни і причиняли за собою двері, коли він надходив занадто
+близько. Ще за якийсь час ви шпурляли в нього тоді, як виводив свою голосну
+пісню, грудками, і нарешті він став для вас зовсім байдужим. Предивний птах з
+закрученим хвостом перестав для вас існувати. 
+
+І от роки живете ви побіч себе, тішитеся з літа, нудьгуєте взимку, і, правду
+кажу, ви менше знаєте про те, що твориться в душі вашого колишнього приятеля,
+ніж він, що відчуваєте ви! Сором, сором! Слухайте! 
+
+В сінях було душно, і сіра чубата квочка, що два дні тому була перенесена сюди з
+прохолоди стайні, часто дихала розкритим дзьобом. Квітневе сонце таки добре
+припікало! Можна було б устати й напитись з мисочки, що стояла коло гнізда, але
+вона досиджувала сьогодні свій двадцятий день і обурювалась на саму згадку про
+воду чи пшоно, яке лежало поруч золотою купкою, не зачеплене ще від позавчора.
+Двадцять днів! 
+
+Її майже голі від сидіння груди горіли останнім огнем, який могла видушити
+матерня любов з виснаженого тіла. 
+
+Яйця були якраз в міру теплі, й, перевертаючи їх ніжно дзьобом з одного боку на
+другий, вона всією своєю істотою відчувала в кожному маленьке скорчене тільце і
+величну силу життя, що його наповняла. Година ще! Я не малюватиму вам щастя
+матері, коли тріснула перша шкарлупина і звідти почулось жалібне хлипання
+немовляти. Я не маю для цього гідних барв. Не згадуватиму і всіх тих переживань,
+що їх мали нові мокрі громадяни світу, коли ступили на межу свідомого життя.
+Безліч незрозумілого, дивного і сила неприємного, як-от шкарлупка, що хоче
+одстати від пупика, або погана колюча соломина. 
+
+Прийшла господиня і, вийнявши, щоб не подушилися між яйцями, тих, що вже
+обсохли, поклала в решето та поставила на піч. Тут зібралися вони всі 15 (не
+було ні одного бовтуна чи заморка), тут навчились підводитись на ноги і вперше
+відчули голод, що відтоді став їх найвірнішим товаришем на ціле життя. 
+
+Здебільшого лежали вони, притули��шись одне до одного, і тихенько пищали, немов
+заспокоювали самі себе. Якийсь заворушиться, і всі прокидаються зі свого
+напівсну та вибухають жалібним лементом. 
+
+На другий день, після того, як квочка добре викупалась в піску та досхочу
+наїлася, під неї підпустили курчат. 
+
+Чи вона пізнала своїх дітей? Чи ті почули в ній матір? Пізнала! Почули! Почули і
+побігли до неї на перший ніжний поклик. Так, але, скажу вам, курка на 21 день
+сидіння має такий настрій, що прийняла б під свої крила цілий всесвіт. В цей час
+в ній знайде собі оборонця взагалі кожне курча, нехай воно навіть убереться вже
+в колодочки. 
+
+Хитаючись на непевних ногах, розбіглись наші малі по хаті і раптом, злякавшись
+чи то чорної тіни, чи власної самотности, летіли назад на тихий голос матері.
+Вони хотіли їсти. Мати це чула, і, коли чиїсь великі руки покришили на долівку
+жовток з яйця і грудку пшоняної каши, кілька самі кинулись на неї, а решті
+почала поясняти призначення ціх жовтих шматочків мати. Ніжне дрібненьке
+квоктання, щось наче: "так, так, так, так, так", що його вона ще в дитинстві
+чула від своєї матері, тепер само з'явилося на язиці. Брала зернятка каши і знов
+випускала їх з рота, боячись, щоб не проковтнути ненароком коштовної страви.
+Сама вона сміла їсти тільки гречку та житнє зерно, насипані поруч. Малеча хапала
+гливкий жовток, давилася, чмихала. Нарешті це обридло. Всіх стали більше
+цікавити очі першого найближчого або його жовтенькі пазурці. Вони здавались
+особливо смашними, і то один, то другий голосно шльопався на землю, коли сусіда
+занадто сильно сіпав його за палець. 
+
+Одно руденьке з двома блакитними латочками на спинці курча зацікавилося маминою
+бородою, підскочило і повисло на ній. Квочка несамохіть тріпнула головою, і мале
+покотилося по землі. Запам'ятайте собі це курча. Задля нього одного я почав своє
+оповідання. На вигляд було це звичайнісіньке мале курчатко, півник, з цікавим
+поглядом карих оченят та ледве помітним зубчастим гребінцем. Він довго не міг
+заспокоїтись після цієї пригоди, але це не пошкодило йому за хвилину вскочити по
+пояс у миску з водою, яку всі тепер учились пити. 
+
+Мокрий, він поліз під матір, але не міг там довго висидіти виглядав то з-під
+крила, то спереду, вилазив на спину або біг геть і націлявся на стіні на поважну
+чорну муху. 
+
+Проте всьому буває кінець. Прийшов кінець і соняшному квітневому дню, і все
+товариство опинилося під піччю. Було темно, душно і не лишалося нічого іншого,
+як забитися в мамине пір'я і віддати себе на поталу тривожним снам. Білки
+виконують різноманітні функції: входять до складу всіх клітин, беруть участь у
+регуляції функцій організму, прискорюють хімічні реакції в клітині, захищають
+клітини й організм від хвороботворних мікроорганізмів і чужорідних тіл,
+переносять гази та інші речовини тощо. Жири — важливий енергетичний резерв в
+організмі. Також вони входять до складу мембран та інших частин клітин.
+Вуглеводи є основним джерелом енергії. Нуклеїнові кислоти забезпечують
+збереження і передачу спадкової інформації від батьків нащадкам і беруть участь
+у синтезі всіх білків організму. 
+
+Епітеліальна тканина, або епітелій, складається з клітин, що щільно прилягають
+одна до одної. Характерною особливістю епітеліальної тканини є майже повна
+відсутність міжклітинної речовини й те, що під клітинами епітелію розташована
+тоненька базальна мембрана, яка їх підтримує. За своїми функціями виділяють
+покривний і залозистий епітелій. 
+
+Покривний епітелій (мал. 5,1) вкриває зовнішню поверхню тіла, вистилає внутрішню
+поверхню порожнин тіла (грудну, черевну, ротову, носову), органів травлення,
+дихальних шляхів (миготливий епітелій (мал. 5,2)), вивідних проток видільної
+системи та кровоносних судин. Він захищає тканини, розташовані глибше, а також
+регулює їхній обмін речовинами із зовнішнім та внутрішнім середовищем
+(наприклад, газообмін, видалення продуктів обміну, всмоктування поживних речовин
+у кишечнику та ін.). Залозистий епітелій (мал. 5,3) входить до складу залоз і
+виконує секреторну функцію, синтезуючи потрібні організму речовини — секрети.
+Отже, під секрецією розуміють процес утворення та виділення клітиною або залозою
+будь-яких речовин (слиз, гормони, травні ферменти тощо). Епітеліальній тканині
+властива висока здатність до відновлення (регенерації). 
+
+Стінки товстого кишечнику не мають ворсинок. Клітини слизової оболонки
+виробляють сік, у якому мало ферментів, але багато слизу. Він полегшує
+просування і видалення неперетравлених решток їжі. У товстому кишечнику
+переважно всмоктуються вода та мінеральні речовини. 
+
+З неперетравлених решток їжі формуються калові маси, які містять шкідливі для
+організму речовини. Завдяки скороченням м’язів стінок товстого кишечнику вони
+просуваються до прямої кишки, де накопичуються. Калові маси періодично
+виводяться через анальний отвір назовні. Виведення їх з кишечнику регулює
+м’яз-стискач (сфінктер), розташований у кінцевому відділі прямої кишки. Його
+діяльність перебуває під контролем свідомості людини. 
+
+Процеси травлення в людини тривають залежно від складу їжі та функціональної
+активності органів кишково-шлункового тракту від однієї до трьох діб. При цьому
+найбільше часу витрачається на пересування решток їжі саме по товстому кишечнику
+(приблизно 12 годин). 
+
+Як регулюється ковтання? Складний рефлекторний процес переходу їжі з ротової
+порожнини через глотку у стравохід — ковтання — відбувається у такій
+послідовності. Сформована харчова грудка завдяки скороченням м’язів язика і щік
+переміщується на корінь язика. До моменту потрапляння їжі на корінь язика цей
+процес є довільним (хочу — ковтну, а не хочу — ще пожую). Але щойно їжа
+потрапляє на корінь язика і подразнює його рецептори, нервові імпульси відразу
+надходять до центру ковтання, розташованого у відповідному відділі головного
+мозку, і виникає рефлекс ковтання. При цьому стискаються губи та щелепи,
+піднімається м’яке піднебіння, і завдяки скороченням м’язів язика харчова грудка
+проштовхується у глотку. Остання фаза акту ковтання є мимовільною. 
+
+Рефлекс ковтання послідовно включає в себе кілька простих рефлексів і за певних
+обставин може порушуватися. Такими обставинами найчастіше є розмови під час їжі,
+суха або завелика харчова грудка. Річ у тому, що й ковтання, і мова пов’язані з
+дихальною системою. Під час ковтання дихання затримується, а надгортанник
+закриває вхід до дихальних шляхів. Для того щоб щось сказати, навпаки, дихання
+мусить бути активним. Такий конфлікт часто призводить до того, що в момент
+ковтання надгортанник не закриває вхід до гортані й частинки їжі можуть
+потрапляти в дихальні шляхи. Це спричинює кашель і задуху, що може бути досить
+небезпечним. Сильне подразнення ділянки кореня язика великою харчовою грудкою
+може викликати блювальний захисний рефлекс. 
+
+Як регулюється виділення шлункового соку? Утворення і виділення шлункового соку
+також регулюються нервовою системою і біологічно активними речовинами. Процес
+виділення шлункового соку за механізмами його запуску можна поділити на три фази
+— так звані мозкову, шлункову та кишкову. «Мозкова» фаза соковиділення
+спричиняється як умовнорефлекторно під час подразнення рецепторів зору, нюху,
+слуху виглядом і запахом їжі чи звуками, пов’язаними з прийомом їжі (стукіт
+тарілок, розмова чи навіть згадка про щось смачне і т. п.), так і
+безумовно-рефлекторно під час подразнення рецепторів слизової оболонки рота,
+глотки, стравоходу у процесі жування та ковтання їжі. Зважаючи на це, мозкову
+фазу ще називають складнорефлекторною. 
+
+Що смачніша їжа, то з більшим апетитом ми її з’їдаємо. Що кращий апетит, то
+більше шлункового соку виділяється в «мозкову» фазу. Саме тому цей сік І.П.
+Павлов називав апетитним соком. Виділення апетитного соку має виняткове
+значення, оскільки шлунок готується до перетравлювання їжі ще до її надходження.
+
+Надійшовши в шлунок, їжа механічно й хімічно подразнює рецептори його слизової
+оболонки. Наслідком цього стає рефлекторне посилення і продовження виділення
+шлункового соку. Шлункова фаза соковиділення забезпечується не лише за рахунок
+нервової системи. Пригадайте: надходження їжі в шлунок стимулює секрецію
+залозами слизової оболонки гормону гастрину. Надійшовши з кров’ю до залоз
+слизової оболонки шлунка, гастрин різко посилює виділення ними пепсину і
+хлоридної кислоти. Завдяки цьому шлункову фазу соковиділення називають ще
+нейрогуморальною фазою. 
+
+Кишкова фаза соковиділення починається з моменту потрапляння хімусу в кишечник.
+Гормони дванадцятипалої кишки через кров підсилюють шлункову секрецію. Його
+запаси в організмі людини мають постійно поповнюватися, тому що вони обмежені
+об’ємом легень. 
+
+Термін «дихання» позначає три різних, пов’язаних один з одним процеси: легеневу
+вентиляцію; обмін газів, який відбувається між повітрям у легенях і кров’ю та
+між кров’ю й іншими тканинами тіла, та тканинне дихання — використання кисню
+клітинами для реакцій вивільнення енергії. У результаті цих процесів утворюється
+вуглекислий газ, що виводиться з організму. Легенева вентиляція — це механічні
+процеси, які забезпечують надходження повітря в легені та виведення його з
+легень через повітроносні шляхи. 
+
+Цілісний процес дихання умовно поділяють на зовнішнє та внутрішнє. Зовнішнє
+дихання — вентиляція легень (обмін газів між атмосферним повітрям і організмом),
+а внутрішнє дихання — обмін газів між кров’ю та тканинами і використання кисню
+клітинами, процеси окиснення органічних речовин у клітинах, унаслідок яких
+виділяється енергія. 
+
+Отже, дихання — це сукупність процесів, які забезпечують надходження в організм
+кисню, використання його для окиснення органічних речовин (білків, жирів,
+вуглеводів), також видалення з організму вуглекислого газу, що утворився під час
+реакцій окиснення. Так здійснюється газообмін між організмом людини і
+навколишнім середовищем. 
+
+Ураження повітроносних шляхів і легень призводить до порушення процесів дихання.
+Так, вдихання певних хімічних речовин з різким запахом, диму, пилу, дуже
+холодного чи занадто гарячого повітря може спричинити запалення слизової
+оболонки носоглотки, глотки, трахеї тощо. Вона набрякає, виділяється багато
+слизу. Однак найчастіше запалення слизових оболонок різних частин повітроносних
+шляхів і легень спричиняють інфекційні захворювання. 
+
+Які існують інфекційні захворювання органів дихання? Хвороботворні віруси та
+бактерії можуть вражати будь-яку частину дихальних шляхів. Запалення слизової
+оболонки носа називають нежить, або риніт, глотки — фарингіт, гортані —
+ларингіт, трахеї — трахеїт. 
+
+Бронхіт — запалення бронхів з переважним ураженням слизової оболонки. 
+
+Запалення плеври — плеврит — виникає унаслідок потрапляння збудників інфекції до
+плевральної порожнини. Будь-яке пошкодження плеври супроводжується втратою
+герметичності плевральної порожнини. Листки плеври — зовнішній та внутрішній —
+спадаються і навіть можуть зростатися між собою. Це значно ускладнює або навіть
+унеможливлює надходження повітря до легень. 
+
+Запалення легень має назву пневмонія. Це дуже небезпечне інфекційне
+захворювання. Причиною його виникнення найчастіше є переохолодження або
+ускладнення після бронхіту чи грипу. 
+
+Грип — гостре інфекційне захворювання, яке сприч��няють віруси кількох
+різновидів. Після того як людина перехворіла на грип, у неї виробляється
+несприйнятність до цього різновиду вірусу грипу. Але інші різновиди, які ще не
+вражали цю людину, здатні спричиняти захворювання. Саме цим пояснюють повторні
+захворювання на грип. 
+
+Вивчаючи фізику в 7 класі, ви переконалися, що ця наука відкриває для вас багато
+таємниць природи, допомагає пояснити явища, з якими ви стикаєтеся на кожному
+кроці. Ще більше відкриттів ви зробите, вивчаючи теплові й електричні явища у 8
+класі! Бажання зрозуміти й пояснити явище, принцип дії того чи іншого пристрою
+спонукає до пошуку інформації, висунення гіпотези, експериментування. Вивчення
+фізики розширює коло ваших знань, відкриваючи нові горизонти пізнання. Ви стаєте
+цікавішими співрозмовниками для однолітків і дорослих, краще розумієте інших.
+Розвиваючись і вивчаючи навколишній світ, ви пізнаєте й самих себе, а пізнаючи
+себе — пізнаєте світ. 
+
+Полегшить вам цей шлях пізнання книга, яку ви тримаєте в руках і з якою
+працюватимете впродовж навчального року. Цей підручник містить два розділи.
+Перед кожним із них коротко викладено суть матеріалу, що міститься в даному
+розділі, а наприкінці, у рубриці «Підсумки до розділу…», узагальнено й
+систематизовано навчальний матеріал. 
+
+Розділи поділено на параграфи, що починаються з коротких рубрик «Ви дізнаєтесь»
+і «Пригадайте». Ці рубрики повідомлять вам про основні питання, які
+розглядатимуться в параграфі, а також підкажуть, що потрібно пригадати з раніше
+вивченого. В основному тексті параграфа формули, визначення й поняття для
+зручності виділені шрифтом і кольором. Наприкінці кожного параграфа є рубрика
+«Підбиваємо підсумки», яка допоможе вам краще запам’ятати головне. 
+
+Із проявом сил міжмолекулярної взаємодії ви ознайомились у сьомому класі,
+вивчаючи механічні явища. Саме міжмолекулярна взаємодія зумовлює виникнення сил
+пружності та сил тертя. 
+
+У твердих тілах міжмолекулярні сили проявляють себе як сили пружності при
+різноманітних деформаціях і зумовлюють міцність тіла. 
+
+Сили тертя між контактуючими поверхнями залежать від матеріалу, з якого
+виготовлено поверхні, та від якості їх обробки. При збільшенні якості обробки
+поверхні тертя зменшується. Однак зменшувати шорсткість поверхонь можна лише до
+певної межі, оскільки, якщо поверхні дуже гладенькі (наприклад, поліровані), то
+проявляються сили міжмолекулярного притягання, що перешкоджають ковзанню. 
+
+Саме сили притягання між молекулами використовують під час склеювання та
+зварювання. Головним у цих процесах є зближення взаємодіючих молекул на
+достатньо малу відстань, щоб сили міжмолекулярного притягання могли проявити
+себе. Так, притискаючи один до одного уламки розбитої порцелянової чашки, не
+можна її відновити, бо відстань між сусідніми молек��лами в щілині настільки
+значна, що сили міжмолекулярної взаємодії між ними не виникають. Щоб добитися
+з’єднання, використовують клей (речовину в рідкому стані), після тверднення
+якого виріб набуває міцності й попередньої форми. 
+
+Ми можемо оцінити теплові стани деяких тіл за власними відчуттями: чашка з кавою
+— гаряча, сніг — холодний. Але відчуття тепла або холоду є суб’єктивними.
+Наприклад, зануримо на кілька хвилин одну руку в гарячу воду, іншу — в холодну.
+Після цього зануримо обидві руки в посудину з водою кімнатної температури і
+спробуємо за своїм відчуттям встановити, яка в ній вода — холодна чи гаряча. На
+диво, ми це не зможемо зробити, оскільки рука, що була в гарячій воді,
+відчуватиме холод, і навпаки, рука, що була в холодній воді, відчуватиме тепло.
+
+Щоб однозначно визначити тепловий стан тіла, треба знати фізичну величину, за
+якою можна об’єктивно встановити, яке з тіл і на скільки тепліше чи холодніше за
+інше. Для характеристики теплового стану тіла використовують поняття
+температура. Із цим поняттям ви вже стикалися. Спробуємо пояснити його з точки
+зору молекулярно-кінетичного вчення про будову речовини. 
+
+Тобто швидкість руху молекул і температура тіла взаємопов’язані. Проте, як
+виявилося, швидкість руху молекул не є головною величиною для визначення
+температури. Наприклад, за нормальних умов у частинок з порівняно малими масами
+(атоми або молекули водню, гелію) швидкості теплового руху більші, ніж у
+частинок з більшою масою (молекули кисню або води). 
+
+Таким чином, з точки зору молекулярно-кінетичного вчення, температура тіла
+характеризує середню кінетичну енергію руху часток речовини, з якої воно
+складається. 
+
+З моменту відкриття в 1949 р. на нашій території перших алмазів у долині р.
+Базавлук цей мінерал потім траплявся у понад сотні місць. Найперспективнішими
+щодо алмазів є окремі райони Українського щита. 
+
+За видобутком дорогоцінного каменю топазу Україні належить одне з перших місць у
+світі. Топази знаходяться в різних місцях виходу на поверхню гірських порід
+Українського щита. Родовища топазів на Волині належать до найвідоміших у світі.
+Унікальні кристали масою 68 кг і 117 кг знайдено на Житомирщині. 
+
+В Україні є родовища й таких дорогоцінних каменів, як опал, берил з усіма
+різновидами. Надзвичайно рідкісним і найдорожчим різновидом берилу є зелений
+смарагд, а також прозорий блакитно-зелений аквамарин, що кольорами й справді
+нагадує морську воду. До групи дорогоцінних каменів належать і різновиди кварцу:
+фіолетовий аметист, безбарвний гірський кришталь, чорний моріон. 
+
+Надра України містять також дорогоцінні камені органогенного походження, як-от
+бурштин (янтар). Головні його запаси виявлено в осадових відкладах Українського
+щита у правобережній частині Полісся (північна частина Волинської, Рівненської,
+��итомирської і Київської областей). 
+
+У межах Українського щита, а також в окремих районах складчастої системи
+Українських Карпат і Кримських гір, Донецької складчастої області залягають й
+різноманітні напівдорогоцінні камені. Серед них, наприклад, схожий на шаруватий
+пиріг агат, зелений або голубувато-зелений амазоніт, строката яшма, в’язкий
+різновид кам’яного вугілля — гагат, рожевий або червоний сердолік, напівпрозорий
+халцедон, а також скам’яніле дерево та ін. 
+
+Мінеральні води — це підземні води з підвищеним умістом різноманітних мінералів
+і газів, завдяки яким води набувають особливих властивостей, які використовують
+з лікувальною метою для пиття і ванн. За цілющий вплив на людський організм
+мінеральні води називають ще «рідкими ліками». 
+
+В Україні розвідано 302 ділянки родовищ підземних вод. У їхніх межах налічують
+230 родовищ мінеральних вод. Дванадцять з них віднесено до унікальних. Про
+джерела мінеральних лікувальних вод в Україні відомо давно. Великою кількістю
+джерел мінеральних вод з давніх-давен славиться Карпатський регіон. Нині тут
+налічують близько 800 мінеральних джерел. А за запасами лікувальних мінеральних
+вод та їхньою різноманітністю цей регіон не поступається всесвітньо відомим
+курортам. Добре нині відомі «Поляна Квасова», «Свалява», «Лужанська», «Шаянська»
+тощо. Їхні назви не випадкові і пов’язані з населеними пунктами (часто
+невеличкими селами), біля яких було виявлено мінеральні джерела, — Свалява,
+Кваси, Поляна, Шаян. Світову славу здобули «Лужанська-7», а також унікальна
+«Нафтуся», що містить органічні речовини. 
+
+Наприклад, за рахунок такої комплексної переробки покладів в Україні
+виготовляють вапнякові добрива, шляховий і будівельний щебінь, цеглу. Деякі
+родовища корисних копалин, які раніше вважали непромисловими, починають
+використовувати, оскільки вони містять дефіцитні для України ресурси — апатити,
+фосфорити, боксити. 
+
+Унікальні за складом і кількістю солей води затоки Сиваша дають можливість
+видобувати окис магнію та його солі, бром і кухонну сіль. 
+
+Ще один приклад можливості комплексного використання — горючі сланці Карпат.
+Запаси їх в Україні великі. Окрім безпосереднього використання як енергетичної
+сировини, можлива також переробка їх для одержання різноманітних будівельних
+матеріалів: керамзиту, щебеню, асфальтобетону, сланцевої смоли. 
+
+Із сірчаних руд Прикарпаття попутно можна вилучати сировину для виробництва
+стронцію. 
+
+Відходи видобування донецького вугілля можуть бути джерелом германію. Цю
+речовину містять також окремі вугільні пласти Львівсько Волинського басейну. До
+того ж у Львівсько-Волинському вугільному басейні є ще й інші цінні хімічні
+речовини, які під час видобутку вугілля залишаються в надрах. 
+
+Землі, на яких здійснюється видобуток корисних копалин або які порушені
+гірничими роботами, мають рекультивуватися. Це означає повернення земельних
+ділянок у той стан, коли їх можна використовувати у сільському господарстві, для
+лісових насаджень, будівництва, створення штучних ландшафтів, що доповнюють
+природні. 
+
+Оскільки територія України розташована переважно в помірному кліматичному поясі,
+буває важко за даними кліматодіаграми визначити тип клімату. Тому пропонуємо,
+аналізуючи кліматодіаграми, дотримуватися певної послідовності та звертати увагу
+на конкретні особливості ходу кліматичних показників. Починати аналіз слід з
+температури повітря впродовж року: які показники температури переважають узимку
+(дуже низька, не дуже низька), а які — влітку (до +20 °C, понад +20 °C), яка
+амплітуда коливання річної температури (незначна, значна). Зробити проміжний
+висновок про те, клімат більш континентальний чи ближчий до морського. Далі
+варто порівняти дані діаграми з кліматичною картою і зробити висновок про
+кліматичний пояс, область і тип клімату в пункті, дані про клімат якого
+зображено на кліматодіаграмі. 
+
+Азовське море утворилося на місці давнього морського басейну. За будовою дна
+воно є платформним: знаходиться на затоплених ділянках Східноєвропейської та
+Скіфської платформ. Форма його улоговини блюдцеподібна з рівним плоским дном.
+Глибина рівномірно зростає від узбережжя до центру. 
+
+У геологічній будові моря виділяють три основних елементи: Північноазовський
+прогин, Азовський вал і Південноазовський прогин. Північноазовський прогин — це
+тектонічна структура, що утворилася на межі двох платформ. Азовський вал є
+підняттям фундаменту Скіфської плити. Південноазовський прогин розміщений на
+більш давньому прогині, що має складки в осадових відкладах. Тут наявні підводні
+грязьові вулкани. У прибережній частині дно моря вкрито піском, на окремих
+ділянках поширені мули. У центральній частині Азовського моря серед відкладів
+гірських порід переважають глинисті мули. В Азовському морі знайдено поклади
+нафти і природного газу та залізних руд. Води Сивашу багаті на кухонну та інші
+солі. 
+
+Біологічне забруднення — це проникнення в екосистеми чи господарські системи
+ворожих живих істот, нехарактерних для них. 
+
+Джерелами комплексного механічного, хімічного і фізичного забруднення є різні
+галузі господарства, зокрема видобуток корисних копалин як відкритим, так і
+закритим способами, виробництво електроенергії на теплових електростанціях
+(ТЕС), автомобільний та інші види транспорту. Так, ТЕС, підприємства
+вугледобувної промисловості забруднюють повітря окисами вуглецю і азоту, сажею,
+пилом тощо. Автомобільний транспорт значно забруднює довкілля небезпечними
+вихлопними газами. 
+
+В Україні діє також розгалужена мережа нафто- і газопроводів, багато з яких
+спрацьовані, оскільки були п��будовані понад 30 років тому. У зв’язку із цим на
+трубопроводах щорічно виникають аварії, які ведуть до викидів палива і, як
+наслідок, забруднення довкілля шкідливими речовинами. Так, нафтопродукти,
+потрапляючи у водойми, не тільки забруднюють їх, а й викликають зупинення забору
+води для населення. Такі аварії згубно діють на ґрунти, рослинність і тваринний
+світ. 
+
+Недосконалі, часто зношені фізично водопровідно-каналізаційні системи скидають у
+природні водойми значну кількість забруднювальних речовин: органічних,
+нафтопродуктів, нітратів, азоту амонійного тощо. Ці викиди завдають великої
+шкоди екосистемам водойм, виводять з ладу водопроводи, розносять мікроби,
+завдають значних матеріальних збитків. 
+
+Часто накопичувачами забруднювальних речовин є водосховища, з яких під час
+підтоплення вони поширюються й на прилеглі ділянки території. Забруднення
+водосховищ зумовлює негативні наслідки для рибного господарства, їхнього
+органічного світу загалом. 
+
+Сільськогосподарське виробництво також має негативний вплив на природу. Зокрема,
+після опадів з полів змивається значна кількість хімічних речовин, які були
+внесені з добривами. Їх розчини потрапляють у річки, озера, водосховища, моря,
+що часто призводить до замору водойм. 
+
+Більшість території України внаслідок інтенсивної господарської діяльності є
+забрудненою. За ступенем забруднення виділяють: відносно екологічно чисті
+території (близько 7 %); умовно чисті (8 %); малозабруднені (14 %); забруднені
+(близько 39 %); дуже забруднені (близько 30 %); території екологічної катастрофи
+(близько 2 %). 
+
+У більшості країн, що розвиваються, і навіть подекуди в більш розвинених
+країнах, чисельність молодих людей щорічно зростає. Однак простежується
+тенденція неухильного зниження частки молоді в загальній чисельності світу та
+більшості країн. Через зниження народжуваності і зростання тривалості життя
+частка людей похилого віку зростає. Це явище, відоме як старіння населення,
+відбувається в усьому світі. У 2015 р. кількість людей у віці 60 років або
+старше становить 901 млн осіб (або 12 % світового населення). Нині у Європі
+частка населення у віці 60 років і старше становить 24 %. До 2050 р. населення
+всіх великих регіонів світу, за винятком Африки, майже на чверть становитимуть
+люди у віці 60 років або старше. Найменше літніх людей буде в майбутньому в
+Африці — лише 10 % населення. 
+
+Для України через зниження народжуваності характерна значна частка людей
+похилого віку (65 років і старше) — 15,6 %. Водночас кількість дітей і підлітків
+(0–14 років) з 23 % у 1991 р. знизилася у 2014 р. до 15,1 %. Отже, в Україні
+також відбувається старіння населення. Старіння нації негативно впливає на
+розвиток господарства, адже частка працездатного населення зменшується, водночас
+збільшується навантаження на нього через велику кількість людей пенсійного віку,
+яких треба утримувати. 
+
+На віковий склад і загалом кількість населення впливає також середня тривалість
+життя людей. У більшості країн і регіонів світу тривалість життя збільшується.
+Нині в багатьох розвинутих державах очікувана тривалість життя перевищує 80
+років. Натомість, у найменш розвинутих країнах, дві третини з яких зазнають
+серйозного негативного впливу епідемії ВІЛ/СНІДу, середній показник очікуваної
+тривалості життя складає лише близько 50–55 років. 
+
+Більшість областей розташовано у межах рівнинного рельєфу. Винятком є лише
+Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська і Чернівецька області, частина яких
+зайнята Українськими Карпатами. А крайній південь АРК зайнятий Кримськими
+горами. Ці особливості зумовлені пануванням у межах території країни великої
+тектонічної структури — Східноєвропейської платформи. У рельєфі їй відповідає
+Східноєвропейська рівнина. Натомість на південному заході і на крайньому півдні
+Кримського півострова розташовані молоді складчасті системи, що є частинами
+Альпійсько-Гімалайського поясу. 
+
+Утім не кожна область має однаковий, як за абсолютними, так і за відносними
+висотами, рівнинний рельєф. Так, Чернівецька область вирізняється серед інших
+регіонів найвищою абсолютною висотою рівнинної частини України (515 м). Значні
+абсолютні висоти характерні й для Донецької і Луганської областей, де вони
+сягають 250–350 м. Натомість південь Одеської, Миколаївської і Херсонської
+областей, навпаки, характеризується незначними висотами, що подекуди становлять
+лише 2–10 м. 
+
+Усі міжрегіональні відміни у рельєфі пояснюються місцевими особливостями
+тектонічної і геологічної будови. У рельєфі їм відповідають височини і низовини,
+які складені неоднаковими гірськими породами. До того ж у межах території
+України поширені й інші структури — Донецька складчаста область, Скіфська
+платформа, з якими і пов’язані значні коливання висот. 
+
+Усні повідомлення записують на папері, замінюючи звуки людської мови літерами
+алфавіту. При цьому виконується збереження повідомлень. Під час розмови по
+телефону звуки перетворюються на електричні сигнали. Це робить можливим
+передавання повідомлень на великі відстані. Розв’язуючи задачу на уроці
+математики, слова, що позначають числа, записують цифрами, а математичні
+операції — спеціальними знаками. Це спрощує виконання операцій з опрацювання
+повідомлень. Для захисту змісту повідомлень від сторонніх осіб проводять
+шифрування, замінюючи літери в тексті повідомлення іншими літерами, числами або
+умовними позначеннями. 
+
+Процес заміни однієї послідовності сигналів, якою подане повідомлення, іншою
+послідовністю сигналів називають кодуванням повідомлення. 
+
+Кодування широко використовується в сучасному житті для подання повідомлень у
+вигляді, що придатн��й для опрацювання не лише людиною, а й технічними
+пристроями. Так, відомості про товари кодують з використанням штрих-кодів (мал.
+1.2). Цифрами на штрих-коді позначено відомості про товар, країну та
+підприємство, що є виробником цього товару. Цей числовий код призначений для
+опрацювання людиною та використовується для впорядкованого зберігання даних про
+товари. А товщина ліній штрих-коду та відстань між ними кодують ті самі
+відомості. Цей графічний код сприймається спеціальними сканерами та
+опрацьовується далі з використанням комп’ютера. 
+
+Задача 3. Обчислити наближено довжину двійкового коду тексту підручника з
+інформатики (не враховуючи форматування та малюнки). Розв’язання. Уважатимемо,
+що текст закодовано з використанням таблиці кодів символів Windows-1251, тобто
+довжина двійкового коду кожного символу складає 1 байт. 
+
+У кожному рядку тексту міститься близько 60 символів, тобто довжина двійкового
+коду рядка складає приблизно 60 байтів. На кожній сторінці розміщено близько 50
+рядків. 
+
+Для утворення кон’юнкції двох висловлювань часто використовують сполучник і.
+Наприклад, висловлювання «Число 36 кратне 3 і число 36 кратне 2» є кон’юнкцією
+двох висловлювань: «Число 36 кратне 3» та «Число 36 кратне 2». 
+
+У 7 класі ви вже вивчали, що в електронних таблицях у формулах можна
+використовувати посилання на клітинки чи діапазони клітинок. Воно забезпечує
+автоматичне переобчислення значень формул, де використовуються посилання. Також
+ви знаєте, що під час копіювання формул посилання в них модифікуються. Але
+інколи потрібно, щоб під час копіювання формул певні посилання не
+модифікувалися. 
+
+Посилання, яке модифікується під час копіювання формули, називають відносним. 
+
+Посилання, яке не модифікується під час копіювання формули, називають
+абсолютним. 
+
+Для того щоб посилання було абсолютним, потрібно перед номером стовпця та перед
+номером рядка ввести символ $. 
+
+Ви знаєте, що для того, щоб швидко щось знайти у сховищі даних, потрібно ці дані
+упорядковано зберігати. Для забезпечення упорядкованого зберігання даних на
+жорстких магнітних дисках перед використанням диск розбивають на частини —
+логічні диски. Кількість логічних дисків задає користувач залежно від ємності
+диска і його призначення. Як правило, це 1–3 логічних диски, які в подальшому
+будуть розглядатися операційною системою як окремі об’єкти. Перший з них можна
+відвести для встановлення операційної системи, а інші — для збереження даних
+користувача. 
+
+Після створення логічних дисків потрібно виконати операцію форматування кожного
+з них. У ході форматування виконується розбиття диска на окремі «комірки
+пам’яті». Такі «комірки» називають «сектори». У кожному секторі може зберігатися
+від 0 до 512 байтів даних. У ході форматування для спрощення доступу до даних на
+носіях великої ємнос��і сектори об’єднують у кластери. Кластер може складатися з
+одного або кількох, наприклад чотирьох, секторів. 
+
+Під час форматування також створюється структура таблиці розміщення файлів на
+носії. 
+
+Алгоритм Д. Хаффмана та алгоритм Шеннона—Фано передбачають перекодування даних.
+Так, наприклад, для кодування у Windows-1251 попереднього речення, яке містить
+114 символів, включаючи пробіли, необхідно використати 1 байт даних на кожен
+символ, або 114 байтів. Якщо ж порахувати, скільки разів той чи інший символ
+зустрічається в реченні, то виявиться, що всього символів, які є в реченні, —
+28, частіше зустрічається символ «пробіл» — 14 разів, символ «і» — 10, «о» — 9,
+«с» — 7, «в» — 6 і т. д. Найменше, один раз, зустрічаються символи «щ», «б»,
+«з», «-», «.». Для символів, що зустрічаються рідше, буде використано чотири
+двійкових цифри або 4 біти. У результаті загальна довжина коду закодованого
+таким способом речення буде складати 90 бітів або 11 байтів і 2 біти. Як бачимо
+загальний обсяг коду речення зменшиться в 10 разів. 
+
+Звичайно, що це досить спрощена схема кодування, не слід забувати, що у
+стиснутому таким способом файлі повинна міститися таблиця кодування і додаткові
+службові відомості. Тому при кодуванні дуже малих файлів може відбутися не
+зменшення, а, навпаки, збільшення розмірів файлу. 
+
+Для файлів з великим обсягом текстових чи цифрових даних цей алгоритм дає
+високий ступінь стиснення. 
+
+Далі вже не можна утриматись, щоб не показати на сторінках «УЖ’а» американський
+бар, де п’ють соду-віскі, коктейлі й фліпи, де негр з акомпаніатором грають шимі
+й чарльстон, а гості присяжні (є й такі) та приблудні колишуться в ритмічній
+ході всесвітнього танцю, що переміг усі інші, — фокстроту. На підвищенні сидить
+міцний, мов із закам’янілої гуми, негр. В нього чудесний колір обличчя, подібний
+до поверхні доброго дьогтю, з ледве помітним оливково-шоколадним нальотом.
+Обличчя пропорційне, чудесний короткий ніс, приплюснутий трохи, з ніздрями, що
+так влучно в ритм музиці можуть роздиматись. 
+
+Перед ним складний набор інструментів, що зв’язані в одно ціле з барабаном. 
+
+За роялем нижче сидить трамп з червоною краваткою на шиї. Очі його повні
+алкоголю, що перебрали міру й спинилися на напруженому півбожевільному
+настроєві. Може, він рекордсмен грати цілу добу на роялі без перерви? Він
+акомпанує вечір і цілу ніч і зовсім не механічно. Зате негр розпливається в
+ритмі. Ось пішов темп фокстроту. Коливається двотактним човганням людська маса.
+Інструмент негра підтримує мотивні заклики рояля своїм шумом і бубонінням.
+Раптом ці звуки перериває вступний брязкіт литаври, що, завмираючи, подає голос
+од натискування ноги. 
+
+Обличчя негра спливається з ритмом, ніздрі ходять у такт, очі примружено
+соловіють і розтікаються у солодкій втомі, що знаменує екстаз музичної дії.
+Голова витягає бриту бороду вперед. Негр витягає в повітря підборіддя і знов
+утягає його, як робить це качка в любовному екстазі. Ритми колишуться, барабан
+здригається. Одкинувши голову, джаз-бандист хапає дві палички, якими піднімає
+стрекіт, наче гострить одну об одну швидким чорногузовим клекотом. Потім,
+стрепенувшись, підкидає їх угору, перебиваючи їхню дерев’яну говірку так, щоб у
+прорив шелепаво дзвякали мідні тарілки, дзенькав трикутник і наддавала в ритм
+свою мелодію струнна армія рояля. 
+
+Все це робить негр, наче не слухаючи мелодії й ритму танцю, що совгає й колише
+цілу залу людських тіл в екстатичному захваті. Але кожен удар, кожен звук джазу
+зливається в один музичний, майже математично-точний потік звуків. Якась рижа
+леді сидить з трьома англійцями і блакитна сталь її очей цвіте, вбираючи цю
+чорну постать геніального музики джаз-банду. 
+
+Негр легко хитається взад і вперед на своєму високому сидінні, торкаючи то той,
+то другий ударний інструмент в строгому такті. Раптом він хапається за
+дерев’яшки, наче вирішивши зім’яти весь цей музичний похід. Він вривається
+какофонічною й аритмічною стукавнею в мелодію, де такти різко й дисонантно не
+сходяться, як два різних годинники. Але ви чуєте, як до повільніших темпів
+рояля, мов неминучість, наближаються незмінні в своїй швидкості дерев’яні вдари,
+і там, де мелодія робить крутий поворот, вони вливаються в один такт, даючи
+чудове розв’язання напруженості, виливається вся душа цих двох музичних стихій,
+і, як дві ріки різними струменями, злившись в одне русло, течуть поруч широким
+потоком і повільно змішують кольори своїх вод. 
+
+Негр задоволено одкидає голову, далі оглядає переможними очима всю залу, не
+забуваючи, однак, постукувати і погримувати в свій барабан і калатушки,
+зустрічає очима чудесну рижу леді з очима блакитної сталі, що йому усміхається
+червоними устами. Він усміхається їй, щось тюрлюрлюкає голосом у такт
+фокстротові і, підкинувши догори палиці, обриває все. 
+
+Так, скажуть нам, але ж живуть на світі ще й досі неокласичні форми! Живуть,
+дійсно, але як живуть, чому живуть, куди живуть? 
+
+Це — отруєний ґрунт, на якому пліснявіє гнила слизота неокласики та росте тощий
+мох їхнього сонетового виробництва. 
+
+Французька неокласика, чи там ще деякі назовні одміни її, убога на зміст, ритм і
+навіть риму, рівняючи до парнасців. В ній баришні чи дамочки на тлі французьких
+буржуазних імпотентів лірично пишуть сонетами про «самотність серця» на зразок
+Марії-Луїзи Віньйон в акомпанемент до естетичних віршиків Огюста Гарньє (не
+змішувати з лівим протестантом Ноелем) — Огюста Гарньє, що пише про міщанське
+цнотливе ліжко, кружева й мережки на п’яльцях та вирізочки на платтях. 
+
+Французька неокласика,— де зануджений сонетист Мішель Вассон виписує сонетики,
+де бог, серце, сфінкс і Христос в оточенні інших щироміщанських і католицьких
+атрибутів танцюють поважний сонетовий кадриль. В цю ж купу йде й сонетист Жак
+Шаню, якого преміювала навіть французька академія (тільки цих своїх, релігійних,
+патріотичних і т. інш. вона й преміює!). Ця книжка, як підкреслює відповідна
+критика, «повна доброго патріотизму, гордого й чистого». Тут, як і слід чекати в
+таких сонетах, «троє дверей із бронзи» й т. інш. 
+
+Сили немає передавати того убозтва духового й поетичного, яке так докладно,
+щоправда, спізнившись навіть од цих на десять років, перекопіював Зеров для
+українського прикладу. Коли його й не преміювала французька академія, то знайшла
+щось похвалити закостеніла тепер Гонкурівська. Тут сонетики з 1907 року про
+муедзинів з мінаретами, а також Аврора й інш. Щоб це видалось дуже новим після
+доби Ґетевського «Східного дивану» та екзотики часу розквіту романтизму, ми
+цього б не сказали. Ну, а після французів і нашим «щирим» Зеровим уже не встид.
+
+В неокласичний французький рух не можна не зарахувати ще й Мусса, вояку й
+патріота, який, побиваючи «бошів», дістав медаль, а виспівуванням війни дістав
+поетичну премію Сюллі Прюдома. Писав сонети про війну, як було вже казано, і про
+«святий ідеал». Нас не дивує, коли таким могильним запахом з насолодою
+упиваються Зерови й Могилянські, але нас обурює, коли про цю насолоду шамрикають
+і деякі пролетарські письменники. 
+
+Вся ця французька неокласика, як і її відгомін — російська та українська, являє
+собою, рівняючи до верлібристів та інших представників новітньої поезії, таку
+мізерію, що її ніхто майже поза межами Франції й не згадує. 
+
+Звичайно, не вони ведуть перед поетичного поступу. Провідниками літературних
+форм ідуть ті, хто є резонатором ідей нашої доби — доби зросту пролетаріату і
+його вияву — Комінтерну, ті поети, в голосі яких звучить революція, хто
+відтворює ритм динамічної сучасності, хто пише складними, як саме життя, формами
+верлібру чи хоч деформаціями метра, хто бачить у розвитку індустрії той світлий
+порятунок, який скине з людства тягар каторжної праці, зруйнує деспотії, — той
+індустріалізм, який дасть змогу людству з homo sapiens’а перейти в іншу породу
+вищих істот і пересягнути планетарні межі. Ці ідеї підносять
+верлібристи-революціонери. 
+
+Дзядзьо Михась так добре робив печі і пивниці, що після арешту ще цілий рік не
+міг піти по етапу. Новоприбулі офіцери окупаційного війська і таємної поліції
+обживалися у містах, містечках і більших селах. Вони отримували державні
+помешкання у понищених війною каменицях і віллах. Їм треба було подбати про
+побут сім’ї, про відчуття домашності і довічності. Арештований майстер належав
+їм. Дзядзя забирали на приватні роботи спочатку яремчівські, потім надвірнянські
+уповноважені. У кінці вісімдесятих ми, солдати совєтської армії, так само робили
+ремонти у помешканнях офіцері��. Врешті якась комісія з Києва виявила, що
+засуджений такий-то все ще числиться за місцевим слідчим ізолятором, хоча йому
+цілком виважено призначено перебувати у східних областях Радянського союзу.
+Дзядзя відразу ж відправили до Станіслава з призначенням на перший поїзд до
+Сибіру. Знайомий дорівський священик був єдиним, хто зумів завезти йому мішечок
+сухарів. Отець Головацький не знав, що через кілька років вони стануть родичами,
+що у Читі дзядзьо одружиться із сестрою жінки його брата. І що всі вони
+повернуться у Карпати. Перший поїзд до Сибіру був кримінальним. Дзядзя вкинули у
+вагон, і сухарі відразу опинились у пахана. Ясно, що треба було перебазарити.
+Кримінальні не любили політичних. Особливо тоді, коли один політичний потрапляв
+у цілий вагон кримінальних. Дзядзьо натомість не любив романів. Він говорив
+мало, і більшість того, що він говорив, була або жартами і каламбурами, або
+страшенно дозованими фраґментами власного досвіду, котрі з’являлися як
+асоціації, що могли залежати лише від дуже персональної логіки ланцюга. З-під
+язика він вийняв половинку жилетки і, ще тримаючи руку біля губ, зробив пальцями
+той рух, який примусив невагомий шматок сталі пролетіти кілька метрів і
+заглибитися у дощану стіну якраз біля голови пахана. Аж тоді дзядзьо привітався
+з тимчасовою хатою так, як мав би вітатися колишній боєць штрафбату. Йому
+віддали сухарі і поступилися місцем біля повітря. Поїзд ішов на владімірскій
+централ. Там його щоразу знімали з поїзда, вичисляючи якусь невідповідність.
+Багато діб він провів на бетонних підлогах, заллятих водою, у найлеґендарніших
+етапних тюрмах. Одна з них була навіть на острові, що дзядзя дуже звеселяло.
+Зрозуміло, що дзядзьо не любив поліцаїв і міліціянтів. Як справжній майстер він
+казав, що захотіти бути міліціянтом може тільки такий, що не хоче нічого
+справжнього робити, але добре їсти. І ще мусить мати спеціальну любов до
+безборонного биття людських тіл. Дзядзьо зовсім не дивувався, коли всі
+перешіптувалися про далекого сусіда, якому, правдоподібно, відбили нирки в
+міліції десь наприкінці сімдесятих. Дзядзьо не надто знався на суспільних і
+державних системах, але вірив у сталість людської природи. Коли хтось застрелив
+жінку, яка жила ще ближче від лісу, ніж ми, дзядзьо вирішив знищити свій
+фльоберт, який зберігався у таємній пивничці під хатою ще з тридцятих років.
+Дільничний міліціянт почав ходити надто близько. Між нашою хатою і домом убитої
+не було жодних осель, лише поле, городи, сади, яри і зарості шипшини. Небіжка
+часто приходила до нас, вони з дзядзем сиділи вечорами на лавці під сливками.
+Дзядзьо любив свого фльоберта, але розумів, що настав час, коли рушниця, навіть
+зовсім чиста й унікального калібру, повинна бути зліквідована, щоби не бути
+знайденою міліцією у хаті. Нам дзядзьо подарував кільк��десят блискучих патронів.
+Під горбом, на якому наша хата і сад, була залізнична колія. Але ми вже трохи
+розумілися на таких речах і відійшли колією досить далеко від хати. Тоді
+поскладали патрони на рейку. Над’їхав вечірній рахівський, з вікон виглядали
+пасажири. Шістдесят патронів при такій швидкості створили ефект повного
+шмайсерівського маґазина. Машиніст загальмував, вискочив зі своєї кабіни і
+скотився в яр. Поїзди і колія були частиною нашого щоденного життя. Коли їхали
+вантажні, тряслася хата. Особливо це відчувалося вночі, ліжко вібрувало, як при
+середньому землетрусі. На стриху додавався ще один бал. Коли справді стався
+землетрус десь у вісімдесят першому, наша сім’я була єдиною з кількаповерхової
+камениці у Франківську, котра ніяк не зреаґувала на трясення. Сусіди у піжамах,
+з паспортами й ощадними книжками стояли на середині вулиці і з жалем дивилися на
+наші вікна. Дзядзьо тим часом стукав якимось патиком у стелю, бо думав, що
+тамтешні діти їздять серед ночі на ровері, а мама питалася у брата, нащо він
+трясе ліжком. Лише тета Міра, яка спала у своїй кімнаті у вузькій щілині між
+стосами книжок, була впевнена, що станеться те, чого вона завжди боялася, про що
+часто думала — колись буде трясення землі і її завалить книжками. А тому навіть
+не намагалася вийти з кімнати. Передовсім вона цінувала свою незалежність від
+інших людей, навіть найближчих. Ненавиділа подарунків на уродини. До її кімнати
+не можна було нікому заходити. Двері вона завжди замикала на ключ. Її кімната
+була зареєстрована як окрема квартира. Навіть святий Миколай залишав свої
+мандаринки для тети Міри у торбинці, прив’язаній до клямки її покою. Дзядзьо
+Михась, між іншим, не знав багатьох сучасних найпростіших слів. На кімнату він
+міг сказати покій або комната, але не кімната. Про стелю — суфіт або потолок.
+Тету Міру це нервувало. Її багато чого нервувало у дзядзеві. Але вона визнавала,
+що — попри відсутність освіти — він є надзвичайно інтеліґентним. Просто вони
+обоє були надто впертими і сильними, щоби могти лагідно сприймати одне одного. І
+надто іронічними, щоби не бачити в собі нападника і жертву одночасно. У них був
+спільний духівник. Отець доктор Лаба у двадцятих був духівником у гімназії
+сестер василіянок, де вчилася тета Міра, а в сорокових — у дивізії «Галичина»,
+де служив дзядзьо Михась. Тета Міра не любила свого радянського паспорта, бо у
+графі « место рождєнія » було записано — Скрентон, США. Тета Міра привчила нас з
+братом до ґрейпфрутів. Ще у ті часи, коли їх щойно почали експортувати з Куби, і
+ними були заповнені овочеві крамниці, і всі вважали їх якоюсь гидотою у
+порівнянні з дефіцитними помаранчами і мандаринами. Ще в овочевих крамницях
+продавали дуже погану квашену капусту. Її зіпсутість намагалися перебити
+лавровим листям. Тета Міра була сестрою мого діда Богдана, маминого тата. Дідо
+помер кілька років перед моїм народженням. Другий дідо — тато тата — загинув за
+кілька місяців до народження тата. Тому дзядзьо Михась був моїм єдиним реальним
+дідусем. Вони познайомилися з бабцею у Читі. Татові було тринадцять років, він
+звик опікуватися своєю мамою сам, тому спочатку активно перешкоджав будь-якому
+зближенню. Тата брали просто у школі. Вони тоді жили у Моршині. До класу ввійшли
+озброєні енкаведисти й заарештували десятилітнього хлопця. У Читі він зійшовся з
+урками. Якогось року в їхньому класі стало на шість хлопців менше — троє
+загинули у поножовщині, а інших трьох присудили до розстрілу за численні розбої
+з убивствами. Іноді читинські урки програвали у карти чиєсь життя. Скажімо,
+четвертий ряд, дев’яте місце у кінотеатрі «Спартак» під час сеансу на
+чотирнадцяту двадцять. Той, хто програв, мусив заколоти випадкового глядача, що
+опинився у цей час у цьому місці. Дзядзьо зумів витягнути тата з вуличної банди,
+і тато його визнав. Тато почав серйозно займатися класичною боротьбою,
+випилюванням лобзиком і ремонтом годинників. Хоча за звичкою не переставав
+носити кастет. Дзядзьо переконував його, що жолудь набагато кращий, бо ним не
+можна нікого покалічити. Жолудь — це металева куля, яку затискається у кулаці.
+Вона не так додає ваги ударові, як формує найефективнішу структуру самого
+кулака. Вже у вісімдесятих тато часто ходив нічним містом, тримаючи про всякий
+випадок у руці шкіряний футляр із багатьма ключами. Його читинський кастет я
+знайшов кілька років тому. Вкинув до кишені і пішов по хліб. Дорогою не
+втримався і вдягнув його на руку, не виймаючи з кишені. Чотири дірки були
+розраховані на тонші пальці. Стоячи у черзі, я ніяк не міг зняти кастета. Також
+не міг витягнути руку з кишені, не міг видобути гроші. Мусив вийти з черги в
+останню мить. Іншим разом ми відпроваджували когось до нічного поїзда. Цілим
+товариством допивали останні пляшки на вокзалі, чомусь між двома вантажними
+поїздами на запасних коліях. Ми хотіли, щоби все було якнайтихіше,
+якнайпорядніше. Пляшки стояли на низенькому стовпчикові, з котрого світила синя
+лампа. Ми не сподівалися, що того року було так багато крадіжок з товарних
+вагонів. Виявляється, всю територію станції досить добре пильнували. Раптом з
+усіх боків надбігло багато міліціянтів. Біжучи, вони дивацько притискали
+фуражки. Нас затримали і під конвоєм повели до відділка. У кишені мого зимового
+плаща був кастет. Я хотів його звідти забрати, але міліціянт вхопив мене за руку
+і заборонив користуватися кишенями. Я запропонував йому покурити добрих сиґарет,
+якраз мав подаровану пачку не знаного у нас житану. Офіцер погодився, бо до
+відділка було ще далеко. Виймаючи пачку, я мусив встигнути прорвати кишеню і
+вкинути кастет під підкладку плаща. У відділку нас обшукали. Я старанно відхиляв
+поли, намагаючись не зачепити нікого чимось важким, що мотулялося на рівні
+колін. Потім я викинув його у ріку. Ніколи нікого не вдарив. Навіть того
+омонівця, в якого ми з приятелем відібрали ґумову палицю. Тоді Франківськ був
+подібний на окуповане місто. Був вересень, п’ятдесятиріччя приєднання Західної
+України до УРСР. Омонівці з Одеси патрулювали всі центральні вулиці. Ходили по
+троє, з псами, ґумовими палицями, ґазовими балонами, кайданками. Такого ми ще не
+бачили. Патрулі переслідували всіх, у кого були значки з жовто-синіми або
+червоно-чорними прапорами. Скінчилося тим, що вони побили нашого товариша. Коли
+його шпиталізували, омонівців забрали, рятуючи від відповідальності. А
+сімнадцятого вересня ми носили чорні жалобні пов’язки і світили свічки у темних
+вікнах. Хоч наше вікно важко було зробити темним. Ми жили при головній вулиці, і
+ґірлянди святкових ілюмінацій були натягнуті якраз навпроти наших вікон. Взимку,
+коли підвіконня, дахи, дерева й електричні дроти облипали снігом, гарно було
+розслонити вікна і дивитися на особливе рожеве сяйво — ілюмінація якось
+розчинялася у фактурі снігу. У Львові я часом ночував по вулиці Руській. На
+останньому поверсі старезної камениці, тої, що прилягає до Успенської церкви,
+жила наша старенька тітка, вдова першого ректора українського таємного
+університету. Коли вона хворіла, я залишався там на ніч. Ліжко легко вібрувало
+від трамваїв, і час від часу блискали сині спалахи, затиснені ущелиною вулиці. З
+іншого вікна можна було оглядати експонати одного залу музею меблів і порцеляни.
+Якось ми ходили ним з моїми ще малими тоді дітьми. Я подивився через вікно на
+вікно давнього помешкання. Воно було відчинене, але поверхом вище. Можна було
+побачити ту саму стелю і зовсім іншу лампу. У Франківську був такий час, коли ми
+з найближчими однокласниками щодня після школи кілька годин ходили містом. Нам
+було по шістнадцять років. Чомусь майже завжди цвіли сливки, грушки і черешні.
+Ми бродили міськими подвір’ями і бігали дахами над цілими кварталами.
+Несподівано опинилися на стрімкому дахові, з якого я побачив, що робиться у
+нашій квартирі. Я уявляв собі, що переживають померлі, чекаючи на нас. Після
+дахів ми завжди ще трохи фехтували у саду музичного училища. Переважно три на
+три. Часом три на два. Ми мали там сховок з рапірами. Біля музичного училища
+стояла старезна одноповерхова велика хата, в якій колись жив мій прадід Гнат.
+Він був головним дяком у Станиславові, організатором дяківського руху на
+Галичині і редактором часопису «Дяківський Глас». Ще видав нотну збірку
+«Напівник церковний». Малими ми бавилися з братом гарапником прадіда. У тій хаті
+прадід провадив дяківську школу. У вісімдесятих там був підпільний монастир
+сестер-служебниць. Сестра Віталія була нашою далекою родичкою по лінії Ігнатія.
+В одній з кімнат стояла велика фізгармонія, правдоподібно, лишилася з часів
+дяківки. Сестри приносили нам підпільно свячені йорданську воду, великодню паску
+і галунку. На Різдво вони пекли для нас окремий перекладанець і маківник. Ми не
+визнавали офіційної церкви і ніколи туди не ходили. Хіба що перед святами любили
+подивитися на вчительок і комсомольців з усіх шкіл міста, які виглядали своїх
+учнів, тримаючи напоготові олівці і блокноти. Ми завжди приблизно знали, хто з
+наших учителів безпосередньо співпрацює з КҐБ. Якось на Великдень Анжела знайшла
+у місті антирадянську машинописну листівку. Вона принесла її до школи, вчительці
+історії, яка була найліберальнішою і гралася у справжню дружбу учнів і
+вчительки. Анжела просто хотіла, щоби АПП (так ми називали історичку) пояснила
+текст листівки. Побачивши щось таке, наша мила учителька змінилася на лиці і
+запровадила Анжелу саме до тієї завучки, про яку ми думали. Через вікна класу ми
+бачили, як завучка тягне за руку нашу однокласницю, іншою рукою обережно
+тримаючи вєщдок. Анжела побувала безпосередньо у головній конторі по вулиці
+Чекістів. З найближчими приятелями ми почали якраз перед тим готуватися до
+перевороту, який мав вивільнити Західну Україну від радянського союзу. Початки
+підготовки полягали у вивченні досвіду спецслужб усього світу — всього, що могло
+бути доступним в СРСР. Тому нам було дуже дивно — як можна так непрофесійно
+палити аґентуру на випадковому епізоді з лівою листівкою. З АПП ми більше ні про
+що серйозне не говорили. Хіба про сталінські репресії всіляких кончєних героїв
+громадянської війни. То був останній рік життя дзядзя Михася. У нього була
+жахлива астма. Вже кілька років поспіль вони з бабцею зимували у Франківську.
+Дзядзеві бракувало повітря. Часом мої друзі втікали з нашого дому, не витримуючи
+звуків його дихання. Була дивна зима. Безсніжна і злосна. Ми щовечора мили лапи
+нашої киці. Вона виривалася, і на наших руках ніколи не зникали тонкі візерунки
+глибоких подряпин. Киця ходила у пуделко з піском, постійно щось там загрібала,
+а дзядзьо надто сильно відчував уночі запах її непомитих лап. У дзядзя страшенно
+боліли крижі. Нарешті вони згадали про холодні калабані на бетонних підлогах
+бурів. Ми ставили йому на спину якісь магнітні пластини. Тричі на день я натирав
+його гадючою отрутою. Потім довго нюхав свої пальці, ледь стримуючись від
+спокуси спробувати їх полизати. Всі домашні зосереджувалися в одній із кімнат,
+там, де можна було найсильніше напалити у печі, там, де найменше тепла видував
+вітер. А з братом Юрком ми придумали нову розвагу — бокс лежачи. Я робив записи
+у дзядзевому щоденнику, щонеділі всі ми пили на сніданок какао. Відразу після
+нового року почали показувати французький серіал «Графиня де Монсоро». Саме він
+помагав нам з Юрком так-сяк перебувати заняття у музичній школі. Усі вчительки
+переймалися серіалом. Ми ж на той час прочитали весь багатотомник Дюма і могли
+розповісти багато чого, що не потрапило в екранізацію, — серіали були тоді
+скороченими версіями романів. Так за один тиждень з недолугих учнів
+фортепіанного класу ми перетворилися на ерудованих і елеґантних братів —
+оповідачів світських історій. Уроки в музичній школі нам завжди призначали на
+найпізніші години, бо ми жили навпроти. Колись у тому будинку була резиденція
+одного із станіславських рабинів. Дах був сконструйований так, що його можна
+було розсувати. Таким чином не треба було виходити з палацика у ті святочні дні,
+коли муситься трапезувати під відкритим небом. А наш дах у Делятині попросту
+протікав. У часи дощів на стриху стояли у складнющому порядку десятки мидниць,
+мисок, бляшанок від фарби і консерв — залежно від величини шпари. Кілька разів
+на день ми обходили всі ці посудини, зливаючи дощівку до відра. Дощовим був
+переважно якийсь цілий місяць літа. Часом казали, що урвалася хмара. Тоді
+кам’яною дорогою текла суцільна ріка, змиваючи насипаний шутер аж до старих
+кам’яних плит. Вода у кирниці не встигала профільтруватися і пахла розмоченою
+травою. Наша гора ставала недоступною, вода заповнювала всі підходи. Як тільки
+випогоджувалося, ми лізли на дах і смолили шпари. З даху хати усі дерева і кущі
+виглядали справжніми джунґлями. Із засекреченої зони між найближчими горами
+вилітали винищувачі. Над нашою хатою вони пролітали ще так низько, що було видно
+кожну деталь. Поїзди, які щось возили на зону, виглядали як пасажирські, але всі
+вікна були заслонені фіранками. У зоні було три зони. У першій у різних
+майстернях працювали робітниками делятинці з певним допуском. Друга була
+військовим містечком зі своєю школою, крамницями, вулицями і високими будинками.
+Мама працювала в обласній дитячій лікарні і знала, що діти із зони поступають з
+адреси Івано-Франківськ, 17, вулиця Авіаційна. Сільські діти розказували всілякі
+вимріяні чудеса — що там є трамвай, басейн, зоопарк і цирк. Третя зона була
+найсекретніша. Власне звідти відстрілювалися винищувачі і туди заїжджали поїзди
+без маркування. Ходили чутки, що там добувають уран. Аж пізніше виявилося, що в
+зоні була одна із станцій стратегічних ракет. Колючим дротом було оточено ще й
+багато лісу навколо зони. Ми пролазили через дріт і збирали гриби. Часом треба
+було ховатися від патруля, який обходив огорожу. Одного разу ми пішли по гриби,
+як завжди, рано. Переважно верталися через кілька годин, а тоді задалеко зайшли
+і хотіли піти ще далі. Під вечір над нами почав літати військовий вертоліт. Ми
+захоплено гралися у наших партизанів, за якими полює авіація. Щоразу, коли
+вертоліт знижувався і заходив на близьке коло, ми маскувалися серед ялівців,
+потім перебігал�� схилом далі і знову мусили ховатися. Прийшли додому пізно
+ввечір і дізналися, що вертоліт дійсно шукав нас — перелякані рідні звернулися
+до військових, що діти не вертаються з лісу. Відразу за нашою хатою починалися
+ґорґанські ліси. Можна було, не виходячи до поселень, перейти аж на Закарпаття.
+Через багато років я працював в інституті гірського лісництва і часто бував на
+закарпатській стороні. В парі з лаборантом ми їздили у тривалі відрядження,
+вираховуючи формулу складу різних лісових ділянок. Мали вже таке око, що, навіть
+їдучи в автобусі, не могли нейтрально дивитися на придорожні ліси — шість бук
+два ялиця один смерека один вільха. Ми ночували у різних лісництвах. Переважно у
+кімнатах для гостей. В деяких місцевостях це були справжні розкішні притони для
+номенклатури. Завішані шкірами кімнати пахли чистим деревом і борделем. Лісники
+годували нас м’ясом, грибами, вареною картоплею, сиром і поїли самогоном. У
+Довгому ми пішли ввечір на чеське пиво. Виявилося, що попити спокійно тут дуже
+важко. До нас відразу підходили різні циганки і просили кілька ковтків пива,
+вони сідали поруч і тягнулися до гальби. У Чернівцях ми цілий тиждень виписували
+дані про столітні насадження із спеціальних книг в управлінні лісів. У жодному
+барі, в жодному кафе, ні в одному ресторані не було інакшої кави, крім
+розчинної. Вечорами ми пили у першому нічному барі. Були у кирзових черевиках,
+брезентових куртках і светрах, на поясі телембалися мисливські ножі, мали багато
+сиґарет, бо збиралися на той тиждень у гори, а не до Чернівців, але горами
+пройшов буран, і нам дали інше завдання. Ми навіть не мали паспортів, і нас не
+прийняли до готелю. Ми поїхали до університетських гуртожитків, записалися на
+прийом до лікаря, все йому розповіли й отримали кімнату в студентському
+санаторії-профілакторії на останньому поверсі якогось гуртожитку. В нічному барі
+ми були єдиними, хто голосно говорив українською і не мав білих шкарпеток. Нас
+запросили до столу Князя. Князь подумав, що ми якісь дуже серйозні люди зі
+Львова, бо лише там нормальні бандити дозволяють собі не встидатися української.
+Ми обоє були Тарасами, і Князь вважав таке звертання чимось таким, як брат.
+Скінчилося тим, що ми захотіли подивитися на нічне місто. Князь сам, без своїх
+людей, мав провести нам коротеньку екскурсію. В якомусь особливо гарному
+сецесійному подвір’ячку він попросив дозволу перейти на українську. Щоби щось
+собі зварити, ми сходили на нижчі поверхи гуртожитку до загальної кухні. Ми
+ходили кімнатами у пошуку пательні, порожньої пательні. Натомість перелякані
+студенти переконували взяти собі все те, що вони щойно на пательнях підсмажили
+чи затушкували. Ми відмовлялися, і тоді нас кликали до спільної вечері. Наша
+лабораторія вивчала природне лісовідновлення. Найкраще природне лісовідновле��ня
+було у Берегометі. В інституті ми попрацювали рік, добре поїздивши карпатськими
+містечками і лісами, в яких ніколи більше не довелося побувати, вивчивши
+паралельний світ цілої мережі лісництв і запам’ятавши основи лісівництва. Але
+склалося так, що пізніше нас несподівано зводило ще і ще у зовсім інших сферах —
+виробництві і продажу шипучих вин, представництві найпопулярнішого тижневика,
+створенні модного журналу, ловленні форелі. Саме Тарас запропонував мені бути
+журналістом. Тарас не любив псів, голубів, малих дітей і циганів. Під час
+відряджень ми звикли до кофеїнових драже. У Франківську тоді було дуже сутужно з
+кавою. У головних каварнях була тільки зелена кава. Денного запасу вистачало на
+перших півгодини. Ще перед відкриттям біля каварень утворювалася черга. Таке
+саме діялося із молоком. Люди приходили під склепи ще перед шостою. Зима була
+сніжною і морозною. У містах економили світло, і вулиці не освічувалися. Темні
+черги серед снігових заметів виглядали дуже мальовничо. Я приходив щодня у
+молочну чергу, бо діти були малесенькі. Звідти йшов до кавової. Зелена кава
+залишала особливі плями на тарілочках. Ми виходили з горнятками надвір, сідали
+на підвіконнях, бо всередині ще не дозволяли курити. Якраз тоді з’явилися дешеві
+американські сигарети у достатній кількості. У буфеті стоматологічного корпусу
+медичного інституту теж була кава, для студентів і викладачів. Коли приїхав
+Антоні Міро з Іспанії, ми з Ігорем повели його саме туди, бо на міську каву Міро
+запізнився. Художник потім казав, що це була його найкраща кава у житті — ми
+ввійшли у міську стоматологічну поліклініку, пройшли повз десятки спотворених
+болем і терпінням облич, за дверима кабінетів гули повільні бури, йшли попри
+плювальниці з кривавою ватою, через майстерні з гіпсовими зліпками і
+шліфувальними верстатами, через авдиторії, переходили сходами зі страшними
+стінгазетами. У буфеті дійсно була кава. Зелена кава з плантацій громадянської
+війни у Нікараґуа. У Франківську вона коштувала щодня інакше, у межах двох
+копійок. Залежно від переміщення лінії фронту. Якраз тоді у нашому місті вперше
+з’явився Джон. Джон Сіддгартга, мандрівний в’язень ноттінгемський — так Юрко
+Андрухович назвав його у присвяченій Джонові «Перверзії». Джонові було майже
+шістдесят. Більшість свого життя він провів у тюрмах і мандрах. І навіть послав
+його. Дочекавшись особистого прийому, Джон зайшов до покою. Змучений за день
+далай-лама запитався — отож, чого тобі треба? Джон почав істерику — ю, факінґ
+лама, я приперся аж сюди, вичекав кілька годин перед твоїми дверима, я прийшов
+до тебе дізнатися, чого мені треба, а ти питаєшся, чого мені треба, фак ю. У
+Джона був знайомий, якому треба було поїхати машиною в Україну. Він запропонував
+старому спільну подорож. Вони накрутили кількадесят скру��ів з марихуаною і
+поїхали. Вперше ми побачили Джона у совєтській військовій шапці, на місці зірки
+був приліплений великий портрет Боба Марлі. А для нас Боб Марлі якраз тоді був
+найголовнішою музикою, ми проживали своє реґґі. Один з нас навіть вліпив знимку
+Марлі у свій паспорт. Тож просто на вулиці ми познайомилися з Джоном. Виявилося,
+що на кілька років. Він завис у Франківську. Ми і наші батьки були його братами,
+наші дружини і матері — його сестрами. Мою дев’ятдесятирічну бабцю він не
+називав інакше, як мама Софія. Час від часу Джон їздив автостопом до Ноттінгему
+по пенсію. І повертався у свій рай, де його вперше у житті усі чекали. Він
+мешкав по черзі у нас і в наших друзів. Він з нами спав, їв, пив, ходив містом,
+попросту жив. Ми возили його у гори, до Києва і до Львова. Він приїжджав з
+персональними подарунками для кожного. Привозив украдені у костелах срібні чаші,
+знайдені по дорозі фігурні руків’я парасольок, томи малознаних давніх поетів з
+печатками публічних бібліотек, добрі дитячі куртки із вписаними іменами,
+домашніми адресами і номерами дитячих садків, пляшечки з фальшивим амфітаміном.
+Джон шалено танцював на міських святах і на дискотеці, де один з нас пускав
+музику, а інший стояв на вході. Він влаштовував банкети і скандальні сцени
+ревності. У його бейсболці був приклеєний папірчик з написом латинкою — дорогая,
+під’їжджаючи до дівчат, він кланявся, знімав шапку і вичитував слово, яке ніяк
+не міг запам’ятати. У його поляресі лежала квитанція на штраф за безквитковий
+проїзд у підміському поїзді Стрий — Івано-Франківськ, виписана гражданіну
+Сідхардхє. Хоча тоді майже всі їздили підміськими поїздами без квитків. Якраз
+почалася епоха невиплат заробленого. Коли я їхав до Делятина сам з двома
+малесенькими дітьми, кондуктори навіть не питалися, чи я маю білет. Мої хлопці
+дуже любили гризти черствий хліб. Коли я давав їм по скибочці чорного хліба у
+вагоні, то на нас усі дивилися як на святу родину. Але грошей тоді дійсно зовсім
+не було. Ми їхали на літо до Делятина, бо там був дешевий сир, були ягоди, гриби
+і яблука, була добра кринична вода. Вечорами, коли діти засинали, я брав із
+запасів на стриху якусь пилку, або емальовану ринку, або кілька керамічних
+попільничок і йшов це продавати у якийсь із нічних барів, яких у ті часи в
+Делятині було більше, ніж у Франківську чи Львові. Попільничка — це було
+найулюбленіше Джонове українське слово. Він казав, що якби у нього колись
+народилася донечка, то отак ніжно він би її назвав. У центрі Львова були тоді
+лише два нічні заклади. Один з них — бар ґранд-готелю. З Фациком ми хотіли
+випити вночі кави. У нас навіть було трохи грошей і ми зайшли до того бару.
+Виявилося, що кава там коштує один долар. І саме долар, а не купонами за курсом.
+Доларів у нас не було. Ми вийшли з готелю і за яких двадцять кроків знайшли на
+хіднику якісь папірці. Виявилося, що то були два долари. Можна було вертатися на
+каву. Натомість ми пішли в інший заклад — під готелем «Львів». Там було дуже
+симпатично, бо стояли довжелезні столи з такими ж лавками з двох боків.
+Незнайомі люди мусили сидіти один коло одного, як на сільському весіллі. За два
+долари ми повечеряли, випили фляшку і навіть каву перед ранком. Крім усього
+іншого, нас із Фациком з’єднувала буря на озері. Воно було велике і глибочезне.
+Фацик хотів половити щук на блешню. Найкраще це робити в русі. Ми знайшли
+справжнього дуба — човна, витесаного з одної верби. Я мав гребти одним веслом, а
+Фацик — закидати і тримати вудку, витягувати щук. Досить далеко від берега стало
+зрозуміло, що піроґа пропускає воду. Доводилося вичерпувати воду руками. Але все
+було добре, поки раптово не звіявся вітер і почалася злива. Великі й швидкі
+хвилі розгойдали дуба так, що важко було навіть всидіти, вода залила його з усіх
+боків, лупили блискавки. Ми навіть коротко попрощалися на всякий випадок. Але
+доплили до берега, втративши лише мешти, які були у мене так довго, що навіть
+називалися Петром і Павлом. Фацик був одним із тих трьох людей у моєму житті,
+яких я вважав досконалішими у всьому без винятку. Дзядзьо Михась був другим. Про
+третього я вже так не думаю. Дзядзьо Михась привіз бабцю Зоню і тата до Делятина
+у п’ятдесят шостому. Десь за рік у відпустку після Угорщини приїхав один
+родич-офіцер. Влаштували прийняття. Нарешті офіцер оголосив тост за успіх
+угорської кампанії. Дзядзьо не хотів за таке пити і спробував вийти з-за столу.
+Але сидів під стіною, затиснений іншими гостями, ті його не випускали. Тоді
+дзядзьо вискочив на переповнений стіл, пробіг ним, не зачепивши жодного тареля,
+жодного келішка, жодної фляшки, перескочив через ще якихось людей і пішов
+додому. Якраз у листопаді п’ятдесят шостого загинув дідо Мар’яни. В Ужгороді
+його застрелив совєтський офіцер. Він був зовсім молодий і мав двох маленьких
+доньок. Мусив багато працювати. Пізно ввечері вони з напарником везли картоплю
+для якоїсь крамниці. Дорогою їх спинив офіцер і попросився третім у кабіну
+вантажівки. Він мовчки собі сидів, а водії невдовзі почали говорити між собою,
+перейшовши за звичкою на угорську. Вони розмовляли про те, де можна було б
+роздобути трохи дров для дому. Так само без слів офіцер вийняв пістолет і
+застрелив Мар’яниного діда. Напарник ледве встиг вискочити з машини і забігти в
+якісь кущі. Офіцера навіть ніяк не покарали. Поруч була війна в Угорщині, на
+Закарпатті сконцентрувалися військові резерви. Офіцер пояснював, що, почувши
+розмову угорською, зрозумів, що його хочуть убити, тож він захищався. Дзядзьо і
+близько не міг знати про щось таке, але і не міг хоча би вдавати, що п’є за
+перемогу червоної армії в Угорщині. Навіть добре знаючи про повішаних угорськими
+військовими гуцулів у першу світову, про погром на Красному Полі. Він любив
+співати пісні з часів Карпатської України. Мені було три роки, коли дзядзьо
+навчив мене і мого делятинського кузена кількох козацьких пісень. Він вирізав з
+дошки профілі кінської голови, прикріпив їх до палиць, і це були наші коні. Ще
+ми мали дерев’яні шаблі і малинові шлики на шапках. Їздили городами і співали
+про Марусеньку, про Дунай, про хустину і стрілецьку могилу. Ми роздушували на
+руках, на голові і шиї ягоди калини і думали, що то кров з ран. Трохи пізніше
+він зробив нам перші луки. Потім ми щороку робили луки самі, вдосконалюючи і
+лук, і тятиву, і стріли. Наші останні підліткові стріли мали наконечники з
+автоматних куль. З відстані ста кроків вони перелітали ще й через
+двадцятиметрове дерево, а з тридцяти пробивали дошку. Але найбільше часу ми
+потратили на кидання ножів. У нашій колекції були і багнети, і штики, і тесаки
+різних армій. Були і саморобні ножі, виважені для метання, виточені з
+напильників. Мої сини винайшли ще одну технологію. Вони клали великі цвяхи або
+шматки грубого сталевого дроту на рейки, і поїзд виробляв бездоганні стилети.
+Дзядзьо Михась казав, що людина без ножа є найбезпораднішою істотою. Він завжди
+мав при собі не лише складаного ножа, а навіть маленький гострильний камінь. За
+два дні перед початком школи він подарував мені простенький однолезовий
+розкладний ножик, просвердлив у колодці дірку і засилив шнурок. Багато років я
+носив його на грудях. Щось подібне було і з ременем. Дзядзьо вважав, що чоловік
+мусить носити ремінь і не попускати його, щоби не дозволяти собі нарощувати
+живіт. Подарований тоді ж пояс перетерся аж в університеті. Ціле дитинство я ще
+й записував на внутрішньому боці паска назви усіх міст і місць, в яких бував.
+Пояс порвався на Кавказі, в горах Абхазії, на кордоні Пслух. Там відбувалася
+таємна конференція всесоюзної нелеґальної студентської природоохоронної
+екстремістської організації, і я був делеґатом від Львова і Західної України.
+Вуйко Влодко пришив мені у трусах внутрішню кишеньку, бо треба було їхати дві
+доби у загальному вагоні. Вуйко Влодко відбував термін у Хабаровську, ще далі,
+ніж Чита і Чита-три. З вагона потяга Львів — Адлер я дивився на Східну Україну.
+Вздовж колії цвіли безперервні бузки. Дуже часто між бузком стояли легковики,
+які гойдалися. Там хтось кохався. Так само колихалися на маневрах кунги
+радіостанцій на ГАЗ-66. До Красної Поляни їхалося перевантаженим пазом справжнім
+серпантином. У якомусь місці всі пасажири — хоч ще хвилину тому здавалося, що
+неможливо навіть ворухнутися — стали на коліна і почали молитися, закриваючи
+руками лице. Ми в’їхали в ущельє диявола — сказав мені водій відвертаючи очі від
+вузької дороги між скелями і прірвою. Від Красної Поляни до лісничівки на
+кордоні треба було ��е двадцять кілометрів іти пішки. Весь цей час я придивлявся
+до трави і молодого листя, щоби переконатися, що на Кавказі все інакше. Трава
+була настільки яскравішою від нашої, наскільки у Прибалтиці блідіша. Йшлося ще й
+через горіхові ліси, де під ногами горіхи укладалися у багаторічні шари. Навколо
+лісничівки було сорок джерел справжнісінького нарзану. Щоранку я пив воду з
+одного, лице мив у другому, зуби чистив у третьому. З четвертого знову хотілося
+напитися. Господарями кордону було подружжя Салтикових. Утікачі від міської
+цивілізації. Неофіти. Вона закінчила акторські студії в Ленінграді, він — двічі
+доктор фізики і математики. Їхня чорна баня стояла просто над Пслухом. Там не
+було електрики, і вона щовечора декламувала Цвєтаєву при нафтовій лампі. Діти
+їздили до школи в Красную Поляну на конях, і коні п’ять годин паслися під
+школою. Уся сім’я завжди ходила з карабінами. Вони щовечора плакали, бо щодня
+страшенно сварилися. Вона казала, що у заповіднику все має бути по-заповідному,
+боронила чоловікові навіть заготовляти сіно коням на зиму. А він час від часу
+привозив від своїх друзів з інституту космічних досліджень якісь фраґменти
+супутникової техніки і врешті склав такий дельтаплан з двигуном, котрий за
+радіокомандами підлітав, кружляв і приземлявся. На дельтаплані була відеокамера,
+що подавала зображення на наземний монітор, який розрізняв шістдесят відтінків
+кольорів. Бензину в один політ можна було взяти стільки, що дельтаплан тримався
+у небі шість годин. Салтиков посилав його у недоступні місця і дивився, чим
+займаються різні звірі. Наталья плакала, бо це було втручанням у біоценоз. Я
+ночував у їхньому спальному мішку, підбитому лисячим хутром. У дзядзя Михася
+були безпалі рукавиці з лисячого хутра. Іноді приходив Лаціс, латиш, котрий
+сформував у заповіднику експериментальний загін швидкого реаґування у боротьбі з
+браконьєрами. Ми пішли подивитися, як Лаціс працює у переслідуванні. Якісь
+стрільці з абхазького боку завалили тура і тягнули його додому. Лаціс гнав їх
+горами, іноді вони стріляли у наш бік. Врешті почався травневий снігопад, і
+абхазців разом з тілом тура забрала лавина. Усі делеґати жили у бараку з
+двоповерховими нарами. Більшість цих сімнадцятирічних хлопчиків і дівчаток
+перейшла через справжні бої з озброєними і бєзпрєдєльними заготівельниками ікри,
+червоної риби, ведмежого жиру, тисячолітньої модрини, гагачого пуху, тигрячих
+шкір, женьшеневого кореня. Теоретичні заняття проводив відомий Шпільмарк, онук
+знаменитого Шпільмарка. Дуже скоро закінчилися каші, і ми цілий тиждень живилися
+вареними сушеними грушками з навколишніх грушевих лісів. До Арарату було зовсім
+близько. А саме на Арараті стояв чи не найпотужніший ретранслятор радіо
+«Свобода». Вночі після снігопаду, коли птахи не спали, бо розпачали над гніздами
+з яйцями, засипаними снігом, «Свобода» без жодних перешкод повідомила про
+жахливу ядерну катастрофу на Західній Україні. Казали, що відбувається масова
+евакуація, а ті краї перестали бути придатними для життя. Щоби не згубити свою
+родину, я мусив негайно повертатися додому. Сочинські пляжі були вкриті снігом.
+Літак до Львова летів так низько, що в якомусь місці біля Криму було видно два
+моря. А в самому Львові я бачив згори, як мої однокурсники курили на ланцах
+огорожі старого корпусу університету. В травні вісімдесят шостого ми не могли
+зрозуміти, чому не можна їсти зелену цибульку, на якій навіть не з’явилося
+жодних плям. Ми просто не знали, що робити. Вже через місяць я опинився в армії,
+і на дверях казарми було написано, що заради радіологічної безпеки слід кожних
+півгодини змочувати шмату на порозі казарми, а провітрювати приміщення лише
+уночі впродовж п’яти хвилин. Це була навчальна частина, і нас готували на
+телеграфістів. Основою усього навчання була азбука Морзе. Старший сержант
+Каракєджба місяць перед тим начитався ротапринтних матеріалів для службового
+користування про методику вишколу американських зелених беретів. Тому вишкіл
+нашого взводу був унікальним у досвіді совєцької армії. Ми постійно бігали і
+відтискалися. Заняття зі спеціальності відбувалися переважно вночі. Відбій —
+роздягання, складання одежі і вискакування на другий ярус тривав стільки,
+скільки горів сірник. У багатьох з нас були завузькі чоботи, тому відбій
+повторювався багато разів. Каракєджба придумував спеціальні вправи — висіти на
+перекладині вниз головою, бігати смугою перешкод із зав’язаними очима. Довкола
+були яблуневі сади, і начальник медчастини прапорщик Бек вливав кожному, хто
+надкусив яблуко, десять літрів води з марганцівкою. Політрук Маркідонов дозволив
+мені не конспектувати лекцій політзанять, бо я міг без помилки показати на
+політичній мапі світу столиці всіх країн — учасниць Варшавського блоку.
+Каракєджбі і цього було замало, він визнав мене після спеціальної перевірки — за
+п’ятнадцять секунд треба було знайти острів Робінзона Крузо. Той, що коло Чилі.
+Капітан Карельський був чесним офіцером. Двадцятикілометрові марш-кидки з повною
+викладкою він біг разом з нами. При цьому безперервно курив. Сержант Касатонов
+мав хронічний кон’юнктивіт. На стройовій підготовці він любив дати команду
+тримати п’ятнадцять хвилин піднятою одну ногу. В усіх нас хоча б раз гнили рани
+на ногах. Це пояснювалося вологим кліматом. Пізніше я довідався, що таке
+пояснення використовувалося в усіх частинах радянської армії незалежно від
+географічної зони. Так само універсальними були означення міст — город дождєй,
+блядєй і воєнських частєй. Того літа дощів майже не було. До міської лазні ми
+йшли спокійним кроком, а верталися, біжучи порохами неасфа��ьтованих вуличок.
+Десь на околицях ворони збирали горіхи, прилітали до частини і кидали горіхи на
+плац, розбиваючи їх об бетон. Із Батумі приїхала десятикласниця, котра вже понад
+рік терпіла без Каракєджби. Її таємно поселили в медчастині. Дівчинка навчилась
+вирізати ножицями гнійні рани, заки три дні чекала на Каракєджбу, якого посадили
+на губу за те, що зачинив кількох нестаранних солдатів у пивниці з відкритими
+бочками лізолу. Лізол випаровувався аж до другого поверху, тому в казармі
+здихали всі комарі. Через десять років я працював у нічному барі, в якому не
+було водотяга. Начиння ми мили у відрі, а воду набирали з вуличної колонки. Тої
+ночі п’яний ростовський гість порізав руку франківському злодієві. Я промивав
+його рану і заразився тим ґатунком гепатиту, який подібно до сніду передається
+лише статево або через кров. Цілком пожовтівши, я востаннє випив тьмяного
+старопраменського, келішок фальшивого коньяку порто-марія і здався в інфекційні
+бараки. Ліків на той час майже не було, і доктор наказував нам їсти багато
+кавунів. Якусь молдавську родину, в якої запідозрили холеру, насильно
+шпиталізували у тій самій лікарні, і біля дверей палати цілодобово сидів
+озброєний міліціянт. З кожним пацієнтом, у кого виявляли гепатит типу Б,
+наступного дня розмовляв офіцер відділу боротьби з наркотиками. Я нічого не
+сказав про ростовських, він оглянув мої вени і припустив зараження під час
+прийому в стоматолога. Щодня палату мили розчином хлорки, і вже через півгодини
+на підлозі лежали тільця комарів, котрі здихали і падали зі стелі. Якось до
+Делятина приїхав мій приятель-ентомолог. Моїх дітей він здивував тим, що
+страшенно спритно ловив комарів і живцем їх з’їдав. Одну з найкращих світлин
+Чорногори — її навіть позичали в мене, щоби зробити поштівку — ми з ентомологом
+вкрали з вілли знаменитого львівського професора. Професор помер, і його
+спадкоємці збиралися продати весь непотріб вуличним антикварам. Крім світлин, я
+крав рогалики у хлібній крамниці. Тоді хліб треба було самому вибирати на
+полицях і підходити з ним до каси. Після тренувань у басейні ми були дуже
+голодні, а грошей ніколи не вистачало на рогалики для всіх. Хтось ішов попереду,
+тримаючи в руці булку і копійки. Той, хто йшов позаду, теж брав один рогалик у
+руку, а ще кілька закладав у каптур першого. Якщо ми були дуже голодні, то міг
+бути ще третій і четвертий. Уже значно пізніше у тому басейні працювала
+тренеркою молода жінка, яка закохалася в мого знайомого. Пізно ввечір, після
+закінчення усіх тренувань, ми приходили до басейну. Товариш з плавчинею лежали
+на канапі перед входом до душової, а я тим часом купався сам-один у неосвітленій
+воді. Інший знайомий з Франківська зустрічався у Львові з донькою шведської
+красуні і арабського багача. Я вчився тоді у Львові і відповідав за організацію
+зустрічей. Для однієї з них був вибраний готельний номер, вікна якого виходили
+на дах Опери. Софі запиталася у покоївки, де можна знайти воду, і та показала на
+лазничку в кінці коридору. Ванна була повна прохолодної води, і Софі, швидко
+роздягнувшись, лягла у неї. Через кілька хвилин до лазнички ввійшла покоївка з
+чайником. Виявилося, що вся ця вода була призначена на цілу добу для чаїв, миття
+рук, поливання квітів усього готельного поверху. Софі виросла на кінному заводі.
+Перед від’їздом вона подарувала моєму знайомому унцію чистого срібла. Перед тим,
+як повіситися, пані Ірця принесла до нас свою колекцію срібного начиння і
+попросила, щоби ми віддали його урядові незалежної України. Був вісімдесят
+третій рік, і почалися андроповські репресії. Посеред денного сеансу в дитячому
+кінотеатрі, де ми прогулювали уроки, вмикалося світло, і функціонери міськкому
+комсомолу відпроваджували прогульників до дитячої кімнати міліції. Начальниця
+дитячої кімнати Смірнова не пропускала нагоди вдарити когось із затриманих
+гумовим шланґом з піском. Дівчатам навіть пропонувалося вибрати те, що їм більше
+подобається, — тонкий і довгий чи грубий, але короткий. Мій брат побував у
+дитячій кімнаті з іншої причини. Його справа вважалася політичною, бо брата
+затримали каґебісти. Юрко хотів пофотографувати кілька старих будинків,
+призначених до знесення. Йому інкримінували ідеологічну диверсію — відправлені у
+закордонні журнали світлини руїн мали б ілюструвати розповіді про житлові умови
+радянських трудівників. Після довгої співбесіди версія розсипалася, але брата
+про всяке передали на облік до дитячої кімнати міліції. А за Пунею, який
+прогулював математику в парку, активісти добровільної молодіжної організації
+«Юні дзержинці» гналися аж до озера. Була рання весна. Маленький і легенький
+Пуня вибіг на лід. Дзержинці дві години блокували берег, не наважуючись ступити
+на підталу кригу, вмовляючи Пуню здатися і навіть обіцяючи повну амністію. Пуня
+знав, що до чого і тим часом утопив у якійсь шпарі свій щоденник і зошит, щоби
+залишитися анонімним. Пуня підірвав себе у війську. Він обпарив руку, коли ніс
+котел з окропом, і послизнувся на жирній бетонній підлозі у кухні. Пуню лікували
+у полковій медчастині. Він був дуже розумний, і його залишили у медичній службі.
+Багато разів військові медики будили Пуню вночі, вішали у петлю, відраховували
+певну кількість секунд, виймали з петлі і надавали невідкладну допомогу. Згодом
+я довідався і прізвища, і домашні адреси Пуниних мучителів. У нашому класі
+ніхто, крім Пуні, не вмів порядно грати в шахи, тому його відправили на міський
+шаховий турнір. Пуні попався справжній професіонал — після першого ж ходу
+суперник вийняв блокнот і записав Пунин хід пішаком. Тоді походив сам і теж
+зробив запис. Пуня запропонував йому здатис��. Суперник довго оглядав поле,
+уважно вивчив свої нотатки і відмовився. Пуня зробив ще один хід і сказав, що
+дружня нічия влаштувала б усіх. Було зрозуміло, що він блефує. Після третього
+ходу Пуня оголосив, що визнає себе переможеним і привітав чемпіона. АПП,
+зауваживши, що Пуня кусає під партою канапку, дозволила йому їсти відкрито на її
+уроках. Наступного дня Пуня накрив парту білим обрусом і цілий урок їв пишного
+товченика, докладав з риночки на тарілку різні салати, маніпулював усілякими
+виделками, ножами, ложечками, попивав гарячу каву, а біля тарілки стояв флакон з
+гіацинтом. Ми не носили до школи канапок. На великій перерві ходили до їдальні і
+збирали зі столів недоїджений хліб, який у великих кількостях додавали до
+сніданків першокласників. Коли ми прийшли до школи, ніяких гарячих сніданків ще
+не було. Натомість не можна було відмовлятися від двістіп’ятдесятиграмової
+пляшечки пастеризованого молока після другого уроку. Взимку пляшечки цілу годину
+грілися, повискладувані на ребрах батарей. Я дуже любив молоко. І ті
+однокласники, які його ненавиділи, підпільно віддавали свою порцію мені. Ми
+вчилися знімати фольґову накривку з пляшки так, щоби вона не помнулася, і
+тримаючи її між двома пальцями, запускали фольґу, як планер, через цілий клас.
+На табличці на дверях їдальні літера «д» була завжди переправлена на «б». Один
+час у спортивній школі мені видавали талони на додаткове харчування. За цей
+талон можна було отримати будь-якої їжі на один рубель у будь-якій їдальні УРСР.
+Коли назбирувалося більше талонів, я запрошував своїх приятелів у дієтичну
+їдальню, і ми влаштовували собі бенкет з бабки, политої киселем. Тоді ми ще не
+пили навіть пива. Правда, Туркмєн, наслухавшись оповідей про те, як його кумир
+Володимир Куц не тільки на тренуваннях, але й на олімпіаді у Мельбурні пив
+склянку горілки перед і після десятикілометрового забігу, йдучи на тренування,
+випивав у гастрономі каву з коньяком. У війську я пробігав кроси першим. Але
+тільки взимку. На фініші командир полку виставляв чергову машину з термосами
+чаю. Я біг якнайшвидше, дихаючи відкритим ротом, намагався максимально вистудити
+трахею і бронхи. Тоді гарячий солодкий чай діяв як наркотик. Радіостанцією на
+БТР-ері ми з водієм Мікі реґулярно виїздили на тривалі автономні сеанси зв’язку.
+Тижнями жили у залізі самі серед лісу. Тоді Мікі варив справжній чифір. Одного
+разу ми не могли заснути три доби. Взимку в панцернику було так холодно, що на
+стінах зсередини наростав кількасантиметровий шар інею. Посеред ночі від
+холодного відчаю ми вискакували на сніг, і мороз під зоряним небом видавався
+полегшенням. Щоби добре забити кілки заземлення, треба було на них попісяти.
+Повне ім’я Мікі — Раміль. У нас було ціле товариство водіїв-башкирів. Мікі мав
+найкращу з бачених мною наживо рельєфність м’язів. Його двоюрідний брат Раїль
+ніколи не знав жінки і не їздив на мотоциклі. Він завжди просив усіх якнайбільше
+розповідати про мотоцикли і про відчуття жіночого тіла. Я йому щось придумав.
+Через кілька місяців після дембеля Раїль розбився на мотоциклі, їдучи до
+дівчини, з якою про все домовився. Рафаель брав у мене пару кубів спирту для
+промивання шифрувальної апаратури і вводив його собі внутрівенно. Капітан
+Єлізаров видавав нам лише десяту частину спиртової норми, а решту тримав у
+слоїках, зачинених у сейфі. Ми постановили собі його випити. Розхитали сейф і
+кинули його на підлогу. Слоїки побилися, і весь спирт стік у приготовлену
+залізну миску. В старшого лейтенанта Окатова коліна згиналися в обидва боки.
+Прапорщик Деренько був начальником найпотужнішої радіостанції. Вона містилася не
+у броньовику, а в просторому теплому автомобільному кунзі. Ми з ним працювали на
+той самий оперативний відділ і часто зустрічалися в лісах. Перед тим, як піти в
+якесь село, прапорщик прасував труси, майку і шкарпетки, скроплюючи їх
+одеколоном. Голкою з ниткою він пробивав мочку правого вуха, потім праву щоку,
+тоді язик, далі ліву щоку і ліве вухо, зав’язував нитку на ґудз, кілька разів
+прокручував її в усіх цих дірках, врешті висилював нитку, і комісія не могла
+знайти на його тілі жодного сліду. В одному з тих барів, де я працював,
+студентки дуже часто напивалися до нестями. Іноді їм ставало зле, і ми
+відтягували їх у підсобку. Кілька разів мені доводилося витягати непритомним
+дівчатам язик і пришпилювати їх аграфкою до комірця, щоби язик не перекрив
+дихальні шляхи. Одній я навіть зробив у такому вигляді штучне дихання рот в рот.
+Це науковий факт, сказала вона. У тому барі при довгій стійці постійно сиділо
+кілька відвідувачів. Я мусив переходити від одного до іншого, щоби вислуховувати
+історії їхнього життя і давати мудрі поради. Найтяжче було згадати, про що саме
+йшлося, коли хтось починав оповідь з того місця, на якому зупинився кілька днів
+або тижнів тому. З нічної зміни я приходив за кілька хвилин перед тим, як
+будилися діти. Ми йшли на багатогодинні прогулянки, і я часом на хвильку
+засинав, веслуючи на човні посеред озера. У перші місяці в армії я засинав так
+швидко, що не відчував від того жодної радості. Тоді почав випивати перед
+відбоєм багато води, щоби вночі самому збудитися, піти через літню ніч до
+туалету і знову влягтися у ліжечко. Тета Міра любила співати нам або сама собі
+таку пісеньку — я тішуся, як спати йду, і вранці я знова встаю, яка дурненька я,
+яка дурненька я. У Підлютому, де учениці гімназії проводили частину літніх
+вакацій поруч з патроном гімназії митрополитом Шептицьким, тета Міра ніколи не
+брала участі у ранкових дівчачих боях за право застеляти ліжко митрополита. Вона
+не могла навіть цілувати його перстень. Пізніше в неї був закоханий Ярослав
+Галан, тоді ще нормальний український драматург. Він пропонував одружитися, але
+тета Міра навіть думати про таке не збиралася, бо Галан постійно шпортався і
+падав на усіх гірських стежках. Її учителем української мови був Василь Щурат,
+біологію викладав Мельник, а географію Олена Степанів. Часто тета Міра купувала
+ціле колесо сиру, і ми з братом вирізали у брилі замки і печери, виїдаючи все
+зайве. Її клубом була крамничка іноземної літератури «Дружба». Ще там бував
+старенький скрипаль, котрий, передбачаючи падіння телевізійної вежі, ніколи не
+заходив у ту частину міста, межею якої було коло з радіусом висоти вежі. Тета
+Міра купувала в «Дружбі» неймовірну кількість книжок. В основному польські
+переклади авторів з цілого світу, недоступних в СРСР в українському чи
+російському виданнях. Більшість прочитаних книжок вона відразу ж здавала у
+комісійний відділ іншої книгарні. Тих, що залишалося, все ж набралося кілька
+тисяч. У дощ тета Міра любила сидіти на балконі і рахувати парасольки якогось
+одного кольору. Тета Міра мала складний розлад ковтання і тому варила собі
+переважно різні соуси. Невроз сформувався через те, що її сестрі лікарі
+заборонили вживати багато рідини. Тета Міра ціле життя пила дуже багато води, і
+ця заборона і страждання сестри призвели до цілковитої неможливості ковтання.
+Тоді тета Міра ледве вижила. Сестра була однією з п’яти перших учнів Олекси
+Новаківського. Збереглося кілька її дуже добрих робіт, але вона чомусь скоро
+закинула живопис. Якось знайомі з Америки запропонували їй влаштувати виставку
+Новаківського у Нью-Йорку. Виявилося, що Новаківський дуже боїться за свої
+роботи. Вони ж мали їхати через океан кораблем, і художник не наважився на такий
+ризик. Він сказав — а вдруг крушеніє. Мої родичі купили їх, щоби підтримати
+еміґрантів — старшин армії УНР, які щось малювали, а тоді продавали своє
+малювання на доброчинних виставках у галицьких містах. Вуйко Осип, який був
+начальником медичного поїзда УГА, а тому мав шанс закінчити медичні студії лише
+у Празі, добре розумів становище військових еміґрантів і скуповував картини без
+огляду на якість. Ціле моє дитинство пройшло під ландшафтами Великої України.
+Гори я ніколи не бачив намальованими. Вони були довкола. Спочатку гори було
+видно навіть з вікна нашого помешкання на третьому поверсі у центрі Франківська,
+але потім десь на околицях побудували високі будинки, і панорама зникла. У
+Сопоті я ходив ранковим холодним берегом, шукаючи рибалок зі свіжою рибою.
+Попросив, щоби вони самі вибрали мені якусь рибину, бо я не з-над моря.
+Дізнавшись, що я живу в горах, моряки заздрісно визнали, що це теж дуже-дуже
+добре. З татом ми кілька разів їздили на море тепле. Саме тепла вода була для
+нас найбільшим дивом. Ми звикли до гірських річок, які навіть у спеку були
+холодними. Жили у хатинці біля маяка. З протилежного від моря боку були поля
+лаванди. Вздовж польової дороги росли абрикоси. У неділю на маяк приїжджали
+гості, тато пив з ними червоне вино. Серед ночі дорослі йшли купатися, а ми
+залягали у кущах полину, пильнуючи, чи не треба буде рятувати тата. Перший раз
+тато взяв брата на море, коли Юркові було три роки. Тато знімав тоді
+восьмиміліметровою камерою. Брата підхоплювали хвилі і відносили від берега, а
+тато — доки було можна — робив про це фільм. Приїхавши після Чити до Делятина,
+тато кілька місяців удавав у школі, що не розуміє української. Він зробив собі
+лижі і вивчав ліси. У лісі ще траплялися поодинокі партизанські загони, бо
+лісоруби — тато пішов працювати до них — голосно і монотонно співали, щоб почули
+лісовики, — ми не хочемо, ми мусимо. Тато був єдиним у класі, в кого була
+краватка. Тому всі хлопці на закінчення школи фотографувалися у тій самій
+краватці. У Читі наймоднішим набором вважалися тяжкі черевики, наручний годинник
+і велосипед. Тому пацани, позичивши все це для знимки, позували однаково — нога
+у черевикові на рамі, рукав закочений, щоби видно було годинник. У Читі часто
+були піщані бурі. Буряти носили кожухи і в спеку, і на морозі, лиш вивертали їх
+на різні боки, залежно від пори року. Взимку молоко продавали на вагу, а
+більшість вулиць утворювалися височенними дощаними парканами з обох боків. Через
+часту зміну шкіл тато до кінця життя на початку речення писав Е обратноє. На
+висланні він мріяв стати оперним співаком. Тоді ж почав курити. Тато був з
+сорокового. А Борєю його називали урки, бо ще ніколи не стикалися з Бодею, з
+Богданом. Тато і мене назвав Тарасом передовсім тому, щоби не утворювалася
+здрібніла російська форма з жіночим закінченням. Юра звучить по-нашому, тому це
+ім’я підійшло братові. Татів тато називався Роберт. Він загинув у перші дні
+війни у вересні 1939. А тато народився через кілька місяців, на самий Новий рік.
+Новий рік ми сприймали як уродини тата, а татові уродини були Новим роком. Тато
+працював у лісовій промисловості, тому нам перед Новим роком привозили пишну
+ялинку. Після Йордану ми знімали з неї прикраси, різали ялицю на окремі гілки і
+так спалювали у печі в кімнаті. Біля печі стояв фотель. Вдома тато курив у піч,
+сидячи на фотелі. У середніх класах ми з братом відмовилися від ялинок. Коли мої
+діти були малими, ми з ними викопали з лісової дороги так багато малесеньких
+ялицевих проростків, що засадили ними цілу грядку біля хати. Більшість деревець,
+які не мали жодних шансів на дорозі, виросла. Через кілька років ми почали
+розсаджувати їх у різних частинах подвір’я і саду. Найбільшу залишили під
+вікном. Дзядзьо Михась робив чудесний напій зі смереки, засипаючи цукром молоді
+ясно-зелені пагони. Зимовими ранками він приносив нам з бабцею по келішку
+смереківки натще. Сніги б��ли тими роками такі, що доводилося лопату до снігу
+брати на ніч до хати. Вранці виявлялись позасипаними двері, щоби їх відчинити,
+вилізалося з лопатою через вікно і розкидувалося замети. У міських школах діяло
+правило двадцяти п’яти градусів — при такому морозі можна було залишатися вдома.
+Місцем відносного перемир’я між районами ставали тоді Вали. Пацани з усіх
+вєнтєлів — з Центру, Желєзкі, Цегольні, Канта, Майзлів, Гірки, Софіївки,
+Бельведеру, Німецької Колонії, старого і нового Городків, Баму — приходили
+вечорами їздити на крижані ковзанки на валах. Приходили у кирзових чоботах і
+більшими товариствами, бо перемир’я було все ж відносним. Поруч з нашою школою
+було ще п’ять інших, найпростішою ознакою протистояння були українські проти
+російських. У найскладніших конфліктах виходили один на один королі школи. Біда
+жив своїм життям. Його тато був тренером з боксу, а мама — акторкою у театрі.
+Біда не зважав на школи. Він почав з власного класу, примусивши кожного платити
+йому щотижня двадцять копійок. Якийсь час він жив у меблевій крамниці, ховаючись
+перед закриттям у шафах, і спав на найкращих диванах. Одного разу він забрав у
+мене на вулиці рештки морозива. Іншого разу хотів забрати дев’ятнадцять копійок,
+призначених на консерву рибного паштету «Волна» для киці. Якраз ремонтували нашу
+вулицю. З купи грубого шутру я вхопив кілька камінців і з усього розмаху тричі
+вцілив у голову Біди з малої відстані. З того часу ми почали вітатися. А
+незадовго до його смерті навіть ходили вдвох кілька разів на варену кукурудзу з
+яблучним вином. Від початку вісімдесятих у Франківську діяло нетипове кафе
+«Золотий початок», де кукурудзу варили цілорічно. Каміння було улюбленою зброєю
+у часи мого делятинського дитинства. У критичних моментах досить було нагнутися,
+взяти камінь і стати сильним. Для дітей каміння було ще й знаряддям для різних
+забав — перекинути дроти, вцілити у стовп. Ми ставали один коло одного, кожен
+набирав жмені шутру, і всі разом підкидали камінці високо догори. Тоді чекали.
+Гра називалася «на кого Бог пошле». На нашім горбі було багато здичавілих
+черешень. Ми переходили з черешні на черешню, трактуючи кожне дерево, як богема
+— різні каварні і бари. Ми сиділи на окремих галузах, перелазили з одної на
+іншу, розгойдувалися на верхівці, пробували черешні, перестрілювалися
+кісточками. Дівчатам, які не могли вилізти на дерево, скидали обламані гілочки з
+найкращими черешнями. Такі ж галузки слугували букетами і подарунками. Як і
+суниці, нанизані на травинку. Найбільше суниць можна було назбирати на
+колійовому насипі. Ходіння по рейці було нашим променадом. Не сходячи з рейки,
+ми шпацерували аж до забороненої зони перед мостом. На мості була озброєна
+охорона. Відразу за мостом — зупинка підміського поїзду. Охоронці пропускали
+мене, коли я й��ов з вечірнього потяга з Франківська, несучи двох малих дітей,
+котрі вже спали. Туманним ранком ми з Мар’яною запізнювалися на поїзд і побігли
+через міст. Сторожі не було видно і не було у кого попросити дозволу. Незнайомий
+охоронець з’явився ззаду вже за серединою мосту. Він навів на нас автомат і
+наказав негайно покинути міст. Ми вирішили, що краще бути застріленими, ніж
+скакати з такої висоти, і, не оглядаючись, дійшли до тверді. Одного з постових у
+нашій дивізії застрелили з дрібнокаліберної рушниці лише заради того, щоб
+забрати автомат. У місті був оголошений надзвичайний стан. На всіх виїздах
+стояли наші бетеери, і чергова машина розвозила екіпажам сніданки, обіди і
+вечері. Врешті убивць вичислили на якихось підміських городах, і піхота зробила
+справжню облаву, загнавши їх у безвихідь. Коли я стояв на варті в автопарку із
+законсервованими тягачами, на пост прилетів зранений бузьок. Ми його забрали у
+вартове приміщення і гріли й годували кілька днів, заки бузьок полетів далі.
+Зблизька він виглядав значно меншим, ніж у небі. Я зберігав бузькове прощальне
+перо у військовому білеті, доки його не поточили якісь паразити. Військові
+білети ми попалили під час студентської революції. Студентський рух протесту
+почався власне з того, що ми, повернувшись у вісімдесят восьмому з війська на
+другий курс після двох років армії, відмовилися від занять на військовій кафедрі
+університету. Ми так і не стали лейтенантами. Вуйко Влодко телефонував до
+Франківська татові, щоби він переконав мене не відмовлятися від військової
+підготовки. Коли станеться якась заворушка — казав він — то по Тарасові, якщо
+він загине офіцером, родина буде отримувати значно більшу пенсію. Ми поговорили
+про це з татом однієї ночі, і тато визнав, що настав час мого покоління і мого
+вибору. Якщо будеш вважати за потрібне, можеш спокійно йти навіть у тюрму —
+підсумував тато без суму. Під час таких нічних розмов, де узгоджувалися погляди
+на найважливіші речі, мене найбільше нервувало те, що тато безперервно курив, а
+я не міг собі того ніяк дозволити у його присутності. Якраз тоді він подарував
+мені блок справжнього мальборо, переданого з Америки. Однією з небагатьох
+нездійсненних мрій назавжди залишиться страшенне бажання покурити з татом під
+час нічної їзди автом. Хоча у ранньому дитинстві я ненавидів сиґарети якраз
+через татове куріння у машині. Востаннє тато закурив у передостанній лікарні,
+просто у палаті, якось так пускаючи дим стіною, що він збирався під самою
+стелею, не поширюючи жодного запаху. То була дивна доба. Я ночував у лікарні
+коло тата. Вночі тато попросив сиґарету, спробував курити й усвідомив, що більше
+не зможе цього робити. Під ранок помер пацієнт у сусідній палаті. Він був дуже
+тяжкий, і я помагав черговим сестрам перекладати померлого на візок, відвозити
+його довжелезними коридорами і пивницями до лікарняного морґу, переносити тіло
+на спеціальний стіл. Вдень я збивав татові температуру, накладаючи на чоло і
+зап’ястя оцтові компреси. Ввечір прийшов додому трохи поспати. Молодший син
+випав з ліжечка і розбив собі чоло. На швидкій ми поїхали до чергового хірурга у
+дитячу лікарню. Хірург був п’яний. До операційної сестри прийшов наречений і
+вони любилися у не знати якій порожній палаті на якомусь поверсі. Новокаїну не
+було. Хірург погодився працювати в парі, і ми разом, тримаючи сина і голку,
+вдало наклали кілька швів. Після операції доктор почастував мене спиртом,
+вітаючи з ініціацією, і дав п’ятдесят тисяч на таксі, бо швидка вже давно
+поїхала на свіжі виклики. Якогось року татовою службовою машиною була
+п’ятидверна волга, списана зі станції швидкої допомоги, такі швидкі їздили перед
+появою рафіків. Скло у передніх бічних вікнах постійно западало. Тоді у нас був
+пневматичний пістолет. По дорозі з Делятина я наполовину висувався з вікна і на
+повній швидкості стріляв з пістолета по заданих татом цілях, переважно у дорожні
+знаки. З тим пістолетом ми з братом прожили кілька років. Ставили на печі у
+своїй кімнаті кілька порожніх сірникових коробок і перед тим, як заснути, робили
+по черзі кілька пострілів просто з ліжка. Прокинувшись, ми добивали останні
+пуделка. Юрко навмисне стріляв у стіну, поступово укладаючи вензель королеви
+Вікторії, бо так робив Шерлок Голмс. Юрко досконало вивчив усі оповідання про
+Голмса, він міг безпомилково назвати прізвища навіть другорядних героїв, усі
+топоніми і власні назви садиб, маєтків і замків, що згадувалися у будь-якому
+оповіданні. Шерлок Голмс розпалив у ньому інтерес до знань. Юрко почав вивчати
+історію мистецтв, архітектуру, країнознавство, криміналістику, логіку,
+геральдику, допоміжні історичні дисципліни, дипломатичний етикет і протокол,
+термінологію найрізноманітніших галузей знань. Він пам’ятав сотні марок вина. На
+спеціальному згортку паперу Юрко виписував з усіх доступних джерел імена
+письменників і назви їхніх творів. Його цікавили лише ті, хто писав перед Першою
+світовою війною і не був українцем та росіянином. До п’ятнадцяти років у списку
+було дві тисячі авторів. Єдиний порядний вчитель української мови і літератури
+щодня водив Юрка до театру, на всі концерти класичної музики і художні виставки.
+Під час гастролей чужих театрів ми ходили двічі або тричі на ту саму виставу,
+якщо бували заміни акторів у головних ролях. Після вистави ми з Юрком мусили
+роздавати акторам стоси височенних ромашок, які вчитель попередньо приносив у
+відрі з водою зі свого городу. На його городчику росла верба, привезена з
+Канева, стояв бюст Аполлона. У кабінеті цього вчителя на кожній парті лежала
+підбірка основних словників, він вимагав, щоби кожен навчився писати друкованими
+літерами і мав записник з виписаними латинськими висловами. Лише на його уроках
+українська література виглядала симпатичною. Наша вчителька називала нас гнилою
+інтелігенцією, буржуазними націоналістами, і ми писали безконечні диктанти з
+книжок Брежнєва «Мала земля», «Відродження», «Цілина» і «Спогади». Ми навіть
+здавали гроші, щоб закупити комплект цієї абракадабри для кожного учня. У нашому
+класі були програвач і підбірка платівок з промовами Брежнєва. Нам подобалося
+слухати Брежнєвське цмокання на збільшеній швидкості. Пізніше стався якийсь шал
+з Продовольчою програмою КПРС, і ми вивчали різні її аспекти на географії,
+біології, історії, хімії і фізиці. Звичайно, писали з неї диктанти на
+українській мові. Я перестав робити домашні завдання у п’ятому класі, коли почав
+серйозно займатися легкою атлетикою. Тоді ж перестав розуміти математику і решту
+школи провів у цілковитих математичних сутінках. Молода вчителька математики,
+яка занадто близько підпускала деяких старшокласників, кожного уроку перевіряла
+письмове домашнє завдання. Тому багато років мій шкільний день починався на
+коридорних підвіконнях, де треба було переписати розв’язані задачі із зошитів
+однокласниць. Натомість арифметичні дії я виконував блискуче. Потім у барах
+ніколи не користувався калькулятором і жодного разу не помилився у рахунках. Не
+записуючи нічого на папірчику, я відразу називав цифру в кількасот тисяч або
+кілька мільйонів, і деякі відвідувачі підозрювали, що це такий барменський
+прийом, щоби обдурити їх на кілька тисяч. Хоч насправді ми навіть каву варили з
+більшої кількості порошку, ніж було закладено у ціні. Ми працювали у різних
+барах, але поціновувачі доброї кави переносилися за нами з бару до бару. Крім
+того, ми завжди підбирали справді добру музику, привчаючи франківську публіку до
+рок-н-ролу, реґґі, блюзу, джазу й етно. З напарницею ми самі виходили із-за
+стійки і танцювали, провокуючи загальну забаву. Коли ж воліли спокійного і
+затяжного напивання, запускали Тома Вейтса або Елємент оф крайм. Після закриття
+своїх барів до нас сходилися серед ночі бармени з цілого міста, щоби трохи
+побути з іншого боку барикади. Наше перше місце праці — найзатишнішу дерев’яну
+хатку у кінці міського парку спалили якоїсь ночі через непорозуміння з
+власником. Згоріло все причандалля, яким ми прикрасили бар — великі довоєнні
+знимки Заліщиків, аванґардові плакати з Праги, мій домашній програвач з
+колекцією платівок, пучки макових головок, вінки часнику і снопики кримської
+марихуани. Розплавився навіть давній латунний гуцульський мосяжний хрест,
+прибитий над входом. Вогонь знищив побиту дошку, прикриту Заліщиками, в яку ми
+дозволяли відвідувачам кидати ножі для полегшення. То було перше місце у
+Франківську, де можна було попити ґлінтвайну. Нам вдалос�� закупити багато літрів
+дешевого іспанського вина для причастя. Воно було попаковане у картонні пачки.
+Тоді багато чого у місті можна було роздобути з каналів міжнародної гуманітарної
+допомоги. У Юрка була ціла купа запраних вишуканих тонких білих сорочок з
+мереживами, перламутровими ґудзиками і вигаптуваними монограмами, які не хотів
+брати ніхто з тих, кому призначалася допомога. Довший час ми виглядали в них як
+пропащі європейці в опіумних притонах Індокитаю. Юрко звідкись дістав цілий
+мішок промоційних пачок чудових сиґарет бенсон і ґеджес, у кожній пачечці
+вміщалося три сиґарети. У кафе навпроти нашого будинку хтось здав партію
+солдатських ґалуазів-капрал у пачках, незмінних від двадцять сьомого року. Цього
+ґатунку ніхто не знав, інфляція знецінила їх до вартості сірників, і я курив
+найкращі французькі сиґарети кілька місяців, коли був безробітним. Ми з татом
+робили чудове калинове вино, і в одній порожній кімнаті були лише десятилітрові
+бутлі рожевого вина, відреставрований комод і шнурки з випраними і вивареними
+пеленками Марчика. На комоді стояли дві неоднакові, не миті довший час склянки
+для вина впродовж дня. Дзядзьо Михась, застосовуючи технологію повторного
+бродіння, робив подібне вино з білих порічок. Дзядзьо наливав його в екзотичні
+фляшки — кілька з них мали витиснений на склі імперський герб — відзнаку
+постачальника цісарсько-королівського двору — і складав лежма на полиці у
+найбільшій пивниці. Дві малесенькі пивнички у різних закапелках хати були
+старанно замасковані. В одній з них були заховані жорна. Ще дзядзьо вигадав таку
+систему, що драбина на стрих піднімалася й опускалася прихованим тросиком. Від
+перших днів повернення і аж до смерті — впродовж двадцяти семи років — дзядзьо
+робив щоденникові записи. Щодня він фіксував погоду, хатні роботи, приїзди і
+від’їзди близьких, розвиток своєї слабості, щороку — підрахунки сіна, дров,
+отави, яблук, помідорів, картоплі, порічкового вина, горіхів і сливок. Де-не-де
+— рецепти помічних мазей і інгаляцій. Тета Міра виписувала в окремі зошити
+українські прізвища, систематизуючи їх за певними ознаками. Дідо Богдан
+вираховував максимальні довжини електричних проводів між двома опорами. Потім
+він зацікавився Земельвайсом, угорським акушером, який вперше почав
+застосовувати антисептики, від чого смертність новородків і породіль відразу
+зменшилася у десятки разів. Дідо зв’язався з будапештськими архівами, і йому
+надіслали поштою всі відомі фотопортрети Земельвайса. Він почав збирати
+матеріали для книжки. На одинадцятиріччя тато подарував мені годинник. На
+внутрішньому боці ремінця я записував формули щастя. Найдивнішою була —
+читання-фрукти-незнані країни. Я хотів стати журналістом і писати нариси про
+життя природи. Але бути радянським журналістом вважалося неприпустимим, і я став
+ботаніком. І аж через десять років почав працювати репортером. Завжди було легко
+працювати на різних роботах, бо знав, що у будь-яку хвилю можна вернутися до
+свого фаху. Один близький товариш позичив у мене дуже багато грошей і втік до
+Америки. Щоби якось компенсувати втрату, його мама влаштувала мене нічним
+сторожем і двірником у дитячий садочок. Платня була такою, що треба було
+працювати тридцять років, щоби заробити позичену суму. Садочок розташувався у
+старому палацику. Вночі у порожніх коридорах і спальнях оживали невиразні дитячі
+голоси і кроки. Я спав серед іграшок на підлозі у залі для музики і танців. Там
+принаймні відлунювало піаніно. Вдосвіта замітав листя. Воно прилипало до мокрої
+бруківки. Листя різних видів дерев і кущів треба було мести по-різному. Того
+року снігопади були найсильнішими у новітній історії. Поки я доходив з лопатою
+до кінця стежки, початок знову виглядав недоторканим. Діти з батьками ледве
+пробиралися через завали. Через привидів я запрошував до садочка гостей. Ми пили
+вино, лежачи у закоротких ліжечках. Одного вечора відразу в кількох гостей була
+менструація, і вранці мене вигнали з роботи через кілька тампонів, які не
+втопилися у дитячому туалеті. Друг з Америки передав мені дорогу футболку. Через
+нього працівники американського посольства цілий місяць не видавали віз нікому з
+Франківська. Він, за рекомендацією авторитетної особи, домовився з ними, що
+заплатить великі гроші за свою візу. Йому все зробили, і він призначив зустріч
+для передачі конверта за годину по тому, як відлетів його літак. Ще давніше він
+десь почув, що з бичачих пенісів роблять якісь дорогоцінні ліки. Закликав мене
+на допомогу, ми виміняли у здивованих робітників м’ясокомбінату за ящик горілки
+кілька мішків пенісів. Він розмістив їх у домашніх холодильниках приятелів і
+почав шукати покупця. Виявилося, що ця тема застаріла і вже нікого не цікавить.
+Ми винесли товар на смітник. Здичавілі пси щось винюхали, і через кілька хвилин
+вулицею розбігалося ціле стадо з пенісами у зубах. В часи, коли не було кави, ми
+приходили вночі до головного міського готелю, виїжджали на останній поверх,
+замовляли дві кави у покоївки і дивилися згори на темні квартали. Щоби мама не
+знала, що він курить, товариш тримав сиґарету не пальцями, а затиснувши її у
+гребінь з довгим руків’ям. Такі гребені у сімдесятих стирчали у задніх кишенях
+джинсів. У руках носили транзистори, а розщеплені кольорові сорочки
+зав’язувалися на животі. Угорські робітники прокладали нафтопровід, діти
+випрошували у мадярів жувальні ґумки педро і дональд, підлітки купували
+презервативи і мальборо, на домашні урочистості добувалося оранжад і пепсі у
+літрових скляних фляшках, а міська еліта отримала квартири у мадярському домі з
+ґаражами і домофонами. Деґрадація сягнула такого рівня, що багато наших місцевих
+сімей влаштовувало домашні гостини першого травня і сьомого листопада. На
+листопадових канікулах я відмовлявся записуватися у почесну варту біля
+пам’ятника чекістам, бо треба було хоч кілька днів побути в осінньому Делятині.
+Варта була добровільною, але члени батьківського комітету, матері моїх
+товаришів, кричали, що приватновласницькі інстинкти не повинні бути сильнішими
+від почуття вдячності вбитим чекістам. На листопадовій демонстрації ми кілька
+годин стояли на певній ділянці визначеної вулиці і чекали своєї черги пройти
+перед трибуною. У руках ми тримали патики з поприв’язуваними надувними кульками.
+Заки стояли, розважалися тим, що різними способами пробивали один одному кульки.
+До трибуни у цілого класу залишилося лише кілька синіх і жовтих непробитих
+кульок. Розслідуванням займався міськком партії. Нам не дозволили поїхати у
+заплановану екскурсію до Москви, хоч хлопці вже роздобули у ветеринара
+збуджувальний засіб, який мав бути випробуваний дорогою на однокласницях.
+Армійський особіст багато разів викликав мене вночі на співбесіду, пропонуючи
+вступати у вище училище КҐБ на факультет урядового зв’язку. Він обіцяв, що у
+мене буде багато грошей, баб і закордонних поїздок. Я мав допуск до роботи із
+засекреченим зв’язком. У нас були валізочки з химерними залізними пластинками,
+які у певному порядку вкладалися у кодувальний пристрій радіостанції.
+Щопонеділка ми отримували у секретній частині запаковані як лотерейний білет
+бланки з послідовністю пластинок на тиждень. Виїжджаючи на сеанс, ми мусили
+отримувати автомат і набої, щоби захищати свою валізочку. Порушення режиму
+секретності передбачали позбавлення волі терміном до десяти років. Один бетеер
+зіпсувся серед лісів і боліт під час масштабних навчань. Ціла армія помчала
+далі, не звертаючи уваги на втрати. Екіпаж жив у замерзлому залізі цілий
+тиждень. Тоді закрили машину і пішли погрітися і поїсти до якогось хутора.
+Валізочку забрали з собою. І все ж після маневрів особісти збиралися посадити
+сержанта за те, що він залишав секретну апаратуру без охорони. Офіційно наш
+батальйон називався МУ і Пр. Автомат називався АКСУ. Рекламні написи були трьох
+ґатунків — маргарин дешевий смачний і корисний продукт, користуйтеся послугами
+держстраху, літайте літаками аерофлоту. В дев’яностому була найжахливіша
+сиґаретна криза. На базарі можна було купити трилітровий слоїк недопалків. Пів
+пачки каро вистачило, щоби винайняти автобус від Ворохти до Чотирнадцятого
+кілометра, коли на ботанічну практику приїхали з Любліна Рената, Йоланта,
+Дорота, Аґнешка, Дорота, Малґося, Йоана і Беата. Ми з Адріаном щодня водили їх
+горами, і дівчата відмовлялися збирати навчальний гербарій на заповідній
+території. Адріан був моїм вчителем, був молодим і найкр��щим флористом на
+Західній Україні. На всі свої відрядні дівчата накупили шампанського, і ми
+завезли його автобусом на високогірний стаціонар. Адріан був керівником моєї
+наукової роботи, ми їздили його машиною Львовом, розділивши місто на
+історично-цивілізаційні зони, і переписували флору старих парків, дахів і ринв,
+колій і сміттєзвалищ, приватних садів і заводських територій. Кафедра ботаніки
+була у найстаршому корпусі університету. На кафедрі стояли австрійські шафи,
+наповнені давніми книжками, гербарними листами і мокрими препаратами, було
+прохолодно, вікна виходили на ботанічний сад з тюльпанним деревом і гінкго.
+Садом бігали пси з вживленими фістулами на животах. Інше вікно виходило на
+внутрішнє подвір’я нечинного костелу Миколая. В одній з авдиторій стояло
+антикварне піаніно «Вайнбах» без половини необхідних струн, і ми з Фациком і
+Мациком грали в шість рук пісні «Бітлз» із самвидавівських фотокопій нот. Мацик
+любив футбол, морозиво і фільми із Софі Марсо. А я грав за факультет у
+баскетбол. Я був білим. Ще грали майже синій ґвінеєць, чоколядовий
+мадаґаскарець, какавовий колумбієць і жовто-червоний болівієць. Мої брати.
+Збереглася гарна знимка, зроблена з балкона спортивного залу. Наша команда
+сиділа внизу на лавці, і в кадр потрапили лише різнокольорові коліна, юнайтет
+колор. Колумбієць був сусідом Маркеса через паркан, а болівієць боявся, коли на
+Менчилі ми припалювали сиґарети від гарячого повітря над тубусом нафтової лампи.
+В останні роки школи ми так захопились баскетболом, що приходили щодня за дві
+години перед початком уроків на ранкові тренування, а щонеділі грали по чотири
+години. 
+
+На підлозі лежали мати. 
+
+Мати були складені в кутку зали. 
+
+Проте його мати не хотіла під старість залишатися сама. 
+
+І мати, й сусідки відраюють: з ким ти зв'язалась? 
+
+Батько, як механізатор широкого профілю, в степах невідлучно, а мати до нього на
+сезон жнив підключається помічницею. 
+
+Мати просто цвіте серед гостей, неприсідає, кожного припрошує, - адже така
+подія! 
+
+Мати порається у хаті, але двері відчинені, - почула. 
+
+Мене там мати повивала. 
+
+Молода мати зовсім розгубилася. 
+
+Моя мати була розкута й артистична. 
+
+І моя мати. 
+
+Ой, мамо, на свята я не була свята. 
+
+Примітно, що саме The Economist першим заговорив про можливість як перевищення
+ціною за барель 100-доларової позначки, так і наближення до 200-доларової. 
+
+Непересічній події 100-літньої давнини присвячено ряд заходів, організованих
+Львівською митрополією УГКЦ та Національним музеєм ім. Андрея Шептицького (м.
+Львів, пр. Свободи, 20). 
+
+Передбачається, що водоканал має сплачувати 95% за спожиту електроенергію до
+моменту підписання договору, виконувати умови договору та забезпечувати
+100-відсоткову оплату за спожиту електроенергію. 
+
+За шириною — 1768 м, водоспад займав 10-те місце. 
+
+Далай-лама, ��о здійснював 10-денну поїздку в Австралію і Нову Зеландію, закликав
+пам'ятати про проблему глобальної зміни клімату. 
+
+Подано аналіз вивчення ставлення педагогів до змін у системі та у своїй роботі,
+готовність/неготовність прийняття і внесення нових орієнтирів в устрій
+професійного життя. 
+
+Сьогодні Індія має 850 тис. програмістів, вона стала світовим лідером у
+створенні програмного забезпечення і експортує його більше ніж на 30 млрд. дол.
+Ось що значить виробництво інтелектуального продукту. Ми ж перекопали пів -
+України, день і ніч поїзди везуть сюди вугілля, туди – руду, безперервно гудуть
+домни і мартени і на експорті металу ми маємо у 4-5 разів менше, ніж Індія. 
+
+Кому ж приємно бачити перед собою побиту міллю шубу? Навіть якщо ця шуба колись
+зводила з розуму пів-Хрещатика... 
+
+У нас ячмінь також почали вирощувати ще за часів трипільської культури. Від тих
+далеких часів ячмінь не втратив свого значення, залишаючись четвертою зерновою
+культурою Землі після пшениці, кукурудзи та рису. Його вирощують у всьому світі
+на 90 мільйонах гектарів. А завдяки тому, що ячмінь не дуже боїться холодів,
+його сіють у Фінляндії аж біля Північного кола, в Тибеті й Непалі — на захмарній
+висоті у пів-Евересту. 
+
+Свого часу пів-Ірландії виїхало в штати, і чи згубило це Ірландію? 
+
+Тітка Ялосовета мені мачуха. Вона пішла за мого тата «на дитину», як мені було
+дев'ять років, і прожила з ним до війни рівно місяць, а зі мною оце вже шостий
+рік мучиться. Я-бо ніколи й разу не назвав її матір'ю, якось язик не
+повертається. Якби хоч тато був... Нічого, знайду ось вільшечку — переплаче.
+Вона радіє, як є чим топити. Спробуй її ще знайти, ту вільшечку!.. Казав уже їй
+раз: ідіть заміж, а я й сам якось. Плаче. Ну, хай як хоче. Я ж не заставлю. Та
+ще й півхати нема, зосталася тільки хатина, а більшу половину одірвало бомбою. У
+нас у півсела нема хат — такий сильний був бій... Нічого, нарубаю дров, зваримо
+щось їсти, а далі воно покаже. Не плакатиме ж вона з ложкою в руках! 
+
+Найдешевші ПЕРСИКИ, які вдалося знайти на Привокзальному ринку у Львові, — по 12
+гривень за кілограм, і то — молдовські. Питаю у продавця, чим відрізняються
+кримські від молдовських. “Різні сорти. Кримські крупніші, але молдовські
+солодші і від них краще відстає кісточка. До кінця дня пів’ящика треба
+списувати”, — скаржиться жінка. При цьому охоче відрізає покупцям по шматочку
+персика — покуштувати. Щоправда, на вигляд страшненькі — брудно-зелені, з
+плямами. Певно, зірвали їх ще зовсім не зрілими. Але дехто і такі купує. 
+
+Вовк з’їв пів’ягняти. 
+
+Я підрахував, що витрачаю в середньому до 10 € в день. Обід обходиться в 4-5 € у
+звичайних закладах, або під 7 €, якщо харчуватись в Lido, місцевій Пузатій Хаті.
+Все інше — їжа на кілька днів наперед. Вдома харчуюсь бананами (величенька
+в’язка 1 , 5 €) та мандаринами (кіло ~2 €). Іноді набереш повн��й пакет, а
+виходить порядку десятки. Я й лизнула — пів’язика й залишилось на замку. Ото
+було крику! 
+
+Його широкі лижви на добрих пів'ярда поринали в пухкому снігові, втоптуючи
+стежку, щоб собаки не грузли. 
+
+Вона вже приземлилася обома ногами на пів’ют корабля. 
+
+«Хатка-пів’яйце» не має... фундаменту. На голу землю господар разом із двома
+помічниками мостив по колу мішки із сумішшю піску, цементу і вапна (дев’ять
+частин піску і одна — двох інших інгредієнтів). Умочав мішок у воду і клав один
+на інший. Жодної «мальти» для зв’язки! Далі у такий же спосіб мішками з глиною
+«підмуровував» невеличку основу. 
+
+Стіни у цій хаті теж відсутні — їх заміняє «сотовий» каркас із 15-сантиметрового
+модринового бруса, який оббито дошками. Всередину утрамбовано утеплювач із…
+соломи. Усю конструкцію обклеєно легким міцним євроруберойдом. У сферичній оселі
+двоє великих вікон-шестигранників і кілька «євровікон», що одночасно служать
+люками для вентиляції. З дерева — сходи на умовний другий поверх, мисник,
+підставки і всі решта причандалля для життя. На столі — лляний обрус, на вікнах
+— такі ж «екологічно чисті» фіранки-жалюзі. Привертають увагу «шафка» з глини,
+чавунні казанки, які розшукав у старших людей по району. З усім цим уживаються
+ноутбук і плазмовий телевізор… 
+
+Ребра з хребцями з'єднуються таким чином: дві пів'ямки сусідніх хребців
+утворюють ямку, куди заходить головка ребра. Утворюється суглоб головки ребра
+(плоский). 
+
+Вона засотувала мене і я западав у довгі, хвилясті години півсну, пів'яву. 
+
+Аякже! На блокпосту «сепарів» спробуй таке ляпни... Один мужик щось сказав, що
+їм не сподобалося — «ЛНРівці» виштовхали з машини, прострелили обидві ноги —
+«провчили»... І не поскаржишся ж нікому. 
+
+Розслідувати справи, які мало за законом вести ДБР, нікому. 
+
+І виявилося, що без сильної держави нікому захистити американців від ворожої
+агресії, і одна ліберальна демократія проти збройної агресії безсила. 
+
+Це може також підсилити явище старіння нації та деградація майбутнього
+покоління, адже з посиленим виїздом молодих талановитих громадян згодом нікому
+буде навчати майбутнє покоління. 
+
+Щоб ловити рибу на території парку, потрібен спеціальний дозвіл. Але видавати
+такі документи нікому. 
+
+Так і в домовину ляжемо, а нікому буде за нами щиро поплакати, нікому буде й
+душі наші грішнії пом’янути ! 
+
+У мене, прости мене мати божа, на душі полегшало: не то, щоб я йому смерти
+бажала, а гадала собі, що тепер вже ні з ким буде Антонові лаятися; а мені того
+тільки й треба. Розвиднялося у мене на душі. 
+
+“Я не любився ні з ким ще зроду, – щиро зізнається він Мавці. – Я того й не
+знав, що любощі такі солодкі!”. 
+
+Він не буде з тобою зустрічатися. Ні з ким не буде зустрічатися». 
+
+«їм ні на чому і ні за що виїхати, декому навіть нема на що купити їжу» 
+
+Це гірка іронія, адже він мо��е зупинити все, проте сам перебуває у постійному
+русі й не в змозі ні на чому довго затриматися. 
+
+З акторів не сподобався ніхто, навіть мої улюбленці. Бо ні на чому їм було себе
+проявити. 
+
+Що ж стало причиною такої шаленої популярності цієї нехитрої крутилки: унікальні
+споживчі якості, новизна та оригінальність, або ж банальний хайп, заснований ні
+на чому? 
+
+Мені й самому гірко за його стан, а помогти — ніяк. 
+
+Але потемки туди ніяк не підійти. 
+
+І нізвідки чекати допомоги. 
+
+Сили беруться наче нізвідки. 
+
+Нова журба нізвідки узялась. 
+
+Дівчина була, ніде правди діти, негарна: вища від нього, що на той час зачіпало
+його мужську гідність, з надто довгим лицем і товстими губами, ходила, — тепер
+уже ні, але в молодості, коли ще мала багато невижитої сили, — чисто
+по-чоловічому. 
+
+Це справді роман: змістовний, драматичний, так щільно деталізований, що домислу
+впасти ніде. 
+
+Вірші сі ніде не друковані, та й написані зовсім недавно. 
+
+Зоопсихіка. Ніким ще не започаткована наука. 
+
+У нас, виходить, закінчилося безробіття, з кадрами напряжонка, й Ольгу Петрівну
+Лішик ми замінити ніким не можемо. 
+
+У першому випадку це може призвести до того, що навчальний процес залишиться без
+викладача, якого замінити ніким. 
+
+У мене Анжеліна Джолі відмовляється грати у фільмі. А замінити ніким. 
+
+Проте Оксанки ти не зможеш замінити ніким іншим. 
+
+Але не видно ніде нікого... 
+
+Мені нікого обійняти. 
+
+Нікого не треба обіймати. 
+
+Тобі все ніколи. 
+
+Мені все ніколи зосередитись і відрегулювати як належить. 
+
+Хлопчаком він добряче напрактикувався, жбурляючи камінчики в кого заманеться, аж
+поки кролики, вивірки і навіть пташки почали блискавично тікати йому з дороги,
+щойно бачили, як він нахиляється; і навіть подорослішавши, він усе ще
+присвячував чимало часу метанню кілець і дротиків, стрільбі по паличках, грі в
+кулі й кеґлі та іншим тихим метальним і влучальним іграм — він таки справді вмів
+робити багато чого, окрім як пускати кільцями дим, загадувати загадки та
+готувати їжу, але раніше мені було ніколи розповісти вам про це. І зараз — теж
+ніколи. Доки Більбо підбирав камінці, павук дістався до Бомбура — і незабаром
+ґномові прийшов би кінець. Але тієї миті Більбо метнув. Камінь цюкнув павука по
+голові — й той, знепритомнівши, звалився з дерева й гепнувся на землю, задерши
+лапи. 
+
+— Зараз ніколи! — крикнув стерновий. — Відпихайте! 
+
+Йдеться насамперед про очікування невідворотного одними й готовність його
+прийняти, а ще – про жертовність і безкомпромісність інших, які також були
+породжені цим відчуттям невідворотного, «бо далі нікуди». 
+
+– І лише у Мені у дні скорботних дат навіть нікуди покласти квіти пам’яті. 
+
+Діватись було нікуди готель проплачений вирішуємо їхати далі. 
+
+Я сказав: «Тоді мені нікуди йти». 
+
+Укрзалізниця не хоче визнати, що скорочення потягів викликане зно��еністю та
+закінченням терміну експлуатації пасажирських вагонів, які нічим замінити. 
+
+Через подорожчання, зазначають аналітики, знизяться платежі, а кількість людей,
+яким нічим буде платити, зросте в рази. 
+
+Дуже був подивований роз’ясненням Міністра Кириленка відносно нападів на
+звільнених керівників. Що більш нічим прикритись, з переляку буде давати 6
+квітня якісь прожекти. 
+
+Бо в іншому хвалитися справді нічим. 
+
+Однак усі ці успіхи стали можливими лише тому, що вдалося подолати корупцію. Лі
+Куан Ю: «Корупція є однією з рис азійського способу життя. Люди відкрито брали
+винагороду, це було частиною їхнього життя». 
+
+Однак в уряді Лі Куан Ю прекрасно розуміли, що «європейську кашу» зі «східних
+інгредієнтів» не звариш. Тому відомий рецепт сінгапурського прем’єра звучав так:
+«Посадіть трьох своїх найкращих друзів. Ви знаєте за що і вони знають за що». 
+
+Інструмент, який був у розпорядженні сінгапурського уряду, – це Бюро з
+розслідування корупції (Corrupt Practices Investigation Bureau), засноване ще
+британцями в 1952 році для боротьби з корупцією в нижніх і середніх ешелонах
+поліції, серед інспекторів, які контролювали лоткову торгівлю, землеустрій і
+подібні сфери. Лі Куан Ю вирішив спрямувати БРК на великих хабарників у вищих
+ешелонах влади: «З дрібною сошкою ми мали намір боротися шляхом спрощення
+процедур прийняття рішень і видалення будь-якої двозначності в законах шляхом
+видання ясних і простих правил, аж до скасування дозволів і ліцензування в менш
+важливих сферах суспільного життя. Оскільки ми зіткнулися з проблемою засудження
+корупціонерів у судах, ми стали поступово посилювати закони». 
+
+Уряд боровся з корупцією в Сінгапурі, починаючи з величезного нелегального
+«синдикату поліцейських патрулів», який незаконно збирав гроші з водіїв
+вантажівок, митних чиновників, які перевозили і «кришували» контрабанду, і
+закінчуючи міністрами, які лобіювали рішення, вигідні великим компаніям. 
+
+Окремим аспектом цієї боротьби стало очищення судової системи (на місця суддів
+залучали кращих приватних адвокатів), а держчиновникам підняли зарплати до
+відповідного рівня у приватних компаніях. 
+
+Система була досить сувора до злочинців, незалежно від їхнього соціального
+статусу. Ряд міністрів і вищих чиновників, викритих у корупції, або потрапили до
+в’язниці, або наклали на себе руки, або втекли з країни. Ба більше: було
+ініційоване розслідування проти дружини і сина самого Лі Куан Ю – з допитами і
+всіма необхідними за законом процедурами. Сьогодні Сінгапур займає у рейтингу
+Transparency International (2009 рік) 4-е місце за чистотою від корупції у світі
+та 1-е – в Азії. 
+
+Ще одним важливим пунктом стала «корпоративізація» Сінгапуру. Багаті і бідні,
+власники і наймані працівники повинні були відчути, що вони – одна команда,
+співробітники однієї «корпорації», яка конкурує з іншими
+країнами-«корпораціями». Лі Куан Ю: «Якби ми не перерозподіляли ті блага, які
+наші люди створювали в умовах ринкової конкуренції, ми послабили б почуття
+солідарності між жителями Сінгапуру, послабили б почуття того, що всі вони –
+люди однієї долі». 
+
+У 1959 році, коли Лі Куан Ю вперше став прем'єр-міністром, ВВП на душу населення
+в країні становив усього 400 дол. США. У 1985 році – вже 6500 дол. США. У
+1995-му Сінгапур із 26 000 дол. США на душу населення обійшов Британію (19 700).
+Сьогодні Сінгапур, при 5-мільйонному населенні, гострому дефіциті вільних площ і
+відсутності ресурсів (навіть прісної води), має ВВП у 162 млрд дол. (2008) і
+позитивний торговельний баланс (експорт – 236 млрд, імпорт – 220 млрд). 
+
+Не дивно, що ПНД – партія Лі Куан Ю – продовжує домінувати в політиці Сінгапуру,
+а після його смерті при владі залишалися люди з його найближчого оточення (в
+тому числі його старший син Лі Сянь Лун). 
+
+І, зверніть увагу, жодної «західної» демократії! Прем’єр-міністр керує
+Сінгапуром залізною рукою, його партія досі має 83 з 89 місць у парламенті. Це
+демократія чи диктатура? Насправді, цій державі значно більше підходить
+визначення «поліцейська», а не демократична. Наприклад, тут можна слідкувати за
+переміщенням кожної автівки, а охоронці в будинках фіксують прізвища
+відвідувачів. Чоловіки повинні завжди носити брюки, а жінки – панчохи. І, якщо
+ви вже маєте двох дітей, але не маєте доброї освіти, вам можуть ввечері
+подзвонити з поліції і нагадати про необхідність користуватися протизаплідними
+засобами. В сінгапурській пресі заборонено писати про секс і політику. Як
+зазначає Б. Вербер: «Сінгапур – держава демократична, але для того, щоб
+громадяни не голосували як попало, на виборчому бюлетені пишеться номер картки
+виборця». 
+
+Ніякої демократії! 
+
+У 1949 році, зазнавши поразки від комуністичних збройних формувань Мао Цзедуна,
+підтримуваних СРСР, на острів Тайвань із материка втік очільник Гоміньдану
+генералісимус Чан Кайші. Серед них було чимало багатих підприємців, технічних і
+фінансових фахівців, простих трудівників, чиїм головним злочином було вміння і
+бажання добре працювати і заробляти. Оскільки Чан Кайші зумів прихопити з собою
+і державну скарбницю, скарби китайських імператорських династій, цінне
+обладнання та інші рухомі активи, то новий початок не був катастрофічним, як це
+могло статися, враховуючи, що на той момент Тайвань являв собою позбавлений
+природних ресурсів острів, переповнений бідним, голодним, малограмотним
+населенням. ВВП на душу населення Тайваню ($145) тоді мало відрізнявся від
+Ефіопії або Сомалі. ні розвиненої промисловості, ні доброї освіти на острові не
+існувало. А за вузькою Тайванською протокою лежав колосальний маоїстський Китай
+– багатолюдний, агресивний і невблаганний. 
+
+Мізерно котилися Гнатові дні. Розсипав рясно піт відчаяної праці. П’янів і
+забувався. Можна п’яніти від усього, але найприємніше оп’яніння від праці і
+любові. 
+
+Марія швидко наливалася соками і округлювалася. Знала, що від’їхав Корній, і не
+ходила більше тратити по гаях болючих ночей. Не бачила і не зустріла його.
+Робилося шкода затраченого дівоцтва. Хотілося мститись на комусь, а що під рукою
+Гнат, то на нього все. Він, а ніхто інший, винний. Він, рижий, з маленькими
+гострими очима, упиром упився в її соковите дівоцтво і висмоктав з нього перші
+найсолодші соки. Так вона ж йому задасть. 
+
+Убиралася в барвисті спідниці, голову накривала по-дівочому, заплела розплетену
+дружками косу. Домашня праця не цікавить більше Марію. Напрацювалася й
+натягнулася. Досить. Неділі, музики, сміхи вечірнього стояння по перелазах. 
+
+Першою приятелькою Марії стала Ганна. Повновида й моторна дівчина. Марія іноді
+кидала на неї погляд змії і не раз мала бажання впитися пазурами в ясні глибокі
+і невинні очі. Але терпіла, робила усмішки, танцювала на музиках, верталася
+поночі додому. 
+
+Гнат. Ой, Гнат, Гнат! Чув він, коли вертається його дружинонька, як роздягається
+в темноті, розщіпає натягнену корсетку, думає про останній прощальний крадений
+поцілунок і всміхається до темноти? Чув і знав. Усе знав. Але Гнат — камінь,
+Гнат — страждання. Давав їй місце на постелі й уважно віддалік слухав, коли
+засипала вона, як дихала. Опісля і сам засипав, а рано знов при праці з фуганком
+у твердій руці. 
+
+Буднього робочого дня Марія одягає святкові одяги. Кудись іде. Гнат не питає,
+куди вона йде. Чи ж мало куди треба їй піти. Краще ж піти в святковому ніж
+якоюсь задрипанкою. 
+
+— Гнате. Коли б я не прийшла надвечір, занесеш веприкові. Розтовчеш у цеброві
+картоплю і замішаєш з грисом. 
+
+Сказала і відійшла. Гнат і не думав спитати, куди відійшла. Це ж її, а не його
+справа. Пішов до праці і зовсім забув за веприка і грис. Вернулася, а веприк на
+ціле горло верещить. 
+
+— Давав ти веприкові їсти? Вже ж вечір… 
+
+Гнат мнеться. 
+
+— Не давав! Бачу по тобі, що не давав! Не бійся, не перервався б. І братова твоя
+добра. Не зроблю я, так і лишається незроблене. 
+
+Гнат мовчить. Марія від злості розривається. Коли б, макогін проклятий, хоч
+слівце промовив. Зціпить зуби, і мов пень гнилий. 
+
+Одарка почала й собі на Гната. — Так, чуєш, далі не можна. Вона тільки потицянки
+та потицянки… За роботу зовсім забула. Вибіжить на вулицю і хіхи-хахи, а дома,
+як вовк. Що це? Так, чуєш, не можна. Скажи їй що. 
+
+Ну, що ж він їй скаже? Які є для цього слова? І дійшло до того, що Марія часом
+не приходила на ніч додому. Казала, що ночувала в Домахи, але злі язики
+говорили, що вона деінде проводила свої ночі. Тоді Одарка й Михайло заявили
+останнє слово. Або — або. Або Гнат стриножить свою брикливу жінку, і вона
+сидітиме дома та працюватиме, або хай собі під (енергійно) три чорти вибирається
+з хати! Он є комора, р��би з неї хату і жий там, як хоч. Ми не допустимо, щоб про
+нас люди таке говорили… Не допустимо, щоб нас викпивали через твою жінку. 
+
+Після цього наступала сварня. Обидві братові змагалися голосами, і, розуміється,
+побила рекорд Марія. Гнат наскоро робить з комори (що через сіни) хату, ставить
+стола, лави, стільці, чіпляє в куті кілька образів і перебирається з Марією на
+самостійне господарювання. Ділилися садом, полями, городом. Дерлися за кожне
+дерево, за кожну п’ядь землі. Щастя ще, що Михайло розважливий, а Гнат не
+говіркий. 
+
+Дивне прохання, але раптом таки я не марно це сюди запропоную. Потрібна піжамка
+мавпочки. Чи костюм мавпочки. Називайте як хочете — але якщо у вас є щось, що
+таки можна так назвати — напишіть мені, будь ласка. Весь ФПвН буде вам вдячний.
+
+Дівчата бігають повільніше ніж хлопці через особливості будови тазу, чи це
+зумовлено гормональними причинами? якщо, наприклад, одна дівчина матиме вужчий
+таз, то чи означатиме це, що бігати вона буде швидше за ту, що матиме ширший
+таз? Ясно, що тут ще інші фактори враховуються, але все ж таки? 
+
+Тарас, ок, навіть якщо розглядати таз і ноги як систему двох фізичних маятників,
+точки підвісу яких рухаються відносно одна одної за певною траекторією(тут
+постає питання про максимальні кути і процентуальний вплив на швидкість), ми не
+можемо нехтувати іншими біологічними факторами, такими як довжина ніг, вага
+тіла, відсоток жиру, транспорт кисню, здатність м’язів до скорочення, в кінці
+кінців — підготовка спортсменів, вид забігу(!). Я до того, що так, можливо
+ширина тазу і впливає, але ми могли б сказати, що це є основним фактором при
+всіх інших рівних “дано”. Але проблема в тому, що різниця одного окремого “дано”
+може бути більшою між двома представителями однієї статі, аніж середня різниця
+між Ж і Ч. З чого можна зробити висновок, що сукупність всіх факторів може бути
+більш виграшною для рандомної жінки, ніж для рандомного чоловіка. 
+
+Рік тому, біля 4 корпусу, постійно бачив хлопця з довгим білим фарбованим
+волоссям, та загалом дуже схожого на дівчину, хто він і де зараз? 
+
+Хтось знає пароль від wifi 6-306 або 305? 
+
+Всім привіт! Потрібні матеріали для підготовки до GMAT. Хто має і бажає
+продати/віддати—пишіть у приват) 
+
+Хто може позичити телефон на пару днів якщо має запасний чи щось таке? дуже
+потрібно, дякую 
+
+Друзі, тут така справа — ми ще з кількома хорошими людьми, за підтримки
+Спудейського братства НаУКМА робимо до дня Академії колекційну карткову гру
+“CampUs” із оригінальним ігроладом та правилами. Для початку маємо дві колоди —
+“Стару” та “Нову”, які потім, якщо все піде добре, будемо доповнювати новими
+картами, скажімо, до днів факультету. Перед вами зразки деяких карт і моя
+обіцянка, що гра обіцяє бути цікавою. 
+
+Офіційно сподіваємось випустити гру у вівторок, 18 жовтня, тим часом оформити
+передзамов��ення за собівартістю можна в мене через особисті повідомлення — Вам
+це вийде дешевше, а ми точно знатимемо розміри першої партії. Точки
+розповсюдження повідомлю додатково. 
+
+Поки що орієнтовна вартість — 50 грн (і ми сподіваємось, що вартість остаточна
+буде дещо нижчою). Точну ціну колоди опублікую через кілька днів, як тільки своє
+слово скаже типографія. 
+
+І, звісно, будемо дуже раді Вашим лайкам та репостам. 
+
+Троя, В кого можна взяти завтра ввечері дриль на 5 хвилин? 
+
+Хочу звернутися до всіх жителів гуртожитку на Троєщині, а саме на Марини
+Цвєтаєвої. 
+
+Хлопці та дівчата! Поясніть мені, будь ласка, може, я чогось не розумію в цьому
+житті, але НЕВЖЕ ЦЕ ТАК ВАЖКО ВИКИДАТИ СМІТТЯ В СМІТТЄПРОВІД? Хіба це таке
+надскладне завдання кинути ваш пакетик в спеціально відведене місце? Судячи з
+того, що я бачу на 4 поверсі, то так. І не тільки бачу, але й чую, бо запах
+розповсюдився по всьому поверху. Одразу стає не по собі. Всі ми, наче,
+могилянці. Всі співають пишаються своїм званням студента найкращого ВНЗ України,
+а самі не можуть донести сміття до урни… 
+
+Лайк, якщо цнотлива, репост, якщо вчишся у Могилянці. 
+
+Хто слухає соціологію реклами у Осипчук? підкажіть, у вівторок семінар чи
+лекція, і що готувати?? 
+
+Навіщо в кожну статтю про арахнофобію обов’язково вставляють фото стрьомних
+великих павуків?:( 
+
+Якщо загубив студентський, чи можна брати книги в бібліотеці з
+паспортом/заліковкою? 
+
+Людоньки, хто слухає основи літ. творчості, підкажіть будь ласка дз на
+понеділок. Буду вдячна! 
+
+Будь ласка відгукніться ті, хто переходив в Могилянку з Острозької академії або
+хоча б підкажіть, де таких можна знайти? 
+
+Спочатку ви кажете що в Могилянці заборонений плагіат, а потім показуєте на Дні
+ФПвН сцену з тарганом! Побачимося в суді. 
+
+З днем народження, Іванко! Далі зазначується, що жінка має дбати про «фізичне
+збереження раси». Лише фізичне. Чи ж не замала така роля для жінки? І як тут не
+згадати славнозвісні 4 K! 
+
+Завдяки фемінізмові «жінка перестає думати про інтерес родини». Цілком слушно. 
+
+«Одним з неминучих результатів розвитку фемінізму є смерть — фізичне вимирання
+нації». Безперечно. Загальні вирази про жінку, як «приятеля-друга», не
+прецизують погляду на таку важну справу. Треба ще більш рішуче відгородитися не
+лише від фемінізму (амазонства), але й від чотирьох К, що відгомоном грають
+навіть серед тих, які того зрікаються. 
+
+Та оскільки « Перемога », хоч не зовсім ясно, то принаймні цілком поважно,
+старається розв'язати ці питання, то, на жаль, цього не можна сказати про інші
+органи нашої преси. « Назустріч », наприклад, в спеціяльному числі, присвяченому
+жінці (ч. 12, 1934 р.) надзвичайно легковажним, кокетерійно-фрівольним тоном,
+повторює під маскою модернізму, передпотопові погляди на жінку-куховарку
+(«мати») і «любку», що має мужчин для своїх «щоденних примх» (чи ��ебе лише для
+примх мужчини?). «Єва чи еманципантка — між цими двома типами мусите вибирати»!
+Так нібито й один, і другий вже не перестарівся смертельно... 
+
+Чи славнозвісні 4 К є дійсно правдивим поглядом фашизму на ролю жінки - про це
+нижче. Чи вона до того приготована? 
+
+Чи в стані вона виховати свідомих дітей нації, а не «дурних курчат», коли на
+загально прийняту думку, була вона до цього часу лише «байстрюча мати яничар»?
+Чи може вона від одних фашистівських гасел, як від дотику чудодійної палиці,
+перетворюватися з матері яничар і «дурних курчат» в героїчну матір відважних
+Ґракхів? До цього часу, на жаль, ще велика частина наших матерей, бодай, як
+твердять наші поети, постала з цілком іншого матеріялу. 
+
+Мати в «Науці» Руданського вчить свого сина стелитися, гнутися, коли того
+вимагає вигода. В «Синах» Стефаника бачимо матір, що з німим докором дивиться на
+синів, які тікають з-під рідної стріхи боронити рідну землю. 
+
+Безперечно, не одна з українських матерей показалася в останні переломові роки —
+на висоті свого завдання. З їх домових вогнищ вийшла молода ґенерація, повна
+самопосвяти. Але теж не одна з цієї ґенерації знає скільки труду її коштує
+вирватися зі свого Андромахівського родинного вогнища. 
+
+Та, на жаль, якраз жіночий тип цього окруження став типом нашої літератури.
+Значить, і досі існує він масово, не перевівся цілковито, оскільки його образ і
+дотепер страшить в нашім письменстві. 
+
+Доручати такій Андромасі, як ударне завдання, родину і формування будучих
+поколінь, криє небезпеку і для теперішніх поколінь. Оскільки жінка типу матері
+Ґракхів, або Жанни д'Арк робить, як казав Б. Шов — з овець мужчин, то тип
+Андромахи навпаки, робить з мужчин те, що робила з ними Цирцея... 
+
+Коли ж від такої жінки вимагається бути лише матір'ю і жінкою, то для неї буде
+далеко важнішою рідна стріха від рідної землі. Тоді її прив'язання до свого
+тіснішого колективу — родини, не раз штовхне її до зради ширшого колективу —
+нації. Ось тому фашистівські погляди неможливо живцем переносити на наш ґрунт.
+Бо українська жінка не сміє замкнутися в своєму теремі і відірватися від цілого
+многобарвного світу, що лежить поза ним, доки вона цілком не збагне всіх суворих
+і жорстоких вимог, які той світ ставить до неї і до її родини. 
+
+Інакше вона буде зі свого терему входити до намету мужчини тільки на те, щоб
+«підтяти його міць», замість того, щоб її сталити; щоб відірвати його від
+сповнення свого обов'язку, затримати його при собі, а не пригадувати завжди ту
+годину, коли треба звивати намет і сідлати коня. Інакше буде вона завжди, як та
+мати козака Гоголя, лише припадати йому до стремен і заливатися гарячими
+сльозами — замість самій йому те стрем'я тримати. 
+
+Три зозулі з поклоном 
+
+Любові всевишній присвячується 
+
+Я виходжу з-за клуба, в новенькому дешевому костюмі (три ваго��и цегли
+розвантажив з хлопцями-однокурсниками, то й купив) і з чемоданчиком у руці. І
+перше, що бачу — хату Карпа Яркового. А перед нею — молоденька сосна рівними
+рядочками на жовтому піску. На ґанку Карпової хати стоїть Марфа Яркова і веде
+мене очима. Вона стоїть без хустки, сива, пишноволоса — колись її волосся сяяло
+проти сонця золотим, тепер не сяє. Видно, думаю собі, волосся умирає раніше, ніж
+людина… 
+
+Підійшовши ближче, я вклоняюся Марфі й кажу через молоденьку сосну; 
+
+— Здрастуйте, тітко. 
+
+Марфа ворушить губами і проводжає мене далі, аж доки я не увійду в сосну
+“велику” (у нас її називають ще: “та, що твій тато садив”). 
+
+Дома мене стрічає мама, радіє, плаче і підставляє мені для поцілунку сині губи.
+
+— Мамо, — питаю після того, як куці студентські новини розказано (сесію здав,
+костюм ось купив), — а чого тітка Марфа Яркова на мене так дивиться? 
+
+Мама довго мовчить, потім зітхає і каже: 
+
+— Вона любила твого тата. А ти на нього схожий… 
+
+Марфа — тоді її в селі за маленький зріст звали “маленькою Марфою” — знала, що
+лист від тата приходить раз на місяць. Вона чула його, мабуть, ще здалеку, той
+лист, мабуть, ще з півдороги. І ждала. Прийде до пошти, сяде на поріжку —
+тонесенька, тендітна, в благенькій вишиваній сорочині й рясній спідничині над
+босими ногами — і сидить, сяє жовтими кучерями з-під чорної хустки: втекла від
+молотарки або від косаря, за яким в’язала, або з лук, де сіно скиртують. 
+
+Сидить на поріжку і обриває пелюстки на ромашці, шепочучи: “Є — нема, є — нема,
+є…” 
+
+Коли з пошти виходив наш поштар дядько Левко — височенний, худющий, як сама
+худорба, з брезентовою поштарською сумкою через гостро підняте вгору плече,
+Марфа підхоплювалася йому назустріч і питалася тихо, зазираючи знизу в його очі:
+
+— Дядечку Левку, а од Мишка є письомце? 
+
+— Нема, — одказував Левко, блукаючи очима поверх золотого Марфиного волосся, що
+вибилося з-під чорної хустки. 
+
+— Не брешіть, дядечку. Є… 
+
+— Ну — є! Є… так не тобі, а Софії. 
+
+— Дядечку Левку! Дайте я його хоч у руках подержу… 
+
+— Нельзя. Чужі письма нікому давати не можна. Заборонено. 
+
+— Я тільки в руках подержу, дядечку, і оддам. Сині Марфині очі запливають
+слізьми і сяють угору на дядька Левка — ще синіші. 
+
+Левко озирається довкола, зітхає немічно худими грудьми і манить Марфу пальцем
+за пошту. Там він дістає із суми конверт і простягає Марфі: 
+
+— На. Тільки нікому не кажи, що давав, бо за це… виженуть мене. 
+
+— Ні-ні-ні, дядечку! — аж похлинається від щирості Марфа. 
+
+Вона хапає з Левкових пучок листа — сльози рясно котяться їй по щоках —
+пригортає його до грудей, цілує в зворотну адресу… 
+
+— Чорнила слізьми не розмаж, — каже Левко і одвертається: жде. 
+
+Марфа, якщо поблизу не видко людей, нескоро віддає йому листа, мліючи з ним на
+грудях, і шепоче, шепоче… 
+
+— Ну, от бачте, нічого я йому і не зробила… Тепер несіть Софії. Я ж нічого йому
+не зробила… Спасибі, дядечку, рідненький… Нате вам осьо, вип’єте за його
+здоров’я. 
+
+— Ти, Михайле, кажу, хоч би разочок на неї глянув. Бачиш, як вона до тебе
+світиться. А він: 
+
+— Навіщо ж людину мучити, як вона й так мучиться? 
+
+Очі мамині сухі, голос ані здригнеться, і я чую за ним: спогади її не щемлять їй
+і не болять — вони закам’яніли. Останній лист від тата 
+
+“Софіє! Соню! Учора дав мені товариш скалку од дзеркальця, я глянув на себе і не
+впізнав. Не тільки голова, а й брови посивіли. Зразу подумав: може, то іній (це
+надворі було), тернув долонею — ні, не іній… Більше не дивитимусь. Часто сниться
+мені моя робота. Наче роблю вікна, двері фільончасті, столи, ослони. І так мені
+руки потім засверблять, що, буває, ложки хлопцям ріжу на дозвіллі. А руки як не
+свої… Ти питаєш, як нас годують, як одягають на зиму. Годують такою смачною
+юшкою, що навіть Карпо Ярковий п’ятнадцять мисок умолотив би, ще й добавки
+попросив! Вдяганка звичайна, селянам до неї не звикати. Сю ніч снилася мені моя
+сосна. Це вона вже досі в коліно, а може, і вища. ні ти, ні синок, мій колосок,
+чогось давно не снитесь, тільки привиджуєтесь. Сусіда мій по землянці молиться
+уві сні, а Бога не називає. До кого молиться?... Соню! Не суди мене гірко. Але я
+ніколи нікому не казав неправди і зараз не скажу: я чую щодня, що десь тут коло
+мене ходить Марфина душа нещасна. Соню, сходи до неї і скажи, що я послав їй, як
+співав на ярмарках Зінківських бандуристочка сліпий, послав три зозулі з
+поклоном, та не знаю, чи перелетять вони Сибір несходиму, а чи впадуть од
+морозу. (“Сибір неісходиму” було нерішучою рукою закреслено густим чорним
+чорнилом, а вгорі тою ж рукою написано знову: “Сибір неісходиму”.) Сходи, моя
+єдина у світі Соню! Може, вона покличе свою душу назад, і тоді до мене хоч на
+хвильку прийде забуття. Обіймаю тебе і несу на руках колиску з сином, доки й
+житиму…” 
+
+Дорогая Дориночко! 
+
+Ти не дуже сердишся, що я тобі не хутко відповідаю? Але по два листи заразом в
+один дім писати, то трудно, а папі і мамі треба було де про що хутчій написати,
+от так і вийшло, що я спізнилася з листом до тебе, хоч моя Гуся і варта дуже
+скорої відповіді. Але від часу карнавалу не було так-то чогось цікавого до
+описання. Було тут « утро », що врядили приїжджі росіяни з Ніцци, але таке
+погане, що не тільки акторам, а навіть публіці було сором і ніяково дивитись
+одним на других… І програма така, як я не люблю, все якісь уривки, qui n’avaient
+ni queue ni tête. Ми всі дуже жалували, що пішли (нас затяг лікар і одна з
+актрис, ніяково було не піти), і ми з Наташею дали урочисте слово перед лицем
+вічного моря, що більш ми за границею на жадні російські « благоглупости »не
+підемо, хоч би нас на ретязі тягли. 
+
+На mi-carême (середина посту) санремосці сподівались знов карнавальних розривок,
+але їх перенесли в Бордігеру (се маленьке місто коло Сан-Ремо, тепер воно вже
+так як передмістя, бо злилось віллами і садами з Сан-Ремо). Сьогодні там має
+бути bataille des fleurs, але ми туди не поїдемо, не хочеться, бо нового нічого
+не побачимо, а до того ж там, певне, будуть тільки квітки та конфетті, а не буде
+убраних carro (возів з гротами, масками і т. і.), як було тут, — без їх уже не
+так гарно. Тут їздили цілі гори зелені з білим снігом зверху, і кораблі, і хати
+(кухня, звідки тарілки та городину кидали), і багато від коліс до верху убраних
+квітками ландо, а в Бордігері сього, певне, не буде, бо тільки приїжджі
+братимуть участь, а італьянцям сьогодні піст (mi-carême уже пропустили). 
+
+Зрештою, й англічанам «піст», — вони всі зажурені, що їх військо з Метуеном бури
+розбили, через те навіть на гонки яхт не ходять, а в самих гонках тільки дві
+англійські яхти беруть участь, і то, певне, ірландські (ірландці не журяться
+англійською бідою). Гонки сі робляться зовсім не так, як я собі думала. Я
+думала, що всі яхти стають перше в ряд, а потім переганяються наввипередки, тим
+часом вони всі роблять круги по морю навколо різних значків, і котра більше
+кругів зробить в призначений час, та виграє. Круги ті широкі і значки поставлені
+зрідка, так що, з берега дивлячись здається, що яхти так собі плутаються без
+мети і плану. Але й так воно дуже гарно, коли стільки різних кораблів на парусах
+(єсть яхти більші від дніпрових пароходів) бігають по морю. З нашої вілли, а
+надто з мого вікна, все те дуже добре видко. Я налічила 6 великих яхт і 18
+менших, а три великі пароходи стоять увесь час напроти нас нерухомо і щовечора
+наводять світло електричне на Сан-Ремо. 
+
+Сьогодні ми компанією їздили на один з тих пароходів, великий військовий, що
+зветься «Dandolo» (по імені одного знаменитого дожа). Їхали до нього човном
+мінут з 20, бо він стоїть досить далеко від берега. Хитало досить нашого човна,
+але ми всі того не боялись, і ніхто не був хворий, тільки Путя дуже боялася, і
+плакала, і требувала вертатись з півдороги, а ще нам довго якийсь катер заважав
+лізти на трап парохода, то вона вже розкричалась, що кинеться в море, потім же,
+на пароході вже, заявила, що вона не поїде додому, поки не втихне море (сього в
+марті прийшлось би довго ждать!). Чиста біда була з нею! Моряки сміялись і
+частували її коньяком «для куражу». Ми оглянули весь пароход, бачили масу
+гармат, та револьверів, та мітральєз і т. і., аж прикро було дивитись, що
+стільки-то всього того видумано і нагромаджено, щоб стріляти людей… Взагалі ж
+пароход гарний, чистий дуже, великий (з трьома поверхами), — я тобі посилаю його
+портрет, що мені подарували на пароході ті моряки, що нас водили. Назад їдучи,
+Путя було знов заходилась плакати, але один панич, італьянчик, товариш її по
+гімназії (тільки вже кінчаючий), так смішно почав удавати, ніби й він плаче, що
+вона мусила засміятись, а далі й зовсім розвеселилась. 
+
+��утя взагалі чималий страхополох, певне, через те, що виросла без товаришів та
+під крилом у гувернанток. Але тепер вона, може, дедалі набереться одваги, бо
+вона ж «гімназист». Хоч, зрештою, у них в гімназії і хлопці часто плачуть, се у
+них в звичаї. Але гімназія у них славна, нема такої казьонщини, як в наших.
+Надто учитель італьянської мови, історії, латині і географії (все в одній особі)
+такий симпатичний, так просто і вміло обходиться з учениками, що ми всі, хоч
+незнайомі з ним, дуже його любимо і завжди помагаємо Путі робити для нього
+букети (йому ученики часто дарують букети, — інших дарунків він не приймає, та й
+букети тільки некуповані бере). 
+
+Звичаї в гімназії дуже прості і вільні, найбільша кара — заборонити на скілька
+днів приходити в гімназію. Нулі та 1 «з поведения » ставлять часто, але й
+зачеркують хутко, і ніхто того особливо не боїться, хоч не раз «для годиться»
+плачуть і просять зачеркнути. Свят тут менше, ніж у нас, але зате, напр.,
+позавчора ні з того ні з сього всіх розпустили з 10 г. рано, через те що
+«сьогодні гонки». Сьогодні, в суботу, директор хотів, щоб замість того
+пропущеного часу учились по обіді тепер (тут тричі на тиждень учаться ще й по
+обіді від 4 до 5, одну годину, а ранішня наука іде 3½ год., від 8½ до 12), але
+учитель італьянської мови сказав, що нехай директор «ловить», коли хоче,
+математика, а він (італ.) на урок не прийде, бо й сам хоче в суботу гуляти. А
+математик ранком так умовляв одного ученика, що не хтів тихо сидіти: «Та
+посидьте ж, Корраді, ще півгодинки тихо, а я вже вас сам на гонки поведу,
+їй-богу, поведу, тільки заспокойтесь». Сей Корраді знаменитий на всю гімназію
+своїм пустуванням. Путя його хутко в гості до себе запросить, тим часом до неї
+вже ходять дві товаришки і два товариші, спочатку церемонились, бо тут хлопці з
+дівчатами не дуже-то товаришують, а тепер звикли і остатнього разу таке
+виробляли, що Путя потім аж по сходах не могла ходити і в 9 год. спати пішла. Ще
+тобі колись про їх звичаї напишу, коли цікаво, а тепер вже годі, лист і так
+довгий. 
+
+Про себе не маю що нового писати, бо я зовсім здорова, як і всі ці остатні дні.
+
+Пиши мені, Гусінько, а я буду відповідати завжди. Цілую міцно твою білу голову,
+а ти всіх поцілуй. 
+
+Твоя Леся 
+
+Се було в початку віків. Новостворений світ сіяв чудовою красою, скрізь була
+гармонія, ясне, повне життя. Цвіла божа мрія, розкішна й лагідна. Людське життя
+плило тихими хвилями і зливалося з тією мрією в одне осяйне, спокійне море.
+Великий спокій був на землі, й люди жили в спокою. Так було довго. 
+
+Злий дух спав у підземній країні. Він спав довгі віки, і сон його був лихий.
+Прокинувся злий дух і покликнув: «Лихі сни мучать мене! Душа моя рветься, нема
+мені спокою! А там, на землі, панує ясний спокій, мрія ворога мого цвіте і витає
+— і ніщо не бентежить її. Чи маю я носити сам мою тугу огненну, чи маю ховати
+мій смуток темний? Ні, я кину тугу в серце наймиліших дітей ворога мого, я
+розкину над ними смуток чорним покривом, і потьмариться мрія ворога мого». 
+
+Злий дух вийшов чорним димом з лона землі і огненною хмарою полинув понад
+землею. Він пролітав над долинами, де хвилювало золоте збіжжя, де рясні дерева
+клонили додолу важкі віти. Там спустився злий дух, — і збіжжя вигоріло, мов від
+огню, овоч на деревах почорнів, трави пожовкли, квітки посохли, стала пустиня.
+Люди ховалися від огненного подиху по ямах та печерах і стогнали: голод!..
+голод!.. Злий дух вернувся у підземну країну і ждав. 
+
+Минуло сто літ. Пустиня давно обернулася знову в розкішну країну, знову
+хвилювало золоте збіжжя, рясні дерева знов клонили додолу важкі віти. Нове
+покоління людське розказувало казки про колишній голод, але ті казки почали
+забуватись. Божа мрія цвіла, як і перше, і спокій був на землі. 
+
+Але злий дух не спав. Він сказав собі: погляну на діло рук моїх! Здійнявся з
+лона землі сивим туманом і холодною хмарою полинув над землею. Він пролітав над
+горами-полонинами, де паслися отари великі, де розкинулись табори людські, там
+він з’явився густим мороком, лихою заразою. Гинула худоба, конали люди, крик
+страшний котився по горах: смерть, смерть!.. Отари зникали, табори порожніли…
+Злий дух вернувся у підземну країну і ждав. 
+
+Минуло сто літ, — на могилах людей, що погинули від зарази, ярий моріг зеленів,
+а нащадки їх спокійно ходили по горах-полонинах, весело грали в сопілки,
+скликали незліченні отари. Табори біліли наметами, скрізь було життя. Ніхто не
+згадував про лиху заразу. Божа мрія цвіла, як і перше, і на землі був спокій. 
+
+Злий дух сидів у підземній країні і думав. І він створив думкою своєю дивну
+постать. Вона була блискуча, як рання зоря, і міняла свій вид щохвилини, як
+вогонь. Злий дух дав їй життя і назвав її: щастя. Він взяв її на свої дужі крила
+і полетів з нею геть високо понад землею. Була темна ніч, табори спали, тільки
+молоді пастухи сиділи навколо багаття — пастухи не спали вночі, — вони співали.
+Наймолодший грав у сопілку, дивився на зорі, і очі йому були спокійні, як зорі.
+
+З неба покотилася велика блискуча зоря. Пастух покинув сопілку і вхопився за
+серце. Він бачив зорю, і вона йому серце вразила. Він крикнув уголос: «Дивіться,
+дивіться!» — і всі дивились туди, куди показувала його рука, — там упала зоря.
+Вона впала на високу гору, і на горі спалахнуло світло, горіло і вабило серце.
+Пастух сказав братам своїм: «Ходім туди!» — і всі пішли до світла. Всі бачили у
+світлі те, що було їм над життя миле, і всі бачили різно. Їм було так, мов у
+душі в них горів вогонь. Вони йшли все далі, і світло далі ставало. Вони все
+йшли, кололи ноги на колюче зілля, шарпали одежу об гострі терни, кров була на
+слідах їх; йшли і падали один по одному, бо сила покинула їх. А ясна, дивна
+постать все далі ставала, все більше мінилась і зникла в тумані. Настав день, а
+вона не верталась, і ніхто не знайшов її. 
+
+Був знов вечір, і пастухи співали. Вони співали: «О щастя, о ясне, загублене
+щастя!» І ті пісні отруїли серце всім людям. Всі прагнули щастя, а ніхто не знав
+його, всі хотіли бачити його, мати його на хвилинку і вмерти потім, бо воно
+стало їм миле над життя. 
+
+І кожний бачив його, хоч у сні, хоч на малу хвилинку. На одного воно глянуло
+коханими очима, іншому заблищало золотом, іншому засіяло світлом слави. Всіх
+зчарувало воно навіки, і чари його були отрута. Воно летючою зорею падало в
+серце, і серце починало горіти. Хто раз бачив його, той не забував його до
+смерті. Пекельний вогонь прокинувся в душах всіх людей. Всі шукали щастя, всі
+хотіли мати його ціле в своїх руках. Для нього віддавали все найдорожче, губили
+себе і других, сльози й кров лились річками во ім’я його. А щастя літало по
+світі зорею, блискавицею, вогником бродячим і ніде не спинялось надовго, і ніхто
+не мав його ціле в руках. 
+
+І чутний був великий крик по всій землі: «Щастя! щастя!..» 
+
+Одного з найвідоміших спортивних коментаторів України Валентина Щербачова
+відсторонено від коментування матчів «Євро-2016». НТКУ анулювало договір із
+журналістом без будь-яких пояснень і попередження. Про це повідомив у «Фейсбуці»
+друг Валентина Щербачова, журналіст Віталій Довгич. 
+
+«Ось якого листа надіслав мені Валентин Щербачов. Цитую: «Я вже давно звик до
+вибриків різних телерадіочинуш, котрі, прогинаючись перед можновладцями,
+забороняли мені працювати в ефірі, бо я ж — «ображав критикою небожителів». Нині
+ж — абсолютно без будь-якого попередження, анулюють договір на репортажі на УР
+(під картинку з Євро). Після першого репортажу, готуючись до наступних, раптом
+від колег дізнаюся, що «зверху» — з НТКУ, від пана Аласанії, прислано «їхнього»
+коментатора, а мій договір анулюють», — написав Довгич. 
+
+У листі також йдеться про те, що Валентин Щербачов має намір відстоювати в суді
+свою професійну честь і гідність. «Я б і начхав, але друзі-юристи радять
+подавати позов, випробовуючи судову систему на захисті прав людини. Мабуть, є
+сенс звернутися до суду, щоб «пани теленачальники» зрозуміли: з людьми треба
+по-людськи, а не з позиції непрофесіонала у владі», — заявив телекоментатор. 
+
+Варто зазначити, що Валентин Щербачов — володар відзнаки «Всенародне визнання»
+Спілки журналістів України, у 1992-1999 роках очолював Федерацію спортивних
+журналістів України. З 1970 року на українському телебаченні він вів спортивні
+програми, найвідоміші з яких — «Футбольні діалоги» (з кінця 80-x рр. до 1997
+року вона мала назву «Футбол-хокей»), «Україна спортивна», «Спортивні кумири»,
+«Олімпійська хвиля», «Спорт арбітраж», «Спорт майдан», «Валентин Щербачов
+представляє» та інші. 
+
+Також Валентин Щербачов є засновником проекту «Національний реєстр рекордів
+України». До речі, серед рекордів є і його власний — за свою кар’єру коментатор
+провів п’ять телевізійних марафонів, перебуваючи в студії без перерви по 12, 24,
+25, 30 та 33 години. Нині Валентин Щербачов часто супроводжує команду ветеранів
+київського «Динамо», а не так давно був з ними в зоні АТО. 
+
+Серед інших захоплень — екстремальні види спорту. Щербачов організував більше
+30-ти гімалайських експедицій, про які відзняв 26 репортажів. Брав участь у
+парашутному десантуванні на Північний полюс у складі української експедиції
+«Україна — Північний полюс 2000». Автор проекту «Сімейний екстрім», котрий
+(через відсутність зацікавлення з боку наших телекомпаній) проводить в
+екзотичних країнах південно-східної Азії. 
+
+Загалом Валентин Щербачов є автором 5 книг про спорт та 42 фільмів про
+екстремальні експедиції. 
+
+Україна кличе Вас, наші Браття-сусіди, до цього великого діла. 
+
+ЖОВНІРИ ЧЕСЬКО-СЛОВАЦЬКОЇ АРМІЇ! 
+
+Ви вояки, але у Вас людське серце і сумління. Ми знаємо, що Ви, чехи,і Ви,
+словаки, - сини культурних, демократичних, політично високорозвинених народів,
+тому віримо, що Ви станете разом з нами проти большевицько-польського варварства
+і людоїдства. 
+
+Коли Ви чесні люди, коли Ви демократи - не слухайте большевицької брехливої
+пропаганди, не слухайте тих, які вихваляють червоний тоталітаризм і кажуть Вам
+виступати проти українців. Не слухайте їх, а допомагайте серцем і ділом
+українському народові в його горю і нещастю і в його героїчній боротьбі! 
+
+Ми українці - Ваші найближчі сусіди і найближчі брати. 
+
+Не помагайте, отже, нічим ворогам людської свободи, але допомагайте її
+оборонцям! 
+
+Пам'ятайте, що ми, Українські Повстанці, боремося за найвищі і найшляхетніші
+вселюдські ідеали свободи, братерства і рівноправности всіх народів, ми боремося
+за національне і соціальне визволення, рівність і справедливість кожнього народу
+і кожньої людини! Ми кровавились за ці ідеали повних три роки в боротьбі проти
+німецької окупації - і тепер продовжуємо нашу боротьбу за ті самі ідеали проти
+окупації большевицької. 
+
+Не виступайте, отже, проти Українських Повстанців, не стріляйте до нас, але
+єднайтесь з нами і допомагайте нам. Тим прислужитесь також своїй батьківщині,
+яка рівно ж загрожена сьогодні небезпекою большевицького імперіалізму. 
+
+Слава нашим волелюбним слов'янським братам - Чеським і Словацьким Демократам! 
+
+Хай живе співпраця і братерство наших народів! 
+
+Хай живе Вільна, Самостійна Українська Держава! 
+
+Хай живуть вільні, самостійні держави усіх народів у братерській дружбі і
+співпраці! 
+
+Хай живе новий вільний світ на руїнах гітлерівської і большевицької тиранії! 
+
+Геть чорний, брунатний і червоний фашизм - ворогів людської свободи! 
+
+Хай живе воля, братерство і соціяльна справедливість усіх народів і усіх людей!
+
+Від Бюра Інформа��ії Української Головної Визвольної Ради 
+
+Бюро Інформації УГВР уповноважене поінформувати кадри підпілля і ввесь
+український народ про те, що після смерти сл. п. генерал-хорунжого УПА Романа
+Шухевича - Лозовського, Чупринки - пост Голови Генерального Секретаріяту УГВР та
+Головного Командира УПА обняв полк. УПА Василь Коваль. 
+
+Назва, характерні особливості та межі поширення української мови, яка належить
+до слов’янської групи, з бігом її історичного розвитку не залишалися незмінними.
+
+З-поміж неслов’янських мов вона (приблизно від 895 р.) межує на заході з
+угорською, що належить до фіно-угорської сім’ї; на південному заході з
+румунською та її молдавськими говірками (романська група), які принаймні від
+XIII ст. розірвали безпосередній контакт між українською та болгарською мовами;
+донедавна (тобто до 1945 р.) також із кримськотатарською мовою, що належить до
+тюркської сім’ї. Раніше контакти української мови з тюркськими були міцніші й
+різноманітніші: печеніги (X-XI ст.), половці (XI-XIII ст.) і татари (від XIII
+ст.) межували з нею на сході та південному сході, а іноді проникали й углиб
+українських теренів, призводячи до мовної котериторіальності; турки межували з
+українськими землями на півдні (особливо в XVII-XVIII ст.). Контакти з
+німецькими, вірменськими, сербськими та ін. колоністами були обмежені часово й
+територіально. 
+
+Сучасна українська мова в її літературній формі має чимало фонетичних і
+морфонологічних рис, що виразно відрізняють її від сусідніх слов’янських мов.
+Цей чинник не може, однак, бути виявлений безпосередньо, принаймні в царині
+історичної фонології, де вчений бачить лише матеріальні сторони розвитку в
+цілому їхньому багатоманітті. 
+
+З огляду на ці обставини, історія назви не дає жодних підстав робити висновки
+щодо часу постання української мови як єдності. Насправді проблему її визначення
+слід заступити іншою, конкретнішою: відмовляючися від спроб установлення —
+принаймні наразі та з лінгвістичного погляду — невловного суб’єктивного "моменту
+запалення", історик української мови має відносити термін "український", заради
+зручності, щонайдалі назад у часі, наскільки це дозволяють матеріальні
+свідчення, і замість пошуку відповіді на питання про початки української мови
+спробувати відповісти на питання, коли почався її особливий, окремішній
+розвиток. У рамцях фонології це можна зробити, встановивши першу фонетичну
+зміну, що поширилася серед слов’янських мовців на пізнішій українській
+території, але оминула сусідні слов’янські племінні групи. Така найдавніша зміна
+може бути датована VI-VII ст. (див.: 3.1). Звичайно, жодна поодинока зміна не
+створює окремої мови. До такого результату могло призвести лише подальше
+нагромадження змін (що, власне, і сталося). Ми не в змозі встановити, в який
+саме точний момент часу накопичення змін спри��инило якісний стрибок чи коли саме
+виник суб’єктивний первень, а отже й коли саме закінчився інкубаційний період і
+виформувалася самостійна українська мова. 
+
+Ясно, принаймні, що на той час, з якого до нас дійшли перші писемні пам’ятки,
+нагромадження специфічно українських рис є значним, і цей факт уже в XIX ст. був
+добре відомий. Ще 1866 р. Потебня писав:"... тепер можна напевне сказати, що
+поділ руської мови давніший від XI століття і вся історія її, базована на
+свідченні пам’яток, має діалектний характер і являє собою історію руських наріч,
+зокрема й наріч писемних ... 
+
+"Адже сьогодні для нас є безсумнівним, що вже в XI ст. південь Русі був
+відокремлений від півночі певними діалектними особливостями ..., і ми трималися
+б цього переконання, навіть якби не було таких явних свідчень на його користь,
+які фактично містяться в писемних пам’ятках XI ст.", — писав Шахматов 1882 p.
+(ASPh 7,73). Яґіч підсумовував уже 1884 р.: "Як не припускати для XI століття
+повного розвитку руських наріч, коли вже різні дрібниці їхні ясно прозирають із
+пам’яток. Звісно, для південноруської мови не минули без сліду багато століть
+бурхливого життя пізніших часів, для народної мови мала особливу вагу тривала
+доба польського панування, що відбилася на словах, зворотах, а також формах
+малоруського наріччя невигладними рисами. Цього пізнішого нашарування, звичайно,
+в живій мові XI ст. ще не було, отже й у пам’ятках його не віднайдемо. Більш
+детально питання походження української мови розглядаємо в 14.3. 
+
+Отже, коротко кажучи, у цій книзі фонологічний розвиток української мови
+простежується від VII ст. і до нашого часу; при тому назва "українська мова"
+застосовується у зворотній проєкції на ввесь цей період, але питання про час,
+відколи вживання цієї назви є вповні обгрунтованим, залишається без відповіді. І
+хоча це нібито суперечить зацитованій вище поставі Потебні (1876 р.), насправді
+він сам учинив точнісінько так само, і, здається, нічого іншого мовознавцеві,
+власне, й не зостається. 
+
+Зайве казати, що всі перелічені вище прикмети української мови, як і інші,
+неперелічені, розвинулися протягом цих тринадцятьох століть. Перед тим предки
+українців розмовляли тією самою мовою, що й уся решта слов’ян (принаймні, жодних
+відмінностей ми не спроможні встановити). 
+
+Коли йдеться про джерела, використовувані для реконструкції фонологічних змін в
+українській мові, конче треба розрізняти між часом до та після середини XI ст.
+Для кількох попередніх століть, що мають братися під увагу, тобто для періоду
+приблизно від VII до XI ст., жодних пам’яток, написаних в Україні мовою її
+народу, не існує. Фонологічний розвиток протягом цього періоду має
+реконструюватися за допомогою порівняльного методу, а також методом внутрішньої
+реконструкції та шляхом аналізу запозичень, узятих українською мовою з інших мов
+та іншими мовами з української. У ґрунті речі, це є ті самі методи, що
+застосовуються для реконструкції праслов’янської мови, але з декількома
+відмінностями, серед яких варто віднотувати три: для протоукраїнських діалектів
+праслов’янські явища беруться як наперед дані й правлять їм за тло; дані
+діалектів (українських) мають тут далеко більшу вагу, ніж при реконструюванні
+праслов’янської мови; нарешті, певне світло найдавніші пам’ятки проливають і на
+аналізований попередній період. 
+
+Підходи, застосовані до часів дописемних, зберігають чинність і для часів
+пізніших. Та починаючи з середини XI ст. з’являється важливе додаткове джерело
+даних — писемні пам’ятки, що дозволяють з’ясувати, коли саме відбулася та чи та
+звукозміна, а часто й визначити проміжні стадії розвитку, які залишилися б
+непоміченими при неминуче надто узагальнюючому порівняльному підході. Та разом
+із писемними пам’ятками виникають і нові проблеми. Як правило, письмо в Україні
+ґрунтувалося на взірцях, узятих з інших слов’янських мов; літописці й
+переписувачі аж ніяк не прагнули до відтворення реальної фонетики мови щоденного
+вжитку. На початку за взірець правила церковнослов’янська мова, і пам’яток,
+писаних саме цією мовою (в різних її редакціях), є сила-силенна впродовж усієї
+історії української мови від XI до XVIII ст. У Великому князівстві Литовському,
+починаючи з XIV ст., основою світської літературної норми була радше тогочасна
+білоруська мова, і існують різні варіанти її змішання з мовою українською. Від
+початку XVIII ст. мовну практику в Україні почала заполоняти російська мова, аж
+нарешті український складник звівся до поодиноких українізмів. Лише геть
+наприкінці XVIII ст. з’являються перші тексти, свідомо скомпоновані українською
+мовою. Перипетії, пов’язані з функціонуванням писемної мови в Україні,
+докладніше описано в "переходових" (між окремими періодами) розділах 14, 29, 43,
+57. 
+
+Відповідно, звукозміни неможливо просто вичитати з пам’яток. Докази їх наявності
+мусять видобуватися шляхом копіткого аналізу, що його методи мають варіюватися
+залежно від жанру пам’ятки та її стосунку до мови щоденного вжитку. У більшості
+випадків дослідник повинен насамперед з’ясувати, якої мовної та правописної
+системи дотримувався автор або переписувач, а відтак розглянути відхилення від
+цієї системи. Ці відхилення можуть бути двох типів: мимовільні помилки та
+свідомо внесені зміни. 
+
+Діалектні дані й матеріали пам’яток доповнюють себе навзаєм, і якщо покладатися
+лише на один із цих складників коштом іншого, то можна дійти хибних висновків. У
+студіях з української історичної фонології обидва ці ухили мали місце.
+Кримський, приміром, неодноразово висловлював хибні думки, бо спирався на самі
+лише пам’ятки, вибираючи з них нетипові й випадкові помилки (він, на додачу,
+часто непр��вильно зчитував і/або інтерпретував узяті для аналізу уривки, збитий
+на манівці своїм прагненням віднести риси сучасної української мови до якомога
+давніших часів). Натомість Зілинський, прекрасний діалектолог, де-не-де у своїх
+діалектних дослідженнях наважувався робити висновки історичного ґатунку, що ніяк
+не підтверджувалися пам’ятками й залишалися чистісінькими спекуляціями (які він
+сам пізніше мусив спростовувати). 
+
+До південно-західного наріччя відносять такі говірки: волинські, подільські,
+буковинсько-покутські, надсянські (після 1945 р. на велику міру розпорошені),
+наддністрянські, лемківські, бойківські, гуцульські та закарпатські. З погляду
+історичної фонології в цей перелік варто впровадити певну гієрархію. Насамперед,
+східні зони поширення як волинських, так і подільських говірок розташовані на
+заново заселених територіях, більшість із яких було поновно здобуто в XVI ст.,
+тимчасом як решта земель, що про них іде мова, мали стале населення,
+характеризуючись тяглістю мовного розвою від давнішого часу. З-посеред них
+західноволинські, надсянські, наддністрянські, бойківські, західноподільські та
+покутські говірки ймовірно ведуть свою традицію в тих самих ареалах із
+доісторичних часів. Натомість про доісторичне коріння лемківських, закарпатських
+і гуцульських говірок можна сперечатися (див. 62.5). Починаючи від цього часу,
+можна обгрунтовано говорити про існування карпатської групи говірок. Деякі з
+карпатських інновацій середньоукраїнського періоду заторкнули також і надсянські
+говірки. 
+
+Лише в південно-західному наріччі принаймні декотрі говірки (а точніше їх носії)
+називаються так, як визначив сам народ (зазвичай це слова на позначення
+сусідів), а не штучними науковими окресленнями. Лемки, бойки, гуцули — це носії
+відповідних говірок. Певною мірою це стосується також Покуття, Буковини, Волині
+та Поділля. Цим зайвий раз засвідчено відносну ізольованість і стабільність,
+характерні для постання й існування цих говірок. Проте ці назви не можна вважати
+дуже давніми, і до племінних назв доісторичного періоду вони з цілковитою
+певністю не нав’язують. 
+
+Говорячи про Україну, слід брати до уваги такі доісторичні слов’янські племена,
+перелічені та/або згадані в Київському Початковому літописі, як деревляни
+(Середнє Полісся), сіверяни (Східне Полісся), поляни (Київщина, цебто ядро
+Русі), бужани (називані також волинянами або дулібами), уличі або улучі, тиверці
+(Подністров’я) та хорвати (Карпати? Перемищина?). Дуліби востаннє згадуються в
+записі за 907 р., уличі за 922 р., поляни й тиверці за 944 р., деревляни за 990
+р., хорвати за 992 р., сіверяни за 1024 р. Дивлячись суто географічно,
+середньополіські говірки можуть бути виведені від деревлян, східнополіські від
+сіверян, західноволинські від дулібів; висловлено також гіпотезу, обстоювану — з
+індивідуальними нюансами — низкою вчених (Шахматовим, Лєр-Сплавінським,
+Зілинським, Нідерле, Кобилянським та ін.), що гуцули, а можливо й бойки, є
+нащадками уличів, які під тиском печенігів залишили свої рідні землі над Богом,
+переселившися до цієї частини карпатського реґіону. Проте нам нічого не відомо
+про мовні особливості, якими відрізнялися між собою доісторичні слов’янські
+племена на Україні, а отже будь-які спроби пов’язати сучасні говірки зі
+згаданими племенами ані довести, ані, навпаки, спростувати незмога. 
+
+Навпаки, доробок Соболевського, Шахматова та Яґіча був значний. Після Потебні
+саме вони стали в цій галузі найвидатнішими дослідниками. Насамперед усі троє
+були першорядними філологами та фахівцями з давньоукраїнської рукописної
+спадщини. Соболевський і Яґіч здебільшого не виходили за рамці філологічної
+школи, хоча перший також приділяв увагу дослідженню діалектів. Шахматов,
+наймолодший з них, сполучав філологічну майстерність із молодограматичною
+методологією. 
+
+Вплив книжки Кримського на пізніших істориків української мови був помітний.
+Його хибні твердження та невірно відчитані приклади раз у раз некритично
+повторювано, адже на позір ця книжка з її нескінченним цитуванням уривків давніх
+пам’яток здавалася докладно вдокументованою в кожній подробиці! У будь-якому
+разі, позитивною стороною книжки є те, що в ній зроблено перші кроки до
+створення української історичної діалектології, уґрунтованої в інтерпретації
+давньоукраїнських пам’яток. 
+
+Полеміка із Соболевським утратила гостроту після української національної
+революції 1917-1920 рр., тож поле стало вільним для конструктивного й
+об’єктивного дослідження. Під методологічним оглядом найвизначніші з-поміж
+тогочасних викладів української історичної фонології дотримувалися
+молодограматичної лінії й були менше-більше пов’язані з шахматовською школою.
+Першими за хронологією вийшли книжки « Украинский язык » Степана Кульбакіна (X.,
+1919) та « Курс истории украинского языка » Івана Огієнка (К., 1918; друге
+видання — 1919); причому друга з них, орієнтована на злободенні гасла,
+відзначалася далеко меншою критичністю. Ці дві книжки викликали цікаву дискусію
+на шпальтах ЗІФВ (5, 15, 18, 19, 21-22, 23), в якій узяли участь Булаховський,
+Дем’янчук, Грунський, Пархоменко й сам Бузук, — а також на сторінках «Шляху
+освіти» за 1924 р., числа 6 і 9 (Сулима, Синявський і Бузук). Тимченкова книжка,
+що в ній близько 70 сторінок відведено фонології, відзначалася атомістичним
+викладом, типовим для молодограматичної школи: зміни кожного звука представлено
+в ізоляції від інших; часові й територіальні характеристики майже не
+враховуються, нечисленні спроби хронологічного аналізу є непевними через брак
+критичного підходу до матеріалу пам’яток. Бузук у причини звукозмін теж не
+заглиблюється, але подає найважливіші з них у хронологічній послідовності. 
+
+Особливо щільні й багатобічні були взаємини з половцями: постійні сутички й
+руйнівні наїзди з обох боків не були перешкодою для жвавої торгівлі, воєнного
+союзництва, осадництва та винародовлення бранців, змішаних шлюбів в усіх
+суспільних верствах тощо. Обопільний вплив протоукраїнської людності та половців
+був глибоким, а двомовність набула, ймовірно, великого поширення. Половців
+розвіяла татарська навала 1234-1240 рр., що її наслідком було загарбання всієї
+України мало не на ціле століття. 
+
+Коли йдеться про доісторичну добу, головний матеріал дослідникові постачають
+українські діалекти та факти інших слов’янських мов, що досліджуються за
+допомогою порівняльного методу, а також аналіз запозичених українською мовою
+чужомовних слів. Щодо можливості використання текстів давньоукраїнської доби для
+реконструкції протоукраїнської мови — див. завваги в 14.7. 
+
+Більшість непорозумінь, що мають місце в історичній фонології української мови,
+є наслідком атомістичного підходу до давньоукраїнських пам’яток: дослідник,
+зацікавлений постанням котроїсь риси в сучасній українській мові, шукав
+написань, які б її відбивали в одному чи кількох давньоукраїнських текстах і,
+якщо знаходив, уважав їх за доказ того, що ця риса існувала під добу створення
+аналізованого тексту. Описки, помилки й часто-густо власні хибні прочитання
+(природні при упередженому погляді) сприймалися як достотні мовні факти. Як
+наслідок, процеси звукозмін висмикувалися з відповідного фонологічного
+контексту; їхнє реалістичне історичне витлумачення робилося неможливим, а цілій
+концепції історичної фонології загрожувала небезпека перекручень. 
+
+Можна виробити формулу, яка б ураховувала всі ці фактори. Однак жодна формула не
+в змозі передбачити всіх імовірних випадків чи ситуацій, на які можна натрапити
+в пам’ятці з багатошаровим письмом. Типологія текстів — річ можлива й бажана,
+але жодна типологія не передбачить усіх комбінацій; навіть за найвищої
+вірогідності узагальнень щодо давніх пам’яток кожна з них має властиву лише собі
+неповторність, тому дослідник значною мірою покладатиметься на власний досвід і
+чуття історичної реальності. Його науковий підхід завжди міститиме елементи
+мистецтва. 
+
+Коли загальне уявлення про характер пам’ятки вироблено, рутинна техніка
+полягатиме в усуненні всіх чужомовних рис, представлених у ній (хоч би тільки
+потенційно), тобто їх треба вилучити або ж — якщо це виявиться неможливим —
+аналізувати з надзвичайною обережністю; далі слід визначити й усунути всі
+писарські помилки й недогляди; нарешті — вилучити всі традиційні написання. Все,
+що залишиться (якщо залишиться), може правити за мовні інновації, відбиті в
+пам’ятці. Ба більше: їх можна вважати вірогідними лише в тому разі, якщо вони
+відтоді траплятимуться менше-більше регулярно в пізніших пам’ятках, часово
+наближених до неї, — зрозуміло, коли не постане якась особлива причина їхнього
+браку (притлумлення). Якщо в котрійсь пам’ятці знайдено певну ознаку, яка знову
+зрине щойно кількома століттями пізніше, то йдеться радше не про мовну
+інновацію, а про індивідуальне відхилення, що його причини належить з’ясувати. 
+
+Перша фіксація фонологічного нововведення в пам’ятці звичайно відстоїть у часі
+від його постання в мові; такий розрив може подеколи бути тривалим. Проте, якщо
+ми не маємо інших засобів визначення хронології зміни (запозичення з інших мов у
+давньоукраїнські діалекти або літературну мову чи навпаки, відносна хронологія),
+дослідник не годен виміряти цю часову відстань і мусить уважати, що перша дата
+появи інновації в пам’ятці приблизно збігається в часі з самою фонологічною
+зміною. 
+
+Наведені завваги стосуються використання давньоукраїнських пам’яток як джерела
+відомостей про інновації в мові, а також того, як ці пам’ятки
+використовуватимуться у книзі надалі. Той підхід — статичний, або систематичний,
+— контрастує з динамічним, що застосовуватиметься в дальшому викладі. Настрій та
+спосіб вести розмову треба знайти такі, щоб чоловік невдовзі зажурився за
+минулим теплом. Як він зм’якне, скориться, зробиться дуже люб’язним, тоді знов
+неждано обертаймося обличчям, вертаючи і ніжність, і захоплення, і сонячні дні.
+
+Для досягнення бажаних наслідків флірту принципово важливо оцінити вади чоловіка
+детально та глибоко, щоб змінюючи любовну погоду, не скоїти непоправної помилки
+і не нашкодити самому собі. У жодному разі не слід ставити під сумнів власні
+слова та нападати на ті риси, що ними раніше милувались, бо гра не повинна
+полягати в шахрайстві та взаємообмані, а лише в захопленні одними рисами
+чоловіка і у відкиданні інших. Сонячної пори дивуймося, хвалімо, високо цінімо
+його чесноти, у хмарний час байдужіймо до принадливостей і витягаймо на денне
+світло негативні риси. Дбаймо, щоб захопливі риси були первинні, головні, а
+немилі радше дрібні, і не стільки принципові, скільки обтяжливі, як на кожен
+день. Може, за такої нагоди деякі і пощастить викорінити. 
+
+Часто випадає чути, що він чи вона сказали щось таке, чого зась, не можна взяти
+назад, і ті слова все-все попотрощили поміж ними. Це, власне, слова-каменюки, що
+ними, завівшись і не втримавши язика на припоні, силкуються болісно вдарити одне
+одного. Нищиться тоді дивовижний, досі чудовий та прекрасний о́браз коханої
+людини. Слів тих уже не забереш назад і ніко́ли вже не відновити довіри коханої
+людини. Вони безповоротно руйнують почуття безпеки у любові і розривають
+найістотніший зв’язок, що сполучає закоханих. Як бачимо з попередніх міркувань,
+флірт — це один з найпотужніших статево-почуттєвих засобів, що підтримує
+тривкість кохання. Спочатку розвага, словесний двобій пори, коли народжуються
+почуття, далі він поступово обертається на правила гри, які обумовлюють мало не
+саме́ буття цього кохання. 
+
+Теперішні жінки, яких надихають дедалі більше урівноправлення з чоловіками,
+ширші можливості посісти донині неподільно чоловічі місця, в запалі разом з
+водою вихлюпують і дитину. 
+
+Можна вчитися, можна працювати, але вдома, в любові, якщо вони хочуть жити
+повним життям й уникати розчарувань та психічних негараздів, жінка повинна бути
+жінкою, а чоловік — чоловіком. Кохання та домівка — твердиня, непорушна
+схованка, і лише спосіб життя та занять обох можуть піддаватися тим чи іншим
+перемінам. Жодна емансипація не здатна вплинути на те, що жінка — мати і
+народжує дітей, й у своїм материнстві та вихованні дитини потребу́є чоловічого
+піклування. У цій сфері нічо́го не зміниться, хіба що людей вирощуватимуть у
+пробірках і родина перестане існувати. 
+
+Вертаючи до любовних таємниць наших бабусь, скажу, що флірт мав свої правила та
+настанови, не кажучи вже про багату “літературу” з цього питання, як-от: любовні
+порадники або гру “Товариський флірт”. Чимало було різних форм флірту, не просто
+словесного, а й такого, що ґрунтувався на умовних жестах чи знаках, як приміром,
+кольору паперу листів, способу начіплення значка (ліворуч, праворуч, догори
+ногами тощо), різновиду висиланих квітів (кожна квітка значила щось своє у
+любовній мові). 
+
+Існували також певні етапи на важкій дорозі здобування чоловіка. 
+
+Спершу треба висловити свій подив чоловіком і пошукати в ньому найрозмаїтіші
+чесноти. Нема на світі людини, якій би це не подобалось, звісно, коли дивуються
+нею. Так чинячи, звертаємо увагу на свою особу, на свої привітність,
+спостережливість, проникливість. 
+
+Далі слід заохотити чоловіка розповідати про себе, сторожко видивляючись, що він
+вважає за найцінніше у своєму житті. Як матимемо намір і далі плекати почуття,
+це потім знадобиться. 
+
+Згодом треба показати свою жіночу слабкість, щоб пробудити у слухача співчуття.
+У цім місці можна схвильовано описати свою безпорадність, життєві поразки та
+невдачі, висловити прагнення опіки та опертя на чоловічім плечі. Цього
+останнього вже, як правило, й казати не треба, бо зворушений кавалер сам
+пропонує те плече. 
+
+Зовні ці правила виглядають досить кумедно та старомодно, й усе ж спробуйте,
+пристосувавши їх до сьогодення. Тоді побачите, що чоловіча природа відтоді
+аніскілечки не помінялась і що у давніх смішних рекомендаціях чимало правди. 
+
+З’ясовуючи значення любовної мови, доходимо, нарешті, до ліжка і тут нова́
+проблема: про що говорити і про що не говорити? А про що балакають завжди? — про
+колотнечу буднів! Як комашва, визбируємо смутки та прикрощі з цілого дня і
+подаємо їх на вечірнє базік��ння. Теліпаємо про паскуду Ковальського, який знов
+заклав начальнику, про Ковальську, котра вчора ляпала Зосі, що моє нове́ плаття
+— нікудишнє, про Ясю, яка вдруге народила близнят, про те, що обламалася газова
+плитка, а недавно ж лагодили, і тепер знов доведеться платити, про те, що Зося
+подерла десь свої чобітки і так далі і таке інше. І ось, остаточно змучившись
+надокучливим пасталяканням, шукаємо солодкої втіхи у забаві вдвох. У забаві, у
+якій не лишилося вже ані крихти радості. 
+
+Шукати у коханої людини зрозуміння та розради — природна річ, але ніко́ли не
+годиться заводити про це мову у ліжку чи за столом, бо то препогана завичка —
+змішувати харч і секс з денними мороками. 
+
+Збирати найтемніше та найогидніше, аби розплести його у вечірній розмові як тло
+до любові — страшенно небезпечно. Поступово, з роками, балаканина, галдикання у
+ліжку про кривди та жалі з цілого дня стає невиправною унадливою звичкою,
+своєрідною життєдайною, горезаливною чаркою після важкого дня, начиненого
+колотнечею, клопотами та неприємностями. Стомлені, роздратовані, зневірені
+життям — втікаємо, у ліжкові шукаючи забуття, і, подібно як алкоголем, не
+вгаваючи, напиваємось донезмоги. Так виникає і твердне сполука буденщини і
+сексу. Перегодом постає знеохота і до похмурої подружньої любові (на жаль,
+утішати випадає здебільшого дружині). 
+
+Ніко́ли не годиться перепивати, як і кохатися, аби вбити смуток, бо в обох
+випадках довго доведеться каратись. 
+
+Наслідки такої поведінки дадуться взнаки досить скоро. Мерзенні та дратівливі
+проблеми, поєднані з сексом, нашаровуються у психіці, і мимоволі відраза та
+зненависть до життєвих клопотів переноситься на супутні переживання — статеві
+взаємини. Умовний рефлекс пускає корені і винищує найкоштовніші якості співжиття
+— почуття повної розрядки та радісної відпруги. 
+
+У такому становищі один крок до того, щоб закрутити нову́ любов, у якій шукаємо
+солодкого блаженства у ліжку замість подружнього “раю”, котрий вимотує всі жили.
+
+І ось вимальовується інший клопіт. Знаємо вже, про що не треба розмовляти у
+ліжку. Тож про що можна і треба? 
+
+Авжеж, про солодку розраду вдвох! 
+
+Почнімо з волосся. Погладження по голові, цілунки у волосся, ніжні дотикання
+своїм волоссям до чоловіка під час танцю, врешті зачіска, блискучість та гарний
+уклад тісно пов’язані з його чистотою. Тут мені на думку сплив уривок з фільму
+Мориса Шевальє під назвою “Любов опівдні”, в якому тато-детектив відгадав, що
+його донька закохалася, бо що не день стала мити голову. Брудне та запилене
+волосся зліплюється масними стручками й видає гидкий запах несвіжого лою. Таке
+волосся не вкладається, стовбурчить, липне до голови і виглядає так, наче його
+вполовину менше. Торкати, гладити чи, не дай Боже, цьомати таку голівоньку — ой
+як неприємно. Це може просто вбити наро��жуване кохання, та й зрілу любов добряче
+охолодити. Як часто мити волосся, залежить від природних властивостей (сухе,
+жирне), пори року — взимку дужче просалюється, влітку — більше запилюється. Але
+в середньому раз на тиждень жінці, а чоловікові й того частіше (адже волосся
+коротше і сохне швидше). 
+
+Дуже важливо, щоб волосся було пройняте легким запахом постійно вживаного
+одеколону чи парфум. Щоб той запах був тендітний і випромінювався лише у хвилини
+піднесення, треба, помивши голову, побризкати мокре волосся духами або
+одеколоном, а потім старанно витерти і висушити. Як наслідок таких зусиль,
+волосся у звичайній ситуації не пахне, але як хоча б трохи змокріє (у дощ, туман
+чи коли упріємо), виділяється дуже витончений запах. 
+
+На шкіру тіла застосовувати парфуми чи одеколон слід з великим почуттям міри.
+Чоловік може, умившись та побрившись, зараз же натерти обличчя, шию та долоні
+одеколоном. Жінці також найкраще, вмившись, скропити ще мокру шкіру парфумами.
+Легесенько надушуємо волосся на потилиці та за вухами, щоб, коли притуляємося та
+зближуємо голови, випромінювався запах. Зволоживши краплиною духів плечі побіля
+вирізу на сукні, викличемо на тоді, як тіло розігріється, виділення милого
+запаху з-під того вирізу. 
+
+Звичайно, у піднесенні статевих чарів багато значать штучні, ро́блені запахи,
+але не забуваймо, що вони не повинні “забивати” власних, природних запахів.
+Свіжий піт, яким у ході статевих контактів рясно вкривається шкіра, має приємний
+і піднесливий запах, бо він, піт, свідчить про те, що посилюється кровообіг
+партнера, а це — один із проявів статевого збудження. 
+
+Ще одне джерело запахів — це подих. Бадьорий подих немало значить під час
+цілунку. У любовних книжках натрапляємо на визначення подиху, що пахне фіалкою,
+материнкою тощо. Є спеціальні рідини для полоскання рота, які здатні
+забарвлювати запах подиху. Який руйнівний вплив має на статеві взаємини
+неприємний запах з рота, бачимо вже в настановах Корану, де є цілий параграф, що
+дозволяє дружині розвестися зі своїм чоловіком, коли в того повсякчас смердить
+із рота. Наявність такого права для жінки у культовій книзі, яка обґрунтовує
+радше права чоловіків, ніж жінок, показує, наскільки гидко може тхнути з рота. 
+
+Дражнення жіночих персів — один з найдужчих еротичних подразників, а як посилити
+ці пестощі цілунками, я опишу докладніше у дальшому розділі. 
+
+Існує різновид пестощів груді, од якого дістають надзвичайну насолоду обоє
+закоханих. Це — лоскіт сосків голівкою зведеного прутня. Дотикові подразники у
+таких щедрих любощах дуже витончені та збудливі. Певна річ, це різновид особливо
+вишуканих пестощів, які більш годяться для досвідчених коханців. Пестощі
+брутальні, грубі, надміру сильні знеохочують замість збуджувати. Виняток з цього
+правила становлять інколи жінки відгодовані, огрядні, у яких чуттєві закінчення
+сховані за товстим підшкірним жировим прошарком. У такому разі годиться і
+плескати, і скубти. 
+
+Розшалілий у хтивості чоловік нерідко має схильність боляче здавити або покусати
+жіночі перси. Варто не забувати, що жіночу грудь, статево збуджену та
+набучавілу, майже так само легко пошкодити, як і чоловічі яєчка. 
+
+Кажучи далі про статеву чутливість шкіри, маю зазначити, що, як правило,
+чоловіче тіло значно бідніше на нервові волокна, аніж жіноче. Дотикова
+вразливість у чоловіків здебільшого обмежується статевими органами, губами,
+доволі часто вухами, що становить істотну різницю проти жінок. 
+
+Чоловікові досить глянути на жінку, тернутися об неї або притулитися, і він уже
+ладен до статевого акту, який сповна його задовольняє. 
+
+Якщо, починаючи співжити, не розвинемо у жінки вразливості нервових закінчень,
+які задіюють статево чутливі механізми, то вона залишиться сексуально недозріла
+і не спроможна буде видати з себе усього того, на що здатні її душа і тіло. Коли
+терпляче й наполегливо навчати жінку пестощів, це щедро винагородиться, як стане
+вона досконалою партнеркою чоловіка у коханні. 
+
+Кажучи про статеву вразливість, я повинна зазначити, що бувають жінки з
+малочутливими персами та шкірними рецепторами, а усю їхню вразливість
+зосереджено головним чином поблизу геніталій, як і в чоловіків. 
+
+Є також багато чоловіків з високою чуттєвою сприйнятливістю шкіри, яким, щоб
+повною мірою насолодитися у статевому акті, потрібні вступні пестощі. Жінка
+такого чоловіка повинна потрудитися і відшукати його статево чутливі ділянки
+тіла. Здебільшого вони містяться довкола губ, очей, шиї, плечей, уздовж боків та
+на внутрішній поверхні стегон. Нерідко у чоловіка буває значна кількість
+нервових волокон і на сосках. У такому разі, щоб він у всій повноті відчував
+насолоду від зносин, їй треба погладити, поцілувати, полоскотати язиком соски,
+губи, інші статево чутливі ділянки його тіла. Легко потерти долонею, вп’ястися
+нігтями, куснути, особливо перед самісіньким оргазмом — усе це діє украй
+збудливо на деяких чоловіків. 
+
+Добре складається, коли чоловік з неабиякою вразливістю натрапляє на жінку
+заповзятливу, заводійську у пестощах, адже тоді одне одного доповнюють і статево
+вдовольняються обоє. Коли ж стріваються двоє статевих ледарів, то обом кортить
+бути пещеними, а спокушати іншого ліньки. 
+
+Доречно підкреслити, що, коли подразнюємо ділянку клітора, слід видозмінювати
+дотикові подразники, бо якщо невпинно й одноманітно повторювати ті самі рухи, то
+це зменшує піднесення. Поздовжні рухи пальця тоді, як відчується, що твердне
+клітор, треба змінити на поперечні, під час яких палець перестрибує через його
+верх або легесенько шарудить уздовж бічних канавок. Щохвилини перериваючись,
+поплескуємо ділянки лобк��вого горбка та пахв. Перемінні та урізноманітнені
+подразники спричиняють те, що швидко зводиться і твердне клітор. Зрозуміло, що
+при цьому не треба забувати і переривати подразники, уникаючи того, щоб постійно
+одноманітно надавлювати. 
+
+При повному зведенні клітора стане видно його голівку, що висунулася зі складок
+крайньої плоті. Чоловік повинен пам’ятати, що кліторна голівка не менш за
+прутневу ніжна і піддатна пошкодженням, через що грубий або надто сильний дотик
+заподіює болю замість приємності. Аби уникнути неприємного тертя, палець треба
+зволожити і, у разі, коли виділення з піхви вельми скупе (зокрема в юнок), варто
+змочити палець ще й слиною або іншою рідиною чи маззю. 
+
+Лоскочучи клітор, юнак може довести дівчину аж до оргазму, навчаючи її статевої
+розкоші ще задовго до початку співжиття. Такий досвід поменшує її страх перед
+першим статевим актом та роздмухує інтерес до дальших пестощів. Для статево
+нерозбудженої жінки, такої, що ніколи раніше не пробувала онанізму, це найкращий
+шлях якнайповніше розвинути її еротичну вразливість. 
+
+Ведучи мову про дотикові пестощі геніталій, не оминути чоловіка, у якого саме у
+цій частині тіла зосереджуються статево чутливі рецептори. 
+
+У чоловіка сприйнятливість до збудливих дотиків міститься у ділянках, де
+пробігають чуттєві нервові волокна, що підходять до геніталій. Як бачимо на
+малюнку 11б (у розділі, де йдеться про іннервацію статевих органів), шлях, яким
+проходять нерви, починається біля заднього проходу (маю на увазі, ясна річ,
+поверхню шкіри), зусібіч оточуючи кільцевий м’яз-замикач заднього проходу.
+Велику статеву чутливість знаходимо і вздовж промежинного шву, який сполучає
+задній прохід з мошонкою. Подразнюючи цю ділянку пальцями, викликаємо гостре
+відчуття насолоди і нестримний кровоналив венозних судин прутня. 
+
+Багата на нервові волокна і шкіра мошонки. Потираючи у цьому місці усією
+долонею, даємо волю піднесенню та приємності. Дражнити прутень можна прерізними
+способами. Коли хочемо прискорити його зведення та посилити стійкість, можна
+легко здавлювати, охопивши долонею тіло прутня, масажуючи його у напряму
+голівки. Збільшена чутливість до стиску та дотику уздовж нижньої стінки прутня,
+де проходить шкірний шов, що йде од промежини і мошонки. Кінець цього шву бачимо
+у вуздечці крайньої плоті — складці слизової оболонки, яка прикріплює крайню
+плоть до голівки прутня. Статево найчутливіші місця тут — ділянка слизової
+оболонки, нижня частина голівки та краї вічка сечоводу. 
+
+Лоскіт, дотик, пестощі всіх статево вразливих зон надзвичайно збуджують
+будь-якого чоловіка. Наведені вище пестощі мають подвійне значення, бо
+справляють приємність та збуджують також і жінку, що відчуває, як унаслідок її
+пестощів підводиться, надимається і готується до акту чоловічий прутень. Ці
+ві��чуття діють дуже збудливо, зокрема на жінок, досвідчених у любові. Ерекція,
+тобто вставання, чоловічого прутня — то речовий доказ статевого впливу на
+чоловіка, й нема у почуттєво-еротичному житті жінки більшого нещастя, ніж те, що
+чоловік перестане відгукуватися готовністю на її пестощі. 
+
+У випадках уже розвинутих пестощів, що йдуть перед початком співжиття, можна
+також заразом зазнава́ти оргазму у формі так званих поверхневих зносин. Завдяки
+тому, що голівка чоловічого прутня дотикається до клітора і треться об нього,
+такі зносини доводять до оргазму. Вони виконують подвійну роль, пробуджуючи
+еротичну чутливість жінки та призвичаюючи її до вигляду і дотику прутня у час
+солодких зазнава́нь. Такі любощі набагато ніжніші за дотики долонею, бо слиз, що
+виділяється зі слизових залоз сечоводу чоловіка, створює потрібне зволоження і
+корисні умови на пестощі. 
+
+На стадії відпруження відмітною рисою чоловічих реакцій є період нечутливості.
+Аби пояснити, що означає цей термін, проведу аналогію зі скорочувальною функцією
+серця. Після кожного серцебиття настає момент відпочинку, коли серцевий м’яз
+стає абсолютно нечутливий і нездатний приймати нервові подразники, що спонукають
+його до поновного скорочення. Якщо, коли раптово розгніваємось чи порушиться
+діяльність серця, станеться, що виникнуть два чи більше серцебиття один за
+одним, то період нечутливості після них довшає вдвічі-втричі, залежно від числа
+скорочень, і серце наче на мить затримується. Це сприяє правильному відпочинкові
+серцевого м’язу. Втім, трапляється це ще рідше, ніж у жінок. 
+
+Стадія відпруження після шалених пристрастей може затягуватися надовго,
+переходячи у щось схоже на “транс”, на статеве очманіння, тобто підвищене
+статеве збудження. Людина живе наче в іншому світі, з’являється у неї
+надзвичайна вразливість, що триває дні, тижні, іноді місяці. Світ видається
+напрочуд барвистим та свіжим, сповненим збудливих звуків та запахів (що зв’язано
+з посиленою гостротою чуттів). У період очарування нема жодних сподівань на
+розсудливе мислення. “Мислення і кохання — несумісні!” — як кажуть іспанці.
+Буває, що наглий обрив того напівмлосного трансу доводить до думки покінчити з
+собою і відчувається, як “ломка” у наркомана. Усе це супроводиться відчуттям
+загального виснаження та нездатності до будь-яких починань, крім невідчепного,
+настирного бажання. 
+
+Ось Карачапов: він здатний схопити людину, що попала в скрутне становище, взяти
+її за горло й душити доти, поки ні копійки не лишиться в неї. Робитиме це
+серйозно, з діловитою пикою, мовчки, строго, поважно. Клапан — боягуз, хапа
+дрібничками. Схопивши, озирається, біжить у куточок і там наминає свій маслачок.
+Окрім маслачків, ні про що не мріє. Сосницький гасає в ріжні боки. Коли ведеться
+йому, може кинутись у воду й, рискуючи ��иттям, рятувати другого. Коли погано з
+ним, — може підставити ніжку приятелеві і знаходити для себе сатисфакцію в біді
+його. Мені приємно заманути чоловіка на саму гору й зіпхнути його вниз. І той
+момент, коли в очах, поширених надією й захватом, блискає жах — є найкращий.
+Приємно, коли увага застигає, й ти обережно, м’ягко повертаєш його в той бік,
+який тобі потрібний. А він усміхається й гадає, що сам іде, "сам іде"! 
+
+Сосницький бере в мене вже шосту сотню. Він більше не хоче рискувати. Тепер він
+гратиме з розумом. Банк нароста. Це вже справжня гора. Але Сосницький по
+камінчику, як Клапан, довбає і з усіх сил тримає себе, щоб не кинутись на неї з
+криком "ура"! Він, недбало розсівшись, ставить малесенькі ставки, — його не
+обходить гора. Мене ж тягне вивести його на неї. 
+
+— Ну, Сосницький, давай у кумпанії? Га? 
+
+— Ні, мерсі. 
+
+— Що, волієш по гривеничку зароблять? Розсудливо. Катай, серденько, катай,
+принесеш діткам гостинчика. Ну, кинь дурниці! Удвох же, кажу тобі. Ну бо! 
+
+Сосницький раптом плигає: Карачапов, бережіться! 
+
+Він сідає рівніше, зачісує обома руками жовту гриву й гупа рукою по столі. Він
+от-от на самісінькій горі. Тоді я замислююсь і кажу: 
+
+— Ні, здається, момент не дуже добрий, треба, мабуть, підождати. 
+
+— Що?! Ждати? Чого?! 
+
+— Кращого моменту. Тепер не можна. 
+
+— Ех, ти, боягуз! Сам іду! 
+
+— Як хочеш, не раджу. 
+
+— Начхав я на твою раду. 
+
+Він сам іде! 
+
+А побіч, за столом із закусками, сидить оцей обгризений Нечипоренко. Немов не
+помічаючи сам, часом бере вилкою то гриб, то шматочок ковбаси, й їсть. А щелепи
+йому десь аж корчить, і хочеться кинутись, виючи, на їжу й обома руками пхати її
+в себе, сопучи та здригуючись від насолоди. Иноді він підходить до нас і
+дивиться на сотняні папірці, які ми пересуваємо один до одного. На його
+синюватих, голодних губах грає запобіглива і в той же час вибачлива посмішка
+старого ідейного інтеліґента. І ввесь вигляд у його старий,
+ідейно-інтеліґентний: скудовчена, мишачого коліру, кучерявенька борідка;
+попелясті пасмочки волосся на висках і потилиці; неохайний, обшарпаний піджачок
+та вишивана сорочка з якоюсь стьожкою, замісць краватки; на ногах короткі штани,
+зпід котрих видно руді халяви чобіт, які тепер іще носять, здається, тільки
+батюшки. Серед нас, серед наших ретельно поголених облич, бездоганних комірців,
+строго вигладжених бриж на штанях, лякованих черевиків, він робить вражіння не
+то псаломщика, не то прикащика з економії. І здається, що він сидить тут для
+того, щоб дочекатись, коли пан увільниться й дасть йому інструкції. Тоді він
+візьме свій клуночок, що лежить десь у кухні, суковату палицю й пішечки
+почимчикує на вокзал, жаліючи п’ятака на трамвай. 
+
+А колись же він царював на мітинґах, і ця скудовчена борідка, ці пасмочки на
+потилиці викликали повагу. Неохайність і вбогість одежі були потрібні,
+необхідні. Колись робітники напам’ять учили прокламації, написані цією рукою, що
+тепер так несміло і злодійкувато посилає в рот на виделці смачні гриби. 
+
+Він чекає на мене. Я сказав, що можу добути йому роботу. Так, так, я запропоную
+йому роботу. 
+
+Коли Сосницький зривається згори й потім понуро сидить, мені стає нудно. Ми
+граємо цілу добу. Це може остогидіти. 
+
+— Ви мусите жити. Ви видержите, Гелю. Ви сильна. 
+
+— Я не хочу їм здаватися. Зрештою, також маю гранати, цілих дві, — і всі
+одночасно без слів згадали, як дарували їй у вересні на іменини «репанку»-РГД, і
+вона мусила те згадати, бо схлипнула, чи то засміялась нервово: — Ой Божечку, а
+я ж для вас усіх гостинці маю на Різдво наготовані! — і вже викидала в западаючу
+темінь зі свого наплечника якісь тремтячі згортки: рукавиці, шкарпетки? — щось
+біле спурхнуло й спало долі крилом, зачерпнувши жару, вона підхопила, стріпуючи:
+— А це для вас, друже командир, вберете? То Ліна, сестра, просила вам передати,
+я берегла до Різдва… 
+
+То була сорочка. Сліпучо-біла чоловіча сорочка з рясною, як грядка чорнобривців,
+вишивкою на грудях.Така, як вишивають дівчата своїм нареченим, — і трьом
+мужчинам од того видива на мить заперло дух: сорочка світилася в тьмі як жива,
+вона хотіла бути вбраною не на смерть, а до шлюбу. І раптом Адріян зрозумів,
+навіщо вона тут. 
+
+— Ах, бодай же вас Бог любив! — сказав, уже нічому не дивуючи: все було так, як
+має бути, життя,діслане до свого кінця, як набій по цівці, бігло гладко, мов із
+верховної волі, і все в нім вкладалося в свої пази. І дівчинка в матроському
+костюмчику, що, сама того не відаючи, вишила йому останню зброю,теж була тут і
+дивилась на нього з любов’ю. От під цією сорочкою він і вийде. 
+
+Він пояснив свій план: він оголосить, що здаються. Вийде перший, під білим
+прапором — під оцим-о, —взяв сорочку до рук, але вона не пахла: він перестав
+чути запахи, чув лиш паленизну. Сорочкою прикриє гранату — тамті не побачать,
+поки не оточать його впритул. Тоді трьома вибухами водночас вони зможуть знищити
+щонайменше десяток ворогів. А як пощастить, то й більше. 
+
+І «Стодолю» з ними, подумав він, лиш уголос цього не сказав. То було його
+останнє завдання, нікому іншому не міг його передоручити: мав убити зрадника. Не
+смів без того згинути, ані друзів відпустити всмерть: така смерть була б
+поразкою, на тім світі не мав би духа глянути їм в очі. А Гельця мусить лишитися
+тут, у криївці, Гельця мусить жити. Хтось мусить виростити наших дітей. 
+
+— Друже командир, — це знов була вона, лиш голос мала одмінений до непізнання,
+низький, мов перестуджений. — Дозвольте, я піду з вами 
+
+Але він уже не слухав — перед ним підносилася велетенська темна стіна, більша за
+все, що він здолав досі, й він сказав тій, що не пускала його туди, втримуючи
+при життю: 
+
+— Ні, — і підступив до продуху. 
+
+— Заждіть! — волосся їй розкошлалось; виглядала як безумна. — Вислухайте мене!
+Вони прийшли по вас, друже «Кий», — але він прийшов по мене!.. 
+
+Мужчини дивилися на неї, мов уперше побачили. 
+
+— Він врятується, — сказала вона; в голосі їй дзвеніли істеричні нотки: — Він
+вислизне, він хитрий. Ви нічого йому не зробите. А за два тижні буде крайова
+нарада провідників СБ. І він на неї прийде, вже з новими облавниками. І то буде
+кінець. Господи, — майже крикнула, — та чи ж ви не розумієте, що його ви не
+вб’єте? Не здурите його своєю виставою, і він урятується, навіть якби ви мали
+зараз не гранату, а бомбу, й положили півгарнізона? Маю вийти я! І то перша, як
+він і хотів! Тільки тоді він вам повірить— коли я стоятиму поруч із вами!.. 
+
+Запала тиша. Крізь дзвін у вухах Адріян чув мовби тоненькі дитячі голоси:
+співали хором, десь далеко, наче колядку. 
+
+Установлюється листова тайна. 
+
+Постанови параграфів 14, 16, 17, 18 і 19 не торкаються нормовання спеціяльними
+законами виїмкового стану, який можна встановляти лише кожен раз окремим
+законом, згідно параграфів 79 - 80. 
+
+Лише громадяне УНР користуються з усієї повноти громадянських і політичних прав,
+беруть участь в орудуванню державним і місцевим життям через активну і пасивну
+участь у виборах до законодатних установ і органів місцевого самоврядування. 
+
+Активне і пасивне право участи у виборах, як до законодатних органів УНР, так і
+до всіх виборчих органів місцевого і громадянського самоврядування, мають всі
+громадяне УНР, коли їм до дня виконання виборчого акту вийде двадцять літ.
+Виїмок творять признані законом за безумних або божевільних, котрі находяться
+під опікою. Які карні переступства тягнуть позбавлення виборчого права, про те
+рішають Всенародні Збори звичайним законодатнім порядком. Ніяких инших обмежень
+виборчого права не може бути. Окремі постанови про права громадянства нормує
+спеціальний закон. 
+
+Вибори мають бути впорядковані так, щоб один депутат припадав приблизно на сто
+тисяч людності і щоб при виборах ніхто не мав другого голосу. У всім иншім
+правила виборів у Всенародні Збори установляються законом. 
+
+Повірка виборів належить Судові УНР. Свої рішення в цих справах він передає
+Всенароднім Зборам. Признання мандатів неправними і скасовання виборів та
+призначення на їх місце нових виборів належить Всенароднім Зборам. 
+
+Скликає Всенародні Збори і провадить ними Голова їх, вибраний Всенародніми
+Зборами. Нові Всенародні Збори скликає і відкриває Голова, вибраний попередніми
+Всенародніми Зборами, Уряд Голови триває весь час, поки не будуть скликані нові
+Збори і буде вибраний ними Голова. Зміняє його заступник, вибраний Зборами на
+випадок смерти або тяжкої хвороби, до вибору нового Голови. 
+
+Член Ради Народніх Міністрів, котрому більшість Всенародніх Зборів УНР висловить
+недовірря, складає свою повновласть, і через 24 години після цього Всенародні
+Збори можуть приступити до заміщення його способом, вказаним в параграфі 53. Те
+саме розуміється про цілу Раду Народніх Міністрів, коли їй буде висловлено
+недовірря в цілости. 
+
+Стаття 13. Особливості надання спеціальних дозволів на геологічне вивчення та
+видобування газу (метану) вугільних родовищ 
+
+Особливості надання спеціальних дозволів на здійснення господарської діяльності
+з геологічного вивчення запасів газу (метану), його видобування на шахтах, що
+готуються до експлуатації, та вугільних родовищах, промислова розробка яких не
+здійснювалася, незалежно від їх подальшого використання, а також на
+відпрацьованих вугільних родовищах визначаються відповідно до цього Закону. У
+межах ділянки, яка не збігається з межами гірничого відводу діючих шахт, а також
+для шахт, що готуються до експлуатації, та відпрацьованих вугільних родовищ
+спеціальний дозвіл на геологічне вивчення та видобування газу (метану) вугільних
+родовищ надається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
+політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр
+відповідно до закону без погодження з центральним органом виконавчої влади, що
+реалізує державну політику у вугільно-промисловому комплексі. Спеціальний дозвіл
+на геологічне вивчення та видобування газу (метану) вугільних родовищ,
+промислова розробка яких не здійснювалася незалежно від їх подальшого
+використання, а також для відпрацьованих вугільних родовищ надається на строк не
+більш як на 20 років. 
+
+Діяльність з видобування газу (метану) вугільних родовищ у межах гірничих
+відводів діючих гірничих підприємств, у спеціальних дозволах на користування
+надрами яких на час набрання чинності цим Законом зазначено право гірничих
+підприємств здійснювати видобування газу (метану) як супутньої корисної
+копалини, протягом строку дії відповідного спеціального дозволу здійснюється
+такими гірничими підприємствами без додаткового отримання окремого спеціального
+дозволу на видобування газу (метану) вугільних родовищ. 
+
+Стаття 24. Вилов та тимчасова ізоляція домашніх тварин 
+
+Собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що
+мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника
+на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у
+громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, вважаються
+безпритульними і підлягають вилову. 
+
+Тимчасовій ізоляції підлягають собаки, коти та інші домашні тварини в разі, якщо
+на це є відповідне рішення центральним органом виконавчої влади, що реалізує
+державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, та
+центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
+ветеринарної медицини, а також ті, що завдали ��ілесних ушкоджень людині або
+іншій домашній тварині. Тимчасова ізоляція домашніх тварин може проводитись у
+примусовому порядку, якщо домашня тварина є небезпечною для оточуючих. 
+
+Тимчасово ізольовані домашні тварини протягом семи днів з дня їх вилову повинні
+бути обстежені і після висновків державної установи ветеринарної медицини про
+стан здоров’я тварин повертаються власникам (після сплати витрат на обстеження і
+утримання), а в разі виявлення обставин, що можуть загрожувати життю та здоров’ю
+оточуючих, передаються спеціалізованим організаціям для подальшого лікування чи
+умертвіння. 
+
+Для забезпечення вилову та тимчасової ізоляції собак, котів та інших домашніх
+тварин органами місцевого самоврядування можуть створюватися комунальні служби
+або підприємства з питань утримання та поводження з тваринами в населених
+пунктах відповідно до місцевих програм регулювання чисельності тварин у
+населених пунктах. 
+
+Вилов собак, котів та інших домашніх тварин окремими громадянами забороняється,
+крім випадків, коли ці тварини є небезпечними для оточуючих та проявляють
+агресивність, створюючи загрозу безпеці людей. 
+
+Вилов собак, котів та інших домашніх тварин, як правило, проводиться за
+відсутності сторонніх осіб із 5-ї до 7-ї години або після 20-ї години (влітку —
+після 22-ї години). 
+
+Виловлені безпритульні домашні тварини протягом семи днів з дня їх вилову
+обов’язково утримуються на карантинних майданчиках служби або підприємства, що
+здійснює вилов, і можуть бути повернуті власникам із дозволу ветеринарної
+установи після пред’явлення реєстраційного посвідчення та оплати вартості витрат
+на вилов і утримання. 
+
+Виловлені бродячі домашні тварини протягом п’яти днів з дня їх вилову
+утримуються на карантинних майданчиках служби або підприємства, що здійснює
+вилов, і можуть бути передані спеціалізованим організаціям за їх бажанням для
+передачі їх у спеціалізовані притулки. 
+
+Якщо протягом двох місяців з моменту заявлення про затримання безпритульної
+тварини не буде виявлено її власника або він не заявить про своє право на неї,
+право власності на цю тварину переходить до особи, у якої вона була на утриманні
+та в користуванні. 
+
+У разі відмови особи, у якої безпритульна тварина була на утриманні та в
+користуванні, від набуття права власності на неї ця тварина переходить у
+власність територіальної громади, на території якої її було виявлено. 
+
+Повернені власникам тварини підлягають щепленню проти сказу. 
+
+Власники зобов’язані протягом тридцяти днів утримувати таких тварин в
+ізольованому приміщенні і за вказівкою ветеринарної установи доставляти їх для
+огляду. 
+
+Стаття 25. Правила поводження з тваринами, що використовуються у видовищних
+заходах, у спорті, при організації дозвілля 
+
+Демонстрація тварин на виставках, у зоопарках допускається за умови дотримання
+зоогігієнічних, ветеринарно-санітарних норм і правил, установлених для утримання
+тварин. 
+
+При поводженні з тваринами під час проведення спортивних, видовищних заходів,
+відео- та фотозйомок не допускається заподіяння їм травмувань, болю, знівечення,
+їх загибель. 
+
+Забороняється використання тварини у кориді, створення та діяльність пересувних
+звіринців, пересувних зоопарків та пересувних виставок диких тварин, а також
+діяльність дельфінаріїв, що не мають природної морської води. 
+
+При дресируванні тварин не допускається: 
+
+нанесення тваринам побоїв, залякування, видалення кликів, кігтів тощо; 
+
+примушування тварин до виконання дій, що їх травмують. 
+
+Забороняється використання у видовищних заходах, у спорті, при організації
+дозвілля тварин, які важко переносять неволю, закритий простір, дресирування. 
+
+Особа, яка утримує тварину, використання якої в циркових, спортивних та інших
+видовищних заходах є неможливим, зобов’язана забезпечити вказаній тварині умови
+утримання відповідно до вимог цього Закону. 
+
+Забороняється проведення боїв тварин, спортивних, видовищних заходів, що
+передбачають переслідування, умертвіння, спостереження передсмертної агонії
+тварин, використання для умертвіння тварин інших тварин. 
+
+Стаття 26. Правила поводження з тваринами, що використовуються в наукових
+експериментах, тестуванні, навчальному процесі, виробництві біологічних
+препаратів 
+
+Використання тварин у наукових експериментах, біологічному тестуванні,
+навчальному процесі допускається лише в разі, якщо відсутня можливість заміни їх
+іншими альтернативними методами і об’єктами. 
+
+Перелік альтернативних методів і об’єктів для використання замість
+експериментальних тварин розробляється та затверджується центральним органом
+виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і
+науки. 
+
+Робота з експериментальними тваринами може проводитися за наявності дозволу на
+проведення такого виду діяльності, що видається центральним органом виконавчої
+влади, що реалізує державну політику у сфері наукової діяльності. 
+
+До роботи з експериментальними тваринами допускаються особи, які мають вищу
+медичну, ветеринарну, зоотехнічну, біологічну або фармацевтичну освіту, здобуту
+у вищих навчальних закладах III – IV рівнів акредитації. 
+
+Процедури на експериментальних тваринах незалежно від їх цілей, за яких можлива
+небезпека травмування тварин або заподіяння їм гострих чи тривалих больових
+подразнень, проводяться в умовах знеболювання. 
+
+Експериментальна тварина, яка вже використовувалася у процедурі, може
+використовуватися в наступній процедурі лише після відновлення її стану здоров’я
+до нормального та за умови, якщо: 
+
+під час нової процедури до тварини застосовується загальна ане��тезія; 
+
+наступна процедура передбачає лише незначні втручання. 
+
+Забороняється використання в наукових експериментах, тестуванні, навчальному
+процесі тварин, які важко переносять неволю, закритий простір, дресирування. 
+
+Забороняється застосування: 
+
+девокалізації тварин (позбавлення хірургічним шляхом можливості тварини видавати
+звуки); 
+
+травмуючих методів при відібранні з тварин клітин. 
+
+Забороняється проведення на тваринах демонстрацій у навчальних цілях, якщо
+явища, що демонструються, можуть бути показані на неживих об’єктах, у тому числі
+демонстрація рефлекторної діяльності організму. 
+
+Під час проведення практичних робіт у навчальному процесі забороняється вимагати
+від студентів виконання процедур, що призводять до смерті або травмування
+тварин, якщо це суперечить їхнім моральним або релігійним принципам. У цих
+випадках такі форми практичної роботи повинні бути замінені іншим завданням. 
+
+Експерименти на тваринах, що пов’язані з хірургічним та іншим ушкоджуючим
+впливом, не можуть проводитися за участю або в присутності осіб шкільного віку.
+
+Тваринам, що використовувалися в наукових експериментах, тестуванні, навчальному
+процесі, надається кваліфікований догляд. 
+
+Нежиттєздатна експериментальна тварина умертвляється методами евтаназії до
+настання у тварини страждань. Методом евтаназії для експериментальних тварин є
+передозування анестетиків. 
+
+Прибирання трупа можливе лише тоді, коли смерть буде констатована особою,
+відповідальною за роботу з твариною. 
+
+Верховна Рада України постановляє: 
+
+До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання)
+платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та
+оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за
+межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної
+декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за
+місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника
+податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що
+забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній
+формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до
+закону. 
+
+Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює
+казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний
+операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми
+бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське
+обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї
+статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку
+та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових
+зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших
+платежів, що сплачуються до Державного бюджету України". 
+
+Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та
+зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних
+платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для
+покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку,
+що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого
+додаткового підтвердження. 
+
+299.4. У випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 цього
+Кодексу, контролюючий орган, у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав
+для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного
+податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох
+робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної
+системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора
+електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями
+з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та
+громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або
+фізичної особи - підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки. 
+
+4. Не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти, що
+відповідно до закону, що регулює питання створення та функціонування фондів
+банківського управління, виплачуються в період дії цього Закону фізичним особам
+згідно з договорами довірчого управління, укладеними з учасниками фондів
+банківського управління, та договорами пенсійних вкладів, укладеними в період
+проведення такого експерименту (за винятком випадків, коли кошти знімаються
+такими фізичними особами з порушенням умов відповідно пенсійного вкладу або
+фонду банківського управління). 
+
+Відповідно до статей 93, 122-124, 149 Земельного кодексу України надати фізичній
+особі - підприємцю Пісоцькому С. Г. дозвіл на розроблення з урахуванням вимог
+державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою проекту землеустрою щодо
+відведення земельної ділянки площею 0,9288 гектара землі державної власності
+лісогосподарського призначення (ліси), що перебуває у постійному користуванні
+державного підприємства “Вінницьке лісове господарство”, розташованої на
+території Вінницького району Вінницької області (Михайлівське лісництво, квартал
+7, виділ 3), з подальшою передачею її зазначеній фізичній особі - підприємцю в
+оренду строком на 25 років із зміною цільового призначення для будівництва та
+обслуговування об’єктів рекреаційного призначення. 
+
+Фізичній особі - підприємцю Пісоцькому С. Г. передбачити у зазначеному проекті
+землеустрою розрахунок розміру втрат лісогосподарського виробництва та збитків,
+що будуть завдані землекористувачу внаслідок вилучення земельної ділянки. 
+
+1. Цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному
+бюджеті Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів
+України за програмою “Розвиток електронного урядування” (далі - бюджетні кошти).
+
+6. Відображення у первинному та бухгалтерському обліку інформації про отримані
+(створені) оборотні і необоротні активи, а також відкриття рахунків, реєстрація,
+облік бюджетних зобов’язань в органах Казначейства та проведення операцій,
+пов’язаних з використанням бюджетних коштів, здійснюються в установленому
+законодавством порядку. 
+
+7. Складення та подання фінансової і бюджетної звітності про використання
+бюджетних коштів, звіту про виконання паспорта бюджетної програми, а також
+контроль за їх цільовим та ефективним витрачанням здійснюються в установленому
+законодавством порядку. 
+
+1. Присвоїти військове звання генерал-лейтенанта генерал-майору ЄВДОЧЕНКУ
+Леоніду Олександровичу - Голові Державної служби спеціального зв'язку та захисту
+інформації України. 
+
+Призначити Надзвичайного і Повноважного Посла України в Королівстві Таїланд
+БЕШТУ Андрія Петровича Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці
+Союз М’янма за сумісництвом. 
+
+Призначити ЛАБУША Віталія Васильовича головою Любашівської районної державної
+адміністрації Одеської області з 11 серпня 2017 року зі строком випробування
+один місяць та оплатою праці відповідно до законодавства. 
+
+1. Увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10 липня
+2017 року «Про стан виконання рішення Ради національної безпеки і оборони
+України від 29 грудня 2016 року «Про загрози кібербезпеці держави та невідкладні
+заходи з їх нейтралізації», введеного в дію Указом Президента України від 13
+лютого 2017 року № 32» (додається, підпункт 1 пункту 2, пункти 4, 5 - для
+службового користування). 
+
+2. Контроль за виконанням рішення Ради національної безпеки і оборони України,
+введеного в дію цим Указом, покласти на Секретаря Ради національної безпеки і
+оборони України. 
+
+3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування. 
+
+1. Присвоїти військове звання генерал-полковника генерал-лейтенанту КОЛЕСНИКУ
+Ігорю Івановичу – першому заступнику начальника Генерального штабу Збройних Сил
+України. 
+
+2. 
+
+Присвоїти військове звання генерал-лейтенанта: 
+
+генерал-майору ГРИЩЕНКУ Андрію Миколайовичу – командувачу військ оперативного
+командування «Південь» Сухопутних військ Збройних Сил України; 
+
+генерал-майору ШАМКУ В'ячеславу Євгеновичу – начальнику штабу – першому
+заступнику командувача Повітряних Сил Збройних Сил України. 
+
+3. 
+
+Присвоїти військове звання генерал-майора: 
+
+полковнику БАРГИЛЕВИЧУ Ан��толію Владиславовичу – начальнику оперативного
+управління – заступнику начальника штабу Командування Сухопутних військ Збройних
+Сил України; 
+
+полковнику ЗАЛУЖНОМУ Валерію Федоровичу – начальнику штабу – першому заступнику
+командувача військ оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних
+Сил України; 
+
+полковнику ПАЛАГНЮКУ Ігорю Миколайовичу – начальнику штабу – першому заступнику
+командувача військ оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних
+Сил України. 
+
+4. Присвоїти військове звання контр-адмірала капітану 1 рангу НЕЇЖПАПІ Олексію
+Леонідовичу – заступнику командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України
+з бойової підготовки – начальнику управління бойової підготовки Командування
+Військово-Морських Сил Збройних Сил України. 
+
+Дорогий Павле Григоровичу! 
+
+Вашого листа одержав і щиро Вам за нього вдячний. Ви даремно вважаєте потрібним
+виправдувать своє мовчання: 1) в академіки від літератури я ще не збираюсь, а по
+2) хто ж не знає, що надламуєтесь над купами українського графоманства, яке
+залежами ґуано (Перу, підручник географії Смирнова) — втішає нас у «Червоному
+шляху»; про це одностайно розповідають наші київські «соглядатаї», що їздять до
+Вашої «страни обітованої». 
+
+«Камену» я Вам уже послав. Видали її, на мою думку, прекрасно. Особливо мені до
+вподоби друк — чіткий, благородного рисунка шрифт і чорна справжня фарба! Щодо
+змісту, я «об том незвестен». То вже Вам міркувати, краща «Камена» від
+«Антології» чи гірша. 
+
+Павла Петровича друга книжка ще in spe. Можливо, буде на осінь. Задумує він її
+цікаво, але його писання від голови, а не від безпосереднього внушіння серця, —
+і синтакса у нього російська. Люблю я його дуже, але думаю,що для Парнасу йому
+не стає мови, а для масового читача він роблений і «холодний». 
+
+Зміст Вашої книжки переглянув. Що Ви не пускаєте «Сковороди», це добре:
+«Сковорода» потребує окремого видання. Мою думку про нього Ви знаєте. Він
+цікавий головним чином як Ваша сповідь. В цілому я зараз його не уявляю, але
+окремі описи в ньому люблю і перечитую завжди. Київський краєвид у ньому
+божественний, — Ви прекрасно відчуваєте київську своєрідність, стиль Києва. В
+цьому ніхто Вам не рівня. Щодо самої постаті Сковороди, то вона не історична.
+Але цим турбуватися не треба: Ваш Сковорода — все-таки дитя українського ґрунту.
+Він цінний, змістовний, це не порожнє місце, як динамічний Сковорода Поліщука
+або лубенський телеграфіст Івченка («В тенетах далечини»). Ви почитайте, що цей
+дурень говорить у Івченка другому дурневі, якого автор чомусь називає «Руссо». Я
+вже й не кажу про те, що Руссо тоді, як мандрував Сковорода, Європа ще не знала,
+— та чи й був Сковорода у Женеві? 
+
+Ваше небажання друкувати останні розділи «Космічного оркестру» вітаю. Вони
+ослаблюють враження. Занадто багацько в них публіцистики й газети. Решта збірки
+мені відома, за винятком двох-трьох віршів. Суцільності «Кларнетів» вона не має,
+але «Плуг» перевершить. Ваша влада над ритмами росте невпинно, а таких речей, як
+перша поезія з «Плачу Ярославни», як «Осінь», як «Живем комуною», в «Плузі»
+нема. До речі, як друкуватиметься «Живем комуною»? Чи будуть там слова:
+«Людськості престол і кожен як апостол»? Без цих слів я «Живем комуною» не
+згодився б друкувати. Текст «Живем комуною», як він видрукуваний у «Шляхах
+мистецтва», — це таке свідчення про бідність естетичну, що я й не знаю, як
+редакція погодилась його собі самій видати. 
+
+Прийняття Вашої книжки буде добре. А як хто й гавкне, то не біда. Ми ж з Вами
+знаємо, чого вартий наш український селючок, коли він починає кар’єру робити.
+Жадність, заздрість, готовність усім пожертвувати — аби тільки мати черевики з
+гострими носками і сидіти в кав’ярні в ролі законодавця і арбітра
+«elegantiarum». Всі вони однакові, і ті, що УНР будували, і ті, що до УСРР зараз
+примазуються. Ми з Вами нікуди не тислися і в тіні зоставалися, а Савченки та
+Клими Поліщуки усе замість нас випиналися і робили літературну політику,
+засновували «групування», виробляли платформи, ідеології мистецькі і політичні,
+все, що через рік-два неминуче стає таким же трупом, як нині Семенко. Що на них,
+дорогий Павле Григоровичу, зважати! Пам’ятаєте, як Вам безбожно заздрили і
+тайкома ненавиділи в «Музагеті»… за хист, якого самі не мали. Ну і що ж? Як не
+шепталися, що вони талановитіші від Вас, як не говорили, що з Вас лише «співець
+національного безсилля часів пролетарської революції» (Семенко), — а за Вами
+плентаються в ар’єрґарді. Що вони Вам? Я та й то плюнув на них у своїй «Камені»
+в примітках до латинських перекладів. А тепер то ще й не те зроблю. Візьму та й
+перекладу назло їм усі «Метаморфози» Овідієві. П’ять років над ними сидітиму, а
+таки зроблю. А Вам? Ви ж можете з ними балакати з англійським презирством, крізь
+зуби — і дивитися на них, як Монблан на Шамуні. Чи варт тим турбуватися? 
+
+Хвильовому мій привіт. Хай не гнівається (скажіть йому), що я не прислав
+рецензії на Дорошкевича. Мене засмикала ліквідація триместра. Іспити! Пришлю на
+днях. 
+
+«Камену» Сосюрі не вислав, бо казали мені — він у Криму. Одержу — пришлю. Хто
+такий Доленго? Не як поет (поет слабенький), а як товариш-літерат і аматор
+художнього слова? Може б, і йому прислати «на суд і осужденіє»? 
+
+Вітайте Сосюру; низенький уклін Хвильовому (хай їде з Харкова!) і побажання
+всього найкращого Вам — 
+
+Ваш М. Зеров 
+
+Високоповажний і дорогий добродію! 
+
+Не можу виповісти Вам, який я радий, одержавши від Вас посилку і такого
+ласкавого листа. Я саме йшов на пошту, щоб послати Вам усі важливіші інформації
+про те, як стоїть справа з друкуванням Вашої книжки. По дорозі зустрів поштаря —
+і от маю писати листа на��ово. 
+
+На жаль, щодо видання всіх «покарбових» оповідань уже нічого не можна зробити.
+Книжку майже видрукувано (з 208 с. — 176), і вносити зміни в її план і склад
+запізно. Недруковані лишилися 1-й аркуш (бо задержався портрет, перебитий з
+календаря «Громада») та останній з словником гуцульської говірки. Тепер портрет
+(7-й) рішено викинути й замінити його новим, ласкаво Вами присланим. Той вдався
+не дуже добре. Поруч сеї збірки, яка має зватися «Село вигибає» (хотілося
+назвати її «Село потерпає», але вирішено було: у нас ця назва не буде
+промовистою. Слова «потерпати» у нас не зрозуміють), я постараюсь настояти, щоб
+видавництво заходилося коло другої. А скласти її я би гадав так: 1. Оповідання з
+«Карбів» («Основини», «Злодія зловили», «Більмо», «Чічка», може, ще «Дід» або
+«Лік»). 2. Нові оповідання (всі прислані, не виключаючи й «Поменника», якого цей
+раз видавництво не наважилося подати). 3. Переклади, про які Ви пишете. 
+
+Здається, тепера це найкращий вихід. Будьте ласкаві повідомити, оскільки Вам до
+вподоби ця перспектива мати другу книжку оповідань, с. 144—160. 
+
+Зразки друку, формату і паперу посилаю. Здається, буде не так погано. Свою
+передмову до книжки я, доповнивши різним матеріалом ілюстрованим, прочитав у
+історично-літературному товаристві при Академії. Читання випало дуже щасливе:
+гостей прийшло чоловік 120—150. Газетний звіт про свій реферат прикладаю. Тижнів
+через три, як книжка з’явиться на вітринах книгарень, я гадаю зробити ще
+публічну лекцію при громаді академічних службовців — з відчитанням кількох
+оповідань в цілості — щось на зразок того читання, яке улаштував С. О. Єфремов
+півтора місяця тому на пошанування В. Стефаника. 
+
+Що видавництво «Книгоспілка» думає робити далі в справі переговорів з Вами — не
+знаю. Але гонорар воно Вам вишле, перевівши на долари. Про це мені сьогодні
+говорив завідуючий редакційною частиною. 
+
+Видавництво наше, здається, не любить листуватися. Воно, мабуть, волітиме всі
+переговори вести через мене. За біографічні відомості я, безперечно, Вам
+вдячний. Про рік 1874-й я знав від С. О. Єфремова, який знайшов ще листи, писані
+Вами з Відня до видавництва «Вік». Про коломийську гімназію я знав від п.
+Мелетія Кічури, з яким часто і приязно зустрічаюся тут, у Києві. Про с. Кобаки і
+снятинський період дещо розповідав мені Антон І. Онищук. Але Федькович і його
+вплив на Вашого батька, різні обставини Вашої шкільної науки, ціле оповідання:
+«Бо як дим підоймається…» — це для мене новина. 
+
+Від різних людей, Ваших земляків, я ще дізнався, що Ви великий аматор книжки
+української. Радий був би дістати від Вас дозвіл послати Вам свою: «Антологію
+римських поетів», 2) «Камену» та 3) 1-у частину свого курсу історії нового
+українського письменства. 
+
+І ще одна справа. Незабаром, можливо, я і декілька моїх приятелів одержимо
+пропозицію скласти літературний альманах. Чи не дозволите Ви на той випадок
+скористатися якимсь із Ваших, присланих в машинковім письмі, оповідань? 
+
+Гадаючи, що Ваш лист з 27.11.1925 р. до мене ще не край Вашим зносинам з
+київською літературною громадою, — шлю Вам найсердечніші вітання од себе і всіх
+київських прихильників Ваших писань. 
+
+Ваш Мик. Зеров 
+
+P. S. Допіру заходили з видавництва «Книгоспілка». Просили Вашої адреси. М. З. 
+
+Інформація про оплату: Платник послуг доставки: Одержувач за готівку - 331 грн.
+
+Документи для отримання відправлення: Ознайомитися з повним переліком документів
+для отримання відправлення. 
+
+Голова комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко приєдналася до
+флешмобу #22PushUpChallenge, який запустили на підтримку ветеранів АТО. 
+
+"Підтримую військових і дякую українським воїнам за захист нашої свободи,
+територіальної цілісності та суверенітету!" - написала Гопко. 
+
+Ганна передала естафету далі своїм друзям, зокрема, іншим жінкам. Вперше за
+останні півроку працюю з 11-ї і встаю, коли на вулиці вже сонце. Більше не хочу.
+Мій графік з сьомої - це ❤ 
+
+я тупо закоханий з першого погляду (серйозно)...борюся з цим: наприклад написав
+пісню(з посвятою моїй першій викладачці англійської та її дочці), яку ми з
+групою тепер граємо!))може колись на концерті вона.... ех... солодкі, молочні,
+кавові й гіркі, прекрасні і точні чорні очі твої......Катерино 
+
+Виконуйте роботу раціональніше 
+
+Office Професійний 2016 допоможе створювати, презентувати та публікувати
+професійні документи, а також обмінюватися ними завдяки функціям, що заощаджують
+час, оновленому сучасному зовнішньому вигляду та вбудованим засобам співпраці.
+Зберігайте результати роботи в хмарному сховищі OneDrive, щоб до них можна було
+отримати доступ звідусіль. 
+
+У ЖОДНОМУ РАЗІ КОМПАНІЯ APPLE, ЇЇ КЕРІВНИКИ, ПОСАДОВІ ОСОБИ, СПІВРОБІТНИКИ,
+АФІЛІЙОВАНІ ОСОБИ, АГЕНТИ, ПІДРЯДНИКИ АБО ЛІЦЕНЗІАРИ НЕ НЕСУТЬ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
+ЗА ПРЯМІ, НЕПРЯМІ, ВИПАДКОВІ, ШТРАФНІ, ФАКТИЧНІ АБО ОПОСЕРЕДКОВАНІ ЗБИТКИ,
+ПОВ’ЯЗАНІ З ВИКОРИСТАННЯМ ВАМИ БУДЬ-ЯКОЇ СЛУЖБИ, А ТАКОЖ ЗА ІНШІ ВИМОГИ, ЯКІ
+БУДЬ-ЯКИМ ЧИНОМ ПОВ’ЯЗАНІ З КОРИСТУВАННЯМ СЛУЖБАМИ, ЗОКРЕМА БУДЬ-ЯКІ ПОМИЛКИ АБО
+УПУЩЕННЯ В БУДЬ-ЯКОМУ КОНТЕНТІ ЧИ БУДЬ-ЯКІ ЗБИТКИ, ЩО ВИНИКЛИ ВНАСЛІДОК
+ОПУБЛІКУВАННЯ АБО ПЕРЕДАЧІ БУДЬ-ЯКОГО КОНТЕНТУ ЧИ ЙОГО НАДАННЯ ІНШИМ СПОСОБОМ
+ЧЕРЕЗ СЛУЖБИ, НАВІТЬ ЯКЩО ПРО МОЖЛИВІСТЬ ЇХ ВИНИКНЕННЯ БУЛО ПОПЕРЕДЖЕНО.
+ОСКІЛЬКИ В ДЕЯКИХ КРАЇНАХ АБО НА ДЕЯКИХ ТЕРИТОРІЯХ ЗАБОРОНЕНО ВИКЛЮЧЕННЯ Й
+ОБМЕЖЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА НЕПРЯМІ ТА ВИПАДКОВІ ЗБИТКИ, У ТАКИХ КРАЇНАХ АБО
+НА ТАКИХ ТЕРИТОРІЯХ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ КОМПАНІЇ APPLE УСТАНОВЛЕНО В МЕЖАХ,
+ДОЗВОЛЕНИХ ЗАКОНОМ. 
+
+Дата останнього оновлення: 13 вересня 2016 р. 
+
+З.: Разом із онлайн-замовленням із магазину Microsoft я отримав (-ла) ключ
+продукту. Чи маю я активувати свій продукт Office? 
+
+В.: Якщо ви здійснили придбання через ма��азин www.microsoftstore.com, у
+більшості ситуацій вам не знадобиться ключ продукту, щоб активувати, інсталювати
+чи повторно інсталювати Office. 
+
+У разі підписки на Office 365 Домашній, Персональний чи Для студентів перейдіть
+на сайт www.office.com/myaccount, щоб інсталювати Office. При цьому для
+інсталяції Office вам знадобиться ключ продукту. 
+
+У разі придбання планів Office Для дому та навчання, Office Для дому та бізнесу
+чи Office Професійний, увійдіть до сторінки свого облікового запису Microsoft
+Store, зв’язаного з вашим замовленням, та встановіть Office. При цьому для
+інсталяції Office вам знадобиться ключ продукту. 
+
+Якщо ви придбали Office у форматі фізичної ключ-карти: 
+
+Як Office 365, так і Office 2016 постачаються із 25-значним алфавітно-цифровим
+кодом, який слід застосувати для активації вашого продукту. 
+
+Чи реально повернутися на ринг після жахливої автокатастрофи? Все можливо, якщо
+віриш у себе! 
+
+А в нас Уляна Супрун - улюблена моя міністерка:) 
+
+Вгадайте чи спромігся Кабмін затвердити Положення про Національну раду з питань
+науки та технологій? Ні! Знову навіть не розглядалось. 
+
+Те, що ми з колегами бекали-мекали то сям то там, то се то те, людина взяла й
+сформулювала стисло, чітко й по суті. 
+
+Юліє, не вигадуйте. У мене в дипломі написано: Генетик, викладач біології та
+хімії. Але це аж ніяк не робить мене викладачем, бо викладати я не вмію, ні
+генетиком, бо мої знання застаріли на сорок років. Хоча... вам же краще знати,
+що робить чи не робить мене перекладачем - десяток книжок та сотні фільмів, чи
+ваша особиста думка. 
+
+Є така думка, що в результаті множення 7×8 вийде 56. Поганий буде вкраїнський
+Фейсбук, якщо ніхто цього не заперечить і не запропонує свій варіант. 
+
+Романи про Віннету - наче дитяча катеринка, популярна в совіцькому дитинстві
+іграшка. А перестати грати не можеш. Заїхали в таун, купили сідел, пороху,
+рушниць, бобів. Сіли в каное, попливли, постріляли. Заїхали в таун, купили
+сідел, пороху, рушниць, бобів. 
+
+Була якось в садибі-музеї Карла Мая в Радебойлі, нарешті дізналась про нього
+більше. Загалом десь 100 романів написав і не тільки про індіанців (яких він не
+дуже то і бачив), а про далекі краї, де він ніколи не був. 
+
+Один з найперших продуктів, що ми переклали й озвучили в Міжнародній комерційній
+телерадіокомпанії (нині ІзяТіВі), був науково-популярний фільм про важку
+екологічну ситуацію в районі польського міста Катовіце - як там хворіють люди,
+які патології у вагітних... І, зокрема, показували великим планом пологи -
+розкинуті ноги, все відкрито, дитинка вискакує з лона... Я такого ніколи доти не
+бачив. Артистка, яка читала тексти, теж не бачила, тому на цьому місці
+запнулась. Нічого, відмотали плівку назад. Дитинка на екрані заскочила на місце.
+Знов пишемо, дитинка вискакує - і знов артистка запинається. Відмотуємо, дитинка
+вертається. Пишемо - вискакує. Знову запинка! І знов! І так разів десять! Ну
+буває таке. Маю мимовільне враження, ніби щось подібне відбувається 25 грудня і
+7 січня. 
+
+селфі веселкове/ чергове/ ліфтове 
+
+Claudia - це надзвичайно комфортний та фантастично м`який диван з просторим
+спальним місцем для двох та зручними нішами для білизни. У його створенні нас
+традиційно надихнула Італія, де особливо цінують домашній затишок і не
+задовольняються звичайними вузькими та більш жорсткими диванами. 
+
+Якийсь він стрьомноватий, та дуже пахне від нього Made in China, відхилено. 
+
+ну якщо в тебе є покриття 3G від київстару чи лайф.... Але всеодно в
+інтертелекома і покриття 3G краще, і кращі тарифи, про що писав я в сусідній
+темі 
+
+Та зараз можна будь-який взяти, хоч і за 1000 гривень. Картинка буде не чітка, а
+розмита. Краще трохи додати грошей, та взяти планшет+смартфон. Ми нещодавно
+подібний у смарт-шоп батькам брали, фірми Assistent, коштував близько 1600
+гривень. Звісно, можна ще нормальну модель знаних фірм і серед об'яв про вживані
+гаджети пошукати. Але ж ... це таке, ненадійне. Можна натрапити на вже битий та
+відремонтований гаджет, або на такий, що вже десь поплавав. Ще, як варіант,
+можна на тому ж олх пошукати - там є недорогі моделі. 
+
+Ну як вам цей серіал? Що думаєте? 
+
+Щось всі так хвалять, наче це якийсь "Breaking bad" чи "Гра престолів". Певне
+треба глянути. Коли закінчу з "Людиною у високому замку". Оце я розумію серіал.
+
+Ну ex.ua офіційно закрились самі. Прикрили fs.to. Що дуже прикро, хороший і
+зручний був ресурс. Особливо для перегляду серіалів. toloka то теж пірати ще ті,
+при чому мабуть єдиний ресурс, де можна знайти нові фільми з українською
+доріжкою. Крім того деякі вони своїм коштом озвучують. Такий собі невеликий
+аванпост українізації в інтернеті. Хоча там немало й піратського софту з різними
+активаторами. Від Windows до 1С. 
+
+Темне пиво виготовляють без всяких барвників. Ячмінні зерна обжарюють – виходить
+солод карамельного кольору. Добре темне пиво – густе, в'язке, як би маслянисте.
+Чим щільніше – тим ситніше. Темне пиво п’ють не разом, а замість їжі. Цей напій
+не призначений для відсвіжування . Зате гіркувате світле пиво просто створене
+для жаркого дня. Тому ситний обід краще запивати саме світлим пивом. У деяких
+марок пива є різновиди: особливе, класичне, спеціальне, портер. “Спеціальне” й
+“особливе” – легкі сорти світлого. В “класичному” – більше гіркоти й міцності.
+“Оригінальне” – зі світлих сортів найгіркіше й найхмільніше. 
+
+Будь-який пиволюб знає також, що пиво буває свіже й пастеризоване. Пастеризоване
+проходить процес термічної обробки. При цьому гинуть дріжджі, живі істоти.
+Отримується продукт, в якому все – мертве. Відрізнити пастеризоване пиво від
+свіжого можна за надписом на пляшці. Якщо там значиться “pasterizant”, значить,
+практично всі дріжджові клітини й бактерії в ньому вбиті . Пиво імпортне – і в
+пляшках, і в банках – завжди пастеризоване. 
+
+P.S. Осо��исто я вибираю і п'ю пиво в залежності від настрою, а на певній одній
+торгівельній марці не зупиняюсь - в кожній є своє улюблене: Львівське світле,
+Чернігівське біле, Славутич Ice, Оболонь біле... 
+
+Про скандал у пісочниці: як Гройсман відібрав в Омеляна паровозики, а також про
+Тіну Кароль та двері в Нарнію у шафі поліцейського — у новій серії «#@)₴?$0 з
+Майклом Щуром» 
+
+Майкл уклін тобі))) після твоїх випусків точно довше буду жити у цій чудовій
+державі, цім казковім царстві тварин які розмовляють і людей які щось людське у
+тваринах шукають))) 
+
+"Пошуршимо?" - це територія натхнення, гарного планування та розвитку. Тут ви
+можете знайти корисні поради щодо свідомого життя, реальні інструменти для
+гарного планування і море натхнення. Плануйте своє життя гарно! Автор - Таня
+Оселедько 
+
+Коли наша команда брала участь у згаданому вище змаганні Kaggle, ми
+використовували орендований на Amazon ресурс із 128 процесорів та 2 Tb
+оперативної пам’яті (x1.32xlarge Amazon EC2), що було одним із важливих чинників
+нашої перемоги на змаганні, оскільки дало можливість нам випробувати велику
+кількість моделей з великим набором створених ознак. Все це говорить про те, що
+навіть аналізуючи дані достатньо великих розмірів, у багатьох випадках можна
+обійтись без технологій Big Data. 
+
+Криза ліберальної моделі й — у ширшому сенсі — ліберального світоустрою зміцнює
+популістські тенденції в західних суспільствах. Нині покійний український
+дисидент Леонід Плющ казав про «позаморальні демократії», що формуються як у
+розвинених капіталістичних країнах, так і в третьому світі. Такі моделі
+зберігають систему виборної влади, політичний та економічний плюралізм, але
+нехтують етичними імперативами. Марін Ле Пен, якій вдається поєднувати
+патріотичний пафос із московськими грошима, що зобов’язують її фактично
+працювати в інтересах недружньої до Франції зовнішньої сили, ідеально пасує до
+окресленої державної формації. Вона здатна як звабити розгублених, незадоволених
+життям французів, так і згуртувати проти себе ті сили суспільства, що готові
+боротися за свої світоглядні цінності. Цілком може бути, що вуличні протести
+проти Марін виявляться ще масовішими, ніж марш американських жінок, обурених
+Трампом. Французи люблять, раптом що не так, виходити на демонстрації. 
+
+До Кутаїсі ми прилетіли зранку з польського міста Катовіце, позаяк набагато
+дешевше летіти звідти, ніж з України. Світанкове місто було темне, півсонне й
+порожнє, проте на головній площі пінився яскраво освітлений фонтан із
+позолоченими фігурами тварин і чекали на клієнтів пункти обміну валют. 
+
+Під Авдіївкою українські військові знищили групу терористів на чолі з
+"командиром" 1-го батальйону 100-ї бригади "ДНР", одним із найбільш досвідчених
+терористів "Греком". Про це повідомив журналіст Юрій Бутусов. 
+
+«Знищений сьогодні команди�� 1-го батальйону 100-ї бригади Республіканської
+гвардії "ДНР" позивний "Грек", був одним із найдосвідченіших польових командирів
+бойовиків, який воював починаючи зі Слов'янська, брав участь в боях на кордоні в
+секторі "Д" починаючи з червня 2014 го, в районі Маринівки, Сніжного,
+Саур-Могили, коли ряд наших підрозділів, в тому числі 72-ї бригади, були оточені
+російською регулярною армією і загонами найманців, також брав участь у боях за
+Ясинувату в серпні 2014-го, командував спецпідрозділом "Південь" бригади
+найманців "Схід", а після організації російським командуванням окупаційної
+армії, очолив 1-й батальйон Республіканської гвардії і вже два роки веде бої під
+Донецьком», - розповів Бутусов. 
+
+Виконання Мінських угод було заблоковано Росією та ватажками бойовиків
+самоназваних «народних республік», оскільки Кремль очікує отримати у цьому році
+більш лояльні угоди з боку нової адміністрації США та низки європейських країн.
+
+«Дуже важлива солідарна позиція країн ЄС, вже висловлена лідерами Німеччини,
+Франції, Великої Британії, що санкції мають тривати до повного виконання
+Мінських угод, тобто, до повернення Україною контролю над кордоном. А безпекові
+і гуманітарні питання мають бути першочерговими», — підкреслила вона. 
+
+За повідомленням, у перебігу рейду, здійсненого раніше в неділю, також загинув
+один американський спецпризначенець і троє були поранені. Це перший відомий
+випадок загибелі силовика США в бою від приходу до влади президента Дональда
+Трампа 20 січня. 
+
+Раніше в неділю в Ємені засоби інформації цитували слова неназваних єменських
+посадовців про те, що в операції у провінції Аль-Бейда брали участь кілька
+вертольотів. За тими повідомленнями, в сутичці в районі Якла цієї провінції
+загинули троє чільних діячів «Аль-Каїди», а загалом до 41 бойовика, а також 16
+цивільних людей. 
+
+Інших даних про цю спецоперацію наразі немає. 
+
+Джерело: Радіо Свобода 
+
+Премію MTV Video Music Awards-2016 вночі на 29 серпня вручили у Нью-Йорку. На
+поважне щорічне свято прибули зірки кіно і музиканти. Ефектна співачка Бейонсе,
+яка цьогоріч “загребла” аж шість статуеток, прибула з донькою, схудла Кім
+Кардаш’ян — з чоловіком. А ще були Брітні Спірс, яка востаннє виступала на MTV
+Video Music Awards ще дев’ять років тому, а також Нікі Мінаж, “чорна пантера”
+Наомі Кемпбелл, Гайді Клум і навіть олімпійський чемпіон Майкл Фелпс з
+нареченою… 
+
+Спеціальну премію імені Майкла Джексона за досягнення у музичній кар’єрі вручили
+барбадоській виконавиці у стилі ритм-н-блюз Ріанні. Церемонія нагородження
+запам’ятається Ріанні не лише особливою нагородою, а й романтичним освідченням.
+Бойфренд співачки, репер Дрейк, просто на сцені освідчився їй у коханні. “Вона —
+та людина, в яку я закоханий з 22 років. Вона — один з моїх найкращих друзів у
+світі. Все своє свідоме життя я рівнявся на неї, попри те, що вона молодша від
+мене”, — сказав Дрейк. Після цього він поцілував кохану. У травні західні ЗМІ
+повідомили, що репер і співачка почали зустрічатися. Однак, пара свій роман
+офіційно досі не підтверджувала. 
+
+Насправді саме люди роблять компанію Google такою, якою вона є. Ми наймаємо
+розумних і цілеспрямованих людей, але віддаємо перевагу здібностям над досвідом.
+Хоча працівники Google мають спільні цілі та бачення компанії, ми представляємо
+всі верстви населення, розмовляємо десятками різних мов, уособлюючи всесвітню
+спільноту наших користувачів. 
+
+Відео про виступи керівників, події та продукти можна переглянути в офіційному
+каналі Google на YouTube. Тексти відео, інтернет-трансляції чи старіші відео з
+2005 року можна знайти в архіві. 
+
+Для тих, хто в Варшаві: 1 лютого в Teatrze Polskim - Сестри Тельнюк!
+Warszawiacy, nie przegapcie!)) 
+
+(З нетерпінням чекаю оприлюднення нової пісні Сестер - на моє "Од такої
+тоски...": чула студійний запис, це бомба!) 
+
+Сьогодні - важлива дата: 45 рр. тому стартувала інша, куди менш відома (і досі
+дуже погано вивчена) "гібридна війна" Кремля проти України - т.зв. спецоперація
+КГБ "Блок", жертвами якої стали десятки тисяч людей (сотня-друга "відсидентів",
+про яких згадують, - то була тільки вершина айсберґа). Почалась "темна доба"
+"щербиччини" - на цілих 17 рр. (Щербицьким Москва замінила Шелеста пізніше, в
+червні 1972-го, коли каток репресій уже був розкручений на повну.) 
+
+Коли сьогодні нарікаємо, "чому в нас у владі весь час злочинці й дебіли",
+непогано б розуміти - та от саме тому)). 17 років планової "неґативної селекції
+еліт" - ось чим була щербиччина в реалі: діра в еволюції, винос "національного
+мозку". А за одне покоління такі історичні травми не лікуються (особливо, якщо
+їх і не лікувати!). 
+
+І це, далебі, не найгірше джерело оптимізму - пам'ятати, що все в нас могло бути
+значно, значно гірше... ((( 
+
+Текст Василя Овсієнка - старий, але досі найбільш "підручниково"-інформативний,
+для тих, хто не застав і не пам'ятає: http://umoloda.kiev.ua/number/163/0/71564
+
+ОК, про інавґурацію самі-знаєте-кого. Днями в одному (інтернаціональному)
+товаристві довелося стати свідком дискусії - а чи знала ж американська розвідка,
+що Росія готує війну проти України? (Гарні люди такі непозбутньо наївні!) 
+
+Розвідка, кажете? Та про це тільки що на парканах панам десіжин-мейкерам не
+писали! (Далі див. передмову до "І знов я влізаю в танк...")) От, напр., за цим
+лінком - стаття в The Washigton Times за жовтень 2008 р. (2008-го, Карл!), дуже
+раджу: http://www.washingtontimes.com/…/2…/oct/12/europes-next-war/ 
+
+Я жінка не лиха, але пам'ять у мене добра. І, так, я пам'ятаю, як у січні-2014
+жодне "дружнє" амер. видання не взяло до друку мою розпачливу статтю, написану
+після перших убивств на Майдані (надрукували - тільки шведська Dagbladet та
+німецька FAZ: остання тому, що там знайома журналістка з добрим стажем роботи в
+Москві знайшлася - вкурила тему!). І своє тодішнє листування з ам��р. редакторами
+я теж зберегла - колись непоганий іст. документ буде. 
+
+Так що все закономірно, час збирати каміння. І не кажіть потім, що вас не
+попереджали... 
+
+Мені щиро жаль - я любила Америку (зараз поставлю собі New York, NY у виконанні
+Сестер Тельнюк: попрощатися з тою, яку любила). І, так, я вболіватиму за те, щоб
+вона таки вигреблась із цієї ями, в яку так довго йшла, - хоч би тому
+вболіватиму (цинічно), що від цього все ще залежить розклАд на цілій нашій
+кульці... От замовлю собі багато-багато попкорну - і вболіватиму, чесно. 
+
+Діп, так би мовити, консьорн. 
+
+Те, що Харків - прифронтове місто, пізнати вже по тому, як публіка слухає "Ми,
+депортовані. Кода": з перших же слів зал ціпеніє, і ти читаєш у гробовій тиші -
+з відчуттям, ніби ріжеш по живому. (ні в Києві, ні у Львові, ні в Дніпрі - в
+жодному іншому місті, де я досі читала на презентаціях цей текст, подібної
+реакції не було). 
+
+А після слів «Скільки часу вам треба, щоб спакуватись, коли на порозі вашого
+дому стануть люди з автоматами й скажуть вам: виносьтеся, транспорт жде?» - по
+залу пробігає легенький дрижачок електричного струму, і десь у задніх рядах
+чоловічий голос стиха буркає, собі під носа: 
+
+- Десять хвилин. 
+
+Це й є те, чого вам не розкажуть про Харків у жодному ЗМІ. Те, що ви "хотіли
+знати, але боялися запитати". Ось із цим відчуттям тут люди й живуть. 
+
+І це багато чого пояснює. І не тільки про Харків. 
+
+Убиту браконьєрами лосиху з Чернігівщини шкода, але писати, що вона була
+вагітна... 
+
+Бо 
+
+корови, лосихи, олениці -- тільні; 
+
+вівці й кози -- кітні; 
+
+свині -- поросні; 
+
+суки, лисиці -- щінні; 
+
+кобили -- жеребні. 
+
+А які кішки? 
+
+70 років тому, 27 січня 1945 року браму табору Аушвіц відкрили солдати 100-ї
+Львівської дивізії з батальйону майбутнього Героя України, полтавчанина Анатолія
+Шапіро. 
+
+Цей момент був зафіксований іще одним вихідцем з України – киянином Володимиром
+Юдіним, фотокореспондентом газети "За честь Батьківщини" Першого Українського
+фронту. 
+
+Нагадуємо, Аушвіц - один із найбільших концентраційних таборів нацистської
+Німеччини, який розташували на території Польщі (біля м. Освенцим) впродовж
+1940-1945 рр. Аушвіц став для світу символом Голокосту, геноциду й терору. 
+
+Дослідники припускають, що в’язнями концтабору Аушвіц було близько 110 тис.
+осіб-вихідців з України: військовополонені червоноармійці, члени Організації
+українських націоналістів, депортовані за спротив вивезенню на примусову працю
+або втікачі з цих робіт, зокрема - близько 95 тисяч закарпатських євреїв. 
+
+17-21 січня 1945 року близько 60 тисяч в’язнів, які могли рухатися, нацисти
+змусили пішки відійти (т.зв. "марш смерті") в тил Третього Рейху. 
+
+Матеріал підготовлений співробітниками Українського інституту національної
+пам’яті. 
+
+ПОПЕРЕДЖЕННЯ: Деякі фото містять зображення нерекомендовані для перегляду дітям
+та людям із вразливою психікою. 
+
+У березні 1918 р. крутянців перепоховали на Аскольдовій могилі. Наразі вдалося
+встановити та перевірити життєписи вісьмох героїв та віднайти шість їхніх
+фотокарток. Пропонуємо читачам подивитись у вічі захисникам Києва від
+московських окупантів. 
+
+Будь ласка, заповніть анкету або завантажте своє резюме. Ми обов'язково вийдемо
+з Вами на зв'язок. 
+
+Ви також можете надіслати своє резюме на адресу hr@sushiya.ua 
+
+Вітаємо в команді «Сушия»! 
+
+Учасники "блокади" на Сході своїми діями в першу чергу шкодять державі 
+
+Показово, що групи в соціальних мережах, які поширюють заклики до масових
+заворушень на річницю Революції Гідності, адмініструються з Москви 
+
+Бойовий досвід ветеранів Афганістану став дуже цінним для перших кроків
+оновлених Збройних Сил. 
+
+Серед воїнів, які пройшли вогняне горнило Афганістану, більш ніж 160 тисяч наших
+земляків 
+
+Вітаю Україну зі світлим святом Стрітення Господнього! 
+
+Підписав Указ про нагородження генерал-полковника Геннадія Воробйова орденом
+Богдана Хмельницького I ступеня посмертно. 
+
+Важливо зберігати санкційну політику ЄС щодо РФ до повного відновлення
+суверенітету і територіальної цілісності України, включно з Кримом 
+
+Тепер експеримент, коли 50% понадпланових надходжень митних зборів направляються
+на ремонт доріг, розповсюджуємо на всю Україну 
+
+Незабаром біля Коломиї буде збудовано завод з виготовлення автозапчастин. Це
+дасть 8 тисяч робочих місць для людей 
+
+Це для ворога військові славетної 72-ої бригади, які захищали Авдіївку, - «Чорна
+бригада», а для нас – світле і хоробре військо! 
+
+якщо хтось де проводить ритуальні танці для закликання весни, то я б радо
+приєдналась. в зимі більше нема сил перебувать, нумо рухатись далі 
+
+микола вересень – український джон малкович (висновок підкріплений переглядом
+трейлера the deadman`s path, поза всією його абсурдністю) 
+
+ледь не забула вкотре сказати, що джуд лоу звісно ж неймовірний актор. 
+
+їм гостру пасту і шукаю свій еквілібріум (вчора, сьогодні й завтра) #вихідні 
+
+Мені здається, всім бабам треба відключити інстасторіз, або ввести ліміт на
+пости туди. 
+
+Дівчина мордувала кошеня (дали 2 роки умовно) - народ злиться бо мало;
+Коломойський наєбав країну на 150 млрд - народ мовчить. Країна абсурду 
+
+Бангладеш та «Укроборонпром» домовляються про модернізацію «АНів» 
+
+Проект модернізації Ан-32, а також програми з ремонту бойових літаків та
+вертольотів були обговорені керівництвом ДК «Укроборонпром» з Головою делегації
+Збройних сил Республіки Бангладеш паном Наімом Насаном. Зустріч відбулась в
+рамках участі Концерну в спеціалізованій авіакосмічній виставці AeroIndia-2017.
+
+Зустріч дозволила актуалізувати значну кількість проектів, в найшвидшій
+реалізації яких зацікавлені обидві сторони. 
+
+Станом на 2016 рік ВПС Республіки Бангладеш володіє 3 Ан-32. 
+
+Міжнародна авіакосмічна вистав��а AeroIndia проводиться в Індії вже в одинадцяте
+і за цей час стала центром з розвитку співпраці оборонних підприємств авіаційної
+галузі в усій Азії. Учасниками виставки є провідні світові компанії військової
+та цивільної авіапромисловості. 
+
+Дякую за роботу. Підписана вже давно і з радістю відкриваю кожен пост, багато
+чого з того публікую у своїй стрічці - хай друзі теж радіють. 
+
+Нажаль, такого яскравого щоденного промо сучасних кроків України уперед не дає
+жоден український телеканал. Тобто, може якийсь щось й подає, але це якось
+губиться серед міжпартійного суєтного бруду, що заполонив ефір. 
+
+Очі. Ось що весь час вибиває і "ріже" професійно та ідеально вибудуваний
+епатажний засексуалений публічний образ Даші Астаф’євої. Серйозні сумні очі. Це
+стало зрозуміло під час нашої розмови, на яку співачка прийшла без макіяжу, в
+темному м’якому спортивному костюмі, без звичних сценічних атрибутів і
+аксесуарів. Напередодні в ужгородському нічному клубі "KontraBass" Даша
+виступила в новому для себе амплуа – діджея. Про дорослішання, пошук себе,
+гармонію і справжність – в інтерв’ю для Varosh. 
+
+Я починаю з клубної музики, оскільки попит на неї зараз найбільший. І для
+досвіду мені потрібно його відпрацювати. До того ж, поки що я працюю в
+елементарних програмах. Але поступово мені б хотілося викристалізувати свою
+особисту лінію. Мрію працювати в напрямку характерних вечірок. Наприклад,
+old-style мені дуже подобається. Можливо, вам здасться дивним, але в житті я
+майже не слухаю попсу. Люблю старі фільми, романси. У цих виконавців
+відчувається талант і харизма. Їх ні з ким не переплутаєш. 
+
+Не знаю, можливо, він дуже глибоко. Але мені насправді дуже затишно зараз.
+Незважаючи на все те, що відбувається навколо. Просто я дуже все близько
+сприймаю до серця. Мене дуже хвилює, що відбувається назовні. Так багато
+байдужих людей… Навіть серед тих, хто намагаються виглядати гіпер-небайдужими.
+Наприклад, волонтери. Серед по-справжньому відданих справі людей, трапляються
+такі, що я не можу це передати словами. Вони ніби допомагають воїнам, тваринам,
+дітям, але часто там у того всього є така сторона … Це страшно. Це засмучує.
+Старшою стаєш, починаєш розбиратися у всьому цьому, і потім не знаєш, як дати
+раду своїм емоціям. Тому я зараз створила такий свій світ, у якому зачиняюся зі
+своєю коханою людиною, і в якому нам затишно. Ми вимикаємо телефони, не дивимося
+новини, не обговорюємо їх, не сваримося. В один момент я відрізала все. І завела
+звичку складати графік дня, спілкуватися з людьми в рамках графіку, а потім
+вимикати телефон і не хвилюватися, що хтось образиться. І я почала володіти
+своїм часом. І отримала гармонію. Зараз мені подобається повертатися додому. Це
+мій улюблений момент протягом дня після примірок, інтерв’ю, виступів. Мені добре
+там, звідти не хочеться виходити. Ось т��кий результат всіх цих років на сцені –
+мені захотілося бути домашньою. 
+
+Як і «технічний об'єкт», «конструкція», «виріб», слово «пристрій» зазвичай
+використовують, коли відсутній точніший термін. 
+
+Парціфаль (нім. Parzival) — містично-куртуазна поема Вольфрама фон Ешенбаха.
+Датується 1200—1210 роками та містить 25000 віршованих рядків. Твір написаний
+середньоверхньонімецькою мовою на основі незакінченої поеми Кретьєна де Труа —
+«Персеваль, або повість про Грааль» (фр. Perceval, le Conte du Graal). Вольфрам
+збільшив обсяг тексту, довів до кінця фабульні зв'язки та вніс деякі зміни в
+основний сюжет, розроблений Кретьєном, але в цілому дотримувався задуму
+останнього. Провідною темою твору є пошуки Святого Грааля, проте ці пошуки
+несуть, насамперед, психологічний характер. Парціфаль проходить шлях покаяння та
+внутрішнього переродження наївної душі та досягає досконалості. «Парціфаль» став
+джерелом для однойменної музичної драми Ріхарда Вагнера 1882 року. 
+
+Рулон Гарднер (англ. Rulon Gardner) — американський борець греко-римського
+стилю, чемпіон світу, дворазовий чемпіон та срібний призер Панамериканських
+чемпіонатів, срібний призер Панамериканських ігор, володар Кубку світу, чемпіон
+та бронзовий призер Олімпійських ігор з греко-римської боротьби.
+Панамериканський чемпіон з вільної боротьби. Став широко відомим після перемоги
+у фіналі Олімпіади 2000 над найкращим борцем греко-римського стилю XX століття
+Олександром Кареліним. Занесений до Національної зали слави боротьби у США
+(2010). 
+
+така дурна аж ся світить 
+
+Французька актриса українського походження Ольга Куриленко стала зіркою одного з
+урочистих заходів у рамках Паризького тижня моди. 
+
+На червону доріжку 37-річна "дівчина Бонда" вийшла в розшитому пайєтками чорному
+комбінезоні від "Armani", виставивши на огляд чималу частину своїх грудей, але
+цнотливо закривши соски бретелями. 
+
+Про це пише "The Daily Mail". 
+
+Нагадаємо, восени 2015-го року Куриленко народила первістка, сина Александра. А
+менш ніж за рік позбулася "вагітних" кіло та позувала у купальнику. 
+
+Як відомо, Ользі за звання власниці найепатажнішого вбрання Паризького тижня
+моди доведеться позмагатися з юною Беллою Хадід, яка показала соски через геть
+прозору сукню. 
+
+Чому ви жіночі циці зневажливо називаєте цицьками. 
+
+Бойчук - один із співзасновників Нью-Йоркської Групи, був співредактором річника
+цієї ж групи «Нові Поезії» (1959–1971), ініціатором і головним редактором
+нью-йорксько-київського літературно-мистецького квартальника «Світо-Вид»
+(1990–1999). Член національної Спілки письменників України. 
+
+Окрема увага була приділена активізації економічної складової двосторонньої
+співпраці. Співрозмовники досягли домовленості про проведення чергового
+засідання Спільної міжурядової українсько-туркменської комісії з економічного та
+культурно-гуманітарного співробітництва вже ближчим часом. 
+
+Петро Порошенко та Гурбангули Бердимухамедов обговорили також питання залучення
+українських компаній до реалізації інфраструктурних проектів у Туркменістані. 
+
+8-10 лютого у Запоріжжі, в рамках соціальної програми дружини Президента України
+Марини Порошенко, проходив третій етап спеціалізованих тренінгів «Інклюзивна
+освіта – рівень свідомості нації. Досвід. Перспективи. Результати». Навчальний
+курс пройшли 75 фахівців психолого-медико-педагогічних консультацій Запорізької
+області, де з липня 2016 року Благодійний Фонд Порошенка спільно з Міністерством
+освіти і науки України реалізує експериментальний проект по впровадженню
+практичної моделі інклюзивного освітнього середовища. 
+
+Інтернет-магазин Amazon оголосив про розробку нової форми доставки. Замовлення
+тепер доставлятимуть просто на поріг покупця за допомогою безпілотних літальних
+апаратів та парашутів. Тож тепер читачі зможуть отримувати книги просто з неба 
+
+Amazon подав заявку на патент цього способу доставки 14 лютого. Випробування
+технології проводилось протягом грудня у Кембриджі (Великобританія), і, як
+показали результати, доставка може тривати близько 30 хвилин, що значно швидше
+та ефективніше, ніж доставка багатьма іншими методами. 
+
+Оскільки літальний апарат під час доставки перебуватиме в русі, технологія
+передбачає регулювання сили, докладеної до посилки під час спуску, а також
+систему відслідковування процесу «падіння» замовлення на землю. Передбачається,
+що дрон літатиме на висоті до 120 метрів і нестиме пакунок до 2,5 кг. Ймовірно,
+Amazon буде використовувати цей спосіб тільки для доставки певних типів товарів.
+Наприклад, ефективніше так надсилати книги, ніж комплект келихів. 
+
+Ранні прояви параної: коли я говорю чеською, мені здається, що це вигадана мова
+і люди навколо мені підігрують. 
+
+21 березня - весняне рівнодення. 
+
+Вулиці Відня та тепла погода надихають на гарні думки, прогуляйтесь зі мною;) 
+
+Життя - це транспортна система Києва і ти в ній - метро на Троєщину 
+
+трохи підофігів,коли побачив,що в угорськ паспорті графа"національність"виділена
+жирним і більша за решту тексту О_о 
+
+Українська з французьким акцентом - це нереальний вухоргазм 
+
+Державне підприємство «Конструкторське бюро „Південне“ ім. М. К. Янгеля» було
+створено 1951 як конструкторський відділ Південного машинобудівного заводу з
+виробництва військових ракет. 
+
+Переконайтеся, що у вашому інтернет-браузері дозволено використання Cookies і
+JavaScript. Якщо ви не знаєте, як це перевірити, забули пароль або виникли інші
+питання — зверніться в нашу Службу підтримки. 
+
+Спеціальна пропозиція! Зареєструйтеся і сплачуйте регулярні рахунки без комісії
+протягом перших 2-х місяців* разом з нами! 
+
+* Нові зареєстровані користувачі протягом перших 2-х місяців сплачують без
+комісії ��иставлені електронні рахунки за комунальні послуги, телефон, інтернет
+та телебачення (за виключенням оплати рахунків за реквізитами компанії). Після
+2-х місяців встановлюються базові тарифи на послуги. 
+
+Ви можете здійснювати платежі через Інтернет-банк Приват24, додатки Privat24,
+SMS -банкінг, термінали самообслуговування, банкомати, у відділеннях,
+зателефонувавши на номер 3700. 
+
+Катя - мала бути місс могилою! Супер сексі - щойно я так ходжу вдома, але без
+жирафіків, колготів і ведмедиків, і в тапцях. Але млію від дівчат, що вдягаються
+як я вдома 
+
+Катю,Катю!!!хто він??!!! ))як романтично!!!!!))) 
+
+Щоб кожен раз не створювали нових тем пропоную зробити одну і прикріпити її
+зверху всіх тем. Тернопіль-Калуш Кудою краще? 
+
+Шоб не муляло у флуді, і шоб не викинуте було (флуд же чиститься), переніс сюди.
+Писатиму тут про свої успіхи в справі імплементування UEFI на кількох mips і arm
+одноплатних компутерах (ОПК). 
+
+Це явно не все. А Вінда взагалі пропонувала спочатку "цей диск не форматований,
+зробімо це!". Потім в "керуванні дисками" стало ясно шо вона баче захисну MBR.
+Ну а це вже пішов подивився на крепексі вміст /dev, а також mount - l, -
+перелічує змонтовані фс дерева. 
+
+Далі вона бере кожен з 5-ти елементів, і вставляє їх в дерево кожен в свій
+вузол. Це логарифмічний пошук і ніколи не вироджений в лінійний (це ж
+червоно-чорне дерево, bitches!). За довжиною словника (тобто об'єднання множин
+класів на які є лише посилання, на яких є зразки і на яких є і те і інше). Але
+головне цей алгоритм логарифмічний за цією довжиною. 
+
+Клод Сімон, Гемінґвей, Бернанос, Мальро, ті згадані вище відомі письменники були
+сучасниками або майже сучасниками подій громадянської війни. Вони знали про неї
+водночас і більше, і менше за мене. На відміну від них я дивлюся на ті події з
+дистанції, не так, як безпосередні учасники, маю зовсім інший досвід їх
+переживання. Я дуже чутлива до того, як події, що відбулися в Іспанії в
+1936–1939-му, позначаються на сьогоденні. Факт, що під час воєнних протистоянь
+усі пристрасті радикально загострюються. Це історична константа, коли хочете.
+Релігійний фанатизм іспанців 1936 року — чи можна його порівняти з тими
+процесами, які відбуваються в релігійній царині сьогодні, у наші дні? Чи ту
+жорстокість і політичну ненависть тодішніх політичних промов ми можемо знайти в
+нашому сьогоденні, у дописах соцмереж? Байдужість Європи в 1930-х до подій в
+Іспанії, заплющування очей на те, що насправді відбувалося, здається, можна
+порівняти з байдужістю сучасної Європи до того, що відбувається на її теренах, в
+Україні. Оте заплющування очей не дало розгледіти початок великої трагедії, яка
+торкнулася всієї нашої частини континенту. Коли підписали Мюнхенські угоди в
+1938-му, розділили Чехословаччину, потисли одне одному руки й думали, що жодних
+наслідків це за собою не потягне. Чи не знаходимо ми в наш час той самий
+прецедент? 
+
+Звичайно це реклама, але, оскільки автор наполягає шо він хоче поради я, як
+щирий фанат і ентузіаст ОС Windows, і лояльний користувач корпорації майкрософт,
+кажу - правильно, ти правильно вибираєш. Або рекламуєш. Я не купив арм-базований
+майкрософтівський Surface з Windows RT тіке того шо не схотів чекати - і купив
+відроїдний планшет. І це жах. Попри нормальну апаратну частину - відро і вся
+софтваря в ньому крім пари програм - це суцільний жах. Неюзабельний! бо опера
+міні зберігаючи файли як ім’я обирає край урла - вона ж думає шо корцінка - це ж
+статичний вміст, і край урла закінчується на ім’я файла з розширенням файла,
+всьо чотко, та не ті часи зараз, і навіть в урлі фотки ми маємо квері шматок, і
+він кілометровий! Воно приємне, а до хорошого звикаємо швидко. 
+
+I 'm on the wagon. Маю зізнатися, що коли я почула цю фразу вперше (років в 15),
+я надавала їй зовсім іншого значення. (І це вперше цьогоріч я виспалася, бо
+спала до 1 юху) #гібкійзож 
+
+хотіла натиснути реплай, а видалила комент) сорі. Хотіла написати, що
+погоджуюся) 
+
+мені – добре 
+
+київ – сонцелитий 
+
+Ти мій особистий сорт поезії і неологізмів 
+
+Ооо, а я читаю це якраз в дорозі назад в київ (сережка постійно в гаманці з
+собою) 
+
+Бліна. Ну ладушкі. Тоді рекомендуй злачні місця?! 
+
+Доброго дня! Хотілось би зпитати, ви плануєте друкувати книгу Коннора Франти
+"Робота в процесі"? 
+
+а правда ж цьогоріч на Ночі Поттера 25 лютого конкурси будуть не лишень дитячі?
+ми всеньким студентським театром завітати плануємо. і готові до питань а-ля
+назвіть повне ім*я Дамблдора... до речі, може, вам аніматори ще потрібні? ;) 
+
+Катя, Вінниця, Україна. 2017-02-02 15:21:11 
+
+Дуже жаль, що на сайті ціни на книги такі ж, як і в магазинах... 
+
+Ірина, Івано-франківськ. 2017-01-31 19:10:46 
+
+Маю два чудові ілюстровані видання Гаррі Поттера. Але написи на суперобкладинках
+не збігаються. На другій книжці написи вище, ніж на першій. Це нормально чи ні?
+Дякую. 
+
+А що - вони мали збігатися?.. Все пропало, відмовляйтеся від книжок... 
+
+Не турбуйтеся Олексій, це нормально,так, там є невелика розбіжність. Це не
+ознака підробки. Шановне видавництво, людина явно просто переймалася чи не є це
+зміщення чимось на зразок темного логотипу на ваших класичних виданнях "Гаррі
+Поттера", яке означало свого часу підробку книги (пам'ятаю в якомусь виданні
+"Поттера" про це згадувалося в кінці книги). Тому людина і перейнялася. 
+
+Звичайно Ваші книги роздягають мою пенсійну картку але я це роблю з гордістю за
+мою Україну. І хоча Ашан - це трохи наш магазин але для мене Ваші автографи
+дорожче за орден Почесного Легіону. Ми дуже зраділи та чекали на зустріч в
+Бучанській гімназії але ви загрипували... Ми чекаємо на зустріч - адже дотик до
+видавця побачити Вашу радісну посмішку та потонути в чарах продукції - це спомин
+на багато років та добре щеплення поважати та цінувати свою країну... 
+
+Я не представник видавництва, та все ж підкажу вам. На сайті є розділ "книги" а
+в нім - "готуються до друку". Там ви можете побачити що видання "в'язня
+Азкабану" готується на грудень 2017 року. Приношу вибачення видавництву що так
+часто вклинююсь в коментарі. Просто мені приємно бувати на вашому сайті, і
+цікаво читати що пишуть люди). 
+
+У 17му році 3го ілюстрованого Поттера не буде. Художник Джим Кей взяв перерву на
+1 рік. 
+
+Шановна"А-ба-ба...", чи плануєте випустити оновлене видання "Фантастичних
+звірів" Ролінґ з додатковою інформацією про 6 нових звірят, новою передмовою
+Ньюта та новими ілюстраціями?
+https://www.pottermore.com/news/updated-edition-of-fantastic-beasts-library-book-will-include-new-magical-creatures
+
+Доброго дня! Коли буде другий ілюстрований Поттер в Ашані?? Дякую ! 
+
+Мар'яно, "Граф Монте-Крісто" виходив українською ще далекого 1924 року, три з
+чотирьох томів оцифровані, можна завантажити тут: http://toloka.to/t73252 
+
+Доброго дня! Давно хотіла придбати "Алісу", а тепер, коли з`явилася можливість,
+"товар відсутній" у київському інтернет-магазині. Не підкажете, будь ласка, як
+скоро з`являться нові примірники? 
+
+Пічаль пічаль. День народження ближчає, а книги Гаррі Поттера від ілюстратора
+Джима Кея все нема:(( 
+
+Не печальтеся, дитятко. Книжка буде, все в порядку. Відгадайте-но загадку: не
+тепер і не в четвер, а на день раніше, хоч тижнем пізніше.:) І.Малкович. 
+
+Шановне видавництво!Прочитала на Вашому сайті про книгу "Сіроманець" Миколи
+Вінграновського. Коли можна очікувати таке видання?І чи ви не маєте в планах
+видати чудові вірші Тамари Коломієць?Моя найулюбленіша книга з дитинства "Гарна
+хатка у курчатка" і досі в моїй пам'яті. 
+
+Доброго вечора! Вчора отримав восьму частину Гаррі Поттера і щойно її дочитав.
+Хотів подякувати за чудове видання та можливість першими прочитати в перекладі з
+оригіналу. Якщо мої зауваження вірні, тоді було приємно допомогти. 
+
+Я заказала книжку"Гаррі Поттер і прокляте дитя" 1 жовтня. Мені досі не
+відправили і не повідомили коли відправлять Коли подзвонила, не відповіли,
+написала на пошту те ж саме. Я пишу куди тільки можу, бо не знаю що робити.
+Книжку оплатила зразу, а від книгарні відповіді немає. Якщо можете допоможіть і
+підкажіть, що я маю робити Можливо це якась помилка 
+
+Велика сердечна Вам подяка за те, що не лишили українських потероманів
+задоволення потішитись ілюстрованим Гаррі Поттером! Так постаралися для нас )
+Нарешті я отримала свою довгоочікувану книгу, з таким нетерпінням летіла на
+пошту в дощ, як не знаю що... ;)) І ще одна коштовність в гаріпотерівську
+колекцію від улюбленого видавництва! Дуууже розкішне і якісне видання, і доречі,
+красивіше за оригінал, хе-хе... Бо це ж «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» ;)) В мене просто
+відвисла щелепа від отриманого!! АЛЕ, додам, на жаль, не викликають в мене
+бажання ілюстрації Джима Кея гортати і переглядати їх знову й знову, все ж люблю
+світ Гаррі Поттера від Владислава Єрка, на його ілюстрації можна як на вогонь,
+дивитись вічно! ;) Тому, ніщо не може бути краще, ближче і тепліше саме
+українського ГП ;) Ще раз дякую Вам за Вашу велику працю, за магію і чари!
+Українські потеромани однозначно найщасливіші в світі!! Я просто сама собі
+заздрю! ;)) ДЯКУЮ!!! Олена, Херсон, Україна. 
+
+Браузер клієнта повинен підтримувати роботу за протоколом SSL з довжиною ключа
+128 біт. Вам необхідно встановити останню версію інтернет-браузера, що
+використовується Вами. Змініть у разі необхідності налаштування браузера за
+зразком: - у пункті меню «Властивості»/«Зміст»/«Автозаповнення» відключити режим
+автозаповнення імен користувачів і паролів у формах; - у пункті меню
+«Властивості»/«Додатково»/«Безпека» вибрати «Не зберігати зашифровані сторінки
+на диск». 
+
+У травні гурт виступив на сцені міжнародного фестивалю татуювань
+«TattoCollection 2015» та разом з гуртом YouCrane влаштував міні-тур містами
+Західної України з завершальним концертом у Києві. У червні музиканти відвідали
+Переяслав-Хмельницький та виступили на фестивалі «Рок-Булава». 
+
+Ввечері 2 березня, якраз напередодні дня народження Насірова, у Феофанії
+відбулось чергове дійство, головними дійовими особами якого були слідчі і
+"напівпритомний, ледь живий" український чиновник. У соцмережах це одразу
+викликало ціле торнадо обговорень і жартів. Найцікавіші і найважливіші думки із
+цієї дискусії зібрала "Українська правда". 
+
+ОПЗ запускається та інші головні економічні новини за 2 березня. 
+
+Також, група СКМ, кінцевим бенефіціаром якої є бізнесмен Ринат Ахметов, заявляє,
+що її підприємства на тимчасово неконтрольованих територіях Донецької та
+Луганської областей будуть продовжувати працювати відповідно до законодавства
+України. 
+
+Про МВФ. Міністр фінансів Олександр Данилюк повідомив, що підписання Меморандуму
+з Міжнародним валютним фондом - це питання найближчих днів. 
+
+А глава Національного банку Валерія Гонтарєва заявляє, що Міжнародний валютний
+фонд надіслав фінальну версію меморандуму співпраці 1 березня. 
+
+Доречі, про Гонтарєву. Голова Національного банку не виключає, що може залишити
+цю посаду. 
+
+"Таке може відбутись, але я наголошую, що офіційно НБУ за місяць подасть
+повідомлення (про відставку - ред.), ми таке повідомлення не робили і все
+правління НБУ працює за графіком дуже щільно", - сказала очільниця Нацбанку,
+відповідаючи на питання журналіста. 
+
+Що так обурило білорусів? Їх просто образили, ледь не поголовно записавши в
+«дармоїди». Ідея документа під назвою «Декрет № 3 «Про запобігання соціальному
+утриманству» з’явилася 2014 року, а реалізовувалася 2015-го, коли він був
+підписаний. Суть декрету в тому, що громадяни, які працюють у рік менш як 183
+дні, мають відшкодовувати витрати на соціальні блага, якими нібито користуються:
+безплатна медицина, державні дитячі садки й школи тощо. Отже, «дармоїди» повинні
+сплатити податок у розмірі 20 базових величин (приблизно $225 за нинішнім курсом
+валют). 
+
+Ідея полягала не так у тому, щоб поповнити бюджет із кишень «дармоїдів», як у
+стимулюванні роботодавців і працівників, які виплачують та отримують зарплати в
+конвертах, вийти з тіні. Від самого початку влада зіткнулася з великою
+проблемою: кого вважати таким, що працює неналежний термін? Замість акул
+тіньової економіки до категорії «дармоїдів» потрапили найменш забезпечені
+прошарки населення: матері, що перебувають у декретній відпустці, люди, які
+доглядають за літніми батьками або родичами-інвалідами, ті, хто працює вахтовим
+методом (та й не вахтовим теж) за кордоном, безробітні, які довгий час не можуть
+знайти роботу з гідною оплатою, фрилансери, представники творчих професій і
+навіть спортсмени, які «працюють» тільки на чемпіонатах різних рівнів. 
+
+«В Україні вже працюють лоукости Pegasus та Wizz Air в аеропортах «Київ» та
+«Львів». Не раз заявляв про наміри зайти на наш ринок ірландський Ryanair. Однак
+лоукости зазвичай, перш ніж заходити на ринок, дуже довго вивчають його, йдуть
+лише туди, де робота гарантовано буде рентабельною. Їх цікавлять лише потужні
+пасажиропотоки, чим Україна наразі похвалитися не може», — каже авіаційний
+експерт Богдан Долінце. 
+
+Проблема пошуку інвестора актуальна для всіх українських аеропортів. Однак тут
+всю ситуацію псує питання власності. Річ у тім, що лише два аеропорти в Україні
+державні («Львів» та «Бориспіль»), два в концесії («Київ» (Жуляни) та «Одеса»),
+а решта в муніципальній власності. Якщо аеропорт у муніципальній власності, то
+кошти з бюджету міста. Годі й казати про те, що міські бюджети традиційно мають
+дуже багато нагальних статей витрат, через що грошей на аеропорти, які є не
+надто прибутковими, не вистачає. 
+
+Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей першою серед іноземних лідерів
+зголосилася зустрітися з президентом Трампом після його інавгурації. Попри те що
+більшість британців не приймають поглядів і політики нового президента США, Мей
+звернулася до колеги з теплими словами. До того ж передала запрошення від
+королеви: новообраний президент може зупинитися в Букінгемському палаці під час
+офіційного візиту. Ніхто з попередників Дональда Трампа не відвідував Велику
+Британію так скоро після вступу на посаду. 
+
+Британські можновладці дали зрозуміти, що не мають наміру скасовувати візит, як
+того вимагають протестувальники. Останні стверджують, що приймати Трампа в
+Букінгемському палаці — ганьба для королеви. Близько 1,8 млн британців, які
+підписали згадану петицію, закликали також не проводити традиційних церемоній,
+як-от бенкет, артилерійський салют і зустріч гостя в палаці, з огляду на
+«загальновідомий сексизм та вульгарність» Трампа. Тим часом матір нового
+президент�� США була шотландкою; він не раз висловлював захоплення королевою і,
+як відомо, з нетерпінням чекає на гостини в Єлизавети II. 
+
+На думку британських політиків, Трамп не зможе ігнорувати союзників Америки. У
+царині міжнародної безпеки Велика Британія була партнером США у кожній
+масштабній інтервенції останніх 25 років: від Перської затоки до Афганістану,
+Іраку та Лівії. Однак тепер їхні політичні курси в питаннях Близького Сходу,
+Росії, зміни клімату та ролі ООН суттєво різняться. Мабуть, тому Лондон так
+поспішав запросити Трампа до Букінгемського палацу. Для нового президента
+зовнішня політика має другорядне значення. Для нього головне — виконати
+передвиборчі обіцянки стосовно робочих місць, торгівлі, промисловості США,
+безпеки та інших внутрішніх справ. 
+
+Йонатан Голслах — професор міжнародної політики у Вільному університеті
+Брюсселя. Народився 1981 року в Бельгії. 2007-го здобув ступінь магістра
+політичних наук того самого вишу. У 2011-му, там-таки захистивши дисертацію,
+став доктором філософії з міжнародної політики. Автор низки статей та книжок,
+працює радником кількох компаній, урядів країн, інституцій Євросоюзу. 
+
+На Київщині правоохоронці затримали 15 учасників злочинного угруповання, які
+тримали комплекс борделів в Києві і області. Про це повідомили у прес-службі
+Національної поліції у неділю, 26 лютого. 
+
+"Організатори не залишили поза увагою дисципліну в середині банди. Дівчата, які
+потрапляли «до рук» вказаної злочинної організації, перебували під цілодобовим
+контролем. Окрім того, з метою підтримання дисципліни діяли безпрецедентні
+штрафні санкції як матеріального, так і фізичного характеру за недотримання
+визначених правил. Так, наприклад, за прирікання з диспетчером-адміністратором
+штраф - 1000 гривень, не вихід в робочу зміну - 2000 гривень, повторне
+повернення на роботу - 5000 гривень, зміна місцезнаходження без узгодження з
+адміністратором - 2000 гривень, відмова від замовлення - 1000 гривень", - додали
+у прес-службі. 
+
+У неділю, 26 лютого, працівниками внутрішньої та власної безпеки
+Держприкордонслужби спільно з Національною поліцією, затримано старшого
+інспектора прикордонної служби Сумського прикордонного загону у званні «старший
+лейтенант». Про це повідомили у прес-службі Державної прикордонної служби
+України. 
+
+Затримали офіцера в рамках кримінального провадження, розпочатого за
+повідомленням прикордонників за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.3
+ст.368 ККУ. 
+
+"Спіймали його на гарячому - при отриманні неправомірної вигоди в розмірі 12
+тисяч гривень за сприяння у протиправній діяльності, пов’язаній із незаконним
+переміщенням через державний кордон товарів народного споживання поза
+встановленими пунктами пропуску", - додали у прес-службі. 
+
+У понеділок, 27 лютого, на всій території України очікується не дуже холодна
+відносно волога повітряна маса. Про це повідомили в Укргідрометцентрі у неділю,
+26 лютого. 
+
+Повідомляється, що вночі у західних, північних і центральних областях, вдень у
+східній частині, місцями невеликі опади, на решті території сухо. На дорогах,
+крім півдня, подекуди ожеледиця. Вітер південно-західний, західний, 7-12 м / с.
+
+Як повідомляє Укргідрометцентр, у неділю переважно без опадів, хоча в західних і
+північних областях вдень місцями невеликі опади. На дорогах, крім південної
+частини, місцями ожеледиця. Вітер західний, південно-західний, 5-10 м/с. 
+
+27 лютого вночі та вдень на Лівобережжі місцями невеликі опади. На дорогах вночі
+і вранці місцями ожеледиця. Вітер західний, 5-10 м/с. 
+
+Про це повідомляє Український гідрометцентр. 
+
+"У мене немає такого e-mail. Мій e-mail зареєстрований на gmail, я ніколи не
+реєстрував пошту на icloud", - зазначив Лещенко. 
+
+Четверо депутатів - двоє з "Народного фронту" та двоє з партії "Відродження"
+кнопкодавили на пленарному засіданні Верховної Ради у четвер, 23 лютого. 
+
+Зокрема, депутат від "Народного фронту" Анатолій Дирів кнопкодавив під час
+голосування за законопроект №5247 про призначення позачергових виборів
+Сєвєродонецької міської ради Луганської області. 
+
+Фінансова система України залишається чи не найбільш уразливим місцем у державі:
+попри заяви очільниці НБУ про «очищення» банківської сфери, у нас продовжується
+«банкопад», не створено умов для відновлення кредитування реального сектору
+економіки. 
+
+Київська ОДА виявилася чи не першою, яка намагалася вплинути на перевізників. І
+після розмови відзвітувала: ціни знижено на 25%! 
+
+Громадськість так і не довідалася, про що говорили за зачиненими дверима, але
+вже за кілька днів виявилося, що з адміністративного тиску вийшов величезний
+пшик. 
+
+На другому місці за популярністю запитів розташувалася наукова фантастика
+"Прибуття", а на третьому місці – режисерська робота Мела Гібсона, військова
+драма "З міркувань совісті". 
+
+Усіма військовими справами ЗУНР відав ДСВС, що діяв до 9 червня 1919 року та
+поділявся на Військову канцелярію ДСВС і 16 відділів. Йому безпосередньо
+підлягали справи поповнення армії, бойового й харчового постачання. Після
+проголошення диктатури ЗО УНР функції ДСВС перейшли частково до Начальної
+Команди УГА, а частково до новоутвореної військової канцелярії диктатора (шеф
+підполковник К. Долежаль). Утворена в травні 1919 Команда запілля, що перебрала
+тимчасово функції ДСВС, увійшла в червні до Етапної Команди УГА. 
+
+Деякі наші корови дають більше тридцяти літрів молока. Як в Голландії. І сир у
+нас без пастеризації та кальцій хлориду, бо молоко - відповідної якості, видоєне
+на делавалівському обладнанні. Нам нема коли триндіти про зраду. Ми будуємо нову
+Україну. Скоро літо. 
+
+Доній написав черговий пост про Баригу та зраду. З 760 лайкарів - в мене в
+друз��х тільки 7, це - тішить. 
+
+Четверо малознайомих видалив, лишив тільки знайомих улибанів:))) 
+
+Частенько відвідую сайти знайомств, так от 70% жінок там, з байстрюками. 
+
+В мене питання кому ви такі потрібні? 
+
+Нагуляла то виховуй сама одна з другою! 
+
+У генеральному плані міста територія, на якій орендар – ТОВ “Київщина-Житло” –
+зводитиме багатоповерхівки, досі позначена як «ліси», цей план не змінювався
+роками. Проте ще у 2006 році Обухівська міськрада здала цю територію в оренду
+забудовнику. Тристоронній договір між ДП «Київський лісгосп», міськрадою та
+забудовником передбачав, що лісгосп передає ці землі міськвладі, а та в свою
+чергу – у користування забудовником. Натомість забудовник зобов’язався передати
+10% збудованих площ Обухівській міськраді і ДП “Київлісгосп”. 
+
+Громада готова йти до НАБУ 
+
+ПОГЛЯД ЗБОКУ. Якщо явні порушення законодавства і махінації у цій справі і були,
+то їх скоїли 10 років тому, виводячи землі з лісового фонду, вважає незалежний
+журналіст, відомий політичний оглядач Леонід Швець. «Тепер забудовник планує
+відбити вкладені кошти і мати прибуток, що, зрештою, зрозуміло, – говорить він.
+– В таких випадках, якщо оскаржити право власності вже неможливо, лишається
+тільки шукати компроміс: міська рада може запропонувати будувати не житло, а
+якийсь інший, соціально корисний об’єкт, або надати іншу ділянку під забудову.
+Нажаль, не бачу варіанту для громади, окрім як вимагати від влади обміняти
+ділянку під лісом на іншу – інакше ніякий суд її не підтримає (звісно, якщо
+порушення доведені не будуть)». 
+
+"Зелені Карпати" тому зелені, що дощові. Це кожен знає. Коли дощі, то багато
+трави й багато грибів - гуцулам (і бойкам, і бойкам!) це добре. А туристам
+погано. Ото раз на кілька років вирвешся в ті гори, а воно ллє і ллє, ллє і ллє,
+і туман, і не видно ніякої карпатської краси. На високому - десь півтора метра.
+
+Так сталося, що двоє найвизначніших конструкторів протиракетних систем (ПРО),
+народившись у сусідніх українських областях (у Запорізькій і Дніпропетровській
+відповідно), «воювали» за дві найбільші держави: Григорій Кисунько розбудовував
+радянську ПРО, а Едвард Гінцтон створював ПРО США. 
+
+Мама маленького Зайчика застудилася, і він вирішив піти купити для неї меду,
+адже чай з медом — найкращі ліки на горло. Але місто велике, а Зайчик — дуже
+маленький, і він заблукав... Зворушлива історія зі зворушливими ілюстраціями і
+щасливим закінченням.. У надзвичайно живописних ілюстраціях Софії Ус гармонійно
+поєднуються олія і акварель. 
+
+Для дошкільнят. 
+
+Однорічна трав'яниста рослина висотою 30—60 (100) см. Стебло пряме, гіллясте,
+30—70 см заввишки. Листки цілісні лінійні. Крайові квітки в кошику лійковидні.
+Листочки обгорток по краю війчасті. Цвіте з червня до осені. 
+
+Крайові лійковидні квітки безплідні, вони приваблюють комах, які запилюють
+серединні трубчасті квітки. Стовпчик маточки наявний із тичинками, що зрослися в
+трубочку. 
+
+1753 року волошка синя була описана Карлом Ліннеєм і віднесена до роду
+Centaurea. Однак 1762 року англійський ботанік Джон Гілл відніс цю рослину до
+роду Cyanus, який 1754 був виділений Філіпом Міллером із роду Centaurea. Тож
+деякі сучасні систематики вказують прийнятою назвою цього виду Cyanus segetum
+Hill, а Centaurea cyanus вказують як синонім, водночас, інші вказують прийнятою
+назвою Centaurea cyanus, а Cyanus segetum — синонімом. 
+
+Олена Львівна Кульчицька (15 вересня 1877, Бережани — 8 березня 1967, Львів) —
+український графік, маляр, педагог. Народний художник УРСР (1956). Депутат
+Верховної Ради УРСР 3-4-го скликань. Автор понад 4 000 художніх творів. 
+
+Зокрема, Україна просить суд зобов'язати Росію утриматися від дій, які можуть
+ускладнити спір до розгляду судом справи по суті; здійснювати належний контроль
+над своїм державним кордоном для запобігання терористичним актам, а також
+припинити надання терористичним групам грошей, зброї й інших видів підтримки. 
+
+Колишні акціонери фактично передали на аутсорсинг банку всю фінансову і бюджетну
+діяльність своїх підприємств. Все, що стосується бюджету, виплат зарплат,
+закупівель МАУ, нафтопереробки, ГОКів, феросплавних заводів, здійснювалося через
+банк. У такий спосіб банк отримав унікальний досвід бюджетування підприємства. 
+
+– Уважайте на нього, щоб не покинув університету і не вступив до театру, –
+звертається колишня актриса театру "Руська бесіда" у Львові Ванда Янович до Хоми
+Водяного. 1907 року той разом з її сином Лесем Курбасом їде навчатися у
+Віденський університет. 
+
+– Але ж, пані добродійко, він зовсім не думає йти до театру! Він іде на
+філософію! – відповідає Хома. 
+
+– Ах, ви не знаєте. Він про ніщо інше не думає, тільки про театр! Обіцяйте мені,
+що будете його відмовляти від театру. 
+
+У столиці Австро-Угорської імперії юнаки перш за все купують путівник і беруться
+оглядати місто. Лесь витрачає дідові гроші на журнали й книжки. А ще – потай від
+товариша – ходить на театральні вистави. 
+
+"Режисерія була дуже і дуже старанна, а місцями задивляче помислова. Гуртові яви
+живі, мальовничі, ефекти акустичні давали досконалу оману", – відгукується на
+виступ у Львові критик Степан Чарнецький у часописі "Неділя". 
+
+"Курбас блискуче провів свій дебют і був нагороджений оплесками глядачів, –
+згадує актриса Ганна Юрчакова виступ театру "Руська бесіда" у Самборі 1912 року.
+Грали "Марусю Богуславку". – Кожен його рух, кожна кинута в зал репліка
+збуджували думку глядача. Він і в житті був гарний, високий і сильний. Пізніше
+почав грати свою найкращу роль – Михайла Гурмана в "Украденому щасті". У п'єсі
+Франка ніби для нього написані такі слова Анни: "І боюсь його, і жити без нього
+не можу. Та й сильний же він. Здається, вола за роги вхопить і об землю кине".
+Дуже задоволена була ��і свого партнера Катерина Рубчакова, яка грала Анну. Вона
+й пізніше радо виступала з Лесем". 
+
+"Все невеличке приміщення театру було густо насичене запахами аніліну й клею, –
+згадує початок 1918 року Леонід Болобан, учень студії Курбаса. – Тоді все
+вбрання робили з бязі, яку фарбували різними кольорами аніліну. Шматки тканини
+сохли по всіх закутках. На балконі й у фойє малювали декорації, а в залі вільні
+від репетиції актори наклеювали номерки на щойно привезені стільці. До нас,
+студійців, нікому не було ніякого діла. Нічого не вимагаючи, засукали рукави і
+почали скрізь і всім допомагати". 
+
+Займаються в будинку № 17 на вул. Прорізній. У тому ж приміщенні працює
+танцювальна студія. Режисер звертає увагу на танцівницю Валентину Чистякову.
+Вона – донька співака Большого театру в Москві. Молодша від Курбаса на 12 років.
+
+– Будеш моєю дружиною, – говорить їй на першому ж побаченні. 
+
+А ще пропонує роботу в театрі. Для цього дівчина мусить вивчити українську мову.
+
+7 вересня 1919 року вінчаються у Свято-Андріївській церкві. Живуть в орендованій
+кімнаті. Інколи їх відвідує батько Валентини. У нього не виходить правильно
+вимовляти ім'я зятя. Звертається до нього "Лєс". 
+
+Приміщення театру потребує ремонту. Вирішують здати його в оренду. Частина
+акторів разом із режисером на літо їдуть до Одеси. Поселяються в приміщенні
+школи в районі Великого Фонтану. Там же і працюють. У дворі влаштовують кухню.
+Готують їжу у велетенському казані, з нього ж їдять. 
+
+Коли повертаються до Києва, тут уже закріпилися радянські війська. Театр
+націоналізують. Курбас збирає акторів у трупу з назвою "Кийдрамте". Виїжджають
+до Білої Церкви, а потім – до Умані. 
+
+"До Умані завітав представник села Дзензелівка і попросив нас приїхати до них на
+тиждень з виставами, – пише актор Василь Василько. – Село святкувало храм. Збори
+і квартири акторам гарантували. Для нас це була вигідна пропозиція, і ми
+згодились. У домовлений день приїхали кілька підвід і перевезли нас до
+Дзензелівки. Акторів одразу ж розібрали по хатах. У селі прекрасний сільбуд, а в
+ньому зала на 250 місць і невеличка, але пристойна сцена, навіть з кімнатою для
+акторів. Особливо ж вразило те, що портал театру, завіса й декорації були
+мальовані в імпресіоністичній манері! Виявилося, що дочка одного із селян –
+художниця, і все зробила власними руками. Ми довго розмовляли, що як би добре
+було, коли б у кожному селі був такий будинок, де б театр міг давати вистави.
+Почали п'єсою "Невольник" і мали величезний успіх. Другого дня, коли зійшлися до
+театру й почали розповідати одне одному, як кожний влаштувався, виявилося, що
+всі хазяї годують нас безкоштовно і вважають актора своїм дорогим гостем". 
+
+"Він створив там таку атмосферу, що, крім захоплення роботою, все інше – і наше
+особисте життя, і наша побутова метушня – було тільки паливом, яке, згоряючи,
+перетворювалось на натхненну працю, – згадує Євгенія Стрєлкова, яка займалася в
+акторській студії Курбаса. – Не одержуючи ніяких стипендій, напівголодна, погано
+одягнена молодь могла цілими ночами "висіти" й бігати на конструкціях,
+репетируючи чергову постановку. Потім одне за одним ішли заняття з: історії
+літератури, філософії, постановки голосу, фехтування, боксу, пластики й танцю.
+Працювали в атмосфері творчої дружби, цілковитої відсутності інтриг і
+заздрощів". 
+
+Під час репетицій Курбас передає своє бачення гри. Каже, що тримати образ
+потрібно не епізодично, а протягом усієї вистави. Режисер Борис Сахно згадує
+діалог Курбаса з Амвросієм Бучмою: 
+
+– Кого ти граєш у другій картині, в церкві? 
+
+– Брата Жана, – говорить Бучма. 
+
+– Ти зовнішніми засобами передаєш скульптуру католицького святого. А за людським
+характером хто ти? Мужик? 
+
+– Мужик. 
+
+– Яка основна пристрасть Жана на всю дію? 
+
+– Піднести людську гідність у своїх парафіян. 
+
+– Навіщо? 
+
+– Щоб потім підняти на повстання проти феодалів. 
+
+– А чим він снідав? 
+
+– Кашею. Гречаною. 
+
+– Іди знов на сцену. Проголошуй свою промову до мужиків, як може робити це Жан,
+мужик, що добре поснідав кашею. 
+
+Олександр-Зенон Курбас народився 25 лютого 1887-го в Самборі – тепер райцентр
+Львівської області. 1922 року заснував у Києві мистецьке об’єднання ”Березіль”.
+Через чотири роки колектив перевели до Харкова. За 11 років поставили 52
+спектаклі. Половина з них – твори Леся Курбаса, інсценізації, переробки,
+переклади. 1924-го Лесь Курбас працював на Одеській кіностудії. Знімав
+короткометражні фільми: ”Вендета” – про суперечку попа з дяком за черешню на
+межі, ”Макдональд” – памфлет, присвячений прем’єр-міністру Великої Британії,
+”Арсенальці” – епізод повстання робітників у Києві. 1933 року арештований у
+Москві. Звинувачений у тому, що був членом ”контрреволюційної Української
+військової організації”. Засуджений до п’яти років виправно-трудових таборів. 3
+листопада 1937 року розстріляний у лісовому урочищі Сандармох у Карелії 
+
+– Раніше зими були такі, що снігу випадало по півметра, а то й більше, –
+розповідає директор Колочавського музею в Міжгірському районі на Закарпатті
+Василь Дербак, 73 роки. – Щоб ноги не провалювалися, поверх взуття одягали
+снігоступи. Спочатку робили їх так: дерев'яний обідок обплітали конопляними
+мотузками. Ногу протягували між ними. Пізніше почали використовувати дроти й
+пасма шкіри. Іноді виготовляли з металу. Але такі були незручні, бо заважкі. 
+
+Що більша площа "підошви", то зручніше ходити по снігу. Але надто великих не
+робили – щоб не плуталися ноги. Черевики для них виготовляли з автомобільних
+шин. Вони не пропускали вологу – можна було ходити навіть під час відлиги.
+Найбільше цінувалися зроблені з внутрішньої частини шини – матеріал м'якший,
+зручніше ставити ногу. 
+
+– Замість чобіт ноги обв'язували онучами та взували мешти (черевики. – Країна) в
+снігоступи, – розповідає киянин Ігор Довбуш, 45 років. Його дід працював
+лісорубом. – Були такі зими, що моя баба намотувала на ногу цілу простинь – аж
+вище колін поверх штанів, майже до самих пахов. Тоді сніг не потрапляв у ноги.
+Ця конструкція погано трималася. Часто мешти разом зі снігоступами губилися в
+снігу. А як треба було хутко йти, то під час ступання могли полетіти вверх.
+Якось у діда злетів снігоступ. Дерев'яна частина влучила йому в голову. 
+
+"Наша нарада в Криму знову підтвердила спільну рішучість зберегти й посилити в
+майбутній мирний період ту єдність мети і дій, що зробила в сучасній війні
+перемогу можливою і безперечною для Об'єднаних Націй. Ми віримо, що це є
+священним обов'язком наших урядів перед своїми народами, а також перед народами
+світу", – йшлося у підсумковому звіті Ялтинської конференції. 
+
+Вона розпочалася 4 лютого 1945 року. На той час було зрозуміло – Німеччина, яка
+восени 1939-го розпочала Другу світову війну, незабаром капітулює. Глави
+держав-учасників антигітлерівської коаліції – президент США Франклін Рузвельт,
+прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль та голова Ради народних
+комісарів СРСР Йосиф Сталін – протягом тижня обговорювали майбутній політичний
+устрій світу. Спершу планували зустрітися у Шотландії. Проти виступив Сталін:
+сказав, що не хоче бачити чоловіків у спідницях і вважає шкідливими для здоров'я
+часті там тумани. 
+
+Terra Mariana – Земля Діви Марії – таку назву отримало нове князівство у складі
+Священної Римської імперії, утворене 2 лютого 1207 року на території Лівонії –
+сучасних Латвії та Естонії. Ці землі вважали останнім нехристиянізованим
+закутком Європи. 1193-го Папа Римський Целестин III ініціював хрестовий похід на
+прибалтійських язичників. Терра Маріана проіснувала до 1561-го, коли її поділили
+між собою Швеція і Велике князівство Литовське 
+
+8 лютого 1965-го парламент Великої Британії заборонив рекламу сигарет на
+телебаченні. Перший ролик про куріння відтоді показали 10 листопада 2014 року.
+Це була реклама електронних сигарет. Оскільки зміст розцінили як орієнтований
+винятково на дорослих, її показували після 21.00. 
+
+Не менше значіння мав він як маляр і скульптор, та в цій ділянці залишив по собі
+чимало цінних речей. Образи його знаходяться у Празі в костелах Францішканів і
+Капуцинів та у Мельнику. 
+
+не знаю, як всі ті ваші мангали, а от big green egg можна назвати замінником
+грубки. смак страв порівнюється лише з тими, що приготовлені у мурованих
+грубках. смачнішої піци я не їв - смак хліба, ніби колись у бабці. 
+
+Було це під Семиківцями над Стрипою. Москалі значною силою відкинули мадярську
+частину, що кинулася у паніці до втечі. Відворот сумежних частин потягнув за
+собою і мою частину. Вона поквапно вилізл�� з окопів, щоби погрозити москалям
+зап'ятками. Я навіть не намагався задержати втечі, бо ситуація була доволі
+безвиразна й не хотілось попасти у полон або губити даремно людей. 
+
+Тим часом У. С. С. непорушно сиділи в своїх окопах, причому кропили ворога
+рясним вогнем і не виявили найменшої охоти послідувати за прикладом сусідів
+відділів. Втікай до лиха один з другим, бо москалі вас видушать, як рудих мишей.
+— Та мої слова були горохом до стіни. 
+
+Особливо вбилась мені в тямку одна сценка, що застановила мене зовсім іншими
+очима глядіти на Український Легіон. Щоби здержати навалу москалів, що лявіною
+котилася на наші окопи, двоє стрільців схопили скоростріл і вискочили з окопу,
+щоби бічним вогнем перетяти ворогові дорогу. 
+
+Але що на лінії стрілу терен легко підносився, а добігти до вигіднішого місця
+було неможливо, то стрільці без хвилі вагання спорудили інструмент, що аж
+здивував мене своєю дотепністю. Один із них злегка нагнувся і при допомозі
+другого насадив на свої плечі скоростріл. Другий як стій наложив ленту — і як
+затріскотить першому над головою! 
+
+Не знаю, чи цільно стріляв той прилад, але признаюся, що тоді вперше доводилось
+бачити таке дивовижжа та подивляти стрілецьку вигадливість. 
+
+В бою, головно в наступі, турки виявилися добрими вояками. Коли розігнались було
+до наступу, то йшли одчайдушно, не зважаючи ні на які втрати. Зате, коли охопила
+їх бувало паніка, то важко було їх спинити, впорядкувати й завернути до боєвої
+лінії, - описує турецьких військових стрілець та історик Осип Думін, - Багато
+шкодив їм, як воякам, релігійний фанатизм. Людина, що віруванням ісламу не може
+оминути свойого "кісмету" (призначення), не має чого берегтися. Тимто турецькі
+відділи на становищах не придержувались нераз найпримітивніших засобів
+обережности й мали звичайно великі втрати 
+
+Тої самої ночі, коли на моїм відтинку йшла завзятуща борня, сусідний курінь
+88-го полку, зложений зі самих чехів, перейшов добровільно до москалів. 
+
+Мені стало ясно, чому, коли я напередодні нашого бою випадково проходив повз
+чеський курінь, між ним і противником стояла дивна тиша. І ще більше мене тоді
+вразило, що чехи преспокійно, роздяглись до половини, милися під оком москаля. А
+як з другого боку гримнув якийсь постріл, роздягнутий сердито кричав: 
+
+— А тихо ти там будеш, дурню якийсь!.. — Не бачиш, що тут люди?! 
+
+І, на диво, стріли вмовкали. Очевидно, вже тоді між обома сторонами було
+порозуміння. — Ще тому кілька днів спротивився прем'єр Великої Британії, Черчіль
+всяким змінам у свому кабінеті, а сьогодні вже є вістка, що в уряді Черчіля
+проведені зміни. Двох міністрів усунено, Бівербрук від'їде до Вашінгтона,
+здається до Воєнної Ради; за те до кабінету уряду ввійшов відомий зі своєї
+большевицької агітації Кріппс як льорд печаті і міністр для Палати Громад. Поява
+Кріппса в уряді Черчіля — це дальший крок до большевизації Англії. — Є також
+чутка, що до уряду втягають старого віком Льойда Джорджа, який, до речі, у своїх
+спогадах гостро висмівав Черчіля, як недотепу. — У Палаті Громад у Лондоні
+відбудеться у найближчому тижні дебата зприводу здобуття Сінгапуру японцями.
+Дебата буде, розуміється, при закритих дверях. 
+
+БЕРЛІН, 21 лютого. — Англійський король приняв на авдієнції новоіменованого мін.
+Стеффорда Кріппса і тим наче підкреслив його значення. Кріппс буде вже тепер
+диктувати в Англії під музику Сталіна. 
+
+Японці заняли Тімор 
+
+ТОКІО, 21 лютого. — Ще 17 грудня заняли американські і голяндські війська
+португальську частину острова Тімор. Португальці вимагали, щоб напасники
+залишили острів; але їх ніхто не слухав. Тепер японці висадилися на Тиморі і
+знищили американську і голяндську залогу. Притім японці видали офіційну заяву,
+що з Португалією вони не є на воєнній стопі, але не можуть дати змоги ЗДА і
+голяндцям користуватися Тімором, як воєнною базою. Японія признає португальську
+владу на Тіморі. 
+
+Британські фінансові уряди намагаються стягнути воєнні податки з
+англійців-плутократів, які з вибухом війни втікли до ЗДА, щоб не брати участі у
+боях. 
+
+Фінляндія розписує внутрішню позику у сумі 2-ох міліярдів марок під кличем:
+"Позика для батьківщини". 
+
+Навіть у Північній Ірляндії, де ірляндці не мають свого уряду, відносяться вони
+до англійців з неохотою. Англійці непевні тут свого становища. 
+
+Так наші поселенці, поруч сусідів усяких інших національностей (бразилійців,
+італійців, німців, португальців, поляків, а навіть негрів) дістали нових
+сусідів, японців. І тоді, як наші українські поселенці зараз спочатку попали у
+фінансову залежність у формі боргів за землю і боргів, пороблених на
+загосподарювання, японці зразу повели господарку на велику скалю, користувалися
+вантажними автами, побудували біля стації великий торговий кооперативний дім, де
+збували свої продукти, за виключенням чужих посередників-спекулянтів, а надто
+скоро відкрили кілька власних крамниць, щоб свого гроша не топити в кишенях
+чужих купців. 
+
+Почули таку новину (див. заголовок). Прикольно. Поїхали дивитися. Веземо з собою
+нещипаного півня (по дорозі заїхали в село Феськівку, купили у господаря. Він же
+Петю і життя позбавив). 
+
+— Попередньо птицю потрібно ошпарити кип'ятком, — інструктує винахідник. 
+
+Дістали ми свого півня. Нагріли на газу воду. Ошпарили. 
+
+— Зробити таку машину прикортіло весною, — тим часом розказує Володя. — Живемо
+поряд з фірмою «Гаврилівські курчата». І мені чомусь у голову: «Йомайо. Як же
+вони стільки курей общипують? Не руками ж». А воно ж, коли довго про щось
+думаєш, аж снитися починає. Давай в Інтернеті дивитися. Справді, є такі машини.
+Але... Коли долар був по 8 гривень, стоїла ця техніка 4,5 тисячі гривень. А
+щипати треба. Я птицю на продаж до Черкаської області вожу. По
+десять-п'ятнадцять общипувать за раз треба. 
+
+Почав думати, як самому таку зробить. Продивлявся відео, як працює. Та хіба ж
+усе розгледиш? Дивився на картинки, що і як прикручене. 
+
+Барабан пристосував зі старої пральної машини «Ардо». Дрилем зробив 100 дірок. У
+них вставив гумові ребристі пальці сантиметрів по десять. На той час один
+коштував 2 гривні. Барабан крутиться, пір'я за них чіпляється і вилазить. Водою
+зі шланга зверху поливаю, воно змивається вниз, на лоток, щоб потім на
+викинштейн. 
+
+Електродвигун мій ровесник, 1985 року народження. Зі старої насосної станції. На
+все витратив 500 гривень. — Аби якісно обскублось, потрібно відрізати голову,
+ногу, — завершує інструктаж. — Я одну ногу залишаю, щоб було за що витягати з
+гарячої води. 
+
+Що ж, зрозуміло. Вкинули півня в барабан, шнур до розетки. Загуло-закрутилося.
+Теліпався там птах десь з півхвилини... Холодною водою зі шланга Володимир
+поливав зверху. 
+
+Вимкнули диво-техніку. І пір'я не все повилазило, і взагалі тушка якась
+покоцана. Таку точно на базарі не куплять.— Не було такого ще ніколи, —
+засмучено розводить руками господар. — Ось дивіться! — прямо заводиться. 
+
+Ловить свою цесарку, позбавляє її життя, ошпарює, вкидає в свою машину. За якісь
+секунди виймає. Чистенька, красивенька. На крильцях залишилося декілька пір'їн.
+Доскуб руками. 
+
+Цей центр міг нормально функціювати за умови, що релігійне життя громади буде
+обслуговуватися професійними волхвами і жерцями. І хоча, на думку археологів,
+святиня Святовита на горі Богит занепала в XIII ст., ряд фактів, встановлених
+при розкопках інших святинь Медоборів (гора Рожаниця, узгір'я Баба, Триніг,
+Старий Кут, гора Високий Камінь), дають змогу датувати останні язичницькі
+богослужіння в Медоборах ще навіть XVII сторіччям. Це цілком імовірно,
+враховуючи віддаленість храму Святовита та й цілого комплексу інших
+галицько-подільських капищ від основних центрів християнізації слов'янського
+світу. 
+
+Мабуть, найбільш іронічним і потенційно небезпечнішим прикладом зв'язку між
+юнгізмом та неоязичництвом виявилася та видатна роль, яку юнгівські твори
+зіграли у відродженні «Релігії германців» або нордичного язичництва в Європі,
+Англії та Північній Америці. Поняття архетипів та колективного несвідомого
+надзвичайно сильно вплинули на формування ідеології неогерманської релігії….
+Божества у релігії Асатру/Одіна розглядаються не як автономні, трансцендентальні
+істоти, а, скоріше, як зразкові моделі свідомості або архетипи, які слугують
+патернами для людського розвитку» 
+
+Корені слов'янського неязичницького руху в країнах СНД лежать у колах дисидентів
+(самвидавський журнал «Віче» (70-і рр.), Костянтин Васильєв, Анатолій Іванов
+(Скуратов), Валерій Ємельянов, дисидент Олексій Добровольський (Доброслав)), у
+се��едовищі яких воно стало у свій час однією з форм ідеологічного протесту проти
+комуністичного режиму. Саме тоді нативізм набув націоналістичний тон. 
+
+Телескоп «Габбл» після сервісного обслуговування 1997 року, під час
+відокремлення від шатлу «Дискавері» 
+
+Космічний телескоп «Габбл» (англ. Hubble Space Telescope, HST) — американський
+оптичний телескоп, розташований на навколоземній орбіті 1990 року. Спільний
+проект NASA і Європейського космічного агентства (ЄКА). Телескоп названо на
+честь Едвіна Габбла. 
+
+Телескоп «Габбл» — унікальна багатоцільова орбітальна обсерваторія, найбільша
+серед запущених у космос у XX сторіччі. Є першим апаратом із серії «Великі
+обсерваторії». Попри невдалий початок роботи (телескоп було запущено на орбіту
+із дефектом головного дзеркала) зусиллями космічної експедиції дефект вдалося
+майже повністю компенсувати, що надало змогу наблизитися до розрахункових
+характеристик. Подальші експедиції вдосконалили телескоп і за його допомогою
+здійснено багато важливих спостережень. 
+
+Космічна астрономія стала розвиватися після закінчення Другої Світової війни.
+1946 року вперше було отримано ультрафіолетовий спектр Сонця. Орбітальний
+телескоп для досліджень Сонця було запущено Великобританією 1962 року в рамках
+програми «Аріель», а 1966 року NASA запустила в космос першу орбітальну
+обсерваторію OAO-1 (англ. Orbiting Astronomical Observatory). Місія не здобула
+успіху через відмову акумуляторів через три дні після старту. 1968 року було
+запущено OAO-2, яка здійснювала спостереження ультрафіолетового випромінювання
+зірок і галактик аж до 1972 року, значно перевищивши розрахунковий термін
+експлуатації в 1 рік. 
+
+Крім того, 10% часу спостережень залишається в так званому «резерві директора
+інституту космічного телескопа». Зйомки глибокого космосу за програмами Hubble
+Deep Field і Hubble Ultra Deep Field також було здійснено за рахунок
+директорського резерву. 
+
+Шановні народні депутати! 
+
+Я, як громадянин, переконаний у тому, що демократія в Україні зазнала серйозної
+поразки. Ми виявилися неспроможними зробити свій вибір. Політична еліта,
+представлена більшістю тих, хто проголосував сьогодні проти українського уряду,
+виявилася неготовою визнати легальну економіку і публічну політику єдиним
+можливим способом суспільного розвитку. 
+
+Я дякую всім — і це головне. Дякую всім, хто підтримував уряд і мене у ці
+півтора року. Я переконаний, що наші з вами зусилля не були даремними. 
+
+Я буду продовжувати ту політику, яку запропонував, усіма доступними
+інструментами та методами, які дозволяє демократія та принципи публічної
+політики. 
+
+Я не йду із політики. 
+
+Я йду, щоб повернутися! 
+
+Економічне джерело боргів — це надто високий бюджетний дефіцит, що склався в
+перші роки Незалежності. Наприклад, у 1992 році він становив 13,8 відсотка, у
+1994 році — майже 9 відсотків, у 1995-му — 7 відсотків, у 1997-��у — 7 відсотків.
+Розрахунки показують, що накопичений протягом 1992-1998 років бюджетний дефіцит
+становить 33,4 відсотка обсягу внутрішнього валового продукту нації у 1998 році,
+або 34,7 мільярда гривень, чи 14,2 мільярда доларів США. Це практично дорівнює
+сумі нинішнього зовнішнього боргу держави Україна. Ми повинні сьогодні визнати,
+що держава надто довго жила не відповідно до своїх достатків. 
+
+З огляду на неможливість установити результати реального волевиявлення виборців
+у єдиному загальнодержавному виборчому окрузі шляхом установлення підсумків
+повторного голосування і з огляду на те, що проведене 21 листопада повторне
+голосування не змінило статус кандидатів, Суд вважає за необхідне відновити
+права суб’єкта виборчого процесу шляхом проведення повторного голосування, за
+правилами, визначеними Законом про вибори президента. Рішення остаточне й
+оскарженню не підлягає. А також завжди казала мені до Святвечора помиритися з
+усіма, з ким можливо були конфлікти, простити усім і попросити пробачення. Щоб і
+душа твоя, і серце були щирі, щоб це було гарно, приємно, родинно. Цих традицій
+стараємося дотримуватися і сьогодні. 
+
+Кримінальна поліція Мукачева провела ряд оперативних заходів та встановила, що
+цю крадіжку скоїв 33-річний непрацюючий мукачівець. За цим фактом поліція
+розпочала кримінальне провадження за ч.1 ст.185 Кримінального кодексу України
+(Крадіжка), - повідомляє Головне управління Національної поліції у Закарпатській
+області. 
+
+На території Закарпаття за три місяці уже зафіксовано 211 пожежа в екосистемах.
+Рятувальники просять не спалювати суху траву та чагарники. 
+
+Про це йдеться у повідомленні Управління ДСНС у Закарпатській області. 
+
+«З початку року (станом на 22:00 20 березня) підрозділи оперативно-рятувальної
+служби Закарпатської області в екосистемах краю ліквідували 211 пожеж. Загальна
+площа знищеної сухої трави, чагарників та сміття становить 285,4 га», – йдеться
+у повідомленні. 
+
+Вер любила пляж, річку, смугу біло-жовтого піску, берег, верболіз, натовп. Вона
+любила, скинувши верхнє вбрання, стояти напівроздягнена й роздивлятись натовп,
+як натовп роздивлявся її. Засмалених юнаків у синіх і червоних штанцях вона
+дразнила своїми духовитими десу, червоними підв’язками — Вер була брюнетка — і
+прозорістю довгих чорних панчіх. Їй подобалось лишатися незворушеною, коли юнаки
+одверто виявляли схвильовану змисловість і молоде збудження. Вони абож проходили
+повз неї, роблячи спроби розпочати розмову, абож спинялись недалеко від неї і
+починали змагатися у стрибках, боротьбі та будуючи піраміди, щоб показати
+стрункість тіл та міцну напруженість м’язів. Було приємно бачити кріпкі й дужі
+ноги, вузькі стегна, плаский живіт, м’язисті руки, тверду шию, засмалені
+жовто-бронзові тіла й несховане бажання, але Вер нехтувала їх. 
+
+Байдужим по��лядом вона пробігала по юнаках і одверталася. Вона воліла вибирати
+сама. 
+
+Це ж він, а не хто інший, міг би сидіти з нею удвох увечері на канапі, читаючи
+книжки або ж так про щось розмовляючи, це він міг би повертатися з нею з театру.
+
+ФОП-єдинники, що не застосовують РРО, під час розрахунків із покупцем у місці
+проведення розрахунків за технічно складні побутові товари, що підлягають
+гарантійному ремонту, повинні застосовувати РРО. Збудована у 1975–1982 роках. 
+
+Енергетичне підприємство офіційно називається ВП «Южно-Українська АЕС», входить
+до складу державного підприємства — Національної атомної енергогенеруючої
+компанії «Енергоатом» України. Є частиною Південноукраїнського енергетичного
+комплексу. 
+
+За 9 км північніше від АЕС проходить залізнична лінія Шепетівка—Здолбунів—Львів,
+на якій розташована залізнична станція Кривин, до якої примикає під'їзна
+залізнична колія електростанції. Автомобільна дорога державного значення
+Бердичів—Шепетівка—Острог, від якої здійснений головний в'їзд до АЕС, проходить
+на відстані 6,3 км на північ від електростанції. 
+
+Хмельницька АЕС щорік виробляє близько 14—15 млрд квт·г електроенергії — тобто
+15,6% виробництва АЕС України. 
+
+До складу розподільних пристроїв входять: вимикачі електричні, роз'єднувачі,
+трансформатори струму і напруги, вимірювальні прилади, збірні шини, розрядники,
+реактори електричні. Для забезпечення можливості ремонту розподільних пристроїв
+або ділянок електромережі, не припиняючи енергопостачання споживачів, систему
+збірних шин розподільчих пристроїв секціонують. 
+
+Захист від ураження електричним струмом має відповідати вимогам глави 1.7
+ПУЕ:2006. 
+
+Нетішинське водосховище (Ставок-охолоджувач Хмельницької АЕС) створене у 1986
+році на річці Гнилий Ріг яка впадає в Горинь. Головне призначення — резервуар
+води для охолодження конденсаторів турбіни атомних реакторів Хмельницької АЕС.
+Побічне призначення — промислова риболовля. 
+
+Під час створення водосховища було затоплено село Дорогоща. Побудоване за
+проектом київського відділення «Атоменергопроект». 
+
+Площа водойми: 1838 гектарів. 
+
+Характер дна: в різних місцях водойми не однакове: є піщане, глинисте, місцями
+замулене. На дні є старе русло річки. Також присутні затоплені дерева(ближче до
+річки Гнилий Ріг). 
+
+Глибина: зі сторони ХАЕС глибина досягає 20 метрів. Є ями і русло. Біля річки
+(південна частина водойми) глибина складає 1. 5 метри і поступово переходить на
+міль. 
+
+Рослинність водойми: присутні очерет та осока, на меншій глибині кропивка. 1/3
+периметру водосховища займає бетонна дамба, відповідно рослинності там немає. 
+
+Риба: лящ, плотва, карась, окунь, судак, щука, сазан, бичок, густера,
+краснопірка, лин, білий товстолоб, сом. 
+
+Рівень води досягає 201,6 м над рівнем моря. Основне надходження води
+відбувається за рахунок сток�� річки Гнилий Ріг. Також на водосховищі побудований
+спеціальний перелив в річку Вілію, за допомогою якого вода може переливатись,
+якщо її занадто багато. 
+
+На водосховищі можуть ловити лише члени клубу «рибалок-аматорів», який має
+статут, інструкцію, положення. Учасниками можуть бути тільки працівники
+Хмельницької атомної електростанції. Ловити рибу дозволено тільки з частини
+дамби, з берега зі сторони лісу, біля старого рибгоспу і в районі гирла річки
+Гнилий Ріг. Можна ловити рибу і з човна, але в наявності обов'язково мають бути
+жилети з особистим номером. 
+
+Родина сонцевики, або німфаліди (Nymphalidae) — це одна з найбільших родин
+денних метеликів. Метелики ці мають строкате і яскраве забарвлення, що часто
+містить рудий, коричневий і жовтий кольори. 
+
+Еукаріо́ти (інколи Евкаріо́ти, від грец. εύ- -повністю, добре й грец. κάρυον -
+ядро) або Я́дерні (лат. Eukaryota Whittaker & Margulis, 1978) — домен одно- та
+багатоклітинних організмів, що характеризуються переважно полігеномними
+клітинами, морфологічно сформованим ядром та наявністю мембранних субклітинних
+органел. 
+
+Двогеномні клітини, в яких представлені ядерний та мітохондріальний геноми,
+характерні для грибів та тварин; тригеномні — з ядерним, мітохондріальним та
+пластидним геномами — для майже всіх рослин; чотиригеномні — з ядерним,
+мітохондріальним, пластидним та нуклеоморфними геномами, виявлені у
+хлорарахніофітових та криптофітових водоростей, а також у деяких видів з відділу
+Dinophyta. 
+
+Клітини прокаріотів (бактерій та архей) та еукаріотів на фенотипічному рівні
+схожі за наявністю ДНК та білок-синтезуючого апарату, представленого рибосомами;
+наявністю клітинних мембран; ферментних комплексів, що забезпечують процеси
+реплікації, транскрипції, трансляції та синтезу АТФ. До складу клітин
+прокаріотів та еукаріотів входять білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти,
+мінеральні речовини та вода. 
+
+Сучасна Ш. являє собою взаємопов'язану виробничу систему підземного господарства
+і технологічного комплексу поверхні шахти. На початку XXI ст. глибина шахт сягає
+3,5-4,5 км. (вугільні Ш. йдуть до відміток 1,3-1,5 км, рудні до 4,5 км). Вони
+забезпечують видобуток бл. 80% кам'яного і 10% бурого вугілля, бл. 30% руд
+металів і 15% нерудних корисних копалин. Найглибші шахти світу знаходяться в
+Індії (шахта «Чемпіон-Риф») та в ПАР: «Тау-Тона», «Вітватерсранд» (глибина понад
+4,5 км). 
+
+Перша у світі дослідно-промислова гідрошахта побудована у 1939 в Україні, на
+Донбасі (трест «Орджонікідзевугілля»). В 90-х рр. XX ст. в Україні діяли 5
+гідрошахт. До 1999 р. діяла гідрошахта Шахта «Піонер». За кордоном гідрошахти
+діють в Канаді («Балмер»), ФРН («Ганза»), Новій Зеландії («Стронгмен»), Китаї
+(«Лінцятуо»), Японії («Сунагава»), Росії («Інська», «Ювілейна» на Кузбасі та
+ін.). Середня продуктивність праці на робітника по видобутку на гідрошахтах
+Донбасу — 60,2 т/місяць. 
+
+Тут дехто бідкається що немає #зради на повернені Овочеві мільярди. Є! Один із
+сайтів опублікував асиметричну "зрадоньку" про те, що Овочеві ще майже рік
+нараховували пенсію в Україні. 
+
+Так шо люди працюють. Не все вдається, але працюють 
+
+Моєму другові Євгену Степаненку побратими з передової передали кицьку. Кумедне
+таке створіння, лисе й полохливе. Кажуть, дороге. Хлопці з дозору на неї
+натрапили, коли досліджували покинутий будинок у сірій зоні. На другому поверсі
+зачинена шафа, а в ній щось нявчить. Добре, що пацани виявилися досвідченими:
+першу розтяжку помітили відразу, другий дротик теж не проґавили. Складна пастка,
+багатоступенева. Замість кинути все як є відкрутили бічну стінку шафи, а там —
+кошеня, сповите скотчем до повної нерухомості... на протипіхотній міні. 
+
+Якщо вже 3 година дня, а в мене ще досі "Добрий ранок", то не тому, що я соня,
+або суперледацюга. Нарешті (!) у мене правильна субота! халааа! А атрибут
+правильної суботи - це пити сидр раніше ранкової кави. В якомусь гарному місці.
+В піжамі. І сонцезахисних окулярах. #madrid #lascallesdemadrid #lascalles
+#madstory 
+
+Це справді чудова новина! Я вперше читала цей роман в німецькому перекладі
+„Mindestens tausend Verwandte” (2006), а потім перечитала ще перший український,
+не дуже досконалий переклад роману – «Що сказано» (Харків: Фоліо, 1996). Щиро
+радію новому перекладу і з нетерпінням чекаю!!! 
+
+Дивитися всі серії серіалу Велика маленька брехня (1 сезон) безкоштовно з
+українським дубляжем. 
+
+До уваги мешканців та гостей Одеси! 2 травня з 07:00 до 22:00 вводиться
+тимчасове обмеження руху в районах Соборної площі та Куликового поля 
+
+Кава корисна для кар’єри. Для Тетяни Кисельчук, головного редактора bit.ua, вона
+стала кар’єрним викликом - на таких "посиденьках" їй запропонували посаду
+головного редактора, хоч подібного досвіду управління у неї не було. Для Анни
+Фунікової, засновниці клініки та навчального центру "Академія здоров’я та
+краси", запрошення на каву також стало важливим кроком на шляху до професійного
+успіху: під час подорожі в Іспанії, спробувати місцевої кави Анні запропонував
+один всесвітньо відомий лікар. 
+
+Ім'я Волтера Вайта нагадує поета Волта Вітмена, що відіграло важливу роль у
+сюжеті, аж до середини фінального п'ятого сезону. У кінці серії «Той, що летить
+над усім» показано 271-шу поему зі збірки Вітмена «Листя трави», книги, яка
+займає важливу нішу у серіалі. У попередніх сезонах Гейл Ботікер дав Волту копію
+книги, яка неодноразово була показана з того часу. До того як подарувати книгу,
+Ботікер, як завзятий прихильник творчості поета, декламує «When I Heard the
+Learn'd Astronomer» — одну з поем знайдених у збірці. В епізоді «Отвори від
+куль» Хенк знаходить ініціали В. В. (англ. W.W.), записані в нотатках Ботікера,
+і кепкує над Волтом, що це його ініціали, хоча Волт швидко приписує їх до
+Вітмена. 
+
+"Правоохоронці з’ясува��и, що невідомий зробив потерпілому зауваження через те,
+що він палив у недозволеному місці та лаявся на перехожих. У результаті між
+незнайомцями зав’язався словесний конфлікт, під час якого підозрюваний вдарив
+загиблого в обличчя - і він впав на асфальт", - йдеться у повідомленні. 
+
+За даними поліції, для остаточного з’ясування причини смерті тіло загиблого
+направили на судово-медичну експертизу. За попереднім висновком медиків,
+34-річний киянин помер внаслідок черепно-мозкової травми. 
+
+Повідомляється, що за даним фактом слідчим відділом Оболонського управління
+поліції розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 119 (Вбивство через
+необережність) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає від
+трьох до п’яти років обмеження волі або позбавлення волі на той самий строк. 
+
+Унікальність і тендітність степу, його флори та фауни полягає в тому, що все це
+може існувати лише в первозданній природній формі або ніяк. «Кожен третій вид
+рослин і тварин, занесених до Червоної книги, – це степові види. Якщо вони
+зникнуть в Україні, то автоматично і в Європі», – наголошує Василюк. Такі степи,
+окрім як на Донеччині, Луганщині та ще в Криму, не побачиш ніде, і вони вже
+поповнили список природних об’єктів під охороною ЮНЕСКО. Зокрема, три з чотирьох
+відділень Українського степового заповідника – «Хомутовський степ», «Кам’яні
+могили», «Крейдова флора» – містяться саме в Донецькій області. Тільки тут можна
+побачити 12 видів ковили: ковилу Лессінга, тирсу, Граффа, азовську, Браунера,
+відокремлену, вузьколисту, дивну, пухнастолисту, облудну, українську та шорстку.
+Це десятки гектарів яскраво-червоної півонії тонколистої, і саме тут трапляються
+три види червонокнижних тюльпанів: Шренка, змієлистий та дібровний. Також на
+Донеччині надзвичайної краси каньйон у долині річки Кальміус. Крейдяна сосна, що
+росте на виходах крейди довкола Слов’янська, не трапляється більше ніде у світі.
+Є крейдяні пагорби і на півночі Луганщини: фактично це праві високі береги
+річок, що впадають у Сіверський Донець, зокрема Євсугу та Айдару. Також тут
+збережена дика популяція байбаків – одного з живих символів степу, що в крейдах
+копає собі глибочезні нори. Усе це збереглося як у Луганському природному
+заповіднику, так і в дикій природі. 
+
+З раннього віку я не любив праці. Праця нищить митця, вважав я, і намагався їй
+якнайменше приносити в жертву свій час, бо найголовніше – творчість. А творчість
+не вибачає зради. Або ти їй віддаєшся повністю, пірнаєш у неї з головою, або
+бавишся в цюцю-бабки, і тоді вона до тебе повертається задницею, а ти так і
+зостанешся вічним невдахою. 
+
+Тому весь сенс мого існування полягав у тому, аби нізащо не стати серйозним
+членом суспільства, не бути відмінником, не отримати червоного диплома і не
+опинитися на дошці пошани: «Ними пишається наше місто». Моє фарцування та
+писання літературних статей для журналів дозволяли цілком добре заробляти на
+прожиття, але я був лінивим, я волів писати те, що ніхто не буде друкувати, а
+коли починав писати, то для мене вже не існував оточуючий світ, і лише голод
+змушував нарешті відірватися від писанини і вирушити на пошуки грошей. 
+
+Приблизно 50% всього рекламують Джамала і Олександр Усік. 
+
+Київстар при зміні тарифного плану без попередження повісив мені замість
+гудків... Океан Ельзи. Такого приниження я не зазнавав ще ніколи. 
+
+Кожна функція і блок визначають свою власну локальну область видимості. Вона
+складається з області видимості, в якій знаходиться блок чи визначення функції,
+доповненої власним простором імен. 
+
+Деякі імена з ширшого контексту при цьому можуть затінятися локальними іменами.
+
+6. Визначити клас впорядкованих списків елементів довільного типу. Додатково до
+стандартних функцій класу реалізувати функцію пошуку заданого елементу списку та
+функцію злиття двох впорядкованих списків у один впорядкований список. 
+
+Операція залучення членів послідовності трудомістка. В найгіршому випадку
+доведеться виконати стільки переміщень, скільки членів має послідовність. Тому
+для того щоб одночасно долучити кілька нових членів, виконувати цю функцію
+кілька разів неефективно. 
+
+Але це не працює, тому що визначення структури ще не приводить до створення
+об’єкту. Можна було б спробувати проінтерпретувати такий текст, як попереднє
+замовлення на ініціалізацію, але ж при створенні екземпляру структури діють інші
+правила неявної ініціалізації, а саме за допомогою замовчуваних значень
+параметрів. З цих причин в конструкторах передбачені списки ініціалізації полів
+структур що визначається. Важливо, що ініціалізація відбувається в момент
+виділення пам’яті під поле, тобто перед виконанням першої команди конструктора
+поля вже інціалізовано. 
+
+Сільський культурник, що з марксівської науки твердо засвоїв конечність
+економічних передумов, прокинувся в ньому цілком. Процес писання зовсім захопив
+його; перечитуючи свої речення, він мимоволі забував, що пише їх для іспиту.
+"Змичка міста й села — це міцна запорука майбутніх міст-садів",— кінчив він і
+здав працю на годину раніше, ніж мав би право зробити це за терміном. Заходив
+вечір, і хлопець, поблукавши трохи по Шевченківському бульвару, вирішив таки
+навідати Надійку, що спинилась у подруг недалеко критого ринку. 
+
+Він оповив їй рукою стан, і вона, припавши головою до плеча, тремтіла від
+далекої вільгості води й теплої вогкості очей. Він тихо гладив їй волосся, сам
+погноблений чуттям, що лишає по собі пустиню. 
+
+Вранці Степан вийшов до неї на пристань і довго махав кашкетом її хустині. Вона
+повезла з собою його привітання селу, кілька доручень і листа до одного з
+товаришів по роботі. Це був довгий лист, де він більше розпитував, ніж
+повідомляв. Про себе написав тільки, що склав іспита, надіється на стипендію і
+живе тим часом у знайомих. Зате під впливом спогадів, що охопили його, він
+докладно цікавився становищем сільбуду, тими лекціями, що програму їх ще сам
+склав, одвідуванням кіно, новими виставами. Він зовсім забув, що тільки тиждень
+минув, як покинув село. Зокрема він запитував про працю свого наступника.
+Бібліотека, його рідна дитина, складена з уламків поміщицьких книгозбірень,
+розкладок з повітполітосвіти та дрібних купівель і пожертв, нараховувала 2178
+томів, що він їх сам переписав, перенумерував і порозставляв, розбивши на
+відділи. Це була найбільша сільська бібліотека в окрузі, і кожен том її мав на
+собі печатку його дбання. 
+
+"Нагадай, щоб забрали з повіту ленінський куток,— писав він,— сім карбованців я
+заплатив, лишається два з половиною. Плакати й стрічки, що повишивали дівчата,
+сховані у великій шафі, ключі я віддав Петрові. Загадай дівчатам зробити ще бант
+— чорний з червоним, тут, у інституті, такий висить на портреті, дуже красиво.
+Нікого я тут ще не знаю. Важко мені буде на харчі, та вже терпітиму. Пиши мені
+про все, може, на Різдво приїду. Степан". 
+
+Критерії зарахування тих чи інших громадян до «нового» середнього класу, а отже,
+й уявлення про його чисельність і структуру в сучасній Україні не менш розмиті,
+ніж у випадку з малими та середніми підприємцями. Проведене у 2016 році
+дослідження Держстату виявило, що в 45,7% домогосподарств грошей було достатньо,
+але заощаджень не робили, 43,2% постійно відмовляли собі в найнеобхіднішому,
+окрім харчування. Приблизно порівну виявилося тих, які мали достатньо грошей і
+робили заощадження (6,2%), і тих, кому не вистачало навіть на харчування (4,9%).
+У 25,3% досліджених домогосподарств заявили, що в разі появи додаткових доходів
+заощадили б їх, а 5,4% спрямували б на розвиток бізнесу. Водночас 26,2% — на
+їжу, 37,9% — на одяг та взуття. 
+
+У відповідь на пряме запитання до «небідних, але ще не представників середнього
+класу» зарахували себе 27% опитаних, до бідних — 72,3%. Оскільки заможним не
+назвав себе жоден, а представниками середнього класу — лише 0,7%, то ці 0,7%
+можна вважати саме заможними, а 27% «небідних» — українським середнім класом,
+який просто має завищені уявлення про рівень необхідних для цього доходів.
+Наприклад, у тих-таки США, за даними досліджень компанії Statista, щоб мати
+можливість піти у відпустку, 54% респондентів змушені відмовлятися від придбання
+товарів довгострокового використання (телевізорів або електроніки), а 43% — від
+нового одягу та інших промтоварів. Доповідь Feeding America засвідчила, що 66%
+домогосподарств мусили обирати між тим, витратити гроші на їжу чи на медичне
+обслуговування. 
+
+Можна сказати, 27% «небідних» українських домогосподарств корелюють із тими
+25–30%, які заощадили б до��аткові доходи в разі їх появи та спрямували б на
+розвиток бізнесу, а також із часткою людей із середнім доходом відносно решти
+громадян. А на Заході, як відомо, середній клас виокремлюють не так за
+номінальним доходом, як відносно доходів решти. Наприклад, у США йдеться про
+домогосподарства, які мають від 2 до 7,5 прожиткового мінімуму на члена сім’ї. В
+Україні рівень середнього доходу на члена сім’ї понад два прожиткових мінімуми
+(без обмеження верхньої планки) у 2015 році мали 31,2% мешканців (що зіставно із
+середнім класом за низкою інших наведених вище критеріїв). А порівняння
+абсолютних доходів засвідчує, що український середній клас має дещо нижчий
+рівень життя, навіть якщо врахувати різну його вартість у двох країнах. 
+
+У США вони ідентичні, отже, отримуємо коефіцієнт 3,98, на який потрібно
+помножити середні доходи середнього класу в Україні, щоб отримати їх еквівалент
+у Сполучених Штатах. Отже, питома вага українського середнього класу в структурі
+суспільства не лише майже удвічі менша за частку американського, він ще й має
+дещо нижчий рівень життя. Щоправда, не удвічі, адже порівняно зі США в нас
+набагато більші статистично необліковані доходи. 
+
+Дещо краще співвідношення дає порівняння доходів за паритетом купівельної
+спроможності в людей середнього доходу в Україні та Німеччині. Там до них
+зараховують 58% домогосподарств, які мають на члена сім’ї від €7,2 тис. до €15,3
+тис. на рік. Коли взяти до уваги різницю ВВП на особу за номіналом та ПКС у
+наших країнах, яка дає коефіцієнт 4,54, то згадані 31,2% українських
+представників середнього класу мали 2015 року дохід від €5,9 тис., що майже
+зіставно з доходом середнього класу у ФРН. Йдеться про генерацію на поки що
+ізольованій від решти країни Луганській ТЕС, яка в режимі енергоострова
+забезпечує підконтрольні Україні райони. Усе це в умовах, коли струму вистачає
+не тільки для внутрішнього ринку, а й для зовнішнього, коли динамічно зростає
+його експорт. 
+
+Черкаси — це місто, де немає бетонних джунглів, стовпів пилу та поодиноких
+берізок край дороги. Фантастично красиво стає після зими — у квітні-травні, коли
+на кожній вуличці розцвітають вишні, яблуні, абрикоси, бузок. А довкола
+розпускаються каштани. Цей зелений рай триває майже до листопада. 
+
+Черкаси поділені на квадрати й відстань від пункту А до пункту Б тут вимірюється
+кварталами. Спочатку я наївно думала, що, якщо побачила назву вулиці, яку знаю,
+то точно її знайду. Як же була здивована, коли стало ясно, що більш ніж половина
+вулиць починається на одному кінці міста й закінчується на іншому. Черкаси — це
+шахова дошка довгих паралельних вулиць. А через центр пролягає головний бульвар
+міста — бульвар Шевченка, рясно висаджений каштанами та вкладений плиткою. 
+
+У місті немає якогось визначеного стилю будинків. У центрі можна побачити
+багатоповерх��вки, а на сусідній вулиці — приватні будинки з садами. 
+
+Біля водосховища - соснові ліси. Могутні, старі, аж пашіють енергією. Першим я
+побачила парк "Сосновий Бір" на території міста, який має 250 га площі. В парку
+є розваги на будь-який смак, дитячі майданчики, лавочки з видом на водосховище,
+арковий “місток кохання”, виставки з каменю та дерева. Неподалік — пляж. В парку
+відбуваються концерти, фестиваль короткометражок "КіноШот", також є "рив’єра" і
+парк розваг. Від спеки рятують “танцюючі” кольорові фонтани, які особливо
+полюбляє малеча. 
+
+Коли згадаю про історико-архітектурний спадок — найстаріший християнський храм
+України та всієї Східної Європи, що вцілів до нашого часу, найбільшу в Європі
+фортецю XVIII-XIX ст., найвідоміший православний монастир на східнослов’янських
+землях, найбільший у Європі скансен та багато іншого – ви теж відповісте: «це
+все вікіпедійна інформація». 
+
+Дослідження складових ґрунту спочатку принесло нове розчарування: по всій
+поверхні «хворих» стулок були виявлені цинкові білила, які в живописі почали
+використовувати в XIX столітті замість традиційних свинцевих. Але знову ж таки
+на правій стулці жодних цинкових білил! До того ж, за висновками наших
+партнерів-хіміків із Національного науково-дослідного реставраційного центру
+України та бюро технічної експертизи «Артлаб», пігменти, застосовані у фарбах,
+на всіх трьох частинах «Спокуси св. Антонія» виявилися автентичними: кістяна
+чорна, азурит, натуральний ультрамарин, малахіт і кіновар — той самий обмежений
+репертуар, що був доступний живописцям XV–XVI століття, зокрема Ієронімусові
+Босху та його помічникам. 
+
+Насамкінець маю сказати, що триптих із босхівської майстерні справді є лише
+однією із загадкових «копій» в експозиції Музею Ханенків. Маємо, приміром, іще
+версію «Старого у східному вбранні». Оригінал цього шедевра Рембрандта, як
+відомо, належить нью-йоркському Музею мистецтва «Метрополітен». Ханенківську
+версію портрета підписано, і підпис цей є автентичним. Чому так і яка традиція
+європейського малярства за цим криється — предмет іншого дослідження, а також
+іншої, не менш тривалої розмови, на яку зважиться лише той, хто справді хоче
+бути, а не здаватися знавцем старовинного живопису. 
+
+15 липня 2017 року у Київському гольф клубі "GolfStream" компанія АВТ Баварія
+Україна, офіційний імпортер BMW в Україні, проведе національний відбірковий етап
+одного з найпрестижніших турнірів у світовому гольфі серед спортсменів-аматорів
+- BMW Golf Cup International 2017. 
+
+Toyota в рамках програми знайомства української аудиторії з гібридними
+технологіями представила креативну експозицію на Фестивалі вуличної їжі, який
+проходить у Києві. Один із найпопулярніших культурних заходів світового рівня
+відбувся на арт-заводі «Платформа» 13-14 травня, вже вдруге у 2017 році. Сотні
+молодих та активн��х киян і гостей міста змогли познайомитися з гібридними
+кросоверами Toyota RAV4, записатися на тест-драйв, отримати яскраві сюрпризи та
+навіть продегустувати попкорн, приготований за допомогою рідкого азоту – такий
+собі гібрид у гастрономії для гостей стенда Toyota! 
+
+Група компаній «Ензим» — це єдине в Україні велике промислове підприємство з
+виробництва біотехнологічної продукції за допомогою мікробного синтезу. Завод
+«Ензим» працює з січня 1971 р. 
+
+GFP має класичну структуру бета-бареля, що складається з одного β-листа та
+альфа-спіралі з флюорофором в центрі. Щільно упакований бета-лист захищає
+флюорофор від гасіння навколишнім середовищем, а спрямовані усередину бічні
+ланцюги бета-бареля каталізують утворення трипептидного комплексу
+Ser65-Tyr66-Gly67 (позначення положень для GFP дикого типу), що утворюють
+флюорофор. Процес згортання проходить через серію послідовних кроків, протягом
+яких змінюються оптичні властивості білка, весь процес у випадку GFP дикого типу
+займає біля 30-40 хвилин і називається «дозріванням» білка. Деякі модифіковані
+версії білка можуть мати як значно коротший (наприклад, Venus), так і значно
+довший час дозрівання. 
+
+Конфокальна мікрофотографія GFP-позитивних нейральних клітин-попередників
+(зелений колір) нюхової цибулини щура. RECA-1-позитивні кровоносні судини -
+червоний колір, GFAP-позитивні астроцити - синій колір 
+
+Справа 31 серпня (Масові заворушення 31 серпня, Справа захисників Конституції) —
+кримінальне провадження, яке розслідується Національною поліцією, Службою
+безпеки та Генеральною прокуратурою України за фактом масових заворушень,
+поєднаних із нанесенням тілесних ушкоджень працівникам міліції та
+військовослужбовцям Національної гвардії України, а також смертей та поранень
+працівників міліції та військовослужбовців Національної гвардії України в
+результаті метання, за версією української влади, гранати РГО з натовпу в лаву
+правоохоронців, що було кваліфіковано як організований терористичний акт. 
+
+У місті Бучачі якийсь час діяли водночас 2 ГЕС: одна називалася міською
+(вважалася комунальною), інша — «на Топольках», яка після відновлення діє й
+нині. 
+
+Місто складається з трьох близько розташованих, але цілком самостійних
+архітектурних груп, позначених буквами латинського алфавіту: «А», «В» і «С». На
+півночі ці групи обмежені річкою Пасьйон, на сході — низькою болотистою
+рівниною, а на півдні — невеликим, глибоким (до 4 м) яром струмка Сан-Фелікс. На
+заході місто не має чітко виражених меж, там знаходиться зручна для життя
+місцевість і декілька нечисленних груп житлових будівель, загальною чисельністю
+до 40 «пагорбів». 
+
+9 серпня 1941 року село захопили нацисти. 28 березня 1944 року — День визволення
+села Нечаяне. 120 нечаянців відзначені орденами та медалями за мужність і
+відвагу на фронтах Другої світової війни. 
+
+У місті Карачі станом на 24 червня 2015 року загинуло близько 830 осіб. Приводом
+до смерті стали зневоднення та тепловий удар. Загальна кількість загиблих у
+провінції Сінд складає від 830-1,213 осіб. Поки що 119 трупів були доставлені в
+лікарню Шахід Аббасі, 219 тіл в JPMC (місцевий госпіталь) та ще близько 98
+загиблих у Цивільний Госпіталь. Численні трупи знаходять у приватних медичних
+закладах. Також поніс втрати і місцевий зоопарк: через спеку загинуло 7 тварин.
+
+Колекція музею налічує понад 15 тисяч етнографічних та мистецьких одиниць, серед
+яких 2,7 тисяч зразків тканини (рушники, сорочки, верхній одяг, килими, взірці
+вишивок), близько 700 предметів кераміки (гончарний посуд, дитяча іграшка,
+кахлі), колекція писанок, дерев'яні різьблені речі, вироби з металу та скла,
+колекція народних музичних інструментів (кобзи, бандури, цимбали, сопілки,
+колісна ліра, цитра, коза, трембіти, флояра та інші). Пріоритетною у колекції
+Музею є збірка українських народних картин, зокрема, славнозвісних «Козаків
+Мамаїв», а також ікон народного письма (500 одиниць). Окремими полотнами
+представлено професійне малярство. Також в Центрі зберігається особиста
+бібліотека I. М. Гончара, що нараховує 2 750 книг. 
+
+Посол Нолькен видав необхідну суму. Скільки їй видав Шетарді — точно не
+встановлено. Відомо, наприклад, що у вересні 1741 він видав їй 2 тисячі золотих.
+Гроші Швеції та Франції були використані як на підкуп гвардійців, так і на
+оплату боргу Єлизавети, що виражався в десятках тисяч рублів. Посол Нолькен
+повідомив у Стокгольм, що Російська імперія на межі державного перевороту і що
+війська не будуть битися за Анну Леопольдівну. У Стокгольмі дійшли висновку, що
+достатньо одного тільки виду шведських військ, щоб влада Анни Леопольдівни і
+німців зруйнувалася, а нова імператриця в подяку за допомогу щедро наділить
+шведського короля російськими землями. 
+
+У 2007 році доходи Еністон за підрахунками журналу Форбс склали $ 14 мільйонів.
+Найбільші гонорари вона отримала за фільми «Розлучення по-американськи» (2006, $
+8,000,000), «Ходять чутки» (2005, $ 8,000,000), «А ось і Поллі!» (2004, $
+5,000,000), «Рок-зірка» (2001, $ 3,000,000) і «Портрет досконалості» (1997, $
+2,000,000). 
+
+Ягоди дуже ніжні, нетранспортабельні, легко мнуться, тому збирати їх треба
+обережно в такій стадії стиглості, яка залежить від використання. Збирають ягоди
+вручну і складають у невеликі плетені кошики, в яких і транспортують до місць
+переробки чи споживання. При сортуванні видаляють сторонні домішки і перестиглі
+та пошкоджені ягоди. На пунктах переробки малину переробляють протягом восьми
+годин після приймання. Плоди миють у холодній воді, відділяють домішки,
+витримують у двох відсотковому розчині солі, щоб позбутися личинок малинового
+жука, і використовують для варення, консервування з цукром, приготування
+сиропів, соків, желе. 
+
+Зимують жуки під грудочками землі, опалим листям та іншими рослинними рештками.
+Навесні, в кінці квітня — на початку травня, виходять з місць зимівлі і
+живляться молодими листочками, бутонами, черешками листків. На початку цвітіння
+суниць та малини самки відкладають у бутони по одному яйцю, прогризаючи збоку
+кожного бутона заглибину. Після цього самка підгризає квітконіжку, яка
+надламується і в'яне. Через деякий час бутон опадає на землю разом з личинкою.
+Одна самка відкладає до 100 яєць, яйця дрібні. Личинки виходять з них через 6-7
+днів, живуть у бутонах до 26 днів і за цей час виїдають весь їх вміст. Там же, в
+бутонах, личинка заляльковується, а через 7-11 днів лялечки перетворюються на
+жуків. Молоді жуки з'являються в середині липня, а в кінці липня — на початку
+серпня ховаються на зимівлю. Пошкоджує спочатку ранні сорти суниць, потім
+перелітає на пізніші, а потім на малину. 
+
+Проаілурус ймовірно був предком Псевдолурусу, який жив 10-20 мільйонів років
+назад, і напевно призвів до головної лінії котячих, включаючи вимерлих
+махайродових та існуючих сьогодні малих кішок та пантерових. 
+
+Канадський лікар винаходить унікальний апарат, який здатен виліковувати людей,
+повертаючи процес хвороби назад. Мимоволі він стає жертвою перестрілки і
+отримавши вогнепальне поранення, використовує винахід на собі. Рана затягується,
+але разом з цим доктор виявляє, що він потрапив у дивний світ, який є
+дзеркальним відображенням. 
+
+Згадайте лише як спіймали на хабарі екс-заступника міністра охорони здоров’я
+Романа Василишина, який довгий час до того працював головним лікарем Жовтневої
+лікарні в Києві? Взяли на банальному хабарі за влаштування на роботу в лікарню.
+За словами генерального прокурора, екс-головний лікар щодня отримував хабар у
+50-100 тис. грн. 
+
+Також, 24 травня Печерський райсуд Києва відпустив під заставу в розмірі 15 млн
+гривень колишнього начальника Державної податкової служби в Луганській області
+Олександра Антипова. 
+
+Співрозмовники УП, знайомі з матеріалами кримінального провадження, звертають
+увагу на те, що єдиний із затриманих, хто мав відношення до МВС – Павло
+Полчанов. Згідно з інформацією сайту Національної поліції, Полчанов служив в
+роті поліції "Свята Марія". Цей підрозділ формувався на основі добровольців від
+політичної партії "Братство" Дмитра Корчинського. 
+
+Адже, по ідеї, такий потужний суспільний запит мав би викинути в публічний
+простір ціле нове покоління освітян, радих-радісіньких, що їхні знання (і хист
+ними ділитися!) нарешті знадобилися країні й поза стінами їх рідного вишу! Але
+здається, в цій ролі поки що знайшли себе тільки історики, для яких від початку
+було очевидно, що історична пам'ять - це сфера національної безпеки, і вони
+кинулись латати найбільш катастрофічні "ями" своїми "просвітницькими"
+"Лікбезами"-лекторіями-популярними виданнями і так далі ��е до того, як став на
+ноги, спасибі йому, нинішній Український інститут національної пам'яті - кістка
+в горлі всій кремлівській адвокатурі на всіх широтах. На всіх же інших ділянках
+обов'язкового для культурної нації "гуманітарного мінімуму" відсутність
+структурованого експертного середовища дає змогу кому завгодно верзти що
+завгодно, як Рабиновичу про Олеся, - без найменшого ризику бути перебитим в
+ефірі й посланим "читати підручник". 
+
+Тож не дивно, що з доброї половини (я не перебільшую!) цілком безневинних наших
+медіа-публікацій на теми культури, тільки-но заходить про контекст хоч трохи
+ширший, ніж "сьогодні на сьогодні", раз у раз лізуть, як вата із старого
+матраца, клапті роками непомітно засвоюваних "з повітря" кремлівських методичок.
+Припускаю (поки не доведено протилежне), що автори їх просто "не бачать" - не
+виокремлюють із дискурсу, яким послуговуються. Що, наприклад, мила й
+безпосередня журналістка, яка під час Майдану була ляпнула мені в ефірі
+"Громадського": "Шевельов? Так він же нацистський колаборант!", - не "темник"
+від ФСБ слідом за Добкіним озвучувала, а просто "на автоматі", як німфа Ехо,
+повторила те, що найголосніше в ефірах про Шевельова звучало (чула дзвін!). Чи,
+свіжіший приклад - що не менш мила журналістка, яка, пишучи на УП про актуальні
+клопоти нашого художнього перекладу, ввалює під фінал здоровенного кізяка - ніби
+"в Україні не сформувались перекладацькі школи і не було тяглості професійних
+поколінь" (як казав один незабутній нардеп, "ШТО?"), - теж робить це не з лихого
+умислу: не за інструкцією якого-небудь московського куратора - при кожній оказії
+доводити, що в українців "без благодатного впливу великої російської культури"
+(с) Симоненко-Берестенко) нічого "нет, не было и быть не может", - а тому, що їй
+справді на студентській лаві ніхто не розповів про перекладацькі школи "майстрів
+на зразок Миколи Лукаша чи Бориса Тена" (інше питання - хто ж заважав трохи
+більше вивчити тему, погортати бодай доступну в мережі фундаментальну працю
+Максима Стріхи "Український художній переклад", щоб не засмічувати ноосферу
+дезінформацією, - ну, та це вже претензія до якості роботи наших ЗМІ взагалі:
+"как покойничка кормили, так он и выглядит"). 
+
+Він постукує пальцями по столу, розмова зайшла в глухий кут. Пізніше так само
+допитали й інших осіб з нашого кола, але ніхто не видав мене, а ті, що могли
+видати, не знали й так, хто автор. 
+
+Кричущий сексизм і дискримінація чоловіків за ґендерною ознакою: майже всі науки
+- жіночого роду! 
+
+Мода на татуювання створює можливості для низки стартапів, таких як курси
+таксидермістів, лимарські та палітурні майстерні. 
+
+Знайшов у кишені давно не вдяганої куртки клаптик паперу, помережаний рядками
+цифр. Уявляю, якби я був шпигун, та попався з таким папірцем контррозвідці... 
+
+Один чоловік пише про себе: "Отримав біол��гічну та літературну освіту". І
+дописує ще кілька освіт після цього. А я ж добре знаю, що він закінчив перший
+курс біофаку заочно, а з другого його вигнали за "хвости". Але хто перевірить? У
+нас начальник міністрів і начальник прокурорів не мають вищої освіти, то чого
+соромитися? Треба й собі, думаю, понаписувать освіт. Маю диплом біолога, 4 курси
+провчився на філологічному... О, військова кафедра була! Тракторна справа у
+школі... Курси автоклавщиків... Курси бортспостерігачів... Автошкола... Можна
+чесно записувати в резюме: Отримав біологічну, філологічну, військову,
+тракторну, автоклавну, авіаційну та автомобільну освіту. От як вагомо! Можна
+герба замовляти, бо чим не Жорж Дю Руа? 
+
+Наклад книжки 240 примірників, і ви навряд чи десь її знайдете. Коротко ідея
+роману така: героя репресували, але завдяки тому, що він був дуже кваліфікований
+інженер, то якось викрутився, війну зустрів у Сибіру, за большевиків, які його
+репресували, а сім'ю знищили, воювати принципово не хотів, і тому переховувався,
+як міг. А що був красивий, то в процесі переховування кохав усіх зустрічних
+жінок, тому "кохання" в назві - у множині. У великій множині. :) Написано не
+дуже вправно, однак під несподіваним для нас кутом зору дезертира. НМД, це був
+чесний кут зору і чесна позиція. 
+
+"Ліві": Свастику обрали собі за символ гітлерівці. Заборонити свастику! "Праві":
+Веселку обрали собі за символ ЛГБТ. Заборонити веселку! 
+
+...Голубан затулив Зеленського, Дорн затулив Голубана, кулічі й паски затулили
+Дорна, сніг затулив кулічі й паски... 
+
+Можна подовжувати й доповнювати. Найкращий ланцюжок буде похвалено. 
+
+Мій сусід - кінчений довбень і мудило. Ми його по-добросусідськи називаємо
+Ґоблін. Здоровенне, падло. Судячи з усього, Ґоблін має діагноз. Постійно щось
+бухтить противним скрипучим голосом, матюкається сам до себе. Конфліктує з усім
+під'їздом. Засоби фізичного впливу не діють, штрафи не діють, кілька діб у
+буцегарні не подіяли. Щоб його вгамувати, періодично хто-небудь викликає
+поліцію. У поліцаїв аж планшети зависають через кількість його criminal records.
+От і в суботу довелось викликати наряд. Чувак побачив, що патрульні заходять у
+під'їзд, хутко чкурнув у квартиру і причаївся. Поліціянти стукали, стукали...
+Нарешті Ґоблін вийшов. Явився. У синій футболці з написом "Україна". І до кінця
+говорив українською. Щоправда, всіляку херню. 
+
+У нас у Керелівці всі свято впевнені, що Тарас народився таки в нашому селі, а
+не в Моринцях. Просто був хтось моринський, хто захотів прославити рідне село і
+підробив документи. І сам Тарас писав, що народився в Керелівці. Уперше,
+здається, про моринське походження Шевченка написав Олександр Кониський. І от я
+наткнувся на, власне, самі документи. З них випливає, що хрестив Тараса піп
+Олексій Базаринський (Кониський пише - Іван Базаринський). Що ж ми бачимо в
+церковній метричній книзі? І сама сторінка з записом про реєстрацію Тараса
+чомусь збереглася значно краще за попередні та наступні. І прізвище хрещеного
+батька записано "Дяденко", а в нас таких прізвищ нема. Є "Дядченко". Іще цікаво,
+що до Тарасового народження піп писався "аЛекСей", а в 1814 - чогось уже
+"Алексій".Отакий простір для дисертації чи для детективного роману. 
+
+Половинчик — село в Україні, в Монастерищенському районі Черкаської області. У
+селі мешкає 492 людей. Уродженцем села є співак-бас, соліст хорової капели
+"Думка" Володимир Вітвиновський (1924-1999), український поет Петриченко
+Олександр Тихонович (1923). 
+
+Село Половинчик згадується у циклі «Русалонька із 7-В» Марини Павленко. Зокрема
+частина подій повістей «Русалонька із 7-В або прокляття роду Кулаківського»,
+«Русалонька із 7-В проти русалоньки з Білокрилівського лісу» відбуваються в
+даному населеному пункті. Кількість таких утворень може коливатись від 1-10 до
+декількох сотень. З часом по краях вузлів (горбочків) епідерміс відділяється, а
+в центрі тканина некротизується з утворенням характерної впадини з валиком із
+грануляційної тканини розміром 1-3 мм навколо неї. Через 1-3 тижні після появи
+вузлів (горбочків) некротизована тканина легко відділяється або, підсихаючи,
+відпадає сама. Несеквестровані вузлики затвердівають і залишаються на багато
+місяців. 
+
+Визначення слідчого ізолятора або установи виконання покарань для подальшого
+відбування покарання засудженого, щодо якого застосовується захід безпеки,
+переведення до іншої установи виконання покарань чи слідчого ізолятора
+здійснюються відповідно до Положення про визначення особам, засудженим до
+довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії,
+порядок направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного
+позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та
+їх переведення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого
+2017 року № 680/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2017
+року за № 265/30133, Положення про центральну, міжрегіональну комісії та комісію
+слідчого ізолятора з питань визначення особам, засудженим до довічного
+позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії, порядок
+направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення
+волі, позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та їх
+переведення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого
+2017 року № 680/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2017
+року за № 265/30134. 
+
+У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про
+відходи» та в Державних санітарних нормах та правилах утримання територій
+населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від
+17 березня 2011 року № 145, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05
+квітня 2011 року за № 457/19195. 
+
+У разі збільшення розміру заборгованості підприємства з виплати заробітної плати
+у поточному квартальному звітному періоді порівняно з попереднім аналогічним
+звітним періодом премія за такий поточний звітний період не нараховується. 
+
+У п'ятницю, 27 листопада, на екрани Великої Британії виходить стрічка "Керол",
+яка вже набула розголосу через свій сюжет – кохання двох жінок, пише газета
+Telegraph. 
+
+Фільм зняли за романом Патрісії Хайсміт "Ціна солі", який вийшов друком ще у
+1951 році. Тоді авторці довелося приховувати своє ім'я через скандальну на той
+час історію стосунків продавчині з відділу іграшок в універмазі і старшої за неї
+заможної жінки, яка у цей час розлучалася з чоловіком. 
+
+Головні ролі у стрічці виконують Руні Мара (продавчиня) і Кейт Бланшет (Керол).
+Перші відгуки критиків є досить схвальними, повідомляє Telegraph. Власний
+оглядач видання Тім Робі назвав фільм "видатним твором американського
+мистецтва". Подейкують, що за цю роль пані Бланшет може бути номінована на
+"Оскар". 
+
+«Вперше на Сумщині відбудеться безпрецедентний захід – широкомасштабна
+Науково-практична конференція з питань надання екстреної медичної допомоги та
+діяльності служби медицини катастроф у зоні АТО, – зазначив посадовець. – У її
+рамках пройдуть змагання бригад екстреної медичної допомоги з міжнародною участю
+«Сумські медичні ралі-2017». Крім українських медиків, на Сумщину завітають
+команди із країн Прибалтики, Польщі, Молдови, Білорусі, Казахстану». 
+
+Заходи розпочнуться 31 травня 2017 року о 9.30 у Сумах на площі Незалежності
+урочистим відкриттям і закінчаться 2 червня о 16.00 церемонією нагородження
+переможців змагань. Протягом цього часу бригади екстреної медичної допомоги
+будуть боротися за звання кращих у швидкості та фаховості надання медичної
+допомоги. Це будуть справжні ралі. 
+
+Команди змагатимуться на території дитячого табору відпочинку «Зоряний» ПАТ
+«Сумихімпром» (с. Вільшанка Сумського району). Суддями змагань будуть наукові
+працівники Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги
+та медицини катастроф МОЗ України, кафедр екстреної медицини медичних вишів
+країни, тренери з європейських країн і США. 
+
+У програмі заходів також очікується проведення майстер-класів, конференції для
+керівників центрів екстреної медичної допомоги, Медичного форуму за участю
+представників сусідніх областей. На закриття ралі очікується приїзд в. о.
+Міністра охорони здоров’я України Уляни СУПРУН. 
+
+«Чому такі представницькі змагання вирішили проводити саме у нас? Та тому, що
+минулого року в Харкові наша бригада виборола переможне місце і таким чином ми
+це право заслужили, – зазначив Сергій Бутенко. – Минулорічні змагання вкотре
+пр��демонстрували, що Сумщина має високопрофесійних фахівців, які надають якісну
+медичну допомогу жителям області. А цього року у нас буде можливість показати
+себе і на міжнародному рівні». 
+
+При спробі перетину Державного кордону на міжнародному пункті пропуску
+«Бачівськ» співробітниками Сумської митниці Державної фіскальної служби був
+зупинений рейсовий автобус Одеса-Москва. Під час поглибленого огляду салону
+службовий собака виявив сховок з наркотиками: в попільничці одного із сидінь
+були приклеєні клейкою стрічкою два прозорі поліетиленові пакети. Викликані
+працівники поліції Глухівського відділу поліції вилучили «знахідку» та оглянули.
+Полісмени припустили, що, судячи з зовнішніх ознак, в одному з пакетів
+знаходилась марихуана, в іншому – амфетамін. Відтак, обидва пакунки
+правоохоронці направили на експертизу, а їх власника доправили до відділу
+поліції та опитали. 
+
+Як розповів 29-річний одесит, який їхав до сусідньої країни на заробітки, він й
+справді періодично вживає наркотики, тож, вирушаючи в дорогу, взяв дурман-зілля
+з собою про «запас». 
+
+Майже так само пояснив правоохоронцям наявність у власній кишені пакету з
+канабісом і 34-річний глухівчанин, що прямував на заробітки своєю машиною. Він
+визнав, що час від часу вживає марихуану шляхом куріння, а цей пакетик він
+поклав до кишені, і забув за нього, оскільки не одягав куртку з минулого року. 
+
+Таким же чином «забув» у власному гаманці пакет з амфетаміном і 37-річний
+громадянин Молдови. Як розповів іноземець, він повертався додому з Російської
+Федерації, і в автобусі познайомився з чоловіком, з яким вони дорогою вживали
+амфетамін. Решту дурман-зілля після того він поклав до гаманця й забув. Подальшу
+долю чоловіків буде вирішено за результатами висновків
+експертно-криміналістичних досліджень та після закінчення слідчих дій. Двом
+першим загрожує ув‘язнення до 8 років, останньому – обмеження або позбавлення
+волі до 3-х років. 
+
+Коли голод затьмарює твій погляд, ти просто береш TUC. ХРУМ! І ти знову
+сповнений сил і можеш з легкістю розгледіти можливості, які тебе оточують. А
+новий TUC зі смаком «Копчені ковбаски» додасть пригодам вогню. 
+
+Бувай голод – привіт можливості! 
+
+Якщо протягом шести місяців від дня опублікування цього оголошення власник або
+інша особа, яка має право вимагати повернення транспортного засобу, не будуть
+виявлені або вони не заявлять про свої права на транспортний засіб, Національна
+поліція має право продати його, а суму виторгу внести на спеціальний рахунок у
+банку. Якщо протягом трьох років колишній власник транспортного засобу не
+вимагатиме передання йому суми виторгу, ця сума переходить у власність
+територіальної громади, на території якої було знайдено транспортний засіб. 
+
+Застосовувати внутрішньо. Приймати з великою кількістю рідини, через 1-2 години
+після прийому їжі (прийом одразу після їди призводить до подовження часу
+всмоктування). Не слід приймати більше 4000 мг протягом 24 годин. Для пацієнтів
+з порушеннями функцій печінки або нирок, для хворих літнього віку добову дозу
+необхідно зменшити і збільшити інтервал між прийомами. Прийом можна повторювати
+через 6 годин (до 4 разів на добу) у разі необхідності. Максимальна тривалість
+застосування для дітей без консультації лікаря – 3 дні. 
+
+При тривалому застосуванні препарату у великих дозах з боку органів
+кровотворення може розвинутися апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз,
+нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія. 
+
+Лікування: при передозуванні необхідна швидка медична допомога. Пацієнта слід
+негайно доставити у лікарню, навіть якщо відсутні ранні симптоми передозування.
+Симптоми можуть бути обмежені нудотою та блюванням, або можуть не відображати
+тяжкості передозування чи ризику ураження органів. Слід розглянути лікування
+активованим вугіллям, якщо надмірна доза парацетамолу була прийнята у межах 1
+години. Концентрація парацетамолу в плазмі крові повинна вимірюватися через 4
+години або пізніше після прийому (більш ранні концентрації є не достовірними).
+Лікування N-ацетилцистеїном може бути застосовано протягом 24 годин після
+прийому парацетамолу, але максимальний захисний ефект отримують при його
+застосуванні протягом 8 годин після прийому. Ефективність антидоту різко
+знижується після цього часу. При необхідності пацієнту внутрішньовенно слід
+вводити N-ацетилцистеїн згідно зі встановленим переліком доз. При відсутності
+блювання може бути застосований метіонін перорально як відповідна альтернатива у
+віддалених районах поза лікарнею. 
+
+За попередніми оцінками, у 2016/17 маркетинговому році, який завершився 30
+червня, Україна експортувала 44 млн т зерна, тобто на 4,9 млн т більше, ніж
+минулого, що стало черговим рекордом для нас. У результаті за обсягами вивозу
+збіжжя Україна посідає перше місце у Східній півкулі та друге у світі,
+поступаючись тільки США, які поки що експортують його приблизно в півтора разу
+більше. Водночас ми впевнено подолали символічний показник в 1 т на одного
+мешканця, що фактично не має аналогів у світі. (Лише з 24-мільйонної Австралії і
+тільки в найурожайніші роки вивозять стільки само.) На нашу країну припадає й
+більш як половина поставок на світовий ринок соняшникової олії. 
+
+Показує позитивну динаміку й експорт з України іншої солодкої продукції.
+Наприклад, вивіз меду в січні — червні 2017-го порівняно з першим півріччям
+2016-го зріс майже удвічі — до 30 млн кг. Найбільшими покупцями є США (на $18,9
+млн), Німеччина (на $10 млн) і Польща (на $5,6 млн). Поступово завойовують
+європейський ринок і українські виробники кондитерської продукції (див. «Не лише
+зерном та олією»). 
+
+Пора вже знайомитись. Хто тут звідки, чим крутий? 
+
+Я фреш, але вже прочитав, що за одну "двійку" виганяють. Як думаєте, мене
+виженуть після першої сесії чи після другої? 
+
+Більше чекаю на баржу з кавунами, ніж на повідомлення про зарахування на бюджет.
+
+Там наче є один день після оголошення списків рекомендованих до зарахування, щоб
+написати заяву на ту, на яку все ж більше хочеться, якщо вас рекомендують до
+зарахування на кілька спеціальностей. Якщо вкладетесь у цей день, то, по ідеї,
+ще можна. А найпевніший спосіб - зателефонувати до приймальної комісії і
+дізнатись. 
+
+В суботу, 5 серпня Приймальна комісія НаУКМА працюватиме до 18-00! 
+
+До уваги вступників на бакалаврські програми, рекомендованих до зарахування на
+бюджет: термін прийому оригіналів документів також подовжено 5 серпня ДО 18-00!
+
+Пів на третю ночі я дописала статтю і через помилку Віндоус жодного слова не
+збереглося. Уявляєте мій настрій цілий день? 
+
+О 17:55 ми з Лідою прийшли на Чернігівську і привезли в колясці картридж до
+принтера на заправку. В конторі все вже було замкнено і задраєно, працюють до
+шостої. 
+
+Щойно я відкрила посилку для мого брата, де був маленький подарунок для мене.
+Ним виявилося розкішне біле плаття. І я нєзамєдлітєльно в ньому
+сфотографувалася. Так, на тлі холодильника і кухонних стелажів, бо крім
+кухонного столу більше ніде приткнути планшет. 
+
+Ліда спить. Я сиджу на кухні, їм сирну запіканку і запиваю колою. Добраніч. 
+
+На підлогу пляжної кабінки хтось вилив не менше відра води, поклав мішок і жмут
+жіночого волосся. 
+
+Одна з версій - вирвалась і втекла. 
+
+Кажу: 
+
+— Ма, твій манник лайкнуло вісімдесят людей. 
+
+— І що це означає? 
+
+— Ну, що вісімдесятьом людям сподобався твій пиріг. 
+
+— А от коврижку ніхто вдома не їсть, — скаржиться мама на моїх братів і сестер.
+
+— Так, ма, — кажу я, — влаштуємо флешмоб. Якщо фотка набере сто лайків, усі
+вдома їстимуть коврижку! 
+
+Мама сміється, брат і сестри обурюються і опираються: з якої радості вони будуть
+жертвами нашого з мамою флешмобу? 
+
+Та вони просто остолопи, коврижка зі сливового варення реально смачна. Грушами я
+її декорувала, бо лежали поруч на столі )) 
+
+Не «престижність» школи, яку ви закінчили, не середній бал ЗНО у вашому класі і
+навіть не те, в якому році у вас вдома з’явився інтернет, має найбільше
+значення, а те, як ви проявите себе протягом навчальних і не лише навчальних
+активностей – а це вже залежить тільки від вас і ні від чого іншого. Ба навіть –
+що більше регіонів України будуть представлені в одній групі чи на одному
+потоці, то цікавіше! Вже через кілька місяців можна буде об’їздити чимало досі
+не знаних куточків України, як і звозити одногрупників в своє село, місто чи
+містечко, а чому б і ні? 
+
+Чимало першокурсників-некиян ще не мають старших друзів у своєму ВНЗ – але,
+повірте, потоваришувати зі студентами старших курсів простіше, ніж вам може
+здаватися. У деяких ВНЗ є навіть спеціальні ініціативи старшокурсників,
+спрямовані на те, щоби згуртувати і перезнайомити групи наймолодших ще до
+початку занять і якомога швидше «акліматизувати» їх у стінах нової альма-матер.
+У соцмережах легко знайти тематичні групи і долучитися до них. 
+
+Хай навіть вам здається, що ваші запитання ідіотські та банальні, як-то «а що
+означають оці циферки і літерки навпроти днів і чисел у розкладі» – не бійтеся
+адресувати їх старшим студентам (група авторки статті, до слова, тільки з їхньою
+допомогою і змогла розібратися в своєму заковиристому розкладі). Так, вони
+підсміюються з того, як ви зграйками бігаєте між поверхами в пошуках своєї
+аудиторії, і називають вас «першокурами»/ «вертольотиками»/ «фрешами» / потрібне
+вписати – але роблять вони це зовсім не по-злому і радо допоможуть з усім, з чим
+ви до них звернетеся. Бо самі були такими ще не так давно і насправді впізнають
+у вас себе самих. 
+
+Почнімо з того, що Київ не обмежується туристичними затертостями типу того-таки
+Хрещатикомайдану і Маріїнського парку. Та і навіть вони можуть відкритися із
+зовсім інших сторін, коли гуляти не під родинним «конвоєм», а, скажімо, веселою
+компанією чи й наодинці і не при світлі дня, а тоді, коли починають запалюватися
+ліхтарі і вогні. Вечірній Київ із тих самих «туристичних» локацій – видовище
+справді непередаване. Не любите гуляти – до ваших послуг затишні столики в
+сотнях різних класних закладів (ті ж-таки друзі з гуртожитку стануть вам
+найповнішим сітігайдом найкращими і при цьому підйомними для студентського
+бюджету кнайпами). Дискотеки чи опера, концерти просто неба чи театри з
+безкоштовними «студентськими» днями, тематичні вечірки, лекції і презентації…
+Київ має достатньо ресурсу, щоби задовольнити навіть ті інтереси, з якими ви вже
+полишили надію знайти однодумців у своїй школі. Це зовсім не трагедія, і шукати
+в собі надумані причини, чому так відбувається («іншим же ок!») – останнє, що
+треба робити в такій ситуації. Якщо щось не так, як хочеться, подобається чи
+потрібно, слід змінити ситуацію, а якщо не вдається змінити – припинити її.
+Перейти до іншої групи, переселитися в іншу кімнату, вступити до іншого ВНЗ чи
+навіть продовжити навчання деінде в Україні або за кордоном – так, це може
+скандалізувати твоїх батьків і викликати подив і нерозуміння у оточення, але
+точно врятує тобі час, нерви і сили. 
+
+Є ідеї? Освітня станція 31В1 шукає ініціативні спільноти: з 15 липня по 15
+вересня ви можете провести будь-яку подію та захід на прохолодній терасі в
+центрі Києва. З нас зручні крісла, що розслаблюють спину та нерви, така, як
+треба, кава та усі технічно-нетехнічні приладдя. 
+
+Сонячний простір потребує яскравого наповнення, тож конкурс буде жорстким, а
+відбір принциповим, але, якщо вам є що запропонувати та чим здивувати
+творчо-інтелектуальний Київ, заповнюйте гугл-форму : http://bit.ly/2sO29Wx та
+пам'ятайте, що дедлайн подачі заявок 3 липня. 
+
+Детально про локацію читайте тут http://edustation.in.ua/ і готуйтесь заливати
+місто цікавим літом! 
+
+Замовила нову книжку Роальда Дала - сподіваюсь, вона сподобається моїм малим не
+менше за "Чарлі та шоколадну фабрику". І хочу також подякувати вам за чудову
+трилогію про джур: мій 10-річний син з минулої осені перечитав її тричі та
+називає Рутківського своїм улюбленим письменником :) 
+
+Джеффрі Йохай, колишній зять Пола Манафорта - екс-голови кампанії президента США
+Дональда Трампа - зустрічався зі слідчими в рамках розслідування справи про
+можливе відмивання грошей чи податкові порушення під час співпраці Манафорта з
+Партією регіонів. 
+
+Про це повідомляє CNN з посиланням на дані двох поінформованих джерел. 
+
+Зазначається, що Йохай надав федеральним слідчим інформацію та документи понад 2
+місяці тому. 
+
+"За даними джерел, Мінюст домагається співпраці від Йохая у зв'язку з
+розслідуванням справи Манафорта через можливе відмивання коштів чи податкові
+порушення під час його співпраці з проросійськими партіями в Україні", -
+зазначає видання. 
+
+Інформацію було передано адвокату Роберту Мюллеру в рамках його розслідування. 
+
+"Невідомо, чи було щось з наданих Йохаєм даних корисним для розслідування справи
+Манафорта", - пише CNN. 
+
+У свою чергу речник Манафорта Джейсон Малоні відмовився коментувати дані
+повідомлення. 
+
+Як зазначає видання, Йохай також є фігурантом федерального розслідування в
+рамках справи про спільні з Манафортом угоди з нерухомістю. 
+
+Донька Манафорта Джесіка подала на розлучення з Йохаєм у березні. 
+
+Як відомо, агенти ФБР провели обшук у будинку Пола Манафорта, вилучивши
+документи та інші матеріали. 
+
+Американські слідчі сподіваються переконати Пола Манафорта, екс-керівника
+передвиборчої кампанії президента США Дональда Трампа, співпрацювати з ними у
+розслідуванні можливої змови між штабом Трампа і Росією. 
+
+Джерела CNN повідомляють, що документи, які було вилучено під час обшуку,
+містили фінансові та податкові звіти та що частину цих даних було передано
+представникам Сенату. 
+
+ФБР та адвокати від коментарів з цього приводу відмовилися. 
+
+Активістка Ірина Нікітчина зазначила, що призначення цих ділянок – землі
+житлово-комунальної забудови. Коли ж їх виставляли на аукціон, було незаконно
+змінено призначення земель – на землі транспорту. Також вона згадала, що зелені
+насадження виконують захисну функцію від автошляху, а знищення дерев та
+будівництво АЗС чи автомийки ще більше псує екологічний стан міста. 
+
+Міський голова поставив на голосування пропозицію депутата Андрія Саука
+підтримати петицію і доручити юридичному відділу міськради звернутися до
+прокуратури та з позовом до суду. За це рішення проголосували 7 депутатів –
+рішення не прийняли. 
+
+Треба зазначити, що питання петиції розглядала земельна комісія, яка
+рекомендувала її підтримати. Саме в такій редакції (просто підтримати, без
+подальших наслідків та дій) радив поставити на голосування питання член
+земельної комісії Вадим Андрієвський. За це проголосували 15 депутатів – рішення
+не прийняли. 
+
+Робота Штабу не є тупцювання на місці. Ми увійшли до нього вже з великою
+кількістю напрацювань та пропозицій, готовими до ще більш поглибленого аналізу,
+за умови оприлюднення додаткових матеріалів щодо чинного генерального плану. 
+
+Активісти поставили не одне незручне питання. Таким є запит на ознайомлення з
+містобудівними умовами і обмеженнями, що надавалися вже на збудовані об’єкти —
+багатоповерхівки по вул. Чорновола 9,11,15; торгові комплекси «Олді»,
+«Епіцентр», «Новус» та ті, що зводяться по вул. Київській. Перелік можна
+продовжити, але для початку вистачить. 
+
+Потрібно неодмінно додати той факт, що служба Надзвичайних ситуацій Броварів не
+пристосована до нових завдань, пов’язаних із гасінням пожеж на висоті більшій за
+9 поверхів, пожежних депо нового типу немає. А забудовник в корупційному тандемі
+із владою міста все створює і створює потенційні загрози. 
+
+Влада намагається наостанок надихатись, тому чимдуж перекриває кисень
+активістам, не заважає новим незаконним будівництвам, в місті вирубуються зелені
+насадження, а в угоду приватним інтересам виділяються земельні ділянки таким
+чином, що ще більше ускладнює містобудівну ситуацію. 
+
+У середньовічній Європі, де панувала християнська мораль, купання довгий час не
+дозволялося взагалі, бо це суперечило християнським поглядам на тіло та гігієну.
+Тільки з XVII ст. купання стало поширеним. Жінки та чоловіки купалися окремо, бо
+для пристойної жінки було неможливим роздягтися для купання в громадському
+місці. 
+
+Наприкінці XVIII — початку XIX ст. купання в водоймах стало колективним, але
+жінки купалися тільки на березі, тому що, одяг який вони носили, не був
+пристосований для купання. 
+
+Перевдягалися в кабінах на колесах (купальна машина), які підвозилися до краю
+води. Купальний костюм складався з щільної спідньої білизни, панчох, матерчатих
+туфлів та очіпка на голові, до спідниці знизу пришивалися металеві предмети, щоб
+вона не спливала на поверхню води. Дещо пізніше почав використовуватися довгий
+полотняний халат, що стягався біля шиї, або перев'язні поясом на талії туніки.
+Сміливіші могли купатися без взуття, але панталони до колін були обов'язковими.
+
+Розвиток залізниці на початку XIX ст. зробив доступними для багатьох людей
+поїздки на морські узбережжя, де були громадські курорти Європи, а також до зон
+відпочинку з термальними водами в Баден-Бадені. Доступність пляжів зробила їх
+модними для масового відпочинку. Спочатку це були укорочені (за поняття��и того
+часу) сукні на неширокому криноліні, під які надягали спеціальні панталони нижче
+колін. Додавалися туфельки на шнуруванні та на голову одягався очіпок або
+солом'яний капелюшок. Наступним етапом еволюції став двоскладний купальний
+костюм: жакет та довгі панталони, що повністю закривали ноги. Згодом рукав
+спочатку вкоротили до ліктя, потім зовсім відрізали. Довжина панталон
+вкоротилася до половини литки. 
+
+Гуня виготовляється із своєрідного кошлатого сукна. Для його виготовлення вовну
+випарюють у гарячій воді 3-5 годин, потім промивають в холодній річковій воді.
+Висушену вовну скубуть і чешуть залізними щітками. У результаті одержують два
+типи вовни: кращу й гіршу. Із кращої вовни виготовляють тонкі нитки, які
+скручують вдвоє і розрізають на відрізки по 30-35 см, які протягують через
+верстат човником через три нитки таким чином, щоб правий бік сукна був кошлатий,
+а лівий — гладенький. 
+
+Чумарка (чемерка, чамарка) — приталений в стані, однобортний верхній чоловічий
+одяг, який поширювався від стану зборами. 
+
+В сорочці чоловіки ходили лише вдома і до праці. Коли виходили з дому завжди
+поверх сорочки найчастіше одягали чумарку. 
+
+Чумарку шили з тоншого чи грубшого сукна, взалежності від пори року. Іноді шили
+з тонкої бавовняної матерії. Чумарка була темних кольорів: темно-синього,
+чорного, сірого. Крій чумарки нагадував крій жіночої кирсетки (юпки) з рукавами.
+Чумарка прилягала до стану і знизу поширювалася зборами. Чумарка мала невеликий
+стоячий комір. Збори були найчастіше ззаду та з боків. Зверху гачків не було
+видно. 
+
+Чумарка спереду прилягала також до стану і була завжди однобортна. Зверху над
+комірцем було видно комірець сорочки та зав'язану стрічку, яку випускали поверх
+чумарки. Чумарку підперезували широким поясом. Пояси були з тонкої вовни,
+шовкові або дешеві бавовняні. пояси зав'язувались трьома способами. Коли
+виходили з дому, чумарку завжди застібали. Чумарка могла бути довжиною до коліна
+або інколи довжиною до середини стегна. 
+
+Шукаю попутника для автостопу з Києва чи Київської області. Планую
+короткотривалі поїздки в різні місця в Україні, 1-3 дні. Можливо, зганяємо в
+Карпати, хочу долучитись до друзів у похід :) Головне, бути витривалим. Якщо
+нема досвіду стопу - не біда, у мене він трішки є (Україна, Німеччина, Польща )
+
+ФРІ-табори – це кілька днів на свіжому повітрі в оточенні найактивнішої молоді
+країни. 
+
+Якщо тобі набридли нудні пари, які не дають практичних знань, то з нами ти
+отримуєш купу корисної інформації, яку зможеш застосувати в будь-якій сфері
+життя! 
+
+☀Під гаслом неформальної освіти ми впроваджуємо зміни в українському суспільстві
+та культивуємо активний відпочинок для молоді. Правда пішки в Київ до Президента
+не ходив, але все ж багато чудив... Спадковість? 
+
+Згідно рішення міськради «Про встановлення місце��их податків та зборів», ставка
+збору за кожен день діяльності у гривнях за кожен квадратний метр площі
+становить 0,03 відсотка від мінімальної заробітної плати на початок року (станом
+на перше січня 2012 року вона становила 1073 грн), тобто 0,32 грн. 
+
+Відповідно паркувальний майданчик площею 806 кв. м. на вул. Возз’єднання
+приноситиме 258 грн на день і 7740 грн на місяць. На вул Короленка (площа – 469
+кв. м.) відповідно 159 грн на день і 4761 грн на місяць. Загалом обидва
+майданчика приноситимуть у міську казну 12,5 тис. грн на місяць і майже 150 тис.
+грн на рік. 68 паркомісць можуть приносити йому 340 грн на годину, що за умови,
+приміром, 8-годинної повної завантаженості на день (що цілком ймовірно, адже
+зазвичай вдень на цих парковках немає вільних місць) даватиме дохід 2720 грн, у
+місяць це становитиме 81,6 тис. грн, а на рік 979,2 тис. грн. Віднімаємо 150
+тис. грн збору за паркування і отримуємо майже 830 тис. грн доходу на рік. 
+
+Гарна робота. Файна пісня. Використовувати ліс як декорації - геніально!
+Респект! 
+
+Ну мені подобаються неформатні речі... коли присутній пошук нових концептів і
+напрямків. :) 
+
+Слабенько, слабенько... Я надіявся, що буде значно краще. Так, стилістам треба
+руки відірвати, режисеру по жопі дати... 
+
+Пісня просто неймовірна, дуже заряджає позитивом, а кліп на всі 200% її передає!
+Вся команда - молодці! Шикарна робота! 
+
+Це шикардос ! )) 
+
+Знову ця штучність у всьому:зроблені губи і груди,змінені вилиці.Була ж
+симпатичною доволі,навіщо псувати себе? 
+
+Та вона може заперечувати, брехати, замовчувати, що перетворилась на звьозд
+штучних, яких багато, повелась на таке. А на фоні видних кісток ребер і грудини,
+то тим явно груди виглядають неприродно( А губи то й так ясно, що накачані, бо
+на них тим більше ніяка тренажерка не діє) Якщо глянути на її інтерв'ю раніше чи
+фото, то різницю в губах дуже видно. Не треба сліпо вірити всьому, що показують
+і говорять на ТБ;) 
+
+Ой, хватить заздрити. Самі страшні бомжихи, сидите в протоптаному дивані і
+плюєтесь) Як чоловік заявляю, вона ідеально виглядає. Тому, якщо вона там робила
+щось, то явно це пішло її на користь. Красуня 
+
+Дешевою її зовнішність я б точно не назвав. Знаєте скількі коштує повія з таким
+тілом зараз? )Те, що вона "тупа" я згоден, але дивитися на неї одне задоволення.
+І якщо її врода зроблена штучним шляхом, тоді всі Ваші Кіра Найтлі,Діана
+Крюгер,Наталі Портман,Кейт Хадсон без макаяжу тихий жах, а макаяж - це також
+штучність. При тому, всі вони худорляві, тобто відповідають сучасній тенденції
+краси. 
+
+До чого тут це?У кожної людини своє покликання і талант.Якщо хтось не співає і
+не світить оголеним тілом в кліпі,то,можливо,він рятує чиєсь життя?Чи навчає ?І
+може бути більш талановитим,аніж багато зірок української естради.Не завжди
+талант і вокальні дані є запорукою успіху на екранах.Ви повинні це і самі
+розуміти по міркам сучасності. 
+
+аж смішно, коли пишуть "нічого не робила" , очевидно же, що груди і губи
+зроблені, тільки дурний не побаче. 
+
+ти в мені є....до чого???? я одна не зрозуміла?!)))спочатку розчепірила ноги,
+потім щось в кущах робила, потім дитятко дельфіна....??? 
+
+Хороша пісня. Щодо цього є гарна приказка: "На колір і смак товариш не всяк".
+Хай щастить :) 
+
+Кліп Бадоєв зняв гарно, він майстер своєї справи, справжній художник, але пісня
+не дотягує до кліпу, хочеться лишити відео і увімкнути на його фоні якусь якісну
+композицію. А голос в співачки є, чому вона його не використовує? Настільки
+слабка музика, що стає соромно. Примітив повний. Навіщо співати таку пісню, яка
+відверто слабка, і бажати собі кліп як у Ріани, і це не тільки стосується
+Яремчук. Жаль, це могла бути дуже гарна річ, але від перегляду виникає відчуття
+когнітивного дисонансу. 
+
+не формат для dzidzio, кліп дуже простяцький з бутафорською музикою та
+обмеженими словами. Також у кліпі некрасиві люди. Дізлайк відписка від каналу. 
+
+Думаю, до Нового року якраз встигнуть! За стільки часу ці "майстри" навіть не
+облаштували перехід чи перелаз через ту кляту трубу! ні поручнів, ні східців!
+Люди скачуть, як кози ! Мами з візочками.... 
+
+ГО ветеранів-будівельників налічує аж двох справжніх майданівців з
+майданівськими посвідченнями.У фракції Демальянсу таких людей немає взагалі. 
+
+Ура! Озброюємо броварських тітушок і направляємо їх захищати інтереси Сапожко та
+всієї броварської мафії, бо вони- патріоти, а хто проти них- агенти кремля і
+злочинці 
+
+Де можна побачити інформацію: які саме дитячі майданчики плануються? Коли вже
+буде хоча б відремонтовано дитячий майданчик між вулицями Лагунової та Гагаріна,
+біля садочку "Ромашка"? Мусорні баки біля садочку "Ромашка", постійний сморід,
+антисанітарія, гризуни...біля дітей!!! Що будемо з цим робити? Може ці проекти
+будемо розглядати? 
+
+Це випадкове фото наглядно показує всі емоції людини, яка три дні провела на
+природі в лісах під зоряним небом з бобрами, жабами, лисицями, конем, котом і
+псом, а ще прекрасними людьми (з якими три дні, як познайомилась, а вже
+скучаєш!) без Інтернету і мобільного зв'язку і НАВІЩОСЬ відкрила фейсбук! 
+
+Репбатли, спека, чергова зрада?! Кидайте все і ходімо в ліс. Там класно!!! 
+
+біопаспорт. 
+
+побачила в стрічці. 
+
+тепер сиджу, думаю, як він виглядає, цей паспорт? 
+
+фантазія рісує трав*яний чи листяний, екопродукт лісу, де в кожного своя тотемна
+рослина щасливих первісних часів, коли не було кордонів і бюрократії. 
+
+а вам що уявляється? 
+
+У нас Шабунін і кардинал Любомир Гузар, то вже близькі порівнювані величини?
+Якщо так, то все геть погано. Одна надія - списати таку неадекватність на
+страшну спеку! 
+
+Грунівська Січ!!! В нас там був один із найкращих вишколів, на мою думку) Якщо
+ти ще там, то передавай привіт Вакулі) Сподіваюсь, він вас не дуже мучив) 
+
+Ісус ловив рибу. Аж тут з��явилась почвара (то Диявол був). І почала його
+спокушати: 
+
+- Візьми владу над світом. Роздай усім хліб. Запровадь пільги. Низькі тарифи.
+Дотації. Влаштуй всесвітній комунізм. 
+
+Та Ісус добре знався на економіці. Засунув вудку почварі в горлянку. Надавав
+рибиною по мордасах. Ізв’язав і закинув у воду. 
+
+Рибу Ісус продав на базарі. А на зароблені гроші видав брошуру на підтримку
+капіталізму та християнських цінностей. 
+
+А матуся сьогодні в білій спідничці з мереживом ходила вже коридором! А що ж ви
+хотіли? У неї новий реабілітолог, молодий та гарний мужчина, то треба ж якось
+його причарувати? :) Ще зовсім трішечки лишилося, і мама зможе сама давати собі
+раду. Головне, що вона цього прагне. 
+
+Ранкові зйомки,досудове,клієнти,прямий ефір, а за плечами всього 3, 5 дні
+відпустки. Чим не привід притулитися до стіни і зависнути, бодай,на мить. 
+
+Щось якось невесело. Київ хочуть перетворити на суцільні мурашники і торгові
+центри без всілякого гарного простору для людей. 
+
+Приїхали на Димну суміш, а найбільше мені сподобалося лежати під зірками о
+другій ночі. У місті вночі тотально темно - жодного ліхтаря. І видно всі
+сузір'я, всі туманності, які падають, падають на тебе 
+
+Більше, ніж новини про перекриття частини Сагайдачного і 40 метрів ЯрВалу, мене
+радує тільки взривання пуканів водіїв, які впевнені, що місто існує тільки для
+їхніх гавнотачок 
+
+Чим відрізняється залік від іспиту? Що впливає на стипендію, на відрахування? 
+
+Сукня-кардиган оздоблена монохромною вишивкою: геометричний орнамент створений
+на основі квадратів - одного із символів землі, миру та достатку; рослинний -
+варіація на тему квітки Берегині, символу жінки-матері і самого Дерева Життя. 
+
+Якщо чесно, я хотіла намалювати щось з архітектури Казімежа. Я навмисно туди
+йшла, оскільки дуже люблю цей район Кракова. Я більше ніде не бачила, щоб
+єврейський квартал крім пласту історії, спогадів, синагоги і кількох
+меморіальних комплексів мав ще щось цікаве. А тут скільки життя! Старі вивіски,
+відкриті для публіки синагоги, ресторан "Шалом" і кав’ярні, де пропонують
+скуштувати чай по-Ізраєльськи. 
+
+Але в той день нескінченно йшов дощ і все було мокре і не припиняло мокріти
+знову. Тому я сиділа на підвіконні кав’ярні, пила міцний чорний чай з м’ятою і
+малювала вже внутрішній Казімеж. Приємну кав’ярню з книжковими полицями,
+домашніми труфелями і затишною атмосферою. 
+
+Поки я лапаю останні промінчики сонечка і намагаюся зрозуміти, коли я стала
+рудою - питання, чи не є порушенням Правил адвокатської етики публікація
+адвокатом своїх знимків у купальнику в соціальних мережах, своєї актуальності не
+втратило 
+
+І ще подумалося, що екранізації ніколи не дадуть того ефекту, що книжки, бо вони
+все окреслюють, всьому дають форму, чіткий вигляд і звужують простір для
+фантазії та домислів. Картинка, яка йде за тексто��, часто ставить крапку (за
+певними винятками). Чомусь авторам завжди хочеться дати свій погляд, утвердити
+його і обмежити глядача. 
+
+Якщо ви подивилися фільм, то знайте, що книжка зовсім не така і не про те.
+Роланд - це не типовий непробивний герой, який всіх перемагає помахом руки з
+револьвером. Грубий, але здатний до переживань. Ні, це не оцей
+персонаж-тілоохоронець. А Волтер - це не просто чарівник в чорній сорочці і з
+усім цим набором магічних фетишів, які вони понапозичали з серіалів про
+чародійок. Буде у вас трошки сміливості, беріться за 8 книжок. Усі, кому я
+радила, не пожалкували. Довгих днів та приємних ночей. Традиційно кажу спасибі
+всім, хто дочитав моє полотно. 
+
+Тільки моя мама може передавати консервований тунець у Норвегію. 
+
+Від редакції: Цю працю написав д-р Олег Кандиба в 1935 р. декілька місяців після
+того, як він брав участь у розкопках культури кам’яної доби в Старчево та їздив
+і досліджував подібні рештки інших культур у музеях Румунії, Мадярщини,
+Югославії та Австрії (1934 р.). Того ж 1935 р. він прочитав цю доповідь на
+засіданні Історично-філологічного товариства в Празі. 
+
+У такій ділянці як археологія 50 років — надто довгий період часу і ясно, що
+праці з передісторії О. Кандиби за цей час дещо застаріли. Все ж таки саме в
+дослідженні техніки скрупулятна метода дослідника лишила триваліший слід, ніж у
+його підсумкових статтях. 
+
+Тому ми й вирішили надрукувати цю розвідку О. Кандиби, яка дотепер лишилася в
+рукопису. Рукопис не всюди чіткий, отже деякі місця лишилися невідчитані. Крім
+того, читаючи цю статтю, О. Кандиба додав усно цілий ряд приміток і пояснень.
+Все ж таки для майбутнього дослідника наукової спадщини О. Кандиби і ця праця
+матиме своє значення. (Пасковою керамікою О. Кандиба називав неолітичну
+«Вапсікегатік»). 
+
+Щиро дякуємо пані К. Лазор (колишній дружині О. Кандиби) за дозвіл надрукувати
+цей рукопис у нашому журналі. 
+
+Скажіть, а Ви співатимете в храмі, чи просто неба? 
+
+7 вересня «ТЕЛЬНЮК: Сестри» виступлять на території «Софії Київської» [Київ,
+вул. Володимирська, 24] за участю Симфонічного оркестру та хору Заслуженого
+академічного ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України 
+
+У ліберальному світі свобода слова - це свобода брехні. А інформація подається
+через численні політичні фільтри - політкоректність, недискримінація, боротьба з
+гомофобією, сексизмами, екстремізмом, націоналізмом і тому подібне. 
+
+А документики на робоче відрядження були оформлені? 
+
+Я знав її капітана. На жаль, забув ім'я чоловіка, але його син у ті часи був
+моїм приятелем. Потім втратили зв'язок. А у подорожі були вниз по Дніпру у
+1995-му. А здається у 97-му Кохана розбилася під час шторму, коли стояла
+пришвартована...гарна яхта із супер щоглою )) 
+
+Я про них знав. Читав, що ще в позаминулому столітті були спроби. І під час
+Першої світової робили, і під час Д��угої. Американці зліпили кількадесят таких
+суден і 80 барж. І німці теж мурували. Але не знав, що вони були в нашій країні
+і сприймав балачки про них, як легенду. І тут побачив одну з них на власні очі.
+Трофейна? Ленд-ліз? Хтозна. Бетонна (!) баржа на краю Кінбурнської коси. Добре
+видно арматуру, характерні лишайники, що живуть тільки на бетоні. От же ж! 
+
+Пишуть, що бетон чудовий для малоплавних суден - барж, сховищ, а для швидких і
+багатоплавних не дуже підходить. 
+
+тю на вас дядьку. в нас досі парусні яхти з бетону будуються тільки не залізо а
+скло замість арматури Але за що? — За те, що вони висміюють таких "золотих
+оптимістів" і гадають, що ти така ж людина, як і всі, з руками, ногами, головою
+і ротом, яким ти жуєш свій хліб і п'єш свою пляшку пива — одним словом, гадають,
+що як розумна людина, ти любиш правдиве слово і не читаєш дурниць, де між
+чотирма римами сказано, що ти святий і тебе давно слід поставити під скло на
+божниці. 
+
+Ми вже два роки б'ємося з такою халтурою і вживаємо всіх сил, щоб дати для цього
+путящу книжку, де б не пахло ладаном, ні словоблудієм і де б ти міг знайти
+багато цікавих для себе речей. 
+
+Почитавши ці рядки, ти, звичайно, не повіриш нам і скажеш: ви видаєте векселі, а
+де ваша ґарантія? Тоді ми кажемо: хіба тобі невідомо, що Вапліте завжди чесно і
+акуратно виплачувало свої векселі? Ти людина культурна, і невже ти ніколи не чув
+про поета, якого, крім руської, перекладають на польську, французьку, чеську,
+єврейську і німецьку мови. Невже ти ніколи не чув про Павла Тичину, що цей автор
+всесоюзного і європейського маштабу є членом Вапліте і творець тих пісень, що їх
+щоразу співає гордість нашої Республіки капеля "Думка"? 
+
+Ти справедливо скажеш на це: одна ластівка ще не робить весни; але ж з свого
+боку ми теж справедливо відзначимо, що: хіба це не ти, друже, з таким
+захопленням біг до театру, де йдуть — "97", "Любов і дим", "Яблуневий полон",
+"Комуна в степах" — одним словом, хіба своїми оплесками ти не вітаєш т. т. М.
+Куліша і І. Дніпровського, що є членами Вапліте? Ти завжди з зацікавленням
+стежиш за оголошеннями театрів — і напевно з жагою чекаєш побачити нову п'єсу
+автора "97" т. Куліша — "Народний Малахій". Так, вона швидко піде в Харківському
+Держтеатрі "Березіль" і одночасно буде друкуватися, у журналі Вільної Академії
+Пролетарської Літератури — "Вапліте", де разом з нею ти можеш почитати
+прекрасний новий роман "Вальдшнепи" Миколи Хвильового, якого ти вже давно знаєш
+і любиш. ні литовська, ні молдавська агресії не ліквідували тут татарського
+етнічного нашарування. Кращі, ніж на сході, фізично-географічні умови сприяли
+концентрації степовиків саме в районі Дністрянсько-Дунайському, як це
+спостерігалося за часів Ногая. Покійний акад. Ф. І. Успенський в свій час вповні
+виявив значіння татар в балканських подіях XIII — XIV ст. В титулатурі
+молдавських воєвод з 90-их років XIV ст. є вже згадка про володіння просторами
+від „планини до моря“. Але татарська людність при тому залишилася; відомі були
+рештки її в румунському гінтерлянді за управою своїх султанів (soldani), при
+цьому спостерігалося засвоювання христіянських імен — аналогічне явище треба
+зазначити і щодо володарів колишнього подільського улуса. Татарські оселі за XV
+ст. були також в сучасній Бесарабії на межі або навіть за межею лісостепу — від
+татарського „кишла нового“ пішла назва суч. Кишинева. Молдавські володарі, що,
+здавалося би, міцно сиділи в Білгороді на Дністрі, терпіли тут наявність
+„татарського царевича“ ще до нової татарської хвилі часів Менглі-Герая. Залюбки
+цитований в історичній літературі мандрівник (20-ті роки XV ст.) Ланоа докладно
+оповідає про татарську людність району поміж Дністром та Дніпром, що перебувала
+тут під зверхністю Витовта, але із своїми тубільними князьками. Навіть пізніш,
+за Хаджі-Герая, татарські люди на північ від Дніпра були в тому февдальному
+прикордонному утворенні, що на чолі його стояв князь Семен Олелькович. В
+Люшневатій біля Витовтового броду на Першотравенщині знайдено було недавно плиту
+з написом, на жаль, знищеним при тому (відомості Одеської Краєвої Інспектури
+Охорони Пам’ятників матеріяльної культури). В селі Казавчині, ще далі на північ,
+на так зв. скелі Ржевуського був арабський напис про якогось татарського баскака
+від XIV ст.— звістка ця йде від Марчинського, подільського діяча-краєзнавця
+першої половини XIX ст. і лишається на його відповідальності; Є. Сіцінському, що
+складав археологічну мапу Поділля, цього напису не вдалося знайти. Ми не
+зупиняємося докладно на слідах турецького будівництва або будівництва пізньої
+татарської доби. „Опис Очаківського степу" знає, напр., низку шляхових споруд
+(кам’яні мости на Тилигулі, Цареголі, Березані — на головному шляху з Бендеру до
+Очакова, караван-сараї в напрямку з Дубосар до Балти; мапи того ж часу
+відзначають і „вами“, митниці в північно-західній частині Очаківського степу на
+польському кордоні. В монументальному атласі Rizzi-Zannoni 1772 р. Очаківський
+степ дуже багатий на паланки, блокгавзи (по східній його межі), але це все,
+очевидно, споруди досить нової формації. 
+
+Благородна тварина - дика коза. 
+
+Благородна і своєю постаттю, коли, струнка й ніжна, стоїть вона серед кущів
+ліщини або на зеленій квітучо-пахучій галявині лісу нашого чарівного чи коли,
+спустившись до Сули, до Росі, до Горині, граціозно нахилившись, студену воду
+п'є. 
+
+Благородна і в стрімкому вихорі-льоті, коли, налякана, не біжить, а стелеться
+над чагарником, над кущами, чи поміж дубо-клено-ясенових стовбурів... 
+
+А ще благородніша вона тим, що через неї і завдяки їй можна виявити дуже
+несимпатичну породу роду людського, ту породу, що ганьбить почесне звання
+охотника - людини, якій є назва браконьєр. 
+
+У баньках (у людей ці штуки звуться - очі) нема ні радості, ні суму, самі тільки
+хитрощі. У людей очі дивляться, а баньки в браконьєра - бігають. 
+
+Серця в браконьєра нема. Замість серця в нього торбочка з м'язів. 
+
+Оце й є - браконьєр. 
+
+Дику козу полювати заборонено. 
+
+- Зайшов, - каже, - якось до мене земляк. 
+
+- Приїздіть, - просить, - та й приїздіть до нас у Дзвонкове пополювати. 
+
+Зібрались ми кумпанією й поїхали. Поїхав, - каже Юрій Васильович, - я й зо мною
+Платон Кречет, Галушка й дзвонар Квазимодський із собору Паризької богоматері.
+Приїхали ми у Дзвонкове, зупинилися в земляка, перекусили - й зразу в ліс. Зирк
+на галявинці хтось біля вбитої дикої кози вовтузиться. Я як крикну: 
+
+- Стій!! 
+
+Ви ж самі розумієте, що робиться з браконьєром, коли він почує "стій!" Це на
+нього так впливає, як батіг на рисака. Ми за ним! Галушка з Квазимодським трохи
+відстали, а я та Кречет по п'ятах за ним. Прибігаємо в село, помітили в яку хату
+він ускочив. 
+
+Олександра після цього довго соромилась глянути учителеві в вічі. Але ні він, ні
+школярі ніколи не нагадали їй про те, що було. Та й не треба було їй нагадувати.
+З того часу вже ніщо не могло спокусити її. Дівчата-товаришки її люблять і часто
+дають їй чого їсти — такого, що з дому приносять. Але вона зрідка бере, хоч і
+часто сидить на сухому хлібові. Цього року вона здасть останнього екзамена і
+вийде з школи розумною, правдивою і чесною дівчиною. 
+
+До речі буде запримітити, що мр. Віллі Морріс мав ресторан при Вестчестрі-авеню,
+а мр. Фред Кетлінг був босом у фабриці яринних консерв на 10-му стріті. 
+
+Оба джентльмени, як добрі знайомі, ліниво доторкнулися пальцями однакових
+плескатих солом'яних брилів з однаковими чорними стяжками та гукнули один
+другому просто в ніс: 
+
+— Гуд івнінг! 
+
+Потім мр. Морріс крикнув до вуха мр. Кетлінгові, що сьогодні, вночі, мабуть,
+схоче падати дощ, на що мр. Кетлінг, позіхнувши, відповів, що він вчора програв
+на Уолл-стріті тисячу п'ятсот доларів. Але заки мр. Морріс встиг повідомити
+свого земляка, що передучора безробітні витовкли в його ресторані всі вікна, то
+галаслива й нестримна людська повінь віднесла обох джентльменів на яких двадцять
+ярдів одного від другого. Та вони оба навіть не старалися реагувати на це в
+будь-який спосіб: з руками в кишенях, з грубими на палець «кубами» в зубах
+байдужо, без найменшої фізичної напруги, ждали одну хвилину, поки рухлива
+людська хвиля не принесла їх назад докупи. Тоді дружніми зусиллями зайняли
+безпечне місце біля величезної галі автомобілевої фірми й тут, опершись об
+мосяжне поруччя, з безмежною нудьгою на видовжених обличчях приглядалися морю
+життя, що заливало Четверту авеню. 
+
+По мовчанці мр. Віллі Морріс запримітив мимоходом, що з нагоди неділі здалося б
+у відповідний спосіб перебути сьогоднішній вечір. 
+
+Мр. Фред Кетлінг поміркував, а потім нерадо запропонував від себе одно веселе
+місце на Бродвею з джез-бендом, неграми і зовсім голісінькими леді. 
+
+Мр. Віллі Морріс добув з горішньої кишені камізельки зложений у восьмеро папір.
+Це була програма Метрополітен-опери на сьогоднішній вечір, в якій стояло, що
+нині відбуватимуться незвичайно цікаві продукції великого українського хору під
+проводом містера Кошиця. 
+
+Мр. Фред Кетлінг прочитав програму від дошки до дошки, потім добув годинник, що
+вказував чверть на сему, і сказав коротко: 
+
+— Олл райт. 
+
+При касі Опери оба джентльмени з великим спокоєм і невідступними «кубами» в
+зубах видержали цілу навалу штовханців, стараючись по змозі віддавати їх на всі
+боки. Потім купили два квитки по три долари п'ятдесят центів і зайняли в
+третьому партері двоє крісел. Мр. Морріс — № 847, а мр. Кетлінг—№ 848. 
+
+Праворуч мр. Кетлінга, себто на 849-м кріслі, сидів уже бородатий добродій, що
+від нього на цілу англійську милю пахло чистокровним ірландцем. Можна було
+сказати, що це типове обличчя простого ірландського рибалки, якби не блискучі
+біноклі на носі, що надавали цьому добродієві вигляду губернатора або члена
+Конгресу. 
+
+Програма почалася. На сцені при лагідних, ледве чутних звуках оркестри серед
+чудових декорацій та розкішної зелені позацвітали червоним маком і синіми
+волошками пишні українські національні одяги. Ці одяги обнімали гордих та
+струнких хлопців, як дуби, дівчат — красних, веселих, любих, щасливих. 
+
+І ось серед величної тиші, що залягала світлу мистецьку святиню метрополії
+світу, загомоніли великою тугою, затремтіли лункими радощами й ударили глибоким
+болем серця всього народу колядки Леонтовича. 
+
+На передовій, чи не у кожному з підрозділів є свої улюбленці. 
+
+У когось можуть бути гуси, кролики, коти, собаки та навіть лисенята. 
+
+Однак, в одному з підрозділів на Луганщині хлопці виховують собі у поміч диких
+вепрів. 
+
+Разом з хлопцями вони патрулюють і стали справжніми бойовими вепрами. 
+
+В Лісабоні перейшовся туди-сюди - маєш квадріцепс мрії, невтамовний апетит і
+двадцять компліментів. Без цього ти невидима, і не скажу, що це так вже й
+погано. 
+
+Учора вперше в житті застрягла в ліфті. Між 13-м і 14-м поверхом. 
+
+Моїм рятівником був дід із перегаром та ржавою монтіровкою, у зачовганому
+комбінезоні. 
+
+Витягав мене з ліфтової шахти за шиворот. 
+
+Отакий був у мене останній день літа. 
+
+Кожен має той романтік, на який заслуговує. 
+
+Так можна сьогодні купатися в річці чи ні? 
+
+Ми гордо заявляємо, що ми некомерційна, не корпоративна і не скомпрометована
+організація. Тисячі таких людей як ви допомагають нам встати на захист
+Інтернету, доступного для всіх і кожного. Ми покладаємося на ваші внески, щоб
+виконувати нашу місію зі збереження Інтернету відкритим і вільним. Зробите
+внесок сьогодні? Плов приготував біженець із Узбекистану. На плакатах було
+написано: "Безкоштовний плов!" і "Зі святом!" (різними доречними мовами) 
+
+Смерть Іслама Карімова ще не була публічно оголошена. Довелося йому ретируватися
+від пропозицій поїсти плов "на честь свята". 
+
+У місті Київ з 2009 року працює дельфінарій "НЕМО" ТОВ " Нерум ", розташований у
+Голосіївському районі за адресою проспект Академіка Глушкова, 9. У дельфінарії в
+різні роки утримувалося від 4 до 6 дельфінів походженням з Чорного моря та
+Тихого океану, морські леви та морські котики. 
+
+Утримання морських ссавців у неволі із забезпеченням умов, максимально
+наближених до природних, є практично неможливим. Проте, окрім порушення
+природоохоронних норм, протягом восьми років дельфінарій функціонує з порушенням
+законодавства у сфері містобудівної діяльності. 
+
+Однак, незважаючи на судові справи і протести громадськості, дельфінарій "НЕМО"
+не збирається втрачати "годівницю", тому почав шукати нове місце свого
+розташування. Так, 20 вересня на сторінці директора Національного комплексу
+"Експоцентр України" (раніше – ВДНГ) у Facebook з’явилося повідомлення про те,
+що дельфінарій "НЕМО" запропонував звести нову конструкцію на території
+Виставкового центру. Після опитування громадян у соцмережі директор відмовився
+від цієї пропозиції. 
+
+Зустріла на прогулянці в парку ситуацію, еталонну для істерії навколо київпрайд.
+Жінка за 50 солила на стежці слимака. Саме так, солила, спеціально принесеною з
+дому сільничкою. 
+
+На моє запитання пояснила, що 
+
+"- ті слимаки, то така зараза, з'їдають на городі чисто все! Від солі вони отак
+зморщуються! 
+
+- то й що! Я ніколи нікого так не ненавиділа, як тих слимаків! То я їх тут солю,
+солю!" 
+
+Останнє було сказано з таким задоволенням, ніби вона діжку огірків собі
+насолила. 
+
+Цей чистий випадок психологічного переносу мене так зачарував, що думала всю
+прогулянку. 
+
+Я можу тільки фантазувати про її дитинство в релігійній львівській родині,
+змушеній приховувати свою релігійність, всі ці школи, комсомоли, паради, роботу
+в радянській реальності. Чоловіка - нелюбленого? Дітей - проблемних? Небажання
+готувати їжу, і "мус" тримати фасон файної господині. Але що б ми собі не
+нафантазували, правдою буде одне - відсутність ресурсів забрати з свого життя
+фактори, які його отруюють. І перший з цих ресурсів - усвідомлення як таке, що
+життя можна змінювати. Може вона і жалілась, скажімо, на чоловіка - мамі,
+священику, подругам, - і почула "що поробиш, терпи, то треба терпіти". У нас так
+півукраїни терпить. І ненавидить. І солить слимаків, нападає на лгбт, вірить у
+світову змову. Має ж бути хтось винен. 
+
+Пс. Якщо вас турбує доля слимака, я його відмила в калюжі. Решта посолених,
+сподіваюсь, заповзли у мокру траву. 
+
+І вони виходили з хати зі спеченими обличчями, які сонце довгі роки пражило;
+воно й тепер зараз увіссалося в них, та й вони його несли до своїх домів. 
+
+* * * 
+
+— Зараз буде біда,— казав Микола Максимові. 
+
+Ініціатор акції – доцент кафедри філософії та теорії права нашого університету
+Сергій Мисевич, висловив окремі слова вдячності: Особливі слова подяки
+релігійним громадам м. Кіцмань та с. Мамаївці та їхнім настоятелям - отцям Юрію
+(Кав'юку) та Івану (Марковському), без яких ця поїздка була б просто неможливою.
+Стараннями парафіян ми змогли порадувати наших козарлюг домашніми закрутками та
+смачнюзними готовими стравами - свіжиною, котлетами, бужениною, а також
+традиційними буковинськими смаколиками - галушками, начинкою, пампушками тощо».
+
+Для забезпечення поточних потреб технічного обслуговування службового транспорту
+артилеристів-самохідників було закуплено 4 шини 175/75/13 (800 ₴) та 4 шини
+235/75/15 (4528 ₴), зовнішній ремкомплект арки крила для автомобіля Нива (300
+₴). Дорожні витрати склали: 1425 ₴ 
+
+У 1-му кварталі 2015 р. підприємством сплачено понад 3 млрд. ₴ податків і
+зборів. З цієї суми більш ніж 2 млрд. ₴ було перераховано до державного і
+місцевих бюджетів. 
+
+Проте 24 жовтня 2005 року приватизаційний конкурс відбувся. Його переможцем
+визнали компанію Mittal Steel Germany GmbH. Вона виявила готовність виплатити за
+93%-й пакет акцій «Криворіжсталі» 24 млрд. 200 млн ₴. (4,8 млрд доларів США), що
+в 2 , 4 рази перевищує стартову ціну і в 5 , 7 рази — суму, отриману за
+підприємство 2004 року. 
+
+Під час показу в Україні, що розпочався з допрем'єрних показів 17 вересня 2015
+року, протягом першого тижня на фільм було продано 70 118 квитків, фільм був
+показаний у 167 кінотеатрах і зібрав 5 244 190 ₴, або ж 241 233 $, що на той час
+дозволило йому зайняти 2 місце серед усіх прем'єр. Під час прем'єрного показу,
+що розпочався 24 вересня 2015 року, протягом цього тижня на фільм було продано
+127 806 квитків, фільм був показаний у 213 кінотеатрах і зібрав 8 440 042 ₴, що
+на той час дозволило йому зайняти 1 місце серед усіх прем'єр. Показ в Україні
+тривав 7 тижнів і завершився 8 листопада 2015 року, за час прокату було продано
+442 509 квитків та зібрано 29 037 892 ₴, або ж 1,357,145 $. 
+
+Під час показу у США, що розпочався 18 вересня 2015 року, протягом першого тижня
+фільм був показаний у 545 кінотеатрах і зібрав 7 222 035 $, що на той час
+дозволило йому зайняти 5 місце серед усіх прем'єр.