Datasets:

biglam

/

europeana_newspapers

like 41

Follow

BigLAM: BigScience Libraries, Archives and Museums 83

Hufvudstadsbladet, nr: 277

1910-10-12

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339470

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339470/$3

Hufvudstadsbladet, nr: 277

1910-10-12

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339470

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339470/$4

Hufvudstadsbladet, nr: 277

1910-10-12

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339470

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339470/$5

Hufvudstadsbladet, nr: 277

1910-10-12

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339470

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339470/$6

Hufvudstadsbladet, nr: 277

1910-10-12

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339470

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339470/$7

Hufvudstadsbladet, nr: 277

1910-10-12

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339470

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339470/$8

Hufvudstadsbladet, nr: 277

1910-10-12

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339470

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339470/$9

Hufvudstadsbladet, nr: 225

1910-08-21

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975/$4

Hufvudstadsbladet, nr: 225

1910-08-21

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975/$5

Hufvudstadsbladet, nr: 225

1910-08-21

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975/$6

Hufvudstadsbladet, nr: 225

1910-08-21

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975/$7

Hufvudstadsbladet, nr: 225

1910-08-21

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975/$8

Hufvudstadsbladet, nr: 225

1910-08-21

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975/$9

Hufvudstadsbladet, nr: 157

1910-06-12

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333096

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333096/$17

Hufvudstadsbladet, nr: 157

1910-06-12

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333096

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333096/$18

Hufvudstadsbladet, nr: 157

1910-06-12

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333096

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333096/$2

Hufvudstadsbladet, nr: 157

1910-06-12

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333096

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333096/$3

Hufvudstadsbladet, nr: 157

1910-06-12

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333096

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333096/$4

Hufvudstadsbladet, nr: 157

1910-06-12

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333096

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333096/$5

Hufvudstadsbladet, nr: 157

1910-06-12

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333096

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333096/$6

Hufvudstadsbladet, nr: 157

1910-06-12

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333096

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333096/$7

Hufvudstadsbladet, nr: 271

1910-10-06

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339479

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339479/$3

Hufvudstadsbladet, nr: 271

1910-10-06

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339479

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339479/$4

Hufvudstadsbladet, nr: 271

1910-10-06

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339479

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339479/$5

Hufvudstadsbladet, nr: 271

1910-10-06

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339479

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339479/$6

Hufvudstadsbladet, nr: 271

1910-10-06

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339479

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339479/$7

Hufvudstadsbladet, nr: 271

1910-10-06

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339479

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339479/$8

Hufvudstadsbladet, nr: 271

1910-10-06

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339479

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126339479/$9

Hufvudstadsbladet, nr: 143

1910-05-29

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333104

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333104/$4

Hufvudstadsbladet, nr: 143

1910-05-29

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333104

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333104/$5

Hufvudstadsbladet, nr: 143

1910-05-29

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333104

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333104/$6

Hufvudstadsbladet, nr: 143

1910-05-29

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333104

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333104/$7

Hufvudstadsbladet, nr: 143

1910-05-29

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333104

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333104/$8

Hufvudstadsbladet, nr: 143

1910-05-29

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333104

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333104/$9

Hufvudstadsbladet, nr: 225

1910-08-21

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975/$11

Hufvudstadsbladet, nr: 225

1910-08-21

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975/$12

Hufvudstadsbladet, nr: 225

1910-08-21

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975/$13

Hufvudstadsbladet, nr: 225

1910-08-21

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975/$14

Hufvudstadsbladet, nr: 225

1910-08-21

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975/$15

Hufvudstadsbladet, nr: 225

1910-08-21

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975/$16

Hufvudstadsbladet, nr: 225

1910-08-21

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975/$2

Hufvudstadsbladet, nr: 225

1910-08-21

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126319975/$3

Hufvudstadsbladet, nr: 155

1910-06-10

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333088

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333088/$1

Hufvudstadsbladet, nr: 155

1910-06-10

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333088

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333088/$10

Hufvudstadsbladet, nr: 155

1910-06-10

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333088

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333088/$11

Hufvudstadsbladet, nr: 157

1910-06-12

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333096

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333096/$8

Hufvudstadsbladet, nr: 157

1910-06-12

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333096

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126333096/$9

Hufvudstadsbladet, nr: 346

1910-12-20

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126323199

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126323199/$4

Hufvudstadsbladet, nr: 346

1910-12-20

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126323199

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126323199/$5

Hufvudstadsbladet, nr: 346

1910-12-20

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126323199

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126323199/$6

Hufvudstadsbladet, nr: 346

1910-12-20

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126323199

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126323199/$7

Hufvudstadsbladet, nr: 346

1910-12-20

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126323199

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126323199/$8

Hufvudstadsbladet, nr: 346

1910-12-20

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126323199

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126323199/$9

lo4 WASABLADET. Lördagen deri 24 December 191 'j Nya landt- dagsval ha påbjudits och nv laadtdag sammanträder snart För var och en, Bom är intresserad af vår politiska utveckling — och hvem är ej det ? — samt i öfrigt vill följa med händelserna i eget land lik som i världen, äfvensom kul turutvecklingen på alla om råden, är det af p törsta be tydelse att skaffa sig ett väl redigeradt, påpassligt, vaket och i alla afseenden mo- därnt blad, som man får värjs dag i året. Desea kraf uppfyller Åbo Underrät telser helt. Tack vare sitt rika och omväxlande inne håll, sina aktuella illustra tioner. sina påpassliga kor respondenser, sin omfattan de notis- och telegramafdel- ning, sin egen Helsingfors- redaktion, står A bo Under rättelser i främsta ledet af landets blad och erbjuder så lunda sina läsare största ut byte för den låga prenume- rationsafgiften af endast 4:50 för kvartalet. — Prenumera tion han ske genom posten, hos alla bokhandlare samt genom Vasa Affärs- & In- kassobyrå, Kyrkoesplanaden 26, Vasa. 10474 familjens eller gårdens ännu ef tar generationer skyddande an fader, en god ande, som trifvee, där ordning och sämja råder, och nom fyller visthus och lador och hjälper den plikttrogne husfa dern och husmodern i deras hvar- dagsgärningar, pysslar om djuren och i synnerhet håller hästarna vid godt hull och lynne, — med ett ord sprider välsignelse i hu set. Denna tomte eller nisse är det väl man längst ägnat Bina offer och i synnerhet vid julen har han ej fått glömmas. Utom julgröten och julbrödet har man ock ibågkommit honom med nya kläder eller några nya klädeaplagg. Jag minnes så lif- ligt från min barndom, hurusom jag med en viss vördnad nalka des »anderstugan» i mina mor föräldrars hem. sedan jag vid ett tillfälle af en händelse fått höra af en gammal tjänarinna, mor Karin, huru hon en julnatt genom nyckelhålet till detta rum sett tomten kläda sig i den nya grö na tröjan och röda toppbufvan, som husmodern lagt dit, då hon bar ut julgrötan åt tomten och huru han med den största förtjus ning och undermuntrahopp kring det på golfvet stående grötfatet synade sin jacka, innan han drog den på sig. Julhalmen, som breddes ut på golfvet på julaftonen, fick i gam la tider tjäna till bä ld åt husets folk, då de för julen med ny halm och rena yllevepor eller linnelakan bäddade sängarna lämnade3 fria åt »döiin^ama» eller i kristea tid änglarna att hvila sig i — Hemmansägaren. C a AHa kunna finna åt JUla uti vår sevärda af japan St ki na varor nytii- ga, vackra och originella Julklappar. 10100 Som och se! Wasa Kaffe och Theaffär. 3! rWhWiWi glömde hon med ens hrarje spår 'af sin hjältemodiga föresats att kallt, men öppet erkänna sin förseelse, anhålla om hans ursäkt ocb bedja i& skiljas åt som god vän. — tt Ja — jag — ämnade — söka löjtnanten," svarade Nina. .Så, bar fröken varit" — V — »Nej — nej, jag — vågade inte!" Nu sänkte hon blicken, ty han bade äodtligen sett åt sidan. Med en ton, som Nina icke rätt kände igen, sporde ban: „Törs jag fråga, hvad som eljes förskaffat mig äran —?" Den lilla grad af biidbet, bon spå- srat i h&hs stämma, hvare iaklang så längs förfärat henne, ticade upp sista resten af biodande skygghet. Litet vacklande närmade bon sig Broge; med tänderna knutna för att icke frestas knäppa dem sam man utbrast hon*. .Förlåter ni mig aldrig, aldrig, — löjtnant Eroge?" Han rätade upp sig, tämligen bäfiigt, så att alla julpaketen ding lade om bans armar: .Uvad för slag, skall jag — ? — — Nina afbröt honom: „Å.ck, jo, det vet ni lika bra som j; ?i — Ja, jag vet det." — Horman Broges kraftiga, af vin •./friskheten röda ansikte hade Vaknat allt mer. De ljusa brynen jgos sammanhofvudet böjdes. »Nå, ja», sade ban stilla, „detär sf ^t, och om vi nu båda mena sa-n- cak, s& — menar jag, att den är — .urbota", — Nina ryckte till. Hoa teg, bs- traktaude dessa manligt öppaa, nu 8& s^r^set stränga dra?. Förmåd da då bvarken hennes ord eller hennes ögons fortvidadt ärliga beveka dea, som hoa dock — äl skade sål Ja, det stod i summa stund, liaa fällt sin hårda doj), för intande klart för heuDe, att honom — Gcrby WestcrwikS nyktcrhets- fiirkniug firade siAidni! sondag ra en- kel, men talrikt beföft julfest. F?stcn öpp^ad^s med en säng och nagra inledtlino.^ord af ordsöranden, hwarefter A. £vwmr[trÖm riktade några wirmhjäNiZd? ord till de nör> warande. Pä programmet förekom widare so- losänfl, dialog och ett med intresse ä- höcdt föredrag af Emil Jern om Fära- herdarnas lif ute i fjärran wästern. Därefter följde paus med kaffcser- wering samt grammokonmusik. Sedan följde wal af Kssarewtsorer och representanter till kretsmötet i Woitby. Till rcwisorer waldcs E. Dahl och E- Jern. Till representanter O. Sy- ring, E. J?rn samt I. Skjäl. Efter nägra musikstycken afflutodeS festen. L. I. — Soaré med gymnastikuppwiSumg anordnar Wasa idroitssillstap i ung oomöhuset wid Skatila andra dag jul kl. £8 e. m. — WeikarS Marthafiirening försal jer fina arbeten tredje dag jul i Keto gärd. Kaffcse>v?rwg. — KomwnvalstäwMa i MuStasaari i tisdag kl. 10. — Wid stadSfullmiiktigwal i Gam lakarlcbq segrade dc kölbundna „Gom- lakarleby" partiets, unxfinnurrms och suometarianernaS lista mot swenska folkvartiets med stor röstöfiorrwikt. Walda blrkwo i tar afgäende kom- merscrädet Björklund och handl. Wihl- man. Nyvalda biefwo sabnkör Tuo- mo Podjanpalo, bankdir. Swen och handl. Wiktund. I stället för vice- häradsh. Forss, sam affltjttat frän or ten, maldes järnwägsbothällarm He- neliuS. — JäruwägSbyggnaden. Wid ban delen Kristinestad—Mörtmark woro undrr tiden 1—15 december inalles 231 arbetare sysselsatta, hwc-raf 180 forkarlar och 51 hästkarlar. I arbets- löner utbetaltes wid i mändagZ weck- ställd likwid inalles 10,906 mk 10 p, hvarcif kör arbeten inom studens om- rävr 3,301 mk 60 p. BetingSarbeta- rena hade i medeltal en inkomst af 3 mk 21 p. per fotdagZwerke och 5 mk 66 penni för hästdagswcrke s^imt öf- riga arbetare respeknwe 2 mk 72 p och 5 mk 17 p. — S- Ö. — Douatiou Ny'arleby semina rium har, enl. Ö- P., i dessa dagar tätt mottaga den betydande gäfivan af 5,000 mk, h-oarS räntor skola utdelas iom stipendier ät begäfivade och behö> wande elewer. — Prejudikat i tullmäl. Uti mäl angäende tullförsnillning, som tulljör- waltaren A. Järnefelt i tiden wid iäd- stukwurättkn i Kmtilttstad wäckt mot sjökaptenshustrun Ida Grun6r frän Äbo hac Kejs. Senaten numera afgif- wit ulst^g. Rädstuswurärten hade förkastat äta- let jäsom obefogadt, enär swarandens man, sjökaptenen R. H. Grunör en- ligt 1 mom. 7 § uti .Snskilda stad- ganden föc tullt-xans tillämpning" warit berättigad att tullfritt i land föra de b'flagtagna warorna. Hofrälten, under hwars pröfning tullförwaltaren Jirnefelt i beswärswäg drog mälet, onsäq däremot, att det uti rädsturättens ulflzq äbeiopade stadgan- det, som anginge fteppare ä segelfartyg eller farkost, icke kunde hafwa tillämp- ning ä förcwarande fall samt dömde Ida Grunér att för tullförsnillning böta 20 mark, hwarjämte de beflagtug» na till 55 mark wäidecadc warorna förklarades förbruti'.a. Oswer hosrättens utsl -I anförde swa- randen Grunér beswär i Kej. Senaten, som dock icke funnit svaranden hafwa anfört skäl till ändring i hoflättens utslag. Genom ofwannämnda utslag har det således blifwit fastställdt, att befälhaf- ware ä finsti ängfartyg icke äro be- rättigade att tullfritt i lar.d föra nägot flag of tullpliktig proviant, utan till kommer denna rätt endast „s?eppare ä finsta segclfariyg eller farkost" i den utsträckning, som förenäm -da laastad- gande sädant medgifwer. — S. O. Tillföljd af lyckligt inköp kunna vi ännu hålla våra goda Kaffe sorter till samma billiga pris 30m förut, Efterhör prisen i iö2ofe Specialaffären Wasa kaffe och the affär älskade bon nu högre än allt an nat, långt högre än sig själf. — Sig ajälf föraktade hon ju blott, — — ocb mot den sjukan ville bon ej längre bedja honom om hjälp. Det var värre än s& — och endast han knnde bota tzsnne. Men ban ville ju ej, — ocb om detta kunde hon icke tiggal Hoa bade knäppt sina händer, utan att ana det; de voro kalla som istappar i handskarna. Med alldeles tom, hopplöst sjunkan de stämma mumlade hon: „Då — får jag bara — be löjt nanten ursäkta, att jag — uppehål lit — löjtnanten. — Adjö, god — jul". •*** Och hoa vände sig bort, rädd att kväfvas ftf framstormande gråt, Herman Broge, en af de ensamma ste i jordelifvet, tyckte sig sa sitt slutna bjärtas enda lyckodröm gii- da ut i en natt af evigt vintermör- ker. Hon, som blifvit själfva hop pets solstrimma i bans hårda ocb itlädjetomma tillvaro, drefa bort som att spöke för en besvärjelse, — bort i en förtviflan, kanske djupare än baDS. Ocb det af honom, som dyr kat benne, — ocb som bon sårat i hjärtat med berådt mod, med kalla ste, fräckaste öfvexmod? —- Eller — om det blott varit en flickaktig nyck, en bortskämd och litet cham- pagneyr snärtas infall? — — Ocb "let bade bon kommit att ångra? Då h>tde hon således äfven förstått, nvad det var hon så lekfullt förbru tit sig, känt, bvad ban måst kän na därvid, — och därför måste be honom om förlåtelse? — „Fröken Niaa", sade Herman, vädjande, återkallande, „låt mig nu sä?a er ännu ett ord!" Nina blef tyst stående, dock med sänkt ocb bartvändt ansikte. .Förstod ni den gången, att iag älskade er?" — Laudtmaonawiuterkurserua. I senaten foredrogs i tisdags frän jord- bruksexpeditionen landtbrukssty<elsens framställning om att anflaget för landtmannawinterkurser mätte döjas till 300,000 mk. Ärendet Hänsköts för pjiöare föredragning till finons.xp?di- tionen. — Officiell publikation. Senaten har besiämt priset för den af statistiska ceniralbyrän utgifna Publikationen »Emigrationen" till 1 mk. — Margariulagstiftuiugsfrögau. Redan den 4 sistlidne april nedsatte senaten ett utskott för omarbetande as drt ä högsta ort afböjda föislaget till proposition angäende margarinlagstift- ningen äfwensom landtdagens motion i samma ämne. Numera har senaten till samma ut- skott HZnskjutit landtbruksstyrelsens framställning om ätzard för förwerkli- qande af de i landtdagenS motion framhällna åtgärder samt om nedsöt- tände of tullen pä margarin och an- dra smö-.surrogat. — Kostnadcu för extra täg ä stats- järnwägarva. Järnwäpsstyrelsen tor- de ha för ofsikt att till senaten in- komma med framställning om nedsatt- ning as afgificn för rxtra passaftrrarc- läg, i hwitka inga flcre än en passa- gerarrwagn. — JuliimuiugStideu för fuHanmäl- niugSiulagor. Senaten har förordnat, att tiden för inlämnande af anmäl- ningsinlagor till tullverket tillö widare stall warc förkortad till 15 daAar. — FSreuwgSbankeu i Finland Som suppleant i Föceningsbankens i Finland centralbestyrelse kommer att frän den 1 januari 1911 intiäva förre izuwernören i Wiborgs län, kammar- herren, baron Birger von Troll. — Kommittén för anordnande af solkerbetSodlinksförsolt sammanträdde i tisdags i Helsingfors. Till ordföran- de msägS landibruksrädet Emil af Hällström. Till ledamöter i förwalt- ningsutskottet waldcs professor Gösta Grotenfelt, fil. mag. A E. APhan. landtbruksrädet Emil of Hällström och agronomen Arno Reuter. Kommittén bkflöt att dess instruktörer under win- tern skola utöfwa föredrags- och w^n- dringsläcarewerksamhet pä landSbyg- den undrr resp. landtbrukssällflapS led- ning. Kommittén har nu uppgzolt kociirzkt med omkring 70 jordbrukare om an ställande af försöksodling pä mindre arealer under twä ärs tid och kommer kommittén för detta ändamäl att till odlarenaS förfogande ställa socketbets- frö, mastiner och redskap samt instruk- törSledning. — En „asfärstiduiug'. Oaktadt Helsingin Walimoosakkyhtiös konkurs hör till de största affärsstandaler, som inträffat i Helsingfors pä tiotal är, förbigår det finskspräkiga affärsorgonet „Kauppalehti" händ-isen med tystnad. Walimo^olaget, i hwilket gammal- finska tromän sädana som brr Hawu, Järwinen, Koiwistoinen m. fl. stodo i spetsen, hzr icke blott flutot med en konkurs där aktiwa utgöra 672,474:53 medan paSsiwa stiqa till den nätta summan af fmk 924,678: 68, utan ätal för konkursbrott har dessutom afFinsta kreditgifwareförcningen wäckts mot det ..nationella" företagets ledande män. Dessa sitta nu Pä de anklagades bänk ätalade för swindel, fulsk bokföring, wärdslös och brottslig ossärsdrist, for mella olagligheter, ..förbättrade" bok> flut o. s w. samt driftens fortsättande öiwer ett halst är efter det holaqets aktiekapital war förtär dt. — Ä U. Interurbana teleson- ta^an. I ändamäl att jämnare föidela te- lefonsamtalen under dygn-t, har pä försök sädcin anordning frän I jari. lbli ttifctogitä, att trån stqdxrna jr.el= lan k». V e. m och 8 f. tit. b-ställda samtal expedieras med följande ned- sättning: för pris öswer 100 penni 20 penni billigare, för pris öfwer 50 pen ni 10 peuni billigare samt för pris t o. m. 50 penni 5 penni billigare än nocmaliaxa, dock sälunda att intet sam-- tal expedieras billigare än 15 penni. Angäende frän samma tid gällande normalpcis hänwisas till den senaste åtföljande tovan- ' CfiBBBEZJSI Nina kunde blott; böja sitt bufvud än djupare till svar. »Så mycket värre", fortfor ban. och hon svarade som förut. Sedan stodo de båda tysta en lång stund, — vaktsignaler klingade borta från kaserngården. — Broge måste bort till Nina ocb bviska det: »Och det värsta är, — att jag al drig upphört — att älska er." »Herman — 1 Är det — ? — Det är — nåd l" — »Ja, Nina — och för oss bägge I" Mycket Eent kom Nina hem ti 1 Hedås, i hyrsläde från staden. — Hon hade ja varit nere vid kvälls tåget och, gömd i en vrå, viftat far väl och återseende till Herman. — På trappan mottogs hon af modern, Bom var utom sig af oro. Patron bade nämtigen kommit hem utan att ha sett en skymt af flickan; baa trodde, bon bade vandrat bem ock så i sin älskliga envishet. Ängsligt ljöd det: »Men Nina, — bvar bar du hållit till — ? —" Förläget, sällt darrande, kom Ni nas svar, i det bon omfamnade mor: »Det — skall jag säga, — sedan, — till dig och papps." — »Jaså — så? — Men, bvar har du julklapparna då?" — Nina började belt oväntadt både skratta ocb gråta. Först inne i sa len, där patron häpen mötte dem, snyftade bon fram: »Julklapparna — dem glömde jag. Men det — göc iogentiog." — (»Iduns" julnummer.) Tullförvaltaren i Lel- stngsors von Karm an- hällen af polisen. KSäsom af ett meddelande i före- gående nummer frän behandlingen inför rädstufwurätten i Helsingfors af det af fru Maria von Karm mot hennes man, utnämnde tullförwaltaren i Hel singfors A. von Karm wäckia mälet angäende underhäll framgick, meddela- de fru v. K:s ombud wid raitegängen, att han erfarit, att den 13 januari 1909 därstädes döpts ett den 1 i f>im- ma manad, framföot flickebarn, hwars föräldrar för vederbörande präst upp- gifwits wara tcanslatorn Alexander Alfred von Karm frän Wiborg och d?n- neS hustru Maria von Karm. Emeller tid hade fru van Karm först genom sitt ombud fätt kännedom om föresint- ligheten of detta barn. som icke war hennes. Ombudet ingaf officiellt in- tyg om dopet jämte därwid lämnade upplysningar. Enligt hwad N. Pr. erfarit af den präst, som anmodats att förrätta do- pek, hade herr von K. eller en person som utgaf sig wara denne, ofwannämn- da dag infunnit sig hos prästmannen i frästa jämte twenne dopwittnen. Hr v. K uppgaf sig wara medlem af ty- ska församlingen i Wiborg. Med anledning af hwc?d under ons- dagens rältegängssammanträde kommit i daxen har saken efter af t. f. stads- fistaien gjord anmälan, omhändertagits af dctekiiva polisasdelningen, som i ons- dags pä eftermiddagen widtog med un- dcrsökning i saken. Samma dag pä e. m. anhölls äf- wen hr von Karm af polisen och för- hördes. Äfwen hördes elt af de dop- wittnen, hwilka nämarit wid barnets dop, j rinnan plZg-U föra ett däligt lif. Hon J har wograt o:dentliga resande logis och i b-rusadt tillstånd samt mycket le gäct klädd mottagit personer, som bott i hemmet „och senare pä aftonen hem kommit. Ärendet föiekom till behand- ling wid magistratens sanimant-äde onsdags, hwarwid af särstilda tjäna- rinnor, anställda i resandehewmet, samt andra personer intygades rikligheten a polisens uppgifter. Swarandens ombud, vicehäradshöf- ding K. A. Heimo företedde flrifiliga in yg af en vicelandtmätare och en hanoelsresa^de. hwilka länge bott i re- sandehemmet. om a't ordningen där warit mönstergill. Ombudet presterade widare intyg af viceordförandrn i sena tens ekonomiedepattement. generalma- jor Markoff. som sedan början af sena ste sommar logerar i hemwe', om att ordningen därstädes warit god samt till hans fulla belåtenhet. Pä anhällan af fwarandeombudet. som önflade höra fru Johansson rö rande pästäendet, att hon wägrat en resande tillträde, uppstöt magistraten mälets behandling till den 11 instun- dandc januari. — Hbt I samband härmed mä följande pas- sus i Strafflagen citeras, 18 kap. 2 § : „Ha>ar, som uppsätligen understick^r eller förbyter barn, eller pä annat sätt förändrar ell r undertrycker annans fa- miljerättighet, straffas med fängelse. Föröfwar han brottet för att bereda sig nyita eller stada annan, dömeS till tukthus i hö^st 5 är och förlust a* medborgerligt föt^oende. Försök är straffbart." — N. Pr. Wiborgs lans alskiljande. Frän London flrifwes till Hbl. den 15 december: Pyttena om Wiborgs läns aMljan de frän det ösrigc, F nlavd ha cictule- rat. Först war det ju Morning Post som föc mer än en wecka sedan änyo fäste den engelsta pressens uypmär!- samhet pä de redan fiere gånger uppdykta ryktena om länets annrkte- ring. Liknande rykten cirkulerade un- gefär wid samma tidpunkt i särstilda rysta och tysta blad. Nägra dagar se- nare telegraferade Morning Posts ;t}-- sta medarbetare att tyktet war grund- löst och detla förnekande bestyrktes yt- termera af tysta centerorgan. I dagmS nummer af Marchester Guardian tar dess korrespondent i Hel singfors i ett bref dateradt den 9 d?» cember ärho frägan till tals. men framhåller tillika de strategiska svärig- heter som en dylik annektering stulle medföra för den tysta regeringen. För et: är sedan — strifwer han bl. a. — diskuterades denna fräga allwar- samt i Ryssland. Projektet strandade mot den storm af indignation, som du uppväckte säwäl i Finland som i ut» landet. Pi senare tider ha ihällande rykten likwal warit i rörelse om dess äterupptagande pä rekommendation af den grekifl-ortodoxa kyrkan som be- drifwer ett stript mullrradsarbete i östra Finland. P.ästerna äro icke till fredsställda med resultatet af sina an strängningar och tillstriswa dctta de finsta stalornas undcrwisnin^Sar^e^. De frambällq Äi oni pcuwinsett inko- ^Lrx<al>e» mtä xiltt stulle de sto- ioina e^ättaS med ryfta och alt ewan- gelisternaS största swärighet pä delta sätt stulle underlättas Annekteringen af Wiborgs län stulle utgöra signalen för fortsatta protester icke blott i Finland utan i hela Eu- ropa. Och det finnes stutligen stora praktista hinder för planens realisering. Sä t. ex är Finlands borgen för desö utländsta län landet i sin och denna stulle ankenligl förmlnims föl dii fau C;tt ben stora vch ri '" l0 'ioora sta prowinke- ^tuue aP.ljas frän Fin ^no. Dessutom stulle ett swärt ad- ministratiwt problem plötSlint pätwin^ gas Rvsslqnd jakt efter folk gunst. I Ä U. bcrcittas: Det hwistas i den gula borgens korridorer, alt referendariesekretcraren i finansexpeditionen Rauiapää i början af drcem^er blrf upprwkd i telefon as den tiye tullchefen. Mellan dem ut' spann sig et! samtal af ungefär föl- jande innehall: Tullchefen: Jag stulle bedja referen- dariesekrcterare-, wara god och föibe- reda sig pä att i dagarna föredcaaa ett förslag om löneförhöjning ät tull- betjänte. Referendariesekreteraren: Nägon hem- itällan dirom har icke tills widare an- ländt till finansexpedition en. T-: Den kommer i dagarna. R.: Ja men denna fräga har ju i februari delta är afstagitö af senaten. Sedan dess ha: wäl ingenting händt, som stulle motiwera ändung af bestu- tel? T.: Ja. det är detsamma, nu har senator Markoff lofwat att hemställan stall godkännas. R.: Det är wäl icke senator Mar koff ensam, som afgör en sädan här angelägenhet. För min del kommer jag att som referent pä grun der som senast föreftä a!st^g. T-: S?. des är detsamma, men saken är b^ädstande och borde förtdragas före den 15 december. Afringningar. Markoff har lofn at — tja, dä har naturliglwis högsta instansen lofwai först och saken gär klar förbi fcude will koret „om statswctiets tillgångar det medgifa-a" och ministe:rädets rjksin- tte»Kn. Det är icke swärt att inse hwad för en Miderlig hund där ligger bcgrafwen under denna fri'ostighet, stikostighct i dessa tider da senatens främsta upp- stift syncö wara att undwika alla ut- gifter för statskassan. Den nye tull chefen stall lastad med guld. erö?ca sig mllbetjäntes Iccksamhet och wälwilja. At! det kost.2: swlskaSsan nära en half million ärligen, beiydcr ingenting föc höga vederbörande. Sjukhus mä stängas af brist pä nnflag. follstol?» byggen mä ligga nere, planerade axbv- tarinstitut mä tife inrättas — sak sam- m<Z, m?n tullbetjanle mäste fä lönrsör- höjning. Näja, till mycket, mycket sämre än- damäl anwändas ju statsmedel för närwarande. och undertecknad är i prin- cip alltid för löneförhöjningar, i synner- het för fattigt folk. Därför har jag heller ingenting emot den nu förestag na regleringen snarare twärtom. Och detta sä mycket mera som jag misstän ?er, att höga wederbörande missräknat sig betydligt i sina kalkvler. 23* :a tullbctjänte äro nämligen s°. V-uU t ouf na och fosterländ ^G att de nag genom- städa »;u>sla-blckktöccnS försök att ,i iönelöchöjnipgrns faata omhblje imuggia sig in i deras bewägenh^l och förlroendk. D- stola i förekoN-r.aude f,ll minnas hfiika bragder hon har bakom ^atseban sin Poli^mä- stQMiö i Wasa. och alt ban nu ätnju ter gunst hos dt» rqsta reaknanx^t -rämsta rkdstip i wäct land. Mera behöfs det wäl ej för att i när^Qcan- ve lid sätta brännmärk?^ i pannan, pä den som nu l.M?!jäaingkN kän na sUZesjo^s. under hela den tid, han lotsat ett fao ty,}, ängfliat spejat efter remmmar- na." — Den 21 fxpt. kl. 4. 30 e. m. 1910 anlände lotsdirektö?n till Ritgrunds lotsplats pä inspektionsresa. Jig an tar, att wistelsen i land räckt? 15 min., sä att när wi lämnade lotsstugan, war kl. 15 min. före 5. Wi rodde ut, an- karet ä fartyget lättades, och när allt war klart till awgäng. flög min kl. 5. — Pä kaptenens f'äga: „Hur längt är det till ..I ter-Uadstär?" swarade jifl, — „S xton mil." „Wi komma att fä mörkt," swarade han. M d det- samma sade kapten i språkröret: „E t- hundra tjugu stag! — fast litet me ra."— Emedan wi lägo nära „Smät tar" remmaren, sattes kursen syd-kwart- ost eller nägot inpä „Alstatudden", och inga remmare togos i betraktande. Allt gick, som jag tyckte bra. tilldess wi kom- mo nära „Nygrunds" pricken, där fwängen ster till Utteruddsstär. Dä redan hide mörkret inträtt, sä att styr- märkena pä „PlaSskatan" knappt syn- tes, watför jag sade till kapten : „Föc att wara mitt i farleden, stall det wäst- tigare styrmärket wara litet nord om det ostligare." Men för mörkrets skull kunde ivi icke se annat än en liten wit prick. Komna till „Plasstatan" än drade wi wär kurs mitt efter farwatt- net förbi „SkräwclbZ>da" wästprick. Och fortsatte wi efter „stamhäll" med hjälp ato remmare genom möifiet till Skogsskärs" slotan, dä kursen sattes mot .Potthans" porten. Dä hade mörkret redan tagit till, sä att jag för min del hade swärt att se nägon rem- mare för mör?ret. Wi kommo sä till Uvdstär" lyckligt och wäl, men totlfeit tid kan jag rj noggrant säga. — Allt nog, aw det owan sagda torde gansta lydligt hawu framgält, att den mig trllstliwna „ängstigheten' ej berott pä o?unnighrt om farwattnet, utan far- hage föc det tilltagande mörkret, dä männistoögat intet ser. — Men säkert ar, utt wilkcn loisen än är, som lotsar efter uddstäts farleden, där ku sen är a warierande, mäste han allt soM of- tast se efter remmarena och ta rättelse aw dem, i synnerhet da mörkret tilltar om i detta fall. Lotsen Siv Ritgrunds lotsplats. Prima antracitkol, smideskol, gaskoks, gjuterikoks A. Obs.I Största lager 1 kfipes alltid VSrmånliBast från B. UTTERSTROIH & Feroi expedition E C:o. 688D Telefon 3 90. TELEFON N:o 9 F. W. UNGGRENS BOKTRYCKERI TRYCKARBETEN WASA AF ALLA SLAG I SVART OCH KULÖRT TRYCK UTFÖRAS VÄL. PUNKTLIGT OCH TILL MYCKET MODERATA PRISER BLANKETTER STÄNDIGT LAGER AF OLIKA SLAG FÖR MERKANTILT EEHOF, SKOLOR, TJÄN STEMÄN, KOMMUNER M. FL. Tråa S kandi navien. Lockout inom skoindu strin i Swerige. Förhandlingarna i konflikten inom storndustrin ha strandat. Arbetorena ämnade fortsZtta arbetet utan kallsktiw aftal, men arbetsgifwarcna förklara lockout frän 1 januari. Konflikten om- fattar 4,300 atbetire. Iiulaud — en stat. Finska sattyg ha i likhet mih. andra ulländsta warit uteftutna frän kustfart i Nyssla^d. Den i H^rkoff för närwarande sam- manträdande konferensen af b-rgwerks- ägare har nu bestulit uppdraga ät sin styrelf: ait, för utwecklingen af den sydrysta stenkolsindustrin, utwerka rätt för stnsti fartyg att idka kustsjöfart inom Azowsta sjör-, Swatta Hasse! samt Östersjön. Finland har säiunda äfwen i detta afseende af rysta lagstiftare bchandlals säsom en utländst, icke ryst stat. Zinland i utlandets preis, Z Dcesdener N^ichc. ingär följandy kcnfysa notis: »Helsingfors (priw. telegr.). Kom- munala myndigheter hzfwa nedlagt sina ämbeten emedan de icke längre anse sig kunna ä tjälistcns wägnar wara med om Rysslands olagliga ät» gärder. Officiellt tillkännagifwes uvp- rätt.:ndet af twä rysta garnisoner i Fi»l^>nd-" Alika omdömen om ett resandehem. HoZ magistraten i Helsingfors har af polisen framställts särstilda grawc- rande anmärkningar mot resandehemmet i gärden n:o 4 wid R^chzrdsflatan.hwil- ket innehafwes af änkefru Ida Johans- san. Enligt anmälan har innehafwa- Hör I Klockorna ringa i jale- kväll, de jubla om frid och iöz&Goiag, och skimrande underbar helg dagsnatt sig saalcer kring sko» och boning. Vi diömm* om herdars och äng lars sång. Vi drömma om dag, som bjöd engång allt lif till frid och försoning. Hör l Klockorna ringa i helg dagsnatt. Hör julens klockor, som ringa 1 Så stilla, manande aningsfullt som julens ringa väl inga. Hör, vindarna viska i sugarnas snår : »Om ensam och frusen och vilse du går dig väntar frid och föreoning». Och sakta kring vä ar och villande hed sin julpsalm furorna susa. Snart tändas väl ljusen i tueen hus, och hölgdagshymneröa bru»a. Och skarorna lyssna till herdar nas sång om rosen, som blommat i krub- ban engång och drömt om frid och försoning. Ii d Från allmän heten. Lotschefens anmärkningar. Auhöller sm plats för nedanstående: Emedau Herr Lotsdirektören enl. v:o 152 aw Wasabladet tilldelat mig an märkning, wägar jag nedstciwa ett be- riktigande om heia det tillsälle, dä — .lotjea från Rägrunds latöplats. som Till Red. för Wasabladet. AnhZlles ödmjukast om plats i eder ärade tidning för följande: Härmed frambäres till de ädla gif- warena en hjärtlig tacksägelse för alla de wälwilliga gäfwor säwäl i pennin- gar som in natura, hwilka godhets- fullt blifwit förärade till Arbetsheiu- met för bettlande barn i Wasa, For- mansgatan 24- *&:»om dessa frikosti ga stinker har bl. a. kunnat föranstal- tas en julfest föc hemmets sjuttiosex fattiga styddslingar hwarwid utdelats 76 par strumpor, 20 par stor, 100 andra klädesplagg, jultidningar, leksa- fer, dockor och namnam. ArbetShemmzts Föreståndarinna och Bistyrelse. Citttratur ocb konst — Af Slléas praktiska biblio tek ha utkommit följande nya nummer, hviika äro synnerligen ägnade att komma i fruntim mershänder: Vera von Brsmer. Spetssöm. En kort lärokurs. Med illustra tioner och originalmönster i na turlig storl&k. »Det mest utsökt fina och vackraste bland handarbeten är onekligen spetssömnaden; iV^ya von Kraemers bok lämn^a goda, lätt förstådda anvi^aiägar jämte en mängd förtiäSliga mönsterrit- ninga^. . Sm<l råd, för hus och hem, Satulade ocb bearbetade at Mirtha Stjernsteit. Tusen små bestyr möta aliiia en ordentlig husmoder ocb denna lilla hjälp reda vill på ett tillförlitligt sätt söka underlätta hennes s.rt>ete«. Knstln Veasiröm: Hälsa och skönhet,. Hygieniska råd tor kvin nan. >En sund själ i en su,nd k opp.» Hvarje volym kostar «adast 1 krona. På Wtlh. Siléns B., Stockholm, — tltteiratar. bokförlags A. har utkommit: Hur hon segrade. Roman af Lloyd Osbourne Bamyndigad öfversättning af Elisabeth L,illje- björn. Pris kr 2: TS. — Ja&. åtreaberg: MännUkor soqt j»g känt, femte s&plingen, pri-, 4: 50, innehåller skildringar om Anders Ramsay, Julius Lan ge, Pietro Krohn. Hevristte Re becka Jakobson, Carl Gustaf Eat- landor, Ivan Michailowitsch Obo- lenski och Kaarlo Bergbom, Föreliggande samlmg sZ den omtyckte, i vid5 kratsar lästa ekriftstälmt^ns flitiga penna ut mäx^er sig lör samma ledigt kå serande, alltid liffuila, spirituella och starkt fängslande stil som alla de tidigare msrno ansamlin garna. — Intressant Inhemsk bobny het- På Q. V. Edlunds föriag har utkommit Hedendom och Kri stendom, studier i jämförands re ligionsvetenskap af Rafael i£ar- sten, — Eamr&tens Julnummer inne håller.- Excelsior 1 Dikt. Mäsiar- t a cknet. I kapp med vargarna, Då ögonen gråta och le. Ur Kal le Svenssons dagbok. Hur vi ha det i Stockholms Boyscoutför eningar. En hetsjakt på auto- mobil. När Kalle och Valle Jonsson voro pä Värmlänningar na. En priatääing. frås Ryssland. — Repressalierna mot Z»eSsen. Enligt Rctsch ha i J-katerinosiasf tid- ningen Juschnaja Sörja bötfälltS till 50,0 rubci för ledande artiklar om händelserna i fängelserna och uniwer- sitetet samt för en erinran om händel- serna i J-katerinostifss fängelse är 1öV8, dä 29 perjoner dödades och SO lemlästades. Trä n utlan det. De engelska valen. Londaa, 20 dec. (Priv. till Retsoh). D finitiva valresultatet atäller sig sålunda: Valde ha blifvit: 272 konser vativa, 272 liberala, 42 arbetare. 76 redmondister (irländare) 8 0'Brienister. Det upplösta parlamentet be stod af: 273 konservativa, 275 li berala, 40 arbetare, 72 redmon dister och 10 0'Brienister. Som af telegrammet här ofvan framgår, ha de afslutade valen utfallit nästan fullständigt lika som januarivalen Vänstern har lyckats behålla fältet och kan tillgodoräkna sig en nettovinst af 1 mandat. Högerns stolta för hoppningar, att om ej vinna ma joritet i det nya underhuset, så dock i afsevärd grad reducera vänsterns styrka, ha fullständigt blifvit grusade. — N. Pr. Farman telegraferar från, sia flygmaskin. Paris, 21 dec, Farman har i dag gjort 55 märklig flygfärd. Hans nj&skinfågel var nämligen förs,edd med en apparat för tråd lös telegrafi, hvilken fungerade utmärkt- Uppe i luften telegra ferade aeronautei till ea station, som befann sig på 10 kilometers afstånd. Eömsk grnfolycba 1 England. Manchester, 22 dec. I sn kol- grufva i Bolton haj- lufttillför seln hindrats g&aom att gruf- öppningen tilltäppts. 290 arbe tare c,to*ttängde8 från yttervärl den. Grufvan var snart ett enda eldhaf. Atta persont»* räddades och fem lik ha tillsvidare fram dragit». Räddningsmanskapet ansai- att de innestängda ieke kunna räddas. Tillträdet till grufvan är omöjligt. Enligt senare beräkninarar ut gör de innestängdas antal 350 Vi- cediiaktören för grufvan kväfdes då han biträdde vid räddnings arbetet. Kassaaraza Kung Salomos guld- grulvor, Lti af de intressantas e kapit len i ingeniörskonstens historia är återupptäckandet af guldgruf- vorna i det område af Afrika,som nu kallas Rhodesia, — utan tvif- vel det land som i bibeln be&äm^ nes Ophir. Ingeniörer, som tor knappt 30 år sedan undersökte landet, eme dan det skulle anläsfgas telegraf och järnväg mellan Kap och Kai ro, voro bland de tidigaste pio- niärerna för modern civilisation i dessa trakter, och de öfverr^ska- dos genom att finna ev m&ngd spår af ingeniörBarbeie, där de trodde sig skela äaca land, som ännu aldirig varit i beröring med nå got slags civilisation. Och seder mera pästodo vetenskapsmännen Peters och Schiikter, att dessa ur gamla iogf-niörsaibet-n voro läm ningar af SaJomos ryktbaraguld- grufvor. En grufingeniör John Rudd.som 1888 med fara för sitt lif besökte ne^erhöfdingen Lobengula, af hvilken han fick koncession på att bearbeta de grufvor, som förr brukats på Salomos tid, upprät tade det sedan myck?t bekanta grufbolaget »Chartered Compa- ny». Undereökningen af grufvorna har sedermera fört till många in tressanta upptäckter. El- sak kunnig har beräknat, &,n han på en cirka 9 mil lå,ng resa pare rade förbi 260,000,000 tons sten, som grutdchstarna arbeta', med på Salojnas tid. Längs bergets sid&r voro mäktiga terrasser an lagda, af hviika ännu talrika sp?., ä finnas. Man förmodar, att u-ssa f terasser nödvändiggjorda af den växtodling, som fordrades för den mycket stora cch täta befolknin ■ gen. Andra sakkunniga beräkna med den gamla grufvans utsträckning som grundval, att det ^cder den period, från hvilken vi ha de bibli ska berättelserna om landet O iipir, måste ha förts för cirka 1,350 millioner guld därifrån. Många af de urgamla grufvorna ha myc ket djupa gchakt. Förutom själfva grufvorna bar tnan äfven funnit t al ri ta andrH spå af ingeoicrs och byg^nadfkonBt från dessa aflägsna tidsr Det' finns lämningar af befästningar, hålor, där elafvarna bott, vatten ledningar och smältugnar. Men Hirams och Salomos flottor, som förde skatterna till Tarpik och mot norr, hö)lo i regeln på ett helt år, innan rikedomarna voro förda till bestämmelseorten, och en sådan expedition utrustade» endast hvart tredje år. I vår dagar föres det hvar vecka guld från kung Salomos grufvor till London och resan räcker endas! en månad. agTOWMgwMBBaaaBa^ Koaiitbuta. En kringresande skolinspektör i Eng land satt en kväll i sällskap med en rik „pamp", som i ifrern att skaffa sitf pengar just inte bade srifvit sig tid att förvärfva äfven bildning. Och under samtalets gång började inspektören be rätta några lustiga episoder från sina skolvisitationer. En gång, omtalade han, hade han i en skola npännt ögonen i en liten poj ke, som var mycket blyg och radd af sig, och frågat honom, hvem det var som skrifvit .Hamlet"; och förskräckt öfver den bistra minen och skarpa to nen hade pojken hastigt utropat: — Snälla magistern, det var inte jag! Den rike pampen skrattade godt en lång stund ät denna anekdot; när han hade lugnat sig en smula, sade ban: — Det var en rysligt roli*f historia. Ha ha hal Och när allt kom omkring, så var det naturligtvis just den där lille pysen som hade gjort det. asBEEBmmmsmmssssESSsimm KungSreUer. ¥id drätselkammarens samman träde torsdagen den 12 ja nuari 1911 kl. 5 e. m försäljss tomten n:o 71 i nionde stadsde lens sjunde kvarter eller n:o 3 vid Barnhemsgatan i denna stad, minimivärderad till 2,517 mark 34 penni, hvarom hugade spoku- Anter härigenom underrättas. Nikolaistad, den 15 december 1910. 10497 Drätselkammaren. WTid drätselkammarens samman- lf träde torsdasren den 12 ja caari 1911 kl. 5 *. m forsades tomten n:n 2 i femte stadsdelens andra kvarter eller n:o 2 vid Träskgatan i denna st-id, minimi värderad till 4.187 mark 88 penni, hvarom hugade spekulanter här igenom underlättas Nikolaistad, den 15 december 1910. Drätselkammaren. 10498 Mostsaati landtmanaagille sammanträder till möte i Hel- singby hoslaridtbrukaren Richard Martola torsdagen dea 29 dec kl 4 e. m. Föredrag. 10105 Ordf. Kyrkostämma hålles i Mustasaari i sokcestu- gan onsdagen den 28 dee. från kl. 10 f. m. 1) därvid genomgås röstläng derna från senaste uppbörd af kyrkliga utskyider. 2) Upptagande frågan om or ganisationen af små^koleverk- BÄmheten i församlingen. 10502 HuKtloner. gÄjenom offentlig auktion, som g® torsdagen den 29 in nevarande december kl. II f. m» förrättas i härvarande packhus försäljas i smärre p iRtor 71 koEly hamprep och 24 kolly maniliarep. Nikolai stads tullkammare den 21 decem ber 1910. Hans Hammarström. Stafversby—Miekka NlarthafSrening för säljer sina arbeten medoi& offentlig auktion, som lor- rättas torsdagen den 29 dec. kl. lif.m i barnskolan. I anledning a i bortflytt- ning från orten, försäljes s onsdagen den 28 inneva- "* rands december kl. 11 f. m. hos Frökea A. Borg i G:!a Vasa. lösegendom bestående af bättre ocli sämre Ovöbet, goda sängkläder sazat allttianda husgerådssaker, såsom glas oen porsliner, lampor och prydnads artiklar. Anstånd för auktionsskiiliugens inbetalning lämnas säkra köpare till den 1 mars 1911 G:la Vasa den 21 de< amber 1910. G. Ingman. CUI MlB. Fassliga julgåfvor af olika slag, billigast jenna vecka i 10452 Wasa Affärsbyrå. kyrk^espl. 26. Tel. 5 02. Obs.! 1 et. Vibrator imassageapp-irat) billigt. För reumatism, srikt ooh na ^lidande äro Gyllenhammara pat. hafregryn o. hafcemjöl utmärkta. TiUrerkas under läkares kontroll. Partinederlag hos 10342 G. Fm Jankes & C:o. (A.49111) Helsingfors. Telefon 40 44. r IB |l för herrar. Våra eleganta modärm köpas i nedannämnda affärer: Herr K. Aalto, „ Kosti Ertman, Sf M. Haglund, ff C* T* N« Sand" man, „ A. B. Wallin. Wasa Nya Klädes handel, Firman Hartman & Huldén. i. B. tord Trikoo 0. Y. 10463 Wasa. i)fraöe fruar och wärdwnor! !> tr Härmed pdmiuna om ott Ho? JärwUuomi, Sto- raläua- 56, fiuues till fala den bäfta inlftif, Hwarmed ej beu som finutg pä torget {nu jömföraS. 10480 Två unga arbetshästar Johan Kock, Toby hos b:n 1049B Knrgmöbler, gunffsfolar, bord r olika glapr, sknfstolar, piedesta ler m m. Billnäs och Muarame möbler, by råer m. m. Vasa Möbe!- o. Jämsängsaffäp. Hofrä'tpe e plaTmden 5. 10397 Tolofon 5^0. Fn hKqmncjlc me ^ bäfverkrage in- Lll uJoalllJJalo läomad till försäljning i Päis varuhandeln. Hofrättsesplanaden f4, Hultins gård. 9934 Obs.! Obs.! Pathéfoner och plattor in nas på lager hoa 92 36 Urm aka r I. Wiifc. S fjflorr och god b;8rk> och barrved pr vagnslast eller i mindre partier hemköid. J. GrSnroos. Handelseipi. 28. Tolefon 145 in kopes alltid par mark pr famn billigare än ho? någon annan från M. Munkki å järnvägens vedolan. Tolef U). 9635 OBS.! GlOOl 0J att b<»s8ka Rådhusg. 9. Tapisseri»-, garner, förklä den, underkjolar, tril ot underklä der, strumpor, vantar, korsett- skyddare, sportmössor, barnkläd- ningar, barnkappcr. barnhufvor sarui leksaker liil billigaste priser å. orten uti Alfhild Ekholms 10013 sterbhus butik. Kådhu-g l J Prima pressjäst FÄRSK VÅRA dagsligsn bos Konsul Alfred Hedman. Nya Droghandeln (J. Wiik). Arvid Berts brödbutik. Wasa. 6798

Vasabladet, nr: 154

1910-12-24

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126325443

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126325443/$3

No 154 WASABLADET. Lö.idasren den 24 December. 1910 Kz OBS ! Glöm Icke att göra Edra i Juluppköp 30 & vs cd hos Juho Tingvald -g I Wasa. — Telefon 173. CÖ .... DJ CC OBS.! Kläriniqgs tTgwna saljas nu före julen med 20 °/ 0 rabatt. —v £ Galdsmedsaffären Ealeva, Wasa Innehar ett stort nytt och modernt urval till julpresenter passande föremål såsom guld, »ilfver-, nysilfwer>, kaiser- metall och nickel»^*»e*en. Guld och silfver fickur, glasögon, barometrar och kikare. O'>81 Specialitets smidda för hand gjorda förlofnings- och wigselringar f af 18, 20 och 22 krs guld. Utmärkt vacker gravering utföres. Biiliga priser. Hofrättsesplanaden n:o 14, enkefru Hultins gård. Telefon 2 42_ E 10197 3 Planinos o. Flyglar Lauter C:o, Amerikanska Ernest A. Tonk dio Absolut l:st-klassiga. 1 mahogny och eberholz. Storartade berömmande utlåtanden af Ekman, Palmgren, Meri- kanto, Bis m. fl. Utvalda tyska billigt. E. Häggblom. 9705 Klemet-ögatan 22. Helena Aarres Dam- och Herrbeklädnadsaffär. Handelsesplaiiaden 4. Tel. 6 53. Ständigt på laser moderna och passande öfverplagg och andra kläder. Billiga priser. 9403 llyblin H fltclicr Handelsesplan&den 9. Porträttering alla dagar från 9—3 Gediget arbete. — Moderata priser. Telefon 3 14. 29G9 PRIVATA HANDELSSKOLAN, Helsingfors, Norra Esplanadgatan n:o 37, (A. 49135) Abo, Kaskisgatan N:o 6, grundad 1898, 10466 verkligen det Sldsta och tiliffirlitllgaste privata handelsläroverk, vid tager med ny tre månaders llrotermin I Helsingfors den 18 ja nuari och i Åbo den 16 januari. LBroSmnem dubbel ital., amerikansk ooh joidbruksbokföriug, aritmetik, handelsräkning, varukalkylationer, handels- korrespondens, växel- och hardelslÄra, handelsgeografi, 9pråk och praktiska handel?- och kontorsarbeten. Öfnlngskontor för elever. Närmare upp lysningar lämnas pä begäran. Med nöje kan j*g äfven påpeka, att eleverna hafva erh&Uit Koda platser bl. a. å banker, försäkring-, fabriks- och aflärskon- tor m. ra Anmälan kan ske muntligen eller skriftligen. Platsförmedling i alla affärsbranscher. Oskar Zsttarblom. till julen. 20 °i» rabatt Ädelstens-, guld-, silfver- och ny- silfverarbeten. Förlofningsringar, ur och 10'Jtals olika urkeder. Halsprydnader, Bröst nålar, Medaljonger, Armband, Man schettknappar, Papyrossfodral, Teglas, Skriftyg, Vaser, Ljusstakar, Klädes- borstar, Brödkorgar, Kaffeserviser, Skedar af silfver och nysilfver, 10 olika sorter. Knifvar, Gafflar m. m. Vacker gravering gratis. 10200 l PULKKINEN. Storallnggatan 32. Sparkst5ttingar af järn och trä, Skidor, Skridskor, Barnslädar, Kälkar, Ficklampor, Batterier Wasa Velocipedfabrik och Elektriska Affär (L. Palin) Innehsfvare Selma Palin. Handelsespl. 10. Telef. 6 45. 10491 Alltid med solen gå de u r , hvilka köpas äfven- Bom de ur, som repareras Oskar Marias trattar, Wasa, Hofrättsesplanaden 14 (Hultins gård). 10078 Af%0 I De vackraste vUdii matsalsur köper man till julen bos mig. ANNONSER som önskas införda följande dag i WASABLÄDET böra inläm nas helst på formiddagen och senast kl. 6 på aftonen före tidningens utgifningsdagar. □ □□ □□□□□□□□□□□□□□□□ Nu då kaffet är så dyrt lönar det sig att pröfva våra utmärkta knffe besparande tillsättningar. Pröfva- Fördelaktiuast är att köpa hetluft ro stadt kaffe uti 10097 Kaffehandeln vid torget. Försök 1 Amerik. Pulpeter och Bord af ek från 150:— mark till högre pris. Agent i Wasa och omnejd. 9510 A Pethman. Handelsespl. 7. Telef. 488. God fisk, fördig lut,ld ' Han " 10429 del»esplanaden 39. K. Westerb»ck. JSfYTTJ När Ni köper förlofnings- och vfg- selringar så köp alltid fogelösa, det vill säga ringar utan lödning, af 18—20—23 ka rats guld, de äro de bästa och billigaste, för färdigar och säljer endast guldsmed S. KOS" kiniemi i Wa*a. Köp aldrig förrän Ni har sett och hört eiter pria och kvalitet. Rikhaltigt urval finnes hos S. KOSSINIEEII i Wasa, Hofrättsesplanaden 18, mellersta 9142 butiken midt emot Centralh otell et. L. Nytt patent! Alla som ämna köpa en säng eller sängsoffa torde beakta att den nya patenterade sSngschäslongen är försedd med resårmadrass, med dammfritt rum för sängkläder, n ed fällbart nattduksbord, ändras till säng på en half minut, är om da^en en bekväm och prydlig möbel och kostar ändå icke mera än en säng med madrasser. Erhålles endast hos 8768 Tapetserar V. A. Berg» Handelsespl. 25. B. B. fiangö Hngsäg $ Snickeri 0. ¥. levererar förmånligast möbler af alla slag, inredningar för skolor, hotell, opotek ämbetsverk, butiker m. m., byggnadssnickerier, parkettgolf samt tafvel- och gardinlister. Förstklassigt arbete. Kostnadsförslag uppgöras. Ombud i Wasa PAUL HAGMAN. 8758 Metvikens Mekaniska Verkstad. S. F. Stradholms guldsmedsaflär, Wasi«, har till innevarande års julutställning riktat sitt lager af arbeten i guld och silfver, hvilka i prakt öfverglänsa hvad som inom denna bransch tidigare förts i handeln. 1026: Ar fifvertygad att ärade besökare i Sundholms guldsmedsaffSr skola finna passande julpresenter till moderata priser. Får särskildt påpeka rikt urval Briljanterade ringar, Herr-klaclr- ringar, Armband, Brosohsr, Medaljonger, Orkeder och Krawatt- nålar m. m , m. m. Af gediget silfver ■ Fruktskålar, Kaffeserviser och Strösockerskålar i antika mönster, Brödkorgar, Skriftyg-, Papvross- och Cigarretuier, Hår- och KJädborstar, Barnmuggar, Theglasställ, Kuvertartiklar såsom skedar, knifVar och gafflar i släta och s. k. modern stil i mänga olika vackra mönster, mycket stor urval. Prima Nysilfver och Kaisermetall. Skedar, Knifvar och Gafflar af prima svensk tillverkning. Nickelarbeten m. m. Enda försäljare af de så omtyckta Halssmyckena från Oberstein med olika äkta steninfattningar. Guld och Silfver damur. Olasögon, Barometrar o. Kikare m. ni., m. m. Oofvertröffligt smakfull gravering utföres. ! S. F. SUNDHOLMS guldsmedsaflär. Hofrättsesplanaden 18 midt emot Centralhotellet, hörnbutiken. Telef. 1 11. Prenumeration å Åbo Underrättelser Hufvudstadsbladet Nya Pressen Fvren Weckans Krönika Lördagen m. 11. billigast gen. Wasa Affärsbyré. 10505 Kyrkoeppl 26. Tel. 552. Wamm Tekno-Kemiska Fabrik. Tal. 213. Asfalt och cement golf, stalls-, fähuM- och l*trminre<lninf?ar t enmentrör och in- fAllsbrunnar, TMalitgoli.. E8tfu målas möbel och ékdon i méleriaffA- ren Rådhusg. 6. Sundqvist. "Billigast E JULUTSTSLLHIBG Prnfeftct serveras i Central- KI låJ&Uslij kökets matsal Råd Mlddafi och kusg. 29, ingång frän _ ~ . gatan. Hvallsvara Nanny Bränder. 5762 nlita häst till möbelflyttning vattenkörning o. a. d. Gårdskar len å Fylgia. ilmerilia Afrika och Australien säljer Finska Ångfartygs Aktiebolaget direkta biljetter för de största oceanlinjerna. Priserna lika ä alla kontor. Afresa från Wasa hvarje mån dag o?h torsdag, aftontåsfet. Närmare meddelar: 536 Finska Ångfartygs Aktie bolagets agent i Wasa, Hugo Sjöblom »amt Hr K J- Hallongren, Seinäjoki, > R. Vildsköld, Gtlakarleby, > Karl Friborg, Jakobstad,* > J. H. Holstius, Nykarleby, > O. A. Stihle. Kristinestad. Prydnadsföremål, Skrif utensilier, Leksaker m. m., m. m. Prisen d' billigaste. -Slutredovisningen i Yli- £» staro T< gelbruks Aktiebolag står att från den 16 januari 1911 granskas samt slutdividenden att från da? lyftas hos under-i tecknad, Claes Lindeli (adr. Skol-] husgatau N:o 27). j Vas», den 21 december 1910. | A. Wisén. Claes Lindeli. ! Syssloman. 98R3 J. R. WAR0. Hofrätt«espl. 19. Tyska potäter 10443 — hos — Alfred Hedman. Rysk-Amerikanska såväl bomulls som yllefodrade åter inkomna till 10402 H. S. Stolpe. lilu då kaffet år så dyrt lönar det sig att pröfva våra utmärkta kaffe besparande tillsättningar. Pröfva Fördelaktigast är att köpa hetluft ro* stadt kaffe uti 10096 Kaffehandeln vid torget Försök ! Vid P finnes ständigt lager af såväl hyfiadt som ohyfladt virke för byggnadsbehof Dessutom finnes stort förråd af utskottsbräder, äfven- som ribbved; allt till modera ta priser. 9929 JUL- och T, Wasa AffSrsbyrA. i0453 Kyrkoespl. 26. Tel. 6 52 Skog till saln. Furuklubben och Krokgrundet i Ma- laks skärvård försäljas, närmare med ägaren Johan kullman, Öfver-Malaks. Forsells Lihkist-magasln, Vita. StoraliapgatH B o 44, Tclsl. ZS Ständigt lager likkistor af alla stor lekar med eller utan svepning, äfven- som fina metallkistor. Nu inkommet rik haltigt lager af grafkransar och likkist- prydnader. Ovillkorligen billigast Baldakin och katafalk uthyres til] sorgehus. 242 Aktiebolaget VasaYllevarufabrlk säljer Herr bom. strumpor fr. Fmk —: 60 pr par . ylle . » » T; I? - - Dam . . » an" . bom. , » » —: »o , » Lamatröjor „ » 1:26 , st Dessutom finnes alltid ett rikhaltig lager af ullgarn, sweaters, sport- skjortor samt alla slags till trico- tagebranchen hörande artiklar i pi<rti och minut till billiga priser. Stickmaskiner samt tillbehör från förnämsta fabriker. Tyger till pressning emottagas äfven uti A.-B. Wasa Yllevarufabriks butik. 2972 Ett mindre parti realiseras billigt hos 10360 Moe & Asplund A. B. ör eder besväret att före jul ffra en hall timme i min stora utställning är ni otvifvelaktigt skall finna nst det, som passar Eder eller anförvanter r mitt rikhaltiga lager af nyss an- ända nyheter i tusentals artiklar. Blusar c:& 1,000 olika mönster. Kläclnings- o. blustyger unders'ig. v. priser med 25 %. Tricotage och mattor Största urval. Uii clerkläcler. Galan terier. Leksaker. Öfver hufvad, taget tusentals Bokförings- och annat liknande arbete ui föres af 8757 Paul Hagman. Metvikens Mek. verkstad. Tag Er WiWm pr M! Studierna försiggå hemma, då andra göromål det tillåta. Läro metoden säker och pröfvad, be kväm och billig. Om utmärkta re sultat vittna talrika uttalanden. Ni har säker fördel af bokförin gs kunskap. Tydlig handstil och folk skolebildning erforderliga. Begär gecast prospekt och insänd bär för 25 p. i postmärken samt här till visa annons i detta blad- Äbo Bokförings-Byrö. (Inneh. kamrer Heikki Liipola). Abo. 7 ill | Frukostar från kl. 9 -11. IjnS Middagar „ »3-5. UUUI Kvlllsvard . . 8-10. Hilda Lindqvist, 5665 Skolhusgatan n:o 17. Nu då kaffet är så dyrt lönar det sig att pröfva våra utmarkta kaffe besparande tillsättningar. Pröfva 1 Fördelaktigast är att köpa hetluft ro- stadt kaffe uti 10098 Kaffehandeln vid torget. Försök I J IWVöbelreparation och snicke- riarbeten för öf 00 och billigt af 10475 G. IT. K. Sandman. R Parfymer äfven i egna l«a flaskor. Tvålar, Borstar, "■»I MW Kammar, Hår- o. Mun- vatten,Pennknifvar, Rak- knifvar, Rak koppar, R» b - borstar, Hårklippnings och Rak maskiner. 10374 Nya Droghandeln. J. Wiik. Hultins gård vid nedre ändan af torget. Frimärken. 100 st. olika å 40 p., 150 st. olika å 85 p., 200 st. olika å 1: 30. Hvarje pa ket värdt c:a fyra gånger dess pris. (Summerade frimSrksfastsSt- tare. 598 Kyrkoesplanaden 18. Undertecknade sälja lima Kristallpetrolenm, BeozlD, smörjoljor billigast! Köpa begagnade benzinf at, petroleumfat, linoljefat, maskinoljefat, sirapsfat, och aila andra slag af tomfat till högsta gångbara pris. Aktiebolaget Atlas Osakeyktiö. Wasa. 0 «*der för våren å alla slags Skötar, Ryssjor, Notstycken emottagas for Tysklands största nätbinderi. Prisen billiga. 10117 Sigfrid Hagerts Jgentiraffår. Inackorderingar. Från 1 januari ettmöbleradtrum, Skol husgatan 47, byggningen in på går den vindsvåningen. 10471 ^rdn l:fto ian 1911 ut6t)rt8 ett möblerabt rum, ät solsidan; ivpävq sräu gatan- 10457 Sandöaaton 5. Möbleradt rum. 10364 RidHuSgatan 48. ^hrfin 1 jillli 1911 en lokal om 3 å4rtim, r» tntnbui och kök, Sko!hu«g. 27 l<i3!)0 l jan ett rum cd) kök. Slasklcdnwa. ty källare och rwäftstuqa. 10446 Äor»bolm8e!vl- 16. rum, tambur och kök fräo 1 dec eller 1 juni, Hokrätfsespl. 2. Närmade bos birabS&^fbinq A kilberg. görån l:sta juni: En 4- k 5-rums lokal 5 » med utsikt öfver Sundomfjärden. TZT - ; 7~~-—^ . ... , . = , Vattenledning. A. Ingmnn Strandg. 22. -tz-rou 1 jntt 2 rum och kök, bcies srau; —, n . . V* 12-3, Beroaatau 1 10401 i Z^räu l:'ta jnnt en 5 rums lokal. ÄeseS ; frän fl. 12—3 e. m. |VH lo^al om 4 rum och kök, paradiugäng. ^ Kyrkoespl- 31. v Mäuga bekwämltgheter Storaläugg-13-1 ... . » i ~ ! ButiMlokal 10016 jämte tvänne rum och kök i mindre byggnaden vid salutorget från l:sta juni 1911. Jacob FinnilS. ^Jirdu 1 junt soliga lokaler om 2 och 6 rum, TT tambur och kök. Skolhu?g. 47. 10313 Från 1 juni 19! 1. En bekväm och tidsenlig våning om 6 stora luf tiga rum, tambur och kök med skaf feri och jungfrukammare, hvälfd asfal terad källare, del i tvättstuga m. m. Albin Palin. 1 0175 Kyrkoesj^tanailen 32. 1 junt en lokal om 4 rum och kök, k? ingång frän gatan, särdeles lämplig till kontorslokal. En butiklokal med lagerrnm Rädhnsgatan 19. C. Stenius 10130 Botifclokal jämte kontor, lagerrum och magasin er uthyres nu genast eller från l:sta ja nuari; närmare med kapten Sjöblom, 10169 Wasaespl. 2. ZKwutors- eller affärslokal, samt eu Io- g-H fal med skräderiwersfad, srän den 1 juui 1911. Handelsespl 29. 1 juni en bntik- eller kontorslokal SO om 3 rum, Handelsespl. 5 (nuwaran- de L. Åkerbergs maslinaffär). Närmare med I Geber, teles . 571. Z/Qu bekwäm 5 rnmS lokal frän lifta juui. Skolhusgatan 49. Backman. Utbiudes Dyra. Telefon 116. 10052 Inkomna Härliga parfymer Eleganta firavatter Gän ej öfver ån efter vatten. Nya Raksalongen. 10400 Brandö. JKontors- eller affärslokal samt en lo- kal med skrädderiwerkstad, f^tn den 1 juui >911. Hl>ud>..sesol. M*' 1 ' nni e rum3 ' an äfwen delaS; f» parading. frSn gatan. Hofrättiiespl. 3. 10484 $ rdn 1 jnnt 4 rum, tambur och kök. 10492 Storaläuggatau 49. $ rdn 1 jan. 1 rum pä ösre botten, N'495 Längwiksgatau 18. 1,2 eller 3 rum och kök, X d r utan möbel, fr. 1 jan. ell. 1 febr. samt lokaler från sept. 1911 och möblerade rum. Wasa Affårsbyrå. 10506 Kyrkoespl. 26 Tel. 5 52. Jirdn 1 juui 3 å 4 rum, tambur o. kök. f?10192 SkolhUSg. 43. iCtt större magasin nu genast 10085 Wasaesplanaden. 20 Z r~rdn 1 december en elegant wäning om 6 rum, tambur, kök jungfrukammare- M-allftänbtfi watteuledning, badrum o. a be- kwämligheter. Frän 1 jnnt en likadan lokal (tandläkar Dahls nuwarande lokal». När- mare Hofrättsesol. 19. Z. Wiik. Kontorslokaler. Godt lägel! 1 f. d. Strengellska gärden snedt mot Wasa banks hus uthyres från 1 juni 1911: 2 kontorslokaler hvardera af 2 rum med ingång från gatan, 1 lokal om 4 rum, kök och tambur. 1 » 3 » . ^ Kontorslokalerna kunna eventuellt kombineras med bostadslokalerna. Lokalerna lämpliga som advokatkon tor. 9880 Aino Lindeman. SFIn större butik passande till *Ki affärs- eller föreningslokal, jämte 3 rum och kök med vatten, ledning uthyres från I juni 1911 vid Handelsesplanaden 25. Eventuellt kunna rummen kompletteras med flera eller också förminskas efter önskan Obs.! Nuvarande Fräls ningsarméns lokal. Ledigs platser. Gn hjälparbetare kör gsnast stadigvarande plats och en 15 års gosse från 1 jan å WasRbladets tryckeri. Bn svenska och finskatalande tjå» narinna, framför allt ordentlig, får städerskeplats från 1 jan. Närmare å Nya resandehemmet. 10479 Långviksg. 39. •i* & Åstnnda* fcyra. ,rdu l:ita juui ett större, enkelt r»m _ med kök. Swar till „^u,am i WdlS koutor. l04W herrar gårdsägare! Lämna Edra lokaler till uthyr ning genom Wasa Affärsbyrå. Kyrkoespl. 26. Tel. 5 52. Stor efterfrågan, billig afgift. 10507 Platssökande. Ong, ryskatalande, utexaminerad ele- mentarlärarinna söker pk}s. Kän ner tvska och franska språken, men talar dem mycket litet. Har förut Haft guv.plats. Förbereder barn till inträde [ I—V kl. i gymn. Kan gifva timmar i skolor. Ev. sällskap pä resor. Svar till Weissenstein, Estl. gub. Dr Ger- schelman, A. Kiolaots. 10476 TjSnarinnor Handelsbiträden. Kontorselever Drängar m. fl. söka tjänst gen. Wasa AffSrsbyrå. 10504 Kyrkoeppl. 26. Tel. Ö52 Diverse. Affärsuppdrag. Inkassering. Wasa AffSrsbyrå. 10308 Kyrkoespl. 26. Tel. 5 52. öfrigt utföres väl G. Karlsson, Klemetsög. 20. WI8SIN6S VATTENFÄR GER OBS.I Förbättrad kvalité. Tillverkas och försäljes numera af: Wasa Teknokemlska Fabrik. Telefon 2 43. Fås i staden hos A. WISÉN. Asfalt o. Cement arbeten. Golf i stall, uthus, källare o. a. VASALITGOLF och BOREMÅSSA. Isoleringar mot vatten och eld. Kvarnstenar o. grynstenar. i Wasa Teknokemiska Fabrik. Prenumeration och annonser på olika slags tidningar emottages å Wasa Affflrsbyrå. 10393 Kvrkoespl. 26. Tel. 552. iDpniiel s.s. arfsmedel m- m. förmedlas till alla post£tationer i Arne rika efter vanlig kurs, utan extra omkostnader, genom Hugo Sjoblom. W asa. Ombud för Finska Angf. A. B Amerikanska dollars köpas och säljas! 5473 förlorad!. €n banduäslla, svart till färgen, innehållande en börs med omkring ;30 mark, en näsduk, en nyckel, visitkort, för lorade» fredag morgon, antagli- een bland julgranarna vidtorgst. Den rättsinnige upphittaren be- des vänligen hämta väskan mot vedergällning till Wbls tontor. 105'0 Cillvarataaet. V. P. 2 ggr 4 sid. En yxa tillvaratagen i Westervik; kan emot beskrifning éterhämtas från 10464 Jakob FinnilS. Kragar tillwaratagua 4 gata. ÄtersSs i detta blads kovtor. 1048(5 (C.B tetfeb liliwaratageu S gata. iHterfd* i detta blads kouloi. 10357 En knif. 10345 Återfås på beskrifning i Wbls kontor. Anglartygslägenlieter (Uppgjord den 7 12 1910). Ort Antwerpen Rotterdam Bromen London Stettin Hull -H:fors Köpenh.—- H:fors Hull —A bo Köpenh.—A bo Angf. Virgo Rhea lurii.. Jun > Rhea J ;n><> ' • t ■ • e!! a fit.nu t:.r. '! Aret jr i. I : at; i ; Astr»n Lianis, Gälla utan förbindelse Lastar c:a SO dec 15 jan. 2'i dec ::o 1.- jun. -'J jan. 13 L '7 jan i" 1 '»' '• (sista Ii iui Il:f')rsj "1 (leo -■u til! Ii f.irs) ^ _'4 (Un-, j4 dec. 31 dec. 27 dec 10298 ItlianeslUta. ZZknvZse». B(in*ny n-fyå: Posttåg kl. ^,34 f. m. och 7,15 g. m. Lokaltåg till Seinäjoki kl. 12,'10 e. m. och 7,35 e. m. Lianankomma: Posttåg kl. 9,59 f. m. och 11,35 e. m Lokaltåg kL 8,31 f. m. och 7,05 e. m. ISiji-iikuutorii öppet en half timme föra tågens afgång. siationskontomt öppet söcknedagar från kl. 8 f. in. till 7,15 e. m., söndagar kl. 8—9 f. m. samt en half timme före och en kvart timme efter tågen. Ilyods- och vak-ift "r,c- öppenhålles kl. 8—1 och 3—6 samt sön- och helg dagar kl. 8—9 f. m. 1 ekijrafkoniorei öppet alla dagar från kl <5 i ra n. )ti. God expeditionen öppon från kl. R f. g till 1 e. m. frå-j kl. 3 -6 e. m. Fraktgods bör vara inlämnadt före gående afton senast kl 5. Efterkrafsmedel i härvarande stations kaasakontor utbetalas alla helgfria dagar från 10—12 f. m. Postkontoret aålles tillgängligt för allmänheten för inlämning och uttagning af alla slags försändelser: Sön- och helgdagar: Expeditionen för attrå^-iu" »ou fri:i kl. 10 till 12 o. kl. 6—7 e. m. Expeditionea tor »K-vasn.le i från kL 11 till 1. Postanvisniagur kl. 11—t. Tidnings- pren. o. postsparbank 10 —12. Anm. Kl. V a 6—7 e. m. emottagas endast rek. försänd. S.*iknfi!a<r!ir - Expeditionen för afgående post från kl. 10 f. m. till 8 e. m. och från kl. 4 till 7 e. m. Expeditionen för ankommande pos från kl. 8 till 3 e. m. och från kl. 5 till 6 e. m. Postan visningar kl. 8 f m. till 3 e. m. 5—6 e. m. Tidningspren. o. postsparbank 9 f -n. till 3 e. m., 4—6 e. m. Posten från Brand-; föres kl. 6 e. m direkte till postkup^n Frimärken säljas: S öknedagar fråakl 8 f. m. till 8 e. *n. S öp - och he^gdicrir från k!. 10 till 12 och 5 ti!! 7 s. m. Ccltgraf och telefon. Tebyrnfkontoret 8 f. TU. till 9 e. nj. Te.htoncentral/itatwn 7 f. m. til! 11 på :at ten tamt .från kl- 11—? i. m. emot en afgift af 25 p. Teh grampris till orter inom Finland grundtaxa 50 peiitr, för hvarje ord dessutom 10 penni. RotiMtia InsfltHtioaet. Haq-ttraVn och Rådttufvn*c:;'r; 'iirs!a driuing måndagar 10 f. m. b Rå-!ttofvur$tUn* *->ira a'if€.'ntn/ ; 0 g^ T J 10~f. m. (för behiudli n g 4 f brottmiM ocb fredagar kl. 10 t. i - > lir.g af civila mål >. Magistratens ordförande och sekreterare : kl 11,30—12,30 måndagar, tisdagar, tors dagar och lördagar uti magistratens sessionsrum, onsdagar och fredagar i bemälde tjänstemäns bostäder. Drätselkammaren sammanträder hvarje helgfri torsdag kl. 5 e. m. Driitselkontoret hålles öppet för in- och ut betalningar torsdagar kl. 6 —7 e. m. samt för utbetalningar tisdagar och fredagar kl. 6—7 e. m. PoUskamnarkaniliet öppet 10 —2 Då dage Poliskontoret öppet dygnet om. Polinmstarm träffas i kansliet kl. Il—2 Stadsjiskal, träffas Kaserng. 1. 9—10 t. m S<adsingeniörtn och stadsarkitekten träffas ! alla dagar fr. kl. 10—11 f. m. å stad - ingeniörskontoret. Fattiqsakförare.: i- 1 ' 'iiJ •: H 7 i'- lebraiid, Skolhusg. 36. mivdre byggn. Söcknedagar 9—10 f. m. FjUtiyvirdsttyrtlsmt ordfSratde, träffas å drätselkammaren h vardagar 9—10 f. m. Fattiiii-tirdsstyrclsens v.viafl. FormanS- gatan 6. J-i-terin^sickt'^- 5ppon alla lör-lagar från kl. 9—12 f. m. i gården n:r 17 vid Storalånggatan. FtnJsrogdek-ntoret i stadshusjt: 9 -11 f. OC. KrnnGKattSrtkontorei; Rådhusg. 6,10—11. Arbe^förmtdiinnihy* in, Kyrkoespl, 25, öppen hvarje helgfri da? i 11 — l tor mäa, 5—7 fJr kvinnor. Agrikuh:;/- oft hand. !<keni><ka hiinr^iorinni öppet 9—12 f. m. och 2—4 e. m. ttlcrkantlla inrättningar* Fin aidt bankt lemtor; 1 ; f. ta. -2 q. !N fTasn aktie banki 9 f. m.—4 *' fn. Ffir'nin'isbankent filisi: 10 t. 51—« ni Xordiska aktiebink"!!* /.'V r': 10 f. m.—3 e. m. Nykarleby alctiebanks fi!i>il' 10 f. m.—2 e tn A :nyallis-<tsake-Pa-ikkis <U : U': 10 f. m. 3 e. m Wata sparbank, Handelsss^i. iil, öyp-n hvarje helgfri dag från 12—2. HVi.a iifränte- orh kanitiiltor^ikriiimansttir^ (Hofrätts splanudea 13) alla helgfria da gar kl. 4—6 e. m. Tullkammaren och parkhuset öppenhål las fr. 10 f. m.—1 e m. Trafikkontoret öppenhilles från kl. 10 f. m.—1 e. m. C&are. l:sla :-:^dsläkare A". E, 11—1 /'oktor S. Hedman: 9 — il f. m. och 5—6 e. m., och söndagar 9—11 f. (is. barn ocn underlifssjuk '.orr.ar). . >:r Sandöjj. 8 bvsrdasr&f 10-11 f. m. !>ok'-.r F. Hwttnan: ögonsjukdomar, hvar- d*gsr kl. 10—12 f. m Kvrkoespl. 1. Ook:-,r K. oourht: hvurd^gar 10— ', 3 12 t. m. o. -5 -> . o o. n». ,?ftr«kiidt barn sjukdomar). ■^OT-.-l r',.ui*->re d:r tj. -i,i: Skolhus- gatBn 2», 9—11 f. m., 5-6 e. m. Kvinnosjukdomar 11—12. b:r \i,rner anträffas å Kommu nala sjukhusets kansli helgfria da 'ar kl. 12-2 e. m. Mottagning Sandöga- tan 3 kl. 9-11 f. m. O:- Il>i.n*'r<hn : f„reträdesv. invärtes o. nervsj. Hvardagar kl. 9—'/ 3 U f. m. o. 5—6 e. ru. Sandög 3 i ar,\ A"' ' ir kl. 11-12 p. d. 1 8torr,Uni;-(?. 5—6 e. m. Telefoti n:o 2 83. landi.ika^l - Kl. 11- 12 f. m. I H^ndel^npL 15. r . Tandläkare. ( <'^'.^11^-12 f. m. ( Hofrattsespl. 3. ;> b e. m. Sjukgymn. o. Massös Elektr., vibrations o. hetiuftshehandl. Handelsespl. 5:2. Tel. 28. 7219 S)uk'!l]n<f.. Och : l>rr'!;.l .>a 'idm ti 'J, Kyrkoespl. 9 T^!. 6 12. l.iir.edjtrluka ■ ■ -1't Rådhusg. 157 8-11 f. ci. ,.th 4 -5 a. m. 3W'S»-!;urli»lc.*r? ' «•••• . •; 27, 9 1 f. ra •-•"'■i 4—5 m ijv,. i'<iH-nka: Svöfvars ,'ird i Briiudö. ki. 8 -a ;n. ■~ita t'".s ri . :■ a,-t , k aQ Anna Roiue, Sirandgatan 23. T , 5 11. Finska Ångfartygs Aktiebolaget lia»i:r.ortian U. A Långviksgatan 28 an .1 i. •. dt.-.•'fciingtf&t&n 22 -v.*--v •-•vs • «-. • Wasa, F W. Uagg-ons ;.uitt - 7ckeri

Vasabladet, nr: 154

1910-12-24

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126325443

https://www.europeana.eu/item/9200301/BibliographicResource_3000126325443/$4

Мг. 34 (584) ІДУбШ, №Е02ІЕЬА 2 шгхеі&Іа 1939. КОК XII Ч. 34 (584) Льв ів» неділя» 2 ооросня 1939. Рій XII ттттттшш ^шж Я щ тттш ^шшшшшшшшшт**шн**тштшш**атвтшшшшашт~тшшяяттшяшші*шттшяшшттттшття*швшшяашшшяв^шаштшшшаяшшшшят- нмашмаямминняштмяпаманшйппмміишімшшинм . ■ ТИЖНЕВИЙ ОРГАН РУСКОІ СЕЛЯН СКОІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЦІНА числа 20 гр.| * 2^Е М'£* А і ЧУ О І. А «Т V 2 N Е V | О К 0 А N К У 5 К О І 5 Е Ь А N 5 К О І 0К0АПІ2АС.Л Адрес Редакціі і Адміністрації: ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ, ЛЬВІВ, РУСКА 3.1, пов. Телефон 265-72 Чекове конто ПКО 511.928. ПЕРЕДПЛАТА: В краю: на рік 8 зол., на пів року 4.00 зол., на квар тал 2.00 зол., на 1 місяць 80 гр. В Америку річно 2.50 амер. дол. В Чехословакію річно 50 ческих корон. ЦІНА ОГОЛОШЕНЬ: За 1 мм. шпальти на послідній сторінці 25 гр. За 1 мм. шпальти на першій сторінці 40 „ За 1 мм. шпальти в редакційнім тексті 35 „ Мир в Европі висит на волоску В В ■ Нині вся Еврогїа в страшнім на- ігруженю. З години на годину мож на очікувати кровавого воєнного взрива, в першу очередь межи Гер манією і Польщею, по причині гіт« дерівскоі напастливосги і агресив носте ввиду Польщі. Вся Европа горячково готовит- ся до війни. В безпосередно і по- середно заінтересованих і задітих й ейіі польсио - германским конфліктом державах переводится приспішена воєнна мобілізація. Всюди закри- ваются границі і принимаются мі ри в напрямі успішноі оборони і боеготовности. А всему знова, як і в 1914 році, винна Германія з єі цинічною захланностю і необуз- данностю. Мир в Егропі висит уже на во лоску. До сеі пори безуспішними оказались посредництва, ради, пе реконувана і наклонюваня до ми- ролюбивости Гітлера і его окруже-, кя зі сторони і американского пре зидента, і Англіі, і Франції, і на віть гітлерівского приятеля — Му- солінього. Як можна заключати з дотеперішного положеня річей, гіт- лєрівска Германія продовжає даль ше упорствовати в своїй напастли- вости. В результаті чого, з кождим днем множатся на польско - німец- ких границях илйріжнійші акти ні- мецких провокацій. Однако, надаремні гітлєрївскі У ступлене японского правнтельства ! , Японскій кабінет преміера Ізра ну м а подався до ..димісіі.' Як подає японска агенція Домсі, ціле пра- вительство подалося до димісіі то му, щоби уможливити новому ка- бінетови зміну політики відповідно до положеня, яке витворилося з хвилею заключеня пакту неагресіі межи Германією і Совітами і по розбитю тройного протикомінтер- новского пакту. Як догадуются, тепер до власти в Японії прийдут більше демокра тичні елементи, непогоджуючіся з дотеперішним ^оєнно - імперіаліс тичним авантурництвом Японії в Китаї і Манджуріі. На чолі ново го правительства Японії стане прав доподібно дотеперішний японскій амбасадор в Лондоні. 9 • %> аиглішш союз шнШШІ 1ЛКК! Дня 29. серпня поліція в Катови- цях арестовала німецкого горпжа- нина Герберта Френделя, замешка- Дня 25. серпня підписано в Лон доні договор о польско - англій- скім союзі. Договор обнимає 8 пун ктів. Зм'іст того союзного договора такій: В "случаі війни, Англія і Польща мают собі взаімно помагати всі- ми можливими силами против тре- тоі нападаючої держави, а также против такрі держави, кот^а би тілько загрожувала Англіі або Польщі. Обі договорюєшся держа ви мают собі взаімно помагати так же в тімЛлучаї, если би якась тре- та держава пробувала підважити не- зависимість одноі з них посред- ством економічного натиску. Органи властей воєнних, морских і воздушних сил обох держав бу- [уже ввійшов вжите. Порошим тщщ нішбциі фантазії З Москви подают ,що маршал І Кромі того Ворошилов заявив, що дут рішати о способах взаімноі по мочи. Обі сторони будут обмінюватися скорими інформаціями о всім, що могло би загрожувати іх. независи- мости. Обі сторони будут взаімно себе інформувати о будучих евен туальних договорах, котрі они зак- лючили би з третими державами. Ті нові договори з третими держа вами не см$от обмежувати взаімних обовязків Англіі і Польщі виплива ючих зі сего договора. Єсли обі сторони очутятся в во єнній акціі по причині приміненя сегд^ договора, то они не заключат перемиря ані мира без взаімного порозуміння. Договор заключено на 5 літ. Він лого в Бєльску, студента філозофіі, 1 Ворошилов заперечив слухи, пуіце- зірване воєнних переговорів з пред- котрии признався, що зложив Дві ні німецкою пропагандою відносно валізи з вибуховими бомбами в того, що будто существуют якісь мешкані Кеніга в Ьялій. Ті бомби, 1 тайні пункти в германо - совітскім як зізнав Френдель, були призна-; договорі о ненападі. То заперечене чені до висадженя публичних бу-' помістила совітска печать і также дйнків. Попередноґо дня підложе- ; передало московске радіо на фран- нг бомби в помешкані Кеніга взор-, цузкім язиці. валися," причім цілком зістав зни-1 Ворошилов рішучо заперечив всі щений дім. | вістки, о якоби, заключеній з Гер манією угоді в справі загального воєнного виступленя обох держав котре німці назвали „новим розді- В Деннику Законів з 26 серпня лом Польщі". Після слів Ворошило- появився декрет президента о мо- ва, в часі совіто- - німецких нарад 20 і 50 гр&шівні зі сталі нетах зі стайі. Декрет постановляє, що крамі дотеперішних монет, дер жава пустит в. оборот дденет зі ста лі по 20 і 50 грі» котрі" можут звер- ха бути нікльовані.' ' не могло бути навіть мови, о при лучені до Росії балтійских держав і всхідних окраін Польщі. Все то єсть безпідставною німецкою про пагандою. ставителями Англіі і Франції не єсть випливом яких-небудь тайних, до- бавочних пунктів договора з Гер манією. Послідовало то зірване по причині тілько неможливосте прій- ти до скороі згоди, маючи на увазі відказ Польщі, пропустити через свою територію совітскі войска. Не маючи спільної границі з агрессо- ром, совітска Росія не могла би, та ким способом, ділом помагати сво- ім союзникам. , Заявлене маршала Ворошйлова .має велике значінє, бо доказує, що кожда сторона германо-совітского договора совершенно інакше розу міє „єго зміст, і що Германія намі- ренно збільшує здобутий „успіх". •іц* :> о застрашуваня і провокації. Постава Польщі і еі західних союзників — Франціі і Англіі непоколебима. Польща, ободрена завіренями без застережної піддержки своіх союз ників, готова на все і рішена до послідних можливостей боронитись перед германскою агресією. А рі шена о на на се тим більше, що єсть глубоко переконана, що о- скілько би она і була остаточно змушена приняти германскій визов оборонноі війни, то в кінці-кінців дійстний внновник такої війни по ніс би тілько безпощадну, но впов ні заслужену кару... Копают противяетничі рови по містах В Варшаві, Лодзі, Львові і взага лі во всіх більших містах в Поль щі приступлено до копаня по скве рах і парках противлетничих ро вів, до котрих на случай ворожо го бомбардованя могли би хорони тися жителі з поблизких домів. Жителі міст зголошуются дуже чи сленно до копаня тих ровів. Рядом з мужчинами стают до паці также женщини. Мобілізуєш тавше В енгріі 28 серпня відбулося в Будапешті засіданє верховної ради оборони ЛАрл/аоИ г**/* пх в»юс;и мого регента Горті. На тім засідані розглянено справу крайного напру- женя межинароДного положеня в Еврорі і принято цілий ряд рішень воєнно-оборонного характера. Тре ба то розуміти так, що также Вен- грія приступила до мобілізації сво іх сил. Питане тілько — против ко го? Вертаїот до дому перед бурею Німецкі кораблі, котрі находили ся в послідних днях в пристанях Америки і Англіі, получили приказ відплисти якнайскорше до Герма нії. Подібний приказ получили так же японскі торгові пароходи. Японскій корабель „Яшукімару", котрий мав виїхати з Гамбурга, по- лучиз приказ'здержатись з виіздом і ждати приїзда японців, котрї тим кораблем мают відіхати з Европн до Японіі.

Zemlâ i Wolâ

1939-09-02

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095232441

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095232441/$5

Ч. 34 „ЗЕМЛЯ! В О Л Я" Палвюю по гонові о в ■ По послідній европейскій, чи яківідношеню до одних англійских гем в Англії люди, котрі публичнонази- хто хоче, світовій війні 1914—18 року появилися воєнні вспомини ріжного рода цивільних і воєнних участників тоі війни. Писали своі вспомини генерали, руководивші судьбами тисячних армій, писали нералів. Такою самою тупостю і за розумілістю відзначалися штабов- ці иньших армій, о чім також гово- рят вспомини ріжних людей. Єсли однако перейти від воєнних і вспоминів Ллойд Джорджа до най- політики, руководивші судьбами на-1 новійшої ангдшскої політики, то родів, втягнених в велику війну. Се ред тих воєнних вспоминів одно з визначних місць занимают вспоми ни бувшого англійского міністра і премієра в часах війни Лойд Джор джа. Воєнні вспомини того нині вже старенького англійского політика становят досить обємистий літера- треба би повторити єго слова та кож в відношеню до теперішних руководителів англійскоі політики. Політикам також, здаєтся, треба бу ло аж кілька разів палкою по го лові і кілька місяців часу, щоби оці нити правильно політичне -;оложе- нє. В вересні минувшого року премї- турний труд і цікаві они під кождимі єр Англіі Чемберлєн, вернувши з взглядом." Лойд Джордж вложив В Німеччини по здраді Чехословакіі писане своіх вспоминів кілька літі 3 Монахіі, показував витавшій єго праці і много старанности. Вже сам Ітовпі папір, на котрім Гітлер підпи- той факт, що автором тих вспоми- (сав обітницю вічної дружби з Ан- нів являєтея б. премієр найбільшої І гліею. Першій міністр Англіі вірив на земскій кулі імперії, приковує І в підпис Гітлера і важність его сло- до них увагу читателя. Вспомини 1 ва . хот ь вже перед тим найшлисй Ллойд Джорджа відкривают тайни невидимоі части воєнних подій, от же працю і пляни правительства тих народів, які кровазилися на полях битв. Вспомини Ллойд Джорджа мают одну характерну черту, яка кидаєтея в очі при іх читаню. Ломимо старань аг.тора бути найбільше обєктивним (безсторонним), він розправляєтея в досить безпощадний спосіб людьми воєнноі касти. Англійскі генерали і штабові офіцери мень ших ранг були в переконанні Ллойд Джорджа великою перешкодою в ділі успішного веденя воєнноі кам панії войсками союзного бльоку держав (Англіі ФрЕНціі* Росі-і і Іта ліі). На потверджене своіх погля дів і мислей приводит вали Гітлєра розбійником .Але для руководячих англійских політиків треба було аж такого удару по го лові, яким було занятє Чехослова кіі, а Італією Альбаніі і кількох мі сяців часу, щоби зрозуміти власти ве положене Ьвропи. Нині, по не потрібній жертві чехословацкого народа, англійска дипльоматія пра цює над змонтованєм фронту обо рони мира перед нападами зі сто рони Німеччини. Але, чи-ж дійсно Гітлєр був аж такою загадкою, що би для зрозуміння єго замірів тре ба було аж тілько часу і таких жертв? На жаль, треба признати, що тілько англійска дипльоматія пот ребувала дістати палкою по голові, щоби пробудитися і пізнати прав диве від віків незмінне лице дикоі і жадноі Германіі... ї. Ьужскій. —о— Дальша мобілізація в Бельгії В понеділок відбулося в Брюселі засіданє бельгійского правитель ства. На нім міністр заграничних прав доложив о межинароднім політичнім положені Міністр націо нальної оборони освідомив членів правительства відносно Еиданих ним нових розпоряджень, котрі ма ют на ціли дальше виконане загаль ного мобілізаційного пляна. Пра- р.ительство одобрило ті зарядженії воєнного міністра. Західні держави і Бельгія Агенство Бельга подає, що 28 Ллойд | .серпня бельгійскій король Лєопольд приняв на авдієнціі послів Франціі і Англіі, котрі точно представили відношене своіх держав до Бельгії на случай европейскоі войни. Пое ли торжественно заявили, що фран цузеке і англійске правительства, остаючися вірними своій старій по літиці, не нарушат неутральности Бельгіі, в переконані, що не нзру- шат єі также инші держави, маючи тут в виду головно Германію. Фран ція і Бельгія останутся вірними сво їм зобовязаням, випливаючим з гварантій, данних Бельгіі. —о—' Джорд дуже богато переконуючих аргументів і доказів. Так, нацримір, Ллойд Джордж твердит, що англій скі штабовці не могли в початках війни, а також в дальшім єі ході приноровитися до дійсних вимагань І воєнноі акції. Межи иньшим англій-І реговорах дійшло межи сербами і скі штабовці довго не хотіли зго-1 хорватами в Югославії до повного ■дитися на увеличенє числа кулеме-1 замиреня. Наслідком сего до нового тів, на компанію, держачись сліпоіюгославянскрго правительства вій- своіх. приписів, придуманих перед І шли также хорвати, двайцяти роками. Таж само не мог-І В состав нового міністерского ка ли англійскі офіцери погодитися зібінета Югославії, на чолі котрого тим, що новітна війна вимагає ве-Істоіт дальше премієр Цветкович, з - личезноі скількости армат тяжкого [хорватів входят: віцепремієром калібру і великоі скількости набоів| предсідатель хорватскої селянскоі для тоі артилеріі. Приписи і норми видумані самими генералами перед двайцяти роками були для англій ских штабовців річю важнійшою від дійсного ходу воєнних подій. Блуди і недотягнення воєнних му- сіли направляти в Англіі часто циві лі, до котрих належав і Ллойд Джордж. На основі дуже і дуже численних примірів, потверджених висказує Сербо-хорватске замирене ПЯТЬ ХОРВАТІВ В НОВІМ ЮГОСЛАВЯНСКІМ ПРАВИТЕЛЬСТВІ Наконец по довгих торгах і пе- партіі д-р Мачек, відтак Смоліян Іран Андрес, Тутей і Торбар. На за гал нове югословянске правитель' ство складаєтся з 11 сербів і 5 зга даних хорватів. Опираєтся на ши рокій коаліції і єсть оно результа том компроміса. Одним з перших актів того ново го правительства буде, по всій віро- ятности, розвязанє сербского пар- лямента. Вибух бомби в Таряові В понеділок около полудня на жел.-Дорожнім двірці в Тарнові в кова бомба, уміщена в валізці від- багажовій галі вибухла годйнни- даній на переховане. Одна трета стаційного будинку зїетала ушко джена. 18 осіб забито. В звязи з тим бомбовим замахом ареєтовано двох німців, в тім одий горожанин Германіі, котрі недавно прибули до Тарнова. 34 случаі нарушеня поль- сноі границі Щораз частійше повторяютея случаі нарушеня польскоі, і поль- ско - гданскоі границі німецкими самолетами. Протягом 25 і 26 сер пня було таких случаїв але 34; Най більше було іх в околицях Гдині і на Шлеску. В більшкнстЕІ случаів в часі перелета над забороненими стрефами мусіла противодійство- вати польска протидетнича арти лерія. ВІдсташвт консулів Дня 25. серпня німці піддали польского консуля в Квідзині до мовому арестови. Німецка поліція війшла до консуляту і три дні на глядала консуля і персонал консу ляту при праці і відпочинку. Щой но 29, серпня відставлено квідзин- ского польского консуля поліцій- ним автом до польского генераль ного консуляту в Кенігсбергу. З о- гляду на таку репресію, польска по ліція відставит до німецкоі амба- сади в Варшаві німецких консулів зі Львова і Цєшина. ітаяійскій шрабель утін з Гдині Дня 25 серпня несподівано відіха- ли з Гдині три італійскі кораблі, не чекаючи на транспорт угля, за кот рим заіхали. Два з них від'іхали ле гально заплативши за постой, за то третій корабель „Амелія Лявро" просто утік в вечірних годинах з порту не заплативши портових ра хунків. Удалося то ему длятого, бо стояв він поза портовим басейном при фальхроні. Німецко - совітска „бомба" Заключенє германо - совітского яакту-договора о ненападі явило ся для Европи повною несподіван кою і всіх ошеломило. Сейчас за- і гранична печать подає, що о тім договорі до послідного часу скри- фактами, [ зали навіть перед найбільше приб- Ллойд Джордж в однім І лиженими Д° Гітлєра. місци своїх '„Воєнних вспоминів"І Давно уже було звістно, що ме- безвзглядний і суровий суд о ан-|жи німцями єсть два напрями: о- глійских воєнних. Щоби оцінити І дин з Гітлєром, Розенбергом і Ге- правдиве положене діл на фронті! рінгом стояв за повною непримири- пише Ллойд Джордж, — наші ге-|мість з Москвою і за крестоносний нерали потребували дістати кілька!похід против нібито большевизма, разів палкою по голові і чотири І а в дійсности против Росії. Другий тиждні часу до намислу. Під уда-1 напрям, головно войскових, не по рами „палкою по голові" Ллойдігоджувався з ходячим перекона- Джордж розуміє очевидно ті удари,|нєм, що будто червона армія до ні які наносило німецке командованє войскам союзних армій. Помимо незвичайної суровостк такого осу ду зі сторони був. англійского пре мієра, налекит: єго признати зов сім справедливим і то не тілько в чого і совітска Росія розвалитея від першого воєнного удару. Німці всегда були високого переконаня о боевих прикметах руского сол дата, а послідні бої на манджурско- монгольскій границі тілько потвер дили то переконане. 1 ось угроза заключеня англо совітского союзного договора і не желанє мати Росію против себе дали перевіс другому напрямовИ німецких вожаків нинішної Герма ніі і Гітлєр склонився до тимчасо вого перемирія з червоною Моск вою. Відограло в данім случаі свою роль і то, що Сталін за по слідній рік осиовательно прочис тив свій дипльоматичний корпус усунувши з него майже всіх жидів Особливо старанно підбиралися червоні дипльомати для Берліна головно дипльомати • рускоі арій- скоі крови. Гітлєр в своіх попередних висту пах нераз виражався в той спосіб, що він ворожо настроєний не до руского народа. а до єго юдо - ін тернаціональної власти. Очищене совітского апарата від жидів' без= сумніву згладит взаімні тертя ме жи Росією і Германією. Во всякім случаі, заключенє германо - совіт ского договора іде дуже глубоко в розріз з дотеперішною лінією гітлєрівскоі політики, і то від ча су, як Гітлер взяв власть в своі ру ки. Ясно, що сей крок Германіі був визваний поважнмии причинами, однако мимо того, визвав він ве лике незадоволенє як серед дея ких союзників Германіі, особливо Японії, так рівнож і серед самих німців. В самім ділі, нині протико- муністична вісь Рим—Берлін—То кіо тратит всяке зшічінє, бо, буду чи направлена против Москви, она своім західним кінцем совершенно відхилилася від Москви. Фактично против Москви направлений сей час тілько всхідний конец антико- мінтерновскоі оси, котрий Москва може зігнути в баравій ріг. Германія і Італія від германо-со- вітского договора хиба нічого не стратят, а наоборот може, дещо ви- грают. ч Другі-же держави, котрі примикали до „оси", знайшлися тепер в 'дивнім положені, ломлячи своі іДеольогічні коня о преграду, котру сама Германія сейчас зали шила в спокою. І

Zemlâ i Wolâ

1939-09-02

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095232441

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095232441/$6

„ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ" Ч. 34 Перед лнцвгіі агресії германізм; В послідних тижднях писалося много в французских газетах о тім, чи німецкій народ відповідає цілко вито за діла і політику теперішного диктатора Німеччини Гітлєра. На ту, тему висказувалися представи- телі ріжних політичних поглядів. Мисли і погляди були ріжнородні. Одні кажут, що німецкій народ на загал, як кожний инший народ, має своі добрі і злі сторони, але не мож на его обтяжувати всіми провинами, які має в виду Европи і цілого сві та диктатор Гітлєр. Инші знова французскі журналісти і політики пригадуют, що Гітлєр не зміниз ха рактеру німецкого народа, але він єсть В'иразителем его властивоі ду ші, жадноі власти і грабежа. Та ха рактерна черта німецкоі душі про являлася і тоді, коли Німеччиною володів Вільгельм II, а також не брак доказів, що республиканска Німеччина відзначалася тими сами ми імперіялістичними апетитами що і теперішна. Та часть французскоі обществен- ности, яка признає существованє ріжниці межи партією Гітлєра і більшостю німецкого народа, ува жає, що треба дати можність ні- мецкому народу скинути з себе яр- до диктаторскоі власти Гітлєра і єго партіі. Однако ніхто не каже точно і ясно, яким способом мо- гут чужі симпатики німецкого на рода оказати ему поміч в борбі з Гітлєром. Так само мают клопіт з практич ним вирішенєм відношеня до ні мецкого народа і ті французскі по літики і журналісти, котрі не видят ріжниці в німецкім народі і призна- ют єго в цілости відвічальним за політику Гітлєра. Ті французи при- внают, що нинішна Німеччина на чо лі з Гітлєром приведе до ковоі вій ни в Европі. А в виду того, що Ні меччина завдяки політиці Гітлєра не має нігде в світі приятелів і не мо же видержати війни з цілим світом, навіть в тім случаі, єсли по єі боці стане Італія, то програна Німеччина майже очевидна. І тут встає питане, що робити з німецким народом по тім, як він буде наново побіджений. Подиктувати ему условія мира, але грубо тяжші від тих, які подикто вано в Версалі 1918 року? Такій ви хід не видаєтся нікому відповідним, Припускают, що не мине нових 20 літ і німецкій народ знову запрагне мести за накинені ему мирні усло вія. - Цікаву рецепту поступованя в ви ду німців подає відомий француз- скій журналіст Пертінакс. Він ука зує справедливо, що головною по- кусою для всіх німецких імперія лістів був славянскій всхід. Там врг ни шукали і находили легку добичу в протязі століть і там видят они і нині землі, а незгідливі славянскі народи видаются німцям сотворе ними лише-для рабства Тому за хідно-европейскі народи повинні помочи славянсккм народам укрі пити іх сили і создати сильний мур против німецких захватних їілянів, Сильний бльок славянских Держав на всході переконає пересічного ні мця, що похід на всхід („Дранг нах Остен") не буде легкій. Лише сві домість того, що перед німецкими воівничими плянами на всході вста- нут такі самі трудности, як і йа'за» ході, буде в силі привести німців до розуму, і успокоеняі ** "*" Подіі послідних двох-трех міся ців потверджуют цілковито пра вильність поглядів і теорій фран- цузского журналіста. Поведене Польщі в виду німецких претенсій загамувало воівничій розмах Гітлє ра. Віддаючи повну дань поведеню і поставі польского народа, не м<9*к- на одного не признавати, що голов но рускій народ може відограти рі шаючу ролю в монтованю славянско го бльоку против німецкоі експан- сіі. І хто знає, чи помимо всіх чис то славянских трудностей, які єще тепер стоят на перешкоді до утво- реня такого бльоку, не можна вже тепер сказати словами нашого га- дицко-руского поета: Тут нас исторія призвала... Идет наш в"Ьк русско-славянскій! Правда, що нині єще сама згад ка про якесь обєднанє славян під покровительством руского народа визиває в декотрих славянских на родах гнівний спротив. Правдою єсть також і то, що рускій народ устами вододіюючої ним комуніс- тичноі власти відрекаьтся від ела- вянофальских ідей, але межи тим єсть признаки, що навіть совітскій власти в дечім приходится таки вер тати на старі славянскі дороги. Инь- шим славянам належит все мати на оці наслідки найновішого спору славян. Чехи ворогували з"поляка ми в протяту двайцяти послідних літ зовсім явно іменно ізза того, що і один і другій народ уважав тіль ко себе за покликаного до творен ня головного осередку нового об- єднаня славян. А в результаті того спору Гітлєр знищив чехословацку державу ,а в пів року по тім зачав „обробляти" судетскйми методами також і Польщу. Тому не треба бу ти пророком, щоби предсказати, що час практичного славянского поро зуміння мусит наступити дуже ско ро, если славянскі народи не хо- тят знайтися під німецкім портек- торатом... —о Відкликане гітлєрівскога торжества в Таненберіу З Москви доносят, що в тамош- них кругах твердят, будто би від кликане торжеств в Таненбергу на ступило по причині личногск жада- ня Сталіна в часГгіо€уг/ РіОбен- тропа в Москві. Сталін мав сказати Ріббентропови, що торжества в Та- енбергу (в Всхідній Прусіі), де в серпню 1914 р. зіста-ла розбита рус- ка армія ген. Самсонова, можут бу ти в Росії поняті яко образа Росіі. Ріббенгроп прирік передати то же- лане Сталіна Птлєрови. Совітскї круги початково не привязували до тоі поголоски більшого значіня, ба не вгрилк, щоби капітуляція Гітлє ра перед Сталіном могла посуну тися аж гак далеко. Але відклика-, не торжеств під Таненбергом як би отверджує той факт капітуляції гіт- лєризму ігеред Совітами. Чого мала жадати сов. Росія в часі недавких переговорів „Курієр Польскі" подає відо мість, котру доносит лондонскій кореспондент французскоі газети „Інтрасінжан", на тему німецко-со- вітского договора і гри Москви в часі недавних переговорів з пред- ставителями' Англіі і Франції: „Совіти — сказано там — мали висунути в часі англо - франко - со- вітских переговорів жадане не тіль ко права авентуального п£ремаріц^ совітских войск через Польщу на случай війни, але также права ста- лоі окупації балтійских держав і земель Польщі, заселених малоруС'* ким населенєм. Та стала окупація —• пише , ^н- трасіжан" — була понята в Москві яко окончательне відрізане гих зе мель від Польщі. Дальше французскій кореспон дент підчеркує, що Польща ніколи не брала серіозно можливосте по мочі со сторони Совітів і лучше, що здрада з тоі сторони наступи ла перед вибухом війни, як мала би наступити пізнійше. • Один з висілих англійских до стойників підчеркнув, що Гітлєр заплатит за ту свою „побілу ' в формі договора з Москвою дуже дорого, бо мусит відречися влас них ідеольогічних ОСНОВ, 1ЦО єсть признаком слабости і виїмкової не- льогічности. Все то робит таке вра- жінє, як коли би архієпископ Кєн- терберійскій взяв на голову тур бан і перемінився в мусулманина". З гаду ют пляни Гітлєра К. Смогожевскій розписуется в „Г'азеті Польскій" з 25 серпня о плЯ- нах і намірах Гітлєра в відношені до Гїольщі. . Пише він, що межи поляками єсть песимісти і оптимісти. Песимісти пркликувалися на книжку „Мейн Кампф" Гітлєра, де він говорит, що Германії потрібні житєві земельні простори, котрі єсть на всхід від Гч-рігяціі, і що ті простори треба за войовувати. уптимісш оххова ЯГИ- далися на бесіду Гітлєра, котру він сказав 1935 р., іменно, що він хоче, щоби польско-німецкій пакт неа- гресіі був постоянно продовжува ний. Посліднї собитія показуют, . що песимісти уміли лучше предвиджу- вати. Вже в 1930 р. Гітлєр в одній своій газетній статі домагався зво- рота німцям „польского коридора". Того самого року в своій промові котру сказав в Берліні, Гітлєр зая вив: Треба нам міліон квадатових кільометрів землі. Можем єі здобу ти тілько на Сході. Буду безжалос тний в відношені до поляків. Про гоню їх всіх. Єсли хотят, нехай о- сядут на Сибіри. Дальше в 1931 р Гітлєр говорив: Мусим в Европі перевернути все до гори ногами. Треба подерти договори. Нинішна Франція мусиі зникнути з місця землі. Мусим розвалите бритійску імперію. Мусим также зліквідувати Польщу з єі конфедератками („Стражніца Заходня" ч. 4 з 1931 року). Свою статю закінчує К. Смого жевскій словами, що попередна політика Гітлєра в відношені до Польщі була тілько хитростю, об численою на то, щоби приспати польску осторожність. —о— Може найчастійше і найбільше пописував против „русінуф і укра- 1 ічцуф" краківскій „ІКЦ". І ось та га- 'зета з 28 серпня розтрясає резолю- ціі украінского Унда, але на сей | раз уже без показуваня юогтеб. З віткою мира в руках она межи про чим пише так: „Добре сталося, що ми дійшли до порозуміня. Коли наконец зі сторони найвисшоі укр. репрезен таціі упали слова „що украінска Реквіруют польскі поїзди в Гданьсну Гданскіі сенат видав розпоря- дженє, силою котрого місцеві вла сти не вилускают товарні поізди з Гданьска до Польщі і навідворот» зеквіруют товарні поізди, йдучі а Польщі переїздом через Гданьск до Гдині. В звязи з тим поїзд їхав шій 29. серпня з рудою зі стаціі Пщулки на терені вільного міста Гданська до Польщі зістав зарек- вірований, Также, зареквіровано поізд ідучій з углем через Гданьск др. Гдині, яа стаціі » Сопотах. -Обі- ті реквізиціі були предметом ін тервенції генерального комісари Польщі в Гданьску. суспільність виконає в тих важних часах гррсжанскі обовязки крови І майна, котрі накладає на неї при належність До польскоі держави", тоді з радостю приходит нам >ис- казати надію, що все то, що ко- лннебудь кас ділило, було тілько прикрим кошмаром, котрий нале жит до невозвратноі минувшини (підчеркненє ІКЦ). „То наше (ІКЦ-а) переконане по тверджуют дальші слова резолюції Унда: „Народний Комітет ствер джує, що в тій історичній для ук раінского і польского народа добі, історична конечність в обоюднім інтересі обох народів причинится до вирівнаня політичних ріжниць межи ними (підчеркн. ІКЦ). Рація — стверджує „ІКЦ". Наші братні спори — каже він —- пола годимо в родині, у себе дома. Ні хто посторонний не сміє межи нас входити (підчеркненє ІКЦ-а). Вви- ду спільної великої ціли, в обороні загроженоі волі і загроженого жи- тя обох народів, стаємо сплочені, як колись б давних віках ставали ми против кождого ворога Перед лицем серіозних історич них собитій народи польскій і рус кій мусят найти спільний язик (під черкн. ІКЦ). Ми в тій хвилі всі єсть жовнірами, і ми а они. Длятого в відповіли на деклярацію Унда з на шої сторони можут пасти тілько прості і щирі слова староі пісні, співаноі від віків на всході і полуд- ни Річипосполитоі так поляками як і русинами: „Мир вам братя"... \

Zemlâ i Wolâ

1939-09-02

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095232441

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095232441/$1

* * Ч. 34 „З ЕМ ЛЯ 1 ВОД Я' Р, . О \ Старанем Упр- чиї. ім . Качков- ского і Кружка . Руских Женщин відбувся в Добровлянах/ пов. Ка луш, День Рускоі■Культури. Тор жество зачалось відспіванєм „Коль Словем" і „Молитви за Русь", по чім д-р. І. Гумецкій виголосив дов ший реферат о геніях руского на- рода. 2 хори села Добровлян, а імен- но: діточий під управою Николая Петрова, і мішаний під управою О. Дацкова, відспівали ряд пісень як: „Налетіли журавлі", „Темна ніч-, ка", „Синій той Дунай", „Вечірна Молитва", „Чорні брови", „Ой шш- ли гусоньки", „Березонька", „Хор риболовів" (з опери Асколдова мо гила), „Широкій луг", „Вставай же сивий коню мій", „Чумарочка" (з милозвучним сольом А. Петров), „Най пісня лунає", „Зійшла зіронь ка вечірна", „За тучами", „Слава рускому народу". (Послідні чотири то компзиціі диригента). Декляма- ціі патріотичного характера виго лосили Т. Тиванчук, М. Паньків, А. і П. Олексин, М. Федорович (з До бровлян) і М. Вірстюк (з Підмихай- ля). Мішаний хор з Підмихайля під управою Є. Палюка відспівав „Ой з за гори камяноі", „Думу по- чаівску", „Гуляли", „У саду у саду" і „Зазвеніло". Дальше слідував другий реферат делегата О-ва М. Качковского во Львові М. Музички. — П. Олексин відспівала при акомпан. гітари „Козачу колибельную пісню" Лєр монтова, почім мужескій хор з Під михайля і сполучені хори Добров лян і Підмихайля, під упр. О. Дац кова, виконали знова кілька пісень, як „Сонце всходит", „Крилец", „Куделиця", „На улиці" і т. д. На закінчене програми відбулося пред ставлене пєси І. я. Луцика „Мати". Богата і продумана програма пройшла з добрим успіхом, але на жаль много „патріотів" не викорис тали єі гідно, бо не слухали поуча ючих рефератів. Жажда напитку за тягла іх на той час до буфету. Од- нако не іх в тім вина, а устроітелів торжества, бо підчас програми бу фет повинен бути замкнений. Подібних торжеств в Добровля нах здалося би якнайбільше, але не длятого щоби залити горло, але длятого щоби скріпити духа чис ленної молодіжи, котра дійсно лю- бит, уміє і хоче працювати для доб ра і слави руского народа. Честь вам неутомимі борці, плуга- торі народноі ниви, честь і вам дрі- бонькі діточки-цвіти, за то, що гід но і чесно несете знамя свого наро да на поле новоі слави й до близ- кого розцвіту. Працюйте дальше а Бог поможе вам і земля руска від краю, до краю наповнится гідними синами* стане сильна, могуча і не- побідима. Най поступок наших „па тріотів - заливайків" не зражує вас, а дасть ясний примір, як ви посту пати не слідує. Тож до праці молоді друзя, друж но, бодро, сміло, іцоб на серці ста ло легше і на душі мило. Доброжелатель. — X — В межичасі слідував, другий ре ферат д-ра І. Крушинского з Журав на. Мартин Височан з Чертежа^ кількох словах осудив вороже і ди ке відношене „украінскоі' молоді" до руских і рускоі культури. М. Войгковска, П. і В. Слюзар, О. Качалуба, М. Гуга, Н. Мисак (? Ду- бровки), Н. Жовнір і Павлінка'Н. (з Журавна) і Кс. Бойко (з Чертежа) продеклямували з успіхом ряд сти- хів як: „Молитва Руси", ц,Рускі женщини", „Молитва'' (Лєрмонто ва), „Минают дні" (Шевченка), „Руская слава", „Русь єдина" і мно го інших. Торжество закінчилось відспіва нєм присутними „ІІора за Русь", по чім предсідатель подякував присут- ним за участь в Торжестві; і вніс ок лик на славу руского народа. „Сла- »ва! Слава"! — залунало з руских грудей і ехом понеслось по найдаль ших закутинах села. • . Рускі Дубровчяне! Нехай та сла ва, нехай і руска пісня рікрічно лу нає з ваших грудей ,і докаже світо- ви, що ви дійсно -сини великого руского народа. Нехай розвіє мра-і ку, розяснит тьму заблудившим си нам Руси, та покаже широкій шлях до найбільшого ідеалу волі ї єдин- ства народу. Нехай збудит з дрімЬ- ти і лінивства ваших сосідів і заохо- тит іх до праці на народній ниві. За ваші труди за вашу стойкість і жертвенність слава вам 'з рода в род. . • ' ' —о— Зле дуже роблят Наші молоді: До таких ходят — Що нам на зураді, Що Хитро-тихо Нас підлещают — Серце і душу Нам видирают, А деж могли б ми Таких любити, Котрим на думці — Наш рід згубити? Не, може бути До тих любови. Хоть чуже ладне Своє ладнійше, Хоть чуже святе.. Своє святійше. Доки лиш будут Груди дихати, _. . Не дамо свого Роду топтати! Ольга Павляк, Талергофске Торжество в Хреиеві ' Желаючи відмітити 25-літіє по чатку всесвітно 1 войни, а тим са мим 25-літіє початку мук галйцко- руского народа, рускі общественні організації с. Хренева, пов! Камен- ка Струмилова, постановили устро- іти Талергофске свято. Свято від булося в неділю, 6 серпня с. р., при участи руских жителів Хренева, хору з Глинни і делегатів із Льво ва. Слідує відмітити, що число у- частників (около 300 чоловік) не було велике: по причині горячих полевих робіт не прибули до Хре нева рускі люди з околичних сел, кромі найсвідомійших одиниць. Свято зачалось панахидою під Та- лергсгфским крестом-памятником, котру відслужив місцевий парох; співав хор з Глинян під упр. М. Чайковского. ГІо панахиді відбу лась під тим же крестом Талєр- гофска академія. Відкрив єі пред сідатель місцевого Талергофского комітета, сам также талергофец, Іван Мужик, в президіі акаде- міі засіли: Іосиф Швагуляк з Діди- лова, талергофец, яко предсідатель, Григорій Бартош з Ценерова, йко єго заступник, Михаіл Чайковскій з Глинян, яко секретар. Бесіди, по свячені Талєргофу і єго значеню для нашого народа, виголосили де легати центральних львівских рус ких організацій, Р. Я. Луцйк і М. І. Музичка. Дівчина Анна Щур ви голосила стих Івана Тернопольоко- го п. з. „Від Бродщини до Карпат". Хор відспівав „Вьі жертвою пали", почім предсідатель закрив акаде мію. Дальша часть торжества від булась в читальні, де хор відспівав кілька руских і малоруских пісень, а делегат центра, ГІ. С. Билинке- вич, виголосив патріотичну бесіду, посвячену Талєргофскій Голгофі, яко виховуючому елементу нашої історії. На тім торжество закінче но. Слідовало би замітити під ад ресом руского Хренева, щоби в бу дучім вибирав для таких торжеств більше відповідний час, а также, щоби в часі самого торжества була більша карність і дисципліна. Гість. —о Рої жтІіШ.І Ршкг сеіьш господарство Д. Р. В. в Дубровці о. Півднів Дня ЗО липня відбулося в Дуб- ровці, коло Журавна, торжество ДРК. По відспіваню діточим хором молитви „Коль славен" і „Де згода в сімействі", торжество відкрив, витаючи численних гостей з Журав на, Мельнича, Добровлян, Ляхович под. і Чертежа, предсідатель чит. Ф. Мудрий. Місцевий міш. хор відспівав піс ню „Встань Русине", почім слідував реферат делегата Ова ім. М. К. у Львові М. Музички, котрий поми нув недавно убитого, в сусіднім се лі Чертеж укр. терористами б. п. Іва на Слюзара, а зібраний народ пов станем з місць і хвилевим мовчанєм почтив память патріота - мученика. Дальше хор з Журавна і місцевий виконали під управою О. Дацкова ряд пісень як: „На чужині", „Гуска отчина", „Ой з за гори камяноі", „Стелися барвінку", Волга — Ма тушка" (сольо Е. Юркевич) „Ах ви с -Ьни", „Где срібнолентий і много інших. £іде одна пашнамішанзша Около 15 серпня сіют мішанку з гірчиці і літног.о ріпаку, уже по- зборі з поля жнивного збіжа. Гірчиця яко осінна ростина це зносит сильноі спеки, але вимагає много вогкости в землі. Троха |іід- сушена земля не пошкодит добрим всходом тоі мішанки. ""Під ту мішанку треба стерень глу- боко зорати, зборонувати і часом звалковати. Валковане єсть дуже важке, бо мішанку сієм плитко при глубокій орці. Має то особливо зна чене на тяжкій глинястій землі. Єсли ту мішанку.сієм не.на пашу, а на зелений навоз, тоді треба,, єї сіяти густійше. При сійбі мішанки на пашу ви сіваєм єі на гектар 15 кільограмів в пропорціі 9 кільограмів гірчиці і 6 кільограмів ріпаку. Найлучше сіяти сіялкою в рядки. Ту мішанку можиа сіяти на кож- дій землі з виімком дуже тяжких глин і дуже легких пісків. Урожай зеленоі паши з одного гектара виносит 200 до 250 сотна- рів, і паша та має до 25% білка в сухій масі. Засіяна мішанка може служити яко пасовиско. Рогатий скот дає много молока від неї, а молокоі має много товщу. В бурачаних господарствах мі шанка гірчиці з Літним ріпаком єсть яереходною пашею до осін- ного кормлення буранами. Ідшто яблоиа Наші люди не здают собі справи з того, як велику користь приноєят яблока для людского органіама. Яблока єсть прямо таки лікаретвом для чоловіка. Хто їсть лостоянно много яблок, у того зменшуєтся можливість хороби нирок. Пома гає яблоко при хоробах печінки, киш.дк мочевих доріг отже І міху ра, также при хоробах віддихових доріг. Спеціялісти твердят, що яб локо ділає благотворно навіть ,на хорі'нерви, єсли єго їсти стало пе ред (іном. Яблоко має в собі ріж- ні'' цінні складники, цукор, кваси і якійсь процент фосфора. Жито по картошці Майже всюда озиме л<ито сію-т по картошці, хотяй картошка яко попередний урожай не єсть добрим місцем під жито. Однако деякі практики пишут, що по картошці мали дуже красне жито о повнім і тяжкім зерні. Тре ба однако памятати, що урожай жита по картошці буде непевний, єсли жито засіємо без управи зем лі плугом,, а тілько ограничемося до боронованя. Практика показує; що орка єсть конечною, і то орка глубока, навіть глубша як нормаль на під жито. Така глубока орка ви тягає*^ глубшоі верстви нерозроб- лену і нерозпилену. Таку орку тре ба конечно сильно звалувати тяж ким перстеневим валком і то кіль ка рази. Місце по картошці під жи то" слідує кромі того добре згноіти. Головною відємною стороною сїйби жита по картошці єсть то, що она відбуваєтся в спізненім часі, можливими средствами против тре- . Союз Сельских Кооператив е „НАША ПРОДУКЦІЯ" вб Львові уп. Ормянска 3. ізнвае своїх член е до підняти . 67, дивіденди «а 1938 рік

Zemlâ i Wolâ

1939-09-02

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095232441

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095232441/$2

6 ,3 Е М ЛЯ І ВОЛЯ" Ч. 34 іАстввУВАНии: Ш грипадіроєтуда «а< "12аН новости В Надвірні цвитусь вишні. В са дах в Надвірні зацвіли другій раз сего року вишні і черниці. Зміни в трамваях. В львівських трамваях появилися від минувшоі соботи женщини-кондукторки, що би відбути практику веденя трам- ваів і замінити тих кондукторів- мужчин, яких покликали би до вій- ска. Вивезли королівскій трон. Пер шим предметом, котрий уже ева- куовано з Лондана, єсть історичний королівскій трон, находившійся в Вестмінтерскіім приходстві. Кром того евакуовано в глуб Англіі най ціннійші річи з Битійского Музея Національної Галєріі. Відкликано початок шкільного року. Визначений на 4. вересня по . чаток шкільного року зіістав відкли каний на неозначений час. Судят селян. В окружнім суді Станиславо'ві судят 23 селяк і селя нок з Пазелча коло Станиславова Обвинительний акт закидає їм, що они в половині цвітня с. р. відгро жувалися побитєм і навіть побили по голові зборщика податків Лео «а Круля, котрому товаришив пос терунковий Пелях. З горячою водою... на німців. В селі Гура під Жгііном, як подає „ІКЦ" з 28 серпня, гальопував шва дрон польских уланів. Діти нароби ли крику, не пізнавши свого вой ска, і стали ляментувати, що ідут німці. Тоді всі жителі Гури хватили за коси і сокири і обсадили вздовж головну дорогу в селі, а женщини поукривалися за хатами з.ведрами горячоі води. Як порох з дороги у пав і польскі улани вїхали в село тоді вияснилася ошибка. Так вой ско як і селяне порснули тоді смі хом. Умер міліонер. І в Галичині єсть міліонери, але головно межи жида ми. На днях умер в Станиславові Яков Маргошес, міліонер і власти тель найбільшої в краю гарбарні шкір. В обороні форналя. В часі обжин ків в добрах кн. Любомірских в Городенці копнув двірскій адюнкт форналя' Мазура, котрий тоді про бив єго ножем в голову. Адюнкт стрілив форналеви в груди. Після того инші форналі кинулися на ад- юнкта, тяжко єго поранили, знищи ли обстановку і заатакували дирек тора і гостей. Доперва поліція при пинила пролив крови. Грім ударив в групу молодіжи. В Татрах під горою Свиницею нахо дилася на прогульці група моло дих жидів, в числі 65 осіб. Ночю зірвалася буря і грім ударив два рази в скалу. Відірвавшіся від ска ли каміні убили кількох участни- ків тоі прогульки, а кількох тяжко поранили. Коморник застрілився. Казимір Урбанскїй, коморяік з Теребовлі приїхав до Львова і тут застрілив ся в готелі „Гранд" при ул. Легіо нів. Причина якась дисциплінарна. Найбільше працюй і найменше "дж! Подьска статистика обчисляє, що в Польщі зїдає пересічно річно інтелігент 100 кільограмів мяса, мійскій робітник 65 кіл., а селянин заледво 4 кільограми. Найбільше працює па то мясо селянин, бо ко рови, свині, візці, кури, гуси, кач ки, не виводягся в мійских поко ях, ані під фабричними ..машинами,- але годує іх С ііоєю працею півґо- лодний селянин. Величезний вуж. В Раяпур, во всхідних Індіях убили люди вужа — питона, довгого на 18 метрів 26 цент. Звичайно питони доходят до довжини 12 метрів. З иньших ву жів заслугуе на згадку полуднево- американскій анаконда і африкан скій скальний питон, довжина ко трих доход ит до 10 м. По більшій части виводятся ті вужі в густих лісах над водою. Під впливом алькоголю. Нервно хорий селянин Малущик з села Ру ткй коло Ломжи випив три рюм- ки (юдки і під впливом того дістав нападу шалу, в часі котрого моло том убив свою жінку. Польскі гуси для німців. Вивоз ний контингент на гуси з Польщі в Германію виносив сего року 930.000 штук. В липні уже вивезено 50.000 штук, а платили німці по 5.52 зл. за штуку. Повторно цвітут вишні. В селі А рестів коло Ровна зацвили в кіль кох садах другий раз сего року вишні. В костопольскім повіті на Волині зацвили другий раз азаліі Єсть то, дуже ладні і пахучі дико ростучі цвіти. Ростут они тілько на благодатній Волині і більше, нігде ;В Польщі. Умер нольскій політик. В Катови- цях умер польскій політик Корфан ти. Був бін свого часу польским міністром і причинився до прилу ченая Шлеска до Польщі. Корфан- ти належав до трупи так званих бреетских узників. Умерла найстарша румунка. В Крайові в Румуніі умерла 119 літ на Марія Люнгу. До самоі смерти працювала она навіть в полі. Єі четверо дітей поумирали перед кількома літами в віці 80—90 літ. Ціна збіжа в Варшаві. Дня 2 сер пня платили за жито франко Вар шава 12 зл. 75 гр до 13 ■зл. За од- ноцільну пшеницю плачено 21 зл. 50 гр, за збирану 21 зл. Ііеревозят аеропляйами вівці. Ро- зумієтся, що роблят то тілько большевики. З міста Асхабанд пе ревезли воздухом до Пашазу 2.000 расових баранів. Межи обома міс тами віддалене виносит 1.107 кі- льометрів і нема там відповідних доріг. Звірята добре перенесли во здушну подорож. Перейшли. Во Владимірі Волин скім, перейшли з православія на римо-католицизм 22 особи з Каро лівки і Селиск волости Коритниця. Єсть то родини Чижевских і Брод- новских. З гіркої долі села. В селі Бари лові радехівского повіта згоріло І господарств разом з сегорічним збіжем. Причиною пожару була зла будова колійна-в одній хаті. В Зо 87 хат і будинків. Осталося без да ху 150 родин. Таким не біда. Протягом перших 5-х місяців сего року спроваджено до Польщі зза границі 11.123 сотна- рів дорогих скір на футра для бо- гатих пань. Коштували ті скіри ра зом 14 міл. зл. В тій сумі куплено за 4 міл. зл. соболів, шеншилів і срібних лисів і за 4 міл. зл. кара кулів і півкаракулів. Нещасте з пожарами. В часі бурі повстав в селі Стенятині сокальско- го повіта пожар від грому. Іменно загорівся стіжок зі збіжем госпо- дара Івана Гупала і огонь переки нувся на 5 стоділ инших господа рів. Керенскій женится. З Америки сообщают, що бувшій премієр вре- менного правительства в Росіі Але- ксандер Керенскій оженився з бога- тою американкою, котра має об- ширні нафтові терени в Пенсильва- ніі. Американка була попередно за мужем за руским емігрантом Ная- диним. Кат зійшов з розума. В Ню-Иор- ку зійшов з розума старий кат Ро- берт ЄлІО. ПрОТЯГОМ СВОГО ЖИТЯ ВИ' конав він 300 приговорів смерти ГІослідний раз убивав він на елек тричнім кріслі женщину Рут Шнай- дер і в часі тоі екзекуції заломався психічно. Розпука бідноі дівчини. Ольга Назарук, бідна служанка, згубила десь 40 зл. і з розпуки напилася я- коісь трутини. Найшли єі непритом ну ка улиці і відвезли до шпиталю, де єі відратували. 1 Урожай в Росіі. Офіціяльно пода- ют з Росії, що сегорічний урожай дасть 120 міліонів тон збіжа. Уро жай минувшого року виносив 95 мі ліонів тон. Згорів тартак. В Мостах Великих коло Жовкви, згорів тартак фірми Селіга. Вчасі пожару потерпів тро- ха также млин тої самої фірм*. Вибух гранати. В сушильні Ни- колая Гузія в Підгороді, рогатинсь- кого повіта кинув хтось в печ арти- лєрійску гранату. Граната вибухла і знищила цілу сушильню. вій на селянина Петра Федниа, ко трий не мав при собі навіть палки. Нападений Федин боронився як міг і в часі метушні з вовком впхнув ему руку в горло. Оба попадали на землю і селянин тратив вже си лу. В той час набрели на борючих- ся хлопці пастушки. Селянин про сив іх найти ему камекь. Спритні хлопці найшли каменюку і один з хлопців ткнув той камень Федину в руку. Федин добив вовка каме нем і доперва тоді витягнув другу руку з вовчого горла. Покалічено го селянина відправили до шпиталю. Мошдш ТІЛЬКО В 8ЩШЦІ Недавно в Америці поліція впа ла на слід одної тайноі організації, котра поставила собі за ціль добу вати доходи страшним образом. Організація та під назвою „Чорні вдови" розвинула досить широку дінтельність. До тоі організаціі, як уже видно з назви, належали вдо ви, але такі, що поубивали своїх мужів, тілько в тій ціли, щоби ІЇО- лучити високі асекураційні преміі ■о убезпечених небіщиках. На слід тоі організаціі навів американску поліцію дрібний случай. А було то так. Якійсь Джордж Маєр, потре бував грошей і звернувся до сво го знакомого с просьбою о позич ку. Знакомий згодився, але під ус- ловієм, що позичаючій струтит зі сходів якогось г. Альфонзі. На ту пропозицію Маєр не тілько не при став, але зголосив о тім на поліції. Коли поліція явилась в домі, де жив г. Альфонзі, увиділа, страшну сцену. На сходах дома - лежав г. Альфонзі в агоніі. . При огляданю хорого знайшли поліцаі кілька а- секурацийних поліс на назвиско Каріни Фавато, королеви „Чорних вдів". З того не з того поліцийні агенти дійшли до викритя тоі страшноі організаціі, яка має за собою 250 убійств. Підчас процеса, на котрім зізнавали сотки свідків, вийшло на верх: якась Ромуальда виграла на смерти свого чоловіка Горячка вооружень. Французьке ™ад 0 ДОЛЯрІВ ' п і Мандюк заробила правительство рішило построіти' 8000 нових самолетів і на ту ціль відпускає 42 міліярди франків. Продукція нафти в 1939 р. В пер шій половині сего року добули ріж- ні краі нафтової ропи в тисячах тон: Соєдинені Штати Америки 84,478; Росія 15.000; Венецуеля 14.400; Персія 5.200; Голяндскі Ін дії 3.900; Румунія 3.107; Мексик 2.600; Ірак 2.100; Колюмбір 1.550; Трініпад 1.350; .Аргентина 1.300; Канада 4.50; Германія 365; Єгипет 296; Польща 263; Японія 200. Поранили графа. В реставраціі Вейсброта при Совеского улиці, в Станиславові, якісь хулігани порі зали ножами графа Лубєнского котрий там вечерав. Тяжко ранено го графа перевезено до шпиталю Коні подоптали господара. В За вадові, коло Львова, 62-літний гос подар Максим Клюк з Зашковз брав пісок. В часі ізди коні понесли, а Клюк упав з воза під колеса. В кілька годин по тім Клюк умер в великих муках. ' долярів, Рожа Каріна отру їла 5 своіх мужів, сама „королева" тих вдів виграла на смерти свого першого мужа 20.000 долярів. По силали ті вдови своіх мужів на тамтой світ при помочи аршеніка, або топили, скидали з вікон на у- лию, залежно від обставин. Процес єще не скінчегіий і кож- дий день приносит много інтерес ного матеріяла, що разом доказує, як далеко чоловік може зайти в погоні за грішми. Беріз екліш і ївша Коло Деречина днях скажений вовк. появився на Він покусав кілька людей, а вечером появився лотім Потоці коло Бучача'згоріло коло села Грабово. Тут напав Тубериольоз лехких потягає масу жертв без ріжииці пола, віку і положена, При борбі з хоро- бами лехких, брон хітом, упорним мучачим кашлем і т* п. лікарі ирияисуют „ваьзам ткікоьам сд8ескіеоо" котрий, облегчуючи виділене флегми, скріпляє організм і самочузствіє хо рого, а также збільшує вагу тіла усуває кашель _ ?6іїсгц Т, -УГО * Видавец і редактор: Михаіл Марко У.'усіаи'еа і ге(1акьог! Місіїа} Магко 'Оріи6§ ігівгсиопо Друкарня Ю. Яськова, Льрі», ву'.і. 3-го .Мая Ч. І'б.' Іігикагпіа •). .і гйко'л'а, Ьчгбчг, иі, З-^о М .і]а 1. 10.

Zemlâ i Wolâ

1939-09-02

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095232441

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095232441/$3

„З Е М Л Я 4 В О Л Я" Ч. 34 Подвійна гра Англії „Нова Зоря" з 27 серпня подала в передовій статі причини, котрі спонукали совітску Росію заключи- ти срюз з Гітлєром. Ту статю пода єм в скорочені. По трох місяцях тяжких перего ворів Англіі і Франціі з сов. Росією — як грім з ясного неба залунала ві стка, що Сталін і Гітлер порозумі лися. Причиною заключеня згаданого договора було то, що Совіти побо ювалися хитрости Англіі, котра ве ла з ними переговори, а рівночас но робила все можливе, щоби не дразнити Германіі. То давало со- вітским політикам до думаня, що Англія в вигідний для неї момент перестане говорити зі Совітами, порозумієтся з Германією і поділит- ся з нею ріжними користями, ви пливаючими з ослабленя совїтскоі Росіі. І длятого Совіти воліли рань те порозумітися з Германією. Совітскі політики дуже пильно приглядалися взаімним відносинам Англіі і Германіі, о чім можна бу ло читати во всій совітскій печа- ти. Англія уділювала Германіі по- тихо позички, давала кредити.так- же иншим державам, котрі брата лися з Германією. До тих тихих ,,позичок" належит передовсім че- хословацке золото, що лежало в Англіі, а котре она передала Герма нії. Було того золота 10 міл. фун тів стерлінгів, або на польскі гроші 250 мі'л. злотих. Загальна сума англійских заморо жених кредитів в Германії виносит 36 міл. фунтів (в польских грошах 900 міл. зл.). Але то єсть тілько не велика часть англійских позичок. Межи 1933 і 1937 роками чисті стра ти англійских вірителів в Германіі виносили суму 7 мільярдів 300 міл. марок в золоті. Иншими словами, чистий дохід німецких фашистів ви разився в англійских грошах 365 міл. фунтів (в польских грошах 9 міліярдів 125 міл. зл.). Всі ті гроші видала Германія на своє вооруженє. На основі порозуміня з 1939 року, отже недавно, Германія згодилася віддавати поволі англійским віри телям старі довги, але під условієм, що англійці дадут німцям нові кре дити. Всю свобідну валюту потріб ну Германіі для купна сирівців да вала Англія. Зміна відносин межи сов. Росією і Германією єсть для Европи така дивна, що в першій хвилі европей- скі великі газети не знали взагалі, що писати о тім, і дуже розгубили ся в своіх думках. Найбільше дивне єсть то, що до говір межи Гітлєром і Сталіном при готовляв ніхто иншій як німецкій політик фон Гіапен, знаний довго- літний католицкій діятель. В минувшу суботу рано станиця польскоі граничної сторожі Чорне Бескідске зістала обстріляна три- чи тяжкими ма'шиновими скора- стрілами з гори зі сторони Слова- кіі з віддалі около 700 метрів. Кро- мі того обстріляно двома серіями з тяжких машинових скорострілів будинок жел.-дор. стаціі Чорне Бе скідске. Кулі вибили шиби і дахів ку. Жертв в людях не було. Дня 26. серпня о б г. рано в млав- скім повіті против граничного стов па 004 зістав забитий в часі гранич- ноі служби капраль Фелікс Грабов- скій і ранений в голову і живіт стражник Войтіх Вісневскій. Слу- чай той мав місце в віддалі 200 ме трів "від границі по польскій сто роні. Убійство совершили німецкі вояки, котрі стріляли з укритя в лі- ншдіг не грониці сі Грюнфлюс, попри польску гра ницю. Ранного приміщено в шпи талі в Млаві. ■ і Того самого дня рано німецкій кінний артилерист переїхав поль ску границю недалеко місцевости Дзвєржня на терені комісаріята Дзялдово. Стрілами, відданими польским воєнним патрулем німец кій артилерист зістав убитий на польскій територіі. 26. VIII. рано на граничнім від тінку Стани, ченстоховского пов., двох вооружених німецких жовні рів перейшло польску границю. По чувши вистріли, упали на землю і по землі повзком дісталися назад на німецку сторону. Зза граничноі лінії віддали один вистріл з він товки. Спомин З Краківский „ІКЦ" споминає, що 25 літ тому назад під датою 27. серпня писав він так: „На основі донесень зі Львова козачій патруль появився уже при Личаківскіій рогатці. Зістав відпер тий (аж). Офіціяльний комунікат подає о страчені трох руских се- недавної минувшини лян під закидом державної здр-ади. Кромі того в офіціяльнім комуні- каті читаємо о численних аресто- ванях серед руского населеня". Нехай собі ІКЦ пригадає, чи він случайно в тих часах ненаправлю- вав на руских селян австро... жан дармів. Що рішили і ухвалили ундисти? В минувшій четвер, 24 серпня, відбулися во Львові наради „на роди. комітету" украінского Ундц. Предметом нарад було нинішнє на пружене в політичнім світі. Верхів ка Унда ухвалила на тих нарадах 8 резолюцій, з котрих подаєм 4 і 6 яко найбільше цікаві з огляду на нинішний час: І так 4 резолюція Унда кале: „Не шукати політичних орієнта- підшептам. В сегодняшній хвилі про від Унда не видит ніякоі. посторон- яьоі сили, яка мала би на меті.полі тичну розвязку украінскої справи. Тому пропаганда, яка каже україн цям чекати посторонньоі помочи, не єсть згідна з украінскою націо нальною рацією. Ся пропаганда в радіо, в пресі, чи поширювана не законно намагаєтся використати цаше тяжке політичне положене і нашими жертвами зменьшувати своі і щоби творити диверсію, користну виключно для своіх інтересів. Пятнуєм всякі спроби втягати на шу суспільність в якрнебудь дивер сійну акцію яко проби чужих аген тур і перестерігаєм перед ними ук- раінску суспільність, особливо' на шу молодіж. 6. рез.: „Не спускайчи з ока націо нально - політичних усилій украін скоі націі як цілосте стати рівно- вартнісним і повновартнісним наро дом в крузі европейских народів і не резигнуючи з політичноі борби за повноту прав украінского царода в Польщі, Народний Комітет заяв ляє, що украінска суспільність ви конає в тих тяжких часах горожан- скі обовязки крови і майна, які нак ладає на него приналежність до Польскоі Держави. Народний Ко мітет стверджує, що в сю історич ну для украінского і польского на родів добу входим — на жаль — з невирівнаними політичними ра хунками і що і тепер польско-укра- інсківзаімні відносини в терені (кра- ю) не з нашоі вини з кождим днем загоструются. Народний Комітет ві- рит, що історична конечність дове де в обоюднім інтересі обох наро дів до вирівнаня політичних ріж- так: «а **Аа*а«в*«*<ід*а*а Чи наступні мир на Далекому Всході? Англійска офіціяльна агенція Рейтер доносит з Пекіна, що в я- понских і китайских кругах щораз частійше говорится о можливости заключеня мира на Далекім Всході. Ті поголоски начали росходитися уже по заключені совітско-німец- кого договора. Указувало би то на утрату виливів „молодоі групи" о- фіцерів японскоі армії. Также ува- жают, що при теперішних условіях єсть конечною димісія японского міністра війни Ітагакі. Совітско-ні- мецкій договор розбив протиком- штернівскій пакт, зорганізований попередно самою Германією, отже Японія зістала тим самим осаміт- нена і сильно ослаблена. Краківскій „ІКЦ" пише: Напружене дійшло до вершка. Здаєтся, що ось-ось впаде іскра, від якоі запалитея весь европей- скій континент. Але она доси не впала. Стан найвисшого напруженя треває уже подряд 6 днів... Метода блефу і шантажу ще не скінчилася. Все єще. находитея в стадії війни нервів. Германія від важилася би на якусь місцеву вій ну і все єще маневрує, щоби розбити фронт мирних держав. Свідчат о тім листи Гітлєра до Чемберлєна і Делядіе, висилане все якихсь нових мирових предло- Жень і т. д. Однако, всі ті усилія не мают ніяких реальних підстав. Але на загальну війну Германія якось не може рішитися, хотя все робит так, неначе була би до неі уже готова". Нові паперові гроші Польскій Банк за згодою міністра скарбу випустив сими днями в обо рот 10-ти, 5-ти і 2-золотові папе рові гроші. В міру того, як будут відпадати причини, котрі спричи нили потребу більшої скількости дрібних грошей, будут нові бан кноти стягатися з. оборота і вимі- Арестоване польских де легатів в Гданьску Німецкі провокаціі безконечні. Як подала ПАТ, сенат Гданска пред- ложав сими днями польскому ге неральному комісареви Ходацкому перевести спільну нараду в справі состави зїстних продуктів з Поль щі до Гданска і'відкритя пасажир- ского руху на лінії Тчев—Гданску Визначені до сих розмов польскі представителі Грабовскій і Шад- ковскій пішли на означене місце. Розмови були річеві, однако, коли оба польскі делегати вийшли з па лати, в котрій велися переговори, обох іх арестовало германске Ге стапо. Сей акт німецкоі провокаціі в межинародних відносинах хиба безпримірний. Гіииііі шиї № Як сообщают з Гданска, герман ске Гестапо (політична поліція) за- няла гданскій желізно-дорожний дворец, котрий єсть осередком же- лізнодорожноі сітки Гданска, на- ходячоіся під зарядом польских державних желізниць. Внаслідок сего польскі жел.-дор. урядники не можут виконувати своєї служби. Тепер дворец прикрашений гітле- рівскими прапорцями. Англійці замкнули вхід до Скагерраку З Ґетеборга в Швеціі подают> що англійска фльота станула на якорах межи Скаген і побережем Норвегії. Англійскі воєнні кораблі стоят в віддалені 2 до 3 км. один від друго го і забльокували вхід до проливу Скагеррак, котрий веде з Німецкого моря до Балтійского. Капітани дан- ських кораблів замітили кілька- найцять англійских торпедовців і один корабель з 15 аероплянами на єго покладі. Закрите комуніст, газет в Франціі Французьке правительство за крило французекі комунізуючі га зети ,,Юманіте' і „Се Соар". Найдовші ріки на світі Найдовшою рікою в світі єсть Міссісіпі в півн. Америці, довга на 6.600 км. Дальше Ніль в Єгипті 6.500 км., Амазонка в полудн. Аме риці 5 .500 км., ЯнгТсе в Китаі 5.300 км., Іртиш 5.300 км. в Росіі, Єнісей 5.200 км. в Росіі, Лена 4.480 км.. в Росіі, Міссурі в Америці 4.210 км., Конго в Африці 4 .200 км., Нігер в Африці 4 .180 км., Гвйнг 4.100 км., Атабаска 4 .000 км., ріка св. Лаврен- тія 3.200 км., Ля Плята 3 .700 км., Об в Росіі 3.640 км., Волга в Росії 3.600 км., Юкон 3 .280 км., Інд 3.180 км., Ганг 3 .000 км., Дунай 2.860 км., іівфрат 2.780 км., Замбезі 2.660 км. .... . - - нювати на банкноти або на срібну цій, не давати вірі*^ ніяккм чужим | наївність деяких наших кол, щоби монету. Кождого місяця вппачуй* те на „Народний фонд". }

Zemlâ i Wolâ

1939-09-02

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095232441

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095232441/$4

10 ДІЛО, четвер 31. серпня 1933. Ч. 197 ОГОЛОШЕНН За оголошеная редакція не відвовідае Направа жіночих торбинок га продаж найиоднішоТ жіночої шкі ряної ґалянтерії по найнижчих цінах тільки в робітні римарсько-ґалянтерійній ЛЬВІВ. Сикстуська 2 Н. БАРЕР ТЕАТРИ. Великий Театр. Середа 30. 8. гсд. 20 ,,Наше місто". Четвер ,81. 8. год. 20 „Наше місто". Петлиця і. Є. год 20 „Оборона Ксая- типи". Субота 2. 0. год. 20 ,,Пірат". Теаігр Ріжнородностей. Середа" 80. 8. год. 20 „Барон Кімвль". Четвер 81. 8. год, 20 ,,Барда Кигедь". Український Театр їм. І. Котляревського НАДВІРНА: ЗО. 8. Циганське кохання. 81. 8. Кирка з Льолда. З Надвірної їде театр до Коломиї і Отениславфа. Український Нвродній Театр ім. М. Са- довського. ГОРОДЕНКА: 81. 8. Вельможна, пані Кочубеїхя ЗАЛИШКИ: 1. 0. Дай серцю волю. 2. 9. Мати наймичка. НІНА. АМПІР: „Три підхорунжі". АПОЛЬО: .ДІіееиькар Заходу" (Нель- соя Еді). АТЛЯНТИК: „Суперниці". БАЙКА: ..Капітан Тейльор" і кольо рова ґротеска, БАЛТИК: „Зава". • В АНД А: „В сітях розвідай", „Стріну лися в Парижі". ҐРАЖИНА: „Дівчата в Новолшток", „Ада це не лицює". ЕВРОПА: „Суяасаі панни". КАСІНО: „Весело живемо". КОПЕРНЙК: „Франкештайнів син". МАРУСЕНЬКА: „Сии кантора". МЕТРО: „Знахар", „Щаслива 18-ка". МУЗА: „Життєві розчарування". МІРАЖ: „Прокуратор Аидреєв", ,,'Гра- фальґар". ІІАКС: овчинне. ПАЛЯС: „Циганські мельодії". РАЙ: „КйЯд" (Фврнавдель). РІЯЛЬТО: „Елегантний світ". РОКСІ: „Дорога до Ріо", „Теодора ро бить каріару;". СВГГ: Морські чорти", „Готель Го- яівуд". СВЯТОВїД: „Царський курівр", „Ля- дарі пустіші". 0ТИЛЕВЕ: „Субретка" та рввія. ТОН: „День на перегонах", „Виправа на Марса". УТІХА: „Злочин у Монте Карльо" та ревія. ХИМЕРА: „Студентка". найкращі косметики ФЕДОРА Якіцо сумніваєтеся — спробуйте. Найніжніші оригінальні кольонські води і перфуми на ВАГУ, найкращі пуде рнички і розпильннки БЕЗКОНКУРЕНЦІЙ- НИИ вибір. Все по ДЕШЕВИХ цінах продає найстарша перфумерія В Л В» О А львів, вул. сикстуська 2. ■ к £4 б ■ ЩЩ Філії: Галицька 16 і Копериика 15а. ФОТОПЛЯСТІКОН Гпл. Марійська ч. 5): „Царська Росія". ЛЬВІВСЬКЕ РАДІО Середа, ЗО. серпня 1939. 6.56 Сиґнал, 7.00 Ранішній денник, 7.15 Музика в нл., 8.15 Біла Вода в Татрах; гутіртаа, 8.29 Туристичні вістки, и.57 Сигнал, 12 .08 Полуда&ва авд., 13.00 Ін формаційна газетна в українській мові, 13.10 Українські пісні з пл., 13.40 Т *от- ривкова музика з пл., 14.15 Трохи пісні трохи слова, 14.35 Господарські вістки, біржа, 14.45 Музика для дітей, пл., 15.15 Популярна музика у вик. смичк. ансамб лю, 15.45 Господарські вістки, 16.00 Ио- шадуїдаевий денник, 16.10 Актуальна гу- гірка, 16.20 Сооран, баритон, форт., 16.45 Життя зселенної, 17.00 Біжучі вістки 8 мі(ста та провінції, програма на зав тра, 17.10 Роаривковий концерт, орх., со- ирая, 18.00 Балєтова музика, 19.00 „Хто батькові зїв грушку?" а.вд.-жарт, 113.30 Орх.. скрипка, тенор, 20.10 Військовий відчйт, 20.25 Для села: Основи безпеки живого інвентаря, 20.35 Спортові льо- кальні вісткн, 20.40 Веч. денник, метео- рольоґ. вістки, спорт, програма на зав тра, 21.00 Шопенівсіжий концерт, 21.40 Історія завоювання моря, 22.00 Ро-зр. концерт із пл., 23.00 Ост. вістей, 23.05 Закінчення програми. Четвер, 31. серпня 1939. вМ Сиґнал, 7.00 Ранішній денник, 7.15 їнтврвю з учасником І. кадр, ком панії, 7.25 Мушка з пл., 7.50 Війсь®, орх., 8.20 Спортова гутірюа, 11.57 Сиґнал 12.03 Полуднева авд.; у перерві в год. 12.15 Ґазетка, 13.00 Популярна музика, в пл.. 13.40 Концерт бажань, 14.35 Гос подарські вістки, біряса, 14.45 Двірець на Загір'ї, авд. для молоді, 15.00 Попу лярна міу®ика у вик. орх., 15.45 Госпо дарські, вісяжи, 16.00 Пополудневий дот- ник, 16.10'Актуальна гутіржа, 16.20 Тан кові нар. пісні, 16.45 Предмети гово рять, 17.00 Біжучі вістей в міста та провінції, програма на завтра. 17.10 Най- гарні-ші сонати, фоірт. 17.45 У 20-літгя льв. корпусу кадетів, 18.00 Бетовснові квартети, 19.00 Конрад: Тремоліно, 19.20 Реден і боротьба за памятник Бальзам,, 19.80 Концерт у впж. хору Евгена під дир. Е. Козака, 20.00 Інструм. музика я пл., 20.15 Резерва, 20.25 У сільській пп. лі, 20.35 Комунікат 0. П. Л., 20.40 Веч. денник, метеорольоґ. вістки, спорт, про грама на завтра, 21.00 Скрипкові мінія- тури, 21.80 Таборове життя, 22.00 Ан глійські пісні у вик. Бандровської-Тур- ської, в супр. форт., 22.30 Концерт шо- йорської орх. 8 пл., 23.00 Ост. вістки, 23.05 Закінчення програми. Пятниця, 1. вересня 1939. 6.56 Сиґнал, 7.00 Ранішній денник, 7.15 Музика з пл., 8.15 Клопоти та ради, 11.57 Сигнал, 12.03 Полуднева авд., 13.00 Роїзр. музика з пл., 13.57 Для сільських госпо динь: Осінні вечорі, комунікати, ради, му зика з пл., 14.10 Для сільської молоді: Скринька, музика з пл., 14.35 Господар ські вістки, біржа, 14.45 Фантастична по- дорояі, повість для молоді, 15.00 Попу лярна музика у вик. орх., 15.45 Господар ські вістки, 16.00 Пополудневий денник. 16.10 Значіння Сх. Торгів у теперішню пору, 16.20 форт., 16.45 Гутірка з хорими, 17.00 Біжучі. вістки з міста та провінції, 17.10 Давня.музика, 17.45 Рід Алембеків, 18.00 Колискові пісні та серенади, мецо- сопран, 18-20 Орґановий ресіталь, 19.00 Із поезій Юл. Словацького, 19.20 Хвилина бюра студій, 19.30 Концерт орх., сопран, тенор, 20.15 Резерва, 20.25 Вироби з ло зини, 20.35 Спортові льокальні вістки, 20.40 Веч. денник, метеорольоґ. вістки, спорт, програма на завтра, 21.00 Спів птахів, словно-муз. авд., 21.25 Бородін: Смичк. квартет д-дур, 21.35 Віктор Гіго про Польщу, 22.10 Шубертові та Шума- нові пісні, 22.30 Моцартові твори у вик. льонд. орх., пл., 23.00 Ост. вістки, 23.0? Закінчення програми. ПРАГА 18.30 Орх., 19.20 Діточий хор, 20.00 Чеська симф. музика, РАДІО ПА РІ 18.15 Пісеньки, 19.00 Скрипка. 22.00 Популярний каші орт, РИМ 17.15 Орґано вий ресіталь, 20.30 Хвилина музики, 21.00 Симф. концерт, 22.15 Мельодія і ритм, СОФІЯ 19.25 „Мефістофель" оп. Боіта. 21.45 Легка і танк, музика, СТОКГОЛЬМ 20.00 „Мадам Батерфляй" оп. Пучінія, І. дія. Четвер, 31. серпня 1939. БЕРЛІН 17.30 Розр. концерт, БІЛГО- РОД 19.05 Пісеньки, 20.00 Гумор, 21.00 22.15' Танк, музика. БУДАПЕШТ 17.40 Мадярські мельоідії, ВІДЕНЬ 21.00 Іта лійські нар. пісеньки та серенади (трапом, з Торіна), ДАЙТПІЛЯНДЧЕН ДЕР 15.15 Давні танки. 18.15 Камер, кон церт (Шуберт), 19.15 Нар. пісні, 21.00 Симф. концерт, ЛІЛЬ' 19.15 20.00 Пісень ки, МІЛЯНО 17.15 Вок. концерт, 21.00 Нар. пісеньки, 22.15 Сиі?ф. концерт у вик. болг. орх., МІНХЕН 20.15 ,,Весела вдова" оп. Лєгара, 22.40 Р. Штравс: Фор- теп. квартет п-моль. ПАРІ ПТТ 20.00 Пі- отьш, РАДІО ПАРІ 19.00 Орх. концерт, 20.00 „Мару, шевчук із Каїра" оп. Ро бода, РИМ 17.15 Танк, музика, 21.00 „Сафо" оп. Пучінія, СОФІЯ 18.15 Попу лярний концерт, 19.15 Симф. концерт. 21.25, 21.40 Легка і танк, музика. Пятниця, 1. вересня 1939. БЕРЛІН 18.00 Роер. музика, 19.00 Військ, марші. 20.15 „Ґеновефа" оп. Кї- лебе, БІЛГОРОД 19.05 Га.вайський квар тет, 22.15 Форт.. БУДАПЕШТ 18.30 Лег ка музика, 19.25 Акордеон. 20.10 Оп. му зика. 22.00 Циг. музика. ВІДЕНЬ 19.15 Хоральні нар. пісні, 20.15 Симф. концерт, ^ .<0 Розр. музика, ДАЙТШЛЯНДЗКН ДЕР 19.15 Розр.'концерт, 20.15 Роер. му зика, КОПЕНГАГЕН 22.20 Шумаяові пі сні. ЛІЛЬ 19.15 Пісеньки, ЛЯГТІ 19.10 А нґя . і шотл. музика, МІЛЯНО 21.40 Камер, концерт. 22.30 Танк. музика, пі сеньки, ПАРІ ПТТ 18.05 Пісеньки. 20.00 Ешаиома танки, РАДІО РОМАН1Н 19.15 „Отельо" отг. Веірдія. 17.15 Танк, музика. 20.30 Симф. музика. 21.00 Мг- льодія і ритм, 22.10 Орх., СОФІЯ 18.00 22.00 Летта і танк, музика. 19.І0 ..Мя нон Лсско" он. Пучінія, ШТРАОВУР' 21.45 „Королева ворожок" «ом. оп. П\ селя та осн. Шекеліра, ФРАНКФУРТ 20.30 „Дон Джовапі" оп. Моцарта. Біржа Львів, 29 геїпня І?? 1 Українське громадянство домага ється збільшення українських ра- діоавдицій. 99Є00ФФ0ФФ&МФФ9Ф9999 ЗАНОРДОННЕ РАДІО. Середа, ЗО. серпня 1939. БЕРЛІН 17.30 Концерт солістів (Бето- вен, Крайцер, Брамс), 19.00 Легарові мс- льодії, 20.15 Симф. концерт, БІЛГОРОД 20.00 Пісеньки, 22.15 Танк, музика, БУ ДАПЕШТ 18.10 Військ, орх.. 19.25 Форт. 20.20 Спів, 22.00 Циг. музика,, ВІДЕНЬ 15.30 Весела кантата, 18.20 Давня віден ська музика, 20.15 Весела, словно-мук. авд., 22.30 Розр. віденська музика, ДАЙТШЛЯНДЗЕНДЕР . 18.00 Хоральні нар. пісні, 19.15 Нар. мельодії, 22.20 Гар ні мельодії, ЛЯйїІЦІГ 19.00 „Вільний стрілець", оп. Вебера. МІНХЕН 19.15 Військ, орх., ПАРІ ПТТ 20.00 Пісеньки, ЦІНИ ЗБІЖЖЯ. Пшениця оборот 125 тон, теяденц. спокійна, жито 45 тон, овес 70 тон. Оборот загальн. 838 тон. ЦІНИ „МЯСЛОСОЮЗУ. Львів, 29. серпня 1939. За 1 кг. масла дес. бльок. бея оп. 3 05 За 1 кг. масла дес. бочк. з опак. 3*10 1 л. молока О'ІЬ 1 кг. яєць Г05 Тенденпія на масло та яйця сильні на молоко вдержена. ЛІТННЩА Я ТРУСКАВЕЦЬ-ЖИВЕЦЬ вілля „Карпа ти" віул. Дрогобицька 27 поручав вигід не поміщення. Кімнати сонячні, піїти помірковані. 1185 39-4? і: КУПНО-ПРОДАЖ І ВИКЛЮЧНА іі'родажа дикт і форніри., дикт сухоклеених „Ойкоо" фабрика М. Гаммер і Син, Львів, Джерельна 3, тел. 271-14. 1575 5—15 МЕШКАННЯ ЇЇ ДОБРА СТАНЦІЯ для учнів, або сама умебльована кімната з окремим входом при вул.- св. Антонія ч. З, II. м. 6. її. Р І Ж Н І ВІЧНІ ПЕРА направляє найкраще ,,Пр<'- цизія", тепер Шайпохи 1. 1615 2-Ю ПЕЧАТКИ, монограми, ТАБЛИЦІ, вико нує найдешевіше перше та єдине укра їнське рятівниче заведення ВОЛОДИ МИР ЯРОІИ, Львів, ул. Сєнкевича ч. 8. 11-5 0 2816 Ц ЛІКАРСЬКА ПОМІЧ Р —Ні Ординатор Шпиталю Народної Лічнииі М Нию Лукіяновнч спеціаліст нервсвих і психічних недуг ВЕРНУВСЯ й ординує від 3—5 год. І516 Львів, Сапіги 6, тел. 114-10, ї-19 ОГОЛОШЕННЯ ГРОШ\ Вельги Лельг. 00-72— 00-72. Поляри яиепик. 5.43*00, іїоляпи кастяп »?,32-50—^.32-50. Фльоп. гол. 2Р8-11 —"«8*11 Франки (Ьгзчії 1'с15—14*15. Фоаяки гпв 120*4В—190-45 Фтпти аигл, ">5'00—25*00, Гчгльд. гнан ЮО-2^—іоо^ Коп. чяиськ 111 -53— 1 *1*53, Коооиїт попи. 195*47-155 -47 Копояи "шведські 1 ^8*77—1?9*77, Ліон іт. 18*30—18*30, Марки фінляндські 11*02— 11-02, Марки ній. еоібпі —*—. НКШІ. Канк Польськпіі 102*00. ІІ^еоп '4 *00— ?4 00, Вугіль 30 *00 —31-25, Лілмтотт 76 *00— 75*51. Мплжеїп 17*50 — 17*7\ Остоовень 79-7Г,—79-75, Старахомічі 40 -00 —40 *75, Жи- рардів 45 -00 —45-50. Гайер^тш 50*00—50'СО Тенденція л.егао слабша ПНПЕРИ. 4 і пів внутрішня 60*50. З інвестиційна 1 ем. 70*00, серія 00*00—00*00. 9 ем. 69.00 серія 00-пО—00*00, 5 конверсійна ?300 5 заліянича 61-00—59*00, 4 прем, лол 36 00 А консолідапійна 61*00—бО'^ 0 Тенденпія дещо слрбша. ПРИЙМАЄ ісяк) нмім ' ми ^ пу Ж зояіго ї ^ срїйщ Ж ШШЬНІШАПКИ дАд, п"інаЛ дярл#. щАїл ** Зїиіь /\\ПорцНх\& Шїї Жіимсигсь^а, 14 І л.щіА ЦІННИК ОГОЛОШЕНЬ У ЩОДЕННИКУ „ДІЛО". і мм одноигпальтовиЯ або його мкае в руб. рипі оголошень . * • • . . і ни озношпильтозий в теиссгі І вовипк &х . І іти оянопгпальтовній на першій еторінпі , . Розмір часопису: 3 текстові оіі,-по?е « 4 огоппшеневі шпап>.ги Дрібні оголошення від елояа: матртіоніяльні і пригат, шреепонлеааія по вол. 0.15 купно, продаж, витаєм і ?. а вол. 0.10 шуміючі іцмпі . , . . вод. 0Л5 слова гозстиу друком подвійно. вол. 0Д5 аол. 0 00 вол. 0 80 Остання «торінка 1/1 Остання сторінка 1/2 . Остання сторін®* 1'4 Остання еторілхл 1/8 , > і * » « вол 480.~ • ■ • • • вол. 250.- , • І « . вол. 180.— , • • . . воя, 70,- йейакіоггу: с!-г ї^ап Nїтсгик, І»ап Кейгуп-'Ктїпускуі. Редактори: д-о Іван Н імчук . Іван К єдрнн- Р удницький. ,\І7усІа™са: Броіка „Оііо", Видає Видавнича Спілка ..Діло". 2 (Ігикагпі 8-кі \¥уй. „Віїо", Купск 10. 3 лрукаокі В ид . С- ки „Д іло ". Львів. Ринок 10.

Dilo

1939-08-31

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239582

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239582/$9

.4 2 ДІЛ О, четвер 31. серпня Ш9. Ч. 197 Воєнна атмосфера і відгук резолюцій УНДО у Варшаві* і (Від власного кореспондента). е Ч " г ' ...» І Варшава, 28. серпня. Поважні політичні польські кола, і кон- Не легко сьогодні — з пресового погляду сервативні і соціялістично -демократичні та не- здати точний звіт з ходу подій, що мов ве- залежні (про ОЗОН нема^ що говорити, бо ця лика драма розгорілися в Европі. Тяжко зло- партія не розпоряджає ніякою програмою, ані йити тепер якийсь статичний момент у лявіно- знанням української справи), добачуюті? у ре- ^ому темпі щораз то нових політичних ситу- золюціях Народнього Комітету розумний, пе- ацій. Минули ті дні, коли можна було собі редуманий політичний крок, що не зменшивши ааймати час читанням ріжних льогічних та відомих українських постулятів, створив ^ для безглуздих плянів розвязки політичного кон- українців безспірний атут державно-політич- Тдальні, спальні, коїчб. кімнати, кухні, крам ничні урядження МЕБЛІ „АРХО" в українській кооперативі Львів, ул. Красіцьких 1 в, щщщщціня Твл. 273-04. А ляілілйі* и&ШклшМмЬ ШЛИ З флікту. Ще й сьогодні, правда, має дехто на дію на мир. Але льоґіка щось інше. Льоґіка і темпо подій диктують війну. До війни готов ляться оба фронти. Війна може бути вже завтра ного значіння. Передовсім трапив польським колам до пе реконання спокійний реалізм українців. Вид но це з голосів польської преси, як і видно було на приватній конференції польських дія- Від пятьох днів бачимо, як політичний' чів, журналістів і політиків, що відбулася в термометер Варшави підноситься до найвищих цій справі вчора. На згаданій конференції, як ступнів, то хвилинами злегка спадає. Пять і в багатьох інших розмовах, з уст авторитет- днів немов пять ріжних епох. Перемінилися них польських політиків чули ми погляд, що люди, змінилися обставини. заява Народнього Комітету не повинна мину- Само заключення німецько-совітського ти без наслідків та що вона може, при відпо- пакту Варшави надто не заскочило. Переміна відному підході обох сторін, стати вихідною настроїв та перебудови дотеперішньої мирної- точкою для нової доби в українсько-поль- структури життя на воєнну відбулась у Варша- ських відносинах. ві в минулий четвер майже світанком. Опісля Велике вражіння викликала у Варшаві по- настали два спокійні оптимістичні дні, пятниця ява статті в офіціозі старшинських військо- та субота. А вчорашня неділя не належала до вих кол „Польска Збройна". її автор, той са- таких, що закінчують ряд робучих днів тиж- мий журналіст, що недавно спричинив своїм ня. Вчорашня неділя належала до таких, що виступом велитенську дискусію на тему, яка відкривають тиждень велетенських подій і повинна бути сучасна польська література, ра- знаменних постанов. дісно стверджує, що українці нарешті тепер Світове напруження висловилося вчора у покинули свою наявно Германофільську орієн- ненотованому дотепер числі політичних, ди- — - -■ пльоматичних та військових нарад. Редакцій ні телеграми сигналізували лише сам факт тих ( усіх нарад. Тиждень, що його сьогодні зачи наємо, житиме їхнім змістом. З великим на пруженням слідкували у Варшаві за ходом по літичної діяльносте у Льондоні. Брак точних вісток на тему німецьких пропозицій, привезе них Гендерсоном та ляконічний комунікат про засідання бритійського кабінету підсилювали атмосферу здогадів. Очевидно, годі нам су перничати з телеграфом та радієм. Одначе на підставі телефонічної вістки, що ми її дістали з одної виленської редакції, яка має свого власного, дуже добре поінформованого коре спондента в Льондоні, мо>::емо сказати, що Гендерсон передасть Гітлерові англійську про позицію відложити речинець полагоди кон флікту на пів року, що дало б змогу розви нути широку мирну акцію. Як прийме цього роду пропозиції німецький канцлер? На нашу Думку — негативно. Всі знаки на землі та на небі вказують, що доля війни в Берліні вирішена. Можна було зрештою не ма ти щодо цього ніяких сумнівів ще в мин. пят- ницю, коли стало відомо, що всі німецькі гро мадяни на тихий приказ своєї амбасади, де залишилося лише 4-ох урядовців на чолі з радником фон Вілішом, залишивши навіть ре чі, чимшвидше покинули, межі Польщі. І тому нічого дивного, що Варшава чим- скоріше перемінюється в оборонний протиле- тунський табор. На місці розкішних скверів і квітників зявилися глибокі охоронні рови. За останні два дні викопали їх 130. Копають власновільно міністри, артисти, робітники і ді ти. З виданого у цій справі комунікату видно, що пляни тої акції до виказу потрібних при роботі людей включно дуже точно виготови ли ще місяць тому. Уряд Ген. Складковського, що завжди во лів бути виконавцем ніж політичним ініціято- ром, твердою рукою ліквідує спроби спекуля ції на цінах та продуктах. Позабивані дошка ми вітрини крамниць спекулянтів прикрашено артистично виконаними остережливими напи сами... Костели повні народу. Тон преси, яка часами забавлялася в надто наївні протині- мецькі інформації в роді „Нема масла", „Гіт- лєр недужий" і т. і. — стає щораз поважні ший. Поляки відчувають, що за день-два-три може початися їхня свята війна, в якій наче під Термопілями вирішить доля їхнє держав не: бути чи не бути. тацію та виявили свій державницький реалізм. Так поставлена справа викликує навіть у поль ських, добре зорінєтованих колах слушну зав- вагу, мовляв, не можна так грубо підходити до складних справ, тимбільше, що вина за су часний стан .українсько-польських взаємин у великій мірі спадає на українську політику тих кол, що їх репрезентує автор статті „Польскі Збройної". Треба ще додати, що соціялістично-демо кратичні польські кола особливо підкреслюють той щасливий зворот українських резолюцій, що взиває до згідного співробітництва всі у- країнські ґрупи, добачуючи в ньому заповідь української консолідації не озонового, не ме ханічного типу, яка уможливить польському громадянству розмови з усіма українськими колами. Можна б на цю тему написати значно більше. Зберім усі польські голоси з нагоди резолюцій з 24. ц. м. в одно речення: Україн ська заява, навіть без окремого окреслення становища українського народу до Москви, чого тут сподівалися, знайшла повне зрозу міння всіх польських кол і може стати щасли вим джерелом нового політичного укладу в ділянці українсько-польських відносин. КТВ. З польської преси. івґвія ттц інтімнші рот Цілий плян Гітлєра був — як пише вилен- ське „Слово" (з 28. VIII.) в кореспонденції ,п. Люпа з Льондону — обрахований на те, що че рез заключення пакту з іовітською Росією по щастить йому ізолюітатгі Польщу та „виманев- рувати" Англію та Францію зі спілки з поль ською републикою. „Цей плян не вдався на цілій лінії — пише п. Люп. — Після невдалої спроби Гітлєра анґлійці та французи ще твердше станули при Польщі, як досі. Підписання польсько-анґлійського договору вже мину лої пятниці, що кладе крапку над „і", при- спішили самі анґлійці, бажаючи цим ще- раз задокументувати, що слово є словом та що вони не мають найменшого наміру зробити якубудь уступку Гітлерові. З уваги на цю безсумнівну дипльома- тичну невдачу Гітлєр мусів змінити „свій первісний плян. Гітлер знає прекрасно, що карта, яку йому дали Совіти, фальшива, заграна єдино в надії пхнути німців до війни. Інтервю Ворошилова, в якому він цинічно заявляє, що Росія мусіла змагати до угоди з Німеччиною, бо Польща не по годилась на перемарш совітського війська проти Німеччини — це доказ фарисейства Москви також супроти нового нібито „со юзника", при підписуванні договору з Рі- бентропом. В цьому дуже важкому становищі кан цлер Третього Райху почав шукати шляхів виходу. Він відкликав Таненберґ, промову Бравшіча, партійний зїзд у Нірнберґу і знову почав давню „ставку на Англію". Сам покликав до себе амбасадора Великої Британії Гендерсона і післав його до Льон дону з домаганнями, правда фантастични ми, але утриманими у формі неулугима- тивній так, щоб дальші розмови не були виключені. Анґлійці приняли домагання Гітлєра дуже спокійно. Німці очікували повороту Гендерсона ще того самого дня, тобто в суботу ввечір. Тимчасом амбасадор Гендер сон відлетів з Льондону до Берліна щой но в понеділок. Англійський кабінет вирі шив на свому засіданні в. неділю післяпо- лудня подрібні інструкції для Гендерсона. Зміст цих інструкцій, як зачувати, мав бути такий, що щодо самих домагань Гіт лєра нема в них ніякої відповіді, зате Ан глія пропонує Німеччині шостимісячне пе- ремиря. В часі цього перемиря могли б у спокійних, нормальних умовинах іти пере говори між Польщею і Німеччиною про новий статут Ґданська, який забезпечував би інтереси обох сторін. Англійський ка бінет доручив свому амбасадорові, щоб він щераз підкреслив супроти Гітлєра, що •на випадок німецької агресії входять у життя негайно і автоматично зобовязання Англії супроти Польщі та що кінцеве ви рішення про те, коли ці зобовязання мають увійти в силу, зовсім залежить від Польщі. Пропозиції Англії, що відкривають Гітлерові шлях до переговорів, мають, о- чевидячки, на меті уможливити йому я- кийсь вихід „з честю" зі становища, в яке він сам попав. Проте треба сумніватись" щодо того, щоб Гітлєр прийняв англійську пропози цію; в Льондоні здогадуються, що він ве стиме й далі тактику на дві руки: з одно го боку він не перестане залякувати про тивників мобілізаційними маневрами, з другого продовжуватиме необовязкові розмови." сташще Німини в оцінці ..Газеті ііішіГ. Воєнна атмосфера, пїдміновувала щораз то новими серіями гострих кривавих інциден тів на кордонах, підкреслила вагу четвергових резолюцій Народнього Комітету УНДО. Прий няли їх у Варшаві позитивно. Кажучи так, ма ємо, зрозуміло, на гадці поважні політичні польські кола, а не брукові Газети, що ще вчора частували нас ріжними епітетами, а ни ні пишуть як невинні мироноеш Німецька дипльоматія робить останні зу-' ' силля, щоб прорвати фронт бльоку держав, що його далі монтує Велика Британія ка спілку з Францією. „Газета Польска" в кореспонденції з Льондону пише про вислід отих німецьких зусиль ось-що: „У висліді Гітлєр довів до ізоляції Ні меччини. Японія та Еспанія вже відпали від. „осі", Італія вичікує дальшого розвит ку подій, не виявляючи бажання взяти у- або тримається у резерві. Гра Совітів не виразна І більш ніж сумнівне, чи німці знайдуть у них справдішнього партнера. Туреччина і цілий балканський бльок ставляться льояльно до антинімецького бльоку. У Мадярщині зростає опір проти натиску Німеччини. Швеція видає заборо- рону вивозити сировину." З уваги на таке міжнародне становище, що в оцінці кореспондента „Газети Польскої" рів- С часть у війні. Драматичні поклики Гітлєра няється ізоляції Німеччини, в німецькому гро- до Мусолінія — як твердять у Льондоні— мадянстві мчє ..панувати настрій далекий від не мають успіху. Рим або спинюе Берлін, захоплена*

Dilo

1939-08-31

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239582

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239582/$10

Кг. 197 Ч. 197 (15.276), (15.276*. Ішгбя, схигагіек 31. віегрпіа 1939, Львів, четвер 31. серпня 1939. Оо*аіа росгіо«гй иізясгопч віЛб^ка Йок IX» 8®іи ВИХОДИТЬ ЩОДНЯ ВРАНЦІ. О 9 і 0 ^усЬвйгі соЛгіепп'е г»по. ВИДАННЯ: А. Б. -»ч Редакція й Адміністрація: ЛЬВІВ. РИНОК Ч 10. II. ПОВ Телефон Редакції 246-46 Телефон Адміністрації 223-41 Те не Фон Друкарні 229-26 Адреса для гелеґр.: Діло Львів Конто: П ЕС. О. Львів 504 ОвО , Балку Чеських Лвяов Прага .Діло". Рукописів на *аертаемо. ПЕРЕДПЛАТА В КРАЮ: місячно (а книжкою) . 5.00 «оп чверть річно .... 15.00 „ піврічно 30,00 „ річно 69.00 „ В АМЕРИЦІ 1.50 ДОЛ., У ЧЕ- ХОСЛОВАЧЧИНІ ЗО КОР. Ч У ВСІХ ІН. КРАЯХ 7.50 ЗОЛ. П. ОДИН ЛРИМІРНИН 20 вот. ВСІ і ІНІ ПЕРЕДПЛАТНИКИ ДІСТАЮТЬ ЩОМІСЯЦЯ БЕЗПЛАТНО КНИЖКУ Б-КИ „ДІЛА" В ОБЄМІ 10-15 АРКУШІВ ДРУКУ. КОНФІСКАТА ЗБІЖЖА В НІМЕЧЧИНІ. (Телефоном від нашого варшавського кореспондента). Агенція „Юнайтед Пресе" принесла вістку, що в Німеччині сконфісковано для армії все збіжжа; диспонуватиме ним окремий уряд. У Варшаві викликала деяке відпруження вістка льондонського радія, що ґданська влада звернула Польщі зареквіровані поїзди. Як подають з Берліна, Мусоліні, якого по відомлено про зміст бритійської відповіли ні мецькому урядові, перестудіював ту відповідь та подав Гітлерові свою опінію в тій справі. Рейхстагу дотепер не скликано; де доказ, що Гітлєр чекає на англійську відповідь. Відюндь Птща БЕРЛІН. ПАТ. У вівторок в год. 19,15 у канц лерському уряді доручено амб. Гендерсонові німецьку відповідь. Перешлють її до Льондону нормальним дипльоматичним шляхом. ЛЬОНДОН. ПАТ. Відповідь Гітлєра — це довгий документ. Заки його переложили, за шифрували та розшифрували, це заняло стіль ки часу, що Чемберлен і Галіфакс познайомлять ся з письмом щойно в середу вранці. Того са мого дня збереться брит. уряд, щоб вирішити станозище до німецької відповіли. Парлямент збереться мабуть у пятницю. Ший корі тшхіш королева рортшшшш. ПОЛЬСЬКА ВІДПОВІДЬ. ВАРШАВА'. З поручення своїх монархів, бельгійський та голяндський уряд звернувся до Польщі, Англії, Франції, Німеччини й Італії, пропонуючи їм посередництво, щоб мирно по- вагодити непорозуміння м'ж тими доржавами. Польський уряд у відповіді покликався на телеграму польського президента до американ ського, в якій Принято в засаді того роду по середництво, висловив подяку, та заявив, що покищо ке висловлюється подрібно в тій спра ві, бо дотепер Німеччина не приняла ніякої іні- ціятиви того роду. НА ЗАСІДАННІ БРИТІЙСЬКОЇ ПАЛАТИ ГРОМАД. У вівторок в год. 14,45 почалося засідання палати громад, щоб вислухати звіт про розмови з Німеччиною. На салі нарад було спокійно, між поодинокими партіями панувала приязна атмосфера. НЕБЕЗПЕКА НЕ ЗМАЛІЛА. В год. 14,50 почав промову Чемберлен, який ствердив, що від четверга не було поважніших »мін у ситуації; катастрофа ще не прийшла, але небезпека не змаліла. Хоч це не було необхід не, уряд скликав парлямент, щоб поінформувати його про все. У теперішніх часах преса мусить проявляти велику здержливість. Кілька непродуманих сл'в може знищити всі зусилля уряду, щоб до вести до задовільної розвязки. Чемберлен чув напр. про те, що кольпортують текст бритій ської відповіді для Гітлєра; та ціла інформація є звичайною вигадкою. Журналісти мусять зя- совувати собі, яка відповідальність лежить ча них. РОЗМОВИ З ГІТЛЄРОМ. Гітлер запросив амб. Гендерсона та просив \ його перевезти негайно його пропозиції до Льондону. Гендерзон зложив звіт у пятницю вечором, але відшифровано; його остаточно щойно в четвер вранці. В Суботу Гендерсон прилетів до Англії та оповів, що Гітлєр хотів би м2ти в'дпев'дь ще того самого дня, але ду же залежить йому на тому, щоб брит. уряд точ но простудіював його письмо. Ц'лу суботу й недільний ранок брит. уряд подібно стидіював пропозицію Гітлєра та від борі на неї; ту остатню забрав Гендерсон лі таком у понеділок по полудні та доручив її вночі Гітлерові. ПОЛЬСЬКО-НІМЕЦЬКИЙ КОНФЛІКТ. Ближчих інформацій про виміну нот Чем берлен не може дати, бо це не було б у публич- ному інтересі оголошувати ці довірочні заяви та коментувати їх у теперішній стадії. Він мо же згадати лиш про головні точки: Гітлєр хотів переконати бритійський уряд, що він хотів би дійти до трівкого порозуміння з Англією, але не залишив сумніву, що уважає пильною полагоду польсько-німецьких справ. Бритійський уряд нераз заявляв, що він ба жав би такого порозуміння, але йде про те, як трактувати найближчі розбіжносте між Поль щею та Німеччиною, та про зміст пропозицій у справі розвязки ситуації. Ми виразно заяви ли. що виконаємо зо^овязання супроти Поль щі, сЬормалько означені в договорі з 25. ц. м. Уряд ствердив кілька разів, що німецько- польські спірні /питання необхідно рознязати мирними засобами. Щоб дискусія була успішна, необхідно зменшити теперішнє напруження. Бритійський уряд сподіється, що об!' сторони не будуть поширювати переборщених вісток і не робитимуть нічого, що могло би зробити ситуацію небезпечною. Спірні справи можна б полагодити у свобідних переговорах, які у свою чергу довели б до ширших і дальших перспек тив та дали би корисні для світа висліди. Уряд чекає на відповідь Гітлєра, від якої залежить, чи можна буде дальше вести пере говори та працювати для миру. Англійці не мають сумнівів щодо своїх зо- бовязань, вони приготовані на всякі можли- вости. АНГЛІЯ ПРИГОТОВАНА ДО ВІЙНИ. Опісля Чемберлен говорив про військову підготову. Реквізиції — ствердив він — е прикрі, але потреби держави стоять вище всього. Бритійські повітряні сили є в боєвому по- готівлі, протилетунська оборона розвинена і добре засоблена, летунські ескадри доведені до воєнного р ? вня, покликано помічні резерви, запорові бальони є на становищах, таксам о як корпуси обсерваторів. Оборона побереж гото ва, доповнена людьми, важні з військового по гляду точки мають запевнену охорону від мі ліції, сотень нац. оборони та територіальних військ. Коли почалась теперішня кріза, воєнна ма- ринарка була поважно приготована. Тепер вона готова виконати воєнні постанови. І в краю і закордоном пересунено боєві одиниці, щоб вони якнайскорше перед вибухом війни най шлися на своїх становищах, згідно з пляном. Цивільна і регіональна оборона е на воєн ній стопі. Все ілюструє загальне поготівля усім добре відоме. Про англійців говорять, що вони поволи рішаються, але якраз рішаться, то вже не спинюються. - Питання: мир чи війна ще не вирішене. Уряд є свідомий того, що працює для миру і не відступить ні на крок від лінії, яку визна чив собі. Посли часто переривали промову премієра оплесками. ДЕБАТА. Після Чемберлена промовляв в імені лей- буристів Ґрінвуд. Він ствердив, що його партія є за обороною права проти сили. Останній час, щоб агресії вже раз покінчалися; необхідно ви повнити обовязок супроти Польщі. На заклик Рузвелта през. Мосьц'цький відповів — Гітлєр ні; він е відповідальний за війну. Поовідник ліберальної Опозиції сер Сінк- лер приняв заяву премієра з вдовіллям. Годі йти до нових кріз, до щораз то нових домагань, „від вересня до вересня", треба вже раз з тим покінчити. Публична опінтя майже одноголосно підписується під закликами американського президента та бельгійського короля; відповідь польського президента американському ствер джує. що Польща готова приступити до пере говори. По засіданні, яке тривало 45 мінут, палата громад відложила засідання до 5. вересня; оче видно — уряд може скликати її також скорше. ПАЛАТА ЛЬОРДІВ відбула рівночасно засідання, на якому мін. Галіфакс зложив подібну заяву, опісля відло. жено засідання до 5. вересня. ПІСТ 9 39ХІДПІ91ШІІ. ПРОТИЛЕТУНСЬКА ОБОРОНА ВАТИКАНУ. РИМ. ПАТ. Урядовий комунікат взиває старших людей, жінок та дітей у більших мі- гтзх Льомб?рлії. Піємснту, Лігурії, Тосканії, Ляції,. Сардинії та Сииилії по змозі перенестись на села або до менших міст. У Римі погашено світляні реклами та по- заслонювано вистави крамниць. ВАТИКАН. ПАТ. У Чітта дель Ватікано вве дено засоби пасивної протилетунської оборо ни. На вулицях завішено сині лямпи. ТА- •> ' * о*.. - --Ч " V 1 ®-"""

Dilo

1939-08-31

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239582

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239582/$2

Д І Л О, четвер 31. серпня_1?32_ Ч. 197 Польща не загрожує Словаччині. ПОЛЬСЬКИЙ ПРОТЕСТ У БРАТИСЛАВІ. ВАРШАВА. ПАТ оголосив такий комунікат: 28. ц. м., після приходу німецьких військ на Словацьку територію „згідно з німецько-сло вацьким договором про ч охорону", словацьке радіо оголосило, що Словаччині загрожує не безпека від Польщі та закликало населення, щоб відносилось до німецького війська як до прия телів і помагало йому в боротьбі проти спіль ного ворога. Хвилина* яку вибрано у Словаччині, щоб проголосити Польщу ворогом того краю, го ворить сама про себе та доказує, що словаць кий уряд під впливом чужої держави не панує над положенням у краю. Польща не має ніяких ворожих намірів су проти словацького народу І держави, до якої ставиться приязно; тому мусить остерегти сло вацьке громадянство, щоб воно не стало пред метом свідомої фальшивої інформації. Польський уряд запротестував нині кате горично перед словацьким послом у Варшаві та через свого шарже д аффер у Братиславі —» проти тої відозви та проти ворожої акції, звер неної порти Польщі. ВРАЖІННЯ НІМЕЦЬКО! ОКУПАЦІЇ СЛОВАЧ ЧИНИ У МАДЯРЩИНІ. Французьке радіо повідомляє, що вхід ні- мепьких військ до Словаччини зробив зле вра- жіння у Мадярщині; мадяри того не сподівали ся. Зокрема прикре вражіння викликала вістка, що на словацьких землях, які е під німецькою окупацією, закрито мадярські часописи. ВАРШАВИ. ВАРШАВА. ПАТ. 25. ц. м. німці піддали польського консуля в Квїдзиню домовому а- гзштові; німецька поліція ввійшла до консуля ту і три дні наглядала консуля та пгрсонал ? онсуляту при праці та відпочинку. Щойно 29. ц. м. відставлено польського консуля поліцій- ним автом до польського генерального консу- ляту в Кенігсбергу. З огляду на те польська поліція відставить до німецької амбасади у Варшаві німецьких донсулів зі Львова та Тешина. Три німецькі диверсантські організації ВИКРИЛА ПОЛІЦІЯ В ПОЛЬЩІ. НА ШЛЕСЬКУ. ВАРШАВА. ПАТ. Поліція притримала нім ця Ганса Тіна, який їхав у самоході німецького консуляту в Катовицях разом з консулем та у- оядничкою консуляту; його здавна підозрівали у шпигунській діяльносте. Тін признався, що в членом нім. диверсантської організації, якою кермує старшина „охоронних штафет" з Бито- ма, Нерінґ. Та організація дістала 20 годинни кових бомб у 5-ох валізах, щоб виконати ди версантські акти у хвилині, коли бреслявське оадіо дасть знак. Поліція найшла 4 валізи з бомбами; пята зибухла у мешканні німця Полляка у Бєльську. У ПОЗНАНЩИНІ. Другу диверсантську організацію викрито в Познанщині. Вона складалася з кільканайця- тьох німців і мала 5 ручних скорострілів, 15 ре вольверів, 93 пачки набоїв, льонти, бомби, екра- зит та радіо, все те закопане в землі. КОЛО ЛОДЗІ. В околиці Лодзі викрито німецьку тайну організацію, яка мала чимало вибухового ма- теріялу в пушках від консерв, пістолети систе ми Вальтерта, радіоприймачі. Членами е кілька- найцятьох німців, польських та німецьких гро мадян. Німецький кооперативний банк у Лодзі, в якому найдено склад вибухових матеріялів та якого урядовець був членом організації, опе чатано. Нові постанови ґданського сенату. ҐДАНСЬК. ПАТ. Ґданський сенат видав де крет, який дає йому право замикати на деякий час крамниці або обмежувати години, в яких крамниці можуть бути відчинені. Йде про ма сові закупна харчів та предметів першої по треби. На основі іншого декрету заборонено уру- хомлювати самоходи й моторівки без окремого дозволу ґданської влади, 3 ґданської пристані випускають лиш порожні судна. ЗВІЛЬНЕНО ПОЛЯКІВ З ҐДАНСЬКИХ КОРА БЕЛЬНИХ ВАРСТАТІВ. ҐДАНСЬК. ПАТ Дирекція ґданських кора бельних варстатів виповіла працю всім поль ським робітникам (разом 200 осіб), затримуючи їм заробітки та особисті документи. ЗМОВА У ҐДАНСЬКУ? У Ґданську викрито плян замаху на тепе рішній провід вільного міста. Арештовано ба гато членів „охоронних штафет", деяких з них '^"щіслано до Берліна. ІНЦИДЕНТИ НА КОРДОШ. РИБНІК. ПАТ. В ночі з понеділка на вівто рок ватага німецьких диверсантів вдеолася на польську територію коло Щибліц, обстріляла будинки та кинула кількадесять ґранатів. Гра нична сторожа з військом прогнала диверсантів. ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ АКЦІОНАРІВ 1. ВЕРЕСНЯ. ВАРШАВА, ПАТ. 1. вересня зберуться за гайні збори акціонерів Польського Банку, яким рада банку предложить проект перехідних при писів до статуту банку, що їх ухвалила на за вданні 29. ц. м. У теперііиній ситуації норми, що означують иежі діяльности банку е замало елястичні. щоб банк міг у відповідному темпі пристосуватися до потреб грошевого рийку і господарського життя на кредит. Діяльности Польського Банку не можуть вигати постанови, які годі змінити без довгої процедури. Новий проект дає ралі банку прищити і знизити квоти, які означують ргми емісійної та кредитової діяльности банку. Зміни кредитових контингентів до купна проц. пгшерів, скарбових білетів та термінових позичок і отвертого кре диту так само як і емісійного кредиту будуть відбуватися так як дотепер, на основі постанови ради банку, гатвеодженої міністоом скарбу. Коифіската „Діла". _ Вчорашнє <196) число „Діла" підпало кон- сЬіскаті за статтю п. н. „Кез іисіісаіа рго уєгі- Іаіе ЬаЬеІиг" від слів: „Одначе тут..." до кінця статті. Поліція забрала видрукований наклад, ми видали другий. Ш згинув у Торгові? ЖЕРТВИ ВИБУХУ НА ТАРНІВСЬКОМУ ДВІРЦІ. ТАРНІВ. ПАТ. У звязку з катастрофою на тарнівському двірці ПАТ подає листу убитих: Больський Станислав — робітник, Бєрнат Ме- числав, Боєм Ізраель Кінвас, Бєняк Володислав, Цимпівна Марія, Дудек Йосип, Налєпівна Ста- нислава, Колоська Станислава, Пара Адам, Под- ставна Розалія, Реґуйа Йосип, Врубель Воло дислав, Зяя Янина. Ще не устійнено прізвищ трьох убитих мужчин і двох жінок. і . , —О— '! Мобілізація В ДАНІЇ. СТОКГОЛЬМ. ПАТ. Німеччина запевнила Данію, що пошанує її невтральність, але не зва* жаючи на те, Данія покликала під зброю 25.000 людей до протилетунської оборони та вменшу вала на те 5,000.000 корон. Коли положення за» гостриться, змобілізуе ще 4 річних. В НОРВЕГІЇ. СТОКГОЛЬМ. ПАТ. Як подають з Осльо, у Норвегії покликали під зброю б річників ре зерви маринарки та приведено до боевого по« готівля воєнні кораблі 1 прибережні укріплення. Затримано під зброєю летунів, яких мали те пер звільнити. ___< ВИСЛІД ФРАНКО-ТУРЕЦЬКИХ ШТАБОВИХ РОЗМОВ. ЦАРГОРОД. ПАТ. Штабові розмови між Францією та Туреччиною закінчились" повний порозумінням. Ствердив це шеф турецької мі сії ґен. Орсе, що вернувся з Льондону й Пари- жа та ще у вівторок зложив звіт свому урядові. МІСІЯ ГЕНЕРАЛА ВЕҐАНА. " > ПАРИЖ. ПАТ. Ґен. Веґан виїхав з Парижа до Бейруту; уряд поручив йому спеціальну мі' сію на Далекому Сході. Перед виїздом приняв його през. Лєбрен СССР ЩЕ НЕ РАТИФІКУВАВ ПАКТУ НЕАҐРЕ-" СІІ З НІМЕЧЧИНОЮ. МОСКВА. РАЙТЕР. Найвища рада СССР не ратифікує пакту неаґресії зі СССР цього місяця. У цьому факті добачують зусилля, щоб спинити Німеччину, заки опрацюють плян мир ної полагоди теперішнього конфлікту. НАЙВИЩА РАДА СССР. МОСКВА. ПАТ. На засіданні найвищої ради СССР поладнано лише справу рільничого по-, датку, який одноголосно підвищено на внесок уряду. На черговому засіданні, 31. ц. м. предло- жать раді законопроект про військову службу. Справу ратифікації пакту неаґресії з Німеччи ною відложено. На основі перехідних приписів на раду пе реходять такі справи, які дотепер належали до компетенції загальних зборів: затвердження річ них звітів, білянсу, рахунку зисків і страт та проектованого закладсвого поділу і ліквідації банку. Дотеттепішня процедура вимагала пги зміні статуту постанови загальних зборів, затвердже ної законояатним актом. Загальні зб^ри вима гають п<^али"х фіома г ьностей. т^му тепер цю комп-те"цію пе^е^ако на оалу, ятсої постанова тзкож вимагає затвердження законодатної влади. Мандати членів ради з вибору, їхніх за- ступниК'в та членів певіз 5,4 ної комісії і їхніх заступників продовжать до чергових — 31. гру дня 1941. Міністер скаобу у порозумінні з пре зидентом Польського Банку може продовжити а5о скоротити той ре г инеиь; його постанову мусить затвердити закоиодатна влада. НІМЕЦЬКІ ЛІТАКИ НАД ПОЛЬСЬКИМ ПОГРА- НИЧЧАМ. ВАРШАВА. ПАТ. У вівторок в' год. 10.20 у Стшеличі (5 км. ві кордону, на Поморі) появив ся німецький літак, який вернувся, коли поль ські гармати вистрілили на осторогу. Так само вернувся у сторону Ґданська нЬ мецький тримоторовий Юнкере, що появвився в ґод. 1в.45 над Редловом. —0—' НЕ ВІЛЬНО ПІДНОСИТИ ЦІНИ ТРАНСПОРТУ. ВАРШАВА. ПАТ. Трапились випадки, що несовісні одиниці брали вищі, ціни за перевіз осіб і товарів, ніж перед 24. ц. м. Урядовий коміса ріат Варшави остерігає, що згадані одиниці влада трактуватиме нарівні з харчевими спеку лянтами, яких висилають до Берези. КАРИ ЗА СПЕКУЛЯЦІЮ'. ВАРШАВА. ПАТ. В акції поборювання хар- чевої та більонової спекуляції дотепер замкне но в Березі Картузькій 24 особи, з того 8 з Вар шави, 1 з варшавського воєвідства, 4 з помор ського, 3 з лодзького, 3 з волинського та по од ній з келєцького і новоґрудського. Крім того чимало осіб покарано адміністративним шляхом. Влада дальше дбає про те, щоб ціни утри мались на теперішньому рівні та щоб хаочеві склади були яу.езд засо^"°ні,

Dilo

1939-08-31

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239582

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239582/$3

Ч. 197 ДІЛО, четвер 31. серпня Г933 ^ 9 дукторів у трамваєвій службі на випадок, як кондукторів покличуть до війська. — Під замітом цідвишки цін і поширювання поголосок, що ціни на товари йдуть вгору а- рештуївала поліція у вівторок 29. ц. м. з дору чення віцепрок. Чемеринського львівського купця Адама Пузяка (Склепінського 37). Влада веде енергійну акцію проти тих несовісних куп ців, які намагаються використати конюнктуру у звзку зі збільшеним» закупами споживчих товарів і підвищують піни на споживчі товари. ВІДГУКИ дня. вживає виключно ТУЇОК КАЛИНА <&> -бо+ьи. смакують, добре згаряють і є евої/ Це найкраща характеризація цілої пробле ми навчання для дівчат у Кеймбрідж. Гарний пол мусів вести довгу боротьбу за свої права в Кеймбрідж і хоч нині є вже там два жіночі коледжі, то таки студентка не дістає з кінце вим іспитом- означеного ступня, тільки його титул. Це формалістика, але найкраще свід чить про англійський консерватизм ї про те, як нерадо вони щось зміняють. ОСТАННІ ДНІ. День за днем пливе наше життя в Кейм брідж. Без огляду на невпинні дощі воно живе і барвне, та щойно коли зближається кінець побуту, погода усталюється і тепер головною атракцією стає річка Кем. Вона тепер повна всіляких човнів. Більшість з них це особливий рід, що створив єдиний спорт — павтінґ. Чо вен без весел, тільки студент у поставі ґондо- лієра попихає його вперед дрючком. З деяких човнів чути музику із кружків. У горішньому бігу ріки можна відшукати улюблене місце Байрона, який зрештою тут не дуже популяр ний. Найліпший доказ на це — відповідь льо- кая одному цікавому на питання, де кімната Байрона: „Мені, прикро, але я направду не знаю цього пана. Може він тепер на феріях". Студент з Кеймбрідж не обтяжений чужи нецьким балястом всезнайства. Йому це бай дуже. Таксамо йому байдуже, чи колись за кілька століть чужинці будуть питати за його кімнатою. Він, як і ті тисячі його товаришів, що століттями проходили крізь ті коледжі, від кидає всякий романтичний сентимент і голо- словні фрази. Зате в його крові свідомість своєї гордої раси каже вести йому життя ра дісне і тверезе, повне праці і зеселости. І в цьому Кеймбрідж справді — рай для нього. В трамваю. — 937 зол. срібним більоном знайшла полі ція в 5-ох горшках між брудним біллям у влас ника крамниці зі споживчими товарами Ісаака Чачкеса при вул. Жидівській в Тернополі. Полі ція забрала більон. В останніх кількох днях відчувало населення Тернополя велику недо стачу більону. Спекулянти, зокрема купці збіж жям, використовували наївність населення і платили за 20 зол. банкноти 17 зол. більоном. — Поліційного комісаря Світальського суд у- вільнив. У висліді розправи, що її переведено перед львівським судом проти поліційного аспі ранта Світальського та постерункового Піклов- ського, проголошено вчора присуд, яким Сві тальського звільнено від заміту зловживань, зновуж Пікловського суд засудив на 3 і пів ро ку вязниці з відібранням прав на 10 літ. — Змилосердився над „утікачем" із Німеччи ни. Авраам Бах із вул. Гетьманської-у Львові повідомив поліцію, що перед двома тижнями прийшов до нього якийсь чоловік і предста вився йому як утікач із Німеччини Йоахім ЇІІварц, мистець-маляр і просив грошевої підмо ги на фарби. Бах зібрав серед членів комітету 120 зол., які він передав „нещасній жертві". Мо жна собі уявити його збентеження, коли він пе ред кількома днями прочитав у часописах, що Шварца поліція арештувала, як міжнароднього злодія. Трамвай спинився на хвилину і прийняв якогось добре „завіяного" пасажира (це було ще перед забороною продажі алькоголю!). Па сажир викарабкався на площину і відсапнув: • — Фу! На рамені в нього сидів маленький цуцик незнаної раси, якась мішанина бульдоґа з осе ледцем. Розглядався цікаво довкола і час до часу лизаз свого пана в вухо. — Маєте, пане, папіроску? — звернувся власник пса до мене. — Прошу. — Дякую. Але ми так вишасталися, що на папіроски вже не стало. Думаю, певно був у компанії, видали всі гроші... Щож... Буває... Мій сопутник молодий чоловік, у синій блюзі, на голові кашкет, руки спрацьовані, темні, ніби шлюсар, ніби монтер. — Покликали мене до війська! — пояснив мені ситуацію. — Ну, щож, як іти то йти — мені то фук. Як треба битися, то треба. Але... ■— і тут його голос перейшов з „дур" на „моль" — з ким я його зіставлю, на кого я його лишу?!... — Кого? Батька, брата?! — Не маю. — А когож? — Його! — і показав на цуцика. .— Вже два дні прощаємось. Вчора ходили, нині знову пішли до ресторану. Зїли, випили добре, тіль ки — уявіть собі — пся креф не було ковба сок. Поховали вже, поховало б їх на Личакові. — Львівська хроніка. Вчора вполудне пові сився у свому мешканні при вул. Шумлянських Віталій Кравс, емеритований урядовець БҐК. Причина самогубства невідома. — Із захисту для малолітніх вязнів при вул. сз. Софії 58 уте кло вчора пополудні трьох хлопців, а саме Шму- лік Петро, Тома Кляйнгут і Петро Бойко. За втікачами шукає поліція. — Шифрі Гіршбавм вирвав якийсь злодій торбинку з рук із 10 зол. та почтовою книжечкою, ощадностевою на 320 зол. коли вона проходила Високим Замком і втік. — Петрові Бурякові украдено на пл. Кра ківській із кишені портфель з готівкою 74 зол. — Самогубством скінчив директор каси пові тового виділу в Перемишлянах Климентій Неґ- руш, який застрілився. Причина самогубства не відома СЛЮСАРСЬКІ ЗВЕДЕННЯ М.0ІШЕР ЛЬВІВ, УЛ.ФИЛИПАШЛЯИХЕРА 6. (&АВНА ШПИТАЛЬНАЗв) Ч.ТЕЛ. 257-10 виконують роботи конструкційні,бщівельні артистичні яктакож залізні сходи. ОСІБНИЙ ВОД» ЗАЛЮЗІЙ З БЛЯХИ ФАЛИ ОТОЇ-СТАЛЕВ ОЇ, РОЗСУВАНИХ КРАТ І ПРОЗОРИХ ЗАЛЮЗІЙ. — Убивство у Білці Шляхотській. Вчора ра но в Білці Шляхотській біля Львова Осип Віль- чинський, тамошній хлібороб посварився на ма єтковому тлі з 27-літньою Аґнесою Баштабин і підчас сварки убив ЇЇ вистрілом із револьвера. Відтак убивник пішов сам на поліційну стани цю та повідомив поліцію про свій злочин. — Жахлива смерть двоє дітей у Перемишлі. Вчора трапилася в Перемишлі жахлива подія. На подвірі складу будівельних матеріялів бави лося двоє дітей у віці 3 і пів та 4 роки. В одному менті мати, яка була сторожихою на тому скла ді, вийшла на подвіря, щоб дітям дати підвечі рок. Одначе дітей ніде не було. Щойно по яко мусь часі вона запримітила, що з гашеного ва пна, яким була виповнена яма на середині по двіря вистає дитяча рука. Майже непритомна з болю жінка кинулася на рятунок та добула з ями трупи дітей, обліплені вапном. По хвилині прибіг теж батько другої дитини. Розпука роди- А він так ковбаски любить'. І де я його, пане, оставлю?! Кажіть, де?!... — Може в когось' із знайомих?! — Знайомі! Вони добрі підчас мира. Тепер кожний до себе горне, а для мого Бабка, Боб. ця, Бобуся... І прослезився. Прийшла котрась" там зупинка ї молбйи'Й пасажир висів. Хитким кроком підійшов до поліціянта і щось говорив до нього. Видно, теж просив поради в своїм горю, бо раз-у-раз показував на пса і сумовито кивав головою. Я перейшов до середини воза і попав там на іншу розмову. Розмовляли дві якісь пані. — Прошу пані, як почали писати про ле- тунські наступй, як почали копати рови, ду маю — зле. Може біднятко пропасти. То я йо го з чоловіком на село. — Добре пані зробили. Все то на селі і скорше все можна дістати і таки на випадок чогось безпечніше. — Певно. А він так страшно курятину лю бить. Де я йому курятину тепер дістану І — Хто, муж? — Ні, мій малий.' — А кілько має рочків? — Три. — Так, так. А мама осталася на госпо дарстві... — О, «і його мама минулого року здохла. — Здох?... — Так, носатку дістала. — А хтож то той ваш малий? — „Фіфі" — чистий мальтанський пінч. Казав мені один ветеринар, що такого в цілім Львові нема. Ах, що то за песьо!... Галактіон Чіпка. чів була велитенсьха. Вся поміч виявилася спїз- нека. Тому що не було свідків, не можна бу" устійнити подробиць тієї трагедії. Імовірно од но з дітей упало до ями і друге намагалося йо го рятувати. Здогадуючися на підставі поло ження дітей в ямі, перша впала до вапна молод ша дитина, за нею щойно старша. Мундурки студентські і убрання до міри п оручае Ш АПІРА, Личаківська 1, львії — В таємних умовинах загинула 18-літня Лю- ся Пшибильська зі Сємьонек, пов. Моґільно. Пшибильська виїхала на ровері, що його пози чила від кравчині. Коли минуло кілька днів ' Пшибильська не верталась, повідомлено полі цію, що шукає за нею. Поліція відшукала в по близькому селі ровер, на якому Пшибильська виїхала з дому, але на її слід не натрапили. — До звишки цін пшениці дійшло на збіже- вій біржі в Ліверпулі внаслідок напруженого міжнароднього положення і вісток,, що фран цузький та бритійський уряд закуповують пше. ницю у великій кількости. — Знижку курсу фунта штерлінґів і зріст ці ни золота спричинила політична кріза у світі. Е Льондоні продали одного дня 161 штаб золс-* та вартости 740,000 фунтів по рекордовій ціні 161 шилінгів за унцію золота. — Спільне самогубство закоханих. З озера Пліса витягнули тіла 27-літнього Йосифа Гуме- нкжа та 19-літньої Софії Морачевської з кольо- нії Луцьк Ночарський, поставського повіту. Гу- менюк тримав Морачевську в обіймах, а їх тіла були обвязані шнуром. Закохані скочили до о- зера з жалю, що батьки не хотіли згодитися на їх подружжа. теететшшшш Бібліотека .,Д ІЛ А" ВОЛОДИМИР БІРЧАК НА НОВИХ ЗЕМЛЯХ ПОВІСТЬ Доля емігранта у Чехословаччині, Дія в Карпатській Україні. Боротьба за право фомддянстая і нову землю Ціна 2.50 зол. Дістанете у Ви давннптві „Діло" аЛоувсіх книгар шаг враю.

Dilo

1939-08-31

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239582

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239582/$4

V. Ч. 197 Д і Л О, четвер 31. серпня 1'Ь'І. чині перший розпочав на Волині годівлю жов тих лисів. Сьогодні на своїй годівельній фармі він має вже 20 штук самців і самиць та ЗО штук молодняку. Як кажуть, Соловейчук отримує багато замовлень на шкірки. Крілики й кози. Ті самі важкі умовкни го сподарювання змушують бідніших селян брати ся до годівлі кріликів та кіз. Покищо це но винка. На перешкоді розвиткові хатніх звірят стоять навіть деякі забобони. ВОДНІ ШЛЯХИ ВОЛИНІ. Водні шляхи Волині щасливо розпляновані самою природою. Головних річних артерій тут З: Стир, Горинь і Случ; усі вони впадають до Припяти. Отже вони не тільки звязують пів денну Волинь з північною та з цілим Поліссям, але через Припять і канали — з Ґданськом, Балтиком і Чорним Морем. Це теоретично, бо на практиці справа тро хи інакша. Покищо пароплави ходять лише по Стирі і то лише від Луцька до містечка Чарторийська. Урухомленню комунікації на всій довжині. Стира перешкоджують: у горіш-- ній його частині млин у Хриннкках, що відрі зує його від Берестечка, в долішній частині — мілини, які чекають на коштовну регуляцію русла. На Горині скасовано млини щойно в 1937 р. А Случ не хутко буде надаватися до пароплавства, Волині вже тепер потрібно 700 км. паро плавних рік і 1300 км, сплавних, а вона має всього: перших 220 і других 630 км. Щоб зро бити волинські ріки здібними до пароплавства, необхідно вложити в це діло, як обраховують, к. 5 міліонів золотих (крім Стира й Горині бе руть під увагу й річку Ікву від м. Торговиці до до Дубна). Про те, який великий рух міг би бути на волинських ріках, свідчить рух на обмеженому відтинку Стира (Луцьк-—Чарториськ). За 5—5 місяців маленькі пароплавики перевозять на цьому відтинку понад 220.000 пасажирів і 200.000 тон товарів. Якби пароплавство на Сти рі починалося від Берестечка і мало вихід у Припять, то кількість пасажирів і тонаж збіль шились би багато разів. Упароплавлення Стира й Горині на всій довжині мало б велике значіння для волин ського сільського господарства. Сьогодні екс порт з Волині плодів рільництва дуже утруд нює висока залізнича тарифа, що веде до обни- ження цін і страшенно бе по кишені хлібороба. Налагодження водних шляхів та здешевлення перевозу сильно підняли б заморене волинські рільництво. Надії, які покладають на камяний канал, що саме його тепер будують і що переріже обидві ріки (Стир у Старих Конях і Горинь у Висоцьку), щодо хліборобства Волині не зов сім оправдані. Канал, шо служитиме головним чином для експорту каміння, занадто далеко від найурожайнішої і найбагатшої південно- західньої частини Волині. Українські хлібороби, яким незорґанізо- ваний збут сільсько-господарських продуктів дуже дошкулює, все більше цікавляться шля хами Волині та експортом. С. С. 3^ ХАРЧЕВІ ЗА і'мишммші с „Г У Р Т" доставляє ло дому по гуртових п'нах Краєва Гуртівня. Сп. з о. п. Львів, Скарбківська 15. Тел. 211-26. ВІДДІЛИ НА ПРОВІНЦІЇ І ЛЕРСМИШЛЬ, Ягайломська 16, тел. 983. 625—/93 ТЕРНОПІЛЬ, Руська 13, тел. 283. С Т Р И Й, Римом 14, тел. 331. чтяшш ЗЄ=ЗЕ Д шгеіщін серед жт Кшщаі Щ МОСКВА, АТЕ. Більшість членів Найвищої Ради СССР та Ради Національностей прибула літаком До Москви на надзв.засідання Найвищої Ради СССР, що її скликано у звязку з ратифі- куванням совітсько-німецького пакту про неа- ґресію. Початок засідання був визначений на год. 14. Серед тих, що прибули на засідання Ради можна запримітити настрої повної дезорієнта ції. Делегати не вміють собі пояснити недавніх ходів уряду і партії, намагаючися за всяку ціну навязати контакт із членами ЦК. Тому, що бюро пропаганди не видало ніяких інструкцій, пар тійні головачі оминають усякі звягки з делега тами, щоб не рискувати власних поглядів на те му витвореної ситуації. Еттінґера Вальсам На Мозолі уживаємо проти нагнітків і порепаноТ шжірв Склад і виріб Аптика М. Еттїнґеоа 1444 Львів, пл. Ґолуховських 14. І1-»И НОРВЕГІЯ СКРІПЛЮЄ СВОЄ ПОБЕРЕЖЖЯ. ОСЛЬО, 29. 8. ПАТ. Норвезький уряд рішив скріпити охорону норвезького побережжя. Роз порядок торкається першого дивізіону контр- торпедовців, 4 і 5 дивізіону торпедовців та 2, ескадри летунських сил. У ФРАНЦІЇ ПРИСТОСОВУЮТЬ ТЕЛЄ-РАДІО- ФОНІЧНІ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ ДО ВІЙНИ. ПАРИЖ, ПАТ. Урядовий денник проголо сив три декрети міністерства народньої оборо ни, які управильнюють справу телеграфічної, те» лєфонічної, радіотелєґрафічної та радіофонія- ної кореспонденції підчас війни. АВДІЄНЦП У БРИТІЙСЬКОГО КОРОЛЯ. ЛЬОНДОН. ПАТ. Король приняв на довшій авд'єнції премієра Чемберлєна, опісля міністра війни Гора. Чемберлєн приняв провідника лей- буристіз Грінвуда та провідника ліберальної о. позиції Сінклєра _________ ЯПОНСЬКИЙ ТА КИТАЧСККИЙ АМБАСАДОР У БРИТІЙСЬКОМУ МІНХТЕостВІ ЗАКОРДОН НИХ СПРАВ. У понеділок вечором японський амбасадор відвідав брит. м-стві «иісордоннюс справ. Ще заки він вийшов, увійти- іуди китайський ам басадор. , ПОШТОВИЙ ЗВЯЗОК З НІМЕЧЧИНОЮ. ВАРШАВА. ПАТ. З огляду на деякі комун!- каційні труднощі, що їх викликали постанови німецької влади, кореспонденція до Німеччини може опізнитися. ' широкому СВІТІ ГОЛЯНДСЬКИЙ суд в Амстердамі оголосив банкротство банку Маннгаймера. НІМЕЦЬКИЙ корабель „Европа" не при чалив до Англії, як це було передбачено, лиш поспішно пливе до Німеччини. ЯПОНЦІ зістрілили — як твердить Домеї — 19 совітських літаків. СКАНДИНАВСЬКІ міністри закордонних справ відбудуть конференцію в. Осльо. ШВЕЦІЯ знов наладнала комунікацію з Ні меччиною; на добу відходить до Німеччини один шведський поїзд. і товчи ДЖ. О. КЕРБУД. 52 Герої шитої тік ПОВІСТЬ Переклала Ольга Сліпа. XVIII. У цій хвилині видалося Алянові, що ввесь світ нагло перемінився. В кімнаті було тихо, чути було лише прискорений віддих дівчини, коли вона звернувшись до вікна дивилася на лене сонячне сяйво, що заливало тундру. Алян чув, як Тотюк десь близько обори перекликався з Кеок, та чув веселий сміх Кеок коли вона йо му відповідала. Дрозд з сірою головкою приле тів на дах хати Соквени і почав співати. Здава лося немовби ці голоси озвалися саме тепер тут навмисне, щоб виспівувати невміруїцу красу, славу і над ; ю життя, та щоб висвободити тих двоє від того тягару, що наляг на їх душі. Марія Стендіш відвернулася від вікна з осяйними очима. •— Кожної днини прилітає тут дрозд і співає яа даху хати, — сказала вона. — Мабуть це тому, що ви тут, — Алян від повів. Дівчина подивилася на нього поважно. — Мені приходило таке на гадку. Бо знає те, я вірю в богато неймовірних оічей. Нема длч мене нічого кращого, як дух, що оживляє сер це пташки. Вминаючи, я бяжала б. щоби птати- ка співала поблизу мене, Брзнадійніс" не може бути така глибока, щоб спів пташки не досяг нув її Алян притакнув головою, замість відповіді. В ; н почувався дещо збентежений. Дівчина пони кнула двері, які він полишив відхилені і жестом запросила його сідати на крісло, де він сидія кілька хвилин тому. Вона сіла перша і усміхну лася до нього сумовито, напів з жалем та заго ворила: — Я була дуже дурна Те, що я хочу сказа ти вам тепер, я повинна була сказати вам на ко раблі. Але я боялася. Тепер я не боюся, тільки соромлюся, страшенно соромлюся виявиш вам правду. Але я не жалую, що справи пішли та ким ходом, бо інакше я не була б прийшла сюди на північ, а пе в~е — ваш світ, ваші люди і ви — це все значило дуже богато для мене. Ви зрозу мієте м°не. коли почуєте мою сповідь: — Ні. я цього не хочу — Алян спротивився майже гост°о. — Я не хочу, щоб ви ставили так справу. Якщо я можу допомогти вам, а ви бажаєте сказати мені як приятелеві — то це що інше. Я не хочу сповіді, бо це вхазув;\'ю б. що я не довіряю вам. — А ви довіряєте мені? — Так: так'дуже, що сонце потемніло б і спів пташок ніколи »-е Видавався би той сам, якби я вас знов втратив, так як я думав, що втратив вас після того, що сталося на кораблі. — Ох, чи ри це кажете наппавду? Ці слова були якимсь дипним зворушеним оклиуом . що зіпвйв"я з її уст і йому здавалося, що він бачить линте її очі, в лиці бл'дому як бі лі к^гки тундри, шо знаходилися поза нею. Зво- руітл"н т 'й тим. що рін нагм'літпгя сказати, він дивувався, чому вона така бліда. — Ви це кажете напрарлу? — повторили її уста поволі,. — по тім усім, що сталося навіть після... тієї частини листа,... що її Стем- під приніс вам вчора вв'ечір... Алян зачудувався. Як могла вона дізнатися про те, що як він думав — було тайною поміж ним і Стемпідом? Він почав здогадуватися, а дівчина збагнула його думку. — Ні, не від Стемпіда я про це знаю, — сказала вона. — Він мені не сказав. Це так при падково. А по тім листі ви дальше довіряєте мені? — Я мушу. Я був би нещасливий, якби не довіряз' вам. 1 наперекір всьому — я надіюся щастя. Я сказав собі, що те, що написане над підписом Ґпег?ма — це брехня. — Це не брехня — в цілосте. Але це не торкалося ані вас, ані мене. Це була ча стина листа писаного до Рослєнда. Він приси лав мені книжки до читання і через неувагу за лишив сторінку цього листа як знак в одній із книжок. Це не було нічого важного, коли про читати цілість. Друга половина сторінки є в носику черевика, що ви його не доручили Оле ні Мек Кормік. Це загально принятий жінками звичай випихати папером носик® черевиків з мягкої шкіри. Алян хотів кричати — викидати раменами і сміятися, як робили це останнього вечора під звук „том-томів" Емюк Тулик і Тотюк і богато інших, від самого щастя. Та голос Марії Стен діш, шо спокійним діловитим тоном продов'- жала своє оповідання, примусив його мовчати. Але не вихопилося увазі Марії Стендіш, яке вражіння викликало на ньому це просте пояс нення. про походження Ґрегамового листа. Шалі буде).

Dilo

1939-08-31

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239582

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239582/$5

НОВОВІДКРИТА РОБІТНО ФУТЕ. 3 поручається ..українській клієптелі. На окладі найдо- п л • • я бірніші шкіри краевого і зарраничного виробу по кон- Володимир Свістель і Ска • Рй - • • " * куренщйних пінах. Роб:тяю ведуть першорядні фа- при вуя. Ягайлонській 8, І. пов. 1621 хівці. Тел. 206-77. М2 Перед 25-ти р©с§&!Ж'3 0 Наслідки погрому австрійської армії надГнилою Липою. «далось би заснувати якусь централю у Льво ві, яка зорганізувала б продажу книжок. Ця організація мала б чи то мужів довіря, чи складниці по повітових осередках, зновуж по віт навязав би контакт з ідейнішими одиниця ми села, які маючи добру, цікаву та дешеву книжку в руках можуть ЇЇ з гарним успіхом поширювати по селах, а також маючи катальо- ґи всіх видавництв могли б полагоджувати за мовлення, чи то через централю, чи то просто у видавництвах. З власного досвіду можу ска зати, іцо незорґанізоване „засипування" ріж- ними виданнями наших установ чи приватних осі> що нераз навіть кілька разів посилають ту саму книжку, збуджує нехіть до купна книж ки, бо не кожному всяка книжка підходить. Головно селяни, яких експльоатують ріж- ні сектярі і пропагандисти, ставляться з недо- вірям до того роду продажі книжок. Часто поштою надходить нелегальщина, або і про вокатори прикидаються кольпортерами, а по- тім приходять сумні наслідки, так, що деякі філії „Просріти" заборонили вже виділовим чи талень купувати книжки у кольпортерів без попереднього порозуміння з філією. „Проду центи" книжок забувають, що бідний консу- мент може також має якийсь смак, може сам хоче вибрати собі якусь книжку, а пізніше на рікають,, що наражуються на кошти порта тощо.. Другою не менш важною справою є рекля- ма. Маю перед собою на столі кілька таких реклям-проспектів одного польського видав ництва. Почасти в нас вже це робить Україн ський Видавничий Інститут. Маючи таку рекля- му-проспект на якусь книжку не купую кота в мішку, але маю найдокладніші інформації про дану книжку і знаю де, яку і за кілько можу купити якусь книжку. Газетні рецензії можна переочити, зрештою не про кожну книжку Га зетний критик хоче видавати свій осуд. Таким робом кожний заінтересований легко міг би придбати таку книжку, яка йому подобається. Катальоґи книжок видавані раз у рік в місяці дешевої книжки не вистачають, бо поміщують майже самі старі речі. Чуємо, що „Червона Калина" мав на складі багато своїх видань і напевно знайшлося б багато людей доброї во лі, що купували б їх та не знають, які ще є, в якій ціні тощо, бо не кожному попаде під руку спис, а писати по кожну книжку до ви давництва у них нема часу. Якщо відповідні чинники зацікавляться тою справою та зорга нізують продаж книжок так, як в інших на родів вже давно е, тоді не буде висіти над ви давництвами мариво ліквідації і замість щурів і мишей книжки будуть читати широкі маси. о. Сидір Нагоевський. шились нею, бо прочитали її наголовок як „Ляхи". Щойно по перечитанні змісту показа лося, що це не „Ляхи", але „Лахи". Далі варто згадати, що о. Д. Танячкевич дуже побивався за тим, щоб вдови і малолітні сироти по священниках діставали якусь по стійну запомогу. Якже багато труду він по клав ,у цій справі! А вже коли о. Танячкевич у 1897. р. став послом до австрійської державної ради, він гаряче занявся долею нашого селянства та його кривдами. Кажуть, що як він раз добився авдіенції в цісаря Франца Йосифа і не вдово- ляючись його фразами, гарячо і завзято до магався справедливости, то цісар, що не звик був до такої „без респекту" поведінки, мусів аж кликати на поміч свою надвірну службу. В 1905. р. зорганізували о. Д. Танячкевич, М. Павлик і я український відділ на протиаль- когольній виставі в Будапешті. Ми рахували на те, що при тій нагоді може вдасться нам навязати взаємини з нашими закарпатськими братами, яких ми також візвали до участи. Одначе тамошня змадярзована інтелігенція на^-ь не показалася на тій виставі. На превеликий жаль, уже в найближчому 1906. році помер той великий народній діяч, той безкорисний, вічно бідний народній робіт ник і "ніхто ще досі не знайшовся, хто зясував би всі величезні його заслуги для нашого на- роднього відродження, зокрема в 60—70-их роках минулого століття. І тому мене до сліз зворушило, коли я перед кількома роками пропитав, що вдячна громада Закомаре від крила на його могилі памятник. Одначе о. Та- нячкевичеві належиться памятник у центрі на шого краю і я певний, що прийдешні поколін ня високо оцінять величезну, незвичайно ко рисну роботу того справжнього пробудника українського народу і ревного народнього ДІЯІ*Д. " Останні дні серпня 1914 року записались на сторінках всесвітньої та української історії ве ликою битвою між російськими та австрійськи ми військами у Східній Галичині над Гнилою Липою. Від 26. серпня 1914. р. починаючи, на селення нашої країни пережив'ало не хвилини і не години, але цілі дні та ночі спочатку триво гу, опісля жах воєнної хуртовини, що шаліла на нашій нещасній землі. У битві над Гнилою Липою станули були проти себе величезні армії: з Російського боку 292 піхотних куренів, 162 ескадрони; та 750 гар мат, по австрійській стороні 115 куренів, 91 ес кадрон та 376 гармат. Відношення сил було 3:1. Та не тільки числом, але також воєнною прак тикою, набутою у війні з Японією в 1904 році, російська армія значно перезищала австрій ського противника. Коли австрійські корпуси, що були під ко мандуванням генерала Брудермана, 16. серпня на цілому фронті рушили до наступу проти ро сіян, що згняли були австрійське Поділля, то вони не тільки не змогли стримати російського переможного наступу, не тільки воюючи пере- старілими методами, лишили на полі битви ти сячі трупів, десятки тисяч полонених та багато військового знаряддя, але попали ще в таку па ніку, що за два дні знад Гнилої Липи опинили ся аж під Львовом. Попереду всіх втікачів, по ширюючи серед інших військових частин неса мовитий переляк, неслися вітром на „задні по зиції" дивізії зложені з... расових мадярів'. Тільки нездарности російської розвідки, яка думала, що має перед собою не цілу армію, тільки передні сили " '-австрійців, ; 3-тя австрій ська армія вспіла таки урятувати частину своїх сил і засобів та дістатися на спокійні ще перед містя Львов'а. Комендант російської армії на фронті Гни лої Липи ген. Іванов зорієнтувався в дійсному становищі доволі пізно і щойно ЗО. серпня дав приказ своїм військам здоганяти розбиті авс трійські дивізії. Наступ відбувся величезними силами: даремно пробував стримати російські полчища 12-ий австрійський корпус. Знову як над Гнилою Липою, так і тепер розчарували ев'оєю трусістю мадярські вояки. 1. вересня в одній мадярській бригаді під Львовом вибухла серед гонведів така паніка, що цілий корпус мусів кинути фронт, подавшись у слід за мадя рами, які ганебно покинули свій боєвий відти нок і таким чином захитали цілим підльвів'- ським фронтом. З історії Українських Січових Стрільців знаємо, що в тих днях паніки у Льво* ві, коли вулицями міста мов біснуваті втікали пішки, на возах та кінно мадяри, проти моска лів вирушили були частини наших стрільців. Хоч лихо озброєні, вони не злякалися, не вті кали і точно виконали приказ. Уся стратегічна штука, вихвалюваного вій ськовими письменниками шефа австрійського генерального штабу Конрада Геце"ндорфа, нічо го не помогла. Всі спроби австрійського опору з метою захисту галицької столиці не повелися — 3. в'ересня росіяни вмашерували до Львова. Такі були наслідки великої невдачі австрійської армії над Гнилою Липою. По 25-ти роках галицька суспільність знову стоїть перед іспитом долі, бо воєнна загпоза з вини Німеччини знову нависла над Европою. / ДЕЩО З ЖИТТЯ ВОЛИНІ. ЕКОНОМІЧНИЙ ЖИВЧИК ВОЛИНСЬКИХ ШЛЯХІВ. Те, як сильно бє живчик битих шляхів Во лині, свідчить про темпо її економічного жит тя. Маємо тут на увазі лише шляхи биті — шосові. Коли кажемо про них, можуть нас ці кавити дві речі: відношення механічних возів до кінних та обтяження доріг тонажем. Зріст моторизації на волинських битих шляхах іде швидко вперед: коли в 1934. р. відношення кінних возів до механічних було на волинських шосах 9:1, то в минулому 1938. р. воно вже обнизилося до 4:1. Найбільше об тяження механічним рухом стверджено на шо- сі Ковель—Голоби—Луцьк. Поміри на шосах Волині ствердили, що найменший рух істнуе на шосі між Володавою (люблинське воєв.) і Дубечном на Любомель- щині (Волинь)". На цьому відтинку вага кінних і механічних возів на 1 кільометрі дороги за одну добу пересічно рівняється 217 тонам, а загально 100—300 тонам на добу. Найбільший рух на шосі Устилуг—Воло димир — Войниця — Луцьк — Олика — Кле- вань — Рівне — Гоща — Корець: пересічно 718 тон, а загально від 200 до 1900 тон на добу. Великий рух панув також на шосі Луцьк— Дубно—Кремянець (200—1200 тон), Дубно— Броди (200—1.000 т.), Ковель—Голоби—Луцьк (300—900 т.). СТАРІ „НОВИНКИ" В ДІЛЯНЦІ ГОДІВЛІ ЗВІРЯТ. Вівчарство. В старих часах, коли на верх ній, теплий одяг, килимчики, панчохи, рукави ці і т. д. вживали власної вовни хатнього пря дива, вівчарство займало поважне місце у дріб ному сільському господарстві. Не було такого селянського господарства, в якому не було б овець. З поширенням бавовни та тканин із неї, а також вати, виріб хатніх вовняних тканин, отже й годівля овець, зменшується. Сьогодні на Волині вже рідко в господарстві (крім По лісся) побачите вівці. Та роздрібнення селян ських господарств і державна політика в то му напрямі, щоб у найбільшій мірі використо вувати місцеві сирівці (вовну, лен тощо) при вели до того, що селяни знову повертаються до вівчарства. Ось цифри Гол. Статист. Уряду: на Волині в 1932. р. нараховували 168 017 шт. овець, у 1938. р. вже 276.858 штук, себто на 108.841 шт. чи на 65 відс. більше (зріст вів чарства в Польщі всього на 37 відс.). У відно шенні до 1937. р. число овець у Польщі зрос ло на 7 відс., на Волині на 16.1 відс. Одночас но зростають торговельні обороти вовною. На жаль, уся українська вовна переходить до фа брик через чужі руки — приватних перекупціз та організації. А наші люди часто-густб не знають, де знайти працю. Вовну, як сировець, використовує на місці (поза хатніми ткачами) польська пряд і льно-ткацька кооператива в Ковлі, а овечі шкіри має виправляти нова гар* барська кооператива в Дубечні на Любомель- щині. Бобри. Перед світовою війною в косто- пільському, сарненському, здолбунівському по віті було к. сто осель бобрів. У часі війни се ляни Й ВОЯКИ ВИНИТЦЯЛИ їх цілковито — одні задля шкірок, інші.' задля сала, яке буцім-то має лічничу силу. "ВГ'1933. р. біля Іванової До лини (каміноломи) зорганізовано резерват бобрів на 150 гект. У резерваті оселено 4 па ри канадійських бобрів. Сьогодні е вже їх 30 штук. їхні оселі знаходяться в долині річки Горкової. Вони відгороджені дротяною сіткою, за якою йде перша гребля; дальші греблі' у від далі 100 метр, і підносяться на 1 м. Центр боб рового резервату біля нечинного водного мли на, що носить назву „чортового". Годівля жовтих лисів. Малоземелля та злидні змушують волинян шукати нових дже рел прожитку. Отак інвалід Соловейчук на Луч- іРат * вечір ЗХШЗ - МЕРІДД І

Dilo

1939-08-31

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239582

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239582/$6

Я 1 -Л О. « тстррг ? -',1. серпня 19>' Ч. 197 ітхгггь поміркуйте / Гч ® 1 ' ..це вже кожним знає, що над пссту Елеґант краиісї немає... мовними 31 СЕРПЕНЬ ЧЕТВЕР От. ст. 18. серпня 1039. Фльсра і Лавра. Лат. Раймунда Нон. Сонце: схід 4.37, захід 18.1". Місяць: схід 19.04, захід 0.40. Завтра: 1. вересня. Пятншч> Ст. ст. 19. серпня 1939. Андрея Стр. мч. Лат. Еґідія. Сонце: схід 4.38, захід 18.09. Місяіць: схід 19.28, захід 7.51. -о- — УПРАВА ЮВЕНАТУ 00. РЕДЕМПТОРИ- СТІВ У ЗБОЇСКАХ повідомляє, що початок шкільного року відложений. Коли в Ювенаті пі- чнеться наука Дирекція повідомить про це у пресі. 1623 1—2 — При зміні меншання найкраще перевезе Ваші меблі „ГАРМА" Львів, Зздвірянська 20, тел. 111-21. 1571 —4 — До ВП. Передплатників творів Лесі Укра їнки. Повідомляємо ввічливо всіх наших ВП. Передплатників, що четвертий з черги то& Тво рів' Лесі Українки появиться 15-го вересня Ц- р. — а не при кінці серпня, як видавництво це проектувало. Просимо теж надсилати залеглі рати за вакаційні місяці. В-во ,Укр а їнська Кни- госпілка", Львів, вул. Обор. Львова 14. ' Т—З — Концесіоновані курси косметичні Стефанії Г 'аврисевич, Льв'ів, Сикстуська 14., тел. 272-18, під управою лікаря і інж. хем. дають право ве сти власне заведення. Практичні вправи у влас ній лябораторії. Вписи приймаємо. Інформації і проспекти на бажання даром. 1605 . —10 — Магазин постелі Р. Джала — Львів, Хору шини 5, поручзє ковдри, матраци — переробт лює ковдри по 4 зол., матраци по 6 зол. Прий має піря до прання, Тел. 294-81. 1022 1 -100 — Шкільний рік у школі Малої Семінарії у Львові не почнеться в дні- 3. вересня ц р. — Про початок шкільного року повідомлять за інтересованих окремою оповісткою у пресі. — Ця оповістка дотичить також і питомців Ма лої Семінарії. 1619,, 1—З — Вступні іспити до кляс філії ХУ -го ліцею та Гімназії у Львові відбудуться в днях 1. і 2. вересня ц. р. Передбачений також і інший ре- чинець. — Вписи до фахово-доповняючої дівочої школи Р; Ш. відбуваються щодня від 10—12 год, \ шк'ткч'и домівці при вул. Мохнацького 12. ГІ/"!''. >іг:сть дівчат, що скінчили всенародню школу та 14 рік життя. Здібні у кравецтві мо Ж"ТЬ ЗГОЛОСИТИСЯ до -приготовляючої кляси та кож без скінченої всенародньої школи. Наука триває три роки. Школа призначена для кра вецьких термінаторок. Рано термінують учени ці по кравеїтьких, капелюшницьких та інших робітнях споріднених фахів, які собі вишуку ють. а пополудні відбувається шкільна наука Предмети навчання діляться на теоретичні та практичні. Вчать: релігії, української і поль ської мови, кореспонденції, рахунків, книговод- ства, науки громадянства, шиття, крою, фахо вих рисунків, товарознавства, господарства, ва рення, гігієни, руханки та співу. У шкільних гуртксх організують сценічні вистави, концер ти, відчити й інші імпрези. Вчать кваліфіковані сили. Школа має концесію Міністерства і дає право на визволення після кінцевого й челядни- чого іспиту. Для замісцевих бурса. Прохання про інформації та приняття до бурси посилати на вул. Кохановського 59. Наука безплатна. Впи- сове 6 зол. річно. Оплата за науку варення 1 зол місячно. До вписів предложити: метрику або витяг, останнє свідоцтво і посвідку щіплення віспи. Початок науки, як в інших школах. — Упргва школи. — В цілому краю копають рови. На заклик влади у станиславівському воєвідстві ведуть у швидкому темпі копання протилетунських ро вів. В цій акції бере радо участь населення без ріжниці віроісповідання, віку й національности. У Станиславові копали рови представники вла ди й урядів із президентом м-ром Котлярчуком V проводі. На заклик президента Ряшева стану ло теж населення до копання ровів на терені міста. — В Бориславі й Дрогобичі почали копа ти протилетунські рови ще минулої суботи. Ак ція триває без упину. Населення працює добро вільно й безплатно. В Перемишлі вчора почали копати рови. — Контролю крамниць і цін предметів перше! погреби перевів у Львові воєвода Білик з город- »»? *( НІ. 31. серпня 1889. року. ПОЛІТИЧНА СИТУАЦІЯ В ЕВРОПІ. Півурядова, берлінська „Пост" в статті п. з. „За- гранична політика Італії і школа Навура" пише, що Німеччина давно була б вже дійшла до порозуміння з Францією, якби ця остання не числила на поміч Росії, щоб у спілці з нею розбити й знищити Німеч чину. Дружба Німеччини і Франції була б дуже ко рисна, але Росія не хоче ніякого приятеля, не хоче бути нічиїм довжником. Росія була доти союзником Німеччини, дони Німеччина була знаряддям в її ру ках; союзників рівних собі вона не може і не хоче мати, бо її пгяни за далеко сягають. Під Росією ро зуміти треба панславізм, ту силу, що підтримає ро сійську політику. Якби хто хотів оминути війни, в я- ній Італія боролась би побіч своїх союзників, то тре ба б Росії промостити дорогу до Азії і на Балкан. Щойно це могло б переродити правдивий характер Росії Ч зробити її нешкідливою для західної Европи. СНІГИ В АЛЬПАХ. В Альпях упали сніги і деякі місцевссти як Ган- штайн, Бренербад мають вже зовсім зимовий кра євид. ЕМІГРАЦІЯ ЖИДЇВ ДО АРГЕНТИНИ. „Києвлянин" повідмляє, що з околиць Камінця Подільського виеміґрувало до Аргентини дня 23. липня 825 жидів. Умсвини поселення дуже корисні. Кожна родина дістає у віддаленні 8 годин дороги від Буенос Айрес 25 гектарів орної землі, якої спла ту розкладають їм на довгі речинці ським старостою Клімовєцьким. Воєвода обї- хгв ріжні частини міста і «а основі своїх розмов з консументами ствердив, що нема жал ">6 на надм : рні ціни товарів, які є на тому самому рівні відповідно до подажі товарів. Воєвода був у к-'льканацятьох крамницях і ствердив, що мя- сарні мають доволі мяса, солонини та товщів. В багатьох випадках — підкреслює польська пре са — населення робить надмірні закупи харчів, зокрема цукру і соли. Тимчасом запаси були не обхідні для населення, щоб у звязку з коротки ми, найбільше 10-денними комунікаційними труднощами з причин, яких легко додуматися, - засобитись на той час у харчі. Воєвода ствер див теж достаточний запас соли в магазинах Братів Альбертинів. — Горожанська міліція обійме на днях служ бу у Львові, на що вже згодилась — як пише польська преса — влада. Горожанська міліція буде боротись передовсім зі спекуляцією купців. — У деяких трамваях у Львові їздять вже кондукторки, подібно як це було підчас світо вої війни. Дирекція міських трамваїв вишколює кондукторок, щоб вони могли заступити кон- Ю. Л-ИЙ. З Венірір - рв студентів. МИ ХОЧЕМО МИРУ! На відміну коротке політичне інтермеццо. В часі, коли ввесь європейський континент жи ве маривом війни, в Анґлії, бодай у Кеймбрідж пацифізм прибирає на силі. Його не треба ро зуміти як якусь велику ідею (бо ці гарні слова залишають англійці Европі), а основа його це англійський консерватизм. До всіх сучасних рухів в Европі ставляться англійці здавалось би байдуже. „Недовіря до головних ідей — пише Інґ у своїй „Англії", часто слідне в на шій історії. Нас не захопили хрестоносні похо ди, ми придивлялись радше до французької революції, марксизм зробив на нас мале вра- жіння, а большевизм захопив тільки духових маніяків." 'Тому і тепер виявом того „лишіть нас і світ у спокою" е пацифізм. На війну див ляться тут всі як на якийсь чудацький ритуал музеальної вартости, який все ще залякує Ев- оопу. Правда, англійська пацифістична пропа ганда серед нас — чужинців не дуже успішна, а все-ж один приклад з життя, з яким я зу стрівся, може застановити неодного. Це було по „ґардея-парті" в Крайст-Колє- джі, коли то один англійський студент відкрив мені свої пацифістичні симпатії та заявив, що він відмовиться йти до війська. Про такі ви падки я чув давніше, та ніколи не міг їм няти віри. І коли на моє питання, чи він буде боро нити свого краю підчас війни, я дістав відмов- ну відповідь, на хвилину всі наші континен тальні ідеї про закон боротьби розвіялись і щойно, коли виявилось, що мій знайомий — квекер, ситуація трохи вияснилась. Одна з засад тої релігійної секти це паци фізм. Та не тільки кзекри пацифісти, це на стрій загалу. Треба ще згадати вечорі в студентських клюбах, де що-вечора продовжуються кампа нії проти фашизму та Третьої Німеччини. Та це нічого нового — куди цікавіше становище молоді до теперішнього англійського уряду і премієра. Вона гостро атакує його і називає про-фашистівським. Та коли спитати: якого уряду вони хочуть, не можна від них дістати точної відповіді. З їх очей видно тільки повагу та віру у свою непохитну могутність. Про неї вони говорять нерадо і вже куди скоріше про свій незрівняний Кеймбрідж, тен- ніс. Найрадше слухають про якісь екзотичні для них краї на Сході Евоопи та їх звичаї СІРІ БУДНІ. Здається всім нагородила природа анґльо- саксонську расу .тільки забула поблагословити англійську землю, залишаючи її у вічному до щі та холоді, серед одноманітної різнини і під хмарним небом. Тому і прогулькам в околицю Кеймбріджу бракує ввесь чар континентально го літа і здебільша навіть нічого не видно ізза парою зайшлих вікон автобусів. Та нераз тра питься щось цікаве. От хочби катедра в Ілі. Ілі — це містечко Кромвелля і славної кате- дри. Серед понурої природи здіймається ви сокий божий хоам, простий і величавий своєю архітектурою. Крізь великі барвні вітражі па де світло на стрункі ґотицькі фігурки... без го- лов. Це слід часів Кромвеля і пуританів,' коли винищувано в церквах всі .статуї і шиби. В са мому містечку оглядаємо маленький дім вели кого Олівера. Наш англійський професор опо відає про цього єдиного диктатора в історії Анґлії та про його славу в народі, як носія но вих ліберальних ідей. Зрештою все одноманітне: краєвид і села, чи точніше містечка. По обох сторонах дороги денеде управна рілля, а денеде тільки зелена "левада. В Анґлії дуже багато неуправленої землі, бо збіжжя куди дешевше спроваджува ти з Канади. Тимто в Анґлії так багато спорто- вих площ і теннісових-грищ. Зрештою це край, де тільки 20% населення живе на селі. Серед дощу докочується автобус у Кейм брідж. Це час, коли навіть не можна грати в тенніс, може ідеальний час до науки. Та міні багатьома своїми питомими звичаями, обовя- зує в Кеймбрідж також „ті — тайм", „час на чай", наш підвечірок. Це час товариських гутірок. . Мій приятель запрошує мене і частує ки тайським чаєм, заявляючи тим свої ^гро-китай- ські симпатії. В сутінку, перед ватраном, пір нувши в бездонні фотелі, ми говоримо про що тільки- молоді люди можуть говорити. Про по літику і страви, про пресу і дівчат, про Кейм брідж і широкий світ. Хтось починає розповідати дотепи з Кейм брідж, які можуть мати сто років та ще нині всі сміються з них голосно. І нераз у тих до тепах можна багато пізнати з душі того сту дентського містечка. От хочби дотеп про професора, що „н$ признавав" студенток. Свої виклади він почи нав завсіди словами „джентельмен", не зверта ючись зовсім до присутніх дівчат.. І коли при кінці семестра трапилось, що на викладі були самі дівчата і тільки один студент, він почав виклад словами „сер". \

Dilo

1939-08-31

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239582

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239582/$7

Ч. 197 ДІЛ О, четвер 31. серпня 183 е ?- БЕЛЬГІЙЦІ ПОКИДАЮТЬ ФРАНЦІЮ. ПАРИЖ. ПАТ. Бельгійська амбасада в Па рижі взиває всіх бельгійців, які даешкають у Франції, вертатись домів, користаючи з нор мальної комунікації, яка може ускладнитися. о НАЧАЛЬНИЙ ВОЖД ГОЛЯНДСЬКИХ ЗБРОЙНИХ СИЛ. ГАГА. ПАТ. Щефа голяндського генераль ного штабу ґен. Рейндерса заіменовано началь ним вождом збройних сил на суші й на морі. о ІТАЛІЯ НЕ ЗМІНИЛА ВІДНОШЕННЯ ДО ЯПОНІ. ТОКІО. ДОМЕЇ. В понеділок в год. 14. іта лійський амбасадор відвідав мін. Аріту і запев нив його, що після німецько-совітського пакту відношення Італії до Японії не зміниться. При тій нагоді обговорено європейську ситуацію. о ОБМЕЖЕННЯ НА БРИТІЙСЬКИХ ВОДАХ. ЛЬОНДОН. ПАТ. Адміраліція видала низ ку постанов, які негайно входять у життя. Вони м. ін. обмежують ужиття світел та радія на ко раблях, дальше вводять примус брати пільота та піддають цілу плавбу контролі. о НА НІМЕЦЬКИХ КОРДОНАХ. БІЛГОРОД. ПАТ. Німецька влада замкнула югословянський кордон в І2. год. в ночі з 27. на 28. Ц. м. Також спинено коловий і піший рух. о РАДІЄВА ПРОМОВА ГОЛЯНДСЬКОІ КОРОЛЕВИ. ГАГА. ПАТ. Королева Вільгельміна виголо сила перед мікрофоном промову, в якій зясу- вала повагу ситуації та заявила, що на випадок конфлікту Голяндія збереже повну невтраль- ність. Королева вірить, що ні одна з воюючих сторін не буде старатися втягнути Голяндію до війни. У штж твішшшшшшша повідомляємо, що уділи фірм: ,ДЕНДРА" і „ВЛПНО" в цілости розпродані. уділи: ф-ми „СТАН Ь" (Озбрика залізних виробів), „Б У Г" (млин і тартак), , Т о П" „ГУРТ" (фабрика паперу) (Хрзсва Гартівня). ПРОМБАНК фінансова її орадцд Сумному станові нашого виДавнич. го пу ху, як і ліквідації В-ва „Червона Кч мяч" при святила наша преса цілу низку статт»й. Недо стача матеріяльних засобів громадянства стає головним аргументом. Сам цей факт заторкуе ширшу проблему, а саме: Чи ми, українці, лю бимо, чи не любимо друкованого слова? Ріжні автори статтей на свій лад підхо дять до цієї справи. Знаємо, що загальне зу божіння інтелігенції, яка щоденно зводить формальні бої за хліб насущний та часто-густо відмовляє собі навіть конечних річей, щоб якось звести КІНЦІ до купи, не дозволяє їй на такий люксус, як книжка. Так, це правда, але... не все; бо е багато людей доброї волі, які при всіх труднощах передплачують таки нераз кілька часописів та купують і люблять читати рідне слово. Але як мало таких! Сам я знаю навіть багато людей на добрих становищах, які могли- б передплачувати не один, але два чи всі три щоденники і то без ніякої втрати для себе, та... на жаль, не мають ані одного. Чому воно так? Відповідь ясна. Такі вони громадяни! Бо коли загал нашої ін телігенції бореться з матеріяльними трудноща ми — то щож сказати про село? Щож говори ти про життя безземельних або малоземельних селян, обтяжених часто численними родинами? Щож говорити про їх нужденне животіння, коли вони сьогодні бігають до хати, де ку риться з комина дим, щоб позичити вогню на розпал, світять деревляними скибками або ло єм — і це буденне явище. Заробітків нема, а як є, то по 80 сотиків денно, а ціна на госпо дарські продукти мала, аж смішно мала. А' всеж село нині читає розмірно дуже багато. Річ зрозуміла, що серед таких непригожих обставин не може цвисти замилування до дру кованого слова так, як повинно б. А проте справа таки рушила з мертвої точки. Село за чинає любити книжку й часопис. І хоч від уст відіймають собі люди тих кілька сотиків, а та ки купують часопис бодай раз у тиждень. 75 примірників „Христос Наша Сила", 75 примір ників „Кооперативної Родини", один щоден ник, один дводенник, кілька тижневиків та пе- ріодиків на 800 душ у селі — це вже поважний успіх у порівнянні з тим, що було колись. А при добрій організації продажі книжок можна це кількакратно побільшити. Можна помітити цікаве явище: коли місцевий кольпортер уже випродав усі часописи, то ті, яким не стало, відкуповують пізніше вже прочитані. Таксамо можна б поширювати спершу ма лі популярні книжечки, а згодом поважніші. В першій мірі треба б подумати над тим, чи не яят шчтттттт Д-Р КИРИЛО ТРИЛЬОВСЬКИЙ. Гвіздець. ГО Згадка про село Закомарє, що її я вичи тав у 2-ому числі „Українки" у статті „Наш курс", де селяни так зворушливо дякують гро мадянам із Золочева і вчительці Аннусі Цапій, викликала у мене спомини про мої хлопячі роки. Бо я прожив їх у сусідстві в Ожидові, де мій покійний батько був від 1873. р. аж до 1881. р. парохом. Закомарє, Ожидів та Під- лисся творять трикутник, між ними був ліс, по якому я нераз молодим хлопцем з рушнич кою в руках шибав собою. Підлисся — це міс це уродин Маркіяна Шашкевича, що співав і про „підлисецьку гору білу" і про той коло дязь студененький, що з нього тут і там воду тягне. І я з того колодязя пив водичку, пере буваючи на шкільних феріях у тамошнього пароха пок. о. Юстина Тарнавського, товари ша мого батька. ( Найважнішою особою, що вбилася мені у память, був покійний парох Закомаря о. Да нило Танячкевич, великий патріот і народолю бець. Але це ще мало: він був справжнім про буди' -ом українського національного руху в Галичині від початку 60-их років мин. століт тя. Ще в 1862. р. він оголосив у „Вечерницях" знамениту статтю про Тараса Шевченка, він зєднав на все для чисто українського напрям ку поета Юрія Федьковича, який йому на ве сілля прислав коровай, він організував по Гім назіях „Українські Громади" та піддержував взаємини з ними, він головно причинився до поширення в Галичині творів Т. Шевченка та взагалі українських видавництв, він належав до гс-овних пропаґаторів ідеї тверезости та проповідував про неї на церковних місіях, між ін. V 1875. о. в Ожидові. ' ■ Теперішнє навіть т. зв. інтелігентне поко ління мало що знає про Танячкевича, хоча це була незвичайно роботяща і цікава людина. Натягнувши священничу „папафійку" на голо ву і перевязавши себе, немов церковною „даль- матикою", вовняним пледом — працював о. Данило при столику днями і ночами, попива ючи чорну каву та курячи скручувані цигарки. Взимі хата була звичайно неопалена, бо він був на бідній „капелянії" і навіть не думав таратися за кращу парохію. В самому найкра щому мужеському віці о. Танячкевич стратив жінку, Костуню з Кириловичів. Були часи, що самі парохіяни харчували його, бо він, заня- тий публичними справами, не мав часу цим займатися. Він написав і видав велику силу статтей та брошур, про які мало хто тепер на віть знає, особливо його писання про ролю духовенства в суспільному житті, як ось нпр. брошуру п. н. „Скажім собі всю правду в очі". Та декотрі з них видавав він без підпису або під криптонімами, як ось одну, що вийшла коло 1875. р. під наголовком „Наші просвітні починки". Він зробив тут огляд усього того, що на тому полі до того часу зроблено та по дав плян, що ще треба зробити. Взагалі о. Та нячкевич сягав своїм зором далеко вперед та переганяв своїми поглядами і плянами своїх учасників, лишаючи їх далеко за собою. Хтож із теперішніх досілдників нашого не так то й далекого минулого памятае такі не величкі його брошурки, як „Старший народ ній турист" та „Молодший народній турист", видані ним також десь коло 1874. р., в яких він пропагував потребу подорожей по рідному краю та закликав робити записки з народніх уст •— пісень, казок, приповідок і т. д. Минуло аж кількадесять років, заки суспільність при знала потребу мандрівництва по рідному краю. А якже мало знайшлось озиниць. що справді зайнялися збиранням етнографічних матерія- лів! Бож наш загал повільно думає і повільно береться до роботи. Чиж не треба було чекати більше як 10 років, заки наш загал пізнав ва гу січової організації? А які труднощі мала у нас таки від своїх ще Недавно лугова органі зація, всі добре знаємо. Виглядає так, немовби ми мали — як ще перед 100 роками писав Маркіян Шашкевич — все „послідними бути"... Не диво, що сучасні не розуміли добре о. Данила Танячкевича і вважали його майже за якогось дивака. А він мав знамениті помисли, що їх при дрібці доброї волі нашого загалу можна було перевести в життя. І так він зало- жив у Закомарю касу ощадности під назвою „Закомарська Правда". (Я дуже цікавий, чи вона і досі — може дещо в іншій формі — ще істнує). А полягала вона ось у чому: Кожної неділі по Службі Божій мав священник від правити окремий акафист на користь тої уста нови і жертви, зложені при тій нагоді парохія- нами на тацу, мали йти до її каси. В той спо сіб призбирався би фонд на позички для най* бідніших парохіян. Було б дуже цікаво зна ти, чи і в краю такі каси повстали. В 1879. р. виголосив о. Данило Танячкевич у Золочеві виклад п. з. „Лахи". Він писав, що треба збирати всякі можливі відпадки, лахи, кавалки заліза і т..„п., щоб могти потім прода вати їх у більших кількостях і гроші з їх про дажі вживати на народні цілі. Як знаємо, деякі держави власне тепер таке саме роблять. Той його виклад „Лахи" вийшов і окремою кни жечкою з підпйсом: „Данило Танячкевич з За комаря, там, де велике болото". З тою книжеч кою вийшла раз кумедна історія. Одного разу директор одної польської гімназії казав зро бити ревізію у декотрих Гімназистів, чи нема у них яких заборонених книжок. І справді на велику радість знайшли книжечку і дуже вті- 1 І

Dilo

1939-08-31

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239582

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239582/$8

І-ГУЧ ДІЛО, пятииця 1. вересни 1939^ Ч. І98 У 1Ш ВБДВВОЇ Львів, ЗО. серпня 1939. У хвилині, коли якнайширші верстви гро мадянства єднають свої найбуденніші турботи >8 найдальшими думками про неясну майбут ність, перший обовязок преси, яка збирає всі Шістки і відзеркалюе масові настрої — зберег ли повагу тієї хвилини, не хвилювати своїх читачів непровіреними „сензаціями", якомога ,чесно і вірно інформувати про сьогочасні по- •дії. Таке велике і таємниче слово, як „війна", каже мимохіть усім нам'забувати про дотепе рішні порахунки, що їх ми мали як члени од ного народу, суспільної верстви, партії, або якогось гурта. Здається, не було ще такого моменту пе ред великою воєнною завірюхою, як нинішній, коли ми так мало можемо сказати про воєнні можливости, про розміри сподіваної війни та коли ми почуваємо себе такі безсильні супроти . подій, що можуть уже в найближчих днях пе ресунутися понад нашими головами. Але, зда ється, не було теж і такого моменту, що такі високі ставив би вимоги до особистої дисци пліни, вироблення і характеру кожного з нас, що вимагав би такого зІграння потреб одиниць з потребами загалу — як сьогоднішній. З ни нішнім днем вступаємо у добу, в якій і як оди ниці і як збірнота будемо здавати трудний іспит нашої зрілости. Мало хто з нас, без огляду на своє стано вище, на свою освіту і на свій досвід може їдати своїм найближчим якусь раду. Щонебудь скажемо, все те не перейде межі почувань, що прокидаються в людині у хвилині великої не безпеки, почувань, подиктованих передовсім свідомістю, що є такі стихійні явища, перед якими всі люди стають рівні. Війна — одне 'з таких стихійних лих, як велика повінь' або землетрус, що всилі розбудити в людині най- 'шляхотяіші почування та найнижчі пристра- гти. Не забуваймо, що кожний з нас власною, чисто людською поведінкою витворює довкола 'себе атмосферу, яка заважує на тому, чи лю ди підуть за своїми найшляхотнішими спону ками, щоб допомогати усім слабшим фізично й морально, чи теж використовуватимуть хви лини безладдя, метушні та чужої скрути для чисто егоїстичних, якнайнижчих цілей. Переживаємо хвилини, коли не час на о- креслені політичні міркування. Сьогодні най більше тверезі і найбільше досвідчені діячі, від яких залежить доля держав і народів, не вмі ють знайти у своїх спокійних кабінетах, у повній рівновазі духа — виходу, як рятувати бажаний для них мир. Тимбільше ми, звичайні смертники, що попали у крутіж передвоєнних подій і настроїв, не повинні силкуватися на по літичні „концепції", які замість скріпляти та зєднувати широку масу — можуть ще більше її розгубити і знесилити. Кожний з нас займає у громадянстві якесь становище, яке накладає на нього відповідний обовязок і саме цей обо вязок, а не інший, він повинен якнайсупокій- ніше і найсовісніше виконати, хочби навіть почував себе здатним до не знати яких висо ких діл. Наш політичний провід сказав ясно й не двозначно те, що вважав своїм політичним і громадянським обовязком напередодні важли вих подій сказати. Не затемнюймо ясних слів < простих обовязків високолетними, хочби і найкращими фразами! ,У великі хвилини, в я- ких слово „відповідальність" висувається на чоло всіх прикмет людини — нема вищих і кращих діл, як буденний приклад зразкових 5 чесних громадян, що виконують свій обовязок без огляду на особисті жертви. В нашій, українській дійоности ще одно слово — поруч відповідальносте — дйкодить до рішального значіння: послух. Послух нака зові тих, яких на провідні місця висунула на ша таки воля — це одночасно найкращий за сіб зберегти себе і зберегти збірноту. Не розі- бємось на ат.оми лише тоді, коли будемо як одиниці поводитися здисципліновано. Не за буваймо на це ні на мент, навіть у хвилинах справді важких! ВіІПІШІ! ҐД9Ш|[. ҐДАНСЬК, ЗО. 8. ПАТ. Внаслідок штучних труднощів, що їх створює ґданська влада, не випускаючи вагонів з терену Вільного Міста, ревізії поспішних посилок, вантажних, цілиіі особовий рух відбувається з помітним' усклад ненням. Поїзди на коротких віддалях спізня ються на кілька годин. Нпр. особовий поїзд, який відходить із Гданська в год. 15.15 та по їзд, який відходить із Ґданська в год. 17.23 прибув до Тчева з тригодинним спізненням. В останніх днях прибувають до Ґдині з Ґданська молоді поляки, які втікають відти перед насильством і терором, що його стосу- готь гітлерівці супроти поляків. Польському митному інспекторові Ґалю- ховському ґданські митні урядовці відібрали сьогодні на головному двірці у Ґданську ре вольвер. Ґданська влада затримала сьогодні в Со- потах залізничу дрезину, яка виїхала з Ґдан ська до Ґдині. КОМУНІКАЦІЯ З ҐДАНСЬКОМ. ' ҐДИНЯ. ПАТ. До вівтірка в полуднє кому нікація іміж Ґдинею та Ґданськом відбувала ся правильно. Припинено лиш автобусову ко мунікацію з Цопотом з огляду на пересліду вання польських кондукторів. Транзитні поїзди, які переходять крізь Ґдиню, курсують нормально, але ніхто ними не їздить. Також підміські поїзди з Ґданська та до Ґданська ходять правильно. З польської преси. Мир можна ще врятувати... . Риленське „Слово" з 29. VIII. містить та кий телефонат з Варшави: „В тутешніх політичних колах панує пе реконання, що відповідь анґлійського уря ду Німеччині, яку привіз до Берліна Гендер- сон, мало чим ріжниться від відомого пи сьма французького премієра Далядіє до канцлера Гітлєра. Якщо ця відповідь має в собі якісь контрпропозиції, то можна пе редбачити, що знову настане деяка перерва, в' часі якої Німеччина зможе передумати свої рішення. Коли в останніх днях здогадувались, що критична точка кризи може дійти вночі з понеділка на вівторок, то вчора політичні кола Варшави висловлювали здогад, ЩО ЦІ Відємні для Німеччини наслідки пакту неаґресії з Совітами. По всім ознакам підписання німецько-со- зітського пакту не вийшло Німеччині на здо- р овля. Антикомінтернівський фронт лежить, здається в румовищах, а московський пакт, що мав на його місце негайно ввійти в силу, большев'ицька Найвища Рада не знати ще чому не ратифікувала. „Найсильнішу реакцію викликав москов ський пакт — по словам статті А. Хшонщев- ського у варшавському „АБЦ" з ЗО. VIII. — в Японії. Кабінет барона Гірануми, що сим патизував з політикою держав „осі", усту пив. На чолі нов'ого уряду станув 68-літній генерал Нобоюкі Абе, заслужений вояка з часів російської війни ,що тримав себе досі осторонь від політики; теку міністра закор донних справ узяв' льондонський амбасадор Шіґеміцу, відомий як рішучий ворог Німеч чини. З цього факту виходить, що японська урядов'а криза — це справдішній переворот в японській політиці; Японія не тільки зір вала з Німеччиною, але старається також зміни будуть пізніше. В кожному випадку у Варшаві відкидають тепер гіпотезу, що збройний конфлікт у найближчих днях не минучий. Дум дать туг загально, що останні ходи Німеччини у справі припинення залізничого і портового руху з закордоном, не мають ніякого глибшого значіння ні політичного, ні стратегічного; це пропагандивні підсту пи, що мають на меті викликати великий гамір та шум у світі. Метою тієї німецької пропаганди ширити погляд, що Німеччина щойно тепер почала моблізацію під впли вом держав протинімецького фронту. Це очевидна неправда, бо мобілізація в Німеч чині почалась уже дов'олі давно" найти у прискореному темпі спільну мову з протинімецьким бльоком держав, у першу чергу з Англією. Анґлійсько-японське по розуміння зарисовується, як подає преса, чимраз виразніше; також японсько-амери канські взаємини в останніх днях значно покращали. Ці факти матимуть безперечно далекойдучі наслідки!. Велика Британія та Франція зможуть тепер перекинути велику частину своїх морських сил з Великого О- кеану на європейські моря. Яка тісна спів'- залежність подій в Азії на європейські по літичні відносини і навпаки, свідчить де марш італійського амбасадора в Токіо Ав- рітія який запевнив японський урят про те, що совітсько-німецький пакт в ні чому не змінює становища Італії до Японії та що Італія бажала б поглибити св'ої взає мини з Японією. Що Італія затривоженз — видно як на долоні. Дуже нея.тс тепер також стсиовищс Еспа- нії. Заповіджену на'6. вересня візиту генера ла Франка в Римі відкликали, а еспанський міністр закордонних справ ґен. Бейґбедер заявив офіціяльно французькому амібасадо- рові маршалові Петен, що Еспанія на випа док європейського конфлікту збереже в те перішніх умовинах повну невтральність". Що московський пакт неаґресії між Ні- мечичною та Совітами найшов якнайгірший відгомін в Югославії, єдиній слав'янській дер жаві, що не признає і не думає признати совіт ського режіму на території б. Росії, про це свідчать голоси всієї югославянської преси. В сучасній хвилині важко також ствердити — пише далі п. Хшонщевський, — в якій мірі Італія підтримує вимоги Гітлєра. в кожному випадку для поінформованих уже довший час нема сумніву, що Італія боїться тепер великої війни і не похочує боротись для забезпечення Третьому Райхові гегемонії в Европі. Отже білянс нової політики Гітлєра, що почалася з московським пактом на руїнах на- ціонал-соціялістичної ідеольоґії, цілком відєм- ний — стверджує згаданий автор статті в „АБЦ". Сталін зволікає. „Курієр Варшавск!" з 29. VIII. повідомляє з Риґи: „Згідно з повідомленнями з Москви, сен- зацією дня у совітській столиці буїв факт, що на засіданні IV-ої надзвичайної сесії Найвищої Ради СССР (совітського парля- менту) не ратифікували совітсько-німець кого пакту про неаґресію. При цьому ха рактеристичне, що Сталін (як це виходить з нарад Найвищої Ради) свідомо загаює з ратифікацією. Бо на засіданнях обох палат совітського парляменту вирішено 28. серп ня такий денний порядок нарад ^-ої сесії: 1) проект закону про всесоюзний хлібороб ський податок; 2) проект закону про обо- вязкову військову службу і 3) ратифікація совітсько-німецького пакту про неаґресію. Московські кола закордонних обсервато рів, пояснюючи пиняз'ий хід нарад совіт ського парламенту, однодушно підкреслю ють, що Сталін рішив грати на проволоку та не спішиться з ратифікацією совітсько- німецького пакту про неаґресію". иж просим!» пфдзззтм і стару адресу. Зміїаа апреті 51) сотихЗв. ) 1 ; к- і

Dilo

1939-09-01

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239583

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239583/$2

Ч. 198 Д 1 Л О,пг тниця 1. 1939. „Нерозумні та розумні славяни". Факт, що словацький премієр о. Тісо пого лився на те, щоб німецькі війська вмащерували на Словаччину і звідсіля разом зі словаками зачали боротьбу проти Польщі, сзідчить — як пише „Слово Народове" з ЗО. VIII. у статті під повищим наголовком — іпро те, що „незалеж ність Словаччини є просто фікцією", бо „Сло ваччиною правлять німці через перекуплених або подурнілих політиків з давньої партії о. Глінки". „Цей великий словацький патріот — пи ше далі ,,Слово Нар." — відзначався ціл ковитою недостачею політичного змислу. Він не виховав також ніодного політика, тільки ґрупу агітаторів і демаґоґів остан нього ґатунку, які при першій нагоді повели свою країну в німецьке ярмо". Також деякі поляки звязували якісь на ді! з цією партією — стверджує „Слово Наро дове" — і надіялися, що коли Польща допомо же розбити Чехословаччину, то дістане на пів день від Карпат Словаччину або полонофіль ську, або приєднану. до польоиофідьської Ма- дярщини Ці доморослі Бісмгрки навіть не уяв ляли собі, що розбиття ЧехослОваччини від дасть і Чехію і Словаччину і навіть Мадярщи- ну під німецькі впливи. Тепер — каже „Слово Народове" — ці Біс- марки може зрозуміють врешті правду, по тверджену подіями, що „кожний спір між народами, ш,о живуть між Балтиком і Чорним Морем та Адріити- ком виходить у користь Німеччини або Ро сії, залежно від того, котра з цих велико- держзв проявляє в даній хвилині більше динамізму у своїх займаницьких змаган нях". „Слово Народов'е" з признанням підкре слює вкінці політичний розум провідник* хор ватів Мачека, що уможливив згоду з сербам 1 » ка основі самоуправи в хосен державної ціпко- сти Югославії. Влада припинила часопис „Нове Село". Управа Видавничої Селянської Кооперати ви „Нове Село" у Львові дістала дня ЗО- серп ня ц. р. в год. 10. передполуднем від Город- ського Староства у Львові таке повідомлення: ЗіагозЬдго Сгосігкіе їилготлгзків. Ь. Рої. В. 5/1 — 43,39. №е Ь^ олуіє , сіпіа ЗО. мегрпіа 1939. 8іаго«Ь\го Сгоігкіе Ьмгошзкіе зкгезіа г іиі етуісіепсіі огаг гакагиіе йаівге^о луу<1а\уапіа сгазорівта „Молдге Зеїо" г зіесІгіЬгі 'иге іуигошіє , иі. Вопгіпікаіізка 11, ропіе^аі рггергоу/асїгопе йосЬойгепіа изіаіііу, іе піе тлгзгузсу г^озгепі гесіакіоггу о<£рол^іа(1аіа ^агипкот окгекіопут - КРАКІВ, ЗО. 8. ПАТ. Ранком 29. серпня ц. р. поліційна в'лада зліквідувала на терені ново- сандецького повіту німецький диверсійно-шпи гунський центр. Переведена ревізія дала великий доказовий матріял сильно диверсійного харак теру та доказу з ділянки шпигунства в користь Німеччини. Між іншим знайдено докази про пляя замаху на залізничий міст у Камінці. У ви- сліді переведених ревізій в Нов'ому Санчі й Хелмці, арештовано 14 польських громадян ні мецької національности та одного німецького громадянина. Провідниками центру були: Освальд Декер, Війна, яку може ще тямити дехто з живу чих сеніорів людства — це війна Австрії проти Сардинії та Франції з 1859. року, яка розпоча лась була 29. квітня. Головні битви зведено під Монтеґелльо (20. травня), під Маджентою (4. червня) та під Сольферіно (24. червня). Мир заключено в Ціріху 11. листопада. Громадянська війна у Злучених Державах Північної Америки, викликана знесенням не вільництва, тяглася від 1861—65. року. В 1861. р. розпочалася також війна Фран ції, Англії та Еспанії з Мексиком. Англія та Еспанія усунулися з тої війни вже в 1862. ро ці. Війна скінчилася щойно весною 1867. р. пов ним відворотом Франції та вбивством цісаря Максиміліяна. В січні 1864. р. розпочалась війна Австрії л Прусіею і Данією. Закінчено її миром, заклю- ченим у Відні в жовтні того самого року. Конфлікт між переможцями довів до вій ни Австрії з Прусіею та Італією. Ця війна була коротка. Розпочалася 22. червня 1866 р. (3. липня битва під Садовою, 20. липня битва під Ліссою), а вже 26. липня відбулося завішеяня зброї в Ніклясбурґу, 26. серпня заключено мир між Австрією та Прусіею у Празі, 3. жовтня мир між Австрією та Італією у Відні. Цілий піврік шаліла німецько-франпузька війна в 1870—71. р. Франція виповіла війну 19. липня 1870. р. Хоч німегька перемога під Се даном прийшла вже 2. вепесня, то Париж ка пітулював аж 29. січня 1871. року. Тоді відбу лося заміщення зброї та скінчилася властива війна. Проте мио заключено аж 10..травня 1871. у Франкфурті. Російсько-турецька війна почалась 22. червня 1877. р. і скінчилась заключенням миоа IV агі. 16. рга\уа ргазотуе|*о г «іпіа 21. XI. 1938 (Вг. II. К. Р. №. 89, рог. 608), а м'уйатуса піе сЬреїпії луагипкбмг, ргге\\а<ігіапусЬ V аг*. 19 р. 1. у/у±г\ суіоддтапеі изіатлгу. Осі пїпіеІ82Є) есуг)і рггузїи^иіе ^ус!а\УШС- ідАги осЬуоїапіе сіо ІІгг^йи ^оіе\убАгкіе|о Ілуотузкіе^о рггег ЗіагозЬуо СгоАгкіе Ь туош - зкіе Іегтіше 14-сІшо\уут, Іісгзс осі «іпїа па- 8ізрпе£о ро йог^сгепіи шшеізге) йесугі'і. — Зіагозіа Сгосігкі: Б-г Котиаїс! КНточгіескі. Управа Кооперативи „Нове Село" робить" відклик від цього рішення. о студ. фільосефії, замешкалий у Новому Санчі та Ма,кс Єнкнер. їх обох зловлено. У висліді слідстз'а у справі підложення бомби в Катовицях перед кількома днями полі ція арештувала німецького громадянина інж. Гербута Френцеля. Підчас слідства Френцель' вияснив, що від кількох днів йшла підготова до бомбових замахів на обєкти німецької мен- : 'п !тг ч иа Горішнім Шлеську. Підготова йшла в' порозумінні з Гестапо та партійними чинни ками. Небавом проголосять Сензаційні висліди того слідства. , в Сан Стефано 3. березня 1878. року. Одначе Австрія і Анґлія запротестували проти пунк- тацій цього миру і через те відбувся берлін ський конгрес, який признав Австро-Угорщині окупацію Босні та Герцеговини. Ця окупація розпочалася 29. липня 1878. р. і тягнулася два місяці. В 1885. році Сербія виповіла 13. жовтня ; - : йну Болгарії. Після болгарської перемоги під Сливницею (18. і 19. листопада) 20. листопада прийшло до завішення зброї, а 3. березня 1886. р. заключено мир у Букарешті. Японсько-китайська війна почалась в літі 1894. року і продовжалась до половини берез ня 1895. р. 17. квітня цього року заключено мир у Шімонесекі. Дуже коротка була війна Туреччини з Грецією в 1897. р. Туреччина виповіла війну 1 '/. квітня, а вже 19. травня відбулося завішен ня зброї. Це треба приписати швидким та рі шучим турецьким перемогам. Мир заключено в Царгороді 4. грудня 1897. року. В еспансько-американській війні перші во єнні кроки розпочали Злучені Держави 1. травня 1898. р., а вже в половині липня Еспа нія признала себе переможеною. Мир заклю чено в Парижі V грудні 1898. р. Війна Анґлії з бурами почалась у жовтні 1899. р. і закінчилась влучечнням бурської ре- публики до бритійської імперії в 1903. році. Російсько-японська війна розпочалась 9. лютого 1904. року, а мир заключено 5. вересня 1905. року. Італійсько-турецька війна в Триполісі тяг лася рік, віз 29. вересня 1911. р. до половини вересня 1912. року. Сербсько-болгарсько-греиько-туоецько-оу- 3 мунські війни почались 8. жовтня 1912. р. і за кінчились миром у Букарешті 10. серпня 1913. року. Велика війна в 1914. році, що почалась 2. серпня австро-сербським воєнним зудз^ом, сталася 4. VIII. світ, війною тоді, як Англія ста нула по боці Франції. Крім скандинав ських держав, Данії, Голяндії, Швайцарії та Еспанії — всі європейські держави взяли у- часть у світовій війні, що затяглася 4 роки, шаліла по всіх континентах та океанах і втяг нула у кривавий вир ще й Злучені Держави Північної Америки та Японію. Ця війна закін чилась цілою низкою мирових договорів: у Бересті Литовському (1918. р.) між Німеччиною та СССР і Україною, у Версаю (28. VI. 1919)" між,^Антантою та Німеччиною, в Сан-Жермені (10. IX. 1919) з Австрією, в Неї сюр Сен (27. XI. 1919) з Болгарією, у Тріяноні (4. VI. 1920) . з Мадярщиіною і в Севрі (10. VIII. 1920) з Ту реччиною. Після світової війни (в роках між 1914—' 1939) билися: Туреччина з Грецією, Польща з СССР, Італія з Абісинією, Японія з Китаєм. Тепер у звязку з агресією німецького ім періалізму нависло нове марево війни, може знову великої і може знову світової. о По широкому СВІТІ Латвійська рада міністрів видала поодино ким ресортам інструкції у звязку з теперішньою ситуацією, але не рішила не вживати ніяких над. звичайних засобів. Ґданський сенат заборонив вивозити дере во польської спілки „Паґед" та диспонувати ним. Польський пенклюб оголосив відозву до письменників світу у справі теперішньої агре сивної постави Німеччини. Подібну відозву ого лосив союз польських католицьких письменни ків та журналістів. Новий японський уряд мабуть наладнав співпрацю з Анґлією, Францією та Америкою. Французька влада починає в середу еваку ацію дітей та шкіл з Парижа. Югославянські журналісти покинули Бер* лін. Норвегія відступила ^Ід стерлінґовогб бльоку, подібно як Швеція та Фінляндія. Італійські часописи виходитимуть лиш н4 на 6-ох сторінках. Французький премієр Далядіе відбув роз- мову з ґен. Ґамлєном. У Швайцарії піддано військовим судай більшу частину установ публичного вжитку# 1 залізницю, пошту, телєґраф, шпиталі. Американський міністр скарбу Морґентав нечайно відїхав до Америки з Норвеґії, де про вів відпустку. По нього приїхав спеціально во єнний корабель. Мадярська поліція арештувала бб-ох няціо- нал-соціялістів, що намагались уладити мані' фестацію. / У Швеції будують протилетунеькі схорб* нища та розділюють газові маски. Часописи за- кликують населення щадити пливке паливо. Данський уряд заборонив вивіз деяких тканин, лякерів, барвників, дроту, каблю, тої* іців, кави, чаю, рижу, корінних товарів і ін. Скандинавські міністри закордонних справ відложили конференцію на кілька днів. Бельгійський король заборонив вивозити І Бельгії збіжжа, какао, какаове масло, юту, сі-, моходи, мотоциклі, ровери, акумулятори, опо-' ни, скіри, міль, кавчук і т. ін. Канадійці масово зголошуються до армії як добровольці. Голяндський уряд заборонив експорт нафти і нафтових продуктів. Новоіменований хорватський бая Іван Гу- бачіч зложив присягу. У голяндській Індії влада видала низку оборонних постанов. В Німеччині відкликано всі самоходові т» мотоциклеві перегони з огляду на недостачу бензини. ПОВОРОТ ПОЛЬСЬКОЇ ДЕЛЄҐАЦП ЗІ СССР. ВАРШАВА. ПАТ. Польський віцеміністр рільництва Кравульський приїхав з Москви дЗ Варшави. Інші члени польської делегації на со вітську хліборобську виставу залишилися ще на кілька днів у СССР. НІМЕЦЬКІ Й ІТАЛІЙСЬКІ КОРАБЛІ ПОКИНУ ЛИ РУМУНСЬКІ ПРИСТАНІ. БУКАРЕШТ. ПАТ. Німецькі й італійські кораблі, що є у румунських пристанях на Чор ному Морі й на Дунаю, дістали наказ відплисти до матірних пристаней. Оіквіщіі! ніщші рщші оиі'аііщі Війни нашої історичної епохи.

Dilo

1939-09-01

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239583

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239583/$3

4 Л ЇЛО, пятниця 1. вересня 1939. Ч. і 98 Ноші РІЗІЩ8И віаелдов Пігрвз В 'ИбЧІШ. ВАРШАВА, ЗО. 8. ПАТ. Німеччина веде від кількох місяців агресивну політику у відношен ні до Річипосполитої. Пресова кампанія, яка містить погрози провідних німецьких чинни ків. систематичне провокування прикордонних інцидентів, вкінці постійна концентрація змо- білізованих збройних сил на польській границі е виразним доказом того. Востаннє події на те рен! Вільного Міста звернені проти безсумнів- нівних прав та інтересів Річипосполитої та явні територіяльні претенсії Німеччини до Річипо сполитої не залишають сумнівів, що істнуе за гроза для Річипосполитої. Всі спроби конциліяційної акції, що її по чинали чи то високо поставлені особи, які пра цюють у користь мира, чи уряди держав за- приязнених із Польщею та оживлених тим са- П-резидент Річипосполитої видав розпорядок. І. У виконанні розпорядку в порозумінні з від повідними міністрами 1-шим днем е день 31. серпня 1939. Чергові дні числяться по черзі, як 2, 3, 4. і т. д. II. ПОКЛИКАННЯ ДО ЧИННОЇ ВІЙСЬКОВО! СЛУЖБИ. А. Покликую до чинної військової служби всіх тих старшин резерйи, загального опол чення і стану спочинку, підхорунжих резерви та загального ополчення, підстаршин, старших рядовиків і рядовиків резерви та загального ополчення, підстаршин у стані спочинку, всіх зачислених до помічної військової служби без уваги на вік, категорію здоровля та рід зброї (служби), які дістали білі мобілізаційні карти без червоного паска. Б. Покликані виконають приказ подорожі, поданий на 2. сторінці білої мобілізаційної кар ти, який вказує коли, де і в якій формації вій ськовій або невійськовій покликаний має зго лоситися, в який спосіб, піхотою або залізни цею і відбути подорож та що має зі собою за брати. Покликані, які є керманичами або власни ками і керманичами механічних поїздів та по думці одержаних поіменних карт покликання або проголошеного лляну бранки мають доста вити ті поїзди до бранкових комісій, повинні застосуватися до інформації*, поданих: в точці 3. на стор. 3. мобілізаційної карти. Ц. Покликані, які перед розплякатуванням ТТ*,0<Г0 оголошення ЯЙО ОДНОЧАСНО -> ппчтттг.ст^- м. РУДНИЦЬКИЙ. ВПоважаний Пане Професор! З Вашої прецікавої та цінної розвідки ре дакція, на жаль, скористати не може. Вона за довга й мав за багато фахового матеріялу, об ставленого відсилачами та цитатами, наче в науковій праці. Тому, що Ви звертаєтесь до нас з такими статтями не вперше і нам за кожним разом прикро Вам відмовляти, я вва жаю за свій обовязок пояснити ширше цю від мову. Фейлетон щоденника не повинен містити праць призначених для фахових журналів або для окремих видань, бо читачі часопису — ріжноманітні і тільки невеличка їх частина може користати із спеціяльних студій. У вели ких органах чужої преси істнують — як Ви сами це пригадуєте — теж спеціяльні фейлето ни, писані великими вченими чи письменника ми, але вони мають легку форму і зачіпають загальні ідеї, а не призбирують багато подро биць, не відсилають що-хвилини читача до джерел, не перевантажують тексту численними цитатами'. Австрійська преса з доби „Ноє Фроє Прессе" приносила нераз навіть нелегкі статті щодо теми та їх змісту, а проте вони завсіди мим духом, польський уряд приймав з повною апробатою, одначе вони не знайшли досі в ні мецького уряду ніякого відгомону. Супроти тих подій, зокрема після входу німецького війська в терен сусідньої держави Словаччини, польський уряд, проголосивши передтим постанови, приневолений сьогодні доповнити поготізля оборонними військовими розпорядками, відповідно до ситуації. Політика польського уряду, який не мав і не має до ніякої держави агресивних задумів, не зміниться. Бажання льояльної співпраці з у- сіми державами згг.йшло недавно вияв у від повіді Пана Президента Річипосполитої прези дентові Злучених Держав і воно найкраще ха рактеризує напрямні польської політики. о туванням цього оголошення дістали кольорові карти покликання, повинні виконати приказ подорожі, поданий в тих кольорових картах покликання. Д. 1) Старшини, підхорунжі, під старшини, старші рядовики і рядовики резерви до 40 року життя включно, які не дістали ні мобілізаційних карт, ані мобілізаційних синіх посвідок, повинні негайно зголоситися в тих командах районів доповнень, на яких терені у хвилині оголошен ня находяться. 2) Старшини, підхорунжі, підстаршини, старші рядовики і рядовики резерви та загаль ного ополчення, стану спочинку або зачислені до помічної військової служби, які дістали мо білізаційні карти та в часі проголошення того мобілізаційного арзпорядку з якихнебудь при чин їх не мають, повинні негайно зголоситися; ті, що памятають до яких одиниць дістали во ни мобілізаційний приділ, зголоситися до тих одиниць, — ті, що не памятають до якої оди ниці мобілізаційний приділ одержали — зго лоситися до тих команд району доповнень, на яких терені підчас проголошення знаходяться. Всі, що згідно з теперішнім проголошен ням т. Д. ідуть до одиниць, чи команд райо нів доповнень, повинні забрати зі собою всі військові документи і теж якщо мають особи сті виказки. Крім того ті, що у хвилині прого лошення знаходяться у місцевостях понад 20 км. від місця призначення, повинні перед від 'їздом зголоситися до найближчого громад ського уряду або поліційної станиці, в якій вони дістануть посвідки для переїзду заліз- ЯШВДЧІМ41АШ1ШІ' ШШШШїШШШИЯЖЯИНИІ шли характер „есеїв" — принагідного викла ду на один раз, якомога у свобідному тоні. Наші обставини приневолювали віддавна наших учених звертатися із своїми розвідками і до часописів, коли вони не могли знайти для них місця в наукових журналах. І виходило таке, що всілякі „причинки та матеріяли" по падали до фейлетону, а поважні журнали по мішували нераз довжелезні статті, з яких мож на було зробити тільки один Газетний фей летон. Великий фейлетон у часописі повинен бу ти достосований до смаку своїх читачів зовсім таксамо, як передовиця і новинки. Читач ча сопису не може заглиблюватися в подробиці ані роздумувати над дослідами, які вимагають фахової підготови. Чи це буде астрономія, хе- мія або фільольоґія, він хоче розуміти в чому річ якстій, подібно як у статті про японсько- китайську війну, хоч не знає нічого більше про Японію та Китай крім того, що вичитує щодня в газетних телеграмах. Ви можете нам відповісти, що часто зна ходите в наших фейлетонах речі занадто не стравні і мало цікаві Повірте, що ми сами знаємо про такі випачки і спочуваємо своїй поесі, яка .не може визволитись від звичаєвого права витвореного проти бажань і не для до бра більшости читачів На часопис мають вплив не тільки ті. шо його пелаґують. а ча- III. ВІДКЛИКАННЯ ВІДПУСТОК. А. Ті, що перебувають на часових відпуст ках: 1) старшини постійної служби, 2) підстар шини постійної служби і понадречинцеві, 3) підстаршини і рядовики, що відбувають засад- ничу військову службу, негайно повернуться до своїх частин. Б. Підстаршини і рядовики, постійно ур- льоповані з причини скорочення приписаного часу військової служби та які мають військові відпусткові документи, та мобілізаційних карт не дістали, негайно зголосяться до частин, як у точці II. згідно з інструкціями відпусткового документу. Ц. Підстаршини і рядовики постійно ур- льоповані з причини нездібности до військо вої служби, залишаться у місцях замешкання до того часу, який визначений на відпустко- вому документі і потім зголосяться в речинці і в місці, як т. II. згідно з відпустковою ін струкцією. IV. ПОКЛИКАННЯ ДО ЧИННОЇ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ НЕ ОБОВЯЗУЄ: 1. Старшин, підхорунжих, підстаршин, старших рядовиків і рядовиків, які мають: бі лі мобілізаційні карти з червоним паском і си ні мобілізаційні посвідки. 2. Всі ті старшини резерви понад 40 років життя загального ополчення і стану спочинку, підхорунжі, підстаршини, старші рядовики і рядовики загального ополчення, підстаршини у стані спочинку і зачислені до помічної вій- чкової служби, що не дістали взагалі мобілі заційних карт. 3. Особи, що мають відложене відбуття засадничої військової служби. Відложені зали шаються до дальших розпорядків на місцях замешкання. V. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗГОЛОШЕННЯ ДО ЧИННОЇ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ. Хто не зголоситься до чинної військової служби згідно з нинішнім проголошенням, бу де караний на основі розпорядків військового карного кодексу, який передбачує відповідно до кваліфікацій провини кару вязниці до нео значеного речинця, або кару смерти. Міністр військових справ. Варшава, ЗО. серпня 1939. АМЕРИКАНЦІ АРЕШТУВАЛИ 17-ОХ ПАСАЖИ РІВ НІМЕЦЬКОГО ПАРОПЛАВА., ^ЛЬОНДОН. ПАТ. Німецький пароплав „Бре мен". який у понеділок причалив до Ню Йорку з 1.600 пасажирами, дістав з Німеччини наказ негайно вертатися, не чекаючи на пасажирів, ні "ч вянтаж. Американська влада не дозволила на виїзд, лиш пепевела на кораблі ревізію за зброєю та шпигунами ї затоимала 17 осіб, щоб їх пе- ммпшвшюшшітвппі сто його матеріяльні та моральні проводатарі. Буває так, що не варт боротись проти помі щення якоїсь офіціяльної промови, споминів чи вражінь з подорожі людей', які замість пе редати свій рукопис до обєктивної оцінки ре дакції, вживають протекції „всесильних", щоб його безумовно помістити і не хотять почути щирого слова, що це Еарта. Не всі літературні та наукові твори підхо дять для часопису. Якби наприклад давати у фейлетоні переклади сучасних великих пись менників то можна б відстрашити читачів, що не стежать за модерною літературою, яка ви магає окремого зусилля. Наші всі фейлетони — випадкові тому, що наші засоби не дозво ляють нам замовляти систематично за гонора- рем статті у письменників чи публіцистів. Ми робимо, що можемо — себто виправ ляємо прислані тексти, щоб вони якомога бу ли грамотні, зрозумілі і не тяжкуваті. Якби Ви дозволили нам вирізати з Вашої розвідки но жичками те, що могло б вистачити на один фейлетон, то ми перевели б такий експери мент. Наші читачі напевне були б більше вдо волені таким ддним фейлетоном, але чи Ви погоджуєтесь? Найкраще було б усю довгу Вашу розвідку написати ще раз — просто і легко, зрікаючись того всього наукового ван тажу, що має тільки вартість для спеціялістів, які захотять пеоевірювати Вашу роботу. ■шанміи і

Dilo

1939-09-01

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239583

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239583/$4

Ч. 193 ДІЛО, пятниця 1. вересяя 1939. 5 ДЕЩО З ЖИТТЯ ВОЛИНІ. РЕМІСНИЦТВО ВОЛИНІ. Нарешті маємо точніші дані про ремісників Волині. Походять вони з офіційних джерел. Згідно з цими відомостями волинські ремісники під національним оглядом діляться так: україн ців 5.942, поляків 5.540, жидів 11.495, росіян 650, німців 409, чехів 480, турків 5. Загальне чилло варстатів сягає на Волині 24.504. Хоч ці дані походять із Ремісничої Палати, а проте щодо українців — вони не зовсім точні. Українців ремісників є на Волині значно більше: по-перше в числі 650 ..росіян" величезна біль шість „русскіх" українського походження, діти яких навертаються до рідного народу; по-друге втроє більше українців містечок і сіл займа ється ремеслом поруч із сільським господар ством. КАТОЛИЦЬКІ ДНІ НА ВОЛИНІ. Римо-католицьке духовенство Волині спіль но з єпархіяльним Інститутом Католицької Ак ції влаштовує „католицькі дні" по черзі в усіх латинських парохіях Волині. В цих урочисто стях візьмуть участь представники шкільної влади і війська. На програму „католицьких днів" складаються: богослуження, процесії, зібрання, промови і т. д. КВАРЦ І ШПАТ. Мінеральні багацтва Волині відомі й від шукування та експльоатація їх ведеться в що раз ширших розмірах. Між іншим ось недавно біля с. Мочулянка на Костопільгцині відкрито багаті їложжя кварцу і шпату (скалець. іслянд- ський). Лежать вони майже під самою поверх нею землі, тому експльоатація їх дуже легка. Відкриття кварцу і шпату в Мочулянці — неве лика несподіванка: ґеольоґи давно твердили, що на східньому кордоні Волині й українського Полісся чекають на розрібку величезні міне ральні скарби. Як ми вже подавали, на Косто- пільщині навіть проектують електричний млин до мелення кварцу. МЕХАНІЗАЦІЯ РІЛЬНИЦТВА. Більші й середні наші сільські господар ства щораз більше користають у праці з ріжних машин. Найбільш популярні й розповсюджені січкарки, віялки, кератові молотілки. Жнивар ки в дрібному селянському господарстві не рентуються. Зате в останньому часі дрібні хлібороби по чинають тягнутися до сівників, які не тільки прискорюють працю, але й більше рівноміоно й економно розсипують зерно. Приспішимо акцію поширення сівників постачання їх на лия иявиияиия і ДЖ. О. КЕРБУД. Герої ЗВІВТй! ТІОДН. ПОВІСТЬ" Переклала Ольга Сліпа. <— Я була в кімнаті Нев'едлук, коли я поба чила як Стемпід підніс цю кульку паперу з під логи, — сказала вона. — Я оглядала черевик кілька хвилин перед тим, жаліючи, що ви ли шили пару від нього на кораблі і десь певно то ді папір вилетів. Я бачила, як Стемпід прочиту вав папір і як його те письмо поразило. Пізні ше він поклав папір на столі і вийшов. Я пішла поглянути,, що він таке знайшов і ледви прочи тала кілька слів, як почула, що він вертається. Я поклала папір там, де він його був залишив, та скрилася в кімнаті Неведлук і бачила потім, як Стемпід пішо# з тим до вас. Не знаю чому я допустила до того. Я не мала причини. Ма буть була це лише інтуіція, а може це було то му, що в тій годині я була така лиха на себе, що я хотіла б була, щоб хтось з мене живцем шкіру зняв, та мабуть припускала, що цей знайдений Стемпідом папір доведе вас до то го. І я заслуговую на те! Я не варта ліпшої долі з ваших рук. — Алеж це неправда, — запереч.'-п Алян. — Лист був писаний до Рослєнда. Та не було відблиску його радости в її очах. — Краще, щоб воно було правдою, а все, що є правдою було фальшем — вона сказала спокійним безнадійним голосом. Я майже від дала б життя, щоб не бути нічим більше понад те, на що ті слова вказують: нечесна шпигунка, пільгових умовинах з кредитів міністерства рільництва. До м. року на Волині було всього 1.530 сівників. Від того часу дотепер число їх збіль шилося на 573. Це число каже, як ще низько стоїть хліборобська культура на Волині. Особливо прикро, що з пільгових умовин при набуванні сівників українці майже не ко ристають. „МАЦЄЖ ШКОЛЬНА" НА КОВЕЛЬЩИНІ На Волині вважають, що найбільш упо сліджені культурно й економічно передполіські повіти: ковельський і любомльський особливо надаються для ріжних експериментів. Власне цими повітами особливо заопікувалася „Ма- цєж Школьна", що літом ц. р. вела в ріжних місцевостях півкольонії. Тепер, від вересня, ковельський відділ „М. Ш." починає вести в ко вельському повіті аж 16 шкіл і 10 передшкіль для найбідніших дітей. А в поліських селах не треба цих дітей особливо шукати. Крім цього „М. Ш." будує 3 „освітні доми", а саме: в Ковлі, Пясечні й Сільцях Картеліських (зревіндиковане село). ТОРФОВИЩА ВОЛИНІ. Волинь має значні простори, що їх займа ють торфовища. Ці простори властиво лежать марно — ні трави, ні якоїбудь іншої користи. Голоси хліборобів, а за ними і преси, виклика ли зацікавлення волинським торфом серед ріж них чинників. Між іншим деякі міста думали гнати елєктрівні торфом, як найдешевшим па ливом. Проте справа експльоатації волинського торфу все стоїть на місці, бо вона оплатиться лише тоді, коли її вести на широку руку і коли торф буде використаний у найвищій мірі, вре шті коли якслід будуть експльоатувати заглиб лення по ньому, напр. для рибних господарств. В останньому часі волинськими торфови щами зацікавилося міністерство рільництва. Власне з його доручення представник міністер ства доконав дослідів торфу в повітах: лубен ському, луцькому, кремянецькому, володимир- ському й горохівському. Відтепер досліди ма ють вестися докладніше. Не чекаючи на висліди всіх цих дослідів та на майбутні заходи, українські хлібороби, користаючи з фахової літератури, поволі обер тають, де це можливе, торфи в урожайні сіно жаті. ВОЛИНСЬКИЙ ХМІЛЬ. Мшиця в цьому році пошкодила плянта- иіям хмелю на Волині. Урожай менший, ніж йо- чи якась інша злочинниця. Майже всяку заміну я прийняла б, на місце того, чим я дійсно є. Чи вкінці починаєте розуміти? — На жаль, не можу зрозуміти. Та наперекір свому запереченню, почув'ав Алян страх перед тим, що було поза її словами. Біль видний в її очах немов оксамитова імла, стискав його за серце. — Я розумію лише, який я рад, що ви тут, тішуся цим ще більше, як учора, нині зранку або годину тому. Дівчина схилила голову так, що ясне світло дня заграло промінням у її косах, а Алян по мітив 1 , як нагло затремтіли лискучі вії, що лежа ли на її лицях; нараз вона глибоко зідхнула та сплела рук» на колінах. — Чи не матимете нічого проти того, коли я попрошу вас, щоб ви спочатку оповіли мені про Джона Ґ; егама? — сказала вона лагіл-- — Я знаю дещо, га гадаю, що лекше буде ' і роз казувати про себе, якщо вчую це від вас тепер. Алян піднісся споглядаючи на неї. Дівчина сиділа, а світло гралося я її косах. Він підій шов до вікна і вернувся назад. Дівчина не змі нила своєї постави, чекала, щоб він говорив. Вона піднесла очі на його лице, а питання пе ред хз'илиною висказане словами, ясніло в тих очах так вмрязно, немов би вона повторла його вдруге слс-'-.ми. На Аляна найшло Нараз ба-' жання, заговорити до неї так, як ніколи ще досі не говорив він до ніякої другої людини і роз крити перед нею — лише перед нею одною — почування, які душа його я собі плекала богато років. На лиці дівчини крім очікування прояв лялося спочутливе напів-зрозуміння, а її очі аж потемніли від ваги хвилини. Вона була така гарна, що дивно зв'орушений Алян засміявся якимсь напів-здавленим сміхом захвату і ви тягнув рамейа до неї. го передбачували; слабший ніж у Галичині та на Холмщині. Проте рентовність волинського хмелю така безсумнівна й велика, що площа його плянта- цій рік-річно збільшується. В цьому році по верхня, занята хмелем, зросла до 2.100 га на загальну кількість у цілій Польщі 3.500 га. Во линь продукує 64 відсотки загальної кількости хмелю. В м. році ця волинська хмелярська про дукція рівнялася 35.000 кв. (загальний поль* ський збір 54.000 квінталів). Орґанізація волинських хмелярів уже роз почала кампанію, щоб утримати ціни на хмель на можливо високому рівні. ЦІННІ ПАМЯТКИ ОСТРОГА. Остріг. І в кого це слово не викликає ці лої фільми величних днів минувшини та його великих людей і чинів: кн. Константина Острозь кого, членів' Академії, друкаря Федоровича, пер шої друкованої біблії, вихованців школи і т. д.! І скільки цінних памяток Острога розграбова но, щезло, свідомо знищено! Добре, що зберег лася бодай оборонна башта недалеко церкви. Але, як довідуємося, дещо зберігає і сам собор. Є там цінний примірник біблії, оправле ний у дошки, обтягнені телячою скірою, викуп лений із книгозбірні Антона Гродовського. Як оповідають, церковний сторож рятував цю біб лію від большевиків, рискуючи життям. Є там ще й цінний 5-тираменний свічник з 1575 р. та ін. речі. ХЛІБОРОБИ БЕЗ ПІДРУЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. З приємністю треба ствердити, що наші пе редові хлібороби-селяни, які за останні 10 років підняли свої невеличкі господарства на висо кий щабель культури й дохідности, ввесь час кермувалися й кермуються порадами фахових книжок та часописів „Сільський Господар", „Сад і Город" і т. д. На жаль, від 15. березня ц. р. ці чисто фахові часописи до читачів не дохо дять. с. С. НОВИЙ ЯПОНСЬКИЙ УРЯД. ЛЬОН ДОН, ЗО. 8. З Токіо повідомляють, що сьогодні зложено новий японський уряд. Премієром і міністром закордонних оправ став ґен. Абе, мін. внутрішніх справ' та суспільної опіки — Гара, мін. фінансів — Аокі, мін. мариі- нарки — віцеадмірал Йошіда, мін. війни — ген. Гат а . Ґен. Гата був досі головним адютантом цісаря. Міністр маринарки був головним ко мендантом фльоти. Щодо преміера, то не спо діються, щоби він на довго затримав портфель міністра закордонних справ. Японська преса признає, що теперішній уряд буде змагати до компромісу з Великою Британією. — Здається, що тяжко мені буде змалюва ти так, щоб ви відчули, як дуже мій батько любив мою маму — сказав в'ін. — Вона помер ла, коли я був іще такий молодий, що вона за лишилася лише гарним сном у моїй памяті. Але для мого батька вона не вмерла ніколи і коли я ставав старший, то вона ставала все живішою і для мене. На наших мандрівках з батьком ми розмовляли про неї, немов би вона вичікувала нас з поворотом дома і мала витати нас, коли ми вернемось. І за кожним разом нашої ман дрівки, не міг мій батько ніколи пробувати дов гий час здалека від місця, де вона була похова на. Він називав домом ту малу кітловину під горою, зі співним водопадом, з раєм квіток і пташок у літі, що служили за товариство ма териній могилі, та тою великою первісною при родою довкола її могили, — яку мати так дуже любила. Була там також і хатина; мала хатка, захищена великою горою, де я народився. У тій хатці все було так, як мати у ній залишила, вмираючи. Повно слідів її заняття та її ручних робіток. У тому місці мій батько мав звичай сміятися і співати. Він мав гарний голос, що розходився по стоці гори. А коли я ставав старший, то дивним острахом наповнюз'ало мене те чудо, що моя покійна мама була така жива для батька, коли ми вертались до дому. Та ви немов чогось боїтеся, панно Стендіш! Так, це може видаватися таємне і застрашливе те пер, але воно було таке дійсне таке правдив'е, що я нераз не спав уночі, роздумуючи про те та бажаючи, щоб воно так не було! — То ви бажали великого гріха — сказала дівчина голосом тихим, що звучав ледвичутним шепотом у її розхилених устах. — Я хотіла б, щоби колись хтось мав таке почування длч мене- (Далі буде).

Dilo

1939-09-01

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239583

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239583/$5

Д ! Л О, пятммпя 1. вересня 1939. Ч. і 98 Сбсднання польських ву глевка: підприємств. НА ОСНОВІ МІНІСТЕРСЬКОГО РОЗПОРЯДКУ. ВАРШАВА, ПАТ. Міністр торговлі та про мислу у порозумінні з міністром скарбу покли кав до життя примусове обєднання вуглевих підприємств та їхніх союзів під назвою „На чальна організація вуглевого промислу". Завданням нової установи є: нормувати продукцію та збут вугілля у краю та закордо ном. її членами стають на основі згаданого роз порядку: 1. Унія польського гірничо-гутничого про мислу в Катовицях; 2. Рада гірничо-гутничих промисловців те- Іиинського ІІІлеську; 3. Польська військова конвенція у Катови цях; 4. Союз працедавців горішньо - шлеського гірничо-гутничого промислу в Катовицях; 5. Рада зїзду гірничих та гутничих проми словців домбровського басену в Сосновці. Ці розпорядки негайно входять в життя. Вони устійнюють, що Начальна орґанізація ву глевого промислу буде правною особою. її ста тут устійнить міністр торговлі та промислу у порозумінні скарбу. На його основі міністр тор говлі та промислу контролюватиме нову уста нову. Диверсанти на словацькому пограниччі НАПАД НА ПОЇЗД. ВАРШАВА, ПАТ. У словацькій місцевості Скаліте є диверсантська ватага, зложена з яких 100 осіб, озброєних у кріси та скоростріли; на рукавах носять диверсанти опаски зі свастика ми. Скоростріли диверсантів звернені на поль ську митну станицю. Та ватага напала на особовий поїзд в око лиці Чадчі 27. ц. м. Вона без сумніву попротл- нала телефонічні проводи на лінії Скаліте— Звардонь. 26. ц. м. командант словацько! жандармерії сумежного повіту, заявив командантові округи граничної сторожі Живєц, що словаки не бе руть участи у диверсантській акції; начальник чадецької округи заборонив їм. 28. ц. м. приїхало до Скалітого 11 словаць ких жандармів — як говорить місцеве населен ня, щоб приборкати диверсантів. Від того ста ну протипольське становище словаків зникло. іа БУДАПЕШТ, Авас. З огляду на німецькі до ліній Будапешт—Братислава та Будапешт— Військові транспорти у Словаччині, припинено Відень. залізничу комунікацію між Мадярщиною, Сло- ВІДЕНЬ, ПАТ. Від 31. ц. м. припинено рух ваччиною та Німеччиною. Дирекція мадярських суден з Відня долі Дунаєм, залізниць стверджує, що це відноситься також о Литва готова боронити своєї незалежноети та кевтральности ЗАЯВА ЛИТОВСЬКОГО ПРЕМІЄРА. КОВНО, ПАТ. Литовський премієр ґен. Чер- йїюс дав представникам преси інтервю, в якому схарактеризував становище Литви до міжна- родньої ситуації. Він сказав м. ін.: Міжнародня ситуація дуже напружена, мир в Европі загро- жений. Наша держава оголосила невтральність, наші збройні сили готові боронити незалежність Литви проти агресії з якогонебудь боку. З огля ду на те доповнено армію резервістами. Італія запевнює Єгипет. ІТАЛІЙСЬКІЙ ПОСОЛ У ЄГИПЕТСЬКОГО ПРЕМІЄРА. КАЇРО, ПАТ. Як подають з добре поінфор- добрі інтенції Італії супроти Єгипту, з яким Іта- йованих кол, італійський посол у Каїрі відвідав лійський уряд бажає жити у повній гармонії, єгипетського премієра та запевнив його про о Справа ратифікації німецько-еовітського пакту неаґресії. БЕРЛІН, ПАТ. „Діпльоматіш-Політіше Кор- приносить ту вістку, не бере під увагу обстави- респонденц" твердить, що проволока у ратифі- ни, що пакт входить у життя у хвилині, як його кації совітсько-німецького пакту неаґресії не підписали, зменшує його значіння. Закордонна преса, яка ' НІМЕЦЬКІ КОРАБЛІ ПЕРЕМАЛЬОВУЮТЬ НАПИСИ. САНТЯҐО ДЕ ЧІЛЄ, ПАТ. До Морторіео причалив корабель „Північно-німецького Льой- ду", „Діссельдорф", зі замаскованими горішні ми чердаками, замальованою назвою корабля та коминами перемальованими на краску одної англійської спілки. Корабель пливе до Европи. До Крістобалю причалив корабель „Ляйп- Ціґ" — замаскований, перемальований, зі за тертим написом. _______ ІТАЛІЙСЬКА ВЛАДА ВИДАЛИЛА ФРАН ЦУЗЬКОГО ЖУРНАЛІСТА. РИМ, ПАТ. Кореспондента французької а- ґенції „Радіо" видалено за те, що він неґатив- но оцінював провід італійської закордонної по літики. Його брата, кореспондента паризького „Журналю", видалили з Італії на початку серпня. _______ ЧИ ЮГОСЛАВІЯ ЗБЕРЕЖЕ СУПРОТИ НІМЕЧ ЧИНИ ПРИХИЛЬНУ НЕВТРАЛЬНІСТЬ? БЄЛГОРОД. Авас. ДНБ заявило, що на ви падок війни Югославія збереже прихильну нея- гра^ьність супроти Німеччини. На запит у тій справі компетентні бєлгородські чинники заячи ни, що такі інформації могли походити хіба від некомпетентних людей, які висловлювали хіба свій вданий погляд. аааааааааааааааааааааааааа аааааааааааа ПРИСИЛАЙТЕ ПЕРЕДПЛАТУ! Т7ТТТТТТТТУТТТТ¥ГТТТУТТ*ТТТТТТТТТТТТТ¥ • ■ 1 І ПОГОТІВЛЯ ПРОТИЛЕТУНСЬКОЇ ОБОРОНИ У ВАРШАВІ. ВАРШАВА, ПАТ. В суботу пізним вечором міністр військових справ впровадив поготівля протилетукської оборони у Варшаві; воно три» ватике аж до в : дклику. В повідомленні подано вказівки, як пово дитися підчас поготі~ля, підчас алярму та після алярму. КОНТРОЛЯ ПРОТИЛЕТУНСЬКОЇ ПІДГОТОВИ ДОМІВ. КРАКІВ, ПАТ. Міська управа Кракова пере веде в найближчому часі контролю, чи власни ки нерухомостей ввели в життя постанову з 25 ц. м. про протилетунську підготову. Власникам які не виконали приписів, загрожує грошева ка ра до 3.000 зол., З місяці вязниці або ці обі кари разом. НА ЗАЛІЗНИЧИХ ДВІРМЯХ НЕ ПРИЙМАЮТЬ БАГАЖУ НА ПЕРЕХОВАННЯ. ВАРШАВА, ПАТ. Окружна Ьаліішича ди рекція у Варшаві подає до відома, що постано влено ліквідацію всіх переховалень ручного ба* ґажу. на стаціях і в поїздах. В інтересі подорожних є, відібрати зложе ний багаж як найскорше. Коли вони того не зро блять, можуть наразитись на проволоку при відборі баґажу. ВИМАРШ НОВИХ ВІДДІЛІВ ЗІ ЛЬВОВА. ЛЬВІВ, ПАТ. В середу відбулась у Львові дефіляда військових відділів, які виїхали з мі ста. В год. 16,30 перші відділи увійшли на Ма рійську площу, де відібрав дефіляду ґен. Цу-. лявф у приявности представників влади. Зібра не на вулицях населення міста, прощало вояків оваційно. Дефіляда тривала 2 години. о ПРИКАЗ ДО ПОЛЬСЬКИХ СКАВТІВ ВАРШАВА, ПАТ. Начальники обох поль ських скавтових організацій (жіночої та муже- ської) видали наказ, щоб скавти І скавтки не гайно зголосилися до своїх або до найближ чих відділів. Інструкторки мають зголоситися в місцях службового приділу. о ЯЙЦЯ У ДОМАШНІХ ХАРЧЕВИХ ПРИПИСАХ, ПАТ звертає увагу, що у харчевих припа сах, які громадянство збирає на випадок війни, добре є купувати яйця, які тепер дуже дешеві а мають велику відживну вартість". РИБНІК, ПАТ. Минулої ночі з німецького боку обстріляно граничний відтинок біля Щи- ґловіц, зокрема фабрику „Ліґноза", опісля ки дали ґранати. Тої самої ночі будинки коло мит ного уряду у Вільчі Долішній. Громадянська сторожа відбила напали — втрат у людях не було. ПЖАСНИШ, ПАТ. Німецький скоростріл об стрілював кількома серіями станицю граничної сторожі Квасіли. ҐДИНЯ, ПАТ. В середу вечором зі сторони Цопоту стріляли німці зі скорострілів та крісів на Орлово. З польської сторони на те зареаґу- вали. КАТОВИЦІ, ПАТ. В середу вечором з ні мецького боку обстрілювали з! скооостріла це- гольню в Рибні, пов. Тарновські Гори. ДИВЕРСІЙНА АКЦІЯ НА ШЛЕСЬКУ. ' КАТОВИЦІ. ПАТ, подає зізнання німецько го студента Герберта Штенітля, який признався, що на доручення старшини ,.охоронних шта- Лет" хотів легко ушкодити бомбами німецькі будинки на Шлеську, щоб дати матеріял німець кій пропаганді. „РАДА МІНІСТРІВ ДЛЯ ОБОРОНИ НІМЕЧЧИНИ". БЕРЛІН, ПАТ. В середу вечором оголоше но декрет Гітлєра, яким покликано до життя „раду міністрів оборони держави" під прово дом Геоінґа. РІЖНІ ВІСТИ. ПОЛЬСЬКИЙ амбасадор в Анкарі відбув довшу розмову з турецьким міністром закорд справ. У ТУРЕЧЧИНІ відбулось національне свято. Б. АМЕРИКАНСЬКИЙ адмірал Стірлінґ за* явив у промові, що як вибухне війна, Америка мусить приступити до неї негайно. НОВИЙ БРИТІЙСЬКИЙ амбасадор у Ва шингтоні доручив повновласти Рузвельтові, опісля відбув з ним 2-годинну розмову. ПОЛЬСЬКА Академія Літератури видала до письменників цілого світу відозву з осудом ні.» мецьких переслідувань польської меншини. ФРАНЦУЗЬКИЙ корабель „Норманді" від- ложив виїзд з Ню-Йорку, на основі наказу з Парижа. БРИТІЙСЬКИЙ король перевів інспекцію міністерства війни та летунства. ПОЛЬСЬКА центральна комісія клясових професійних спілок, зголосила ііі|кі.строві су спільної опіки готовість співпраці в царині су спільної опіки. Той самий міністр пойняв пред ставників трьох проф. спілок умових службо' виків, які зголосилися до співпраці у проти- летунській обороні, опіці над родинами вояків ; евакуації дітей, бопотьбі з дефетизмом. СКАНДИНАВСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ міні- стрів закоолочних справ почалася в Осльо. В ІТАЛІЇ заборонено торгувати кавою, рекв? руючи всі ппинаси до війська. ФРАНЦУЗЬКИЙ амбасадор марш. Петен, відбув важну розмову з еспанським міністром закоол. споав. ФРАНЦУЗЬКИЙ премієр приняв шефів ґен. штабів аомії та маринарки. БРИТІЙСЬКИЙ уряд взиває населення, не купувати за багато харчів. У ФІНЛЯНДІЇ змобілізовано дальші контин- ґенти резервістів. АААААААААААААААААААААААААААААААААААААІ ШИРІТЬ НАШ ЧАСОПИС! \ і' і

Dilo

1939-09-01

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239583

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239583/$6

Ч 198 Д і Л О, пяїниця 1. верески 1939. 7 НОВИНКИ 1 ВЕРЕСЕНЬ П Я Т Н И Ц Я От. ст. 19. серпня 1939. Анщрея Отр. мч. Лат. Еґідія. Сонце: схід 4.38, захід 18.00. Місяць: охід 19.28, захід 7.51. Завтра: 2. вересня: Субота. От. ст. 20. серпня 1039. Самуїла пр. Лат. Стефана кор. Сонце: схід 4.40, захід 18.07, Місяць: охід 19.53, захід 8.54. _ УПРАВА ЮВЕНАТУ ОО. РЕДЕМПТОРИ- СТІВ У ЗБОЇСКАХ повідомляє, що початок шкільного року відложений. Коли в Ювензті пі- чнеться наука Дирекція повідомить про це у пресі. 2 —■ Футра жіночі, мужеські, лиси, пелєринйи готові і на замовлення поручае Юліян Глушев- ський, Львів, площа Капітульна З, І. пов., теле фон 254-46. Товар на складі. 135 —? — Шкільний рік у школі Малої Семінарії V Львові не почнеться в дні 3. вересня ц р. — Про початок шкільного року повідомлять за інтересованих окремою оповісткою у пресі. Ця оповістка дотичить також і питомців Ма лої Семінарії. ^619 і З — Календар „Дніпро" на 1940-ий рік (річник 17-ий), видання Українського Т-ва Допомоги Емігрантам у Львовї, вже вийшов з друку й ро зісланий відіборцям. Ціна календаря 1.50 зол. — Вже вийшов Календар „Сільський Госпо дар" На 1940 рік та продається по 1.50 зол. в' усіх українських книгарнях, повітових філіях „Сільського Господаря", Союзах Кооператив і Районових Молочарнях. У цій великій книзі господарського знання, що має 220 стор. друку і 64 ілюстрацій, є десятки статтей з усяких ді лянок господарства, зокрема статті про воєн ні чинитьби, причинки для родин вояків та все інше, що потрібне у наших часах. Книжка не обхідна для кожної української господарської рідні. — Опера підчас Східних Торгів. Підчас Схід них Торгів Міський Театр дає три /іопуляряі опери, а саме 3. вересня „Гальку" Монюшка, 5. вересня „Кавалерія Рустікана" Масканія і „Па яци" Лєоикаваля під кермою Ст. Драбіка. В „Гальці" виступлять: Стан. Завадзька, Ст. Дра- бік, Зенон Дольницький і Адам Мазанек. Дири гент Адам Должицький. — Передпродажу театральних білетів перене сли від 1. вересня з льокалю при в*ул. Кілін- ського до приміщення ПБП „Ор'біс" при пл. Марійській ч. 5. у Львові. Каси продаватимуть білети від год. 9. рано до год. 20. вечором. Бі- лєтова каса в театрі від год. 10—12 і від 14—17 Те 18-—20,30. — До відома тих, що припроваджують коні 50 бранки. Ліґа Охорони Зв'Ірят звертає увагу власникам, які припроваджують коні до бран ки, щоб вони забрали зі собою бодай південну пайку харчів для коней, бо коні щойно тоді, коли їх перейме влада та приділить до відпо відних частин, дістають правильно поживу та залишаються на опіці війська. — Число термінаторів у ремеслі устійнив тер нопільський воєвода окремим розпорядком згідно з такими нормами: Власник ремісничого иарстату — майстер — може взяти на науку ремесла одного ученика-термінатора; якщо один майстер має у свому варстаті ще одного челядника — може тримати двох учеників-тер- мінаторів; на кожних двох дальших челядників — ще одного термінатора з тим, що найбільше ложе тримати 5-ох ученикіе термінаторів. Зга дані норми обовязукхть майстрів' усіх ремісни чих професій крім столярства і ремесла мета левої Групи і з тим винятком, ЩО теслі і мулярі можуть тримати найбільше 6-ох термінаторів. У столярських варстатах — один управнениЙ майстер може приймити на науку одного уче ника-термінатора; на двох перш'их челядників, які постійно працюють, по одному ученикові на одного челядника; якщо працює більше ніж двох челядників — по одному ученикові на дв'ох чергових челядників. У ремеслі металевої' ґрупи один майстер може тримати одного уче- ника термінатора; якщо має челядників — на кожного челядника — одного ученика з тим, що можна тримати найбільше 10 термінаторів. — Три польські ..півкольонії" зорганізували поляки цього року на терені волостиі Скваряви поз. Золочів, а саме: в Острівчику, Пітричах та Стадні. На закінчення півкольоній відбулись пописи дітей, підчас яких промов'ляв голова кола ТШЛ управитель школи Августин Гучке- вич та польський парох зі Скваряви. — Львівська хроніка. У Львові помер вчора відомий власник друкарні Антін Ґоявічинський, проживши 70 літ. Похорон відбудеться в че твер в 1 год. 5. попол. з Бернардинської крипти. — Млин зі збіжжям, власносте Гельмута Ке- нінґа, згорів у Ленковіцах, пов. Острів. Мате- ріяльні втрати: сягають до 100.000 зол. — Арештували одного дефравданта. Один з бережанських дефравдантів Червінський утік зі своїм приятелем до Румунії. Тепер арештувала його румунська поліція і будуть його судити за нелегальний перехід границі. Коли відсидить кару, його видадуть польській влад"». Другий ошуканець ще дальше скрігвається. — Краєва хроніка. В Тернополі Михайло Панкевич лосз'арився з Тимко:і Лісником за те, що цей зробив йому шкоду і вдарив Лісника так сильно залізним молотком по голові, що йому тріс череп і він помер. — У Гуті пов. Бу- чач затроїлися при копанні керниці земним ґа- зом два робітники. їх видобули на поверхню землі, проте не вдалося привернути їм життя. — 33 людські кістяки знайшли робітники підчас копання ровів у Бильні при вул. Ясін- ського. Здогадуються, що це мабуть кістяки польських повстанців, яких розстріляли в 1863. р. В іншому місці знайшли при копанні ровів старі монети, останки дав'ньої кераміки та ча стину будівлі. Муидуоки студентські І убрання до міри поручае ШйП 1РА, Личаківська 1, Львів — Трагічні н а слідки легкодушности. До шпи талю у Бильні привезли двох змасакрованих мешканців села Войдзнєнта, вілєйського повіту. Шукшту та Ґородзіца які ловили в р.'ці Вілії риби оглушуючи їх гранатами. Одна граната вибухла в руках і ;важко їх покалічила. Ранені намагалися покінчити самогубством і поскакали до ріки, звідки повитягали їх на беріг та пере везли до шпиталю. — Любов через океан. Цими днями моло денька англійська таиечниця Конні Слєйд пої хала до Америки, щоб повінчатися з чолові ком, якого вона ніколи не бачила. Перед роком англійський суд покарав місс СлеЙд за те, що вона в год. 10-тій, ЗО хвилин увечір, співала й танцювала на тихій вулиці Льондону. Суд не дозволив місс Слейд вертатися домів пізніше, як в год. 22.30 уз'ечір, В далекому стейті Тіпіне- сі прочитав випадково про цей присуд моло дий інжинір електротехніки Ролянд Дотре і на писав Конні спочутливого листа з висловами симпатії, Конні відловіла і між незнайомими людьми завязалося оживлене листування. Воно закінчилося тим. що молоді обмінялися світли нами. Відтак Дотре освідчив'ся і Конні його приняла. Інжинір вислав їй гроші на дорогу, а молода танечниця дістала візу, пашпоот і чим- скоріше поїхала. — Скарб у кошику зі сміттям. Власник тре тьорядного паризького ресторану на Монтмар- ті' повідомив поліцію, що ганчірник Люї Рібер, якого звали „Подвійноногим", та який винай- мав у нього скромну мансарду, в'идає велику скількість грошей. У слідстві виявилося, що ганчірник перед кількома тижнями знайшов скарб. Він відкрив у кошику зі сміттям на ву лиці де ля Репіблік пачку старих газет, де було 150 золотих монет по 20 франків, що вартує тепер 40 тисяч франків. Цікаве, що „подвійно- ногий" а'стяг витратити лише частину грошей. Решту хтось йому вкрав', але хто, він не знає, бо був тоді зовсім пяний. Поліція знайшла та кож власницю скарбу — вона називається Зу- заниа Лє-Ваш. Вона сховала золоті монети в залізній печі. Служниця підчас неприсутносте пані чистила піч, знайшла там пачку старих ґа- зет і викинула їх до кошика зі сміттям. У кого знаходиться тепер украдений скарб— покищо невідомо. — До стр а шної катастрофи дійшло в Медіяс " Семигороді, де розбився військовий літак. Летун згорів, обсерватор важко ранений. — Катастрофальний землетрус знищив зов сім місто Помакаші в Аргентині. Згадане місто навістив уже землетрус в липні Ц. р. — Що привеземо з літнища? Виїзджагачи на літни- що ггрррлгпічм у гірські околиці, тішиться кожна дбай лива Ііаиі-Дому, що зможе куашти гарні гриби, які в хаті разом з осінніми овочами та городовшою стають знаменито матеріялом для маринат на зиму. . Одначе як нам відомо кожний продукт вимагав іншої мідисті оцту, яким заправляємо маринати. Тому найліпше і най економічніше приготовити оцет з оцтової есенції. Здо рову, безбактерійну, дешеву і чисту оцтову есенцію 80% продукують Хемічні Заведення Ґродвіск А. С., зі 'знаком на бутелщі Раж. З цієї есенції, яку влада при знала за здорову можна приладити знаменитий оцет довільної мі цноти, який надає марииатам тривкість і свіжість на дуже довгий час.. Дописи. сколе. Просвітянська нарада філії Т -ва „Просвіта" у Ско- льому відбулася 2. серпня ц. р. при участи 15-ох пред ставників читалень., Нараду відкрив точно в год. 11-ій член виділу М. В. Дольницький та вияснив, чому на раді не проводить голова філії м-р Я. Маливяк. Одно часно вияснив, що з огляду па відсутність організато ра Михайла Данилзкова нарада мусить мати звужений характер. З черги складали звіти представники чита лень. Тверді, прикордонні відносини міцно відбилися не лише на просвітиоміу фронті, але й у рядах кооіі Є ' рації. У багатьох читальнях всяка діяльність припине на, бо тяияко наладнати з людьми звязок. Такі г|дно- сини в горішній Сасільщині. Дещо краще в долішній, хоч і тут не бракує перепон. Про ріжні перепони у пра ці говорили представники Тшпівниці, Труханова, По- бужа, Корчив а Руст. й ін. По звітах забрав голос М. В. Дольницький, що обговорив сучасний стан просві тянської діяльносте , причини перепон І спосіб даль шої праці в терені. В дискусії забрала м. ін. слово голова місцевого „Відродженая" Дарія Рибчук-Ба.п дрівська, яка вказала на жахливе явище поворотного пяиства, що шириться на Бойків щип і та на страшні наслідки споживання алмеотолю. Нараду закрив М. В, Дольницький, взиваючи ще раз усіх до праці. „Орли" в леті. Окільський кружок „Орлів" ім. кн. Романа ІИоотиівряльця — це ще молоде т-во. йото про відником е М. В. Дольницький. За 7-місячне ісч-нуїван- ня виголосив він кільканацять рефератів на ріжні те ми, по яких відбувалася дискусія. Кружок начислюз тепер понад 50 членів, майже самої мужеоької молоді. В зимових місяцях „Орли" вправляли руханку двічі на тиждень. Проводив їй д-р Іван Тимків. У літніх мі сяцях виравляють копаний мяч, відбиванку, мети дис ком і стусани кулею під проводом дчра М. Куневича. Крім цього відбулось кілька прогульок: на Парашку, до скал у Бубнищі, на Зелеміяь, до Урича ітд. Кружок уладив спортові змагання відбиваяки з Корчганом Руст., Синеівіїдсь'ком В. та Уричем. При допомозі гро мадянства вислав кружож 8-ох членів яа табор до Страдча; М. Шпортяка, От. Диркавця й І. Тимкова. які, з огляду на розвивання, не відбули повного табору Заддяїки зрозумінню старшини місцевого кружка Р. Ш відстуїплеяо „Орлам" домівку та сігортовяй внряд, а о. дек. Мосора дожолив уїживати великої салі до вправ. Кооиератива „Народні^ Дім" цілком бейворисно від ступила кружкові площу під відбшзанку. „Орли" під проводом своєї старшини (голова 0. Терлвцький, пи сар: М. В. Дольницький, скарбник: М. Цогла) добре розвиваються і далі будуть працювати незломно на славу нації і церкви. Нові книжки йжуриали. НАРОДНІЙ ІЛЮСТРОВАНИЙ КАЛЄНДАР Т-ВА „ПРОСВІТА" на переотупииїй рік 1640. Річіник 60. На кладом Т-ва „Просвіта" у Львові. Стор. 224, ф. 8 і . — Зміст: Ю. Шкрумвляїк: Перший календар (вірш). — Ка лендарна частина й інформації. — М. Д.: Калйндар&ць „Просвіти". — С. Орлю-к: Дім „Просвіти" (вірш), — І. Б.: Дім „Просвіти" у Львові. — ГО. Ш.: Перший ка лендар „Просвіти". — І. Брик: Історія календарів „Просівітм". — І. Ооро'Катнй: Календарі між собою. —- І. Брик: „Просвіта" в 1870 р. — Ю. Шир уме лик: Моя й*рта зустріч з „Просвітою". — Які роковини припа дають в 1040 р. — М. Аядрусяк: 1240... 1340,,, — Ю. Шкрумеляк: Про Дмитра воєводу. — В. Сімович: Сто років „Кобзаря". — 0л. Бабій: Перший „Кобзар" па голі. — „Просвіта" і Т. Шевченко, — Київська „Про світа". — Бій яа Маківці. — Світова війна в 1015 р. — Українське військо і похода в 1020 р. — Зимовий По хід 1919-20. — В. Советго: Вій під Вознесенськом, — Ю. Шкрумеляк: Українське військо на Закарпатті. — Ю. Шкрумелп'к: Замок у Хусті (вірш). — І. ГОщптнн: Спомини з великих років. — Петро Дужий. Море. -- Ол. Бабій: Інваліди (вірш). — М. Апдрусяк: Україн ські землі під Румунією. — С. Воробкевид: Цо Букови ни! (вірш). — М. Апдрусяк: Як ми тратили рідн* міс та. — І. Ющишня: Даймо дітям національне впг< ван- ня! — В. Вірний: Ворог,у нашій хаті! — І.; Я знаю „Просвіту" (вірш). — 10. Шкрумеляк: Як Ст«тн Золо- .теж виповів війну злому духові. — В. Барзт.*.: Піо поготачує в господарстві. — А. Курдпаик: Для добро буту народу. — М. Богуй: Кожний може мати дім. — Що повинно бути в кожній громаді. —■ Під увагу селя нам: Світова політика ігостапнім році. — Д-р Р. 0''ін- ч'У'к: Село і місто. — Загадки. — Що „Просвіті" дас- мо — собі даємо! — М. Дужий: Щоб не б^ж> запізно!

Dilo

1939-09-01

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239583

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239583/$7

1у і Л О. пятнипя 1. вересня 1939. Ч. 198 І ремінці ДЛЯ ПСІВ Шкіряні каганці у найліпшім гатунку, линви, гарапи продав Н. БАРЕР Сикстуська 2 Гуртова про^Дупцям даємо в .д ; ТЕАТРИ. Великий Театр. Четвер 31. 8. год. 20 „Наше місто" Пятниця 1. 9. год. 20 „Оборона К іп- типи". „ Субота 2. 9. год. 20 ..Пірат". Театр Ріжвородвостей. Четвер 31. 8, год. 20 „Барон Кімель". Український Театр ім.-1. Котляревського НАДВІРНА: 31. 8. Кирка з Льолео. З Надвірної їде театр до Коломиї 1 Отешиолавсйза. Український Народній Театр ім. М. Са- довського. ГОРОДЕНКА: Й1. 8. Вельможна паиі Кочубеїха. ЗАЛІШИКИ: 1. 9. Дай середо волю. 2. 9. Мати наймичка. Українська Капеля Бандуристів Сте пана Орача. 1. 9. Східниця. 8. 9. Турка. 7. 9. Хирів. 7. 9. Дойромиль. 10. в. Перемишль. НОВОВІДКРИТИЙ найкращі косметики ФЕДЕРА Якщо сумніваєтеся -— спробуйте. Наївіжніші оригінальна кольонські води І перфуми на ВЯГУ, найкращі пудернички і розпильники БЕЗКОНКУРЕНЦІЙ- НИЙ вибір. Все по ДЕШЕВИХ цінах продає найстарша перфумерія ЛЬВІВ, ВУЛ. СИКСТУСЬКА 2. Філії: Галицька 16 і Коперника 15а. С. Ф Е Д Е Р А ЛЬВІВ, Сикстуська б. НІНА. АМПІР: „Три підхорунжі". АЇЇОЛЬО: „На крилах слави". АТЛЯНТИК: „Суперниці". БАЙКА: Капітан Тейльор" і кольо рова ґротеска. БАЛТИК: „8аза". БАНДА: „В сітях розвідки", „Стріну лися в Парижі". ҐРАЖИНА: „Дівчата а Новолшток", „Ада це не лицює". ЕВРОПА: „Сучасні паши". КАСІНО: „Гонюдголю". КОПЕРНИК: „Франкеттайнів син". МАРУСЕНЬКА: „Син кантора". МЕТРО: „Знахар", „Щаслива 13-жа". МУЗА: „Життєві розчарування". МІРАЖ: „Прокуратор Атздреев", „Тра- фальґар". ПАКС: иетенив. ПАЛЯС: „Цигаяоьжі мельодії". РАЙ: „Кі<йц" (Фернандель). РІЯЛЬТО: „Елегантний світ". РОКСІ: „Дорога до Ріо", „Теодора ро бить каріеру". СВГГ: ..Морські чорти", „Готель Го- яівуд". СВЯТОВІД: „Царський хуріер", „Ля- пері пустині". СТИЛЕВЕ: „Субретка" та ревія. ТОН: „День на перегонах",. „Виправа я» Малзсй". УТІХА: „8яочин у Моите Кпрльо" та рбВіЯі ХИМЕРА: „Огудентеа". ФОТОПЛЯСТІКОН /пл. Марійська ч. 8): „Царська Росія". ЛЬВІВСЬКЕ РАДІО. Четвер, 31. серпня 1939. 6 .66 Сигнал, 7.00 Ранішній денник, 7.15 Інтервю з учасником І. кадр, ком панії, 7.25 Музика з пл., 7.50 Військ, орх., 8.20 Опортова гутірка, 11.57 Сиґнал 12.03 Полуднева авд.; у перерві в год. 12.15 Газетка, 13.00 Популярна музика, з пл.. 13.40 Коицерт бажань, 14.35 Гос подарські вістки, біржа, 14.45 Двірепь на Загірї, авд. для молоді. 15.00 Попу лярна. музика у вик. орх., 15.45 Госпо дарські вістки, 16.00 Пополудневий ден ник, 16.10 'Актуальна гут'рка, 16.20 Тан кові яар. пісні, 16.45 Предмети гово рять, 17.00 Біжучі вістки з міста та провінції, програма на завтра. 17.10 Най* гарніші сонати, форт. 17.45 'У 20- літпі льв. корпусу кадетів, 18.00 Бетовенові квартети, 19.00 Конрад: Тремоліио, 19.20 Реден і боротьба за памятник Бальзака, 19.30 Концерт у вик. хору Евгена під дир. Е. Козака,, 2000 Інструм. музика з пл., 20.15 Резерва, 20.25 У сільській лт- лі, 20.35 Комунікат 0. П. Л., 20.40 Веч. денник, метеоірольог. вістки, спорт, про грама на завтра, 21.00 Скрипкові міяія- тури, 21.30 Таборове жаття, 22.00 _ Ан глійські, пісні у вик. Бандровської-Тур- ської, в супр. форт., 22.30 Концерт шо- йОрської орх. з пл., 23.00 Ост. вістки, 23.05 Закінчення програми. Пятниця, 1. вересня 1939. 6.56 Сиґнал, 7.00 Ранішній денник, 7.15 Музика з пл., 8.15 Клопоти та ради, 11.57 Сиґнал, 12.03 Полуднева авд., 13.00 Розр. Музика з пл„ 13.57 Для сільських госпо динь: Осінні вечорі, комунікати, ради, му зика з пл., 14.10 Для сільської молоді: Скринька, музика з пл., 14.35 Господар ські вістки, біржа, 14.45 Фантастична по дорож, повість для молоді, 15.00 Попу лярна музика у вик. орх., 15.45 Господар ські вістки, 16.00 Пополудневий денник, 16.10 Значіння Сх. Тоггів у теперішню пору, 16.20 Форт., 16.45 Гутірка з хорими, 17.00 Біжучі вістки з міста та провінції, 17.10 Давня музика, 17.45 Рід Алємбеків, 18.00 Колискові пісні та серенади, мецо, сопран, 18.20 Органовий ресіталь, 19.00 Із поезій Юл. Словацького, 19.20 Хвилина бюра студій, 19.30 Концерт орх., сопран, тенор, 20.15 Резерва, 20.25 Вироби з ло зини, 20.35 Спортові льокальні вістки. 20.40 Веч. денник, метеорольоґ. вістки, спорт, програма на завтра, 21.00 Спів птахів, словно-муз. авд., 21.25 Бородін: Смичк. квартет д-дур, 21.35 Віктор Гіґо про Польщу, 22.10 Шубертові та Шума- нові пісні, ,22.30 Моцартові твори у вик. льонд. орх., пл., 23.00 Ост. вістки, 23.05 Закінчення програми. Субота, 2. вересня 1939. 6.56 Сиґнал, 7.00 Ранішній денник, 7.15 Музика з пл., 7.40 Дута орхестра, 8.10 Горлицькгог Підгірям, звук, репортаж, 11.57 Сиґнал, 12.03 Полуднева авд., 13.00 орх., 14.00 Пісні й арії, з пл., 14,20 Із життя хліборобських організацій, 14.35 Господарські вістки, інформації, 14.45 „Якто любо в літі було" словно-муз. авд. для дітей, 15.35 Орх., 15.40 Отворення Сх. Торгів, 16.00 Пополудневий денник, 16.10 Актуальна гутірка, 16.20 Твори Нововєй- ського, муж. хор. мецосопрап, гармонія, 16.45 Хроніка подій у техніці, 17.00 Біжу, чі вістки з міста та провінції, програма на завтра, 17.10 Танкова музика з пл., 37.40 Інтервю з учасниками змагань за ча шу Ґордон-Бенета, 19.00 Подорож до ну тра матерії, 19.20 Резерва, 19.30 Польське шкільництво у закордоні, 20.00 Мельодії, мецосопран, тенор, нар. капеля, 20.45 Гу тірка зі слухачами, 20.35 Спортові льо кальні вістки, 20.40 Веч. денник, метеоро- льоґ. вістки, спорт, програма на завтра, 21.00 І. Штравс: „Фанні Ельсляр" оперет ка, 23.00 Ост. вістки, 23.05 Закінчення програми. вшовеввммввФвоті Українське громадянство домага ється збільшення українських ра- діоавдицій. ЗАКОРДОННЕ РАДІО. Четвер, 31. серпня 1939. БЕРЛІН 17.30 Розр. концерт, БІЛГО- Р0Д 19.05 Пісеньки, 20.00 Гумор, 21.00 22.15 Танк. музика, БУДАПЕШТ 17.40 Мадярські мельодії, ВІДЕНЬ 21.00 Іта лійські паю. пісеньки та серенади (траном. з Торіна), ДАЙТНІЛЯНДЗЕН- ДЕР 15.15 Давні танки. 18.15 Кам-ер. кон церт (Шуберт), 19.15 Нар. пісні, 21.00 Симф. концерт, ЛІЛЬ' 19.15 20.00 Пісень ки, МІЛЯНО 17.15 Веж. концерт, 21.00 Нар. пісеньки, 22.15 Ои :ф. концерт у вик. болг. орх., МІНХЕН 20.15 ,,Весела вдова" оп. Легара, 22.40 Р. Штравс: Фор- теп, квартет ц-моль, ПАРІ ПТТ 20.00 Пі сеньки, РАДІО ПАРІ 19.00 Орх. концерт, 20.00 „Мару, шевчук із Каіра" оп. Ра бода, РИМ 17.15 Танк, музика, 21.00 „Сафоі" оп. Пучінія, СОФІЯ 18.15 Попу лярний концерт, 19.15 Симф. концерт 21.25, 21.40 Легка і танк, музика, Пятниця, 1. вересня 1939. БЕРЛІН ,18.00 Ро®р. музика, 19.00 Військ, марші. 20.15 „Геновефа" он. Ек- лєбе, БІЛГОРОД 19.05 Гаваїйсьний квар тет, 22.15 Форт., БУДАПЕШТ 18.30 Лег ка музика, 19.25 Акордеон. 20.10 Оп. му зика, 22.00 Циг. музика, ВІДЕНЬ 19.15 Хоральні нар. пісні, 2015 Симф. концерт, 22 Зо Розр. музика, .ДАЙТШЛЯНДЗШ ДЕР 19.15 Розр. концерт, 20.15 Розр. му зика. КОПЕНГАГЕН 22.20 Шу.чанові пі сні, ЛІЛЬ 19.15 Пісеньки, ЛЯГТІ 19.10 Анґл. і шотл. .музика, МІЛЯНО 21.40 Камер, концерт. 22.30 Танк, музика, пі сеньки, ПАРІ ІІТТ 18.05 Пісеньки, 20.00 Еопанські танки,, РАДІО РОМАН1Я 19.15 „Отельо" оп. Вердія, 17.15 Танк, музика, 20.30 Симф. музика, 21.00 М е- льодія і ритм, 22.10 Орх., СОФІЯ 18.00, 22.00 Легка і танк, міузика, 19.10 ,.Ма- пон Лєско" оп. Пучінія, ІНТРАСБ7РҐ 21.45 „Королева ворожок" коаг. оп. Пг селя на осн. Шекспіра, ФРАНКФУРТ 20.30 „Дон Джовані" оп. Моцарта. Субота, 2. вересня 1939. БЕРЛІН 18.30 Оп. музика з пл., 20.15 —21.00 Нар. і розр. музика, БІЛГОРОД 19.05 Пісеньки, 20.00 Розр. вечір, 22.15 Танк, музика, БУДАПЕШТ 18.35 Спів, 19.25 Циг. музика, 22.00 Форт., ВІДЕНЬ 18.45 Скрипкові твори, 19.00 Розр. авд. ГАМБУРГ 20.15 Німецька романтична му зика, ДАЙТШЛЯНДЗЕНДЕР 15.15 Танк, музика, 18.30 Симф. концерт, ЛЯГТІ 18.55 Спів, МІЛЯНО 17.15 Нові плити, 21.30 Симф. концерт, ПАРІ ПТТ 18.00 Пісень ки, 20.25 Опера, РАДІО ПАРІ 18.15 Форт, дует, РИМ 20.30 Пісеньки, 21.00 Комедія, СОФІЯ 18.00 Популярний концерт, 18.30 Квартет мандолін., 19.00 Вок. концерт, 19.30 Концерт 20.50, .21.25, 21.40 Легка му зика, ШТРАСБУРҐ 20.30 Симф. концерт (Чайковський). Радіокутик. ТЕЛЄВІЗШ ТОВ. НБС, Радіофонічне тов. КБС ваінсталювало телевізійні антени на вежі Крайслера у Ню Йорку. Ці антени видержують напір вітру скорости 160 анґл. миль на годи ну. їх огрівають усередині електрикою автоматичною контролею, завдяки чому «зимі не повста-ватимуть ледові верстви. ПЕРША АВДИЦІЯ ПРО ПИСЬМЕН НИЦЬКИЙ МОЛОДНЯК У РАДІО. В понеділок 7. ц. м. в год. 13.16 відбу лось перед мікрофоном львівського ра- дія перше читання вийняті® літератур них творів молодих українських пись менників. Першу того раду авдицію при готовив ред. Роман Пашківський, що відчитав фрагмент письменницької но велі Івана Керницького „Празник". Са ме відчитаїння попередило коротке сло во лрелєґента ,иро особу автора та його творчість. У ПІДГОТОВ! лектуїри ІНШИХ молодих авторів. СПІР ЗА ГЕБРАЙСЬКУ МОВУ. Палестинське радіо має поважні кло поти з авдиціями надаваними у гебрай- ській мові. Авднції у цій мові надіє па лестинське радіо на. вираїзіне домагання моністичних ґруп, які бажадать зробити з леї народшо мову жидів. Ортоиоксііпіі рабіни противляться тому та домагають ся, щоб хоча у день птабасу не надавати авдицій у гебрайській мові, яка є свя тою мовою й тому треба її вживати тіль ки у сина.ґоґах. ЗНИЖКА ЦІН НА РАДІОВІ ЛЯМПИ. Від 28. липня 1931' р. у цілій Німеччи ні знижено ціну на радіові шши иере- ічио на 31°7о. Така велика знижка пояс нюється не тільки зімеешенніям власних коштів продукції. її мюжна було пере вести тільки завдяки пляїновій співпра ці комісаря цін з раїдіовими гос-подар- сьишми колами, при чому продавці ра- діового приладия були приневолені зре ктися значної частини своїх доходів. ІСТОРИЧНІ КРУЖКИ. Президент Рузвельт подарував ан глійському королеві колекцію з 18-ти кружків. На них утривалеяо концерт, який відбувся у Білому Домі у прияві королівської пари. Ці кружки мають історичну вартість, тому то їх відбили тільки всього по чотири комилетів. О- дин з ник дістав на памятку англій ський король, один -затримав собі пре зидент Рузвельт, два остатні «одару вав американському міністрові закор донних справ і бритійському послові у Вашппґтояі. РАДІОТЕХНІКА - ОКРЕМИМ ФАХОМ. Німецьке міністерство промислу та торговлі видало спеціальні приписи про іспити для майстрів радіових техніків, і тому зовсім відокремило пей фах. До ділянки праці радіотехніка торкається: устійнення причин злого відбору у щшй мачах та як його усунути, даирава прий мача. Інсталяція приймачів, приспособ- леняя та зміцнювалшя антен, інсталяція приладів, які забеїзпочують електричні апарати перед радіовими заколотами. Радіотехніки є окремою ґрупою Між ре місниками електротехніками. ВИДАВЦІ ТА РАДІО. Французькі видавці книжок вислови лися проти надавання радієм цілого змісту книжки. Вони вважають, що вка заним було б відчитувати цікаві тшй- нятки з кншшк та иадаавти радієм кни- гарських новинок. Досвіди виявили, що безпосередньо по радіовій рецензії, ді стають видавці сотні замовлень на цю книжку. Також видавництво, яке обій має у чергових томах життєписи та о- пінку праль великих композиторів, язе Моцарт, ПЬпен, Равель та інші осягну ло великий успіх між раді о слух ач ами, які замовляють згадані книдаи. Показу ється, що радіо викликує потребу знан ня та книжковий голод. АМЕРИКАНСЬКІ СЛУХОВИЩА. Зі статистик опрацьованих американ ським тоз. КБС виходить, що радіший театр відграваї! у програмі щораіз то більшу полю. Оце у пертому чверть- річчі 1938 р. надали 13 елуховиїц, ж і тривали 6 годин. У тому самому часі 1939 р. надали 97 слуховищ, які зайняли 33 годин програми. Біржа Львів, 30 серпня 1939. ГРОШІ. Яельгп Лельп 90*72—Р0'72, Лвяяри янтпотгк. М^ОІ—ЧЛЗ'ОО, Доляотт каяац- Р3>50—5.32-50. Фльоп. гол. 2Р8-1І— Фовики (Ьояітп. 1^-15—14-15, Фпяякя ти. 120"4Я—120-45 Ф^нти анґл, ?5'00—25*00, Гчгльд. гпвя ІОО-гч—ЮС2Т Ког>. двнськ. Ш'бЗ—^111*53. Корони поов. 195*47—1?5і'47 Копони шведські 158*77—129*77, Ліг>и іт. 18'ЗО—18*30, Марки фінляндські 11*02— 11*02, Марки ній. срібні —*—. ЯКШІ. Наяк Польський 102*00. ТТткот» ?4*П0— °4*00, Вугіль ЗГ-00—31*25. Лільттогт 76*00— 7550. Мллжеїв 17*50—17*75, Огтповлпь 79-75—79-75, Стараховичі 40*00—40*75, Жи- рардів 45*00—45*50, Габер^пт 50*00—50*00 Тенденпія дещо слабша. ПНПЕРИ. 4 і пів внутрішня 60*50. * інвестиційна І єн. 70 00, сепія 00*00—00*00. 2 е*. 69.00 серія 00*00—00*00, 5 конверсійна 63.00 5 заліянича 61*00—59*00, 4 прем. доя. 36 00 4 консолідапійна 61*00—60*50. Тенденш'я дещо слабша. ЦІНИ „МЯСЛОСОЮЗУ*. Львів, ЗО- серпня 1939. За 1 кг масла дес. бльок. без оп. 3*05 За 1 кґ- масла дес. бочк. 8 опак. 3*10 1-л. молока 0*15 1 кґ. яепь , . 1 "05 Тенденпія на масло та яйця сильна, яа молоко вдержана. ЦІНИ ЗБІЖЖЯ. Львів, ЗО серпня. Загальний оборот 1014 тон, пиіеннпя оборот 403 тон, жито 66 тон, ячмінь 102 тон, овес 110 тон. Тенденція спок. Ціна інших тов, без вмія. ОГОЛОШЕННЯ Новий газ „ВР" виріб і патент „Авот" С. А. Явожно, нищить певно блощиці, ко машні інсекти та їх за- родні. Не залишає жад ного запаху! Не ушко джує домашніх предме тів. Однорічна Гарантія. Дезинсекції виконує Завед. „НЕВЕГО" Львів, Падеревського 9, тел. 236-51. 12—3843 — - і і пІ , і -І Я Приписові почтові друки і книжки до вжитку ча сописів якими кожие видавництво послуговуеть- ея можна купити в Адміністрації „Діла* Львів, Ринок 10. Для провінції висилав* по ея післяплатою. Цінник друків : » 2а«міас!отІепіе жувуїкочме 1 ар. в сот. Сахеїонга квіагка паЛаисха оправлена (120 карток) гол. 2.50 оправлена (200 карток) аол 8.60 Кеіахка гсгв^Іксма на 480 почт. урядів аол. 2.50 на 960 почт. урядів аол. б,— Кейакіоггу: сі-г І^ап №тсгик, 1>уап Кейгуп-Кийпубкуі. Редактори: д-р Іван Німчук, Іван Кедоин-Рудницький. \>7у<їатоса: Зрбіка М^уй. „БИо", Ьмгом?. Видає Видавнича Спілка „Діло". 2 йгикагпі 8-кі ^уй. „БНо", Купск 10. 3 друкарні Вид. С-ки „Діло", Львів, Ринок 10. І

Dilo

1939-09-01

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239583

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239583/$8

Ч 19? ДІЛО, четвер 31. серпня 1939. З пр ироди і життя. Таємниці людського мізку, Досліди над людським мізком є одною з найцікавіших ділянок науки. Вже віддавна вчені дослідники старалися знайти ріжницю поміж мізками непересічних людей чи ґеніїв і мізками звичайних зїдачів хліба. Одначе до теперішні досліди виказують, що давній по гляд буцімто висота інтелігенції людини за лежить від величини і тягару мізку, не відпо відає правді. Тому повстав новий здогад, що інтелігенція людини залежить від багатства мізкових звоїв, тих фалдів, на які е помор щена поверхня людського мізку. Досліди над мізковою субстанцією людини належать до наймолодших ділянок знання, то му не диво, що не маємо ще тут цілком пев них вислідіз, тільки багато здогадів. птозмші^аяРЕСИ просимо подавати і стару адресу. Зміна адреси 50 сотикіа. ктв Способи розсліду. У великих культурних осередках істнують тпеціяльні Інститути присвячені розслідам мі зку. Дуже цікавий спосіб розсліду людського мізку. Людський мозок утревалюють наперед у спеціяльних розчинах, а пізніше поодинокі ча стини мізку іпоміщують в парафіні, що хоро- чить їх перед розкладом. Поодинокі частини мізку мусять довгі місяці лежати у спеціяльних хемічних рідинах, доки не загартуються до то го ступня, що можна їх краяти на найтонші, найніжніші навіть платки, які щойно можна оглядати під мікроскопом. До краяння таких невимовно тонких платків служить опеціяль- чия прилад - ножик т. зз'. мікротом; він дозво ляє людський мозок покраяти нд десятки ти сяч пластинок, тонких на кілька тисячних (!) йкдиніа і здореідя у деяких і?іш краях. В СССР. Уведений перед 4 роками закон про забо рону переривання вагітности вплинув' значно на зріст числа народин. В Москві нпр. від січня до травня 1936 р. вродилося 30.171 дітей, у тому самому часі в 1937 р. 56. 358. В Ленінгра ді і Харкові число дітей зросло вдвоє, в Баку і Ташкенті на 50 прц. Матерям численних ро дин виплатили коло 500 міл. рублів допомоги. Число розводів зменшилося значно; в часі від січня до квітня 1936 р. на терені Совітів заре- еструв'али 82 тис. розводів, в р. 1937. тільки 24.331. Вже у старій Росі! давався відчувати брак ліків. Підчас світової війни Росія мусіла вироб ляти власні деякі ліки, головно йод. І тепер у СССР продукують йод, але в малій кількости, що не заспокоює місцевих потреб. У продажі в аптиках брак у Совітах таких ліків першої по треби як хініни, рицини, борового квасу та ін. Деякі-ж ліки не менш важні як пірамідон, глі- церина, фенацетина, люміналь можна дістати тільки у крамницях Торґсіну (крамниці для чу жинців). Вийнятком е аитика на Кремлю, де є всі ліки; це аптика багато засоблена і 'служить для найвищих достойників 1 держави. Бракує в Совітах також чистого хльороформу до нар- кози; замість нього вживають нечистого, фа бричного хльороформу, що відємно відбиваєть ся на здровлю нервових людей. Подібно відчув'ають брак термометрів, я- ких не можна дістати в торговлі. Не можуть їх дістати і приватні лікарі. У великих містах бу ває у шпиталі кілька термометрів. Подібно брач гумових виробів, так що видають тільки кіль ка штук гумових рукавиць на шпиталь. Підчас операцій право вжитку Гумових рукавиць має тільки оператор, а асистентам їх не вільно вжи вати. Подібною рідкістю у Совітах є мило. У шпиталях видають тільки один кусень мила на тиждень, що призначений для лікарів, служби і хворих. УМоаш. ЖІНОЧІ і МУЖЕСЬКІ міліметра. Кожну таку мізкову пластинку ре єструють і нумерують, так, що кожної хвилини відомо, з якої частини мізку вона походить. Пізніше згадані тонкі пластинки мізку за барвлюють, щоб лекше можна було розгляда ти будову їх клітин і тканок під мікроскопом. Такі приготовні праці тревають звичайно пару років 'і щойно тоді можна приступити до властивих розслідів мізку. Мозок людей І тварин. Розсліди мізку мають на меті докладно пі знати будову імізкової кори, де е осередок пси хічного життя і розяснити деякі таємниці її клітин, тканок та хемічного складу. Учені ду мають, що завдяки таким розслідам їм удасть ся винайти ріжницю між мізком людей і тва рин. На основі останніх відомостей з тої ділян ки ані тягар мізку, ані навіть число мізкоеих звоїв не має значіння для означення ступня ітеліґенції. Тими двома чинниками абсолютно не можна вияснити вищости людської інтелі генції над твариною, бо мізки деяких тварин з малою інтелігенцією мають багато Дуже склад них звоїв, зате деякі роди малп, отже тварин найвище поставлених у єрархії тваринного св'іта і найближчих до людини, мають майже гладкий мозок. Мізки геніяльних людей. Таксамо недосліджені ще таємниці мізків людських ґеніїв. Ще досі вчені не можуть най- ти якихось ріжниць, що відріжняли б мізки ве ликих ґеніїв людства від мізків звичайних смертників. Як кажуть деякі дослідники цієї спраз : и, ступінь інтелігенції людини має зале жати від кількости т. зв. пірамідальних клітин мізку, себто клітин, збудованих у формі три- куної піраміди, що лежать у сірій мізковій ко- ; . Деякі дослідники кажуть, що їх має бути більше ніж звичайно у мізках Геніяльних лю дей. Всеж і це ще неустійнене і людський мо зок ще і надалі повний таємниць, а спосіб його ділання і надалі малознаний і таємничий. Михайло ПРОЦЬ львш, ринок 14 ІБЛ.Ш--2» Наукові досліди, що мали на меті устійни- ти ступінь занечищення повітря, яким віддиха ємо у великих містах, ствердили, що пересічно в 1 цм* повітря великого міста находиться коло 10.000 частинок пороху. Очевидно, що в тому числі є і зародні майже всіх хворїб і це не е байдуже для здоровля людини. З другої сторо ни відповідні обсервації в деяких в'исокогір- ських осередках зимових спортів виказали, що холод повітря в тих околицях має пересічно до 100 частинок пороху, — себто є 100 разів чистіше ніж повітря великих міст. Коли взяти під увагу цей доказаний науково факт, тоді стає ясним, що плекання зимових спортів у го рах приносить мешканцям великих міст повне відродження фізичне і психічне Виховання лікарів у Совітах відбувається в медичних інсти тутах, що складаються з трьох виділів: загаль но-лікарського, санітарно-гиґієнічного і дитя чого. В р. 1937 було в Совітах 35 мед. інститу тів з загальним числом 95 тис. слухачів. У про грамі лікарських студій 60 прц. пляну займа ють практичні заняття. Виділи санітарно-гіґіе- нічні знаходяться щойно у стадії організації. У всіх інститутах відчувають великий брак на укових сил, спеціяльно при теоретичних кате- драх. Приготування кандидатів до наукових ступнів і титулів' е мале; багато осіб дістає на уковий ступінь за заслуги на полі суспільної чи організаційної праці, в ділянці суспільного здоровля, що не має нічого спільного з науко вою працею. АНГЛІЯ. Статистика товариства боротьби з тубер- кульозою вказує на значну поправу в лікуванні цієї загрозливої масової недуги. В порівнянні зі станом зперед 50 років смертельність на ту беркульозу в Англії впала до одної пятої. В Англії і Валії було коло 6 тисяч ліжок для хво рих на туберкульозу; сьогодні є їх майже 3] тисяч, а майже 150 тисяч осіб було вперше до сліджених у станицях проти туберкулічних Анґлії. Недавно вийшла в Анґлії у третьому ви- 'данні праця д-ра Ватертона, присвячена життю і звичаям блохи. З неї видно, що блоха розно сите бактерії чуми, яка була причиною смерти коло 7 міліонів осіб у самій тільки Індії у роках 1896—1911. Далі вона переносить підтропічну відміну тифу І зародні деяких кишкових гала- пасіз' .Боротьба з блохами вимагає якнайбіль шої чистоти в помешканнях, при чому треба заклеювати шпари у підлозі. Найліпшим хе- мічним засобом має бути нафталіна, ш ПРИСИЛАЙТЕ ПЕРЕДПЛАТУ! Найдовші ріки евіта. На нашій земній кулі є багато рік довгих на кілька тисяч км. Найдов'шою рікою світа в Міссісіпі в Півн. Америці, що впадає до Мекси канського заливу. Вона тягнеться 6,600 км. Другою щодо довжини рікою є Ніль, головна ріка Єгипту, що впадає до Середземного Мо ря; завдовшки на 6.500 км. Далі йде Амазонка (устя в Атлянтійському Океані) довж. 5.500 км,, Янґ-тсе (до Океану Тихого) 5.300 км., Іртиш (до р Об) 5.300 км., Єнісей (Ледяний Океан) 5.200 км., Лена (Ледяний Океан) 4,600 км., Амур (Ти хий Океан) 4.480 км., Міссурі (до р. Міссісіпі) 4,210 км., Конґо (в Зах. Африці (Атлянт. Океан) 4,200 км., Ніґер (Гвінейський залив) 4180 км., Гванґ (Тихий Океан) 4.100 км., Атабаска (оз. Атабаска) 4,000 км., Св. Лаврентія (до такого Самого заливу) 320 км., Ля Плята (Атлянтій- ський Океан) 3,700 км., Об (Ледяний Ок.) 3.640 км., Волга (Каспійське Море)) 3.600 км., Юкон (М. Берінга) 3,280 км., Інд (М. Арабське) 3.180 км., Ґанґ (Бенгальський залив) 3.00-0 км., ДунЯй (Чорне Море) 2.860 км., Евфрат (Перський -за лив) 2,780 км., Замбезі (канал Мозамбік) 2.660 км. Згадані ріки відограли і відограють в істо рії цивілізації велитенську ролю. Вони були } ще досі є великими (колись неодна єдиним) водним шляхом, що лучать зі собою "багато країн. Вони були часто непрохідними міжна- родніми чи міждержавними кордонами і над ним® лежить дуже багато людських осель. „Ячмінь" на оці. Ячмінь" на оці це дуже немила, але на ща стя цілком негрізна недуга. Він твориться на березі повіки в тому місці, де находяться лоєві залози. Лій витворюваний ними покриває бе реги пов'ік і запобігає надмірному витекові сліз з ока. Від подразнення брудом чи зака- ження може повстати запалення такої лоєвої залози; тоді око червоніє та запухає. Часом вже саме навіть заплющення очей стає болюче Недуга кінчається звичайно зропінням залози. Тонка шкірка над нею тріскає і ропа видіста- ється назверх. Дуже часто „ячмені" творяться один за одним, бо заразні від потираної хворої поз'іки переносяться на зорові залози. Лікуван ня „ячменю" просте. Воно полягає на гарячих окладах з розчину борового квасу, а потім на проколенні зропілого місця. Втираючи в 1 пові ку ропушної масти, заіпобігається дальшим „яч меням", / / і- і

Dilo

1939-08-31

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239582

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239582/$1

Иг. 198 05-277). Ч. 198 <15.277 . 1»бк, рЦІек 1. югхеііііа 1939. Львів, пятниця 1. вересня 1939. Ор/а(« росхіоига міаасгопа доіодакз кок ис. рік 1-Х. Р виходить щодня вранці. о і 4- о ЧУусНоЛгі еоііхіепп'е г»по. ВИДАННЯ; А. Б. Редакцій й Адміністрація; Львів, ринок ч ю. н. поа Телефон Редакції 246-41 Телефон Адміністрації 229 41 Телефон Друкарні 229-26 Адреса для гелегр.: Діло Львів Конто; 0 К 0. Львів 504 060 в В.гал у Чеських Дагіов Пр«* . Діло". Рукописів не їавртасмо Ж- : ПЕРЕДПЛАТА —— ч В КРАЮ: місячно (а книжною) , 8.00 аоп чвертьрічно . . . . 18.00 „ піврічно . . , , ■ . 30.00 „ річно . , . , , * . 60.00 „ В АМЕРИЦІ 1Л0 ДОЛ., У ЧЕ ХОСЛОВАЧЧИНІ ЗО КОР. Ч У ВСІХ ІН, КРАЯХ 7.60 ЗОЛ. П ОДИН ПРИМІРНИК 20 €ОТ. й— г-Ч— 1 ВСІ ТОЧНІ ПЕРЕДПЛАТНИМИ ДІСТАЮТЬ ЩОМІСЯЦЯ БЕЗПЛАТНО КНИЖКУ Б-НИ „ДІЛА" В 0БЄМІ 10—15 АРКУШІВ ДРУКУ. Всій ВДШ8ЙИ СБЄІЕШ ЕОЇИЇ ТО генії? МОБІЛІЗАЦІЯ ЛИТОВСЬКОЇ АРМІЇ. - НЕАҐРЕСІЇ. РАТИ ФІКАЦІЯ НІМЕЦЬКО - СОВІТСЬКОГО ПАКТУ - СТАНОВИЩЕ ЕСПАНІЇ. (Телефоном від нашого варшавського кореспондента). Зі зростом напруження, у варшавських пре сових колах появились поголоски, що прези дент скличе на основі 79. статті конституції сойм і сенат у зменшеному складі. Як передба чували знавці парляментарних справ, входили б туди лиш президії обох законодатних палат та лредсідники комісій. Наш кореспондент довідується з авторитет них парляментарних кол, що ці поголоски пе редчасні. Сойм та сенат відбудуть мабуть не бавом коротку сесію у повному складі, щойно опісля президент визначить, хто має брати у- часть у праці законодатних палат у зменшеному складі. З Бильна наспіла телефоном вістка, що в ночі з понеділка на вівторок відбулась у Ковні гайна військова нарада під проводом ґен. Раш- тікіса. Негайно після наради проголошено мо білізацію, яка дасть змогу запевнити невтраль- ність Литви. З Москви телефонують, що до Берліна по їде не Молотов лиш Патьомкін, щоб підписати ратифікаційні документи німецько-совітського пакту неаґресії. У Москві припинено проти- німецьку та протиіталійську пропаганду. Совітські політичні кола заняли вичікуюче становище до європейської крізи, не' вірять у війну. Здається, що СССР приготовлюється до ролі „того третього, який користає". „Дейлі Скеч" помістив телефонограму з Мадриду, з якої виходить, що ґен. Франко ви явив готовість постачати Анґлії воєнні сирівці. Бритійські політичні кола добачують :тут де кларацію невтральности. Обмеження залізничого руху в напрямі Ґданська. ҐДАНСЬК, ЗО. 8. ПАТ. Від якогось часу на герені Вільного Міста переводять саботаж за- чізничого табору та розкладу їзди м. ін. у той :посіб, що арештують польських залізничників. За останні 5 днів польський ґенеральний комі сар щодня інтервеніював в сенаті Вільного Мі ста. Тому, що саботаж обхопив тепер уже на віть і вантажні поїзди і порожні, які йдуть до Польщі, що задержуються на терені Ґданська, польські залізниці обмежили рух поїздів у сто рону Ґданська. Слід підкреслити, що міжнарод ні поїзди, які йдуть транзитом через Ґданськ, дальше курсують правильно. ҐДАНСЬКА ВЛАДА ОБМЕЖИЛА СКІЛЬКІСТЬ ПОЇЗДІВ ДО ПОЛЬЩІ. ҐДАНСЬК, ПАТ. Ґданська влада неправно обмежила рух поїздів на лініях Ґданськ—Тчев і Ґданськ—Ґдиня. На тому останньому відтин ку поїзди не курсують, на першому поважно спізнюються. Пасажирів ревідують. Автобусо- вий рух на всіх ґданських лініях припинився. Коли радник польського ґен. комісаріяту переїздив через ґданську територію, стражник вирвав йому течку з рук. НІМЕЦЬКА ПОЛІТИЧНА ПОЛИНЯ ОБСАДИЛА ҐДАНСЬКИЙ ДВФЕЦЬ. Ґданськ, ПАТ. Ґештапо обсадила ґданський лвірець, прибираючи його націонал-со?^'ялістич- ними прапорами. Ґданський дкірець був доте пер в упоаві польських залізниць і становив осередок залізн. мережі вільного міста. Тепер польські залізничі урядовці в Ґданську, не мо жуть виконувати своїх функцій . АРЕШТУВАННЯ ПОЛЬСЬКИХ УРЯДОВЦІВ У ҐДАНСЬКУ. ҐДАНСЬК, ПАТ. На запрошення ґданського сенату, польський ґен. комісар вислав двох уря довців, Ґрабовського і Шадковського, на пере говори у справі постачання харчевих засобів з Польщі та привернення пасажирського руху на лінії Ґданськ—Тчев. Після переговорів ґешта по арештувала їх обох. Рівночасно арештовано двох митних іспек- тодів: Юрчинського і Черва. НАПАД НА САМОХІД МИТНИХ ІНСПЕКТОРІВ. ҐДИНЯ, ПАТ. Двох польських митних ін спекторів виїхало самоходом до місцевости Пекло (на ґданській території), щоб перевести люстрацію митної станиці. Вони залишили са мохід перед Пеклом і пішли дальше пішки. Підчас їхньої відсутності юрба знищила авто та побила шофера. Коли інспектори вер нулися, не побачили вже авта — напасники за брали його. Ґданська поліція не дала ніякого вияснення, не сказала що сталося з автом. Ін спектори пішли зі шофером до найближчої за- лізничої стації та поїздом вернулись до Ґдан ська. РЕПРЕСІЇ СУПРОТИ ПОЛЯКІВ У ҐДАНСЬКУ. ҐДАНСЬК, ПАТ. В нопі з 29. на ЗО. серпня і передполуднем, ґданська поліція почала силою викидати поляків із мешкань на терені Ґдан ська. 29. і ЗО. серпня перевела ґданська поліція багато арештувань, зокрема серед польських за лізничників. Досі стверджено поверх 20 випад ків. МАСОВІ АРЕШТУВАННЯ ПОЛЯКІВ У ҐДАНСЬКУ. ҐДАНСЬК, ПАТ. В останніх 24-ох годинах ґданська поліція перевела масові арештувати серед поляків. М. ін. арештовано відомого влас ника кораблів Боссельмана, у хвилині, як вія намагався відплисти до Данії. АРЕШТУВАННЯ НАЧАЛЬНИКА ҐДАНСЬКОГО ВІДДІЛУ ПАТ-а. ВАРШАВА, ПАТ. Минулого понеділка ні мецька політична поліція арештувала начальни ка берлінського відділу ПАТ-а, Станислава Дем- бінського. У вівторок його звільнено, але дозво лено йому виїхати щойно в середу. Бритійська відповідь для Гітлсра. ЖИВА АКТИВНІСТЬ БРИТІЙСЬКОГО УРЯДУ. ЛЬОНДОН, ПАТ. Вирішні чинники бритій- ського уряду були в середу винятково активні. Вранці преміер Чемберлєн відбув нараду з мін. Галіфаксом, опісля з міністрами: внутрішніх справ Гором, летунства Вудом та війни Гором Белігаею. В год. 11,30 зібрався уряд на недовге засі дання, щоб розглянути письмо Гітлєра та зре дагувати відповідь на нього. Перед першою го диною міністри розійшлися. Пополудні преміер з мін. Галіфаксом, есе ром Кадоґеном та віцемін. Батлєром опрацю вав бритійську відповідь, яку ще в середу пере слано до Берліна. Пополудні король приняв Чемберлена, який поінформував його про положення, опісля при няв американського амбасадора та двох провід ників опозиції. Бритійський уряд не змінює свого становища ДО НІМЕЦЬКИХ ТЕРИТОРІЯЛЬНИХ ДОМАГАНЬ СУПРОТИ ПОЛЬЩІ. Льондон, ПАТ. Бситг'йський уряд дальше рішений відкинути всякі німецькі претенсії су проти Польщі; це без сумніву висловлять у від повіді Гітлєрові. У бритійських міродатних колах не помітно оптимізму, який проявляється в Берліні. Бри тійські кола вважають, шо ситуація дуже по важна. Англія пошанує невтральпість Данії, якщо пошанує її Німеччина. ЛЬОНДОН, ПАТ. Офіційно оголошено, що Зритійський посол у Копенгазі повідомив дам ський уряд, що як довго Німеччина і"ан.увати»ій невтральн сть Данії, Англія шануватиме її та кож. Брит. урядові зовсім не залежить на тому, ш°би втягнути Данію іо війни ПОЛОЖЕННЯ НЕ ЗМІНИЛОСЯ. ЛЬОНДОН, ПАТ. У Льондоні передбачували в середу рано, що на пятницю скличуть парля- мент. Ці здогади не справдилися, шефи опози ції не виступили з ніякою пропозицією в тій справі. Загально можна мати вражіння, що поло ження не змінилося. ФРАНЦІЯ ПОІНФОРМОВАНА ПРО ВСЕ. п Льондон, Авас. В середу вранці французь кий амбасадор поовів 40 мінут в міністерстві за кордонних сшав, де його поінформували про зміст останньої відповіли Гітлєра на бритійську ноту. Крім того у міністерстві були два амбаса- дори: Бразилії та Румунії ГІТЛЄР ВИШЛЕ НОВУ ЗАЯВУ ДО ЛЬОНДОНУ, ЛЬОНДОН, ПАТ. „Пресе Асосієйшен" твер дить на основі опіиії поінформованих кол, що Гітлєр мабуть зложить нову заяву після найно- ім'шої брит. відповіли. ГЕНДЕРСОН ДОРУЧИВ ВІДПОВІДЬ РІБЕНТРОПОВІ. ЛЬОНДОН, ПАТ. По півночі амб. Генде^- сон доручив мін. Рібентропові, бритійську від повідь на заяву Гітлєра; розмова тривала 40 мін. 20 мінут перед першою год. Рібентроп поїхав з брит. відповіддю до Гітлєра. ТАЙНА РАДЮВИСИЛЬНЯ ҐРУДЗЬОНДЗ, ПАТ. В середу рано найшла поліція в мешканні німця Ваннова у Ясєві, пов. Ґрудзьондз тайну радіовисильню. Перед трьома тижнями Ваннов виїхав до Німеччини.

Dilo

1939-09-01

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239583

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095239583/$1

V/. 2 71 / ШШВНЬІЙ ОРГАН ШШЙ ОШШВЕШЙ КЬІСЛИ Різто со<І2Іеппе і, К II 5 5 Н N С0С.05" ЗІ ■■■ 1 и/гге§піа 1939 № 192 (1075) ігзг РЕДРКЦ'Я И КОНТОРА Львов, ул. Подвалье 9-ІІ1 Ьшбш, иі. Роїішаїе 9-І 11 5кг. росг ГНг. 115, Р.К.О. Гіг. 511-710 Телефон № т-8». Гіріем в редакцій и кентврі »т 19 до 12 ч. дня, Ру,кеяиеи іс імвра- щаются, и по певеду неярмятнх «атерьялвз редакція • иорвяивку не встулает. Условія подписки и тариф «вме леній — не поеяйднвй стракиц-Ь |ЦШ Іі-ра 10 гг 1 СЕНТЯБРЯ 1939 ПЯТНИЦА № 192 (1075) ГОД ИЗДАНІЯ XVIII. В І І. Президент Республики издал рас- зтого распоряженія находятся в нія, отставньїе унтер-офицерьг, а поряженіе. містностях отдаленньїх боліє чім также зачисленньїе во вспомога- Для вьіполненія зтого распоряже- на 20 километров от міста, куда они тельную воєнную службу, которьіе нія, по соглашенію с соотвітствую- должньї явиться, должньї перед огь- вообще не получили мобилизаціон- щими министрами, первьім днем іздом посітить ближайшее гминное ньіх карточек. является день 31-го августа 1939 г. управленіе или полицейскій пост,, 3) лица> иміющія отсрочки для X распоряженій ВАРШАВА. В теченіе ніскольких місяцев Германія ведет по отно- шенію к Польской Республикі аг- рессивную политику. Газетная кам панія, содержащая угрозьі руково Слідующіе дни считаются по оче- гді получат удостовіреніе на про- отбьіванія воинской повинносте Зтиі дящих Ф акто Р ов Германій, система- реди как 2-ой, 3-ій, 4-ьій и т. д. ізд по желізной дорогі , „ ица впр0ДЬ до особаг£) распоря _ II. ПРИЗЬІВ НА ДЬЙСТВИТЕЛЬНУЮ III. ОТМЬНА ОТПУСКОВ женія остаются на своих містах ВОЕННУЮ СЛУЖБУ А. Находящіеся во временньїх от -! п Р оживан,я А. Призьіваю на дійствительную пусках: і V. ОТВЬТСТВЕННОСТЬ ЗА НЕЯВКУ воєнную службу всіх тіх 1) офицерьі дійствительной служ- НА ДЬЙСТВИТЕЛЬНУЮ ВОЕННУЮ — офицеров резерва, ополченія бьі, і СЛУЖБУ и отставки, 2) унтер-офицерьі дійствительной — подхорунжих резерва и опол- службьі и сверхсрочньїе, ченія, 3) унтер-офицерьі и рядовьіе от- Виновньїе в неявкі на дійстви тельную воєнную службу будут, — унтер-офицеров, зфрейторов бьівающіе дійствительную воєнную со| "ласно настоящаго распоряженія, и рядовьіх резерва и ополченія службу — отставньїх унтер-офицеров должньї немедленно возвратить- — зачисленньїх во вспомогатель- ся в свои части. ную воєнную службу Б. Унтер-офицерьі и рядовьіе, на- без различія возраста, категорій, ходящіеся в постоянньїх отпусках здоровья и рода оружія, (службьі), по причині сокращенія срока дій- которьіе получили більїя мобилиза- ствительной военной службьі, имі- ціонньїя карточки без красной по- ющіе отпускньїе документьі и не по- лосьі. лучившіе мобилизаціонньїх карто- Б. Призьівньїе должньї вьіполнить чек, должньї немедленно направить- приказ о поіздкі, находящійся на ся в части, указанньїя во II. пункті 2-ой страниці мобилизаціонной кар- инструкціи для находящихся в от- точки, которьій разьясняет когда, пуску. куда и в какую воєнную или не во- ц. Унтер-офицерьі и рядовьіе, на- енную формацію они должньї явить- ходящієся з постоянном отпуску, в ся, каким образом пішком или виду временной неспособности к на поізді должен он іхать и что ВО енной службі, остаются на своих обязан взять с собой. містах, гді они проживают, до сро- Призванньїе являющіеся шофе- КЗг указаннаго в их отпускньїх доку- рами или владільцами-шоферами меН тах, а затім должньї явиться в механических зкипажей, (велосипе- С р 0 к на місто, означенное в пунк- дьі, мотоцикли, автомобили и обя- т -|, ц инструкціи на отпускном доку- занньїе, согласно указаніям на по- МЄ нті. лученньїх ими именньїх призьівньїх ,у Не по ат призьіву на Ьй . карточках или плану призь.ва, Д°- ствитеП ьную военну ^ спу жбу: ставить зти механическіе зкипажи в, ' ' ' призьівньїя комиссіи, должньї вьіпол-! ' в офицерьі, подхорунжіе, нить распоряженіе, находящееся в унтер-офицерьі, зфрейторь. и рядо- пункті 3-м на 3-ей страниці моби-^ ВЬІе ' кото Р ЬІе иміют лизаціонной карточки. І більїя мобилизаціонньїя карточ- Ц. Призьівньїе, получившіе перед ки с красной полосой, опубликованіем настоящаго распо-| голубьія мобилизаціонньїя удо- ряженія, либо одновременно с ним і стовірєнія, цвітньїя призьівньїя карточки, дол-1 2) всі ті офицерьі резерва боліє жньї вьіполнить приказ о вьіізді, 40-літняго возраста, ополченія и указанньїй на зтих цвітньїх карточ- отставки, подхорунжіе, унтер-офи- подвергнутьі наказанію согласно предписаній военно-уголовнаго ко дексе, предвидящаго в зависимости от квалификаціи преступленія кару лишенія свободьі до безсрочнаго тюремнаго заключенія или смерт- ной казни. Воєнний министр. Варшава, ЗО августа 1939 г. тическое провоцированіе погранич ньіх инцидентов, наконец постоянно усиливаящаяся концентрація моби- лизованньїх германских военньїх сил на польской границі, являются ясньїм доказательством зтого. Посліднія дійствія на территоріи Вольнаго Города, направленньїя против безспорньїх прав и интере- сов Польши, а также явньїя терри- торіальньїя претенсіи Германій по отношенію к Польскому государству не оставляют сомнінія в том, что Польской Республикі угрожает опасность. Всякаго рода предложенія в об- ласти сохраненія мира, предприня- тьія вьісокопоставленньїми лицами или дружественньїми Польші пра- вительствами, всегда принимались ках. Д. 1) Офицерьі, подхорунжіе, унтер-офицерьі, зфрейторьі и ря- довьіе резерва до 40-літняго воз раста включительно, не получившіе ни мобилизаціонньїх карточек, ни голубьіх мобилизаціонньїх удосто- віреній, должньї немедленно явить ся в ті воинскія присутствія', в рай оні которьіх они находятся в мо мент опубликованія зтого распоря женія. 2) Офицерьі, подхорунжіе, унтер- офицерьі, зфрейтора и рядовьіе резерва, ополченія, в отставкі или зачисленньїе в спомогательньїя во инскія части, получившіе мобилиза ціонньїя карточки и по каким либо церьі, зфрейторьі, рядовьіе ополче- Варшавсш Руссш Гимназія с попньіми правами правительствениьіх ІИШМ ПИШНІШІ» ІІ1ЕЯ Пріемнь 'е зкзамень; во вс% классьі Гимназіи и Лицея состоятся в пятницу 1-го сентября. НДЧДЛО ЗКЗЯМЕНОВ в 9 ЧМСОВ УТРЯ. Канцелярія открьіта по ередам от 9 до 11 ч., ас25-го августа ежедневно. Почтовьій адрес: \Уаг82аига, 1, МіосІОФа 6 ш. 1. Сішпагіиш і Ілсеит Козуівкіе. Директор ( —) В. трушинскій. Впасти сообщают, что с сегодня- шняго дня обязательни для вьіпол ненія слідующія распоряженія: польским правительством с одобре- ніем, однако, оні не находили до сих пор никакого отклика со сторо- ньі правительства Германій. Перед лицом веєго зтого, а так же, послі вступленія германских войск на территорію Словакіи, поль- ское правительство, желая бьіть в готовности, издало добавочньїя оборонительньїя военньїя распоря женія. Политика польскаго правитель ства, которое не иміло и не иміет по отношенію ни к какому государ ству никаких агрессивньїх наміре- ній, не измінитея. Стремленіе к лояльному сострудничеству со всі- ми государствами, которое нашло в посліднее время своє вьіраженіе в отвіті, посланном г. Президентом Республики президенту Соединен- ньіх Штатов, лучше всего характе- ризует тенденцій польской поли- тики* Фрщузскія желізньїя дороги налов тревоги . 6} Іііоферьі автомобилей не дол- ПАРИЖ. Офиціально сообщается, І вижной состав желізньїх дорог. В ЖНЬ1 пользоваться всякими звуко- что французекое правительство І случаі необходимости всі поізда ВЬ | М и сигналами, представило в распоряженіе воєн- будут задерживаться в пути и пре ньіх властей весь персонал и под-' доставляться для нужд армій. ДИВЕРСІОННАЯ БАНДА НА СЛО- ВАЦКОЙ ГРАНИЦЬ ВАРШАВА. В містности Скалите (Словакія) находитея диверсіонная банда в количестві 100 человік, во- оруженная пулеметами. Пулеметьі направленьї в сторону польской гра- ницьі и на зданія пограничной стра- жи. Членьї бандьі носят повязки со свастикой. 27 августа зта банда на пала на пассажирскій поізд в рай оні Цадца и повредила телефонное сообщеніе. 26-го августа комендант польской пограничной стражи в Живці раЗгб- варивал с комендантом словацкой жандармерій, которьій заявил, что словаки не принимают никакого участія в работі диверсіонньїх банд. Начальник словацкаго округа Цад ца запретил населенію принимать участіе во вражДебньїх против Поль ши вьіступленіях. а) фабрики и заводи, пользую-1 ГЕРМАНСКІЕ СУДА — В СОВЬТСКІЕ щіеся сиренами для указанія часов| ПОРТУ своим служащим, не иміют права | ЛОН ДОН. Из Константинополя пользоваться зтими сиренами, так соо бщают, что находящіяся там как оні должнь. служить исключи- ! ге скія суда получили распоря- тельно для подзванія в городі сиг-; жен | е направиться в совітскіе чер- номорскіе портьі. * (БЕїіИІ ПЕРЕПОЛОХ В ВЬНЬ ВЬНА. Полученное здісь извістіе ц) нзонньїя виішнія світовьія рек- ' о польских военньїх распоряженіях ламьі должньї бить вечером хоро- вьізвало ереди населенія города шо погашеньї, а окна заслоненьї, не переполох. Недостаток продуктов смотря на то, что уличное освіще- питанія дает себя сильно чувство- ніе будет пока нормальним. ' вать. ГДАНСК. В теченіи вчерашняго і дня опять арестованм в Гданск-Ь| ГДАНСК.Сенат Вольнаго Горо да предложил вчера польскому ге неральному комиссару начать пе- два польських таможенньїх инспек-1 причинам не иміющіе их в момент реговорьі о доставк-Ь из Польши тора г .г. Юрчинскій и Черва. • ^ _ опубликованія настоящаго распо- в Гданск продуктов питанія, а так- 13 та йньіХ ПУНКТОВ СОВЬТО- министр/ риббентроп/бьш^вручен ряженія, должньї немедленно от- же об открьітіи ^ пассажирскаго германскаго логовога англійскій отвіт на посліднее пред- Англійскій отвіт вручен Гитлбру ЛОНДОН. Вчера в 12 часов ночи правяться: — ті, которьіе помнят воинскую часть, указанную на их мобилиза ціонной карточкі — в соотвітствую- щую воєнную формацію — ті, которьіе не помнят в какую часть они по мобилизаціи назнача- ютея — в ті воинскія присутствія, в районі которьіх они находятся в момент опубликованія настоящаго распоряженія. Отправляющіеся, согласно насто ящаго пункта Д, в части или район- ньія воинскія присутствія лица дол жньї йміть при себі всі свои воен- ньіе документьі (военньїя книжки, послужньїе списки) и удостовіренія личности, если таковьія иміютея. Кромі того ті ереди призванньїх, которьіе в момент движенія на линіи Тщев — Гданск. Назначенньїе для переговоров гг. вітско . германскій догово к р 0 нена _ Грабовскіи и Шадновскш напра- паденіи с ; держит кромі І о Публ ико- вились в указавное м%сто. Пере- ваннь , х семи пунктов еще 13 тайньїх. говори велись в благожелатель- , в зтих пунктаХг якобьі( 3 атронуть, нои обстановк'Б. вопросьі, касающіеся Дальняго Во- Когда, однако, делегати поки- стока, германских колоній, органи- нули зданіе, в котором происхо- заціи обороньї и пропагандьі, при- дило совіщаніе, оба они бьіли чем условія зти гораздо боліє вьі- арестованьї агентами Гестапо. і годньі Россіи, чім Германій. ГЕРМАНСКАГО ДОГОВОГА По сообщеніям из Берлина со-'ложеніе Германій. Отвіт зтот бьіл Нзеі герианскій шші на еомкііо территорію РЬІБНИК. В ночь со вторника на ереду німецкая диверсіонная бан да обстріляла с германской терри торіи польскія гминьї Щигловицьі и опубликованія 1 Вильча Гура, а также бросила на польской территоріи нісколько де- сятков гранат. Пограничная стража заставила диверсантов уйти с поль ской территоріи. немедленно передан канцлеру Гит- леру. Лондонскія газетьі обсуждают посланньїй Гитлеру англійскій от віт, причем указьівают, что Гитлер требовал присоединенія к Германій нікоторьіх польских областей, а также немедленнаго вьіполненія его требованій. Газетьі подчеркивают, что как британское правительство, так и вся Англія не измінят своего рішенія относительно помощу Польші. Ни администраціи и армій. Кромі того пограничньїя области отданьї под контроль военньїх властей. В Берлині царит паника. Населе- ніе крайню взволновано, как надви- гающимися собьітіями, так и недо статком продовольствія, ощущае- мом повсемістно. —X— От нзаателнтва \шш ПО НЕЗАВИСЯШИМ ОТ РЕДАК ЦІЙ ОБСТОЯТЕЛЬСТВАМ, ВЧЕ- каких отступленій от'зтого принци- РАШНІЙ НОМЕР НАШЕЙ ГАЗЕ- па бьіть не может. Из Берлина сообщают, что в Гер- ді-додо маній организован „Совіт обороньї страньї", в состав котораго входят вьісшіе представители германской ЧИТАТЕЛЯМ ТИ НЕ ВЬЇШЕЛ. В СВЯЗИ С ПРОНОСИМ ИЗВИНЕНІЯ НАШИМ ГГ. ПОДПИСЧИКАМ И м > • V/ іі&І /•£

Russkij Gołos

1939-09-01

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095232274

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095232274/$1

і ,Р У С С К І Й ГОЛОС" № 192 НА ТЕМЬІ ДНЯ ! В ЗАПАДНЬ Два отказа на свои предложе- нія получил канцлер Третьяго Рей- ха: от Францій и от Англіи. Не в том діло, что оба „ніт" состав- леньї в разньїх вьіраженіях и мо- гут в той или другой подробности отличаться друг от друга. Зто не так уж существенно: важно лишь то, что в основном канцлер не до- бился своей ЦІЛИ. „Фронт мира", т. е. общій фронт против налетчиксв і грабител^й, против любителей чужого добра („Гонец Варшавскій" говорит о жадности Берлина по отношенію к чужим землям) не поколеблен; между Польшей и ея западними союзниками, кол не вбит, твер- доеть наотроепій польскаго наро- да и всего государства не потрясе ні*. Слідовательно, всі ті нути, по которьім металась націонал-со- ціалистическая власть в, поискач вьіхода из западни, разставлеинлА ею самой для себя-же, привели в тупик. В том заключается великая опа- сность: когда звірь, даже чувству- ющій свою слабость перед бсліе сильним врагом, оказьівается с ним с глазу на глаз, он, инстин- ктом чуя ; что ему терять нечего, бросается в безнадежяу борьбу У гитлеровскаго релима єсть возможность в такую борьбу не кинуться: зто значит, что у него єсть возможность отступить. Спо- собен-ли на зто режим, управля- ющій Германіей? Теоретически не ,способен фак- тически мьіслимм такі» собьітія которьія облегчат ему зту невоз- можную возможность. Пускай зти собьітія носят трагическій харак тер для отдільних людей, пускай они будут драматическими для всего німецкаго народа. Что ді- лать! Никто другой как сами нім- ціл визьтвают все єто. Они же и по- платятся.. Мьг в *діли Гитлера необьічайно ловко маневрируюіцим в обста новка, когда он иміл діло с про тивником, не вірившим в свои сяльї (дня австрійскаго аншлусса, дни Мюнхена) Мьі впервьіе ви дим его в обстановкі, для него не- привьічной: когда послі перваго „ніт" Польши. он стал сльїшать „ніт" со всіх сторон. То „да", которое донеслось до него из Мо скви, єсть, в лучшем случаі, ти- хое отрицаніе „ніт". Мьі передавали сообщеніе, что маршал Ворошилов публично о- пронерг всі слухи о широком со- глашеніи с Берлином, о таком со глашеніи, которое предвидит даже покушеніе на чужія территоріи. Другими словами, совітскій мар шал заявил, что никаких тайньїх пунктов в договорі между Кремлем и нац.-соц. верхами не заключе- но, и что німцьі без достаточньїх основаній придают пакту о нена- паденіи смисл, котораго он, в дійствительности, не иміет. Мьі не знаєм, насколько зтг> сообщеніе вірно, но, по суіцеству, оно, по всей віроятности, очень близко к истині. Таким образом расчети Берли на на зтого ,,союзника" такой-ж® блефф, как и многое другое, что думает и ділает Берлин. Картина обрисовалась довольно отчетливо: вьіхода, при котором овца бьілабьі сьідева, и волки би ли сьітьі, найти пока не удаетст И не дастся. Слідовательно, либо волк должен укриться в ліс, либо он должен броситься на тіх, ко го он, в осліпленій своем, считал овцами, чтобн убідиться на соб- ственной волчьей шкурі в своем заблужденіи. Повторяєм, что зтот тупик, зто сидініе в западні представляет для мира всего міра великую опа- сность. в зтом трагизм момен г, а. Нецілесообразно заниматься предсказаніями. Сегодня надо толь ко тщательно разбираться в се- годняшнем-же положеній, чтоби не бить застигнутмм врасплох зав тра с его неожиданностями. оОо Между миром и войной НОВАЯ КНИГА ЛОЙОСА „ГЕРМАНІЯ НЕ МОЖЕТ ПОБУДИТЬ" РАСЧЕТЬІ НА МОЛНІЕНОСНУЮ ВОЙНУ. — ЗОЛОТОЙ ЗАПАС. — НЕДОСТАТОК НЕФТИ — ПРИН ЦИП Д-РА ШАХТА. Недавно в Будапешті вьішла его достаточно на первьіе місяцьі Разуміется, німцьі знают зто. книга И. Лойоса „Германія не" мо-| войни. ' Они утішают себя мислю, что всі жет побідить", визвавшая во всей] Положеніе Германій не благо- страньї, за исключеніем Россіи, Европі огромную сенсацію. В кни-1 пріятно в ділі снабженія нефтью. иміют привозную нефть. Стало гі зтой доказьівается, на основа-1 Значеніе же нефти необьїкновенно бить, достаточно разрушить мор- ніи данньїх, опубликованннх в гер-1 возросло с 1914 года. Уже в исхо- скіе пути сообщенія, чтоби ли- "ді великой войни нефть сиграла шить противника того, чего важную роль. Могли-ли би такси сама Германія не иміет, и урав- Галліени поспіть н-а Марну, если нять шанси. Кромі того, недалеко би в Парижі не било запасов бен- находятся румьінскіе источники, зина? Извістни слова Черчиля: захват которьіх может дать Гер- „На нефтяних волнах союзники маній 31 милліонов тонн нефти в прибили в порт Побіди". Нині год. Не пугает німецких теорети-, недостаток нефти на фронті дол- ков и финансовая проблема. Тлк- жен ощущаться, как недостаток ли уж вірно, что для войни нуж- орудій и снаря.цов. Германская по- ни три вещи: деньги, деньги и требность виражалась в 1937 году деньги? Италія завоевала Абисси- цифрой 5.200.000 тонн. Только гню без денег. Германія вооружи- ?9.5% зтого количества било удо- лась, не истоатив золотой марки, влетворено отечественним произ- Японія воюет в Китаі, вопреки водством (буреніем и синтетиче- всім правилам зкономической на- скою нефтью). 11 заводов изготов- укь Россія живет 20 літ на поло- лякл сегодня синтетическую женіи банкрота и, как будто, бо ную пустиню. Документи и факти! нефть, обходящуюся в четире ра- гатіет. С другой сторони, госу- били подлинние. Распространи- ! за дороже естественной и требу- дарства, у которих кладовия ло- тельное толкованіе оказалось оши- ющую в десять раз больше рабо- мятся от золота, переживают о- бочним. То же может случиться чих рук. Нефть добьівается из стрие кризисьі и ньші, при подсчеті недостатков угля, котораго страні нехватает. д%л стало ' бьіть не в деньгах, германскои системи... і Производство отстало от плана а в труд1 . Зту МЬІСЛЬ ВЬфази ; Французскіе военние писатели и не отвічает потребности мирна- как . то д.р Шахт и она легла в (М. Дюваль, А. Ниссель А. Дюфье г о времени. Потребность же во- ОСНО ву зкономической и финавсо- и др.) правильно указивают, что еннаго времени, по подсчету ген. во д системи рейха. не слідует обольщать обществен-; Нисселя, внразится в цифрі 20 ное мнініе. Германія представля-1 милліонов тонн в год, Запасов, І ма читатель прочтет в нашем сл ^] ет собой серьезную силу. Чтоби сділанних Герингом, может хва- і д У !о ШЄМ НОМЄ о^ побороть ее, нужно сділать тить только на первое время вой-1 " встрічное усиліе, ПО меньшей МІ- НМ- рі, равное. ! ■шнммнннмн Германская армія сильніе в 1939 году, чім била, в 1914. Она нахо манскои печати, что 1 ерманія не способна воевать. Судя по коли- честву переводов на иностранньїе язики, она, хотя и не вскружила голови серьезньїм наблюдателям, но произвела огромное впечатлі- ніе на общественітое мнініе. Подобнне труди появлялись и прежде. Доказивалось, напримір, на основаній подлинних видержек из печати, что демократическій режим во Францій сгнкл и разва- лится от малійшаго толчка, что зкономическое положеніе Италіи должно било визвать катастрофу десять літ тому назад, и что сов. Россія уже обращена в безлюд- йшія пересмвтрт отношенія с Германіей ТОКІО.В связи с перемінами в японском кабинеті, токійскія га зети указивают, что задачей но- ( ваго правнтельства будет виведе- ніе Японія из положенія, в кото ром она очутилась послі изміни со сторони Берлина. Газети про- должают виражать своє негодова- ніе по поводу политики Германій. В отношеніи Италіи газети воздер- живаются от комментарій. Всі предложенія о возможности договора о невападеніи между Я- поніей и Совітами не видержива- ют критики. По мнінію» воєнних кругов между Япс.ніей и Совітами находится непроходимая про- пасть. і . ! Иоскво против Германій ? Непонятная позиція Сов^тов дится на положеній военнаго вре- . мени и может бить сразу броше- на на противника. Однако сохра- нить свою силу она сможет лишь в теченік ніскольких місяцев РИГА .Из Москвьі сообщают, что диктатурьі — зтого наиболЬе опас- войни. Затім она неминузмо осла-' в послЬднем номері органа Комин- наго врага человічества, германска- бігт. | терна „Коммунистическій Интернаці- го фашизме, являюіцагося источни- Гсрмаиія бідніє в 1939 году, онал поміщена статья, озаглавлен- ком поджигателей войньї в Европі чім била в 1914.3апаеи Рейхсбан- 1 ная пМеждународное значеніе анти- и во всем мірі. ка в золоті и серебрі равнялись фзшистской борьбьі с Германіей", ■■ншнвннмнманмі в 1914 году полутора билліонам ^ ото Р ая доказьівает необходимость РАТИФИКАЦІЯ ГЕРМАНО-СОВ. ДО- марок, а капиталм за-границей до- борьбьі с Германіей. ГОВОРА ОТЛОЖЕНА стигали 20 билліонов марок: Бла- В статьі зтой сказано буквально РИ ГА. Из Москвьі сообщают, что годаря огромним денежннм запа- слідующее: „Стремленіе фашист- ВОП рос о ратификаціи германо-со- сам,Германія могла расплачиваться ской Германій даліе увеличивать вітскаго договора о ненападеніи с нейтральними державами за по- свои усилія военной агрессіи с каж- будет разсмотрін совітским парла- ставки в теченіе четирех літ. Но дьім днем принимает все боліє и мв нтом не раньше 1-го сентября неправильно думать, будто Герма- боліє угрожающій характер. СССР Агентство „Тасс" передает сооб- нія сегодня вовсє не иміет золота, является силой, могущей бьіть рі- щеніе шанхайскаго корреспондента Золото не фигурует в отчетах шающим фактором в борьбі за об- газ . „т а ймс" о том, что японскій Рейсбанка,однако, извістно, что Щіи мир, в борьбі с ненавистньїм патруль в Тянчдзьіні задержал гер- к 1937 году Германія ввезла 39.600 фашизмом" клгр золота, а в теченіе семи мі сяцев 1938 года — 54.645 клгр Если золота и иностранннх деви- зов нехватит „на четире года", то Статья заканчивается слідующей фразой: „Антифашистская борьба с Германіей иміет международное значеніе, так как ускоряет гибель манскаго гражданина и ударил его паспортом по лицу. ■« « ф Читайте „Русскій Голоси У В. В. БОГДАНОВИЧ Духовное мслїдіе св. Князя Вподйиіро Минул год со времени отпразд- нованія нами 950-літія крещенія Кіевской Руси. Значеніе празднова- нія всякаго рода юбилеев, конечно, заключается не в их торжественно- сти, а в том, что они дают нам по- вод на момент остановиться, по- смотріть назад, подумать над прой- деннмм путем и с точки зрінія прошедшаго подумать и над насто- ящим. Настоящее, непосредствен- но познается и понимается с тру дом, оно слишком заполнено вся каго рода мелочами, которьія но сят названіе „злобм дня" и за кото- рими трудно разглядіть сущность собьітій. Но сквозь дань віков сту- шевьіваются всі мілсчи. Как вніш- ніе покрови разлетается и исчезает все каяетиое и случайнсе, и „истн- иа собшій", их смьіся, ціль н связь, вмступает и вьірисовьюается с боль- шею ясностью, вмпуклостью, пьіра зительностью. Исторія єсть мьісли Божії:, еьіра- женньїя в судьбах человічества. Вірующій в промьісл Божій не мо жет не чувствовать зтого. И как счастлив тот, кому дан пьісокій дар пожимать л уловлять их, кто разу- алізт и чувствуєт над собою и над «•родами руку Божію! Тот ограж- де:< от опаскости в ході историче- 1. ских собитій вказаться в лагері врагов Божіих. Вот почему надо вдумьіваться в прошлое, когда стремишься понять настоящее. То, что прошел уже цільїй год послі юбилея, еще усиливает зна ченіе нашей остановки и „зрінія вспять", — назад. Зто дает нам возможность не только всмотріть- ся в самьія историческія собьітія, но обсудить и то, что за зтот юби- лейньїй год о них надумано и вьі- сказано, — подвести, так сказать, итоги, а также, наконец, взглянуть и на то, как нами зто собмтіе от- праздновано. И вот здісь, в зтом пункті обраща- ет прежде всего на себя вниманіе то, что здісь, как и с пушкинским юбилеем совершилось какое то чудо. Как юбилей Пушммна празд- новали не одни русскіе, но м дру гів народности, а из русских, — как меньшинственники, змигрантьі, так и совьтская Русь, так и здісь, креще- ніе Руси праздновала не одна Русь, но христіане и других народностей, а из христіан не одни лишь лраво- славньїе, но и уніатьі, и р.-католики во главі, с самьім Ватиканом. Судь- бм Руси и религіознмя и культурно- зстетическія уже дваждм на наших глазах послужили обг>единяющим моментом для не только различнмх, но даже и враждебньїх человіче- ских злементов. Разві зто в каком то отношеніи не знаменательно? И не засгавляет ли зто нас еще боліє вдумчиво отнестись к воспоминае- мому нами собьітію, причем раз- смотріть, его не с внішней только стороньї, а преимущественно с вну- тренней -— разсмотріть, как оно, т. є. крещеніе, отразилось на рус- ской душі, на идеалах исторической Руси, на ея взглядах, понятіях и нравах, личньїх, семейнмх и полити ческиж, Бросим прежде всего взгляд на историческій момент принятія Русью христіанства. Девятмй и десятьій віка! Какая замічатеяьная, своеобразная, насьі- щенная богатьім содержаніем и вмісті лолная мапряжениьіх пред- чувствій зпоха! Только что отгреміпи всеяенскіе соборьі. Церковь, еще пока не раз- діленная, торжествоваяа внутрен- нкио побіду над єресями и раско- лами. Но уже потому, как обі ея половиньї, Восток и Запад, празд- новали зту побіду, в чем виділи плодьі своих духовньїх достиженій, ааожно бьіпо усмотріть зародмши грядущаго раздіденія. Христіанскій Восток отпраздновал ее как „Тор жество православія", христіанскій Запад, — как необьїкновенное под- нятіе и укріпленіе папской идеи, как апофеоз мощи римскаго перво- священника, — той твердьіни, о ко- торую разбились всі ереси. Ясно, что в дальнійшем зто различіе, все укріпляясь и углубляясь, должно бьіло привести к полному разно- мьіслію и разділенію. Накануні зтого разділенія Восток бьіл сильніе духовньїми богатства- ми. Он вьідвинул многочисленньїй сонм святителей и учителей. Но он бьш во много раз слабіє Запада в смислі внішней организаціи. Дер- жа в руках добьітое такою долгою борьбою с єресями, вьістраданное ею безцінное сокровище, — свою православную віру, облеченную в дивньїй по красоті сосуд восточна- го богослуженія, тогдашняя Виза»- тія с трепетом смотріла на восток, гді уже горіло зарево Ислама! Нужно бьіло во что бьі то ни стало охранить зто сокровище, — додер жать его в слабіющих руках до то го дня, когда придет сміна. И сміиа зта пришла... В то время, когда на Западі нарождающаяяся и развивающаяся монархія Карла Великаго педарком Пипина Корот- , каго и другими знаками вниманія і укріпляла папскій Рим и оконча- тельно усвояла ему признаки госу- ! дарственной Еласти, на Востокь изумительнмм по своєму самоот- вержекію и самозябвенію подвигом двух братьев и не мекіе замічатєль- ньім ділом св. князей в полуварвар- ских славянских странах зажигались огни новой зари восточнаго христіан ства, а вмісті с тім в одной из стран созидается и новая внішняя государственная твердиня, превзо- шедшая собою впослідствіи импе- рію Августа, которой суждено бьіло стать внішним оплотом сохранен- наго Византіей сокровища. Не видна ли в зтом рука Божія и не избран пи великій славянскій народ, вірніе, цілая семья славянских народов стать в исторіи хранительницей и вьіразмтельницей того христіанска- го догматическаго, моральнаго и зстетическаго идеала (разумію здісь всю совокупность восточно- христіанской духовной культури) которий бил насажден св. братья- ми и св. князем, — первьіми начат, послідним завершен? — Вот та за дача, которая бьіла поставлена пред цілой группой славянских народов Исторїей, т. е., Богом, и особенно, перед той тріединной группой зтих народов, которой вмісті с тйм суждено бьіло и создать одно из Ееличайших государств, какое только знала память всіх віков и народов. Для нас позтому, конечно, преж де всего интересно прослідить, как именно с свмаго начала, в каких формах и фактах жизни начал ви являться и осуществляться зтот кдеал тотчас послі крещенія Руси; и здісь поневолі нам прежде все-

Russkij Gołos

1939-09-01

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095232274

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095232274/$2

т 192 ,,Р У С С К І Я ГОЛОС" „Войньї спразеопивш и неспроведяивьга" ГИТЛЕР И ВОЙМ № ГОДА ЛЕКЦІЯ ПРОФЕССОРА КОММУНИСТА Перед прііздом в Москву Риббен- тропа и подписаніем германо-со- вітскаго договоре о ненападеніи, в московской „Правді" появился ин- тересньїй отчет о лекцій одного из партійньїх работников Ц. К. партій проф. Минца, озаглавленной „О войнах справедливьіх и несправед- ливьіх". Д@% ИМПЕРІАЛИСТИЧЕСКІЯ ВОЙНЬЇ Основная часть „Лекцій" Минца посвящена доказатєльствам, что извістньїя партійньїя сужденія об „имперіалистической войні -914—] 18 г. г. не могут бьіть приміненьї к ] развивающейся ньіні „второй им періалистической войні". Да и ті сужденія, которьія вьісказьівались от имени партій о „первой имперіа листической войні", в значительной части принадлежат не партій, а Троцкому, Бухарину и в особенно- сти Покровскому; Покровскій же занимал „антимарксистскую пози цію, извращавшую исторію". Он „оказался в пліну у буржуазньїх историков. Занявшись, вопреки пря мому указанію Ленина, поисками виновников войньї, Покровскій, на основаній насквозь лживьіх дипло- матических данньїх, пришел к чудо- вищному вьіводу, будто Германія — зтот наиболіе агрессивньїй хищ- ник — оказалась обьектом нападе- нія. Враги народа использовали вульгаризаторство Вслід за Покровским они рисовали все героическое прошлое русскаго народа сплошь черной краской". В противовіс" Покровскому, дру- гіе „вульгаризаторьі обьявляют войну 1914—1918 г. г. для Россіи оборонительной на том основаній, что русскіе солдатьі проявляли ге- роизм и мужество. Да, русскіе сол- датьі проявляли героизм и муже ство, но отсюда не слідует, что всі войньї, которьія вела царская Рос- сія, нужно считать прогрессивньї- ми". СПРАВЕДЛИВАЯ ВОЙНА „Вторая имперіалистическая вой на, начатая ньіні фашистскими аг- рессорами", требует другой оцін ки. Война зта, „в конечном счеті, направлена против капиталистичес- ких интересов Англіи, Францій, С. Штатов Америки". Но вмісті с тім, „вторая имперіалистическая война представляет угрозу для всіх ми- ролюбивьіх стран, и в первую оче- редь, для Совітскаго Союза. Фа- шистскіе агрессорьі с циничной от- кровенностью открьіли свои планьї. Антикоминтерновскій пакт Германій, Италіи прикрьівает войну против Англіи, Францій, С. Штатов Амери ки и является в то же время воен- ньім союзом против СССР... Совіт- го придется остановиться на лично- скій Союз не заинтересован в вой ні. Но война Совітскаго Союза про тив фашизме будет самой справед- ливой и законной войной из всіх войн человічества". ОБОРОНА ПОСРЕДСТВОМ НЛ- СТУПЛЕКІЯ Обьяснив, таким образом, для сомнівающихся партійньїх кругов, почему совітское правительство „считает возможньїм и даже необ- ходимьім заключеніе союза с капи- талистическими странами в интере- сах „обороньї культурьі всего пере дового и прогрессивнаго человіче ства от фашистскаго варварства", газета вьісказьівает предположенія, какой характер, віроятно, примут военньїя собьітія. „Вести оборонительную войну — отнюдь не значит стоять на рубежах своей земли. Лучшій вид обороньї— , г стремитєльное наступленіє". Крас ная армія подготовлена наступать. А партія „прежде всего в тьту фа- шистских стран использует ненависть закабаленньїх и угнетенньїх импері- ализмом народов, чтобьі освободить человічество от фашизма". Почти сейчас же послі прочтенія зтой лекцій, Сталин привітствовал Риббентропа в Кремлі, а совітскіе флаги развівались с флагами со свастикой. Судьба 21итвинова Варшавскіе корреспондентьі лон- донских газет сообщают, что в поль- ской столиці полученьї свідінія, будто в народном комиссаріаті ин. діл в Москві продолжается чистка среди вьісшаго состава чиновников комиссаріата. При зтом со своих по- стов удаляются, главньїм образом, сторонники бьівшаго нар. комиссара иностр. діл Литвинова. В нікоторьіх кругах польской столицьі зти устра- ненія склонньї обьяснить до нікото- Покровскаго. рой степени и заключеніем германо- совітскаго соглашенія, т. к. Литви- нов и его сторонники в Моркві раз- сматривались, как противники тако го изміненія совітской внішней политики. Окончательное рішеніе совітскаго правительства коренньїм образом измінить свою внішнюю политику привело к усиленію чистки в кругах наркоминділа. Даліе сообщают, что в настоящее время неизвістно точно містопре- бьіваніе бьівш. комиссара иностр. діл. В своє время уже сообщалось, что Литвинов хотіл вьііхать во Францію в Виіііи , чтобьі пройти курс ліченія, необходимьій для возста- новленія его расшатаннаго здоро- вья. Разрішеніе На вьіізд ему, од- нако, не бьшо дано и Литвинов от- Любопьітно в настоящее время перечитать страницн книги Гитле- ра „Моя борьба", в которьіх он разсказьівает свои впечатл^нія о началЬ міровой войньї 1914 года. Когда вспьіхнула міровая война, Гитлер ни одной секунди не думал о том, что ато будет страшная мі- розая бойня. Ни разу он не спро- сил себя, какую отв"Ьтственность несут цевтральньїя держави в вспьіхнувшем конфликгЬ. ВсЬ во- просьі бьіли для него ясньї. Судя по его собственному разсказу, он находился в состояніи патріоти- ческаго транса. Гитлер пишет, что война бьіла встрічена с радостью германскими народними массами, которьтя даже в глубин'Ь души ея желали. „Что касается меня, ■— продол- жает Гитлер, — то обт>явленіе войньї принесло мн£ чувство осво- божденія посл-Ь столь тягостньїх впечатл'Ьній юности. И сегодня еще я не испьітьіваю стьіда, раз- сказьівая, что в неописуемом со стояніи знтузіазма я упал на коло ни и с радостью, переливающейся через край, благодарил небо за то, что оно дало мн% возможность жить в такое время". Гитлер бьіл австро-венгерским правился на Кавказ. Как сообщают, подданньїм, но не хогЬл служить послі прохожденія курса ліченія в австровенгерской армій, так как на минеральньїх водах, Литвинов ненавид'Ьл Франца-Іосифа и старую покинул Кавказ и в настоящее вре- имперію Габсбургов. 3-го августа мя неизвістно, гді он находится. В 1914 г. о» подал прошеніе бавар- связи с зтим циркулируют заново скому королю Леопольду III о прі- слухи, что Литвинов попал в опалу, емй в один из баварских полков. К зтим слухам слідует, однако, от- Ходатайство нестись с большой осторожностью, т. к. они появляются не впервьіе, но до сих пор не оправдались. 16 августа. 25-л-Ьтній Гитлер над%л германскую солдатскую форму, которой не снимал загЬм 6 л"Ьт. Его полк бьіл отправлен из Мюн хена на французскій фронт. Гит лер впервьіе увид"Ьл Рейн, „зту, прежде всего, германскую р"Ьку, которая должна защищать нас от вожд-Ьленій стараго врага". При про'Ьзд'Ь мимо Нидервальдскаго памятника солдати в вагонах за пали хором „Стража на Рейн'Ь". Гитлер пишет: „Моя грудь стала слишком т-Ьсной для сердца". Боевое крещеніе он получил во фламандской долині. Зимой 1915- 1916 г. „молодой доброволец ста* старим солдатом". В дальн-Ьйших главах своей кни ги Гитлер с негодованіем отзьіва- ется о правительств'Ь Вильгельма II, которое слишком ухаживало за соціалистами, вм-Ьсто того, чтобьі раздавить „марксистскую гадину". Гитлер, конечно, в-Ьрит в легенду о „нож-Ь в спину". Во время отре- ченія Вильгельма II и заключенія перемирія он находился в госпи- тал-Ь в Помераніи. Старий пастор пришел обьяс нить солдатам, что Германія про- играла войну, что надо принять условія перемирія и отдаться на милость поб'Ьдителя. Зта малень кая р%чь вивела Гитлера из себя. „Я больше не мог одержаться". Он еле добрался до дортуара и рьідал, как ребенок. В посл%ду- ющих безсонних ночах он око»- чательво пришел к заключенію, что пораженіе Германій ; — д£ло било удовлетворено рук марксистов и евреев. ШЕІІДАРЬ ИІРОВОЙ войньї ■ ■ Тевтонскій рьіцарь 12-го августа На послідней фотографій Гитле ра в Зальцбургі, в костюмі фюре- ра єсть новшество — кромі обьіч- ной повязки со свастикой на рукаві и необьічной формьі крест на груди. Зто — черньїй крест, обведенньїй білой каймой, знак ордена тевтон- ских рьіцарей. В глазах німцев ор- в горящія — Три австрійскія армій под ко- трупьі бросали в ямьі, мандованіем генерала Потіорка зданія. вторглись в Сербію. Генералу По-. Зти страіііньїе дни заставили насе- Интересное историческое сопо- ставленіе: первьій поход Барбароссьі вмісті с тевтонСкими рьщарями т [ 0 р ка 0 тдан бьіл приказ разбить и леніе Калиша біжать из города ку- пооизошел в 1154 г. Баобаоосса ^ ^ м £ уничтожить сербскую армію в крат- да глаза глядят. Послі погроме, вторгся в Италію, чтобьі возсоздать ^ айшій ок Н Іучиненнаго німцами, в городі, н«- Святую римскую имперію гарман. _ Чер М ногорскія войска З аняли' считьівавшем 72 ть.сячй жител.*, ской націй. Сравняв з землеи Роза- с к р (осталось не боліе 3 тьісячи человік, ту и Фортону, возложил на себя ко- г \ * ден — символ великой Германій. В'рону итальянскаго короля в Павіи, францій германскія войска ° теченіи семи віков он боролся за , Барбаросса двинулся на Рим, чтобьі ата "<овали французскія авангардьі ■ Р ужасов" (Сви- расширеніе и величіе Германій. Егоїздісь провозгласить себя римским ^ 0 ^ а с Н л ^ ЄНа зна ;;^ Л ьн!,я ТЬІ ' потери ДІтельство Ю. Бернацкаго. „Курьер рьіцари бьіли агентами германской, императором. понесли значительньїя потери. р к > /г г ГоГ Н шгр!нн1Грь,1р^и И "=го Н и а і" 0 ПУ ™ \ Г Т КаК «Ь Р л. а ц в Ч » УЗ И ТрТоТмо°«лТво"рв-| - Непод.л.ку от деревни Вьіш- орХ.Гко Р „о1Г ц г И К8НТ Г Та " И ФР " НиУ , ЗМ ™ НЄІ< ' Су " лкс ™ й Парній («а РУ- тійгкиу гтпян. _ .^ " !Лягард (под Аврикуром). ско-германскои границі) взвод гер- гля- і — 0 Болгаріи обдавлено военное ганених конньїх егерей в 25—-ЗО скаго и балтійских стран. | МОг со скрещенньїм^' руками, Посвященньїе круги давно знают/ д і л прямо в глаза Барбароссі и не что в апрілі 1934 г. в Маріенбургі, склонил перед нйм своей головьі. германизма, состоялась | _ Кто ть , такой? _ с Б церемонія посвященія Гитлера в ба а _ По ТЬ| н р е канцлерь, тевтонскаго ордена. | мні тре буемь,х почестей? На зтои церемоній Розенберг, то-! а ~ сти самаго Виновника собьітія, так; же рьіцарь ордена, сорвал с Гитлера "Т прямои человік, гордо как в нем прежде всего обнаружи-| покрьівало в момент провозглаше- отв ^ тил неизвістньїй старик, лось благотворное вліяніе восточ-|нія его великим канцлером. — Перед кім же тьі клонишь го- наго христіанства на его славяно- Тевтонскій орден бьіл основан в лову? 1128 году. Через нісколько літ его — Перед Богом и моей землей. возглавил император Фридрих Бар- — Йдем дальше, — сказал гер- баросса. По старинной баварской манскій император, — зтот человік легенді, в день полнаго торжества больше меня. великой Германій, он должен вьійти В Зальцбургі Гитлер впервьіе по- из своей могильї и увінчать своим явилея публично с крестом тевтон- мечом германскаго властителя міра, скаго ордена на груди. варяжекую душу На минутку мьі должньї здісь за держаться, чтобьі еділать оговорку в сторону тіх формалистов, кото- рьіе настаивают на факті отсутствія еще в то время формальнаго раз- діленія церквей, вслідствіе чего в зпоху св. Владиміра нельзя еще го ворить об отдільньїх церквях Во- сточной и Западной. В формальном смьіслі — да, но по существу — и можно и должно, потому что, как мьі виділи, идеоло- гическое и духовно-культурное раз- діленіе уже не только давно про- мзошло, но даже и обострилось до крайности и то именно обострініе и стало причиной разділенія. Вьі- кристализовавшіяся именно в зту зпоху особенности западной и во- сточной религіозно-церковной куль- турьі настолько вошли в плоть и кровь обіих половин христіанской церкви, что их не сгяадило даже и позднійшее соединеніе (унія) И КЬІ- иішніе славянскіе уніатьі, не смот- ря на своє формальное единеніе с Римом, в религіозно-культурном отношеніи часто чувствуют себя ближе к православному Востоку, чіім к римскому Западу. (Продолженіе слідует). В. В. Богданович. і ш щшшш ораторікиї єітїплєі Брюссельскія газетьі сообщают, і что мигающая лампочка д"Ьйству- что в бельгійском парламенті уста . ет гораздо рішительніле, ч"Ьмко- навливаетея спеціальное приспо- локольчик предсЬдателя и, по сло- соолеше, которое призвано оста-! вам бельгійских газет, из парля- навливать слишком увлекающихся ментов других стран уже поступи- ораторов. Приспособленіе состоит из маленькой красной дампочкв, установленной на ірибужіі для ора торов. Лампочка горит г теченіе получаса, нредоставленнаго нака зом бельгійскаго парламенте каж- дому оратору. За минуту до окон- чанія положеннаго ерока, лампоч- і ка гаснет, как бьі предупреждая' оратора о необходимости закон- чить его р"Ьчь. Если зто не дій- ствует, лампочка начинает немило сердно мигать перед самими гла- зами зарвавшагося оратора, так| что ему волей неволей приходит- ся прекратить затянувшуюся р-Ьчь. Произведннме опьітьг доказали, положеніе. — Третья бельгійская дивизія взяла в плін 8.000 німцев. — В Льєжі германскія власти разетріляли нісколько бельгійских граждан, обвинив совершенно не- основательно в шпіонажі. — Германскія войска в Калиші продолжают грабить и убивать мир- ньіх жителей. „С 4-го по 11ое августа днем и ночью устраивалась в Калиші охо та на людей. За зто время бьіло всадников под командои лейтенан та атаковал русскій наблюдатель- ньій пост, состоявшій из 5 казаков 3-го Донского Ермака Тимофеевича полка. В состав зтих казаков входил и приказкьій Кузьма Крючков. ,,Казаки видя превосходство про тивника, естественно, должньї бьіли отступить, отстріливаясь с лоша- дей. Німцьі их сначала преслідо- вали, но как раз в зто самое время справа (в отношеніи нас) и как би нісколько в тьілу в отношеніи гер ма н це з посльїшалась ружейная убито около 200 человік, вьіпущено | стрільба русской піхотной развід- по городу 360 снарядов и сожжен К и. ли запросьі наечет ириспособленія. остроумнаго КННЖНЬЇЙ МАГАЗИН СЛОВО ЛЬВОВ, РУССКАЯ 5 Нм"Ье«г на складі: русскія кииж- нмя новинки, классики, беллеіри- етика; — керковнмя книги, св. «брава и картиньї, нотьі, пьесьі; — русскія худож. открьітки (Третьяк Гай., Е. Бемв и др.); — писче- бумажнмя принадлежиости, блаякн и пр. ПРИ МАГАЗИНІ? БИБЛІОТЕКА. ратуш. Пулеметная стрільба почти не прекращалась. 11-го августа в городі производились разетрільї. Казалось, невьіносимьія страданія Калиша должньї, в конці концов, прекратиться. Однако, 11-го авгу ста началея поголовньїй грабеж всіх квартир, а затім — поджоги. Солдатьі являлись в дома, кричали: „вон" и через 5 минут поджигали дом ,пользуясь для зтого соломой, облитой керосином. Кто не успівал покинуть горящій дом, тот погибал в пламени, т. к., тушить пожарьі бьіло запрещено. Зто бьіла какая-то оргія звірств: германскіе солдатьі разетріливали жителей города на улицах, в парках, фамилій убитих никто не записьівал, Німцьі повернули обратно, а приказньїй Крючков с казаками, ви дя замішательство германцев, из преслідуемьіх обратились сами в преслідователей, и тут-то настигнув германскій конно-егерскій взвод, врізались в него, рубя и стріляя. — В результаті схватки німцьі уска- кали заграницу, оставив на місті четьірех убитьіми, в том числі бьіл и німецкій лейтенант, убитьій Крюч- ковьім в упор из винтовки; раненьїм німцам удалось уйти. Сам Крюч ков, которьій проявил в данном слу- чаі исключительную казачью смет- ку, получил 16 колотьіх пикой ран (и конь его примірно столько же и таких же ран); кромі Крючкова бьі- ли раненьї тоже пиками два казака. 13 ш 14-го августа 13-го и і 4-го августа русская ка валерія перешла германскую гра- ницу. Произошел ряд мелких стьі- бившіеся на 25—ЗО километров в Восточную Пруссію, нигді не встрі- тили крупньїх частей противника, за чек с германскими ландштурміста-1 исключеніем района между Сталю- ми, гтрикрьівавшими границу, но пененом и Ширвинтом, гді бьша ими русскіе кавалерійскіе разьіздьі и обнаружена 1 -я германская кавале- развідьівательньїє зскадроньї углу- рійская дивизія. І

Russkij Gołos

1939-09-01

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095232274

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095232274/$3

„Р У С С К І Й ГОЛОС" № 192 ГІоложеніе в ІГданскв! І ГДАНСК. В городі царит полньїй хаос и паника. Распоряженія вла стей постоянно противорічат одно другому. .Гестапо издает одни рас поряженія, сенат Вольнаго Города другія. Умастились случаи разгрома . магазинов, особенно , ювелирньїх. Так назьіваемьій „фронт свободьГ' развивает свою активность. Населе- ніе в своем большинстві не жела- ет присоединенія к Германій, На улицах вьівішиваются плакать! с надписями „Да здраствует Вольньїй Город Гданск! Не желаем присо единенія к Германій!" Один из та- ЧРЕЗВЬІЧАЙНАЯ СЕССІЯ СЕЙМА И СЕНАТА ВАРШАВА, В политических кру гах утверждают, что в понедільник или во вторник будут созваньї Сейм и Сенат на чрезвьічайную сессію. Увідомленія о предстоящей сессіи будут разосланьї депутатам и сена торам еще сегодня. ких плакатов продолжает висіть на одной из площадей. Среди населе- нія рознесся слух о том, что Фор- стер біжал из Гданска. Власти дол- города. жньї бьши опубликовать сообще-] ніе, что Форстер не біжал, а по ді лам уіхал на нісколько дней из покинули Москву ПАРИЖ. „Знтрансижан" сообща- ет, что французское правительство вьізвало из Москвьі посла Наджіара. Сегодня к вечеру бьіло получено сообщеніе, что Наджіар уже вьіле- тіл из Москвьі и находится по пути в Париж. В правительственньїх коу- гах с нетерпініем ожидают приби ті я посла, которьій, как считают, привезет важньїя извістія. В хорошо освідомленньїх поли тических кругах допускают возмож- ность, что Наджіар направляется в Париж с какой-то секретной мис- ЙІОІЯ ГОТОВІ ПОШТІ) Ш обшштва ЛОНДОН. Опубликовано прави- тельственное сообщеніе о том, что занятіе германскими войсками Сло- вакіи является косвенной угрозой интересам Польши. Если польское правительство бу-І дет чувствовать себя вьінужденньїм предпринять соотвітствующіе ша ги, то постановленія англо польска- го союза могут бьіть немедленно реализованьї. сіей, сущность которой бьша изло- жена во время послідней его бе- сідьі с Молотовьім. Одновременно в политических кругах утверждают, что Наджіар останется в Парижі продолжитель- ное время и не вернется на свой пост в Москві. Из Лондона сообщают, что ан- глійское правительство также вьіз- зало своего посла в Москву. Пови- димому, Сидс также будет отозван и не вернется на свой пост. І -Сак сообщают из Лондона воз- вра щеніе французскаго посла в Париж вьізьівает там такой боль- I шой интерес и в Лондоні, в кото- 1 ром также считают, что посланник, [ несомнінно, привезет с собой весь- ■ ма интересньїя сообщенія. Военное росписоніе поїзпов С днем 1-го сентября на желізньїх дорогах Польши вводится военное раслисаніе поіздов. Пассажирское движеніе будет сильно ограничено Разрішенія на проізд в поіздах для гражданских лиц будут видаваться соотвїтствующими староствами. Дви женіе пригородньїх поіздов будет тоже ограничено, хотя поіздки в них не будут требовать разрішеній. ЛОНДОН. Из хорошо освідом ленньїх кругов сообщают, что наво- дненіе в Тяньдзьіні приняло ката- строфическіе размірьі, которьіе можно сравнить только с большим землятрясеніем, разрушившим 10 літ тому назад Токіо. Под водой находится 152 тьісячи домов япон- ЗАПРЕЩЕНІЕ ПРЕДАЖИ СПИРТ- НЬІХ НАПИТКОВ. Львовское городское староство запретило вплоть до отміньї прода жу спиртньїх напитков, иміющих бо- ліе 4 1 /2°/о алкоголя. Виновньїе в продажі и покупкі спиртньїх изді- лій будут привлекатся к отвітствен- ности. ской и китайской концесій. Постра- дало от наводненія 530 тьісяч жи- телей города. УЧАСТІЕ СОЕДИНЕНИХ ШТАТОВ НЬЮ-ІОРК. На сьізді ветеранов в Бостоні адмирал Старлинг заявил, что если вспьіхнет война, то Соеди- ненньїе Штатьі должньї принять в ней участіе, чтобьі тім самьім унич- тожить диктатури. ГЕРМАНСКІЙ БОМБОВОЗ НАД РЬІБНИКОМ РЬІБНИК. В среду перед вечером над Рьібником появился германскій самолет. Польскіе истребители за ставили его улетіть обратно. БРАТИСЛАВА. Окупація Словакіи германскими войсками, произведен- ная под предлогом необходимости „защитьі словацкой территоріи пе ред... польской агрессіей", вьізвала тягостное впечатлініе как заграни- цей, так ровно и в самой Словакіи. Везді в Словакіи замітно сильное возбужденіе против безцеремонна- го поведенія германских военньїх властей и учрежденій, которьія от- носятся к словацкому населенію и его нуждам так, что получается впе чатлініе, будто німцьі находятся в завоеванном, непріятельском краі, а не „союзническом". Значенеє польскаго про тести ЛОНДОН. Вся англійская печать придает большое значеніе протесту польскаго правительства против окупацій Словакіи германскими войсками, направленному словац кому правительству. Лондонскія га- зетьі считают, что зтот протест имі- ет важное политическое значеніе. Дипломатическій корреспондент „Дейли Телеграф" отмічает, что польское сообщеніе о протесті, по всей віроятности, иміет цілью обратить вниманіе на тот факт, что Польща будет теперь йміть право, на основаній постановленій поль- ско-британскаго союзнаго договоре, ожидать помощи со стороньї Вели кобританію если она будет счи- тать, что концентрація германских военньїх сил на польско-словацкой границі угрожает ея независимо- сти и вьізьівает необходимость во- оруженнаго противодійствія. ПОНЯТНОЕ БЕЗПОКОЙСТВО ВЕН- ГРІЙ БУДАПЕШТ. Окупація Словакіи германскими войсками произвела в Венгріи самое удручающее впе чатлініе, тім боліє, что венгер- ская общественность, ввиду завіре ній с германской стороньї, все вре мя надіялась, на то, что Германія не предпримет зтого шага. ВОЕННЬІЯ МЬРОПРІЯТІЯ ВЕНГРІИ БУДАПЕШТ. В связи с розвива- ющимися международньїми поли- тическими собьітіями, венгерское правительство приняло цільїй ряд, военньїх міропріятій, необходимьіх в интересах защитьі Венгріи прави тельство, которой рішило сохра- нить нейтралитет. [НІЙ 1Л. Щ1ГИ Ев бурт ОДНІМ гражданскаго населення Новое правительство Я поні:" ЛОНДОН. Новое японское прави тельство уже составлено и присту пило к исполненію своих обязанно- стей. Пост премьера и министра ино- сгранньїх діл занял ген. Абз, мин. внут. діл и соціальн. обезпеченія — Гара, мин. финансов — Аоки, морск. Мин. — вицеадмирал Іошида, воєн, мин. — ген. Гата. Новьій морской ми- * нистр занимал до сих пор пост глав- наго коменданта флота, а г ен. Гата {■рітшшяашвмпи ЧЕХИ НЕ ОСТАНУТСЯ ПАССИВ- НЬІМИ ЛОНДОН. В Лондонских полити ческих кругах утверждают, что в случаі военнаго конфликта, загра- ницей останется чешское правитель ство, которое будет руководить формированьїм чешских войск на территоріях государств, принадле- жащих к т. наз. блоку мира. — главнаго адьютанта императора. Что касается премьера, то пред- полагают, что он недолго сможет сохранять потфель министра иностр. діл. Японская печать подчеркивает что новое правительство Японіи бу дет стремиться к установленію ком- промисса с Великобританіей. ОВАЦІЙ ЛЬВОВЯН В ЧЕСТЬ АРМІЙ. 30-го августа по львовским улицам проходило войска, восторженно привітствуемьія населеніем. Публи- ка буквально забрасьівала проходя- щих солдат цвітами. ЮГОСЛАВІЯ НЕЙТРАЛЬНА. БЕЛГРАД. Агенство „Гавас" со- ' общает, что Югославія останется нейтральной в случаі возникнове- . нія новой великой ВОЙНЬІ. _ і О в мейтралькьіх гаванях ЛОНДОН. По полученньїм в Лон доні с -Ьд-Ьніям германскія власти сегодня разоо-али новьія распоря женія капитана* судов, находяших- ся в открьітом мор-Ь. Части Зтих судов предложено немедленно прер вать плаваьіе и вернуться обгатио в Германію Другим судам однако предписано изі*І5ниіь курс и ицти в нейтральньїя Гавани, стать на яксрь и ожидать дальн-ійшаго распоряженія германских властей. В настоящее время по попученньї* в Лондоні св'Ь і'Ьніям, значительное число германских торгових судов всшпи в Гавани Испаніи. Германским горговьім судау предписано не зах дить в портьі Францій и Янгліи. Сегопня в Гуль должен бьіл зайти большой паро- ход гамбуггско-американской линіи Ганза*. Пароход, оанако нару- шил расписанін и отравилсяв Гам бург не заходя в англійскую га вань. —X— БпРЖА Долларьі америк. 5.30.50—5.33.00, франки франц. 14.16—14.16, фран ки швейц. 120.40—120.65, фунтьі англ. 25.00—25.00, марки німец. серебр. 86.00. ЦЬНЬІ МАСЛОСОЮЗА 1 кг. масла десерти. 2.95, луч- шаго 3.00; 1 л. молока 0.15; 1 кг. яиц 1.00. Оптовмя ціньі на овощя во Львав-к на І августа 1939. Тендешція средняя. Бобьі (стручк.) 100 кг. І—10 зл Бураки 4— 5 вл Лук (тверд.) І. сорт 4.50—5.50 ал Цвіти, капуста 100 штук І и II сорт 15—25 ал III сорт 10—11 ал. капуста білая в гаиааках 100 штук 1.50—2.80 ал. капуста итальяяяс в го ловках 100 штук 2—8 ал. ' кукуруза 100 штук 1.10—1.40 чл. і Огурцьі 10 штук 50—80 гр ( Помидорьі 100 кг. І еорт 15—20 зл і II сорт 10—15 зл. БЕРЛИН. В цілях зкономіи бензи- на, необходимаго для военньїх нужд, во всей Германій отозваньї на неопреділенное время всі авто- мобильньїя и мотоциклетньїя состя- занія. Начиная с ЗО августа, герман скія желізньїя дороги не будут пе ревозить гражданскаго населенія, будучи всеціло на услугах военнаго транспорте. Искусственкьій человйк ИСКУССТВЕННЬІЙ ЧЕЛОВЬК Проф. д-р Грегор Пинкус работа- ет над созданіем искусственнаго чоловіка. Знаменитьій летчик Линдберг ра- ботал сообща с французским вра- чом Каррелем над искусственньїм в принципі открьітіе Карреля и упорно работает над осуществлені- ем идеи, давно владіющей челові- чеством. | Проф. Пинкус не сообщает дета- Т?Б£РК?АІ£ ЛЕГКИХ^ жерт*, ие В«вг*-' ■а ж*я, *»вір*ет «-■ шшімпііг Гтт тчеш, унорямж вднудеима»» « ттт . І в Т. Р. г. пгч І.ВЛОАМ ТШї \ «йясічая оркішиз* }• ] жала»г>., также лей, но утверждает, что он уже да леко подвинулся. Благодаря систе мі Линдберга — Карреля, ему уда лось сохранить живьім женскій че- ловіческій зародьіш. Он пропитал яйцо семінем и наблюдал процесе развитія зародьіша. Яйцо осталось живьім и механизм питанія искус- ственно оплодотвореннаго зародьі ша функціонирует. Трудно себі представить какія послідствія может йміть удача зто го зкеперимента. Но удастся ли он или ніт (скоріе, конечно, ніт), все же он привлекает к себі усиленное вниманіе не только научньїх кругов, но и широкой публики. Читайте и распространяйт* газету „РУССКІЙ ГОЛОС" Театр, Кино и Радіо □У. ЛЬВОВСКІЯ кино АМПИР: Троє подхорунжих. АТЛАНТИК: Соперницм. БАЙКА: Лакс& ясновельможна! пани. БАЛТИК: Заза. НРАЖИНА: Пламенньїя сердда. ЕВРОПА: Борьба стихій. КАСИНО: Весело живем. КОПЕРНИК: Сьін Франкенштейна МЕТРО: Знахорь МИР АЖ: Лорд Джеф. МУЗА: Жнзненнмя рааочароваяія. Радіо ПАЛАС: Цьігаискіш мелодії РАЙ: „Кибиц". РІАЛЬТО: Злегантньїй світ. РОКСИ: Шофер их преаосхадм- тельства. СТИЛЕВЬІЙ: Когда Мадлек... СВИТ: Тупик. ТОН: День на состязаніях УТ"ЬХА: В тайниИі Даусожа ХИМРРА: Діло 777 § Екм «д4дьн «я газета для пум* І мадорусскоа никі Ц | ,,Земля і Воля" і 1 ПОДПИСНАЯ ПЛАТА: | І м год. І ІД, ц і и І н. 4 и, к 1 и 3 к. І м~ £ і м 1 м. Мг)і. | = Адр«с редакція и Гі імамагтрама 5 І „Звила і Вода" І І Льмв. Русская 3. —■ ПКО: 311.ПІ. §. ^инмлніїтятії'шітиміїтішшяимгіниішт* іИ"" те І» и УСЛОВІЯ ПОДПИСКИ: В ПОЛЬШИ на 1 м*сяп — 2 ал. 58 гр„ т 3 и^саяа — 7 зд. Бв гр„ ва б міісаие» — 15 на 1 год — ЗО ад. —В РОЗНИЧНОЙ ПРОДАЖ» Ц"ЬНА ОТД-ЬЛЬНАГО НОМЕРА їв ГРОШЕЙ.—ЗАГРАНИІЇЕИ: На 1 місяп 1 амер. дод ч ва 3 м-ксапа 3 амер. дод ч ва 6 м*сяи» — б «ш«р. дол- ва 1 год — 12 амер. дод. —В ВЕНГРІИ (Подкарп. Русь) подпнека 4 пенго в м^сяц, в розничной продаж 1і 16 фнддероа за екземпляр. — Подпясная плата приянмаетса как в конторі газаш (Льми, Подвадье 9. Ш), так рання я во всіх почтовнх учреждеиіп Польши ва текущій сяет ПКО № 611.710. ЦІНА ОБ-ьВЛЕНІП: НА 1 страашгЬ — за 1 ми стрекн ширнном в 1 стодбсп — 60 гр„ в текст* (2, 3, 4, ■ б странняа) за такую же строку — 40 грошей, за за текстом (4 яли 6 страница) — 25 гр Редактор Сергій Горячко. РеИаЧїог: Зегдіизг О-тіасгко. ИЗДАТЕЛЬ — Издательство „ПРОСВ*ЩЕНІЕ" — Кооператив с отвітетвенностью паямя во Львові. ^У0Я\УСН — \Ууйажпіс' , »'о .РКОб\УІЕ52С2.ЕМІЕ" — Зрбісігіеіпіа г с<іро»іе(І7Іа1по^січ чгігіаіаті же ^^VОшіе. ріаіа роС7Іола иІ52СіОпа доіб^кгі. — Типографія „СЛОВО", ул. Чацкаго 6. Тел. 276-24. . 0гикатіа|.51.0\^0" Сгаскіедв 6. ТеІ ч 27С»2 ч

Russkij Gołos

1939-09-01

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095232274

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095232274/$4

$ і / /"ч\ і > >* ^ '^І.-ТІЛ '? л«чигоч* ч\ї/?л-г ^ і І" Л/ #// ,7 І * *§ ї #1 і ; | І ■ІС/ І! Ькедк «вна» нєззексктгя общєсівенко-попнтичеаші газета в Я Р Щ а В а <Сга$орІ§шо ссйііегпг „Втісеїе 51ош>") в И Л ь Н о »«г»м*і^ГгвоаГб[ш~4ГїеГТ7блГ^| ' Я.мІ5 г? ^аміишмждшмшм№^ ГІ й Т М Я Ц ® \ 1 Г®> <ЄМТ*Є£3* 10-Є # ."О *И» № %0Г (23*6) 8»** ї<ОД МЯД. Копіо шкот Р, К. О. ІС0 Ш5 1у<Іа*ііІсІ«ю ,Квико|( ЇМ сто" ИкІІпо Укгіїпо, І1І. ФііеЛккв 11, т. 14. ІеІ 15.79 Услон» «ситиам и об'явле ні» <*• «в помгімт. егрвниігк ВАРШАВА. В то время, как между Лондоном и Берлином лродолжаатся обмін письмами, нотарий, по видимому, 0Щв затянется, ГЬдьша в лолиом спокой- «твій готовмтся к отраженію возможиаго наладенія врага. Слова Маршала Смиглаго-Рьідза, заявившаго на Блонях, что жизиь й судьба каждаго гражданина ті сно связана о судьбами Родиньї, получают, при нади мім теперешняго политическаго положенія, ссобьій смисл и особое значеніе. Насидів, совершаемое при по «ощи грубой сили, должно бить сидой же отражено. Вот основно* вмвод маршала, которьій назлектризиро- вал всю Польшу ,спішно готовящуюся к отраженію мкзможнаго понушенія на польскую суверенность. Воекнмя міропріятія, предпринятия правитель- пвом, встрічени населеніем Польши о чувством пол- наго спокойствія и понимаяія. Всякій ндущій в армію «нает, в чем состоит его долі- и как зтот додг должен бить исполнен. О чем пишет лондонская печать ЛОНДОН. Сегодняшняя лондонсная печать своє главное вниманіе посвящает посліднему обміну ««ні мій между канцлером Гитлером и англійским прави- тельством. Нам извістно, посліди і й отвіт англійска- го лравительства германскому райхснанцлеру бил вру- чен британским послом Гендерсеном в Берлині, мини, «тру иностранних діл фон-Риббентропу около часу но- іи. БесЬда между Риббентропом и Гендерсоном продол жалась около получаса, послі чего германскій министр иностранних діл в час ночи явился к канцлеру Гит- леру, гді ночью состоялось важное совіщаніе, продол жавшеєся, как пвредают лондонскія газети, до 5-ти часов Подробности письма Гитлера к Чемберлеиу Лондонсная печать не ограничивается, однано, спиоаніями «технических» подробностей врученія от- вітнаго письма Чемберлена канцлеру Гитлеру, но сооб- щавт танже кое-что и о самом содержаніи писем. Нан утверждают политическіе редактори газет «Дзйли Ге- ральд» и «Ньюо Кроникл», в своем послідием письмі н Чемберлену канцлер Гитлер в общей сложности пов- торил свои предидущія предяоженія. Он гарантирует Англіи мир и достиженіе соглашенія по ряду опорних вопросов, но, одновременно, требует танже части ио- нонни польских земель. Англійсное правительство в своем отвіті отняло у рейхсканцлера посліднія иллюзіи относитедьио пози цій Англіи в зтом вопросі. Англійскій отвіт видер- жан в спонойном, діловом и категорическом тоні и го ворит о том, что таких предложеній Англія прилить не может и что, если Германія нападет на Польшу, то Англія и Франція немедленно придут ей на помощь. Лондонскіе политическіе круги увірени, однако, что канцлер на атом не прекратит своих дипломатиче- ских разговоров о Англіей и перешлет премьеру Чем- оерлену новое письмо, которое потрербует еще одного отвіта Англіи. Лондон — центр дипломатичс- ских іпереговороа Столица Англіи превратилась теперь в главимй центр оживленной дипломатичесной діятельности. Еже часи о происходят совіщанія англійсккх министров с дипломатами других стран. Телеграф и телефон разно- оят во всі конци Європи и всего міра шифрованния распоряженія. ГІО СПІДНЄЄ ПреДОСТі реженіе Ангг і« По сообщенім газети «Ньюс Кроникл», бритам- скій посол в Берлині получил раслоряжаніе амглійска- го правительства еще раз предостеречь канцлера Гит лера о том, что если он совершит нападеніе на Польшу, то Англія немедленно об'явит ему войну. Как передает лондонсная дневная печать, Гендер- оон по зтому поводу разговаривал с министром Риооеи- тропом и передал ему поелід«ее предупрежденіе Велл- нобританіи. І Безсонная ночь в Герм»» Іч Как передает сегодняшняя англійская печать, ми- кувшій день прошел в Берлині очень неспонойно и тревожно. Германію, по сообщенію «Дзйли Геральд», охвативает волна паничесних настроєній. Минувшую ночь в Германій, без преувеличенія, можно назвать без сонной ночью. Сотим тисяч німцев дежурилн у радіо- аппаратов, ожидая важнаго сообщенія, олублинованіе котораго предсказала радіо-станція. Сообщеніе «то не било опублмновно до сегодняшняго дня. Как лредпо- лагают, германское правительство должно винести какое-то особо важное рішеніе. В ряді германских городов произошли різкія анти-военния виступленія В Гамбургі портовьіе рабочіе устроили пацифистскую демонстрацію. Такія же демонстрацій, по сообщеніям англійских газет, произошли танже в рейнской обла- сти. Газета «Дзйли Геральд» передает, что в особен- ности воєнними настроніями обезпокоени жители бившей Австрія. МіГїИТарИЗацІЯ ПОГр»НИЧНЬІХ районоа Германій Послі перваго «асіданія призваннаго к жизни «Совіта Защити» било издано распоряженіе, на оо- нованіи котораго вся исполнительная власть в погра- ничних округах Германій переходит все ціло н воєн ним властям. Во всіх пограничних городах уже се- годня власть переняли в свои руни военния номен- дантури. Ото визвало среди населенія большое вол- неніе. Позиція Итгліи Появившаяся вчера на столбцах «Джіорнале д'Италія» статья Вирджиніо Гайди, долженотвовав- шая подчеркнуть единство и неразривность военнаго союза «Оси» вишла очень блідкой и неубідитель- И «и. »агв Глйдя лает понять, что Муссолини ділает очень многов, чтоби спасти мир. Статья Гайди по своєму тону подтверждавт, в общем, мнініе загранич иой печати, что позиція Муссолини очень неясна и у германскаго канцлера ніт увіренности в том, что г случаі войни Италія будет сражаться вмісті с Гер- маніей. Характерно, что статью «Вирджиніо Гайди» пе> релечатали всі без исключенія, по раслоряженію свьіше, итальянскія газети. П оїичія Болгаріи По сообщеніям ніноторих заграннчних телеграф них агентств, болгарское правительство призвало, якобьі, всіх граждан живущих в Англіи, чтоби он* немедленно вернулись к себі на родину. . Болгарское телеграфное бюро >тих сообщеній еще не подтвердило. Нсвьія сов&щанія в Лондоні Вчера в Лондоні премьер Чемберлен нміл ряд нових совіщаній. Утром премьер прибил в Букин- гемскій дворец ,гді бил прикят королем Георгом. о ноторим совіщался долгое время. Затім, премьер Чемберлен принял представителей оппозиціи, делута- тов Гринвуда и Синклера, с которими и*іл долгоо совіщаніе. Чемберлен ознакомил их подробно с поо- лідними переговорами, которьіе ведет англійское пра вительство с канцлером Гитлером. Послі зтого премьер совіщался долгое время • лордом Галифаксом и нікоторими другими представ» телями министерства иностранних діл., . Европа в воеяной лихорад й Перед лицом могущих разразиться собитій Евро па готовится к войні. Отовсюду приходят сообщенія о нових воєнних міропріятіях. В Бельгіи все населе ніе уже получило противогази. Жел.-дор. сообщеніе между Бельгіей и Голландією сокращено до мини, мума. В Даній призвани на воєнную службу два года запасних. Иминія СОХРОІІІІТ веітроянтет Совіт обороньї в Германій дада, Румьінія немедленно отвітмі оружіем. Румьінскій министр при зтом отмітил, что существует пакт между Руммніей и Польшей, и что Г'уМЬіНІЯ все углубляет свои отно- шенія с Турціей, которая со своей сторони нміет дружественньїя свя зи с западньїми державами. Бухарест. Министр иностранних Віл Румьініи заявиїьчто в виду лож шх слухов, появившихся в иност ранной прессі, он ещв раз хочет подчеркнуть, что Румьжія сохранит свой нейтралитет. Позиція Руми- иіи , конечно, будет в зависимости вт отношенія н ней других яержав. В случаі наладенія с шга или за- Англія —и нейтрали!ет Даній Лондон. Правительство Англіи,ся с нейтралитетом Даній, пока он |відомило дагское правительство І не будет нар^шен Германіей. іхо Англія так долго будет считать І Посліднія м^ропріятія В О ФР А Н Ц І И Париж. Во Францій вмрабатива- <во Францій являются частньїми ітся декрет, согласно которому пра 'предпріятіями), при чем правитель вительство иміет право реквизиро •ять всі желізния дороги (которьія ство может сділаїь зто немедлен но, еще до опублиновакія декрете, если положеніе зто лотребует. Всі радіостанцій находятся под контро лем воєнних властей; со вторинна ііо радіо опубликовало лишь одно сообщеніе. ДМЕРИЩ ВСТУП»! Б ВОЯ- , ї—ЧПбЬІ унигожиіь д кіптурьі Нью • Іорк. (Пат). Адмирал фло та Соед. Штатив Штирминг заавнл на с'ізді ветеранов в Бостоні,что ееди всиьіїнет воЙна, Соед. Штати должньї будут виступить немедлен но, а не в конці войни, даби втим ііутем ускорить уничтоженіе дикта тури. Фірстер в Берлини Лондон. Как сообщают из Берли на, туда прнбьіл комендант города і данска Форстер. дуннцій: предсідатель — фельдмар шал Геринг, члени — замістмтель канцлера Гесс, министр внутрен- них діл д-р Франк, кадистр финан сов д-р Функ и иомандующій вой- сками ген. Кеттел. ЛОНДОН. Канцлер Гитлер издал декрет, касаккційся фо|«мкрованія совіта министров для государствен ной оборони. Совіт зтот может из давать распоряженія, иміющія си лу законов без подписи канцлера Гитлера. Состав зтого совіта елі Благодарность за привьш к миру Брюссель. Призьів королеви Виль- ітіей. Германскій посланник в Брюс гельмини и короля Георга бьш [ селі посітил премьера Пьерло, что встрічен во Францій. Польші, Анг би вьіразить ему признательность лій и Германій с одинаковой симпа Ісвоего правительства. Закон о нейтралитето Соед. Штатов БУДЕТ ОТМЬНЕН Вашингтон. Сенатор Смит заявил журналистам, что н^т сомнінія в том, что закон о нейтралитегЬ Со ед. Штатов в будущей войні будет ИЗИІІНЄН копгрессом, ибо втого тре бует огроиное большинство амери- канскаго народа. Сохраняя нейтра- 'литет, сказал сенатор, Соед. Штати Поворот В ПОЛИТИКІ Венгріи Бухарест. Два фанта занялн об- щественвое мнї.нїо Рульїніи: окоа- ченіе ніімецііой оккуиаціи Слова ків и соґласіе Бенгрш на доювор о аеианаденіи с І'умьшіей послі первоиачальнаго откааа. Оосукдая він воиросиа'азетн нишут, что ііен грія захвачеяа врасплох оккупадіеі Словакіи. Оккупація литает Венг- рію надежд на территоріадьньїя ирі обріітенія, но зтого мало — вьінуж дает Венгрію бояться на свою тла вксимость, ибо в случаі войни Гвр манія нєсомпіінно ваймет Црикар- патевую 'Русь, дабьі уміть доступ к руминской нефти. &ти опасенія иинудили Венгрію радикально из- мінить курс своей иолитики в ве кать поддержки у сосідей — Руми ній и Югославіи. Румьінгкая печать дружественно отнеслась к атому шагу Венгріи, отмЬтіі», что ничто не стоит на иути еближевія Румьі- ніи, Венгріи и Югославіи. Распоряженіе о ж.-д. багажі и ж.-д. посьшках ісіьш англійскій посол в Г. Штотох Вашині іон. (Паї). Іхиьіиш) ііиі! «атліінш ироиаврл факт врученні п.іу иі.ріігімиидх. грамот аи- КК'Л)ІІ '.ЛорД{/М и.л. гуавильт-иослі офнцш'і» ' . І;;;) от- ЬдоВііЛ С иосЛоМ .''ь 1 .і !'Ічії їі . - *> і фаііХ, Рі>и БЬ1Д] .'іиіііі ВЬ И; чамн ■ Г ' •ні і;|н \!я тіф;к ,, .ства оьіл же шлереіРП. Лотіан нодчеркнул. •по аіггшккое ираилтельство поста і >10 ці іі.ю СА'Ьлать все, чти ви.шо жно. чтоои чохранить мир в мир ним путсм дошіться ра.;рЬшснія іісііх острнх проблем Правительст- 11, \ш п»і очеиь цілих всі уевлія і щкмтт. Гу»»гліта, направлен- так І тля и той же ціла. Преаидент І; 4 вольт отвітил, что правительство Соед, Штатов. в весь американскій нар<ід всегда стремилясь к миру. Он счастлив, что правительство и весь народ Великобританія стремитса к той же вьісокой ціла. Желізнодорожная дирекція в Бильні доводит до общаго свіді- нія, что багаж, зксиресньїя посил ки и ускоренішя посилки надлежит нолучать аемед.іенно, не поаже че тирех часов с момента прибитія по ізда на станцію. Посилки, не получеиньїя в ука- занньїй ерок, будут, на основаній парагр. 24 правил ж.-дорог, иереда ваться в склад частному иреднрияи мателю за ечет и отвітственность заинтересоваинш лиц, либо нрода ваться на станціях с публичнаю торга. либо по соглашенію. Раїификсція і ермано-сов£тс«аго п?кта Москва. Сегодпя в 5 часов вече ра начались в іціомліі плеиариое аасідашн Ьерховиаі'о Совіта ШЛ\ на ьотором предсі.датель совіта народних комиссаров и наркояна- дТ.л Молотов ознакомил Всрхолиии Совіт с мотивами, побудившими со вЬтское правителсьтво заключить пакг^^екшаденіи с Германіей. ' -%> = 'V Молотов предложил Верховному Совііту ратифицировать пакт. НовоїИ ІЬЄпВНЙ 3.101 В Кросмгн Дикій Мпсква. Сегодня краснмй маршал Ворошилов опубликовал новий за- ' ииа ои уииленш сил армій и флота. ■ уподобались бн чоловіку, которий свистит, нахо^сі, » ^ Чї0 . бьі придать себі храбростц. ВзОкИХОЯ п мощь со- ЮЗПИКбІ Берлин. Кав утверждает „Дипіо матише Еорреспонденц", німецков правительство регулярно информв- рует СССР о развнтіи польско-ні- мецких отношеній. Отміна иокеїров Лондон. Маневри англійской ар мій, которьіе должньї бьіли состо- яться в Іоркширі 1 -го сонтября ,от міненьї. РеГгСТРСЦ Я мужчин В И ДІЯ П «НІЧ»Ч. Нчк СОО^ІЦЯЮТ из Бомбея, мужеков иаселенів Индіи с 16 до • йь'іткіи |#сМ нсірирвваться • точеній 14-ти дней. З^явленіе литов скаго премьера Ковно. (Пат). Премьер Черяіуе в бесіді с журналистами заяввл. что оженіе напряже во до послідней степени И мир 8 ььроиь нахудится в оиасности. На те государство об'явило нейтрали- тет. Наши вооруженнш сили бу дут защиіцать государство от вся- кой агрессіи. Вот почому наша зр мія по йол нова запасами. ЕІивьрим, -'«'і-.гп'лгтйснпая опасность ні шей страпі не угрожает. Покупайте все Ое«-н хздимое а русскмх кооперативах!

Russkoe Slovo

1939-09-01

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095238139

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095238139/$1

Л» 207 РУССК О £ С ПО 8 О З ятт Домашняя аптечка В настоящее время неоаходимо подумать о заведеній у себя аеболь той домашней аптечки, даби пер- вая пимощь, в случаі яеобходішо- сти, йшла бить оказана немедлен но. Сообшаом список необходиній- пшх медикаментов, составлеаний Мииисгерством Соціальнаго Цбезое чевіа. Анногсв в лепеїпках по 0,5 — 1 •хрубоиігь; перевязочння срвдства— З штуки; ИНДИВидїа»л.цие пакети анти - 9паритние — 3 штуки; в«- лерьяновая настойка — 15 гр.; флакон со стеклянной (бакалито- вой) пробкою; ножници; , марля; градусник. Анноген употребляется вмісто юда — в растворі: 1 лепешка на 50 гр. води; которая моасет бить декипяченаи. Зто — препарат аоль скій. Приміненіе его весьма широ ко. Им можно дезинфицировать ко- жу вокруг рани. Если же необходи но дезинфицировать самую рану; пообходимо притінить хлорактин в растворі 0.02 проц. Кромі того, ан ноген употревляется для обминаній йї}иіііі«иііьіх газами частей тіла. іі - ія обмшанія приміаяется аано- геновое мшо. вля нологклиія глаз її ціл;и — рагтиор О.5. Для по.юска НіЯ МОЖНч >ІХОІі,!-Л.ШТЬ И ОЧІІІІІЄН- ную соду в растворі 0.02 (чайная ложечка на стакан теплой води); ее можно примЬнять и внутрь. Анноген в порошні можно упот- реблять, кав присипку на ошпарен ння иперитом міста. ІІеревязки — военнаго типа — вто хииически чистне бандажн так вапаковани, что не раскрнваютея, не могут бить загряз- неньї. Ранений може? сам еебі сділать перевязку и застогнуть бан даж англійекоі булавкою. Индивидуальний анти-зпирито- вий пакет заключает анногеновое нило для обмьіванія тіла, ошварен наго иперітш.. Надлежит пом- нить, что пораженнаго иперитом нельзя мить ни губкою, ни перчат- кою, ио — деликатно намилить я обмить. Даліе — 10 проц. присипка ан- ногено - тальковая для нанесенних империтом ран 10 гр. Ничім иньш нельзя дотрапгваться до перееьшан них частей, ни в коем случаі — жиром, ибо с ним иперит расходит ся по кож'Ь и легче впитьшается в ТІЛО. Сода употребляется для промива НІЯ ГЛаЗ. ж* 1 а, ріл ж веобще ДЛ* «омиваній всего тіла. Пакет заклю чает также дигнину: 7 і» гр. В аптечкі должна бить валеріа новая настойка, которая приміня- ется при нервном раздраженіи бояь ного — на сахарі 20 капель или с водою. Дітям можно давать столь- ко капель, сколько иміет літ. Флакон с бакалитовой пробкою должеи бмть в аитечкі для сохра- ненія раствора соли или анногена. Пробка предохраняет раствор от раздожепія. Когда ве^дде отказьшается рабо- тать — вадо примішать настояіцее [«*)№. При еердцебієніи кофе недо пустимо. Личние пакети , н простійшія апт&чки составляются Польским Красним Брестом. Ціна пакета 80 гр. Нротивозштритние пакети — 50 гр. Ціна всей аптечки 5 зл. Ап течкн в шкапчиках 35 зл. бербо-хорватское сог/іашеніе Бак уже сообщалось, югослав- скій премьер Цвіткович сформиро- вал новое нравительство. В состав поваго правительства вошли пять яредставителей хорватской кресть- янской партій Мачека н один серб из Хорватів, являющійся представи телех партій иезависииих демокра тов, связанних с партіє! Мачека. Сам Мачок вааначен замістителем иреньера. Созданіе новаго правительства в Югославії произошло в результаті соглашенія между югосдавскші ара витальствои и хорватской кресть- яиской партіей, до сих йор находив шейся в оппозидіи к правительст- ву. Еак извісгво, хорвати являют ся крупним національним м&нь- ношо шїишо тшт Генерал Аб» родндея в 1875 го- февралі 1936 года, Абз нодал в от ду. В 1928 г. он бил замістителем ' ставку из армій я из военнаго со- 'віта и с тіх пор находился в от- ставкі. В№Яі торгові й Киш Чунцин. По офиціальпим свіді- ніям,аксворт из Китая за первоо но лугодів достиг 411 млн. китайских долларов. В провшм году за втот же період било зкспортировано то- варов на 322 млн. долларов. военнаго министра генерала У гаки в 1930 году командовад 4-І диви- зіей, в 1932 году командовад вой- сжами на Формозі, в 1933 году бьіл произведен в полньїа генерали н назначен членом военнаго совіта. Во время японской интервенціи на Дальнем Востокі Аба командовал артиллерійским полком. Приняв иа себя в числі прочих моральную от вітственность за иутч в Токів в Вніочередной СОЗЬІВ сессіи ТУР£ЦКйГО КАМУТАЯ камутая для обсужденія вонроса о международном положеній. Стамбул. По сообщеиію турецких газет, в ближайшее время сознва- ется вніочередная сессія турецкаго З окрьітіє итсяо-югословскоа граяицн Варшава. Больское телеграфпое іници для итальянскях граждан. агентство сообщает из Берлина • І Иаостранцам оока разрішено виіз закритій итало - югославской гра І жать из Италіи. Ні.моцкіе диверсанти РЬІБНИК. (Пат). Ніиецкія бан: бьіл обстріляй пограничньїй пост в дьі обстріли вали ночью пмраиич- иьій учаоток блид Щатлавец, в рьіб ницнвм у., на протяжеиіи 1 кил. Сильне било обстріляно таложен- уяраяленіе в Крьіволді н фаб рика «Лигвоза». Крві»ь «гум«м>іг нате огня, бросались ручния гра нати. В ту-«в мочь бил» обстріл» яи строєм ія ташюженнаго управле- нія в Вильчей Дольмем рибницна го у. Потерь в людях не бьіло. Нвасилах, прасньїшскаго уізла. не пулеметов. О&ьіскй 9 дивгрс&нтсв Б+.ПНСКО. (Пат). В ночь на сре ду ЗО августа, більекая полиція яромавела обьісн в квартирах нім- цев, подозріва&иьіх в диверсіон- ной работі. Реквизироваио нісмль но автомвбшіей в вружівм м смара- П^ДСНЬШ. (Пат). 29 августа женіем. Слідствіе лродолжается. І'ЬЗД СКСКДНЙПВСКИ^ МЙЙКСТР8В СТОКГОЛЬМ. ПАТ. Начались со- віщанія 4 мшистров ииостранньїх діл Скандинавіи. С'ізд ммнистров в Осло бил усно рен в виду осло» неп ія меикду народ наго положввія, чтв вшіуждает бал тійснія государства лрннять ріше нія об «бороні их везависккостм. шинством в Югославія. Хорватекая крестьянская партія до сих пор бо ролась за предоставленіе хорватам автономій в рамках югославскаго государства. В теченіе ряда иісяцев между Двітковичем и Мачеком велись переговори об урегулированіи хор- ватскаго вопроса. ііервов соглапіе- ніе, достигнутое между ними в ап- рілі місяці текущаго года, прв- дусматривало предоставленіе хорва там автономій на территорш двух банатов (губерній) и проведеніе го лосованія в Боснія. Однако, ато со глашеніе не било утверждено юго- славским приицем-регеитом Пав- лои. Послі 9ЮГ0 снова начались переговори между Двітковичем и Мачеком, которие и закончились сейчас новим соглашеніем и сфор- мироваиіем новаго правительства < участіем иредставителей хорват ской крестьянской партій. Сербо - хорватское соглашеніе заключенное между Двітковичем и Еачеком, является, очевидно, ком- промиссньш. По свідініям иностраи ной печати, на основі атого согла шенія. Хорватія получает извіст- ния права на самоущшленіе. Пос/і^дніе декрети ВО ФРАНЦІЙ ПАРИЖ. (Пат.). Офіціально со общают, что в завтрашием прави- тельственном органі будут опубли нованьї декрети, на основаній квих 1) весь персонал и подвижной со став желізнодорожньїх обществ пе >еходит в распорряженю прави тельства, 2) частньїя перевозим тз варов пріостанавливаются лодне- стью. ГІоізда, находящіеся в пути, должньї бить задержани на стан ціях и оевобожденьї от пассажиро" и грузов. За цілость послідних ж А. не несут отвітственности. От Издательства. Настоящим просим всіх г. г. подписчиков „Русскаго Слова" и „Нашего Времени* внести подписную пла ї у аа сентябрь, как равно и урегулировать задолженность до 1 сентября. Лицам, не уплатившим подписной платьі до 1 сентября, вьісьілка газети будет прекращена без предупрежденія. Отдільньїя напоминанія подписчикам адмннистраціей изда тельства вьішлаїься не будут. |Г1'[Н^|Г-ІГ І ІІҐ ІЧ ІШ^ІІІ В ) ІИІМІ-І'МІІГІ'Й'ІІІІІіКШІЇЙ.іі Индія и Китай АЗНЬІН йЗВЬипі) — В Китай возвращается из-за границьі группа нитайских патріо- тов в поставі 583 человік. Всі они из'явили желаніе доброволько уча- ствовать в освободмтельной войні Нитаг.. ♦ * — 27 августа в Китаі отиі- чалея «День учителя». Во нивгих городах свстоались иитмнги, на ко тормх работники просві*ценія ви разили свою готовності» к борьбі за окончательную яобіду Китая. ♦ * * — По сообщзкію амглійсмаго журнала «Грейт Брити Зид Ист», в ближайшее времі между египет- ской воениой миссіей, находящей- ся в настоящее время в Турціи и руководителяки турецкой армій начнутея военньге переговори. *• Ф — Недадвно над городом Токе- виль (на сіверо-востокі Алжира) пронесе» большой сили урган. Уби ТО 60ЛІЄ 50 челОВІК. Пигибло мил. го скота. Ураган причинил огром- ньія разрушенія и убьітки. *♦ * — Зстонская газета «Пявалехт» сообщает о предстоящих воєнних маневрах «Лнги защити» (фашист ская яилитаристекая организація в Зстоніи). Маневри будут проведе- ни в окрестностях Зльвьі. »♦ * — Зкспорт товаров нз Зстоніи за семь місяцев нинішняго года достиг 67,2 мли. крон, а иипорт— 61,8 млн. крон. ^ . Находшційся в настоящее время в Китаі один из руководителеи на- ціональнаго конгресса Индіи,Перу,в интервью с воррешшденіааи газет заявил: „Широкія масеи Индін — на стороні Китая в его освободитель- ной войні. Зрірскія бомбардировки яоонск &й авіаціей мирних кггай- ских городов н сел вмзьгвашт всеоб щее нагодованіе. Конечно и в їїн- діи иміютея прояпонскіе злементи. К счастью, их немного, и они ви- нуждени молчать. Вся Индія нахо дися на стороні Китая". Даліе Неру указад, что по призи ву Національная конгресса Индіи по всей страні с большим успіхом три раза проводилея „День Китая". В городах состоялось нісколько тн едч народних собраній. Почти во всіх городах Ипдіи проводитея сбор средств на покупку медикаментов л ранених бойцов китайской ар мій. Больше года в Китаі работает небольшой отряд докторов-кндусоц которие добровольно виіхали в К ) ;аІ. По всей Индіи с успіхом проводиг ся бойкот японешх товаров. „Міі всіми силами стараємся, — заяви. £ Нору, — расширить бойкот япов ских товаров. В зтож ділі достш- нути большіе успіхи. В перви - дня воіньї, когда китайсків раоочі) послі политической забастовки бр . сили работу на японских рудника^ на Малаккском полуострові, япов ци питались завербовать нісколь ко тисяч рабочих - ивдусов. Наці г нальний конгресе обратилея с пр.і зивом к населенію бросить работ. на японских агрессоров в индус- скіе рабочіе отказались от атой ра боти. Анти - японскія настроеніл ереди индусов необнчаіно шсокв. Дазке неграмотние крестьяне знаюу и войні китайскаго народа и нена видят японских захватчиков". Неру бш принят Чанг-Еай-Ше- БОМ. „Имя не єсть собствевность' І тш В париженои гражданском суді недавно разбиралось любапьітнее ді ло. Столичний врач. д-р Корнеліус, вчинил исн к кинеиатографичесной фирмі, на том основаній, что глав- НЬій герой одного из фильмов, ею вьіпущенннх, називаетея доктор Корнеліус. Герой зтот играет, вдобавои. весь ма неблаговидную роль в фабулі фильма, и иастоящій д-р Корнеліус, считая, что атим ему наие«ен іш- ральнмй ущерб, требовал с общест- ва 200.000 франков в виді возмі- щені». Суд вервой мвстанціи признал претензію врача основательной, но нашед, что требуемая іш сумма не помірно велика: д-ру Корнеліусу било присуждено всего 500 фран ков. Обі сторони перенесли діло б алелляціонньїй суд, которьій в мені- отназал. Прокурор дал ааилюченіе в том смислі, что «симя и фамилія челові ка не могут бить прзданьї, не могу і бить нупленьї, не могут бьіть сдань. в наем. Отсутствіе зтих признакоь доказьівает. что ни имя, ни фамилія не могут считаться собственностью а раз они не єсть свбственность, то ніт состава преступленія или про ступ,.а в дійствіях авт^рав, назвав ших своего героя именем живого ли ,ца». В виду прииципіальнага аначенія, которое иміет зтот пригояор, д-р Корнеліус переноси! дьло а третьк ин стан цію. Е>Ж<3 »тот давно миновал, а відь главнмм врагом Вяоніи, как ми вияснили, яв ляетея— время... «Моє глубоное убіжденіе, что не ПОЗіКе чім через яять літ, если ТОЛЬ но Японія иаидет в себі скли и воз можносте вести вошу в теченіе ЗТО го ерока, Токіо будет вмнуждеи дать приказ о геиеральнов отстугие ній — от ході и от'ізді свомх войен из Китая на свом острова»... Уже год назад гермавскій генерал, правда, в запальчиеости и раздраяе н.и на Японію за изгнаиіе его мис- сіи из Китая, предрекаи ей ката строфу в ея грандіозиой не по ея «и лам я средствам авантюрі в Китаі и совітовал ей подумать уже — не о продолженіи ея горе - завоеванія, а іишь о подгоотвні и орган изащи благополучнаго отхода на свои ост рова — для того, чтоби вьінужден- ное отступленіе японских армій не тіревратилось в «иал&леоновскую иа тас, рвфу»... Исте,,шій год только подтвердил во вс ьх пунктах и во ееем об омі «редвмдімія и предостереженш ні- мзцкаго генерала, одного иа лучших знатоков Дальняго Востока Азіи. Сообщенія о мачавшемся уже аеге неральном отетулленім японских арм й». — вбьічная тема газет в «аши дки. Нас здісь, однако, боліє интере- сует другая сторона всіх зтих ра- г >блаченій мімецкаго генерала, осо- бекде — в свям с т«льно что со- всрі::і»Егте»ся різким (?) коворо тол Гер»а«іи от Японіи в порому СССР и — Китая... Моаио задать себі вопрос: какую ціль хжьяа гермамсная воєнная мис і:я 9 Ііитаі, нак и вообще вся воли ГЯ>4 з Воєнная миссія, организовавшая военное сопротивленіе Китая яжж- сквяу зайве ванно, иміла аадачеи, ко нечно, — ослабленіе Японт и лод- готовку в будущем благопріятной почви для германстй работи в Ки таі Китай — четвертая часть Азги по территоріи и імловіміа по иаеелениа является для іерманіи в в«сокои стелени желанньїм зкепортньш м на портнмм рьшиев. Прюбрісти дові. ріе Китая в такой переходний и трудний момент его жизии и став* ла себі, пан политическую задачу воєнная миссія ген. Ф. В атом отно ш&нш Германія вела тану» же даль новидную поли тику, как «... ея те перешній друг и союзник, СССН, ставшій в Китаі на місто Японіи... С другой сторони, сгущая, бить может, мрачньїя краски уже в 1938 году, германскій генерал вигшднял гще одну параллельную задачу гер- мамсной политики в Китаі, (мзсчи- танную на текущій момент. Видающійся знатои Китая внушал Н поніи , что она одна без помощк, снажея, Гермаміи, ея воєнних спе- ціалистов, таких, скажем, как ои, ген. Фалькенгаузен, и его сотрудня ш, не справится с нол&ссальной за дачей, требующей исилючительньїх стратегических дарованій и знаній міетнмх условій. И если німецніе спеціалистьі суміли еділать китаі. ому» армію кепобідимой, даже для яобідоносмих япоицев, то они же зяают секрет, как побідить ату созданную ими, иімецкимя ииструк торами и совітниками, нитайскую армію.. А значит — «допустите, гг. ялом ци, н нас, німцев, и вашей япон- , «шж рабаті • Китаі — ни такті РаДІОСТОБііДШ Дс№ЗЕ:?В2ИЕ{!а І&ОЛЧОСШ В число предназначенних «іуб- лякованію ж> сих пор секретних докумеатов Бремен гражданской ьойни наркомат оборони вяес мате ріали, относящіося к захвату и ис- нользоваиію радіо-станщи Деникииа и Кодчака. Содержаніе втих матері алів излагает .Красная Газета". Радіо-стапція находилась в фор- ті Александровском на Каспі&ском полуострові Мангьшиак. Радіо станція ата, довольно мощнаа, би ла единственньш средством связи между ставками Колчака и Деники иа. Форт Александровскій находил ся в руках доброводьческой арши, но почти не иніл охраш с моря. Утим воспользовалось красное ко- мандованіе. Собрав в Астрахани осхатки каспійской воєнної флоти лія (крейсера »Деиосфен\ „Кас пій", миноносец „Москвитянин" и др.), большевиїш внезанньїм вале том заняди форт Адександровскій. Дезсурний радист бш при 9том за хвачен во время работм. Видать красньш секрет шифра он ріши- тельно отказалея. Шифр, однако, бил не слишком головоломним, и красним удалось его разгадать. Тог да в Гурьев Кодчаку и в Петрове» Деникину били отнравленн радіо- тедеграмми: — Станція в дійствіи. Пять дней станція нринимала со общенія Деникина для Колчака и Кодчака для Деникина. Сообщенія 9ти передавались по другому шнфру в Астрахань штабу II КрасиоЗ Ар мій, а Кодчаку ж Деникину станція о-тдравляла дваинфорнярушщія фальшивки. 5-го иая от Деникина бша полу- чена радіотедеграмиа сіідующаго содерасаііія: „К адмиралу Кодчаку на судні „Де&да" направлена воєнная деле гація во главі е генералом Гриши- ннм - Алмазовим. В виду особой важности, необходимо встрітиіь судне в морі я соировождать до Гурьева". Бодьшевики устроиди „Лейді" хорошо поможем вам, хан помогли китайцам против вас...» Тан говорил — «надвоє», страхуя на всякій случай германсноо діло в Китаі я в японской банні — иі- мецній генерал, глава бивше й гер- манской миссіи в Китаі, вернув шись в Берлин.» Как видим телерь, только через год, послі его, поистині, сенса- ціонних разоблач&ній, ви в точно- ети ото професіональмой «ціним воєнних перспектив яп<шо - штай- шг« «тмшдеиія, ни • «мудро- сти» его политической ставки... иа обоих противнивов, его страховки германстаго діла в китайеком бан- кі, с перестраховкой ея—в япон- сном—не может бить «нкких сомні иМ. Развитіе собитій показало Герма иіи, когда пришел момент из двух баїнков — вибрать, наконец, один. Зто и било еділано в Москві попут но с другим, меніе чреватими даль нійшими «обитіями, штами — 19 « 22 августа. НИНИН. ловушку. При захваті зтого судна генерал Гришин - Адмазов застрі- лидся. Застрідился и один из ад'ю- тантов генерала; другой бросидся за борт. Остальнне делегати попади в плін. Нри зтом в руки бодьшеви- ков попали ціннійшіе документи: личние нноьмо Дешікипа к Кодча ку, детально разработ анньїА страте гическіе плани Деникааа, Колчака. Юденнча и т. д. Красному команд<> ванію оставалось лить возмохио дольше скривать, что 9тн докумен ти ему извістнн, И уміло НоЛЬЗО- ваться захваченньши секретам» противника. Что орсис<од(іт бо Езутргявіі Ноігоїм По свідініям московской „Прав ди" зкепортная торговля Внутрен- в«й Монголія находитея в поднох унадкі. Караванний дороги в Ки- тайскій Туркестан, откуда монголь скіе товари переходили в совітскїй Туркестан, опустіли. Монголам доз водяетея вести торговлю дишь о шести фирмами, ціликом находя- щимнея в руках японцев. Ути фир ви пдатят монголам за их товари еміхотворно ниакую ціну и нри том банкнотами автономнаго мон- іодьскаго правительства. Банкно ти 8ТИ котируютея немного ниже китайскаго доллара. В результаті даже ті ионгольскіе князья, кото рие еще недавно держались япон ской орієнтацій, теперь настрошш ішаче. По свідініям „Красної Звіздн", положенш осіожняется развитіем партизаиской войньї. Партизани связани с интернаціонадьной ки тайской бригадой. В поедідней не над» реводюціанеров. Установилось различіе между „яшшцдми експеди- ціонних войск" и японцамя ш- тернаціонадьной бригади. | По свїдініям „КомсомольскоЙ Правди", виработадись своеобраа- пия форми братаніа между враздвГ* ними частими. Временами начальне кн „зкспедиціоіших частей" присч дают к партизанам парламентеров с просьбой сдать км опредіденний пункт на нікоторое время за изві- стное количество оружія, но та кой то ціні. Когда едьлка чена, — японцм начинают насту пать, партизани отходить. Загін начинают наступать партизани, — японци доносят о давленій превос- хедних сил противника и отходят, при чем „честно" оставляют ровно столько оружія, сколько било обу- словлено договором, а партизани не меніе честно платят за ато оружіе деньги, отступающим начальника* японских отрядов. ПЕРЕПКСШяКЕШШ ] ПЕРЕВОДЬ! (польек. и руссм.). Уміт в «ояторі т. „Наше Врсіт" І п Слово*, Вщжго, Віяеи-І сг*« 11. кг 14. То»; 1Я-70

Russkoe Slovo

1939-09-01

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095238139

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095238139/$2

*&»,..4 гттттт № 207 Нью - Іорк. (Пат). Сообщенная я» радіо рЬчь б. министра иностр. діл Идена, в которой он сділал уп рек, Іерманіи, что она нарушает гена обязательства, произвела в Америки сильное впечатлініе. Га зетні подчеркивают, что Идеи требо вал немедленнаго, рішительнаго и безкшпроаисснаго разр!>шенія про блечи. Різко нанадает „Нью-Іорк Іеральд Трибун", на правачия сфе рьі І ермаиш, которьія ии с чї.м не считаются и приміиягот в иолити- к1. методи гангстеров. Исторш міра до ссго времени не аннла таких вла стителей. Канцлер Гитлер, пишет галета, порвал всі договори кото рьіе подписал с АнгліеЙ и Франці ей. и ІЬльшей. Горе правительству. пишет газета, которое, отозвав из окопов своих солдат, облегчило-би ія ностроенія В ЙМ Гитлеру еще одну побіду, Из уст | щій положить нрвДІЛ 9тим постояа населеній Польши, Англіи і Фран ним шантажем и варварским прв- ціи вмривается один крик, трвоую< глідованіям. Англ я вьішет 4 иитайцев Шанхай. Согласно офкніально-1 доумініе, таи как слушаьіе діла му сооощекію из Тяньтшхя, су од- ІкитаРских терра^мтов бьіяа наша ня 4 иитайвд, содержниью под стра чено на слідуючий неділі а тан цюй англійсной полиціи, будут п*ре хайском суді. Китайскій посланник даньї яііонским властям 3 ги лсн н он | по з і ему поводу заявмл різкій про скія инструкцін визвали в европзй тест в „Форейн Оффис". ских кругах Тяньтзиня большоа не і М£ропошТіЯ в БопгаріИ Софія. (Пат). Совіт министров | штаб армій сообщает о призмві заирегил устройство публичаих со еще двух годов запасних на новто' . браній во всей страні. Главньїй 1 рительннй курс. і Рузвельт стремиїся сохранить мир Моби"М**ція »меомк»иской песммшпеииостм. На Пан же- м ч»н*п% ЛОНДОН. Как телеграфируют из Нью-Іорка, можно с часу на час ожидагть виступленій президента Рузвельта с предложеніеи созвать конф&ренці» всіх заинтересааан- нь.х в овропейском конфликті дер жав, в том числі Англіи, Францій, Польши ,Германії»,. Италіи, СССР и др. Конференція зта должна, пре ж де всего установить в Европі ніч- то вроді перемирія, послі чего і.он ференція подре&но раземотрит всі претензій, требовалія и жалоби от- дбльньіх г&сударств, и постарается найти справедліивое разрішеніе всіх спорньїх вопросов. Как даліе сообщают из Вашинг тона, там наблюдаетея лихорадоч- ная дипломатичесная діятель- н&сть. Правительство Соед. Штатов ділает все, чтобм добиться а пос ліди юю ткнуту мирнгго разріше- иія ,как польско-германснаго кон- фликта ,таь и других спорньїх во просов. ЛОНДОН.. Из Нью - Іориа сообща Нью • І&рн. Губернатор зони Па намскаго канала ген. Ридлей издая распоряженіз, согласно котороиу <а каждом судні, идущзм через ка нал. будет устангвлмваться ьоєн- ют, что президент Рузвельт прмнм чия охряна. Зто расгарйккніз то Премьер Абз о политикі Японіи Токіо. Агентство Домей сооощает 00 ннтервью, данном японским пре иьєі ^ ом генералом Абз предсгавнте- ля» печати. Премьер заявмл, что к_..с японской ПОЛИіНКИ не нзмі- ниіся, и японское новое правитель егво убіждено. что доаядет йорь&у в Китаі к побідному концу. Японія иудет в дружиі со всіми держава- ми, которьія захотят с ней сотруд- ничать и , которьія поймут задачи Японіи на Дальнем Бостоні. іі участіе в пі'раои засіданіи вкзвь офазаваннж о воєнно - хозяйствен наго совіта. По окончніи засіданія тов. аме- ринакскаго вегннаго минисг^а Джонсон заявнл, что в Соед. ІіЬа- ч* вьчтаЛотзнн планьї мобклязаціи промьішленности, КОТОпао б їн «Т в сл/чаь наобходимосіи. к<л Я чргз83йчаииая міра Зеззпасности в виду угрвзм е«и- ньі * 1 . Ген. Ридлгй заявмл, что з««а ш военней очрани на судах бу л ет „воспрепятствовать таким д Ь йсїбі- ЯМ, которьш МОГЛИ бь» пр-'-іИпИГЬ кгналу і/як*** лиоо паережйінія". і очно также значительно будет ус:і лана охрана шлюзог. Посльї у исп нснаго министра Пчриж. Из Бургоса сообщают,что і шал Петен потом сооищил, что у І ,и іі У і О бьіло чрезвьічайно дружесівіін г/ и пппл вчера посланника Францій, и4Л;<кр*п»?гніи и Ио^тугаліи. Мар- ,шя оесьда с испанским министром. Берн. (Пат). Швойцарекое націо надьное собраніе одобридо закон о предоставленш союзному совіїту полномочій , утвержденш мобилиза- цшнньїх распоряженій и об отпускі ішобходиаьіх кредиток. Затім оьи избран главяокомандующій швей- царекими войсками полк. Квизаи, ііоторьій цронзведен в генерали. Ген. Квизан уже нринял присягу. <ін родилея в 1874 г. в кантоні Во. їо время великой войнм он состо- ял при французекой армій в каче- стві наблюдателя. Воишше стрс!((вьш ст вок Нью - Іорк. (Пат). Страховмя ставки для судов, совершающих рейси иежду сьверпой и юясной \.фрикой. поднятьі с 5 до 12 ироц. в СВЯЗИ с риском ВОЙНІД. Тунксскіе ДОбрОЗОЛЬЦУ Тунис. (Пат). Со сторони му-1 цев в порядггЬ постунленія заявле- сульман араііов цостунает масса за І ній — по каковому списку, в слу- явлеиій о желаніи иостуиить на сду ч :\1 і надобности. охота«ки будут кбу во францу.іск\ю армію. Ііриш .призиваться на службу, юсь составить список доброволь- 1 Філадельфія. (Пат). Федераль ний власти заявили, что ніаецкій хрансатлантическій пароход „Ви- ганд", отошедпіій из Филадельфів в Норфольк в субботу, нарушил американскій морской закон, не зай дя в Норфольк. Пароходное обшссі во, которому нринадлежит„Виганд" будет оштрафовано — конфискует ся ЗО тис. долларов, внесенньїх П •4- и преДосторожности в ьнгліиі Н обьія ш. дорожвьія правила ЛОНДОН. По сообщенію агентст ва Нйи.ера англійское правительст во не ом,^ап еще окон^агельнаго о /віта ІиіЛсра принимает ріши- тшьнйія мь^оі по звакуаціи * горо див на случай виможньїх нале.оа нелріягєльских Оомиовозов. Из Лон попа вчера заакумроаано 400 тьіс. Д вї ЄЙ в СОПрОЕОЖДуНіИ 22 тьіс. учи телей. Далье будут звакуированьї діти до пятилітняго возраста в ко > личестві о5а тис. в сопімвождєніи матерзй. 9 тьіс. матерей учащихся рішили пикинутьЛокйОн вмісті с парті ^й шгчОЛігникои. Вс&го, по сооищенію Рейтера,пра іьц роджло звануировать из Лондона 3 миллшча человік. иьакуацкя излишннго населенія Лондона продолжитея нісколько дней. і виступлено также к евакуацій из Лондона цінних прадметов ис- нусства, и музейних рідкостей. »же вьмелеииі 10 королдеских сар Ікофагов, окна Вестминстерскаго ао батства и др. ! Л о Н н О нск < ія биржа предупредила, что в случаі возникноаенія войньї она будет занрита в теченіе ньс- колвких дней и будет перенесена в (іровинцію. Варшава. (Пат). Ночью с 31-го 'ний характер, августа на 1-ое сентября жалізно- і Ііассширу иміют право вьііз- дорожное соосщеніе будет происхо жать из города только по сп^ціаль дигь по новому расписанію. |ньім разрішеніям, виданими старо Зто распоряженіе иміет времен ством. Ф №Р виша в Гаагск і ЛОНДОН. Агентство Рейтера со-Іс канцлером Гитлером Форстер ви общаег, чіО вчера послі совіщанія {іхал из Берлина в Гданск. Кок сєйя вести В ДНІ! ПРОТйВОВОЗДїШпОЙ оборони Вчера уіром ПО юриду ОЬіЛИ рЛС нлееньї оо явленій властей 0 введе ній В Вильні СССТОЯНІЯ ПО!" то^'ости к противовездушнои обо- о, щ -» ^Ііиряніеніе ЗТО Діііствительно ВГ.ре дь ДО 01 ,їі ь-. і Ьі, В виду того, однано, что не всі ви ленчане помнят хорошо предписа- нія о том как они себя должньї ве сій ео время состоянія противовоз душной оборони мьі приводим елі дующія подробности. С момента обявленія состоянія противовоздушной оборонЬі, т. в. со вчерашняго дня населеніе дол- . . 0 ! сполнять всі предли- санія властей. Осноьное правило — ато туше- ніе огнем. Всь опііа должньї Оьіть завішеньї так плотно, чтобьі ни ка лійшій луч світа не проник на улицу. Город ,ка« тановой, будет погру жен в темноту во всі дни «готовно сти н противовоздушной обороні». Однако, зто еще не означает, чтооьі жизнь в гоооді замерла со вершенно. Наобо(лл, жк-нь дилж- на течь в нормальном порядні, и населеніе города должно привик нуть к темнотг. В интересах же < владільцев ресторанов, кафе м ки- нематографов и др. учрежденій об- щественнаго пользованія, приспо- собить свои предпріятія к тому, чтобьі они могли нормалоно функ ціонувать в дни воздушной о пас ностч. МОМЕНТ ВОЗДУШНОЙ ТРЕВОГИ И ЕГО ЗНАЧЕНІЕ Однако, лишь с момента тревоги, ногда йегафоньї возвістят тревогу и над городом завоют пронзитель- ньія сиреньї, всі лица, не иміющія отношенія к противовоздушной за- щиті, должньї немедл&нно окрить ся в унромное місто. Конец тревоги будет также опо віщен воем сирен и мегафонами. Послі тревоги можно снова вихо дить в город. Однако, огни зажи- гать запрещаетея, так как готов- ность к противовоздушной оборо ні еще длитея. 410 ГРОЗИТ ПРОВМНЦіИ ІЯ ЬЙ ФУНКЦІЙ 110 ОБОЮНЬ Ьсли «іильно подьержено опаоно сти налета со сторони вражеских самолетов, и защищаетея по всім предписаніям современной воеикой техники, то зто н« значит, чтобм жители сел расположенних вблизи городов в широком радіусі, своим бездійствіем помо тали би вражесгіим летчикам оріен тироваться ,гді расположен город. Позтому ,жители пригородньїх де- ревень и містечен должнм также тушить світ и собліодать всі пред писанія противовоздушной оборо ни. ТРЕВОГИ ОБЩІЯ И ТРЕВОГИ м-ьстньїя Об общкх тревогах оповіщает мегафон и вой сирен, но иміютея также іревоги мбстньїя. В случаі, если вражескій самолет бросил за- жигательную бомбу в накой-либо дом, гді єспьіхнул пожар, жители зтого дома при пимощи спеціаль- наго гонга увідомл іют своих сосі- дай об опаоиплти и приЗМВаЮТ ИХ на помощь. В вирла.: всіх домов должни бить уитроени гонги или повіше- пм тсиТЙНЬІв ЛИСТЬ), КОТОрЬІб ЗА М&няют гонг. Подводьі, автомобили, находящіе ся в мооцент тревоги на улицах го рода должни «становиться, лоша- деи слідует вьіп .ечь и привязать к повозкі ,причем желательно би било закрить им глаза. Подводм должни бьчь поставлену так, что- би д^а колеса находились на троіу арі. Вора нельзя запирать на за мок. Они должни бить прикрити, чтоби прохожіе могли в них окриться. С момента об явленія противовоз душной защити всі жители автома тически обязани виполнять ^вой долг по отношенію н обороні госу дарства. Они должни слушаться распоряженій полмц : и и чинов гражданехой стрлжи. За несоблюд&н№ зтих распоряже ній грозкт наназаніе до двух літ тюрьми и крупнью штрафи. оимикан храннксі ВСТУПИТЕЛЬгіЬІЕ ЗНЗАМЕНЬІ В ІІУШПИПІхШИ І С єіодня. 1- го и аавїра ^-го сен- таоря, т. е. в нормальний ероь в и^шкинской гимнизш и лицеЬ про исходят зкоааени для вновь посту пми>і)«,илс акр класси. Для гЬх иіо но уиаашіельиим причинам в связи с нроисходящими сооиня- ми не смог цриоьіїь к укааанному ороку зкзамени будут ироизведени дополнительно за три дня до нача ла занятій. О дні начала занятій ^уроков) будет особое оновЬщеніе в зависимости от распоряженій Ми нистерства. ШішШНСКШ УГОЛОК в МАРКУіЬЬ Правленіе ВРО доводит до свЬдй- иія .что Ііушкинскій уголок открит для публикя по воскресеньям. мшіїшштата ЧВА15АМІС2МА % Наніхеда на Нововзках по павшем русснвм вовнам ТоржеотвеннАЯ памихида по рус пароходом в качествіі залога, на по крьітіе расходов, связанньїх с еіа іфебьіваніом в американск. портах. йек вм не Прії&ШТ НЕфГИ Мексика. (Пат). Министр ■ хозяй- отва Бузиростра заявил предста«и- і'олям печати: Лексика продала уже весь свой запас нефти, предіш .и юиииіИ ии УиСІІОрГ, И ПОТОЗіу ХЛО нітьі ияостранпьіх покунателей нас чет пріобрітенія мексиканской неф ОЯЩіН момент совершенно безцїльнн. 3.№Ш$ЄМЬ 8 нмец- кін питна Нью - Іорк. (Пат). Два судна бд реговой охрани и полицейсшя лод- иіі зскортировали отходящій НІІ- мецкій трансатлантическій парохид „Бремен" до граници терриюріаль них вод. Зекиртироваше зто имЬ- до цілью едвлать невозможньїм за хват нелегальних пассажиров. іШІМіИШММ ^ГЙЙГТІІІ КдДІО-п рог рамма СУББОТА ВАР. иАйА 6,35 музика. ? ги ійта. 7.15 му зика. 7,40 музика. 11,57 сигнал времени. 12,03 концерт. 15,16 но нулярная музика. 16 газета. 1(і,гО концерт. 17 музика. 17,45 піішє . 20 польская музика. 20,25 для до ровии. 20,40 газета. 23 носл. ново сти. ВИЛЬНО 13 хроника. 13,40 популярний концерт. 14 Л.О.П.П. 14,05 музика из фильмов. 17 отрьівки из он. Аи да Верди. 17,40 концерт. 20,2,^ для иолодежи. 20,35 спорт. ЗАІРАЬИЦА 20,30 Страсбург. Симфоши. коп не ' 'ЛІНКОВСКІЙ. 20.45 Люксембург. Симфоничв- СК1И Ш>1Н' еккм воинам, павшим в боях с гер мандати пед Варшавой в 1914 го- ду м почивающіш на военно-Ііо- ВоНЗгіОВСкОМ кладбищі — к вели- чаишему удовлетворанію мнбгих руссічих людей бьіла отслужена в атом году° при оостановкі исклю- чйтельно' благопріятной и трога- тельной. Кан уже сОобіцалось раніе в русскои печати, траурное оогослу- женіе нача/шсь на мгеті вічнаго упокоенія мкогих тисяч русских героев в Варшаві в 5 часов дня 2й го августа, и, н атому времєни, на отдаленньїя о тцентра столицм Повонзки один за другим стали прибивать руссніе люди, общая численность коих, по прибьітіи на кладбище, в зиачительной мірі прсьі^хидила танов)Ю при сравне- НІИ с годом лредьідущим. С ос удовольствіем считаем !' своим долгом подчеркнуть, что и руссніе люди, взявшіе на себя ини- ціативу и труд организаціи всего упомянутаго вьіше траурнаго тор жества, не ограничились в атом го ду одними формальностями в виді розсьілки приглашеній на панихи- ду и т. д., а проявили максимум анергій ,дабьі привести и самое мі сто упокоєній тисяч павших геро ев в возможно оолье пристойний вид ,дгиіено не соотвітсівовавшій до сих пор тому значенію, каное он должен йміть для русскаго серд- ца. Как нам удалось узнать, всю за слугу в зтом отношеніи слідует приписать Варшавсьому РОК'у, во главі с Н. Г. Ьулановим, С. Л. Вой цеховсііим, И. С. Четвериковим и Г. А. Малюгой. По их иниціативі бил приведен в порядок и обновлен обелиск, поставленими на кладби- щі еще в давнєє время. расчище- на площадка вокруг послідняго и украшена многими високими мач- тами с національними флагами — русскими и польскими. Ровно в 5 час. вечера началась панихида, кавовую соборні созер. шили Ііротопресоитер о. Терентій Теодорович в сослуженіи митрофор наго протоієрея о. Аленса;ідра (-уб ботина, о .протоієрея Михайла По- мозанскаго, о. протоієрея Платсна Завидальсг.аго и других представи- телеч столичнаго духовенства. Па- нихиді предшестаовлло прочув- ствованное слово о. Протопресвите ра Ге(доровича, ііо 0 '<ончаніи капо вого соотвітствующими депутація ми у подножія обелиска били сло- женьї роскошние вінки из живьіх и иснусственних цвітов, украшен- ния георпевскими и руссними на ціональними лентами. Вінки возла гались от Русскаго Благотвори- тельнаго Общества предсідателем Н. А. Племянниковим ,от Русскап Общественнакго Комитета Н, Г. Б^ лановим и от Русскаго Общества Молодежи В. Стальсґлм. Вслід за вінками от организацій, многіе из присутствовавших на панихиді руссних людей украшали обелиск павших героев живими цвітами. Но окинчаніи панихидьі по ини ціативі о. Нротопресвитера Теодо- ровича ереди присутствовавших бил произведен сбор посильних по жертвованій на улучшеніе благосо- стоянія кладбища. Е. В. Ьиленснія кипо Тіскіег іілп ап~ Т Іі кіущка1<.р<> Мит Сгудсвт из Оксфорда Е. Саш .«-їси)-» - і'іібері н БЄІ Т аьд Н єіі О і — Беаумстм модидос» С.А5ЕСКТЕСО (х ноои-гкіем) *>«*» -аі. рискіїї*, поЬ^ітіопІ* пйд, хтІ^Ьеха ос(сІ»І<І. Ніг* ро ІеІ кчріеіі 4а|ч (1ц иіиові пдшаї вахпокеїат. РгкрИ • <«е<в яв «евіїйшвпіи (єн 1 — , Лл*"' і І ЦИі Г.ШЙА ^9) щгиі&яі И, Боевтвкея ру еекая Гимказі /ІицеЙ и Начальная Школа Рлсснаго Бл»гоТ8оі«иіельиаго іі.в . ВСТУ. ІИТЕЛЬНЬІіі ЗКЗЛМЕНЬ! во всі классьі Гииназіи, Лицея и Нач-зльной Шконьі — 4 Сонгяб ^я в 9 часон уг^а. ЗННлТіі гі \ НУГСя в і.рсж, которьій будет указан Линистер «.твом і іароднаго Просвіт нія. Н=аостаточ іьіе уч<ііціел.я пользуютея льготами и поддержкою Ро- дительснаго омитс та и лаготворичч .іьнс го О-ва. К ицелярія шкрьіта ежсді.евно Ь чл •. утиа до 2 час. дня. ііочіовьій адрес Вглеіс п/В, иі. ОЬща № 11, Оітпаг. К«^у)зкіе. І амназіа и Ам&ея. Завідивающій Начальний Шхолой. Подпосхая шша *• ги ,НАШЬ В»-ЬМЯ' с прилож. .СЕГОДНЯ і в Варшаві й ■ провинціи» на 1 ггЬс.—9 З П.—26 зл., 6 м.—5?зл,12 98 їл .; для подп. я Г. Вильнім 1 м.—7 зл !>0 гр^ 3 «.—21 м. 50гр„ 6 и.—48м». 12 —ВЗ »д, не галету .Р У С С К О Є СЛОВО. « Варшаві, Вадько и в провяшціи» на І міс.—З зл, на 3 міс,—9 ии на б міс.—18 зл, на 12 міс 36 зл. « пересьіпкой и доставко^ не Змписную ішат? нопрашмть ас «д^су.»ув«жвіс<»в 0*І«ияІк« .Киикой Ио#о". ЦП!яс. аі. «пвййа Генущій ечет II. Л. О. № 700.185. Всю переписну по д-Ьлаи редакцій н контори направлять по адресу і Кіім. «4. Я .£ «. З» * до н і Л и якз, гсжрсіауь от 1.1 до 12 ч. дня. Рукописи не возврааіаютої и по поводу непринятьш матерігикм» редакція • переодску не аступ&ет. ЦІкНА ОБ *Я »^!ЕНІЙ і на І стр (6 столвцов) 40 гр», ш текстЬ (б сталбцов) 60 гр» за текстом (12 сгаябцоа) 15 грі. за І мкплиметр, шириною а 1 сталбец. (імИЧ) в. 4 КоїйМіїажші^ ілшаїмфиі Ь. Шиимшл 11 и. 14,

Russkoe Slovo

1939-09-01

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095238139

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095238139/$3

№ 207 ОтГИІВЙИ'Й ІЇШЛЕЬ©С2©Й Почему нкт войньї. Документ цмнима. Лолитика Итапіи. НЬмецкое влрвврство. Швейцарія готовится. Урок Гитпера. В виленском «Слові» г. Кат Мац невич дает отвіт на вопрос, «Поче му до сих пор ніт войньї». По словам виленснаго публициста, єсть много злементов политическаго характера (он их перечисляет), цо- торьіе оказьівают на канцлера Гит- іера сдерживающее вліяніе. „Но может-ли Гитлер еще се годня нли завтра отступмть; Зто бьіло-бм несомнЬнно серьезньїм ударом по. ото престижу. Потому- то ми полатаєм, что очень тяже* ло а Даиньїй момент Гитлеру са мому прияять невбхвдимое ркше- ніе. Отсюда — откладьіваніе раарЬ .ценія проблеми с его драматичес ким напряженіем". «юботнии», «ояментирувт ЯЗ- •істное нашим читатедям воздваніо я словацкому народу сдовацкаго премьера Тисо о дружеской встрічі ■імецккх войск й осторожности по •тно-шенію н Польші, как в рагу Сло вакіи, пишет: „К многнм „документам цнняа- ма нашего времени втот совер- шейно искліочительньїй „католи- ческій пралат" присоеЯИЯЯЛ еще один — тоже исключительньїй. Ибо — подумайте только: наша нинішняя система управленії от- носилась с большой симпатіен к Югославія не с „осью" оппознціояному по отиотентю к Праі"к движенію кс Глинки. Поль ща признала словацкую „дозами симость". Словацкій посол «мЬется в Вар шаві. й вот кс. йралат Тисо кап раз заявляет, что Польща... угро- жзет Словаків и что Германія* дол жна защищать ее от Польши. Отсюда надлежит вьівести то заключеніе, что викогда н нн при яаккх «бстоятсавстмх «м»зя сбл «жаться с пол«г**ески*и гані- Сгврлми. Друго* діл* —■ чго чс. вралат Тисе в&когд* ста«ет перед судом своего народ* - . «АВС» сообщает: „Итальянская общес .зенность расхватмвмт гчавтм с катаром япк сообщеніямн, і.средаюішми по дробности ВСвоб'ЦІГЗ ВГіОруЖЇ.ЧШ государств Еіропм. Нч — Ч'о чрезвьічайнс іари:гсріо — соїзер шенио «є ваіДтно йтальянских во енньи приготовленій. Обтествен- ■есі» ао ((- р-Ь'іі 'Т. я а< Клкічиі» іь- НО СООбЩС'ІІ НН. ПрКХ »ДЯІ0ИЧИ вч ені. Отсутствіе приготовленій об'- ясняют тім, что в р&шающих кругах давно уже постановлено яе принимать участія • будущеа «ой- і<%. Зто якобм рішено самим Мус солиш, которьій, сл&дуя аа голо сом рішаючих воєннім влемсн- тов, пошел наперекор полнтичес- *ой тактнкі мил. Чіаво. На такое рішеніе повліял цілий ряд фак- тов, и прежде всего поляая яепод готовленность Италіи к веденію войньї"". «Гоиец Пораннньї», говоря о ні- мецких обвиненіях Польши в том, что она поеслідуєт німцев у себя, заканчивает: „Но яь/ хорошо паєм, ЇМ ког д« каступит момент суда іелові- чества над німецким варварством, кичего тогда »е будет забито н оставлено беь возмездія. Не оов- торится уже страшная ошнбка Вер саля, которая допустила німецкія ир«ступлетя й дала аоаможиость германскому варварству так бист ро поднять голову. Пусть-же дро- жит Германія, когда «аступнт так 4 долго правоцированная ею мину- та страшиаго суда!" «Курьер Варшавски» вспоминаят, чт» маленькая Швейцарія во время войньї била убіжищем для всіх лю дей, любящих мир и покой. Теперь, она мобилизована и вооружена до зубов. Газета так олисьівает внутрен- нюю жизнь страньї: Над кроватью каждаго швей- царца внсит ружье, ватренн в ра нец. Зто не увелячило преступно- сти, а принесло егромную пользу, «бо у скорило мобнАизацію яа £І лмя сутки и облегчило ж.-дороги, квтормя ■ пропяйюм случаі, дол жньї бьіли-бьі перевозить тран- сігортм вружія й воеяяаго сяаря- женія. Так говорил швейцарскій штаб- ной офицер. А средній швейцарсц, над кроватью котораго виснт ру жье, ам-Ьет аа устах Виикельряда, тибнущаго аед Семяахом, ш герой скаго Вильгельма Теля* — лагеи дарвме символи ообідм". «Зкспресс Пораінньї» в статьі «Яе вмотря ии на что» пишет: „Невольно, еще раз ошибаясь а оціякі всего культуршг» міра, канцлер Гитлер дал шндніншнм личностям Европм ж Америки по стшлньїй урок „ігЬмецкости". Он припомнил им, что хечет бить всім я вняге всего в мірі, а раа- иьім «браввм — •шве етики, сара ведливостн, чести. И ато — при- годнтея. Для окончательнаго еьі- ясненія положенія, для освіщінія — из за чего, в суіцности, вдет вта борьба, которая должна яоснуткся ■ нашего поколішя". НАБЛЮДАТЕЛЬ БЕЛГРАД. Гавас пере дает, что отвітственньїя дица, категоричесни опров«ргли слухи о тем, что нейтра литет Югаславі* будет якобм дру- жественньїм по отношенію н «оси». Д .'ШЬІ ПИЯйііВ- жеягзид»рожн8»гв ГДАНСК. ПАТ. 29 августа нача лись новме арестьі полянов в Гдан- екі ереди «еліанодорожнинов. П«о- каміст арестовано 20 человьн. Гестапо !»іи сдмсб Ш ЕЇКЗПЛ ГДАКСК. ПАТ. Гестапо заняло гданскій вокзал, являющійся цент ром гданской ж.-д. сіти, находящей ся в відініи управяенія польских жел. - дорог. . Пвльскіе ж.-д. сяужащіе н? гдан- сиом вокзалі совершеяно лишеньї возможности исполнять свои обязан- ности. Вокзал украшен нац.-соціалисти- чесними флагами. ііикагдсція пом' щЧІ ДЛЯ Л&веяія РїЧаОІО біТеЖ<1 ВАРШАВА. ПАТ, Ж.-д. дирекція 8 Варшаві лихвядировала всі яомі щенія для храиенія ручного адгажа, находящагося на вокзалах и юіз- дах. Всі лиця, сдавшія вещи на хране кіе, приглашаютея немедленна полу- чнть их обрати». , Польская Академія Литературьі КО ВСЄМУ МІРУ ВАРШАВА. (Пат). Польская Ака демія Литературм ма чрезвьічайном ' засіданіи ЗО августа одобрила текст воззванія ко всім родствен- ньім оргаяизаціям міра — литера- | туркьім академіям, союзам писате 'лей и т.д. слідующаго содержаніа: ІГерманское правительство, ломимо насилій над польским населеніем. Ьнглійская печать о протесті ПодьШи ЛОНДОН. ПАТ. Англійская пе чать при дает большое значеніе поль екому протесту, обращенному к пра вительетву Словакт. Ло словам «Дейли Телеграф», лольскій про- гвст иміет цілью обратить внима- ? на то, что Лольша тогда можеі Тратиться за ломощью Англіи, ноі да признает нужнмм вооружен. пу тей защищать свою независи- мость; а концентрація німецних войси на польской границі, являет- ся иееомнінмоіі угрозою Польщі. Іірипудительное об'единеніе угольньї^ лредпріятій Министр торговли и промьішен- юсти распоряженіем от 28 августа оргаяизовал в прияудительном по- рядкі об 'единеяіе угодьньїх нредарі яіій и их союзов под названі ем „Главная Организація Угольной Проиьішленности". Ціль» еа ав- ляетея нормированіе ороизводства и сбьіта угля в страні и заграни- цею. Запрещеніе продажи алкоголя Запрещена с перваго дня мобили- іацш продажа и подача в пубдич- іш містах и ресторанах надитков, еодержащих болів, чім 4.5 граду се» алкоголя, как в запечаташшй, тав и в открмтой посуді. Виновньїе в нарушеніи зтого распоряженія бу дут подвергаться строгим наказа- ніям. Литовскш геаеральн. консул в вильнь ВАРШАВА. Совітник лмтовскаго , числах сентября лрибудет в Виль- посольства в Варшаві д-р Тримакас і но в качестві литовскаго генерадь- іьііхал в Ковно, откуда в первьіх І наго консула. В Лондоні іьіработьіБается отв^т Гитлеру ЛОНДОН. ПАТ. Вчера англійская дипломатія проявила исключитель- ную активность. Премьер иміл длительное совіща ніе с Галифаксом и рядом других министров. В 11.30 собрался кабинет мини- стров для раземотрінія нотьі Гитле ра и вьіработки отвіта. Вечером Чемберлвн бмл прикят ко ролем, которому доложил о положе нім. В кабинеті министров господст- вует твердое убіжденіе в необходи- мости отшюненія всіх иімецких претензій по отношенію и Польвіі. Зто будет виражено в ноті, которая будет послала в Берлин. В англійских отвітственяих іфу гах ие разділяют ватимизма, кото- рмй иміет місто в Берлині — и считают положеніе очень серьез- мьім. Англійская ното вьшет ьтвіт квіїцгіЕра ЛОНДОН. ПАТ. В освідомленньїх кругах передают, что британскій от віт Гитлеру будет такого рода, что мвсомнінно визовет новий «твіт канцлера. Оровококіонний орест двух ПОЛЯІІОВ ГДАНСК. ПАТ. Сенат предложил комиссару Польской Республиии ве сти переговори о доставкі продо- вольствія в Гданск из Польши и от критій пасшкирскаго движенія Тчев — Гданск. Назначенние для лереговоров Грабовскій и Шадков- скій отправились в указанное місто. 1 Разговорьі велись в дружествен- Н0М ТОИІ. не ИЛГЛЯ Л°-Я«іч»г». виМДИ ли , то били арестованм агентами Гестапо. П оляки —без орг доввль- ІТВШЬіХ Корі «.ЧЕК ГДАНСК. ЛАТ. Гданскія влаети от казивают в видачі лродовольствен- них карточек лольсннм граждаиам, без коих они «брекаютея на голод ную смерть. Мьрьі протіївовоздуш- кой оборони в В іміш' Е ВАРШАВА. ПАТ. Поздне вечером на стінах столици рас клеєно об'яв- леніе о мірах противовоздушной оборони, котория приняти воен- ним министрпм яо «вгуота. йкі бу дут дійствевать «предь до отмі- ньі. Саеіулякти-іізвозчлки В Варшаві шсілі кісто мнш'очя сленньїе случаи — перевозки пасса асиров ж товаров ва вовшаенную спекулянтаиі илату. Иравительст- венннй Комиссаріат гори Варшави шиустил дредостережсше, что всі лида, виновньш в спекулятивно* ііоднятіи цін за транспортнмя не- рввозки, будут вриравниваться к спекулянтам нродовольствіем, кото- рих аедет висилка в Еартуз-Бере- зу. 0 случаях спекуляцій надлежит немедлвнно сообщать надлежащям староствам дибо органам шшщія. Несомнінно, что вто нравильное распоряженіе, имЬющее місто в Варшаві, будет еркміио е в дру гих містах. Полші-іг серьезяо ПАРИЖ. ПАТ. В «олитическмх кругах положеніе оціниваетея, как весьма серьезисе. Германія, нрвдол- жал своя оолитическій шантаж, за нила Словенію, чтв, ло «бщему мні нію, угроншет безопасяостн Польши. ведет варвар скую борьбу с лоль- ской культурою ао всяком ея про явленій. В настоящій момент гер- манское правительство довело до преділа методьі духовтой и физи- ческой жестокосги, прекрасно *з- вістнью Польші ло мрачнон апо- хі німецкаго «забора». Польсшя Академія Литературьі, ссьілаясь на віковьія польскія традицій, ут- верждаеі, что культуриое развитів німецкаго меньшинсїва в нашей страні не лодвергалось и ие подвер гаетея никавим ограниченіям, но пользуютея полной свободою. Польская Академія Литера- турьі призива£т лнеателей всіх стран, уважающих свободу, осу дить акти «аеилія вад релмгіозньї ми н національними чувствами пальснаго меньшинства в Герма ній. йвгпшскій отвїт вручеа РШевтраву БЕРЛИН. ПАТ. Брита«скій лосод Гендерсон вручил шин. Риббентро- пу «твіт англійекаго правительства яа вчерашнее заявяеніе канцлера Гитлера. 0 к о о ьі Улравлбаів Городского Союза Рв зервистов в Вильні призвало всіх своих членов, Чтобьі они, в свобод, ное от професіональних заняті| вреия, пршяли участіе в работах но еооружеиію 0ОО |»НИТвЛЬЯМІ шво нов в блиліайших от них районах указанннх Комитетом Обореш. Воашя срест яиспектіїрсз ГДАНСК. ПАТ. Вечеро» онова аре стовани в Гданскі два таможенних ннслектора Юрчкискій « Черва. шашіікз в (гі дьякпьиостй ГсрМйНіКОЙ воеимом мйссіи в Нптл%) Гермааскій генерал — главвьій совітвш Чанг-Кай-Шека. — Гернавія — воєнний С0*£удвкк Ката* я — „вдеологьчесьіа сьюзвнк" Ьаиаііі...— Ькашдівшша »а- явлевія генерала Фо.лкевгау8ена. — Ьоеввьіе и полі.тическіе промахи Яооніи. — Двоквая воліітмка Германій • Кжпії которой Японія должна била играть столь лажную роль. Но и сам ген. Фалькенгаузен вов се не таи легко уст у пил лрнказу из берлина покинуть Китай. Яриш- о ивязи с сенсадіонним поворо- іоя германсной политики по отмиіе ній к ь ОСР, создалось на Дальнем Востоні такое положеніе, «і» І *р- манія готова помигать в борьбі про тив Нпоніи, вчерашняго своего дру га и союзника по «анти - коммуни- стическому пакту», своєму ноьому другу, Совмтсной Россш, но дажв главнмму врагу Нпоніи — Китаю Чанг-Най-іиека, мак об атом и сооб Щь«<>иь. уже в печати п« о«4и«оср<;ю піх то 1 .', у, что только год назад, в іюні м«н. хада, іштай л#«ун«4іа «г«рм*н- с,..я воєнная яивсія при китаиской ар«ій», возглавдавмая ген. Фалььен г^зеаі'М, одним из лучишх воєнних сі.гц,алистое Германій. ген. и-адьшігаузена про- су«.,й«т4іовала в Нитаі три года, та ч..т — цілий год работала при ки- та>.с ;ой армій посі>% того , как нача л«£і) шзйна с Япоиіей, — ори нади . ч . й почти «вшна'-юсніїх отношенііі и Гермаміей, «вязав ц,*л„л, лоелгдной, «і- ті../ па«том»..„ Сто т^л бо«ье характерно, что ГЄр.к':;іС„.С Ш, - іі6ойИНИ числом около 2^", я аивеїню* *і '■ •- і'.;.-', куіайсхои аркіил, в ДІЙ • .*іт "І.Н0С1ІІ били не ТОЛЬІШ ин с т ^у• «рггшизаторамя но вой армій Чанг-Кай-Шека, не толь ко воєнними совітникаки в «ге главной квартирі, но и — подлин- иими руководителяАИ его воєнних операцій лротив Нпоніи. Г ермансной военнои ммвсіи Китай много обязан оргшизаціви саоого со противленія японскому завоеванім. В печати отмьчалось, что как-то в самом началі войньї, Чанг-Кай- іШк преиобрегад совітами миосіи, ьо время нанкинской операцій, и — потерял Нанкин... Конечно, нпонія різко запротесто вала против такой органмзованной помиїди ея врагу со сторони ея «идеологнчеспага» друга и союани на. Германія, однано, долго не ода аалась. Из Ьерлика отвьчали, что герианешхв миссія ярііхала в Ки тай еще до войньї Ьповіи е Китаєм; затьм, — что німецкіе офицери ос таютея в Китаї, как «частние лю ди», в качестві «до6револі»цев». Долго шла такого рода переписна, пока, накоиец, Германія уступила требованіям Японіи и отозвала свою миссію, приносившую стольно лоль- зьі Китаю и столько ер-зді Японіи. Уже из зтого видно, что Герма- лось еерьеяно пригрозить репрессія- мя в отношенш к оставшимся дома иемьям офМ'Церов — членов мис- сіи, чтобьі заставить их подчинить- ся прииазу. Какую компенсацію получил Бер лин за зту услугу Япоиіи, неизвіст но. В лечати сообщалоеь, однано, буд то Японія лредлагала Германій за отоззніе миссіи — ея довоенньїя нонцессіи в Циигтау — с право* пользованія портом — даже для соз данія в нем бази для своего воєнна го флота, которьій явилея би, в бу дущей борьбі с СССР, союзником японскаго флота. Из зтого видно, как опасалис» японцм оомощи ген. Фалькенгаузе- на Китаю, как цінили помощь и дружбу Германій сами. Ген. Фалькенгаузен, конечно, по священньїй в ціли германсной пола тики в Китаі, вообще, и в полити ческія задачи «вдей ієисііи , » част ці» «мім с Кхі*» «вен тжщ долгое время, как сказано, от личньїя от апйіісьйх, и уступила Японіи только в виду соображеній сьозй анти - С9ВІТСК0Й политики, в тягивал исполненіе приказа своего военнаго начальства, ясно, что ді- лал зто с попущенія начальства ло политическаго.. Даже, уступив, мер гичньїй генерал, которому воз<йце так хорошо жилось в Китаї,нисішль ко не стіснялся в вираженій своего гніва яа Японію, лишившую его я его оотрудников яюоимаго, прибьіль наго и привичнаго дгла в стель висо ко цінившей их рабо ту страні. Его заявленій и бесіди с ино- «транними корреспоидентами, кото рия «н начал иаканунт» от'ізда еще на территоріи Китая, ие только би ли би совершемно недояустнмйі с точки зрінія военмой ДНСЦИПЛИИЬІ, но явились би настоящмі« диплола- тическим скандалом, если бьі и мис сія и ея шеф не били би признань) офиціальнс—«частньїми людьми» и «добровольцами»... Попрощавшись с Чалг-КайШе- ком, ген, Фалькенгаузен в про- щальнои бесіді с яредстаителями печати заявил, что «удаленіе герман ской миссіи все-рйвно не спасет нлонію от провагіа еа авантюри я от окончательной побьдьі Китал». Зто своє заявленіє раздражєнний генерал повторил, по пргьзді в Сян гап|р, англіиоііим и американс^им кор-дентам ,т. е. врагам нпоніи. Лрііхав в Берлин, ген. Фалькен гаузен сдал, конечно, офиц:альньій рапорт о своей дьятедьности в Ни таі. Характерно, однано, что зтот, лей стині, револгоціонньїй и сенеаціон- ньій рапорт бил опубликован авто ром во всеобщее езідініе! Опубли- коваи в дружественной Японіи, яоч ти союзлои е нею страні, несмотря на то, что сам по севь »ют рапорт являетса сонрушительним ударом по Японіи в «білой войні» лротив ' нея во всем мірі... { «Армію японсну» востигнет судь ба напойвоновскяй армія « Россіт», заявил ген. Фалькенгаузен. «Три года я работап в сотрудни честеЬ с маршалом ЧаягчКа«-Ше ком, продолжал он, и могу считать себя достаточно коіішєтєитньім для того, чтоби судить о шансах Нпо- , ній на лобіду. Окончательний вьі- ' вод мой таков: китайскій народ не ! может бить лобіждеа ни одним на родом ма світі, а тім бояіе — та ким народом, коего средства и воз можности являютея сравнитєльив незначительньїми. А таков народ японскій. Сами китай цьі, ие отдают себі яс наго отчета в своих, лоистині, нєог раниченньїх возможностях. И еели, как заявил один из ялонских гене- ралов, Японія может вести войну хоть 20 літ, то маршал Чанг-Кай- Шек сміло мог бьі отвітить, что Км тай может видержать любую войну — цілих 50 літ». Отдавая должноє лучшему обуче- нію, лучшеи подготовкі и воєнно му снаряженію японской армій, гер маненій генерал указивал на лреиму щества китайснаго солдата перед ялоііс.:им; иитаец морально сильнье ибо его діло — святое; отсюда его знтуіазм, високій подем боевого ду ха; по мимо того, китайскій солдат полон иниціатнвм, тогда как апо- нец — лечтя автомат, только иде- альньїй исполнятзль приказов свер- ху... «Знтузіазм» хищника - завоева- теля, конечно, никогда не сравнит- ' ся по силі и моральному зффенту с | силой иоральнаго духа защитника > родини... Дальнійшіе успіхи Японіи, гово рил даліе ген. Ф., возможни только до тіх лор, лона у Японіи хватает запаса людей я матеріальних ередств, которих можно посилать в Китай. Даже если принять, как гово рят цифри потерь с обіих сторон, что китайцев гибнет вдвоє больше, чім японцев, то нужмо ВСПОМИНть я го, что китам цев вообще в 5-6 раа боаьше, чім ялояцев. Значні, Япо нія истощит же свой человіческій запас, иогда у Нитая оіцв ютанетея больше соловими своего жал ас... Рзсчет Японіи на то, что ей удастся вооружнть и направить на дальніїні. завоеваніе Китая китаІ ское же населеніе завоеванньїх об ластей, свидітельствует о той жо основной ешибні Японія: современ- ньт, созданний войной нитайскІК народ, — совсім не тот, что бьіл нісколько літ назад: національноо единство Китая —безслерньш факт наших дней; новий иитанОкій сол дат в своего брата-китайца стрілять уже больше не станет, а станет сно ріе стрілять в спину японс .аго о і нупанта, — в непобідимой парти- занской войні. м Ген. Фалькенгаузен указивает на цілий ряд грубих дипломатическнх ошибок Японіи. Начиная войну, Японія разечити вала на то, что будет йміть врагоя только один Китай, в худшєм слу- чаі — и СССР. Теперь их — ці лий ряд; я Англія, я Франція, и Америка, и — Германія, прибавим ми. Но, как видим , я тогда уже, год назад, Германія била скритим дру гом Китая и весьма сомнительньїм другом Японіи. Затім, Японія разечитьжала, что ея «карательная зкепедиція» по уо миреиію Китая займет не боліє 3-5 місяцев... Но, говорил ген. Ф., еро»

Russkoe Slovo

1939-09-01

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095238139

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095238139/$4

Т" № 209 З О о шргодогігепіи зіапи т<І£№шадо N8 роЙ8Іа№Іе агі. 1 ивіатоу г діла 22.11.1937 г. о зіапіе *гуі§ї- котеут оЬтекгсга 8І? па8Іери]^се гаггдйгепіе Кагіу Міпіяігб^: гащйгепіе Кайу МіпіЯгб* г Йпіа 1 «тгеьпіа 1939 г. О \УРК0\УАО2ЕІШ 8ТАШ \У¥ЛДТКО\¥ЕОО N8 ройвіаше агї. 1 ивіатеу г ііп. 22 ІиІе§о 1937 г. о 8іаіііе іууІЗікотеут (Ог. її. К. Р. № 17, рог. 108) гатщйга $і^ /а гег\уо- Іепїет Ргегуйепіа Кгесгуровроіііеі, со паві^риіе: § 1- N3 оЬзгагге ХУо^е^бсігїиа \Уі1еп8кіе§о №рг<тас1га вЦ 8Іап *гу|$£ко\уу. § 2. £а\\іе8га ві^ сгазотео ге вкиїкаті рггеуунігіапуті \у агі. З—7 о ьі'апіе теу^ікстут павЦриясе зтеоЬогіу оіїу^аіеіккіе: 1) V. с.оЬЬ'.е.і, л, п'гтЧгіапія. \уошозсі 8Іотоа, . 4; (аіешиісу ког: ^о-йспс]! і Ь/ У.ОІПО^і гггсЕїса. М/укопапіе піте]8ге'*о гаггдгігепіа ро^іегга ві$ Міпівїгоіуі 8рпи>іЄ(іішо$сі » рогогиоіеиіи """'"ііегевсшапуїш МіпІ8Ігаті. § 4. 2аг2§й2епіе піпіеі82е №сЬоЙ2І г/ гусіе їха оЬзгагге каі(Іе£о ротеіаіи г (Іпіет оЬшезгсгепіа уу тіевсіе, Ь^іі^сут віесІгіЬз ро- шаКше] теіайгу аіітіпівігасіі о^біпе], а £(іу жагипкі піе роглуа- Іа\ц па рггерго№асІ2Єиіе (е| сгуаиозсі те іут тіе&сіе — я <1піи оітіезгсгепіа те 8Іе(1гіЬіе теїаісітееі теоіетебгїгкіе] теїайгу асішіпі- їїгас,іі о^біае]. 8ТАК \¥УЛДТКО\У¥ \УСНОЄ21 \У 2УСІЕ 2 БМЕМ 1 \¥Й2ЕЙША 1939 К. I. гтеЦгки г гатеіе&ееиіет теоіповсі озоЬівіе]* (£ 2 ркі. 1. ротеу^ге^о гагщйхета Касіу Міпівігбте) ротеіаіотеа, тег§1^бпіе тео]етеб(І2ка теїайга а<1тіш$ігас]і о^оіпе] тоіе: 1. овоЬу га£гагаізсе Ьегріесгепзїтец, йрокорш ІиЬ рогг^бкотеі риЬіісгиеши риіісіас Ьег роіесепіа иіасіг ззботеусЬ гетеігіі озоЬше] і агеміонапш йо гїпі 8 огаг гавіо^отеас те 8ргатеасЬ кагпо-аіітіпі8ігасу]пус1і агевгі Іутсгазотеу па с/аз бо бтебсЬ тіем^су; 2. рггуїггутас іакіе оьоЬу те окгезІопусЬ тіе^еасЬ па сгав бо З тіеві^су (іпіегпотеас) роїШа^с |е о£гапіс2епіот, копіесг- пут ге тег§і^би па сеі рггуїггушаша; 3. теугпас/ус іш рггутшкту роЬуІ па сгав бо 6 шіевЦсу, па огпасгопут оЬзгагге ІиЬ те ретепеі тіе]асо\¥08сі г гакагет о- ризгсгаше Іе§о оЬь/аги ІиЬ їе] тіе^всотеовсі (кошіпотеапіе), робба^с ]е о^гапісгепіот роїггеЬпут ге тег^Цби па сеі Іе- §о пакаги; 4. теубаїіс 2 оЬагаги оЬ^^Іе^о віапет теуі^ікотеут 2 гака гет ротегоіи. II. XV гтеі^гки г гатеіеагепіеш г^ко]ті піеіукаїпойсі тіе82- капіа (§ 2 ркг- 2 гагг^бгепіа Кабу Міпівігбте) ротеіаіотеа теіабга аіітіпі8Ігас]і о^біпе] тоіе: и 08бЬ га^гагаі^сусЬ ЬегріесгепзШи, 8роко]отеі ІиЬ рогг^б- котеі риЬіісгпети гагг^бгіс Ьег роіесепіа теіабг в^ботеусЬ гетеіг]^ бототе% і гадесіе рггебтіоібте. ІЦ. XV гтеі^гки г гатеіезгепіет теоіпоасі віотеа ($ 2 ркі. З ^аггіібгепіа Кабу Міпівігбте) теоіетеббгка теіабга абтіпІ8Ігас]і о^біпеі тоге: І. терготеаб/ас сепгиг^ ргетеепсуіп^ біа бгикбте і іппусЬ иітео- гбте, рг2Є2пасгопусЬ бо гогротеагесЬпіапіа, ІиЬ риЬІісгпе^о обітеаггапіа; С О © Д 18 @ гшрольввго штаба № 1 ставки Вершшго Ваш 2. обЬіегас бгакот і іппут иітеогога рггегпасгопут бо гогроте- вгесЬпіапіа беЬН росгіотеу і о^гапісгас ісЬ гогротевгесНпіа- піе, ^егеії га^гагай опе Ьегріесгепзітеи, 8роко]отеі ІиЬ рогг^б- котеі риЬіісгпети; 3. гакагутеас теубатеапіа потеусЬ сгазорівт Ьег ирггебпіе^о ге- гтеоіепіа; 4. гакагутеаб теукопутеапіа рггешувіи і гатеоби бгикагвкіе^о і §гаПсгпе£о» рггег овоЬу газгагаїдсе Ьегріесгеїівітеи, 8роко- Іотеі ІиЬ роггабкотеі риЬіісгпети. Ротеіаіотеа теіабга абтіпівігасіі о^біпе] то ге: 5. копіїакотеас і гатеіевгас сгаворіват огаг копШкотеаб бгикі і іппе иітеогу, рггегпасгопе бо гогротезгесітіапіа, ]е±е1і га §гаіа.І4 опе Ьегріесгепвітеи, арокоіотеі ІиЬ рогг^бкотеі риЬіі сгпети; 6. гакагутеас га]тотеапіа $і^ гогротевгесЬпіапіет бгикбте Ьег ирггебпіе^о гегтеоіепіа; 7. копігоіотеас і рггегутеас риЬНсгпе обітеаггапіе иітеогбте. IV. \У гтеі^гки г гатеіевгепіет 1а]етпісу коге8ропбепс]і (§ 2 ркі. 4.2агг^бгепіа Кабу Міпізігбте) ротеіаіотеа теіабга абтіпі- 8(гас]і 0£б1пеі, Ьег роіесепіа теіабгу в^ботееі, тоіе: 1. оітеіегас і ргге^Цбас когевропбепс]^, рггеауікі росгіотее і копігоіотеас ігебс Іеіе^гашйте і гогтбте ІеІеїоиісгпусЬ огаг габіотеусЬ; 2. гаітотеас і копіізкотеас когевропбепс]^, рггевуікі росгіотее огаг 1еіе£гату, ]ак готепіег рггегутеас гогтотеу ІеІеїопісгпе і габіотее. V. XV гтеіфгки х гатеіеагепіет теоіповсі гггеагеп (£ 2 ркі- 5 гагг^бгепіа Кабу Міпівігбте), 1. Т\V0К2ЕNІЕ NО\VVСН 2К2Е82ЕЯ І ІСН 0002ІАЬО\У ^Е8Т 2АКА2А^ ВЕ2 2Е2\УОЬЕМА ШОЛЕШООКІБЛ \УьА02¥ АОМІ8ТКАСЛ ОООЬКЕб, NЕ2А^Е2NIЕ ОО 2\\ УКЬУСН ХУУМАОАД 0ККЕ8^0NVСН РК2Е2 РК2Е- РІ8У ОВО^VIД2^^ДСЕ; 2. |егеіі ^г§1^бу Ьегріесгеїізітеа, врокоіи ІиЬ рогг^бки вроіесг- пе^о теупіа£а.із, тео]етеббгка ІиЬ ротеіаіотеа теіабга абтіпі- 8ІгасІі о§61пе,) тоіе гатеіеагас і о&гапісгас бгіаіаіпойс ггге- 82Є1І. \У ІусЬ аатусЬ теагипкасЬ ротеіаіотеа теіабга абтішвігасіі о^біпе] тоіе: a) гогіасгас пабгог паб бгіаіаіповсі^ гггевгеїі і ргге£І$бас ісЬ акіа; b) пакагутеас ирггебпіе гатеіабатіапіе ротеіаіотее] теїабгу абтіпі8Ігас]і о^біпе] о кагбуш роаіебгепіи теіабг і ог{*а- пбте ггге82еп огаг теуауіас па ровіебгепіа 1е атеусЬ рггеб- 8іатеісіеіі; c) исЬуіас і гатеіеагаб теукопапіе исЬтеа! ротегі^ІусЬ рггег теіабге і ог§апа гггеагегї; б) гакагутеас гтбте ргасобатесбте і ргасотепікбте огаг гтеі^- гапеі г Іут бгіаіаіпо^сі. VI. \У2§і^бет оабЬ робеіггапусЬ о реіпіепіе па оЬвгагге віапи теуі^1котее§о гЬгобпі ІиЬ теуаі^рки, Ь^бгіе віовотеапу агевгі 1утсга8отеу, кібгу Ь^бхіе тб^і Ьуб исЬуіопу Іуіко га каисіз ІиЬ га рог^сгепіет і іуіко га 2§об^ ргокигаїога. VII. ЛУвгувікіе бесугіе теіабг абтіпівігасіі о^біпе], теуба- пе те гтеЦгки г теукопутеапіет теуіе^ рггуІосгопусЬ иргатепіеп, 8$ паїусЬтіавІ теукопаїпе. \Упіе8Іепіе обтеоіапіа піе те8Іггути]е теукопапіа бесуг]і. VIII. 2а рггекгосгепіе пакагбте і гакагбте ивіатеу г бпіа 22 Іиіе^о 1937 г. о 8Іапіе теуі^ікотеут ІиЬ гогрогг^бгеп і га: у бгеп теубапусЬ па іе] робвіатеіе теіппі иіе§п§ те бгобге абтіїн- 8Ігасу]пеі кагге ^ггутепу бо 5.000 гі. і агекгіи бо 6 тіеві^су аіЬо Іебпе] г ІусЬ каг. Шпіевіепіе врггесітеи ІиЬ г^бапіе акіеготеапіа вргатеу па бго£^ 8§боте^ піе тевіггутиіе теукопапіа кагу. 1 сентября 1939 года в утрен- них часах неожиданньиі наступле- ніем авіацій и воинских частей германцьі вторглись на нашу тер- риторію без об'явленія войньї. Діїйствія германской авіацій в утренних часах 1 сентября 1939 г.: германская авіація произвела ряд налетов на различньш пунктьі расположенньїе на тєрриторіи всей Польши, германскіе летчнки бомбар дировали Августов, Новьш Двор, Остров Мазовецкій, Тчев, Пуцк, Зємбрув, Радомско,. Торунь, Тунель, Краков. Гродно, Тшебнне, Гдьіню, Ясло, Томашов Мазовецкій и Като вицьі. В городах падвергнутьіх бом б&рдировкі иміются раненме и убн тью среди гражданскаго населенія. Под Кутном обстріляй из пулеме- тов и заброшен бомбами пикирую- щими самолетами звакуаціонньїй зшелон. В Гродні поврежден като- лическій костел, а в Бялой-Подляс кой — церковь. Сообщенія о даль- нійших бомбардировках продолжа- ют поступать. В гданском районі развивается сильнь'й напер воздушньїх сил про їивника на Гдьжю, которая в про должгніи дня нісколько раз подвер гаявсь бомііардировкі. атери противника: в продолже- ніи дня всєго соито 16 германских самолетов. Наши потери — два с* молота. Дійствія сухопутних войск: Сдноаршенно с налетами, нача лись дійствія германских войси, которьія вторглись на территорім Польши в ряді пограничнмх пунн тов. Бои на границі продолжаютея. Наибольшее напряженіе боев замічаетея в районі Силезіи. В вьішеутшянутьіх воєнних дій мвіях артиллерійским огнем раз- бит бронепоізд противника, взята в плін дрезина с ея командним со ставом, а также обезврежено ніс- колько танков. В разних районах боев взятьі плінние. В Гданскі отбити польским гар низоном троекратньїя атаки на Ве стерплятте. Пряксз Ошшого Вождя по Армій ВАРШАВА. (Пат). Верховний вождь издал слідующій приказ по армій: Солдати! Германец, наш искони враг, 1-го сентября 1939 года напал на ііольшу. нарушив нашу границу на зсем ея протяженіи. Пришел мо мент исполнить наш солдатскій долг! Солдатьі! Ви боретесь во имя гуществованія Польши и ея будуща го. За каждьій шаг на территоріи Польши, — враг должен заплатить своей кровью. Каждьій из вас, ві і;Я в святость нашего діла и Бо- жью справедливосте, должен иап- рячь всі свои сили, даби с долж ной твгрдостью исполнить то, что гму предписьівает долг и честь. Несмотря на продолжительность войньї и понесенньїя жертвьі, побі да будет нашей и наших союзни ків. Верховний Вождь (—} Смигльї - Рьщз Маршал Польши Ставка 1-го сентября 1939 г. Чрезвнчайная сессія Сейма и Соната \¥(МЕ\У(ЮА. коиіссір Лиш Я цій ношу» гданск Лондон. (Пат). Агентство Рейте ра соооїцает из Гданска, что Фор- . ;о со-Ьиіался вчеоа утром с ка- .. 0>*рХ! • . • і. . / с- ' .Р Х " гі сі есії-н К\'Л і І 5 ЇІ« і С.Ї^ Признаки отравленія газами ііак ьндни иа иоіїьщенний в дре дьід^щеа номеріі статьи„11ервая ш> мгіт"^ (ітиавлениьім газами" — мі і I • V І Е уьрЛ .Ьії Париж. (Пат). Агентство Гаваса сос—»-ві из Берлина, что в 12 час. Ьо мин. посол ііипскій и всі члени пасол^сіва находились еще в Бер ПІ" * - І.;:рьж.е п"бш ІЄРМЬІ.ІИ ТУНИС. (Пат). ПЛтупают мас еоььія прооьоьі со сторонні мусуль- нанскаго населенія в Іунись о лри нятіи их в начестві дооровольцев во французекую армію. Зто ласает ся граждан не подлежащих .іризьі- ву в армію. Военньїя власти в Тунисі вьінуж деньї бьіли об'явить, что Оудут со- ставленьї списки добровольцем, ко- торьіе постепенно будуі призььать ся в войска ,т. н. желаніе всіх до- бровольцев сразу невозможно вьі- полнить. Власти заявили, что в нужньїй момент будет опубликован спеціальний призьів н мусульман- «кому населенім. рьі, которьш диажиьі бить нринятьі? і::.к первая помощь посхрадавшему •і.в одииашш и заввсат от родага ;а. Каждьій газ имЬет спедифичес і я свийсіва воздіійствія на человЬ . кій организм. В оощем, однако, аринятое нами в упимянутой ста- іьв разділеше извіістньіх до сих иир газив на і рида вии.шї> еоої- вїтствует характеру их дї.йствш. Но відь враг, брисая газовую Зомиу ве будет анонсировать, что вот, мол, „пускаю такой то газ. ИиЬііщіб отличихельиью призна ки — как цвЬт, поскольку газ ви- ден или запах — невозможно точ но знать, да и куда там до цв1>юв нли заиахов, когда газ „дойдет"!Ьо каждьій газ вьізьівает онредіілен- ньія оодіізіїеїшьш явленія и 91'им вьіявляет себя. Стало бьігь для ока занія существенной полощи иостра давшему — ееобходимо прежде все го внимательно и ио возможности пцахельно замВтить симптоми от равленія. Симптоми зти слЬдующіе: 1) Удушливьіе гази: (хлор, фос ген, двуфосген и хлоропикрин). При отравленіи 9тими газами — зьіступают: кашель, раздраженіе дихательньїх путей, иногда - сине- затмй отгЬнок цвЬта кожи, учащеа ний пульс, егущеніе крови, голово круженіе, виділеніе кровавой пї- ньі . Характерними показателями при отравленіи газами зтого рода авляетея: желто - синій цвіт лица (при хлорі - красний) и вщіленіе кровавой пЬиьі. 2) Ндовитьш газьі (ціанистий во дород и окись углерода), &ти газьі визивают: потерю сознанія, уду- шье, синиду, егущеніе крови. ( сильную красноту лица. Характер ний показатель — потеря созна- I нія и сильная краснота лица. І 3) Раз'ідающіе газьі (бромобен- зол, каенит, хлороацетон и разнаго рода слезоточивьш гази). При отравленіи 9тими газами ви- ступают: раздраженіе глаз и носа е обильньш злезотеченіем, и жар с сильньш кашлем, рвота, боль го лови и зубов. Характерние показа- тели: раздраженіе глаз, рвота и бали голови н зубов. И наконец 4. Оижигающіе газьі к коим относятся наиболііе опасние аперит и луизит —. визивают у пораженнаго — зуд тіла. пос'л'Ь— покрасивше кожи, волдьіри, рани, раздраженіе горла, чиханье, слезо- теченіе, иногда — рвоту. Харак терние иоказатели: зуд тіла, чиха ніе, краснота кожи, а потом—ра ни, волдьіри. Варшава. (Пат). Господин Прези дент Польской Республики открьіл 1 сентября чрезвьічайную сессію Сейма и Сената. Распоряженіе Господина Прези дента вручил в 18 часов маршалам Сейма и Сената. начальник канце лярій Президіума Совіта Минис- стров майор Олпинскій. Распоряженіе об открьітіи чрез- вьічайной сессіи слідующее: На основаній пар. 12 и пар. 7 Конституцій, открьіваю сегодня чрезвьічайную сессію Сейма для раземотрінія вопросов, связанньа с воєнними дійствіями. Варшава 1 сентября 1939 г. Президент Польской Республики ИГНАТій МОСТИЦКІй Предсідатель совіта министров Славой - Складковскій. Распоряженіе об открьітіи чрез- зьічайиой сессіи Сената иміет то же содержаніе. Что д^лаетея в Гданскі Ко всеобщему ссЬд-Ьнію граждан гор. Вильно Региотреця спецалистов продолжаетея Варшава. (Пат). Фонд Труда сооб щает для всеоощапі сві.дїіпія. что ■«'•і истрадіа сиедіалисхов иродол- . иетсл Липа, обязаннмя зарягпстриро- ваться согласно оііубликоваиному об'явленію, обязани безусловно ви иолндть свой долг. Каждьій житель гор. Вильно дол жен знать куда обратиться или до- ...нить Сольного для оказанія вра- чебной помощи в случаі отравленія газами, обожженія или иного ті'.лес наго поврежденія, полученнаго при воздушном налети. Посему сооощаются для свіідіінія граждан адреса спасательво - са- нитарньїх пунктов на территоріи го рода Вильно. Нужно отмЬтить их и запомнить. 1) Ііріемний покой (Озгосіек 2 (1 г о\у і а) ном. 1, Большая ул. іел. 9-90. 2) Глазная лйчебнида — Тизен гаузамкая ул. 1»6. їел. 7-38. 3) Общзстве;іная Страховальня- Мицкевича — тел. 8-38 . Уклоняющіеся от регистраціи подлежат наказанію указанному в об'явленій о регистраціи. 4) Пункт опеки над Матерью и ребенком, ул. Деревнидкая 4. 5) Пріемний покой (О 5 г о (1 є к 2(1го \уіа) № 2— Еіевская ул. 6 телефон 26-25. 6) Больница для ракових — По лоцкая ул. 6, тел. 19-03. і ) Ліічебница родильно - гинек. логическая на сів'іірипд'Ь — Витоль довая ул. 15. тел. 2-40. В случа'іі обожженія иперитом— Зольних сліідует направлять на спасательно - санитарние пункти с ьаішои, ибо лічебная помощь по раженньш иперитом соединена е Д'Ь чедіем водой. На территоріи Вильно имї,ются сгіздующія купальни: 1) Пріемний покой (О & г о (І е к 2йгоч/іа) № 2— Кіевская ул. 43. 2) Общественная Страховальня-- Мидкевича 27. Гданск. (Пат). Форстер вчера ут ром вислал канцлеру Гитлеру теле грамму. в ноторй увідомил. что им издан закон, вошедшій в жизнь 1 сентября 1939 года о присоедине- ніи Свободнаго Города Гданска к Германій. Закон зтот заключает слідующів пункти: 1) Конституція Гданска с 1 сен тября отміняетея. 2) Вся законодательная и админи стративная власть находитея в ру ках главьі государства. 3) Свободньїй Город Гданск, вмі- сті со всей территоріей и населені ем являетея частью Германій. 4) До окончательнаго рішенія канцлера І итлера ввести германс кіе закони, остаются в силі всі па (Шрафьі конституцій, дійствовав- шіе в данньїй момент. ОТИТ Г с Ш іі О Ф;РСНР9 Берлин. (Пат). В отвіт на теле грамну Форстера, канцлер Гитл*р ОіивїНуЮ телеграмму в ко торой он, принимая к свідінію же ланіе Свободнаго Города і аанска возвратиться к Германій, заявляет, что закон о присоединеніи Гданска ' .і пстедлеино издан, а такжа назначает Форстера администраіиа ньім начальником Гданской области. Братіє старообрядцьі! Грозная тінь войни повисла над нашей страной и всЬм міром.Много- численния полчища непріятеля сто ат у гранид нашего Іосударства, готовив к разрушенію нашей стра ни, наших Храмов и наших жилищ. ІІо всей і 'іічипосполитой дошел клич о единодушной защит'Ь пред врагом. Ми, старообрядцьі, памя- туя всегда традидіонное к нам бла гожелательное отношеніе и вїко- вое гостепріимство, получившіе в независимом Польском Государстві цолную свободу испов'Ьданія своей віри и возможность широкаго раз витія нашей внутренней церковной жизни, должни особенно крапко ц4 нить полученнне нами от Государ- ства дари и в настоящую тяжелум минуту всЬ, как один, дружно от- кликнуться на призьів и поспі шить на защиту гранид и независв мости РїчипосполитоЙ. іііаждьій из нас, в зависимости от своего возраста, здоровья, сил і матеріальних средств, дусть сні шит туда, гді он может принести .юСИЛЬиуЮ помощь, гд1> он нужеа, куда его призивают. Висшій Старообрядческій Совіт Телефонньїо разговорн во время газовсй іревоги Варшава (Пат(. ОПЛ и ОПЛ-газ обращаетея ко веЬм граждапам страпи с предупрежденіем, что во время газовой тревоги и послі нея нельзя вести телефонних разгово» ров. Разговорн разрішаютея лишь по истеченіи 20 минут по ошшчаніи газовой тревоги. 1 -У

Russkoe Slovo

1939-09-04

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095238140

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095238140/$3

чт / НССКОЕ СЛОВО Нейтралитет Италій Рі/Ш. ПАТ, Итальянскій совіт шинисгров под прздсідательством Муссолини постановім об'явить Ита лію нейтральной. Согласно офиціальному сообще- нію, изданному послі засідай і я со віта министрвв, в Италіи вводятся «ікоторьш поенньїя мірьі, носАщія, однако, характер предупредитель- ньій. о>/ВІТ министров, говорится в атом офиціальном сообщеніи, об'яв ляет итальянскому народу, что Ита лія не вьіступит с иниціативой ка- ких либо вомнмх операцій. Радость в Ита/ііи по поводу сбявленія нейтрали<ета РИМ. (Соб. сообщеніе). Заявле- ніе итальянсиаго лравительства о том. что Италія не начнет по своей иниціативі военньїх операцій, что фактически равнозначно об'явленій) полнаго нейтралитета, вьізвало во всєй Италіи взрмв большого зн- тузіазма и радости. бо всіх городах Италіи состоя- яись большія патріотическія мани- ф&стаціи. В Римі, Флоренція, Болоньі и др. городах Италіи, толпьі народа нада вали возгласьі в честь своего вождя Муссолини и за нейтралитет. В офиціальном сообщеніи италь- янскаго лравительства говорится, что всі военньїя міропріятія Ита ліи об'ясняются лишь мірами предо сторожности. Кто /ложег свободно перецвигаться ДО ВРЕГ.^ ТРЕ 3и ГИ Е.'.ризааа. (Пат). Свободно пере- дншаться по время воздушппіі тре воги могут механическш зкипажи, снабжешше бідо - красннми флаж ками размЬром листа бумаги. Пра во пользованія такими флажками принадлежит механпческим зкипа- жам центральних гоеударственних властей, комиссаріата правительст- ва на гор. Варшаву, варшавскаго воеводскаго управленія, штаба ОПЛ и руководящих кругов ОПЛ. ЩЬШАТЬІЕ ГСЇЮЬІ ВО ВРЕИЯ Роль и значсиіе гслубей. подвиги перм«тьіх ГЄ|»ОЄВ, ч -ское ПИСЬМО. Во время Великий войиьі голубя ми часто пользовались для шшон- ской работи. Каждий развідчик, спускавшійся с аероплана всегда иміл при себі зтих маленьких крьі латах курьеров. До войни Бельгія била питомни ком почтовьіх голубей. Когда гер- манци в 1914 году шли на Брюе- іесь, бельгйская контр - развідка должна била уничтожить нТжото- рьія наиболіе рідкій в мірі породи голубей. Свише ЗО тмс. почтовьіх голубей бмло иетреблено для того, чтобн они не попали в руки врага. Когда началась войпа, бьіл соз- дан британскій отділ почтовьіх го чубей не только для контр - развід чи, по и для всіх родов войск. Нейтралітет скандинав ІКИХ ГСУДОГСТі СТОКГОЛЬМ. ПАТ. Лравительст ва снандинавсиих государств изда- ли вчера декларацію, подтверждаю- щую полньїй нейтралитет. Постановленая о нейтралитеті Даній, Финляндіи, Норвегіи и Шве- ціи вошли в жизнь. к сльдует вести сеОя IIП УЛИЦ* «о время воздушной газовой атїии В виду возможностн налетоз еражеских самолетов припомним, как сльдует вести себя во время воздушной газовой атаки. Прежде всего вьіходя на улицу нунмо захватить с собой газовую маску, лиоо, за отсутствіем ея, — иньїя средства противогазовой обо рони, как временньія мальїя маски, тампоньї для защити рта и носа и пр Ночью ни в коем случаі нельзя пользоваться злектрическими фона- рмками. В теченіе суток слідует с большим вниманіем слідить за на- правленіем вЬтра и в случаі взрьі ва бомб немедленно приникнуть к ближайшей стіні, либо лечь на землю. Если, послі взрьіва бомбьі, обо- няніе ваше уловит запах газа, на* дівайте маску и оповістите о приб лиженіи опасности всіх, вас окру- жающих. Спустя 3 — 5 минут, мо жно провірить улетучился ли газ. Если запах его еще чувствуется в воздухі, ищите міста боліє защи- щеннаго. При зтом обращайте вни- маніе на оставленньїя газами так наз. „химическія пятна". Их слі дует обходить. для защитьі дітей в школьном возрасті от газов (в случаі недо- гтатка масок) рекомендуется воз- иодачп ппптніе закпить им ртьі и носи противогазовьіми тампонами, предварительно смоченньїми (и ви жатими) в слідующем растворі: 100 вісових частей води, 80 віс. штей глицерина, 40 вісових ча стей „тіосярчану содовзго" и 40 ві соаьіх частей уротропина. Для защитьі грудних дітей от дійствія газов достаточно обмо тать их голови пушистой шерстя- ной тканью, вимоченной (и потом вижатой) в слабом рзстворі обьік- новеннаго мила. Послі зтого, слі дует возможно скорій удалить их от кіста, зараженнаго газами. В случаі взрьіва бомби с обжига :щими газами (иперит. луизит), слідует немедленно стереть (не раз зшьівая) лромокательной бумагой, затой либо носовим платком попав- шіе на кожу брьізги и немедленно же направиться в ближайшій сани тарньїй пункт ОПЛ для принятія со отвітствующей ванньї. Осталось еще сказать нісколько слов о том, как вести себя на ули- ці во время взрьіва картечних бомб. В зтом случаі слідует стоять у какой либо толстой стіни либо лежать на тротуарі, вибрав и ис- пользовав даже небольшое углубле- ніе. Если бомбардировка идет при по- мощи так наз. разрушительньїх бомб слідует находиться вдали от зданій, за городом и тоже в каком либо углубленіи (ров, канава). В случаі раненія осколком бомби елі Англичане снабжали голубими амориканскій зшшдиціоїшьій кор пус. Начав в 1917 году с ніісколь- кях апглійских голубей и с 12 чело віж обслуживающ. персонала, бри танскій оїдііл в період перемирія со стоял из 9 офицеров, 320 солдат, 6.000 птиц и 50 чердаков. В началі войни французи и бель ійцьі им'Ьли замічательнне отдЬ льі голубидой связи. Ніжотирьія из тих тренированннх птиц охлича- лись вьіносливостью и бьіли спеці •іо отобраиьі. для того, чтобм літать в плохую погоду и ночью. Один агент бил спущен с агро плана приблизительно за 150 миль ііозади фролта. На до било добмть чрезвичайно вааншя свЬдінія о германских подкрЬііленіях. Наш агент, чоловік мужеетвенньїй и ловкій, вьізвалея собрать ати сві діінія и доставить их во время. Для атой цііли ему дали спеці- альнаго голубя с голубими кльтча тими крьільями, которий должен бил летать при всіх условіях. Ве- чером того дня, когда наш разв'Ьд чик бил спущен, дежурний сер жант отділа голубиной почтн контр развїдки замітил,что голубой клїт чатий голуб сспустился на свой чердак. К его ногам било привязано письмо, датированпе 10 часами ут ра и одержавшеє всю нужнуф ин формацію с драматическим заклю- ченіем: „Только успііл отпустить голубя. Я арестован. Прощайте". Маленькій пернатий герой проле тіл свише 150 миль в сирую и грозовую погоду за каких нибудь 4 часа. Нікоторне агенти, которьіе спус заинаго ремнем к маленькому пара просили прислать подкрЬплеш'я в шюту. Но такой способ бш очень вечеру. Но голубь бил подстріілен безнадежпьім. под проливним дождем и гра до* і'азеказьшают о слідующем пере продолжалось сраженіе, в котором осі сторони проявляли одинаковое упорство. Забитий маленькій пер натьій курьер лежал оанені,їй на мокрой землі. На разсв'Ьті ішш.з кое-как собралась с илами, рань те, чТ.м успіуш отвязать инсьио от ея кршьей. Птица свою мис сію вьіполшш. Подкр'Ьплеиія били послани и поло женів спасено. дует немедленно явиться в ближай кались зропланов на параішотах, леті Птнцу взяли на фронт из дивизі онной развідки генеральная» шта ба во время упорнаго сражепія, ко торое происходи ло Метане,кой до рогі. Англчанам ерочно понадоби- лись подкрЬплепія. От фронта до дп шзіоннаго штаба било 9 миль. ІІти ца била випущена с чрезвичайно важной голубеграммой, в которо2 Рост тсгргсвьіх обор&таз межлу А^глісГі и Польшей Политическое еближеніе между | порт из Польши в Англію возрос с Польшей и Аигліей оназало, конеч- 1 2.О+3.000 ф. до 2.797.000 ф., или но, самое благопрітное вліяніе и на 10 проц. Вмвоз из Англіи в ГІоль шу за то же время увеличилея с 1.431.000 ф. до 1.729.000, или на 20 прсц. В связи с реализаціей предостаз лснньїх недавно Англіей Польщі то варньїх кредитов, слідует ожидать дальнійшаго, еще боліє бьістраго. роста англійскаго зкепорта в Поль шу, что, в свою очередь, вьізовег расширеніе возможностей и для польсиаго вьівоза в Англію Будут споссоствовать расшире- нію хозяйственньїх сношеній между обіими державами и моменти мо рально - психологичесніе: расирьі- вая для Польши сердца, англо - польскій союз широко раслахнет, конечно, для польских товаров и ан глійскіе ринки. на развитш хозяйственнаго сотруд- ничества зтих государств друг ' с другом. По данньїм англійской статисти ки, общій вьівоз из Великобританію з іюлі т. г. вираЗился цифрой Ю.355.000 фунтов — прстив 37.570.000 ф. в іюлі прошлаго го- да; за год вивоз увеличилея на 7.7 проц. Ввоз в Великобританію за тот же промежуток времени возрос с 73.898.000 де 78.280.000 ф., или на 5.9 проц. Главная причина тако го бистраго роста заграничнаго об міна — вооружекія. В зтом небьівалом оживленій тор говаго обміна Англіи с заграницей непосліднюю роль играет Польша. За вторую четверть тей. года зке- шій санитарньїй пункт (домашній либо воєнний). В случаі серьезнаго раненія — обратиться к находя- щимся вблизи лицам, с просьбой пе ренести раненаго в санитарньїй пункт. На тут случай, если воздушная тревога застанет прохожаго вдали от противогазоваго убіжтца, слі дует вбіжать в первьія попавшімся ворота и обратиться к властям са мообороньї дома, безпрекословно подчиняясь всім пред'явленним ими требованіям и указаніям. Покупайте все иеос* ходимое в русских кооперативах! брали с собою иногда трех голубей: двух для пересилки информацій и одного, как посліідяяго курьера; ко торьій возвращалея в том случаі. ■ к разв'Ьдчику нужно послать азроплаи. Агенти обично внимательно ви бирали міста, чтобн укрить своих пернатих спутников. Они взбира- лись на дерево и привязивали в віткі ереди листьев корзину с пти дами. Если сбор информацій требо- валм ного времени, то агенти взби рались по ночам на отміченння де евья и кормили своих питомдев. Иногда азропланн по зараніе ус ловленному сигналу спускали на опред-Ьленпом місті голубя, привя Нужно зав'Ьшивать окна Сообщается ко всеобщему свіді нію, что на территоріи гор. Бильно и всего Виленскаг» Воєводства, в связи с об'явленной готовностью ОПЛ — Газ, начиная от 1 -го сентября 39 года впредь до отмінн всі освіщенньш окна жилих помі щеній, бюро, лістниц в домах, ма стерских и иних поміщеній, дол жни бить от сумерек и до зари плотно завішени не пропускающи уіи світа занавісами. Світ в помі щеніях не закритих занавісами— должен бить погашен. ЗА ПОЛЦ-ЬНЬІ яяляютея причиной возникноа» нія асевозможнмх боїгЬзней.ли- шают аппетиіа, ухудшают обміїн вешеств. Полому слідует зябо> титьея о нормальном функціони* рованіи желудка и иишек путем рвгулярнаго с т у л а Травм в» гор Гарда д-ра Лауара прим^няютея при запорах, регу- лируют пищевареніе, прочища- ют мягко и безботгЬзненно же- луяок, противод-Ьйствуют обра- юванію жира, удаляют гнилост- ния субстанцій, не вьізивая при вьічки н постоянному употребле нію зтого средства. Кром-Ь того травьі д-ра Лаузра прим%няютсг «успіхом при боггЬзнях печена лочек и мочввого пузьіря, жал 1 них камкях, ревматизм'Ь, артр тиіМ'к, геморроЬ и ожирені ОДИНОКІЙ ИНТЄЛ., ОКиЛО 50 Л'Ьт, имбю службу и капитал. Ищу жену интел. я неЬ'Ьдную. На анонимьі не ог' ьчаю /Лдре.: ул. Вилен- ская 11, издат ;Лпство „Русское Сло во" „Одинокій". Всл^дстиіе криіиса, прі дієм цівяьія и полезвьія книги по очень ивзкии цьвам ^амоучитель польско-вімецкій. Окол. 2і>0 стр зл. 1.— ВДи-ОДіІзи. Японскій способ самооборони. Научись зтиму искуссіву в тебя никто не по- б-Ьдит, н всв будуі дрожать перед тобой. С иллюсірац. . Мазаі Іссгпісгу і гсіго«оіпу. Льченіе масс.жеи всЬх бо- л'Ьіаей у жевшвн и мужчин, с ИЛЛЮЧрлШЯМИ г'оїчьа Ііурпоіугти І5и£і.1іі. Питай зту сіраввую силу, будешь идіи через жизвь ув^евно И СМ 'Ьло . *і6ї\( г Кап і г г^кі. Научись отгадьівать еньї по новой систем-і. . . Nо\Vу »екгеиг/. аіа \Уіг>МКісЬ Письма, нрошеаія, иросьбьі по частвим и супружесним дЬлам Химнко - техвическій самоучи' тель учит продукіИ (.овать различв. н^едмеїьі ежедиев ваго потребленія . Чудеса в іайвьі черной и бі лий магій. Каждьій ьожст вьізьіваїь дулов и демонов, завоеваїь любовь молодой дівушки н мужчваьі, нано сить раненія на разетояніи, 1.50 1.25 „ 1.20 « 1.- „ 1.60 0.70 1.20 5.- 1.70 сд^лать чародЬйскую палоч- ку, заетіьвт.. тавиеваїь ябло- к^ н миого других леїкоьс- аолвимьіх чарідьйскиї тайн, с иллюстраціями . зл.2.95 Зіесіе п Кагу Оріесі^іодаапа К&ічйа Ка]№І$к5гусіі Гаіеш- піс вм'Ьсті с чудесвьши іай- в«ми Д'ія ді стиженія различ- ньіх ціілєй ^ак ш>8гас па Іоіегії? С іа- блицеи ечастьм и указавіем счасілнвьіх номеров для ка- 2»усг«]е і Іогту іожаггузкіе. Правила хорошаго юна в об- шеств'Ь Колода карі для гаданія . Самий новьій салонний флирт. Зеїчгеїагг игг^<1о№у, ройаїко- »у і 5<ціо»у. Кассацш, жа лоби, ирьшевія • ра«ния учрежденія н вастихуцш Искусство вравиться женщивам и мужчинам П|>и пом^ши зде- ксириа. і і,-акт. космет. аьци- плоп., 200 сту. Каленаа^ь сознаїельнаго маїе* ринсіьа или .іілодньіх и не* алодвих дней по извісі н^й тео ш проц), О^іпо Кп и&»а. Метод зтот дает 10о°/о га рантій . Пособіе по гимнасінн'Ь в аїле- тик'Ь с ^9 иллюстрац ями Каіепсіаггук гойїіп роко]0- шусії. ч-в1ьдЬнія об уюд'Ь за цвьіами в теченіе каждаго м-Ьсяца . . ' . ^ак »рог24<і ай копіііигу н іррутовье консерви . . Мб] Усіройство н ніОлюдеьіе за газонами. ІІар- няковие овоши . . . „ 1.— Ожосе » шоїш о§гб«1ки . » 1.— Р<зиедсн1е н кормленіе домаш- них піиц . . . . , 1.— бгм^нса пПіс |е«М п1еиЬ»а538Іпа І согосгпіе, п!е ГоЬЦс г Л *пісу (11а рісі, »!еко Мали, росізра ЬаМго адіеіе оЯаг. Рггу гмиаісгяпіи сЬогЛЬ рІиспусЬ; ЬгогсМїо, йгуру прогсгу\*'еоо шос2чсе(!о каягіи < 1 р. віозиіа рр. Іекагге „ВАІ.5АМ ТКIКО^АN—АСЕ" кібгу иК.іздгіа «гусігїеіапїе зів рішосіпу, ияиадга ках/.іе Антк-англійскап кампжія в Японіи паодолжаегея Несмотря на новий курс внЬш- ней и отчасти, внутренней полити- ки Яноніи, антибританскія демон страцій и виступленія продолжают- ся. Послїднія сообщенія японской нечати ноказьшают, что англійская кампанія организована в Ііпоніи широко и, очевидно, по тщательно разработанному плану. Так, анти- англійскія демонстрацій проводятея не только в Японія и захваченннх .шонцами городах Китая, но и в Іанчжуріи, гдї почти н'Ьт англи- іан или англійских предпрштій. В Харбинії японцами создапа спеці альная „Лига по бойкоту англій ских товаров". По всей Манчжур'щ расиросхранено 40 млн. антиаш лій ских листовок. призивающих к бой коту Англіи. Разжигая антианглійскія стра- сти, желізнодорожння власти при- газали снять всЬ надписи на англій оком язьїкЬ на станціях, вокзал а;; и поЬздах желЬзинх доі<іг Я поніи. •Ла мі.ра причиняет много не- удобств для ипостранцев. Пароходная компанія „Тайко Би сен кайся" прекратила неревозку англійских туристов на озер^ Би- ;а и вив'Ьсила повсюду об'янлешя: „Англичан не обслужііваем". ; Исторія германо-совШких отношеній Заказьі виполняюіся на сумму свьше 3 зл. У плата при получеяін, Адресовать: ^усіашпісіжо ,,\\(ІЕ02А" О 28. №аг5га№а, Бозпоша 10, т. 4, Сестра мплосердія (бив, студентка мелиивни; приаимает дежурства у больних, исполняеі всі Предпнсанія арачей. . ^ііпо, аі Рог- кша 6, ш. І, №е]$с<е ігошоже, рі^ (го <1ги^іе. N. 5гкіІожо\»а-Кгепіо«л В связи с посл'Ьдними сообще- ніями, вспоминается исторія герма- но - сов'Ьтских отношеній, начи ная с возникновенія большевизма в Россіи и до посліідних дней. 1917 год. Благодаря нособничест ву германскаго правительства, Ле- нин и его сотрудники попадают в Россію, гді подготовляют захват власти. 1918 год. 3-го марта совЬтская вдасть раскидивает связь с Антан- той и заключает брест - литовскій мир с Германіей. 1922 год. Большевики, пригла- шенние западпими державами на общую с Германіей конференцію, еривают посл'Ьднюю, йаключив с німцями рапалльскій договор (22 апріля). 1923 - 1932. Покуда Германія, в нарушеніи версальскаго договора, тайно вооружаетея, — Красная Ар мін входит в секретньш сношенія с нелегальним германским генераль ним штабом. Німци устраивают в Сов^тской Россіи военние заводи и химическія лабораторій. Большеви ки поставляют Германій сирье и оружів, получая взамін спеціали- стов и машини. С зтого времени тя нетея связь между Москвой и гер- манскими воєнними кругами — связь, не прекратившаяся даже с приходом к власти Гитлера. 1936 год. Участіе большевиков в испанской гражданской войнії обостряет отношенія между Герма ніей и С овіітской Россіей, но ра палльскій договор продолжает имЬть силу. 1938 год. В маргЬ місяці испан скіе націоналисти раскаливают республиканскую территорію на дв'Ь части и внходят к морю. Моск ва считает, что партія в Иснаніи проиграна, и м'Ьпяет фронт. В гер манской печати сразу прекращают- ся нападки на совіїтскую власть. С своей сторопи, московскія газета не ведут полемики с Германіей. Сі а лин пишет пресловутое „письмо к комсомольцу Иванову", в которум говорит о нересмотрЬ политики ком мунистических партій в Европ'Ь. Сентябрь того же года. Чехосло- вацкій кризис. Москва занимает вижидательное положеніе. Мюнхен. Конец 1938 года. Посл-Ьдняя по- питка Москви обезпечить побЬду республиканской Испаніи. 1939 год. В январї — взятіе Барселони. Сов"Ьтская власть пере- стает интересоваться европейской политикой. Літо того же года. Ангдо-фран- ко-сов , Ьтскіе переговори о созданш „фронта мира". Одновременно, со- Лтская власть начинает перегово ри с Германіей. Начало августа того же года. Поїздка в Москву союзних миссій. .іласти настаивают на том, чтобьі англійскіе и французекіе офицерьі носили во время своего пребиванія в Москві воєнную форму, и чтобн ах в таком виді встрічали на ули- дах. 19 августа. Подписаніе германо» совіїскаго торговаго договора. 21 августа. Первое сообщеніе о подготовкі германо - совЬтскаго пакта о ненападеніи. Ї7лЙпііГИЯв ПЛ9ШЗ ма гві ВРЕМЯ' с прилож. ,СЕГОДНЯ"і в Варшаві и а провинціш на 1 м-Ьс.—9 зл, 3 м.—26 зл., 6 м. —52 зл., 12 м.—98 зл.; для пода в. г. ВипьнЬі 1 м.—7 зл. ЗО гр., З м.—21 зл. 50гр., 6 м.—43 з/ц •»ииііЦІ>Л4л ІшаІИа \2 «.—83 ич не газету .РУССКОЕ С Л О В О і • Варшаві, Бильно и в провинціш на 1 міс—3 зл, на 3 міс.—9 зл ч на 6 міс.—18 зл., на 12 міс 36 зл. с пересьшкой и доставкой на дон Омоисму:' одату папімалять по адресу і иМашпІсічга Лгіаппіка „Йи»ко|і Иожо". ШІІпо, иі. ШІІвЛзкі II. Текушій ечет 11. К. О. М 700.185. Всю переписну по ділам редакцій и контори направлять по адресу і ШІІпо, иі. ШІІаозІи & Редактор принимавт гам-жа от 10 ч. ЗО м. ов 11 ч. ЗО м. дня, секретера — от 11 до 12 ч. дня. « Рукописи не еозвращаютея и по поводу непринятьш матеріалов редакція в переписну не вступеет. Ц-ЬНА ОБ'ЯВЛЕНІЙ і на І стр. (6 столбцов) 40 гр, в тексті (6 столбцов) 60 гр, за текстом (12 столбцов) 15 гр. за 1 мнллиметр, шириною а 1 столбец. ^мшстоц б. А. Котшрввшій. Шишь їішшЛія Иц » Вїишсшш 11 ш. 14, ііздахель Е. Нвш«і«ам&

Russkoe Slovo

1939-09-04

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095238140

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095238140/$4

г - і- Наіеіпо5С ппсноу/а оеіасопа гусіа*іет В я Ежедн«вная независимая обшественно - политичесная газета р щ я В А (с2350рі5ш0 СССІІІЄ і Ш ® „Ги«5І(Є)|Є 5*0Ш0") В И Л Ь Н О иатхашк, ні. 2еоси б т а * А | 9 7А.Л*. І Копіо сгекомге Н. К. О. ?С0 185 ^ т 4 ' ІеІ * 2 * 76,Л5 І Цугіаигігілуо .Кц&8Коіе 5Гсто" « И по 9 ЦШ 15 ГР. 0 Су б б о т а 2-го се«тября 1939 годл № 208 (23 6 8-й год йіів , УМІ по, ці. №іІеЛ$ка 11, ш. 14 ІеІ 15-79 У СЛОВІ* ПОД ПИСКИ и об'явле ні* ск ив посл-Ьвн схряииіА ВАРШАВА (Пат) Граждане Подьсной Ресвдблкіиіі 1 Гегодня ночью вйковой враг наш начал против Польскаго Государства враждебньтя дМствія, о чем свидйтельствую пред лицем Бога и исторіи. В атот историческій момент обращаюеь ко всім гражданам Государства . р глубокой ув'Ьренности, что весь народ, в защиту своей свободи, независимости и чести, об'единитея вокруг Верховна! о Вождя и вооруженньїх сил и даст достойний отвЬт нападающему, как ато уже не раз бьівало в исторіи польско-н^мецких отношеній. Весь польскій народ с благословеніем Божіим, в борьбіі за своє святое и справедливое дЬло, пойдет в полном единеніи с Арміей рука об руку в б и до полной побідьі. Игнатій Мостицкій Варшава 1 сентября 1939 г. ПрЄЗИДЄНТ ГІОЛЬСНОЙ РвСПубЛИНИ ВХІІі'ЇШі&іій І »шмі»иш«швмвщашаш«а £така на ^есіерпрятте огранена. &одібардировк.а Кракова, Тчгва, Дуцка, Гродно и си/іеЗских городоз Вся Гїсміьша, : как одянчеяоввк, огрязит знергкчно врашеское нгпіденіе! ВАРШАВА. (ПАТ). Утрем 1-го сентяоря 1933 года вооружснньія сили Германій начали военнья дій стаїя против Польши. В цілом ряді мьстностей со сто ронм Ьосгочнай Пруссіи и Германій німєцкія воиска перешли на пшіь- екую іерриторію. Німацкія войска произвели атаку на польскій гарми з»* в оестерпяятте, котормй атаку отразнл. Німецкая авіація совершида ці лий ряд иалетов на Краков, города Ьерхнеи Силезіи, Ченсгохов. города Ііуцк и Гродно, при чем германсиая авіація лроизвзяа ряд бомбардиро- вок. _ и роломнов нападеніе прснзошло нісколько часов СПуСТЯ послі того, <ак польскій посол в бйрлині со- общил германскоку лравитемсСгву о олагожилателеном отношеній пол» скаго правигельстьа к усиліям тансиаго правитеяьства, стремя- (М«ГО СЦХраНИГЬ мир. Безпримірная по своей наглости форма агршхіи вс гріти іся с ріши іс/івнои ьил«и ишо польскаго наро аїі, которьій будет защкщать сьш свободу, независимость, право и честь до конца. гданслих біженцев. Комитетьі зти находятся при уіздньїх комендату рах Д0-ІірИЗЬіВН0Г0 ВОЬННа, « о&уіі н нія. В ЗТИ К0МИТЄШ ДОЛЖНЬІ ЯВЛЯТЬ СЯ гданскіе поляни .послі чего, оки будут направлень! на сборньїе пунніи. І ДаМСНІЙ ДООрОВО/ІЬЧСІКІИ корпус ВАРШАВА. (Пат). ВО/гьдсівіе террора, примьияемаго гдансними властями по атиошенію к полякам, прижигающим на территсріи волона го города [ данена, иьстньїе поляни перешли на польовую территорію, желая, таким образом, избЬжать опасности бьіть п; ивлеченньши в гданскіе вооружйиньїе отрядьі. Из Гдьіни многочисленная группа гдлнских оьженцев ььі слала теле грамну к по,іьс*«м властям с прось- бой создать спеціальную гданскую воєнную формацію, в ноторую уже лреизводиїся запись. В связи с зтим, рьшено создать при отд^лах національно* заїцитм «гданскую бригаду иацюнальной оборони». В Гдьік^ Тчеві, Торун& * Нос- цержині организовани комитетьі ЗасЬданіе французекаго каби- НЄТй мнмистров ПАРИЖ. (Пат). Сегодня в поло винь її утра началось засіданіе ірранцузепаго каоинета Мпнистров пид пред^ьдательством президента Лебрена. ііАРИЖ. Столиид Францж с со сриділоченішм споксйствіем най людает за дальнййшим развктіеи нонфлиі\та. По направленію к гер- мансной границь идут непрерьів- ньіе зшелоньї воиск. Шрит совершенно ПрИГОТОВИЛ- ся л противоьоздушнои оооронї. ігіа улицах происуодят патріотиче ікіи демонстрацій. лось зас^даніе англійснаго кабине та минисіров^ в полном состав*. В 6 часов дня началось засіданіе ан англійснаго парламента. Огромньїя толпьі народа вбрались на улицах города. ЗасЬданіе англійснаго парламец та, которое еще продолжаетея і тот момент ,ногда мьі пишем ат* строки, носит патріотическій гараї тер. боззваніе к солдатам Польской Ррміи ^кстренное засЬданіе англійснаго - парлотента ЛОНДОН. В Лондоні напіое ца- паденш ньмецьих воиск на грани цу Польскьй Республіки вьізсало волну яозмуіценія. Лондонск>я га- зеть. вь.пустили апзціальньїя изда нія, в которьіх привели зтм сооо- щенія под кричащими заголовка ми, причем по адресу Гитлера бьіло вшеказано лондонсьими газетами немало сильних слов. В половині одиннадцатаго, как передает агентство «ПАТ», нача ВАРШАВА. Польша с сознаніем спокойствія встрітила историческій момент, когда враг обрушилея на гранкцм Польской Республики. Все населеніе Польши вьіслуша- ло ооращеніе Президента Государ ства проціессора Игнатія Мостицка- го, вьіразившаго волю граждан на ше« Сфанаї прогивоноставиїься всякой агрессіи. ВозлЬ радіорупоров, передавав, ших ооргщеніе, совались шлліо- нм слушателей. В Ьаршавь било издано сбраще- ніе к солдатам, в конць ооращенія говорится: Солдати, стріляйте медленнаї ііаждьій вистріл должен бьггь міі ким! игріляите, не спіша. Воззваніе Союза Польски^с Городов В Варшаві опубликовано воззва-1 душія и вірьі в свои ссбственньїя ніе Сокіза городов. Ь зтом воззваніи | сили, отразит всякое нападеніе вр/ гоБііриіся, что в воші, навязанной га. Нолошь, вся Іільша, полная еиино ( Сові' ..ародной ооороньї в Германій *Н. (ОДІ). Германское ин- НКОЕ шро сооищмло, ЧТО ка і итлер издал ЗО августа 1339 года сльдующее распориме- ній о соа к аніи Ііовіта государствен- ной оборони: ,,.и ..киї настонщаго междуча- роднаго напряженія, приказшваю для единооорагнаго управленій ад- н«л»)С.|іііїшним. и хозяйственним аппаратом. і. ><з сис>ьта оборони государст ва оудет создана постоянная мини- стерская ксмпссія под назьаніеи „іьміт Уіі&рини Государства". В состав зтего совіта входят, как ііостонннімє чііснь <: фельдмар- ііі л і е^нчг мрідсьдатель. за^ ги і < і Л ь к пцліра Гесе, генералміми упий ю ао-ієгї іь;й по зксномич«ским Ви [ СоМ ничмегр «Рунк, гоиударст- вс г и сеирпарь д-р ііаммерс и иа ник генеральная штаба геїк. Н сиієль. Ііредсідатель иміет право приз вать дополнительно . нужньїх два 2. Министерсній Совіт может издазать распаряженія имЬкиція йклу закона, если я не ширеную утвержденіл закона правительстеим яли Рейхстагом. 3. Ьраво фельдмаршала Герикга ОГНОСИТеЛЬНО ПР0ВЄДЄНІЯ ЧВТЬїрЗХ- .ііі ниго плана н его кздааать і £ конь ; останется в скль, 4. Беденіе цЬп совіта оборони .озложено на премьср - минисгра и начальника государст. канцелярій 5. Бршя оконченія полномочій Совіта устаиавливаю я". Издано ЗО августа 1939 года. Подішсали: Адольф Г итлер, Фельдмаршал Герянг, Начальник госуд. канцелярій д-р Лашерс. й городах Польши жизнь должна аротенать нормально В рьчи, произнейеннои вчера пе род варшавспим радіоіроном, ука- залось, что жизнь в городах долж- иа протесать нормально, промарим іиожет послужить іиадрид. ^аа го да сгоял враг у ворот Мадрида. Не іфїительсаая артилдерія оила по городу. Оамолетьі совершали напаг денія, однако, мадридцьі жили, спасались и, главное ,мужественно ьражались. Нримьр Мадрида являетея хоро тим приміром. Но гді ато сказа но,чго иепанцьі мужественніе нас? Зто обращеніе и населенію дол- жно бмть всіми принято во внима ніе. Жизнь в городах должна про- ІІт^ліясвхравіт нейтралітет ПАРИЖ. По послідним сообще- ніям, поступающим из Италіи, французекіе Гіолитическіє круги вьіражают увЬренность, что Ита ліа мічіраяятеї. Уже послі річи, произнесен. вче ра канцлером Гитлером, можно бьі- ло судить, что он потерял надежду на воєнную помощь Италіи, текать нормально. Населеніе долж но проявить диоциплинированносіь во время тревоги или нападенія не пріаібльских самолетов, исполняіь точно инструііціи и предписанія властей. Антигерманснія по раюфону ВАРШАВА. Вчера поздно вече- ром мноючисленньїв ньмецніе ра- Діо-слушатели, прпнимавшіе радіо- передачи по радюфону Глейвиц, бьии не мало изумленьї, когда гер маненая радіооакція начала вдруг передавать анти-германсную пере дачу. '**Т*Т*»*ТТ*Т*»ТТГГ»»Т»Т«»/Т*Т*»»Ч»Т»»»ТТ*ТТТТ7»ТТТ»Т»*Т»»ТТТ»ТТТТТТТ»ТТТ> І ШНИСШЦІ')). « ПСіДЛИСЧИ- ДОВОДММ ДО СвІїДЬНІм Г. Г КОВ, 41 о с 1 сентября С, г. мьі вьїкужденьї прюстакоаить вьісьіяку гззетьі вСЬМ ІЬМ ПиДПИСЧиКьМ, КьТорьіе не упЛа* ТИЛИ П с ДПмСМОЙ ПЛ»ТЬІ ДО 9ГОГО ерока.. Тек. ечет Р. К. О. „Русскаго Слива" № 700.185. радюпередачи в І.леивиць Передача зта продолжалась око* ло кй минут. Спинер заяьил о том, что в і леивиць и других городах І ерманіи происходят вьіступленія против нацюнал-соціалистическаго режима. пан вияснилось, в Глейвиці дій СТВИ ї Є/ іь НО произошли безпорядіки. Деійонстрантьі ,вьіступавшіе против воиньї, захватили радіо-сіанцио в ґлеивиці и заставили спикера под угрузай револьверов прочесть враж деоньїе Гитлеру и его режиму сооб щенія. В Берлині атот инцидент вьізвал большое безпокойство. Желая ка- ким-нибудь образЬм об'яснить гер маненим слушателям происшед- шее, германское радіо заявило, что зто «группа польслих инсурген- тов» проникла в зданіе глейвиц» ской радіо-станціи, захватила ее Іі передавала свои сообщенія. ( В Глейвиці, однако, утвержда^ ют, что зто било вшетупленіе нім- цев, настроенньїх враждебно пр#- тив канцлера Гитлера и войньї. . '<> *Ь', - )■ ■Л.

Russkoe Slovo

1939-09-02

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095238141

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095238141/$1

(Офиціа^ ьное Оерлинское сооощеніе) Ход переговоров с Англіей. Требованія, сообщенньїя англійск. правительству. 16 пунитов. Гданск—нЬмцам, в Пояаорь-Ь — плебисии? БЕРЛИН. (Пат). Німецкое Ин- формаціонное Бюро опубликовало' поздно мчером сообщ&ніе по вопро су об обміні нот между Германіей и Великобританіє!». Британское прави тельство в ноті от 28 авгуота вира зило свою готовность посредничать В прямих переговорах между Поль- шей и Германіей по вопросу о спор- ньіх проблемах. Британское прави вельство не оставило никаних сомні ній в том, что сознает необходимость бьістраго разрішенія вопроса. Гер манское правительство в отвітной ноті 29 авг., несмотря на свой скеп титизм относительно воли польска го і івигельства достигнуть согла- Ційл гі. из'яеило готовность принять в интересах мира англійское ііосред- ничезтво, лричем Оьіло подчеркнуто, ч -тчльнп избіжать ката С " м. н?ойходимо дгисівовать оь. с. . , ..-,'льно. Германское пр„ вительство вьіразило готовность пр^ интс до ЗО августа вечером полмо- иочнаго представителя польскаго правительства, ноторьій Оудет им^ть тдаво не тольно ве сти ди с»уссію. но так же и заключить діігив"їїр. вмьсто сообщенія о посьілкі делегата, ь вительство Германій сперва по^ . ло сообщеніе о мебияизаціи в Гіоль- . _ "" С'-О ав ,.а оьіло получено британское г С..;.,льг, в общих словах, о готовно сти с его сторони повліять на нача ло переговоров. Министр Риббен- троп сообщил британскому послу точньїя данньїя о содержаніи німец них требованій на случай прибьітія польскаго делегата, кан основи пере говоров. Германское правительство варило ,что иміет право ожидать, что в зтих условіях будет нааначен польскій делегат. Нельзя допустить, чтобьі германское правительстзо под черкивало свою готовность нести пе реговори, когда с польскій сторони ничего не бьіло, кромі ничего не говорящих заявленій. Даліе оназа- лось. что польскій посол также не уполномочен вести дискуссію мли пе реговорьі. Таким образом, канцлер и правительство ждали два дня поль єна™ уполномоченнаго. В зтих усло віях германское правительство впра ві считать, что его предложенія от- клоненьї Германское правительство счита- вт нужньїм сообщить для всеобщаго свідінія основи для переговоров. Даліе сообщеніе вспоминает о на пряженньїх польско-германских от- иошеніях, доказьівая, что причини ®того лежат в укладі границ версзль снаго трактата и в несправедливо» отношеніи к меньшинству. Вмдвигая свои предложенія, Гер- ^ВИ манское правительство исходит из необходимости найти конечное рі- шеніе, которое устранило-бьі «невоз можное положеніе, созданное прове- деніем границ; обезпечилс-бьі обЬим сторонам их жизненно важньїя ком муникаціонньїя артерій и разріши- ло меньшинственную проблему. Содержоніе нУецких предложенів 1) Гданск немедленио возвраща- ется Германій. 2) Территорія По- иорья от моря до линіи Нвндзьінь- Грудзіодз- Хелмжа-Бьід'-ущ (вмісті о зтими городами) и даліе на залад от Тжцянки — сама рішит свою при надлежность н Германій или к Поль щі. 3) С зтой цілью на указанной территоріи будет проязведен плебис- цит. Право голосованія должн" при января 1918 г. проживали на атой территоріи или родились там до зто- го дня; а равно асі поляки, которме в тот день проживали на даиной территоріи или до зтого дня там ро дились. Німцьгдзмтісненньїе с Зтой территоріи, вернутся для участі* в голосованіи. Для обезпеченія безп; страстнаго голосованія и для подго- товитзльньїх работ настоящая тер надлежать всім німцам, которьіе 1 риторія будет подчинена междуна- родной комиссіи из лредставителей Италіи, СССР, Фріяціи и Англія. Ко миссія зта будет вьіполнять верхов ную власть на данной территоріи, ко торая должна бить очищена от поль СКИХ ВОЙсК, польской ПОЛИЦІН * польских властей. 4) Из зтой терри торіи исключаетея порт Гдьіня, кото рьій является польсним суверенним районом, поскольку территоріально ограничивается польскнм поселені- ем.. Точньїя границм Гдьіни бьіли-бьі опре ділень! между Германіей и Поль шею и в случаі надобности проведе ньі международньїм полюбовним су дом. 5) Плебісцит не произойдет ра ніе, чім через год. 6) Чтобьі в тече ніе зтого времени гарантировать Гер маній соединеніе с Восточной Прус- сіей, полякам-же с морем — будут цій не понесли убмтка. Т, е. — над сооруженьї дороги и ж. д. ЛИНІИ, ко- торьія обезпечат транзитное сообще ніе. 7) вопрос о государственной принадлежности разрішает обикно- венное большинство голосов. 8) По слі проведеній плебисцита — неза- висимо от его результата — дабьі обезпечить свободнсе соединеніе Гер маній с Гданском и В. Пруссіей, а Польші морем—Германія подучит, если плебисцитная территорія пе- рейдет к Польші, зкстерриторіаль- ную полосу в направленій Бютов - Гданск или Тчев — для постройки автостради, нак равно четьірехколей ной ж. д. линіи. Постройка автостра или под ж. д. линіей. Ширина зтой полоси должна равняться одному «и лометру и составлять суверенную территорію Германій. Если-же пле- бисцит окажется в пользу Германій — Польша получит, для свободнаго и неограниченнаго сообщенія с пор том Гдьшею, таиже право сооруже- нія подобнмх зксгерриторіальнмх пу тей или ж.-д. линій. 9) В случаі возгращенія Поморья Германій, она готова произвести обмін населгнія в таких размірах, которьіе отвічают условіям зтого района. 10) Требуе- мьія Польщею спеціальньїя права в гданском порту должньї соотвітство Наш первьйшій долг. вьібор. - Г. Кзт-ІУІацкевич в виленском л "ові» пишет, что на всі німец- • ?вокаціонньія требованія все г .іольс.лй Республини отві тит одним словом: «ніт». Даліе ав- і^р ііпшет: „Вчерашнія нЬмецкія требова нія не являлись викаким ульти матумом. Германія нх опублико- вала, утверждая, что так как поль скій делегат не явился, то склон нм считать, что зти требованія отклоненьї. Хорошо, что ови по вимают именно так, но нінепкія военньїя раслоряженія, занятіе Словакіи ніімецкой арміей, провоз глашеніе фюрера верховним глав Нокомандующим и т. д. — указм вает, что Германія хочет и даль ше нас пугать и что-то вьіторго- вать. Затізм нас хотят спровоци- ровать, чтобм перед американ- ским мнЬніем об'ясняться и вьі- кручиваться, что вто ми, а не они — являємся агрессорами. С втой ц'Ьлью они инсценнруют да- же нападенія не німцев, совершае мьія собственьїмн агентами, шпі- онамн и провокаторами. Мм не являємся нападаючими в ве бу дем имн, но всЬ переговори кон ференцій н обсужденія с иімца мн бмли-би в даними момент, послі столь наглих требованій Германіи, совершенно безцільньї Говорить с ігЬмцами о собсгвея- ной землі мьі не можем и не имЬ ем права, ибо нашим главньїм и первійшим долгом является защищать вту землю вс-Ьми си- ІЇШЯІЕЬ©СІКШІ] - Оп<*сн«я граната. — Сражающіеся без идеи. — Трудньїй Коротаая пямять германскаго имперіализма. На втот путь Германій лами. И нЬт в Польщі ни одно го человіка, которьій думал-бн иначе". Зто мнініе талантливаго вилен- скаго публициста разділяется, не- сомнінно, всіми в Польші, без раз- личія віроисповіданія и національ носте В «Курьері Варшавском» г. Вац- лав Грубинскій пишет: „Граната, которою забавляет- ся канцлер Гитлер, министр Геб бельс и министр фон Рибентроп, может взорваться и наділать несчастій. Но уже шаловливьім мальчикам сказано, что если они не прекратят забавьі их ждет суровая кара. Обіщала войну Англія, о которой извЬст- но, что она войим принципіаль- но не проигрьівает. Г отовьі к войні Польща, Франція и Турція, всі британс- кія доминіи; Берлин предостере- гают Соед. Штатм, помнящія до СНХ нор потопленіе „Лузитаніи", а в прекрасной Италіи — кто знает, не обратит-ли новин Габ- різль д Аннунціо итальянскаго фронта против союзников знаме нитаго „клочка бумаги" " „ось" лопнет, как спичка, кото- рую неудачно зажгли". «сКурьер Виленски» в статьі «Война без мира» пишет: „Поморье и Гданск — вто по ПАРИЖ. (ПАТ). На засіданіи со нимают німецкія массм — явля ВІТа ИИНИСТрОВ ПОД ПреДСІДаТвЛЬСТ ются вопросом престиже. Офи- всм Президента Лебрена, 8ЬІСТуПИЛИ ціальная пропаганда говорнт о|пр8МЬЄр ДаяаДЬе М ИИНИСТр ННОСТ- „чести". Завоеваніе других час- раННЬІХ ДІЛ Б0ННЄ, КОТОрЬЮ ОбрНСО- тей Польшн не разрішило-бм про блемн сьірья, ни проблеми пере- населенности. Остаются соображе нія престижа гордой имперіалисти ческой политики. Німецкій на род отличается большим чувст- вом дисциплиньг. Потому-то, над лежит думать, німецкія массьі послушно пойдут в окопьі. Но что произойдет в момент первой неудачн? Не подвергнутся-ли ре прессіи люди, сражающіеся без идеи?" «Голос Народовьі» отмічает, что „Германія теперь одинока. Ея союзник Италія не проявляет же ланія воевать во имя німецких претензій. Позиція Италіи явля ется тім елементом, которьш сильніе всего связьівает Герма нію. Они опасаются, что ей при дется вести войну с Польшей, Франціей и Англіей, без всякой помощи извні и в атмосфері бе зусловнаго осужденія со сторо- ньі других стран. чА'актически Германія — в тупикі, из коего можст бить один вьіход — от- -стунленіе. дьі и ж. д. линіи должна бьіть прове ; вать таким-же нікецким правам в дена так, чтобьі польскія коммуника П0 Р Т У Гдьіні. 11) Для устраненід с зтой территоріи опасности угрозьі, Гданск и Гдндня получат характер исключительно торгових городов, т. е. без укріпленій и воєнних гарни- зонов. 12) Полуостров Гель, кото- рий, в зависимости от плебисцита, перешел-бьі к Германій или Польші, также бьіл-бьі де«илитаризован. 13) Вслідствіе того, что германское также , правительство могло бьі виступить очеиь трудно вступить. Герман- ! С ЗНЄрГИЧНЬІМ ІфОТеСТОМ ПротИВ 0т- ская пропаганда внутри странм И0ШЄНІЯ К ГврмаНСКОМу МЄНЬШИНСТ- раздула до таких разміров зна- Ву, Я ПОЛЬСКОВ ПраВИТЄЛЬСТВО МОГЛО ченіе конфликта с Польшею, что ^Ь1 ПрИНвСТИ аНЗЛОГИЧНуЮ Жалобу С втой точки зрінія отступленіе в отношеніи Германій, оба партнера с втой позицш бнло.бьі равноз- . вмражают согласіе на предоставле- начно паденію в Германій гит- ше своих ЖЗЛЗб В МРЖДунарОДНуМ леровскаго режима. Итак, иміет СЛІДСТВЄННуЮ КОМИССІЮ, КОТОрйЯ ся на вьібор два пораженія. А од должна бьіЛЗ бьі раЗСМОТрІТЬ ВСІ нако — вибрать нужно". Читатели наши в настоящій мо мент уже знают, какой вьібор сділа ла Германія. «Зкспресс Поранньї» считает, что „Примір канцлера Гитлера об ращается против его самого. Відь не німцьг могут говорить о Гданскі либо Марселі — а по ляки. Кто иміет большее право: тот, у кого отнятн город я порт послі 600-літняго владінія ими, или тот, кто путем грабежа завла діл втнм Марселем в переход- ное время тріумфа несправеддиво- стн? „Обіцевтвеное мніиіе міра иміет лучпіую память, чім.... гер мапскій имперіализм." Франція подтверждает свои обязательства ^>ЛЛЛЛ/УУ>ЛЛЛЛ'' • л ' лЛЛЛЛЛ' і юслідкій кавалерійсній бой (Из воспоминаній о Великой ВОЙН -Ь) 8-го августа 1914 года, поднятая рано утром с ночлега в д. Бялогла-1 вн 10 кав. дивизія, в составі Нов-. городскаго драгунскаго, Одесскаго | уланскаго, Ингерманландскаго гу-1 «арскаго и Оренбурскаго казачьяго; полков, с неполннм числом аскадро- пов (часть зскадронов бьіла в отді лі). при 8 дулеяетах, 2 батаре ям ? Доиского арт. дивизіопа.. - сі..іи.іа на Збор-і Сіверніо — " ' '-'І® Иіі ^ ло " ЇГ-' — і : м і;іі'к •.) иав. дивизія. ЗАДАЧИ. П0ДХ0Д К ГШЛЮ СРАЖЕНІЯ Олцая задача об'Ьим дивизшм, д'Ьйствующим самостоятельно, бьі- ла: наступая на линію Злочев — Зборов, прорвать завісу аветрій- скоіі конницьь произвести глубокою радіану и ирикрить развертьіваніе 3 армій. Около 8 часов утра 10 кав. ди- вкзія, имія в авангарді 4 сотни 0{еноургоких казаков с 4 пулемета ми иЧ оатареей, достигли греоня «гірьій Гарб. Здісь бндо получено донесеніе от раз'ізда гу .арскаго полка о движоши кол(інньі непрія- тельской конницьі, силою до диви зія. і;т Ллочева на Зборов. В то же время г сіввра поглиталась вртил лерн'и'кая стрільба, повидимому, со сторони 9 кав. рвпзіи. Граф Кел- лер нринимает рішоніе — свер- нугь на вистрілн. <н>тп!Н)Вка к втошу кремени кк-іалійпалнсь сліду юшим образом; 4 кав. ангтрійская дивизія в соста ві--9 и 15 драг, и 1 и 13 уланск. ВВ-ЛК.гЬ і о Гп.'г^-мгіЛМп. Кой. артїгя. я иридаиинми 2 багаль овами 35 ландв- полка под началь ством ген. Зарембн, получила зада чу — ударить в тнл русским ча стим, наступающнми на Зборов дій етвуя согласованно с 8 кав. австр. дивизіей, направденной со стороньї Тарнополя и 11 пЬх. дивизіей, д-Ьй- ствующей от Бржезан. мсиолиеиіе возложенной зада- .і, ген. Заремба внетупает 8 авгу- ота в 4 ч. утра из д. Нушче-ІІере- пельнави на юг, в направл. Збо рова. Не доходя 5 клм. до Зборо- .. ген. Зареиба нолучил донесе ніе о настунленіи сильной конницьі нротивника от Заложце на Злочев, т. е. во фланг н тнл его дивизіи. В виду втой угрозьі и опаздьіванія подхода 8 вав. и 11 піх. дивизіи к Заборову, ген. Заремба рЬшает за нять исходное шложеиіе фронтом на восток. южн^е д. Ярославице, для чего поворачивает дивизію на зад. ЗАВЯЗКА БОЯ В ато время батарей авангардов 9 и 10 кав. дивизій, обнаружнв дви женіе у вьісотн Жамна частей 35 ландвер, полка, открьівают по ним бїгдьій огонь, и, ландвер в безпо рядки отходит на запад и юг. Уви- дя колонну 4 кав. дивизіи, которая при перестройк-І; подняла облака пмли, наши батарей перенесли огонь на нее. Зтот неожидапньїй обстрЬл при- водит дивизію в заміішательство и полім, круто повернув наліво - кру гом, понеслись безпорядочноВ лави- ной назад через д. Ярославице, за- §ггг^ю тотЖлйіт ДіТпітогй. Ти.гьїіи Про скакав деревню, ген. Завембі уда- іетея встановить дивизію, привести ее в порядок и занять вис. 418, с.-з. д. Ярославице. Австрійскія ба тарей, заняв позицію за вис. 410, ;завязала огневую дуаль с нашими (батареями на внс. Беремовкі. Оп равившійся ландвер зааял позицію у ц. Ярославице. Ген. Заремба нрияияает ріше- ніе: атаковать русских (10 кав дя- визію) в их правий фланг. В зто время Оренбургскій каз полк, продвигаясь в направленій д. Ярославице, столкнулся с авст- рійской пііхотой и завязал с ней бой. Главньїя же сили 10 кав. див. двигались в направленій вис. 418, за которой построилась австрійская кавалерія. Спустившись в балку с.-в. дер. Ярославице, дивизія оста- новилась. АТАКА Било около 11 часов дня. Граф Келлер вьіііхал вперед на бугор и оттуда, в непосредственной близости, увиділ стоящія на пози цій австрійскія батареп, и правте их красно голубую стЬпу австрій- ской кавалерій. В нервой липіи би ло два полка в развернутом строю. Другів два полка стояли в резерві, ОцЬним обстановку, граф Келлер р1, шает атаковать непріятем бивши ми у него в наличіи 7 зскадронами. Сили бмли неравшля, но в'Ьра в свои полки заставляет графа Іїеліе ' ни минути не колебаться. ] Граф Келлер пршшивает тру бить сади.^ .П'лоз", яодхііа ! к;я- пмй гсіах 7?;уГчі<іаіяя дАвв.?т. Шл- ,ки гааоішї стали стропи фронт. Сигнали: „ВсЬ" и „По переднему уступу" визивали бившіе в отдіі- лі зскадрони. На правом флангЬ вистроились 2 аскадрона Новгород- цев, в центрі 3 зскадрона Одес- сцев и уступом за их лівим флан гом — 2 9скадрона Ингерманланд- цев. Полки, развернувшись. пошли йод командой командира 1 бригади ген. Маркова в атаку на австрій- скую конницу, скритую в то время еще от их глаз гребнем вис. 418. Идти пришдось по вспаханному полю с под'емом в сторону против ника. Граф Келлер со штабом оста- новилея на возвншенности, чтобн оттуда руководить боєм. Липіь до стигнув гребня вис. 418, наши пол ки вдруг сразу увид'Ьли внроешій перед нами развернутнй строй ав- стрійских аскадронов. Увидя атакующих русских, ко мандир 13 уланскагь австр полка („Трани-улани") с дивизіоном сво- іл'о полка круто повернул на сЬ- вер, якобм, вмигрьтваи правий 'фланг русских. Командир другого іивизіона того же полка, майор Ви- даль, по своей иниціативЬ, во гла ві своего дивизіона бросился на- ;стр1ічу ноднимакщимся кверху гребня нашим зскадронам. Ген. За ремба со штабом дивизіи, поведя за собой 15 драгунскій полк ("Білне драгуни"), доблестно атакова.1 во главі полка находящісся перед ним зскадрони одесских улан. Закипіл бой. Яростно рубились и кололи пикой Повгородцн и Одес сцьі . Но враг многочисленнЬе. Вот австрійскіе драгуни начішают охва тикать лівий фланг Одесецев, за ходи им в ті,іл. Один зскадрон авст- рійцев, во взводной колонігЬ, прору в НрОМЄліуїОК между ЇЇОМ 'о- ] р«д?іами и Одессп'шн, вілходя к вьі- 1 соті, к которой Бігднілась крупная вали международное полктическое положеніе теиущаго момента. Созіт мииистров единогяасно поятеердия еще раз ненарушшюсть обяза- тельств, взятьіх на себя Франціей. фигура графа Келлера. Граф Кел лер бросает ему во фланг свой но- слвдній резерв — штаб дивизіи и конньїй взвод Оренбуржцев нод ко мандой сотника Пензина. Мітким вистрілом и:' револьвера сотник Пензин ебивает с коня командира зскадрона. Зскадрон не вьщержива- ет атаки и поворачивает. Но все же сили слишком неравни. Нісколько мипут шла безпощадная рубка на місті, но вот, под становящимся все сильніе и сильніе яажимом австрійцев, наш центр начинает медленно ноддаваться назад, виги бай подковой в нашу сторону. Ката строфа казалась близка. В зтот момент русское „ура" раз алось сліва — ато зскадрони Мн- германландских гусар, бивших усту пом за лівьш флангом Одесецев, е развернутнм штаядартом обруши лись, как ураган, на австрійских драгун, заходи им во фланг и тил Нсожиданная атака йнгерманланд- цев в тил, внесла в австрійскіе ;шдм смятеніе, бистро пе[>едавше- еся по всему фронту и через ві- сколько секунд драгунскія, улан- скія и гусарскія шашки кололи уже онини снасающахся в безпорядоч- ном біготні австрійских кавалери- стов. В зтот момент командир Ингер- манландских гусар, полковник Бо- городскій, увидя перед собой стоя щія на позицій австрійскія батарен. н'ается па них с полковим ад'ю тантом шг.-рота. Луговим, шт.- ротм. Рясняіісмтм и ордішарцааи штаба полка. За ним врнваетея на батарею со 2-м зскадроном я ча- стью 1-го зскадрона ротм. Барбо- бич Под картечью, в неудержи- ном пориві атакуют гусари венрія тельскія орудія. Нісколько гусар в клочки разорвано картечью; под ко мандиром полка, в унор из револь жалобн отноектельно хозяйствен- кьїх у^ьітков, нлральнаго ущерба, а равно терреризовгнія меньшинст- ва. Германія в Пояьші обязуетея возміптить хозяйствєнньій и иной уипГ'8, которий понесли польское и німецкое меньшинства от 1918 го- да — либо аннулировать всі захва ти и виплатить полное возміщеніе за всЬ раслоряженія в хозяйствен- ной жизни. 14) Устанавливается, что Польша и Германія соглашают- ся урегулкровать вопрос мєньшин* ства польскаго или німецкаго — В смьіспь неп04і"">ирчі«» "л К вЬЙ- ствіям иии обязанностям противо- річащим их національному чувству Обі стороньї обязмванггся указан- кьія «мьшинства не лривлєкагь к врїнной службі. 15) В случаі «о стиженія соглаигенія на основі зтих предложеній, Польша и Герма нія кз'являют готовность немеялен- ной демобилизаціи своих вооружен- иьіх сил. 16) Германское и поль ское правительство будут находить ся между собою в сношеніях по запросам ускоренія и провєденія в жизнь вьішеуказанньїх распоря- женій. вера командира австрійской бата- рви, убита лошадь. • Несмотря на отчаянное сопротив леніе артиллеристов и прикритія, гусари, рубя сопротивляющихся, берут еще раскаленную от стріль- ' би батарею. Другая батарея, врж | нопиткі взяться на передки, завяз- ' ла в болоті и тоже стала нашей до бнчей. ПРЕСЛЬДОЕАНІЕ Неудержимо неслись назад авст« рійскіе драгуни и улани, ища в біі стві снасенія от всюду настигаю- щих их русской шашки и пики. 1 уланскій и 9 драгунскій полка не приняв участія в атакі, разділя ли участь бігущих. Наши доблестнме 9акдр^ и и по . доспівшая сотня ОГв^ржцев (ОренбуріСКІН полк в зто бил австрійскую ніхоту Яро славце и занял ее) неуто», уа- слідовали бігущих. На галопі нодходили зскадронц прикрнтія наших батарей. Д ілі ской дивизіон, винестись на откочтую позицію, открнл по скакавшим авст рійцам біглий огонь. Только чрез- мірное утомленіе коней, заставила графа Келлера прекратить преслі- дованіе. Все поле било усіяно красно-го- лубими трупами австрійских кава леристов. Стоки ранених раздава- лись со всіх концов поля атаки. Наступившеє в етот момент солнеч иое затменіе еще больше оттіняло жуткую картину побоища. 2 конньїя батарей (8 орудій), пу лемети, масса оружія, канцелярія штаба дивизіи, 200 чоловік п.тон- |них (из них 10 офицеров) и 350 лошадей били нашими трофеями* К зтому нужно еще прибавить 300 плінних 35 ландвернаго полка, взятих оренбуржцами. * Потери 4 кав. дивизіи

Russkoe Slovo

1939-09-02

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095238141

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095238141/$2

Мі 208 р У с с к о е С П О в О ПрнбЬІЛІв ВО@&ШЬШ ПрОІШЬІІ1ІЛЄННННОІ1 Внйшняп торговгя СШД Аиглійснал газета «Сендай Зкс- пресс» публииует небезунтересньїя даним я о гигантсних прибьілях «торговцев смертью» — фирм и предпріятій воєнной проммшлен- чости Станкостроктельньїя фирмн, ли ше і газета, являкгсціяся базой всей боєнной промншленностм, по лучзют огромньїя прмбьіли. Зто кснілатировала в своє время пар- ламентская бюджетная кочиссія. Характерно, что мнсгія фирмьі от називались представить комиссіи свои бухгалтерскія книги. Комиссія заявила тогда; «Совер шенно очевидно, что зти предпрія- тія иміли исключительно круп них разміров прибьіли». Нак росли барьіши военньїх предпріятій за послідніе гсдьі? Га зета приводит данньїя, относящія- ся н ведущим лредпріятіям маши- ностроенія. ІУІашиностроительная фирма Чер чилля в 1935 году получила 34.406 фунтов стерлингов прибьі- г. ч 1В38 году — 83.338 фун- - . к -н «■«•'■КІНТЄЛІЧЬІХ : .. ■» иміла й; І)' - В 28 ф)і с ■ 'ингов, а в 1- году — 5 фунтов Сїев^Иіііиа. Фи'їма Гринвуд Знд ьатлм -• •• і--бмли: в 1835 гону 26. . , , иГсТЄрЛННГОВ~ В 1 ЬчіО году — 72.Й62 фунта стерлингов. Машиностроительн. фирма Брук соотвітственно' в 1935 году — 16.619, в 1938 году — 77.759 фунтов стерлингов. Прибили двух других машшо- строительньїх фирм — Китчен Знд Узд и Вильям Асквит — сос- тавляли соотвітственно 69,9 проц. и з ппо». и* основного капита .и Об однои из подобньїх машино- строительньїх фири, которая пока зала свою отчетность упомянутой парламентери бюджетной комис сіи, послідняя заявила: «Ея при діли буквально поразили нас». Между лрочим, названіе зтой фирмьі осталось в секреті. Пушечньїй завод Брзн получает сей час 20 проц. лрибьілей на вло женньїй капитал! Прибили авіа- строительной фирмьі «Зйркрафт Ко»п«нч(«7с» в Чедте*?иі в 1939 году повисились на 320 процен- тов по сравненію с прибьілями 1938 года и на 600 процентов по сравненію с прибмлями 1937 го да. Авіастр»ителі>ная фирма «ГІар- нол Зйркрафт» в Бристолі в 1937 году получила чистой прибили за вичетом всіх налогов 26.782 фун та стерлингов, а в 1938 году — 66.787 фунтов стерлингов — по- вмшеніе почти на 150 процентов в теченіе одного года! Не меніе краснорічивьі цифри прибьілей других отраслей воєн- ИОЙ ППЧММИїяеччОгТИ. ялі.нньїх): 70 убитих и 90 ране них. Мн потеряли убитими и ра неними ойоло 150 чоловік. За зтот блестящій бой граф Кеі- лер, ген. Марков и нісколько офи- деров бши награждени орденами св. Великомученика Георгія, а мно тій офицерьі. в той числі ротмн'тр Барбович, получили георгіевское оружіе. Ингерманландскій гусарскій аолк, за взятіе с поля дійствую- щей ненріятельской батарей бнл нредставлен к Георгіевскому штан варту. Бой 8-го августа бил тшшчним встрьчньїм боєм рух кавалер^йских цивизій: почти неожиданное, яа ко роткі, етолкновеніе яротивников, чеиу споеобствовала пересіченая, ііеистая містность, донускшщая скритность дввженія. а равно, и от сутетвіе у обіих еторон воздушной развідки. В бою 8-го августа обі дивизіи проявила одинаковий порив и го- іошки'іь дойти до удара холодним вружіе* я характерно, что у обоих начальников димизій ночтн і»диовре ненно рождаетея одно и то же рЬ- гііелпе: атаїсовать противника е кон ном строю. Ообіда осталась на яашей €Т(і|кші благодаря аучшему вдадіжію п()ужіеа, большоЗ ітой- кости яскакропов (охват прогивні- ком наших флангов и про^ьів не вііос заяішательства в наша ради в бьіл бистро ликвидирован, тогда, как шр в фланг и тьіл авогрійдам рух зскадронов Иигеряанлаіідских г>с;Ц) сра.;у внес панкку и і'Зі атил в біггтво) и, наконед, благодаря і,є високо стоящему искісству иииепра (агака пятью зскадривами в лоб н удар во фд ^нг в іі<шичє- ііі;ій мояеит атаки уступними хкад п гіГСр:,іі!їІ Ли їі"л"*» То чак австрійпи, ияія у себе не ^...ііутир ііе.№рпи — 1 уданскій и «Бритамская ілюминіевая кам-' 1937 году и 34 процента в 1938 ланія», которая фактически явля- году. етея монополистом по производст і Прибьіли судостроительной фир ву алюминія в Англіи, получила в ми Сван Хамтер, вилолняющей 1936 году 343.931 фунт стерлин- ] военньїв заказьі, поднялись от гов, в 1937 году — 483.182 фун- ^ 11,9 проц. до 26 проц. в теченіе та стерлингов и в 1938 году — одного года. 607.670 фунтов стерлингов. Крупнійшая Основной капитал зтой фирмьі составляет 4,5 милліонов фунтов стерлингов. Прибили «Анціонерной компа ній машинострсенія и проектирова нія», которой принадлежит круп- нійшій завод по изготовленію сна рядов в Европі, составляли на вложенньїй капитал: в 1936 году — 42 процента, в 1937 году — 66 проц. и в 1938 году — 74 про цента. Авіастроительная фирма Ферзй, строящая бомбардировщики, полу чила в 1938 году 260.125 фунтов стерлингов прибили — повьішеніе на 60 процентов против 1937 года и около 500 процентов против 1936 года! Заводи крупних воєнних кон- цернов танже получают огромньїя ірибили. Фирма Хадфилдс в Шеффильді — нрупнійшій завод по производ "тву снарядов и одновремекно ста тейная фирма — получила 32 ппибьіли на капитал в фирма воекной проиьішленности — «Акціонерное общество Викерс» которое изготов ляет самаго разнообразнаго рода тяжельїя вооруженія, получило 21,5 процента прибьіли в 1937 го ду и 22 процента в 1938 году. «Нікоторьіе зкспертьі, — пишет в заключеніе газета, — считают, что публхкуемия данния, касаю- щіяся прибилєй воєнних фирм, не отражают настоящато положеній вещей, поскольку здісь иміет мі сто преднаміренное прєуменьше- ніе с цілью уклониться от у пла ти налогов... Иесомнінно, что на самои ділі прибьілн воєнних фирм много больше, чім приве- деннмя више цифри». Что пооисходнт в Кантоні «Прошло 11 місяцев, как япон цьі захватили большой южний го род Китая — Кантон, и сейчас сно ва окрестности зтого города ста ли центром воєнних операцій, а японская побіда — спорной», — пишет гонконгскій кор-дент газети «Тайме». Город замер, и японцьі не в со- стояніи его оживити. Казрушени лучшія зданія Кантона. Исчезли про славлеиньїя по всему Бостону кан- тонскія лавки шелка. Разрушеньї многія фабрики и вок зальї. Закрьітьі всі школьї и универ ситетм. Большинство китайцев, ушедших из Кантона при вторженіи нлонцав, в город не возвращаетея, и позто- му многіє дома забити. Японци всіми мірами пьітаются заставить китайцев вернуться в го род, но добиться пона ничего не мо гут. Китайцьі не вірят обіщаніям япон цев и надіютея на скорое воз- вращеніе в Кантон китайской ар мій. В окрестностях Кантона 11 міся цев продолжаютея бон с японцами нитайсних войск и партизан, кото- рьіе не раз пробивались в город и громили там японскіе склади и гар нізони. Американскій журнал „Бизнес Уик" (орган ділових кругов) при- водит данння о внішней торговді СІІ1А за иервое полугодіе 1939 г. ( Зкспорт машин и самолетов за зтб время значительно увеличилея. Вкспорт сельско-хозяйственньїх ору дій, стального и желізнаго лома, уг ля и нефти сократился. Різко сокра тилея также вкспорт зерна и хлоп- ка. Зкснорт зерна у пал с 123 млн. долларов за 5 місяцев в 1938 году до 53 млн. долларов за соотвітству ющій період 9того года и хлопка — со 109 до 62 млн. долларов. Американскій зкепорт в европей скія странн сократился с 581.722 їмо. долларов за ь місяцев прошла го года до 485.599 тисяч доллароп за 5 місяцев зтого года. Американ скій же импорт из Европьі увеличил ея с 218.813 тмс. долларов до і также 267.798 тне. долларов. Общій аме-1 риканскій импорт увеличилея за зто время на 12 проц. Даліе журнал да ет нікогория дапнмя о торговлі СІЛА с отдільньми странами. Уве лнчилея зкепорт в Колумбію, Мексп ку, Палестину и Испанію. Сократил ся зкепорт американских товаров в Ирландію 4 Аргентину, Германію, Польшу, Канаду, Чи ліг, Голландію и Кубу. ІНуряал отмічает, что в поелід- ніе годи значительно измінилась структура американекаго зкепорта. В 1933 году хлопок составлял 24- проц. всего американекаго зкепор та, а в 1937 году — лишь 7,5 проц. Дальнійшее сниженіе уділь наго віеа хлопка в зксіюрті наблю- даетея и в втом году. Удільний віє других сельско - хозяйственнш продуктов в американском зкепорті- сократился. Адмирал Стюарт об знепорті американсной нефти в Японію Начальник отділа снабженія го рючим американекаго воєнно - мор- ского флота адмнрал Стюарт зая- вил. что большія доставки американ ской нефті в Японію значительно сокращают запаси нефти в Кали- іи. Зто может поставить под №ш,іиюв о гердіано- совіітском пакт"Ь МОСКііА. (иАіВ своем ви ступленій на засіданіи Верховнаго Совіта Молотов заявил, что, начи- ная от 3-ей сеееіи Верховнаго Со віта, международное положеніе різ ко ухудшилось. Усилія различиьіх государств улучшить и парализо- вать общую ситуацію не дали же- лаемих результатів. Не лучше представлялось поло женіе и в Восточяой Азіи, гді ІІпо иія в настоящее время заняла боль шую часть Китая. В связи с зтнми сообщеніями. — нродолжал Моло тов, — совітско -гермонекій пакт о неагрессіи иміет большое значе- ніе. Вняеняя причини, склонившія СССР подпш'атт, пакт с Гермашей, Молотов подчеркнул, значеніе его подпиеанія, как фактора мира, ибо дві ведикія держави в Европі рі шили установить между собой мир- ння отношенія. Если благодаря зто- му пакту все-таки не удастся из- біжать войни, то во всяком слу- чаі, разміри зтой войни будут не столь гроапіііми. Атакуя (іаг.'ЛЙСКИХ и французеких соціалистов, кото- рие, как виразилея нарком инділ, хотіли „втянуть" СССР в воїіну против Германій по стороні Англіи и Францій, — Молотов подчеркнул, что СССР не желает припинать участія в войні ни против Герма ній по стороні Англіи и Францій, ш против Англіи и Франти но сто роні Германій. Германо - совітскій такт , — заявил Молотов. — облег нт СССР вліяніе на международ- іую политику. Гитяер — Вердівньїй ГАбвнекекандующШ Биленское „Слово" сообщает, что ковенское радіо передало сообщеніе, якобьі Совіт Обороньї Германій об- ратилея к канцлеру Гитлеру с прось бою прииять на себя званіе Верховна го Вождя н'кмецк. вооруженньїх сил Гнтлер согласился. ИТВАЬЯпСНІ» сувв по кинули Гдьімо . ВАРШАВА. ПАТ. Итальянскіс суда, которьія находились в гдмн- ском порту, неожиданао получили ириказ прервать работьі по вагрув^ кі н направиться в и^м«цкі£ порт. В настоянеє время в Гдьіні н&т ші одного нттльянскаго парохода. Пояная мобилизація британекаго флота Г1 р и з ьі в запасних в армію ЛОНДОН. (ПАТ). „Рейтер" сооб щает: Согласно офіціальному распо ряженію, проведена полная мобили зація флота, а также призваньї всі запасньїе в пяяі.і регуїтрной армій и добавочньїх резєрвов. Офицерьі и призванньїе солдатьі ожидают даль нійших инструкцій. Зто офі 'ціальное сообщеніе, как указьгаает „Рейтер", слідует раз- сматривать, как полную, общую мо билизацію. Сообщеніе о иобилизаціи англій- скаго флота произвело большое вле чатлініе в Парижі. Во француз еких политических кругах, в особен ности, подчеркивают рішитсль- ность позицій, занятой Лондоном. Облегченіе в возобковяеніи лотерейних билетов Уже осталось очень иемного врем* нн — ибо ерок истекает 7 сентября, — начинаетея тираж вьіигрьішей чет вертаго класе» сорок пятой классовой лотерей. На втот раз главньїм вмигришем, о котором несомнЬнно должен думать каждмй участник игрм — являетея сумма в 500 тьісяч влотшх — кото рая, если ечастливцу будет полно- стью благопріятствовать судьба — может бить увеличена пятью премія ми по сто тисяч злотих каждая, так что в самом благопріятном случа'Ь полумилліоннмй вьіигриш может дой ти до полнаго милліона. Розмгрьіш состоится 25 сентября. Легче может случиться, что лицо, во влад%ніи коего находитея билет предндущаго класса, не будет в со- стояніи лично явиться в свою колек- туру. Принимая во вниманіе совершенно исключитєлвнмя условія переживаема го момента. Дирекція Польской Лоте рейиой Монополій поручила всім владільцам колектур идти самим ши роким образом навстрЬчу своим клі єнтам и еділать абсолютно все воз- можное, чтоби они могли возобнов- лять билетм без всяких препятствій. угрозу запаси нефти, предназначе» ЙЬіе ДІЯ воєнних нужд. По словам Стюарта, за послідам годм, запаси нефти на американ- ских нефтянмх промислах, располч женннх на Тихоокеанском побе- режьі, сократились на 20 проп. 8то в значительной степени об'яснл етея большим зкепортом американ- ской нефти в Японію. В прошло?' году из США в Японію било виве зено ЗО милліонов баррелеі (бар- рель — около 159 клгр.) нефти і: Японію. Оасидается, что в 9Том году на Дальній Востов будет зкепорти- ровано такое же воличество амери кансной нефти. Стюарт требует прі> нятія мір для охранм резервних нефтяннх промислов в Калифор- ніи, предназначенних для америкаї' скаго воєнно - морского флота. Рядові С С0РПЗО8ОШІ »ьм цензом будут при званьї В СЛ^Ч1« ВІЙЧІ ВАРШАВА. (Пат). В связи с прпсьбами рядових с образователь ньім цеичом, зачисленних в запас без обученія и раловьіх, зачислен- НИХ В ополченіе^ воеипи» „,.ии етерство сообщает, что таніе ряде- вьіє будут призваньї в рядьі армій о елучаі войньї.. Они будут зачисле на в школьї подхорунжих запаса илі в формирующіяся роєнньія части. 20 ТЬСВН чш вьк ко п їет рви в В гшів% ВАРШАВА* ПАТ. Вчера в столл начались работи по оковчшш рвов в 20 новьіх пунктах города. С утра на работьі явилось свьіші 20 тисяч человік, с огромвьім звту- зіазмом принявшихся ва копані' рвов. Первая помощь отравленньїм газами Лучшими натуральними средст- в£,ми, предохраяяющими от газов, являютея: вітер, свіжій воздух и олнце. Вода танже являетея нату ральним противогазовмм средст- ішм. Она уніїчтожает нежгучіе га зи. Жгучіе гази под вліяніем во ди, до нікоторой степени также те ряют остроту своих опасних свойств. Теплая вода обладает бо ліє сильной способностью парали- зовать губительность газов. КАК СПАСАТЬ ОТРАБЛЕННЬІХ ГАЗОМ При спасеній отравленних га зом пообходимо нринять во внима ніе то обстоятельство, что гази, как такенне, разділяютея на слі- дующш четнре основних груцша: удушливие, ядовитне, раздражаю- щіе и обжигающіе. Міри спасені я. в свою очередь, распадаются на че тире категорій, согласно више дри- воденному расиреділенію газов. УДУШЛИЗЬІЕ ГАЗЬІ Человіка, отравленнаго удушли вим газом (хлорои, фосгеном, дву- фосгеном и хлоропнкрином), необхо димо возможно скоріїй винести с тог» міста, куда понал снаряд с га зом. Отравленнаго необходимо окру жить нолнійшим снокойствіем. Не сти его нужно осторожно, без встрясок. По прибитіи на місто безопасное от газов. пострадавша- го необходимо раздіть, ибо вся его одежда пропитана газом. Во время нроцесса раздіванія, отравленньш должен лежать совершенно непод- вижно, его необходимо положить с возможно большим удобством, луч ше всего в полусидячем положепіи, накрить теплими одіялами, а к ногам приложить бутилки с горя- чей водой. Если пострадавшій со- храняет сознаніе, то необходимо дать ему стакан кріпкаго чернаго кофе. Абсолютно занрещаетея да вать отравленному алгкоголь и ііри мінять искусственное днхапіе. На- ходящияся без сознанія нельзя ни чего (даже чернаго кофе) вливать в рот. ЯДОВИТЬІЕ ГАЗУ При отравленіи, собственно ядо- витими газами, как нанримір, н.іа містим водородом и окисью углеро- ,а (утарньш гаїюм), необходимо при мінять слідующія міри: отравлен наго ціанистим водородом необхо димо немедленно винести с міста, насніценнаго газами, раздіть, уло- жить и тепло накрить. Если пост радавшій дмшет слабо, то можно нрикінить искусственное диханіе. Рекомендуется также дать нюхать оживляющія соли. Послі того, как 9 драгунскій полки, не иснользова- ли их). Подводя атоги отому ясключн- тельноиу конноиу бою, гді гтожну лнсь в рїкоаашнво «хваткі іа. іо ні два достойних по духу против ника. можно придти к заллючені-ю. что в грядущих войнах подобньїй шок двух крупних кавалерійских частей едва ли сможет повторить ся, 8, ЧТО ОН, бьггь может, ЦІЙСТВ8- тельно бьіл дослідним казалерій- ским боєм в жіровой исторіа. отравленний ніскодько придет в себя, необходимо дать кріпкаго и горячаго чернаго кофе. Если про- ігзошло отравленіе окисью углеро- да то, винеся отравленнаго на сві жій воздух, нужно его раздіть и все тіло растерать твердим поло- тендем, смоченньш в воді с уксу- сом, а, если возможно, то давать вдихать кислород. В елучаі, если пострадавшій дьпиет с трудом, не медленно приміїшгь искусствен ное диханіе. РАЗ'ЬДАШЩШ ГАЗЬ! К группі газов раз'ідающих при надлежат: бромобензол, камит, хло роацетон и разнаго рода слезоточи «ьіе гази. Отравленнаго необходимо зивести с міста, насищеннаго газа ми ,раздіть и промить нісколько раз глаза раствором 2 проц. очи- щенной соди. Необходимо также прополоскать тім же раствором нос я горло. Прн отравленіи так наз. стериитами, т. е. газами слезоточи во раздражающими, точно также необходимо промить глаза я пропо лоскать нос и горло. В елучаі, если стернити визвали отравленіе, необ ходимо пострадавшему каждия 15 минут давать столовую ложку смі си з лечебнаго угля и жженной магнезіи, взятих в равних количе- ствах. ПРОТИСОГАЗС8АЯ МАСКА — ДСЖТАТОЧНАЯ ПРЕ/^ХРАНИ- ТЕЛЬНАЯ М-ВРА Противогазовая маска в об щем, являетея достаточньш нредохрани- ельним средством против газов первнх трех категорій. Однако, не обходимо помнить, что, несмотря на зти міри, маска может оказать- ся проницаемой, й к пострадав- шим придетея визвать врача. ГАЗУ ОБЖИГАЮЩІЕ В грунні обжигающих газов наи- бпліе опасннми являютея инерит и 2 дуизит. Еак иперит, так и луизит л'ьиі/гьуют на всі органи и части тіла, с которьіми приходят в со- прикосновеніе. Таким образом, ати наиболіе опаснне гази дійствуют разрушительно на кожу, глаза, пи щеводпме и дихательние пути. Ли цо, глаза и органи диханія доста- точно нредохраняет от дійствія иперита и луизита противогазовая маска. Однако, в борьбі с зтими га зами одпой маски недостаточно. Ма , ло кто сможет йміть спеціальний ться брошюра, випущен. ЛОШІ-он, обжога кожи луизитом и иперитом. в особенности, когда обожженноо місто покрасніет и вспухнет, не обходимо обмить все тіло, а за- тім наложить компресе на обож- женньїя міста из 2 проц. раствора анногена. Ни в коем елучаі нельзя смазивать обожжеиннх міст каки ми либо мазями. Нос и рот необходи мо прополоскать 2 проц. раствором очищенной соди или 0,2 нроц. раствором анногена. Глаза необхо димо промить точно также 2 проц. раствором очищенной соди. Нужно также надіть темнмя очки, но ни в коем елучаі нельзя завязивать глаза. Во всяком елучаі, кажднй должен помнить, что одних 8ТИХ домашних предохранительннх средств недо статочно, и по приміненіи их необ ходимо немедленно визвать вра ча. В каждом домі должна находи- костюм, перчатки и сапоги, предо- храняющіе от вліянія обжигающих газов. Таким образом, опасяость, грозящая от дійетвіи иперита и луизита, очень велика. В елучаі в которой указали подробиця мі ом енасенія отравленних газами. Брошюра зта находитея в каждом отділенїи ЛОПП-а, н ею необходимо запастись зараніе. Толстой и цензура Из архива московскаго цензурна-. ли в Яеной Поляні тайной типогра ге комитета извлеченн документи, фш. В документах 1887 года содер- относящіеея к просмотру сочиненій І житея діло о возбужденіи уголовна Л. Толстого. Дензурнш тревоги мо Г'і преслідованія против московской сковскаго комитета по новоду типографіи Александровской за на- „вреднаго вліянія" зтих сочиненій нечатаніе книжек: „Гді любовь, яачшіаютея с 1876 г. Особенно там и Бог". „Упустить огонь — не сильні,і стали тревоги, когда появи потушить", „Бог правду видит, да лксь нелегально отиечатанння не скоро скажет", „Два старика", книжки Толстого. В документах, от „Свічка". Найден доклад цензора нооящяхея к 1886 году, излагает- Генца о необходимости запретить ся, как велось негласиое разелідова сборник „В чем счастье". (Книга ніе с цілью вияснить, не иміетея зта била запрещеиа в 190:1 г.). І : Д; р.«,"

Russkoe Slovo

1939-09-02

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095238141

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095238141/$3

№ 208 Нападспія германских диверсаптов БЬІДГОЩ. ПАТ. Окодо 12 часов, ЗО а».>сга, германскін воєнний отрЯд перешел польскую граннцу в районЬ поста Валентиново вблнзи Накла ■ •бстрілял польскін пост нз пулемс та. Германскій отряд отбит огнем поль ской поіраввчной стражн. РЬІБНИК. ПАТ. ЗО августа в 23 часа 50 мннут, вблнзи лісной сто рожка Крьівальд, брошеаа бомба в проваведено вісколько вмстрілов с германскон сторони, в направленій фа6р"чш ,.Аи'%оаа". і ольскіе ярщн отвітили пуле- веіщш о гнеш. ЩУЧИН. ПАТ. В ГребовкЬ, чву- чинскаго уівда, 30 августа в 18 ча сов н4иецкій патруль аз 5 человік перешел граннцу блвз д. Глинки-Ми лаво. Перейдя вглубь ва 100 метров, ні«ди вернулись на свою террвкго- рію. КАРТУЗЬІ. ПАТ. Вчера бла» д. Всньжиново в 12 часов отряд на 40 гданских гитлеровцев перешел поль- ско - гданскую граннцу, дохода до усадьбьі А. Вебера, в 300 метрах оі граввцьі. Сам Вебер біжал а Гданск от су- дебнаго преелідованія. Банда взяла ■а усадьбм Вебера 3 лошадсн в скоті бандою руководвл Вебер. КоГДа крсстьтіс - сос^дп хптіль уч-кломита полицію, в Кокаиках, гні леровцн начали стрільбу. Ннкто ве ранен. Зв'Ьрское обрасценіе « ар » {гованкьіми по* я*амн в Гданскь ГДАНСН. (Пат). Втеченіе послах них гіьскольких дней тайн. ПОЛИЦіЯ в ГданскЬ произвела ряд аресюв ереди польсьих таможенньїх инс- пекюров в Гданском таможенном инспектеріагЬ. Они арестованьї но- чью при вьіходЬ из зданія Инспек- тората. Затій их много раз допра- шивали в президіумЬ полиціи. Ге стапо самьім жестоким образом до бивалось показаній при помощи из бісній. Всі задержанньїе бьши по- ставленьї в корридорь лицом к стЬ ні — и их били при каждой попьіт КІ ОГЛЯНУТЬСЯ. В КОррИДОрЬ СЛЬіШ нм револьверньїе вьістрільї, при по мощи коих гестапо терроризирует свои жертвьі перед допросом. бо время допроса бил избкт до крови рукоятками револьверов по голові и лицу, а затій избит ногами уже лежавшій без сознанія на землі шо фер Біганскій, нотораго три раза вмзьівали в кабинет одного из вьіс іших чиновников. От него питались добиться показанія относительно ш^ншжьіх діл. Избит также шо- еіе(ІОі.мзиини ( шнкзжоива еи иьф Залевскій. Он освобожден — но на ходитея под надзором полиціи. Аре стованньїе 24 августа таможенние инспектора Нитловсній, Новак и Бечкович освобожденьї. Всі они до лрашивались по поводу их служеб мой діятельности. З.яв екіе кндусскнх к-язеи СИМЛА. (Пат). Вице-король Индіи за посліднюю неділю полу- чил от 28 индусских князем увіре нія в лойяльности и в том, что они предоставляют в распоряженіе бри танской имперіи все своє имуще- ство. БЗїйЗйЗ Річь канцлера Гитлера в РЕЙХСТАГИ Канцлер вьігпяд%п измуиенньїм ВАРШАВА. По сообщенію поль скаго телеграфна™ агентства, вче ра в 10 часов утра состоклось за сідай іе германскаго рейхстага, на котором Гитлер произнес річь. В своей річи он заявил, что по его приказу німецкая армія начала на ступленіе на польсную территорію, Канцлер заявил также, что, если он погибнет, его замістителем дол жен бьіть изОран Геринг; если Ге- ринг погибнет — Рудольф Гесс; если Гесс погибнет — должен бьіть создан регентскій оовіт, которнй вьіберет на пост главьі государства самаго лучшаго воина. Сообщеніе передает также, что Гитлер вигляділ очеиь измучен- ньш, и в его тоні чувствовалось большое волненіе и иервность. Гитлер, между прочим, заявил, что он будет воевать один и не расчитьівать на ничью помощь. опреки з. явленій Гитлера, ге;мшскіе сімалєтьі бо№б рдировали попьске юрода ВАРШАВА. (Пат). Гитлер за явил, что он издал приказ бомоар дировать. военнне об'єкти, но не города и гражданское населеніе. Польское телеграфное агентство со общает, что, вопрєии зтим заявле- ніям, германоніе самолетьі бок«ар дировали міста скопленія граждан скаго населенія. Как Германія начала войну Молебен о дарованій поб -Ьдьі В здскресеніе 3 сеніября в Св. Духовом монастирі, послі Боже- ственной Литургіи (около 12 час. дня), Вьісоколреосвященнійшій Феодосій, в сослуженїи городского духовенства, совершит молебен о дарованій побідм польскому воин- ству. ДЛЯ СОЛДАТ Чиновники виленскаго учебнагс округа, в день именин попечителя школьнаго округа Маріанна Годец- наго, вмісто подарка собрали сум му денег на покупку папирос для солдат. На зти деньги бьіло куплено 12.000 папирос, причем г. попечи тель со своей сторони внес суків, денег на покупку иЛАА) ПаПИрОС. Гіапиросьі вручень! Гіольскому Білому Кресту для раздачи сол^- там. Призьів Польскаго Ираснаго Нреста к виленч нам ВАРШАВА .(Пат). Польское лравительство согласилось на по- средничество англійскаго прави- тельства, ц,ільи> коего бьіло на чать переговори с германским пра вительством для избіжанія войньї. Такое сообщеніе било еділано в Берлині вчера вечером. В отвіт на ато, німецкое лравительство опуб- ликовало сообщеніе о возможности начать переговори — а через два часа начало военньїя дійствія. Правлеиіе Виленскаго Округа їраснаго Креста обращаетея к» ■ісЬм видеичанкам с горячим цри^ьі вом номедлении зарегисхряроваться, .ак жедающих предоставить в слу іа - Ь нуждьі раненмм солдатам сііоіо КриБь. Брачебпмя изнеканія иослідних тЬт установили. что трансфузія •.пови спасает жизнь раненим и больньїм . риліданская война в Испаніи до казала ог|)омнов значеніе зтого рода операцій. Іірсдставляющій свовь не риску- "пи атом своим здоровьем. ■ІІравленіе Польскаго Краснаго Креста глубоко убіждено, что мно гш женщинм охотно согласятся па агу благородную, патріотическно -ітву для т'Ьх, кто, ИСІЮЛНИЛ СВОЙ ДОЛІ'. кзсл'Ьдованія являющихся будут прои.,водиться прачами спеціалиста ми под руковидством Начальника ;Санитарной Частн П. К. Е. г. нриф. іііиллішг - Сешалевича. ВсЬ информаціи даютея ежеднез ;о (такзкв н в нраздничние днн) от -) до 12 час. и от І7 до 19 час. в поміщеній П.Е.К. (ул. Мицкевича 7). При заявленій надо кміть иря себі паспорт (довод Особистьі). Яв ляющіяся должньї йміть от 18 д<" 45 лі.Ї. Всеоощая мобилиззція во ФРАНЦІЙ Во всен Фрамцізі об'явАвво чрезвьічайное поло - еяіе ПАРИЖ. Агентство Гавас сооб-1 На улло?х Пгрижа прошходят щает; Сегодня, послі засіданія ка патпіотинескік ма^нифестаціи. Вся бинета министров, во Францій об'-1 Франція готова воевать с Герма- явлена всеобщчя мобилизація. Од ніей до псИЗіднаго конца. Как пере новрчмвнип с.іі ««єй Францій ввє- | дают, над лин Мажино заіремі дено чре^вьічайное положеніе. ' ЛИ и|і/д<п. Зі кизіїя & Гааяскі ГДАНСК. (Пат). Все время вчера шня.о вечера и ночи и сегодня ут ром замічена массовая евакуація жен и дітей партійних націонал* соціалкстичесннх діятелей в Во- сточной Пруссіи. З шргщ2«іе Е нвеза г рючаго є з Трцін АНКАРА. (Пат). Анатолійское агентство сообщает, что турецкое лравительство отдало распоряже ніе о запрещеніи вьівоза и провоза через Турцію горючих матевіш.ив. Со&гщіще французе» гз пшш в Р м5 РИГЛ. (Пат). Французскій посол | к министру Чіано, с коотрьім сов^ в Римі Франсуа ГІонсе отправ/лея ] щалоя в теченіе 20 ікинут. і\ак будет казна уп/іачмвать за продово/іьствіе и проч. НАЛИЧИММИ За пг>»<лійаемьіе в казну предме ти псірйіои неойходимости — КсфТО фвпь и проч., ірураж, уиойньїй скот, мясо, молочньїе продукти; предме ти, ньцихонимие «лн личной ги» іє ни, дрова для отопленія, торф, міш ки — иудет плаїиться пшіностьні наличньїми деньгами, в случаі прі- ема их от владільцев сельских хо- зяиств. Точно гакже наличньїми оу- яет платиться прздпріятіям, пронз- водящим лиоо перераоатьівашщим предмети первон неойходимости (напримір, мельницьі). КВИТАНЦІЯМИ Исключительно квитанціями („ассигнатьі" — порученіе випла ти; оиланиваться оум^т вознаграж- деніе за взятьіе предмети, коюрие для даннаго лнца не служат предме том торговаго воорота и орудінм производства. ЗАІИЬНА КВИТАНЦІЙ Во всвх других случаях возна- гражденіе будет вьіплачиваться на личньїми, если не превьішает 1.100 зл. Єсли-же сумма превьішает 1,100 зл. — то наличньїми будет ььідано 1000 зл., а остальная суїима квитан ціями. Но если вознаї ражденіе пре вьішает 5.000 зл., то наличньїми уп- лачиваетея 20 проц., а 80 проц. — квитанціями. Рішено, что квитан цій, которьіми уплачено за взятьіх лошадей ,будут обміниваться на на личньїя через 45 дней послі вьіда- чи квитанцій. ЗА ВЗЯТЬІЕ ПРЕДМЕТУ Размір вознаграаденія за взятие предмети будет опреділяться на ос нованій списка цін ил<и постановле- нія уіздньїх КОМИСсІЙ по оцінні рен визируемьіх предметов. В состав ко- миссій, которьія будут вьірабати- вать списки цін возмьщенія, будут входить представителі. общеотвенно сти. Лица, вьідавшія казні требуе- мьіе предмети (лошади, вози и т. дд.), получают от органов, принима- ющих послідніе, гоотвітствующіе документи. На основаній зтих пос ліди их подлежащія касси финансо- вьіх органов будут вьіплачивать воз міщеніе в указанньїх размірах. ЛИЧНЬЇЯ ОБЯЗАТЕЛЬСТВА КАЗ- НЬІ Что касаетея квитанцій, — зто суть именньїя обязательства госу- дарственной казни по отношенію » данному лицу. Условія и ерок вьїку- па квинтацій, а равно условія пере- хода их к другим лицам — будут оп реділяться министром финансов. Распоряженіе о вьіпускі квитан цій опубликовако в Дз. Уст. № 83. Как устроить в квартирі газзуб^ші Герметически закрьітое уб'Ьікище от газов можно устроить в квартирі елкдующим способом: Избирается комната, по возможно сти, не иміюіцая окон, (наиримвр, ванная). Непосредственная обязанность уст ройства уб'Ьжища лежит на глав- ном квартиранті. На обязанность же коменданта ОПЛ, лежит оказаніе, в случа-Ь необходимости, помощи в ви борі пом-Ьщенія, указанія при рабо- тах по гермегической закупорк-Ь по- міщенія, чтобм оно могло охранить от дійствія боевьіх газов. Закупорить слідует всі іцели, че рез которьія мог бьі пройти газ. Закупорка щелей дверей произво- дитея при помощи резиновьіх полос, фильцьі, войлока (пропитаннаго вазе лином, льняним маслом). Нсподвижнмя щели нужно зама зать китом, послі чего две^я» должньї бить вьікрашеньї масляной краской Щели между деревянной частью и ка менной стіной нужно замаз „г ь сом, а крупньїя заткнуть паклей обмо ченной в гипсі. Двери должньї плот но прилегать к порогу, а в случаі иміющейся щели, к порогу должна бьіть прибита резиновая полоса, вой лок или фильц. Для добавочной за купорки, можно повісить перед дверьмн плотную льняную занавісь или толстое одіяло, которьія во вре мя тревоги нужно обильно смочить водой. Отверстіе для ключа должно бить заткнуто зараніе приготовлен- ньім томпоном. Наружньїя окна должньї йміть Призванньїе городскіе спужащіе будут попучіть жалованье Виленскій магистрат постановил вьіплачивать желованье в теченіе трех місяцев всім гоордским слу- жащим, призванньїм на воєнную службу. Если служащій будет задержан бо ліе трех місяцев, постановлено: а) штатиьіе служащіе получают жалованье все время до конца воен- ной служби. б) Всі другіе служащіе получат} разницу между вое ,,.им жаловані . ем и магисіратсьим. і Жалованіе будет вьіплачиваться без добавочньїх сумм, вьіплачивае- мьіх за сверхурочную работу. Жалованіе будет вьіплачиваться семьям призванньїх в установленню ероки. Воза в а м і е Вчленскагз Комитета Помощч А рм І * о^лвнокпнлроника пАнихидд 17 іюля в Писечии скончался ДОК гор медиднньї, ири^оссор 'варшав- ской консерваторій, композитор Ии тольд МалишевсшЙ и и(>хороиеіі на И 'іісіиом кладоищіі. •» В воскресвііье 3 сеитября, 1! 12 4ас. дня иослЬ ооЬдни, в виленском Ь ..а ; /йдральном Соборі будет отелу- жена зауішкоиная ііаїшхида. ПРИЗВІВ ПСІїЬСКАГО НАСНАГО ОДИН ГОД И 6 МЬСЯЦЕВ ІЮИЬ- . МЬІ ЗА ПОДЛОГ ВЕНСбЛЕИ ВИЛЬНО. Виленскій Онружной Суд приговорил Рахмилевича на го жителя А. Рахмилевича, б, слу- жащаго фирмьі Салита, обвинявша гося в подлогі векселем на сумму в 7 тисяч 635 злотих. Суд пригооврил Рахмилевича к оолутора годам тюрьмм. Продленіе часов работьі Торгово - Проммшленная Палата в Вильні сообщает, что в случаі вех ватки квалифнцированньїх рабочих, при срочвьіх ааказах, могут бьіть продленм часи работи в отдкльнмх предпріятіях. В случаі вуждьі, нужно обращать- ся « мотивированвой просьбой к нн рунуї ЧТОЙЬІ ЗаХВаТИТЬ нашу ЗЕМЛЮ, спектору труда. 31 августа состоялось засі- даніе Воеводскаго Обществен- наго Комитета Помощи Армій при участіи предсідателей от- дільних секцій Комитета. Еди ногласно утверждено нижеслі- дующее воззваніе: ГРАЖДАНЕ! Польсная Армія готова к бою за неприкоснсеенность Родиньї, за сво боду и честь. Всі без исключенія МЬІ должньї внести величаишее усиліе своєю труда и бьіть готовими на всякую жертву,накой потребует от нас Оте чество. Если враг протянет преступную Борьба со спекуляціє:! Уіздньїй староста в Барановичах пригооврил в административном по рядкі за повьішєнїє цін на предме. гьі первой необходимости: Морлуха ііоруха, Г обермана к 20 дням безу- словнаго ареста, Ицка Габріелева, Анастасію Воропай, Яна Борусеви- ча, Пляцида Гриневича, Анастасію Заустинскую к Здварда Бричновска- го к аресту и денежному штрафу. В Щучині арестованьї за поьише ніе цін владільци магазина и пив- ной Носель и Валеріан Заруба. Нро- мі того за обмьн банкнотов на сере- брянную монету с прибьілью аресто ваньї Гирш Абрамовскій. Всі арестовакньїе вислани в Кар туз-Бзрезу. покупайте се наобходше в русск, коаперативах. мьі отразим нападеніе. Мьі вірим в несокрушимое муже- стьо нашего солдата, вірим в ду ховную мощь нашего Народа, в трі умф правдьі и справедливости. Ві- р»іл в святость діла, за которое бо ретея наш народ. Вірим в вєличіе Польши. Вірим в побіду! Рядом с Арміей, плечо к плечу, в сердечній шем единеніи стоит весь Народ. Дабьі дать вьіражніе зтому єдине нію, чтобм наилучше использовать стремящіяся к сотрудничеству си ли, возникает ВОЕВЩШІй С»ЩЕ< СТВЕННЬІЙ КСМИТЕТ ПОШіЩИ АРМІЙ. Одновременно образуютея комите тьі уіздньїе, городскіе, волостньїе к ражданскіе. Во всіх зтих комите .ах ои'единяюїся усилія обществеї яости, самоуправленія и админист рацій. Круг рйбот уназьівают орга низованньїя Воеводским Комитеток ^іиціи: 1) Пропагандно • просвіти тельная; 2) ію боруьбі с диверсіей; З; ішмсщи военньїм отрядам; 4) Противовоздушной Оборони; 5) Сищественной Опекн; 6) Продовольствія; 7) Здравія и' 8) Сельско - хозяйственная и :осідской помощи. с«нрдца в Польші бьютея од, іим темпом. Мої м,ь понимаем друг руга. Нам не нужно слов. К ділу! Всі —■ организаціи и личности — немедленно являютея сотрудни- іать в подлежащих комитетах. Предсідатель Во&водскаго Коми тета Помощи Армій Виленскій Воєвода (—) Артур Марушевскій Вице - предсідатели: (—) Епнснол Казимір Михалькевич (—) б. Предсідатель Сената Александр Пристор (—) Деп. генерал Люціан Желиговскій ставни толщиною около 5 сангимет<і ров, открьівающіяся внутрь, при че. 1 # они должньї бьіть закупореньї такж' как двери. Внутреннія окна в погреба* лолж.чь» о сіть изнутри забитьі пятисантимет' ровон толщинм досками, засьшангі землей и обложеньї мошками с ііес< ком, чтобьі окна бьілн совершснні закрьітьі. Мішки должньї бмть разміром І 60X30X30 сантиметров. Если стіни погреба или дома гді устраиваетсі убіжище слишком тонки ,их такжі нужно обложить мішками с песком. Ненужншя отверстія нужко заму- ровать кирпичем с цементом. Вентиляція, печньїя трубьі и т. н, если они не закрьіваютея герметичео ки, должньї бмть заткнути мокрьімг гряпками, заліпленьї глиной, а з» гім заклееньї бумагой. Всі щели в печках должньї бьіті гакже старательно з. мазаньї, как уу зано вмше. 40 ніш шиш шоінз чуііеі о ійгожш, (ут Ь«г* іЛіе) ІеіеИ сіегрівх па сИо<о* Ьх N 8КЕК, РЬСНЕК;. А # МАТКОВУ КАМІБМ СІОХУУСН, 2І.Є1РК2БМІАіМУ МАТЄКІ1, о* Ьбіе «тггеіусі* п« сгу |К»(ІА2гусгп«. «гііссіа Ьгіиспа оиЬі)апІв іид ікїоітобС ао оЬвГгиксМ . Рат^еЬі}, Н СІЙ іЛу Ьїйгіе ха рбіпо, о І]« иіул^ас Іхіеві шосхор«(ІпусН „О І І) В О І* 1 ОазесКіе^о, кібге гароЬіе^аіа вготаахепіш к^ааи тосгошедо І іппусЬ пкоеНіжусМ 21а хйгошіа »иЬ5(апс}1 ^аіги«гаіасусИ ог§а* \ігт Огіі )е&гсгс кир рисіеіко гібі ,0 І и В О І" Оа»ес1<іе^о, а р/гскогуаа» >І9 о йойаіпісН вкиїкасЬ (Іііаїаг.іа, хаіесаб ?іігІезг 8»уга хпаіотут ЗровоЬ иіусіа па ■акоЧгапІц • Огу§іпа!пс гіоіа ..ОІІІЯОІ." Тскіе^о' (2 КОСІІІТКІЕМЇ «рг?«]а)й * «к?а<сЗу ат»їесїле 'і .--іЦГ 4 ,?'' ШтМЯ шта п Г ".^ ІАШЬ с ^ р її Л Г Ж С П в Л Шаа1, н ' П Т И Й ЦІШ на 1 МІЗС -~ 9 *?" 3 М -Т 26 3Л - і м -~ 52м - 12 М.-98 3Л.; для П одп. в г. -ВильнЬ І «.-7^5 Ог Рч З М .~21 зл. 50 гр., ' Ц ІМШІИЯ 12 м.—83 Ив гвзету .РУССКОЕ СЛОВО, в Варшаві. Вильно и в проаинціиі на 1 мЬс.—З зл, на 3 міс.—9 на 6 м-Бс.—18 зл., на и міс. 36 зл с певесьілкой и лпстав«пЯ 17 атшио,ую олетт «агцмшкть по адресу. «ївашпіеїме Лгівпшка ..ЙиззкоІ* Ив*/о». №1пв. иі «ІІ.Йїк» 11. Текущій ечет І і. К. О. № 700.185. Всю переписну по д-Ьпам редакцій и контори направлять по адресу. Редактор прммимлеї гам-жв оі 10 н. ЗІ) м, до 11 ч, ЗО * дня, секретар», - от і і до 12 ч. дня ш Рукописи не аозвращаютея и по поводу непринятмл мвтеріалов редакція а переписну не вступает ІГЬНА ОБ'ЯВЛЕНІЙ! н а І стр. (6 столбцов) 40 гр, а текстЬ (6 столбцов) 60 гр„ за текстом (12 столбцов) 15 гр. м 1 миллиметр, шириною • 1 столбец. & &ХАІЦНШСМІЦ, ИіШйСШІ Ц КВ, 14, і, Няіщіешт,

Russkoe Slovo

1939-09-02

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095238141

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095238141/$4

НаІеіпоЯ росгіо«а оріасопа гусгалет И' Ежеднсвная независимгя обшественно-политическая газета ВАРШАВА (С2350РІ5Ш0 С0СІ2ІЄІШЄ „№$$кО]Є 5І0Ш0") В И Л Ь Н О \»агвхаша, пі. г^ойа 6, ш 4, (еі. 2-76-05 Копіо сгекошс Р. К. О. 11)0.185 \Иуй4«піс»«о «Кивзкоіе 8І<то" иііпо т Цтно 15 гр. 1 восиресенье З Понедільник 4 го септября 1999 '«1 № 209 (2327 8'М год иад. ^11 по, иі. №ІІей $ка 11, ш. 14 ІеІ 15-79 УСЛоВІ» -ПОРПИСКИ и об'явле ні* см. иа посігЬан сцянииі го оргшшт Л0.> м «/гі. Іііат). В Лондоні опу бл'^'ована декларація сл'Ьдующ.ио Содсржанія. сили прокламація канцлера Гит дера к нгмецкому народу означает, что Германія обявила войну Поль щі, то на основаній компетентних мсточников слідует установить, что Франція и Великобританія не- преклонно готовьі исполнить всі свои обязательства по отношенію к польскому правительству. Німец кое зкепозе без сомнінія желает ввести правительства Англіи и Францій в заблужденіе. 29 августа іитлер увідомил бри танскаго посла Гендерсона, что на елгдующій день он ожидает в Бер линь пріізда полномочнаго пред- ставителя Польши которьій мог би, на основаній представленнях пол- иомочій , вести переговори о ликви дацш спора. Гитлер указал, что за ато время он надіетея вмработать свои предложенія. Он ожидал, что лольское правительство согласится иа процедуру, которая бьіла навя- зана силой Чехословакіи. Берлин ожидал представителя Варшави, ьо торьій принял би всі гребованїя Германій, хотя их характер не бьіл извістен зараніе польскому правительству. Польское правительство ,вполні понятно, не желало очутиться в •лоль унизительном положеній. Да же лобіжденному не принято навя зьівать условія без того, чтобьі представитали побіжденной стра- ньі не могли би снестись со своим правительством, запрашивая его инструкціи. В такой кратній промежуток вре мени невозможно подробно продис кутировать декларацію германсна- го правительства, которая вводит в заблужденіе. Зато точку зрінія британскаго правительства можно ство вполні правильно поступило, охарактеризирбвать слідующим об отклонив процедуру, ноторую гер разом: Если німецкое правительство било готово искренне разрішить спор путем переговоров, тогда оно не примінило бьі ультимативной процедури, а примінило би проце дуру нормальную, предусмотрін- ную в таких случаях у всіх циви- лизованньїх народов. Должно би ло би указать місто и ерок открьі- тія переговоров. Правительство Великобританія считает, что польское правитель- манское правительство питалось силой навязать ему. Что же касается опубликован- ньіх теперь предложеній то они во- все не били сообщеньї польскому правительству, которов не могло по зтому рішить, находятея ли они в противорічіи с жизненньїми инте- ресами польскаго государства. А відь Германія, в своем письмен- ном обращеніи к англійскому пра вительству, обіщала зти интересм уважать. Смертная казнь в Германій за раепроетраненіе инсетранньї* радіопередач ВАРШАВА. По сообщеніям, полу ченньїм из Берлина, состоялось вче ра засіданіе созданнаго Гитлером военнаго совіта, на котором раз- сматривался вопрос о радіо-переда чах. Германскіе правительственние круги обезпокоеньї тім обстоятель ством, что в посліднее время гер- манское населеніе охотніе всего слушает заграничньїя радіо-переда чи, котория разоблачают перед гер манским населеніем фантическое положеніе вещей в Европі. В связи с зтим германскій воєн ний совіт издал закон,^согласно ко торому слушаніе заграничньїх ра- діо-передач пропаганднаго харак- тера будет строго наказьіваться тю ремньїм заключеніем. За , распро- страненіе же зтих передач публич но грозит впредь смертная казнь. В мотивировкі к зтому закону указьівается, что в настоящее вре мя война ведетея не только при по мощи воєнних сил, но также при помощи пропаганди. По мнінію политнческих кругов зто об'ясняется тім обстоятель- ством, что в Германій распростра- няютея пораженческія настроеніч. Г-н Президент Респубдики назначил Маршала Смиглаго- Рьідза Верховвьім Вождем Польской Армій ВАРШАВА. ПАТ. Г-н Президент Республики профессор Игнатій Мос тицкій, 1-го сентября 1939 года, назначил Маршала Польши, Инспек тора Вооруженних Сил, Здуарда Смигла^о-Ридза Верховним Вож дем. Маршал Польши 3. Смагли- Рндз назначен преемником Президента Республіки ВАРШАВА. ПАТ. Г-н Президент Республики 1-го сентября 1939 го да издал слідующее распоряженіе; На основаній 24-ой статьи Консти туціи Польши, назначаю Маршала Польши Здуарда Смиглаго - Рьідза преемником Президента Республи ки на случай, если пост Президента Польши станет вакантним до заг- ключенія мира. (_) ИГНАТІЙ М0СТИЦК1И Президент Польской Республики Ситка сов> щ лея с иністроя сбороньі ВАРШАВА. Президент литовской республики Сметона, совіщался вче ра с воєнним министром и начала ником генеральнаго штаба. Лондон под знакогл єзоБіньа Дорогч и мехакинескій сіедства сообщенія. Склгдьі масок. 1 еп* фоньї и телеграф. ЛР^ яг і;і. Управленіе ломдонским Всі члени противовоздуиінаго транспортом сообщает, что всі слу- вспоадгательнаго корпуса получиль жащіе #огут разечитьівать на оо> яіе или меніе нормальную діятель ность подземньїх дорог, автобусов и жел. дорог пригороднаго сообщенія яишь до 9 часов утра. Послі зтого, всі Ііути сообщенія будут предостав лени в распоряженіе адмгінистра- ти'ньїх учрежденій для евакуацій городского населенія. Муниципали- тет Лондона обращаетея с призьівом к населен., предлагя воздержаться от пользованія механическими еред ствами сообщенія. Лишь в самом зкетренном случаі, — говоритея в еоззваніи. — сознательньїй англи- чанин должен садиться в автобус. Министерство сообщенія опубли- ковало приназ, согласно которому, жители Англіи не иміют права за пасаться продуктами больше чім на одну неділю. В приказі подчерки- ваетея, что зто распоряженіе не означает недохватки в пищевьіх про дуктах, а визвано лишь необходи- ностью бороться со спекуляціей м с перебоями в доставні продоволь ршшрнженіе явиться В МіСТНЬіЯ административньїя бюро. инладь> противогазов открьітьі и распреділе ніе масок происходит в массоьом раз мірі. В ускоренном порядні населе ніе Лондона и пригородов получаеі бронированншя газоубіжища. Всім іі ^омьішлєнньім и торговим предпрі ятіям разосланьї инструкціи, как нужно вести себя в случаі возник- новенїя войньі. По распоряженію военнаго м-ва, работьі по устройству траншей и га зоубіжищ доведень) до висшей сте пени напряженія. Тьісячи добро- вольцев и платних рабочих лихо- радочно трудятея при світі факе лов и прожекторов. Сегодня ночью Лондон не спит. Пожарньїя бригади Лондона и всіх главних городов приведеш в состояніе боевой тревоги. В по- мощь им призвани добровольньїя дружини вспомогательнаго корпу са. Открити летучія станцій, на которьіх дежурят пожарние и сани таоьі. По распоряженію м-ва., сообще- Зйщита интересов польсии^ гражддн в Германій Защиту интересов французеких граждан в Германій, в случаі лик- нако, что в Клайпеді и Кенигсбер- гі шведских консульств ніт. швед- ское правительство обратилось к і Ш й Ш і ІЯ іі Я і І іііііі нія, запрещени полети \ гранцан- видаціи французекаго дкпломатиче ских азропланов во всей восійч- с«аго представнтельства, берут на ной части Англіи. Особв'нно стро- ' гія запрещенія опубликовани б Инвенгордон, Скапа-Флоу, Плиму- гі и Портсмуті- Департамент почт и телеграфов прекратил междуна- родное телефонное сообщеніе. От- правна иногородних телеграми ог- раничена, а международное теле- графное сообщеніе сведено до ми- нимума. Каждая телеграмма долж на бить подписана полньїм именем и адресом отправителя. Текст теле грами должен бьіть составлен на ясном и понятнои англійском или французеком язьїкі. Отправка теле грамм производитея за риск отпра вителя. Шифр недопустим. Пользо ваніе телеграфним адресом запре- щено и отньїні всі телеграммм дол жньї адресоваться на полное наи- менозаніе фирмьі или предпріятія. Радіо-любителям и чинам резерва территоріальной армій запрещено пользсваться експериментальними радіо-пріемнинами. правительству Латвіи с просьбой, чтобьі зти обязанности вьіполняли в зтих городах латвійскія консульст ва. сесія дипломатическія представи- Латвія зто предложеніе приняла. тельства Соед. Штатов. і Интерееьі германских граждан в Интересьі польских граждан бу- Польші берут под свою защиту гол дут защшцать шведскія консульск. ландскія дипломатическія предста- представительства. В виду того, од вительства, Кто будет защтцать интересм англійских граждан в Германій, неизвістно. зве з 1 Км |ї- ДОКТОР МЕДИЦИН Ь1 профессор Варшавской Консерваторій композитор Внтольд Малишевскій 17-го іюля скончался в Ріазесгпо (под Варшавой) и там же на ргЬст- ном клаибищ-Ь похоронен. В воскрес^нье 3-го сентября в 12 час. посл'Ь обідни в Ви- ленском КафедрапьнОіЧ Собо будет отслужена панихида, о чем с глубокой скорбью изв-Ьщает ДРУГ, по порученію б. воспитанников Тиф,,исск І ( имназіи. Ллвія, Злвйія и Догів І'ЙІІІЛЙ нейтралітет ВАРШАВА. Латвія, Зстонія и Да нія, в связи с началом німецкой, нсснроьоцироааннои, агрессїи на Польшу, об'явили строгій нейтрали тет. В Даній состоялось вчера засіда ніе парламента, на котором предсі датель палати Сгаунинг еділал за- явленіе о нейтралитеті. шііиі іігмгіі Благодаря вліянію келія, солома лучшс растст и діілаетея кр%пче» иищьииразовательньїй І уманистическій Лицей и Ьилекская Сусгнья Общественнья іи»назія ИМ. А. С. ЛУШПИНА С ПОЛНЬІМИ ПРАВАМИ ПРАВИТЕЛЬСТВЕН. ГИМНАЗІЙ. прієм прошеній о посіупленіи во всЬ классьі і имназіи и Лицея— а канцелярій [имназіи по вторникам и пяїницам, а с 16 августа — еже- цневні • от 1о до 14-ій час Осенніе пріемньїс зкзаменьї во всЬ классьі— 1-го сентября в а ч утра, І іоступающіе в ;>ицей представляют свид^тельство об окончаніи 4-х классов полноправньїх г имназіи. іілата за ооучеаі*: от і50 до 40<І вд. в год с раа- ерочкою ііа десять м вся.^ев (оо-м'Ьсячно). при Гимназіи и лице'Ь имістея интернаї для мальчиков с плато»' 45 зл. в м-Ьсяц лс полное содержаніе и для ц-Ьвочек при Ьил. Р. О ві— іс платою оі го зл. . іедостаточньїе учащісся пользуютея льготами и поддержкою Ио- иигельскаго і\Оііитста и О-ва. почшвьіи адрес: Л ііпи, иі. ОзіюЬгашака 2У, иіиша^иш А. РиьгКіпа Русская начальная Школа Сусскаго Благотворитепьнаю О-ві в і аршаві Прієм учеников во всі классьі. В І-ьій класе принима- ютея д-Ьти 6 і /, Л"Ь т. 1ІРИГААШАЮТСЯ ДВА ПЕДАГОГА в І и Ш ялами. Канцелярія Школи открьіта ежедневно от 5 до 7 ч. веч. ул. Медовая № 6, кв. 1. Правлевіе. Нашичесній иостйл в польтї поддержит всімк мьреми борьбу е агрессіром внутренняя Монголія-под китайскит Б^евтская Рувзкая Гімназія, Л и цей и Начальная Школа Иусскаго &л«гиівО(»йі«пьнаго и-в«. ВСТУ. і. .ТЕЛЬНЬІЕ ЗКЗЯМЕНЬІ во всі классьі Гимназіи, Лицея и НачіЛьной ііікомьі — 4 сенгя&ря в 9 часов угра. ЗМНлТІА Н і НУІСЯ в ерок, которьій будет указан /»іинистер ством пароднаго Прось^щ нія. Нйцосіаточньїе учащіеся пользуюгея льготами и поддержкою Ро- дитсльскаго омитста и илаготаорит льн. ги О-ва. К целярія оікрьіта ежедневно . ь ч <і ут^а до 2 час. дня. иочі^вьій адрес: Вгхезс п/В, иі. ІЛи^а 11, Оітпаг. Кі зуізкіе. 1 имназіи и Лицея. Ьа»і>дьіиающш иачалін і Ш холой. (.УВЕРЕН ТОКІО. Аг-ву Домеи сообщают из Калгана ,что автономний лрави тельства Чахара, Сівернаго Шан си и Внутренней Монголія пришли к соглашенію создать монгольскую автономную федерацію. Глава пра вительства Внутренней Монголіи принц Теванг становится президен ИТЕТОМ том новаго государства. -Суверен ная власть во Внутренней Монго ліи будет прииадлежать будущему центральному китайскому прави тельству, а монгольское правитель ство будет пользоваться широкой автономіей. Новое оольшое сражгн'е на еврегу р. Халки •і ТОКІО. Штаб японской квантунг ской армій сообщает о большом сраженіи у Норорьі и Балгачарских гор на правом берегу ріки Халки. В сраженіи принимают участіе со- вітскія и монгольскія войска око- ло 15.000 человік. Они проникли на манчжурскую территорію на 14 ВАРШАВА. Президент Республи ки, профессор Игнатій Мостицкій получил сегодня письмо от главьі католическаго костела в Польші, кардинала Глонда, которьій пишет, что иатолическій костел возносит молитвьі к Богу о дарованій поиі- дьі нашему оружію в исторической оорьЬі с агрессором. гіатолическій костел всіми нахо- дящимися в его раслоряженіи еред ствами под держи г всеціло оиоим- ньія усилія Польскаго Народа. Оьщее ЗаіЄПгЄб!Є ВС к Ги|)иДиВ В ГбрРійпій ВАРШАВА. Со вчерашняго дня в Германій издано распоряженіе о затемненій всьх германских горо- дов. Вчера ночью всі германскіе го- рода, в особенности же города, рас положенньїе вдоль восточной и за пади ой границм ,бьіли полностью затемненьї. Населеніе встрітило зто распо ряженіе с чувством тревоги, видя километров. Манчжурская артил- лерія и японская піхота сегодня утром йачали контр-наступленіе. в атом доказательство того, что на селеніе может ожидать ежеминут- но массовьіх налетов французеких и англійских самолетов. ВОЗДїШЛйЄЗ Г;)0ДгТ8 Ь- пЬ;Є ширьі щ Лондо ном ЛОНДОН. В Лондоні заявлено, что в теченіе круглих суток будуі установлени дежурства на зенит- них батареях вонруг Лондона н ко мандах воздушних заградительньц шаров. В случаі необходимости, шарм смогут подняться в воздух в кратчаишй ерок. V А. ^ і і

Russkoe Slovo

1939-09-04

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095238140

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095238140/$1

♦ ^ юа 2 № 209 Заявлбніе правительства Польши Заявленіе польснаго посла в к о в н -& ВАРШАВА. (ПАТ). В связи со вчерашним сообщеніем німецкаго правительства, переданньїм німєц- ким радіофоном около 11 часов ве чера около 31-го августа, в кото- ром германсков правительство в ультимативной формі домогалось присоединенія Гдаонсна и трех чет вертей Поморскаго воєводства к Рейху, требуя на то согласія спе ціальна™ делегата Польши, — на- до признать слЬдующее: согласно заявленій) Польснаго Правительст ва от 31 августа 1931 года, Прави тельство Польши виразило англій- сному правительству согласіе на его желаніе посредничать с цілью веденія переговоров с германсним V-і;;і>..ьством, £збьі избіжать *.йньі. Зто заявленіе бьшо вчера іч. їм вручено ПОЛЬСКіШ послом Липєкіш миннстру Риб 1 Оентрппу. - І о т г;а ато. германскоз пра- •»ИТЬТ с е> > опублшшло извіст- ное уже офицігльноз сооцщеніе, П|. о Я условія, при С0и/і(йгісНІИ Ки ї х могли бьі вестись подоб- Ние переговори, а дг;?,іп часами бьі агрессивньїх дійствіях Польши на территоріи Рейха, является дока занной и несоставляющей сомнінія ложью. Польша всегда виражала готов- ность разрішенія спорньїх поль- ско - германских вопросов путей посредничества. В данном случаі, необходимо при помнить, согласіе Польши на пред ломеніе США, на иоторое президент Рузвельт не получил отвіта. В то же время необходимо также при- ломнить и об обращеніях бельгій- скдаго короля и голландской короле ви, а также призьів Римскаго Па пи. На всі ати обращенія прави тельство Польши дало отвіт вьідер жанньїй в позитивной формі. Совершенно очевидно, что бла- годаря отсутствію отвіта со сторо ньі Германій на предложеніе, сді- ланное польскнм послом в Берлині, для Польши стали невозможньїми переговори с Германіей и, при том, в подобной формі. ное германское сообщеніе опреділи ло, как переход германских войск полдекой границьі на всем ея про тягненій, — является доказательс* во» того, что Германія является аг рессором и, при том, агрессором не ] считающимся ки с чім. Доказательством зтого является ВАРШАВА. (ПАТ). Польское Те- лєграфное агентство офіціально со общает, что польскій посол в Ков но получил распоряженіе от поль- скаго правительства, заявить литов скому правительству о том, что Польша признает нейтралитет Лит* вьі. Сов-Ьщаніе американскаго правительства САШИНГТОН. (ПАТ). Президент |байвровать гражданскаго насале- ХОТЯ би ТО обстоятельство, ЧТО, Рузвельт, ПО полученію ИЗВІСТІЯ 0 ! нія. вопрєки заявленій) канцлера Гитле напаленій Германій на Польшу, і йогда будет назначено засіданіе ра о том, что подвергнутьі будут бом у В ьдомил по телефону государствен Необходимо признать, что вслід. бардировкі исключительно военние наг0 секретаря Гулля и Уоллеса, ствіе подобнвго хода польско • гер : об'єкти, германскіе самолети сбра і КОТО п Ь!Є отправились немедлзнно в манских переговоров, а также ці-' сьшали бомби на міста скопленія 1 государственний департамент, гді лаго ряда случаев агрессіи на тер мирнаго населенія. риторіи Польши, ноторью сфиціаль' .пижа начало военньїя дійствія ^_ща момента : Ь-шеупамннутьія условія, о КОнГ рух правительство Польши узнало лишь послі появленія сообщенія гермсінскаго правительства, не ка- сались, как извістно, нормирова- ванія польско - кбмецких сообще- иій, но бьши вьідержаньї в формі ультиматуме и являлись ярко вьі- раженньїм покушенієм на неот'ем- лемьія права Польши. Ни одно правительство не могло бьі принять подобних условій. Хотя зти условія не бьши изві- стньї правительству Польши, одна- ко, они носили характер ультима туме и. по существу, являлись ци- нично придуманньїми предлогами, цілью когорьіх бьіла агрессія по отношенію к Польші. Агрессивньш ді: стеія начались вчера. Заявле ніе канцлера іиіпсра сділаиное в его виступленій в Рейхсіагі о яко Огаїшіе нпншшеля к слушніш призванньї м в армію Союз купцов и промьішленников в Бильні сообщает об отношеніи нанимателя в служащим призвап- ним на воєнную службу. В зтом вопросі СЛ'ІІДуеі ОТМІТИТЬ а) воирис оо аннулированш дого вори о наймі, б) воіірос о возиагражденіи. Что касается перваго пункта, то пункт 134 закона о воинской повинности гласит, что хозяин пред ! нят обратно на службу, но если жащаго во время призьіва на воєн ную службу. Вто правило касается как служа- щих умственнаго труда, так и ^>и- зических рабочих, однако, лишь тіх, которме проработали в преднрі ятін без перерьіва не меніе 6-ти МІСЯЦЄВ. ІлЗ приведеннаго вьіше слідует, что служащій фирмьі по окончаніи военной службьі должен бнть при- государственнми департамент, состоялось совіщаніе. на котором приняли участіе всі члени прави тельства. Во время атого совіщанія Гулль нісколько раз телефонировал в аме риканскія посольства в Парижі и Лондоні. Первое постановлене било обра- щено к Гитлеру с просьбой не бом- конгресса, пока ьще неизеістно. ебріїшіе президента Рузвельта ВАШИНГТОН. (ПАТ). Президент Рузвельт обратился по телеграфу к Францій, Великобританію Италіи, Германій и Польші с призьшом не бомбардировать мирное населеніе. Президент Рузвельт просил о не- медленном отвіті. пріятія не имііет права уволить слу служащій в теченіе 2 -х неділь по- на жаловапье. елі освобожденія от военной служ би не явилея в предпріятіе, ои те- ряет право на поступленіе на пре жнее місто. Работники умственнаго труда, в случаі призьіва на доподнитель- ньія упражненія. сохраняют право : на вознагражденіе в теченіе трех місяцев. В случаі призьіва на діійстви- тельную воєнную службу, работни ки умственнаго труда теряюг право Турецкая армія „Акціоне Колоніале" сообщает слїдующія свідінія о военной орга низаціи їурціи. Туредкое государство должно оборонять 2.418 клм. сухопутних и 3.455 ялм. морских границ. Сог ласно ст. 40 конституцій, верховное командованіе вооруженпьіми сила ми принадлежит президенту респуб лики; в мирное время оно осуще- Англійскій король подписал приказ о мобилизаціи Лондон. (Пат). Король подписал приказ о всеобщей мобилизаціи ар мій и авіацій, а также распоряже ніе равнозначущее приказу о всеоб щей мобилизаціи флота. Кромі то го король подписал маніфест в свя зи с чрезвьічайньїм положеніем. З йдете брйіанснога коб иеті министргв Лондон. (Пат). Засіданіе кабине та закончено. На засіданіи присут сокрасцемів резервов японєкой армій В бельгійской „Вуа дю Ііепль" опуолиішвана статья, в которой при водятея данньїя о сокращенш резер вов японской армій. — Б конці 1У38 года, — пишет газета, — Японія, не сумів осу- ществить „молніеносную добіду" над ііитаем, вьін^ждена оьіла увели чить свою армію в Китаї до 1 500.000 чедов'Ьк. Увеличеніе чи- сленнаго состава яішнекой армій дат. би вслідотвіе плохого состоянія здоровья. В 1925 году из каждой шеячи рекрутов 255 бмли призпа- ньі негодпшми для зачисленія в ар мію, а в 1936 году зта цифра до- стигает уже 450 — 460. КромЬ того, ереди молодих сол дат все учащаютея случам дезер тирства, симудяцш болізни. Нерід- ки также случаи самоубійства сол- продолжаетея до настоящаго в^ ме ни. Мижио с увііренностью ска^ахь, что она достигает теперь 2 милліо- еов человік. Цродоллсительная война с Кита єм не только ослабляет финансьі и економику Ліюнш, но с каждьім днем сокращает ея человїческіе ре вервьі. Извістно, что с начала вой- ньі с Китаєм цотери японской армій убитими составляют нісколько сот тисяч человік. І другий сюроньї, 9КОНОМИЧЄСКІЯ в битовия условія японских раоо- чих с каждьш годом ухудшаютея, и все большее число молодих рекру тов освобождается от военной слу® В теченіе послідшіх ніскольких місяцев японскія власти нрішииа- ют зкетренньїя міри для подготов- ки женщин, котория должіш будут замінить отозваших в армію муж чин в различних отраслях промьіш- денности, раоотающей на армію. Японія намїрена поіюлняхь свою армію за ечет населенія колоній (Корея, Формоза, Манчжурія). Одна ко, онит ноказал, что зти войска оказались ненадежннми. Жители колоній, а также оккунированішх Ірайонов Китая, мобилизованньїе в 'японскую армію, часто нереходяг І на сторону китайской армій или к 'китайским партизанам. ствовали вьісшіе члени правитель ства. Парламент соберется в 18 ча сов, чтобьі вьіслушать заявленіе правительств. Члени парламенте іудут ознакомленьї с содержаніем перепкеки между Великобританіей и Германіей за послідніе дни. Норреспонденція зта будет опуб- ликована в формі „Білой книги". Зосїдоме ЙГОЛЬЯ С ОГі совіти миштров Рш, (Пат). Итальянскій совіт лзинистров соберется на чрезвьічай ное засіданіе в 15 часов. ІШщврія мобш- ПЄТСЯ Берн. (Пат). В Швейцаріи об 'яв лена всеобщая мобилизаціи. ІІОЛЬСКІИ ПОСОЛ у ЛОРДІ) Галіг.ф кса ЛОНДОН. (ПАТ). Согласно сообще нію Рейтера, польскій посол в Лон доні посітил лорда Галифакса и поинформировал его о германской агргссіи, предвиденной в англо- польском союзі. Общая мобилизаціи в Авгліи ЛОНДОН. (ПАТ). Военное мини- Іофицерьі регулярной армій, офице- стерство об'явило о всеобщей моби- рьі резерва, милиціи и всі рядо- лизаціи. Мобилизаціи подлежат всі ' вьіе территоріальной армій. Похвала Верховнаго вождя г^рнизону Вестерппятте зил всі німецкія атаки, предприня тьія в теченіе вчерашняго дня > про явив при атом большое мужество, патріотизм и военное искусство. ВАРШАВА. ПАТ. Главнокоманду ющій Смигльїй-Рьідз об'явил свою благодарность героическому гарни- зону Вестегплятте, которьій отра- Польсиая зениіная артиллерія ебила 4 агроплана Вс го ебито 20 вражесних сам ^летов ВАРШАВА. ПАТ. Сегодня утром польская зенитная артиллерія еби ла вблизи Пултуска 2 германских аз роплана. Самолети сгоріли и летчики взя тьі в плін. Вблизи Ивонича также сбитьі два азроплана, успівших сбросить на одну из деревень 4 бомби. Польскісі посол ПОКИНУЛ ВАРШАВА. ПАТ. Германскія вой ска и авіація виступили с агрессиЕ ними дійствіями на всем протяже- ніи польско - германсной граници. В своем виступленій в Рейхстагі, канцлер Гитлер заявил, что он намі рен продолжать военньїя дійствія. польскій народ, согласно віковой традицій, готов к войні. Посол Липскій получил приказ покинуть Берлин. Точно также, по- віренньїй в ділах германскаго по сольства в Варшаві от имени свое- го правительства потребовал паспор тов. БЕРЛИНІ Таким образом, положеніе нуж- і но считать йіясн^нньїм и установ ленням. З.яшгіг омерккак" сшга консул ьства ВАРШАВА. (ПАТ). К свідінію американских граждан: /шариканскіе граждане желаю- щіе виіхать из Ііольши и нахоня- іціеся в затруйнительном положе ній, должньї оцратиться в американ ское консульство в Бресті н-ьу- гом, гді им будет вказана помощь. ствляется начальником генеральна го штаба, а в военное время —глав нокомандующим, которий назнача- етея президентом, по предложшію совіта министров.' Министерство оборони распадается на три отці- ла: армій, флота и авіацій. Гене ральний штаб отвітствєнен непос- редственно перед нредсідателем со віта министров. Верховний воєн ний совіт иміет совіщательния гі ііікціи в вопросах снабжеии;, л>- іаііИзацш и вооружеяія. Іерриторія республіки рагдблз- пй на 10 воєнних округо По родам оружія, войска распре- діляютея слідующим образом: Піхота !• 60 регулярних полков н 6 полков горной піхоти. Кавалерія: 27 полков 4-вскадрон наго состава. Артиллерія: 9 армейских тяже- лих бригад, 18 полевнх, 7 кріпо- стних бригад, 16 зенитних бата рей и 3 моторних бригади. Авіація: 3 зскадрильи разнаго состава, с общим числом 370 са мо летов. Инженерния войска: 9 батальо- нов 3-ротнаго состава и 4 кріпосх них батальона. Кромі того, турецкая армія имі ет 9 багальонов связи и 1 часть легких танков. Организовани так же по воєнному образцу: погранич- ная стража (10.000 чел.),лісная стража (3 полка и 2 особна роти) и жандармерія (40.000 человік, є 3.000 офицеров). Набор в армію производитея на основаній всеоб щей воинской повинносїи, охвати- ^ающей возрастм от 21 года до 46 літ. Срок дійствительной служби: подтора года в ніхогі, два года в технических войсках и в авіація, два с половиной года в жандарме рій и пограничной стражі, и три го да во флоті, Сухопутная армія насчитиваег 20.000 офицеров, 10.000 уптер- офицеров, 100.000 обученних бой- н-.'іі И и4.000 находящихся в обучв ній. Личний состав авіацій, считая і [уаЛгдсШСііііХ СЛуЖііЩЙХ И уЧбНИКОІЗ, достигает 8.363 человік. Военно- морской флот иміет 1.300 офице ров, 1.100 унтер - офицеров сверх- ерочной служби и 7.500 чинов аки пажа. ЬЗ ст опалюй □ кзшзезтгш) . ),'ОШЛ(Г-Я ВОИНої дЯОЬІЇйЯ ИСТОр^ЧвСКаЯ Ронь Россіи В ПрОШЛОЙ ВОИпЬа БцрЬОа ПкіїЬШИ і'Л \ПроВЄДйИвОСТЬ п «»раао Тепера когда весь мір давно го раненно своего господства, как и говьіи к ужасной воині, уже вспьіх в настоящее время. нувшеи на Рїоежах Польши, за- Дійствительность показала, что нят только новой воиной, мьісль об расчетьі германснаго генерапьнаго рч.Щй£ іоя невольно к недалепому штаоа окаа^лись ошибочними. прашлому, когда воєнная іроза не Но через 20 літ, почувствовав водною прокаталась по себя опнть сильной, осооенно пас 1*,.^ И принесла миллюньї ль «завоеваНіН» двух государств челоабчеилих жертв. Ьсякій, коиу-оез вьістрьла, при лшролюоиво - пришлись принимаїь учлсие в уступчивой политикі западньїх зїои челов ьческой бойні, кто держав, искренно жєлающих ми- х^іь в качествть свидьтеля ■ совре ра, і ерман.я очитает :.едопустимьім ;> л, .:н.<«а Оьіл знайом с ужасаяи что рьщарспій дух сосіднеи Лольши ьл,.ньі только по газетним статьям стоит на пути к дальнійшим завое- пи осі)»щ.адьньш сообщеніям шта- ваншм. 6 ой , ни за что не захочет повторе ьевозможно, конечно, гадат^, 1!:Я іТИХ ужасев і'.инечно, оараевсьій вьістріл, нельзя пророчествова-і. — но бить увьренньїм, что но'&ая вой на не кончитея новьім Версалем. оказавинися в Ш4 году жмоеред Есди <<но8ь(Й Ве т0 !>ТкР і-! У кі ля ППкГЬІПМ йЛЙНЬІ. Нб КЬІЗ- л * СТЬЕННЬІАІ поводом воикьі, не ВЬІЗ вал гіьі зтой міровой бойни, если Оьі г:е бьіло других, настоящих Пр».Ч»іН, неудержимо вленших Ев- рііП у н вооруженнііму КОНфЛИКТу. ои не пизьолит побіжденньїм так скоро оправиться и окріпнуть! Ис ОУьІЧНО ниного ничему не учит — но бьівают иснлюченія: Герма нія наглядно показала, что невов- 1 о ь 19 і 4 і оду, на ті ло 6 і їло можно повторять ошибки прошлаго, все Тс С Ос-?ір,ІнЦИПМі>Є 'Лролш- и оні, конечо, повторень! не будут. н.е юр С і <л а и«леріализма к за Говорят — єсть истиньї, ното- всо^-и і' ■, н захватам, к распрсст рьія надлежит постоянно вспо- минать. Напоминать о них — долг каждаго, кто умьет отличать ложь от правди. Особенно часто заоьіва ютея истиньї историческія. Однано, из таких истин, котория забьівают- ся даже нами, русскими людьми — является степень участія и роль Россіи в бьівшей міровой войні. В ньінішнем году исполнилось 25 літ со дня начала воєнних дійствій в Европі. Всі-ли мьі, русекіе, знаєм правду о роли Россіи в атой вой ні? Ошибочному, искаженному пред- ставленію о роли русской армій и русснаго народа в зтом странном столиновеніи народов особенно бла- гопр;ятствует то обстоятельство, что по окончаніи войньї в Россіи не могла бить проведена правильная, планомірная демобилизація, ибо разразилась страшная внутренняя катастрофа, а за нею окрещенньїй правильним именем похабний Брест-Литовскій мир. А за ним — качалась такая-же страшная, сти хійная революція, в огні которой сгоріли величайшія моральньїя цін . ности... і Но Россія, старая императорская Россія честно и доблестно исполни- ла свой долг перед союзниками. Она сражалась, посилала на смерть сво их сьшов, иногда — почти безоруж них, без патронов и снарядов, но слово своє одержала: союзников не бросила, хитроумньїх совітов усту пить и бить благоразумньїми или че го-либо в атом роді, им не давала, не думала не только о Каноссі, но даже... о Мюнхені. Но зто забито. Ни «велинія демо кратіи Запада», ни даже Балканскія государства — за иснлюченіем, ло жалуй, одной Югославіи — не хо- тят знать ни заслуг Россіи в войні, ни понесенних ею жертв. Старая, императорская Россія ве ла войну три года. До 1917 года, когда началась революція и без смертний отнині «Приказ ном. 1» А. И. Гучкова разрушил боеспособ- ность русской армій, Россіей било взято трофеев: 2.200.000 плін- них (Франція взяла 160.000, Ан глія 90.000, Италія 110.000), и Я850 орудій (Франція взяла 900 Англія 450, Италія 150). Я не пишу спеціальной военной статьи, могущеи Оить интересной лишь воєнним спеціалистам, а по тому не буду передружать изложе- ніями ни сснлкаши, ни цифрами, но пользуясь данньїми, в блестящей статьь ген. і еруа в ном. 240-241 «Часового» — «отратепя альтруиз ма», приведу кое-каніе виводи гене рала - просрессора. Мриведя цьлую таблицу, харак- теризушщую цикли переоросок гер манених ьойск с одного франта на другой, генерал Б. В. і еруа прихо- дит к виводу, что германцьі в пе ріод самих оольших перевизок на ьОСЇОЧНЬІЙ, русскій фронт (и при- том, наиболі&е испитанних) воиск, усиливших число дивизій на зтом фронті на 63, ослабили свой запад- ньій, т. е. англо - французок, фронт на 400-450.000 бойцов. Зто отно- сится к 1914 году. В слідующем го ду центр тяжести группировки гер манских сил бил перенесен с запа да на восток... Интересная статья ген. Геруа нончаетея словами: «Наши союзни ки считали русскій фронт вспомога тельньїм. Они ,однако, не дооціни вали важность зтого «вспоможе- нія», залаздьівали с укр&пленіем технической мощи Россіи и не СТ'ВС нялись истощать ея сили и челові чесній матеріал. Один Нитченер, на конец, возстал против зтой форму льі — но било уже поздно, а сам Нитченер погиб». Но годи идут — все покриваю- щее время оказьіваетея очень без- страстньїм и справедливим — и че рез 25 літ можно возстановить под линную картину воєнних собитій того, уже отдаленнаго от нас на чет верть віка времени. Теперь, когда на гракицах Поль- ской Республики начались военнмя дійствія — причем нападающей стороною оказалась та-же самая Германія, ми, русскіе граждане Польской Республики, должньї сли ваясь душою и сердцем с поляками, наповнить о заслугах и подлинной роли Россіи в прошлой великой вой ні. М. И. ЧЕРНЯВСНІЙ

Russkoe Slovo

1939-09-04

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095238140

https://www.europeana.eu/item/9200357/BibliographicResource_3000095238140/$2