Datasets:

nyuuzyou

/

gdz4you

like 0

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6ba/5c3f072fa90747d4abcf45a8c5678ad6.jpeg", "content": "Генріх Белль(1917-1985)Ми, письменники, народжені для того, щоб втручатися…Г.Белль" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6bb/b24612e8d39d2f98b402a5b929d48bf3.jpeg", "content": "Місто Кельн – батьківщина Белля, культурний центр Німеччини – після взяття радянською армією" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6bc/93e6d45219ef5e228a44fdca752b3638.jpeg", "content": "Генріх Белль у роки ІІ Світової війни" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6bd/3df1d4af23194c88c89fc1b027597ddd.jpeg", "content": "Виховання молоді у нацистській Німеччині" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6be/c1c69d871df1d934b8d7ac515b0a454b.jpeg", "content": "Виховання молоді у нацистській Німеччині" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6bf/cc952708879cdb9336eef72e6e97da6b.jpeg", "content": "Німецькі солдати" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6c0/7442f0f24f879ba6fbcebc18ef465628.jpeg", "content": "Культ особистості Гітлера у Німеччині" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6c1/4981d32ce2565056b1eb9c73f2815179.jpeg", "content": "Оповідання “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”- Для чого, на вашу думку, Белль відправляє свого героя в його школу?" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6c2/0f7dc3174a22a71210452d6aeebdb6e7.jpeg", "content": "- Чому в творі виникає образ Спарти?" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6c3/0595519bdbc43aba7193946eccccfe0b.jpeg", "content": "Спарта" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6c4/7982b06819f3d2c34af63b63aba3e71f.jpeg", "content": "Уявіть німецьку гімназію, де коридори прикрашені портретами полководців.- Які почуття та думки могли виникати в учнів?" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6c5/17d1e87de00c429ed1956df55007ba8f.jpeg", "content": "Серед картин на стінах – зображення Медеї, що вбиває своїх дітей" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6c6/78c8aa3484d8e21ad21eda5e2624b026.jpeg", "content": "“Медея” Ежена ДелакруаЯк ви вважаєте, які риси виховували у молоді такі картини?Яке символічне значення має зображення Медеї в оповіданні?" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6c7/32dba71ad0b46db2349a85fa0eeb80f5.jpeg", "content": "- У чому, на вашу думку, полягає символіка образу хреста в оповіданні?" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6c8/0c1cd7fc416d405df04b0e76f2c39765.jpeg", "content": "Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту,повідай там, що ми всі полягли тут,бо так звелів нам закон.Симонід Кеоський.ЕпітафіяПодорожній, колити прийдеш у Спа…" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6c9/64a8acd471b60185f5e0c7be21a7850a.jpeg", "content": "МАРКЕС Габріель ҐАРСІЯ (1928) – колумбійський письменник і журналіст. Народився в містечку Аракатака (Колумбія). Тепер живе в Мехіко (Мексика)." }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6ca/1a22f0ef3aec25d1cb15d26895d13b88.jpeg", "content": "Автор повісті «Полковникові ніхто не пише» (1958), романів «Осінь патріарха» (1975), «Кохання під час холерик (1985), «Спогади про моїх сумних повій» (2004) та ін. У романі-епопеї «Сто років самотності» (1967) використав фольклорно-міфологічні мотиви й створив світ, історія якого осмислена як метафора розвитку всього людства. Лауреат Нобелівської премії (1982)." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6cb/dc1ac31dc1f46fd8cd87dd19879fc009.jpeg", "content": "Я - реаліст, тому що вірю,що в Латинській Америці всеможливо, все реально ...Г.Г. Маркес" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6cc/a8fcf4731071beb12a485f200246e040.jpeg", "content": "Ґабріє́ль Хосе́ де ла Конкордія Ґарсі́я Ма́ркес (повне ім'я: ісп. Gabriel José de la Concordia García Márquez, шанувальники доброзичливо називають його Ґабо— колумбійський письменник-прозаїк, журналіст, видавець і політичний діяч; лауреат Нобелівської премії з літератури 1982 року. Представник літературного напрямку «магічного реалізму».Народився в місті Аракатака, провінція Магдалена, Колумбія, жив в Мехіко і Європі, тепер переважно живе в Мехіко.У дитинстві виховувався батьками матері. Саме вони познайомили майбутьного письменника з мовними особливостями, що в подальшому стали важливою частиною його творчості.В 1940 році, в 12-річному віці, Ґабрієль отримав стипендію і почав навчання в єзуїтському коледжі містечка Сіпакіра, що в 30 км на північ від Боготи. В 1946 році вступив в Національний університет Боготи на юридичний факультет.Дом в Аракатаке, где родился ГабоРодители в юности и маленький ГабитоРодители Габо - Луиза Маркес и Габриэль Элихио Гарсиа" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6cd/4ceb031dd299313493c0aa61cd28ebd2.jpeg", "content": "З 1954 року Маркес працює в газеті «Ель Еспектадор», публікуючи невеличкі статті і рецензії на фільми. Як коррекспондент цієї газети працює в Італії, Польщі, Франції, Венесуелі та США. У 1958 одружується з Мерседес Барча (у них народилось двоє синів).В цей час Маркес пише оповідання і кіносценарії. У 1961 році видає повість «Полковнику ніхто не пише» ,у 1966 році — роман «Лиха година».Світове визнання йому приніс роман «Сто років самотності» 1967.Габо с женой на улицах Боготы (1967)Габо с женой Мерседес и сыном Гонсало (Париж, 1982)" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6ce/0c08c23ea83c7b9a19f712738a76d990.jpeg", "content": "У 1982 році Маркесу присуджено Нобелівську премію з літератури: «за романи і оповідання, в яких фантазія і реалізм, поєднані в світі уяви, що відзеркалює життя і конфлікти цілого континенту».У 1989 році у письменника виявили ракову пухлину в легенях, яка, ймовірно, розвинулась через його звичку курити під час роботи. Після операції 1992 року розвиток пухлини призупинився. Медичне обстеження у 1999 році виявило в нього іншу форму раку — лімфому. Йому довелося двічі оперуватися в США і Мексиці.2002 року вийшла друком перша книга з запланованої біографічної трилогії — «Жити, щоб розповісти про життя», що стала бестселером в іспаномовному світі.В серпні 2004 року Маркес продав права на екранізацію свого роману «Кохання під час холери» голівудськії кінокомпанії «Stone Village Pictures». Бюджет кінострічки склав 40 млн. доларів США. Фільмування проходило в 2006 році в Картахені, що на карибському узбережжі Колумбії.Гарсиа Маркес с Нобелевской наградой в руках (1982" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6cf/a06ec63ee3eefe291998d4f3d1dd6bfe.jpeg", "content": "Найяскравішим твором відомого латиноамериканського письменника Габріеля Гарсіа Маркеса став його роман «Сто років самотності». У ньому розповідається про історію маленького містечка Макондо і родину Буендіа, що його заснувала. Автор у символічній формі відтворює історію Колумбії з другої половини XIX ст. до 30-х років XX ст. У структурі роману можна виявити мотиви, які стають провідними на всіх його рівнях і складають основу твору. Мотив самотності є в житті кожного представника роду Буендіа. Вони відрізнялись від інших людей самотнім виглядом, з яким з'являлись на світ. Це почуття відображається у крейдяному колі, яке малюють навколо полковника Ауреліано ад'ютанти, у відносинах між Хосе та Шлар Тернер, які «були не просто матір'ю та сином, а товаришами по самотності». І якщо хтось з мешканців не гине, то фіналом життя його стає абсолютна самотність." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6d0/d125c3809c1c347f0ba23e708e8a1e96.jpeg", "content": "Бесіда:- Що таке Макондо?(Образ провінційного містечка)- Яку тему вводить Маркес у світову літературу?(Тему самоти, як окремої людини, так і людської спільноти)- Що таке \"магічний реалізм\"?(Метод поєднання буденного і фантастичного)- Ким є людина для Маркеса?(Людина - це диво, яке містить у собі цілий світ; це провідна думка його творів)- Які ще риси притаманні творам Маркеса?(Мотиви попередження, застереження, пророцтва)" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6d1/a72fbd3d4ac16a18980be099b6d74e57.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знань- Як ви розумієте слово \"самотність\"?- Звідки вона береться? Чому виникає?- А як запобігти самотності?Г. Г. Маркес закінчує роман словами: \"...тим родам людським, які приречені на сто років самотності, не призначено з'явитися на землі двічі\". Як ви розумієте ці слова? Поясніть назву роману.Поясніть змістове значення прізвища Буендіа(\"буенос\" - добрий, хороший)Висновок. «І все було б гаразд у квітучому роді Буендіа, якби у справу не втрутився злий рок...»" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6d2/c196cf59392a5c88acd6deb4808d1a6f.jpeg", "content": "Робота над романом \"Сто років самотності\"Складання опорного конспекту1. Художні особливості роману - поєднання рис роману-міфу та сімейної хроніки, поєднання фантастики з життєвою правдоподібністю.2. Композиційний стрижень роману - історія шести поколінь Буендіа і міста Маконда, яке заснував перший Буендіа.3. Провідні мотиви - родового прокляття, фатуму та кохання.4. Історія розгортається в кількох вимірах водночас:традиційна сімейна хроніка;історія Макондо, як особливої долі всієї Латинської Америки;історія сім'ї Буендіа, котра увібрала в себе цілу добу людської свідомості, що пройшла під знаком самотності, індивідуалізму." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6d3/b032232363885c76f49a26e94128a068.jpeg", "content": "5. У центрі твору - проблема самотності (Маркес вважав самотність природженою хворобою цілого покоління).6. Лейтмотив роману - співіснування людини та природи, взаємодії між ними.7. Ідея твору - застерегти людство від апокаліпсичної катастрофи.8. Роман-пересторога людству" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6d4/4cc098a6561cf90705e5d2b5fe3e50e4.jpeg", "content": "Г. Маркеса «Сто років самотності»Исторический контекстРоман «Сто лет одиночества» был написан Маркесом в течение 18 месяцев, между 1965 и 1966 годами в Мехико. Оригинальная идея этого произведения появилась в 1952 году, когда автор посетил свою родную деревню Аракатака в компании матери. В его рассказе «День после субботы», опубликованном в 1954 году, первый раз появляется Макондо. Свой новый роман Маркес планировал назвать «Дом», но в итоге передумал, чтобы избежать аналогий с романом «Большой дом», опубликованном в 1954 году его другом Альваро Самудио.КомпозицияКнига состоит из 20 неименованных глав, в которых описывается история, закольцованная во времени: события Макондо и семьи Буэндия, например, имена героев, повторяются снова и снова, объединяя фантазию и реальность. В первых трех главах рассказывается о переселении группы людей и основании деревни Макондо. С 4 по 16 главы повествуется об экономическом, политическом и социальном развитии селения. В последних главах романа показан его закат.Почти все предложения романа построены в косвенной речи и довольно длинны. Прямая речь и диалоги почти не используются. Примечательно предложение из 16-й главы, в котором Фернанда дель Карпио причитает и жалеет себя, в печатном виде оно занимает полторы страницы." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6d5/1ecbe62f99378d29022b8ed98688c44d.jpeg", "content": "История написания«…У меня была жена и двое маленьких сыновей. Я работал пиар-менеджером и редактировал киносценарии. Но чтобы написать книгу, нужно было отказаться от работы. Я заложил машину и отдал деньги Мерседес. Каждый день она так или иначе добывала мне бумагу, сигареты, все, что необходимо для работы. Когда книга была кончена, оказалось, что мы должны мяснику 5000 песо — огромные деньги. По округе пошел слух, что я пишу очень важную книгу, и все лавочники хотели принять участие. Чтобы послать текст издателю, необходимо было 160 песо, а оставалось только 80. Тогда я заложил миксер и фен Мерседес. Узнав об этом, она сказала: „Не хватало только, чтобы роман оказался плохим“».— Из интервью Маркеса журналу Esquire" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6d6/2467d3744600858cc9026d5ac6005305.jpeg", "content": "Центральные темыОдиночествоРеальность и вымыселИнцест" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6d7/39dded5d3f423017355714c73a1007e0.jpeg", "content": "Семья БуэндиаГенеалогическое древо семьи Буэндиа" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6d8/9e30feaaa53bfc1d6363bc23ad6bfc3f.jpeg", "content": "Дати відповіді на питання- Як ви тлумачите назву роману Г.Г. Маркеса?- Що означає народження дитини з поросячим хвостом?- Яка головна тема цього твору?- Чому роман \"Сто років самотності\" є пересторогою людству?ВисновкиЛюдина, родина, рід, якщо вони самотні, бездуховні, приречені на самознищення. Так у формі притчі завершує роман Маркес. Як твердить письменник, альтернатива самознищенню існує - це ідея духовної солідарності.Переконання письменника-гуманіста нині досить актуальні: людство, вражене вірусом індивідуалізму, може врятувати лише духовне єднання. А шлях до цього починається з любові." }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6d9/ab8a791fa08c1b3ab441fa6eba6afa47.jpeg", "content": "Підсумкова бесідаДоведіть, що роман \"Сто років самотності\" належить до \"магічного реалізму\".Які художні засоби, прийоми використовує письменник для зображення дійсності?У чому письменник вбачає основну проблему сучасності? Як її можна розв'язати?Чи згодні ви з автором, який вважає ідею солідарності єдиною альтернативою самотності?У якому світі хотілося б жити вам особисто - солідарному чи самотньому? Відповідь аргументуйте." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6da/aec1103245e703eb2edce49bfc9a16ee.jpeg", "content": "Еміль Золя(1840-1902)Треба йти вперед, все вперед,з життям, яке ніколи не зупиняється.Е.Золя" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6db/93612ddb98b7e70e8b12ab78d99cf0e9.jpeg", "content": "Адріан Коверт. Еміль Золя.2010Життя Золя - це безупинна, титанічна робота, якій було віддано все: розум, талант, силу волі...Е. Золя народився2 квітня 1840 р. у Парижі в сім'ї інженера. Його дитячі і юнацькі роки пройшли в Провансі, у невеликому містечку Екс, що згодом під ім'ям Плассана стане місцем дії багатьох його романів." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6dc/9c11e983c4e968603517ad54e22c1893.jpeg", "content": "Екс-ан-Прованс" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6dd/7f18ddcefd95eacf8f2f2aea64dcf906.jpeg", "content": "Еміль Золя був напівфранцузом.Його батько, напівгрек- напівіталієць, керував будівництвом водопровідних мереж містечка Екс-ан-Прованс. Мати, жінка трудолюбива і дисциплінована, була родом з північної Франції (Бургундії). Вона не могла пристосуватися до веселого і життєрадісного Провансу. Батько Еміля помер в1846 р., залишивши мадам Золя та малого сина в злиднях.Еміль Золя з батьками" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6de/97f2bbfd3df3b1e38b3a7771466aa9cc.jpeg", "content": "Незважаючи на те, що Золя закінчив ліцей Святого Луїса в Парижі, він двічі не склав іспит на ступінь бакалавра, що було передумовою для подальшої освіти, і в 1859 р. юнак почав шукати прибуткове заняття. Більшу частину наступних двох років Золя був безробітний і жив у великій бідності, віддаючи в заставу свої речі і, згідно легенді, їв горобців, яких ловив через вікно на своєму горищі. Зрештою, в 1862 р. Золя найнявся на роботу клерком. Щоб доповнити свій прибуток, Золя почав писати статті для різних періодичних видань.У 1865 р. Золя написав свій перший автобіографічний роман «Сповідь Клода». Отримавши достатню репутацію як письменник, щоб утримувати себе й свою матір, він покинув роботу в видавництві, аби мати час займатися письменництвом." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6df/bbccb145d5d8a0aebe6ae5f3fb31ca31.jpeg", "content": "У наступні роки Золя продовжив свою кар'єру журналіста та написав два романи «Тереза Ракен» (1867) та «Медлін Фера» (1868). Проект Золя, що спочатку включав 10 романів, поступово розширювався та охопив 20 томів.«Щастя Ругонів», перший роман у серії, з'явився 1870 р., але був перерваний з початком Франко-Німецької війни в липні та надрукований в книжку в жовтні 1871 р." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6e0/290b5d08bcb25c7ecefeba01c5a0d570.jpeg", "content": "Портрет Эмиля Золя Эдуард Мане (1868) Музей Дорсе, ПарижПервые статьи в поддержку Мане, автором которых был Золя, появились в 1865 году. Постепенно Золя сменил Бодлера, стоявшего тогда на краю могилы, в роли защитника и «разъяснителя» его картин. В 1867 году он написал текст буклета, выпущенного к персональной выставке Мане. Этот текст стал первой попыткой серьезного анализа творчества художника. Золя высоко ценил Мане за его приверженность реализму. И художника, и писателя одинаково интересовали детали, подробности, оттенки чувств. Сближала их и стойкая привязанность к японской гравюре и испанской живописи. Портрет Золя вызвал неоднозначную реакцию критиков. Художника обвиняли в том, что он спутал жанры, представив в виде портрета типичный натюрморт. Однако «модели» работа понравилась, чего не скажешь о самом процессе позирования. «Я помню эти долгие часы, - вспоминал позже Золя. - Мои ноги и руки немели... Иногда я бросал жалобный взгляд на художника и видел отрешенное лицо человека, с головой ушедшего в свою работу. Было очевидно, что он забыл обо мне. Он вообще забыл, что это я, и писал меня так, как писал бы любое другое живое существо, - с мастерством и сноровкой, каких мне еще не доводилось видеть»." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6e1/349eff9d48f63d3139dc179a53952b26.jpeg", "content": "Фредерик Базиль. «Студия художника – Студия Базиль; ул. Ла Кондамин, 9». 1870, масло, холст. Париж, музей Орсе. Изображены Моне, Ренуар и Мане; а также, его друзья - Эмиль Золя и Эдмон Метр." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6e2/a7cfd00e9150ddcdbdc24282226e24fa.jpeg", "content": "В 1870 р. Золя одружився з Габріеллою-Александріною Меле. Після 18 років подружнього життя, в якому було мало любові, Золя став товстим, старим і нещасним. Починаючи з 1887 року, його життя змінилося неймовірним чином. Він почав худнути, а через рік познайомився з Жанною Розеро. Їй було 20 років, вона була висока і темноока. Жанна злегка здивувалася, що Золя взагалі звернув на неї увагу. Письменник незабаром по-справжньому закохався в неї і поселив дівчину в гарному будинку. У Жанни від нього народилося двоє дітей, яких щасливі батьки назвали Деніз і Жак. Золя дуже любив і обох дітей, і їх матір, яка принесла йому невідоме раніше щастя. Протягом двох років Золя успішно підтримував любовний зв'язок з Жанною і доглядав за дітьми, приховуючи цей факт від Александріни. Потім Александріна отримала анонімний лист, який розповів їй всю правду про другу сім'ю її чоловіка. Александріна прийшла в лють і навіть збиралася розлучитися з Золя, але потім її злість вляглася." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6e3/f78361e9ff1bb0f1430103c65a504cbf.jpeg", "content": "Жанна Розеро і Еміль Золя, 1893Деніз і Жак з батьками" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6e4/09d87c52aeaa29a94cc9fa6558b0865e.jpeg", "content": "Після смерті свого чоловіка Александріна помириться з Жанною Розеро, дозволить обом дітям носити прізвище Золя і буде стежити за їх вихованням і освітою до самої своєї смерті 16 квітня 1925. Жанна буде зберігати вірність батькові своїх дітей і, як Клотільда, героїня «Доктора Паскаля», не знімаючи, буде носити під платтям його намисто - тонкий золотий ланцюжок з сімома перлинами. Золя сам надів його Жанні на шию. Вона носитиме подарунок до самої смерті, що настала під час невдалої операції в клініці в 1914 році.Це буде дивний союз: Золя і його дві улюблені жінки. Розумна, твереза, як осінь, Александріна і юна, п'янка, як весна, Жанна. Золя довго буде приховувати від Александріна свій зв'язок із Жанною, яка подарує йому дочку, а потім і сина. Золя винайме для них будинок неподалік від свого. Щоранку біля вікна, ховаючись від Александріни, він буде розглядати в бінокль, як у сусідній альтанці граються його діти. Щовечора він буде виходити «на прогулянку» - проходити обхідним шляхом два-три квартали, щоб потім потайки прокрастися в будинок до своєї другої дружини і дітей.Чоловік двох дружин" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6e5/c14637e121b001090d44353c5c8691dc.jpeg", "content": "І.С.ТургенєвГ.ФлоберЕміль ЗоляА. ДодеЕ.Гонкур«Група п'яти»" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6e6/e688458a12a7491f020aef4bc47fe373.jpeg", "content": "Для успішної роботи над романом Еміль ЗОЛЯ прив'язував себя до стільця." }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6e7/c344ed23fcb16c3f1a2f05bc43b3623a.jpeg", "content": "У 1878 році успіх Золя дозволив йому купити невеликий будинок на околиці Парижа. Тут він жив і працював протягом 24 років. У цьому красивому будинку Золя приймав багатьох знайомий, він писав кожного дня.За час мешкання в місті Медан Еміль Золя написав вісім зі своїх знаменитих романів, зокрема в 1885 році завершив роботу над романом \"Жерміналь\". Отримуючи значні гонорари за твори, які користувалися популярністю, Золя поступово розширив, відремонтував свій будинок і почав проводити в ньому популярні в літературних колах \"вечори в Медані\", в яких активну участь брав Гі де Мопассан." }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6e8/b483865d891c40681525f72af1f82469.jpeg", "content": "У місті Медан Золя жив до самої смерті - 1902 року.В даний час в будинку Золя діє музей письменника." }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6e9/22378dbb839efc046b9ce7163f58204e.jpeg", "content": "Золя-фотографВ 1888 році Е.Золя захопився мистецтвом фотографії. Він фотографує своїх рідних, близьких, друзів. Знімає околиці Медана, де проводить до восьми місяців на рік, види Парижа, не оминаючи дрібних деталей життя міста, Лондон, де майже рік був у вигнанні за свою мужню позицію по відношенні до “справи Дрейфуса”.1900 року у Франції проходить Всесвітня виставка. Письменник знаходиться там годинами, намагаючись якомога ширше висвітлити це феєричне свято, що знаменувало зорю нового століття. Його фотоархів налічував 7000 знімків. Частина з них увійшла в альбом “Золя-художник”,виданий у Франції. Фотографії письменника мають ще й велику історичну цінність як документальні свідки епохи." }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6ea/8bc7cacf8f80884d45569e18aa878dcf.jpeg", "content": "Тротуар, що рухаєтьсяЛітаючі кораблі перед Палацом комерції. На задньому плані панорама \"Tour du Monde\" («Навколосвітня подорож\")«Великі ворота\", головний вхід на Всесвітню виставку" }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6eb/8e024e730cba8e83f5312a8de11ab5d1.jpeg", "content": "«Я звинувачую». 13 січня 1898Стаття в газеті «Орор»Золя слідкував за судовою тяганиною щодо справи Дрейфуса і після виправдання Естергазі, письменник не змовчав і написав статтю «Я звинувачую», яка була відкритим листом до президента Франції Фелікса Фора: «Пане президент! Яким брудом ліг на Ваше ім'я процес Дрейфуса! А виправдання Естергазі — нечуваний ляпас, нанесений істині та справделивості. Брудний слід цього ляпаса заплямовує обличчя Франції!» Письменник відкрито звинуватив владу та суд у свідомому покаранні безневинного. В своєму листі він попереджував: «Коли правду ховають у пітьмі підземелля, вона набирає там таку нездоланну силу, що в один прекрасний день відбувається вибух, який руйнує все»." }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6ec/ded3ec989fbdc0d2a883a1aa750778cf.jpeg", "content": "За образу влади, Золя був притягнутий до суду. Але до процесу долучились французькі інтелектуали, друзі Золя: вождь соціалістів Жан Жорес, письменник Анатоль Франс, митці та політичні діячі. Але влада не гаяла часу: спеціально найняті люди у залі суду влаштовували овації противникам Дрейфуса та Золя, кричали під час промов захисників, заглушаючи їхні промови. Письменник перетворив своє місце на лаві підсудних на трибуну для захисту Альфреда Дрейфуса. У своєму останньому слові він промовив: «… Дрейфус невинний, клянусь вам у цьому! Клянусь моєю сорокарічною письменницькою працею, клянусь моєю честю, моїм добрим ім'ям! Якщо Дрейфус винний, хай загинуть всі мої книги! Ні, він ні в чому не винний, він страждає без усякої вини…»Суд виніс вирок Золя: рік ув'язнення та штраф у 3000 франків. Письменника позбавили ордену Почесного легіону. В знак протесту від свого ордену відмовився і Анатоль Франс. Золя, який не хотів миритися із несправедливістю, втік до Англії. Він зміг повернутися до Франції лише після самогубства полковника Анрі та втечі майора Естергазі, двох головних фігурантів справи Дрейфуса в червні 1899 року.Лист Золя сколихнув Францію та всю Європу. З цього моменту справа Дрейфуса набуває загальносуспільного значення не тільки у Франції, а й у всьому світі." }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6ed/a002721639b4e86a69cd84fab5548e26.jpeg", "content": "Е.Золя танатуралізмЗвернення до символікиВідтворення дрібнихдеталей обстановкиВираження авторськоїпозиції, типізаціяТочність в описізовнішнього середовищаЗображення людинияк біологічної істотиФормальна відмовавід узагальненьУподібнення методунаукового дослідженняМотивація вчинків людинине соціальними обставинами,а її біологічною природою" }, { "slide_number": "21", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6ee/cc3bb77928b4fbb8d84324b9e30e4f8d.jpeg", "content": "Анатоль Франс виголошує промову на похороні Еміля Золя." }, { "slide_number": "22", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6ef/2d30b134826e2f71e8171f77cb2d4769.jpeg", "content": "Могила Е. Золя на кладовищі Монмартрзалишилася після перепоховання письменника" }, { "slide_number": "23", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6f0/2eb344c1c55061c6a45b33d392365f17.jpeg", "content": "Пантеон – місце поховання видатних людей Франції" }, { "slide_number": "24", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6f1/4f399aee308fd5a3fc0be086a997e18b.jpeg", "content": "Надгробок Золя в Пантеоні" }, { "slide_number": "25", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6f2/856f46f176cf5d524923ffe7a3245988.jpeg", "content": "Надгробок Золя в Пантеоні" }, { "slide_number": "26", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6f3/c0828fb87a1d6f0810ff53befc302642.jpeg", "content": "Українські перекладиВ Україні Золя відомий від 1870-х. Уперше його переклав Іван Франко (новела «Повінь», опублікована в альманасі «Дністрянка», 1876). Він же автор вступного слова до видання повісті Золя «Довбня», перекладеної Ольгою Рошкевич (1879).Твори. — Т. 1—18. — Харків — Київ — Одеса, 1929—1930.Кар'єра Ругонів. — К., 1959.Здобич. — К., 1960.Черево Парижа. — К., 1960.Жерміналь. — К., 1961.Щастя Ругонів. — К., 1969.Завоювання Плассана. — К., 1972.Облога млина // Книга пригод. — К., 1986.Твори. — Т. 1—2. — К., 1988." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6f4/8e7325df528a7034ed57c1398fdb6eea.jpeg", "content": "ДжеймсДжойс(1882–1941)James Augustine Aloysius JoyceГеній не робить помилок.Його промахи – навмисні." }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6f5/70f6fb596bef9c928b4115c5a226468f.jpeg", "content": "Звучне ім'я та загальносвітову славу йому здобув «Улісс» - неповторний текст, «роман № 1» XX століття. Максимально прості і його герой і сюжет - один день з життя дублінського обивателя, але в нехитру оболонку вміщено весь космос літератури - феєрверк усіх стилів та технік письма, віртуозну мову, переклички з міріадами великих і невідомих текстів, вторгнення старих легенд і творіння новітніх, драматичність і скандал, знущання і гра - і встає з усього цього новітній погляд на мистецтво, жителя нашої планети і світ.З моменту виходу в світ і до цього дня «Улісс» залишається викликом Письменника Читачеві.Ірландський письменник Джеймс Джойс (1882 - 1941) стоїть біля витоків всієї модерністської та постмодерністської літератури." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6f6/911fd1d5ae12712f1c1d2dd9cd95e823.jpeg", "content": "Великий ірландський письменник, уродженець Дубліна, про який, здається, сказано вже все. Цікаво було б співвіднести сумарну вагу написаного Джойсом і написаного про Джойса - в тому сенсі, на скільки порядків останнє перевищить перше. Нащадок друїдів і королів, як все його хвалькувате плем'я, вихованець єзуїтів, відщепенець в народній сім'ї, космополіт, емігрант, претендент на роль засновника, як прийнято говорити, літератур третього тисячоліття, людина найбільшою дистанції по відношенню до світу, автор чудової фрази, вкладеної в уста Стівена Дедалуса, виконуючого в його «Одіссеї» роль Телемаха: «Померти за Ірландію?Нехай Ірландія помре за мене! ».ДжеймсДжойс" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6f7/89b12c80924fb7ee44763253513412e2.jpeg", "content": "Важко сказати, наскільки рішення Джойса універсальне, хоча в масштабах досвіду виглядає незаперечним. Покинув Зелений острів в 1904 році, жив в Трієсті, Цюріху, Парижі, помер у Швейцарії, встигнувши заповісти світової філології найгерметичніший із творів, «Поминки по Фіннегану», розшифровка якого вимагає не одного покоління освічених тлумачів. Людина, що розчинилася в мові і втекла у цій стихії від тління.Винахідник форми так званого «потоку свідомості», покликаного вирішити нагальну проблему достовірності людини, Космосу і літературного тексту, що практично паралельно і незалежно вирішується кількома титанами, серед яких росіяни Андрій Білий, Андрій Платонов і Юрій Тинянов." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6f8/7ef2d710d64018f3b6881dbf0f1e845b.jpeg", "content": "Він був найстаршим з 10 дітей, що вижили; двоє з його братів і сестер померли від тифу. По батькові його сім'я походила з міста Фермой, що у графстві Корк. У 1887 році його батька, Джона Станіслауса Джойса (англ. John Stanislaus Joyce), було призначено податковим інспектором у Дубліні, і сім'я переїхала до престижного містечка Брей, що 12 миль (19 км) від Дубліна. Приблизно у цей час на маленького Джеймса напав собака, що спричинило фобію собак, якою він страждав все своє подальше життя. Також він страждав від боязні грому, який його надзвичайно забобонна тітка трактувала як ознаку Божого гніву.Джеймс Августин Алоїзій Джойс народився 2 лютого 1882 року у Дублінському передмісті Ратгар у католицькій сім'ї." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6f9/f2715be684385e1d7e04db5638cb3c64.jpeg", "content": "Мати Джеймса мріяла, що син стане правовірним католиком, його віддали в єзуїтський коледж. Отримана в шкільні роки гуманітарна освіта допомогла юнакові вступити до Дублінського університету, де він обрав своєю спеціальністю мови й продовжував вивчати філософію. Основною сферою юнацьких інтересів Джойса став театр, котрий відігравав важливу роль у житті Ірландії. Театрові та драматургії присвячена стаття молодого Джойса «Драма і життя». Захоплення театром підштовхнуло Джойса випробувати свої сили у драматургії. Влітку 1900 року він пише п'єсу «Блискуча кар'єра», рукопис не зберігся, але п'єса була написана під впливом Ібсена. Через рік він перекладає дві драми Гауптмана. Гауптман та Ібсен становили епоху в його житті. Водночас він також захоплювався схоластичною філософією, Ніцше, Шопегауером, французькими символістами (Верлен), театром Метерлінка, англійським естетизмом.Фотографія Джеймса Джойса зроблена приятелем, студентом Університету Коледжу Дубліна К. П. Кереном (Constantine P. Curran) влітку 1904" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6fa/dc4605701b3533986256bf574d8663a2.jpeg", "content": "Після завершення коледжу, у 1903 році Джойс поїхав до Парижа «вивчати медицину», хоча насправді там він розтринькував гроші, які дала йому сім'я. Через кілька місяців перебування там він змушений був повернутися до Ірландії, оскільки його матері діагностували рак. Переживаючи за відсутність релігійних почуттів у сина, його мати безуспішно намагалася переконати його прийняти сповідь та причастя.13 серпня вона померла, і Джойс відмовився стати на коліна та помолитися за неї разом з сім'єю. Після смерті матері він продовжував пиячити і влазити в борги. Він змушений був заробляти вчителюванням, написанням рецензій на книги та співами (у нього був чудовий тенор)." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6fb/7c5a2b7ee3f18973f8a79aa1d7824c67.jpeg", "content": "7 січня 1904 року він намагався опублікувати «Портрет художника», — есе про естетику, проте воно було відхилене журналом. Він вирішив переписати цей твір і перетворити його на роман «Стівен Герой». Цього ж року він зустрів Нору Барнакл, молоду жінку з міста Голвей, яка працювала покоївкою у готелі Фінна у Дубліні. 16 червня 1904 року у них було перше побачення, і ця дата увійшла в історію також як день, коли відбуваються події роману «Улісс»." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6fc/610c6bd4466f161d5b1f2970773c3e6c.jpeg", "content": "Джойс залишився у Дубліні, продовжуючи пиячити. Після однієї пиятики, що супроводжувалася бійкою, Джойса підібрав на вулиці далекий знайомий його батька Альфред Гантер, який привів його до себе додому, де надав першу медичну допомогу. Гантер був чоловіком єврейського походження, і за чутками, мав зрадливу дружину. Саме він став одним з основних прототипів Леопольда Блума в «Уліссі». Джойс також товаришував із Олівером Сен-Джон Гогарті, який став моделлю для персонажа Бака Маллігана в «Уліссі».Одного разу, після того, як Джойс прожив шість днів у башті Мартелло, що належала Маллігану, між ними відбулася сварка, під час якої Малліган стріляв із пістолета у посуд, що висів над ліжком Джойса. Він втік звідти посеред ночі і пішки добрався до Дубліна, і наступного дня попросив товариша забрати свої речі із башти. Незабаром Джойс із Норою виїхав до Європи." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6fd/eba71ecb78e521798a92e29631377806.jpeg", "content": "Джойс і Нора рушили до Цюріха, де він знайшов собі роботу викладача англійської мови у школі іноземних мов Берліца. Проте там виявилося, що його англійському агентові дали неправдиву інформацію стосовно роботи, і директор школи направив його до Трієста (який на той час був у Австро-Угорщині, а зараз є частиною Італії). Знову ж таки там йому не знайшлося роботи, але з допомогою директора школи іноземних мов у Трієсті Альмідано Артіфоні, він нарешті влаштувався на вчительську роботу у Паулі, що тоді була частиною Австро-Угорщини, а зараз знаходиться у Хорватії.Він викладав англійську мову переважно морським офіцерам австро-угорської армії з жовтня 1904 до березня 1905 року, поки австрійська влада, виявивши шпигунську мережу у місті не вигнала звідти усіх чужоземців. З допомогою того ж таки Артіфоні, Джойсперебрався назад до Трієста, де продовжив викладати мову.У Трієсті він майже постійно жив 10 років." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6fe/c5c822cc4d3ea505fc7b6e8188851896.jpeg", "content": "1905 року Нора народила першу дитину, Джорджа. Джойс вмовив свого брата Станіслава приєднатись до нього у Трієсті, де на нього чекало місце вчителя у школі. Приводом для переїзду було нібито те, що Джеймс хотів братової компанії та запропонувати йому набагато цікавіше життя, ніж той вів до того, працюючи чиновником у Дубліні, хоча насправді Джойс хотів збільшити скупі прибутки своєї сім'ї заробітками брата. У Трієсті у них з братом були досить напружені стосунки спричинені транжирством Джойса та його пристрастю до алкоголю.Через хронічну пристрасть до подорожей, Джойсу швидко набридло життя у Трієсті і він переїхав до Рима у 1906, де влаштувався на роботу у банку. Проте Рим викликав у нього відразу і на початку 1907 року він повернувся до Трієста. Його донька Люсія народилась там улітку того ж року." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/6ff/3bf82c5999c2846afe22db219b21a07c.jpeg", "content": "Нора з дітьми: Джорджіо та Лючією, Цюріх 1918Джойс повернувся до Дубліна улітку 1909 року разом з Джорджем для того, щоб відвідати батька і опублікувати збірку оповідань «Дублінці». Він також відвідав сім'ю Нори у Голуеї, це була перша їх зустріч, і вона, на щастя, пройшла вдало. Готуючись до повернення до Трієста, він вирішив взяти з собою свою сестру Еву для того, щоб та допомагала Норі доглядати за домом. У Трієсті він провів лише місяць і знову поїхав до Дубліну як представник власників кінотеатрів, з метою відкриття там кінотеатру. До Трієста він повернувся у січні 1910 року.У 1912 році Джойс на деякий час знову приїхав до Дубліна для розв'язання багаторічної суперечки стосовно публікації «Дублінців» із своїм видавцем Джорджем Робертсом. Це була його остання подорож до Ірландії, і він ніколи там більше не побував, незважаючи на прохання батька та запрошення колеги по перу, ірландського письменника Вільяма Батлера Єйтса." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/700/d5e14852837f0a09fc6415024d1af4b5.jpeg", "content": "Одним з його студентів у Трієсті був Етторе Шмітц, відомий під псевдонімом Італо Свево. Вони познайомились у 1907 році, стали близькими приятелями та критиками творчості одне одного. Шмітц був євреєм, і саме він став моделлю для Леопольда Блума — майже усю інформацію стосовно іудаїзму, яка є у романі, Джойс отримав від Шмітца. У Трієсті у Джойса вперше почались проблеми з зором, які переслідуватимуть його до кінця життя і спричинять десятки хірургічних операцій.У 1915 році, коли Джойс виїхав до Цюріха побоюючись переслідувань за своє Британське підданство у часи Першої Світової Війни, там він познайомився із Френком Бадгеном, людиною, яка стане його найбільш впливовим та надійним товаришем на довгі роки. Джойс постійно радитиметься із ним під час написання «Улісса» та «Поминок за Фіннеганом». Також, у Цюріху Езра Паунд представить його англійському видавцеві та феміністці Гаррієт Шоу Вівер, яка стане меценатом та покровителем Джойса, і протягом наступних двадцяти п'яти років дасть йому тисячі фунтів лише для того, щоб він міг покинути вчителювання і зосередитись на кар'єрі письменника." }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/701/7f3fa492ebfbef898205ed0e7cc12b41.jpeg", "content": "Після закінчення війни Джойс на короткий час повернеться до Трієста, але не залишиться там через зміни, які спіткали місто унаслідок війни, а також через напружені стосунки із братом, який провів більшість війни у таборі для інтернованих. Натомість він, на запрошення Езри Паунда, у 1920 році поїхав до Парижа, де планував пробути лише тиждень, але прожив наступних двадцять років.Джойс і видавці Сільвія Біч і Адрієна Моньє в книгарні Шекспір і Ко (Shakespeare & Co), Париж, 1920 р. Зображення із Бібліотеки Бейнеке рідких книг і рукописів (Beinecke Rare Book & Manuscript Library) Єльського університетуВ Парижі в 20-ті роки Джойс зустрічався з Ернестом Хемінгуеєм, останній описав ці події в своїх мемуарах Свято, яке завжди з тобою (англ. A Moveable Feast).Париж. Напівкнигарня,напівбібліотека" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/702/bf282e656faf106dca767d1659cad135.jpeg", "content": "Вчора в Цюріху помер Джеймс Джойс, ірландець, книга якого \"Улісс\" викликала суперечливі відгуки. Джеймс Августин Алоїс Джойс народився в Дубліні 2 лютого 1882. Закінчив Ірландський Університет в 1902 році. З юності виявляв інтерес до літератури. Любов Джойса до Ібсена була настільки велика, що він вивчив норвезьку мову. Уже в студентські роки Джойс був настільки самовпевнений, що якось заявив Йітса: \"Ми зустрілися занадто пізно: ви надто старі, щоб я зміг вплинути на вас\". Публікація перших оповідань не принесла Джойсу достатку, і він разом з дружиною переїхав у Трієст, де викладав англійську. Джойс мав великі здібності до мов і вивчив італійську настільки добре, що міг писати статті для італійських газет. У 1914 році слідом за збіркою віршів Джойса \"Камерна музика\" вийшла збірка його оповідань \"Дублінці\" - з дев'ятирічною відстрочкою через вимоги видавців зробити ряд скорочень. У 1914-1915 роках Езра Паунд в журналі \"Егоїст\" опублікував роман Джойса «Портрет митця замолоду\". Над романом \"Улісс\" Джойс працював з 1914 по 1920 рік у Трієсті і в Цюріху. Книга вийшла в Парижі в 1922 році, але не була допущена до продажу в Англії та Америці за непристойність. Проте тисячі екземплярів \"Улісса\" контрабандою все ж були доставлені до Англії.У житті Джойс був м'якою і доброю людиною. У 20-30 роки він жив у Парижі і трудився не покладаючи рук. Про нього піклувалася віддана дружина, що володіє великим почуттям гумору. У них було двоє дітей: син і дочка. Улюбленим хобі Джойса була музика.Некролог Газета Таймс \"14 січня 1941" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/703/2cff3c321b7259d61f228a813dd9cefd.jpeg", "content": "Цюріх. Пам'ятник на могилі Дж.Джойса" }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/704/d607d3f6c1d1bf4a33d87d9b21fe60a2.jpeg", "content": "ДублінМоскваЗелений сад. ДублінХорватіяТрієст. Італія.Угорщина" }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/705/633c9476d1b41f083ce900245f13827a.jpeg", "content": "Університетський коледж Дубліна (University College Dublin) щороку присуджує премію пам'яті Джеймса Джойса за літературні досягнення. У 2008 році вона дісталася індійсько-британському письменнику Салману Рушді (Salman Rushdie), автору «Сатанинських віршів» та «Дітей півночі». На церемонії нагородження премією Рушді заявив, що Джойс був джерелом його творчого натхнення та зразком роботи з літературною мовою." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/71a/1130bc7f1697c4509ca31839d2f6b05e.jpeg", "content": "Теорія літератури. ДекадансЗміст1. Історія виникнення терміну2. Головні представники3. Декаданс і таланти4. Декаданс сьогодні" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/71b/1f2b979c54569b4b6660f50e210a89b1.jpeg", "content": "Історія виникнення термінуДекаданс — загальна назва кризових явищ у мистецтві і культурі кінця XIX початку XX століть. Період декадансу позначений настроями безнадії, розчарування, занепадом життєвих сил, естетизмом." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/71c/03376928c506169ffb19c4eec1c992c2.jpeg", "content": "Декаданс як конкретно-історичний факт постав у другій половині XIX ст., зокрема у Франції, де вперше було застосовано цей термін на позначення нових художніх тенденцій, які заперечували позитивістські доктрини у мистецтві, ілюзорний академізм, жорсткі міметичні нормативи у творчій практиці тощо, трактовані як прояв «присмеркової доби», коли дійсність, втиснена у абсолютизовані схеми раціоналізму, втрачала свій зміст." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/71d/6f2a37f3df72442ab6cb444a0201cfea.jpeg", "content": "Відтак митці закликалися до подолання кризової ситуації, до створення нових естетичних та етичних цінностей, які випливали б з основ тогочасної, ще досить молодої «філософії життя», яка реабілітувала не просто ірраціональні принципи, а й критерій єдності світу. В цьому аспекті представники Декадансу були близькі до символістів." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/71e/1ca2c139e54108688a4c09306ede8129.jpeg", "content": "Однак марно було б шукати чистого декадансу, значно продуктивніше вбачати його елементи у творчості конкретного письменника (естетизація потворного у Ш. Бодлера, естетизм в О. Вайльда, підкреслений індивідуалізм в А. Стріндберга, аморалізм у М. Арцибашева чи В. Винниченка та ін.)." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/71f/03d407f4966f7b85b1491a96f899c6cb.jpeg", "content": "Накладання смислового значення декадансу на артистизм призвело до непорозуміння між І. Франком та В. Щуратом, котрий у статті «Літературні портрети. Іван Франко» відзначив високий естетичний рівень збірки «Зів'яле листя», але поет, вихований на принципах позитивізму, сприйняв таку оцінку як звинувачення у декадансі" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/720/1986a46c24b3110fbe4e3947101e04e3.jpeg", "content": "З критикою Декадансу виступали Л. Толстой, В. Короленко, Mаксим Горький, Г. Плеханов, В. Воровський; на Україні - I. Франко, Леся Українка, П. Грабовський, М. Лисенко, М. Мурашко та ін." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/721/5a4f2baad2c48079938c7580468fd9b5.jpeg", "content": "у 1901 році М. Вороний, готуючи альманах “З-над хмар і з долин”, що вийшов у 1903 році в Одесі, звернувся через “Літературно-науковий вісник” до українських поетів з проханням надсилати свої твори, звертаючи увагу на їх естетичний бік. Вони, крім усього іншого, мають бути безтенденційними, філософськими, крізь які виднівся б хоч клаптик блакитного неба, що від віків манить нас своєю неосяжною красою, своєю таємничістю." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/722/c370bd499a4107810287b100bf531729.jpeg", "content": "У “Вступі” до поеми “Лісова ідилія”, присвяченій М. Вороному, Іван Франко показав декадентський характер цих закликівПустив ти слово різко, сміло,Що в серці дивно защеміло:“Пісень давайте нам, поети,Без тенденційної прикмети,Без соціального змагання,Без усесвітнього страждання,Без нарікання над юрбою,Без гучних покликів до бою,Без сварів мудреців і дурнів,Без горожанських тих котрурнів”" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/723/be19c222b92b444fc878621bf2b7e687.jpeg", "content": "Ні, друже мій, не та годинаСучасна пісня – не перина,Не гошпітальнеє лежання, -Вона вся пристрасть і бажання,І вся огонь, і вся тривога,Вся боротьба і вся дорога,Шукання, дослід і погоніДо мет, що мчать по небосклоні." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/724/4017339a36140381a72ee3e4127d354f.jpeg", "content": "Водночас слід обережно виводити філософські джерела декаденсу з «філософії життя», як, приміром, із теорії Ф.-В. Ніцше, котрий у своєму запереченні закостенілої офіційної моралі та здеградованого християнства апелював до сильної, здорової людини, розглядав своє вчення як протест проти загального занепаду культури та людства. На жаль, декаданс, керуючись такими ж настановами, мимоволі сам переймався хворобливими симптомами «кінця віку», що не могло не позначитися на творчості самих митців." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/725/0f22144bad97d180132ea6e68f0f056f.jpeg", "content": "Дослідники вважають декаданс в літературі перехідним етапом між романтизмом початку 19 століття і модернізмом початку 20 ст.Виникнення терміну спонукало віднести до нього явища в мистецтві як в давній історії ( пізня література Римської імперії), так і деякі явища в мистецтві 20 століття ( поезія Йосипа Бродського)." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/726/f129b6cbc8cc15f0a225b5b89620dde2.jpeg", "content": "Головні представникиІдею декадансу ведуть з 18 століття від письменника на ім'я Шарль Луї де Монтеск'є ( 1689-1755 )та письменника Дезіре Нісарда.Термін сподобався і був використаний уже в 19 столітті в несхвальному значенні проти письменника Віктора Гюго і представників романтизму в мистецтві Франції. Буржуазну публіку шокували і дратували полотна художників Жеріко, Делакруа чи революційні моменти в літературі Гюго. Несхвальний термін реакційної французької критики перестав вважатися несхвальним у нового покоління літераторів-романтиків( Теофіль Готьє, Шарль Бодлер ), які використали термін декаданс як ознаку честі, своєї відокремленості від буржуазного «банального прогресу»." }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/727/dc6964300cf352759a64d432298a3dea.jpeg", "content": "Декаданс зачепив як літераторів, так і художників.До кола декадентів в образотворчому мистецтві Західної Європи і Росії відносять:Арнольда БеклінаМакса Клінгерачастково Михайло Врубельчастково Борисов-МусатовОбрі БердсліГюстава МороФранса фон ШтукаЕдварда Мунка" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/728/12897d1bfe3515bffea13a9372311215.jpeg", "content": "Борисов-МусатовНадія Станюкович, 1903 р" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/729/7834c34f023ee64e079f55b31c9c24f5.jpeg", "content": "Письменниками декадентами були:Оскар Уайльд (1854-1900, Британія)Поль Верлен (1844-1896,Франція)Шарль Бодлер (1821-1867,Франція)Моріс Метерлінк (1862-1949, Бельгія)Жоріс-Карл Гюйсманс (1848-1907,Франція)Марія Кореллі (1855-1924, Британія)Сологуб Федір Кузьмич(1863-1927, Росія)Мережковський Дмитро Сергійович(1865-1941,Росія)Зінаїда Гіппіус (1869-1945, Росія)Бальмонт Костянтин Дмитрович(1867-1942, Росія)Добролюбов Олександр Михайлович (1876-1945 ?, Росія)Станіслав Пшибишевський (1868-1927,Польща)" }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/72a/da1c318484d667a913e20f7b696bdf34.jpeg", "content": "Константин БальмонтЯ ненавижу человечество,Я от него бегу спеша. Мое единое отечество — Моя пустынная душа. С людьми скучаю до чрезмерности, Одно и то же вижу в них. Желаю случая, неверности, Влюблен в движение и в стих. О, как люблю, люблю случайности, Внезапно взятый поцелуй, И весь восторг — до сладкой крайности, И стих, в котором пенье струй." }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/72b/11fa84ac12e1895b9e13ecc02933bacf.jpeg", "content": "Почесне, але пусте поховання поета декадента Шарля Бодлера на цвинтарі Монпарнас." }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/72c/a3a6e4eb89379e2c2e2fe78f35864e8f.jpeg", "content": "В українській літературі декадентство відбилося в творах В. Винниченка, О. Луцького, В. Пачовського та ін. Письменники-декаденти групувалися навколо львівського видавництва \" Молода муза\" та київського журналу \"Українська хата\" (1909-14)." }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/72d/4cf703fce3b15777392c4c22ed654102.jpeg", "content": "Декаданс і талантиДекаданс як мистецьке явище був складним і насиченим протиріччями. Він так і не склався в єдину течію.Як точно помітив один критик, мистецтво декадансу ніяк не є мистецтвом енергії чи юності. Однак занепадницькі настрої, естетизм, аморалізм, стилізації і туга по так званим «золотим епохам» в минулому не виключали створення високохудожніх і талановитих творів. Невдоволення буржуазною дійсністю, «банальним прогресом», культом наживи дикого капіталізму вело до відкриття нових обріїв в культурі, в її формальних чи змістовних складових." }, { "slide_number": "21", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/72e/f38d1e165ebb619998af7d5de2496685.jpeg", "content": "Твори декадента Оскара Уайльда високо поціновував Бернард Шоу(1856-1950), який не був декадентом і не мав особистої приязні до Уайльда." }, { "slide_number": "22", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/72f/3556e37f7a086330605a93214946ad7a.jpeg", "content": "Макс Клінгер зробив спробу підняти рівень своїх гравюр до високого рівня сучасної йому музики в нотних виданнях.І ці спроби були досить вдалими." }, { "slide_number": "23", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/730/6d01c68761fb0e48b53a4f5ebf2e77f7.jpeg", "content": "Макс Клінгер. До видання нот Брамс. Фантазія." }, { "slide_number": "24", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/731/1d8c8a30906f8172e68057f172211e4c.jpeg", "content": "Надзвичайний індивідуалізм художньої манери Обрі Бердслі і здатність до віртуозних стилізацій зробили графічні твори художника шедеврами. Але їх штучний характер лише підкреслює відірваність від натури.Картини і графічні твори Врубеля вже наприкінці життя художника визнали зразковими." }, { "slide_number": "25", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/732/b428a6891156fe3a3013eded5c5fd02b.jpeg", "content": "Костянтин СомовАвтопортрет" }, { "slide_number": "26", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/733/7e4ea1c3e727d049aba9f70239d66163.jpeg", "content": "К. СомовАрлекін і смерть,1907" }, { "slide_number": "27", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/734/f3449d7d536abd5b53b2a583ad70e671.jpeg", "content": "К. Сомов.Арлекін і дама,1921р" }, { "slide_number": "28", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/735/62f0f0cc4f2013d30a2c016ab85efb61.jpeg", "content": "Декаданс сьогодні" }, { "slide_number": "29", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/736/f0e5f8e4c872ffd75360838b3fa75200.jpeg", "content": "Декаданс сьогодні" }, { "slide_number": "30", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/737/6446d7edd46b797fa3f38cce21fe0c47.jpeg", "content": "ОСОБЫЙ МИР ДЛЯ ОСОБЫХ ЛЮДЕЙ\"Бархатное подполье\" - художественное сообщество, к которому примыкают музыканты, художники, модельеры, танцоры... в своем творчестве наследующих традиции декаданса,эстетизма," }, { "slide_number": "31", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/738/77333f40fd73ea7cc8f34536523cbb5b.jpeg", "content": "Культурное пространство «Бархатного подполья» весьма обширно:от поэзии французского символизма до Александра Вертинского, от Серебряного века до глэм-рока и готики, от советских стиляг до куртуазных маньеристов." }, { "slide_number": "32", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/739/db098f8d6a1438204260fb234b6566ed.jpeg", "content": "Автор и арт-директор фестиваля — журналист, музыкант, лидер группы Бостонское чаепитие Владимир Преображенский. Фестиваль проводится ежегодно, в Москве, начиная с 2005 года." }, { "slide_number": "33", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/73a/9e7bf46b4a7cb9276b071e222a17cc0b.jpeg", "content": "Кроме музыки на фестивале прошли показы одежды и поэтические чтения. Среди приглашенной публики были и известные актрисы, и фамильные аристократы, и политики… кого только не привлек эпатажный и элитарный декаданс. Очень удачной идеей стало оформление чилаута в виде гадательного салона, где среди свечей и ароматов восточных благовоний гадалки раскидывали таро и предсказывали судьбы гостей." }, { "slide_number": "34", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/73b/45c49f0ba0ce80a9a088777455ec909a.jpeg", "content": "...это мир изысканных вещей, тонких ощущений, мир изящества и экзотики, мир капризный и таинственный, с толикой манерности, подчеркнутого аристократизма и здоровой иронии." }, { "slide_number": "35", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/73c/e893c17ce15f130d0100435b50b42778.jpeg", "content": "...это мир изысканных вещей, тонких ощущений, мир изящества и экзотики, мир капризный и таинственный, с толикой манерности, подчеркнутого аристократизма и здоровой иронии." }, { "slide_number": "36", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/73d/24fee1f46f9f6330cac7387d60f935e0.jpeg", "content": "Группа \"БОСТОНСКОЕ ЧАЕПИТИЕ\" - одна из самых непредсказуемых столичных рок-формаций. Гремучая смесь арт-рока, джаза, романса, готики, дополненная театральной подачей." }, { "slide_number": "37", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/73e/3e41e452434d82dda832b8a15ab8f57d.jpeg", "content": "Группа \"БОСТОНСКОЕ ЧАЕПИТИЕ\" - одна из самых непредсказуемых столичных рок-формаций. Гремучая смесь арт-рока, джаза, романса, готики, дополненная театральной подачей." }, { "slide_number": "38", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/73f/02ad2e0d97bb3a530ccce489308a9996.jpeg", "content": "Театрализованный показ авторской одеждыОбразы темного зазеркалья, стиль, в котором ноты изысканного упадка переплетаются с восточными мотивами, а подчеркнутая театральность граничит с эпатажем." }, { "slide_number": "39", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/740/75bf51e7ee1f0e810fa12c58c67c1613.jpeg", "content": "Театрализованный показ авторской одеждыОбразы темного зазеркалья, стиль, в котором ноты изысканного упадка переплетаются с восточными мотивами, а подчеркнутая театральность граничит с эпатажем." }, { "slide_number": "40", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/741/7f47b6d0e20e8ed9824247d8deb60e74.jpeg", "content": "Характерні для Декадансу занепадницькі тенденції згодом виявилися в різних модерністських течіях у літературі та мистецтві." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/742/ac66f37b4cc45244e0d1fca158116297.jpeg", "content": "Астрід Анна Емілія Ліндгрен – відома шведська казкарка«Я пишу, чтобы развлечь саму себя, то есть того ребенка, который все еще живет во мне»." }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/743/d8f4ce070d0bfd5fa7c4934496c687ee.jpeg", "content": "Віммербю" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/744/2c4de9de2025843b3102f0163703e1c3.jpeg", "content": "А́стрід А́нна Емі́лія Лі́ндгрен (швед. Astrid Anna Emilia Lindgren, дівоче прізвище Ерікссон, швед. Ericsson; 14 листопада 1907, Віммербю, Швеція — 28 січня 2002, Стокгольм, Швеція) — шведська дитяча письменниця, чиї книги перекладені більш ніж 85 мовами та видані більше ніж у 100 країнах. На сьогодні вона найбільш відома своїми персонажами «Карлсон, який живе на даху» та «Пеппі Довгапанчоха»." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/745/74ec346a75f132279c6ade55df6f9b4e.jpeg", "content": "На фото сім'я Астрід – тато Самуель Август Ерікссон, мама Ханна, брат Гуннар і сестри Інгегерд та Стіна. Астрід – третя зліва." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/746/79135bffbb65677149689e76d84bd11a.jpeg", "content": "Садиба \"Нес\" , Віммербю" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/747/447c07e05767f73fff39244c0ff5b9c2.jpeg", "content": "Письменниця завжди називала своє дитинство щасливим (в ньому було багато ігор і пригод) і вказувала на те, що саме воно служило джерелом натхнення для її творчості.Батьки Астрід не тільки відчували глибоку прив'язаність один до одного та до дітей, а й не соромилися виявляти її, що було великою рідкістю у той час. Про особливі відносини в сім'ї письменниця з великою симпатією і ніжністю розказала в єдиній своїй книзі, не зверненій до дітей, — «Самуель Август із Севедсторпа і Ханна із Хюльта» (1973)." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/748/a5ffae8ce4b1e79ffa832192abf4c8d9.jpeg", "content": "Творити Астрід почала ще у школі, за любов до вигадування отримала прізвисько “Сельма Лагерлеф із Віммербю”. Порівняння зі знаменитою швецькою письменницею примушувало дівчинку ніяковіти. І це незважаючи на те, що всі навколо твердили: “Ти, напевно, станеш письменницею, коли виростеш”.За зізнанням самої Астрід, заняття це здавалося їй настільки відповідальним, що вона вирішила: література ніколи не буде головною справою її життя. Тим більше, що характер у неї був жвавий і, здавалось, для роботи за письмовим столом зовсім не підходив. Разом з подругою Анн-Марі вони постійно бешкетували, облазили навколо всі висоти, які здалися їм доступними. “Одного разу ми видралися на дах нашого будинку в Несі, - пригадувала Ліндгрен. – Несподівано уАнн-Марі запаморочилася голова, і вона ледве не впала вниз.З тих пір подруга перестала лазити по дахах. Я жпродовжувала залазити на дерева, дахи і навіть наопалювальні труби в спортивному залі нашої школи”." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/749/95afadb0254ed14eed634211faade8ec.jpeg", "content": "Після школи шістнадцятирічна Астрід Ерікссон почала працювати журналістом у місцевій газеті Wimmerby Tidningen. Але через два роки вона завагітніла, не будучи заміжньою, і, залишивши посаду молодшого репортера, поїхала до Стокгольма.У грудні 1926 року в неї народився син Ларс. Тому що грошей не вистачало, Астрід довелося віддати улюбленого сина до Данії в сім'ю прийомних батьків. У 1928 році вона отримала роботу секретаря в Королівському автоклубі, де познайомилася зі Стуре Ліндгреном. Вони одружилися в квітні 1931 року, і після цього Астрід змогла забрати Ларса додому. Через три роки Астрід народила дочку Карін, яка пізніше стала перекладачем." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/74a/6ee5c154f0431d3efb42b6c7a97baf02.jpeg", "content": "Астрід стала домогосподаркою - тобто вона перестала працювати і майже весь час займалася своїми дітьми. Саме у цей час письменниця і придумала казку про Піппі Довгапанчоха. Сталося це у березні 1944 року, коли Астрід Ліндгрен вивихнула собі ногу. Лікарі заборонили їй три тижні вставати з постелі.Просто лежати майбутній знаменитій письменниці було дуже нудно, тому Астрід знайшла собі заняття - вона почала записувати казку, яку придумувала для своєї дочки Карін…Астрід розповідала дочці нові пригоди дівчинки Піппі, ім'я якої, до речі, придумала сама Карін.Так і «народилася» перша героїня Астрід Ліндгрен - рудоволосе веселе дівчисько на ім'я Піппі." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/74b/4f3a19502157ffa097dd52edaf0f29c2.jpeg", "content": "Письменниця за роботою" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/74c/e5fdf37086594f700c48252e56e2e381.jpeg", "content": "Астрід Ліндгрен придумала ще багато нових героїв. Це і улюблений дітьми всього світу Карлсон та його вірний друг Маля, Еміль з Леннебергі, детектив Калле Блюмквіст, Брати Левине Серце, Роні - дочка розбійника...І знаєте, що найголовніше зрозуміла письменниця? Що це так добре - мати можливість писати!Тепер щовечора вона мріяла про те, щоб якнайскоріше розпочався новий день і настав момент, коли можна буде сісти за письмовий стіл і залишитися наодинці зі своїми героями!Люди винагороджували письменницю за її книги - адже вона одержала так багато премій: медаль Нільса Хольгерссона, орден Посмішки, диплом почесного доктора університету у Лінчепінге...Але головне - одного разу Ліндгрен вручили найголовнішу нагороду усіх казкарів - Золоту Медаль Ганса Крістіана Андерсена." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/74d/a5019ad34182c09a01ef2248134593d5.jpeg", "content": "А. Ліндгрен за все життя заробила мільйон, проте не витрачала їх на себе, роздаючи гроші на благочинність. На відміну від інших шведських знаменитостей, вона не придумувала схем ухилянь від податків. Добре відомий випадок, коли в 1976 році Астрід заплатила 102% податків зі свого доходу. Скромна у побуті, Ліндгрен весь вільний час віддавала участі у суспільному житті Швеції. Вона добилася змін закону про податки, який обтяжував громадян Швеції, Астрід добилася прийняття закону про захист тварин і часто виступала на захист такого типового шведського явища, як загальна любов до природи і шанування її краси.Шведська кронпринцеса Вікторія виросла на казках Ліндгрен" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/74e/aaba7b9fa4ae21dd9341674b42856687.jpeg", "content": "Астрід Ліндгрен на знімальному майданчику фільму про Пеппі з виконавицею головної ролі – Інгер Нільссон. Екранизації та театральні постановки за творами Ліндгрен були дуже популярні у Швеції – в 1969 році п'єсу про Карлсона, який живе на даху, поставив Королівський драматичний театр. На шведському ТВ йшли телесеріали за книгами Астрід, а театральні спектаклі ставились в театрах Європи і США." }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/74f/c70e2bfc53cdd9fc9d44dec43b3bba39.jpeg", "content": "Парк «Світ Астрід Ліндгрен»В Віммербю з 1981 року працює дитячий парк розваг «Світ Астрід Лндгрен\" (Astrid Lindgrens Värld), присвячений персонажам книг цієї шведской письменниці. На території 130,000 м2 можна зустріти відомих персонажів із її творів. Всі розваги побудовані за описами , наведеними в книгах, і дають дітям можливість зануритися світ Пеппі Довгапанчоха, Еміля з Льоннебергі, Карлсона, який живе на даху та багатьох інших персонажів Астрід Ліндгрен.Парк відкритий з травня до серпня. Протягом літнього сезону вистави проходять цілий день. Починається все з маленької сценки при вході і продовжується головним театралізованим шоу з музикою ,співом і танцювальними номерами. Найбільше цінують відвідувачі зустрічі з улюбленими персонажами." }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/750/abe4c60e17b434f7181b307e733f0d13.jpeg", "content": "Вілла “Курка”" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/751/2595a91b63b0bbd489c4f8a0925e0292.jpeg", "content": "Вілла “Курка”" }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/752/44a15982a715a2cc9e097edb8c4af35f.jpeg", "content": "Астрід Ліндгрен померла у 94-літньому віці у 2002 році." }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/753/10491cd51ef96e77880784b773a8a51c.jpeg", "content": "Пам'ятник А.Ліндгрен у СтокгольміПамятник Астрид Линдгрен у входа в музей \"Юнибаккен\", в книге, которую она держит, написана всего одна строчка - последняя строка из \"Братьев Львиное Сердце\". Голубь тоже из этой повести." }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/754/7ae5b40a44ee66a433f056b51b55d97c.jpeg", "content": "Пам'ятник Карлсону в ЯлтіПостамент зроблено у вигляді даху з трубою,з якої вилітає “в міру відгодований мужчина”. А з рота Карлсона повинна бити струя води (в даний час фонтан не працює).Пам'ятник Карлсону в Одесі" }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/755/755915143f5fa5261b128d6eb6087c63.jpeg", "content": "Ця нагорода присуджується дитячим письменникам. Вона відома у всьому світі. Після смерті Ліндгрен уряд Швеції заснував цю премію як пам'ять про свою талановиту співвітчизницю. Прем'єр-міністр країни Йоран Персон сказав, що крім того, що премія увіковічить пам'ять Линдгрен, це ще й буде сприяти розвитку якісної дитячої літератури.Міжнародна літературна премія Астрід ЛіндгренА.Ліндгрен на поштовій марціА.Ліндгрен та її героїня на монеті ШвеціїСорт троянди, названий Астрід Ліндгрен" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/756/7c3d6f549b7bd79ed12cf3ba407fd586.jpeg", "content": "Урок 24 Артюр Рембо.Найдивніший поетичний геній ФранціїЕ. Клансьє" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/757/747629caac94f3ea5c1f60b4de74bd1c.jpeg", "content": "Особливості поетики П.Верлена 1. Модернізм.2. Сугестивна лірика.3. Імпресіонізм і символізм4. Мелодійність." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/758/af1e8c58c971770b98e185019dcc64a9.jpeg", "content": "БіографіяАртюра Рембо (1854 — 1891)\"Я був проклятий райдугою\", — такими словами завершував своє творче життя 18-річний поет. Це не помилка, у 18 років він справді підбивав підсумки невдалого, на його думку, життєвого експерименту під назвою \"Творчість Артюра Рембо\"." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/759/cb0a829c6848e590c6a28138c27cdfe4.jpeg", "content": "\"Прокляття райдугою\"позначилося на його житті раптовим спалахом поетичної зрілості і не менш стрімким згасанням його літературної зірки: ті тридцять сім років, що судилося прожити Рембо на землі, були постійним духовним експериментом і авантюрою. Ключове слово для розуміння всього того, що відбулося з ним, - «пошук», пошук недосяжного ідеалу і невідомого." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/75a/ceb2bbabf9655f619024840291c74270.jpeg", "content": "Гостре невдоволення собоюі людьми, жага абсолюту гнали його з місця на місце і примушували вдаватися до «шаленств» (так він називав свої спроби перебудувати власну свідомість, використовуючи різноманітні дозволені і недозволені засоби). У його серці палав той самий вогонь, про який писав Бодлер у «Подорожі», заповіті всіх шукачів нових континентів і духовних світів:" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/75b/0a2e81957b64b278cd5c6a7ec2715310.jpeg", "content": "Вогонь, що мозок нам жере ідушу рве,В провалля зве - дарма,пекельне чи небесне, -У глиб Незнаного, щоб осягтинове." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/75c/a07ba9c1dcd19e02d382aaf90245d111.jpeg", "content": "Народився Рембо 1854 р.на півночі Франції, у Шарлевілі, «найідіотськішому з усіх провінційних міст», за його висловом. Дитинство майбутнього поета минало у непримиренному конфлікті з родиною, що була прообразом того обмеженого буржуазного оточення, з яким він воював до останньої миті свого земного шляху." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/75d/20cf86098fe43edf53cd583ca7c5eff5.jpeg", "content": "Батько Артюра, ФредерікРембо, був військовим і з корисливих міркувань одружився з заможною селянською дівчиною Віталі Кюїф. Хоча в подружжя було четверо дітей, він ніколи не жив з родиною, навіть після того, як пішов у відставку. Мати цілком присвятила себе вихованню дітей - так як вона це розуміла: головним для неї було навчити своїх двох дочок і двох синів ощадливості й покорі." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/75e/59d623f6fd93734ea0d7df008798bb02.jpeg", "content": "За найменшу провину їхкарали домашнім арештом на хлібі й воді. Як свідчать їхні сучасники, під час прогулянок родина Рембо мала досить трагікомічний вигляд. З парасольками за будь-яких погодних умов, парами - сестри попереду, а брати позаду - діти крокували із серйозними обличчями під суворим наглядом матері. Взаємини Артюра з матір'ю були напруженими: вона не схвалювала його прагнення стати поетом." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/75f/b1e43ce101184d1b07715633054fbd3d.jpeg", "content": "Мати хотіла бачити вньому звичайного селянина-фермера, а обдарований юнак з душею шукача пригод і завойовника невідомих країн вимушений був удавати з себе шанобливого сина, хоча у мріях був далеко від Шарлевіля. Вигадки і читання книжок замінювали йому рідну домівку. Цей розколотий навпіл світ дитинства Рембо згадує у вірші «Семилітні поети»." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/760/eddce0cd864a6d95c808d323f00e05bb.jpeg", "content": "Жорстокою, байдужоюпостає у творі мати, на яку син дивиться сповненими ненависті очима. Тільки заховавшись від неї подалі - на горищі, у «передпокої, де цвіллю вкрились стіни», а то й «у клозетній прохолоді», - відчуває він свободу - свободу бути самим собою: перекривляти дорослих і фантазувати до запаморочення:В сім років він писав романи про пригодиВ пустелі, де зоря виблискує Свободи,Ліси, сонця, яри, савани!" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/761/63de7313eb995e38974bf0cd916db067.jpeg", "content": "Ось де був його світ, а не внудному Шарлевілі. У нього сформувався комплекс ворожості не тільки до того місця, де він виріс, а й до Франції, а згодом і до Європи, яка здавалась йому надто старою та маленькою. З них він тікатиме, бо краще безцільні поневіряння, ніж ситий спокій самозакоханого буржуа. Краще вдатися до авантюри, ніж втратити смак до життя і перетворитися на «добропорядного» адвоката або крамаря, які нічим, крім власного багатства, не переймаються." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/762/08681282430ee2dfe880d188ce7289c2.jpeg", "content": "Найвідомішими з такихавантюр стали блукання Рембо з Верленом, а також його африканський період.Поетичний спосіб свого життя Рембо змалював у вірші«Моя циганерія».Сміливий і безвідповідальний геній-юнак, «фертик», якому «по коліно море», з дірками в кишенях і на ліктях, що має в голові «лиш рими», мандрує без мети." }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/763/8514058458304756ed3e69252dc4309c.jpeg", "content": "Відсутність доброї їжі абоодягу його не бентежить: йому відоме вище щастя - хмеліти від «вересневого вечора» і «капарити вірші, згорнувшись у калачик». Він розуміється у зірках, як добрий селянин на своєму подвір'ї («як зозулясті кури, сокочуть в небі зорі»). Юнак - брат неба і його ворог. Таким і був Артюр Рембо - один із найнезвичайніших поетів світу, непосидючий, з важкою і навіть агресивною вдачею, бунтівник і волоцюга, «ясновидець» і творець нової поетичної мови." }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/764/78b682b2665843ac2fcad2b1edd3ae8f.jpeg", "content": "Способу життя Рембовідповідали його погляди - радикальні й несподівані. Він був послідовним бунтівником і рішуче відмовлявся від усіх форм цивілізації, яку оголосив втіленням буржуазності. Із захватом юнак зустрів звістку про Паризьку комуну, а потім зі сльозами гніву й болю описав її поразку. У віршах Рембо висловлює співчуття тим, хто страждає: бідним, сиротам, робітникам, солдатам." }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/765/c6f427fa6a28f343eec4f08ead5c2f90.jpeg", "content": "Типовим у цьому плані є вірш«Руки Жанни-Марі». Поет обрав дуже ефектний спосіб показати дух класової ненависті. Він відмовляється від риторичних звинувачень і гучних промов, а зосереджується тільки на одній деталі — жіночі руки постають втіленням ненависті й помсти. Вони не звикли виконувати те, що виконують руки жінок: колисати немовля, пестити коханого, приносити дари Богові. І навіть працювати." }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/766/b01f223e2729a0a39fa59fa641535885.jpeg", "content": "Руки - втілення народногоболю - створені лише для того, щоб сіяти смерть ворогам. Це руки Брінії, богинь помсти:Зате вп'ялися б вам у шиїЦі сильні руки залюбки,Вони б вас всіх передушили,Нікчемні, пещені ляльки!" }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/767/e901e3f645ff99b9f02f236790d7fe96.jpeg", "content": "Ось такі руки цілує поет«святими цілунками Бунтаря!». Вірш вражає своєю агресивністю, різкою, навантаженою негативною енергією лексикою. Це виклик світові, для якого поет, крім смерті, нічого не передбачає.Проте не варто думати, що Рембо серйозно переймався проблемами реформування соціальних інституцій. Підтримувати Комуну його примушувала не любов до комунарів, а ненависть до буржуа ." }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/768/68d31b46ff518c540288ae2ba8b2cfda.jpeg", "content": "Він погоджувавсяпідтримувати будь-які заходи, навіть найбезглуздіші, аби тільки знищити несправедливість у світі. Поет відкидає усе: релігію, мораль, будь-які цінності і прагне бути надлюдиною. Яке презирство відчувається в його зверненні до праведника — втілення фальшивої суспільної моралі:І стопи Божественні мене хай топчуть без вагань!У тебе в гнидах чуб, їх повно до хвороби!Сократи і Христи, Святі й Блаженні, твань!Ви перед Проклятим схиліться для шаноби!" }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/769/14ebfbf3106f46e7ac81fa2f712cacc5.jpeg", "content": "Протягом наступних п'ятироків Артюр Рембо цілком віддається творчості, більшу частину часу мандруючи з Полем Верленом північною Європою, їхні стосунки припиняються після 10 липня 1873 року, коли Верлен поранив свого друга пострілом з револьвера і потрапив до в'язниці. Поети зустрічаються востаннє 1875 р. у Штутгарті, щоб розійтися назавжди. Десь у цей період Рембо вирішує кинути писати вірші." }, { "slide_number": "21", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/76a/514fec0bd490cb1c66dd02d14ebc44d6.jpeg", "content": "Після розриву стосунків ізВерленом, Рембо охопила глибока духовна криза. Він розчарувався в силі слова як засобу перебудови Всесвіту. Подальша доля його віршів поета більше не цікавить, а про те, що став відомий , він майже нічого не знає.А.Рембо розпочинає другий етап своїх авантюр - цього разу земних: вирішує назавжди переселитися з Європи на Схід або до Африки. Проте не так легко було видертися з цупких обіймів Старого Світу." }, { "slide_number": "22", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/76b/a5fe002bafe784456bdffedfe4e1946c.jpeg", "content": "П'ять років Рембо поривавсявтекти, але, рухаючись зачарованим колом, знову і знову опинявся в Шарлевілі, на фермі матері.1875 р., зустрівшись з Верленом і жорстоко посварившись із ним, він пішки іде до Швейцарії, потім до Італії, аби втекти на Схід. Здійснити цей намір завадив йому сонячний удар - хворий і втомлений, він змушений повернутися до Шарлевіля." }, { "slide_number": "23", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/76c/d55b8da12776713e2bb5fdff892e8eed.jpeg", "content": "Влітку 1876 р. у складіголландських військ А.Рембо перебуває на острові Ява, але його кар'єра солдата триває тільки два тижні - він дезертирує і повертається до рідного міста. 1877 р. спробував дістатися до Росії: під Віднем поета пограбували, і йому нічого не залишилося, як знову повернутися до Шарлевіля. Того ж року він подорожує з мандрівним цирком Німеччиною, Данією, Швецією. З останньої країни А.Рембо було вислано додому, але його це не зупиняє." }, { "slide_number": "24", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/76d/4752e82c33183eae9248c7bb8caf989e.jpeg", "content": "Поет наймаєтьсявантажником на корабель у Марселі та відпливає до Олександрії. Ще раз хвороба стає на заваді, і він знову повертається до Шарлевіля. У 1878 р. А.Рембо зробив дві невдалі спроби потрапити на Схід - перша через Гамбург, а друга, коли він пішки восени перетнув Альпи, потрапив до Генуї, а звідти на Кіпр. Там поет захворів і 1879 р. знову повернувся до Шарлевіля." }, { "slide_number": "25", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/76e/628785090eed314b5d10137d499ad58c.jpeg", "content": "І тільки 1880 р. він змігвідірватися від Європи: попрацювавши деякий час на будівництві на Кіпрі, стає агентом у фірмі, що торгувала в Ємені, Сомалі та Ефіопії. Двадцять разів А.Рембо ходив з караванами до сучасної Аддис-Абеби, але все ж таки йому судилося повернутися до Франції — аби зустріти свою смерть. Навесні 1891 р. у нього утворилася пухлина у правому коліні, і його вивезли до Марселя, де згодом ампутували ногу." }, { "slide_number": "26", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/76f/721485d92b0711f7b35a158e7d2482b9.jpeg", "content": "Операція, що була зробленанадто пізно, не врятувала поета. Лікар записав у книзі реєстрації померлих: «10 листопада 1891 р. у віці 37 років пішов з життя негоціант Артюр Рембо»." }, { "slide_number": "27", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/770/c200e7f9f6f83ec73f48d9a95d5abb54.jpeg", "content": "Рембо створював вірші лишепротягом кількох років - це, мабуть, найбільш вражаючий факт його творчої біографії. 1870 р. він показує свої перші спроби вчителю риторики Жоржу Ізамбару, який одразу помітив, що перед ним непересічний талант, який потребує підтримки, і по­радив йому продовжувати писати. Його доробок зовсім невеликий: кілька десятків поезій і дві збірки віршів у прозі –«Осяяння» і «Сезон у пеклі»." }, { "slide_number": "28", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/771/24c37005e203ba9ea292bed31f492d23.jpeg", "content": "За життя він опублікував двачи три вірші та свою останню книжку «Сезон у пеклі», яку ніхто не хотів купувати. Але й те, що було Артюром Рембо зроблено, без перебільшення можна вважати революцією в поезії.Всесвітня слава прийшла до поета після смерті. Ім'я А.Рембо стало символом світового поетичного авангарду. Без Рембо не було б великої поетичної революції ХХ століття." }, { "slide_number": "29", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/772/45ddc7ad4afeb0fa625e049ea262d173.jpeg", "content": "«Голосівки»Яскравим зразком символістської лірики Артюра Рембо є сонет „Голосівки\". 13 травня 1871 року він пише листа, в якому заявляє про свій намір створювати нову поезію: \"Я хочу бути поетом, і я намагаюся перетворитися на ясновидця... Йдеться про те, щоб досягти невідомого шляхом розладу всіх почуттів...\"." }, { "slide_number": "30", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/773/2a00e1ae9d92a9c55969b7ce6b4a0da4.jpeg", "content": "Прагнення до \"ясновидіння\"прямо пов'язується Рембо з бунтом, а \"розлад почуттів\" протиставляється \"нормальному\" соціальному буттю.   У сонеті \"Голосівки\" Рембо пропонує новий принцип формування образу, який будується на вільній асоціації між звуком і кольором, зорових враженнях. У \"Голосівках\" \"поет-ясновидець\" усе підкоряє своїй свідомості." }, { "slide_number": "31", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/774/5a128c401a0e26823f048e774916ef5d.jpeg", "content": "А чорне, біле Е, червоне І, зеленеУ, синє О, — про вас я нині б розповів:А — чорний мух корсет, довкола смітниківКружляння їх прудке, дзижчання тороплене;Е — шатра в білій млі, списи льодовиків,Ранкових випарів тремтіння незбагненне;І — пурпур, крові струм, прекрасних уст шалене,Сп'яніле каяття або нестримний гнів;" }, { "slide_number": "32", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/775/687e90c7ec1d093bf2092d62010bb793.jpeg", "content": "У — жмури на морях божественно-глибокі,І спокій пасовищ, і зморщок мудрий спокій —Печать присвячених алхімії ночей;О — неземна Сурма, де скрито скрегіт гострий,Мовчання Янголів, Світів безмовний простір,Омега, блиск його фіалкових Очей." }, { "slide_number": "33", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/776/9e6561362722c508dec00ec80a83b636.jpeg", "content": "Рембо здатен бачити природута світобудову позбавленими об'єктивних закономірностей; причинно-наслідкових зв'язків. Як і більшість віршів Рембо, \"Голосівки\" мають безліч трактувань. Наприклад, одне з них пропонує розглядати вірш як символічну картину людського буття: від темряви (чорний колір А) до світла (білий колір Е), через бурхливі пристрасті (червоний колір І) до мудрості (зелений колір У) та пізнання таємниці Всесвіту (синій колір О)." }, { "slide_number": "34", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/777/0b83be1529fb9bab4f2d338dc290f86f.jpeg", "content": "Важливу роль у \"Голосівках\"відіграє принцип контрастності: чорне - біле, смерть - життя; потворне - прекрасне, швидкоплинне - випадкове. Рембо використовує форму сонета, який традиційно складається з тези, антитези та їх синтезу, тобто в самій його будові закладене протиріччя, і це дозволяє розглядати \"Голосівки\" як зразок символістського пошуку \"відповідностей”, як панорамну картину Всесвіту." }, { "slide_number": "35", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/778/0a1871f341fc12b04d130cfad0b2f934.jpeg", "content": "Поет намагається відмовитисьвід слова як смислової одиниці та викликати суб'єктивні, непевні почуття, підмінивши логічний зміст кольоромузикою, звуками і барвами. Слово не розповідає, не говорить, а звучить співзвуччям кольорів. Рембо був одним із перших французьких поетів, який почав писати верлібром. Він фактично знищив межу між поезією і прозою як основними типами організації художнього мовлення." }, { "slide_number": "36", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/779/22048f503e1bd228870a70d8ba91e694.jpeg", "content": "Поет намагається відмовитисьвід слова як смислової одиниці та викликати суб'єктивні, непевні почуття, підмінивши логічний зміст кольоромузикою, звуками і барвами. Слово не розповідає, не говорить, а звучить співзвуччям кольорів. Рембо був одним із перших французьких поетів, який почав писати верлібром. Він фактично знищив межу між поезією і прозою як основними типами організації художнього мовлення.Намагаючись вивільнити енергію вірша, зробити йо­го засобом фіксації відтінків найвищої таємниці бут­тя, Рембо розхитував уявлення про формальну доско­налість поезії. Він стверджував: якщо «те, що Поет приносить звідси (зі світу абсолюту, - ОЛ.), має фор­му, він відтворює його оформленим, але якщо воно форми не має, він передає його безформним». Рембо був одним із перших французьких поетів, який почав писати верлібром. Він фактично знищив межу між поезією і прозою як основними типами організації ху­дожнього мовлення." }, { "slide_number": "37", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/77a/facb5fb81f28cb96defc27ef4ab38142.jpeg", "content": "” П'яний корабель”Для поезії Артюра Рембо характерна підвищена ,загострена суб'єктивність, чим позначені вже ранні вірші французького автора.«Людиною з підметками із вітру» назвав Рембо Поль Верлен. Подібний і ліричний герой молодого поета, який охоче малює себе у вигляді бродяги, що крокує серед полів, ночує просто неба, з обличчям, вмитим вранішньою росою." }, { "slide_number": "38", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/77b/98ecfde136a5d3d1789f0196dd9fa9e7.jpeg", "content": "У «П'яному кораблі» А. Рембоототожнюється з кораблем, який обірвав корабельні канати, звільнився від команди, з смертельним захопленням віддається стихії. І все це відбувається під знаком фатального руху. Подолавши течію рік, корабель з насолодою кидається в море.За течією Рік байдужим плином гнаний,Я не залежав більш од гурту моряків:Зробили з них мішень крикливі індіани,Прибивши цвяхами до барвних стояків." }, { "slide_number": "39", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/77c/3d9243bb567de707356d71d30d219623.jpeg", "content": "На вантажі свої я не звертав уваги,—Чи хліб фламандський віз, чи з Англії сукно,I, ледь урвався крик матроської ватаги,Я вирушив туди, куди хотів давно. Скажено хлюпали припливи океанські,А я, колись глухий, як мозок дітвори,Все за водою плив! I заколот гігантськийЗняли Півострови, простори і вітри." }, { "slide_number": "40", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/77d/650ae4100e3bb5286a278a197c8878aa.jpeg", "content": "Втративши кермо і штурвал, омитий хвилями від гидких слідів людської присутності, він занурюється в стихію Поезії — в морську стихію. Простір перестає розділяти, далеке стає близьким, а близьке — далеким; предмети втрачають чіткість окреслень і стають синіми плямами." }, { "slide_number": "41", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/77e/9b48cdc6a23d89801be7983f51411a44.jpeg", "content": "Моє пробудження благословили шквали.Мов корок, танцював я на морських валах,Що їх візничими утоплених прозвали,I десять діб вогнів не бачив по ночах. В сосновий корпус мій текла вода зелена,—Солодка, як малим кисличний сік, вона,Відкинувши убік і якір, і демено,Блювоту вимила та плями від вина." }, { "slide_number": "42", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/77f/62d0ea2d2d801b58641b8c285e0b7ddd.jpeg", "content": "Поетичний текст переобтяжений зоровими образами і мовними тропами, безпосередні враження зливаються абстрактними поняттями. Корабель «ковтає вод блакить», «пробиває небеса, роздерті блискавками», як стіну, бачить «сонця диск, що в жахові містичнім світив­ся сплесками фіалкових огнів»." }, { "slide_number": "43", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/780/1576d95081f131b1d0ddd23ea7f1aab6.jpeg", "content": "І раптом серед блискавиці і грому виникає тихе ностальгічне бачення: «у мряці запашній засмучене дитя навшпинячки пускає, немов метелик той, хисткий кораблик свій».У заключних рядках злиття між кораблем і ліричним «я» поета стає повним." }, { "slide_number": "44", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/781/1e0a88d5ae759252f698ee169a29777f.jpeg", "content": "I, взявшись на своїх бортах птахів гойдати,Їх чвари та послід, я, майже острівець,Ледь задкував, коли в мої тонкі канати,Шукаючи нічліг, чіплявся пухлий мрець! Під гривою заток я — корабель пропащий,—Закинутий у вись етерну без птахів,Звідкіль ні монітор, ні парусник найкращийНе вирвуть остова, що від води сп'янів;" }, { "slide_number": "45", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/782/fcf155b6876a5d1ab07650a23981df9c.jpeg", "content": "Межі особистості зникаютьподібно тому, як втрачаються межі оточуючого простору. Не лише з простором, але і з часом відбуваються дивні метаморфози. З одного боку, дія поеми надзвичайно драматична, вона має початок і передбачений кінець і відбувається ніби у нас на очах. У той же час події відбуваються в минулому, що підкреслюється повторами зачинів строф: «Я бачив», «Я знаю», «Я марив»..." }, { "slide_number": "46", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/783/ed23339f3c7a0c605aeb8af3e82c425e.jpeg", "content": "Дехто з дослідниківтворчості А.Рембо схильний думати, що відчуття прямого контакту з дійсністю доходило у нього до пароксизму, а зорове сприйняття світу, його фарб і пластичних форм було настільки гострим, що породжувало галюцинацію. Саме цим можна пояснити його бажання, щоб у горнилі війни згоріло все - республіки й імперії, армії й народи - і хай вітер розвіє їх прах." }, { "slide_number": "47", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/784/38a73a1f14778364a6c10e74dd2180b4.jpeg", "content": "Я, весь плямований вогнистою дугою,Що мчав і гнав ескорт із коників морських(Ультрамаринове склепіння наді мноюВалилось, плавлячись у вирвах вогняних), Я, жахом пройнятий, бо округ потойбічнийТремтів од ревища Мальштремів та Биків,Ясних застиглостей вивідувач одвічний,—Я за Європою прадавньою тужив!" }, { "slide_number": "48", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/785/f00ce0269062308194f07e397db12b57.jpeg", "content": "Мотив митарства, який бувдоволі оптимістичним у ранніх віршах, дуже швидко набуває трагічного звучання: це біг назустріч смерті. Замкнутості міста, осілому способу життя, гнітючій повсякденності Рембо протиставляє вільну морську далечінь - простір мандрівки.З хмільним захопленням поет передчуває власну погибель і згин своїх товаришів..." }, { "slide_number": "49", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/786/26387c896e4d5dc99d38f64372f38628.jpeg", "content": "Катастрофа набуваєкосмічних масштабів: Європа, Азія, Америка безслідно зникають, вулкани вивергаються, океани виходять з берегів. Після чого А.Рембо замовкає назавжди.Після того, як йому виповнилося двадцять років, він не написав жодного поетичного рядка. На думку фран­цузького письменника Альбера Камю, розрив Рембо з поезією - це «самогубство духу», а Стефан Цвейг розцінює це як «зневажання мистецтва, нехтування ним»." }, { "slide_number": "50", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/787/762fc7377d56caff903152eb6f3f6f98.jpeg", "content": "Особливості віршуголовна тема (мандри душі особистості у світі своєї уяви та в житті);композиція поезії (загибель команди й втрата керування кораблем; уявні мандри ліричного героя в морській стихії; його відмова від прагматичного життя);" }, { "slide_number": "51", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/788/4d65bf9652f3a4431535b904d6aba225.jpeg", "content": "Особливості віршу3. два виду конфліктів (зовнішнього—зіткнення ліричного героя зі стихією та буденністю — і внутрішнього — боротьба душі ліричного героя за власне духовне пробудження, свій незалежний світ мрії);" }, { "slide_number": "52", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/789/e53609874e5edec29beb47e4f2fedc16.jpeg", "content": "Особливості віршу4. символіка вірша, його назви (мотив сп'яніння): море — символ почуттів, примхливої життєвої долі, символ поезії; зелений та синій кольори — символи надії на щасливе завершення пошуків «небаченого» і «нечуваного»;" }, { "slide_number": "53", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/78a/b6263011a6116315914b8b7b89018523.jpeg", "content": "Особливості віршу5.провідний мотив (гімн творчій уяві, яка відкриває небачені глибини людського духу)." }, { "slide_number": "54", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/78b/ccfeb70347aaadf29808a761a315caef.jpeg", "content": "Домашнє завданняПідручник с. 164-172 (конспект уроку)" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/89e/3a43038ae9bdf7c6534b69b002f49c0e.jpeg", "content": "Володимир Дрозд(1939 – 2003)" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/89f/f4d22fd3a4f6c317f2fbb444267bb022.jpeg", "content": "Народився 25 серпня 1939 в селі Петрушин Чернігівського району Чернігівської області, помер 23 жовтня 2003 р.Володимир Дрозд двадцятитрирічним юнаком видав першу книжку новел та оповідань («Люблю сині зорі», 1962) і одразу був прийнятий до Спілки письменників.Розпочавши літературну працю як новеліст і продовжуючи вряди-годи друкувати новели, В. Дрозд поступово утверджується як автор повісті й роману." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8a0/b8e326b13c0f4b4dff9a0c70d23041f2.jpeg", "content": "Закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка, факультет журналістики (1968).Працював у редакціях Олишівської районної газети, обласної молодіжної газети \"Комсомолець Чернігівщини\", республіканських газет \"Літературна Україна\", \"Молодь України\", у видавництві \"Радянський письменник\".Член Спілки письменників України (з 1962). У 1982-85 роках - головний редактор ttжурналу \"Київ\".Письменник Володимир Дрозд із дружиною Іриною Жиленко (відома українська поетеса) з донькою Орисею та сином Павликом. Із родинного архіву. Фото 1980-х років." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8a1/ccbb95dfce2adda25fb9abaa9c8e3deb.jpeg", "content": "23 жовтня 2003 року після важкої хвороби пішла із життя ця неповторна сильна творча особистість. Похований письменник на Байковому цвинтарі в Києві" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8a2/819a36f68f1d2e0b7e9680f422661cd0.jpeg", "content": "Дещо осібно стоять у творчості письменника романи- біографії«Ритми життя» (1974),«Дорога до матері» (1979) — про родину академіка О. Богомольця,«Так було, так буде», «Новосілля», 1987),(«Інна Сіверська, суддя», 1983) – проторадянські твори.З іншого боку — твори, які міг написати тільки В. Дрозд і які не мали «зеленої вулиці»: повість «Вовкулака», про всяк випадок переназвана у видавництві на «Самотнього вовка», йшла до читача дванадцять років,«Ирій» — шість;" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8a3/b776c4adde5b7c0440f6dcf91c7451b9.jpeg", "content": "Основні твори — повісті й романи «Маслини» (1967), «Семирозум» (1967), «Ирій» (1974), «Катастрофа» (1968), «Спектакль» (1985), «Листя землі», багато новел — зображують, повторюють, доосмислюють поліську Йокнапатофу, малий всесвіт, що має всі ознаки великого світу, із центром у Пакулі. Якщо котрийсь із героїв і виривається поза межі цього світу, то за підтвердженням свого буття вертається назад, у Пакуль." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8a4/1c6c56750f8570dec84902e75e14e44c.jpeg", "content": "“Химерна проза”Назва стильової течії в українській прозі 70-х рр.“Химерна проза” стала реакцією на диктат норм соцреалізму в українській “радянській” літературі.Її ознаки:поєднання реального з міфологічним, часово-просторові зміщення,запозичення стильових рис бароко,гротескові метаморфози з героями." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8a5/9d6aeacee4ec446036b871f0f38b89dd.jpeg", "content": "“Химерна проза” емоційна, експресивна, її світ свідомо неприродний, але правдивий. За цими ознаками можна говорити про близькість “химерної прози” до явища магічного реалізму, поширеного в літературі Латинської Америки.Представники:В.Земляк (романи “Лебедина зграя”, “Зелені млини”),В.Дрозд (“Ирій”, “Самотній вовк”),О.Ільченко (“Козацькому роду нема переводу або Козак Мамай і Чужа Молодиця”) та ін." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8b3/29e728dfcad6013313d3639fc9b5094b.jpeg", "content": "Володимир Самійленко" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8b4/76abb30e8874fd737bb13c2b130801b7.jpeg", "content": "БiографiяПоет-лірик, сатирик, драматург, перекладач, В. Самійленко в усіх жанрах творчості виявив себе як митець з тонким відчуттям слова, своїми темами, своєю неповторною манерою письма, зі своїм оригінальним підходом до традиційних тем.Народився Володимир Іванович Самійленко 3 лютого 1864 р. в с. Великі Сорочинці на Полтавщині. Батько його був поміщик Іван Лисевич, а мати — колишня кріпачка Олександра Самійленко. Початкову освіту майбутній письменник одержав у дяка, потім у Миргородській початковій школі. У 1875 р. В. Самійленко вступив до Полтавської гімназії, яку закінчив у 1884 р. У ці роки обдарований, чутливий до художнього слова юнак багато читає, робить спроби перекладати і писати. Потім з 1885-р. вчиться на історико-філологічному факультеті Київського університету. У студентські роки серйозно займається літературною справою." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8b5/ce2e8776fb8f671cf393cc07b9ae5c0c.jpeg", "content": "БiографiяПоет-лірик, сатирик, драматург, перекладач, В. Самійленко в усіх жанрах творчості виявив себе як митець з тонким відчуттям слова, своїми темами, своєю неповторною манерою письма, зі своїм оригінальним підходом до традиційних тем.Народився Володимир Іванович Самійленко 3 лютого 1864 р. в с. Великі Сорочинці на Полтавщині. Батько його був поміщик Іван Лисевич, а мати — колишня кріпачка Олександра Самійленко. Початкову освіту майбутній письменник одержав у дяка, потім у Миргородській початковій школі. У 1875 р. В. Самійленко вступив до Полтавської гімназії, яку закінчив у 1884 р. У ці роки обдарований, чутливий до художнього слова юнак багато читає, робить спроби перекладати і писати. Потім з 1885-р. вчиться на історико-філологічному факультеті Київського університету. У студентські роки серйозно займається літературною справою." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8b6/22bf50f93ed2ad3e5fb35e6d671bed13.jpeg", "content": "Михайло КоцюбинськийОлена ПчiлкаЛеся УкраiнкаВасиль СтефаникМихайло СтарицькийГнат ХоткевичВолодимир СамійленкоНа вiдкриттi пам'ятника Котляревському,1903 р." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8b7/d7c2714d46fb9ba18feaa7f7ca5ec1ab.jpeg", "content": "Нелегке життяУ цей час обставини суспільно-політичного життя були нелегкі. Українське слово було заборонене, реакційні настрої запанували в університеті. Страх перед репресіями уряду (першим заходом щодо студентів було виключення з університету без права продовжувати освіту — з «вовчим квитком») обрубав крила багатьом молодим людям.Після закінчення навчання (1890) В. Самійленко працював у Києві, Чернігові, Катеринославі, терплячи постійні матеріальні нестатки. Врешті склав іспит на нотаря і відкрив нотаріальну контору в м. Добрянці на Чернігівщині, де й працював до 1917 р. Після революції виїхав за кордон, до Галичини. В еміграції В. Самійленко прагне повернутися на Україну і дістає на це дозвіл в 1924 р. Повернувшись до Києва, працював редактором. Та здоров'я поета було підірване роками поневірянь, матеріальною скрутою. 12 серпня 1925 р. його не стало. Похований В. Самійленко в Боярці під Києвом." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8b8/534f78986d96d4f789e0d1476c01729e.jpeg", "content": "Могила В.Самiйленка у Боярцi" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8b9/359ff4bbe66fb613e3868dcfc3b2dad1.jpeg", "content": "Пам'ятник у Сорочинцях" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8ba/dcc0144ac6d50972e9c82bf3012958f1.jpeg", "content": "Твори В.СамiйленкаПоетична спадщина В. Самійленка включає ліричні і сатиричні вірші, переклади творів з російської та зарубіжної класики.Високі почуття любові до Батьківщини — розкішного, багатого краю, що перебуває в неволі й злиднях, звучать у віршах циклу «Україні», «Веселка».У низці віршів В. Самійленко торкається традиційної теми ролі митця, мистецтва в суспільному житті («Пісня», «Елегії», «Орел», «Не вмре поезія»), закликає поета не замикатися в особистих стражданнях, а служити людині і людству. Розкриваючи своє кредо поета, В. Самійленко звертається до прикладу великого Кобзаря, це поезії «На роковини смерті Шевченка», «26 лютого», цикл «Вінок Тарасові Шевченку, 26 лютого» та ін. Роль Т. Шевченка у розвитку української мови поет натхненно розкрив у прекрасній поезії «Українська мова (Пам'яті Т. Г. Шевченка)», що стала широко відомим хрестоматійним твором." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8bb/79a40d37d68efe9072e9a6eb96ffe220.jpeg", "content": "Меморіальна дошка Володимиру Самійленку на будівліЧернігівської обласної державної адміністрації.Чернігівська обласна державна адмністрація." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8bc/e8642ac0896e943ceb1ac04cb7ed3f04.jpeg", "content": "ТворчiстьЯскраву сторінку поетичної творчості В. Самійленка становить його пейзажна та інтимна лірика (цикл «Весна», «Сонетц», «її в дорогу виряджали» та ін.). «Вечірня пісня» поета, покладена на музику К. Стеценком, стала улюбленою народною піснею. Значне місце у творчості митця посідає його філософська лірика, де звучать роздуми про сенс людського буття, про вічність, про єдність матеріального і духовного.В. Самійленко був блискучим майстром сатири й гумору. Кращі його сатиричні твори «Ельдорадо» (1886), «Як то весело жить на Вкраїні» (1886), «На печі» (1898), «Мудрий кравець» (1905), «Невдячний кінь» (1906). Поезії «Дума-цяця», «Міністерська пісня», «Новий лад» стали яскравими зразками нещадної політичної сатири. Афористичність мови, стислість і точність вислову, куплетна форма окремих поезій надають сатиричним творам виняткової виразності й привабливості." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8bd/9371a27f60be1c9076968843065a9475.jpeg", "content": "ТворчiстьЯскраву сторінку поетичної творчості В. Самійленка становить його пейзажна та інтимна лірика (цикл «Весна», «Сонетц», «її в дорогу виряджали» та ін.). «Вечірня пісня» поета, покладена на музику К. Стеценком, стала улюбленою народною піснею. Значне місце у творчості митця посідає його філософська лірика, де звучать роздуми про сенс людського буття, про вічність, про єдність матеріального і духовного.В. Самійленко був блискучим майстром сатири й гумору. Кращі його сатиричні твори «Ельдорадо» (1886), «Як то весело жить на Вкраїні» (1886), «На печі» (1898), «Мудрий кравець» (1905), «Невдячний кінь» (1906). Поезії «Дума-цяця», «Міністерська пісня», «Новий лад» стали яскравими зразками нещадної політичної сатири. Афористичність мови, стислість і точність вислову, куплетна форма окремих поезій надають сатиричним творам виняткової виразності й привабливості." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8be/6f80784542c0365a968799e32862e246.jpeg", "content": "ЖанриЗ успіхом виступав В. Самійленко і в жанрі драми, написавши кілька комедій, драматизованих гуморесок: «Драма без горілки» (1895), «Дядькова хвороба» (1896), «У Гайхан-бея» (1897), а також визначну драматичну поему «Чураївна» (1894).Чимало зробив В. Самійленко і як перекладач українською мовою російської та зарубіжної класики — творів О. Пушкіна і В. Жуковського, І. Нікітіна і М. Гоголя, Гомера, П. Бомарше, Ж.-Б. Мольєра, Дж. Байрона, П. Беранже та інших." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8bf/d2eacf333c6b3cc8ad3d6e5b76aed565.jpeg", "content": "Дякую за увагу!В.Самiйленко.Весна" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8c0/b3eb3666bae252d571a438c94fecd172.jpeg", "content": "ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ СТЕФАНИК" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8c1/45587e4bc40cfd89b197a2fcb48c223e.jpeg", "content": "Народився Василь Семенович Стефаник 14 травня 1871р. в с. Русові (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) в сім'ї заможного селянина.1883р. Стефаник вступає до польської гімназії в Коломиї, де з четвертого класу бере участь у роботі гуртка гімназичної молоді. Учасники гуртка вели громадсько-культурну роботу серед селян (зокрема, організовували читальні). Стефаник-гімназист починає пробувати сили в літературі. Зі своїх перших творів Стефаник опублікував без підпису лише один вірш. У співавторстві з Мартовичем написав два оповідання: “Нечитальник” (1888) та “Лумера” (1889). У 1890р. Стефаник у зв'язку із звинуваченням в нелегальній громадсько-культурній роботі змушений був залишити навчання в Коломиї і продовжити його в Дрогобицькій гімназії. Там він брав участь у громадському житті, став членом таємного гуртка молоді, особисто познайомився з Франком, з яким потім підтримував дружні зв'язки." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8c2/8bb343c2504093e61949d33500fab072.jpeg", "content": "Після закінчення гімназії (1892) Стефаник вступає на медичний факультет Краківського університету. Однак, за визнанням письменника, з тією медициною “вийшло діло без пуття”. Замість студіювання медицини він поринає у літературне і громадське життя Кракова. Тут існувало товариство студентів-українців “Академічна громада”. Більшість студентів, які належали до нього, тягнулися до радикальної партії. До них приєднався і Стефаник. У студентські роки він особливо багато читає, пильно стежить за сучасною літературою, зближується з польськими письменниками. Стефаник-студент бере активну участь у громадському житті рідного Покуття, розширює творчі контакти з українськими періодичними виданнями, активізує свою діяльність як публіцист." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8c3/accb9f7e8ed3975ad224d836411b4415.jpeg", "content": "Після опублікування в 1890р. першої статті — “Жолудки наших робітних людей і читальні” — він у 1893 — 1899 рр. пише і друкує в органах радикальної партії “Народ”, “Хлібороб”, “Громадський голос” та “Літературно-науковому віснику” ряд статей: “Віче хлопів мазурських у Кракові”, “Мазурське віче у Ржешові”, “Мужики і вистава”, “Польські соціалісти як реставратори Польщі od morza do morza”, “Книжка за мужицький харч”, “Молоді попи”, “Для дітей”, “Поети і інтелігенція”. 1896 — 1897 рр. — час особливо напружених шукань Стефаника. Намагання його відійти від застарілої, як йому здавалося, описово-оповідної манери своїх попередників на перших порах пов'язувалося з модерністичною абстрактно-символічною поетикою." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8c4/da1222a0596ecc66a4f76a215c480a58.jpeg", "content": "— 1897 рр. він пише ряд поезій у прозі і пробує видати їх окремою книжкою під заголовком “З осені”. Та підготовлена книжка не зацікавила видавців, і письменник знищив рукопис. Кілька поезій у прозі, що лишилися в архівах друзів Стефаника, були опубліковані вже після його смерті (“Амбіції”, “Чарівник”, “Ользі присвячую”, “У воздухах плавають ліси”, “Городчик до бога ридав”, “Вночі” та ін.). 1897р. у чернівецькій газеті “Праця” побачили світ перші реалістичні новели Стефаника — “Виводили з села”, “Лист”, “Побожна”, “В корчмі”, “Стратився”, “Синя книжечка”, “Сама-саміська”, які привернули увагу літературної громадськості художньою новизною, глибоким та оригінальним трактуванням тем з життя села. Проте не всі відразу зрозуміли і сприйняли нову оригінальну манеру Стефаника." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8c5/711e1a4587119a5e26f7639aeefddbc7.jpeg", "content": "Коли невдовзі письменник надіслав нові новели — “Вечірня година”, “З міста йдучи”, “Засідання” — в “Літературно-науковий вісник”, то у відповідь дістав лист-пораду, зміст якого зводився по суті до невизнання манери Стефаника. Це й викликало появу листа Стефаника від 11 березня 1898р. до “Літературно-наукового вісника”, адресованого фактично О. Маковею. Він являє собою своєрідне літературне кредо Стефаника, його справді новаторську ідейно-естетичну програму. Перша збірка новел — “Синя книжечка”, яка вийшла у світ 1899р. у Чернівцях, принесла Стефаникові загальне визнання, була зустрінута захопленими відгуками найбільших літературних авторитетів, серед яких, крім І. Франка, були Леся Українка, М. Коцюбинський, О. Кобилянська, стала помітною віхою в розвитку української прози. Автор “Синьої книжечки” звернув на себе увагу насамперед показом трагедії селянства." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8c6/36ea7c4ba8631992b484beca3146c4c5.jpeg", "content": "Новели “Катруся” і “Новина” належать до найбільш вражаючих силою художньої правди творів Стефаника. Вони стоять поряд з такими пізнішими його шедеврами, як “Кленові листки”, “Діточа пригода”, “Мати” та ін. Майстерно змальовано в цих творах трагічні людські долі. Героїчний склад художнього мислення Бетховена, невід'ємною ознакою якого є вражаюча масштабність почуттів, думок, картин, можна впізнати в окремих новелах Стефаника (“Сини”, “Марія”). У листі до редакції “Плужанина” від 1 серпня 1927р. Стефаник, заперечуючи трактування його як “поета загибаючого села”, зазначав: “Я писав тому, щоби струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоби з того вийшла велика музика Бетховена. Це мені вдалося, а решта — це література”." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8c7/51663033d2fc7ab5d9051b41b3a9ba77.jpeg", "content": "У 1900р. вийшла друга збірка Стефаника — “Камінний хрест”, яку також було сприйнято як визначну літературну подію. Для другої збірки Стефаника характерне посилення громадянського пафосу (завдяки таким творам, як “Камінний хрест”, “Засідання”, “Лист”, “Підпис”). У другій збірці головне місце займає тема, що хвилювала письменника протягом усього творчого життя, — одинока старість, трагедія зайвих ротів у бідних селянських родинах. Цій темі цілком присвячені твори із “Синьої книжечки” (“Сама-саміська”, “Ангел”, “Осінь”, “Школа”), новели зі збірок “Камінний хрест” (“Святий вечір”, “Діти”), “Дорога” (“Сніп”, “Вістуни”, “Озимина”). Цікавить Стефаника вона й у другий період творчості, хоч уже в іншому плані (“Сини”, “Дід Гриць”, “Роса”, “Межа”)." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8c8/08692f7f50cd3096ffc45b123d14f323.jpeg", "content": "1901р. вийшла в світ третя збірка новел Стефаника — “Дорога”, яка становила новий крок у розвитку його провідних ідейно-художніх принципів. Це наявне у своєрідній поетичній біографії Стефаника “Дорога” та роком раніше написаній ліричній сповіді “Confiteor”, що в переробленому вигляді була надрукована під назвою “Моє слово”. У збірці переважають новели безсюжетні, лірично-емоційного плану (“Давнина”, “Вістуни”, “Май”, “Сон”, “Озимина”, “Злодій”, “Палій”, “Кленові листки”, “Похорон”). Тема матері і дитини, жертовності материнської, батьківської любові з'являється в Стефаника у життєвому переплетінні з іншими темами ще в збірці “Синя книжечка” (“Мамин синок”, “Катруся”, “Новина”). Наявна вона й у збірці “Камінний хрест”. У “Літературно-науковому віснику” за 1900р. український читач відкрив для себе Стефаникову новелу “Кленові листки”, яка стала окрасою збірки “Дорога”." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8c9/07eb40bc267f4874a6ea632012790a95.jpeg", "content": "1905р. вийшла в світ четверта збірка письменника — “Моє слово”. В ній уперше була надрукована новела “Суд”, яка завершує перший період творчості Стефаника. У пору імперіалістичної війни і великих соціальних потрясінь, розпаду Австро-Угорської імперії і народження Радянської країни Стефаник знову береться за перо новеліста. Почався другий період його творчості, не такий інтенсивний, як перший, але з чималими здобутками. Хронологічним початком цього періоду можна вважати новелу “Діточа пригода” (написана восени 1916р., а опублікована на початку 1917р.). 1916р. Стефаник пише новелу “Марія”, яку присвячує пам'яті Франка. За “Марією” письменник публікує шість новел, які разом із двома названими творами другого періоду (“Діточа пригода” і “Марія”) склали п'яту збірку — “Вона — земля”, видану 1926р. У 1927 — 1933 рр. Стефаник опублікував ще більше десяти новел." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8ca/e16e48a70491cdff895f5f9a77197fe3.jpeg", "content": "В останні роки життя Стефаник пише також автобіографічні новели, белетризовані спогади. До них належать такі твори, як “Нитка”, “Браття”, “Серце”, “Вовчиця”, “Слава йсу”, “Людмила”, “Каменярі”. У роки перебування Західної України під владою Польщі Стефаник жив майже безвиїзне в с. Русів, де й писав останні твори у вільну від хліборобської праці хвилину. До самої смерті не полишало Стефаника бажання “сказати людям щось таке сильне і гарне, що такого їм ніхто не сказав ще”. І на його долю випало найбільше для художника щастя — він сказав те, що хотів, і сказав так, як хотів.1936р Василь стефаник покидаэє цей світ" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8cb/969a42140d97af44f179478a3ded640f.jpeg", "content": "Василь Симоненко - «лицар на білому коні» в українській літературі«Лебеді материнства»" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8cc/7e41f43e37d26f1a93e5d5b83d56cf55.jpeg", "content": "Олесь Гончар«Серед літераторів трапляються й такі, без яких їхня доба могла би спокійно обійтися, нічого істотного не втративши… А є такі, чия творчість стає мовби часткою нашого буття, часткою повітря, яким ми дихаємо… Симоненко такого типу поет!»" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8cd/da22e99a855785c442a5c377b1c4c2fc.jpeg", "content": "«Цар Плаксійта Лоскотон»«Подорож у країнуНавпаки»" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8ce/3480637b87a947580cc7b24c6aebbff8.jpeg", "content": "Скільки б не судилося страждати,Все одно благословлю завждиДень, коли мене родила матиДля життя, для щастя, для біди.В.СимоненкоВасиль Симоненко - «лицар на білому коні»в українській літературі" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8cf/5603ad817a03ded173b919c6c08ec18b.jpeg", "content": "Рідна хатас.Біївці на ПолтавщиніРідна матиГанна Трохимівна ЩербаньВ.Симоненко за роботою" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8d0/27353dbfaeabd15a530533f2b36b9620.jpeg", "content": "«Лебеді материнства»" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8d1/cd85bdec4e3729330137b31ebc54c9d2.jpeg", "content": "" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8d2/5b1b5b2a4652e34fc8e9eca5bcdc3c64.jpeg", "content": "Українські композитори, яких зачарувала лірика В.СимоненкаАндрійПашкевичМиколаЛитвинОлексійЧекальІгор Морозов" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8d3/70c5a169f2dd6cba6e48c930f637620f.jpeg", "content": "Пам'ятник у Черкасах" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8d4/7305e4d5cac401a20520a4bac3ccdd70.jpeg", "content": "«Незакінчене речення»« Я поглибив поняття …»«Я вмію …»« Я можу в поезіївизначити…»" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8df/ffb29464c17483ac0e228e4ad23c7cb1.jpeg", "content": "Улас Самчук1905 - 1987" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8e0/6a5118ff540ae02b5c4e551310dcf430.jpeg", "content": "“Палкий патріот України…”" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8e1/bcf26b85fc23daebe025a874f97c5341.jpeg", "content": "БіографіяНародився майбутній прозаїк 20 лютого 1905р. в селі Дермань на Волині в сім'ї заможного селянина. Із 5 дітей вижив тільки він.Навчався спочатку в народній школі в Тилявці, потім Дерманська двокласна школа при семінарії, Кам”янецька гімназія, яку не скінчив через мобілізацію до війська.Служив у Західній Польщі, але скоро дезертирував до Німеччини. З 1927р. По 1929р. Самчук, працюючи, вчився у Бреславському університеті. У 1929р. переїздить до Чехо- Словаччини, навчаючись в Українському вільному університеті у Празі." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8e2/3b13893f7a9e1694e8de4fd91088e6de.jpeg", "content": "У 1929р. одружується з Марією Зоц.У 1938-1939рр. працює в Закарпатті.У 1940р. переїздить до Польщі, поселяється в Кракові.У 1941р. потрапляє до Львова, потім до Києва.23 березня 1942р. Уласа заарештовують на місяць, виїжджає до Німеччини." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8e3/f328fa0c2b10ad73c646cef6aa6acf4d.jpeg", "content": "У 1943р.відвідав рідні міста. Одружується з Тетяною Праховою і емігрує до Німеччини.У 1945р. Улас Самчук входить до ініціативної групи зі створення МУРу.У 1948р. він переїздить до Канади, де став одним із засновників об'єднання українських письменників “Слово”Помер Улас Самчук 9 липня 1987 році у Торонто.У 1988р. у Торонто відкрито музей- архів Самчука." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8e4/b06838cf21feb2e82bca4bf4782e90bb.jpeg", "content": "ТворчістьУ 17 років почав дуже багато писати.У 1929р. починає друкуватися в журналах “Літературно-науковий вісник”, “Самостійна думка”, “Розбудова нації”Створює великі твори “Волинь”, яку він присвячує першій дружині, “Кулак”, “Марія”.У1929р. з'явилася новела “Образа”, яка входить до збірки новел “Віднайдений рай”" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8e5/4e308c894ec0c936ed126cdd142a9d8c.jpeg", "content": "У 1934р. у Чернівцях пише роман про визвольну боротьбу гуцулів “Гори говорять”.У 1943р. під час поневірянь автора написано роман “Юність Василя Шеремети”. У 1944 році твір відзначено премією “Українське видавництво” у Львові.В Канаді упродовж багатьох років він працює над трилогією “Ост” (1948-1982)." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8e6/d0b1880f0206434ff65b04737c1319b7.jpeg", "content": "Також він пише пригодницький роман “Чого не гоїть вогонь” (1948-1958) про героїчну боротьбу Української повстанської армії на Волині.У 1967р. пише про життя в Канаді українських переселенців “На твердій землі”Улас Самчук - автор мемуарів “П'ять по дванадцятій” (1954), “На білому коні” (1956), “На коні вороному” (1974). У книзі “Планета Ді-Пі” (1979) зібрано щоденникові записи, листи письменника." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8e7/4e93d36e6cb1abc458b10f484cdd3457.jpeg", "content": "Улас Самчук – письменник-традиціоналіст, реаліст, епік. Образи-персонажі його творів живі, яскраві, без штучної ідеалізації. Він - справжній поет, закоханий у красу рідної землі. Йому притаманна традиційність зображення: реалістичні картини-описи побуту, праці постають через спокійну оповідь, без тієї надмірної емоційності, яку можна спостерігти в літературі 20-30-х років." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8e8/96269dea128e18a16f83dabe6d0607de.jpeg", "content": "МаріяХроніка одного життяЦей твір написано у 1932-1933рр. коли на Україні лютував голод.Улас присвячує твір “Матерям, що загинули голодною смертю на Україні 1932-1933”" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8e9/9ed9a4d8ed7e055db68629bb535b960e.jpeg", "content": "В цьому творі присутній традиційний любовний трикутник: Корній-Марія-Гнат.Марія – сільська красуня, але сирота, а отже, бідна: “Виграють оті чорнезні, оті бездонні… Гляне – опалить… А щоки повні, округлі, з ямочками. Кучері чорним полум'ям горять.”Корній – широкоплечий красень, якого кохає Марія: “Високий, барчистий, міцний виголений червоний карк… Одягнений пишно, чисто, у правій руці кашкет без дашка зо стрічкою.”Гнат – каліка, непоказний. Любить Марію сильніше, аніж Корній: “Моргнув рижою бровою і все завершив чортівськи звабливою усмішкою.”" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8ea/dbc6e29d76af685b12dddadbfe8b5d2f.jpeg", "content": "Вся історія розділена на три періоди, які вкладаються в розділи “Книга про народження Марії”, “Книга днів Марії”, “Книга про хліб”. Кожен із них є також розповіддю про певний етап у житті українського селянства." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8eb/47f8b20e1750d88f554c6febb05118ef.jpeg", "content": "Книга про народження МаріїУ цій книзі йдеться про сирітське дитинство, кохання до Корнія і життя з нелюбим Гнатом, аж до розлучення.Власне, йдеться про народження жінки, особистості, її формування і змужніння. Вона нарешті стає сильною і рішучою" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8ec/b9cc7da159ec66e4343952d66ab62b7d.jpeg", "content": "Книга днів МаріїТут уже інша людина, яка знайшла себе, нарешті, стала вільною в почуттях і діях. Нелегко починалося для неї нове життя. Корній бідний і ледачий. Цей другий етап її життя сповнений революційними подіями. В цей час донька Марії Надія одружується з колишнім матросом Архипом." }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8ed/285b8b8d813924f24eec5b063592a590.jpeg", "content": "Книга про хлібРозповідає про “початок кінця” - тотальне винищення українського селянства в 30-х роках.Тут присутня кульмінація схвильованої авторської оповіді-страшні картини голодомору. Весь Маріїн рід розпався." }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8ee/4550fbe6028a13e578a651daa0e8ff53.jpeg", "content": "“Марія” містить кілька основних мотивів, які вирізняються в структурі тексту. Вони тісно пов'язані між собою.Мотив праці, як невід'ємної частини існування селянина.Мотив любові наскрізь пронизує твір. Палке кохання Марії до Корнія переробило все на своєму шляху.Мотив страждання пов'язаний з образом Гната. Все життя його минуло в самотині, в даремному чеканні свята душі. І в Маріїному житті більше страждання, аніж радості.Мотив образа Божої Матері. Це особлива постать у всесвітній історії людства і свідомості багатьох поколінь." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8ef/fac72f0c7e146858b5bb74a42813442a.jpeg", "content": "Тарас Григорович Шевченко(1814 - 1861)" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8f0/08ea7a0e2912916b3f16184d23ba29b0.jpeg", "content": "Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня за н. ст.) 1814р. в с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії.Його батьки, що були кріпаками багатого поміщика В. В. Енгельгардта, незабаром переїхали до сусіднього села Кирилівки." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8f1/4e40cf69757b67b2a1f2f814d678ee12.jpeg", "content": "1822р. батько віддав його “в науку” до кирилівського дяка. За два роки Тарас навчився читати й писати, і, можливо, засвоїв якісь знання з арифметики. Читав він дещо й крім Псалтиря.Після смерті у 1823р. матері і 1825р. батька Тарас залишився сиротою. Деякий час був “школярем-попихачем” у дяка Богорського. Вже в шкільні роки малим Тарасом оволоділа непереборна пристрасть до малювання. Він мріяв “сделаться когда-нибудь хоть посредственным маляром” і вперто шукав у навколишніх селах учителя малювання. Та після кількох невдалих спроб повернувся до Кирилівки, де пас громадську череду і майже рік наймитував у священика Григорія Кошиця." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8f2/1bbc3e18e43d24fe6485eca794b05e35.jpeg", "content": "Наприкінці 1828 або на початку 1829р. Тараса взято до поміщицького двору у Вільшані, яка дісталася в спадщину позашлюбному синові В. Енгельгардта, ад'ютантові віленського військового губернатора П. Енгельгардту.Восени 1829р. Шевченко супроводжує валку з майном молодого пана до Вільно. У списку дворових його записано здатним “на комнатного живописца”." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8f3/7f9842ef880e0901d8b0fea3746976e0.jpeg", "content": "У Вільно Шевченко виконує обов'язки козачка в панських покоях. А у вільний час потай від пана перемальовує лубочні картинки. Шевченка віддають вчитися малюванню. Найвірогідніше, що він короткий час учився у Яна-Батіста Лампі (1775 — 1837), який з кінця 1829р. до весни 1830р. перебував у Вільно, або в Яна Рустема (? — 1835), професора живопису Віленського університету." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8f4/98953d9c81f68c12c882edfcb2f1bcfd.jpeg", "content": "Після початку польського повстання 1830р. віленський військовий губернатор змушений був піти у відставку. Поїхав до Петербурга і його ад'ютант Енгельгардт. Десь наприкінці лютого 1831р. помандрував до столиці у валці з панським майном і Шевченко.1832р. Енгельгардт законтрактовує Шевченка на чотири роки майстрові петербурзького малярного цеху В. Ширяєву." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8f5/2f3d273f091f3de59e88aa6e72cc8647.jpeg", "content": "Очевидно, 1835р. з Шевченком познайомився учень Академії мистецтв І. Сошенко. Він робить усе, щоб якось полегшити його долю: знайомить з Є. Гребінкою і конференц-секретарем Академії мистецтв В. Григоровичем, який дозволяє Шевченкові відвідувати рисувальні класи Товариства заохочування художників (1835).Разом з його учнями Шевченко бере участь у розписах Великого та інших петербурзьких театрів." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8f6/f9456bb736b2c6d2d41f159a3a0fb1ef.jpeg", "content": "Згодом відбувається знайомство Шевченка з К. Брюлловим і В. Жуковським. Вражені гіркою долею талановитого юнака, вони 1838р. викупляють його з кріпацтва.К.БрюлловВ.Жуковський" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8f7/57d8c62bc84f06c9e7bead5afcff0bc6.jpeg", "content": "21 травня 1838р. Шевченка зараховують стороннім учнем Академії мистецтв. Він навчається під керівництвом К. Брюллова, стає одним з його улюблених учнів, одержує срібні медалі (за картини “Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці” (1840), “Циганка-ворожка” (1841), “Катерина” (1842)). Остання написана за мотивами однойменної поеми Шевченка." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8f8/84f95a03741ff6e98f17e56bd651bdcf.jpeg", "content": "Успішно працює він і в жанрі портрета (портрети М. Луніна, А. Лагоди, О. Коцебу та ін., автопортрети).М. ЛунінА. Лагода" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8f9/f05b7916197d99443052a19dc82ba849.jpeg", "content": "Вірші Шевченко почав писати ще кріпаком, за його свідченням, у 1837р. З тих перших поетичних спроб відомі тільки вірші “Причинна” і “Нудно мені, тяжко — що маю робити”.Кілька своїх поезій Шевченко у 1838р. віддав Гребінці для публікації в українському альманасі “Ластівка”. Але ще до виходу “Ластівки” (1841) 18 квітня 1840р. з'являється перша збірка Шевченка — “Кобзар”." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8fa/497f9df5408916f29833ad4c1c34e295.jpeg", "content": "1841р. вийшла історична поема Шевченка “Гайдамаки” (написана у 1839 — 1841 рр.).1842р. пише драматизовану соціально-побутову поему російською мовою “Слепая”. Того ж року створює історичну поему “Гамалія” (вийшла окремою книжкою 1844р.).Кінцем лютого 1843р. датована історико-побутова драма “Назар Стодоля” (написана російською мовою, відома лише в українському перекладі). У 1844 — 1845 рр. її поставив аматорський гурток при Медико-хірургічній академії в Петербурзі." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8fb/d0e7b10a74477e8ae8ddc067b57daf06.jpeg", "content": "1844р. вийшло друге видання “Кобзаря”. Усі ці твори належать до раннього періоду творчості Шевченка, коли він усвідомлював себе як “мужицький поет” і поет-патріот." }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8fc/7de00e974e7bcf867eaef604c917422f.jpeg", "content": "Новий період творчості Шевченка охоплює роки 1843 — 1847 (до арешту) і пов'язаний з двома його подорожами на Україну. За назвою збірки автографів “Три літа” (яка включає поезії 1843 — 1845 рр.) ці роки життя й творчості поета названо періодом “трьох літ”. До цього ж періоду фактично належать і твори, написані у 1846 — 1847 рр. (до арешту)." }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8fd/3f84b23393d497fb39a06662b76341a9.jpeg", "content": "Спілкувався з селянами, познайомився з численними представниками української інтелігенції й освіченими поміщиками.Перша подорож Шевченка на Україну продовжувалася близько восьми місяців. Виїхавши з Петербурга у травні 1843р., поет відвідав десятки міст і сіл України (рідну Кирилівку, Київ, Полтавщину, Хортицю, Чигирин тощо).Т.Г.Шевченко. Собор святого Олександра в Києві" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8fe/f1651783c4bd44c9fc75b2e7adf81511.jpeg", "content": "На Україні Шевченко написав два поетичних твори — російською мовою поему “Тризна” (1844р. опублікована в журналі “Маяк” під назвою “Бесталанный”) і вірш “Розрита могила”.Та, повернувшись до Петербурга наприкінці лютого 1844р., він під враженням побаченого на Україні пише ряд творів (зокрема, поему “Сон”), які остаточно визначили подальший його шлях як поета." }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8ff/26a8fe961e36b9c45969131027c5e91d.jpeg", "content": "Весною 1845р. Шевченко після надання йому Радою Академії мистецтв звання некласного художника повертається на Україну. Знову багато подорожує (Полтавщина, Чернігівщина, Київщина, Волинь, Поділля), виконує доручення Київської археографічної комісії, записує народні пісні, малює архітектурні й історичні пам'ятки, портрети й краєвиди.З жовтня по грудень 1845р. пише один за одним твори “Єретик”, “Сліпий”, “Наймичка”, “Кавказ”, “І мертвим, і живим...”, “Холодний яр”, “Як умру, то поховайте” (“Заповіт”) та ін. Усі свої поезії 1843 — 1845 рр. (крім поеми “Тризна”) він переписує в альбом, якому дає назву “Три літа”.1846р. створює балади “Лілея” і “Русалка”, а 1847р. (до арешту) — поему “Осика”. Тоді ж він задумує нове видання “Кобзаря”, куди мали увійти його твори 1843 — 1847 рр." }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/900/af8cada354d055161eb9748aa04d942e.jpeg", "content": "Весною 1846р. у Києві Шевченко знайомиться з М. Костомаровим, М. Гулаком, М. Савичем, О. Марковичем та іншими членами таємного Кирило-Мефодіївського товариства (засноване в грудні 1845 — січні 1846 рр.) і вступає в цю організацію. Його твори періоду “трьох літ” мали безперечний вплив на програмні документи товариства.У березні 1847р. товариство було розгромлене. Почалися арешти. Шевченка заарештували 5 квітня 1847р., а 17-го привезли до Петербурга й на час слідства ув'язнили в казематі III відділу." }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/901/aa758192d3bc8a22969191911b5a09e1.jpeg", "content": "8 червня 1847р. Шевченка привезли до Оренбурга, звідти до Орської кріпості, де він мав відбувати солдатську службу. В Орську він порушив царську заборону писати. Свої нові твори він потай записував до саморобних “захалявних” зошитків. Наприкінці 1849 — на початку 1850р. він переписав ці “невільницькі” поезії в саморобну книжечку, яка згодом дістала назву “Мала книжка”. В Орській кріпості поет написав 21 твір." }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/902/cb1b428ab0db0863d8633973e72926be.jpeg", "content": "У 1848р. на клопотання Шевченкових друзів його включили як художника до складу Аральської описової експедиції, очолюваної О. Бутаковим. З жовтня 1848р. до травня 1849р. експедиція зимувала на острові Кос-арал." }, { "slide_number": "21", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/903/287c66109a76736cdcb5eeeef20afe62.jpeg", "content": "23 квітня 1850р. Шевченка заарештували за порушення царської заборони писати й малювати. Після слідства в Орській кріпості його перевели до Новопетровського укріплення на півострові Мангишлак, куди він прибув у середині жовтня 1850р." }, { "slide_number": "22", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/904/c3bee4d698765cf52624730452418550.jpeg", "content": "Сім років перебування в Новопетровському укріпленні — чи не найтяжчих у житті поета. Після смерті Миколи І (лютий 1855р.) друзі поета (Ф. Толстой та ін.) почали клопотатися про його звільнення.Та тільки 1 травня 1857р. було дано офіційний дозвіл звільнити Шевченка з військової служби зі встановленням за ним нагляду і забороною жити в столицях. 2 серпня 1857р. Шевченко виїхав із Новопетровського укріплення, маючи намір поселитися в Петербурзі." }, { "slide_number": "23", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/905/34427b36b6dcf7b849b876d1135ff562.jpeg", "content": "У кінці березня 1858р. Шевченко приїхав до Петербурга. Літературно-мистецька громадськість столиці гаряче зустріла поета. В останні роки життя він бере діяльну участь у громадському житті, виступає на літературних вечорах, стає одним із фундаторів Літературного фонду, допомагає недільним школам на Україні (складає й видає для них “Букварь южнорусский”).Влітку 1859р. Шевченко відвідав Україну. Зустрівся в Кирилівці з братами й сестрою. Мав намір оселитися на Україні. Шукав ділянку, щоб збудувати хату. Та 13 липня біля с. Прохорівка його заарештували. Звільнили через місяць і запропонували виїхати до Петербурга." }, { "slide_number": "24", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/906/6cea8413217ef530228c89b10bf15a34.jpeg", "content": "У ці роки Шевченко багато працював як художник, майже цілком присвятивши себе мистецтву офорта (1860р. Рада Академії мистецтв надала йому звання академіка гравірування).У січні 1860р. під назвою “Кобзар” вийшла збірка, яка складалася з 17 написаних до заслання поезій (з них тільки цикл “Давидові псалми” повністю опубліковано вперше)." }, { "slide_number": "25", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/907/0d7e0e639581002730355db4c89ed27e.jpeg", "content": "Заслання підірвало здоров'я Шевченка. На початку 1861р. він тяжко захворів і 10 березня помер. Незадовго до смерті написав останній вірш — “Чи не покинуть нам, небого”.Похований був на Смоленському кладовищі. Через два місяці, виконуючи заповіт поета, друзі перевезли його прах на Україну і поховали на Чернечій (тепер Тарасова) горі біля Канева." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/908/e87c5c91b88662fe01dec3ec64903824.jpeg", "content": "РОДИНАЛЕСІ УКРАЇНКИ" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/909/269b4f70a39a338c4b3fa768c148738a.jpeg", "content": "Петро Антонович КосачПетро Антонович Косач  — український юрист, громадський діяч, освітянин. Батько Лесі Українки та Михайла, Ольги, Оксани, Миколи, Ізидори Косачів, чоловік Олени Пчілки." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/90a/00a82c586819f6cb478ea6b7515cbee9.jpeg", "content": "Біографічні відомостіНародився 20 грудня 1841 року в місті Мглині Чернігівської губернії. Семирічним втратив матір. Проявивши в пансіоні тітки, яка виховувала племінника після смерті сестри, в гімназії, інтерес до математики, історії, літератури, Петро Косач вступив до Петербурзького університету на математичний факультет, але через рік перейшов на юридичний. Після «студенческих беспорядков» перевівся до Київського університету.Брав участь у роботі української «Громади», пізніше перейменованої в «Стару громаду», до якої входили Михайло Драгоманов, Володимир Антонович , Павло Житецький, Костянтин Михальчук, Орест Левицький, Микола Лисенко, Михайло Старицький. Члени об'єднання навчали по недільних школах для дорослих, видавали «метелики» (популярні книжечки українською мовою), записували українські пісні та думи. Перший збірник пісень Лисенка Петро Косач видав своїм коштом (у Лейпцигу), вважаючи це за суто дружню послугу і тримаючи це в таємниці.Після закінчення університету у 1864 році вступив до Київської палати карного суду кандидатом на судового слідчого. Після подання дисертації його затвердили в ступені «кандидата законоведення», в 1865 році виконував обов'язки помічника правителя канцелярії по судовому відділі, був призначений секретарем Київського губернського «по крестьянским делам присутствия». В 1866 році відряджений виконувати обов'язки голови Новоград-Волинського мирового з'їзду, в 1878 році переведений на посаду Луцько-Дубенського з'їзду мирових посередників, в 1886 році — голови Луцько-Дубенського повітового чиншових справ «присутствия», в 1891 році — на посаду голови Ковельсько-Володимир-Волинського з'їзду мирових посередників. Був на посаді Ковельського повітового «предводителя дворянства» (1897), членом від влади Київського губернського по селянських справах «присутствия» (1899), призначений членом Київської тимчасово створеної «пропинационной комиссии» (1899), призначений в склад Київського комітету «попечительства о народной трезвости» (1901), чиновником особливих доручень по селянських справах при Київському, Подільському і Волинському генерал-губернаторі (1902)." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/90b/35e3b55158c58f5cfd84eea5a9fbbf70.jpeg", "content": "Олена ПчілкаОле́на Пчі́лка (псевдонім Ольги Петрівни Косач — українська письменниця, драматург, публіцистка, громадська і культурна діячка, перекладачка, етнограф, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук (1925); мати Лесі Українки, сестра Михайла Драгоманова." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/90c/33eac67a3b32e0ad93d037ff7b371037.jpeg", "content": "Біографічні відомостіНародилася 5 (17 липня) 1849 року в містечку Гадяч на Полтавщині в родині небагатого поміщика Петра Якимовича Драгоманова. Початкову освіту отримала вдома. Батьки прищепили їй любов до літератури, до української народної пісні, казки, обрядовості. В 1866 році закінчила київський «Зразковий пансіон шляхетних дівиць».Влітку 1868 року разом з чоловіком виїхали на Волинь до місця служби П. А. Косача у містечко Звягель (нині Новоград-Волинський), де записувала пісні, обряди, народні звичаї, збирала зразки народних вишивок. 25 лютого 1871 року тут народилася дочка Лариса, яка ввійшла в світову літературу як Леся Українка. Два сини й чотири дочки виростила сім'я Косачів.Свій творчий шлях розпочала з перекладів поетичних творів Пушкіна і Лермонтова. 1876 року вийшла друком у Києві її книжка «Український народний орнамент», яка принесла Олені Пчілці славу першого в Україні знавця цього виду народного мистецтва, в 1881 році вийшла збірка перекладів з Миколи Гоголя і з Олександра Пушкіна й Михайла Лєрмонтова «Українським дітям», видала своїм коштом «Співомовки» С. Руданського (1880). З 1883 року почала друкувати вірші та оповідання у львівському журналі «Зоря», перша збірка поезій «Думки-мережанки» (1886). Одночасно брала діяльну участь у жіночому русі, в 1887 році разом з Наталією Кобринською видала у Львові альманах «Перший Вінок».Навесні 1879 року О. П. Косач з дітьми приїхала в Луцьк до свого чоловіка, якого було переведено на посаду голови Луцько-Дубенського з'їзду мирових посередників. У Луцьку вона вступила в драматичне товариство, а гроші, зібрані від спектаклів, запропонувала використати для придбання українських книг для клубної бібліотеки.У 1890-х роках жила в Києві, у 1906—1914 роках була видавцем журналу «Рідний Край» з додатком «Молода Україна» (1908—1914). Національні і соціальні мотиви становили основний зміст творів Олени Пчілки, в яких вона виступала проти денаціоналізації, русифікації, проти національного і політичного гніту, проти чужої школи з її бездушністю та формалізмам, показувала, як національно свідома українська молодь в добу глухої реакції шукала шляхів до визволення свого народу." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/90d/7c2d5137dfc70edeff96dcb6645f56ad.jpeg", "content": "Рід КосачівТрадиційний початок родоводу КосачівРодовід Косачів, який сучасні історики (наприклад, Богдан Янишин) називають традиційним, було складено приблизно у другій половині XVIII століття. Згідно з традиційним родоводом, представники Косачів виводять початок роду із часів сербського намісника Боснії і Герцеговини Стефана Косача, а вже далі — від «шляхтича польської корони» Петра Косача зі Стародубщини — найпівнічнішої з українських історичних земель (нині це південно-західна частина Брянської області Російської Федерації; історичний центр цієї землі — місто Стародуб).Погарська лінія КосачівНе всі дослідники погоджуються з традиційним початком родоводу Косачів. Деякі з них, зокрема український історик Олександр Оглоблин, вказують на факти, які стверджують безпосередньо стародубське походження Косачів, імовірно, з місцевих козаків чи міщан. Так, один із Косачів — Дмитро — був у 1715—1719 роках війтом у містечку Погар Стародубського полку (нині село Погарь Брянської області Росії).Зазначений у традиційному родоводі «шляхтич польської корони» Петро Косач, за достовірними відомостями, був стародубським городничим за полковництва Михайла Миклашевського у 1690—1706 роках та Івана Скоропадського у 1706—1708 роках.Син Петра Косача Василь служив значковим товаришем Стародубського полку, асесором стародубського полкового суду й бакланським сотником (1732—1755)." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/90e/9d46c1de9106cfb89251dc57126aedc9.jpeg", "content": "Степан Косач і його синиОнук Петра Косача та син Василя Косача — Степан Васильович (народився близько 1705 року) — був писарем стародубського полкового суду (1732), згодом — полковим осавулом (1748) та писарем (1757—1763). Як маршал шляхти погарського повіту брав участь у виборах до Комісії законодавчої 1767—1768 років.Степан Васильович Косач мав кількох синів, з яких відомі Петро, Григорій, Василь і Федір.Петро Степанович Косач 1763 року заступив батька на уряді полкового писаря, а у 1768—1778 роках виконував обов'язки стародубського полкового судді, відтоді служив бунчуковим товаришем, у 1782—1785 роках став погарським повітовим суддею, 1784 року дістав чин колезького асесора, у 1785—1789 роках за обранням дворянства головував у Новгород-Сіверському верхньому земському суді, а у 1791—1793 роках служив погарським повітовим маршалком.Григорій Степанович Косач був бунчуковим товаришем, 1782 обраний мглинським повітовим маршалком.Василь Степанович Косач деякий час був на військовій службі, але дослужився тільки до чина підпоручика. 1790 року його обрали головою погарського повітового суду.Федір Степанович Косач був вахмістром, у цьому чині вийшов у відставку.Мглинська лінія КосачівОкрім погарської лінії Петра Косача, була ще й споріднена з нею мглинська (із міста Мглин на Чернігівщині; нині це місто Брянської області Росії). Про те, що ці лінії були певним чином споріднені, свідчить обрання Григорія Степановича, правнука Петра Косача, погарчанина, маршалком мглинського повіту.Документальних даних про те, коли відокремилися ці дві лінії, немає. Олександр Оглоблин вважає, що це, імовірно, відбулося у першій половині 18 століття. Мглинська лінія походить від Йосипа Косача, який, можливо, був сином Петра Косача (або його сина Василя)." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/90f/2454284037a411d893dbbc26b49aeccb.jpeg", "content": "Косачі в XIX—XX століттяхДеякі представники мглинської лінії Косачів стали визначними діячами українського літературного та громадського життя другої половини XIX — XX століття. Саме з цієї гілки походили Петро Антонович Косач (1842—1909) і Олена Антонівна Косач (1845—1927, у заміжжі — Тесленко-Приходько). Антон Григорович, батько Петра, був внуком Матвія Максимовича.Петро Косач і його дітиСестри та брати Петра КосачаУ подружжя Косачів народилося семеро дітей (з інтервалом приблизно в рік):20 грудня 1841 (1 січня 1842 року за новис стилем) — Петро (батько Лесі Українки),16(28) листопада 1842 — Матвій (помер через два місяці — 23 січня (4 лютого) 1843 року),16(28) листопада 1843 — Григорій («дядя Гриша» для Лесі Українки),9(21) січня 1845 — Олена («тьотя Єля»),10(22) лютого 1846 — Порфирій (помер, не проживши і двох років, — 26 січня (7 лютого) 1848 року),18(30) березня 1847 — Олександра («тьотя Саша»),30 липня (11 серпня) 1848 — Степан (помер у дитинстві)." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/910/8f097f2c53d824d6d98168ab8d3cf05c.jpeg", "content": "Фотогалерея сім‘ї Лесі УкраїнкиІсидора Косач – молодша сестра ЛесіМихайло Петрович Косач - брат Лесі" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/911/297ad7bb860e9aa64f76779e7713986b.jpeg", "content": "Оксана Косач та Юрій ТесленкоОльга та Микола Косачі – брат і сестра Лесі" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/912/eac0e1668bd47e486ee907ab14ddbedd.jpeg", "content": "Климент Васильович Квітка – чоловік Лесі Українки" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/91d/6aaf3ddc45ebc4a9fab30fffbf0f3161.jpeg", "content": "Справжній співецьприродиПавло Григорович Тичина" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/91e/0798cb813682e79f93e2a7db50e5668e.jpeg", "content": "Ми дзвіночки, лісові дзвіночки…" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/91f/07812f42ca56ffaa7ef3726fc685c2ae.jpeg", "content": "Розкажіть, розкажіть мені, хмари:Ви чого це тікаєте далі?— Та хіба ми, нещасні та стомлені, знаєм?Он вітри там женуться, кричать: «Ей ви, кралі!Почекайте, бо ми вас кохаєм»." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/920/8188364f574a1024ec43895efd25bee3.jpeg", "content": "Там тополі у полі на волі…З буйним вітром, свавольним і диким,струнко рвуться кудись в далечінь..." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/921/ad6e0de03166f5ddf4d3debae5191532.jpeg", "content": "Ви знаєте, як липа шелеститьУ місячні весняні ночі?Кохана спить, кохана спить,Піди збуди, цілуй їй очі." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/922/04310a4a98b53711416ebacb993fa318.jpeg", "content": "Не дивися так привітноЯблуневоцвітноСтигнуть зорі, як пшениця:Буду я журиться." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/923/fe8294340a3a02ae148ba5b6e1de0528.jpeg", "content": "Щось мріє гай —над річкою.Ген неба край —як золото.Мов золото-поколото,горить-тремтить ріка,як музика." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/924/5b4341a9b05a183a7a9ca1d1047f4ae9.jpeg", "content": "Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді.Заспівали скрипки у моїй душі!" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/925/7e99761664b7a5d4ae0423a9db6620fa.jpeg", "content": "Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/926/fa5371d95964655e880f7cd3dcbdbaff.jpeg", "content": "Йде весназапашна,квітами-перламизакосичена." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/927/793d9c7a85210d092e6c0951ce1878f4.jpeg", "content": "Хтось гладив ниви, так ніжно гладив." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/928/87323e1dcadc506cdb19aaf95c45b98f.jpeg", "content": "Як ніч розкриє книгу —Я радо йду в свій храм.А в нім лиш зорі, зорі,А в нім поля, поля…" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/929/7726080e13e03cf880856f151846e49f.jpeg", "content": "Як упав же він з конята й на білий сніг." }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/92a/46177524a587cf5f550d3b245fee1424.jpeg", "content": "Прощавайте, ждіте волі,—гей, на коні, всі у путь!Закипіло, зашуміло —тільки прапори цвітуть..." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/936/b5002ffa73f1f91b0a7e9cad4d24db4c.jpeg", "content": "Пантелеймон Куліш (1819-1897)" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/937/543540bc1535abe570e35b225729e230.jpeg", "content": "«Не забудеш мене, поки віку твого, моя нене Вкраїно,Поки мова твоя голосна у піснях, як срібло чисте дзвонить.На що глянеш, усюди згадаєш твого бідолашного сина;Туподумство людське, моя нене, від тебе його не заслонить.»tttttttП. КулішНародився Пантелеймон Олександрович Куліш 7 серпня 1819 року в містечку Вороніж колишнього Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер — Шосткинський район Сумської області).Був дитиною від другого шлюбу заможного селянина Олександра Андрійовича і дочки козацького сотника Івана Гладкого Катерини." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/938/62f9ec76faddf6967ccd63fb7cb3a906.jpeg", "content": "Дитинство хлопця пройшло на хуторі під Воронежем, де в атмосфері особливої пошани до народних традицій, слова, пісні, казок, легенд, переказів формувався характер майбутнього письменника.Навчався Куліш у Новгород-Сіверській гімназії,потім (1837—1839) на правах вільного слухача відвідував лекції в Київському університеті, хоча повного курсу навчання так і не пройшов.Опісля вчителював у Луцьку (1842) та Києві (1843—1845), де згодом почав працювати як археограф під керівництвом М.Максимовича." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/939/c546e97a44753e14e00ba895fe6d38ea.jpeg", "content": "Тут він зазнав у релігійно-філософському плані впливу П.Авсенєва, зійшовся з М.Гулаком, М.Костомаровим і В.Білозерським, які стали засновниками на межі 1845—1846 рр. Кирило-Мефодіївського братства.У цей же час П.Куліш заявляє про себе як письменник.Пізніше П.Куліш працює на різних посадах у Києві, Рівному." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/93a/1888f3e43668b22d9b282238e8ccdcfb.jpeg", "content": "Як співробітник Київської археографічної комісії, він подорожує Правобережною Україною, вивчає історичні документи й пам'ятки минулих епох, знайомиться з фольклором і народним життям.До цього періоду належать його балади, повість \"Михайло Чарнышенко, или Малороссия восемьдесят лет назад\" та епопея \"Україна\", видані 1843 р. в Києві.Під впливом М.Максимовича Пантелеймон Олександрович захопивсь українською історією та етнографією." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/93b/556221bdbf63bf97d1f2d070f13215ac.jpeg", "content": "У 1845 р. Куліша було запрошено до Петербурзького університету на посаду викладача російської мови для іноземних студентів.Переїхавши до північної столиці, він бере шлюб з Олександрою Білозерською. Пізніше вона стала відомою українською письменницею, яка публікувалася під псевдонімомГанна Барвінок.Олександра Білозерська" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/93c/14aaac8ce4416891bf595ba18f9969a2.jpeg", "content": "Їде у відрядження до Польщі для вивчення мов, побуту, історії та культури західних слов'ян.Через кілька місяців після приїзду до Варшави, вже 1847 р., його було заарештовано у справі Кирило-Мефодіївського братства й відправлено на слідство до Петербурга.У вироку йшлося про чотири місяці ув'язнення (в Петропавловській фортеці) й заслання до В'ятки. Завдяки клопотанню друзів покарання замінили поселенням (під наглядом поліції) в Тулі та забороною друкуватися." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/93d/78f4c6a4e852b73fd2d2ac30caad0da4.jpeg", "content": "У 1856—1857 рр. Куліш видає \"Записки о Южной Рaуси\" у двох томах, потім — перший історичний роман українською мовою \"Чорна Рада\" (1859).1850 р. Куліш одержав дозвіл на повернення до Петербурга." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/93e/377a0c75253e72604905f3a32aeb82ec.jpeg", "content": "Наприкінці 50-х років у Петербурзі зібралося багато колишніх членів Кирило-Мефодіївського братства, зокрема М.Костомаров, В.Білозерський і Т.Шевченко.В.БілозерськийМ.КостомаровТ.ШевченкоЗалишаючись прихильниками ідей народної освіти й соціального звільнення, в обстановці суспільних перетворень, ініційованих під егідою Олександра II, вони всі разом активно включилися в роботу." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/93f/3049a46d23d3fae22baba085668e1a66.jpeg", "content": "У той час на урядовому рівні постало питання про відкриття початкових українських шкіл, для роботи яких Куліш підготував і видав свою \"Граматку\" (1857)." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/940/367afd88e1a1c346ab0eb3faeb19f74d.jpeg", "content": "Тоді ж у Петербурзі він заснував видавництво, де публікував українських письменників, минулих і сучасних, а також почав випускати альманах \"Хата\".Разом із В.Білозерським, М.Костомаровим і Т.Шевченком він створює петербурзьку українську \"Громаду» та випускають журнал \"Основа\", що виходив у 1861 — 1862 рр.; у ньому Куліш умістив кілька своїх літературних та історичних творів, зокрема один розділ \"Історії України від найдавніших часів\", \"Хмельнищину\" і \"Виговщину\".У 1862 р. виходить друком його поетична збірка \"Досвітки. Думи і поеми\"." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/941/2a13c8d8f73ef9633503cc3ef4423a20.jpeg", "content": "У середині 60-х років Куліш активно друкує у львівських періодичних виданнях свої твори, зокрема «Руїну».1868 р. йде у відставку й вирушає за кордон і безпосередньо знайомиться з культурою західних країн, але значну частину часу мешкає у Львові, де співпрацює з місцевими журналами й публікує свої переклади біблійних текстів українською мовою.Ювілейне видання Біблії Куліша,Нечуя-Левицькогота Пулюя." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/942/4ab3349d1049a8fb87c9251949ef151b.jpeg", "content": "Наприкінці 60-х років ставлення Куліша до ролі козацтва в історії стає відверто негативним. Масові народні повстання XVI—XVII ст. він трактує тепер як руйнівну стихію, що протистоїть цивілізаторській місії Польщі на сході.1871 р. повертається в Російську імперію, де продовжує досліджувати історію українського козацтва.На схилі віку він цілком щиро схиляється до позитивної оцінки факту возз'єднання України з Московією.З цих позицій написані тритомна \"История воссоединения Руси\" з додатковим томом \"Материалов\" (1874—1877), а також \"Мальована Гетьманщина\" (1876) і \"Казаки по отношению к государству и обществу\" (1877)." }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/943/2f3caa9a707fad426b0724c4d9e70d61.jpeg", "content": "У 1881 р. знову переїжджає до Львова, де видає другу збірку віршів \"Хуторна поезія\",в якій уміщує \"Зазивний лист до української інтелігенції\" із закликом із культосвітньої роботи всупереч усім несприятливим обставинам.П.Куліш" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/944/d9c3c0be1f95944abfe25a2955520d8c.jpeg", "content": "Розчарувавшись у громадській діяльності, Пантелеймон Олександрович на схилі літ повертається до рідних країв і оселяється на своєму хуторі Мотронівка на Чернігівщині." }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/945/9483382ac31ef93789fe8f356f5b93ff.jpeg", "content": "Цілком віддається творчій роботі: пише драму \"Байда, князь Вишневенький\" і поему \"Маруся Богуславка\", видає в Женеві третю збірку віршів \"Дзвін\".Будучи поліглотом, він робить численні переклади українською мовою з Біблії, В.Шекспіра, Дж.Байрона, Й.В.Ґете, Ф.Шіллера, Г.Гейне.Куліш скінчив свій вік \"у сільському схимництві\" на хуторі Мотронівка (тепер у складі села Оленівка Борзнянського району Чернігівської області) 2 (14) лютого 1897 р., на 78-му році життя" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/968/33761c6bd739cedfe1e86cf29489ace1.jpeg", "content": "" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/969/62072a9e71885e1c3a3ff319d8cb55ab.jpeg", "content": "Панас Якович Рудченконародився 13 травня 1849 році вм. Миргороді на Полтавщині в родині бухгалтера повітового скарбництва." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/96a/1b5dfe9a6810be22d47b0ddb6c09284c.jpeg", "content": "З дитинства захоплювався чарівним світом народних пісень, казок, легенд, які розповідала йому бабуся Оришка" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/96b/60ff69581cd8e08af275c94801284f55.jpeg", "content": "Навчався в початкових школах Миргорода та Гадяча (щороку відзначався похвальними листами за сумлінне навчання)" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/96c/7848b6d0c4631ffadb02994ffd4623af.jpeg", "content": "Вчителі радили батькові далі вчити здібного школяра в гімназії, а згодом і в університеті. Однак батько послав сина в чотирнадцятирічному віці «на власний хліб». Так з раннього віку і до останніх днів життя довелося Панасові Рудченку тягнути лямку чиновницької служби." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/96d/d4c2a33325ee957f856639c7e2cf61b1.jpeg", "content": "З 1863 року розпочинає служити в канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода.Одноманітна й нецікава робота стає тягарем для Панаса Яковича, і він починає захоплюватися творами Т.Шевченка, В.Шекспіра, російських класиків XIX століттяСаме на цей час припадають перші спроби пера." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/96e/7286af977603536cb3667ed647b1c384.jpeg", "content": "Брат Іван допоміг опублікувати зразки усної народної творчості, що зібрав Панас Якович Рудченко.«Народні південноруськи казки» (1869, 1870)«Чумацькі народні пісні» (1874)" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/96f/a4cdc9b54aa5b13fedf5f619ff984022.jpeg", "content": "З 1871 року до самої смерті Рудченко живе і працює в Полтаві, займаючи різні посади в губернському скарбництві, а згодом у казенній палаті." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/970/4d673ebb82cc6ce8c70caebcfc933eca.jpeg", "content": "Уперше твори Панаса Мирного побачили світ на початку 70 років 19 століття. Під цим псевдонімом був підписаний вірш «Україні», опублікований у Львівському журналі «Правда» (1872)." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/971/85e2713ba1bf176b706bb1557454e16b.jpeg", "content": "Тоді ж у цьому журналі Мирний надрукував оповідання «Лихий попутав».Наймичка Варка Луценкова щиро розповідає про своє страдницьке життя, свою змарновану долю. Залишившись без батьків, яка забрала холера, Варка, живучи в дядьковій сім'ї, ніколи не чула ні привітного слова, ні подяки за невсипущу працю. Не здійснилися її сподівання: обурена і зганьблена, дівчина терпить зневагу, несе тяжкий хрест за вчинений проступок." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/972/dc6b096be5d84e1739cf013f09e5c141.jpeg", "content": "Повість «П'яниця» (1874) розширила тематику прози: в ній зображується чиновницьке життя. У центрі твору – доля «маленької людини», трагедія здібного юнака, зламаним чиновницьким середовищем. Іванові Лавадному огидні лицемірство й нещирість, які процвітають у канцелярії. Він не може витримати тиску підлагузництва, донощицтва, йому нещастить у коханні. Зломлений морально, Іван опускається на саме дно життя і гине." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/973/ead5da396f96da35d3491b5e93407519.jpeg", "content": "Після виходу повісті «П'яниця» Іван Франко сказав: «Увійшов свіжий і сильний талант» в українську літературу" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/974/bffbcd20cc5f7ad739a8f9c04e925d5d.jpeg", "content": "1874 року у журналі «Правда» побачив світ нарис «Подоріжжя от Полтави до Гадяча»1877 року у Женеві виходить друком повість «Лихі люди»А тепер аналітичне питання:- Чому, на вашу думку, автор друкує свої твори у Львові та закордоном?" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/975/b1f7e20f2e72fd00f50d15e38a7c3a3c.jpeg", "content": "Віртуальна подорожУсадьба-музей під Полтавою" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/976/1a562a25718c0148e073d2c205a26d87.jpeg", "content": "Віртуальна подорожУсадьба-музей під Полтавою" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/977/949291d52dc6c5e4324ee537846ace80.jpeg", "content": "Віртуальна подорожУсадьба-музей під Полтавою" }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/978/6dbead1769327fa58a2d66726031dcbe.jpeg", "content": "Віртуальна подорожУсадьба-музей під Полтавою" }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/979/173dee73ad17966b1aae798de906182b.jpeg", "content": "Віртуальна подорожУсадьба-музей під Полтавою" }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/97a/bdd8bab63e76367f8814325f0af666e5.jpeg", "content": "Віртуальна подорожУсадьба-музей під Полтавою" }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/97b/e523cbe25338a54e9eefcc19be6f365b.jpeg", "content": "Віртуальна подорожУсадьба-музей під Полтавою" }, { "slide_number": "21", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/97c/0330b89c4413efde33f5b789f2e646a7.jpeg", "content": "Віртуальна подорожУсадьба-музей під Полтавою" }, { "slide_number": "22", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/97d/ed1809c48fb182ed251c8169bc94df7e.jpeg", "content": "Віртуальна подорожУсадьба-музей під Полтавою" }, { "slide_number": "23", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/97e/fb49cbac086502c29e550b64ceebf666.jpeg", "content": "Віртуальна подорожУсадьба-музей під Полтавою" }, { "slide_number": "24", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/97f/6d923388a6b9bd7c6a4cde0c6cde4a39.jpeg", "content": "Віртуальна подорожУсадьба-музей під Полтавою" }, { "slide_number": "25", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/980/00b80e5f33b86895b673d9ee3b47d3c3.jpeg", "content": "Віртуальна подорожУсадьба-музей під Полтавою" }, { "slide_number": "26", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/981/5d05e0ead7bf9810f217230af6911d9f.jpeg", "content": "Віртуальна подорожУсадьба-музей під Полтавою" }, { "slide_number": "27", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/982/5f3f192080061ede4e309e3e0971947c.jpeg", "content": "" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/991/3d2be70e0fe454729f39bc597ca587a9.jpeg", "content": "" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/992/65544d050f52e031a1524fd206f0c890.jpeg", "content": "" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/993/fb4ae7c32f5f392264a43da424c6ec60.jpeg", "content": "Справжнє ім'я — Павло Михайлович Губенко. Народився на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній (17 дітей) селянській сім'ї. Закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові, згодом продовжив навчання в Київській військово-фельдшерській школі, після закінчення якої (1907) працював фельдшером — спочатку в російській армії, а з часом — у хірургічному відділі лікарні Південно-Західних залізниць." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/994/719aca8bf27399fdc862ce041eecf841.jpeg", "content": "Справжнє ім'я — Павло Михайлович Губенко. Народився на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній (17 дітей) селянській сім'ї. Закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові, згодом продовжив навчання в Київській військово-фельдшерській школі, після закінчення якої (1907) працював фельдшером — спочатку в російській армії, а з часом — у хірургічному відділі лікарні Південно-Західних залізниць." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/995/f5076e3d3c037deb594bcdc00f9f2abc.jpeg", "content": "Після громадянської війни працює в газеті, починає публікувати власні твори. Входив до літературних угруповань «Плуг» і «Гарт». З 1927 р. став головним редактором журналу «Перець». У 1933 р. був репресований (за звинуваченням у замаху на Постишева), ув'язнений на 10 років у радянських таборах." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/996/168e0186859bd365dae727b756bafc85.jpeg", "content": "Після громадянської війни працює в газеті, починає публікувати власні твори. Входив до літературних угруповань «Плуг» і «Гарт». З 1927 р. став головним редактором журналу «Перець». У 1933 р. був репресований (за звинуваченням у замаху на Постишева), ув'язнений на 10 років у радянських таборах." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/997/e48379e1edcf90e9cfc6bcac30d84151.jpeg", "content": "Перший твір після концтабору — «Зенітка». Другий і останній період творчості був не простим для Вишні. Щоб приховати свою справжню сатиру, він відточує образ героя-оповідача, мудрого, дотепного, занозистого часом, але сумного.Після закінчення Другої світової війни Остап Вишня також став членом редколегіі журналу «Перець» і активним його співпрацівником.Остап Вишня здобув визнання самобутнього майстра української сатири і гумору. Започаткував новий жанр — усмішка.Усмішка — це різновид фейлетону та гуморески. Ввів цей термін сам Остап Вишня. Пізніше він писав: \"Хоч «фейлетон» уже й завоював у нас повне право на життя, та, на мою думку, слово «усмішка» ширше від «фейлетону». Автор «Вишневих усмішок» освоює і далі розвиває традиції вітчизняної та світової сатиричної літератури й народної творчості. Передусім традиції класиків (Гоголя і Шевченка, Щедріна і Франка, Мартовича і Чехова)." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/998/5b613ad7b5b3bb70ba3926d3919d7f6e.jpeg", "content": "Любов Остапа Вишні до всього живого, до світу природи є незаперечною ознакою його натури. Тож рибалити і полювати він ходив скоріше для того, щоб назбирати побільше смішних історій, щоб побути в колі друзів. Ну як не усміхнутись, прочитавши слова з його відомого твору, що належить до циклу «Мисливських усмішок»:«Дика качка любить убиватись тихими-тихими вечорами... Здається, що качки самі шукають на «зорці» вранці і вечері пострілу досвідченого мисливця. Але, як правило, він запізнюється і прибуває до озера тоді, коли «качки «повиключали мотори», почистили зуби, зробили на ніч фізкультурну зарядку з холодним обтиранням і, поклавши на водяні лілеї голови, полягали спать...»" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/999/c25fce46b0b1854291735ed2cce70d38.jpeg", "content": "Остап Вишня и Максим Рильський на охоті." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/99a/72f1482b18c91484b4bc90c59c11c97c.jpeg", "content": "" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9c9/3173860f5bdf12bb35da9ee44659955c.jpeg", "content": "Кобилянська Ольга Юліанівна" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9ca/be235fd087152a78b669a188c69e125c.jpeg", "content": "Народилася Ольга Кобилянська 27 листопада 1863р. у містечку Гура-Гумора в Південній Буковині в багатодітній сім'ї дрібного урядовця." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9cb/d0def4d83706635dc93a3f4557b2653d.jpeg", "content": "Перші літературні твори О.Кобилянської, написані німецькою мовою ще без чіткого уявлення, “що значить слово “література”, припадають на початок 80-х рр. (“Гортенза, або нарис з життя однієї дівчини”, “Доля чи воля?”)." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9cc/cb1dd22518b4a3b64909117d5c4fdff5.jpeg", "content": "Із приїздом до Чернівців (1891) - «серця Буковинської України» - для неї відкривається новий світ, широкий і багатий для творчої праці.Кобилянська твердо постановляє писати по-українськи. Вона переробляє німецьку повість «Вона вийшла заміж» і під заголовком «Людина» друкує її в «Зорі» 1894 р." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9cd/39ab65c5e4e5a5ae7f528254f7847857.jpeg", "content": "Продовжуючи проблематику «Людини», повість «Царівна» (1895) свідчила про розширення світобачення письменниці, поглиблення її реалістичної манери, засобів психологічного аналізу. Надрукована повість була в газеті «Буковина» (1895) і того ж року вийшла в Чернівцях окремим виданням." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9ce/7345ed06be3a7f65a9541e2360d9c6d9.jpeg", "content": "У середині 90-х рр. письменниця вивчає життя селянства, чому сприяють її тісні контакти з мешканцями буковинських сіл, зокрема Димки, що згодом увійде в її творчість страшною трагедією-братовбивством (“Земля”)." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9cf/a79e11fda1df1d3d15e25a678b4f64f3.jpeg", "content": "“Факти, що спонукали мене написати “Землю”, правдиві. Особи майже всі що до одної також із життя взяті. Я просто фізично терпіла під з'явиськом тих фактів, і коли писала, ох, як хвилями ридала!..” — згадує О. Кобилянська в автобіографічному нарисі “Про себе саму”." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9d0/b0fae64c77bfadc37aff8ff1fc8b6341.jpeg", "content": "У творах Кобилянської періоду першої світової війни та часів боярсько-румунської окупації Північної Буковини з'явилися деякі нові мотиви. В оповідання письменниці ввійшла тема війни (“Юда”, “Лист засудженого вояка до своєї жінки”, “Назустріч долі” (1917), “Зійшов з розуму” (1923) та ін.)" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9d1/362ed025d82bf76c53a27c329648cf52.jpeg", "content": "У деяких оповіданнях та новелах післявоєнного періоду Кобилянська звернулася до відображення тих морально-етичних проблем, що стали предметом художнього аналізу в багатьох її творах, написаних у кінці 19 — на початку 20 ст. Так, мотиви «Землі» знаходять своєрідне продовження і певне поглиблення в соціально-побутовому оповіданні «Вовчиха»." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9d2/f94a77dcbdeaa667d0f2ceb7bb57f957.jpeg", "content": "Коли на Буковину знову прийшли румуни, то письменницю навіть хотіли віддати під трибунал через те, що її агітаційні радянські листи шкодили румунській державі. Ставились питання ув'язнення, проведення показового суду і, навіть, публічного розстрілу як зрадниці. Але знайшлися розумні люди, які буксували розгляд справи, даючи спокій 78-літній жінці. Кобилянська померла 21 березня 1942 року." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9d3/593fd8d76b993da2b6194a0477bc3ecd.jpeg", "content": "Повернення із забуттяОлена Теліга:" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9d4/40f0aa1466bebed764160dd312179df2.jpeg", "content": "Заметемо вогнем любови межі, Перейдемо убрід бурхливі води, Щоб взяти повно все,що нам належить, І злитись знову зі своїм народом.Олена Теліга (1933)" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9d5/4eb7d292b6f2b3ce690d3cc945bd3c1d.jpeg", "content": "У нашій історії немало яскравих жінок.Але мало в кого така біографія.Найсильніший із віршів Теліги — це життя її самоїЯскрава жінка" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9d6/88f5182b623240d016f542305fd0da19.jpeg", "content": "Олена Теліга народилася 21 липня 1906 року у сім'ї професора Івана Шовгеніва.У 1918 р. родина переїхала до Києва, де Олена почала вивчати українську мову та пробувала складати вірші, навчаючись у приватній гімназії." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9d7/b28d65100de9473e159832d8fbfc08ce.jpeg", "content": "Особливістю Теліги-поета було те, що їй вдалося висловлювати щиру любов до України, не вживаючи при цьому слова «Україна»." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9d8/e1e5915b2fd7a0fa55eeaf7fb45d4051.jpeg", "content": "Поезія високого патріотизму«Можна творити поезію високого патріотизму, ні разу не вживати слів батьківщина або вітчизна, можна пройняти творчість палкою любов'ю до України, ні разу не вживши слова Україна...», – писав про Телігу Юрій Шерех." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9d9/6d47721cc7985b55a15a064d96d1194d.jpeg", "content": "Пізніше Теліга навчалась в Українському педагогічному інституті ім. Михайла Драгоманова у Празі, де познайомилась з Ю. Дараганом, Є.Маланюком,Л.Мосендзом та іншими талановитими письменниками “празької школи”." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9da/30eeb03866c37b2be79cb579752b59b7.jpeg", "content": "Важливими для ії подальшого світогляду був контакт з російськими монархістами на великому балу, де вона почула глузування з української мови. Теліга гостро відповіла росіянам, що ця ‘‘собача мова – моя мова! Мова мого батька, матері!''.Це стало початком ії боротьби за незалежність України." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9db/f72c3c0e8cda7e7a36a622a352b505d7.jpeg", "content": "1938р.в Роттердамі було вбито голову Проводу ОУН Євгена Коновальця." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9dc/f9370673a0db7e37253a491e826b3d6f.jpeg", "content": "Олена Теліга на заклик Олега Ольжича бере участь в утворенні Культурної Референтури ОУН." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9dd/210ca30e83d1ffe43932793570e6adfe.jpeg", "content": "В надії на національне визволення й відродження самостійної України, Олена з групою ОУН за два тижні після початку війни вирушає до Києва." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9de/e5e233880ea8d2a06943790dc3d37463.jpeg", "content": "Теліга була впевнена, що гітлерівська Німеччина звільнить Україну, і українці нарешті житимуть у вільній і незалежній державі." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9df/71c007e973f01320af45a0a8a118815c.jpeg", "content": "Та ілюзії щодо визвольної місії німецької армії, на жаль, швидко й трагічно розвіялися: есесівці «полювали» на українських громадсько-політичних діячів так само, як і на комуністів." }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9e0/7af94dd45ffc7c0531b5f76ae1b64a02.jpeg", "content": "Олену попереджали, що її можуть заарештувати та розстріляти, проте вона відмовлялася залишати Україну, яку любила всім серцем і душею...проте в якій, на жаль, прожила лише незначну частинку свого короткого життя." }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9e1/71d33305360aa15c7ab1f2acc2f1e5de.jpeg", "content": "21 лютого 1942 р. в Бабиному Яру Олену Телігу разом з іншими діячами ОУН, її чоловіком Михайлом розстріляли фашисти.У камері в'язниці знайдено напис: «Тут сиділа і звідси йде на розстріл Олена Теліга». Зверху – тризуб – символ Української держави." }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9e2/19bc676e2d2fc969acdb529ea6d2e634.jpeg", "content": "Один із катів потім зізнався після розстрілу: «Я ще не бачив чоловіка, щоб так героїчно вмирав, як ця гарна жінка»." }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9e3/39865ab50c988c18b16e3d365ef96682.jpeg", "content": "Олена Теліга виринула із забуття лише через 50 років після загибелі, коли у лютому 1992 р. в Бабиному Яру було встановлено пам'ятний хрест на її честь, а вулицю, що пролягає поруч, назвали її іменем." }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9e4/1f5e558b8bd664f0f924a54c32199632.jpeg", "content": "21 липня 2006 р. виповнилося 100 років із дня народження видатної української поетеси та громадсько-політичного діяча Олени Теліги, яка за 35 років свого життя залишила величний слід в історії України." }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9e5/f363ecd435e7ef68675314f22ba1aa7d.jpeg", "content": "1906, 21 липня — народилась Олена Шовгенова.1918–1922 — жила в Києві, на Шулявці.1923 — почала вчитись у педінституті ім. Драгоманова в Празі" }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9e6/6fb3d524a2965d3609badf222c774771.jpeg", "content": "1924 — знайомство з Михайлом Телігою1926 — вийшла заміж за Михайла Телігу(дітей не мали)1926–1941 — життя в еміграції в Польщі1942, 9 лютого — арешт, ймовірно 21 лютого — розстріл у Бабиному Яру" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9e7/0d3fd12d7d3d1c57e4834223a92c85e0.jpeg", "content": "О. П. Довженко" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9e8/50c1eb50eb234234654a6691d3e49a99.jpeg", "content": "Олександр Довженко народився 29 серпня (10 вересня за новим стилем (за іншими даними 12 вересня)) 1894 року у багатодітній селянській сім'ї на хуторі В'юнище Сосницького повіту Чернігівської губернії (нині в межах селища міського типу Сосниця — одного із районних центрів Чернігівської області).Батько й мати були неписьменні. Батько, Петро Семенович Довженко, належав до козацького стану.Сім'я жила не дуже заможно: землі було немало, проте була неродюча, натомість дітей було 14, тому батько «наймався в підводчики та смолярував». Діти у сім'ї швидко помирали, майже всі не досягнувши працездатного віку, тому у згадках про дитинство в уяві Олександра Довженка завжди поставали «плач і похорон». Він любив матір, про яку писав:«Народжена для пісень, вона проплакала усе життя, проводжаючи назавжди».Вирішальним для характеру творчості майбутнього режисера почуттям стала любов до природи, яка визріла ще у дитинстві: мальовнича Десна, «казкова сіножать» на ній назавжди залишилися для Довженка найкрасивішим місцем на всій землі." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9e9/ff6f7db7560ebb53fcba83d47b814231.jpeg", "content": "Вчився Довженко у Сосницькій початковій, а потім у вищій початковій школі. Навчання хлопчикові давалося легко — він був відмінником, хоча потім вважав, що це «вчителі самі щось зовсім не розуміють і тому їм здається, що я відмінник…». Загалом, Довженко зростав мрійливим, схильним до споглядальності: життя (тоді йому здавалось) йшло у двох вимірах — реальному і уявному. Пристрасті до чогось одного він не мав, натомість хотів вирізнятися, йому здавалося, що він може все, але «загалом мрії у виборі майбутньої професії літали у сфері архітектури, живопису, мореплавства далекого плавання, розведення риб і учителювання» У 1911 році Олександр Довженко вступив до Глухівського учительського інституту (зараз Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка), але не тому, що хотів стати вчителем, а тому, що мав право скласти туди іспити, та й стипендія там була 120 карбованців на рік. Тут він був наймолодшим серед студентів. В інституті вперше знайомиться з українськими книжками, які читалися ним і товаришами потай від педагогів. Сам Довженко пізніше говорив:«Заборонено було в нашому середовищі розмовляти українською мовою. З нас готували учителів —обрусителів краю».У 1914 році Довженко закінчив інститут та по закінченні був направлений учителювати до Житомирської вищої початкової школи, де, за браком вчителів, він викладає природознавство, гімнастику, географію, фізику, історію, малювання. Першу світову він сприйняв «як обиватель», спершу радів та закидав квітами поранених, що «завалили» Житомир, лише через кілька років почав дивитися на них «вже з тугою і соромом»." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9ea/a1043295b9b79be96bd90d347185e177.jpeg", "content": "У 1917 році на фронт його не беруть як «білобілетника», він переїздить на роботу до Києва, де теж вчителює та вчиться у Київському комерційному інституті (нині Київський національний економічний університет) на економічному факультеті. Довженко вступив туди лише тому, що його атестат не давав можливості вступати до інших вищих учбових закладів, і це був засіб здобути хоча б якусь вищу освіту. Вчився погано, бракувало часу та старанності. У тому ж році, коли за гетьмана Павла Скоропадського у Києві відкривається Українська академія мистецтв, стає її слухачем. У 1918 році, будучи вже головою громади комерційного інституту, Довженко організував загальностудентський мітинг протесту проти призову до лав гетьманської армії. Учасників демонстрації було розігнано, близько двадцяти вбито, багатьох поранено.Академію Довженко так і не закінчує, а інститут, за його словами, відвідує до 1920-го чи 1921-го року." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9eb/d36ffbb10013e6b82f6912cc040e72d3.jpeg", "content": "У 1918—19 рр. Олександр Довженко воює проти більшовиків у лавах армії УНР. Як свідчив Довженків земляк інженер Петро Шох (що пізніше емігрував), Довженко разом із ним був 1918 року вояком 3-го Сердюцького полку Української Армії. Це ж підтверджує і сестра першої дружини Олександра Довженка, згадуючи, «як заходив до них Довженко в сивій шапці зі шликом наприкінці 1917-го й на початку 1918 років, належачи до куреня Чорних гайдамаків, що брали участь у штурмі київського „Арсеналу“». Ці події згодом, через 11 років, Довженко зобразить у своєму фільмі «Арсенал», але вже по другий бік барикад. За свідченнями того ж Шоха, Довженко пережив у Києві у підпіллі німецькі, російсько-радянські, російсько-монархічні та польську окупації, не один раз буваючи під розстрілами.У серпні 1919 року він з двома товаришами втікає до Житомира. Коли місто зайняли червоні, він був заарештований Волинською ЧК, відправлений до концтабору як «ворог робітничо-селянського уряду», де протягом трьох місяців відбуває покарання. Своїм порятунком Довженко зобов'язаний письменнику Василеві Еллану-Блакитному. Існує версія, що тоді ж його завербували чекісти. Відомо, що в цей час він влаштувався викладачем історії та географії у школу червоних старшин при штабі 44-ї стрілецької дивізії в Житомирі." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9ec/bce994c1f9679b74e24ac8b5a7616ff9.jpeg", "content": "За порадою Еллана-Блакитного на початку 1920 року Довженко вступає до лав Української комуністичної партії боротьбистів, що контролює газету «Боротьба», орган лівих українських есерів, які, приєднавшись до лівих соціал-демократів, обстоювали самостійницьку позицію і вважали КП(б)У ворогом національних інтересів.У 1920 Довженка призначають завідувати Житомирською партійною школою. Але натомість Довженко потрапляє до польського полону, де його показово розстрілюють холостими, обіцяючи наступного разу справжній розстріл. Але йому вдається втекти до червоного загону." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9ed/ad7ecd16bb66362b128ea27d84ab6807.jpeg", "content": "Згодом Олександр стає завідувачем відділу мистецтв у Губернському відділі освіти і першим комісаром Київського театру імені Шевченка. Тисяча дев'ятсот двадцятого року його відправляють на дипломатичну службу – спочатку до Варшави, а потім – у Берлін.      Там він офіційно зареєстрував шлюб із Варварою Криловою.Улітку двадцять третього року подружжя повернулося в Україну і оселилось у Харкові, який тоді був столицею і центром культурного життя. Олександр завжди гарно малював і навіть учився живопису в берлінській приватній школі. Тому в Харкові його взяли художником-ілюстратором у газету „Вісті”. Свої гострі карикатури Довженко підписував „Сашко”." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9ee/1b2d32426b8334738b25b0831809dcb3.jpeg", "content": "Варвара – грала в аматорському театрі, і Лесь Курбас пророкував їй блискуче акторське майбутнє. Але на одній з літніх прогулянок молода жінка сильно поранила ногу. Через неправильне лікування нога перестала згинатись, і довгий час Варвара була прикута до ліжка.      Варвара потребувала дорогого лікування. І Олександр почав шукати додаткових заробітків. Друг Довженка, письменник і блискучий філолог Майк Йогансен, перекладав титри до німих іноземних фільмів. Олександр також володів іноземними мовами і, Майк, знаючи його фінансову скруту, став ділитися з Довженком своїми замовленнями.      Так Олександр почав співпрацювати з Одеською кінофабрикою. У цей час він тісно спілкується з впливовим на той час і орієнтованим на кіно літературним об'єднанням «Гарт», що було створене у січні 1923 року. Творчими та ідейними натхненниками «Гарту» були Василь Еллан-Блакитний та Майк Йогансен. До складу також входили К. Гордієнко, І. Дніпровський, І. Кириленко, О. Копиленко, В.Коряк, Г. Коцюба, І. Кулик, М. Майський, В. Поліщук, І. Сенченко, В. Сосюра, М. Тарновський, П. Тичина та М. Хвильовий.Після розпаду «Гарту» Довженко стає одним з засновників ВАПЛІТЕ А тисяча дев'ятсот двадцять п'ятого року на пропозицію Юрія Яновського, який тоді був головним редактором першої в Україні – Одеської – кінофабрики, Довженко написав сценарій дитячої комедії „Вася-реформатор”." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9ef/3fa5327c0267ab516572d8eeffb7e56c.jpeg", "content": "Мистецтво нового часу – кіно – все більше полонило його. Двадцять шостого року Довженко переїжджає до Одеси і розпочинає нове життя, в якому вже не лишається місця для Варвари.      Новим коханням Олександра Довженка стала актриса Юлія Солнцева. Довженко побачив її на кінофабриці в Одесі у той час, коли ставив там свої перші фільми. Молода, вродлива та енергійна, Солнцева, здавалось, була створена стати вірною супутницею справжнього кінорежисера.      Юлія Солнцева була не тільки дружиною Олександра, а і його незмінним асистентом. Першою самостійною картиною Довженка стала „Сумка дипкур'єра”. У цьому фільмі він уперше й востаннє сам з'явився на кіноекрані – у маленькій ролі кочегара" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9f0/ffb596ceb03cb01b88ac3f971f3fbddf.jpeg", "content": "Картину добре сприйняла публіка і, окрилений першим успіхом, Довженко почав знімати „Звенигору”. Сценарій написали Майк Йогансен та Юрко Тютюнник, але Довженко так переробив його, що автори зняли свої імена з титрів картини. І відтоді Олександр сам писав сценарії своїх фільмів. „Звенигору” Довженко зробив за сто днів. За його власним виразом – не зробив, а проспівав, як птах. У картині, яку він назвав прейскурантом своїх творчих можливостей, Довженко порушив усі канони кінематографу. Але саме після виходу „Звенигори” про Олександра Довженка заговорили як про великого режисера. І саме тоді постала офіційно канонізована трійка радянського кіно: Ейзенштейн, Пудовкін і Довженко. Якщо, створюючи „Звенигору”, Олександр Довженко не обтяжував себе думками, чи зрозуміє його поетичну мову глядач, то у своєму наступному фільмі – „Арсеналі” – він намагався бути максимально ясним і доступним. Картина розповідала про повстання робітників на київському заводі „Арсенал” у тисяча дев'ятсот вісімнадцятому році. Сталін назвав цю стрічку втіленням справжньої революційної романтики. Двадцять дев'ятого року довженківський „Арсенал” визнали найкращим фільмом Радянського Союзу." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9f1/37e1b89029d179dc188d235b488b0ea1.jpeg", "content": "t Остання німа картина Довженка – легендарна „Земля”, яка обійшла кіноекрани всього світу. Кажуть, хто не бачив яблук у фільмі „Земля”, той ніколи в житті їх не бачив. Згодом яблука, омиті росою, та соняшники, повернуті до сонця, з'являлися у фільмах різних європейських режисерів. Але, як твердять кінознавці, нікому ще не вдавалося витримати порівняння з Довженком.  Поетична „Земля” не сподобалася Йосипу Сталіну. Довженка звинуватили в націоналізмі та обожнюванні природи. Офіційну позицію Кремля озвучив тодішній придворний літератор Дем'ян Бєдний. У жорсткому фейлетоні на сторінках „Правди” він назвав фільм „кіноштучкою”, а його режисера – філософом у лапках. А ось фахівці Франції, Німеччини, Англії, куди тридцятого року Довженко повіз свою картину на показ, - зустріли „Землю” захоплено." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9f2/262beeb010097c7d45d564227a263d10.jpeg", "content": "Перша звукова картина Олександра Довженка – „Іван”. Про героїв Дніпрельстану. „Іван” був фільмом цілковито новаторським. Щоб показати грандіозність радянської новобудови, Довженко поставив камеру на платформу поїзда, який їхав. І перед глядачем ніби пропливала вся велична панорама Дніпрельстану.      Тоді керівництво кіностудії вимагало здати картину до чергової річниці Жовтня. „Іван” вийшов на екрани шостого листопада тридцять другого року. Але для цього, як записав Довженко в щоденнику, йому довелося без перерви просидіти за монтажним столом вісімдесят п'ять годин.      Радянська критика фільм не прийняла. Довженкові закидали поверховість образів та хаотичність сценарію. В Олександра Петровича знову почалися неприємності: його усунули від викладання в кіноінституті та звільнили з керівних посад на кіностудії. Щоб відволіктися від неприємних думок, Юлія та Олександр поїхали відпочивати на Кавказ." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9f3/c3e348221939b625bb0fd414658556ed.jpeg", "content": "Майже рік працював Олександр Петрович над сценарієм „Щорса”. Спеціально для зйомок картини на Київській кіностудії будували величезний павільйон. Музику до фільму писав відомий радянський композитор Дмитро Кабалевський. Але найскладнішим виявилося підібрати актора на головну роль.      Кажуть, на роль Щорса Євгена Самойлова затверджував сам Сталін. Уже після того, як Довженко зняв кілька частин фільму з іншим актором у головній ролі. Ці частини довелося перезнімати, і робота над фільмом тривала майже два роки.      У фільм „Щорс” Олександр Довженко вклав усі свої знання та досвід. Першим глядачем стрічки став Всеволод Мейєрхольд, який був від картини в захваті. Тридцять дев'ятого року „Щорс” посів друге місце в радянському кінопрокаті. Чи не вперше у творчості Довженка його фільм однаково сподобався і глядачам і кінознавцям" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9f4/ba2eafde95295b784d07b3a81080daf5.jpeg", "content": "Двадцять другого червня почалася Велика Вітчизняна...      В окупованому німцями Києві замерз батько Олександра Петровича. Зникла бібліотека, яку Довженко збирав понад двадцять років. Увесь свій біль і всю тугу за Батьківщиною Олександр Петрович вклав у сценарій фільму „Україна в огні”. Незважаючи на застереження деяких колег, що сценарій є ідеологічно неправильним і націоналістичним, Довженко надіслав його Сталіну. У той час Йосип Віссаріонович особисто контролював увесь кінопроцес. Тридцятого січня сорок четвертого року Олександра Петровича викликали в Кремль на нараду Політбюро. На порядку денному стояло тільки одне питання – обговорення сценарію „Україна в огні”.      Олександра Довженка виключили із Всеслов'янського комітету та з комітету зі Сталінських премій. Але, мабуть, найболючіше його вразила звістка з України. Хрущов, з яким Довженко колись був у таких добрих стосунках, звільнив його з посади керівника Київської кіностудії." }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9f5/95609c94b0057d48efb970ae8ed62813.jpeg", "content": "Наприкінці сорок шостого року він почав знімати картину під робочою назвою „Життя в цвіту” – про радянського селекціонера Мічуріна. Сталіну така назва не сподобалася, і він назвав картину „Мічурін”.      Син Сталіна Василь згадував, що батько під час перегляду „Мічуріна” кілька разів плакав. Можливо, вершителю народних доль був дуже близький образ зухвалого і самотнього вченого, за порухом руки якого розквітали сади.      За фільм „Мічурін” Олександра Довженка вдруге нагороджують Сталінською премією. Здавалося, колишню репутацію відновлено, але Олександра Петровича це не тішить. Він тяжко переживає розлуку з Україною. Йому здається, що він помре, так і не побачивши рідної землі. Усе частіше Олександр Петрович пише в щоденнику про сильний біль у серці." }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9f6/1dd8ea2dd31cb6a6c64f8f7a7cd39b05.jpeg", "content": "Перемагаючи страждання, Олександр Довженко написав сценарій фільму „Поема про море”. Стрічка мала розповідати про створення на Дніпрі Каховського водосховища. Довженка захоплювало колосальне перетворення великої української ріки, але водночас йому боліло затоплення мальовничих сіл і містечок. Робота над сценарієм дала Олександру Петровичу можливість знову бути в Україні. Він місяцями жив у Новій Каховці. У Москві вже були створені ескізи до фільму і відібрані актори на головні ролі. Але Довженкові не судилося навіть розпочати зйомки „Поеми про море”." }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9f7/4f70d4ec9a1cb73bd7d55a20a89a0f32.jpeg", "content": "Двадцять п'ятого листопада п'ятдесят шостого року Олександра Петровича не стало. Він помер на руках Юлії Солнцевої в своїй московській квартирі. Офіційна причина смерті – серцевий напад.      Олександр Петрович хотів, щоб його поховали на київських кручах, звідки відкривається шлях на його рідну Чернігівщину. Але останнім притулком великого українського майстра став головний цвинтар Москви – Новодівиче кладовище.      Після смерті Олександра Петровича Юлія Солнцева передала його особисті папери до Центрального державного архіву літератури і мистецтва СРСР. Тепер цей архів належить Росії. І сьогодні саме там зберігаються оригінали щоденників Олександра Петровича. Щоденники ж, які останніми роками виходили в Україні, були передруковані з машинописних копій, наданих Юлією Солнцевою.   t Складається враження, що ніхто навіть не прагнув знати, яким Олександр Петрович був насправді. І, схоже, відкрити справжнього Довженка ми зможемо ще не скоро.      За заповітом Юлії Солнцевої, доступ до всіх щоденників Олександра Довженка буде дозволено лише в дві тисячі двадцятому році. А поки що ми можемо шукати Довженка в його Фільмах." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9f8/f1802f7a06651bb2cbf0c00ba21b7acd.jpeg", "content": "Михайло СтарицькийІсторична повість про часи Хмельниччини1891" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9f9/947bad55d63d878f3277fc5f789e50bf.jpeg", "content": "ПоетПерекладачПрозаїкДраматург,, Батько українського театру” (І.Франко)АкторРежисерЗачинатель жанру історично-пригодницьких романів в Україні" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9fa/a0e5c8244e06b1ae2b7c4c70e4489f98.jpeg", "content": "Навесні 1654р. війська Богуна мали поєднатися з військами Хмельницького для спільного походу на Польщу.На шляху поляків була фортеця ,,Орлине гніздо” з містом Буша.Я.Мадеєвський. Іван Богун.Літографія. 1884 р" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9fb/3032599baf4aea7dea69d31ee5f7b807.jpeg", "content": "Козаки під проводом сотника Завістного та його дочки Орисі захищають фортецю від чисельно переважаючих поляків." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9fc/3b0b4a5fef9897d0951e5f7365bcdfdf.jpeg", "content": "Михайло Завістний , сотник, високий, широкоплечий, з сивими довгими вусами, з шрамом на лівому виску. Він подібен до могучого дуба.,, Боронитися нам більше несила, так не давайтеся, братці, живцем у руки, а краще рубайте, братці, один одного”.,, Куля добре влучила і заспокоїла сотникову турботу на віки вічні”." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9fd/82289843afcf39524df204c397504ee2.jpeg", "content": ",,Гей, погуляймо, хлопці!- скрикнув Шрам, і все, що зосталося живого, роз'ятрене сказом одчайдушної оборони, кинулось потужною хвилею на ворога”." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9fe/4f767d7bf93c6cebbfe1298a6564db7e.jpeg", "content": ",,І криклива пишнота, і вираз обличчя, що довчасно злиняло на розпусних ночах, і хітливі безсоромні очі, і млява, знесилена постава - нагадували швидше фігуру знудженої повії, ніж мужнього ватага Посполитої Речі”." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9ff/120408ab0f8be1be378244c851f15377.jpeg", "content": "Одягнений в звичайну бойову одіж.Обличчя повне достойності й поваги.В очах, синіх, великих, світиться розум.Одягнений в сталеві шеляги.Від його загартованого в боях обличчя віє холодом зимовим.В зеленистих очах яскріє сваволя і лютість." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a00/cd350e919fb405ea48ce9543e2fd153a.jpeg", "content": "Одягнений в звичайну бойову одіж.Обличчя повне достойності й поваги.В очах, синіх, великих, світиться розум.Одягнений в сталеві шеляги.Від його загартованого в боях обличчя віє холодом зимовим.В зеленистих очах яскріє сваволя і лютість." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a01/b151c0126799b200316d8db7f14312c6.jpeg", "content": "Її струнка постава здавалась легесенькою, прозорою. Риси обличчя елегантні й шляхетні. Карі очі палають вогнем.,, Так, постраждати за віру, за правду, за своїх друзів , - дума вона , - непомірна втіха”.,, Та це ж не святого мученика очі, а очі її коханка, властителя радісних мрій, очі вродливого юнака Антося Корецького”." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a02/debb76bdb60a569765e68fd907bd9539.jpeg", "content": ",,Я нащадок вельможного роду Корецьких, котрі стояли близько трону і володіли незліченними багатствами.”,,Я з роду католик.”,,Я став козаком. Я загартувався в їхньому безмежному завзятті, я неабияким став і між запорожців.”,,Сестро моя, життя моє і весь світе мій, Орисю! Чом доля не дала мені вмерти від твоєї руки?”" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a03/b32cd2af9fafd676377190509bee51d6.jpeg", "content": "З церкви було чутно журливі пісні. Покидаючи цей світ, усі спокійно дожидали смерті й велебно співали…Буша укупі з святкуючими звитягу ляхами злинула в повітря.Полинули вони туди, де нема сліз, ні ридання, ні тяжкої журби, де панує лишень одна свята любов…" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a04/f41d24040ec28adc38c27d2f08c2391c.jpeg", "content": "Імена: Шрам, Мастигуба, Рубайголова, Горілкодуй, Гонивітер, Спотикач, Шибайголова, Жидолуп, Лобур, Вернидуб, Разсадилоб, БезвухийЗброя: баби-цокотухи, галушки, гармашня, келепи, горох, жінки,Віз - мажа" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a05/47e12903019917dfa632c3a3761176bf.jpeg", "content": "Повість наснажена могутнім пафосом справжнього народного патріотизму, любові до своєї вітчизни: усі знають, що йдуть на вірну загибель, але ніхто не вагається, бо треба допомогти з'єднатися силам Хмельницького і Богуна.Звертаючись до складних і драматичних періодів історії українського народу, Михайло Старицький виявив віру в краще майбутнє України." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a06/b5f4e5cc2bd99a393f79f8d1374f3c73.jpeg", "content": "«Блестит вдали какой-то луч спасенья: святое слово ЛЮБОВЬ».Н.Гоголь«Я почитаюсь загадкою для всех,никто не разгадает меня совершенно». Н.ГогольМикола Васильович Гоголь і Україна" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a07/2b429223bafda71e100d93681d1a9c4a.jpeg", "content": "Микола ВасильовичГоголь(1809-1852) – видатний російський письменникС.Бондар. Микола Васильович Гоголь" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a08/e3396374ff833a44c2695ed860617fea.jpeg", "content": "«Кожному визначає Бог дорогу, не схожу на ту, яку призначено проходити іншому, і не можна міряти всіх одним і тим самим аршином». М.ГогольФ.Моллер. М.В.Гоголь (1841)" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a09/e13af3fffe5dee59f6233806ad5e323f.jpeg", "content": "КОРОТКА БІОГРАФІЧНА ДОВІДКАІМЯ ПРИ НАРОДЖЕННІ: Микола Васильович Гоголь-ЯновськийДАТА НАРОДЖЕННЯ: 20 березня (1 квітня) 1809 рокуМІСЦЕ НАРОДЖЕННЯ: с. Великі Сорочинці на ПолтавщиніДАТА СМЕРТІ: 21 лютого 1852 р.МІСЦЕ СМЕРТІ: МоскваПОХОДЖЕННЯ: Перший у родині Гоголів, хто народився в званні “потомственного російського дворянина”ОСВІТА: Полтавське повітове училище (1818-1819),гімназія вищих наук у Ніжині (1821-1828)РІД ДІЯЛЬНОСТІ: письменникЖАНРИ: оповідання, повісті, комедії" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a0a/e3794faf3a8cc009f684127b940c8c56.jpeg", "content": "ТВОРЧИЙ ДОРОБОК М.В.ГОГОЛЯЗбірки:“Вечори на хуторі біляДиканьки”,“ Арабески”, “Миргород”Комедії: “Ревізор”, “Одруження”, “Гравці”Повісті: “Ніс”, “Шинель”Поема “Мертві душі”та ін.Художник Ф.І. Соколов.Кінець 20-го століття." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a0b/53d8cbb3dbc087a02951dec47438ccdf.jpeg", "content": "Будинок лікаря М.Я.Трохимівського у Сорочинцях, де народився М.Гоголь" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a0c/c024b90c073bbc810c9db807113369c4.jpeg", "content": "Марія Іванівна Косяровська(1791-1868)Батьки Миколи ГоголяВасиль Опанасович Гоголь-Яновський (1777 - 1825)" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a0d/361f614da8ba3c988061f20310ddb034.jpeg", "content": "Батьківський дім у Василівці(Яновщині)" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a0e/28903544929337be93eae568695cd85e.jpeg", "content": "Крім Миколи, у Василя та Марії Гоголів було п'ятеро дітей - син Іван (1810 - 1819), доньки Марія (1811 - 1844), Анна (1821 - 1893), Єлизавета (1823 - 1864), Ольга (1825 - 1907). Батьки Гоголя уважались поміщиками середньої руки й мали 1000 десятин землі та 400 душ кріпаків-селян.Родина Гоголів-Яновських" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a0f/ef77a3ab50e6dd4c60498590eae7e45c.jpeg", "content": "Ніжин. Гімназія вищих наук" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a10/fa1f287962ef8ba205a6c63afe8a4a38.jpeg", "content": "Переправа Гоголя через ДніпроПодорож Україною" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a11/239f3df60f54aa0d9b98dbf3e0d3ebbf.jpeg", "content": "САНКТ-ПЕТЕРБУРГБудинок каретника Іохіма на Великій Міщанській вулиці в Петербурзі, де жив М.В. Гоголь в 1829 р. Автолітографія Е.Бернштейна. 1951.Департамент наділів у Петербурзі, де служив Гоголь у 1830-1831 р.р. Гравюра. 1834." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a12/52383b52e6599a5d78ce7e5e0aa975c6.jpeg", "content": "Портрет роботи Горюнова.«Все свои ныне печатные грехи я писал в Петербурге, и именно тогда, когда я был занят должностью, когда мне было некогда, среди этой живости и перемены занятий, и чем я веселее провел канун, тем вдохновеннее возвращался домой, тем свежее у меня было утро». Н.В.Гоголь" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a13/6d3eba18a27197047912ea416d56bacd.jpeg", "content": "Дружба з ПушкінимПавленко П., Павлюченко В.О.С. Пушкін і М.В. Гоголь на набережній Неви." }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a14/db20191c0fe86ad04181aa3946b29cb4.jpeg", "content": "Комедія “Ревізор”Власноручний малюнок М.В. Гоголя до останньої сцени \"Ревізора\"" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a15/7dbd150d97598b6b98f85e0483242704.jpeg", "content": "Робочий стіл письменника" }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a16/c03e97f80000fb7ce471e236368de0e8.jpeg", "content": "ГОГОЛЬ ЗА КОРДОНОММ.В. Гоголь з російськими художниками в Римі. 1845 р.Прибиловський В.А. М.В. Гоголь уО.О. Іванова в Римі. 1950." }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a17/4fdd62e26d388e2162043c66a50b281a.jpeg", "content": "МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ ВІДВІДУЄ РІДНУ ДОМІВКУМ.В. Гоголь у ЯновщиніМарія Іванівна Гоголь. Фотографія." }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a18/c3728c1a47a64bb10cae04619d89082f.jpeg", "content": "Останні роки життя М.ГоголяБудинок №7 на Нікітському бульварі. Тут Гоголь прожив свої останні п'ять років" }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a19/7e3abe7ae72df9e2fe5d0bf747297a22.jpeg", "content": "Колишня могила М.В. Гоголя в Свято-Даниловому монастирі у МосквіПохорон письменника відбувся при величезному зібранні народу на кладовищі Свято-Данилова монастиря, а в 1931 залишки Гоголя були перезахоронені на Новодєвічьому цвинтарі." }, { "slide_number": "21", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a1a/6ae4b7e3b6c2349a33c05ea971783f0f.jpeg", "content": "Ніжин може похвалитися першим у світі пам'ятником Миколі Васильовичу Гоголю (1881р.) . Цей монумент уважається першим пам'ятником українським письменникам у світі." }, { "slide_number": "22", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a1b/e7339475833b5b19470cbfe692fd9c19.jpeg", "content": "28 серпня 1911 року відбулося відкриття пам'ятника М.В.Гоголю у Великих Сорочинцях скульптора І.Я.Гінцбурга.У 1929 році в будинку, де народився Гоголь, відкрили літературно-меморіальний музей письменника.ПАМ'ЯТНИКИ ГОГОЛЮ НА БАТЬКІВЩИНІВеликі Сорочинці" }, { "slide_number": "23", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a1c/90d58f7feba04d3074d2a7fe7b7a6eab.jpeg", "content": "Бронзова скульптура письменника встановлена на високому постаменті, у правій руці – олівець, у лівій – записник, на плечі накинутий плащ-крилатка.Скульптор Л.В.Позен,архітектор В. Пасєчний.Полтава" }, { "slide_number": "24", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a1d/9d53d71d0d1e9fe3fcc7d36290b8368c.jpeg", "content": "Бюст М.В.ГоголяАвтори О.Ковальов і В.ШевченкоУ селі Гоголевона Полтавщині,на батьківщині М.В.Гоголя,з нагоди175-річчяз дня народження письменника,1 квітня 1984 року, відкрили заповідник-музей.Як добре б ви не знали Гоголя, він стане вам ще ближчим при відвідуванні його рідних заповідних місць. Відчутніше стане, зрозуміліше.Олесь Гончар" }, { "slide_number": "25", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a1e/8b5939223454927ac3eac8ebccebd94f.jpeg", "content": "На місці, де любив у свій час бувати Гоголь, на березі відомої Миргородської калюжі, описаної в одному з його творів, з′явився пам´ятник письменнику." }, { "slide_number": "26", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a1f/26a6fb5891d14ae1f2e661b0be2b484d.jpeg", "content": "26 квітня 1909 року до 100-річчяз дня народження М. В. Гоголяв Москві відбулося відкриття пам'ятникаМоскваПам′ятники М.В.Гоголю в РосіїСкульпторМ. А. Андрєєв" }, { "slide_number": "27", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a20/246af0d8f8eb5a6293ee0c904ccc7575.jpeg", "content": "Скульптор Н.В.Томский“Великому русскому художнику слова Николаю Васильевичу Гоголю от правительства Советского Союза2 марта 1952 года”.Москва" }, { "slide_number": "28", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a21/8c00371f32a21fb6dde32157226be5e2.jpeg", "content": "Скульптор В.П. Крейтан, архітектор О.П. МаксимовСанкт-Петербург Александрівський сад, перед АдміралтействомВідкрито 17 червня 1896 р." }, { "slide_number": "29", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a22/950f0caf656fc9443f5dfd46fab7c9ed.jpeg", "content": "Скульптор М.В.Бєлов, архітектор В.С.Васильковський.При допомозі С.В.Астапова, А.А.Ананьєва.Відкрито 8 грудня 1997 рокуСанкт-ПетербургМала Конюшенна вулиця" }, { "slide_number": "30", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a23/88d915b103ecc0a780529f2fd2ef4c90.jpeg", "content": "Італія. Рим17 грудня 2002 рокув італійській столиці відкрили пам′ятник Гоголю роботиЗураба Церетелі" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a36/3519bc0354ae4962b9a53c1cb05bbc93.jpeg", "content": "Великий Сонцепоклонник" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a37/ca7b67776da93cc57084c0e5da675e1f.jpeg", "content": "При народженні:Коцюбинський Михайло МихайловичДата народження:17 вересня 1864Місце народження:ВінницяДата смерті:25 квітня 1913 (48 років)Місце смерті:ЧернігівНаціональність:українецьМова творів:українськаРід діяльності:прозаїк, драматургРоки активності:1890—1913Напрямок:прозаЖанр:повість, оповідання" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a38/af7e61816b66e3017e0c02ee0095c038.jpeg", "content": "БатькиГликерія Максимівна АбазМихайло МатвійовичМати відзначалась лагідною вдачею і сердечністю, любила літературу, мистецтво й природу.Батько був чоловіком добрим, чесним, непримиренним до неправди і кривд, чинних начальством, тому й доводилось йому часто міняти місце роботи." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a39/56c3a61087221bb6d3f71d15741dc9d5.jpeg", "content": "РодинаОльга КоцюбинськаЛідія КоцюбинськаЛеонід КоцюбинськийХома КоцюбинськийМихайло Коцюбинський" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a3a/6d361b0012d31f5299c68f5d08845b52.jpeg", "content": "НавчанняНавчаючись у Барській початковій школі (1875-1876 рр.) та Шаргородському духовному училищі (1876-1880) М.Коцюбинський виділявся серед своїх однокласників умінням писати цікаві, оригінальні твори.По закінченні духовного училища через нестатки не зміг далі вчитися.(Після смерті батька в 1886 році на нього лягли родинні турботи).Самоосвіта" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a3b/5f0264ba09cd317a148938c44a4eff1c.jpeg", "content": "ПрацяРобота в селах Бессарабії дала йому матеріал для написання циклу молдавських оповідань: «Для загального добра», «Пе-Коптьор», «Дорогою ціною».З 16 років був у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду — філоксерою. Працює в Бесарабії і КримуФілоксе́ра (Daktulosphaira vitifoliae) — коренева попелиця із ряду рівнокрилих, що вражає листя і кореневу систему винограду." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a3c/f086b3e2c885d44954d48dbce3c4e3e3.jpeg", "content": "В кінці листопада 1897 року М.Коцюбинський переїхав до Житомира і протягом кількох місяців працював у редакції газети “Волинь”.Навесні 1898 року М. Коцюбинський повернувся до Чернігова. Тринадцять років працював він тут в губернському земстві діловодом, якийсь час завідував столом народної освіти, був редактором “Земського сборника”." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a3d/c3246c2c61c4ac97c8f9c7f31af5313b.jpeg", "content": "Родина КоцюбинськогоВіра Устимівна Дейша – дружина, вірний друг та помічник.Діти:ЮрійОксанаІринаРоман" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a3e/b622cadad3e5e53615e22e3fc068dc35.jpeg", "content": "Юрій Михайлович КоцюбинськийНародився 25 листопада 1896 ВінницяПомер 8 березня 1937репресованийнаціональність українець Діяльність: Революціонер,ДипломатБатько: Коцюбинський Михайло Михайлович" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a3f/6a23a22999d9f3e6d809c344a1139b5d.jpeg", "content": "ТворчістьПовість “Fata morgana” – яскраве літературно-художнє полотно про революцію 1905 року на Україні.Оповідання “Хо” і “Лялечка”.До справжнього сарказму М. Коцюбинський підноситься в оповіданнях “Подарунок на іменини” та “Коні не винні”.Художні нариси “Хвала життю” й “На острові”, написані влітку 1912 року, - останні твори М. Коцюбинського." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a40/7970495c1519971a9f74d01e90a09fbc.jpeg", "content": "Новели “Сміх”, “Він іде!” (1906), “Невідомий”, “ В дорозі”, “Intermezzo”, “Як ми їздили до Криниці” (1908) “Дебют” (1909), “Сон”, “Лист” (1911), “Подарунок на іменини”, “Коні не винні”, “Хвала життю!”. “На острові”, а також повість “Тіні забутих предків” (1911).У цих творах письменник осуджує міщанство, декаденство." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a41/200126b9463fdcff733fafd13b7500cc.jpeg", "content": "Навесні 1913 Михайла Михайловича Коцюбинського не стало. Поховали письменника на Болдиній горі у Чернігові, улюбленому місці його щоденних прогулянок.Могила М. М. Коцюбинського. Місто Чернігів, Україна." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a42/27d9fbc7849d1f4ea0f253e62bab6d93.jpeg", "content": "СучасністьПравнук Ігор Коцюбинський" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a43/2c1af47750c3cb41ac573d52e88e39ef.jpeg", "content": "1948 рік: Михайлина Коцюбинська з батьками - Хомою Михайловичем і Катериною Яківною. Фото з домашнього архiву7 січня 2011 р. на 80 році життя померла Михайлина Хомівна Коцюбинська (племінниця відомого митця), одна із моральних авторитетів та інтелектуальних символів шістдесятництва." }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a44/787f22db4a09521e6ec08470cbbeaf47.jpeg", "content": "Живе в серцях твоє безсмертне словоі до народу рідного любов,немов зорі сіяння пурпурове,хоч ти від нас давно уже пішов.Та з нами будеш вічно жити, жити, як сяйво сонця, як вечірній спів,ти так любив землі своєї квіти,і так, як квіти, ти людей любив. Це рядки з поезіїВ. Сосюри «Пам'яті Коцюбинського». Талант М.Коцюбинського справді розквітнув цвітом незвичайної краси, яку помітили не лише в Україні та Росії, а й в Європі." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a4e/40664c08a47a6e7013d630c1333caa08.jpeg", "content": "" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a4f/859e63ddba22ec7ff65943ab19eb8af8.jpeg", "content": "З перших кроків самопізнання на полі народ-нім я загорівся душею і думкою послужить рідному слову, огранувати його, окрилити красою і дужістю, щоб воно стало здатним висловити культурну освічену річ, виспівати найтонші краси високих поезій.Я вірю в Божу силу людської душі. Вона підніметься й над внутрішнім падін-ням і над зовнішнім гнітом. Проб'є час – і все чесне, добре, сповнене високих намірів, стане на чолі й під яскравим сяйвом дня піде до владнославних – лю-бови, свободи і правди." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a50/4923660c53ba62c684ced956638a45fd.jpeg", "content": "З перших кроків самопізнання на полі народ-нім я загорівся душею і думкою послужить рідному слову, огранувати його, окрилити красою і дужістю, щоб воно стало здатним висловити культурну освічену річ, виспівати найтонші краси високих поезій.Я вірю в Божу силу людської душі. Вона підніметься й над внутрішнім падін-ням і над зовнішнім гнітом. Проб'є час – і все чесне, добре, сповнене високих намірів, стане на чолі й під яскравим сяйвом дня піде до владнославних – лю-бови, свободи і правди." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a51/2a3e6098cb9608ba0fbb19371ca7fef0.jpeg", "content": "З перших кроків самопізнання на полі народ-нім я загорівся душею і думкою послужить рідному слову, огранувати його, окрилити красою і дужістю, щоб воно стало здатним висловити культурну освічену річ, виспівати найтонші краси високих поезій.Я вірю в Божу силу людської душі. Вона підніметься й над внутрішнім падін-ням і над зовнішнім гнітом. Проб'є час – і все чесне, добре, сповнене високих намірів, стане на чолі й під яскравим сяйвом дня піде до владнославних – лю-бови, свободи і правди." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a52/56de19582c251f7a07d82c8de2c2d131.jpeg", "content": "З перших кроків самопізнання на полі народ-нім я загорівся душею і думкою послужить рідному слову, огранувати його, окрилити красою і дужістю, щоб воно стало здатним висловити культурну освічену річ, виспівати найтонші краси високих поезій.Я вірю в Божу силу людської душі. Вона підніметься й над внутрішнім падін-ням і над зовнішнім гнітом. Проб'є час – і все чесне, добре, сповнене високих намірів, стане на чолі й під яскравим сяйвом дня піде до владнославних – лю-бови, свободи і правди." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a53/9a49cdf525551373364ae21ab091bf1c.jpeg", "content": "З перших кроків самопізнання на полі народ-нім я загорівся душею і думкою послужить рідному слову, огранувати його, окрилити красою і дужістю, щоб воно стало здатним висловити культурну освічену річ, виспівати найтонші краси високих поезій.Я вірю в Божу силу людської душі. Вона підніметься й над внутрішнім падін-ням і над зовнішнім гнітом. Проб'є час – і все чесне, добре, сповнене високих намірів, стане на чолі й під яскравим сяйвом дня піде до владнославних – лю-бови, свободи і правди." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a54/6798c7801bfd72ff44a8bfc3e11c4a4a.jpeg", "content": "Протягом 1873—1876 pp. M. Старицький писав вірші, перекладав з Г. Андерсена, І. Крилова, М. Лєрмонтова, сербські народні думи та пісні.На початку 80-х pp. він домігся видання літературно-художнього альманаху «Рада».Очолив першу українську професійну трупу.У 1886—1887 pp. трупа з успіхом гастролювала в Москві та Петербурзі, потім — у Варшаві, Мінську, Вільнюсі, Астрахані, Тифлісі.За станом здоров'я у 1893 р. М. Старицький залишив трупу." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a55/d4cb3813ca1c254ead006ca40b0439d0.jpeg", "content": "Наступного року Російська Академія наук призначила драматургу персональну пенсію «За літературні праці рідною мовою».Він брав участь у створенні Всеросійського театрального товариства.        У 1897 р. відбувся Перший Всеросійський з'їзд діячів сцени, на якому виступив М. Старицький.У Києві він керував драматичним гуртком Літературно-артистичного товариства, продовжував літературну діяльність.У 1903 р. письменник готував видання альманаху «Нова рада», але за його життя альманах не вийшов." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a56/e2bff097b80a164bd44fc3238dbbabf7.jpeg", "content": "Наступного року Російська Академія наук призначила драматургу персональну пенсію «За літературні праці рідною мовою».Він брав участь у створенні Всеросійського театрального товариства.        У 1897 р. відбувся Перший Всеросійський з'їзд діячів сцени, на якому виступив М. Старицький.У Києві він керував драматичним гуртком Літературно-артистичного товариства, продовжував літературну діяльність.У 1903 р. письменник готував видання альманаху «Нова рада», але за його життя альманах не вийшов." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a57/c8c2b8e4806d05c343f216d7b40459e8.jpeg", "content": "ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИКАДР ІЗ КІНОФІЛЬМА 1952Р.НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМКАДР ІЗ ТЕАТРАЛЬНОГО ВИСТУПУ" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a58/74df056ed001c9ab6c0f22e5d8494863.jpeg", "content": "ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИКАДР ІЗ КІНОФІЛЬМА 1952Р.НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМКАДР ІЗ ТЕАТРАЛЬНОГО ВИСТУПУ" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a59/2f3e4909ce0071338891f6e299e57bad.jpeg", "content": "ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИКАДР ІЗ КІНОФІЛЬМА 1952Р.НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМКАДР ІЗ ТЕАТРАЛЬНОГО ВИСТУПУ" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a5a/d11225de52988f1ac997566915452a34.jpeg", "content": "ЦИГАНКА АЗАКАДР ІЗ КІНОФІЛЬМУМАРУСЯ БОГУСЛАВКАКАДР ІЗ МУЛЬТФІЛЬМУ" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a5b/0544d58c65b05cde6898142f95ad4de3.jpeg", "content": "Старицький – поетНоваторство поезії Старицького виявилося у розширенні системи жанрів української поезії, збагаченні виражальних засобів.Можна виділити кілька основних мотивів лірики М. Старицького: роль і призначення поета («Поетові»), краса людських почуттів («Виклик»), співчуття до важкої долі простого люду («Швачка»), тема України («До України»)." }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a5c/d3527d510feb7924fcbcd3c733545ed7.jpeg", "content": "Старицький – поетНоваторство поезії Старицького виявилося у розширенні системи жанрів української поезії, збагаченні виражальних засобів.Можна виділити кілька основних мотивів лірики М. Старицького: роль і призначення поета («Поетові»), краса людських почуттів («Виклик»), співчуття до важкої долі простого люду («Швачка»), тема України («До України»)." }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a5d/4ef1830e8ed513b6733808be56492598.jpeg", "content": "Людмила Старицька-Черняхівська й Олександр Черняхівський із донькою Веронікою.Київ, 1925 рік (фото із фондів Музею видатних діячів української культури)" }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a5e/d5c37d19f359edef8ea54865c2ecc2c2.jpeg", "content": "Михайло Старицький помер 27 квітня 1904 р., похований на Байковому кладовищі, Київ." }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a5f/04e460e6cb4ca894948677337a90e5ac.jpeg", "content": "М. Садовський у ролі Богдана Хмельницького з п'єси М. Стариць кого «Богдан Хмельницький».М.Старицький і М.КропивницькийМ.Старицький - студентКабінет Михайла Старицького у меморіальному будинку-музеї в КиєвіСтарицька - ЧерняхівськаВероніка ЧерняхівськаМ.Старицький із дружиною" }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a60/67d30a7c07431e665281712c2165c084.jpeg", "content": "М. Садовський у ролі Богдана Хмельницького з п'єси М. Стариць кого «Богдан Хмельницький».М.Старицький і М.КропивницькийМ.Старицький - студентКабінет Михайла Старицького у меморіальному будинку-музеї в КиєвіСтарицька - ЧерняхівськаВероніка ЧерняхівськаМ.Старицький із дружиною" }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a61/d4a3f9abec93a484173d97ffb77a16d8.jpeg", "content": "Тематика творівПрикладиІсторичніП'єса і повість “Оборона Буші”, драма “Маруся Богуславка”, повість “Устим Кармелюк”, віршована драма “Богдан Хмельницький”Соціально-побутовіДрами “Не судилося”, “У темряві”, “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”, оповіданняПро роль мистецтва, життя інтелігенціїП'єса “Талан”, поезіїМелодрами, оперети на побутові теми“Циганка Аза”, “Зимовий вечір”, “Чорноморці”ТЕМАТИКА ТВОРІВ М.СТАРИЦЬКОГО" }, { "slide_number": "21", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a62/11ea07231a1b95037d6c03b241fecf72.jpeg", "content": "Творчість М.Старицького стала єднальною лан-кою між традиційною за стилем українською лі-тературою (романтизм, реалізм) і новою, модерні-стською, яка почала зароджуватись на межі XIX – XX ст.Творчість Михайла Стари-цького – значний крок вперед у розвитку української мови, у поширенні тематичного виднокругу української літе-ратури, у зміцненні в нашо-му письменстві реалізму.М.РильськийМ.Старицький, 1904р." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a63/5eed8d68f87f8c5a04aaacae134500f3.jpeg", "content": "ІВАН ФРАНКО “МОЙСЕЙ” Це \"духовний заповіт\" митця своєму наpодові, твіp пpо укpаїнців і пpо Укpаїну" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a64/dc6aadf19db6b9ce4d6355c2f094e954.jpeg", "content": "Задум написати про Мойсея виношував митець понад 20 років. У 1904 році І.Франко побував в Італії. Особливо його вразив шедевр Мікеланджело – вдалий образ біблійного пророка Мойсея. Це стало поштовхом для написання поеми." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a65/124e95ba5fbc12b2fb1392841e71eb47.jpeg", "content": "Народе мій, замучений, розбитий…(знаменитий пролог до поеми написаний випадково, бо під час друку сталася технічна помилка – пусті перші сторінки. За ніч великий майстер пише неперевершений шедевр).“Тут автор отожнюється із співцем, трибуном свого народу…” (З.Франко)" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a66/9e7e5c93db0c3599cbb6f72977fcc7e0.jpeg", "content": "Опрацювавши всі джерела, Франко створює свій образ Мойсея, трансформувавши біблійний сюжет на рідний український грунт." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a67/7d9f00eac051d83b80f9c64b87b5c3fb.jpeg", "content": "“МОЙСЕЙ” ІВАНА ФРАНКАтема поеми:показ сповненого неймовірних труднощів сорокарічного блукання єврейського пророка Мойсея разом зі своїм народом у пошуках обітованої землі;з'ясування взаємин вождя і народу у скрутні часи.жанр поеми:ліро-епічна поема філософського змісту на біблійну тему.Притча-алегорія.За змістом поема поділяється на дві частини:І – стан депресії маси;ІІ – історія душевних мук Мойсея, його боротьба із самим собою" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a68/81525f0060f4d381eecc7cd0fd7e85b1.jpeg", "content": "Звернімося до біблійної легенди…Рабство ізраїльтянЗнайдення Мойсея" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a69/21a75612c7d1f6614233c919b6e9c3ee.jpeg", "content": "Перехід через море (гравюри Гюстава Доре та Юліуса Карольсфельда)" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a6a/3cc762f99eaf00aee99ac7cfd315f6c6.jpeg", "content": "Сорок літ проблукавши МойсейПо арабській пустині,Наблизився з народом своїмО межу к Палестині.(сорок довгих літ блукав по пустелі Мойсей-поводир, хоча цей шлях можна було пройти за сорок днів, але не проста доля з випробуваннями була вказана пророку)" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a6b/c05d6519dc5d522c1043bd59126b91d6.jpeg", "content": "І зневірився люд і сказав:“Набрехали пророки!..Та тепер його голос зомлівІ погасло вітхіння, І не слухає вже його слівМолоде покоління" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a6c/5a28d0c73df6b136fa037b846f7eaf03.jpeg", "content": "Обгорнула мене самота,Як те море безкрає, І мій дух, мов вітрило, їїПодих в себе вбирає.“Сорок літ, мов коваль, я клепавЇх серця і сумлінняІ до того дійшов, що уйшовВід їх кпин і камінняІ ось сумнів у душу меніТисне жало студене…О всесильний, озвися, чи тиЗадоволений з мене?”" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a6d/ff3b5f3b79c046df1ec034ae588eb862.jpeg", "content": "Се Мойсей на молитві стоїть,Розмовляючи з богом,І молитва та небо боде, Мов поломінним рогом" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a6e/abe69e93013f741f5d339dbb6c8d560d.jpeg", "content": "Затремтіло щось людське, мякеВ старім серці пророка,І понизила лет свій на митьЙого дума висока.“О Ізраїлю! Якби ти знав,Чого в серці тім повно!Якби знав, як люблю я тебе!Як люблю невимовно!”" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a6f/b9934a91bb096f55b9f07382edc507bc.jpeg", "content": "І ворушиться в серці грижа:Може, я тому винен?Може, я заповіти твої Не справляв, як повинен?" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a70/260206fdd75420480483aa01167b010d.jpeg", "content": "І безмежна скорбота ляглаНа затвердле сумління,І весь табор мов чаром попавВ отупіння й зомління" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a71/89ccccbcad15c9113239b985bf1b4f66.jpeg", "content": "Огонь любові, віри, жертовної праці дається кожному із нас. Його не можна вгашати, а треба берегти і підтримувати для блага свого народу і людства. Святий Господній вогонь у серці Мойсея горів аж до його останнього подиху. Тож прислухаймося до пророка і збережімо святе полум'я любові Божої і у своїх серцях, аби бути готовими в будь-яку мить свого життя вчинити подвиг заради Бога, Вітчизни і людини:Та прийде колись час і для вас в життєвому пориві.Появиться вам кущ огняний, як мені на Хориві.Стане свято в вас, мов у храму, в той момент незабутній,І озветься до вас із огню, отой голос могутній:\"Здійми обув буденних турбот, приступи сюди сміло,Бо я хочу послати тебе на великеє діло.Не гасіте ж святого огню, щоб, як поклик настане,Ви могли широсердно сказать: \"Я готовий, о пане!\"" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a72/79256a1f1bff93520139d6912c278851.jpeg", "content": "Фpанко любив свій наpод, вболівав за долю Укpаїни, віpив у світле майбутнє укpаїнського наpоду, який боpовся за самостійну деpжавність. Все життя письменника - боpотьба за єдність деpжави, за свій наpод." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a73/95fad3d873dba5d7815605b626664687.jpeg", "content": "Л. Костенко «Маруся Чурай»" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a74/a03202b3a6b8199a5ca7ceb5eed73715.jpeg", "content": "Історична основа:історичні події, зв'язані з боротьбою народу за поновлення своєї державності (боротьба народу проти польської шляхти);Персонажі твору згадують далекі часи, коли на півдні України, за Дніпровськими порогами, зароджувалось українське козацтво, запорожці;Згадується перший гетьман українського козацтва Дмитро Вишневецький" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a75/c2e53dcabb81922a188c759e7de57e2b.jpeg", "content": "Фольклорна основа:Маруся Гордіївна Чурай (Маруся Чураївна) – поетеса – співачка з Полтави, жила 1625-1650р.р.;любила хлопця Григорія Бобенка; той зрадив дівчину, одружившись з Галею Вишнявкою;Марія помстилась за зраду, її засуджено на страту;від смерті врятувала грамота гетьмана – помилувано за заслуги як авторки пісень;жила недовго: померла від сухот, чи пішла до Полтави у монастир.Висновок: ці усні народні оповідки документально підтвердити не вдалося, бо судові акти Полтавського магістрату згоріли під час пожежі." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a76/1900c2f282b2a206a64c0f9375686646.jpeg", "content": "Жанр. Сюжет. КомпозиціяЖанр:найбільший за обсягом твір Л.Костенко;історичний роман у віршах;цей жанр в літературі зустрічається не часто, класичним його зразком вважається “Євгеній Онєгін” О. Пушкіна.Сюжет - дві лінії (особиста та історична) – між собою тісно переплітаються.Композиція :злагоджена;роман складається з 9 розділів, різних за обсягом;загальне знайомство з розділами;перегляд діафільму" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a77/cfbdf9898e150eab7d7bad1b2ef104b7.jpeg", "content": "Робота над змістом“Якби знайшлась неопалима книга”.яку позицію в картині суду займає козацтво? Хто з козаків виступає?“Полтавський полк виходить на зорі”.- в атмосфері тривожного чекання козацького походу вчувається нота збентеження. Не з чистим сумлінням Полтава віддає на смерть свою дочку. Чому? Яке закінчення розділу ( “ Лиш не заплаче Марусенька свої карі очі...)" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a78/7e1ab3699175fab284ce15e0ba9d1cac.jpeg", "content": "Сповідь.як відтворено життя українського суспільства ХVII ст. через спогади Марусі? ( психологія, ст. обстановка)1 ніч: “ Прощайте хлопці, бийтесь до ладу,А я вже вам і пісні не складу”.2 ніч: звичай – ніч на Купала, щедрування, Спаса, побут (дитинство, з Грицем у дідову Галерникову балку).навчання в школі;кобзар доносить пісню про батька;спогад про молоду матір;ідеал кохання:“ Моя любов чолом сягала неба,а Гриць ходив ногами по землі”." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a79/64880ff857a9c9a6fd80aaaf45909c91.jpeg", "content": "Соціальна нерівність:умови життя Чураїв, Вишняків, Бобренчихи;спогади про хату, криницю;підготовка Гриця до весілля.3 ніч: сповідь Сонцю; спогади про вечорниці і танець Гриця з Галею; Гриць просить прощення; п'є зілля.“ Гінець до гетьмана”.що говорить про державця – Хмельницького?що говорить про нього як людину, мислителя?" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a7a/03d718a203a78e30bfe4a8f095dc9f14.jpeg", "content": "“Страта”.психологічний момент перетворення юрби в гурт людей з індивідуальними проявами.“ Проща”.- з якою метою вводиться образ мандрівного дяка?історичний образ зрадника Яреми Вишневецького ( іст. образ)VII. “ Дідова балка”.- Образ діда Галерника – сприйняття читачем широкомасштабного народного руху, що буде в наступному розділі ( коли 1651р. в Білій Церкві – угода, шляхта знову кинулась привласнювати українські землі, а Полтава зустріла їх на фортечних валах)." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a7b/69a16ff033a2dcb8eed461804e98d524.jpeg", "content": "VIII. “ Облога Полтави”.кульмінація II сюжетної лінії;мислячий воєнн. Мартин Пушкар.IX. “ Весна, і смерть, і світле воскресіння”.епілог до роману;роздуми про скороминущість людського життя. Але що залишив по собі?1 лінія – героїня жива символічно;2 лінія – не має теж розв'язки, козаки виходять в похід." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a7c/d15e0b682a84587af9af463961d00f22.jpeg", "content": "Марко Вовчок (1833-1907)" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a7d/314e653dd8e42d518028d9166932f9e3.jpeg", "content": "Народилася Марко Вовчок (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської) 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії у збіднілій дворянській сім'ї. Виховувалась у приватному пансіоні в Харкові." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a7e/f3b6c967d750d9cd20ff0afc1fea3623.jpeg", "content": "Народилася Марко Вовчок (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської) 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії у збіднілій дворянській сім'ї. Виховувалась у приватному пансіоні в Харкові." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a7f/dbbc5f3e71d7971eb7cf7522ed63bff5.jpeg", "content": "Під час перебування в 1859-1867 рр. за кордоном (Німеччина, Швейцарія, Італія і переважно Франція) Марко Вовчок зустрічається з Д. Менделєєвим, О. Бородіним, І. Сєченовим. При сприянні І. Тургенєва відбулося її знайомство з О. Герценом, Л. Толстим, Жулем Верном." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a80/b995c929e6be1f315919c7ba3ef7bf3b.jpeg", "content": "Під час перебування в 1859-1867 рр. за кордоном (Німеччина, Швейцарія, Італія і переважно Франція) Марко Вовчок зустрічається з Д. Менделєєвим, О. Бородіним, І. Сєченовим. При сприянні І. Тургенєва відбулося її знайомство з О. Герценом, Л. Толстим, Жулем Верном." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a81/1fb7f1cdd761c3c9dea7d30d898ed20d.jpeg", "content": "Збірка перших творів Марка Вовчка, написаних у немирівський період життя, вийшла в Петербурзі під назвою «Народні оповідання» (1857). У Немирові написані більшість її перших оповідань російською мовою (збірка «Рассказы из народного русского быта», 1859), повість «Інститутка», що її письменниця почала 1858 р. в Немирові, а завершувала наступного року в Петербурзі." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a82/4d668d155fb7b4e6214122f0404024b8.jpeg", "content": "На формуванні поглядів письменниці позначилося тривале перебування в інтелігентних сім'ях родичів, зокрема батьків Дмитра Писарєва (пізніше — видатного критика й близького друга письменниці). У салоні її тітки К. П. Мардовіної в Орлі збиралися відомі письменники й фольклористи. Там Марія познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, українським фольклористом і етнографом О. В. Марковичем, який відбував заслання в Орлі за участь у діяльності Кирило-Мефодіївського товариства." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a83/45d6e8a30e3030978538a8e3bf00b6bf.jpeg", "content": "Історичні повісти та оповідання длядітей «Кармелюк», «Невільничка»,«Маруся» ще за життя Марка Вовчказдобули широку популярність.Повість «Маруся», наприклад, булаперекладена кількомаєвропейськими мовами. Впереробленому П.-Ж. Сталемвигляді вона стала улюбленоюдитячою книжкою у Франції,відзначена премією французькоїакадемії і рекомендованаміністерством освіти Франції дляшкільних бібліотек. Найвизначнішаісторична повість-казка Марка Вовчка«Кармелюк» написана в 1862—1863 рр." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a84/e99a24ed9abc488c0db8b1a213c92422.jpeg", "content": "Із творчістю Марка Вовчка зросла міжнародна роль української літератури. За свідченням Петка Тодорова, проза письменниці у 60-70-х рр. XIX ст. мала вирішальний вплив на розвиток болгарської художньої літератури. Твори Марка Вовчка ще за її життя, починаючи з 1859 р., з'являлися в чеських, болгарських, польських, сербських, словенських перекладах, виходили у Франції, Англії, Німеччині, Італії та інших європейських країнах." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a85/656280820956f5e490f0dda648ea426b.jpeg", "content": "Із творчістю Марка Вовчка зросла міжнародна роль української літератури. За свідченням Петка Тодорова, проза письменниці у 60-70-х рр. XIX ст. мала вирішальний вплив на розвиток болгарської художньої літератури. Твори Марка Вовчка ще за її життя, починаючи з 1859 р., з'являлися в чеських, болгарських, польських, сербських, словенських перекладах, виходили у Франції, Англії, Німеччині, Італії та інших європейських країнах." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a86/6eef08236a11e059d880637cfa395334.jpeg", "content": "Із творчістю Марка Вовчка зросла міжнародна роль української літератури. За свідченням Петка Тодорова, проза письменниці у 60-70-х рр. XIX ст. мала вирішальний вплив на розвиток болгарської художньої літератури. Твори Марка Вовчка ще за її життя, починаючи з 1859 р., з'являлися в чеських, болгарських, польських, сербських, словенських перекладах, виходили у Франції, Англії, Німеччині, Італії та інших європейських країнах." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a87/8904457c60bf16013143c868e87c51de.jpeg", "content": "Померла Марко Вовчок у 1907 році.М.Вовчок. м.Нальчик" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a88/a6311e6fbd01d889e5c3b1437bff39d5.jpeg", "content": "драматург, актор, режисер, театральний діяч, композиторМарко Кропивницький" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a89/0061b99a488f28032b8b2ae37dd9ad1b.jpeg", "content": "ПланРанні рокиПочаток творчостіСтворення “театру корифеїв”Пізній період" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a8a/9d80abd1b06a2f1c5457f0adc450b672.jpeg", "content": "Марко Лукич Кропивницький Дата народження:7 травня 1840Місце народження:с. Бежбайраки (тепер с. Кропивницьке) на ХерсонщиніДата смерті:21 квітня 1910Місце смерті:Одеська земляНаціональність:українецьГромадянство:Російська імперіяМова творів:українськаРід діяльності:письменник, драматург, театральний акторРоки активності:1862—1910" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a8b/1ca17a2fb2673269637fb6a621dd36a4.jpeg", "content": "Марко Кропивницький народився 7 травня 1840 р. в с. Бежбайраки (тепер с. Кропивницьке) на Херсонщині. Батько його — «чоловік труда, труда мозольного», — досяг достатку й становища в суспільстві (мав посаду управителя панських маєтків). Освіту М. Кропивницький здобував без будь-якої системи — то у приватній школі шляхтича Рудковського, то в Єлисаветградському училищі. Нормальне навчання стало можливим лише у Бобринецькій повітовій школі, яку юнак закінчив із похвальним листом. Мати вчила його музики, розучувала з ним різні вокальні партії. В цей час М. Кропивницький брав участь в аматорському гуртку, в якому ставили п'єси українських і російських драматургів.Після невдалої спроби продовжити навчання в гімназії в Києві юнак повертається до Бобринця і вступає на службу до повітового суду.Ранні роки" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a8c/b588c447b9b489d1207dfed12f93fc1b.jpeg", "content": "З 1862 р. М. Кропивницький відвідує заняття на юридичному факультеті Київського університету як вільний слухач. Під враженням однієї з перекладних мелодрам, побачених у київському театрі, він пише п'єсу «Микита Старостенко». То був твір недосвідченого автора (згодом він сам критично оцінив цю спробу). Тепер вона відома у варіанті, який зазнав численних ґрунтовних авторських доробок.Так і не завершивши з різних причин освіти, М. Кропивницький поповнював свої знання самостійно, особливо з переїздом до Єлисаветграда, куди у 1865 р. було переведено повіт, і де були бібліотеки. Там він і Іван Тобілевич «знайомились потроху з Смайльсом, Робертом Оуеном, Джоном-Стюартом Міллем, Спенсером, Молешоттом і іншими; читали дещо і із Шекспіра, Байрона, Гете, Гейне, Дюма, Жорж Занд, Теккерея». На казенній службі він не просувався, а часто зовсім втрачав заробіток через захоплення мистецтвом та участь в аматорських виставах.Початок творчості" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a8d/853cc86a4297b299f04e46a874cfb929.jpeg", "content": "У 1871 р. Кропивницький перейшов у професіональні актори, погодившись працювати у трупі графів Моркових (Одеса). Протягом десяти років роботи в російських театральних трупах він набув величезного сценічного досвіду, глибоко вивчив специфіку й закони театрального мистецтва, виробив свої творчі принципи, розуміння місця театру в житті суспільства.У 1872 р. в одеській газеті «Новороссийский телеграф» було опубліковано водевілі М. Кропивницького «Помирились» і «За сиротою і Бог з калитою, або ж Несподіване сватання».Важливим етапом у творчому житті Кропивницького та історії українського театру були його гастролі 1875 р. у Галичині, де, працюючи актором і режисером театру товариств «Руська бесіда», він доклав зусиль до змін у репертуарі й художньому стилі театру, у наближенні його до реалізму й народності." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a8e/fb6d6dcb199efba368eb12bb52fa61f1.jpeg", "content": "У 1871 р. Кропивницький перейшов у професіональні актори, погодившись працювати у трупі графів Моркових (Одеса). Протягом десяти років роботи в російських театральних трупах він набув величезного сценічного досвіду, глибоко вивчив специфіку й закони театрального мистецтва, виробив свої творчі принципи, розуміння місця театру в житті суспільства.У 1872 р. в одеській газеті «Новороссийский телеграф» було опубліковано водевілі М. Кропивницького «Помирились» і «За сиротою і Бог з калитою, або ж Несподіване сватання».Важливим етапом у творчому житті Кропивницького та історії українського театру були його гастролі 1875 р. у Галичині, де, працюючи актором і режисером театру товариств «Руська бесіда», він доклав зусиль до змін у репертуарі й художньому стилі театру, у наближенні його до реалізму й народності." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a8f/667ecd057c9cc4a580379fcfcfd13af6.jpeg", "content": "Створення \"театру корифеїв\"Після скасування (1881) заборони українського театру (хоча ще залишились численні обмеження й застереження) почали виникати українські трупи — у Києві, Харкові, Одесі. Та робота в них не задовольняла Кропивницького, який прагнув кардинальних змін у сценічній творчості. У 1882 р. він організовує свою трупу, яка приблизно через рік зливається з трупою Михайла Старицького, де Кропивницький стає провідним режисером. Починається нова епоха в історії українського професійного театру, на сцені якого виступали, визначаючи його творче обличчя, Марія Заньковецька, Микола Садовський, а дещо пізніше — М. Садовська-Барілотті, Г. Затиркевич-Карпинська, Панас Саксаганський, Іван Карпенко-Карий. Виставляючи твори І. Котляревського, Т. Шевченка, Г. Квітки-Основ'яненка і власні, видатні митці утверджували принципи народності й реалізму.Збірка творів М. Кропивницького, що вийшла у Києві в 1882 р., включала п'єси «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Глитай, або ж Павук» та «Невольник»." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a90/1eb9a88f9debce325bf8f42208396d60.jpeg", "content": "У перше двадцятиліття Кропивницький писав переважно твори комедійних жанрів — «Помирились» (1869), «За сиротою і Бог з калитою, або ж Несподіване сватання» (1871), «Актор Синиця» (1871) — переробка водевілю Д. Ленського «Лев Гурич Синичкін», «Пошились у дурні» (1875), «По ревізії» (1882), «Лихо не кожному лихо — іншому й талан» (1882), «Вуси» (1885) — за оповіданням О. Стороженка. Цим водевілям, як і створеним у цей період драмам «Невольник» (1872) за поемою Т. Шевченка, «Беспочвенники» (1878, остаточна редакція — 1898), «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» (1882), «Глитай, або ж павук» (1882), притаманні жанрова визначеність, традиційність системи художніх засобів (зокрема, розгортання конфлікту навколо головного героя або головної пари, яким протиставлені інші персонажі). У драмах «Де зерно, там і полова» («Дві сім'ї») (1888), «Зайдиголова» (1889), «Олеся» (1891), «Перед волею» (1899), «Розгардіяш» (1906) поряд з основним конфліктом розгортається додаткова сюжетна лінія." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a91/5f51f8d10d6f5fcbdf3b581b9d2a007f.jpeg", "content": "У перше двадцятиліття Кропивницький писав переважно твори комедійних жанрів — «Помирились» (1869), «За сиротою і Бог з калитою, або ж Несподіване сватання» (1871), «Актор Синиця» (1871) — переробка водевілю Д. Ленського «Лев Гурич Синичкін», «Пошились у дурні» (1875), «По ревізії» (1882), «Лихо не кожному лихо — іншому й талан» (1882), «Вуси» (1885) — за оповіданням О. Стороженка. Цим водевілям, як і створеним у цей період драмам «Невольник» (1872) за поемою Т. Шевченка, «Беспочвенники» (1878, остаточна редакція — 1898), «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» (1882), «Глитай, або ж павук» (1882), притаманні жанрова визначеність, традиційність системи художніх засобів (зокрема, розгортання конфлікту навколо головного героя або головної пари, яким протиставлені інші персонажі). У драмах «Де зерно, там і полова» («Дві сім'ї») (1888), «Зайдиголова» (1889), «Олеся» (1891), «Перед волею» (1899), «Розгардіяш» (1906) поряд з основним конфліктом розгортається додаткова сюжетна лінія." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a92/a40807bef214b9f2b0c221269d6acab9.jpeg", "content": "Пізній періодУ 900-ті рр. Кропивницький не раз свої п'єси називає малюнками — «малюнки сільського руху» («Конон Блискавиченко», 1902, «Скрутна доба», 1906), «малюнки сільського життя» («Старі сучки й молоді парості», 1908), «малюнки сільського каламуту» («Зерно і полова», 1910), — інтуїтивно відчуваючи істотні відмінності їх структури, в якій важко визначити початок, середину й кінець дії, бо зав'язка в них, по суті, відбулася ще до початку твору, а конфлікт фіналом не вичерпується.Своєрідним явищем є комедії Кропивницького «Чмир» (1890), «На руїнах» (1900), «Супротивні течії» (1900), «Мамаша» (1903), «Старі сучки й молоді парості», як і водевіль «Дійшов до розуму» (1909). У деяких з них наявні ознаки трагікомедії, що була новим для того часу жанровим утворенням.Незлостивою іронією позначено комедію «Голомозий» (1908), названу автором драмою. Серед авторських жанрових визначень є й «етюд» (одноактівки «По ревізії», «Лихо не кожному лихо…»).Прагнення драматурга до жанрової різноманітності знайшло свій вияв і в двох останніх його творах, позначених трагедійністю («Страчена сила», 1903; «Зерно і полова», 1910).Час від часу письменник звертався до інсценізації та переробки відомих літературних творів («Невольник» за Шевченком, «Вій» і «Пропавша грамота» за Гоголем, «Вергілійова Енеїда», «Чайковський, або Олексій Попович» за Гребінкою, «Підгоряни» за Гушалевичем, «Вуси» за Стороженком, «Хоть з мосту та в воду головою» за Мольєровим «Жоржем Данденом»).." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a93/4dfd597e6603ead724fe10cfac44ceb2.jpeg", "content": "Інтенсивна артистична (як правило, не менше ста вистав на рік) й організаторська діяльність Кропивницького, розгалуженість театральних маршрутів — не тільки гастрольних, а й тих, що були зумовлені відсутністю стаціонарного театру (численні міста України, Росії, Молдавії, Закавказзя, Польщі, Білорусії), — лишали небагато часу для літературної творчості. Але настійна потреба у повноцінному репертуарі, відданість улюбленому мистецтву, різностороння обдарованість породжували величезний ентузіазм, який давав змогу Кропивницькому долати і всі труднощі «акторського напівциганського життя», і тимчасові (іноді навіть конфліктні та тривалі за часом) розходження з однодумцями. Він написав більше сорока п'єс різних жанрів, включаючи переробки та інсценізації, перекладав Шекспіра, деякі твори російської драматургії.Навіть в останні роки життя, змушений через різке погіршення стану здоров'я оселитись на хуторі Затишок, Кропивницький досить часто виїжджав брати участь у спектаклях, продовжував писати п'єси, намагаючись порушувати найзлободенніші, найгостріші теми тогочасного життя. Кропивницький клопочеться про організацію школи для селян та їхніх дітей, створює дві дитячі п'єси, використовуючи мотиви народних казок («Івасик-Телесик», «По щучому велінню»), та працює над їх постановкою в себе на хуторі" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a94/7191ecacd62d973b21656ebf2b9de393.jpeg", "content": "Пам'ятник Марку Кропивницькому в КіровоградіПомер 21 квітня 1910 р. по дорозі з Одеси, де був на гастролях; поховано його в Харкові." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a95/57e7f7d31ca9ce758b628ae25d846c02.jpeg", "content": "Леся Українка(1871 – 1913)Життєвий шлях письменниці" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a96/f9590c9697ea8fcbe560477e5d8312a1.jpeg", "content": "ДЛариса Петрівна Косач народилась 25 лютого 1871 р. в місті Новограді – Волинському , тепер Житомирської області. Родина Косачів була заможною й освітньою, входила до кола патріотичної української інтелігенції.Дитинство" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a97/1b34106f36324f1fa529b76256420ff7.jpeg", "content": "Будинок-музей в Новограді-Волинському" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a98/390a9465dec11a39f530b6d31a4ac6f8.jpeg", "content": "Петр Косач – батькоЛесі УкраїнкиОльга Косач – матиЛесі Українки.Псевдонім Олена Пчілка" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a99/9c56f3853fd2fc677fc0382ebab6d67a.jpeg", "content": "З братом МихайломДо початку 13-го року Лесиного життя вони однак були у всьому нерозлучні: разом бавилися ,разом читали, разом вчилися, разом розважалися." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a9a/d4c49d15a6d4db55263cbfa3ffa220e4.jpeg", "content": "Леся із сестрою ОльгоюЛеся цікавилася історією. Дев'ятнадцятирічною дівчиною вона написала для молодшої сестри підручник \"Стародавня історія східних народів«, в якому проводила багато паралелей і порівнянь дійсності трьохтисячного минулого зі сучасним. Цей підручник був доступним, лаконічним і цікавим. Мужніючи, Леся зацікавилася філософією, почала також пробувати себе в публіцистиці. Разом із сестрою Ольгою вона відвідувала публічні лекції в Київському університеті, займалася самоосвітою, завдяки чому стала найосвіченішою жінкою в тогочасній Європі." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a9b/4742eaedf68da330f211c45d3c72a09f.jpeg", "content": "Остання гілочка Косачівського роду, була Ісидора, яка після перебування в 1945 р. в німецькому таборі для переселенців в Аусбурзі виїхала до Америки, де і знайшла вічний спокій.Сестра Ісидора (молодша)" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a9c/aebb7b995673dd89bbc8af00c41db252.jpeg", "content": "Оксана Косач (молодша сестра Лесі Українки)та її чоловік Юрій Тесленко-Приходько. Фото 1903 р." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a9d/2e09bd581e459b9e6d5d0a477eff9976.jpeg", "content": "У 1879 р. родина Косачів перебралася до Луцька :сюди було переведено на службу батька . Тоді ж у селі Колодяжному поблизу Ковеля батько купив ділянку землі й заклав заміський будинок. Відтоді цей таємничий і напрочуд мальовничий край став для письменниці уособленням України.Будинок у Колодяжному" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a9e/1ce587ea085e97d12c677c4ae2832bda.jpeg", "content": "Будинок - музей у Колодяжному" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a9f/acc476daee9897cc0111ecc01bbb44ca.jpeg", "content": "Застудившись ,Леся з 1881 стала важко хворіти. Спочатку боліла нога, потім ліва рука. Дівчинку лікували по-домашньому від ревматизму та її вразив туберкульоз кісток. Свою журбу, що довелося відмовитися від музичних занять, Леся вилила у своєї автобіографічній елегії “ До мого фортеп'яно “. Письменниця вимушена була виїжджати на лікування в Крим, Єгипет, Грузію, Німеччину, Італію, Польщу.Лікування Леся Українка в Криму" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aa0/08125b5e40c467103f95749ba67c350a.jpeg", "content": "Будинок-музей Лесі Українкив ЯлтіБудинок–музей в Києві" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aa1/00a7f7606320e1573b798a33b9ae8d66.jpeg", "content": "Початок роботи Лесі Українки над прозовими жанрами пов'язаний з діяльністю гуртка київської літературної молоді «Плеяда». Тут готували видання для народу з історії, географії, перекладали твори російських та зарубіжних письменників; гуртківці писали і власні твори, які оцінювались на конкурсах. Так були написані і деякі оповідання Лесі Українки.Гурт “Плеяда”" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aa2/5bd9b63b28aac025cc20fbf8379bea26.jpeg", "content": "У взаємовідносинах Франка та Лесі були різні періоди: відщирих і дружніх, майже сімейних взаємин, до відкритої конфрон-тації на ґрунті розбіжностей у поглядах на майбутнє національ-ного руху в Україні. Втім, їм вистачало сили та розуму виходити збудь-якої ситуації з гідністю, зберігати товариські стосунки та по-вагу одне до одного.Іван Франко та Леся Українка" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aa3/d59bc99a4e8bc563b1e8e92bbdd9a57a.jpeg", "content": "Серце Лесі Українки перестало битися 19 липня 1913 р. в грузинському місті Сурамі. Тіло письменниці перевезли до Києва й поховали на Байковому цвинтарі поряд із могилами батька й брата.Леся Українка в останні роки життя" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aa4/4d80e53b9d06e0594548ad547c598a5b.jpeg", "content": "Леся Українка збагатила нашу поезію новими темамий мотивами. На межі ХІХ-ХХ ст., використовуючимандрівні, вічні сюжети світової літератури, стала вавангарді творчих сил, що виводили українське письмен-ство на світовий рівень." }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aa5/d355d1d02dc099510ab65b6a77cead68.jpeg", "content": "Могила Лесі УкраїнкиПам'ятник у Києві" }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aa6/8b2f0a5789121e353d326bfaac8cbb6c.jpeg", "content": "Пам'ятник Лесі Українці в Києві (площа Лесі Українки). Скульптор Г.Н.Кальченко, архітектор А.Ф.Ігнащенко. Встановлено в 1973 р.Пам'ятник на могилі Лесі Українки на Байковому кладовищі в Києві. Скульптор Г.Л.Петрашевич. Встановлено в 1939 р." }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aa7/4e59ef6c520e38de0c7f6c9d1d9f7ba8.jpeg", "content": "Пам'ятник Лесі Українкиу КлівлендіПам'ятник Лесі Українкиу Торонто" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aae/215ddb3bb67185adc9aff32fa6381f8a.jpeg", "content": "“Великий обсерватор життя” І.Я. ФранкоЖиття і творчістьІ. Карпенка-Карого" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aaf/dab3a7ebb2f4534b506a8e5389c0bdc6.jpeg", "content": "Родина Тобілевичів дала українському театру чотирьох визначних діячів – трьох братів Миколу, Панаса, Івана та сестру Марію" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ab0/aa9e834170301a5b282a0342d4637184.jpeg", "content": "Марія Садовська-Барілотті надчудово зіграла роль Наталки Полтавки" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ab1/472abc0184d4e301e16588cd2205115a.jpeg", "content": "Микола Садовський взяв театральний псевдонім від дівочого прізвища матері, бо Євдокія Зіновіївна бачила вистави мандрівних труп Млотковського і Жураховського, саме своїми розповідями прищепила любов до сцени" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ab2/120b5163ff12fb082a0ee2d1dea2995d.jpeg", "content": "Улюбленими ролями Миколи Садовського були ролі гетьмана Хмельницького, Сави Чалого, Івана МазепиПодружня параЗаньковецької і Садовського була гідна взірця" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ab3/ad027c454a6ff9ba5726a4f7afd35a2e.jpeg", "content": "Панас Саксаганський- менший серед братів Тобілевичів, його псевдонім походить від місцевої річки Саксагань" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ab4/c93e9b31774cab8b88b011a981271077.jpeg", "content": "Старшим сином у сімї Карпа Адамовича та Євдокії Зіновіївни Тобілевичів був син Іван" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ab5/e99e1d2ce279366b040719dd1bcbb719.jpeg", "content": "З братом Миколою, учнем Херсонської гімназії, 1868 рік" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ab6/21537843943abfea14fe63499f84aed3.jpeg", "content": "Іван Карпенко-Карий у різні роки свого життя" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ab7/3f32fc02eefdd6fa6a7f33bf6fb2e742.jpeg", "content": "Останнім прихистком для драматурга став хутір Надія, де і похований “самобутній талантище”, останнє фото 1907 року" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ab8/7476834901c2e8eb59a198079955b177.jpeg", "content": "Непересічними для української драматургії стали 18 пєс Івана Карпенка-Карого, серед яких найвідоміші: “Хазяїн”, “Мартин Боруля”, “Сто тисяч”, “Бурлака”,”Наймичка”, “Суєта”,”Чумаки”" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ab9/214f80b813c8486d4d550d38726558e4.jpeg", "content": "Іван Франко«Я син народу, що вгору йде…»" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aba/23c1e1194075f00bef3564b13ace1aaa.jpeg", "content": "27 серпня 1856 у селі Нагуєвичах на Дрогобиччиніу сім'ї сільського коваля, шанованої людини,Якова Франка та Марії Кульчицької народився первісток Ясь" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/abb/70e5bed681e59f6ba3e328121a247b9e.jpeg", "content": "Незвичайно здатною дитиною до навчання виявився Йвась. Був обдарованим від природи, мав добру пам'ять, не знав труднощів у навчанні." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/abc/35d2725375e7dbf8d7ffcfbea9014f7e.jpeg", "content": "Освіту здобував:Початкова школас. Ясениця Сільна;Дрогобицька монастирська школа ченців-василіан;Дрогобицька гімназія;Львівський університет;У Відні захищає дисертацію, здобуває вчений ступінь доктора філософії.У гімназії" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/abd/f814ce96e72c9858a6264a9493cd699a.jpeg", "content": "За бібліографічними даними, видано понад 5500 назв творів І.Франка. З них близько 1020 художніх, біля 630 перекладів майже з усіх мов світу, 1200 наукових праць, 1650 публіцистичних статей, більше 1000 листів до вчених та товаришів" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/abe/e2f3a3a49f7a381d894f36f9e58982ab.jpeg", "content": "Коло знайомих митцяВлітку 1890 року знайомиться зМ.М. Коцюбинськимта В.С. Стефаником" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/abf/230b58c6fca3430fa61b06f9ec1569ff.jpeg", "content": "Близькими друзями були Борис Грінченко та Павло Грабовський" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ac0/6d52fe3bdb118d232c002c9681b5e359.jpeg", "content": "Друзями стали Леся Українка, О.Кобилянська, М.Драгоманов,М.Павлик,М.Старицький,М.Лисенко,І.Нечуй-Левицький" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ac1/0010fe877530dba5a832ba43ce27cdcc.jpeg", "content": "Шлюб Івана Франка та Ольги Хоружинської став політичною злукою Сходу й Заходу" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ac2/35a5e91912ff46f98a1947126d5bc695.jpeg", "content": "Музей-садиба Івана Франка у Нагуєвичах" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ac3/21d3b815a0930e71894696d34140eb3b.jpeg", "content": "Помер Іван Якович 28 травня 1916р. Некрологи друкували десятки газет Європи. Похований у Львові на Личаківському кладовищі." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ac4/36161963d9f0a9e8736845a0eadb50e2.jpeg", "content": "Глибока шана Великому поводиреві українського народу" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ac5/bba16cb359329e91983d6f89221f3806.jpeg", "content": "Іван Багряний" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ac6/0bbab78d893fd9de32faac2d7a564591.jpeg", "content": "Юні роки письменникаМайбутній письменник народився 19 вересня (за старим стилем) 1906 року в місті Охтирка в сім'ї муляра Павла Петровича Лозов'яги. Мати майбутнього письменника — Євдокія Іванівна Кривуша — походила із заможного селянського роду із села Куземин біля Охтирки. В сім'ї, крім Івана, виховувалися також син Федір і дочка Єлизавета.У шестирічному віці Іван почав навчатися в церковнопарафіяльній школі, потім закінчив в Охтирці вищу початкову школу. 1920 року хлопець вступив до технічної школи слюсарного ремесла, потім — до Краснопільської школи художньо-керамічного профілю." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ac7/213b02632cc9cca45eb22ad5e211d6fe.jpeg", "content": "Становлення1925 року Іван працював у Кам'янці-Подільському ілюстратором у газеті «Червоний кордон», надрукував у ній свої перші вірші.Того ж 1925 року Іван під псевдонімом І. Полярний видав в Охтирці невеличку збірку «Чорні силуети: П'ять оповідань».1926 року Іван вступив до Київського художнього інституту (КХІ), якого через матеріальну скруту та упереджене ставлення керівництва закінчити не вдалося. Навчаючись в КХІ, виходить зі спілки «Плуг», вступає до опозиційного літературного об'єднання МАРС («Майстерня революційного слова»), де зближується з самовимогливими митцями слова: Валер'яном Підмогильним, Євгеном Плужником, Борисом Антоненком-Давидовичем, Григорієм Косинкою, Тодосем Осьмачкою та інших, яких пізніше було піддано нищівній критиці з боку офіційної радянської критики та всіляко переслідувано. Саме в цей період Іван Багряний активно працював і друкувався в журналах «Глобус», «Всесвіт», «Життя й революція», «Червоний шлях» та інших.У 1920-х роках видає низку поетичних творів: збірку віршів «До меж заказаних», поеми «Монголія» та «Ave, Марія» (невдозі була заборонена цензурою і вилучена з книготоргівлі), п'єсу «Бузок» про графоманів.1930 року побачив світ роман у віршах «Скелька». Офіційною реакцією на роман стала стаття О. Правдюка «Куркульським шляхом» в журналі «Критика», де автор говорить: «…Від самого початку поет став співцем куркульської ідеології і до сьогодні залишається таким…»" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ac8/bc815eaac163c35324ee707abccce8b1.jpeg", "content": "В ув'язненні та на засланні16 квітня 1932 року його заарештували в Харкові й звинуватили «в проведенні контрреволюційної агітації» за допомогою його літературних творів, таких як поема «Ave Maria», історичний роман «Скелька», поеми «Тінь», «Вандея», «Гутенберг», соціальна сатира «Батіг».Багряний пробув 11 місяців у камері одиночного ув'язнення у внутрішній тюрмі ГПУ. А 25 жовтня 1932 року його звільнили з-під варти і на три роки відправили до спецпоселень Далекого Сходу. Про період перебування Івана Багряного на Далекому Сході в 1932—1937 роках досі мало відомостей: Охотське море, тайга, життя серед українців Зеленого Клину. Утеча на Україну та арешт у дорозі, Новий термін (3 роки) — тепер уже в таборі БАМТАБу.Точних даних про час повернення Івана Багряного із заслання немає: 16 червня 1938 року повторно арештований та відсидів у Харківській в'язниці УГБ-НКВС на Холодній горі. Йому пред'являють нове звинувачення — учасника, чи навіть керівника націоналістичної контрреволюційної організації. Хоч слідували довгі дні знущань та допитів, Акт про закінчення слідства 26 березня 1939 року з висунутими проти нього обвинуваченнями І. Багряний не підписав. 1 квітня 1940 року прийнято постанову, в якій відзначалося, що всі свідчення про контрреволюційну діяльність відносяться до 1928 — 1932 років, за що він уже був засуджений, а «…інших даних про антирадянську діяльність Багряного-Лозов'ягіна слідством не добуто». Хворий, знесилений, Іван Багряний повертається в Охтирку.Автобіографічні подробиці про ці п'ять років життя — арешт, тортури, втечу із заслання й повернення на батькіщину — письменник використав у романі «Сад Гетсиманський»." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ac9/5e09e7147bd58f3a909f890e05f03b15.jpeg", "content": "Під час війниРадянсько-німецька війна застала письменника в Охтирці. Він одразу пішов в українське підпілля, передислокувався до Галичини. Іван Багряний працював у референтурі пропаганди, писав пісні на патріотичні теми, статті різноманітного характеру, малював карикатури й плакати агітаційного призначення. Одночасно він брав участь у створенні Української Головної Визвольної Ради (УГВР), у розробці її програмових документів.Попри таку завантаженість Іван Багряний не покинув літературу працю. 1944 року він написав один із найталановитіших творів — роман «Звіролови» (згодом відомий як «Тигролови»).У січні 1944 написав, перебуваючи у Тернополі, поему «Гуляй-Поле»" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aca/235b442632fcd1b21985f06b764b5cc1.jpeg", "content": "В еміграції1945 року Багряний емігрував до Німеччини. Як свідчить у «Листах до приятелів» Юрій Лавріненко, „в еміграції теж не було свободи. Не менш, ніж заборонами, перешкоджала гітлерівська Німеччина сформуванню політичної еміграції усілякими «розенбергівськими штабами», в яких псувалися та компромітувалися і дуже пристойні люди. Багряний пішов на Захід і в еміграцію через оунівське підпілля“.Іван Багряний написав брошуру — програмний для нього памфлет «Чому я не хочу повертатися до СРСР?», де виклав політичну декларацію національної гідності й прав людини, яка пережила примусову репатріацію, насильство, тортури, приниження як колишній в'язень, остарбайтер, полонений, позбавлений власного імені. Він логічно обґрунтував закономірність еміграції з Радянського Союзу — батьківщини-мачухи, котра пішла на геноцид проти власного народу. 1948 року Багряний заснував Українську революційно-демократичну партію (УРДП) і звідтоді цілих 17 років — до самої смерті редагував газету «Українські вісті». Письменник був головою Виконавчого органу Української Національної Ради і заступником президента УНР.Помер Іван Багряний 25 серпня 1963 року. Похований у місті Новий Ульм (Німеччина) на цвинтарі, при вулиці Ройттір (Neu-Ulmer Friedhof, an der Reuttier Str.). Могила Івана Багряного — перша могила ліворуч від входу на цвинтар, що навпроти вул. Фіннінгер (Finninger Str.)." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/acb/a7629dfe1924abfbcedc85bd795c6878.jpeg", "content": "Характеристика творчостіЗахідні дослідники творчості Івана Багряного відзначали унікальну здатність письменника до «кошмарного гротеску», неабиякого гумору серед відчаю, оптимізму — серед трагедії в глухій війні, що проводиться на величезних просторах євразійської імперії. Юзеф Лободовський твердить, що «Сад Гетсиманський» перевищує силою вислову все, що дотепер на цю тему було написано, з другого ж боку — є виразним свідченням глибокого гуманізму автора, що на самому дні пекла зумів побачити людські прикмети навіть у найозвіріліших осібняків\".Популярність іншого роману «Тигролови», що його Ю. Шерех вважав утвердженням жанру українського пригодницького роману, — «українського всім своїм духом, усім спрямуванням, усіми ідеями, почуттями, характерами», спричинилася до пародіювання Мосендзом та Кленом образу багрянівського Григорія Многогрішного. Так з'явився гумористичний Горотак, що на думку Лавріненка, читався радше як беззлобний дружній шарж. Зате незадовго до смерті письменника, а саме 1963 року, з'явився друком плід заздрості й ненависті до Багряного, схоже, що витвір аноніма, бо псевдонім і досі не розшифровано, — брудна книженція «На літературному базарі. Поезія, проза і публіцистика Івана Багряного»." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/acc/578e83d90da2465121676acb113e837c.jpeg", "content": "1963 року філія Об'єднання демократичної української молоді (ОДУМ) в Чикаго розпочала акцію за надання Нобелівської премії Іванові Багряному, але його несподівана смерть перешкодила офіційному висуненню на цю нагороду.1992 року постановою Кабінету Міністрів України Іванові Багряному посмертно присудили Державну премію України імені Тараса Шевченка за романи «Сад Гетсиманський» і «Тигролови».Премії" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/acd/03b6619900e1f5554bc066fe5be755ed.jpeg", "content": "Вшанування пам'яті1965 року на могилі Івана Багряного встановлено пам'ятник (скульптор Леонід Молодожанин).23 вересня 1996 року Кабінет Міністрів України видав постанову «Про 90-річчя від дня народження І. П. Багряного». Організаційний комітет очолив Леонід Кравчук.1996 року засновано Фундацію імені Івана Багряного.1996 року, з нагоди 90-річчя з дня народження письменника, засновано премію імені Івана Багряного. Серед її перших лауреатів — Іван Дзюба.1 серпня 2006 року Верховна Рада України відхилила проект Постанови про відзначення 100-річчя від дня народження видатного українського письменника, громадсько-політичного діяча, непохитного борця за незалежність України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Івана Багряного. Під час обговорення думки щодо відзначення ювілею видатного українського письменника розійшлися. Депутати з фракцій «Наша Україна» і БЮТ висловлювалися за вшанування пам'яті Івана Багряного. Депутати з фракцій Партії регіонів, КПУ та СПУ були проти. У підсумку за проект Постанови проголосувало всього 73 депутати — і він був відхилений.15 вересня 2006 року Президент України Віктор Ющенко видав Указ «Про відзначення 100-річчя від дня народження Івана Багряного».25 вересня 2007 року введено в обіг ювілейну монету «Іван Багряний» із серії «Видатні особистості України» номіналом 2 гривні з нейзильберу, якість — «спеціальний анциркулейтед», тираж — 35 000 штук у капсулах." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ace/4aa6a6abe128e149187ed836a3e7e690.jpeg", "content": "Григір Тютюнник" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/acf/1b8999b048e3b177a6b13d1027e3cb5d.jpeg", "content": "Ранні рокиНародився 5 грудня 1931 р. в с. Шилівка на Полтавщині в селянській родині. Під час війни живе у свого дядька на Донбащині. Навчався 1947 року в училищі. Там отримував 700 грам хліба, що допомогло вижити.Тяжкі умови дитинства відіграли згодом істотну роль і у виборі тем та сюжетів, і у формуванні світосприймання майбутнього письменника з його драматичністю як основною домінантою: рання втрата батька, життя вдалині від матері, завдані війною моральні й матеріальні втрати тощо. Після звільнення України від німців, Тютюнник закінчив п'ятий клас сільської школи і вступив до ремісничого училища; працював на заводі імені Малишева у Харкові, в колгоспі, на будівництві Миронівської ДРЕС, на відбудові шахт у Донбасі. Після служби у Військово-Морському Флоті (у Владивостоку), де вчився у вечірній школі, вперше пробує писати (російською мовою). Значний вплив на формування його літературних смаків, на ставлення до літературної праці справив його брат — письменник Григорій Тютюнник. Уже відтоді поступово формувались характерні прикмети творчої індивідуальності молодого письменника: постійне невдоволення собою, наполегливі пошуки точного слова — найпотрібнішого, найвиразнішого, — тривале обдумування кожного твору (і згодом, досить часто, — попередня, до викладу на папері, «апробація» їх в усних розповідях). Період його літературного учнівства лишився прихованим від сторонніх очей.Перша зустріч письменника з читачем (за підписом «Григорий Тютюнник-Ташанский») — оповідання «В сутінки»." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ad0/5115ebb56cb4a1b5ae046989416ba836.jpeg", "content": "Після закінчення Харківського університету (1962) Тютюнник учителював у вечірній школі на Донбасі. В 1963—1964 pp. працює в редакції газети «Літературна Україна», публікує в ній кілька нарисів на різні теми та перші оповідання: «Дивак», «Рожевий морок», «Кленовий пагін», «Сито, сито…». Молодіжні журнали «Дніпро» та «Зміна» вміщують новели «Місячної ночі», «Зав'язь», «На згарищі», «У сутінки», «Чудасія», «Смерть кавалера».Зацікавившись кінематографом, Гр. Тютюнник працює у сценарній майстерні Київської кіностудії ім. О. Довженка, — створює літературний сценарій за романом Григорія Тютюнника «Вир», рецензує твори колег-кінодраматургів та фільми. Переходить на редакторсько-видавничу роботу, а згодом повністю віддається літературній творчості." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ad1/2e743533226582adc22fbd60543431d6.jpeg", "content": "Творча діяльність1966 p. вийшла перша його книжка «Зав'язь», яка стала однією з тих книжок, які засвідчили новий злет української прози і зробили популярним ім'я Гр. Тютюнника, воднораз вирізнивши його серед творчої молоді.Журнал «Дружба народов» відзначив оповідання Гр. Тютюнника як кращі в своїх публікаціях 1967 р.У 1968 р. «Литературная газета» оголосила всесоюзний конкурс на краще оповідання. Гр. Тютюннику було присуджено премію за оповідання «Деревій». Твір дав назву збірці (1969), до якої увійшли повість «Облога» та кілька оповідань.У 1970-ті роки з'являються у пресі — республіканській («Вітчизна», «Дніпро», «Ранок») та всесоюзній («Дружба народов», «Сельская молодежь», «Студенческий меридиан») нові твори Гр. Тютюнника. У Таллінні виходить збірка його оповідань естонською мовою (1974). Журнал «Сельская молодежь» у 1979 р. (№ 1) повідомляє, що його нагороджено медаллю «Золоте перо» — за багаторічне творче співробітництво. Виходять друком збірки «Батьківські пороги», «Крайнебо» (Київ, 1972, 1975), «Отчие пороги» (Москва, 1975), «Коріння» (Київ, 1978).Тютюнник перекладав українською мовою твори В. Шукшина: 1978 р. у видавництві «Молодь» вийшла збірка оповідань та кіноповістей «Калина червона»; він перекладав і твори М. Горького («Серце Данко»), І. Соколова-Микитова («Рік у лісі») та ін.На початку 1970-х років Гр. Тютюнник працював у видавництві «Веселка». Серед його продукції — настільна книга-календар для дітей «Дванадцять місяців» (1974), у підборі матеріалів до якої виявився його літературний смак, мистецька вимогливість, повага до юного читача. Пише він і сам твори для дітей, видає збірки оповідань «Ласочка» (1970), казок «Степова казка» (1973), які по-новому розкрили талант письменника." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ad2/f42ad9dd1ee38e56899dc9d56d385ce0.jpeg", "content": "За книги «Климко» (1976) і «Вогник далеко в степу» (1979) Григорові Тютюннику присуджено республіканську літературну премію ім. Лесі Українки 1980 p.1989 р. його творчість була посмертно відзначена Державною премією ім. Т. Г. Шевченка." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ad3/a398f965a77d59332cfbb0c22edde94d.jpeg", "content": "ТвориВогник далеко в степуКлимкоЛісова сторожкаНа згарищіЗав'язь (1966)Син приїхавТри зозулі з поклоном" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ad4/cae8d6e648b3cf830f695d56fb25691f.jpeg", "content": "ЕкранізаціїЗа мотивами його оповідання «Син приїхав» створено фільм «Скляне щастя» (1981), за однойменною повістю автора й творами «Дід Северин» і «Вогник в степу» — кінокартину «Климко» (1983), 1993 р. екранізовано його твір «Три плачі над Степаном»." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ad5/1c361d7e33d609297bc3d86ce6c1cf29.jpeg", "content": "В останні місяці життя письменник працював над повістю «Житіє Артема Безвіконного».Не будучи в змозі в усій повноті реалізувати свій талант в атмосфері чиновницького диктату над літературою, 6 березня 1980 р. Григір Тютюнник покінчив життя самогубством.Останні дні" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ad6/aae25c693d2d454e9ff14a0815159983.jpeg", "content": "" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ad7/137f55ef94761f611324e9be55a9326a.jpeg", "content": "" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ad8/06bb3ea806d6c844a3b3d5d20003ba87.jpeg", "content": "" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ad9/8aa8a5effe83c4bc0b1008262d943255.jpeg", "content": "" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ada/7c8aedccb1af1d3e9ed706d8f1fe3099.jpeg", "content": "" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/adb/fd2aec72e5ec6fd6a23aad83d82c6c2e.jpeg", "content": "" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/adc/981a51e5ef0cd4cd69c513be69c80717.jpeg", "content": "" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/add/fac9d6323fa48c6f30ac82f952d0fbaf.jpeg", "content": "" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ade/1a9d294a795f4e44d0373e6a0699aa0f.jpeg", "content": "" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/adf/cd398a1ebaad2bcbea62f731a68b579c.jpeg", "content": "" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ae0/97409cec2709c49cc0aa61536457b506.jpeg", "content": "" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ae1/db5748736efa5286933c888ca153ebb1.jpeg", "content": "Ти будеш стовпом церкви…Ах, преподобні, я стовпотворіння примножувати не хочу, досить і вас, стовпів неотесаних, у храмі Божому… Їжте жирно, пийте солодко, одягайтеся м'яко і монашествуйте! А для мене чернецтво - в житті несутяжному, в задоволенні малим, у помірності, у відмові від усього непотрібного, щоб придбати найпотрібніше; в зреченні від усіляких примх, аби зберегти себе самого в цілості; в загнузданні самолюбства... , в пошукуванні слави божої, а не слави людської\"." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ae2/2991965cba7ec0d6ebd622ccb7ef026e.jpeg", "content": "Сковороду спокушали високими світськими посадами, все з тим же наміром - ізолювати його від людей. Харківський губернатор пропонував: \"Чесний чоловіче! Чому ти не візьмеш собі якогось певного стану?\" У відповідь - сковородинське: \"Шановний пане! Світ подібний до театру. Щоб грати в театрі з успіхом і похвалою, беруть ролі за здібностями. У театрі актора хвалять не за знатність діючої особи, а за те, як він вдало грає її. Я довго міркував про це і після великого випробування себе побачив, що не можу представляти в театрі світу жодної особи вдало, крім низької, простої, безтурботної, самітної. Я обрав собі цю роль - і задоволений\"." }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ae3/5892c20e55950d2fa6479fc31f8071d4.jpeg", "content": "Сковороду спокушали високими світськими посадами, все з тим же наміром - ізолювати його від людей. Харківський губернатор пропонував: \"Чесний чоловіче! Чому ти не візьмеш собі якогось певного стану?\" У відповідь - сковородинське: \"Шановний пане! Світ подібний до театру. Щоб грати в театрі з успіхом і похвалою, беруть ролі за здібностями. У театрі актора хвалять не за знатність діючої особи, а за те, як він вдало грає її. Я довго міркував про це і після великого випробування себе побачив, що не можу представляти в театрі світу жодної особи вдало, крім низької, простої, безтурботної, самітної. Я обрав собі цю роль - і задоволений\"." }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ae4/39933030bc32b521764d0a5a22e6a46a.jpeg", "content": "Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух.Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя.З усіх утрат втрата часу найтяжча.Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад.О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках!Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори." }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ae5/7c43885b073557bc87caa42c84afb730.jpeg", "content": "Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.Мудрець мусить і з гною вибирати золото.Коли велика справа — панувати над тілами, то ще більша — керувати душами.Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ.Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.Все минає, але любов після всього зостається.Кому душа болить, тому весь світ плаче.Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений." }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ae6/d77f53755d2d554411ce7f29b77a96a9.jpeg", "content": "Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.Лід на те й родиться, аби танути.Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м'яса не їсть.Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця.Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши сього у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.Що з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку?Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?" }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ae7/8322f656f09153add8660888b4e4d373.jpeg", "content": "Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.Лід на те й родиться, аби танути.Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м'яса не їсть.Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця.Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши сього у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.Що з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку?Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?" }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ae8/7f926aa1db63cb8739a84103e1ce0682.jpeg", "content": "Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.Лід на те й родиться, аби танути.Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м'яса не їсть.Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця.Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши сього у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.Що з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку?Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?" }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ae9/55844dae8c5068f3e6194cd53c4e5d15.jpeg", "content": "Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.Лід на те й родиться, аби танути.Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м'яса не їсть.Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця.Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши сього у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.Що з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку?Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?" }, { "slide_number": "21", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aea/b41d01e9163a213c2db4767a7487b4ab.jpeg", "content": "Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.Лід на те й родиться, аби танути.Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м'яса не їсть.Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця.Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши сього у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.Що з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку?Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?" }, { "slide_number": "22", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aeb/a98a7d4be88fd7d41c54be29f7362a99.jpeg", "content": "Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.Лід на те й родиться, аби танути.Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м'яса не їсть.Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця.Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши сього у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.Що з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку?Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?" }, { "slide_number": "23", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aec/06cec9804d6434f2db6e599e794a65fa.jpeg", "content": "Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.Лід на те й родиться, аби танути.Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м'яса не їсть.Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця.Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши сього у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.Що з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку?Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?" }, { "slide_number": "24", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aed/d03a6401490b6c847b295ebe6c2f3766.jpeg", "content": "" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aee/bb518b77ba1d2b49da5998e7e1de199e.jpeg", "content": "Т.Шевченко«Гайдамаки»Історична основа творуСюжет і композиціяТЕМА УРОКУ:" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aef/705930c8b83cdd8ee39aab603fce8fe8.jpeg", "content": "розкрити тему, ідею, актуальність поеми;розвивати вміння сприймати літературні твори у історичному контексті;виховувати любов і повагу до історичного минулого України.МЕТА УРОКУ:" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/af0/304d120560909d96e67bb1f30410a14d.jpeg", "content": "ЕПІГРАФ ДО УРОКУГомоніла Україна…Довго гомоніла…Т.Г.Шевченко" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/af1/53398cfd36428f3c60fa9386ceaab2f4.jpeg", "content": "СЛОВО НАДАЄТЬСЯ:ГеографамІсторикамЛітературознавцямДизайнерам" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/af2/9a267d956d44341d6375c903f5403ca5.jpeg", "content": "Тлумачення історичних термінів, знайомство з історичними діячамиГайдамакиКоліївщинаКонфедератиТитарСвяченийТреті півніЗалізняк МаксимГонта ІванГалайдаГупалівщинаІСТОРИКИ" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/af3/8b8d25f4c96f6c5ab794ae77d614e8d7.jpeg", "content": "ІСТОРИКИІсторична довідка прогайдамацькеповстання" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/af4/9dd110d90c5565cfbd804131252b3dd4.jpeg", "content": "ГЕОГРАФИМАСШТАБИ ПОВСТАННЯ" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/af5/7546882c25c1f05ec35be75832798ecc.jpeg", "content": "ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІІсторія написання творуДжерела написання поемиКомпозиція і сюжет" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/af6/a064340105ab66658933730f9d5d0e7d.jpeg", "content": "ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІ" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/af7/30b4be2a436cf333d1d88601f254b4c9.jpeg", "content": "“ Енеїда “ І. П. Котляревського – перший твір нової української літературиУ вірші “ І.П. Котляревському “ Володимир Сосюра писав:Над книжкою твоєї “ Енеїди “Нащадок схилить радісне чоло.Так , “ Енеїда “ була популярною завжди. Першу ластівку нової літератури Україна прийняла із захопленням: всі – від грамотного селянина до багатого пана завчали поему напам'ять, чимало висловів з неї вмить стали приказками, наприклад: “ Надувсь, мов на вогні лопух “.Сучасники відзначають високу художність, легкість оповіді, достовірність картин і барв, тонкі жарти, правдиві зарисовки характерів, звичаїв, сповнені світлого розуміння народного життя, гумору.У ЧОМУ Ж СЕКРЕТ ЧИТАЦЬКОГО ДОВГОЛІТТЯ ПОЕМИ, ЇЇ НЕВМИРУЩОСТІ?" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/af8/2acc2862c441d9ff618cc0fbfb760fdd.jpeg", "content": "Джерела “ Енеїди “Над твором І. Котляревський працював близько 30 років ( з перервами ). Три перші частини вийшли з друку в 1798р., четверта – в 1809р., п'ята – в 1822р.; повністю твір завершено в 1825 -1826р.р., а видано в 1842р. вже після смерті письменника.Виникла “ Енеїда “ на грунті творчості Сковороди, бурлескної та сатиричної української літератури XVIII ст., жартівливих ліричних віршів та інтермедій до шкільних драм. Напевно, Котляревський читав твір Опанаса Любисевича “ Вергілієві пастухи, у малоросійський кобеняк переодягнені “. У роки написання твору Котляревському, безумовно, були відомі бурлескні поеми російських письменників Миколи Осипова, Михайла Чулкова, комедії Миколи Фонвізіна." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/af9/0a2ee19c34e2cb50cb20deab41921fd5.jpeg", "content": "Проте все це були впливи побічні.Головні джерела “ Енеїди “ – реальна дійсність того часу та усна народна творчість. Котляревський з уст кобзарів, лірників не раз слухав живу історію свого народу, в історичних і побутових піснях чув биття його вічно живого серця, своїх троянців-козарлюг зустрічав головним чином не на сторінках Вергілієвої поеми, а бачив їх на шляхах рідної Полтавщини, в полках, які формував на Дунаї, на церковних картинах талановитих, хоч і безіменних, українських живописців, читав про їхні звитяжні походи в козацьких літописах. Пригадаймо, що незадовго до написання “ Енеїди “, у 1775р., за наказом Катерини II Запорозьку Січ було зруйновано. Тож зображення козаків в образах відважних троянців було спробою нагадати українцям про героїзм, незламність духу, волелюбність наших предків і відновити національну гордість українського народу." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/afa/8ba9f7145d6b6c417338ed8e747c16df.jpeg", "content": "Перед І. Котляревським постало питання: якою мовою писати? чи можна й далі про життя народу писати мертвою книжною мовою?Котляревський зробив вибір і почав писати “ мужичою “, тобто народною мовою.Правда, народну мову зустрічаємо в нашій літературі й до Котляревського: в інтермедіях, сатиричних віршах, але там народна мова була засобом пародії, низького стилю, бо для “ високих “ літературних жанрів її вважали непридатною.“ Непридатною? Ні! – вирішив у якусь благословенну мить великий полтавець. – Ця мова годиться і для найвищих стилів! “" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/afb/8a110cc953867c7bc8283cdb4bf70f3f.jpeg", "content": "СюжетКотляревський дотримується сюжету, запозиченого у Вергілія. І все-таки твір оригінальний своєю композицією: у римського автора 12 частин, у нього – 6. Ряд епізодів зовсім випущено ( наприклад, розповідь Енея про загибель Трої ), а деякі розгорнено у ширші картини ( сцена зустрічі троянців з Дідоною ), пекло і рай описує по-своєму, дія відбувається в Україні ( названо ряд міст і сіл Полтавщини : Лубни, Гадяч, Будища ). Часто зустрічаються епізоди з життя українських козаків, старшини, селянства, міщан, священників. Вергілієва “ Енеїда “ перелицьована“ Котляревським на український лад. По суті, крім імен героїв та основної нитки подій від Вергілієвого твору нічого не залишилося, бо минуле тут стало сучасним, сучасне – минулим, героїчне побутовим, а побутове – піднесено-урочистим." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/afc/2d507e230beaaef96dee23529a74f56a.jpeg", "content": "ЖанрЗа жанром “ Енеїда “ – травестійно-бурлескна героїко-комічна поема.Поема – це великий за обсягом ліро-епічний віршовий твір, у якому зображені події та яскраві характери.Бурлеск – жанр, що вимагає, щоб про буденне писалося “ високим штилем “, піднесено, а героїчний зміст викладався навмисне вульгарно.Травестія – перевдягання.Але гумор твору не розважальний. Ніби жартуючи, автор відтворив минуле України, сучасне ( другу половину XVIII і початок XIX ст. ) і заглянув у майбутнє. Засобами соковитого гумору він зумів оспівати героїзм українського козацтва, його побратимство, нестримну жадобу народу до волі." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/afd/6e4c48bd08d6cb75c2d53782a7dda1b0.jpeg", "content": "ПроблематикаНеоднаковий матеріал зумовив різницю в темі. У Вергілія це зображення й оспівування загарбницьких війн його предків.Котляревський ставить ряд суспільно важливих для нашого народу проблем: соціальної нерівності, захисту рідної землі від ворогів, громадянського обов'язку, честі сім'ї, виховання дітей, дружби, кохання та інші.ПОДУМАЙТЕ І ВИЗНАЧТЕ, З ЯКИХ ПОЗИЦІЙ РОЗВ'ЯЗАВ КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ЦІ ПРОБЛЕМИ" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/afe/39e853d64ba8c9fea8c1735937840f32.jpeg", "content": "Образи1 група – Еней і троянці, в т.ч. Низ та Евріал2 група – Венера, богиня краси і кохання у римлян;Юнона, дружина Юпітера (Зевса ), богиняшлюбу;Плутон, бог підземних надр;Еол, бог вітрів3 група – ЛатинТурнДідона, засновниця і цариця Карфагена:Ацест, сіцілійський цар та інші." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aff/61368c8e9b06c078ee41b40a78b76db5.jpeg", "content": "Значення“ Енеїда “ своїм життєстверджуючим сміхом пробуджувала національну свідомість, а світові розкрила характер українцівСатирично-гумористичні традиції Котляревського талановито продовжено в творах Остапа Вишні, Степана Олійника, Олександра Ільченка та ін.“ Енеїду “ високо цінували Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Іван Франко, Михайло КоцюбинськийЦе перший друкований твір, написаний живою розмовною мовою українського народуЦЕ ЦІКАВО ЗНАТИ: сам Микола I сміявся, кажуть, над “ Енеїдою “ і назвав її “ умной шалостью“;Наполеон Бонапарт вивіз “ Енеїду “ як варту уваги пам'ятку, коли повертався з невдалого походу в Росію" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b00/36dd0df1360a36af1484c2512c4a166c.jpeg", "content": "Друге життя поемиопера “ Енеїда“ ( муз. М. Лисенка )оперета Григорія Ашкаренка1971р. на сцені Полтавського народного театру здійснено вперше інсценізаціюперекладено російською, білоруською, чеською, уривки з поеми перекладені на англійську, французьку, німецьку та інші мовиекранізований твір методом мультиплікаціїз художників “ Енеїду “ проілюстрували Порфирій Мартинович, Василь Корнієнко, Іван Їжакевич, Михайло Дерегус, а найкраще Анатолій Базилевич, малюнки якого подаються далі" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b01/6043c7caba3d899774c1fea364efc4ff.jpeg", "content": "Друге життя поемиопера “ Енеїда“ ( муз. М. Лисенка )оперета Григорія Ашкаренка1971р. на сцені Полтавського народного театру здійснено вперше інсценізаціюперекладено російською, білоруською, чеською, уривки з поеми перекладені на англійську, французьку, німецьку та інші мовиекранізований твір методом мультиплікаціїз художників “ Енеїду “ проілюстрували Порфирій Мартинович, Василь Корнієнко, Іван Їжакевич, Михайло Дерегус, а найкраще Анатолій Базилевич, малюнки якого подаються далі" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b02/b8846a4c2f675cc57b6f6b084ca54b37.jpeg", "content": "Друге життя поемиопера “ Енеїда“ ( муз. М. Лисенка )оперета Григорія Ашкаренка1971р. на сцені Полтавського народного театру здійснено вперше інсценізаціюперекладено російською, білоруською, чеською, уривки з поеми перекладені на англійську, французьку, німецьку та інші мовиекранізований твір методом мультиплікаціїз художників “ Енеїду “ проілюстрували Порфирій Мартинович, Василь Корнієнко, Іван Їжакевич, Михайло Дерегус, а найкраще Анатолій Базилевич, малюнки якого подаються далі" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b03/4a1c187419878e7d23010d3440ed454e.jpeg", "content": "Друге життя поемиопера “ Енеїда“ ( муз. М. Лисенка )оперета Григорія Ашкаренка1971р. на сцені Полтавського народного театру здійснено вперше інсценізаціюперекладено російською, білоруською, чеською, уривки з поеми перекладені на англійську, французьку, німецьку та інші мовиекранізований твір методом мультиплікаціїз художників “ Енеїду “ проілюстрували Порфирій Мартинович, Василь Корнієнко, Іван Їжакевич, Михайло Дерегус, а найкраще Анатолій Базилевич, малюнки якого подаються далі" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b04/62e0e66f13ef579249113c7e4ad2a956.jpeg", "content": "Друге життя поемиопера “ Енеїда“ ( муз. М. Лисенка )оперета Григорія Ашкаренка1971р. на сцені Полтавського народного театру здійснено вперше інсценізаціюперекладено російською, білоруською, чеською, уривки з поеми перекладені на англійську, французьку, німецьку та інші мовиекранізований твір методом мультиплікаціїз художників “ Енеїду “ проілюстрували Порфирій Мартинович, Василь Корнієнко, Іван Їжакевич, Михайло Дерегус, а найкраще Анатолій Базилевич, малюнки якого подаються далі" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b05/096135323eb501be05d1fe0650881ad6.jpeg", "content": "Друге життя поемиопера “ Енеїда“ ( муз. М. Лисенка )оперета Григорія Ашкаренка1971р. на сцені Полтавського народного театру здійснено вперше інсценізаціюперекладено російською, білоруською, чеською, уривки з поеми перекладені на англійську, французьку, німецьку та інші мовиекранізований твір методом мультиплікаціїз художників “ Енеїду “ проілюстрували Порфирій Мартинович, Василь Корнієнко, Іван Їжакевич, Михайло Дерегус, а найкраще Анатолій Базилевич, малюнки якого подаються далі" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b06/158ce4d6365c1be19b161baa4235476b.jpeg", "content": "Друге життя поемиопера “ Енеїда“ ( муз. М. Лисенка )оперета Григорія Ашкаренка1971р. на сцені Полтавського народного театру здійснено вперше інсценізаціюперекладено російською, білоруською, чеською, уривки з поеми перекладені на англійську, французьку, німецьку та інші мовиекранізований твір методом мультиплікаціїз художників “ Енеїду “ проілюстрували Порфирій Мартинович, Василь Корнієнко, Іван Їжакевич, Михайло Дерегус, а найкраще Анатолій Базилевич, малюнки якого подаються далі" }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b07/0d3df4bc8e7ebb241cc7f3c0bc0bb87e.jpeg", "content": "Друге життя поемиопера “ Енеїда“ ( муз. М. Лисенка )оперета Григорія Ашкаренка1971р. на сцені Полтавського народного театру здійснено вперше інсценізаціюперекладено російською, білоруською, чеською, уривки з поеми перекладені на англійську, французьку, німецьку та інші мовиекранізований твір методом мультиплікаціїз художників “ Енеїду “ проілюстрували Порфирій Мартинович, Василь Корнієнко, Іван Їжакевич, Михайло Дерегус, а найкраще Анатолій Базилевич, малюнки якого подаються далі" }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b08/b0b65f6c5f5ce8a4ae5a170daa68cb8c.jpeg", "content": "Друге життя поемиопера “ Енеїда“ ( муз. М. Лисенка )оперета Григорія Ашкаренка1971р. на сцені Полтавського народного театру здійснено вперше інсценізаціюперекладено російською, білоруською, чеською, уривки з поеми перекладені на англійську, французьку, німецьку та інші мовиекранізований твір методом мультиплікаціїз художників “ Енеїду “ проілюстрували Порфирій Мартинович, Василь Корнієнко, Іван Їжакевич, Михайло Дерегус, а найкраще Анатолій Базилевич, малюнки якого подаються далі" }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b09/ff179830cafb7a25a42c15dd8d47adc6.jpeg", "content": "Друге життя поемиопера “ Енеїда“ ( муз. М. Лисенка )оперета Григорія Ашкаренка1971р. на сцені Полтавського народного театру здійснено вперше інсценізаціюперекладено російською, білоруською, чеською, уривки з поеми перекладені на англійську, французьку, німецьку та інші мовиекранізований твір методом мультиплікаціїз художників “ Енеїду “ проілюстрували Порфирій Мартинович, Василь Корнієнко, Іван Їжакевич, Михайло Дерегус, а найкраще Анатолій Базилевич, малюнки якого подаються далі" }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b0a/fa059d7a5c9386a81bc80d9150201590.jpeg", "content": "Друге життя поемиопера “ Енеїда“ ( муз. М. Лисенка )оперета Григорія Ашкаренка1971р. на сцені Полтавського народного театру здійснено вперше інсценізаціюперекладено російською, білоруською, чеською, уривки з поеми перекладені на англійську, французьку, німецьку та інші мовиекранізований твір методом мультиплікаціїз художників “ Енеїду “ проілюстрували Порфирій Мартинович, Василь Корнієнко, Іван Їжакевич, Михайло Дерегус, а найкраще Анатолій Базилевич, малюнки якого подаються далі" }, { "slide_number": "21", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b0b/d21ff211c66855bdd47ead6e0cb04feb.jpeg", "content": "Друге життя поемиопера “ Енеїда“ ( муз. М. Лисенка )оперета Григорія Ашкаренка1971р. на сцені Полтавського народного театру здійснено вперше інсценізаціюперекладено російською, білоруською, чеською, уривки з поеми перекладені на англійську, французьку, німецьку та інші мовиекранізований твір методом мультиплікаціїз художників “ Енеїду “ проілюстрували Порфирій Мартинович, Василь Корнієнко, Іван Їжакевич, Михайло Дерегус, а найкраще Анатолій Базилевич, малюнки якого подаються далі" }, { "slide_number": "22", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b0c/1e584c11092f0feed1373939e6275306.jpeg", "content": "Запитання і завданняУ чому полягає актуальність, злободенність проблем, поставлених Котляревським у поемі, для наших сучасників?Які з моральних питань твору актуальні ще й на сьогодні?Випишіть з поеми 5-6 крилатих висловів, приготуйтесь до пояснення їх суті, завчіть їх" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b0d/706ffd682b95cc9c4c3add563b30ba51.jpeg", "content": "“Чорна рада. Хроніка 1663 року”Пантелеймон Куліш" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b0e/37578f6c6aeeaaf23dd46d57d9a8453c.jpeg", "content": "Роман П. Куліша \"Чорна рада\". Хроніка 1663 року\" -  помітне досягнення української історичної прози ХІХ ст. У ньому використані як численні історичні джерела, так і народнопоетичний матеріал.У прагненні до точної хронолізації подій, відтворення соціально-історичного змісту епохи автор домігся значних успіхів (показ суперечностей між козацькою старшиною і рядовим козацтвом та селянством, прагнень народних мас до соціальної рівності).Джерела: козацькі літописи Самовидця і ГрабянкиЖанр: перший історичний роман в українській літературі. Роман-хроніка" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b0f/f8eed66d229951dbec2d21587c4bcda2.jpeg", "content": "Боротьба за владу (Сомко і Брюховецький);Батьки і діти (образи Шрама і Шраменка, Кирила Тура та його рідних);Кохання і подружнє щастя (образи Лесі, Петра, Кирила, Сомка);Роль державного діяча (образи Сомка і Брюховецького);Патріотизм і незалежність держави (образ старого Шрама);Ставлення влади до народу (образи кобзаря, Шрама, Сомка, Пугача);Боротьба добра і зла (образи Сомка і Брюховецького, Шрама, Череваня і Гвинтовки);Людина і народна мораль.Проблематика:" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b10/b2e90ed199d231ec6d4d5ad846147c50.jpeg", "content": "СюжетДві сюжетні лініі:любовнасуспільнаСомкоПетроКирило ТурЛесяБоротьба за владуСомкоБрюховецький" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b11/4cc8461926f1827937424d14405f1881.jpeg", "content": "Образи романуПлан-характеристика1. Історична постать Івана Брюховецького2. Соціальне походження та вплив оточення на формування характеру Іванця ( в романі).2. Суспільні моральні критерії, яких дотримувався Брюховецький, прийшовши до влади.tа) погляди Іванця на долю України і на гетьманську булаву;б) метод його впливу на народ;tв) ставлення гетьмана до політики Росії і до України та насущних проблем єдності й незалежності своєї Батьківщини.Іван Брюховецький" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b12/e80a7e31726dec6a3a11c153d6448a9e.jpeg", "content": "Байдужийдо чужогожиттяпідлийамбіційнийВміннясхилитина свій біквливовихосіб4. Риси характеру Івана Брюховецькогосамо-закоханийслабкодухий" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b13/fd4ec9d84654b44b52e42be0cd057a38.jpeg", "content": "Яким СомкоІсторична постать Якима Сомка (спільне та відмінне між історичною постаттю та літературним персонажем)План-характеристика образуа) виражав погляди козацької старшини (державний устрій);б) ставлення до запорожців (ставлення до Кирила Тура);в) козацька мораль і кохання;г) образ ідеального героя-страждальця (після поразки)." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b20/6ad6d71a20b2957635f13ff17713694a.jpeg", "content": "Андрій Малишко" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b21/3e395d83c4892f4cdd9258fcf012cf86.jpeg", "content": "Андрій Самійлович Малишко (2 листопада (15 листопада) 1912, с. Обухів, нині місто Київської області — 17 лютого 1970, Київ) — український поет, перекладач, літературний критик." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b22/50a3c9a563b1de8afb86a2f750ae9d9e.jpeg", "content": "Біографічні даніНародився в сім'ї шевця. Закінчив семирічку в рідному селі, вчився в медичному технікумі, а потам — на літературному факультеті Київського інституту народної освіти. 1932 закінчив Київський інститут народної освіти, учителював в Овручі. 1934—1935 служив у Червоній армії.Після демобілізації переїхав до Харкова і працював журналістом у газеті «Комсомолець України», в «Літературній газеті» та в журналі «Молодий більшовик».Під час Другої світової війни був військовим кореспондентом у фронтових газетах «Красная Армия», «За честь Батьківщини», і в партизанській газеті «За Радянську Україну».Після війни працював відповідальним редактором журналу «Дніпро» (1944—1947).Депутат Верховної Ради УРСР 3-го та 4-го скликань.Був членом КПРС (від 1943)." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b23/67dabfd122059bc6cbb5a40d6d14fafb.jpeg", "content": "ТворчістьУ 1930 р. Андрій Малишко надрукував перші вірші в журналах «Молодий більшовик» та «Глобус».Протягом 1935—1940 pp. він видав збірки: «Батьківщина» (1936), «Лірика», «З книги життя» (1938), «Народження синів» (1939), «Листи червоноармійця Опанаса Байди», «Березень», «Зоревідні», «Жайворонки» (усі — 1940). У цей же період написав поеми «Трипілля» (надруковано лише уривки), «Ярина», «Кармалюк», «Дума про козака Данила».У 1941 — 1944 pp. поет служив військовим кореспондентом де виступав і як поет, і як публіцист; видав сім збірок поезій: «До бою вставайте!» (1941), «Україно моя!» (1942, виходила двічі), «Понад пожари» (1942), «Слово о полку» (1943), «Битва» (1943), «Полонянка» (1944), «Ярославна» (1946). Героїко-трагічний пафос циклу з п'яти віршів «Україно моя!», написаного 1941 p., передавав щирий особистий біль за рідну землю, віру в її визволення. «Україно моя!» — одне з найяскравіших поетичних явищ років війни.За поему «Прометей» Малишко отримав у 1947 р. Сталінську премію. У 1950 р. з'явилась збірка «За синім морем», написана після відвідин поетом Канади та США разом з групою діячів культури. Наступного року він отримав за неї Сталінську премію.Новий і чи не найбільш продуктивний етап у творчості поета починається із середини 50-х pp. У збірці «Що записано мною» (1956) містяться тексти відомих пісень: «Знову цвітуть каштани», «Пісня про Київ», «Як на дальнім небосхилі»; у збірці «Серце моєї матері» (1959) — «Пісня про рушник», «Ми підем, де трави похилі»; у збірці «Полудень віку» (1960) — «Вчителька» тощо. У їх озвученні поету допомагали такі музичні корифеї, як брати Майбороди, Л. Ревуцький, П. Козицький, М. Вериківський, А. Штогаренко, С Козак, О. Білаш.Протягом 1961—1970 pp. вийшли збірки «Листи на світанні» (1961), «Прозорість» (1962), «Дорога під яворами» (1964), «Рута» (1966), «Синій літопис» (1968), «Серпень душі моєї» (1970)." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b24/1492e5062460017889ff682864105339.jpeg", "content": "Кінематографічні роботиНаписав текст пісень до фільмів: «Макар Нечай» (1940), «Богдан Хмельницький» (1941), «Роки молодії» (1942), «Щедре літо» (1950), «Долина синіх скель» (1956), «Лілея», «Таврія» (1959), «Чорноморочка» (1960), «Абітурієнтка» (1973).Автор сценаріїв кінокартин: «Навіки з російським народом» (1954), «Квітуча Україна» (1961), «Ми з України» (1962).Йому присвячено науково-популярну стрічку «Андрій Малишко» (1969)." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b25/5ee2a43751715fc96f8e50e3aa9c1a8a.jpeg", "content": "Премії та нагороди1947 — Сталінська премія за збірку «Лірика» та поему «Прометей».1951 — Сталінська премія за збірку «За синім морем».1964 — Шевченківська премія за збірку «Далекі орбіти».1969 — Державна премія СРСР за збірку «Дорога під яворами».Нагороджено двома орденами Леніна, іншими орденами, а також медалями.Ювілейна монета НБУ 2003 р." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b26/e60c5e673a50b0144eee2e1396288142.jpeg", "content": "Вибрані твориБалада про танкістаБалада про комвзводуВ ліфтіВ теплім місяці у травніВчителькаВажкі вітри не випили росиГомін, гомін по дібровіДівчаДанило однорукийДощЖива легендаКармалюкКаменотесЛист до гречкиПісня про КиївПоезіяПолонянкаПравдаПрометейПалають огні при долиніПісня про рушникРоздумРозшумовуйся, зелений дубеТесляріТи мене накличешся ночамиУкраїно мояХодить вітерХодить вечірХмарина в небі голубімЦе було на світанкуЧервоно-вишневі зоріЧому, сказати, й сам не знаюЯ тебе вимріяв, ніжну й жагучуЗаспів про БоженкаА. Малишко. Сторінки рукописного примірника книги А. Малишка \"Україно моя\". Ілюстрації художника Г. Пустовійта. 1924–1943 рр. Автограф, олів, туш, перо.ф. 22, оп. 1, спр. 43-а" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b3a/1030757b4da815fb4a94006f5cfc594d.jpeg", "content": "Ярослав Михайлович Стельмах" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b3b/dbf12a0298c21e7f4fc8c3240e712aba.jpeg", "content": "БіографіяЯрослав Михайлович Стельмах народився 30 листопада 1949 р. в Києві в родині відомого українського письменника Михайла Стельмаха." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b3c/e5844932c70a81e0dd6b5b6d22a21653.jpeg", "content": "Закінчив Київський педагогічний інститут іноземних мов, Вищі літературні курси в Москві, аспірантуру.Особливі успіхи мав письменник у вивченні іноземних мов." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b3d/254e9bc02e282495cb4df36529800150.jpeg", "content": "Незважаючи на відчутні успіхи перекладача та драматурга несподівано навіть для самого себе почав писати твори для дітей." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b3e/6c83e6fe4e266070e189a3063dde7c0f.jpeg", "content": "Автор популярних дитячих книг: «Митькозавр із Юрківки», «Голодний, Злий і Дуже Небезпечний»" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b3f/eca65f404729c4da356b2ec36ab14b25.jpeg", "content": "Загинув 7 серпня 2001 року в автомобільній катастрофі." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b40/495bc0b62cabcc18381ea458cd801da7.jpeg", "content": "Вшанування пам'яті" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b41/26bad26ddcc3c624f58cef13f0d13908.jpeg", "content": "Перелік творівП′єса «Крихітка Цахес» зроблена за мотивами всесвітньовідомої повісті Ернеста-Теодора-Амадея Гофмана, але її драматургічне перетворення настільки досконале, що п′єсу зареєстровано як оригінальний авторський твір." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b42/73090b9080b3499f3ac5042e6e56bf0c.jpeg", "content": "Ця п′єса – на всі часи: актуальна, із захоплюючою інтригою. Перегук із сучасністю настільки багатомірний і прозорий, що в радянські часи так і не вдалося домогтися цензурного дозволу на постановку. Але згодом вона вийшла друком і наразі – на багатьох сценах театрів і не тільки українських. З глядацьким і касовим успіхом довго жила на сцені Національного театру ім. І.Франка, Київ." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b43/512f010d8ece4f8650caebc0f35f791e.jpeg", "content": "Актор Олекса Вертинський привіз в Україну шість Гран-прі з репрезентативних міжнародних фестивалей за  п′єсу Яр. Стельмаха – монодраму «Синій автомобіль». Вона йде на сцені «Молодого театру» з постійним аншлагом." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b44/61f744f929b42f75e6f90dc37c31fd13.jpeg", "content": "Бурлескна комедія «Кохання в стилі бароко» з незмінним успіхом йде на сцені Національного театру ім. І.Франка (Київ), а також у Львівському театрі ім. М.Заньковецької та в інших театрах України, Білорусі (білоруською і російською мовами), а також у театрах Росіїї." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b45/52169c622a59b198f021c3904d192729.jpeg", "content": "Дуже відомі дві так звані «шкільні» п′єси Я.С. – «Драма в учительській» і «Привіт, синичко!»." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b6f/fe94308005b3d4c9db44440c6869d5af.jpeg", "content": "Презентація на тему:«Життя та творчість Сергія Жадана»" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b70/f64b63179f391e92a33c113a56b2eaf6.jpeg", "content": "Сергі́й Ві́кторович Жада́н — український поет, прозаїк, есеїст, перекладач.Твори одержали численні національні та міжнародні нагороди, були перекладені тринадцятьма мовами.Активний організатор літературного життя України, учасник мультимедійних мистецьких проектів і акцій громадянської непокори." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b71/a2f6edfeadba6ecb8b532802e05bf5cd.jpeg", "content": "ЖиттєписНародився 23 серпня 1974 року у місті Старобільськ Луганської області.1991 році - один з організаторів харківського неофутуристського літературного угрупування «Червона Фіра».Закінчив Харківський Національний Педагогічний Університет ім. Г. С. Сковороди, факультет українсько-німецької філології.У 1996—1999 рр. навчався в аспірантурі цього ж університету.З 2000 року викладач кафедри української та світової літератури університету, віце-президент Асоціації українських письменників.З 2004 — незалежний письменник." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b72/49adabfbe6f6706c1dff3d83991089f5.jpeg", "content": "Під час помаранчевої революції, був комендантом наметового містечка у Харкові. Відомий своїми скандальними висловлюваннями і публікаціями.Живе і працює в Харкові.Перекладає з німецької, польської, білоруської та російської мов.В 2008 році російський переклад роману «Anarchy in the UKR» увійшов до короткого списку літературної премії «Національний бестселер» і одержала грамоту «Книга року» на Московській книжковій виставці-ярмарку." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b73/fcfd9721d784f7b62d04fd51f9c10e28.jpeg", "content": "В 2010 році висунутий на звання «Людина року» за книгу «Червоний Елвіс».Роман «Ворошиловград» став книжкою року 2010 за версією «Бі-бі-сі».В 2011 році провів акцію проти закону «Про захист суспільної моралі».Темою творів письменника є пострадянська дійсність в Україні. Для стилю Жадана характерний вжиток розмовної та нецензурної лексики.«Треба розуміти, коли вони (політики) говорять про надбання українського народу, насправді йдеться про лобіювання лише інтересів російської мови й про повне блокування розвитку та пропагування української.»" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b74/4a4646afc35e15d2c9316fbf1ee99b90.jpeg", "content": "Поетичні збірки“Цитатник” (Київ: Смолоскип, 1995), (Харків: Фоліо, 2005)“Генерал Юда” (Київ: Український письменник, 1995)“Пепсі” (Харків: Майдан, 1998)“Балади про війну і відбудову” (Львів: Кальварія, 2001)“Історія культури початку століття” (Київ: Критика, 2003)“Марадона” (Харків: Фоліо, 2007)“Ефіопія” (Харків: Фоліо, 2009)“Лілі Марлен” (Харків: Фоліо, 2009)" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b75/f00b36e19b55f834a2844882a1b6cb72.jpeg", "content": "Проза«Біґ Мак» (збірка оповідань) (Київ: Критика, 2003)«Депеш Мод» (Харків: Фоліо, 2004)«Anarchy in the UKR» (Харків: Фоліо, 2005)«Гімн демократичної молоді» (Харків: Фоліо, 2006)«Біґ Мак²» (оповідання + поезія) (Київ: Критика, 2007)«Ворошиловград» (роман) (Харків: Фоліо, 2010)«Біґ Мак та інші історії» (Харків: Фоліо, 2011)" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b76/6da5ddf4d4d567cf9b4c708c6daf89ce.jpeg", "content": "Жадан залишається патріотом України. Хоч він і почувається у своїй вітчизні не зовсім затишно, як зізнається у “Цитатнику”, та все ж воліє померти на батьківщині. Про це свідчать рядки, уже згаданої на початку, поезії “Словники на службі церкви”: “…я помру патріотом…”, – волає Жадан. Слід зазначити, що навіть час на планеті Жадана особливий, він, немов прострілений наскрізь, як це буває на полотнах сюрреалістів. Це добре проглядається у вірші “Внутрішній колір очей”:« Жінка сидить на сходах університету…і курить кемел…вона думає - ось знову з неба сиплятьсяхолодні леза, срібні цвяхи,і ранять смертельно равликів,котрі падають, розрубані навпіл,мов хрестоносці в пісках Палестини. »" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b77/41929fc1ba23016a2d4ffc4608efee18.jpeg", "content": "З першого прочитання вірші Сергія Жадана вражають не технічною досконалістю, незаперечним новаторством чи своєрідністю поетики. Дивує якась глибока, непереборна внутрішня сила у виразі почуттів, притаманна його творчості, та гідна подиву органіка поетичного слова у вірші — невимушеному, природньому, розкуто-сучасному.«За хвилину до того, як випаде дощ,ти відчуєш, як шкіра вібрує під тискомще не випалих крапель, що ляжуть уздовжтвого тіла і враз його стиснуть.Так легкі голуби, на вулицях кинуті,відчувають смак їжі за мить до годівлі,так солдат, що за хвилю повинен загинути,відчува деформації у власному тілі.Сміх, що має до мене назавтра прийти,розпізнаю сьогодні поміж плачу я.За хвилину до того, як з'явишся ти, - я тебе передчую.»" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b78/3f5de3ef1042483f7c2db2bd9643e583.jpeg", "content": "Василь Слапчук" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b79/fbaa8955494033c158299276396ea464.jpeg", "content": "БіографіяНародився 23 грудня 1961 р. в селі Новий Зборишів Горохівського району Волинської області.Після закінчення Лобачівської середньої школи навчався професії шліфувальника у Луцькому технічному училищі № 1, після якого працював на автозаводі Комунарм. Запоріжжя.Військовий обов'язок відбував в Афганістані. Служив у 3 батальйоні 66 ОМСБ, що знаходилася у м. Джелалабаді. 12.02.81р. відділення у якому служив Слапчук залишили прикривати відхід колони, під час бою БМП (бойова машина піхоти) підбили з гранатомета. У результаті вибуху заклинило башту." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b7a/a6cf486aba5b092684f0153e5a9280e2.jpeg", "content": "Слапчуку вдалося усунути пошкодження, після чого продовжували бій. 4.06.81р. отримав контузію, коли БМП підірвалася на міні. Від госпіталізації відмовився, зоставшись на бойовій позиції. 18.06.81р. під час штурму бази моджахедів в ущелині Тора-Бора (одна із п'яти наймасштабніших військових операцій, що проводилися радянськими військами на території Афганістану 1981р.) у провинцїї Нангархар був тяжко поранений. Ця база стала відомою після того, як 2001 р. її довелося штурмувати американським військам. Лікувався у шпиталях м. Ташкента та м. Львова." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b7b/aeba44542ed0ce46b148db9b9d8c9d74.jpeg", "content": "Закінчив факультет української філології Луцького педагогічного інституту ім. Лесі Українки (1988-1993).Одружений. Дружина — Наталія Гранич. Діти — Іван (від першого шлюбу), Дмитро." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b7c/ad23b84142b503f4614045a6c1f77c77.jpeg", "content": "Літературна діяльністьПерша поетична збірка «Як довго ця війна тривала» виходить у 1991 році й разом із повістю «Прокляття» (1991) та книжкою віршів «Німа зозуля» (1994) утворює об'єднане афганською тематикою трикнижжя.«Мовчання адресоване мені» (1996) – чергове поетичне трикнижжя із графічним художнім оформленням у авторському виконанні.Наступні поетичні книжки Слапчука – «Укол годинниковою стрілкою» (1998), а також об'єднані просвітленим образом хлопчика-мудреця збірки «Трикнижжя Явіна» (1996) і «Крапка зсередини» (2000)" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b7d/ef5e3b58e16f4bbfe0a0b8a027cacb2c.jpeg", "content": "Однією з найбільш важливих та болючих у творчості Слапчука є тема Україна та українці. Письменник, із піднесеним натхненням сприйнявши Помаранчеву революцію 2004 р., написав книжку поезії і публіцистичних заміток під назвою «Так!..» (2005).У 2004 р. Слапчук перший серед волинських письменників отримує Національну премію імені Тараса Шевченка за дві поетичні книжки – «Сучок на костурі подорожнього» та «Навпроти течії трави» .У 2003 р. з'являється роман «Сліпий дощ» – перший у серії прозових книг, які впродовж наступних років виходять друком у видавництві «Факт».Роман «Осінь за щокою» (перший великий прозовий твір у доробку Слапчука), який складається з восьми новел, вийшов друком у 2006 році." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b7e/1b9c81d2673d58c377cec35546f1bf86.jpeg", "content": "ТвориКниги поезій:«Як довго ця війна тривала» (Луцьк: Видавничо-редакційний відділ Волинського обласного управління по пресі, 1991)«Німа зозуля» (Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1994)«Мовчання адресоване мені» (Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1996)«Трикнижжя Явіна» (Луцьк: Волинське обласне редакційно-видавниче підприємство «Надстир'я», 1996)«Укол годинниковою стрілкою» (Луцьк: Ініціал, 1998)«Крапка зсередини» (Львів: Престиж Інформ, 2000)«Навпроти течії трави» (Луцьк: Надстир'я, 2001)«Сучок на костурі подорожнього» (Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2002)«Птах з обпаленим крилом» (Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2002)" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b7f/af9a28e8c47169836397397619f9c820.jpeg", "content": "«Солом'яна стріха Вітчизни» (Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2003; 2004)«Так!..» (Луцьк: Твердиня, 2005)«Дванадцять ню» (Луцьк: Твердиня, 2005)«Новенький ровер старенького пенсне» (Луцьк: Твердиня, 2007)«Золоті куполи» (Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2008)«Вибране» (Луцьк: Твердиня, 2011)" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b80/ec79e4f0497f02ae943fa7566879834d.jpeg", "content": "Книги прози:«Сліпий дощ» (К.: Факт, 2003)«Дикі квіти» (К.: Факт, 2004)«Осінь за щокою» (К.: Факт, 2006)«Клітка для неба» (К.: Факт, 2006)«Жінка зі снігу» (К.: Факт, 2008)Книги критики:«Політ механічної зозулі над власним гніздом» (Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2001)«В очікуванні на інквізитора» (Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2003)Книги есеїв:«Між шляхом воїна і Дао» (Луцьк: Терен, 2011)" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b81/a475c2f099a16de7d393d04ef1ee2f80.jpeg", "content": "Книги поезії й прози для дітей:«Гарний настрій» (К.: Веселка, 1991)«Йшов їжак бережком» (Дубно: Незабудка, 1992)«Зелений ведмедик» (Львів: Каменяр, 1993)«Миколаєва ніч» (Луцьк: Твердиня, 2004)«Окраєць хліба» (Луцьк: Твердиня, 2005)«Риба під парасолем» (К.: Ярославів Вал, 2005)«Бджолиний Бог і бджоленятко» (Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2009)" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b82/5bf1533d1ca6d68026cf1f0d95ddf948.jpeg", "content": "Відзнаки і нагородиДержавні нагороди і звання УкраїниЛауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2004) - за книги \"Навпроти течії трави\" і \"Сучок на костурі подорожнього\"Заслужений діяч мистецтв України (2001)Орден «За заслуги» III ст. (20 січня 2010) - за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави .Орден «За мужність» ІІІ ст. (14 лютого 1998) - за активну громадську діяльність, участь у вирішенні питань соціального захисту учасників бойових дій, інвалідів війни та сімей загиблих в Афганістані .Грамота Верховної ради України (2010)Медаль «Захиснику Вітчизни» (1999)" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b83/bfe014e5a467428f33cc6b9e539a52ee.jpeg", "content": "Ювілейна медаль «60 років визволення України від фашистських загарбників» (2004)Медаль Жукова (1998)Державні нагороди СРСРОрден Червоної Зірки (1987)Грамота Президії Верховної Ради СРСР воїну-інтернаціоналісту (1988)Ювілейна медаль «70 років збройних сил СРСР» (1988)Державні нагороди іноземних країнМедаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу» (Афганістан, 1988)Медаль «В пам'ять 10-ліття виводу радянських військ із Афганістану» (Білорусь, 1999)Медаль «65 років визволення Республіки Білорусь від німецько-фашистських загарбників»(Білорусь, 2009)Почесні званняПочесний громадянин м. Луцька (2010)Почесний громадянин Волині (2011)" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b84/dfd1ab987760e9b63cd7e1199b46ef55.jpeg", "content": "Нагороди відомчих та громадських організаційМедаль \"За сприяння Збройним Силам України\"(Міністерство оборони України, 2011)Медаль «Почесна відзнака» (Національна спілка письменників України, 2011)Відзнака «Золотий нагрудний знак» (Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2011)Медаль «За заслуги» ІІІ ст. (Українська спілка ветеранів Афганістану, 2008)Медаль «За громадянську мужність» (Українська спілка ветеранів Афганістану, 2003)Орден ІІІ ст. «Бронзовий козацький хрест» (Українське реєстрове козацтво, 2009)Знак Губернатора Московської області «За ратну службу» (2009)ПреміїПремія Волинського фонду культури - «Надія» (1993)Премія імені Агатангела Кримського (1997)" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b85/9a0277f7facf446eb2fb7e1b39064974.jpeg", "content": "Премія імені Василя Стуса (1999)Премія фонду Воляників-Швабінських (2000)Премія імені Павла Тичини (2001)Премія імені Миколи Гоголя - «Тріумф» (2001)Премія імені Івана Огієнка (2002)Премія імені Богдана Нестора Лепкого (2002)Премія імені Бориса Нечерди (Ліга українських меценатів, 2003)Премія імені Олекси Гірника (Ліга українських меценатів, 2006)Премія імені Івана Кошелівця (2008)Премія імені родини Косачів (2011) за книгу для дітей «Бджолиний бог і бджоленятко»Премія імені Пантелеймона Куліша (2011) за книгу поезій «Золоті куполи»" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b86/62e80475278e0851aec1a54d34cc0ce5.jpeg", "content": "Премія імені Василя Стуса (1999)Премія фонду Воляників-Швабінських (2000)Премія імені Павла Тичини (2001)Премія імені Миколи Гоголя - «Тріумф» (2001)Премія імені Івана Огієнка (2002)Премія імені Богдана Нестора Лепкого (2002)Премія імені Бориса Нечерди (Ліга українських меценатів, 2003)Премія імені Олекси Гірника (Ліга українських меценатів, 2006)Премія імені Івана Кошелівця (2008)Премія імені родини Косачів (2011) за книгу для дітей «Бджолиний бог і бджоленятко»Премія імені Пантелеймона Куліша (2011) за книгу поезій «Золоті куполи»" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b87/d273bd3ac8d3b44644552fcc1204174e.jpeg", "content": "Премія імені Василя Стуса (1999)Премія фонду Воляників-Швабінських (2000)Премія імені Павла Тичини (2001)Премія імені Миколи Гоголя - «Тріумф» (2001)Премія імені Івана Огієнка (2002)Премія імені Богдана Нестора Лепкого (2002)Премія імені Бориса Нечерди (Ліга українських меценатів, 2003)Премія імені Олекси Гірника (Ліга українських меценатів, 2006)Премія імені Івана Кошелівця (2008)Премія імені родини Косачів (2011) за книгу для дітей «Бджолиний бог і бджоленятко»Премія імені Пантелеймона Куліша (2011) за книгу поезій «Золоті куполи»" }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b88/394a49e7021d67db2af2a209cdac3436.jpeg", "content": "" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b89/83b9ac7f451dc2ffdbdc47152dc7d1b4.jpeg", "content": "1Багатогранна творчість І.Я.ФранкаМУЛЬТИМЕДІЙНА ПРЕЗЕНТАЦІЯз української літератури" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b8a/d48b8451277e5ff1ecff1ec38ec3c0df.jpeg", "content": "2Багатогранна творчість І.Я.ФранкаІван Франко – трибун народний,Пророк-ватаг, ратай-співець,І громадянин благородний…М.Вороний" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b8b/4eb0cf199e3a2ce80a5460eb5d1b1541.jpeg", "content": "3Іван Якович Франко (1856 – 1916)Як син селянина,вигодуваний твердиммужицьким хлібом,я почуваю себедо обов'язку віддатипрацю свого життятому простому народові.Іван Франко" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b8c/8e8accec884ac293468961c0cdfb2038.jpeg", "content": "4Іван Франко написав майже 50 казокУ світі Франкової казки" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b8d/4e82bf85a43700aae3419f5852aecfea.jpeg", "content": "5Ви вже знаєте,що Іван Франкописав дитячі казки.А ще оповідання,у яких легко можназнайти його спогадипро власне дитинство." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b8e/857e5001f0ee203efd7caca90262f7a9.jpeg", "content": "6Хочете довідатись, яким було навчання українських дітей в Австро-Угорщині?Тоді почитайте \"Олівець\",\"Грицеву шкільну науку\",\"Schonschreiben\"(\"Чистописання\"),\"Отця-гумориста\"та інші твори цього автора." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b8f/aea7afd441e06142f07a10d7971be233.jpeg", "content": "7Поема \"Мойсей\"– це заповітукраїнськомународовіз метою нагадати,що навітьіз віковічногорабствазавжди є вихід." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b90/58898937716dc64c0a9d821bdc55d4ca.jpeg", "content": "8Тому й самого Франка часто називали українським Мойсеєм." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b91/aef6c0b2215a8a62cfdc81803a111488.jpeg", "content": "9Поема \"Іван Вишенський\" – твір про видатного письменника-полеміста українського середньовіччя, який своїм запальним словом будив у серцях людей почуття честі й гідності." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b92/b9b334b8540507a0072c60f8dffbbe5f.jpeg", "content": "10Шедевром світової літератури визнано збірку \"Зів'яле листя\", яку сам автор назвав \"ліричною драмою\"." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b93/1edf34f736a4c6b7afc6dce496ead1ec.jpeg", "content": "11Роман \"Перехресні стежки\" друкувався на сторінках львівського журналу \"Літературно-науковий вісник\" упродовж усього 1900 року." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b94/8ce521c168843b564cd9891979a8f25f.jpeg", "content": "12На сценах наших театрів ось уже багато років з незмінним успіхом іде спектакль “Украдене щастя” за однойменною п'єсою Івана Франка" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b95/53d9dded59c9325d83e3d1cb6f137c61.jpeg", "content": "13У дослідженнях фольклору Франко не лише очолював передову науку в Україні.Він робив помітний внесок у розвиток світової фольклористики." }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b96/ae31b6cedfd8a7b57029bb86ca194de0.jpeg", "content": "14У спадок нашій фольклористичній науці Іван Франко залишив найбільший скарб –\"Студії над українськими народними піснями\"" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b97/1704e8c3b428f5959949c4590ae06d0d.jpeg", "content": "15Журнал “Громадський друг” (“Дзвін”, “Молот”), який видавали Іван Франко та Михайло Павлик у 1878 р." }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b98/79f6441c8758486f5dce52f3cf8ece53.jpeg", "content": "16Українські журнали, у виданні яких брав участь І. Франко." }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b99/64585433643bdedab469e2eec472a8bb.jpeg", "content": "17Письменник переклав українською твори близько 200 авторів із 14 мов та 37 національних літератур, у т.ч. зразки вавилонської, єгипетської, староіндійської, староарабської словесності, античного письменства" }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b9a/e0ba98a298248b96aaa7def657a78f18.jpeg", "content": "18Величезною історико-культурною подією в нашому житті стало видання 50-томного зібрання творів письменника.ТОМ 1ТОМ 50" }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b9b/c9da9551367030c2e3d00c9ffc15758c.jpeg", "content": "19\"Каменярі\" – один з найвідоміших віршів І.Франка. У нього він уклав усю пристрасть громадянина, усю палкість патріота, увесь талант поета.І всі ми вірили, що своїми рукамиРозіб'ємо скалу, роздробимо граніт.Що кров'ю власною і власними кісткамиТвердий змуруємо гостинець і за намиПрийде нове життя, добро нове у світ" }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b9c/8851cb633e61aca4631cf2dfddb9b1c4.jpeg", "content": "20Над могилою Івана Яковича Франка на Личаківському цвинтарі Львова височить гранітний Каменяр, що розбиває молотом скелю.Ця фігура ніби символізує життєвий шлях незламного духом Івана Франка" }, { "slide_number": "21", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b9d/6746a7edffd0eb3f9f0e5c040a3e1558.jpeg", "content": "21Творчість Івана Франка становить унікальне явище, цілу духовну епоху у вітчизняній історії і водночас є вселюдським надбанням.Видатний письменник, критик, перекладач, журналіст, соціолог, фольклорист, етнограф, історик, філософ – його багатющу спадщину не вміститьі сотня томів." }, { "slide_number": "22", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b9e/b8baf361d0754235a5ff8b599489ffe4.jpeg", "content": "22\"Іван Франко - це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. України і людськості\" Максим Рильський" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bb4/ffd92b2fc84348c9df55812c58f2067e.jpeg", "content": "ВАСИЛЬ ОЛЕКСАНДРОВИЧ СУХОМЛИНСЬКИЙ" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bb5/8cba8612fb326ca17823578300754fad.jpeg", "content": "Народився Василь Сухомлинський у селі Василівка Кіровоградського району в незаможній сім'ї. Батько працював столярем і теслярем, майстрував колеса і музичні інструменти. Мама, Оксана Юдівна, працювала у колгоспі, а зимовими вечора-ми сиділа над своїм шитвом і розказувала дітям казки. У цій родині, крім Василя, було ще троє дітей – Іван, Сергій і Меланія. Розповідають, батьки ніколи не карали дітей. Може, тому усі вони вибрали професію педагога." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bb6/dfac1c8c6bd6ec331f0e0dfda51e6d2f.jpeg", "content": "Василь ріс жвавим і допитливим. Змалку любив малювати. Але зошити, фарби і пензлі можна було придбати тільки за лікарські рослини. Та бажання малювати було таке сильне, що хлопець цілими днями пропадав у лісі. За склянку насіння акації одержував два зошити. Одного разу Василь із товаришами пішки пройшли 45 кілометрів, аби купити фарби." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bb7/f60374211d07f2ef2c06ca4e2c02d16c.jpeg", "content": "Під час Другої світової війни був на фронті. Двічі пе-режив поранення. Особливо постраждала рука. Хі-рурги боялися, що її доведеться ампутувати. Перед операцією повідомили про це Василя Олександро-вича. “Ой ні, руку будь що треба залишити!” “Навіщо тобі рука? Ти що, артист?” – запитав старенький хірург. “Ні, я вчитель”. Операція була складною, хі-рурги зробили усе можливе. Рука залишилася, але після операції стала на шість сантиметрів корот-шою. Важким було й поранення в груди, але вчитель все одно повернувся до школи." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bb8/74274ab4332fc72babf35e46e715dd85.jpeg", "content": "Після закінчення Полтавського педагогічного інституту Василь Сухомлинський 35 років працював вчителем і дирек-тором школи.Про нього розповідають багато незвичайних випадків. Одного разу, за два тижні до початку навчального року, він захотів познайомитися зі своїм 6 класом. Пройшовся по домівках, але нікого не застав. Матері знизували плечима, мовляв, хто його знає, де носяться їхні чада. Можливо, біля річки за се-лом? Василь Сухомлинський пішов туди – так і є. Ватага хлопців бавилася “у війну”. Молодий вчитель одразу приєднався до них. А коли уже всі втомилися, почалося спілкування." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bb9/44ad03481eb7740070fd0470655c07d0.jpeg", "content": "Портрет Василя Сухомлинського, що знаходиться в музеї Павлиської школи32 роки Василь Сухомлинський вів педагогічний щоденник, у якому записував свої спостереження за поведінкою учнів. А потім ці розповіді виливалися на папір і ставали книгами. Для молодших школярів він написав майже 1500 художніх мініатюр-казок, оповідань, легенд, притч, новел." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bba/663737e32b299ac872b64721a612a02b.jpeg", "content": "Портрет Василя Сухомлинського, що знаходиться в музеї Павлиської школи32 роки Василь Сухомлинський вів педагогічний щоденник, у якому записував свої спостереження за поведінкою учнів. А потім ці розповіді виливалися на папір і ставали книгами. Для молодших школярів він написав майже 1500 художніх мініатюр-казок, оповідань, легенд, притч, новел." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bbb/88bb901b975d6dc2ea007b1d66b32571.jpeg", "content": "Портрет Василя Сухомлинського, що знаходиться в музеї Павлиської школи32 роки Василь Сухомлинський вів педагогічний щоденник, у якому записував свої спостереження за поведінкою учнів. А потім ці розповіді виливалися на папір і ставали книгами. Для молодших школярів він написав майже 1500 художніх мініатюр-казок, оповідань, легенд, притч, новел." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bbc/5b55024e22db8fa18247b75e13a732bb.jpeg", "content": "Уже перебуваючи у лікарні, важкохворий, Василь Сухомлинський не переставав думати про школу. Коли діти з квітами прийшли до нього в палату, він під-вівся на руки, поглянув у вікно, промовив: “Діти йдуть до школи, а я йду із життя…” Помер Ва-силь Сухомлинський 2 вересня 1970 року. Похований на кладо-вищі всього за 300 метрів від школи, якій віддав усе своє життя." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bbd/92d2a00706a91fa408c522902c9b6663.jpeg", "content": "Римарук Ігор Миколайович" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bbe/f4cf9464b4367252678abb14f396393b.jpeg", "content": "Може, так би невидимо й жив —та котроїсь липневої ночівпала зірка з високих верхіву дитячі незамкнені очі,пропекла борозну межи бріві засіяла пам'ять золою...Затулитись од неї хотів —та долоня була замалою.Ігор Римарук уривок з поезії “Зірка”" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bbf/e2bb84ec8c505c9a705e9464c6ac8b7b.jpeg", "content": "ЖиттєписНародився 4 липня 1958 року на Хмельниччині. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Т.Г.Шевченка. Працював у пресі та видавництвах. Багаторічний головний редактор журналу «Сучасність», завідувач редакції сучасної української літератури видавництва «Дніпро». Помер 3 жовтня 2008 року." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bc0/cb38a1bb66e78da41073962a3c9cd848.jpeg", "content": "НагородиШевченківська премія 2002 року в галузі літератури та нагорода Форуму книговидавців у Львові за збірку «Діва Обида» лише суспільно це означили." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bc1/d0d6fb5d18456f35be31b94b08b3ca6b.jpeg", "content": "Збірки«Висока вода» (1984)«Упродовж снігопаду» (1988)«Нічні голоси» (1991)«Goldener Regen» («Золотий дощ», 1996, видавництво «Brodina», німецькою та українською мовами)«Діва Обида» (2000, 2002)«Бермудський трикутник» (2007)«Сльоза Богородиці» (2009).\"Доброе имя Твое\" (\"Добре ім\"я Твоє\", (2011), в російських перекладах Наталії Бельченко та Володимира Ільїна та в картинах Сергія Слєпухіна." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bc2/e79f2c5492214622b954d2fe9e5cab38.jpeg", "content": "Збірки«Висока вода» (1984)«Упродовж снігопаду» (1988)«Нічні голоси» (1991)«Goldener Regen» («Золотий дощ», 1996, видавництво «Brodina», німецькою та українською мовами)«Діва Обида» (2000, 2002)«Бермудський трикутник» (2007)«Сльоза Богородиці» (2009).\"Доброе имя Твое\" (\"Добре ім\"я Твоє\", (2011), в російських перекладах Наталії Бельченко та Володимира Ільїна та в картинах Сергія Слєпухіна." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bc3/d0afca5e69c3d5b7b1b04e39b2d0f87d.jpeg", "content": "УгрупуванняУпорядник антології “Вісімдесятники”. Один із чільних-модерністів “ґенерації 80-х років”. Його присутність у “Псах святого Юра”" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bc4/d81bc135a652b47477909aeec054d63e.jpeg", "content": "Презентаціяна тему:“ Життєвий і творчий шлях Оксани Пахльовської “" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bc5/8721e32f7be426fb9fd2e347dbec4018.jpeg", "content": "Оксана Єжи-Янівна Пахльо́вська (18 вересня 1956, Київ) — письменник, культуролог, професор. Доктор філологічних наук. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за 2010 рік (за книжку Ave, Europa). Живе і працює в Італії." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bc6/5644f28186464d2ae40852fc9e1ce892.jpeg", "content": "Донька Ліни Костенко та польського письменника Єжи-Яна Пахльовського.Освіта.Наукова та перекладацька діяльність.Біографія" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bc7/697daf9d5cbec64e372473b91af794f3.jpeg", "content": "Автор збірки віршів «Долина храмів». Працює в галузі поетичного і прозового перекладів. Перекладає з італійської, іспанської, старопровансальської мов. Переклала твори Ф. Гарсіа Лорки, Д. Унгаретті, С. Квазімодо, М. Грассо, Г. Гарсіа Маркеса, С.М. Аркондо та ін. Відзначена премією імені Василя Симоненка (1989), премією Олени Теліги (2005), Національною Шевченківською премією (2010)Літературна діяльність" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bc8/481030156e8b6c72222fd5fe9dfce28b.jpeg", "content": "КОЗАЦЬКІ ОРКЕСТРИНе тільки зброя, ох, не тільки зброя,а в козаків і музика була.Такі литаври - не піднімуть троє,такі цимбали - запрягай вола.Це ж не весільна музика троїста,а це ж за військом, на багато верст.А інструментів, може, там аж триста,бо ж не який - козацький був оркестр!А що харчі, що кнедлики, ковбаси?Без кармазинів також не біда.Стрибали на вибоях тулумбаси.Дзвеніла скрипка. І гула дуда.…ЗИМА НА БОГДАНОВІЙ ПЛОЩІ...Куди ж ти мчиш повз вікна голубіі розганяєш хмари булавою,якщо ти тільки пам'ятник собіі тільки ніч вгорі над головою?Давно твій кінь здорожений. Та й ти ждоріг не бачиш крізь оцю завію.Суцільна ніч. Ти в камені летиш,сто літ в снігах минаючи Софію.Скувало льодом в пам'яті слова.Шматує вітер снігові знамена.В холодний простір вмерзла булава.Летиш крізь вічність.Крижані стремена." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bc9/48d59c2b4bf77d015cb017028ae6ea19.jpeg", "content": "" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bd6/2057d5d1474f5f504a0b1ff662aaebc4.jpeg", "content": "Оксана Стефанівна  Забужко" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bd7/7dbcaf19d366a64d450ce1ec417f9fec.jpeg", "content": "Сторінками біографіїНародилася 19 вересня 1960 року в Луцьку в родині філологів.1968 р. переїхала з батьками до Києва. .Перший літературний герой, з яким себе ідентифікувала (оскільки він також писав вірші) - Вінні-Пух." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bd8/3be649e9ba7531c04e0f5447e93dcb69.jpeg", "content": "Освіта1977 - Київська середня школа №821982-1985 - філософський факультет Київського університету та аспірантура Інституту філософії України.1987 р. захистила дисертацію «Естетична природа лірики як роду мистецтва» на звання кандидата філософських наук." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bd9/29a933f5d76a19b2f6eaf3b9d28b9612.jpeg", "content": "Громадська діяльністьВ 1986-1988 рр. викладала естетику та історію культури в Київській консерваторії ім.Чайковського.З 1988 р. - співробітник Інституту філософії Академії Наук України.Член Наглядової Ради Міжнародного Фонду «Відродження»,Член багатьох редколегій, журі, конкурсних комітетів в Україні та за кордоном." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bda/2c232d860553570a2f6034d139aeff8d.jpeg", "content": "Закордонна діяльністьВ 1992-1994 рр. перебувала в університетах США (Пенсильванському, Гарвардському, Пітсбурзькому) як “запрошений письменник” та Фулбрайтівський стипендіат.Віце-президент Українського ПЕН-центру." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bdb/a0372bda374301501ee412c5ac2a262b.jpeg", "content": "Творчість. Поезія«Мова — будь-яка — таки найбільша любов мого життя: тільки-бо мова спроможна поєднати музику і міф—дві речі, без яких світ був би просто непридатним до проживання»." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bdc/a1e305976b887bf2b9f6b4e285ee29b7.jpeg", "content": "Проза«Перша і головна заповідь письменника: Не збреши. Здавалось б, просто. Та саме вона, коли триматись її послідовно, й робить літературу небезпечною професією — як у альпініста або водолаза»" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bdd/885adb20ad2d2caeb2593daa9dc8841e.jpeg", "content": "Повісті в перекладах іншими мовами''...Стільки в світі краси,як це все вмістити?..Як же це все вмістити,якщо світ такий величезний?''" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bde/787a3dfb5e425446ba242329cef180c9.jpeg", "content": "Інсценізації таекранізації\"ПОПІЛ\" (\"Попелюшка\") (1997 р.)„КАЛИНОВА СОПІЛКА” (ЗА „КАЗКОЮ ПРО КАЛИНОВУ СОПІЛКУ”) В ЧЕРНІВЕЦЬКОМУ МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНОМУ ТЕАТРІ ІМ.ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ (2009 р.)«ДІВЧАТКА» в ефірі Чеського Радіо (2008 р.)" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bdf/f316bb3cb6440611405393c0b17d88a0.jpeg", "content": "Нагороди«Поезія - частина життя, найбезпосередніший, стихійний на нього відгук, проза - паралельний, самостійний \"віртуальний\" світ, який треба по-конструкторському \"побудувати\" …»" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/be0/3b8e999224a37600d1c9882318cf45fd.jpeg", "content": "«Ви - щаслива жінка?»«Треба звідати життя по всьому діапазону з усією можливою інтенсивністю. Ще Берберова колись дуже гарно сказала: я ніколи не хотіла бути щасливою, я хотіла бути живою. От у цьому сенсі - бути живою - я дуже старалась...»" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/be1/86fcbbafe424ed3be5b549192e200de3.jpeg", "content": "Ніл Хасевич –повстанський художник...(13 листопада 1905 року –4 березня 1952 року )" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/be2/f9da3eb4d4f022cf1084888c2daeb174.jpeg", "content": "Ніл Хасевич –повстанський художник...(13 листопада 1905 року –4 березня 1952 року )" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/be3/7d2d1faeadd59f223804aaaad5af4112.jpeg", "content": "\"Я хочу,«Щоб знали вони і знав увесь світ. У своєму житті я, здається, втратив уже все, але як довго буде залишатися бодай одна краплина моєї крові, я буду битися з ворогами свого народу. Не можу битися зброєю, але б'юся різцем і долотом. Я, каліка, б`юся в той час, коли багато сильних і здорових людей в світі навіть не вірять, що таки боротьба взагалі можлива... Я хочу, щоб світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці б'ються» написав Ніл Хасевич за рік до вбивства" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/be4/843c2e6d9d920ba6386f8aaf95fb5288.jpeg", "content": "Ім'я Ніла Антоновича Хасевича повернулося до шанувальників мистецтва після здобуття Україною незалежності. З архівів КДБ виринули твори, над якими художник працював у підпіллі. «Бей», «Зот», «333», «Старий» (псевдоніми)" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/be5/450f92a0bb61b86aa8795e331bb44f63.jpeg", "content": "Ніл Хасевич Народився в селі Дюксин Костопільського повіту Волинської губернії в родині диякона-псалміста. 13 листопада 1905 року" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/be6/ac1b0bf1a6c8bfc166362e834914936e.jpeg", "content": "1918 р. потрапив у залізничну катастрофу, втратив матір1923 р. екстерном складае іспити за курс гімназії у Рівному.1925-1926 рр. помічник іконописця у м. Рівному.1926 — вільний слухач школи при Академії мистецтв у м. Варшаві1930—1933 — навчався в Варшавській Академії мистецтв." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/be7/5a27cc6c88cc1f6256456e46bf9e1362.jpeg", "content": "1927-1937 рр. належав у Варшаві до Української студентської мистецької громади «Спокій»1931-1944 рр. 35 художніх виставок, зокрема у: Львові, Празі, Берліні, Чикаго і Лос-Анджелесі." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/be8/de97de18b6b6ec5d55c7d4cc07fb8fbb.jpeg", "content": "1940-их рр. перебуває в українському підпіллі (псевд. Бей, Зот, Старий).1945-1952 рр. член Крайової референтури пропаганди на Північно-Західних українських землях, член Української головної визвольної ради. (УГВР) Працював у редакції підпільного журналу «До зброї» що видавався політвідділом Головної команди УПА і друкувався на Волині" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/be9/7ee91d6f484cd50fb1a89b88940898fe.jpeg", "content": "25 грудня 2008 р.Служба безпеки України передала на постійне зберігання 103 оригінали гравюр відомого повстанського художника Ніла Хасевича та дерев'яне кліше для їх виготовлення, які зберігалися у сховищах КДБ до меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.»" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bea/49d36db1e2ea018b58a9f9b8679dcaf7.jpeg", "content": "25 грудня 2008 р.Служба безпеки України передала на постійне зберігання 103 оригінали гравюр відомого повстанського художника Ніла Хасевича та дерев'яне кліше для їх виготовлення, які зберігалися у сховищах КДБ до меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.»" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/beb/73a7fa9ca2f4470a05631dee538d47b4.jpeg", "content": "25 грудня 2008 р.Служба безпеки України передала на постійне зберігання 103 оригінали гравюр відомого повстанського художника Ніла Хасевича та дерев'яне кліше для їх виготовлення, які зберігалися у сховищах КДБ до меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.»" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bec/291f4e7da769d3e1e5c1394b7ef9e271.jpeg", "content": "25 грудня 2008 р.Служба безпеки України передала на постійне зберігання 103 оригінали гравюр відомого повстанського художника Ніла Хасевича та дерев'яне кліше для їх виготовлення, які зберігалися у сховищах КДБ до меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.»" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bed/f781f3b9c16814bf67480b39a40a65c7.jpeg", "content": "25 грудня 2008 р.Служба безпеки України передала на постійне зберігання 103 оригінали гравюр відомого повстанського художника Ніла Хасевича та дерев'яне кліше для їх виготовлення, які зберігалися у сховищах КДБ до меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.»" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bee/1e98973fd7ae4d59bc937d1f953a1d0b.jpeg", "content": "25 грудня 2008 р.Служба безпеки України передала на постійне зберігання 103 оригінали гравюр відомого повстанського художника Ніла Хасевича та дерев'яне кліше для їх виготовлення, які зберігалися у сховищах КДБ до меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.»" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bef/b3b6ba993fc1ce0eb71ee84f6323aea1.jpeg", "content": "25 грудня 2008 р.Служба безпеки України передала на постійне зберігання 103 оригінали гравюр відомого повстанського художника Ніла Хасевича та дерев'яне кліше для їх виготовлення, які зберігалися у сховищах КДБ до меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.»" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bf0/0061c0137b00e2911b1b7edf6d011723.jpeg", "content": "25 грудня 2008 р.Служба безпеки України передала на постійне зберігання 103 оригінали гравюр відомого повстанського художника Ніла Хасевича та дерев'яне кліше для їх виготовлення, які зберігалися у сховищах КДБ до меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.»" }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bf1/abcf5f98c6a2ae96bd2cfff8dadf242e.jpeg", "content": "25 грудня 2008 р.Служба безпеки України передала на постійне зберігання 103 оригінали гравюр відомого повстанського художника Ніла Хасевича та дерев'яне кліше для їх виготовлення, які зберігалися у сховищах КДБ до меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.»" }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bf2/de470d04cce91883303776d637660245.jpeg", "content": "1939 р.- альбом «Книжкові знаки Ніла Хасевича»(Варшава).1939 р.- альбом «Екслібрис Ніла Хасевича» (Філадельфія).1941 р.- член Львівської спілки праці українських образотворчих мистецтв1943- 1952 рр. - працював у редакції підпільного журналу «До зброї» що видавався політвідділом Головної команди УПА і друкувався на Волині" }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bf3/d24faef7a6b13e09977cbadc2d9dc153.jpeg", "content": "1939 р.- альбом «Книжкові знаки Ніла Хасевича»(Варшава).1939 р.- альбом «Екслібрис Ніла Хасевича» (Філадельфія).1941 р.- член Львівської спілки праці українських образотворчих мистецтв1943- 1952 рр. - працював у редакції підпільного журналу «До зброї» що видавався політвідділом Головної команди УПА і друкувався на Волині" }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bf4/29ce28fa2d08ffd712ce7d75c15f3341.jpeg", "content": "автор ескізів усіх нагород УПА та УГВР.ілюстрував журнали УПА «Український перець» та «Хрін».альбом «Волинь в боротьбі».альбом карикатур антирадянської тематики.1952 р. - альбом «Графіка в бункерах УПА» (Філадельфія)." }, { "slide_number": "21", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bf5/843b1a6d3872dccf8b80e6b036b3050c.jpeg", "content": "Колекційні роботи Н.А.Хасевича:" }, { "slide_number": "22", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bf6/162e6c0fda69d2b049c73edc60e5b910.jpeg", "content": "Колекційні роботи Н.А.Хасевича:" }, { "slide_number": "23", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bf7/8075e9dba63251019dd92a46be1abcba.jpeg", "content": "Автор ескізів відзнак, воїнів УПА" }, { "slide_number": "24", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bf8/4a319228f6192cb92e1b1f44fd467c11.jpeg", "content": "Хрест ЗаслугиЗа проектом Ніла Хасевича. Розробив і пізніше нагороджений .." }, { "slide_number": "25", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bf9/803fb9fefefbfa981b62f04433a2b63a.jpeg", "content": "" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bfa/c44639f7f175402582cb2ef2ac845608.jpeg", "content": "ЛЕСЯ УКРАЇНКАДРАМА-ФЕЄРІЯ«ЛІСОВА ПІСНЯ”" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bfb/02bc1548f7d2ceb81e06a6f3f15e0473.jpeg", "content": "Леся Українка (1871 – 1913) – найславніша українська поетеса, послідовний та енергійний борець за утворення українського народу, за його консолідацію в політичну націю. Вся сукупність її творів – це образ ідеальної землі, земного раю, що зветься «Україною». З'явився цей образ – і цілі маси людей збагнули, що вони не просто обивателі, а українці, що це звання їх зобов'язує, що їм є за що боротись і віддавати життя.Як кожен ідеал, цей образ не може бути повністю втіленим у земному житті, але він і сьогодні зобов'язує нас випростатись і вірно служити тій високій ідеї, що зветься «Україною»." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bfc/4cd3d383c7797360ddcb7481688ce3e1.jpeg", "content": "АВТОГРАФ «ЛІСОВОЙ ПІСНІ»" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bfd/316173cf91a66b806dd41e2fd038fa7d.jpeg", "content": "Не з античних сюжетів, а на «місцевому» матеріалі зродилася геніальна драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня». Це поетичний і трагічний твір про красу чистого кохання, про високу мрію людини, про її одвічний потяг до прекрасного, до людяного. Прекрасне в природі, як і в людській душі, ніколи не вмирає." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bfe/6bfa45ab74e163e7589a55defa088bff.jpeg", "content": "«Писала я її дуже недовго, 10 – 12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій, але після неї я була хвора і досить довго «приходила до пам'яті»… Далі я заходилася її переписувати, ніяк не сподіваючись, що се забере далеко більше часу, ніж саме писання, – от тільки вчора скінчила сю мороку, і тепер чогось мені шия і плечі болять, наче я мішки носила…Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую Мавку «в умі держала», ще аж із того часу, як ти в Жабокричі мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали) і там ждала, щоб мені привиділась Мавка. І над Нечімним вона мені мріла, як ми там ночували – пам'ятаєш – у дядька Лева скулинського. Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов «слушний час» – я й сама не збагну чому. Зачарував мене сей образ на весь вік»." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bff/50d7df7b0d920e13d3535312e1886d50.jpeg", "content": "В основі головного конфлікту «Лісової пісні» лежить вічна суперечність між високим покликанням людини й тією буденщиною, яка часто руйнує поезію людської душі. Драма переповнена образами, створеними народною уявою і реальними особами. Мавка — дівчина з лісу. Пробуджена до життя весною та грою на сопілці Лукаша, вона оживає. З багатою, щедрою душею прийшла Мавка до людей. Від чистого кохання розквітає та збагачується душа «людського хлопця» Лукаша. Але на перешкоді їхнього щастя стоять буденні людські клопоти, які поступово засмоктують у своє болото Лукаша. Меркне в його душі все прекрасне, властиве його поетичній натурі." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c00/53df192625ccf0fea16313e7624ba0e5.jpeg", "content": "Образ Мавки уже традиційно в українській літературі вважається втіленням одухотвореної природності, незнищенності людського духу, символом чистого справжнього кохання, щирих природних почуттів. Недарма саме цей образ став одним із вершинних у творчості Лесі Українки, поетеси, чия творчість позначена наявністю складних символістичних художніх структур, пошуками нового естетичного тла для розгортання традиційних міфологічних та легендарних сюжетів." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c01/56e01b2c5d6e9a1df9099d72bcb91f98.jpeg", "content": "Для сайту \"ТИНЕЙДЖЕРЫ\" tineydgers.at.uaМавка є центральним образом у драмі-феєрії «Лісова пісня», і тому досить цікаво прослідкувати за його розгортанням протягом твору. Мавка, від народження будучи істотою природною, несе в собі нерозчленовану міфологічну свідомість, позбавлену таких понять, як смерть, трагічність, зрада і кохання. Усі почуття її позбавлені людської глибини і неоднозначності, двоїстості. Але з часом вона докорінно міняється. Чому? Музика сопілки Лукаша пробуджує у Мавки здатність осягнути драматизм переживання, тобто навчитися жити і вмирати, бути, людиною. Ознакою початку переродження лісової істоти є її сльози: Хіба я плачу? А справді... Ні-бо! То роса вечірня. Заходить сонце." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c02/373b6d9a6e12f2dd87a837e9fa300451.jpeg", "content": "Музика єднає Мавку з Лукашем, вчить дівчину нових для неї почуттів і дарує обом прекрасний світ кохання: Ти сам для мене світ, миліший, кращий, ніж той, що досі знала я, а й той покращав, відколи ми поєднались..." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c03/e69982fe620e1b8bfd1d76c74e600350.jpeg", "content": "Однак поступово рай для Мавки перетворюється на пекло, тому що вона не може органічно увійти у світ людини, зрозуміти И приземлені інтереси, перебороти в собі незнищенне прагнення до життя. Під впливом нового почуття Мавка намагається перейнятися людськими клопотами, стати звичайною сільською дівчиною, щоб здаватися кращою Лукашевій матері, та врешті й самому Лукашеві, який поступово починає дивитися на все материними очима. Однак, пішовши жати, вона не може зруйнувати красу природи, вбити живу істоту. Тому, як не намагається вона вписатися в людське побутове життя, воно виштовхує її, як щось чужорідне." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c04/21ec922eaa79c6a48480b1f6d08d059c.jpeg", "content": "Мавка ніби втілює притаманне природі бажання зберегти усе живе, що вона витворила. І цю свою доброту дівчина переносить і на людей. Вона не може зненавидіти Лукаша навіть після його зради, не може помститися йому, а навпаки, рятує, хоч і в досить своєрідний спосіб. Мавка забирає Лукаша із людського життя, але дає йому життя вічне, наближаючи його до прекрасних джерел вічного добра, незнищенної краси: О, не журися за тіло! Ясним вогнем засвітилось воно, чистим, палючим, як добре вино, вільними іскрами в небо злетіло..." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c05/ee43fd1f2082bd698e888cb1b9c76007.jpeg", "content": "Які цінності утверджує образ Мавки? Ціною страти тілесного безсмертя, можливості вічного відтворення разом з природою у тій же подобі юної дівчини, красуні, лісової царівни вона отримала вічну душу, яка може відчувати, любити, набула голосу, що вічний, як музика. Чи не стало це для неї найважливішим? Чи, навпаки, вона відчула невимовну втрату? Ні, Мавка цілком розуміє, що найбільше щастя для людської, саме людської душі, — це віддавати: Будуть приходити люди, вбогі й багаті, веселі й сумні, радощі й тугу нестимуть мені, їм промовляти душа моя буде. Я обізвуся до них шелестом тихим вербової гілки, голосом ніжним тонкої сопілки, смутними росами з вітів моїх." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c06/3ab04b4896c0c72879fdec592ff6ab4f.jpeg", "content": "Цей останній акорд драми-феєрії «Лісова пісня» є максимально життєстверджуючим, незважаючи на те, що головні герої гинуть. Не гине їхнє вічне кохання, прекрасними залишаються їхні душі, тому що Мавка рятує Лукаша від духовного зубожіння, витягає його душу з прірви щоденної побутової «гризоти», духовних «злиднів». Дійсно, образ лісової красуні є втіленням вічного добра й краси, того, що шукають люди все-своє життя, чого прагнуть як найвищої цінності. І нехай твір Лесі Українки називають утопією, ми все ж віримо, що в людині завжди має перемагати прекрасне, що людина вища за побутові інтереси, треба тільки надати їй можливість відчути себе Людиною." }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c07/502822fb6dfa8a1bd1641cb5e415c469.jpeg", "content": "Драматургія Лесі Українки є багатоплановою та поліфонічною. Тому яскравим прикладом виступає її шедевр «Лісова пісня», в якому поєдналися фольклорні елементи та міфологічне мислення. Унікальність структури цього твору надає багатий матеріал для його інтерпретацій. А синтетичність мислення, яка характерна міфу, дає можливість видам мистецтва шукати різноманітні трансформації використання цієї драми. До цього твору зверталися багато діячів мистецтва, які також використовували синтетичні жанри, а саме: опера, балет, кінематограф. Але всі митці додають міфологічному аспекту «Лісової пісні» сучасний сенс, бо міф — вічно живе джерело, необхідна умова й первісний матеріал для всякого мистецтва." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c28/8cd1af10b32b19ae85a67fb0a92abcb7.jpeg", "content": "В. Симоненко. Лебеді материнства" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c29/cb1b0821025239f7d3c5c46492c992e7.jpeg", "content": "Мріють крилами з туману лебеді рожеві," }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c2a/4527f7e32fceb46665dd961a51dac22d.jpeg", "content": "Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c2b/cca9c3014c19f62537b97b582b90a8ca.jpeg", "content": "Заглядає в шибу казка сивими очима," }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c2c/c8adcb929df756163aeb886607811349.jpeg", "content": "Заглядає в шибу казка сивими очима," }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c2d/5022307b115416d8ee54163d974aed87.jpeg", "content": "Материнська добра ласка в неї за плечима" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c2e/78a1a79025a5b472175ce8afd34c7947.jpeg", "content": "Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,Не пущу тебе колиску синову гойдати." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c2f/48c7c29a0410004ac4cf9f2e04d1bf11.jpeg", "content": "Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,Опустіться, тихі зорі, синові під вії." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c30/15ac2affed0dddd71260be3f8fb1027a.jpeg", "content": "Темряву тривожили криками півні, Танцювали лебеді" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c31/8ac073a684f5083fe793c78e90ab6f12.jpeg", "content": "в хаті на стіні." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c32/4f82c005f780b32e63bab56675c26753.jpeg", "content": "Лопотіли крилами і рожевим пір'ям," }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c33/fa6fc9b676e21842c4abab8105e36af2.jpeg", "content": "Лоскотали марево золотим сузір'ям." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c34/6b8c6fb54bb7d90cb2d943a13dc70077.jpeg", "content": "Виростеш ти, сину," }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c35/3e42d4c0bf51e83df90425db741bf582.jpeg", "content": "вирушиш в дорогу," }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c36/a79d1555db56886e0a10674866575148.jpeg", "content": "Виростуть з тобою приспані тривоги." }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c37/6e886d43786bbc9c850c64a88a07fcfe.jpeg", "content": "У хмільні смеркання мавки чорнобровіЖдатимуть твоєї ніжності й любові." }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c38/33480b19b7a9868ae4fcf33e0c64095d.jpeg", "content": "Будуть тебе кликать у сади зеленіХлопців чорночубих диво-наречені." }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c39/47e0196032c0a3f31008280486b83015.jpeg", "content": "Можеш вибирати друзів і дружину,Вибрати не можна тільки Батьківщину." }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c3a/0561262f4e7df486bc8349dafbe4928e.jpeg", "content": "Можна вибрать друга і по духу брата,Та не можна рідну матір вибирати." }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c3b/b2e4aa72521e5dc195a4f3a7658be185.jpeg", "content": "За тобою завше будуть мандруватиОчі материнські і білява хата." }, { "slide_number": "21", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c3c/9bb4e1451cfc82bee1d93d25b68909f1.jpeg", "content": "І якщо впадеш ти на чужому полі,Прийдуть з України верби і тополі, Стануть над тобою, листям затріпочуть," }, { "slide_number": "22", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c3d/61291618079c11ace00a11dea0c1ab87.jpeg", "content": "Тугою прощання душу залоскочуть." }, { "slide_number": "23", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c3e/3e0383aad0726bda2a4e61847b05ca5e.jpeg", "content": "Можна все на світі вибирати, сину,Вибрати не можна тільки Батьківщину." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c3f/9dbca5b4314659455d110bd755bfc256.jpeg", "content": "Творчості “ великого сонцепоклонника ” присвячуєтьсяНовела “Intermezzo”Михайла Коцюбинського" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c40/530da9756fe4c566c71a953dcb897b6b.jpeg", "content": "Новела “Intermezzo” – суцільний пейзажДуже втомлений, письменник хоче відпочити серед природи, оновити свою душу Кононівськими полями" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c41/d4f572359b198b47da02db991cd25745.jpeg", "content": "“ Здавалося, город витягує в поле свою залізну руку за мною і не пускає. Невже я увійду у безлюдні зелені простори?”" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c42/887d2466337f0d7c4c41fe0dd49989b0.jpeg", "content": "“ Ах, як всього багато: неба, сонця, веселої зелені…”" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c43/cd9709904bc1a88c117d4bb4e4903606.jpeg", "content": "Велику тишу порушує зозуля, що “ б'є молоточком у кришталевий великий дзвін. “" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c44/aec87ae20fba2cc6d91ec11c1b486774.jpeg", "content": "“ Сіра маленька пташка низько висіла над полем. Єднала небо з землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля ”" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c45/50694e0d8a8acfdcdca5d3490fdb2486.jpeg", "content": "“ Ми йдемо серед поля. Три білих вівчарки і я. “" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c46/ee5999952595760c781892dcc1436da2.jpeg", "content": "“ Ніколи перше не почував я так ясно зв'язку з землею, як тут. “" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c47/312d5abc22ad31317d814fdede4e5d36.jpeg", "content": "“ Так протікали дні мого intermezzo… І благословен я був між золотим сонцем й зеленою землею. “" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c48/6ce2ea29d69e48a0d8b64bfd386e16fe.jpeg", "content": "Хіба такі пейзажі не зможуть відновити втомлену душу!?" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c49/99ab6a62461e4bffa67f7396050f8237.jpeg", "content": "Сонце, природа відновили душу героя. Город знову простяг за ним свою руку. Він готовий йти між люди." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c4a/23661ec7f2a8c89a44bd0c676517e9e9.jpeg", "content": "Кожен після відпочинку, з оновленими душею та почуттями, здатен до нових творчих злетів та звершень" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c4b/f84b389d7a59eb4bc352767cb7a075ba.jpeg", "content": "Життєвий і творчий шляхАлли Горської." }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c4c/8b53aa911d3d10098538350a2b3078a3.jpeg", "content": "Алла Олександрівна Горська народилася 18 вересня 1929 року в Ялті. Її батько – Олександр Валентинович, один з організаторів вітчизняного кіновиробництва. Він очолював у різні роки Ялтинську, Ленінградську, Київську, Одеську студії художніх фільмів. Під час війни співпрацював з Олександром Довженком. Тож Аллі сам Бог велів пов'язати свою долю з мистецтвом." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c4d/cceb45d2bb6fe2a086a5de75f202c5d0.jpeg", "content": "Алла Горська навчалася в Київському художньому інституті в майстерні С.Григор'єва. Закінчивши навчання в 1954 р., працювала переважно в галузі станкового й монументального живопису. Пробувала свої сили також і в театрально-декораційному мистецтві." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c4e/8531c005085d110ec11547c6f6afa022.jpeg", "content": "Сформовані тоді в часи граничного ущемлення власного “я”, її ровесники, як власне і вона сама, жили дивним, як на тепер, життям. Однак це не можна назвати подвійною мораллю. Це був час, коли кожен совєтський інтелігент брав участь в узаконеній брехні, натомість внутрішньо відділяв її від правди. У кожному жив замість них начебто хтось такий, хто не в усьому зливався з ними. І саме ця роздвоєність спричиняла нерідко мистецькі вчинки, вільне виявлення душі, що не сприймались офіціозом, а до того ж ще й засуджувались.Вихована в російськомовному середовищі, Алла Горська проте цілком свідомо відкрила в собі українку і створила гурток з вивчення української мови, історії, культури, залучаючи своїх ровесників та однодумців, які ладні були б покласти на олтар служіння нації своє життя. Переслідувана владою, вона не зламалася і продовжувала боротись за волю і щастя свого народу." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c4f/a6634c11a34b3f94b5aa2587ad3c848a.jpeg", "content": "Прагнення до значних образних узагальнень, а разом з тим до оригінальних формальних розв'язань, що намітилися в українському мистецтві на початку 60-х років, суттєво вплинули і на розвиток монументального живопису. Митці в цей час почали уважно вивчати досвід українських монументалістів 20-х років, шукати яскравих декоративних рішень, органічного поєднання художнього оздоблення з архітектурою. Монументально-декоративний живопис, застосований в екстер'єрі, став відігравати велике значення в оздобленні міст. Не стояла осторонь від цих процесів і Алла Горська. Грунтовно засвоюючи витоки національної культури, вона невтомно працює над розробкою монументальних оздоблень інтер'єрів, екстер'єрів, деякі з яких були втілені в життя. Нерідко працювала разом з українським художником Віктором Зарецьким, з яким була одружена. Так, вони вдвох створили вітраж у Київському університеті імені Т.Шевченка “Шевченко. Мати” (1964), який невдовзі було знищено за наказом цекістів, вбачаючи в творі приховану пропаганду українського націоналізму. Ними також створено мозаїчне панно “Прапор Перемоги” (1968-1970) в меморіалі “Молода гвардія”, що в Краснодоні." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c50/aa46069b4f915bbf2cb7fc21a3a00d01.jpeg", "content": "Поряд з монументальним живописом А.Горська пише пейзажі, портрети, серед яких відомі такі картини, як “Прип'ять”, “Пором”, “Абетка”, “Хліб” (усі – початок 60-х рр.), портрети Т.Шевченка, А.Петрицького, В.Симоненка… У її творчому доробку багато малюнків, серед яких найбільш відомі “Автопортрет” (1960-1961; дивіться тут. – У.З.), “Мати” (1963), “Село” (1962-1963) та інші." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c51/ab2baa94a2c9bc73d6a9807730500f56.jpeg", "content": "На початку 60-х років Алла Горська також тісно співпрацювала з театральним режисером Лесем Танюком, готуючи оформлення вистави-комедії “Отак загинув Гуска” М.Куліша, яку мали поставити на львівській сцені. Однак її вилучили з громадського обігу, перервавши репетиції. Така ж доля спіткала й іншу виставу “Правда і кривда” Михайла Стельмаха в Одесі, здійснену тим же постановочним дуетом… Невдовзі Лесь Танюк змушений був розпрощатися зі своїми мріями й шукати кращої долі в Москві, а Алла Горська – працювати в іншій царині…" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c52/0eaa1c79a5621703b4af671cb6a06f60.jpeg", "content": "У кінці 60-х і на початку 70-х років в Україні накочувалася хвиля арештів – чергова прополка національної інтелігенції. На той час під пильним оком КҐБ перебувала вже й Алла Олександрівна. Але імперські цербери приготували їй інші тортури – наймерзенніші… 29 листопада 1970 року Аллу Горську знайшли по-звірячому забитою у помешканні Василькова, де вона на той момент перебувала. Загадкові обставини смерті так до кінця й не з'ясовані. На думку дослідників цієї загадкової смерті мисткені, її вбили за вказівкою КҐБ. Нема ніяких сумнівів, що в каґебістських нетрях існував “відділ політичних убивств”. До цієї версії схиляються і В.Криловський, і С.Білокінь, і О.Зарецький – син загиблої." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c53/b0f5a5550dced1f6e0fd6899ade48b4f.jpeg", "content": "Поховали А.Горську на одному із звичайних кладовищ Києва, де споруджено на могилі скромний пам'ятник: три пілони з чорних просмалених дощок – майже три метри заввишки, а між ними чаша… На панахиді Євген Сверстюк тихо зронить проникливі й правдиві до болю слова: “Алла Горська буде випромінювати світло і буде вселяти незворушність духа самим своїм ім'ям… В образі цілого десятиріччя вона височить білим привидом Доброго Духа, що втілює сумління, гідність, поривання молодості і сяйво вільного людського обличчя, освітленого талантом і відданістю людям”. Там же на свіжій могилі поет Василь Стус, якому також невдовзі доведеться пройти довгими-предовгими таборними етапами імперії короткий шлях у Вічність, прочитає свій вірш присвячений пам'яті А.Горської." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c54/bd67eb5f1e7d7b7e22e9b93de5a7de89.jpeg", "content": "Ярій, душе.Ярій, а не ридай.У білій стужі сонце України.А ти шукай –червону тінь калиниНа чорних водах –тінь її шукай,де жменька нас.Малесенька шопталише для молитов і сподівання.Усім нам смертьсудилася зарання…В. Стус" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c69/3510a2bb6630f69410e894dda02d562c.jpeg", "content": "Українське бароко:архітектурата живопис" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c6a/bd18bc58bad3edc2fed86fa11e88930f.jpeg", "content": "Архітектура барокоНа зміну архітектурі Відродження наприкінці ХVІ ст. приходить бароко, що відзначається :складними планами;контрастами об'ємів;пишним декоративним оздобленням;" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c6b/f98ebc68ae27cf0e09b7c5beadecda6d.jpeg", "content": "ОздобленняТроїцької Надвратної церкви." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c6c/824f21efda2d0ae5c2be7b30cbf7d1fa.jpeg", "content": "ОздобленняТроїцької Надвратної церкви." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c6d/7a17ec3d9b158aeb0b83e1c628d30d31.jpeg", "content": "ОздобленняТроїцької Надвратної церкви." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c6e/047ee0940ab3696bcb07bdad7b1375b8.jpeg", "content": "Головними об'єктамимистецтва бароко вархітектурі є :церква і палац ( кольоровий мармур, бронза, розписані статуї.)Карнизи фасадів помітновисунуті вперед, криволінійнийобрис створює враженнялегких коливань декору." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c6f/4faa935990118b2196bcaee4aad6bd75.jpeg", "content": "Славилось мистецтво бароко водограями: водяні каскади, що шлейфами спадали донизу, у поєднанні з химерними скульптурами (морськими божествами, тритонами) створювали фантастичне враження." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c70/0dac6bee9ca4779135e3ff88c45c73e5.jpeg", "content": "Архітектурні ансамблі бароко органічно вписуються в навколишнє середовище, стаючи частиною рухливого й мінливого світу.На Україні це храм святогоАндрія Первозванного (Київ),XVIII століття, архітекторВ. В. Растреллі." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c71/b8cf9e312a0a52a57bb6dc1a8ec16cfd.jpeg", "content": "Варфоломій Растреллі.Андріївська церква .Київ: 1747-1753 р.р." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c72/073bbbe161fdce217b1c325d54f226e1.jpeg", "content": "Церква всіх святихКиєво-Печерська Лавра:1696-1698." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c73/e07d751d1951a59a7410cb98117bc914.jpeg", "content": "Церква всіх святихКиєво-Печерська Лавра:1696-1698." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c74/37da43037d8285a32e2b6fd0c0e0da80.jpeg", "content": "Троїцький собор 1674-1676." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c75/d529ef30744c6498ba8735c72aa75684.jpeg", "content": "Колокольня Софіївського соборув Києві1701 р." }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c76/7f8204807c6525e4cb8d3aa7ebee9e10.jpeg", "content": "Притвор церкви Богоявлення на Подолі в Києві. 1720 р.р." }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c77/b8b544f5e8e9333da7f8cbad837238c8.jpeg", "content": "Брама Зборовського в Києві:1746-1748 р.р." }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c78/b0a32a887b06ec9d173d088279837d3e.jpeg", "content": "Троїцька Надвратна церкваКиїв:1722-1729р.р." }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c79/19bf4d1b687c5bda981b2225e2a93c13.jpeg", "content": "Оздоблення купола Андріївської Церкви в Києві." }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c7a/a3aca23181e7460b09711ec3ac24fd36.jpeg", "content": "Оздобленняіконостасу собору Єлецького монастиряв Чернігові: 1669-1676р.р." }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c7b/128e1e5aaf63499463ea382c790a22ac.jpeg", "content": "Характернірисибароко :частина іконостасу Андріївської церкви…" }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c7c/ade4f2a482def8038e748f21c8040d9e.jpeg", "content": "Вівтар часовні Боїмовау Львові." }, { "slide_number": "21", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c7d/3340e3498e0188e674fcf69eb9563cd0.jpeg", "content": "Український живописв стилі бароко" }, { "slide_number": "22", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c7e/a1553475e1a0a855e872ce0cee9a284d.jpeg", "content": "Зображеннясвятого Георгія:Київ18 століття" }, { "slide_number": "23", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c7f/34596647af8e6ffd3cab24c8bdc20822.jpeg", "content": "ЗображенняСвятих великомучениць Анастасіїта Уліанії:Київ 1740 р.р." }, { "slide_number": "24", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c80/681c9ad4f0142c2ac28e7f933f9d3778.jpeg", "content": "ВідтвореніобразиСвятих великомучениць Варвари та Катерини:Львів 1740 р.р." }, { "slide_number": "25", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c81/8c96d15c39911bebed982058a9bbe987.jpeg", "content": "Український іконописв стилі бароко" }, { "slide_number": "26", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c82/75ac9cdeffc8525d24b281162ce09345.jpeg", "content": "ІконаПокрови Богородиці:перша половина18 століття" }, { "slide_number": "27", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c83/a4c556cf86c4d8c67c717464e5412c19.jpeg", "content": "ІконаСвятого Миколая з житієм:1680-85 р.р." }, { "slide_number": "28", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c84/52f37735d151ae92b3eaecc437fd835e.jpeg", "content": "Зразок розпису церквив стилі бароко:приблизно 1760 р.р." }, { "slide_number": "29", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c85/5ebdac9751e04d025783cf145bf76f22.jpeg", "content": "Музика доби бароко" }, { "slide_number": "30", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c86/6aa5f32384ae32ea034b5c57513448a0.jpeg", "content": "Музика доби бароко — величезна область виконавської практики: від органних концертів Баха і Генделя,від клавірної музики, кантат, камерних творів Вівальді, Кореллі до опери Телемана.У музиці бароко переважає драматична патетика та динамічність образів, їй притаманна поліфонія — одночасне звучання декількох мелодійно змістовних голосів, що робить музику багатомовною та багатоплановою." }, { "slide_number": "31", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c87/f71a98eed145953537a550f3f4986935.jpeg", "content": "Значні зміни відбулись і в церковній музиці. Тут найвідомішим ставЙ. С. Бах, який писав найчіткішу музику«на честь християнського Бога».Розвиваються жанри, народжені епохою бароко: фуга, опера, кантата, прелюдія, соната, концерт, арія, варіації...І сьогодні музика бароко звучить у виконанні чисельних ансамблів старовинної музики." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c9d/17151e56309a4477dd9cb0826b28df34.jpeg", "content": "Юрій Мушкетик" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c9e/b8328c10d3ae90ac29844176f76faf37.jpeg", "content": "Майстер прозиЮрій Мушкетик — визнаний майстер сучасної української прози. За три десятиліття літературної праці ним опубліковано більше десяти романів, низку повістей і збірок оповідань, написано кілька п'єс. За роман «Крапля крові» автора відзначено Республіканською премією ім. М. Островського (1965), за роман «Позиція» — Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1980). Був членом КПРС." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/c9f/7e097afcbdf9246401ce48f19c5fafe2.jpeg", "content": "Моя батьківщина - ЧернігівщинаНародився Юрій Михайлович Мушкетик 21 березня 1929р. в с. Веркиївці на Чернігівщині. Батько працював тоді вчителем, мати брала участь в організації перших созів, потім багато років очолювала колгосп. Уже з дитячих літ майбутній письменник пройшов звичну школу сільського виховання." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ca0/120b52c28998af23234d889b4d25ef01.jpeg", "content": "Вплив війни на творчість Юрія МушкетикаДитинство Ю. Мушкетика, як і інших його ровесників, було жорстоко обірване війною. Особисті враження про ті драматичні часи згодом ляжуть в основу повісті «Вогні серед ночі» (1959), знайдуть відображення в ряді воєнних новел Ю. Мушкетика, немало прислужаться в написанні «окупаційної», «партизанської» частини роману «Жорстоке милосердя» (1973). А нелегкі повоєнні роки в житті поліського села (і авторовому власному) стануть предметом зображення в повісті «Чорний хліб» (1960), що утворює своєрідну дилогію з повістю «Вогні серед ночі»." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ca1/72e8e7bccf2885c01d02f328a69ccb00.jpeg", "content": "Університетська освіта1953р. Ю. Мушкетик закінчує Київський університет, потім ще три роки навчається в аспірантурі при кафедрі української літератури." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ca2/acd442d55f63667a72d4962455438419.jpeg", "content": "Перші кроки в літературній діяльностіЛітературний дебют Ю. Мушкетика припадає на 1954р., коли «Радянський письменник» опублікував його перший твір — повість «Семен Палій». Тоді ж вона вийшла друком у перекладі російською мовою в журналі «Дружба народов» і окремим виданням у видавництві «Молодая гвардия». Повість була прихильно зустрінута критикою і читачем. Однак і в композиції твору, і в обрисовці персонажів ще відчувалась недосвідченість автора. Згодом Ю. Мушкетик істотно доробить повість — новий її варіант опубліковано в двотомнику його творів («Дніпро», 1979). Письменницька недосвідченість деякою мірою позначилася і на історичному романі «Гайдамаки» (1957)." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ca3/1739fd2f507172df65abc7981cfef21d.jpeg", "content": "Редакційно-журналістська роботаСеред факторів, які сприяли зверненню письменника до сучасності, її «гарячої» проблематики, значну роль відіграла його тривала редакційно-журналістська робота (починаючи з 1956р., він упродовж двох десятків літ працює в редакції журналу «Дніпро» — відповідальним секретарем, а згодом і головним редактором)." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ca4/8236fb138172e30c4ce37bcc7f6713f4.jpeg", "content": "Деякі з кращих творівПершим його кроком на тому полі став роман «Серце і камінь» (1962). А наступні твори — передусім роман «Крапля крові» (1964), почасти й «Останній острів» (1969), збірка новел «Зеленеє жито» (1965), повість «День пролітає над нами» (1967) — визначили основну лінію подальшого творчого розвитку письменника.Цікавим свідченням дальшого творчого поступу є одна з пізніших повістей Ю. Мушкетика «Старий у задумі» (1974)." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ca5/c831ef8219d2e78d3cd63ae2b98fd7fe.jpeg", "content": "Фантастично-пригодницька повістьДосить незвичні для Ю. Мушкетика фантастично-пригодницька повість «З'їж серце лева» (1972), адресована в основному юному читачеві, та художньо-документальна — «На круті гори» (1976). В першій — печерні леви, мамонти, низка пригод, що трапляються з нашими далекими пращурами десь у часи середнього палеоліту, і їхня боротьба за те, щоб стати людьми, їхнє людське самоусвідомлення. В другій мовиться про видатного вченого В. М. Глушкова." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ca6/7a4db9b1b6f9596372a053817b820253.jpeg", "content": "Романи і повістіНовим витком у розвиткові таланту Ю. Мушкетика стали романи й повісті 70 — 80-х років — «Жорстоке милосердя» (1973), «Біла тінь» (1977), «Смерть Сократа», «Біль», «Суд над Сенекою» (1978), «Позиція» (1979), «Вернися в дім свій» (1981), «Віхола» (1982), «Рубіж» (1984), «Обвал», «Жовтий цвіт кульбаби», «Сльоза Офелії» (1985), «Яса» (1987)." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ca7/3e321596c1034b70f186f2468a77d2ec.jpeg", "content": "Актуальність творів Ю. МушкетикаПеру Юрія Мушкетика належить низка творів, які відбивають історичний розвиток держави і роль особистості в ньому. Автор продовжує плідну працю на літературній ниві, створюючи глибокі образи, продовжуючи пошуки нових форм і засобів вираження важливих проблем сучасності, зробивши основним об`єктом дослідження людину. Письменник прагне відбити різні періоди життя суспільства, розглядає різноманітні життєві ситуації, показує різні соціальні верстви населення. Він пильно спостерігає за дійсністю, тому герої його творів такі реальні, а проблеми, яких він торкається, такі актуальні." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ca8/a2c559b74e215dbbb11737f6bfa12dfd.jpeg", "content": "Володимир Дрозд(1939 – 2003)" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ca9/234a4b174d6345efdb1a72f36cfaf070.jpeg", "content": "Народився 25 серпня 1939 в селі Петрушин Чернігівського району Чернігівської області, помер 23 жовтня 2003 р.Володимир Дрозд двадцятитрирічним юнаком видав першу книжку новел та оповідань («Люблю сині зорі», 1962) і одразу був прийнятий до Спілки письменників.Розпочавши літературну працю як новеліст і продовжуючи вряди-годи друкувати новели, В. Дрозд поступово утверджується як автор повісті й роману." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/caa/3a6d8d6593becf63832bfc876768800f.jpeg", "content": "Закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка, факультет журналістики (1968).Працював у редакціях Олишівської районної газети, обласної молодіжної газети \"Комсомолець Чернігівщини\", республіканських газет \"Літературна Україна\", \"Молодь України\", у видавництві \"Радянський письменник\".Член Спілки письменників України (з 1962). У 1982-85 роках - головний редактор ttжурналу \"Київ\".Письменник Володимир Дрозд із дружиною Іриною Жиленко (відома українська поетеса) з донькою Орисею та сином Павликом. Із родинного архіву. Фото 1980-х років." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cab/2ea5cb0dc197d4d9c540e5b541043824.jpeg", "content": "23 жовтня 2003 року після важкої хвороби пішла із життя ця неповторна сильна творча особистість. Похований письменник на Байковому цвинтарі в Києві" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cac/cecd1ef79a3dcee927862befe6cdf75f.jpeg", "content": "Дещо осібно стоять у творчості письменника романи- біографії«Ритми життя» (1974),«Дорога до матері» (1979) — про родину академіка О. Богомольця,«Так було, так буде», «Новосілля», 1987),(«Інна Сіверська, суддя», 1983) – проторадянські твори.З іншого боку — твори, які міг написати тільки В. Дрозд і які не мали «зеленої вулиці»: повість «Вовкулака», про всяк випадок переназвана у видавництві на «Самотнього вовка», йшла до читача дванадцять років,«Ирій» — шість;" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cad/2db2b6d29d370bb4b2e6588bc209722e.jpeg", "content": "Основні твори — повісті й романи «Маслини» (1967), «Семирозум» (1967), «Ирій» (1974), «Катастрофа» (1968), «Спектакль» (1985), «Листя землі», багато новел — зображують, повторюють, доосмислюють поліську Йокнапатофу, малий всесвіт, що має всі ознаки великого світу, із центром у Пакулі. Якщо котрийсь із героїв і виривається поза межі цього світу, то за підтвердженням свого буття вертається назад, у Пакуль." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cae/5a1bf97a1b03755275b66840fe3d355b.jpeg", "content": "“Химерна проза”Назва стильової течії в українській прозі 70-х рр.“Химерна проза” стала реакцією на диктат норм соцреалізму в українській “радянській” літературі.Її ознаки:поєднання реального з міфологічним, часово-просторові зміщення,запозичення стильових рис бароко,гротескові метаморфози з героями." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/caf/6f4b7f8350b2dbdbac6e35d949dd98b1.jpeg", "content": "“Химерна проза” емоційна, експресивна, її світ свідомо неприродний, але правдивий. За цими ознаками можна говорити про близькість “химерної прози” до явища магічного реалізму, поширеного в літературі Латинської Америки.Представники:В.Земляк (романи “Лебедина зграя”, “Зелені млини”),В.Дрозд (“Ирій”, “Самотній вовк”),О.Ільченко (“Козацькому роду нема переводу або Козак Мамай і Чужа Молодиця”) та ін." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cb0/05af4442e9585e3835e567083d1d4de6.jpeg", "content": "Володимир Самійленко" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cb1/a33b8c2bb430e0ebbd15e76b122298cb.jpeg", "content": "БiографiяПоет-лірик, сатирик, драматург, перекладач, В. Самійленко в усіх жанрах творчості виявив себе як митець з тонким відчуттям слова, своїми темами, своєю неповторною манерою письма, зі своїм оригінальним підходом до традиційних тем.Народився Володимир Іванович Самійленко 3 лютого 1864 р. в с. Великі Сорочинці на Полтавщині. Батько його був поміщик Іван Лисевич, а мати — колишня кріпачка Олександра Самійленко. Початкову освіту майбутній письменник одержав у дяка, потім у Миргородській початковій школі. У 1875 р. В. Самійленко вступив до Полтавської гімназії, яку закінчив у 1884 р. У ці роки обдарований, чутливий до художнього слова юнак багато читає, робить спроби перекладати і писати. Потім з 1885-р. вчиться на історико-філологічному факультеті Київського університету. У студентські роки серйозно займається літературною справою." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cb2/4349955ad8878ec04b6b0814cde8c17c.jpeg", "content": "БiографiяПоет-лірик, сатирик, драматург, перекладач, В. Самійленко в усіх жанрах творчості виявив себе як митець з тонким відчуттям слова, своїми темами, своєю неповторною манерою письма, зі своїм оригінальним підходом до традиційних тем.Народився Володимир Іванович Самійленко 3 лютого 1864 р. в с. Великі Сорочинці на Полтавщині. Батько його був поміщик Іван Лисевич, а мати — колишня кріпачка Олександра Самійленко. Початкову освіту майбутній письменник одержав у дяка, потім у Миргородській початковій школі. У 1875 р. В. Самійленко вступив до Полтавської гімназії, яку закінчив у 1884 р. У ці роки обдарований, чутливий до художнього слова юнак багато читає, робить спроби перекладати і писати. Потім з 1885-р. вчиться на історико-філологічному факультеті Київського університету. У студентські роки серйозно займається літературною справою." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cb3/1acde284a4057e6b1061878a8cc4d458.jpeg", "content": "Михайло КоцюбинськийОлена ПчiлкаЛеся УкраiнкаВасиль СтефаникМихайло СтарицькийГнат ХоткевичВолодимир СамійленкоНа вiдкриттi пам'ятника Котляревському,1903 р." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cb4/e13753d56436e7e6e6fa72325ff0bf30.jpeg", "content": "Нелегке життяУ цей час обставини суспільно-політичного життя були нелегкі. Українське слово було заборонене, реакційні настрої запанували в університеті. Страх перед репресіями уряду (першим заходом щодо студентів було виключення з університету без права продовжувати освіту — з «вовчим квитком») обрубав крила багатьом молодим людям.Після закінчення навчання (1890) В. Самійленко працював у Києві, Чернігові, Катеринославі, терплячи постійні матеріальні нестатки. Врешті склав іспит на нотаря і відкрив нотаріальну контору в м. Добрянці на Чернігівщині, де й працював до 1917 р. Після революції виїхав за кордон, до Галичини. В еміграції В. Самійленко прагне повернутися на Україну і дістає на це дозвіл в 1924 р. Повернувшись до Києва, працював редактором. Та здоров'я поета було підірване роками поневірянь, матеріальною скрутою. 12 серпня 1925 р. його не стало. Похований В. Самійленко в Боярці під Києвом." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cb5/5fe6685734bc25fd5d7796414305cacc.jpeg", "content": "Могила В.Самiйленка у Боярцi" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cb6/51c71c76d779f158c0ee7951332b9f10.jpeg", "content": "Пам'ятник у Сорочинцях" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cb7/8dfc6bf83800d081dd4bcec2468d6b9e.jpeg", "content": "Твори В.СамiйленкаПоетична спадщина В. Самійленка включає ліричні і сатиричні вірші, переклади творів з російської та зарубіжної класики.Високі почуття любові до Батьківщини — розкішного, багатого краю, що перебуває в неволі й злиднях, звучать у віршах циклу «Україні», «Веселка».У низці віршів В. Самійленко торкається традиційної теми ролі митця, мистецтва в суспільному житті («Пісня», «Елегії», «Орел», «Не вмре поезія»), закликає поета не замикатися в особистих стражданнях, а служити людині і людству. Розкриваючи своє кредо поета, В. Самійленко звертається до прикладу великого Кобзаря, це поезії «На роковини смерті Шевченка», «26 лютого», цикл «Вінок Тарасові Шевченку, 26 лютого» та ін. Роль Т. Шевченка у розвитку української мови поет натхненно розкрив у прекрасній поезії «Українська мова (Пам'яті Т. Г. Шевченка)», що стала широко відомим хрестоматійним твором." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cb8/deb7db5c8fb4485b1e178ab5f9d20802.jpeg", "content": "Меморіальна дошка Володимиру Самійленку на будівліЧернігівської обласної державної адміністрації.Чернігівська обласна державна адмністрація." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cb9/46b908114f24335dd4c1d7bcdbb80174.jpeg", "content": "ТворчiстьЯскраву сторінку поетичної творчості В. Самійленка становить його пейзажна та інтимна лірика (цикл «Весна», «Сонетц», «її в дорогу виряджали» та ін.). «Вечірня пісня» поета, покладена на музику К. Стеценком, стала улюбленою народною піснею. Значне місце у творчості митця посідає його філософська лірика, де звучать роздуми про сенс людського буття, про вічність, про єдність матеріального і духовного.В. Самійленко був блискучим майстром сатири й гумору. Кращі його сатиричні твори «Ельдорадо» (1886), «Як то весело жить на Вкраїні» (1886), «На печі» (1898), «Мудрий кравець» (1905), «Невдячний кінь» (1906). Поезії «Дума-цяця», «Міністерська пісня», «Новий лад» стали яскравими зразками нещадної політичної сатири. Афористичність мови, стислість і точність вислову, куплетна форма окремих поезій надають сатиричним творам виняткової виразності й привабливості." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cba/ba210109a7b8bdb32f1699e847da7c53.jpeg", "content": "ТворчiстьЯскраву сторінку поетичної творчості В. Самійленка становить його пейзажна та інтимна лірика (цикл «Весна», «Сонетц», «її в дорогу виряджали» та ін.). «Вечірня пісня» поета, покладена на музику К. Стеценком, стала улюбленою народною піснею. Значне місце у творчості митця посідає його філософська лірика, де звучать роздуми про сенс людського буття, про вічність, про єдність матеріального і духовного.В. Самійленко був блискучим майстром сатири й гумору. Кращі його сатиричні твори «Ельдорадо» (1886), «Як то весело жить на Вкраїні» (1886), «На печі» (1898), «Мудрий кравець» (1905), «Невдячний кінь» (1906). Поезії «Дума-цяця», «Міністерська пісня», «Новий лад» стали яскравими зразками нещадної політичної сатири. Афористичність мови, стислість і точність вислову, куплетна форма окремих поезій надають сатиричним творам виняткової виразності й привабливості." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cbb/001b638804a29f31110d715a7a964f0b.jpeg", "content": "ЖанриЗ успіхом виступав В. Самійленко і в жанрі драми, написавши кілька комедій, драматизованих гуморесок: «Драма без горілки» (1895), «Дядькова хвороба» (1896), «У Гайхан-бея» (1897), а також визначну драматичну поему «Чураївна» (1894).Чимало зробив В. Самійленко і як перекладач українською мовою російської та зарубіжної класики — творів О. Пушкіна і В. Жуковського, І. Нікітіна і М. Гоголя, Гомера, П. Бомарше, Ж.-Б. Мольєра, Дж. Байрона, П. Беранже та інших." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cbc/247418a1a8e16b5a27a515fd02cc47f4.jpeg", "content": "Дякую за увагу!В.Самiйленко.Весна" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cbd/67f278ad816279071876ea7572a4851c.jpeg", "content": "ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ СТЕФАНИК" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cbe/4fc5610a2ce8719692e920c102f592c3.jpeg", "content": "Народився Василь Семенович Стефаник 14 травня 1871р. в с. Русові (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) в сім'ї заможного селянина.1883р. Стефаник вступає до польської гімназії в Коломиї, де з четвертого класу бере участь у роботі гуртка гімназичної молоді. Учасники гуртка вели громадсько-культурну роботу серед селян (зокрема, організовували читальні). Стефаник-гімназист починає пробувати сили в літературі. Зі своїх перших творів Стефаник опублікував без підпису лише один вірш. У співавторстві з Мартовичем написав два оповідання: “Нечитальник” (1888) та “Лумера” (1889). У 1890р. Стефаник у зв'язку із звинуваченням в нелегальній громадсько-культурній роботі змушений був залишити навчання в Коломиї і продовжити його в Дрогобицькій гімназії. Там він брав участь у громадському житті, став членом таємного гуртка молоді, особисто познайомився з Франком, з яким потім підтримував дружні зв'язки." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cbf/0aabaab7bbd3bece6b42bb90cc9460e1.jpeg", "content": "Після закінчення гімназії (1892) Стефаник вступає на медичний факультет Краківського університету. Однак, за визнанням письменника, з тією медициною “вийшло діло без пуття”. Замість студіювання медицини він поринає у літературне і громадське життя Кракова. Тут існувало товариство студентів-українців “Академічна громада”. Більшість студентів, які належали до нього, тягнулися до радикальної партії. До них приєднався і Стефаник. У студентські роки він особливо багато читає, пильно стежить за сучасною літературою, зближується з польськими письменниками. Стефаник-студент бере активну участь у громадському житті рідного Покуття, розширює творчі контакти з українськими періодичними виданнями, активізує свою діяльність як публіцист." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cc0/4b0ad57339957e134fc2b72d43b0bb73.jpeg", "content": "Після опублікування в 1890р. першої статті — “Жолудки наших робітних людей і читальні” — він у 1893 — 1899 рр. пише і друкує в органах радикальної партії “Народ”, “Хлібороб”, “Громадський голос” та “Літературно-науковому віснику” ряд статей: “Віче хлопів мазурських у Кракові”, “Мазурське віче у Ржешові”, “Мужики і вистава”, “Польські соціалісти як реставратори Польщі od morza do morza”, “Книжка за мужицький харч”, “Молоді попи”, “Для дітей”, “Поети і інтелігенція”. 1896 — 1897 рр. — час особливо напружених шукань Стефаника. Намагання його відійти від застарілої, як йому здавалося, описово-оповідної манери своїх попередників на перших порах пов'язувалося з модерністичною абстрактно-символічною поетикою." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cc1/8db6d3c7964a35a3001d8984f18bcccd.jpeg", "content": "— 1897 рр. він пише ряд поезій у прозі і пробує видати їх окремою книжкою під заголовком “З осені”. Та підготовлена книжка не зацікавила видавців, і письменник знищив рукопис. Кілька поезій у прозі, що лишилися в архівах друзів Стефаника, були опубліковані вже після його смерті (“Амбіції”, “Чарівник”, “Ользі присвячую”, “У воздухах плавають ліси”, “Городчик до бога ридав”, “Вночі” та ін.). 1897р. у чернівецькій газеті “Праця” побачили світ перші реалістичні новели Стефаника — “Виводили з села”, “Лист”, “Побожна”, “В корчмі”, “Стратився”, “Синя книжечка”, “Сама-саміська”, які привернули увагу літературної громадськості художньою новизною, глибоким та оригінальним трактуванням тем з життя села. Проте не всі відразу зрозуміли і сприйняли нову оригінальну манеру Стефаника." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cc2/4f91b146f2e5b69560f3eb62897c5b5a.jpeg", "content": "Коли невдовзі письменник надіслав нові новели — “Вечірня година”, “З міста йдучи”, “Засідання” — в “Літературно-науковий вісник”, то у відповідь дістав лист-пораду, зміст якого зводився по суті до невизнання манери Стефаника. Це й викликало появу листа Стефаника від 11 березня 1898р. до “Літературно-наукового вісника”, адресованого фактично О. Маковею. Він являє собою своєрідне літературне кредо Стефаника, його справді новаторську ідейно-естетичну програму. Перша збірка новел — “Синя книжечка”, яка вийшла у світ 1899р. у Чернівцях, принесла Стефаникові загальне визнання, була зустрінута захопленими відгуками найбільших літературних авторитетів, серед яких, крім І. Франка, були Леся Українка, М. Коцюбинський, О. Кобилянська, стала помітною віхою в розвитку української прози. Автор “Синьої книжечки” звернув на себе увагу насамперед показом трагедії селянства." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cc3/a308307a6b0845ae13719749ade9e7e1.jpeg", "content": "Новели “Катруся” і “Новина” належать до найбільш вражаючих силою художньої правди творів Стефаника. Вони стоять поряд з такими пізнішими його шедеврами, як “Кленові листки”, “Діточа пригода”, “Мати” та ін. Майстерно змальовано в цих творах трагічні людські долі. Героїчний склад художнього мислення Бетховена, невід'ємною ознакою якого є вражаюча масштабність почуттів, думок, картин, можна впізнати в окремих новелах Стефаника (“Сини”, “Марія”). У листі до редакції “Плужанина” від 1 серпня 1927р. Стефаник, заперечуючи трактування його як “поета загибаючого села”, зазначав: “Я писав тому, щоби струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоби з того вийшла велика музика Бетховена. Це мені вдалося, а решта — це література”." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cc4/876dccb7f92851b9e155e5e426339319.jpeg", "content": "У 1900р. вийшла друга збірка Стефаника — “Камінний хрест”, яку також було сприйнято як визначну літературну подію. Для другої збірки Стефаника характерне посилення громадянського пафосу (завдяки таким творам, як “Камінний хрест”, “Засідання”, “Лист”, “Підпис”). У другій збірці головне місце займає тема, що хвилювала письменника протягом усього творчого життя, — одинока старість, трагедія зайвих ротів у бідних селянських родинах. Цій темі цілком присвячені твори із “Синьої книжечки” (“Сама-саміська”, “Ангел”, “Осінь”, “Школа”), новели зі збірок “Камінний хрест” (“Святий вечір”, “Діти”), “Дорога” (“Сніп”, “Вістуни”, “Озимина”). Цікавить Стефаника вона й у другий період творчості, хоч уже в іншому плані (“Сини”, “Дід Гриць”, “Роса”, “Межа”)." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cc5/4bd0c59cc7944bd16fc806087c070cd8.jpeg", "content": "1901р. вийшла в світ третя збірка новел Стефаника — “Дорога”, яка становила новий крок у розвитку його провідних ідейно-художніх принципів. Це наявне у своєрідній поетичній біографії Стефаника “Дорога” та роком раніше написаній ліричній сповіді “Confiteor”, що в переробленому вигляді була надрукована під назвою “Моє слово”. У збірці переважають новели безсюжетні, лірично-емоційного плану (“Давнина”, “Вістуни”, “Май”, “Сон”, “Озимина”, “Злодій”, “Палій”, “Кленові листки”, “Похорон”). Тема матері і дитини, жертовності материнської, батьківської любові з'являється в Стефаника у життєвому переплетінні з іншими темами ще в збірці “Синя книжечка” (“Мамин синок”, “Катруся”, “Новина”). Наявна вона й у збірці “Камінний хрест”. У “Літературно-науковому віснику” за 1900р. український читач відкрив для себе Стефаникову новелу “Кленові листки”, яка стала окрасою збірки “Дорога”." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cc6/5928d21aff63dfe84efd4cd0f78bc47f.jpeg", "content": "1905р. вийшла в світ четверта збірка письменника — “Моє слово”. В ній уперше була надрукована новела “Суд”, яка завершує перший період творчості Стефаника. У пору імперіалістичної війни і великих соціальних потрясінь, розпаду Австро-Угорської імперії і народження Радянської країни Стефаник знову береться за перо новеліста. Почався другий період його творчості, не такий інтенсивний, як перший, але з чималими здобутками. Хронологічним початком цього періоду можна вважати новелу “Діточа пригода” (написана восени 1916р., а опублікована на початку 1917р.). 1916р. Стефаник пише новелу “Марія”, яку присвячує пам'яті Франка. За “Марією” письменник публікує шість новел, які разом із двома названими творами другого періоду (“Діточа пригода” і “Марія”) склали п'яту збірку — “Вона — земля”, видану 1926р. У 1927 — 1933 рр. Стефаник опублікував ще більше десяти новел." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cc7/30d3a19eff394d06f0c2ab5593d9b4b1.jpeg", "content": "В останні роки життя Стефаник пише також автобіографічні новели, белетризовані спогади. До них належать такі твори, як “Нитка”, “Браття”, “Серце”, “Вовчиця”, “Слава йсу”, “Людмила”, “Каменярі”. У роки перебування Західної України під владою Польщі Стефаник жив майже безвиїзне в с. Русів, де й писав останні твори у вільну від хліборобської праці хвилину. До самої смерті не полишало Стефаника бажання “сказати людям щось таке сильне і гарне, що такого їм ніхто не сказав ще”. І на його долю випало найбільше для художника щастя — він сказав те, що хотів, і сказав так, як хотів.1936р Василь стефаник покидаэє цей світ" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cdb/b316963da44b78f8c7aa45e42629a4dc.jpeg", "content": "Василь Симоненко - «лицар на білому коні» в українській літературі«Лебеді материнства»" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cdc/ad7884fc5d72c70e7fcf2df2ce5fd405.jpeg", "content": "Олесь Гончар«Серед літераторів трапляються й такі, без яких їхня доба могла би спокійно обійтися, нічого істотного не втративши… А є такі, чия творчість стає мовби часткою нашого буття, часткою повітря, яким ми дихаємо… Симоненко такого типу поет!»" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cdd/e13bd991701ef5f22f9f09a73c43c92d.jpeg", "content": "«Цар Плаксійта Лоскотон»«Подорож у країнуНавпаки»" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cde/148c0ad091314f8f68a0540f53708403.jpeg", "content": "Скільки б не судилося страждати,Все одно благословлю завждиДень, коли мене родила матиДля життя, для щастя, для біди.В.СимоненкоВасиль Симоненко - «лицар на білому коні»в українській літературі" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/cdf/06efbf30a756ba6c8483a8c27ee6e6a2.jpeg", "content": "Рідна хатас.Біївці на ПолтавщиніРідна матиГанна Трохимівна ЩербаньВ.Симоненко за роботою" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ce0/1173bc00990cf305f143d9d05c6f3d33.jpeg", "content": "«Лебеді материнства»" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ce1/f2007aa2d95854ccaef99f3c58f88f25.jpeg", "content": "" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ce2/1787e5077911066a05ad0c78837338fb.jpeg", "content": "Українські композитори, яких зачарувала лірика В.СимоненкаАндрійПашкевичМиколаЛитвинОлексійЧекальІгор Морозов" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ce3/585942e0ddc1fe5f3e02cadc4c5ab791.jpeg", "content": "Пам'ятник у Черкасах" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ce4/88d50c805cc1d6cd9e5de1698ac3f346.jpeg", "content": "«Незакінчене речення»« Я поглибив поняття …»«Я вмію …»« Я можу в поезіївизначити…»" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7b3/f39727627f00fce9ce6f7b021532372e.jpeg", "content": "Козаччина - дума і пісняЖиття і смерть, немов людська дорога, Хоч, звісно, є і зоряна пора... Мене ж вела від отчого порога Родинна мудрість праці і добра.Робота змалку душу гартувала, І ми її пізнали до пуття, Та мужності щоднини додавала, Щоб ми творили хліб, немов життя.Посріблені під місяцем надії Покличуть нас, братове, на жнива... Тому неначе й доля молодіє, Бринить, як молодесенька трава.Війнуть гречками білі межиріччя, Немов з-під серця пам'ять спалахне: Козаччина ~ то наша дума вічна, Що знов і знов наснажує мене.Ще, друже, наша сила молодецька, І вщерть налиті медом стільники. То зводиться фортеця «Вишневецька», І сходяться до гурту козаки.Довкруг ясніші стануть виднокраї, І закують зозулі в сосняках... Козацька слава Байди не вмирає, Вона, як пісня, житиме в віках.Микола СИНГАЇВСЬКИЙ, поет, лауреат премії імені Лесі Українки" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7b4/65521c27a4655107fd70407173850986.jpeg", "content": "Виникнення українського козацтва та перших січейІсторія України. 8 клас" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7b5/9981ae28bd89d520cb021e6e6079f195.jpeg", "content": "Завдання урокуРозкрити причини виникнення українського козацтва;Розповісти про появу перших січей і діяльність Д.Вишневецького;Охарактеризувати життя й побут козаків;Виробляти вміння встановлювати причинно – наслідкові зв”язки, працювати з підручником, документами, робити висновки;Цікавитися історіє українського козацтва." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7b6/1e4d551a4a03cd3524f1f77fe7c56221.jpeg", "content": "План вивченняВиникнення українського козацтва.Поява перших козацьких січей. Діяльність Дмитра Вишневецького.Життя і побут козаків.Управляння Запорозькою Січчю." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7b7/ef2935fa4a2db2db3782341e8120ee4c.jpeg", "content": "Опорні поняття і датиОпорні поняття:КозакДике ПолеДніпровський НизВеликий ЛугЗапорожжяОпорні дати:1489,1492 рр. – перша писемна згадка в історичних джерелах про українських козаків;" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7b8/9406a493754b512123209c2953c5d39d.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знаньЩо означає слово “козак”?Коли ми вперше зустрілися з цим словом?" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7b9/378556588ac6e7c339ad16abffe8348a.jpeg", "content": "Виникнення українського козацтваНа основі відеофрагменту:Що означає слово “козак”?З яких верств населення формувалися козаки?На яких територіях поселялися козаки?Які причини виникнення українського козацтва?( необхідність захисту українських земель від нападів татар; поширення панщини та запровадження кріпацтва)" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7ba/0e62d23cd5f4c16b643d0069e33440de.jpeg", "content": "Виникнення українського козацтваУкраїнське козацтвоДосвід освоєння південних територій ватагами уходників.Наявність великого масиву вільних земель зі сприятливими умовами для господарської діяльності.Прагнення людей до переселення на вільні землі в пошуках кращої долі.Нездатність Речі Посполитої захистити українські землі від набігів татар.В окремих випадках організаторська роль міщан, прикордонних землевласників та урядовців.Посилення соціального і релігійного гноблення, запровадження кріпацтваПередумови виникненняПричини формування" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7bb/e3a33d78180a93be83e6f84e5ec078b9.jpeg", "content": "Дмитро ВишневецькийПам”ятник Д.Вишневецькому на Хортиці" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7bc/48bce22626105218f21db616ac43293b.jpeg", "content": "Дмитро ВишневецькийУ мене в грудях серце б'ється рівно...Султане, цісарю, королю, царю!Ваш гнів довіку не злякає,І ваші милості мене не куплять.Чи жизнь, чи смерть, чи рай, чи пекло люте,Про все байдуже Байді Запорожцю..Пантелеймон КулішПрочитайте історичну довідку про Д.Вишневецького та дайте відповіді на запитання:Які риси середньовічного лицаря, за свідченням джерел, були властиві українському князеві Д.Вишневецькому?Яким він постає у фольклорі?Чому українських козаків називають лицарями?" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7bd/b0ba0881aef1c9bd45c57e30736f5aec.jpeg", "content": "Дмитро ВишневецькийУ мене в грудях серце б'ється рівно...Султане, цісарю, королю, царю!Ваш гнів довіку не злякає,І ваші милості мене не куплять.Чи жизнь, чи смерть, чи рай, чи пекло люте,Про все байдуже Байді Запорожцю..Пантелеймон КулішПрочитайте історичну довідку про Д.Вишневецького та дайте відповіді на запитання:Які риси середньовічного лицаря, за свідченням джерел, були властиві українському князеві Д.Вишневецькому?Яким він постає у фольклорі?Чому українських козаків називають лицарями?" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7be/6c557bb4b553d0c12fbab9dec2163559.jpeg", "content": "Дмитро ВишневецькийУ мене в грудях серце б'ється рівно...Султане, цісарю, королю, царю!Ваш гнів довіку не злякає,І ваші милості мене не куплять.Чи жизнь, чи смерть, чи рай, чи пекло люте,Про все байдуже Байді Запорожцю..Пантелеймон КулішПрочитайте історичну довідку про Д.Вишневецького та дайте відповіді на запитання:Які риси середньовічного лицаря, за свідченням джерел, були властиві українському князеві Д.Вишневецькому?Яким він постає у фольклорі?Чому українських козаків називають лицарями?" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7bf/772c800f262ca4f006455425cd9814c6.jpeg", "content": "Життя і побут козаківПрочитати п. 4 § 1 і визначте:Як називалися козацькі поселення?Якими заняттями займалися козаки?Яким було головне заняття українських козаків?" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7c0/92adac6dcb283ccad88b4c315cb6be4c.jpeg", "content": "Управління Запорозькою Січчю.Продивіться відеофрагмент і дайте відповіді на запитання:1. Якому органу на Запорозькій Січі належала вся повнота влади?2. Хто приймав участь у козацькій раді?3. Як відбувалися вибору керівників Січі?4. Які питання вирішувала козацька рада?5. На яких принципах будувалося управління на Запорозькій Січі?Який тип державного управління склався на Запорозькій Січі?" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7c1/bb23d77719e6369614c42e71de4a27d1.jpeg", "content": "Управління Запорозькою Січчю.КОЗАЦЬКА РАДАКурінніотаманиРеєстровастаршинаВійськовастаршинаГетьман( кошовий отаман )ЗапорозькийКіш ( Січ )38 куренівОбознийПисарСуддяОсавули(2)ТериторіальніреєстровіполкиВійсько ( полки, сотні, десятки)Полковники, сотники,десятники ( отамани)" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7c2/ae4ec0c8d8a5418354f93cbcee67d0b2.jpeg", "content": "Обов”язки козацької старшиниГетьман ( кошовий отаман ) – наділявся вищою судовою та виконавчою владою, був Головнокомандуючим Війська запорозького.Обозний – керував артилерією.Писар – очолював військову канцелярію й відав усім діловодством Січі.Суддя – чинив суд.Осавули ( 2 ) – порученці гетьмана." }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7c3/3d6927c6dd6dae6858e3d5d7411bfa2c.jpeg", "content": "Клейноди Запорозької Січі.Пірнач, булаваБунчукЛитавраКозацька печаткаКозацькі корогви ( прапори )Козацькі клейноди – відзнаки, атрибути й символи військової та цивільної влади й окремих військових та цивільних урядів в Україні в XV – XVIII ст." }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7c4/2548022496f8ba86ba1f556ca9c34fb4.jpeg", "content": "ЗакріпленняЯкі передумови й причини виникнення українського козацтва?З ім”ям якого українського князя пов”язане виникнення першої січі?Яким був устрій Запорозької Січі?Назвіть козацькі клейноди?" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7c5/55227490325309e34291c4cc92204a69.jpeg", "content": "Воєнно політичні події 1649 - 1651 рр" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7c6/28249c2e346c6762836049b87f14ac43.jpeg", "content": "Завдання урокуОзнайомити учнів з воєнно – політичними подіями Національно – визвольної війни українського народу в 1649 – 1651 роках;Визначати причинно – наслідкові зв”язки, порівнювати, робити висновки, працювати з матеріалами підручника.Продовжити роботу по заповненню таблиці “Основні події Національно – визвольної війни українського народу середини XVII століття”;Гордитися героями визвольної війни, прагнути наслідувати кращі моральні якості борців на незалежність України" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7c7/2059fca305070f639880a2873ea8d963.jpeg", "content": "План вивченняЗборівсько – Збаразька кампанія 1649 року.Зборівський договір.Берестецька битва.Білоцерківський мирний договір." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7c8/f713bead8b28eca07113ecb72b9ec1e9.jpeg", "content": "Опорні поняття і датиОпорні поняття:автономіяОпорні дати:Червень – серпень 1649 р. – облога Збаража;Серпень 1649 р. – Зборівська битва8 серпня 1649 р. – укладення Зборівського договоруЧервень 1651 р. – битва під Берестечком;18 вересня 1651 р. – укладення Білоцерківського договору." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7c9/07de104ba7337dfc7b9fb0d882f291ef.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знаньЯкими були передумови і причини Національно – визвольної війни?Назвіть рушійні сили, характер Національно – визвольної війни.Назвіть найбільші битви 1648 року. Яке їх значення?" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7ca/f1a0c726d9d8f567fff68ce3352200ae.jpeg", "content": "Показати на карті місця битв 1648 року." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7cb/4d15df2fca9c79ce77e93f9362d2a6a1.jpeg", "content": "Зборівсько – Збаразька кампанія 1649 рокуНа основі відеофрагменту визначте:Які основні події Зборівсько –Збаразької кампанії ви можете виділити?Коли відбулася Зборівська битва?Які підсумки Зборівсько – Збаразької кампанії?Яке історичне значення Зборівської угоди?" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7cc/5af243115f9ec87355d9bee000626351.jpeg", "content": "Зборівсько – Збаразька кампанія 1649 рокуНа основі відеофрагменту визначте:Які основні події Зборівсько –Збаразької кампанії ви можете виділити?Коли відбулася Зборівська битва?Які підсумки Зборівсько – Збаразької кампанії?Яке історичне значення Зборівської угоди?" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7cd/c2c31114743da09d2075f076a5780421.jpeg", "content": "Зборівський мирРіч Посполита визнала автономію України у складі Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств, де дозволялося жити тільки православним.Реєстр козаків – 40 тис. чоловік.Решта козаків повинна була повернутися під владу своїх поміщиків.Підтверджувалися права і привілеї козацтва.Чигирин переходив у володіння гетьмана.Учасникам Національно – визвольної війни оголошувалася амністія.Питання скасування унії відкладалося до розгляду його сеймом.Київський митрополит став членом польського сейму.Єзуїтам було заборонено відкривати свої школи у Києві.ЗНАЧЕННЯ: міжнародно – правове визнання автономії козацької України" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7ce/a0e824186f94faa0d46eac4ea8bfd1d6.jpeg", "content": "Берестецька битваНа основі відеофрагменту визначте:Чому Зборівський мирний договір не влаштовував Річ Посполиту та козацьку Україну?Яку роль відіграли татари у битві?Хто з соратників Б.Хмельницького відіграв вирішальну роль у битві?Чим закінчилася битва для військ Б.Хмельницького?" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7cf/0a1022a9c9ae75e7c21390dff19440ae.jpeg", "content": "Берестецька битва" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7d0/7ce5eb3a3ec9a6466825c4e8d2bbabaa.jpeg", "content": "Берестецька битва" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7d1/537d6b881268453f74d286c0f8efefd4.jpeg", "content": "Іван БогунОпрацювати матеріали ( с.131 – 132 підручника ), присвячені особі І.Богуна і визначте:Які факти свідчать про те, що І.Богун був визначним полководцем?" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7d2/f0ee7f4ebc9b37a2af3da0a19c9d4936.jpeg", "content": "Іван БогунБогун був тим героєм, якого неспокійний дух живе і досі і пекучим вогнем вривається в душу молоді. Він був найяскравішим представником типу тогочасних українців, що зі сміхом зустрічали небезпеку, не розв'язували вузли, а розрубували їх, не жебрали, а здобували, що вважали потрібним здобути. Безперечно той тип міг мати тисячі вад, що їх не має пересічна людина, може, бракувало багато чеснот, але він – і йому подібні – дали нам ту гостру емоцію, яку відчуваємо, читаючи вищезгаданого автора, як ціла будова світу з яким вони боролися, в крові й болоті лежала біля їхніх ніг...Олена Теліга «Сила через Радість»Іван Богун виводить козаківз оточення під Берестечкому 1651 році." }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7d3/25e1e2e4623ad52ea36eb49e17e53a54.jpeg", "content": "Білоцерківський мирний договірТериторія козацької України обмежувалася територією Київського воєводства, де козаки мали проживати тільки в королівських маєтках.Реєстр козаків – 20 тис. чоловік.Повернення шляхти й чиновників до своїх маєтків.Решта козаків повинна була повернутися до своїх панів як кріпаки.Зобов”язання гетьмана розірвати союз із Кримом та відіслати з України татарські загони.ЗНАЧЕННЯ: урізання території України, повстання проти гетьмана, переселення селян і козаків на Слобожанщину ( територія Російської держави), ослаблення сил національно – визвольної війни" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7d4/9ec8a64df7a656db8fe7538ee858f64e.jpeg", "content": "ЗакріпленняЯкі найбільші битви національно – визвольної війни відбулися протягом 1649 – 1651 років?Який договір – Зборівський чи Білоцерківський – мав більш негативні наслідки для України? Чому?У чому проявилася автономія України?" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7d5/ddf149f774774956fa6a375f4507b8e8.jpeg", "content": "Воєнно політичні події 1652 - 1653рр" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7d6/4ae3f7267d74b772c0a8d42865f37ae0.jpeg", "content": "Завдання урокуОзнайомитися з воєнно – політичними подіями Національно – визвольної війни українського народу в 1652 – 1653 роках;Охарактеризувати внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини;Удосконалювати вміння і навички самостійної роботи, заповнювати таблицю, встановлювати причинно – наслідкові зв”язки, робити висновки." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7d7/559f6c82132515c6dc615e61a1b5a466.jpeg", "content": "План вивченняМолдавські походи.Батозька битва.Жванецька облога.Особливості внутрішньо- та зовнішньопотичного становища Гетьманщини" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7d8/03b4f77ba31beaefe950dd7533b351ce.jpeg", "content": "Опорні поняття і датиОпорні поняттяОпорні дати:1650, 1652, 1653 рр. – молдавські походи;22 – 23 травня 1652 р. – битва під БатогомСерпень – вересень 1653 р. – поразка українських військ під Сучавою;11 жовтня – 5 грудня – Жванецька облога." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7d9/d6828e6be9e830857d8446eb8f53aa3c.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знаньЯкі головні битви періоду 1649 – 1651 років відбулися. Чим закінчилися?Які договори були укладені між Річчю Посполитою та Гетьмащиною?Чи могли ці угоди задовольнити обидві сторони? Чому?" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7da/73327646e297a1f99adf14b3f7254415.jpeg", "content": "Показати на карті головні битви 1649 – 1651 років." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7db/14cedfc2c1e2ddc7182d8314dc59a81b.jpeg", "content": "Молдавські походиН аоснові відеофрагменту визначте:Яка була мета молдавських походів українського війська?Якими способамиБ. Хмельницький прагнув зміцнити відносини України і Молдови?Чи досяг Б.Хмельницький своїх цілей молдавських походах?Поразка молдавських походів козаків була випадковістю чи закономірністю?" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7dc/9714ca0fb6a522f5242ea334df214e47.jpeg", "content": "Молдавські походиН аоснові відеофрагменту визначте:Яка була мета молдавських походів українського війська?Якими способамиБ. Хмельницький прагнув зміцнити відносини України і Молдови?Чи досяг Б.Хмельницький своїх цілей молдавських походах?Поразка молдавських походів козаків була випадковістю чи закономірністю?" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7dd/f8d0eefbdcfdd70af8225398e829abe8.jpeg", "content": "Батозька битваНа основі відеофрагменту визначте:Чому умови Білоцерківського договору не задовольняли Україну?Який результат битви під Батогом?Яке значення Батозької битви?Ювілейна монета номіналом у 5 гривень «350-річчя битви під Батогом». Реверс" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7de/1fd433222071b7939656981a34e138d4.jpeg", "content": "Жванецька облога та її наслідкиНа основі відеофрагменту визначте:Коли відбулася Жванецька облога?Чому татари уклали угоду з поляками під час Жванецької облоги?Який результат Жванецької облоги?" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7df/e584c0420986d6dcab6bf6016d046596.jpeg", "content": "Умови Кам”янецького договору між Річчю Посполитою та Кримським ханством:Татари одержали величезну контрибуцію.Татари отримали право протягом 40 днів брати ясир на Україні.Політичне і правове становище козаків чітко не визначилося.На території України могли розміщатися польські війська.Шляхта поверталася до своїх маєтків.Як могли реагувати на Україні на умови цього договору?" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7e0/a8e67cd4c8b4b84732be29a7c85c7d53.jpeg", "content": "Особливості внутрішньо – та зовнішньополітичного становища України наприкінці 1653 рокуОхарактеризуйте становище України наприкінці 1653 року?В чому проявився економічний занепад України?В чому проявилася напруження соціальної ситуації в Україні?В чому проявилося погіршання міжнародного становища України наприкінці 1653 року?" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7f3/7af6240747f65ce4c50ec6fbabcc2703.jpeg", "content": "Воєнні дії на території України в 1915 – 1917 роках" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7f4/93aa6ad54dd9e44df42c77906547706a.jpeg", "content": "Завдання урокуПознайомитися з ходом воєнних дій на території України в 1915 – 1917 роках;Визначити причини та ознаки назрівання економічної і політичної кризи в Російській імперії;Вчитися працювати з історичними джерелами, аналізувати історичну карту, робити висновки та узагальнення, складати хронологічну таблицю" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7f5/25e98cec2589ec638bec9fc731ee97f5.jpeg", "content": "ПланВоєнні дії в 1915 році.Брусиловський прорив.Наростання кризових явищ в російському суспільстві.Активізація діяльності українських громадських організацій." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7f6/9e93e6df252f2b251bb4d1559f04e190.jpeg", "content": "Опорні поняття і датиОпорні поняття:Брусиловський прорив;Економічна криза;Політична криза;Опорні дати:4 червня – 20 вересня 1916р. – брусиловський прорив." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7f7/350b5b0858a2e28757084f1668c76c66.jpeg", "content": "Проблемне завданняУ чому виявилося назрівання революційної кризи в Україні?" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7f8/14ef6e788a1c08b919cf860c34425e18.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знаньВ результаті яких подій західноукраїнські землі опинилися в складі Російської імперії?Чи можна політику російського царизму на західноукраїнських землях вважати політикою окупаційного режиму? Поясніть" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7f9/cafc866f973050f5502a6b8aa476890d.jpeg", "content": "Воєнні дії в 1915 роціБерезень 1915р. – взяття російськими військами фортеці Перемишль ( у полон потрапило 120 тис. австрійців ).Німеччина вирішила вивести Росію із війни.2 травня 1915р. – початок Горлівського прориву.До осені 1915 року російські війська залишили Польщу, Литву, частину Латвії і Білорусії.В результаті Горлівського прориву австро – німецьких військ російбкі війська втратили Східну Галичину, Північну Буковину і п»ять повітів Волині.Населення західноукраїнських земель під тиском російського царизму виселяли з прифронтової зони.Російські війська, відступаючи, застосовували тактику «спаленої землі»" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7fa/28fdeef0e95c4cd72a60d96b0c48f479.jpeg", "content": "Показати на карті українські землі, які у 1915 році були окуповані німецько – австрійськими військами?Покажіть, де проходила лінія фронту наприкінці 1915 року.Які наслідки для населення України мала воєнна кампанія 1915 року?" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7fb/9e8cbb599ea6f2c386d9b2985b116641.jpeg", "content": "Брусиловський проривНа основі відеофрагменту визначіть:Де здійснювався брусиловський прорив?Яке значення мав брусиловський прорив для подальших воєнних дій на різних фронтах Першої світової війни?" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7fc/d254979e8f6aa36931d6c793a421bc75.jpeg", "content": "Показати на карті лінію фронту на кінець 1915 року?Показати на карті основні напрямки ударів брусиловського прориву.Показати на карті українські землі, які були захоплені російськими військами в результаті брусиловського прориву.Де проходила лінія фронту наприкінці 1916 року?" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7fd/6d2d041b858392174b96a01be1a61538.jpeg", "content": "Підсумки брусиловського проривуУ результаті Брусиловського прориву Південно-Західний фронт завдав поразки австро-угорській армії, фронти при цьому просунулися від 80 до 120 км вглиб території супротивника.Війська Брусилова зайняли майже всю Волинь, зайняли майже всю Буковину і частину Галичини.Австро-Угорщина і Німеччина втратили понад 1,5 мільйона вбитими, пораненими і зниклими безвісти (убитих і померлих від ран - 300 000, полонених понад 500 000), росіяни захопили 581 гармату, 1795 кулеметів, 448 бомбометів і мінометів. Величезні втрати, понесені австро-угорською армією, підірвали її боєздатність.Війська Південно-Західного фронту втратили убитими, пораненими і без вісті зниклими близько 500 000 солдатів і офіцерів, з яких 62 000 убитими і померлими від ран, пораненими та хворими - 380 000, без вісті зниклими - 40 000.Для відбиття російського наступу, Центральні держави перекинули із Західного, Італійського і Салонікського фронтів 31 піхотну і 3 кавалерійські дивізії (більше 400 тисяч багнетів і шабель), що полегшило становище союзників у битві на Соммі, і врятувало терплячу поразки італійську армію від розгрому. Під впливом російської перемоги Румунія прийняла рішення про вступ у війну на боці Антанти.Підсумком Брусилівського прориву і операції на Соммі став остаточний перехід стратегічної ініціативи від Центральних держав до Антанти." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7fe/cc0b1d854d1043f3281c54074302d98c.jpeg", "content": "Воєнні події 1917 року на Україні31 червня 1917 р. – новий наступ Південно – Західного фронту.У липні 1917 року контрудар німецько – австрійських військ, який завершився катастрофічною поразкою російських військ" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/7ff/bdcd0ffe9a6766ec009165cfba7e1e8e.jpeg", "content": "Наростання кризових явищ в російському суспільствіОпрацювати матеріал п. 2 §12 і визначте:В чому виявилися кризові явища в промисловості Російської імперії в 1915 – 1917рр.?Чому в роки війни зменшилося виробництво сільскогосподарської продукції?В чому проявилося погіршення становища населення Російської імперії в роки війни?Як погіршення становища населення вплинуло на розгортання соціальної боротьби в країні?Чи можна говорити про те, що Російська імперія на початок 1917 року перебувала на грані нової революції?" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/800/28b1819668d7c62501acb9852cad10a9.jpeg", "content": "Прояви кризиЕКОНОМІЧНІ:Значні людські жертви та матеріальні втрати;Руйнація народного господарства, що прискорило нестачу товарів та продуктів харчування;Занепад селянських господарств;Підвищення цін;Нестача кваліфікованої робочої сили;Безробіття;Голод,ПОЛІТИЧНІ:Царський уряд звинувачувався у некомпетентному керівництві;Часта зміна уряду, негативний вплив Г.Распутіна на царську сім»ю;Посилення опозиційних настроїв в Державній Думі;Висування вимог проведення демократичних реформ і припинити репресії проти українців;Розпуск Думи;Наростання страйкового руху робітників, селянських виступів." }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/801/f152d72f9ace596289c875b745c298a4.jpeg", "content": "Активізація діяльності українських громадських організаційНа території Російської імперії:Діяльність Товариства допомоги населенню Півдня Росії ( 1915р.).Комітет Всеросійського союзу міст.Подання до уряду та Державної Думи вимог про запровадження української мови в школах, зрівняння прав українського і російського населення, про надання автономії України.Діяльність ТУП ( про надання автономії ) та УСДРП( автономія України у складі Росії).На території Австро – Угорської імперії:СВУ ( захист інтересів українського народу перед іншими державами; підготовка до скликання Українського національного конгресу; створення національної громадсько – політичної організації на відвойованих землях)." }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/802/182a02eaf9b54aa9776ff83f306c2762.jpeg", "content": "ЗакріпленняУ чому виявилося назрівання революційної кризи в Україні?" }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/803/2dc206d91af6b6856cf95d59ccf18087.jpeg", "content": "Назрівання революційної кризи в УкраїніЗростання недовіри до державної влади;Глибока економічна криза;Загострення становища народних мас;Посилення виступів робітників, селян, солдатів;Неспроможність влади контролювати ситуацію в країні." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/804/bba3b3e5e920371576725624602d9162.jpeg", "content": "Внутрішнє та міжнародне становище України" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/805/4592755fe666fad6c0811247d433e775.jpeg", "content": "Завдання урокуПоказати особливості міжнародного та внутрішнього становища України на початку 20-х років ХХ століття;Визначити особливості статусу України у складі СРСР;Вчитися встановлювати причинно – наслідкові зв»язки, працювати з джерелами інформації, робити висновки та узагальнення" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/806/8b4372f74226035575d0aeb3bf66f74a.jpeg", "content": "ПланМіжнародне становище України.Внутрішнє становище. Державний статус України в 1921 – 1922рр.Утворення СРСР.Статус УСРР у складі СРСР" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/807/6753d0af0ed9251fcf72925c75a8d6c9.jpeg", "content": "Опорні поняття і датиОпорні поняття:Автономізація;Федерація;СРСР;Конституція.Опорні дати:30.12.1922 – утворення СРСР;31.01.1924р. – прийняття першої Конституції СРСР;Травень 1925р. – прийняття Конституції УСРР," }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/808/7c1f7da9cbe1da15733b9ea3fbf551b0.jpeg", "content": "Проблемне завданняДоведіть на прикладі України, що СРСР не був союзною державою, створеною на основі рівноправності союзних радянських республік." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/809/99f60e3773ae5fa1c5cc45e2a25417fc.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знаньУ чому суть політики воєнного комунізму?Як вона реалізовувалася в Україні в 1919 та 1920роках.Які українські землі відійшли за Ризьким мирним договором до УСРР?Розкрийте суть політики більшовиків у національному питанні.Які зміни у ставленні більшовиків до статусу України відбувалися після розгрому денікінців наприкінці 1919 - початку 1920 р.?" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/80a/dcf68860b1f92158157705fa48c56819.jpeg", "content": "Міжнародне становище УкраїниРадянська РосіяУСРРУряд УНРУкладення власних торгових угод з Австрією, Німеччиною, Чехо - СловачииноюДоговір про дружбу і братерство з Туреччиною1922Дозвіл на здійснення зовнішньої політики з метою нейтралізації уряду УНРВстановлення дипломатичних відносин з Польщею, Латвією, Естонією.З 1923р. ліквідовані всі представництва УСРР в зарубіжних країнах" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/80b/d428fe6b9ee8df25a8c3ea6c2a0f0923.jpeg", "content": "Питання подальшого розвитку договірної федерації радянських республікЙ. СталінХ.РаковськийВиступали за обмеження суверенітету республік( автономізацію)Збереження суверенітету республікВ.І.ЛенінСтворення федеративної держави на основі об»єднання рівноправних республік" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/80c/7c948a6237104a9551f3f49e51b30ba1.jpeg", "content": "А чому, на вашу думку, взагалі виникла ідея об»єднання всіх радянських республік в єдину державу?" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/80d/1414a16f654aa81b6e8116c03d020d83.jpeg", "content": "Причини утворення СРСРЄдина транспорта системаТрадиційні економічні зв»язки між регіонами РосіїНаявність золотого запасу в РосіїСлабкість національних грошейЗагроза зовнішньої небезпекиПеребування при владі більшовиків в національних республіках" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/80e/5fbdebbb4271248d3d24db597c7ce73d.jpeg", "content": "Витяг із «Союзного робітничо-селянського договору між РСФРР та УСРР»1. (Пункт 1) РСФРР і УСРР входять між собою у військовий і господарський союз ...Для кращого здійснення зазначеної в пункті 1 мети, обидва уряди оголошують об'єднаними такі комісаріати: перше - військових і морських сил, друге - Вищу раду народного господарства; третє - зовнішнього торгу, четверте - фінансів, п'яте - праці, шосте - шляхів і сьоме - пошти і телеграфу.Вісті ВУЦВК (Харків). - 1921. -4 січня.Як умови «Союзного робітничо-селянського договору між РСФРР та УСРР» відбивалися на суверенітеті України?" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/80f/b1699133347414a3309dd7da1cc0fd69.jpeg", "content": "Етапи створення СРСРЛіто 1919р. – об»єднання найголовніших наркоматів РРФСР та інших республікГрудень 1920р. – угода про воєнний та господарський союз між УСРР та РРФСР11.03.1922р. – питання про розмежування прав і функцій органів влади РРФСР та УСРРСерпень 1922р. – прийняття сталінського варіанта – ідея автономізаціїХ.Раковський та М.Скрипник виступили проти автономізаціїЖовтень 1922р. – утворення Конституційної комісії10-14.12.1922р. – VII Всеукраїнський з»їзд рад23 –27.12.1922р. – Всеросійський з»їзд Рад30.12.1922р – І Всесоюзний з»їзд Рад" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/810/f8fc4456b3e4ab97f332db5c895cf24c.jpeg", "content": "Із виступу М. Скрипника на XII з'їзді РКП(б) 1923 р.Великодержавные предрассудки, всосанные с молоком матери, стали инстинктом у многих товарищей. Припомните, какие недоуменные разговоры слышались среди товарищей о переименовании Российской Коммунистической партии в Коммунистическую партию СССР, как многие считали принципиально недопустимим самое поднятие вопроса об этом, чем-то оскорбительным, отказом от традиции и т.п., как будто мы уже не отказались один раз от старого заслуженного наименования и как-будто в этом отстаивании названия партии не по территории, а именно по русской национальности нет своеобразного великодержавия...Так почему же мы практически в национальном вопросе топчемся на месте и при правильном принципиальном его разрешении остаёмся на деле бессильными?...На деле с великодержавним шовинизмом у нас никакой борьбы не велось. Этому должен быть положен конец.Двенадцатый съезд РКП(б). Стенографический отчет. - М., 1968. -С. 571-573.Як ви вважаєте, чому М. Скрипник на XII з'їзді РКП(б):а) порушив питання про великодержавний шовінізм і націоналізм?б) заявив: «Практично в національному питанні топчемося на місці»?" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/811/27908be590d3ec381df976ecbf65df81.jpeg", "content": "Юридичне оформлення СРСр30.12.1922р. – прийняття Декларації про утворення СРСР.30.12.1922р. – укладення Договору про утворення СРСР у складі РСФРР, БСРР,УСРР та Закавказької федерації." }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/812/5ee361b42683e661d6187cb6740daf41.jpeg", "content": "Із виступу Голови РНК УСРР X. Раковського на XII з'їзді РКП(б) 1923 р.Х.Раковский: Я считаю необходимым ... что во вторую палату входят... государственные объединения, и мы давно сказали т. Сталину, что мы, Украина, не хотим иметь одинаковое число голосов с РСФСР. Нет, мы гораздо более скромны, мы были бы довольны, если бы РСФСР удовлетворилась бы в этой палате голосами не более 2/5... ...Я поддерживаю следующее предложение: «Ни одно из гос-объединений, входящих во вторую палату, не может иметь больше двух пятых всех голосов».Председательствующий. Кто поддерживает поправку т. Раковского? Кто против? Поправка отклонена.Двенадцатый съезд РКП(б). - С.658, 660.Чому X. Раковський дав негативну оцінку союзному будівництву?" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/813/6d63fb43435cd23f622f511ad68de26d.jpeg", "content": "Статус УСРР у складі СРСРЮридичний статусФактичний статусУСРР рівноправна республіка з правом виходу із СРСРУряд УСРР керував с/г, внутрішніми справавми, освітою, соцзабезпеченням, охороною здоров»я, юриспруденцієюСоюзно – республіканські наркомати керували продовольчими, фінансовими питаннями, промисловістю, робочою силоюСоюзний уряд відав питаннями міжнародних відносин,зовнішньої торгівлі, армії, флотуУСРР не була суверенною республікоюУСРР не могла використати право виходу зі складу СРСРУСРР мала права автономної республікиНевдоволення в Україні утворенням СРСР:нарком освіти О.Шумський М.Волобуєв" }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/814/4abf5e04b1dc5a9138289c1f400a1613.jpeg", "content": "Олександр ШумськийВолобуєв Михайло«До проблеми української економіки»:- Критика нераціональнеого використанняЦентральними плановими установами природних і економічних ресурсів України;- Пропонував підходити до господарства СРСР як до комплексу національних економік, а до кожної національної економіки як до певної цілісності — «потенціальної (колишні азійські колонії) або реальної (Україна, Росія)».;Внесення конкретних пропозицій з розширення прав української економіки.Критика політики більшовиків в Україні, коли на вищі партійні та державні посади призначали неукраїнців, які виявляли байдужість до інтересів населення України." }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/815/2865a9a899e4642dde7ba0b3f7f9ff7f.jpeg", "content": "Юридичне оформлення СРСр31.01.1924р. – ІІ з»їзд Рад СРСР прийняття першої Конституції СРСР.Травень 1925р. – IX Всеукраїнський з»їзд Рад прийняв Конституції УСРР, яка закріпила входження України у склад СРСР." }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/816/884b7d5a361bb6467e0bc64556ec4d7e.jpeg", "content": "Девіз«Пролетарі всіх країн, єднайтеся!»СтолицяХарків (1922 — 1934)Київ (1934 — 1991" }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/817/f19f58c53855fdb22da1325472e935e6.jpeg", "content": "ЗакріпленняЧому керівництво Радянської Росії допускало міжнародну діяльність УСРР?Які причини утворення СРСР?Які існували точки зору щодо майбутнього союзу радянських республік? Яку позицію ви підтримуєте?Доведіть на прикладі України, що СРСР не був союзною державою, створеною на основі рівноправності союзних радянських республік." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/818/945e2add2c60afd3ed3c797d82916300.jpeg", "content": "Народні свята на УкраїніСвято, традиції, рід - ці слова в наш буремний час, інколи, на жаль, втрачають своє значення.Дана презентація присвячена неповторним і самобутнім традиціям українського народу." }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/819/777719656ae8de123599ad6f11e872dc.jpeg", "content": "Ми собі не уявляємо Різдва без куті, Великодня - без писанки, Святої Троїці - без клечання, навіть називаємо це останнє свято «Зеленими Святами». Всі ми відзначаємо свято Купала, на «Введіння» закликаємо щастя на майбутній рік, на «Катерини» кличемо долю, а на «Андрія» хто з нас не кусав галети (це великий корж із білого борошна) і яка дівчина не ворожила , чи вийде заміж цього року?Свято в українській народній традиції завжди займало провідну роль. Усі свята українського календарного року пов'язані з господарським життям та побутом українців. Кожне з них має свої особливості, традиції та обряди." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/81a/fa130703614c5eab3449d26248381eaf.jpeg", "content": "Весняні святаЗ початку березня по кінець червня здійснювалися весняні свята та обряди." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/81b/cd536460af0d48a836382e01a8dcf76a.jpeg", "content": "Навесні пробуджується земля, оживає природа, а з нею — радісні надії та клопоти хлібороба. Після холодних коротких днів і довгих зимових вечорів, що минали у тісних хатах за роботою, молодь діставала нарешті можливість вийти на залиті сонячним світлом левади." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/81c/e02372177014d026e553b545ec1fe8f8.jpeg", "content": "Кажуть, весну приносять на своїх крилах птахи. Коли природа вдягалася в буйну зелень, люди починали готуватися до веснянок і гаївок. Справляли їх переважно в квітні або травні. Це залежало від того, якою була весна — ранньою чи пізньою. Тому в Україні здавна повелося випікати о цій порі з тіста жайворонків." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/81d/c598801fd72e9687777afe74cbebe1f2.jpeg", "content": "Діти носили жайворонків по селу й закликали весну: «Весно, весно красна, прийди, весно, з радістю, з великою милістю!»Люди одягали святкове вбрання, збиралися на луці, бажали одне одному вчасно вибрати ниву, засіяти її та діждатися щедрого врожаю." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/81e/b08db405951b0b3384b7191d4f6acaa3.jpeg", "content": "Веснянки та гаївки починалися й закінчувалися масовими хороводами.Дівчата брались за руки і робили два великих кола.Посередині, заквітчана зеленню і першими весняними квітами, стояла Весняночка (в деяких місцевостях її називали Подоляночкою)." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/81f/9ae96156b03893790822a25c332635a5.jpeg", "content": "7 квітня - БлаговіщенняОдне з найбільших православних свят, яке пов'язано з благою вістю, яку сповістив Діві Марії архангел Гавриїл, це вість про те, що вона має народити сина Божия." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/820/1a31a7377d05761f20e9d256419ef6aa.jpeg", "content": "Українці вважали, що саме в цей день Господь благословляє рослини, які поступово воскресають після зимової смерті." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/821/8408bcb8ae6ea094877e1b4e12d3005a.jpeg", "content": "Працювати заборонялося...Вважалося, що навіть пташки цього дня, не дивлячись на зайнятість, не будують своїх гнізд.На Благовіщення існував також звичай відпускати на волю птахів." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/822/cbaeb90c47edebad56ccf8ef25abccf4.jpeg", "content": "Якщо до Благовіщення люди чекали на прихід весни, то після цього дня вважалося, що вона остаточно утвердилась у своїх правах, проте зима ще може сказати своє вагоме слово.На Благовіщення зими не лай та саней не ховай.Гарна погода - гарний врожай.У народі говорять:" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/823/6213f4ecdbec8cedf52c3046853a8280.jpeg", "content": "Вербна неділяОстанній тиждень перед Великоднем називається Вербним." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/824/136d73115ca7c5897567ffc8a368492d.jpeg", "content": "Згідно з біблійними описом, Христос за тиждень до свого Воскресіння в'їхав у Єрусалим на віслюку.Вдячний народ встеляв Йому дорогу пальмовими гілками, отож у католиків це свято іменується Пальмова неділя. У нас же в силу того, що українська флора не багата на пальми ці функції взяла на себе верба. І це не дивно, бо саме вона першою пускає паростки відчувши прихід весни." }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/825/5123ac0a7a2fc90508028b1dc8e747dc.jpeg", "content": "У церквах цього дня проходять пишні богослужіння з обов'язковим освяченням вербових гілок.Ні в якому разі не можна викидати освячені гілочки, адже вони допомагають від різноманітних хвороб, дурного ока. До того ж, якщо Ви збережете освячену вербову гілку, то вона захистить Ваше помешкання від пожеж.Не я б'ю - верба б'є:Будь великий, як верба,А здоровий, як вода,А багатий, як земля!Прийшовши додому треба декілька разів стьобнути свою дитину освяченою гілкою, при цьому примовляючи:" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/826/ae5e9154ff3754a3a942ca2417701560.jpeg", "content": "ВеликденьСвято свят, найголовніше православне свято.Одна з легенд оповідає, що коли Христос народився, сонце світило дуже сильно, один день тривав тиждень. А коли Христа розіп'яли — день поменшав.На Великдень Христос воскресає. День знову стає великим." }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/827/935587fb38add6e643e5230de90ba5b8.jpeg", "content": "У п'ятницю печуть паску, святять її у церкві, їсти не свячену — гріх. Навіть господиня, витягуючи паску з печі, не куштує її, щоб не порушити народної традиції." }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/828/64ff17838f80c64258cd790a282dc3f9.jpeg", "content": "У великодню суботу фарбують крашанки і розмальовують писанки — яйце в слов'ян було символом перемоги життя над смертю. Парубки дарують писанки і крашанки дівчатам, батьки роздають їх дітям.Не прийняти від когось в дарунок писанку чи крашанку означає дуже образити того, хто дарує її.Писанка — це весняне свято доброзичливості." }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/829/4e7bc172ddd41cd4d4cb81eec370f5b1.jpeg", "content": "В ніч на Великденьспати не можна взагалі, бо проспиш усе на світі. Звечора усі йдуть до церкви на всеношну. В красивих кошиках до церкви несуться різноманітні наїдки - сало, хрін, печінка, голубці…Урочиста процесія з півчою та священиком освячує і благословляє все це добро." }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/82a/f4a52c978af74a5ae3be1d2d285d0b0e.jpeg", "content": "Повернувшись додому починали готуватися, але перед тим як сісти за стіл дівчатам треба вмитися водою в якій лежить свячене Великоднє яєчко, аби була такою ж гарною та красною." }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/82b/a4958eb9a559bd0cb1c00f667e8137b4.jpeg", "content": "Вважається, що у Великодню ніч відкриваються усі земні скарби, які світяться на землі чарівними вогниками, проте побачити їх може лише найменша дитина в родині, та й то якщо помисли її чисті.На протязі сорока днів по Великодню, аж до Вознесіння кожен православний християнин мусить вітатися один з одним словами \"Христос Воскрес!\" і отримувати у відповідь підтвердження цих слів \"Воістину воскрес!\"" }, { "slide_number": "21", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/82c/855b4642241939e09a5b4286c444bde7.jpeg", "content": "Існує велика кількість великодніх забав. Найбільш відома нам зараз - це гра навбитки, коли діти, та і не тільки, вибирають крашанки і стукають ними одне об одне. Чиє розіб'ється той і програв. Дуже популярними колись були і рухливі забави, такі як гра в \"Жучка\", або \"Довгу березу\" та ще багато інших." }, { "slide_number": "22", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/82d/f5a4a47fb969b1221e7c801b159681c8.jpeg", "content": "Весь наступний тиждень по Великодню називається Світлим і святкується ніби один день.На Великдень перший раззозуля закує.Не кожен день Великдень, ахліб не паска.У народі говорять:" }, { "slide_number": "23", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/82e/a73fe34db47da9007e1ca5e38917d38e.jpeg", "content": "Шануйте традиції свого народу!Любіть Україну!" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/82f/040273378727eae2b4a74f1ee8bf98a9.jpeg", "content": "1863 - 1945ВолодимирІвановичВернадський“Царство моїх ідей попереду…”" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/830/5eba9739c38315f64ca22ae147e46e16.jpeg", "content": "Дитинство і родина майбутнього вченогоБатько - Іван Васильович1821 - 1884Посади: зав. кафедроюполітекономії в Київському,викладач політекономії тастатистики в Московськомууніверситетах ;професор Головногопедагогічного інституту вПетербурзіМати – Ганна ПетрівнаКонстантинович1837 - 1898(друга дружина батька)Учителька музики та співівВолодя з молодшими сестрами:Катериною та Ольгою1868 рік" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/831/ad7dfc879a60e3fc17b63ee2b1c779d0.jpeg", "content": "Володі 4 рокиВолоді 12 років12.03 1863Народився у Петербурзi1868Переїхав з родиною до Харкова.1873Навчався у Першiй Харкiвськiй гiмназiї.1876Повернувся з родиною до Петербургу, продовжив навчання у Першiй Петербурзькiй гiмназiї." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/832/49e4771e716939c00cb458fb71425d3c.jpeg", "content": "Володимир Іванович про своє дитинство (з листів до дружини):“я був здоровою, тихою і серйозною дитиною; любив поспати, добре поїсти, одним з моїх улюблених занять було розглядання різнокольорових клаптиків і прикрашання ними своєї власної персони…”“любив я роздивлятися і розкладати папери”“я любив завжди чудесне, фантастичне; мене захоплювали образи “Старого завіту”… Ці образи викликали в мене безконечний ряд запитань;… пам'ятаю, як глибоко і сильно мене цікавили питання про те, що робиться з душею після смерті…”“Найсвітлішими хвилинами уявляються мені в той час книги і думки, які ними викликались, і розмови з батьком та моїм двоюрідним дядею Є.М.Короленко, пам'ятається також сильний вплив дружби з моїм старшим братом…”“я читав все, що попадалось під руку, але в ті перші роки я особливо пам'ятаю різні географічні книги, не тільки подорожі, але навіть і досить сухі і, здавлось би, малодоступні для мого віку, наприклад Реклю «Земля» і потім …”Великі явища і начерки природи”… Крім цих географічних книг, любив я вірші, оповідання, але терпіти не міг тих, які погано закінчувалися…”“я любив завжди небо, зірки, особливо Молочний Шлях вражав мене”“ я зачитувався історією…”“головне дало домашнє життя – десятки журналів, російських та іноземних, які виписував батько”" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/833/3a82d2b21b70c5929af074f95f22eae5.jpeg", "content": "Юність Володимира, студентські роки1886 рікНавчався В.І.Вернадськийв Петербурзькомууніверситетіна фізико-математичномуфакультеті (1881 – 1885)Докучаєв В.В.1846 - 1903Мендєлєєв Д.І.1834 - 1907Бекетов А.М.1825 - 1902Воєйков О.І.1842 - 1916Вчителі Володимира Вернадського" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/834/5d3a63228a98ae54aaecff74e0d32577.jpeg", "content": "1881-1885Навчався в Петербурзькому унiверситетi, участь у 1884 р. в експедицii професора В. Докучаєва по дослiдженню земель Нижньогородської губернiї1885Закiнчив унiверситет, залишений для пiдготовки до професорського звання1886Призначений хранителем Мiнералогiчного кабiнету Петербурзького унiверситету; обраний дiйсним членом Петербурзького товариства природодослiдникiв1887Вiдряджений за кордон (Iталiя, Нiмеччина, Францiя) для продовження навчання; обраний дiйсним членом Вiльного економiчного товариства1888Публiкує першi науковi працi: [О фосфоритах Смоленской губернии]: краткое сообщение // Тр. имп. Вольного эконом. об-ва. - 1888. - N 3. - С. 84-85; О фосфоритах Смоленской губернии // Тр. имп. Вольного эконом. об-ва. - 1888. - N 11 - С. 263-294" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/835/0e41b0e31163e77b76dffe8286412647.jpeg", "content": "БРАТСТВОПід час навчання в університеті В.І.Вернадський увійшов до одного з народницькихгуртків – науково-літературного товариства.З надр товариства виникло у 1885 році Братство, діяльність якого прийняланауково-етичний характер. Члени Братства за власні кошти видавали книги длянароду, відкрили в Петербурзі народні читальні, вели просвітницьку роботу.Внутрішнє життя Братства впорядковувалось трьома основними правилами:працюй якомога більше,споживай (для себе) якнайменше,на чужі біди дивись, як на свої.Братство проіснувало 35 років. Друзі листувалися, щороку 30 грудня зустрічалисясім'ями, проводили разом літні канікули. 30 грудня 1921 року в останній раззібралось разом братство.Коли в 1942 році Вернадський одержав Сталінську премію (200 тис. руб.), то100 тис. руб. він передав на оборону країни, а решту розділив між друзями івдовами померлих друзів, собі не залишивши нічого.Ядро Братства (разом з дружинами) склали:" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/836/fe70615b7ca11a6a71a0ae4557192a2f.jpeg", "content": "Шаховський Д.І.(1861 – 1939),історикОльденбург С.Ф.(1863 – 1934),індологГревс І.М.(1860 – 1941),історикКорнілов О.О.(1862 – 1925),історикКраснов А.М.(1862 – 1914),ботанікВернадський В.І." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/837/f60016dfaa58870bd00db527b9fefa52.jpeg", "content": "У 1886 році Вернадський одружується…З Наталією Єгорівною Старицькою (1861 – 1942) Володимир Івановичпрожив, за його словами, “душа в душу і думка в думку” майже 56щасливих років" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/838/cfc55f94d020068c6fd6fd18caea0e3f.jpeg", "content": "1889Переїзд на роботу до Москви; обраний членом-кореспондентом Британськоiї асоцiацii наук; членом Французького мiнералогiчного товариства.1890Обраний приват-доцентом Московського унiверситету.1891Бере участь в експедицiї В. Докучаєва в Полтавську губернiю, захистив магiстерську дисертацiю на тему \"О группе силлиманита и роли глинозема в силикатах\", призначений завiдувачем кафедри мiнералогiї Московського унiверситету; обраний членом товариства любителiв природознавства, антропологiї та етнографiї при Московському унiверситетi, членом Московського товариства сiльського господарства.Московський університет,фото 1880-ті рокиНауковадіяльність" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/839/793aff6bdf123f474ccafddaddd72d5f.jpeg", "content": "1892-1911Призначений завiдувачем Мiнералогiчного кабiнету Московського унiверситету.1892Публiкує статтю: Кременчугский уезд: отчет Полтав. губерн. земству. - Спб.: Тип . Е. Евдокимова, 1892. - 145 с.1893Обраний членом Мiнералогiчного товариства (Петербург), членом дослiдних наук при Харкiвському унiверситетi.1894Впроваджує вперше в Росiї в навчальну програму систематичнi мiнералогiчнi екскурсiї, видає створений ним курс \"Лекцiї по кристалографiї\".1897Захищає в Петербурзькому унiверситетi докторську дисертацiю на тему \"Явления скольжения кристаллического вещества\", обраний професором Вищих жiночих курсiв.1899Створює теорiю будови силiкатiв, дослiджує сопки Криму i Таманi.1902Обраний членом Психологiчного товариства.1903Обраний членом Львiвського наукового товариства iм. Т.Г. Шевченка.1905Обраний членом конституцiйно-демократичної партii Росiї, членом Всеросiйської лiги освiти." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/83a/ae0bc3d83dfd1e061dd1e06c624b232b.jpeg", "content": "1906Обраний ад'юнктом Росiйської академiї наук.1908Обраний екстраординарним академiком Росiйської академiї наук, членом Комiтету слов'янського взаємозв'язку, членом товариства слов'янської культури.1909Обраний членом товариства єднання народностей Росiї, членом товариства сприяння успiхам дослiдницьких наук iм. Х.С. Леденцова.1911Обраний членом Росiйського географiчного товариства, почесним членом Московського товариства дослiдникiв природи, членом товариства дiячiв перiодичноi преси й лiтератури.1912Обраний ординарним академiком Росiйськоi академii наук, членом Лiтературно-художнього гуртка iм. О.I. Герцена.1914Обраний директором Геологiчного й Мiнералогiчного музею iм. Петра Великого, почесним членом Мiнералогiчного товариства; публiкує працю: Очерки по истории естествознания в России в XVIII в. // Рус. мысль. - 1914. - N 1. - С. 1-23.1915Обраний Головою Ради по вивченню продуктивних сил Росiї; публiкує працi: О ближайших задачах Комиссии по изучению производительных сил России. - Пг. - Тип. Имп. Акад. наук, 1915. - 15 с., Об изучении естественных прозводительных сил России // Изв. Имп. Акад. наук. Сер. 6. - 915. - 15 с.1916Починає роботи по живiй речовинi." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/83b/5732c659cce083fb6eceea71aec9f6d3.jpeg", "content": "В колі сім'їсин – Георгійдочка - Ніна25 років разом1911З дружиною та дочкою, 19211940 рікЗ дочкоюЗ внучкоюТетяною" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/83c/e79e5c36a65773e4eee371b35bab5e56.jpeg", "content": "Гео́ргій (Джордж) Володи́мирович Верна́дський (* 20 серпня 1887, Санкт-Петербург — † 12 червня 1973, Нью-Гевен, штат Коннектікут, США) — російський і американський історик українського походження. Фахівець у галузі історії Русі і Росії.Син Володимира Вернадського, онук Івана Вернадського.Закінчив Московський університет. Захистив дисертацію, присвячену російському масонству доби Катерини II.Навчався в Берлінському та Фрайбурзькому університетах.У 1917—1918 роках був професором Пермського університету, у 1918—1920 роках — професором Таврійського університету в Сімферополі.Від 1920 року — в еміграції.У 1922—1927 роках був професором Карлового університету в Празі, у 1927—1956 роках — професором Єльського університету в США.Був прибічником євразійської історичної концепції." }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/83d/cdccba9da383f5db87ae44fb7ffe9ffb.jpeg", "content": "В роки I світової війни жила з батьками в Україні. В 1922 р. переїжджає до Чехословаччини, закінчила там медичний факультет Празького Карлового університету. Працювала в представництві Російського червоного хреста в Празі. В 1926 році вийшла заміж за М.П.Толя[1].В 1929 році народжується дочка Тетяна.В 1939 році вони переїхали в США, де в 1940-1953 рр. Ніна працювала в психіатричній клініці недалеко від міста Бостона.[ред.] Примітки↑ Толь Микола Петрович (1894 — 1975) — археолог, чоловік дочки Вернадського, Ніни Володимирівни. Доктор філософії Карлового університету (Прага), співробітник Кондаковського інституту, потім в США - співробітник Art School Йельского університету.Толь (Верна́дська) Ні́на Володи́мирівна (1898 — 1986) — лікар-психіатр, виїхала з Росії у 1922 р., жила і працювала у Чехословаччині (1922 — 1939), США (1939 — 1986), донька Володимира Вернадського." }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/83e/27da57d066530a117124733e2a60f6b1.jpeg", "content": "Радянський період життя і творчості1918Призначений Головою Комiсiї по виробленню законопроекту по створенню Української академiї наук, нацiональної бiблiотеки України, обраний першим Президентом Всеукраїнської академiї наук у Києвi; публiкує працi: Вiд Тимчасового Комiтету для заснування Нацiональноiї бiблiотеки Української держави в Києвi - К.: Друк. А.I. Гросмана, 1918. - 16 с.; В справi заснування Української Академiї Наук у Києвi: промова акад. В.I. Вернадського // Збiрник праць Комiсiї для вироблення законопроекту про заснування Українськоi Академiї Наук у Києвi. - К.: 1919. - С. 5-8.1920Обраний ректором Таврiйського унiверситету1921Переїжджає до Петрограду, починає серiю робiт по бiогеохiмiї, призначений директором Геологiчного й Мiнералогiчного музеїв, створює метеоритний вiддiл при музеях, вiддiл живої речовини при Радi по вивченню виробничих сил.1922Призначений директором Радiєвого Iнституту.1926Обраний iноземним членом Чеської академiї наук i мистецтв, iноземним членом Югославської академiї наук i мистецтв, членом Геологiчного товариства Францiї, членом Нiмецького хiмiчного товариства, членом Нiмецького мiнералогiчного товариства, членом Американського мiнералогiчного товариства, Таврiйського товариства iсторiї, археологiї та етнографiї; публiкує працю: \"Бiосфера\" (Ленинград. Научн. хим-техн. из-во, 1926. - 232 с.)." }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/83f/98813a13a49a49c8b76c4710958dfd69.jpeg", "content": "1928Обраний членом-кореспондентом Паризької Академiї Наук.1929Публiкує працю \"La biosphere\". - Paris: Alcan. - 1929. - XII. - 232 p.1930Обраний членом-кореспондентом Чехословацького мiнералогiчного й геологiчного товариства, президентом Ленiнградського товариства природодослiдникiв.1934Створює комiсiю по важкiй водi АН СРСР1935Обраний вiце-президентом Московського товариства природодослiдникiв.1936Обраний почесним членом товариства бiологiчної хiмiї Iндiї.1938Призначений Головою комiтету по метеоритах; обраний iноземним членом-кореспондентом Бельгiйського геологiчного товариства.1939Організував і очолив комісію по ізотопах. Обраний членом 3-х відділень АН СРСР: геолого-географічних, хімічних і фізико-математичних наук.1940Початок роботи над проблемою “Життя в космосі”. Участь в роботі наукових конференцій по порівняльній фізіології та по проблемах пегматитів (Київ).1941Евакуація в санаторій Борове Кокчетавської області Казахстану.1942Нагороджений Державною (Сталінською) премією СРСР за багаторічну роботу в області науки і техніки. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапору за заслуги в розвитку геохімії і генетичної мінералогії." }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/840/b3e3f4a8168a0bc36d87ced9e2a9f6fd.jpeg", "content": "З асистентами (Ферсман О.Є. стоїть) 1911В робочому кабінеті 19211930Одне з останніх фото" }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/841/d82151d37b6e9a348fb298e9dbd331ed.jpeg", "content": "1943Смерть дружини. Повернення із евакуації до Москви.1944Публiкує працю “Несколько слов о ноосфере” // Успехи современной биологии. - 1944. - Т. 18., вып. 2. - С. 113-120; обраний почесним членом Всесоюзного хiмiчного товариства iм. Д.I.Менделєєва. Затверджений членом комісії АН СРСР з історії біологічних наук в Росії.1945 6 сiчняПомер о 5-й годині дня на 82 році життя від крововиливу в мозок, похований на Новодiвичому цвинтарi в Москвi.Пам'ятник на могиліВ.І.Вернадського" }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/842/45ada6bd046a60800e6526d31851ea0a.jpeg", "content": "В.І.Вернадський і УкраїнаВ.І.Вернадський (у центрі) з родиноюу Великих Шишаках (Полтавщина). 1916 р.Багато років життя Вернадськогопов'язані з Україною. У Харковіминули його перші десятьщасливих літ. На Полтавщині вселі Великі Шишаки Вернадськімали садибу, куди майже щорокуприїздили на літо всією родиною.Батько багато розповідав ВолодіПро історію та культуру українсь-кого народу, про походженняроду Вернадських. Один з предківпо батьковій лінії належав дозапорізької старшини, воював увійську Богдана Хмельницького.“Завжди, коли починаю якусьсправу, у мене в голові проноси-ться запорізька приказка:“або збуду, або вдома не буду!”,з якою вони кидалися на якусьважку справу.” (з листа, 1886 р.)" }, { "slide_number": "21", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/843/8210539877756db77cac30f5fd185d9a.jpeg", "content": "Доля України і її народу хвилювали Вернадського завжди:“у Росії зовсім заборонено друкувати книги моєю рідною мовою. На канікулахя із всім завзяттям візьмуся за неї. У Києві, якщо в якомусь будинку побачатьпортрет Шевченка, то його відбирають.” (із щоденника, 1878 р.)“Відродження української мови та інтересу й відчуття своєї національноїособистості я гаряче переживаю і цим відрізняюся від тутешніх кадетів. Слід сказати,що в Полтаві серед українців майже немає яскравих людей і справжньогонаціонального міцного середовища немає. Чи можна за цих умов створити щосьміцне? Особливо якщо вони діятимуть кулаком і палицею!” (з листа доМ.П.Василенка,академіка, юриста, міністра народної освіти в уряді Скоропадського,1918 р.)“Ви знаєте, яка мені дорога Україна, і як глибоко українське відродженняпроникає весь мій національний та особистий світогляд, і я вважаю, що на мою долю випало велике щастя взяти в ньому участь… І хоча в моєму світоглядісталися під впливом подій глибокі зрушення – моє ставлення до українськоїкультури та її майбутнього залишилося незмінним.” (з листа до М.П.Василенка,1921 р.)В.І.Вернадський написав статтю “Українське питання і російське суспільство”, яка була вперше опублікована лише у 1988 році.Саме Володимир Вернадський, вчений та громадянин світу, доклав чималих зусиль для створення Української Академії Наук і став її першим “головою” (президентом) у1918 році.Очолив універсальну Національну бібліотеку України при УАН у 1918 році." }, { "slide_number": "22", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/844/332ccfa269cb5f5bfc4507371722ccf5.jpeg", "content": "Революційність наукових поглядів В.І.Вернадського“Найперше місце у моєму житті займав і займає науковий пошук, науковаробота, вільна наукова думка, і творче шукання правди особистістю”.(запис у щоденнику)В одному із французьких наукових журналів В.І.Вернадського названохрещеним батьком глобальної екології" }, { "slide_number": "23", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/845/2ff9869948005a9bb59de03de9b8f8b9.jpeg", "content": "В.І.Вернадський читав наукову літературу на 15 іноземних мовах, деякі своїнаукові статті писав французькою, англійською, німецькою мовами. Окреміпраці Вернадського за його життя не друкували, інші – вилучали з друку і продажта забороняли. Його думки та наукові погляди часто були пророчими:“Неможливо відкласти турботу про вічне і велике на той час, коли буде досягнутадля всіх можливість задоволення своїх елементарних потреб. Інакше буде пізно.”“Ми стоїмо перед майбутнім владарюванням радіоактивної енергії, більшпотужної, ніж електрична”“Вдивляючись у зміни, що вносяться новою геологічною силою – силоюкультурного людства - створеною підготовкою мільйонів років змін живоїречовини, - бачиш, що агентом, який приводить її в рух, є свідомість, розум,нова сила на нашій поверхні”“В науці нема до цих пір ясної свідомості, що явища життя і явища неживоїприроди, взяті з геологічної, тобто планетної, точки зору, є проявамиєдиного процесу”" }, { "slide_number": "24", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/846/799b3bf7644b884b8a9f0a190ec3161b.jpeg", "content": "“З усього обсягу фактів, точно встановлених, мені здається випливає, щоцим майбутнім людства є автотрофність людства – більш простимисловами, незалежність його існування від навколишньої живої матерії –рослин і тварин”“Ідеї вічності та безначальності життя, тісно пов'язані з її організованістю,є тією течією наукової думки, послідовне проявлення якої відкриваєперед науковою творчістю надзвичайно широкі горизонти”" }, { "slide_number": "25", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/847/c7c85b0c46f1f4182514ad2cf7f05a0a.jpeg", "content": "Роботи Вернадського,сучасні видання:" }, { "slide_number": "26", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/848/b2e8e0c84b611b24e270244b27a6d28b.jpeg", "content": "“Десятиліттями, цілими століттями будуть вивчатися і поглиблюватися його геніальні ідеї, а в працях його - відкриватись нові сторінки, що послужать джерелом нових пошуків; багатьом дослідникам доведеться навчитись його гострій, наполегливій і відточеній, завжди геніальній, але важко зрозумілій творчій думці; молодим же поколінням він завжди буде служити учителем в науці і яскравим зразком плідно прожитого життя”(академік О.Є.Ферсман, ученьВ.І. Вернадського)" }, { "slide_number": "27", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/849/cbf19e221883865e8485764f643fddc7.jpeg", "content": "Вшанування пам'яті Володимира Івановича ВернадськогоПроспекти ім. Вернадськогоу Києвіта Москві" }, { "slide_number": "28", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/84a/ca7e1937462198dc4b9061bd84758578.jpeg", "content": "Меморіальні дошки Вернадському на будівлях Радієвого інституту(Москва) та готелю “Вікторія” (Кременчук)" }, { "slide_number": "29", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/84b/984548ec6f802130933c006e42bb8159.jpeg", "content": "Меморіальні дошки Вернадському на будівлях Радієвого інституту(Москва) та готелю “Вікторія” (Кременчук)" }, { "slide_number": "30", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/84c/1db2fa3f7f8347af553e5910b3024c06.jpeg", "content": "Пам'ятники Вернадськомуу Києві та Кременчуці" }, { "slide_number": "31", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/84d/67a36c596457304eaf44f4c25e18562f.jpeg", "content": "Таврійський Національний Університетім. В.І.Вернадського(Сімферополь)Інститут геохімії тааналітичної хіміїім. ВернадськогоРАН, Москва" }, { "slide_number": "32", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/84e/b438f33d120fae67d78ea4cbe43de909.jpeg", "content": "Національна бібліотека Україниім. В.І.Вернадськогом. Київ" }, { "slide_number": "33", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/84f/7d8fab12764925deee21e5cf5182b548.jpeg", "content": "Антарктична науково-досліднастанція “Академік Вернадський”65º15´пд.ш., 64º16´зах.д. – о. Галіндез" }, { "slide_number": "34", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/850/ddbb69f593d6608b96f0808614f3864b.jpeg", "content": "Наукові читання академікаВ.І.Вернадського в НаціональнійБібліотеці України(Росія)" }, { "slide_number": "35", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/851/d5e3d9771ea223224d91acac8f903e5a.jpeg", "content": "З метою відзначення вчених за видатні досягнення в галузі природничих, технічних та соціогуманітарних наук, наукові праці, відкриття та винаходи, що мають важливе наукове й практичне значення та утверджують авторитет української науки, на честь першого президента Української академії наук – видатного вченого, академіка Володимира Івановича Вернадського, а також з нагоди святкування  85-річчя створення Академії у 2003 році Президією НАН України засновано золоту медаль імені В.І.Вернадського Національної академії наук України.Золота медаль імені В.І.Вернадського є найвищою відзнакою НАН України, яка присуджується щорічно до дня народження академіка В.І.Вернадського (12 березня) двом вченим – одному вітчизняному і одному зарубіжному.Медаль присуджується лише окремим особам персонально як за окремі наукові досягнення, так і за сукупність наукових праць.Одна і та ж особа не може бути нагороджена медаллю більше одного разу.Медаль не присуджується посмертно, окрім випадку, коли лауреат помер після прийняття рішення про його нагородження." }, { "slide_number": "36", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/852/d24589391509652df4271534189b61b3.jpeg", "content": "В презентації використані матеріали, підготовленітворчою групою вчителів географії Надвірнянського району.Звучала музика Ріхарда Вагнера з опери “ПАРСІФАЛЬ” – один зулюблених музичних творів В.І.Вернадського.“Мені чужий капіталістичний лад, але чужий і тутешній (соціалістичний).ЦАРСТВО МОЇХ ІДЕЙ ПОПЕРЕДУ…”(із щоденника В.І.Вернадського, 1931 рік)" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/853/c1de5424fe45336ef3bed9c72c8c8c17.jpeg", "content": "Утворення українських політичних партій Галичини" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/854/148f6fe449dc406dd6eaf81d66d20914.jpeg", "content": "Завдання урокуВизначити складові піднесення національно – визвольного руху в Західній Україні у ІІ половині 70-90-х років ХІХ століття;Довести важливість значення проголошення ідеї політичної незалежності України;Вчитися складати порівняльні таблиці, встановлювати причинно – наслідкові зв»язки, працювати з документами робити висновки та узагальнення;З повагою ставитися до діячів українського національно – визвольного руху, їх ідей." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/855/52dee84f39254939be8a3f2fe51646a6.jpeg", "content": "План уроку.Виникнення та діяльність Радикальної партії.Проголошення ідеї політичної незалежності України.Утворення Української національної партії (УНДП).Формування Української соціал – демократичної партії (УСДП)" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/856/5cf5ef41f8dba344c2b574c6a8e5c989.jpeg", "content": "Опорні поняття і датиОпорні поняття:Соборна держава;Незалежність;Політична партія;Опорні дати:1890р. – утворення Русько - Української радикальної партії;1896р. – обґрунтування ідеї незалежності України;1899р. – утворення Української національно – демократичної та Української соціал – демократичної партій." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/857/80682de3bf05ac326350ffbc4945a420.jpeg", "content": "«Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…»«Одвертий лист до галицької української молодежі»І. Франко" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/858/479fe2d07e83a3bcf828f4ed19ce7943.jpeg", "content": "Проблемне завданняЧи є підстави говорити про переміщення наприкінці ХІХ століття центру українського руху з Наддніпрянської України в Галичину?" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/859/22ccdfd754d960a956f6c93089a0e196.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знаньЩо таке політична партія?Політична партія – добровільне об»єднання людей, які прагнуть домогтися здійснення ідей певної соціальної верстви.Політична партія – найбільш активна й організована частина тієї чи іншої соціальної групи населення, яка виражає і захищає її інтереси»Яку українську організацію вважали прообразом політичної організації?" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/85a/ae0ebc4c8f9197753546e75f69fad6c2.jpeg", "content": "Причини виникнення українських партій в Західній Україні.Наявність демократичних принципів організації суспільного життя в Австро - Угорщинінаявність центрального та крайових парламентівРадикалізація українського національно – визвольного руху" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/85b/d14cdc898fba7e1bfbc325e9b7dea86c.jpeg", "content": "Виникнення та діяльність Радикальної партіїУкраї́нська радика́льна па́ртія (УРП) (спершу: Русько-українська радикальна партія) — політичне угрупування засноване 4 жовтня 1890 у Львові, яке виросло з радикальних молодіжних гуртків, що постали в Галичині в кінці 1870-х років під впливом Михайла Драгоманова.Заснована з ініціативи Івана Франка, Михайла Павлика, В'ячеслава Будзиновського, Євгена Левицького, Северина Даниловича, Кирила Трильовського й інших.Іван Якович Франко" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/85c/4277dea96583d94adaf76e2255bf24b2.jpeg", "content": "Програма Радикальної партіїОпрацювати документ «З Програми Русько – Української радикальної партії» ( с.281 – 282 підручника) і визначте:Які відмінності мала радикальна течія в суспільно – політичному русі у порівнянні з москвофілами та народовцями?Які основні цілі ставила перед собою радикальна партія?Програмні цілі:утвердження соціалізму,демократизація суспільного життя,перебудова Австро – Угорської імперії на засадах «правдивого автономізму»" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/85d/806b170740648a3c343efb5cc642e34f.jpeg", "content": "Проголошення ідеї політичної незалежності України.УРППрихильники автономії Західної України у складі Австро - УгорщиниПрихильники самостійності УкраїниЮ.Бачинський1895р. РУРП зазначила, що самостійність – стратегічна мета партії." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/85e/c5a0c23658816a0bb60577ed126aefda.jpeg", "content": "На скептичне запитання «Що ж буде робити політично самостійна Україна?» Ю. Бачинський відповів:«Україна буде мати тоді свої фінанси і свій промисел, усе у своїх руках, і політику заграничну, і політику внутрішню, — буде панею у своїм домі, буде розпоряджатися в нім так, як буде уважати за найліпше, не оглядаючися на інших і не спинювана в тій роботі чужими».ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/85f/f3c8852ff081f362fc1d62a576cda0fe.jpeg", "content": "«Україна уярмлена»У 1895 році Юліан Бачинський опублікував книгу «Україна уярмлена» («Ukraina Irredenta»), в якій, на підставі аналізу еміграції українців-галичан, став першим хто обґрунтував потребу створення української соборної держави під девізом: \" Вільна, велика, політично самостійна Україна, одна, нероздільна від Сяну по Кавказ! «Соборна держава – держава, яка об»єднує в своєму складі всі етнічні ( українські ) землі." }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/860/c15002379bd4109a306205534073f79f.jpeg", "content": "Течії УРПСоціалісти - народникиСоціалісти - марксистиРадикальні народовціУкраїнська соціал – демократична партіяУкраїнська національно – демократична партія" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/861/1f7ac417aeb0b3994d575a82ab6fbc36.jpeg", "content": "Утворення УНДП та УСДПОпрацювати пп. 3 – 4 §30 і заповніть таблицю «Перші політичні партії Західної України».Назва політичної партіїРік заснуванняЛідери політичної партіїПрограмна мета" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/862/bc87cc63a0113bb4af7c90f4035defb8.jpeg", "content": "Перші політичні партії Західної України».Назва політичної партіїРік заснуванняЛідери політичної партіїПрограмні ціліУРП1890І.ФранкоМ.Павлик,С.Данилович,Є.Левицькийутвердження соціалізму,демократизація суспільного життя,перебудова Австро – Угорської імперії на засадах «правдивого автономізму»УНДП1899В.Охримович, Єлевицький,І.ФранкоБоротьба за національну самостійність УкраїниУСДП1900М.Ганкевич,Д.Бачинський,Р.Яросевич,С.ВітикПобудова соціалізму через реформи та легальні парламентські форми боротьби" }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/863/f832090a95042d7ae6b21587aab21a64.jpeg", "content": "ЗакріпленняЧи є підстави говорити про переміщення наприкінці ХІХ століття центру українського руху з Наддніпрянської України в Галичину?" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/864/ed37651d022bdb1b1fa2c564834c0c50.jpeg", "content": "Українська ідея на культурницькому і політичному етапах визвольного руху." }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/865/4533a82067fa3d08f9599fbcb48a7c44.jpeg", "content": "Завдання урокуРозкрити фактори, які сприяли та затримували націотворчі процеси в Україні;Виділити особливості українського визвольного руху ІІ половини ХІХ століття;Вчитися встановлювати причинно – наслідкові зв»язки, працювати з джерелами інформації, робити висновки та узагальнення;З повагою ставитися до патріотичної діяльності представників українського визвольного руху." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/866/62b80a1ac0575419b450826cc66af104.jpeg", "content": "ПланНаціотворчі процеси у ІІ половині ХІХ століття.Проблеми українського націотворення.Участь в українському визвольному русі представників різних етносів.Роль національної ідеї в українському відродженні.Особливості культурницького і політичного етапів українського відродження.Україна в геополітичних стратегіях Росії, Німеччини, Австро – Угорщини." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/867/752f91f951f6d2943d76cf5cb844097b.jpeg", "content": "Опорні поняттяОпорні поняття:Національне відродження;Нація;Українська національна ідея." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/868/b4bd0b72a3e223b82937959a017ad259.jpeg", "content": "Проблемне завданняПравильно чи помилково стверджувати, що національна ідея є найважливішим чинником націотворення." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/869/ed8e6efad7341b8f1afbecbf35b070f9.jpeg", "content": "Опорні поняттяУкраїнське національне відродження – культурно – політичний процес, у ході якого народ починає відчувати себе як нація.Нація – територіально об»єднана етнічна спільнота, що усвідомлює історичну, культурну та економічну єдність, має спільне бачення майбутнього." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/86a/798969a5084b8d45d41d4853738b24fb.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знаньНазвіть етапи українського визвольного руху.Пригадайте зміст російської панславістської і української слов»янофільської теорій.Чому «українське питання» стало гострою проблемою для панівних націй?" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/86b/3c6c24ff76e5cb21369469c5563610ae.jpeg", "content": "Етапи українського визвольного рухуІ етап – академічний ( науковий) – до середини ХІХ ст. – усвідомлення існування українського народу та його культури;ІІ етап – культурницький – з середини ХІХ ст. до середини 90-х років ХІХ ст. – узагальнення історичного і політичного досвіду, формування основ створення політичних партій;ІІІ етап – політичний – з середини 90-х років ХІХ ст. – усвідомлення необхідності національного суверенітету;" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/86c/03cec7ed0d6338a4723dde36cd373f93.jpeg", "content": "Російська панславістська теорія:Визначальна роль росіян у життя слов»янських народів;Росія – прямий спадкоємець Київської Русі;Відмова українцям називатися нацією.Українська слов»янофільська теорія:Об»єднання слов»ян у федерацію;Незалежність України;Рівність українців з іншими народами." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/86d/c65f66b5adde7d23368da9fc7d302004.jpeg", "content": "Російська панславістська теорія:Визначальна роль росіян у життя слов»янських народів;Росія – прямий спадкоємець Київської Русі;Відмова українцям називатися нацією.Українська слов»янофільська теорія:Об»єднання слов»ян у федерацію;Незалежність України;Рівність українців з іншими народами." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/86e/0833934dfe26f8a8e7cdb06bef88d0de.jpeg", "content": "Націотворчі процеси у ІІ половині ХІХ століття.Які, на вашу думку, могли існувати фактори, які сприяли формуванню української нації?Опрацювати документ на с.238 – 239 ( І.Лисяк – Рудицький про економічне об»єднання українських земель ) і визначте:Яку роль відігравало економічне об»єднання різних регіонів України в процесі націотворення?Виділіть інші фактори, які сприяли консолідації української нації." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/86f/a5f092d3ecbf285be4c88e1bd484ac64.jpeg", "content": "Націотворчі процесиІІ половини ХІХ століття80% українців проживали в Російській імперіїКапіталістичний розвиток зміцнював економічні зв»язки регіонів УкраїниРозвиток української культури ХІХ ст.Існування центрів українського відродження" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/870/41e0984557fdcaa41ed11d288190a37a.jpeg", "content": "Яким чином багатонаціональний склад населення України вплинув на процес націотворення?Які особливості національного складу міського населення України?Які особливості національного складу найманих робітників в Україні?" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/871/74f947aa3ac269c42fe50bfd677d8fa2.jpeg", "content": "Основні перешкоди націотворчим процесам ІІ половини ХІХ ст.Поділ України між двома імперіямиПодвійна лояльністьКомплекс малоросійствамосквофільствоНесприятлива соціальна ситуаціяНизький культурний рівень українців" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/872/2d8674ed169049b63d3d25a252e4feb1.jpeg", "content": "Участь в українському визвольному русі представників різних етносів.Опрацювати п. 3 §24 – 25 ( с.230 – 231) і визначте:Яку особливість українського національного руху ви можете виділити?В чому це проявилося?Чому в українському визвольного русі значне місце займали представники різних етносів?" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/873/566d8cb7721a26fdcd07a9896d55db1f.jpeg", "content": "Роль національної ідеї в українському відродженні.Основні положення української національної ідеї:Українці – окремий народ, який має власну історію і культуру;України та її народ «були, є і будуть»!Рушійні сили української національної ідеї:І етап - представники козацької старшини;ІІ етап – різночинці;ІІІ етап – представник різних соціальних груп населення України." }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/874/6472abeff7d34576ffb60527f0654a94.jpeg", "content": "Особливості культурницького етапу українського відродження.ІІ етап – культурницький – з середини ХІХ ст. до середини 90-х років ХІХ ст. – узагальнення історичного і політичного досвіду, формування основ створення політичних партій.Основний зміст – поширення національної ідеї у народному середовищі.«Українофіли» - прихильники української ідеї ( хлопомани та народовці ).Ідеал українофілів – автономія України у складі Російської держави.Формування течій українофільства – соціалістична, народно – демократична, консервативна" }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/875/54d4cda5a907f7d4dd75662ab0199318.jpeg", "content": "Течії українофільстваСоціалістичнаМ.ДрагомановГромадівський соціалізмНародно демократичнаЛібералізмСтара київська громада, народовціконсервативнаКонсерватизмЗбереження старих традицій, ідеал - Гетьманщина" }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/876/c1ef41ae178e91d44a42ab555a79bfae.jpeg", "content": "Особливості політичного етапу українського відродженняІІІ етап – політичний – з середини 90-х років ХІХ ст. – усвідомлення необхідності національного суверенітету.Формування на основі течій українських політичних партій, які висували вимогу суверенітету України.Формування нової політичної течії – самостійники." }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/877/5eacd56ae2f433bdf9bd87c8beb95bec.jpeg", "content": "Україна в геополітичних стратегіях Росії, Німеччини, Австро – Угорщини.Опрацювати п.6 § 24 – 25 та визначте:Яке місце у своїх геополітичних планах відводила Україні Росія?Яке місце у своїх геополітичних планах відводила Україні Австро - Угорщина?Яке місце у своїх геополітичних планах відводила Україні Німеччина?Спрогнозуйте можливі події на території українських земель, враховуючі плани Росії, Австро – Угорщини та Німеччини стосовно України?" }, { "slide_number": "21", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/878/ed556265816011ba76a53e5cf54450cf.jpeg", "content": "ЗакріпленняПравильно чи помилково стверджувати, що національна ідея є найважливішим чинником націотворення.Виділіть основні риси етапів українського національно – визвольного руху.Чому «українське питання посіло важливе місце в політиці провідних держав Європи?" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/879/8afb83cb3b89343fe0906663035f6dc2.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знаньЯким було економічне становище України наприкінці 1653 року?Яким було суспільно – політичне становище України наприкінці 1653 року?Який вихід ви могли б запропонувати Б.Хмельницькому?" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/87a/b4df96ad540d52d46d4a6f9ba0bfabac.jpeg", "content": "Українська гетьманська держава в системі міжнародних відносин" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/87b/7e074e92089b7d7b9933138b5219fb08.jpeg", "content": "Завдання урокуРозкрити місце Гетьманщини в системі міжнародних відносин тогочасної Європи;Визначити особливості зовнішньої політики Гетьманщини;Розкрити розвиток відносин між Україною та Московською державою в роки війни;Вчитися аналізувати основні положення україно – московського договору 1654 р.;" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/87c/9c735fc149a49f81f9ab1d9d4caeffb6.jpeg", "content": "План вивченняСтавлення європейських держав до Національно – визвольної війни в Україні.Зовнішня політика Гетьманщини.Відносини між Гетьманщиною та Московською державою.Україно – московський договір 1654 року." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/87d/d940687c040d3d05567ae4b120c2d7b3.jpeg", "content": "Опорні поняття і датиОпорні поняття:Міжнародні відносини;Зовнішня політика;Березневі статті.Опорні дати:8 січня 1654 р. – Переяславська рада;Березень 1654 р. – укладення Березневих статей." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/87e/98321aa0069213f160a772b5cf4437e4.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знаньЯка подія зачепила інтереси багатьох країн Європи у І половині XVII століття?Які наслідки цієї події?Як країни Європи могли прореагувати на події в Речі Посполитій та початок Національно – визвольної війни українського народу?" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/87f/6c09d3dd4adacedecae54d8ea284c222.jpeg", "content": "Ставлення європейських держав до Національно – визвольної війни в Україні.На основі п.1 § 20 визначте:Які фактори визначали відношення європейських країн до Національно – визвольної війни українського народу середини XVII століття?Яким було ставлення католицьких країн до подій в Україні?Яким було ставлення протестантських країн Європи до подій в Україні?Яким було ставлення православних країн до боротьби України проти Речі Посполитої?" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/880/452533fb9fd5308818f17794e4537cb5.jpeg", "content": "На основі карти визначте:В складі яких держав перебували українські землі на початок Національно – визвольної війни українського народу середини XVII століття?З якими країнами в першу чергу повинна була встановлювати відносини Українська держава в ході Національно – визвольної війни?З якою державою Б.Хмельницький заключив договір найперше? Чому?" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/881/ef21d5e1590f488240761551cfa98430.jpeg", "content": "Зовнішня політика Гетьманщини.Лютий – березень 1648р. – укладення військово – політичного союзу з Кримським ханством.Наскільки кримські татари були надійними союзниками?1649 р. – українсько – турецька угодаЯку країну не міг залишити без уваги Б.Хмельницький?Богдан Хмельницький з Тугай-Беєм у Львові. Національний Музей Варшави.Художник Ян Матейко, 1885 рік." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/882/f5aeecbffe87c62489add19712de0d7e.jpeg", "content": "Переяславська радаНа основі відеофрагменту визначте:Чому Б.Хмельницький шукав союзників у боротьбі проти Речі Посполитої?Чому Б.Хмельницький вирішив звернутися до російського царя по допомогу?Де було прийнято рішення про надання допомогу Українській державі з боку Московської держави?Коли відбулася Переяславська рада?Яке непорозуміння сталося на переговорах у Переяславі між українською та московською сторонами?Яким було рішення Переяславської ради?Чи всі представники козацької старшини підтримали присягу російському царю?Переяславська рада (Михайло Хмелько, 1951 р.)." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/883/ba319e41b85ed376694764d1a89a294c.jpeg", "content": "Переяславська радаВідмовились підтримати Переяславську угоду й присягати московському царю ряд представників козацької старшини, зокрема полковники Іван Богун, Осип Глух, Григорій Гуляницький, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Михайло Ханенко, Брацлавський, Кропивнянський, Полтавський (царських представників там побили киями), Уманський козацькі полки, деякі міста, зокрема Чорнобиль, а також українське духовенство на чолі з митрополитом С.Косівим. Не присягала Запорізька Січ.Як, на вашу думку, це могло вплинути на подальші події Визвольної війни?Радянський плакат до річниціПереяславської ради «Навіки разом»" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/884/9ada1e20aaf877196658f9a6b050c46d.jpeg", "content": "Березневі статтіНа основі відеофрагменту визначте:Коли було підписано остаточний варіант українсько- московського договору?Чому він отримав назву “березневі статті”?Як у договорі було відображено політичний устрій та обов”язки України?Які обов”язки брала на себе Московська держава?" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/885/870204ec2caac44bdaf843af98f0df7a.jpeg", "content": "Україно – московський договір 1654 року.21 березня 1654 р. між Україною та Московською державою були украдені “Березневі статті” ( україно – московський договір 1654 р. )Збереження адміністративно – територіального та державного устрою України.На території України діяли українські закони та суди.Право на самостійну зовнішню політику, крім Речі Посполитою та Османської імперії.Непорушність прав і вольностей станів України.Чисельність реєстру – 60 тис.чоловік.Україна самостійно збирала і сплачувала податки до царської скарбниці.Допомога України Московській державі у війні проти Речі Посполитої.Російський цар зобов”язувався захищати Україну.У Києві та Чернігові розміщалися російські війська." }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/886/0a4bcba1b83ac7ae756cbe8ff5aa46fd.jpeg", "content": "Значення договоруУкраїна зберігала свою територію, основи політичного та державного устрою.Обмеження державного суверенітету.Україна одержала статус автономії з широкими правами у складі Російської держави." }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/887/2cfeefa67485a9d1c43b9a9ab03782b6.jpeg", "content": "ЗакріпленняЧому, на вашу думку, врешті – решт Б.Хмельницький вирішив іти на союз з Московською державою?Дайте оцінку умовам українсько – московського договору 1654 року." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/888/3ab394c35931db38d64ebdd3b65830d7.jpeg", "content": "Українські обереги" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/889/26d0cd1cd83fb56afe3877bc390bada8.jpeg", "content": "Вінок у багатьох народів (зокрема в українців) – це дівоча прикраса з живих або штучних квітів, колосків, кольорового пір'я.Вважалося, що вінок з живих квітів захищає дівчину від напасників і лихого ока. Народ вірив, що дівчина, маючи на своїй голові вінок, володіє чарами. А ще вінок на голові і для здоров'я, тому є квіти, які потрібно обов'язково вплести.До українського віночку вплітали різноманітні квіти, а всього в одному вінку могло бути до12 різних квіток. Кожна квітка у віночку щось символізувала.Троянда – кохання; біла лілія – символ чистоти і невинності, вважається квіткою діви Марії; волошка – простота, ніжність вереск – самостійність; дзвоник польовий – вдячність; лавр – успіх, слава; мальва – краса, холодність; півонія – довголіття; ромашка – мир, ніжність, кохання; безсмертник – здоров'я роду людському; калина – символ краси та дівочої вроди, символ України." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/88a/a4a7d4cd273d4fea69f891325fd10426.jpeg", "content": "Рушник – ще один національний оберіг, народний символ України.Хліб-сіль на вишитому рушнику – то висока ознака гостинності народу.Рушником ушановували появу немовлят в родині, одруження дітей, зустрічали рідних і гостей, проводжали людину в останню путь, виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка й коханого.Рушник на стіні – нeвід'ємний символ Хатнього інтер'єру; в Україні не було жодної оселі, яку б вони не прикрашали." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/88b/f653b412c2b31865dc270b097d1436aa.jpeg", "content": "Хліб належить до особливо шановних символів українського народу.З давніх часів батьки привчали дітей своїх традицій – берегти хліб. Ще з молоком матері усвоювалися високі пошанівні форми бережливого ставлення до святая святих.На весіллі в урочистій обстановці староста вирізав верхівку короваю й підносив на тарілці молодим, а дітям дарували шишки." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/88c/752c9f16cf0b99f3e4974bf676b77cba.jpeg", "content": "Калину висаджували біля віконця на щастя, на благополуччя.Калину в українській хаті вішали над дверима, щоб оберігала мир і спокій в оселі.Прикрашали \"спасову бороду”, щоб добрий був урожай, добробут." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/88d/fc37ca06bd74c78da286a954b9972395.jpeg", "content": "Верба – ще один символ нашого народу.Верба – це символ весни, пробудження природи: „зацвіла верба, прийшла весна”. Котики верби – то перші квіти на нашому столі, у нашій оселі.Вербу висаджували на городах, біля ставу, річки. У народі кажуть: „Де верба, там і вода”. Тому криниці копали, де росте верба." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/88e/66c8170f9b9389c5400a00ebc468088f.jpeg", "content": "Вишиванки- це вишиті сорочки. Їх дарували на щастя, здоров'я найдорожчій людині." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/88f/be4965adde3a7edb9cad51c7777a9fb5.jpeg", "content": "Ще оберегом є лелеки. Лелеки на стрісі – стережуть родинне вогнище, оберігають мир в сім”ї, приносять щастя." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/890/9f4f5e72c2a00c7bb4e9f03972e91bb0.jpeg", "content": "Українська оселя теж є оберегом для кожної людини.Наша хатка невеличка,Лиш комірка і світличка;Та вона нам веселенька,Бо в ній господарить ненька.Наша ненька – господиня,Чиста хата, повна скриня,Добре прибрана комора,Бо до праці неня скора." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/891/6d0961efa4032f6214e13b10ca8744f7.jpeg", "content": "Відгадай!Хоч не солодкий,Та дуже смачний,Хоч сам маленький,Проте дорогий.Сядемо обідати –Він на столі.Люблять йогоІ дорослі, й малі." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/892/a139d32eef9a2afa517db7b94a0bd7dc.jpeg", "content": "Біле поле полотнянеРівно ткане, чисто пране.А по ньому голка ходить,За собою нитку водить.Покрутнеться так і сяк –Зацвіте червоний мак.Зазирне і там , і тут –Васильки зацвітуть." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/893/0102d6b30badc91266a51a24e8203c7d.jpeg", "content": "За хатою у садочкуУ зеленому віночку,У червоному намистіДівчинонька чепуриться.І збігаються всі дітиЩоб на неї поглядіти,За намисто кожен смикТа й укине на язик." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/894/824a2cd35893783f83f1b93ec26965c3.jpeg", "content": "Які ноги заввишки,такий ніс завдовжки.Хату на хаті має,всім жабам рахунок знає." }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/895/f0da727195d739747a412a4153447b6f.jpeg", "content": "Пригадай прислів'я«Хочеш їсти калачі ……не сиди на печі»«Поки зерно в колоску …… – не засиджуйся в холодку»«Хата без рушників, ……що оселя без дітей»«Рушник на кілочку – ……хата у віночку»«Без верби і калини –……нема України»" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/896/55067337325788028c1df0cebbabb082.jpeg", "content": "Україна в першій світовій війні" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/897/6906a83b69eb04c7a937b411cf470690.jpeg", "content": "Росія: контроль над Східною Галичиною, Північною Буковиною і Закарпаттям.Австро-Угорщина: панування на Волині та Поділлі.Німеччина: захоплення всієї України та поділ її між союзниками.Для України – це братовбивча війна. Українці у складі російської та австро-угорської армій мусили воювати по обидва боки фронту.Плани країн-учасниць щодо України:" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/898/eb3bc40c91612da66b3e146ce6e85e95.jpeg", "content": "НАЗВАГУР (Головна Українська Рада)СВУ (Союз визволення України)ДАТА СТВОРЕННЯ1 серпня 1914 р.4 серпня 1914 р.ЛІДЕРИК. Левицький, М. Павлик, М. ГанкевичА. Жук, Д. Донцов, В. Дорошенко, М. Меленевський та ін.ПРОГРАМАПідтримка австрійського уряду у війні.Активне формування легіону Українських січових стрільців.Співпраця з Німеччиною та Австро-Угорщиною з метою визволення України.Утворення самостійної української держави у формі Конституційної Монархії.Заснування демократичного суспільства.Самостійність української церкви.Політично активні українці в Західній Україні" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/899/79097abf807eb2122bee5f4cabcef7ab.jpeg", "content": "Суспільний рух в НаддніпрянщиніНАЗВАПРОГРАМАТУП (Товариство українських поступовців)Підтримка Росії, сподівання на автономію (самоврядування), але пізніше перейшли до нейтральної позиції.УСДРП (Українська соціал-демократична робітнича партія)Не було єдиного погляду на війну. Група на чолі з С. Петлюрою була на боці Росії. Група на чолі з В. Винниченко засудила війну та відстоювала ідею автономії.Карпато-руський визвольний комітетСтворений у Києві емігрантами з Галиччини. Підтримка Росії та обєднання всіх українських земель під ії владою.Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу містПідтримка Росії." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/89a/0929b6ce794abb88e70bf298aa8069fd.jpeg", "content": "Основні битви на території України«У Галичині.Кавалерист» восени 1914 р.«Бій під Ярославом, Галицький фронт»восени 1914 р.Січові стрільці в окопах під Галичем. 1915 р.«Легіон Українських січових стрільців» 1914 р.Галицька битва(18 серпня – 21 вересня 1914 р.)Російські війська захопили Східну tГаличину та Північну Буковину. Було створено генерал-губернаторство «Галицько-Буковинське», на чолі граф Бобринський." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/89b/25678c01417beb5f37c0aafc1cef28c9.jpeg", "content": "Австро-Німецький наступ на Галичині(1915 р.)Росія залишила Східну Галичину, Північну Буковину ти Волинь.«Австро-німецькі війська окупували Львів» 1915 р.«Російські війська у Львові та Бучачі» 1915 р.«Російський військовий патруль у Львові»1915 р." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/89c/722267ad77c88fceb2f1a60923780f76.jpeg", "content": "«Брусилівський прорив»(22 травня – початок червня)Наступальна операція російських військ на Східному фронті під командуванням генерала Брусилова. Знову відвойовано Східну Галичину, Північну Буковину та Волинь.Генерал Олексій Брусилов(1853-1926)" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/89d/970d1e6384f5e12abe0058164507448a.jpeg", "content": "Новий наступ російських військ (червень 1916 р.), поразка Росії, вона втратила Західні землі України, вийшла з війни.«Росіяни в Галичині» 1916 р.«У боях за Галичину» 1916 р.«Вихід Росії з війни»" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/89e/e68f3b22e1aa6beb3d6af5100b3d6c03.jpeg", "content": "Наслідки Першої Світової війни для України:" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/89f/ff2730c0a7fda91ddb8c5e6461c28d8b.jpeg", "content": "1Здобуття Україною незалежності" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8a0/02785fa8c305e5f22c101f65923d6de4.jpeg", "content": "2ПЛАН УРОКУСуспільно-політичні процеси в першій половині 1991 року.Спроба державного перевороту в СРСР 19 серпня 1991 р. ДКНС і Україна.Проголошення незалежності України.Референдум 1 грудня 1991 р. і вибори Президента України.Розпад СРСР." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8a1/84f8bc9202fa5a7c25f5826233024721.jpeg", "content": "31. Суспільно-політичні процесив першій половині 1991 р.17 березня 1991 року було призначено проведення Всесоюзного референдуму.Одне з питань було: “Чи вважаєте Ви необхідним збереження СРСР?”Шість союзних республік відмовилися від проведення референдуму.Українці проголосували за державний суверенітет (80.2 %)." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8a2/88fffa8cf1aa11abc468f7522c71b932.jpeg", "content": "42. Спроба державного перевороту в СРСР 19 серпня 1991 р.ДКНС і УкраїнаПОДІЇ В МОСКВІ серпень 1991р." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8a3/cbd507a4de445ba8936d42b9751b7b4e.jpeg", "content": "52. Спроба державного перевороту в СРСР 19 серпня 1991 р.ДКНС і Україна" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8a4/1a745841af27c8c85a7bb23150fc6994.jpeg", "content": "63. Проголошення незалежності України" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8a5/d62ef1746ee3589cea6d520ed78772a6.jpeg", "content": "74. Референдум 1 грудня 1991 р.і вибори Президента УкраїниПРИСЯГАПЕРШОГОПРЕЗИДЕНТАУКРАЇНИНА ВІРНІСТЬНАРОДУ УКРАЇНИ" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8a6/c2bf40ceaee459d589e5830917e60228.jpeg", "content": "85. Розпад СРСРСРСР1989" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8a7/89c89b39e24047fc7a2a5dac3f117cfc.jpeg", "content": "95. Розпад СРСР" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8a8/78d733847a6b28876e36ff24e0394a7f.jpeg", "content": "10" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8a9/07f7c54efad6f9f39a42a86c30defbe4.jpeg", "content": "11Початок державотворчих процесівНаприкінці 1990 – початку 1991 р. внутрішньополітична обстановка СРСР значно загострилася.17 березня 1991 року було призначено проведення Всесоюзного референдуму. Одне з питань було: “Чи вважаєте Ви необхідним збереження СРСР ?” Шість союзних республік відмовилися від проведення референдуму. Українці проголосували за державний суверенітет (80.2 %). Путч у Росії підштовхнув ВР УРСР до прийняття 24 серпня 1991 року Акту проголошення незалежності України та створення самостійної української держави – України. 1 грудня 1991 р. – референдум." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8aa/ae56d2a9a2f304ea950d052938966137.jpeg", "content": "12Референдум 17 березня 1991р.Загострення внутрішньополітичної ситуації в СРСР17 березня 1991р.-Призначено проведення Всесоюзного референдумуОпитування населення УРСРРезультати референдуму свідчили про прагнення народу України до створення суверенної держави" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8ab/1079c40a81a6fd09ffd6fc8ce10209d1.jpeg", "content": "13Зміни в настроях депутатівЗростання впливу на роботу Верховної Ради її ГоловиОпрацювання питання про запровадження власних грошей в Україні23 квітня 1991р.- Підписання “Спільної заяви про невідкладні заходи щодо стабілізації обстановки та подолання кризи”" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8ac/c839e8a66edbe275de5858bb22ee483f.jpeg", "content": "14Погіршення економічного становища у 1991р.Ухвалення нових законів та введення одноразових купонів не припиняють спаду виробництва в УкраїніПерше півріччя 1991р.:Нац. доход та продуктивність праці - 8%Промислове праці - 4%Дефіцит державного бюджету 40млрд.крб" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8ad/5c852cb1f5ec2f3d08518a89f0d75152.jpeg", "content": "15Спроба державного перевороту в СРСР19 серпня 1991р.- Оголошення надзвичайного стану в країніУльтиматум Голові Верховної Ради УкраїниПублічна заява Л.Кравчуку, що в разі ігнорування рішень ДКНС, проведення страйків, акцій непокори буде застосовано військову силу" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8ae/dfc950e54b3571b5ab169194a7b90a19.jpeg", "content": "16ДКНС і УкраїнаПідтримку заколотників оголосили керівники багатьох рад усіх рівнівПредставники Руху та демократичних партій запропонували засудити заколот спеціальним рішенням Президії Верховної Ради УРСРЗаклик Народного руху “створювати організаційні структури активного опору”Рішення про скликання 22 серпня позачергової сесії Верховної Ради" }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8af/3c561078b707b404d21cd7469e54df72.jpeg", "content": "17Проголошення незалежності України24 серпня 1991р.-Проголошення незалежності України1 грудня 1991р.-проведення республіканського референдуму на підтвердження Акта проголошення незалежностіУказ “Про тимчасове припинення діяльності Компартії України”4 вересня 1991 - 19 лютого 1992 – прийняття національного прапора,малого герба та державного гімну України" }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8b0/31dbcef42fcecb6d165ab160baf9112b.jpeg", "content": "18Наростання суперечностей між Україною і центром. Сепаратистські настроїЗаява урядовців РРФСР про можливість перегляду кордонів з Україною, якщо вона не погодиться на відновлення нової союзної державиПроголошення автономності КримуРоздратування центру відмовою України від участі у формуванні нового союзу" }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8b1/9119bd21dd1bca0a9ae6fd8379c237b9.jpeg", "content": "19Референдум та вибори президента УкраїниЛипень 1991р.-Прийняття Верховною Радою пакету законів стосовно запровадження в Україні інституту президентської владиРубіж у 100 тис. підписів подолало 7 претендентів на місце президентаРеферендум 1 грудня 1991р. Увійшов в історію України як день національної гідності її народу!!!" }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8b2/02adbf83ef82e182414ca46fd1fe8b09.jpeg", "content": "20РЕФЕРЕНДУМ«Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?»" }, { "slide_number": "21", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8b3/54b41dd07dd1fc2ebbcd3539ca3be702.jpeg", "content": "21Головними причинами високої політичної активності та одностайності волевиявлення були:споконвічне прагнення народу України до життя в незалежній державі;фактичний розлад Радянського Союзу;віра більшості населення в можливість самозабезпечення країною енергетичними та товарними ресурсами;прагнення певних сил забезпечити свої позиції в україні в умовах трансформації суспільства." }, { "slide_number": "22", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8b4/3ec93dbb1fd59b14023cb7b0a10196cb.jpeg", "content": "22" }, { "slide_number": "23", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8b5/6e92a9a1f4bd90aa7a786d4c4129f064.jpeg", "content": "23Леонід Кравчук -програма ДДДДД:ДержавністьДемократіяДобробутДуховністьДовіра" }, { "slide_number": "24", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8b6/923fd87995c88091a2c7118be00321d9.jpeg", "content": "245 грудня 1991р.Л.КравчукПрисяга ПрезидентаУкраїни«Президент, отримавши владу від народу,повинен служити йому і забезпечуватийого добробут, права та свободи кожноїлюдини.»" }, { "slide_number": "25", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8b7/4615fce1c79287b3eb4405ab878bbed6.jpeg", "content": "25Підсумки референдуму:засвідчено прагнення народу бути повноправним господарем на власній землі, а не «молодшим братом», частиною ще однієї імперії з новітнім фасадом;повноправне входження України до світового співтовариства вільних держав;початок хвилі дипломатичного визнання України як незалежної держави." }, { "slide_number": "26", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8b8/e36208f5db214779acb90fff4d3f75ca.jpeg", "content": "26Верховна РадаПрезидентАдміністраціяКабінет МіністрівЗакониПроекти законівДоповідіПостановиПризначенняВідповідальність" }, { "slide_number": "27", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8b9/7193ce9211a6b574531724f5154d9fec.jpeg", "content": "27Історичні уроки боротьби українського народу за свою незалежність:необхідність єдності всіх національно-патріотичних сил для досягнення спільної мети - незалежності;необхідність взаємних поступок, компромісів різних національно-патріотичних сил, без чого єдність їхніх дій неможлива;досягнення незалежності неможливе без глибоких соціально-економічних реформ, які відкриють перспективу покращання життя основної маси населення;необхідність врахування зовнішньополітичної ситуації, домагання підтримки незалежності України головними державами світу." }, { "slide_number": "28", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8ba/7839a539755e35dc00b94115f3402515.jpeg", "content": "28" }, { "slide_number": "29", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8bb/47380a114ac1173d21ab0548a9a61f9b.jpeg", "content": "29Україна після здобуття незалежності стала на шлях демократичного розвитку. Вона стала членом Ради Безпеки Европи.Україна є безядерною державою, що будує свої відносини з іншими державами на основі принципів рівноправності, взаімовигоди, невтручання у внутрішні справи інших держав.В Україні здійснюються економічні реформи, які мають вивести країну з економічної кризи.Висновки:" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8bc/1c3cc71b733dc8c0d5a68706e43255aa.jpeg", "content": "Україна в умовах десталінізаціїПеріод “відлиги”1956 - 1964" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8bd/faee0cdb03a643d235e16bd014943251.jpeg", "content": "Україна в умовах десталінізаціїПеріод “відлиги”1956 - 1964" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8be/d88b3bdeeb6e9b3268490211e257480c.jpeg", "content": "Україна в умовах десталінізаціїПеріод “відлиги”1956 - 1964" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8bf/e33fffbae67c2c271e4aeed8768710c1.jpeg", "content": "Україна в умовах десталінізаціїПеріод “відлиги”1956 - 1964" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8c0/cfc8cca6326732b14712c6c8159bc25a.jpeg", "content": "?Яка проблема, на вашу думку, була найболючішою?" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8c1/f50286b8e0edcdb65aa08922db36993b.jpeg", "content": "Базова норма денного пайку в'язня ГУтабуХліб550 гЦукор8 гГречане борошно або локшина75 гМ'ясо або м'ясопродукти15 гРиба або рибопродукти55 гЖир10 гКартопля або овочі500 гСіль15 г«Чай»2 гЗа типовим наказом від 30 жовтня 1944 р.В'язням, які виконували план робіт на 75%, норму харчування знижували на 50 г, при виконанні плану на 50%, норму зменшували на 100 г." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8c2/76b3ab3925d00210582f4535d7c7f4ea.jpeg", "content": "Норми одягу в'язня ГУтабу1 літня сорочка (на два сезони)1 літні штани (на 2 сезони)1 бавовняна підбита повстю зимова фуфайка (на два роки)Зимові штани (на 18 місяців)Валянки (на 2 роки)Нижня білизна (на 9 місяців)За наказом центральної адміністрації ГУтабу, 1943 р." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8c3/9e9d7a64df7b2c6d1fdbb4af269454c5.jpeg", "content": "Проаналізуйте документОзнайомтесь з документом і дайте відповіді на питання:Яка категорія населення представлена в документі?Згадайте, кого відносили до зрадників Батьківщини?Яка загальна кількість засуджених за контреволюційну діяльність перебуваля в таборах на 1953 рік?" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8c4/cd2a9769130bc83ddd51998d13ab6849.jpeg", "content": "ДесталінізаціяЛіквідація системи масових репресій та ГУтабу.Амністія. Реабілітація незаконно засуджених.Реформа силових відомств, судової системи. Упровадження в їх діяльності принципу законності.Послаблення ідеологічного тиску.Послаблення адміністративно-командної системи. Децентралізація управління.Розширення прав і повноважень союзних республік. Зростання частки українців у партійному і державному апараті республіки. Зростання впливу української партійно-державної еліти в союзному керівництві." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8c5/5eedf209c0f42efdae0ad2ca877cfecb.jpeg", "content": "Реабілітації, ліквідація ГУтабуНа 1953 рік у системі Головного управління таборів налічувалося > мільйона ув'язнених.До 1957 р. повернулися 65 534 особи (ОУН-УПА).До 1959 р. КДБ і прокуратура УРСР переглянули 4263 тис. справ на 5481 тис. осіб.Фактично реабілітовано 2684 тис. осіб (58% загальної кількості засуджених).Реабілітації не підлягали:жертви політичних репресій до 1 грудня 1934 р.,всі репресовані за звинуваченням в “українському буржуазному націоналізмі” і в колабораціонізмі,депортовані під час колективізації, радянізації,депортовані з України кримські татари і німці." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8c6/f205ac30bcd736097eb07e55060d75f2.jpeg", "content": "1956ХХ з'їзд КПРСС\"Про культ особита його наслідки\"" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8c7/58d8e2b3e0c6cef74a997f1b4b5497c7.jpeg", "content": "Від колективного керівництва – до новоговождя.Розгром антипартійної групи (Молотов, Каганович, Маленков) на червневому (1957) пленумі ЦК КПРС.Зміни у кадровій політиці:- О.Кириченко (1953) – М.Підгорний(1957) – П.Шелест(1963) – секретарі ЦК КПУ.- на осінь 1964 р. з 10 членів президії ЦК КПРС 5 були пов'язані з Україною (Л.Брежнєв, В.Підгорний, Д.Полянській, О.Кириченко)і взяли участь у поваленні Хрущова" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8c8/d4f7e8e0210092c0eced3f26980640de.jpeg", "content": "Нові вожді стають залежні від партійної еліти, яка втрачає відданість задекларованим ідеалам і служить перш за все своїм власним інтересам.Це сприяє наростанню в суспільстві нігілістичних настроїв.Зростає внутрішня суперечливість ідеології режиму." }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8c9/663234dbab46dd33830eb04df2e506d1.jpeg", "content": "?Як це відобразилося на ідеологічному та духовному житті суспільства?" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8ca/d7954688f371ffeb4330e0a28c2e48d6.jpeg", "content": "ХХІІ з'їзд КПРСПрийняття нової програми партії – програми побудови в СРСР комуністичного ладу.“Найвища мета партії - побудувати комуністичне суспільство, на прапорі якого написано: “Від кожного – за здібностями, кожному – за потребами”.- 1961 – 1970 – перевершити за виробництвом продукції на душу населення наймогутнішу країну капіталізму – США.- 1971 – 1980 – створити матеріально-технічну базу комунізму, яка забезпечить здійснення принципу розподілу за потребами.Моральний кодекс будівника комунізму.1962" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8cb/963e82893dbdc1ab86670eaef29f43a2.jpeg", "content": "?ЯК ЗАДЕКЛАРОВАНА МЕТА НОВОЇ ПРОГРАМИ ЗМІНЮВАЛА ПРІОРІТЕТИ І ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ?" }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8cc/10b1c65d0c68e5cdc33ba638226e1f34.jpeg", "content": "Антирелігійна кампаніяПостанови ЦК КПРС липня і листопада 1954 р. “Про значні недоліки в науково-атеїстичній пропаганді і заходи її поліпшення”, “Про помилки у проведенні науково-атеїстичної пропаганди серед населення”.З 1957 -1964 р. половина українських церковних громад залишилась без храмів, припинено діяльність 2/3 монастирів.1961 р. з державного обліку знято 740 історичних пам'яток переважно культового походження." }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8cd/fa42af438e58b799189dd26386f5870f.jpeg", "content": "Зародження дисидентського рухуШестдесятники – І.Драч, Л.Костенко, В.Симоненко, О.Апанович, М. Брайчевський, Л.Танюк, І.Дзюба, Є.Сверстюк.1960 р. – клуб творчої молоді “Супутник” (Київ).1956 р. – Ліквідована остання боївка УПА.1958 р. Об'єднана партія визволення України (Станіслав).1958-61 – Український національний комітет (Львів).1958-61 – Українська робітничо-селянська спілка (Л.Лук'яненко)" }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8ce/2f0a9c52b61c78003ab4731d8d0f960f.jpeg", "content": "Скорочено фонд нагромадженняактивна соціальна політика.Скорочено армію збільшено фінансування виробництва ракетно-ядерної зброї.Рішення не створювати галузі “з нуля”, а закуповувати новітню техніку за кордоном.Провідне завдання: Прискорення науково-технічного прогресу.Економіка" }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8cf/61c8d8a0bf2b1c038d2ef4537e62fcc9.jpeg", "content": "Децентралізація управління промисловістю.Лютневий (1957) пленум ЦК КПРС про необхідність ліквідації більшості галузевих міністерств і створення територіальних рад народного господарства – раднаргоспів.У віданні 111 українських раднаргоспів перебувало 2,8 тис. підприємств, які виробляли абсолютну більшість промислової продукції." }, { "slide_number": "21", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8d0/026e4ab9d68f3537b91f1930471a999c.jpeg", "content": "?Який вплив могла мати така реформа на рівень промислового виробництва, його ефективність і продуктивність?" }, { "slide_number": "22", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8d1/569ecf915c058ef742476b420dd955a0.jpeg", "content": "Три надпрограми в сільському господарстві.Спроби вирішити зернову проблему.1954 – освоєння цілини. 75 тис. працівників з України. Відтік фахівців, техніки і ресурсів.1955 – КУКУРУДЗА!. 1961 року під “царицю полів” відведено 20% посівних площ.1963 р. вперше здійснено закупівлі хліба у США і Канаді.Реорганізація МТС – передача техніки у розпорядження колгоспів. Укрупнення колгоспів (з 19 295 у 1950 р. залишилось 9634). Проблема неперспективних сіл.Наступ на особисті присадибні господарства.1957 – надпрограма у тваринництві (“наздогнати і перегнати”)" }, { "slide_number": "23", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8d2/39e3c937f428b2db3aac75d1810ba917.jpeg", "content": "?Чому, на вашу думку, ці програми не покращили, а погіршили ситуацію у с/г виробництві?" }, { "slide_number": "24", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8d3/fbacc8550f2b875be5fcebd320cf0def.jpeg", "content": "Соціальна сфераЗбільшення мінімальної зарплатні та пенсій.Скорочення робочого тижня.Зниження пенсійного віку.Видача паспортів селянам.Скасування плати за навчання.Припинення практики примусових державних позик.Широкомасштабне житлове будівництво.Грошова реформа 1961 року." }, { "slide_number": "25", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8d4/a1bee5446be12732b5925a84e87e8e6d.jpeg", "content": "ВисновкиВ Україні з'явилися нові галузі:- автомобіле- та літакобудування,- ракетобудування,- хімічна промисловість,- виробництво обчислювальної техніки та радіоелектроніка.Розвал С/Г.Позитивні зрушення у соціальній сфері.Робітничі виступи- 1962 – у Донецьку, Жданові (Маріуполі),- 1963 – у Кривому Розі." }, { "slide_number": "26", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8d5/4c00379ca6384f96cdcb1301e1b8f1a7.jpeg", "content": "?Проаналізуйте висновки. Додайте свої міркування." }, { "slide_number": "27", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/8d6/c498048d36b308f7cb485accdab250c7.jpeg", "content": "14.10.64 на пленумі ЦК КПРС Хрущова відправлено на пенсію за станом здоров'я.Діагноз – ВОЛЮНТАРИЗМ.Що таке волюнтаризм?" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/918/cb7d025e90176c102169997fe2653cea.jpeg", "content": "Початок першої світової війни. Україна в геополітичних планах країн антанти та троїстого союзу" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/919/1859d5b8e67d6bc92344792ee8ecf654.jpeg", "content": "Завдання урокуРозкрити плани Антанти та Троїстого союзу щодо України;Показати зміни в українському національному русі з початком І світової війни;Встановлювати причинно - наслідкові зв»язки, працювати з історичними джерелами, робити висновки та узагальнення;" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/91a/f3dd62d3d4f5a7e1af6952bc195a1725.jpeg", "content": "ПланУкраїна в планах воюючих країн.Створення Союзу визволення УкраїниЗаснування головної української ради.Формування Легіону Українських Січових стрільців." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/91b/ec9257e066b6ca9d278e4ba4c00d8a21.jpeg", "content": "Опорні поняття і датиОпорні поняття:Перша світова війна;Антанта;Троїстий союз;Головна українська рада;Союз визволення України;Українські січові стрільці.Опорні дати:1 серпня 1914р. – утворення Головної української ради;4 серпня 1914 р. – утворення Союзу визволення України;6 серпня 1914р. – початок формування легіону Українських Січових Стрільців." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/91c/b862a4437be115a16c139ffcc2fb75b1.jpeg", "content": "Проблемне завданняЧому політична еліта українства мала різні погляди на місце України в подіях Першої світової війни?" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/91d/b946744f6b5ede4bb021c0a7bea9b303.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знаньЯкі воєнно – політичні блоки сформувалися в Європі наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття?Антанта, Троїстий союз.Які країни входили до складу цих воєнно – політичних блоків?Антанта – у складі Англії, Франції, РосіїТроїстий союз – у складі Німеччини та Австро – Угорщини, ІталіїЧому загострилися протиріччя між провідними європейськими державами на початку ХХ століття?" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/91e/dbbcb6505406e0e35b84dbc417ec9164.jpeg", "content": "Протиріччя учасників війни" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/91f/40bff17104e9ee73048daa7f190c31c9.jpeg", "content": "АНТАНТАФранціяАнглія РосіяТРОЇСТИЙ СОЮЗНімеччина, Австро – Угорщина, ІталіяПричини першої світової війниВстановлення світового панування.Загарбання чужих територій.Встановлення контролю за ринками збуту та джерелами сировини.Послаблення народних виступів за соціальне та національне визволення.Знешкодження опозиційних політичних сил." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/920/7506de1296b9af46898a9f72a4459b48.jpeg", "content": "УКРАЇНААНТАНТАТРОЇСТИЙ СОЮЗВигідне географічне положення УкраїниУкраїна мала значний військово-економічний потенціал і людські ресурси." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/921/02250cef0fdfeac7a9370f5922cb82f2.jpeg", "content": "Плани сторін щодо УкраїниПЛАНИ Росії щодо українських земель:- приєднати Східну Галичину, Північну Буковину та «Карпатську Русь» (Закарпаття);- Російський уряд вважав, що має моральне право і навіть зобов'язання перед слов'янськими народами захищати їхні інтереси.- Насправді ж під гаслом об'єднання «єдинокровних братів-русинів» планувалося відсунути кордони Російської імперії до карпатських перевалів.ПЛАНИ Німеччини:розчленування Росії на частини, загарбання Польщі, Білорусі, України, прибалтійських губерній для розселення там своїх колоністів;особливий інтерес виявляла щодо захоплення Донбасу, Одеси, Криму, Приазов»я;Приєднання українських земель до Великогерманської світової імперії" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/922/406fa7bacfad550836443d9baa1adccf.jpeg", "content": "Плани щодо україниАвстро-Угорщина не тільки не допускала можливості втратити регіони, на які претендувала Росія, – вона прагнула власного територіального розширення за рахунок Волині та Поділля." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/923/645ca1a5a6035c8febd9f63a56f27472.jpeg", "content": "Плани щодо україниАвстро-Угорщина не тільки не допускала можливості втратити регіони, на які претендувала Росія, – вона прагнула власного територіального розширення за рахунок Волині та Поділля." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/924/83f68c2539b3f915a7f0ca6b03cb542b.jpeg", "content": "Течії в українському національному русі з початком І світової війниУкраїнські партії та організації, які підтримали царський урядУкраїнські партії та організації, які підтримали кайзерівську НімеччинуУкраїнські партії та організації, які відстоювали український шлях розвитку країни" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/925/084b62d15395895bafbcc017ff496fa7.jpeg", "content": "Союз визволення України4 серпня 1914 р. з ініціативи А. Жука у Львові відбулася нарада емігрантів з Наддніпрянської України, в якій узяли участь Д. Донцов, О. Назарук та інші. Наслідком цієї зустрічі було створення Союзу визволення України (СВУ), який мав уособлювати безпартійну політичну репрезентацію Центральної та Східної України.Головою СВУ було обрано Д. Донцова.Дмитро Донцов" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/926/68735778590d3ca47404b7528b1699e6.jpeg", "content": "Головна українська радаУ перших числах серпня 1914 р. представники Української національно-демократичної, Радикальної й Соціал-демократичної партій створили у Львові Головну українську раду (ГУР), що мала перебрати на себе функції єдиного представницького органукраю.Очолив ГУР К. ЛевицькийКость Левицький" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/927/2b6e1f9484dfaa809bafb14b4c2b12e7.jpeg", "content": "Програмові засади СВУ та ГУРСВУ:Утворення самостійної Української держави;Утвердження демократичного устрою, надання рівних прав і свобод представникам усіх національностей;Співпраця з урядами Німеччини та Австро - УгорщиниГУР:Виступали за утворення незалежної Української держави.Посідали антиросійську позицію;Підтримка австрійського уряду у війні;Активна участь у формуванні військових підрозділів УСС;" }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/928/2d2a041ccf81c1ea9ffd255c70a4f024.jpeg", "content": "Українські січові стрільціГоловна Українська Рада почала переговори з габсбурзьким урядом щодо створення національ ного збройного формування з українців.У середині серпня Відень ухвалив відповідне рішення. Спочатку йшлося про український легіон.До легіону Українських січових стрільців (УСС) увійшли 10 сотень по 250 вояків. З них 2 сотні як резерв дислокулися в Закарпатті під командою Г. Коссака." }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/929/c36998b36e7686b827d5c23579a76e5e.jpeg", "content": "ЗакріпленняЧому політична еліта українства мала різні погляди на місце України в подіях Першої світової війни?«Війна докорінно змінила національно-політичну ситуацію для українців, які опинилися між двома ворогуючими країнами. Тепер змагання за українську державність переходило із загальнотеоретичної у конкретно-політичну площину». Як ви розумієте вислів «змагання за українську державність переходило із загальнотеоретичної в конкретно-політичну площину»? Оцініть сутність змін, що відбулися в національно-визвольному русі з початком Першої світової війни." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/92a/7a963088b715398a4438ad53935af1cb.jpeg", "content": "Церковне життя в Україні у другій половині XVI ст." }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/92b/acc10cbc963c063df154e193b327be2a.jpeg", "content": "План вивченняОсобливості реформаційного руху в Україні.Православні братства.Контрреформаційні рухи в Україні." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/92c/170f6e6571dc747b4f9eb00096d890cc.jpeg", "content": "Опорні поняття і датиОпорні поняття:РеформаціяКонтрреформаціяПротестантизмЄзуїтибратстваОпорні дати:1556 – 1561 рр. – створення Пересопницького євангелія1586 р. – Львівське Успенське братство." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/92d/0fcc5ac1bbaac3be1fa30da40fb270ee.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знаньЯкими були передумови укладення Люблінської унії?Які наслідки Люблінської унії для українських земель?Як умови Люблінської унії вплинули на питання віросповідання в Україні?" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/92e/2a445adb71c7d96c54e32624ded8f3e9.jpeg", "content": "Особливості реформаційного руху в Україні.Прочитати п. 1 §3 і дати відповіді на запитання:1. Що таке Реформація?Реформація – суспільно – політична течія, спрямована проти католицької церкви.2. Що таке протестантизм?Протестантизм – один із напрямків християнства, спрямованих проти католицької церкви і для якого початковими формами були лютеранство, кальвінізм, англіканство3. Які верстви населення підтримали протестантизм і чому?4. Чому українська шляхта підтримала католицизм?5. Яку віру підтримало українське селянство?6. Що стало головним здобутком Реформації в Україні?" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/92f/a3c9168fafcb3b01aaf98092e5cca43c.jpeg", "content": "Особливості реформаційного руху в Україні.Прочитати п. 1 §3 і дати відповіді на запитання:1. Що таке Реформація?Реформація – суспільно – політична течія, спрямована проти католицької церкви.2. Що таке протестантизм?Протестантизм – один із напрямків християнства, спрямованих проти католицької церкви і для якого початковими формами були лютеранство, кальвінізм, англіканство3. Які верстви населення підтримали протестантизм і чому?4. Чому українська шляхта підтримала католицизм?5. Яку віру підтримало українське селянство?6. Що стало головним здобутком Реформації в Україні?" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/930/6ac9484659fd46bd101a1b3a09c68df0.jpeg", "content": "Православні братстваБратства – релігійні та культурно – просвітницькі товариства, створювані православними міщанами при церковних парафіях ( приходах ) України в XV – XVI cт.Перші братства:1542 р. – Благовіщенське;1544 р. – Миколаївське;1586 р. – Львівське Успенське братство.Основі напрямки діяльності братств – побудова і обслуговування церкви, влаштовування благодійницьких обідів для бідних, підготовка церковних урочистостей, організація допомоги хворим, створення бібліотек і шкіл, організація роботи друкарень ." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/931/e0fc8d310d4c1d31fb6d4fe200cf4809.jpeg", "content": "Львівська братська школаПрочитати п. 3 §3 та документ на с.26 і дати відповіді на запитання:Хто і як навчався в Львівській братській школі?Які предмети викладалися у школі?Що нагадує вам зміст “ Порядок шкільний” Львівської братської школи?Які моральні цінності прагнули виховати в учнів школи?" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/932/f983089dac62e42124227c856ae3444c.jpeg", "content": "Контрреформаційні рухи в УкраїніПрочитайте п.4 §3 і документ ( с.27) і дайте відповіді на запитання:Що таке Контрреформація?Якими методами діяли єзуїти на українських землях?Що було позитивного і негативного в діяльності єзуїтів?" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/933/18e89ec0564005f80165c79f0a1cb9d5.jpeg", "content": "Причини поразки Реформації у ПольщіНе мала широкої підтримки основної маси населення ( селян, міщан);Шляхта і магнати за допомогою протестантизму прагнули обмежити королівську владу та отримати нові привілеї, а не були переконаними протестантами;Відсутність єдності між течіями протестантизму;Православне населення було байдужим до протестантизму." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/934/fe5672af118c2ccfa16e584f660ec567.jpeg", "content": "ВисновкиУ XVI ст. православна церква на українських землях перебувала у кризовому стані.Поширення реформаційного руху сприяло розвитку релігійного вільнодумства в Україні й виходу частини віруючих із традиційних церков.Розгортання Контрреформації сприяло тому, що зміцніла католицька церква розгорнула наступ на Схід, одним із наслідків якого стала Берестейська унія.Діяльність братств допомагала православним міщанам протистояти релігійному та національному гнобленню, сприяла національному й культурному пробудженню українського суспільства." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/935/5f8b4aa631ce83f263d906d633f5fc93.jpeg", "content": "ЗакріпленняЯкі особливості реформаційного руху в Україні?Що таке братства і яка їх роль?Висловіть своє ставлення до єзуїтів?Чому Реформація потерпіла поразку в Польщі та українських землях?" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/936/9eac80dc6c6b274b8e12a9c036f26231.jpeg", "content": "Суспільно – політичне життя українських земель у XVI ст." }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/937/97950fd3e0f579e4d454e547951e0a7e.jpeg", "content": "Завдання урокуОхарактеризувати соціальну структуру українського суспільства та визначити роль кожної з них;Розкрити причини виникнення українського козацтва;Вчитися встановлювати причинно – наслідкові зв”язки, працювати з історичними документами, робити висновки та узагальнення, давати характеристику історичному діячу;Цікавитися історією України." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/938/5a91b95264d179e8b22d31ebece8470c.jpeg", "content": "План урокуРоль князів в українському суспільстві. Василь – Костянтин Острозький.Становище української шляхти.Становище інших верств українського суспільства.Виникнення українського козацтва." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/939/eef2cada2d563a418af7b9c3886983bc.jpeg", "content": "Опорні поняття і датиОпорні поняття:КнязьШляхтаПанщинаФільваркиПатриціаткозаки1489 р. – перша писемна згадка про українських козаків;1526 – 1608 рр. – роки життя князя Василя – Костянтина Острозького" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/93a/2a2ef0ec42d10b37e3635c48a7a27014.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знаньНазвіть руські князівства, які утворилися на українських землях?Яка трагедія спіткала давньоруські князівства у ХІІІ столітті?В складі яких держав опинилися українські землі в кінці XV – на початку XVI ст.?Чому українські землі опинилися у складі декількох держав?В результаті яких подій частина українських земель опинилася у складі Польщі?" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/93b/b3f8f23c67988f1d4f507a11b1442cc0.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знаньНазвіть руські князівства, які утворилися на українських землях?Яка трагедія спіткала давньоруські князівства у ХІІІ столітті?В складі яких держав опинилися українські землі в кінці XV – на початку XVI ст.?Чому українські землі опинилися у складі декількох держав?В результаті яких подій частина українських земель опинилася у складі Польщі?" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/93c/d43c6f218f521affea6afd7397cdb742.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знаньЯкі верстви населення сформувалися на Україні в кінці XV – на початку XVI ст.?Які верстви належали до панівних, а які до пригноблених?Які були спільні особливості становища різних верств українського суспільства?Що таке шляхта?" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/93d/f055b4347e4dc60d67fde96768a6fe56.jpeg", "content": "Українська шляхтаПротягом XV ст. на українських землях формується привілейований стан – ШЛЯХТА ( в Європі – дворянство).Шляхта – родова знать, аристократія, люди відомого та благородного походження.КнязіПаниШляхта - зем”яни" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/93e/3499f74ca461435df9d849049575db4d.jpeg", "content": "Становище українських князівПредставники українських княжих родів – Острозькі, Вишневецькі, Корецькі, Чарторийські , Збаразькі.Українські князі мали можливість поступати на державну службу у Литві та Польщі.Зберігали свої володіння та отримували у приватну власність та пожиттєве володіння значні земельні володіння.Мали значний вплив на місцеве самоврядування.Здійснювали княже право з власними податками та судочинством.Мали своє військо.Особливе місце у житті тогочасної України відігравав рід Острозьких." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/93f/0094eb7d9dc080e6fe137bbc8bbbbc74.jpeg", "content": "Василь – Костянтин ОстрозькийПрочитати історичну довідку та історичний документ на с.9 і дати відповіді на запитання:1. Що за свідченням секретаря посла Папи Римського у Варшаві перешкоджало князеві В.-К.Острозькому посісти престол Речі Посполитої?2. Як можна охарактеризувати становище українських земель під владою Польщі?" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/940/f874d58af1fb1ddb0f3283870eaac0fd.jpeg", "content": "Українська шляхтаПани – землевласники, які володіли власною вотчиною.Шляхта – зем”яни – невеликі землевласники, які користувалися землею на умовах виконання військової повинності.Пани і шляхта – зем”яни вели боротьбу за загальні права і привілеї.1529 р. – за статтями Першого Литовського статуту шляхті було гарантовано володіння землею, яку не можна було забрати без “вини”, а також не можливість покарання без суду.За статтями другого Литовського статуту ( 1566 р.) було здійснено зрівнення прав шляхти з князями, участь шляхти у повітових та загальних сеймах." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/941/097d3dd76d6fe65367ec05274e7ac9ab.jpeg", "content": "Інші верстви українського суспільстваПрочитати п.3 ( с.11 – 12 ) і дати відповіді на запитання:Про які верстви населення ви прочитали?Охарактеризуйте українське духівництво?Які категорії селянства склалися на Україні? Чим вони відрізнялися?Які нові явища в організації сільськогосподарського виробництва з”явилися на Україні протягом XVI ст.?Яким був склад міського населення?" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/942/a7a1267e0f71026635cf504276e6df81.jpeg", "content": "Виникнення українського козацтваНа основі відеофрагменту:Що означає слово “козак”?З яких верств населення формувалися козаки?На яких територіях поселялися козаки?Які причини виникнення українського козацтва?( необхідність захисту українських земель від нападів татар; поширення панщини та запровадження кріпацтва)" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/943/56774c607fa6ae69d2864307508dbce2.jpeg", "content": "ЗакріпленняНазвіть соціальну структуру українського суспільства XVI ст.?Охарактеризуйте становище найбільш чисельної верстви населення України?" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/962/d776e97cd94cf233d73576f11f7d362b.jpeg", "content": "Стародавня історія УкраїниПитання.Археологічна періодизація прадавньої історії.Перші землероби таскотарі.3. Трипільська культура." }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/963/6fdbc4ed6d32bd540f526774523666e1.jpeg", "content": "За висновками вчених найдавніші люди на Землі з'явилися близько 3 млн. років тому, появу ж перших людей на території України дослідники відносять приблизно до 1 млн. років тому.пітекантроп(архантропи)неандерталець(палеоантропи)кроманьйонець(неоантропи)Знання про спосіб життя, знаряддя праці і досягнення первісної людини ми одержуємо з археологічних розкопок.Археологія – наука, яка вивчає минуле за речовими пам'ятками." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/964/c9311604a2221564bb09c9b89bdfc401.jpeg", "content": "У межах території сучасної України первісне суспільство вчені співвідносять з археологічними періодами, виділеними залежно від матеріалу, з якого переважно виготовляли знаряддя праці.Кам'яний вікПалеоліт(давній кам'яний вік)ранній1 млн. – 150 тис. рр. томусередній150 – 40 тис. рр. томупізній40 – 13 тис. рр. томуМезоліт(середній кам'яний вік)ХІ – VІІ тис. до н.е.Неоліт(новий кам'яний вік)VII – IV тис. до н.е.Мідно-кам'яний вік (енеоліт)IV – III тис. до н.е.Бронзовий вікІІІ – І тис. до н.е.Залізний вікІ тис. до н.е. – V ст. н.е." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/965/5f00d4ad44b1e476da6d9a13aaf73f20.jpeg", "content": "У межах території сучасної України первісне суспільство вчені співвідносять з археологічними періодами, виділеними залежно від матеріалу, з якого переважно виготовляли знаряддя праці.Кам'яний вікПалеоліт(давній кам'яний вік)ранній1 млн. – 150 тис. рр. томусередній150 – 40 тис. рр. томупізній40 – 13 тис. рр. томуМезоліт(середній кам'яний вік)ХІ – VІІ тис. до н.е.Неоліт(новий кам'яний вік)VII – IV тис. до н.е.Мідно-кам'яний вік (енеоліт)IV – III тис. до н.е.Бронзовий вікІІІ – І тис. до н.е.Залізний вікІ тис. до н.е. – V ст. н.е." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/966/669702c6e528519f723720256775bb77.jpeg", "content": "Близько 35-40 тис. років тому з'являється кроманьйонець – людина сучасного типу, названа людиною розумною (Homo sapiens)У мезоліті льодовик починає танути, формується сучасний клімат і ландшафт Українинеолітична революціяПерехід від привласнюючих форм господарювання (збиральництва, полювання, рибальства) до відтворюючих (землеробства, скотарства)Поява землеробства і скотарства підштовхнула людей до винайдення першого штучного матеріалу – кераміки (випалена глина). З неї виготовляли різноманітний посуд для збереження зерна, молока й приготування страв. Виникли прядіння і ткацтво, з'явився ще один штучний матеріал – тканина." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/967/a2b968cdf5abb40ed8c628061d003781.jpeg", "content": "Оскільки назви давніх народів не збереглися, вчені послуговуються умовними, користуючись поняттям археологічної культури.Археологічна культура – це сукупність розташованих на значній території речових пам'яток, які датуються одним відрізком часу і мають спільні ознаки.буго-дністровськадунайськадніпро-донецькатрипільськасередньостогівськата інші культури." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/968/22199b8035cb57d9bb08b53281073394.jpeg", "content": "Поступово скотарські племена відокремлюються від землеробських і в степових районах України переходять до кочового способу життя, а в межиріччі Бугу і Дністра виникає високорозвинута землеробськаТрипільська культура" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/969/4f9932130042eaab96cade6db001da78.jpeg", "content": "За часів енеоліту люди вже почали використовувати перший метал – мідь.Яскравим представником доби енеоліту в Україні є давньоземлеробська Трипільська культура (за назвою с. Трипілля на Київщині, де в 1896 р. археолог Вікентій Хвойка відкрив і дослідив перше поселення цього народу).Нині відомі сотні трипільських поселень у межах України, Молдови та Румунії. У IV – III тис. до н.е. племена “трипільців” займали велику територію від Карпат до Дніпра. Поблизу сіл Доброводи, Майданецьке й Тальянки (Черкаська область) знайдено трипільські протоміста – найбільші на той час в Європі." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/96a/0bc84a915c48408fb04ad9872afe0e3a.jpeg", "content": "Реконструкція зовнішнього вигляду трипільців" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/96b/76910555f58a3bac6545df731067ada9.jpeg", "content": "Реконструкція зовнішнього вигляду трипільців" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/96c/2b1c3098fa273efc48e8e13f82c0f37f.jpeg", "content": "Житло та знаряддя трипільців" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/96d/79614c1dd2863a91331a8f01dbfa55fb.jpeg", "content": "Житло та знаряддя трипільців" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/96e/54f8dc01623f2db3e3bf5603ab87535a.jpeg", "content": "Посудина у вигляді упряжки биків. Трипільська культура (кінець IV тис. до н.е.)Численні людські фігурки свідчать, що у Трипільців був поширений культ жінкиТотемз червоноїглини" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/96f/7b8a9554b042df1a31d8ad5e9a0492e1.jpeg", "content": "Панорама трипільського протоміста" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/970/28982e4cf11285dad8a8ce2be1467606.jpeg", "content": "Будинкитрипільців" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/971/e5f6b3376edfba5bedf42e3807db0e2f.jpeg", "content": "Будинкитрипільців" }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/972/f6ada47e77d9937a5af80b8f4c3826cf.jpeg", "content": "Кам'яний вік остаточно змінюється віком металів наприкінці ІІІ тис. до н.е. з початком використання бронзи – першого штучного металу, отриманого людиною внаслідок сплаву міді й олова.Ще більше зростає роль чоловіків – внаслідок чого матріархат поступово замінюється патріархальною організацією суспільства.матріархатпатріархатУ степовій смузі України протягом доби бронзи існувало декілька археологічних культур, пов'язаних зі скотарями-індоєвропейцямиВ епоху бронзи відбувся перший суспільний поділ праці – скотарство відокремилося від землеробства. Починається і другий – виділення ремесла в самостійну галузь господарства.Родова община змінюється сусідською, з'являється майнова нерівність." }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/973/9654905b43fa0c0c98f6eb32c0495bee.jpeg", "content": "Трипільські орнаменти" }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/974/8afe1b3d8c4b77e36f9a69a93a24a9d9.jpeg", "content": "Трипільська кераміка" }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/975/a56981bc63ba7df78f398e0f7d3b68eb.jpeg", "content": "Причини занепаду цієї культури у другій половині ІІІ тис. до н.е. до кінця не з'ясовані, найчастіше мова йде про внутрішню кризу внаслідок зниження врожайності та погіршення кліматичних умов та зовнішню загрозу зі степу з боку войовничих кочовиків." }, { "slide_number": "21", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/976/c39082397ba4e81d4c9525ee3c56ffc7.jpeg", "content": "Тести до теми“Стародавня історія України.Трипільська культура”" }, { "slide_number": "22", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/977/f121f07956cda55382d24a8de8470f27.jpeg", "content": "Позначте археологічно-історичну добу розвитку людства, в яку відбувся перехід від привласнювального господарства до відтворюючого (продуктивного):А) палеоліт; Б) мезоліт; В) неоліт; Г) енеолітНайдавнішою стоянкою первісних людей на території України вважають:А) Мізін; Б) Королеве; В) Кіїк-Коба; Г) КодакЛюдиною розумною (Homo sapiens) називають:А) пітекантропа; Б) неандертальця; В) сінантропа; Г) кроманьйонця" }, { "slide_number": "23", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/978/64d46b7ee3066e463134bdc3ed6ec7ad.jpeg", "content": "4. Позначте заняття людей, які були основою ведення привласнювального господарства:А) землеробство, скотарство, мисливство;Б) мисливство, рибальство, збиральництво;В) збиральництво, торгівля, ремесло;Г) ремесло, землеробство, скотарство.5. Вкажіть, в яку археологічно-історичну добу розвитку людства виникають галузі господарювання, що знайшли своє відображення на малюнку:А) палеоліт; Б) неоліт;В) мезоліт; Г) енеоліт" }, { "slide_number": "24", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/979/fad88d5b22c70212e387d8f6260987a2.jpeg", "content": "6. Що з названого є характерним для діяльності населення трипільської культури?користувалися мідним і залізним знаряддям праці;винайшли орне землеробство;виготовляли багатоколірну кераміку;займалися кочовим скотарством;насипа́ли на похованнях кургани;створювали сім'ї, що були типовими для періоду зрілого матріархату й становлення патріархату;споруджували “протоміста”, житла в яких розташовували концентричними колами.Укажіть правильний варіант відповіді:А) 1, 3, 6, 7; Б) 2, 4, 5, 7; В) 2, 3, 6, 7; Г) 1, 4, 5, 6" }, { "slide_number": "25", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/97a/c9ab84b1d23b2f4dac8ce7c8cfabef12.jpeg", "content": "8. Вкажіть тип житла, з зображених на малюнках, притаманний людській спільноті епохи палеоліту:А) 1Б) 2В) 3Г) 41 23 49. Першим штучним матеріалом, який винайшлалюдина, вважається:А) бронза; Б) тканина; В) кераміка; Г) скло" }, { "slide_number": "26", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/97b/39df89088e26527b6113a1bb247ba69a.jpeg", "content": "11. Установіть відповідність між назвами історичнихперіодів та їхніми характерними ознаками:А) палеоліт 1) поява землеробства і скотарстваБ) мезоліт 2) винайдення лука і стрілВ) неоліт 3) опанування вогнюГ) енеоліт 4) поява бронзи5) використання мідіАБВГ10. “Людина розумна” (кроманьйонець) з'явиласяна території України:А) 35-40 тис. років тому; Б) 100 тис. років тому;В) 150 тис. років тому; Г) 1 млн. років тому" }, { "slide_number": "27", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/97c/b2ea557e9bc1112388b613c8cca40c1e.jpeg", "content": "12. Установіть послідовність історичних епох:А) мезоліт;Б) енеоліт;В) неоліт;Г) палеоліт1234" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/988/c622ee983a9f2aca67586e412c638b8e.jpeg", "content": "Соціально економічний розвиток України в І половині 17 ст." }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/989/22bdae5cf43cbb75334e221a878d4154.jpeg", "content": "Завдання урокуЗ”ясувати, як відбувалося зростання магнатського землеволодіння на українських землях;Визначити основні наслідки розвитку фільваркового господарства та розвитку товарного виробництва;Прослідкувати про зміни в становищі селян і міщан;Розвивати вміння працювати з підручником, історичними документами, встановлювати причинно – наслідкові зв”язки" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/98a/2c78d1679e9502e23a52d06c436dac67.jpeg", "content": "План вивченняЗростання магнатського землеволодіння. Поширення фільварків.Розвиток товарного виробництва.Міста. Становище міщан.Становище селян." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/98b/eeb1cb3b74e9bca89e3b5e3848b88b51.jpeg", "content": "Опорні поняття і датиОпорні поняття:ЛатифундіяФільварокТоварне виробництвомануфактура" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/98c/79ad7eaa55cd2d5f664d0603cfeaeeed.jpeg", "content": "Зростання магнатського землеволодінняХто такі магнати?Якими шляхами вони отримали у власність величезні земельні володіння?Прочитайте п.1 § 9 та дайте відповіді на запитання:1. Якими способами польські магнати отримували у власність земельні володіння на українських землях?Володіння князів Острозьких перебували на Волині, Брацлавському, Київському, Руському, Сандомирському, Краківському, Берестейському, Мінському, Новогрудському, Вітебському і Віленському воєводствах ( 620 населених пунктів, з них 38 міст ). Річний прибуток князів острозьких від їхніх володінь становив 1 млн. злотих.Яремі Вишневецькому належали 40 тис. селянських дворів, міста Лубни, Пирятин, Хорол, Полтава, Золотоноша, Лохвиця. Усього Вишневецькі мали близько 500 тис. підданих.Величезні приватні земельні володінняназиваються ЛАТИФУНДІЯМИ." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/98d/719fc7c57fe2aa3e2549f742a5d5bd66.jpeg", "content": "Розвиток товарного виробництваЩо таке товарне виробництво?Яка форма сільськогосподаського виробництва набуває поширення на українських землях з їх переходом до Польщі?Чому набуває поширення фільваркова система господарювання у Речі Посполитій та українських землях?Зростання попиту на сільськогосподарську продукцію в країнах Європи.“…. Тепер у нас нема вояків, … зате є корчмарі, гендлярі й посередники… Найбільшим подвигом у нас вважається знати дорогу, якою женуть биків із маєтку до Гданська, бо всі заможніші торгують волами, кіньми, вином, медом, … рибою, …. всяким хлібом.”С. Старовольський1. Які зміни відбулися в середовищі шляхти в І половині XVII ст. внаслідок розвитку товарного виробництва?" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/98e/58f7440aabc3df03db045678f5b7ad39.jpeg", "content": "Становище селянЯк ви думаєте, за рахунок чиєї праці існували фільварки шляхти?Як шляхта могла примусити селян працювати на землевласників?Які повинності виконували селяни на користь землевласників?Яким способом шляхта могла забезпечити себе постійною робочою силою?Опрацюйте документ підручника ( с.69 – 70) і визначте у чому полягала залежність селян на Житомирщині у 1636 році?Висновок: у І половині XVII ст. на українських землях набуває поширення кріпацтво та зростає панщина." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/98f/31b5d876b01c3b8e232af70eeac01365.jpeg", "content": "Розвиток міст та становище міщанПрочитайте п.3 §9 та визначте:Причини швидкого зростання чисельності міст і містечок.Які типи міст і містечок склалися на українських землях?Якими правами користувалися міста і містечка України у складі Речі Посполитої?Чи захищало магдебурзьке право міста від сваволі магнатів та королівських чиновників?Зміни в розвитку ремесла.Чим становище міщан відрізнялося від становища селян?" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/990/2a990b7eabebde339af419a11576cf8b.jpeg", "content": "Розвиток міст та становище міщанПрочитайте п.3 §9 та визначте:Причини швидкого зростання чисельності міст і містечок.Які типи міст і містечок склалися на українських землях?Якими правами користувалися міста і містечка України у складі Речі Посполитої?Чи захищало магдебурзьке право міста від сваволі магнатів та королівських чиновників?Зміни в розвитку ремесла.Чим становище міщан відрізнялося від становища селян?" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/991/906a7cf4657ab3f2f031889a0ed25057.jpeg", "content": "ЗакріпленняЯкі нові риси з”явилися в економічному розвитку українських земель у І половині XVII ст.?Які зміни відбулися в становищі селян і міщан України?" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/99f/e879bd196b9b3e4db974b8716c6f896e.jpeg", "content": "Селянська реформа в Наддніпрянській Україні" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9a0/a5cfe9b216da432cd76f7ba87c179e69.jpeg", "content": "Завдання уроку.З”ясувати причини селянської реформи 1861 року в Наддніпрянській Україні; охарактеризувати її основні положення та особливості здійснення; з”ясувати позитивні і негативні риси, визначити характер і значення реформи;Вчитися встановлювати причинно – наслідкові зв”язки, працювати з джерелами інформації;Цікавитися історією своєї Батьківщини" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9a1/1ab492b65643989ce70c6bdf275ebb1f.jpeg", "content": "План уроку.Реформа 1861 року.- причини проведення реформи;- особисте звільнення селян;- селянські наділи;- викупна операція- державні селяни2. Соціальне розшарування селянства." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9a2/99063c2b0fcc8b8edaefc680132839b7.jpeg", "content": "Опорні поняття і дати.Опорні поняття:Реформа;Кріпосне правоКріпакиОпорні дати:1857 р. – створення Таємного комітету для підготовки селянської реформи.19 лютого 1861 року - скасування кріпосного права." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9a3/a986b87d9c10582b2021f9c0bf2a6f8d.jpeg", "content": "Чому назва документального фільму називається “ Неповна воля”?На матеріалі уроку доведіть або спростуйте те, що реформу 1861 року можна порівняти з назвою фільму." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9a4/ae072aeae2c6c0085ca9833c15945a70.jpeg", "content": "Обґрунтування необхідності скасування кріпосного права поміщиком О.Кошелєвим (1858 р.)«Слідкуючи за станом поміщицьких господарств і кріпосницького побуту, прислуховуючись до слів дворян, селян і дворових людей та спостерігаючи за діями тих і інших... я прийшов до повного переконання в тому, що настав крайній термін для вжиття рішучих заходів стосовно скасування кріпосного стану...По-перше, невдоволення селян проти поміщиків посилюється з кожним днем...По-друге, бажання селян і дворових людей бути вільними виявляється зі зростаючою силою та відвертістю...По-третє, збідніння поміщицьких селян помітно зростає. Цей фактор безсумнівний... оброки дійшли до розмірів неймовірних... Запас селянського терпіння вичерпується....По-сьоме, вдосконалення у галузі сільського господарства постійно вимагають застосування до нього вільної праці. Поки у нас існує панщина, поки ми можемо брати на роботу людей скільки хочемо і до того ж задарма, поки ці люди з'являються до нас зі своїми хоч будь-якими, але дармовими знаряддями, поки поміщик може кожну хвилину замінити селянські наділи землі – доти рільництво не просунеться вперед.По-восьме, успіхи заводської та фабричної промисловості вимагають збільшення кількості вільних робітників. Тепер величезна кількість людей затримується поміщиками на непродуктивних роботах (у передпокоях, на конюшнях тощо). Навіть більше, всіляка панщина, неурочна робота поглинає вдвоє, втроє більше робочого часу, ніж це потрібно. Весь цей час, усі ці робітники звернуться з необхідності до промисловості, і відчутна тепер нестача робочих рук значно зменшиться».Поміркуйте:1. Чому автор вважає скасування кріпосного стану необхідним для подальшого соціально-економічного розвитку імперії?2. Сформулюйте основні причини скасування кріпосного права." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9a5/01256df1af85c6c0a6aecaf18cbce873.jpeg", "content": "“ Я дізнався, панове, що між вами поширились чутки про намір мій скасувати кріпосне право. Щоб запобігти усяким необґрунтованим чуткам в такому важливому питанні, я вважаю за потрібне оголосити вам, що я не маю наміру зробити це тепер. Але, звичайно, ви й самі знаєте, що існуючий порядок володіння душами не може лишатися незмінним. Краще скасувати кріпосне право зверху, ніж чекати того часу, коли воно саме собою почне ліквідовуватися знизу. Прошу вас, панове, подумати про те, як би здійснити це. Передайте слова мої дворянству для обмірковування.”Олександр ІІ1. Чому, на вашу думку, Олександр ІІ визнає, що кріпосне право рано чи пізно треба скасувати?" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9a6/f4923504b1a5a7c84d47f2b477769093.jpeg", "content": "Причини реформи 1861 рокуЗанепад феодально – кріпосницької системи та селянських господарств;Праця кріпаків була малоефективною та малопродуктивною;Розвиток товарно – грошових відносин;Занепад кріпосницької мануфактури та потреба у вільнонайманій праці;Економічна відсталість Росії в порівнянні з європейськими країнами;Поразка Росії в Кримській війні." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9a7/92b93c1e13d71927cb34ecff7f4344eb.jpeg", "content": "Шляхи проведення селянської реформиЯким шляхом була проведена ліквідація кріпосного права в Росії?Як ви думаєте, яким шляхом повинна бути проведена ліквідація кріпосного права на Україні?" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9a8/ac13732f23f400746133701493185ba6.jpeg", "content": "На основі уривка навчального фільму “Неповна воля” визначте:Який орган було створено для підготовки реформи?Хто з відомих українських громадських діячів входив до комітету?Які були підходи до розв”язання аграрного питання дворянськими комітетами України?Чому в дворянських комітетах України поміщики по різному підходили в питанні наділення селян землею?Коли було проголошено про скасування кріпосного права?" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9a9/f7e9e6f145a4977e83d2eb21b2a4db4e.jpeg", "content": "Скасування кріпосного права в Україні«Малоросійське місцеве положення» – для Лівобережної України;«Окреме місцеве положення» – для Правобережної України;«Великоросійське положення» – для Південної України." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9aa/473f3810c85f3333b29e4ced76ecbb23.jpeg", "content": "Особисте звільнення селянПроаналізуйте текст ( абзаци 2-4 на с.183) і визначте:Що нового з”явилося в правовому статусі селян після реформи?Які пережитки кріпосництва залишилися в правовому статусі селян залишилися після реформи?Г. Мясоєдов. Читання Положення 19 лютого 1861 року." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9ab/d3757f3d167419cf5beca775e2f4b13d.jpeg", "content": "Правовий статус особисто вільних селянПережитки кріпацтва в правовому статусі селян після реформиСеляни здобули особисті та майнові свободи;Поміщики втратили будь – які права на селян;Селяни отримали право укладати угоди, займатися торгівлею, промисловістю, володіти майном;Селяни мали право брати участь в органах місцевого самоврядування, переходити в інші стани, навчатися, проходити службу;Селяни стали вільними;Селяни сплачували подушний податок до 1866 р.;Відбували рекрутчину;До 1904 року до селян застосовували тілесні покарання;Протягом 9 років після оголошення реформи селянин не мав права відмовитися від наділу, а значить залишити село;Селяни залишалися “нижчим станом”.Правовий статус селян" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9ac/d90a274c697aeccd032bb8cf8b4c8f86.jpeg", "content": "Селянські наділиЧи могли поміщики звільнити селян без землі?Селяни чорноземних районів отримували 3 – 5 десятин землі;Селяни нечорноземних районів отримали 4 – 7 десятин землі.Селяни виділені земельні наділи повинні були викупити.На Лівобережжі та Степовій Україні селяни втратили 30% землі, яку забрали на користь поміщиків.На Правобережжі селяни отримали більші розміри земельних ділянок і для них було відмінено тимчасовозобов”язуючий стан." }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9ad/1c545545dd072603f6573fd9f34859fe.jpeg", "content": "Селянські наділиЧи могли поміщики звільнити селян без землі?Селяни чорноземних районів отримували 3 – 5 десятин землі;Селяни нечорноземних районів отримали 4 – 7 десятин землі.Селяни виділені земельні наділи повинні були викупити.На Лівобережжі та Степовій Україні селяни втратили 30% землі, яку забрали на користь поміщиків.На Правобережжі селяни отримали більші розміри земельних ділянок і для них було відмінено тимчасовозобов”язуючий стан." }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9ae/5e8729bbae3f788f24c76b6d8834f5d7.jpeg", "content": "Становище селянства НА ВАЛКІВЩИНІ після реформиТяжкі викупні платежі, відповідно до закону 1886 року, розраховані на 44 роки привели до малоземелля або безземелля селян на ВалківщиніДля порівняння:поміщиця Базилевська мала 7700 десятин земліпоміщик Духовський Є.М. мав 8644 десятини земліпоміщиця Задонська Г.О. мала 4224 десятини земліпоміщик Кирьяков мав 3800 десятин земліпоміщик Волик Ф.П. мав 2000 десятин земліпоміщик Орлов О.І. мав 1648 десятин земліВ той же часНа хуторі Рубанівка 12% селян були безземельнимиВ с. Минківці таких селян було 28,7%На хуторі Водяна Балка – 51,5%На хуторі Корсуновому – 75,7%У 1882 році на одного селянина припадало по 2,9 десятин землі, а на початок ХХ століття лише по 0,6 десятин." }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9af/7951943cc1325d1cd5b03da3a41db941.jpeg", "content": "Викупна операціяВ основу викупної операції були покладені розмір повинностей селян в поміщика.Держава взяла на себе проведення викупу землі.Селяни повинні були протягом 49 років повернути борг державі.Стягнення з селян викупних платежів припинилися лише у 1906 році." }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9b0/01af80ac51b36e191ccef4f1e36851e3.jpeg", "content": "Розміри викупних платежів, нарахованих на селян українських губерній.ГуберніїСума викупних платежів за 49 років, млн.крбУ скільки разів викуп перевищував ринкову ціну землі?Чернігівська54,64,5Полтавська49,45,6Київська1103,7Подільська1012,5Херсонська33,25,8Таврійська3,57,4На основі даних таблиці:Охарактеризуйте викупну операцію.Наскільки справедливою були викупні операції?" }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9b1/afb42b444fddc8a59906fb4f4013c767.jpeg", "content": "Державні селяниБули власниками своєї землі;Користувалися економічними пільгами;розвивали господарства фермерського типу;Після реформи 1861 р. наділи були вдвічі більші, ніж селян-кріпаків;Сплачували менші платежі." }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9b2/4b8ce9b361ad81dd79d2771a7a22a62a.jpeg", "content": "ЗакріпленняЧому назва документального фільму називається “ Неповна воля”?" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9bc/38d07b6f7372768d8baa13137a9fc969.jpeg", "content": "Сільське господарство західної україни після аграрної реформи 1848року" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9bd/097f04f04ab632d308eafb9e1f99cae8.jpeg", "content": "Завдання урокуВизначити особливості соціально – економічного розвитку західноукраїнських земель після аграрної реформи 1848року;Вчитися встановлювати причинно – наслідкові зв»язки, працювати з документами, робити висновки та узагальнення." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9be/b18d601cb6db78a897128ebd39932e7c.jpeg", "content": "ПланСуперечності в розвитку сільського господарства та його капіталізація.Початок трудової еміграції.Зародження українського кооперативного руху." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9bf/5641a843649d374160ca1bd7841b1c6a.jpeg", "content": "Опорні поняття і датиОпорні поняття:Аграрна реформа;Демографічний бум;Кооперація;Страхова компанія.Опорні дати:1883р. – створення першого споживчого кооперативу;90-і роки ХІХ ст. – початок масової міграції із Західної України." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9c0/5f009750f8f2bdb1c9a0245b2199ea53.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знаньКоли було скасовано кріпосне право на західноукраїнських землях?Чому австрійський уряд пішов на скасування кріпосного права на західноукраїнських землях?Як здійснювався процес скасування кріпосного права на західноукраїнських землях?В чому суть реформи 1848року на західноукраїнських землях?" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9c1/eebaf35cd01e754f8148941800d63ffe.jpeg", "content": "ВисновкиСкасування кріпосного права на західноукраїнських землях відбулося в 1848 році під тиском революційних подій в Австрійській імперії.Реформа скасування кріпосного права на західноукраїнських землях здійснювалася в різний період – в Галичині ( травень 1848р.), на Буковині ( серпень 1848р.), в Закарпатті ( 1848 – 1853рр.)В результаті реформи поміщики залишили в своїх руках величезні земельні володіння, захопили в свої руки сервітути ( ліси та пасовища ), якими могли користуватися і селяни за окрему плату." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9c2/6effc1ffad0d58976c4dcf7c83932330.jpeg", "content": "Структура землекористування в 1848 році" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9c3/4128a52cc535a43aa58b4fc4f2f95303.jpeg", "content": "Структура землекористування після 1848 року" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9c4/0439f27c1e8e2500d89fe2cc47e7fce5.jpeg", "content": "Структура землекористування до і після 1848 рокуПівнічна БуковинаГаличинаЗакарпаттядо1848рпісля 1848рдо1848рпісля 1848рдо1848рпісля 1848рСелянські наділи41,94648,855,61030Поміщицькі землі58,15451,244,49070Які висновки можна зробити на основі даних про землекористування до і після реформи 1848року?Чи могла реформа 1848 року задовольнити основне прагнення селян західноукраїнських земель?Які можливі подальші шляхи розвитку сільського господарства на західноукраїнських землях?" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9c5/e63b88e629c503bd3d4f9cb37ec215d0.jpeg", "content": "Суперечності в розвитку сільського господарства та його капіталізація.На основі даних діаграм визначте, яка галузь економіки була провідною на західноукраїнських землях в ІІ половині ХІХ столліття." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9c6/162c4a21d77deca255bdfe71c947401c.jpeg", "content": "Особливості економічного розвитку Західної України в ІІ половині ХІХ століттяАграрний та сировинний крайНаявність поміщицьких латифундійМалоземелля селянОрієнтація на ринокНова техніка, спеціалізаціяРозвиток садівництваЗбільшення поголів»я худобиВільнонаймана праця" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9c7/ee18e5f8856537dcf77946a144f04b1e.jpeg", "content": "Промисловість Західної УкраїниПромисловий розвиток Австро-Угорщини здійснювався з явним відставанням від розвинутих європейських країн. Показовим свідченням цього є те, що австрійський уряд скасував середньовічні цехові відносини і дозволив вільну промислово-підприємницьку діяльність лише в 1859 р.Західноукраїнські землі за своїм промисловим розвитком залишилися найвідсталішими провінціями Австро-Угорщини, перетворившись на колоніальний додаток розвинутіших частин імперії. Яскравим підтвердженням цього стало запізнення з промисловим переворотом. Якщо в західних провінціях Австро-Угорщини наприкінці 60-х років ХІХст. він уже завершувався, то в Східній Галичині тільки розпочинався. Промислові підприємства Галичини почали переобладнувати паровими двигунами лише з 70-х років XIX ст.На середину XIX ст. в Західній Україні найрозвиненішими були традиційні галузі промисловості: текстильна, шкіряна, соляна, тютюнова, паперова, скляна, керамічна. Найпоширенішими галузями залишалися ґуральництво й цукроваріння." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9c8/5580931fe1e51e07a5b3384caa46240a.jpeg", "content": "На основі уривка з науково – популярного фільму «Через океан» визначте причини еміграції українців" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9c9/126f815e76863136effa16db0b7ce603.jpeg", "content": "Початок трудової еміграціїТрудова еміграція – початок масового переселення українців в 90-х роках ХІХ століття із західноукраїнських земель в пошуках роботи до Канади, США, Бразилії, Австралії.В цей період виїхало більш як 250тис. осібОпрацюйте документ «Вісті із Бразилії. Уривок із статті газети «Громадський голос» (1896р.) і визначте:Чим була спричинена масова еміграція українців із західноукраїнських земель?В якому становищі опинилися українці першої хвилі переселення?" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9ca/f010928a1171f6db37a15545ffe97816.jpeg", "content": "Причини трудової еміграції українцівДЕМОГРАФІЧНИЙ ВИБУХ( різке зростання чисельності населення –з 3,9 до 6,4 млн чол. за неповних 50 років)Відсутність роботи на підприємствахНадзвичайно низький рівень оплати праціРізке зменшення селянських наділів" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9cb/0d8b4467ea3ef9c0065214e1fcc912f1.jpeg", "content": "Зародження українського кооперативного руху.Кооперація – форма об»єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності.Чому, на вашу думку, на західноукраїнських землях у ІІ половині ХІХ століття зароджується кооперація?" }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9cc/af35f1371c8dd11a119b93d1b9d734e8.jpeg", "content": "Василь нагірнийВаси́ль Степа́нович Нагі́рний видатний український архітектор та громадський діяч кінця XIX — початку XX століть, піонер західноукраїгського кооперативного руху.1883р. – заснування першого кооперативу «Народна торгівля» для закуповування й продажу великих партій продуктів без посередників, а заощаджені гроші передавалися селянам." }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9cd/20c0bccf062c8b769420d5d238abc72c.jpeg", "content": "Василь нагірнийУ 1883 році, разом з Євгеном Дудикевичем, Северином Держко, Левом Павенцьким, Корнилом Устияновичем і Іваном Костецьким заснував Товариство «Народна Торгівля». Будучи директором цього товариства, намагається усіляко підтримати і утвердити економічний статус українців.У 1886 р. вийшов з друку його «Порадник для крамниць», де Нагірний докладно описує як відкрити власну крамницю, які кошти для цього потрібні, а також подає зразки необхідних документів.Відомий львівський міщанин Михайло Галібей, в одній зі своїх публікацій, навіть назвав Нагірного «батьком галицької кооперації»." }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9ce/662aee4113cf1c1bb8dc8bb9d0d551c2.jpeg", "content": "Євген Олесницький«Сільський господар» — українське господарське товариство у Галичині. Засноване у 1899 р. у м. Олесько Золочівського повіту (тепер Львівська обл.) Є.Олесницьким, священиками о. Томою і о. Юліяном Дуткевичами з метою захисту інтересів та поліпшення добробуту селян шляхом підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь.Олесницький Євген" }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9cf/a2adf0d7dce935509d09331154b4e7f2.jpeg", "content": "ЗакріпленняВ інтересах якої соціальної верстви проводилася селянська реформа 1848року?Які причини виникнення трудової еміграції?Яку роль відігравали кооперативи в економічному житті краю?" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9d0/42131efc252155c98bb67daf63e35faf.jpeg", "content": "Петро Конашевич-Сагайдачний – знакова постать української історії1577-1622о1" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9d1/95e5fc45cb7804b58422cecdcfee0baa.jpeg", "content": "Подвиги. Слава. Благочинність.На безсмертну заслужив славу, наш гетьмане!Ні, вона у забутті, певно, не постане;Поки Дністер і Дніпро многорибні плинуть,Доти справи всі твої славно будуть линуть.Не впадеш у глибину безличну,Не загинеш у літах – маєш славу вічну!Касіян СаковичПам'ятник Сагайдачному в Києвіна Контрактовій площі2" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9d2/6bc7f57f861a1b1f4dac91812f9b61e6.jpeg", "content": "Особисті якості, риси характеруОсвіченийДалекогляднийРішучийМудрийАвторитетнийПортрет П.Канашевича-Сагайдачного3" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9d3/22b680916381501206988eae437a994e.jpeg", "content": "ДіяльністьПолітичнаВійськоваПросвітницькаСторінка з книжки віршів К. Саковича1622 рік4" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9d4/47337e64d420bca2b6b854218389cdd9.jpeg", "content": "Сагайдачний –політик, дипломатЗахищав інтереси українского народуПрийнимав участь в європейській политиці того часу (відносини с Польщею і московським царем)Привернув увагу до козаків в ЄвропіПриєднався до «Ліги міліції християнства» в 1618 роціГерб війська Запорозького5" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9d5/35ba34ad54dc40fe45ce3bdf7b227372.jpeg", "content": "Військова діяльність СагайдачногоВпорядкував козацьке військоМав власну військову тактику та стратегіюПрославився вдалимими морськими і сухопутними походами проти Османскої ПортиВідіграв вирішальну роль роль в битві під ХотиномСторінка з книжки віршів К. Саковича1622 рік. Штурм Кафи6" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9d6/a04a1063c853aead22889289a5f71e39.jpeg", "content": "Просвітницька діяльністьСтворив культурний осередок в КиєвіСтояв біля витоків Київскої братської школиЗахищав та підтримував православну церквуИніціатор відновлення в 1620 році православної ієрархііБудівля Київського братстваПечать Київськогобратства7" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9d7/2ab0d800860461475f59d866202dc6d9.jpeg", "content": "Оцінка діятельностіЗробив значний внесок в згуртування українського суспільства та розвиток визвольного руху в УкраїніГерб родини Петра Конашевича-Сагайдачного8" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9d8/4e281be79ad0f029750e8f8da53c2d4c.jpeg", "content": "Українська вишивкаРУШНИКИ" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9d9/912277b3ebd09c55e6ab9814de5d4fb1.jpeg", "content": "РУШНИКИВИШИВКАСОЛЯРНІ ЗНАКИКАЛИНАВИНОГРАДРУШНИК, ЯК СИМВОЛ УКРАЇНИХРЕСТДЕРЕВО ЖИТТЯПТАХИ І ТВАРИНИРУШНИК ЄДНАННЯ" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9da/992c2c7b4d1ee7f5c191ea2ef24b5809.jpeg", "content": "Народне мистецтво, яке передавалося з покоління в покоління, століттями завжди було і є грунтом для спілкування людей, джерелом пізнання історії, культури.3 далекого минулого прийшло до нас і рукоділля - рук діло - життя, плетіння, в'язання, вишивання, різьблення, ткацтво тощо. І виникло воно з любові до рідної землі і батьківської оселі, зі спілкування з навколишнім світом та потреби не стільки бачити красу, а й творити її власними руками. Вишивання як вид мистецтва існує з незапам'ятних часів. Про вишивку згадується в Біблії та \"Іліаді\" Гомера. Нею, за свідченням Геродота, був прикрашений одяг скіфів. Арабський мандрівник X століття у своїх розповідях свідчить, що руси теж носили вишитий одяг.Вишивка" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9db/f7e087e6bedf1f6efc4f7f64c161b8ba.jpeg", "content": "Вишивкою оздоблювали рушники, фіранки, жіночий та чоловічий одяг. Особливої уваги надавали рушникам - старовинним оберегам дому, родини . У давнину рушник, вишитий відповідними візерунками-символами, був неодмінним атрибутом багатьох обрядів: з рушником приходили до породіллі вшанувати появу нової людини, зустрічали, і проводжали дорогих гостей, справляли шлюбні обряди, проводжали в останню путь, прикрашали, образи та накривали хліб на столі.Рушник,як символУкраїни" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9dc/58feeb20025f347c147b9bb68ec8f5d6.jpeg", "content": "Український вишиваний рушник з'явився приблизно п'ять сторіч назад.За мотивами орнаменти вишивок поділяються на три групи: геометричні (абстрактні), рослинні, зооморфні (тваринні).У кожній родині, де підростала дівчина, скриня мала повнитись рушниками. Готувати рушники - означало дбати про дівочий посаг. До їх виготовлення привчали ще з юного віку." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9dd/3925d313c95e874b3e75a4b6d2067d2a.jpeg", "content": "Є давні канони вишивання рушників. Так, кожен виріб ділиться на три частини. Дві третини — краї рушника — вишиваються, а одна — середня — обов'язково залишається чистою. Вільна від візерунку частина уособлює зв'язок з космосом. У вишиваному рушнику також обов'язково повинен бути хрест, який вишивають окремо або вносять у композицію.Хрест є оберегом для самого виробу.Хрест" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9de/506f13940792b6980f4fc5812e7367e4.jpeg", "content": "Солярні знаки, схематичні фігури Сонця, Берегині, Дерева життя, вишиті на тканині, є ще одним свідченням глибокої шаноби наших пращурів до Сонця, Матері, як могутніх, святих, життєдайних першооснов усього сущого.Солярні знаки" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9df/740a64294440d35918c01ff7f6fc170a.jpeg", "content": "Калина - дерево нашого українського роду. Колись, у сиву давнину, вона пов'язувалася з народженням Всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зірки. Тому і назву свою має від давньої назви Сонця - \"Коло\". А оскільки ягоди калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущого роду. Ось через це весільні рушники, дівочі і навіть парубочі сорочки тяжкі тими могутніми гронами.Калина" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9e0/e524151d1cc41805c924c23bf2317b00.jpeg", "content": "Символіка винограду розкриває нам радість і красу створення сім'ї.Сад-виноград - це життєва нива, на який чоловік є сіячем, а жінка має обов'язок ростити й плекати дерево їхнього роду.Мотив винограду бачимо на жіночих та чоловічих сорочках Київщини, Полтавщини. А на Чернігівщині виноград в'ється на родинних рушниках.Виноград" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9e1/f77588e85f910927a9fa8184908df0a4.jpeg", "content": "Дерево життя – знамено трьох основ світу. Яв – світ видимий, явний, дійсний. Стовбур Дерева життя – земне існування людей у просторі з Сонцем. Нав – світ невидимий, духовний, потойбічний, світ предків, коріння Дерева життя. Прав – світ законів, правил, освячених звичаями, досвідом, обрядами. В кроні Дерева життя живуть боги. Світове дерево уособлює єдність усього світу. Це своєрідна модель всесвіту і людини, де для кожної істоти, предмету чи явища є своє місце.Дерево життя" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9e2/5e9f7647cb705b217fe8ea2b78b1f764.jpeg", "content": "Рушники з вишитими зображеннями голубів, півнів, коней, хрестиків тощо були своєрідними оберегами, що захищали людину від злих сил. Вагоме значення мала й кольорова символіка (червоний – любов, жага, світло, боротьба; чорний – смуток, нещастя, горе, смерть; зелений – весна, буяння, оновлення, життя тощо). Крім того, вишивання як національна традиція сприяло формуванню у дівчат і жінок терпіння, відчуття краси.Птахи та тварини" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9e3/e4b0b923a3ec85a83669b734db4318b7.jpeg", "content": "В 2007 році кращі майстрині вишивали рушник єднання, на честь річниці соборності України. Довжина рушника становить 9 метрів. Кожна область вишивала свою частину. Для вишивання рушників майстрині використали найрізноманітніші, характерні для їхнього регіону техніки та шви: гладь, лиштву, тамбур, різноманітні мережки тощо." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9e4/c761f2cb3d37ff54a1215531353679bd.jpeg", "content": "Автор ідеї “Рушника національної єдності” Тамара Степаненко.Рушник складається з двох однакових половинок (крил), у центрі якого вишиті золотом герб України у вінку.Сам узор має три частини, які позначають минуле, сучасну Україну та майбуття-духовний світ.         ." }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9e5/e62d47b9b1fe02140b498d7b6f78d6aa.jpeg", "content": "У розділі минуле вишиті знаки Трипілля, Київської Русі та Козацького бароко.          Частина, присвячена Трипіллю, складається з чотирьох кіл, з'єднаних меандроподібними пасмами. У колах хрест, соняшний човен, два світи сонця і місяця, чотиричасність місячного календаря з аґрарними символами родючості землі.          Київська Русь. Масивні квадрати з дохристиянськими архаїчними символами двосторонні сварги, ромби, лунниці, знаки росту, що передає могутність Давньокиївської держави.          Козацьке бароко. Горизонтальна смуга, як два трикутники – це криниця. Серцевиною є шишка, символ, що прийшов у Козаччину з прадавніх часів. Два птахи – це душі наших предків з гілками слави – героїв борців, що віддали свої життя за Україну. Верхня горизонтальна композиція “берегині” жіночі фігури, що підняли руки і утримують тризуб.          У розділі, присвяченому сучасній Україна, вишиті дерево життя з двадцяти семи квіточок відповідно до територіяльно-адміністративного складу України. Корона дерева має трикратна силуета. Центральна гілка вміщує ліру, знак тільця, Берегиню. Верхня пара птахів тримає гілку – знак єдності України.          У розділі майбуття представлені солярні знаки по 3, 7, 12 священні числа. Центральна зірка – Сонце – Сварги." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9f4/170c24439fecca3c09ea7adc5344d829.jpeg", "content": "Зростання ролі козацтва в житті України. Перші козацькі повстання 90 – х років XVI ст." }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9f5/08773868fc2ca44833e1a3fa1932f727.jpeg", "content": "План вивченняЗростання ролі українського козацтва.Військове мистецтво козаків.Утворення реєстрового козацтва.Козацькі повстання 1591 – 1596 рр." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9f6/5f8a5b5376c3e4cab0937530d2ad8c32.jpeg", "content": "Опорні поняття і датиОпорні поняття:Опорні дати:1577 р. – молдавський похід Івана Підкови;1590 р. – прийняття сеймом Речі Посполитої ухвали “Порядок щодо козаків та України”;1591 – 1593 рр. – козацьке повстання під проводом Криштофа Косинського;1593 р. – зруйнування татарами Томаківської Січі та спорудження Базавлуцької Січі;1595 – 1596 рр. – козацьке повстання під проводом Северина Наливайка та Матвія Шаули." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9f7/c255cc8c8622d97196866fd3fb955dce.jpeg", "content": "Активізація опорних знань" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9f8/8287c4be16a8381a308d8d924ff49e0d.jpeg", "content": "Зростання ролі українського козацтва" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9f9/b96415aa94f24cf155c23404dc0590f3.jpeg", "content": "Військове мистецтво козаків." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9fa/cbccac5da96955c87ce64033d54c35c4.jpeg", "content": "7" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9fb/112343500ff42b3bb236fe1f19962818.jpeg", "content": "8ОБОРОННИЙ БІЙ КОЗАКІВ«ТРИКУТНИКОМ»ГАРМАТА" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9fc/02aa5d1035be2d3a0d4a703226305db0.jpeg", "content": "© Олександр ХУДOБЕЦЬ9БІЙ КОЗАКІВ «ГАЛАСОМ» -ЗМІШАВШИСЬ З ВОРОГОМ" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9fd/158194931648d6fceab0d27b183079fb.jpeg", "content": "© Олександр ХУДOБЕЦЬ10НАСТУП КОЗАКІВ ЛАВОЮпротивниккозаки" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9fe/72ff9437af41aaf8afb716191869cff0.jpeg", "content": "Утворення реєстрового козацтва.1572 р. польський король Сигізмунд ІІ Август видав універсал, за яким на службу було прийнято 300 козаків.1578 р. польський король Стефан Баторій здійснив козацьку реформу – заснував реєстрове козацтво ( від слова “реєстр” – список), в кількості 500 чоловік." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/9ff/e9898c3c810a961fcd6e3e08a2ccbcb1.jpeg", "content": "Керівники козацьких повстань 90-х років XVI ст.Герб КосинськогоНа основі відеофрагменту визначте:Причини козацьких повстань 90-х років XVI ст.Який був привід до початку повстань під проводом К.Косинського та С.Наливайка?Чиї інтереси відстоювали козаки під час повстань?Які хронологічні рамки козацьких повстань К.Косинського та С.Наливайка?Чому козацькі повстання потерпіли поразку?" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a00/ea4ab6bed10e2f42eb7ea8a2b05ee917.jpeg", "content": "Причини козацьких повстань 90-х років XVI ст.Посилення кріпосницького, релігійного і національного гнобленняЗіткнення інтересів шляхти і козацтваПрагнення польської шляхти оволодіти землями, які освоїли козакиНамагання Речі Посполитої взяти під контроль українське козацтво" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a01/f8f346c32711a0e010e952ef810009fd.jpeg", "content": "ВисновкиУтворення реєстрового козацтва стало поштовхом до оформлення козаків у новий стан українського суспільства зі своїми правами, привілеями та обов”язками.Козацькі повстання 90-х років XVI ст. мали характер боротьби козацтва за свої станові інтереси.Гасел звільнення українського народу не висувалося.Козаки здобули досвід ведення повстанської боротьби й управління великими територіями." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a02/77ef856513966ff07363932dffd142dc.jpeg", "content": "«РОКСОЛАНА»...У греків є Таїс, у римлян — Лукреція, у єгиптян — Клеопатра, у французів — Жанна Д'Арк, у росіян — графиня Морозова, у нас — Роксолана.П. Загребельний" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a03/5a067ac4d0ff4cbda536d47530f7f5a9.jpeg", "content": "Народилася майбутня султанша приблизно у 1506 році. Достеменно дата її народження невідома. Під питанням і її дівоче прізвище та навіть ім'я. В джерелах ХVI століття немає інформації щодо її імені, але багато пізніших традицій, наприклад, українська, і вперше — лише в ХIХ столітті, називають її Анастасією, а в польського письменника Станіслава Ржевуцького взагалі згадується ім'я Олександра.Народилася майбутня султанша в сім'ї священика Гаврила Лісовського з Рогатина — невеликого містечка в Західній Україні(а за версією Михайла Орловського, Роксолана родом з містечка Чемерівці).Під час одного з традиційних набігів, татар приблизно у 1520 році, була захоплена в полон і переправлена, ймовірно, спочатку до кримського міста Кафа (тепер —Феодосія), а потім — в, Стамбул де дівчину примітив візир Ібрагім-паша, який пізніше й подарував її Сулейману. Біографія" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a04/02925217c4600837afef63c889b4bf37.jpeg", "content": "Дружина султанаПерший син Сулеймана і Роксолани народився у 1521 році.За законами віри, султан міг мати чотири законні дружини та стільки наложниць, скільки міг утримувати. Діти першої дружини ставали спадкоємцями престолу. Але це не могла бути християнка, всі дружини повинні були прийняти мусульманство.Ім'я першої дружини Сулеймана невідоме. Одружився він з нею у 1511 році, під час перебування у Кафі. Вона народила йому сина Махмуда, який помер під час епідемії вісли 29 листопада 1521 року. В житті Сулеймана вона не відіграла значної ролі, а згодом — померла.Друга його дружина називалася Гюфем Султан. Її сином був Мюрад. Він також помер під час епідемії віспи 10 листопада 1521 року. Гюфем задушли за наказом Сулеймана у 1562 році.Третя — Махідерван Султан, була більш знана як Gülbahar («Весняна троянда»). По смерті Махмуда її син Мустафа початково був названий наступником Сулеймана. Згодом він був страчений за наказом султана.Четвертою дружиною Сулеймана стала Анастасія Лісовська. Її назвали Хурем Султан, а у Європі знали як Роксолану.Шлюб та гучне весілля Сулеймана і Роксолани відбулися в 1530 році. Султан надав їй ранг баш-кадуни — головної (а фактично — єдиної) дружини і звертався до неї «Хасеки», що означає «Мила серцю». Хурем виявилася не лише бажаною коханкою, але і цікавою, розумною співбесідницею, досвідченою в мистецтвах і державних справах. В дні розлуки (а Сулейман зробив 13 військових походів) вони переписувалися вишуканими віршами на перській і арабській мові.Сулейман І, син Селіма І Грізного, був одним з найвідоміших турецьких султанів. В Європі його звали Пишний, а в Туреччині — Кануні — за створення зводу законів, спрямованих на захист інтересів феодалів і закріплення селян за їхніми земельними ділянками, які належали поміщикам. Фактично це було введення кріпосного права.Спочатку — наложниця, Роксолана стала великим коханням султана. Сулейман адресував їй свою любовну поезію (султан був поетом і писав під псевдонімом Мухіббі).У гаремі, званому Бабус-сааде, тобто «Брами блаженства», Роксолана отримала за гострий язик і розкотистий сміх прізвисько Хурем, що означає «Та, що сміється»." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a05/fc37033f20a23f1d2c5eec9a593418b3.jpeg", "content": "ДітиРоксолана народила султану 4 дітей — четверо синів :Мехмед (тур. Mehmed) (1521 — †1543)Міріам (тур. Mihrimah) (1522 — †1578)Селім (тур. Selim) (1524 — †12 грудня 1574)Баязид (тур. Bajezid) (1525 — †28 листопада 1562)Джангір (1533 — †1553)За переказами, Сулейман найбільше любив свою єдину дочку Міріам. У 1539 році її видали заміж за Рустем-пашу, який пізніше став великим візирем. Сулейман також збудував на честь доньки мечеть.З-поміж синів батька пережив лише Селім. Інші загинули в ході боротьби за трон. В тому числі і син Сулеймана від третьої дружини Gülbahar — Мустафа. Існує версія, що саме Роксолана, плетучи інтриги проти Мустафи, спровокувала його смерть — налаштувала батька проти сина (за наказом Сулеймана Мустафу задушили).Легенда додає, що Джангір помер з жалю за своїм братом.Баязид, після невдалої спроби вбити Селіма, разом з 12 000 своїх людей переховувався в Персії. Скориставшись допомогою персів, ворогів Османської імперії, він став зрадником. Згодом Сулейман порозумівся з персидським шахом, в результаті чого, в обмін на 4 000 золотих монет, прихильників Баязида було вбито, а його самого, разом з чотирма синами, видано посланцям султана. Смертний вирок, який виніс Сулейман своєму синові, було виконано 28 листопада 1562 року." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a06/3d5331792ef47237cdd913a5a6d3f431.jpeg", "content": "СмертьРоксолана померла 18 квітня 1558 року (за іншими версіями — 1561 або 1563). Після її смерті Сулейман проводив активну діяльність на її честь, по всій імперії збудував велику кількість об'єктів, присвячених Роксолані.Сам султан помер в ніч з 5 на 6 вересня 1566 року під час військового походу на Угорщину. Тіло падишаха (без серця і нутрощів) забрали до Стамбулу і поховали поруч з Роксоланою — в мавзолеї, збудованому на подвір'ї мечеті Сулеймана..." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a07/c93cd9c4cb26609fc4d1578301b9957c.jpeg", "content": "Опис сучасників«Роксолана і султан» Карл Антон Хакель, 1780 Міський музей МайнцаСучасники Роксолани описували її «скоріше як милу, ніж красиву». Венеціанець Наваджеро писав, нібито:«Султан так сильно кохав Роксолану, що в османській династії ще не було жінки, яку б поважали так само». На його думку, в неї був дуже милий вигляд і вона добре знала примхи Сулеймана.Венеційський посол Домініко Тревізано казав, що Роксолана «молода, але не красива» (іт. «giovane, ma non bella»), а стамбульський люд вважав її за відьму." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a08/340d76fcbfba52bc06bdf323503ef249.jpeg", "content": "Значення твору в історіїЗ Роксолани розпочався період, який історики називають «правління привілейованих жінок» або «правління султанш» — період впливу дружин султанів на своїх чоловіків (друга половина XVI — перша половина XVII століття).Деякі історики вважають, що Роксолана піклувалася і про свою батьківщину — нібито вона докладала зусиль для звільнення своїх співвітчизників, запобігала нищівним набігам татар. Хоча чітких свідчень про саме таке її ставлення до України немає. На противагу цьому є факти, що татари, як і раніше, здійснювали щорічні набіги на територію, з якої походила Роксолана, чинили жорстокі розправи, забирали велику кількість полонених. Під час одного з таких походів вони зруйнували Запорізьку Січ і змусили козаків шукати порятунку в російського царя Івана Грозного. Приблизно в той самий час уперше було впроваджено суворе мито для християнських паломників, які прямували до Храму Гробу Господнього, а на ці кошти була побудована мечеть." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a09/0e92e8c3152bc1c65cc373bf8d4ccaab.jpeg", "content": "Український письменник Павла Загребельний, який ретельно дослідив історію Роксолани і написав про неї роман, на питання «Як Роксолана допомагала Україні через Сулеймана?» в одному з інтерв'ю відповів:«Ніяк. Почитайте історію Грушевського: за час його правління татари (ними фактично керували турки) здійснили 38 набігів (майже по одному кожного року). В султана до Роксолани були душевні симпатії, але вони мали домашній характер. Не потрібно тішити себе ілюзіями. Вона просто боролася за себе як за особистість. До речі, її розум та характер нагадує Тимошенко. З деяких джерел відомо, що вона була невисокого зросту, не була красунею, але була дуже чарівною. В неї був якийсь особливий ніс, який хвалив навіть Вольтер. Він говорив, що «заради нього Сулейман міг би віддати всю Європу»." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a0a/a533c972790b0fd1e9e6cbd0e289098e.jpeg", "content": "Значення твору в літературіПро султаншу Хурем написано декілька романів, десятки історичних досліджень на різних мовах, в яких вона нерідко зображується в образі жорстокої злочинниці. Про неї також писали італійські дипломати, що були при турецькому дворі, і навіть Вольтер.В Україні про Роксолану написані — роман Павла Загребельного «Роксолана», опера Дениса Січинського «Роксоляна» (1908—1909), повісті Осипа Назарука («Роксоляна», 1930), Сергія Плачинди і Юрія Колісниченка («Неопалима купина», 1968), драма Г. Якимовича (1869) та роман Миколи Лазорського «Степова Квітка» (1965), студія І. Книш «Імператорська кар'єра Анастазії Лісовської» в журналі «Відгуки часу» (1972), а також знято серіал «Роксолана» з Ольгою Сумською в головній ролі." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a0b/01c1f5bc3848adf36537a59a6fdaafa6.jpeg", "content": "Серед українських істориків першим про Роксолану написав Агатангел Кримський — в 1924 році.Образ Хурем за чотири з половиною століття вкрився такою кількістю чуток, легенд, суперечливих оцінок, зазначають історики, що фактично не можна розгледіти справжню подобу цієї жінки, з незвичайною навіть для свого часу долею.Роман ЗагребельногоПавло Загребельний джерелами свого роману про Роксолану називав книгу ученого-східознавця Агатанга Кримського «Історія Туреччини», в якій Роксолані відведено біля 20 сторінок, і три томи творів московського академіка Гордлевського про історію Туреччини[4].Також Загребельний особисто був у Туреччині — в місцях, що пов'язані з Роксоланою. Відвідав місто Рогатин Івано-Франківської області, де народилася Настя Лісовська. Письменник так говорив про свою книгу:«Як пташка клює, так і письменник по крихті збирає звідусіль інформацію. Я намагався написати роман, максимально наближений до дійсних подій. Роман рецензувався в Москві, все було перевірено, життєвий фактаж достовірний. А взагалі мені епоха Сулеймана Пишного нагадує Кремль». На питання журналістів, чи вважає він Роксолану національною гордістю, Павло Загребельний відповів:«Її життєвий шлях і досягнення — це її особиста гордість. Я ж особисто не став би називати її національною гордістю»." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a0c/e3187a861177924246b0361f7749bc7a.jpeg", "content": "Проголошення унр" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a0d/e37381254d584db631984a8ea66372b5.jpeg", "content": "Завдання урокуОхаратеризувати відносини між УЦР та більшовиками наприкінці 1917 – на початку 1918рр.;Визначити передумови, зміст та наслідки ІІІ та IV Універсалів;Вчитися встановлювати причинно – наслідкові зв»язки, працювати з матеріалами, робити висновки" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a0e/209fb594e9789c0cb885c9d73906fc67.jpeg", "content": "ПланЖовтневі події у Києві.ІІІ Універсал.І Всеукраїнський з»їзд Рад.Утворення радянської УНР.Наступ радянських військ.IV Універсал та проголошення незалежності УНР.Мирні переговори у Брест – Литовську." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a0f/68d88ab4ae019d213a2ce86c2f706301.jpeg", "content": "Опорні поняття і датиОпорні поняття:Корніловський заколот;Жовтневий переворот;ІІІ Універсал;IV Універсал;І Всеукраїнський з»їзд Рад;Бій під КрутамиОпорні дати:7 листопада ( 25 жовтня ) 1917р. – Жовтневий переворот;17(4) грудня 1917р. – початок роботи І Всеукраїнського з»їзду Рад;24 – 25 ( 11 – 12) грудня 1917р. – І Всеукраїнський з»їзд Рад у Харкові;20 ( 7 ) листопада 1917р. – прийняття ІІІ Універсалі, проголошення УНР;22 ( 9) січня 1918р. – проголошення IV Універсалу; проголошення незалежності УНР29 ( 16) січня 1918р. – повстання на заводі «Арсенал»;29 січня 1918р. – бій під Крутами;" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a10/a2ac323f2f39689de1cb4306852a59b8.jpeg", "content": "Проблемне завданняПроаналізуйте взаємовідносини між Радянською Росією та Центральною Радою наприкінці 1917 – на початку 1918 року. Дайте їм оцінку" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a11/b677f08be6ad2f9793157174cf1f1c7b.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знаньЯк розвивалися стосунки УЦР і Тимчасового уряду восени 1917 р.?Коли і за яких обставин більшовики прийшли до влади в Росії?Які були гасла і перші кроки більшовицької влади?" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a12/1f39c07c339a9fedf8bb275da9f19856.jpeg", "content": "Наростання економічної кризи, невдачі на фронті,розстріл липневої демонстрації посилення національних рухівНевдоволення діяльністю Тимчасового урядуКорніловський заколотРозгром корніловського заколотуПосилення впливу більшовиківПідготовка до захоплення влади більшовиками – утворення штабу по підготовці повстання ВРК" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a13/4e2bd4730e7cfeae2a16e4570e678e84.jpeg", "content": "Жовтневий переворот7 листопада ( 25 жовтня ) 1917рІІ Всеросійський з»їзд рад робітничих і солдатських депутатівС.Серов.Ленин проголошує Радянську владу.ВЦВК на чолі з Л.КаменєвимРада народних комісарів на чолі з В.ЛенінимДЕКРЕТИПро мирПро землюКурс на встановлення влади більшовиків на всій території Російської держави" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a14/8a7b5e8f3bf40c878391605eea315970.jpeg", "content": "Жовтневі події у Києві.Утворення комітету для охорони революції в УкраїніЗбройне повстання у Києві під керівництвом більшовиків29 – 31 жовтня ( 10 – 12 листопада ) 1917рокуРезолюція ЦР від 08.11.1917р про повстання більшовиків у Петрограді20 ( 7 ) листопада 1917р. - прийняття ІІІ Універсалу та проголошення УНР" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a15/00afce384540ce1ed5a4eafc36764159.jpeg", "content": "З ІІІ Універсалу Української Центральної Ради. 7 (20) листопада 1917 р.«..Віднині Україна стає Українською Народною Республікою. Не віддаляючись від Російської Республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Російська Республіка стала федерацією рівних і вільних народів.До Установчих Зборів України вся влада …належить нам, Українській Центральній Раді, і нашому правительству – Генеральному Секретаріатові України... Однині на території Української Народної Республіки існуюче право власності на землі поміщицькі та інші землі нетрудових хазяйств сільськогосподарського значення, а також на удільні, кабінетні та церковні землі – касується. Признаючи, що землі ті єсть власність усього трудового народу й мають перейти до нього без викупу, Українська Центральна Рада доручає Генеральному Секретареві по земельних справах негайно виробити Закон про те, як порядкувати … тими землями до Українських Установчих Зборів...На території Народної Республіки України від сього дня встановлюється по всіх підприємствах вісім годин праці...Так само будемо дбати, щоб на мирному конгресі права народу українського в Росії і по за Росією не було в замиренню порушено. Але до миру кожен громадянин Республіки України, … повинен стояти твердо на своїх позиціях як на фронті, так і в тилу...З тою метою приписуємо Генеральному Секретарству Судових Справ зробити всі заходи, упорядкувати судівництво і привести його до згоди з правними поняттями народу...Так само в Українській Народній Республіці має бути забезпечено всі свободи, здобуті всеросійською революцією: свободу слова, друку, віри, зібраннів, союзів, страйків, недоторканості особи і мешкання, право і можливість уживання місцевих мов у зносинах з усіма установами...»Якими були основні положення Універсалу?Чим його зміст відрізняється від І та ІІ Універсалів?Як ви думаєте, як поставилось до нього населення України? Чому?" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a16/28ae136b6a803eb29edd1cb1cf698c7b.jpeg", "content": "Проголошення ІІІ-го Універсалу. Київ, листопад 1917 р.Герб і печатка УНР" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a17/135876a1d6b85be7ad12ba9946418357.jpeg", "content": "4(17) грудня 1917 р. РНК надіслав до Києва “Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради”.За цим документом РНК, з одного боку, визнавав УНР та право “національної незалежності українського народу ”, а з іншого – відмовлявся сприймати “Раду як повноважного представника трудящих і експлуатованих мас Української республіки ”, оскільки остання не визнавала радянської влади в Україні.У “Маніфесті” були сформульовані вимоги більшовицької влади до Центральної Ради:не пропускати через Україну антибільшовицькі війська до Росії;припинити роззброєння червоногвардійських загонів в Україні і повернути їм зброю;відмовитись від спроб перетворити Південно-Західний фронт в Український з підпорядкуванням його Центральній раді;пропускати більшовицькі війська через Україну на Південний фронт.Чому РНК оформив свої претензії до Центральної Ради у вигляді ультиматуму?При могла Центральна Рада прийняти вимоги РНК? Чому?" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a18/06f4e0cc96b6a4d29a40580775288ebf.jpeg", "content": "І Всеукраїнський з»їзд Рад17 ( 4 ) грудня 1917р.УЦРбільшовикиУльтиматум РНК8 грудня 1917р. – захоплення більшовиками Харкова.24 – 25 (11 – 12) грудня 1917р. – І Всеукраїнський з»їзд рад" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a19/92ff69fa7b457b9d94d89c04f0b42042.jpeg", "content": "І Всеукраїнський з»їзд Рад( м.Харків )Встановлення радянської влади на УкраїніСтворення радянської Української Народної РеспублікиУтворення уряду – Народний секретаріатУтворення ЦВКЗвернення до РНК про військову допомогу" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a1a/8046ec866d88048a47e7ffafdfb9e24a.jpeg", "content": "Наступ радянських військ" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a1b/b41921f19cf85c8f7f94e2f5c5c9c164.jpeg", "content": "Наступ радянських військ" }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a1c/14a99a86a54b134f8052222127b442c9.jpeg", "content": "IV Універсал Української Центральної Ради. ( 22 (9) січня 1918 р.)« Народе України!Твоєю силою, волею, словом стала на Землі українській вільна Народня Республіка... Однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від нікого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу....Зо всіма сусідніми державами, … ми хочемо жити в згоді й приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя Самостійної Української Республіки.Власть в ній буде належати тільки народові України, іменем якого, поки зберуться Українські Установчі Збори, будемо правити ми, Українська Центральна Рада, … та наш виконуючий орган, який однині матиме назву Ради Народніх Міністрів.Отож насамперед приписуємо Правительству Республіки нашої – Раді Народніх Міністрів – від цього дня вести розпочаті вже нею переговори про мир з центральними державами цілком самостійно й довести їх до кінця,… і установити мир, щоб наш край розпочав своє господарське життя в спокою й згоді...В справі земельній комісія, вибрана на останній сесії нашій, вже зробила закон про передачу землі трудовому народові без викупу, прийнявши за основу скасування власности й соціялізацію землі...Всі ж демократичні свободи, проголошені 3-м Універсалом, Українська Центральна Рада підтверджує і зокрема проголошує: в самостійній Українській Народній Республіці нації користуватимуться правом національно-персональної автономії, признаним за ними законом 9-го січня.»Які основні ідеї містить текст Універсалу?В чому він розвиває текст попередніх документів УЦР?В чому ви бачите його значення?" }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a1d/2ee617fcb083d963bb3112e51611788f.jpeg", "content": "Мирні переговори у Брест – ЛитовськуОпрацювати п.5 §17 і дати відповіді на запитання:Які причини спонукали Центральну Раду підписати сепаратний мирний договір з Центральними державами?На яких умовах укладався Брест – Литовський мирний договір?У чому полягало його історичне значення?Підписання Берестейського миру.1918 р." }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a1e/5fb20d44263eb3818bb0f22993faacc1.jpeg", "content": "ЗакріпленняПроаналізуйте взаємовідносини між Радянською Росією та Центральною Радою наприкінці 1917 – на початку 1918 року. Дайте їм оцінку" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a1f/432a4d5b28169546d7f952965f084edd.jpeg", "content": "Проголошення автономії україни" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a20/97ea7f74b33481d73527b1845e7d13ce.jpeg", "content": "Завдання урокуПознайомитися з процесом проголошення автономії України, змістом І та ІІ Універсалів;Вчитися працювати з документами, встановлювати причинно - наслідкові зв»язки, робити висновки та узагальнення" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a21/a19ea3b91b7aaba4c91c5d4586c8d0e8.jpeg", "content": "ПланРозгортання національно – визвольного руху.Переговори в Петрограді.І селянський і ІІ військовий з»їзди.І Універсал Центральної Ради.Утворення Генерального секретаріату.Липнева політична криза." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a22/0ef37031ca05ded6986381cf1ff1d4ff.jpeg", "content": "Опорні поняття і датиОпорні поняття:Універсал;Автономія;Федеративна республіка;Генеральний секретаріат;Тимчасова інструкція для Генерального секретаріату;Опорні дати:05-08.05.1917р. – І Всеукраїнський військовий з»їзд;28.05 – 02.06.1917р. – І Всеукраїнський селянський з»їзд;10(23) червня – проголошення І Універсалу;15.06.1917р. – створення Генерального секретаріату;3(6) липня 1917р. – проголошення ІІ Універсалу;" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a23/224018b2bdd11b47663ffff6e157cd84.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знаньЯкі причини початку національно – демократичної революції в Україні?За яких обставин була утворена Українська Центральна Рада?Яку мету ставила Центральна Рада?" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a24/344cd7b3f46503a43c5da437ee031ce4.jpeg", "content": "Розгортання національно – визвольного руху.Березень 1917р. – утворення Українського військового клубу ім. гетьмана Полуботка.Травень 1917р. – І Всеукраїнський військовий з»їзд.Рішення:Визнання Української Центральної Ради;Національно – територіальна автономія України;Заключення миру без анексій та контрибуцій;Обрання Генерального військового комітету на чолі з С.Петлюрою для формування українських військових частин" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a25/a419df5b5ebc4043086b1e28dc55527c.jpeg", "content": "Переговори в Петрограді.Українська Центральна РадаВ.ВинниченкоТимчасовий урядОфіційне визнання автономії України;Визначення кордонів України відповідно етнографічного принципу;Українізація вищої та середньої школи;Надання УЦР коштів;Виділення солдат – українців в окремі військові частини.Збереження територіальної цілісності Росії;Відмова у наданні автономії України;Питання автономії України повинні розглянути Установчі Збори Росії;травень 1917р" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a26/8478941780a4fc605cdec46424d27bcc.jpeg", "content": "І селянський і ІІ військовий з»їзди.Червень 1917р – І Всеукраїнський селянський з»їзд.«Свято революції скінчилося. Настає грізний час!»М.Грушевський.Рішення:Проголошення автономії України;обрання Ради селянських депутатів, яка увійшла до складу УЦР5(18) червня 1917р. – ІІ Всеукраїнський військовий з»їзд.Рішення:Проголошення автономії України;Обрання Ради військових депутатів, яка стала складової частиною УЦР;Українізація армії;Ухвалення І Універсалу Центральної Ради." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a27/d8aa47adfc92fd368cd22b6177ed0fa5.jpeg", "content": "З Першого універсалу Української Центральної Ради “До українського народу на Україні й поза Україною сущого”Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду! Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну Раду, на сторожі прав і вольностей Української землі....Хай Україна буде вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючись з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані вселюдським, рівним, прямим і тайним голосуванням ВСЕНАРОДНІ УКРАЇНСЬКІ ЗБОРИ (Сейм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші УКРАЇНСЬКІ ЗБОРИ.Ті ж закони, що мають лад давати на всій російській державі, повинні видаватися у Всеросійськім Парламенті....Ми гадали, що Центральне Російське Правительство протягне нам руку в сій роботі, що в згоді з ним ми, Українська Центральна Рада, зможемо дати лад нашій землі. Але Тимчасове Російське Правительство одкинуло всі наші домагання... І через те ми, Українська Центральна Рада, видаємо сей Універсал до всього нашого народу і оповіщаємо: однині самі будемо творити наше життя.Ухвалено: Київ, року 1917, місяця червня числа 10.Коли і ким створений документ?У зв'язку з якими подіями?Що проголошує документ? Чи можемо ми вважати це проголошенням автономії України? Поясніть, спираючись на текст.Які ще політичні кроки передбачає документ?" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a28/dea46a4f38b668b62990f52999540413.jpeg", "content": "З Першого універсалу Української Центральної Ради “До українського народу на Україні й поза Україною сущого”Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду! Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну Раду, на сторожі прав і вольностей Української землі....Хай Україна буде вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючись з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані вселюдським, рівним, прямим і тайним голосуванням ВСЕНАРОДНІ УКРАЇНСЬКІ ЗБОРИ (Сейм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші УКРАЇНСЬКІ ЗБОРИ.Ті ж закони, що мають лад давати на всій російській державі, повинні видаватися у Всеросійськім Парламенті....Ми гадали, що Центральне Російське Правительство протягне нам руку в сій роботі, що в згоді з ним ми, Українська Центральна Рада, зможемо дати лад нашій землі. Але Тимчасове Російське Правительство одкинуло всі наші домагання... І через те ми, Українська Центральна Рада, видаємо сей Універсал до всього нашого народу і оповіщаємо: однині самі будемо творити наше життя.Ухвалено: Київ, року 1917, місяця червня числа 10.Коли і ким створений документ?У зв'язку з якими подіями?Що проголошує документ? Чи можемо ми вважати це проголошенням автономії України? Поясніть, спираючись на текст.Які ще політичні кроки передбачає документ?" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a29/b3d6e3d66185e1547c0e5d199fd8880c.jpeg", "content": "Утворення Генерального секретаріату 15(28).06.1917р.В.Винниченко – голова Генерального секретаріату." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a2a/13399d0c5bcad0de57e99b5a74f30247.jpeg", "content": "Переговори в Києві.Українська Центральна РадаВ.ВинниченкоТимчасовий урядВідкладає питання про автономію України до Всеросійських Установчих зборів;Поповнення УЦР представниками національних меншинВизнає Українську Центральну Раду державним органом влади в Україні;Затверджує склад Генерального Секретаріату;Формування українських військових частин під контролем російського командуваннялипень 1917р03.07.1917р. – ІІ Універсал Української Центральної Ради" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a2b/28b4f13fc6de1f9f32df0dce0b05eae8.jpeg", "content": "ІІ УніверсалДосягнення компромісу між УЦР та Тимчасовим урядомВиступ самостійників на чолі з М.Міхновським4-9 (17-22) липня 1917р.Вихід з Тимчасового уряду кадетів на знак протесту проти визнання УЦР" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a2c/63a48bfa2f45766cf980e6ecaf24c57a.jpeg", "content": "Урядова кризаПолітична кризаПоразка російських військ в липні 1917р., втрата Галичини04.07.1917р. – масові демонстрації в Петрограді з вимогою відставки Тимчасового урядуРозстріл липневої демонстрації в Петербурзі, арешти учасників, введення воєнного стануТимчасовий уряд очолив О.Керенський, якому надали необмежені повноваження." }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a2d/b2a70d95c2a4b165c0cd63cd7f952ef8.jpeg", "content": "Переговори в Києві.Українська Центральна РадаВ.ВинниченкоТимчасовий урядлипень 1917рПроблеми:Визначення території, на яку поширюється влада УЦР.Повноваження Генерального Секретаріату і місцевих органів Тимчасового уряду«Тимчасова інструкція для Генерального секретаріату Тимчасового уряду на Україні»" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a2e/fb7cb3414f9cb0f7962069cb5750eebc.jpeg", "content": "Влада Генерального секретаріату поширювалася на 5 губерній – Київську, Волинську, Подільську, Полтавську, частину Чернігівської.Генеральний секретаріат підзвітний Тимчасовому урядуЗі сфери компетенції Генерального секретаріату виключалися військові, продовольчі справи, пошта, телеграф, судЦентральна Рада позбавлялася законодавчих прав.Зменшення складу Генерального секретаріату до 7 чол., з них 4 мали бути представниками національних меншин?Яку реакцію викликала дана інструкція в Україні?" }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a2f/8367086e1f86524a947ff54f77d0a924.jpeg", "content": "Структура органів влади Центральної РадиЦентральна Рада – вищий орган владиМала Рада – законодавчий орган владиГенеральний секретаріат – уряд, виконавчий орган владиГубернські, міські, повітові ради" }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a30/a4ee08038d8722bc938442f090d09a86.jpeg", "content": "ЗакріпленняУ якому питанні виявилися протиріччя між Центральною Радою та Тимчасовим урядом? Чому?Яким бачила Центральна Рада державне майбутнє України ( форму правління, форму державного устрою, політичний режим)?Про що свідчив факт утворення Генерального секретаріату?" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a31/7a740a92fecdafea0b682a3248676f3b.jpeg", "content": "Поширення влади Польщі та Литви на українські землі" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a32/fcd3121b343713767ab16371ac017805.jpeg", "content": "ПланГаличина під владою Польщі.Поширення влади Великого князівства Литовського на українські землі.Суспільно – політичний устрій Великого князівства Литовського.Кревська унія." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a33/20a2c4ebac192419283c6d7fef0ed62b.jpeg", "content": "Опорні поняття і датиОпорні поняття:МагнатиШляхтаЕкспансіяКревська уніяколонізація14 серпня 1385р – Кревська унія." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a34/feb5162fbdf7e1ed6379ba95e953d01c.jpeg", "content": "Галичина під владою Польщі.У 1387 р. польська королева Ядвіга остаточно приєднала до Польщі Галичину, західну Волинь, західне Поділля.Політика Польщі стосовно українських земель:Польська та німецька колонізація;Поширення католицької віри;Передача величезних земельних володінь польській шляхті та магнатам;Заборона торгівлі на українських землях іноземним купцям;Ополячення українських бояр і шляхти;Утворення у 1434 р. з українських земель Руського, Белзького, Подільського воєводств" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a35/9c926c8729189f4e871a4fed07a012e5.jpeg", "content": "Поширення влади Великого князівства Литовського на українські землі.У 1340 р. литовський князь Любарт закріпив за собою Волинь.У 1345 р. литовський князь Ольгерд почав боротьбу за приєднання нових українських земель.1355 – 1356 рр – приєднання Чернігово – Сіверських земель.1361 – 1362 рр. – приєднання Київських та Переяславських земель, Києва.1362р. – розгром татар на р.Сині Води.Перехід під владу Литви південної Київщини та східного Поділля." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a36/98bcc090709d98402d172623970aa1ec.jpeg", "content": "Суспільно – політичний устрій Великого князівства ЛитовськогоПрочитати п.3 § 20 і дати відповіді на запитання:Які особливості суспільного устрою Литви?Які особливості територіального устрою Литви?Які особливості політичного та культурного розвитку Литви?Які особливості системи управління Литви?" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a37/38a104138977426d2dd706cdb836df93.jpeg", "content": "Структура управління Великим князівством ЛитовськимВеликий князь литовськийВеликокнязівська радаУдільні князіПринцип вассалітету" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a38/9de7faa0f015ffcdcedf1b7d7405ebaf.jpeg", "content": "Кревська унія.Прочитати п.4 § 20 і дати відповіді на запитання:Що таке унія?Коли була укладена Кревська унія?Чому Польща підписала Кревську унію?Чому Литва уклала з Польщею унію?Який зміст Кревської унії?" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a39/7cfe1483e2cae095aed67fc0d1caf08c.jpeg", "content": "ЗакріпленняВ складі яких держав опинилися українські землі у XIV столітті?Які були особливості перебування українських земель у складі Польщі та Литви?Які особливості суспільно – політичного устрою Великого князівства Литовського?" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a3a/de9beb32cae84a0585571cf5e8c7b965.jpeg", "content": "Домашнє завданняЧитати § 20Повторити § 17 ( п.5 ) підручника всесвітньої історіїПисьмово завдання 7 § 20 с.187" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a3b/12b931c1ff7bbb2653af0c6d6f019a28.jpeg", "content": "ПОЛІТИКА РАДЯНСЬКОГО УРЯДУ ВУКРАЇНІ В 1919 РОЦІ" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a3c/62b2b4643c97bb5fed71f0bb1898f9f6.jpeg", "content": "Завдання урокуПознайомитися з процесом встановлення радянської влади в Україні;Визначити основні складові політики радянського уряду на українських землях;Вчитися працювати з джерелами інформації, характеризувати історичні явища, робити висновки;Розуміти про неприпустимість насильницьких методів боротьби та управління державою." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a3d/09559348ab4c41dddc39f6be1a1547fc.jpeg", "content": "ПланВстановлення радянської влади та її характер.Політика «воєнного комунізму» та її наслідки.Падіння радянської влади у 1919 році та її відновлення." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a3e/eaed123c57a26873d54db7a028118a3a.jpeg", "content": "Опорні поняття і датиОпорні поняття:Воєнний комунізм;УСРС;Рада Народних Комісарів;продрозкладкаОпорні дати:" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a3f/153a719109d5901f816d699f83ba381e.jpeg", "content": "Проблемне завданняНаскільки гасла більшовиків «Вся влада радам!», «Земля – селянам!», «Фабрики – робітникам!» реалізовувалися більшовиками на території України?" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a40/b419a41501bb26f4bc3d852c0096ba46.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знань" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a41/0d8f5f8b93367f1204d54ce42c064282.jpeg", "content": "25 жовтня 1917р. Більшовики здійснити переворот в Росії та захопили владу.28 – 31 жовтня більшовики здійснили озброєну спробу встановити радянську владу в Україні.Наприкінці жовтня – на початку листопада 1917 р. радянська на Донбасі, у Вінниці, Кам»янець – Подільському, Жмеринці, Проскурові, Коростені, Рівному, Луцьку та ін.Наприкінці листопада 1917р. Центральна рада відновила свою владу над усією територією України.З грудня 1917р. виникають на території України: радянська УНР, Донецько – Криворізька, Таврійська, Одеська радянські республікиУ грудні 1917р. – лютому 1918р. Радянські війська захопили значну частину території України.За умовами Брест – Литовського мирного договору Радянська Росія виводила свої війська з території України" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a42/671293ef8ab87a5eb45c81955d3672cc.jpeg", "content": "25 жовтня 1917р. Більшовики здійснити переворот в Росії та захопили владу.28 – 31 жовтня більшовики здійснили озброєну спробу встановити радянську владу в Україні.Наприкінці жовтня – на початку листопада 1917 р. радянська на Донбасі, у Вінниці, Кам»янець – Подільському, Жмеринці, Проскурові, Коростені, Рівному, Луцьку та ін.Наприкінці листопада 1917р. Центральна рада відновила свою владу над усією територією України.З грудня 1917р. виникають на території України: радянська УНР, Донецько – Криворізька, Таврійська, Одеська радянські республікиУ грудні 1917р. – лютому 1918р. Радянські війська захопили значну частину території України.За умовами Брест – Литовського мирного договору Радянська Росія виводила свої війська з території України" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a43/6711d7c8131ae88ea8f8137e8642c274.jpeg", "content": "Встановлення радянської влади та її характер13.11.1918р. Радянська Росія анулювала Брестський мирний договір.17.11.1918р. - утворення Реввійськради ( Й.Сталін, Г.П»ятаков, В.Затонський, В.Антонов – Овсієнко ).Наприкінці листопада 1918р. з північно – східних районів України розпочався наступ радянських військ28.11.1918р. – утворення у Сужді Тимчасового робітничо – селянського уряду України03.01.1919р. – радянський уряд України розмістився у Харкові.З 12 січня по 5 лютого 1919р. Радянські війська оволоділи Черніговом, Катеринославовм, Кременчуком, Полтавою, Донбасом, Києвом.На квітень 1919р. На більшості території України було встановлено радянську владу.Георгій (Юрій) Леонідович П'ятаковПерший секретар ЦК КП(б)У" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a44/018136d665bf6ec4ac33a99e2450da28.jpeg", "content": "Встановлення радянської влади та її характерОпрацювати витяг з Маніфесту Тимчасового робітничо – селянського уряду України від 29.11.1918р. ( стор. 211 – 212 підручника ) і визначте:1. Чи можна розглядати маніфест як програму дій Тимчасового робітничо – селянського уряду?2. Чи відповідав маніфест на питання, які хвилювали основну масу робітників і селян України?" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a45/74f0f6937f6f4ff2564d729ee697837e.jpeg", "content": "Проголошення УСРР06.01.1919р. - проголошення про утворення Української Соціалістичної Радянської Республіки ( УСРР).Тимчасовий робітничо – селянський уряд було реорганізовано в Раду Народних Комісарів (РНК).10.03.1919р. ІІІ Всеукраїнський з»їзд Рад прийняв першу Конституцію УСРР.Конституція УСРР проголосила:УСРР є федеративної республікою у складі РСФРР;Форма державного устрою – радянська республіка у вигляді диктатури пролетаріату;Скасування приватної власності;Проголошення свободи слова, зібрань, союзів для трудового народу;" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a46/a01d67c7ebc300db100e5de1c3296ef8.jpeg", "content": "Органи влади УСРРВсеукраїнський з»їзд РадВсеукраїнський Центральний виконавчий комітет(ВУЦВК)Рада Народних КомісарівГубернські радиРевкомиКомітети біднотиХристия́н Гео́ргійович Рако́вський — більшовицький політичний діяч болгарського походження,Голова РНК України" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a47/8d75be2183b4d51484fbe05a71a58888.jpeg", "content": "Політика більшовиків на УкраїніВстановлення однопартійної системиКолективізаціяСкасування товарно – грошових відносинОбмеження суверенітету УкраїниВстановлення контролю за органами місцевої влади«Червоний терор», репресіїНаціоналізація виробництва та контроль" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a48/cbd50311b4c3b17dbfd5b3ab0096c145.jpeg", "content": "Політика «воєнного комунізму» та її наслідки.Воєнний комунізм — здійснювані більшовиками з середини 1918 (в Україні з 1919 року) по березень 1921 соціально-економічні перетворення на підконтрольній їм території колишньої Російської імперії." }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a49/421d91cd1f20d044be31c05a2908e03b.jpeg", "content": "ПОЛІТИКА ВОЄННОГО КОМУНІЗМУСільське господарствоПромисловістьТоргівля і фінанси- Уведення продрозкладки;Державна монополія на продаж та закупівлю хліба;Ліквідація великих поміщицьких та селянських господарств;колективізаціяНаціоналізація підприємств важкої, середньої і дрібної промисловості;Встановлення державного контролю над виробництвом;Запровадження загальної трудової повинності;Централізація і мілітаризація економіки;Зрівняльна оплата праці;Зрівняльний розподіл продуктів хзарчуванняЗаборона приватної торгівлі;Перехід до прямого товарообігу;Запровадження твердих цін на товари;Карткова система постачання міського населення;Скасування платні за житло, транспорт, комунальні послуги" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a4a/1a71837cc53131ee11e4a774982094d6.jpeg", "content": "Сутність продовольчої диктатуриВилучення всього зерна у селянських господарствах понад споживчу норму.Норму визначав РаднаркомДержава зосереджувала в своїх руках вилучене зерноВилучення зерна через комбіди та продзагони.Терор, репресіїЗабезпечення зерном та хлібом армії, міст, селянської біднотиСелянам забороняли продавати хлібУ кого хліб, у того й влада.В.І.Ленін" }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a4b/278edec013b8be78219baec3ed5a8507.jpeg", "content": "Наслідки політики «воєнного комунізму»Руйнування системи ринкових відносинРозрив економічних зв»язків між містом і селомПосилення бюрократизації, централізмуПридушення приватної ініціативиСистема надзвичайних заходів і масових репресій" }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a4c/5b8f05cb1b4754de1cccda1b60866e79.jpeg", "content": "Падіння радянської влади у 1919 роціЛіто 1919р. – захоплення території України армією ДенікінаНевизнання УНРУтворення Київської, Харківської та Новоросійської губернійПередача влади на місцях губернаторам з необмеженими повноваженнямиПолітика денікінського режиму:Проголошення відновлення «єдиної Росії».Відновлення вільної торгівлі, приватної власності та повернення майна та цінностей поміщикам.Скасування 8 – годинного робочого дня.Русифікація.«Білий терор»" }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a4d/af7a520ee6c5f8ce966f367e362b9e61.jpeg", "content": "Падіння радянської влади у 1919 роціЛіто 1919р. – захоплення території України армією ДенікінаНевизнання УНРУтворення Київської, Харківської та Новоросійської губернійПередача влади на місцях губернаторам з необмеженими повноваженнямиПолітика денікінського режиму:Проголошення відновлення «єдиної Росії».Відновлення вільної торгівлі, приватної власності та повернення майна та цінностей поміщикам.Скасування 8 – годинного робочого дня.Русифікація.«Білий терор»" }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a4e/b95d4e188662916b5e94bed9d87c610c.jpeg", "content": "Відновлення радянської владиЗ денікінським режимом боролися:Підпільні більшовицькі організації під керівництвом Зафронтового бюро ЦК КП(б)У;Селянські партизанські загони ( 100тис.чол.) контролювали значні території, де існували «республіки» ( Баштанська );Революційно – повстанська армія України ( махновці).Середина жовтня 1919р. – початок наступу радянських військ.Протягом листопада – грудня 1919р. Армія Денікіна була розгромлена. Радянська влада була відновлена на більшості території України.Решти білогвардійських військ укрилися в Криму під командуванням Врангеля." }, { "slide_number": "21", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a4f/2046a39447683d516e8e02be5bba60d4.jpeg", "content": "Політика більшовиків в Україні на початку 1920р.11.12.1919р. – утворення Всеукрревкому – тимчасового вищого законодавчого та виконавчого органу влади на чолі з Г.Петровським.Лютий 1920р. – відновлення діяльності ВУЦВК та РНК України.Формальне визнання незалежності УСРР.Відновлення політики «воєнного комунізму».Відмова від політики русифікації" }, { "slide_number": "22", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a50/801b451167e09c4858a3e1db23dc5ac7.jpeg", "content": "ЗакріпленняНаскільки гасла більшовиків «Вся влада радам!», «Земля – селянам!», «Фабрики – робітникам!» реалізовувалися більшовиками на території України?Чому більшовикам не вдалося відразу встановити свою владу в Україні?Що таке політика «воєнного комунізму»?" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a64/d7736cd357677a524f9cfb69d1830516.jpeg", "content": "Українські землі в 60-80-і роки XVII століттяУрок 1. Політичне життя в Україні в 1656-1657 рр.Урок 2. Гетьманщина в роки правління гетьмана І.Виговського.Урок 3. Поділ Гетьманщини .Урок 4. Занепад Правобережної Гетьманщини.Урок 5. Політичний устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України в ІІ половині XVII століття.Урок 6. Запорізька Січ у ІІ половині XVII століття.Урок 7. Господарське та культурно – церковне життя українських земель у ІІ половині XVII століття.Урок 8. Урок узагальнення." }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a65/e9b2823e05eabb28845782162cfd4abd.jpeg", "content": "Політичне життя в Україні в 1656 – 1657 роках" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a66/5d5eb4f933771ef63ba51650932c0058.jpeg", "content": "Завдання урокувизначити причини зміни зовнішньополітичної орієнтації Б.Хмельницького;познайомитися з діями українського війська у Польщі у 1657р.;визначити становище України після смерті Б.Хмельницького;Давати оцінку Б.Хмельницькому як людині, політику й полководцю." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a67/0e3e2ca0166ae518d2240b7a461e7dbf.jpeg", "content": "План вивченняЗовнішня політика Б.Хмельницького в 1656 – 1657 рр.Похід українського війська до Галичини та Польщі в 1656 – 1657 рр.Б.Хмельницький – політик і дипломат.Становище в Гетьманщині після смерті Б.Хмельницького" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a68/270ce8d11611ac0720b1816623dbef9a.jpeg", "content": "Опорні поняття і датиОпорні поняття:зовнішня політикаОпорні дати:24 жовтня 1656р. – Віленське перемир”я27 липня 1657 р. – смерть Б.Хмельницького" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a69/2afc37dec3fad56c2de47217937b8739.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знаньЯкі причини укладання українсько – московського договору 1654р.?Які результати воєнних дій українсько – московських військ проти Речі Посполитої в 1655 році?" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a6a/a8ce4ba49cb1f14b8cb0ad8679d52f75.jpeg", "content": "Віленське перемир”я ( 24.10.1656 )На основі відеофрагменту визначте:Яка країна істотно втрутилася на розвиток відносин в трикутнику держав: Московська держава – Річ Посполита – Гетьманщина?Чому Московська держава підписала Віленське перемир”я з Польщею?Чи враховували умови Віленського перемир”я інтереси Гетьманщини?Яка була реакція України на Віленське перемир”я?Причини укладення Віленського перемир”я :Московська держава прагнула уникнути війни на два фронти – проти Речі Посполитої та Швеції;Річ Посполита прагнула отримати перемир”я з Московською державою для відновлення сил.Умови Віленського перемир”я:Спільні воєнні дії Речі Посполитою та Московської держави проти Швеції;Обрання російського царя королем Речі Посполитої;Територія Гетьманщини визначалася в межах Київського воєводства" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a6b/efdf0aa7238df45eb427909ca77e2e78.jpeg", "content": "Зовнішня політика Б.Хмельницького в 1656 – 1657 рр.Віленське перемир”я Б.Хмельницький сприйняв як порушення російським царем договору 1654 року.Пошук гетьманом нових союзників.08.10.1656р. – угода між Україною та Трансільванією про військовий союз проти Речі Посполитої.Встановлення дипломатичних відносин зі Швецією.У червні 1657 р. шведський король Карл Х погодився передати гетьману українські землі, які були у складі Речі Посполитої." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a6c/7cf72f88e49d25a5e7256580cb10bde5.jpeg", "content": "Зовнішня політика Б.Хмельницького в 1656 – 1657 рр.Прочитайте джерело на с.164 – 165 і визначте:Як Б.Хмельницький пояснює причини зміцнення відносин зі Швецією?Дайте оцінку описаним подіям?" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a6d/e8c31e84ce8c404ef43b295d3fb396d0.jpeg", "content": "Похід українського війська до Галичини та Польщі в 1656 – 1657 рр.На основі відеофрагменту визначте:Яка причина походу А.Ждановича в Галичину і Польщу?Яких успіхів досягло об”єдане українсько – трансільванське військо?Чи вдалося остаточно вирішити питання незалежності українських земель через новий союз?Трансільванія виявилася слабким союзником.Швеція була втягнута у війну проти Данії.Московський цар висловив незадоволення самовільними діями Б.Хмельницького.Погіршення стану здоров”я гетьмана" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a6e/2fbf1bdc27a75955d4fe30fe82aa4c59.jpeg", "content": "Смерть Б.ХмельницькогоМісце захоронення Хмельницькогов Іллінській церквіТ. Шевченко. Смерть БогданаХмельницького (1837-38)" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a6f/14064f69beff922a51e6f23fbc4a3be0.jpeg", "content": "“Будь славен вовік, о муже ізбранне,Вольности отче, герою Богдане!”Г. Сковорода ( XVIII cт.)“… Ой, Богдане!Нерозумний сину!Подивись тепер на матір,На свою Вкраїну,Що, колисаючи, співалаПро свою недолю,Що, співаючи, ридала,Виглядала долю.Ой Богдане, Богданочку!Якби була знала,У колисці б задушила,Під серцем приспала.Т.Г.Шевченко. “Розрита могила”.( ХІХ ст. )Оцінка діяльності Б.Хмельницького" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a70/937fdc78f2c734bafd94b69378613641.jpeg", "content": "“ Ми забули вже, що з нації вийшов один з найбільш геніальних державних мужів Східної Європи, який для України зробив більше, ніж слушно прозваний “Великим” Петро зробив п”ятдесят літ пізніше для Московщини. Бо Петро Великий тільки реформував готову вже державу….. А Богдан Хмельницький творив нову європейську державу і відбудував націю серед гуркоту падаючих румовищ старої, ним же поваленої Речі Посполитої…”В.Липинський, український історик, ХХ ст.У чому полягає відмінність оцінок гетьмана Б.Хмельницького у XVIII , ХІХ та ХХ столітті?У чому, на ваш погляд, полягало основне завдання діяльності Б.Хмельницького?" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a71/601c855d3637014b59c1252036e3a2b0.jpeg", "content": "Б.Хмельницький – політик і дипломат.Що можна віднести до здобутків в діяльності Б.Хмельницького?Що в діяльності Б.Хмельницького можна віднести до помилок та прорахунків?" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a72/5dc3139c3385d0fa2d7cdfd6c6f3e3ca.jpeg", "content": "Становище в Гетьманщині після смерті Б.ХмельницькогоНа основі п. 4 § 22 визначте:Чи мала Гетьманщина після смерті Б.Хмельницького надійного союзника?Які вимоги висунула Московська держава до українського уряду?Яким було внутрішньополітичне становище України після смерті Б.Хмельницького?" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a73/f0b4203887d24cc3ac3f93d940bb513c.jpeg", "content": "ЗакріпленняЧим була зумовлена зміна зовнішньополітичної орієнтації Б.Хмельницького?В якому становищі опинилася Україна після смерті Б.Хмельницького?" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a74/b8fce3c702e762d4ca4395d64edd1378.jpeg", "content": "1ПРОБЛЕМА ПОХОДЖЕННЯСЛОВ'ЯННАСТУПНАВИХІД" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a75/4ea44ab9f6356695a9279d7396745227.jpeg", "content": "2ДЖЕРЕЛАДОСЛІДЖЕННЯПРОБЛЕМИТЕОРІЇПОХОДЖЕННЯСЛОВ'ЯНПОСТАНОВКАПРОБЛЕМИВИСНОВКИВИХІД" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a76/c989d91897aa1897f5500fee4b6e5d31.jpeg", "content": "3ПОСТАНОВКАПРОБЛЕМИГОЛОВНАНАСТУПНАВИХІДБЛИЗЬКІСТЬ СЛОВ'ЯНСЬКИХ МОВ,СПІЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ КУЛЬТУРИ СЛОВ'ЯНСЬКИХ НАРОДІВ,СХОЖІСТЬ ШЛЯХІВ ПЕРЕХОДУ ДО РАННІХ ДЕРЖАВНИХ ФОРМ,СПІЛЬНІ МОМЕНТИ В СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ,ЗГАДКИ РУСЬКИХ ЛІТОПИСЦІВ ТА ВІЗАНТІЙСЬКИХ ІСТОРИКІВПРО ПЕРІОД ЄДНОСТІ СЛОВ'ЯНПЕРЕД ДОСЛІДНИКАМИІСТОРИКАМИ-СЛАВІСТАМИПОСТАЛА НАУКОВА ПРОБЛЕМАПОХОДЖЕННЯ (ЕТНОГЕНЕЗУ) СЛОВ'ЯН" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a77/057b6fe9e8057ec481d55a747fb73228.jpeg", "content": "4ГОЛОВНАВИХІДПОПЕРЕДНЯПОСТАНОВКАПРОБЛЕМИПОТРІБНО ДАТИ ВІДПОВІДЬ НА ПИТАННЯ:КОЛИ СФОРМУВАВСЯ СЛОВ'ЯНСЬКИЙ ЕТНОС?НА ЯКІЙ ТЕРИТОРІЇ?ЯКИМИ БУЛИ ХАРАКТЕРНІ РИСИ КУЛЬТУРИ?ЯКОЮ БУЛА ЕТНІЧНА САМОНАЗВА?ЯК ДАВНІХ СЛОВ'ЯН НАЗИВАЛИ СУСІДНІ НАРОДИ?" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a78/5e8e23253a546dd5921f08572941a522.jpeg", "content": "5ГОЛОВНАНАСТУПНАВИХІДДЖЕРЕЛАДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИПИСЕМНІ ДЖЕРЕЛАЗГАДКИ АНТИЧНИХ АВТОРІВ ПОЧАТКУ НОВОЇ ЕРИПЛІНІЯ СТАРШОГО, КОРНЕЛІЯ ТАЦИТА, КЛАВДІЯ ПТОЛЕМЕЯ;ПОВІДОМЛЕННІ ВІЗАНТІЙСЬКИХ ІСТОРИКІВ VI-VII ст.ЙОРДАНА, ПРОКОПІЯ КЕСАРІЙСЬКОГО;ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО СЛОВ'ЯН У ДАВНЬОРУСЬКИХ ЛІТОПИСАХ" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a79/7ca3277ca3b2c6b62b6d680783e73fbb.jpeg", "content": "6ГОЛОВНАНАСТУПНАВИХІДПОПЕРЕДНЯДЖЕРЕЛАДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИЛІНГВІСТИЧНІ ДЖЕРЕЛАПОРІВНЯЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО ЯК МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ МОВВИВЧЕННЯ ТЕРИТОРІЇ ПОШИРЕННЯ АРХАЇЧНИХ СЛОВ'ЯНСЬКИХГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВВИВЧЕННЯ ЕТНІЧНИХ НАЗВ" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a7a/c4e0e551e7e15b843a96864302286408.jpeg", "content": "7ГОЛОВНАНАСТУПНАВИХІДПОПЕРЕДНЯДЖЕРЕЛАДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИАРХЕОЛОГІЧНІ ДЖЕРЕЛАДОСЛІДЖЕННЯ АРХЕОЛОГІЧНИХ КУЛЬТУРРЕКОНСТРУКЦІЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ Й ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ СЛОВ'ЯНРЕКОНСТРУКЦІЯ ГОСПОДАРСТВАРЕКОНСТРУКЦІЯ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a7b/8df9312f2617ee2226ece8fd5277e51a.jpeg", "content": "8ГОЛОВНАВИХІДПОПЕРЕДНЯДЖЕРЕЛАДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИАНТРОПОЛОГІЧНІЕТНОГРАФІЧНІІНШІ ДЖЕРЕЛА" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a7c/4bdac74c340949e4262c1601fb5dc4f5.jpeg", "content": "9ГОЛОВНАНАСТУПНАВИХІДМІГРАЦІЙНА ТЕОРІЯ“ДУНАЙСЬКА ТЕОРІЯ”ЗАПОЧАТКОВАНА ЛІТОПИСЦЕМ НЕСТОРОМПРАБАТЬКІВШИНА СЛОВ'ЯН – В ПОДУНАВ'Ї,ЗВІДКИ РОЗСЕЛИЛИСЯ ПО ВСІЙ ЄВРОПІТЕОРІЇПОХОДЖЕННЯСЛОВ'ЯН" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a7d/f27087123d0e0fa35acfa99d33c6a3e3.jpeg", "content": "10ГОЛОВНАНАСТУПНАВИХІДПОПЕРЕДНЯТЕОРІЇПОХОДЖЕННЯСЛОВ'ЯНМІГРАЦІЙНА ТЕОРІЯТЕОРІЯ О.ШАХМАТОВАПРАБАТЬКІВЩИНА – ПІВДЕННА ПРИБАЛТИКА,ЗВІДКИ ЧЕРЕЗ РЯД МІГРАЦІЙРОЗСЕЛИЛИСЯ В ЄВРОПІ" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a7e/4e7a1e666920bf82701ba81d7b7a0331.jpeg", "content": "11ГОЛОВНАНАСТУПНАВИХІДПОПЕРЕДНЯТЕОРІЇПОХОДЖЕННЯСЛОВ'ЯНАВТОХТОНСЬКА ТЕОРІЯВІСЛО-ОДЕРСЬКАРЯД ПОЛЬСЬКИХ ДОСЛІДНИКІВПРАБАТЬКІВШИНА – ВІСЛО-ОДЕРСЬКЕМИЖИРІЧЧЯ" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a7f/2e402e32843a8f4da54d402192ae7817.jpeg", "content": "12ГОЛОВНАНАСТУПНАВИХІДПОПЕРЕДНЯТЕОРІЇПОХОДЖЕННЯСЛОВ'ЯНАВТОХТОНСЬКА ТЕОРІЯВІСЛО-ДНІПРОВСЬКААВТОР – ЧЕСЬКИЙ СЛАВІСТ ЛЮБОР НІДЕРЛЕ.СЕРЕД ПРИХІЛЬНИКІВ – М.С.ГРУШЕВСЬКИЙПРАБАТЬКІВЩИНА – ТЕРИТОРІЯ МІЖ ДНІПРОМ ТА ВІСЛОЮОСНОВА СУЧАСНИХ ТЕОРІЙ" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a80/15295ed1747af5db2094e4be69f75026.jpeg", "content": "13ГОЛОВНАНАСТУПНАВИХІДПОПЕРЕДНЯТЕОРІЇПОХОДЖЕННЯСЛОВ'ЯНТЕОРІЯ СИНТЕТИЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇАВТОР – Б.О.РИБАКОВПОЄДНУЮТЬ ВІСЛО-ДНІПРОВСЬКУта ВІСЛО-ОДЕРСЬКУ ТЕОРІЇПРАБАТЬКІВШИНА – ТЕРИТОРІЯ ВІД ДНІПРА ДО ОДЕРА" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a81/059801db6e88168827b59f09fa53a124.jpeg", "content": "14ГОЛОВНАВИХІДПОПЕРЕДНЯТЕОРІЇПОХОДЖЕННЯСЛОВ'ЯНСУЧАСНІ УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИКИДОПУСКАЮТЬ ПЕРЕМІЩЕННЯ В МЕЖАХПРАБАТЬКІВЩИНИ;НАЯВНІСТЬ ТІСНОЇ ВЗАЄМОДІЇ З ІНШИМИ ЕТНОСАМИПРАБАТЬКІВШИНА – ВІСЛО-ДНІПРОВСЬКЕ МЕЖИРІЧЧЯ" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a82/d6cd1caa0374b57ed756e93e72d9b496.jpeg", "content": "15ГОЛОВНАНАСТУПНАВИХІДВИСНОВКИПРАБАТЬКІВЩИНА –ВІСЛО-ДНІПРОВСЬКИЙ РЕГІОН,В МЕЖАХ ЯКОГО ВІДБУВАЛИСЯПЕРЕМІЩЕННЯ СЛОВ'ЯНТА ТІСНІ КОНТАКТИ З ІНШИМИ ЕТНОСАМИ" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a83/d742f5bf9f9f9dafd654ece9dcdc0d96.jpeg", "content": "16ГОЛОВНАНАСТУПНАВИХІДПОПЕРЕДНЯВИСНОВКИУПЕРШЕ СЛОВ'ЯНИ ПІД ІМЕНЕМВЕНЕДІВВИЙШЛИ НА ПОЧАТКУ НОВОЇ ЕРИ.З IV століття З'ЯВЛЯЄТЬСЯ НАЗВААНТИ,А З VI століття – СЛОВ'ЯНИ.ЦЕ БУЛА ЕТНІЧНА САМОНАЗВА" }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a84/51060bafaec42ea412cd8db603b0583b.jpeg", "content": "17ГОЛОВНАНАСТУПНАВИХІДПОПЕРЕДНЯВИСНОВКИЛІНГВІСТИДІЙШЛИ ВИНОВКУ ПРО ІСНУВАННЯПЕРІОДУЗАГАЛЬНОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ МОВНОЇСПІЛЬНОТИТА ДОСЛІДИЛИ НАЙДАВНІШІ ШАРИДАВНЬОСЛОВ'ЯНСЬОЇ МОВИ" }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a85/72085404bc24959bbd79392bc8ad27d0.jpeg", "content": "18ГОЛОВНАВИХІДПОПЕРЕДНЯВИСНОВКИДАВНІ СЛОВ'ЯНИБУЛИ ОСІЛИМИ ЗЕМЛЕРОБАМИ,ЖИЛИ РОДО-ПЛЕМІННИМ ЛАДОМ,ЯКИЙ БУВ НА ЕТАПІ РОЗПАДУ.ЗА РЕЛІГІЄЮ - ЯЗИЧНИКИ" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a92/2cb306f9d0669fac735e1e109054e46d.jpeg", "content": "Початок української революції" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a93/0f7d02ef57e42135df07a8b230f9845a.jpeg", "content": "Завдання урокуВизначити причини початку та особливості першого етапу української революції;Розкрити програмні засади діяльності Центральної Ради;Вчитися встановлювати причинно – наслідкові зв»язки, працювати з джерелами інформації, робити висновки та узагальнення." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a94/ec8bb7a8c27200678a9b7035a0e44881.jpeg", "content": "ПланЛютнева революція в Росії.Утворення Центральної Ради та місцевих рад робітничих та солдатських депутатів.Українські громадські організації та політичні партії.Гасло автономії України." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a95/c921300a38c8b7176a4cda6845a6cb1d.jpeg", "content": "Опорні поняття і датиОпорні поняття:Українська Центральна Рада;Автономія;Лютнева революція;Тимчасовий урядОпорні дати:04.03.1917р – утворення Української Центральної Ради;19.04.1917р – робота Українського національного конгресу" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a96/2daf9eb6a6cc4da5b32440b6e6976c73.jpeg", "content": "Проблемне завданняЧи можна стверджувати, що події 1917 року в Україні мали характер національно – демократичної революції?" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a97/32f5c2362c4c260a16b7354525d74af4.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знаньЯкі події початку 1917 року у Російській імперії істотно вплинули на перебіг подій Першої світової війни?Чому в Росії розпочалася Лютнева революція?Чому в Україні також розпочалася революція?" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a98/7ac151cecb6d5053d7cf4c7fa1ac596e.jpeg", "content": "Про які явища в економіці свідчать наведені дані?До яких наслідків у соціальній сфері це призведе?Проаналізуйте дані таблиці.Які висновки можна зробити?" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a99/49a9a3a902f6c3f8ff17ef2e2c506145.jpeg", "content": "Українська революціяПРИЧИНИЗалежне і пригноблене становище УкраїниВажке становище більшості населенняНерозв»язаність аграрного питанняПіднесення національно - визвольного рухуМЕТА:Здобуття автономії України як першого кроку до незалежностіРУШІЙНІ СИЛИ:Українська інтелігенція, селянство, військові робітники" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a9a/8d05a2d9eb85edeb4327373d9fe7e1ec.jpeg", "content": "«…За характером Українська революція була національно-демократичною, у своїй стратегічній меті органічно поєднувала завдання національного відродження і державотворення із необхідністю соціальних зрушень в інтересах широких мас українства. Провідники революції мали на меті забезпечити всі можливості для повнокровного розвитку українського народу, для вільної та ефективної життєдіяльності кожного члена суспільства»Історик Валерій Солдатенко прохарактер Української революціїЩо визначає характер революції?Чому історик вважає Українську революцію національно-демократичною?Які дві групи завдань вона поєднувала?" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a9b/cc2ec533f2190f0d1df93d7c5b87c85e.jpeg", "content": "Утворення Центральної РадиУкраїнська партія соціалістів – самостійниківМ.МіхновськийТовариство українських поступовців( Українська партія соціалістів - федералістів4 березня 1917р.- утворення Української Центральної Ради" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a9c/c82b234a4dee98e19b0d5fdc9f5a787b.jpeg", "content": "Утворення Центральної РадиУкраїнська партія соціалістів – самостійниківМ.МіхновськийТовариство українських поступовців( Українська партія соціалістів - федералістів4 березня 1917р.- утворення Української Центральної Ради" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a9d/078a457f27cf18485f86d7bc1ab3e25f.jpeg", "content": "Утворення Центральної РадиУкраїнська партія соціалістів – самостійниківМ.МіхновськийТовариство українських поступовців( Українська партія соціалістів - федералістів4 березня 1917р.- утворення Української Центральної Ради" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a9e/315a7277b250d14fa10b881aa0e2bda6.jpeg", "content": "З відозви Центральної Ради “До українського народу ” 9(22) березня 1917р.Народе український! Впали вікові пута. Прийшла воля всьому пригніченому людові, всім поневоленим націям РОСІЇ. Настав час і твоєї волі й пробудження до нового вільного, творчого життя після більш як 200-літнього сну.Уперше, Український тридцятимільйонний народе, Ти будеш мати змогу сам за себе сказати, хто ти і як хочеш жити, як окрема нація. З цього часу в дружній сім'ї вільних народів могутньою рукою зачнеш собі сам кращу долю кувати....Ми закликаємо спокійно, але рішуче домагатися від нового уряду всіх прав, які Тобі природно належать і які Ти повинен мати, Великий Народе, сам хазяїн на Українській землі ...Народе Український! Селяни, робітники, солдати, громадяни, духовенство і вся українська інтелігенція! Додержуйтесь спокою, не дозволяйте собі ніяких вчинків, що руйнують лад у житті, але разом, щиро і уперто беріться до роботи: до гуртування в політичні товариства, культурні і економічні спілки, складайте гроші на Український Національний Фонд і вибирайте своїх Українських людей на всі місця...Організуйтесь!Чому присвячений цей документ? Що він проголошує?Кого і до чого він закликає?Яку інформацію про створення Центральної Ради він містить?" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a9f/de808a8a67952e8482bcd434d19e6d27.jpeg", "content": "Українські громадські організації та політичні партіїУСДРПБоротьба за автономію УкраїниУПСРПроведення аграрної реформи в інтересах селянства; національно – територіальна автономіяТУППеретворення організації в Союз українських автономістів – федералістів, підтримка Тимчасового уряду, забезпечити автономію України, підготовка Українського національного конгресу" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aa0/b53c8d02b0d527947d06491f519e0fa4.jpeg", "content": "С.О.ЄфремовД.І.ДорошенкоВ.ВинниченкоС.ПетлюраУСДРПТУП ( УПСФ )" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aa1/66bd441522c8c996323e94e3dbc221da.jpeg", "content": "Вимоги:Скликання Установчих зборів;Скликання Українського національного конгресу;Запровадження автономії УкраїниМаніфестація на Софійській площі 1 квітня 1917року." }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aa2/536bfe29e10e3ae88943265797296f94.jpeg", "content": "Український національний конгрес19.04.1917рСхвалив гасло автономії України у складі Російської федеративної республікиПідтвердив повноваження Центральної Ради як крайового органу владиРозширити склад Ради за рахунок представників національних меншин ( 15 % )" }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aa3/71534666d87ce83fe775bce6855c212e.jpeg", "content": "ЗакріпленняЧи можна стверджувати, що події 1917 року в Україні мали характер національно – демократичної революції?" }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aa4/f3dcc63e62d341ce8ab1f53c40cf230c.jpeg", "content": "Національно – демократична революція в Україні:Масовий національно – визвольний рух;Участь різних соціальних верств, які висували вимоги;Прагнення позбутися національного гніту та залежності від Російської імперії;Відновлення української державності;Встановлення демократичного ладу." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aa5/1e41315abe4858fca6f31e45c7f4100c.jpeg", "content": "Перші землероби і скотарі на території України" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aa6/643b5dd3d658e741e526914ad0040afe.jpeg", "content": "План урока:1. Трипільська археологічна культура.2. Господарство, побут та духовне життя трипільців.3. Скотарі степу. Середнестогівська культура." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aa7/7d45b5e037ef156426824886ffc65400.jpeg", "content": "Співвіднесіть поняття та їх визначення1. ПалеолітА) Панівне становище жінки в родовій общині2. МезолітБ) Давньокам'яна доба3. НеолітВ) Об'єднання родичів, що ведуть спільне господарство4. РідГ) Нова кам'яна доба5. Плем'яД) Середня кам'яна доба6.МатріархатЕ) Панівне становище чоловіка в родовій общині7.ПатріархатЖ) Об'єднання декількох общин, що проживають в одній місцевості" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aa8/300264ac913f3f40693edd3fa5dee0d8.jpeg", "content": "Розташуйте у хронологічній послідовності наведені події:А) Поява землеробства;Б) Винахід лука і стріл;В) Поява сусідської общини;Г) Закінчення льодовикового періоду." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aa9/6998ec64248ca3d8bdee32ad6fab9748.jpeg", "content": "2. Оберіть правильну відповідь:Поява обміну була спричинена:А) виникненням мотичного землеробства;Б) появою знаті;В) розподілом праці." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aaa/be2bc20de1d8bb25ab657f0df8c73f06.jpeg", "content": "3. Знайдіть помилковий варіант відповіді:Декілька родових общин, що живуть в одній місцевості:А) складалися з великих сімей;Б) складали плем'я;В) управлялися радою старійшин." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aab/2288b8059049b9bde180930a813c0748.jpeg", "content": "4. Знайдіть зайве у наведеному перелікуУ землеробстві використовували:А) мотику;Б) серп;В) кам'яну сокиру;Г) гончарний круг." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aac/3f5edbc05f8e0879d31769c91cdfc77b.jpeg", "content": "5. Продовжите перелік:Біля 7 тисяч років тому в житті людей виникли:А) землеробство, скотарство, ремесло;Б) розподіл праці та обмін;В) _________________." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aad/9c83371a5be582d7f361b8d07cf04ece.jpeg", "content": "1897 рік - відкриття нової культури 6-3 тис до н.е.." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aae/5333cf7bc3e00e941ff838e8affd3cad.jpeg", "content": "Трипільська культура була поширена в епоху неоліту і енеолітуна території Правобе-режної України, в Молдавії, в східній Румунії (Кукутень), а також в Угорщині." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aaf/8d3101d7d6810539c97a4bd8efae703d.jpeg", "content": "Трипільська культура була поширена в епоху неоліту і енеолітуна території Правобе-режної України, в Молдавії, в східній Румунії (Кукутень), а також в Угорщині." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ab0/0d28895f2d9dec4614559206fc9f36bc.jpeg", "content": "трипільське поселення очима художникаТрипільські селища найчастіше розташовувалися на придатних для землеробства пологих схилах, біля води. Їх площа досягала декількох десятків, а в деяких випадках - 200-450 гектарів." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ab1/f62fc0ddcaebc8dce0e345c4469412a4.jpeg", "content": "ЖитлоРеконструкція громадської будівлі трипільської культури в Саботіновке-2" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ab2/071b871dd9ca59d50f29dd919fcb5c21.jpeg", "content": "Поселення складалися з наземних глинобитних жител, розділених інколи внутрішніми перегородками. Частина приміщень, що служила для житла, опалювалася пічами, відкритими вогнищами, мала круглі вікна, частина використовувалася під комори. У таких будинках, ймовірно, жила одна або декілька сімей." }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ab3/ba49ef88600fae07b63b6d47eea130dc.jpeg", "content": "Знаряддя праці і зброя виготовлялися з дерева, кісток тварин, кременя і каменя, інколи з міді.Кістяна сокираСокири з кременю" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ab4/739ee4d04bd40d69a16f49c77d280cb0.jpeg", "content": "Знаряддя праці і зброя виготовлялися з дерева, кісток тварин, кременя і каменя, інколи з міді.Кістяна сокираСокири з кременю" }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ab5/1c53056c382c3048dec245445d5a6196.jpeg", "content": "Реконструкція костюмів" }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ab6/ecff534bba1169a4411051041bbd5fbf.jpeg", "content": "Реконструкція костюмів" }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ab7/b96fc38e5d7cd281aa67ba758a53ff63.jpeg", "content": "Реконструкція костюмів" }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ab8/ba6cc5f79c6fa1d4aa174b48560ab233.jpeg", "content": "Духовне життя трипільцівРелігія — аграрні культи, шанування Великої Богині" }, { "slide_number": "21", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ab9/e9763bf846350b8cc89def81ba228aa8.jpeg", "content": "Використання символів, знаківБагато символічних зображень змій" }, { "slide_number": "22", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aba/4ebcee4101eb5befe9eced33f233c93f.jpeg", "content": "Заняття трипільцівВисокого рівня досягло гончарне ремесло. Трипільська кераміка займала одне з видних місць в Європі того часу по досконалості вироблення і розпису. Вміли обробляти мідь, виготовляти тканину.Полювали за допомогою лука і стріл. Використовували на полюванні собак.Розводили крупну і дрібну рогату худобу, свиней, коней.Для обробки землі застосовували мотичну та підсічно-вогньову систему землеробства.Трипільці вирощували пшеницю, плівчастий і овес, просо, горох, ячмінь, боби, виноград, аличу, абрикоси." }, { "slide_number": "23", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/abb/8b30e81545041df3694c4885c872851e.jpeg", "content": "Загадки трипільської культуриЕтнічна належністьСпалення поселеньТаємниче зникнення культури" }, { "slide_number": "24", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/abc/4bb7cfe07020111689218bf69b2e8915.jpeg", "content": "Племена скотарівНа схід від трипільських поселень жили кочівники среднестоговськой культури (середина 4 – кінець 3 тис. до нашої ери)Поховання среднестоговськой культури" }, { "slide_number": "25", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/abd/f5b935acfae2d454294d9110b1ec8dba.jpeg", "content": "ХозяйствоСреднестоговці були землеробами і скотарями.Вони тримали овець, кіз, свиней і коней, вирощували пшеницю, ячмінь, просо і горох." }, { "slide_number": "26", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/abe/38d01b0b3eb1cf387d0481c967c651da.jpeg", "content": "Обряд похованняПомерлих ховали в підземних могилах (без курганних насипів), в скорченому положенні на боці, посипали чорною охрою; біля померлих клали посуд з їжею, знаряддя праці, статуетки людей і тварин." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ad5/b9cd2d7e200f72921f313c80364ff2bc.jpeg", "content": "Перші князіКиївської Русі" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ad6/c00664cfccb460a97aa603838a8a4551.jpeg", "content": "Огромную роль для нашей ис-тории сыграл, написанный в н.12 в. монахом Нестором, труд «Повесть Временных лет».Почему в древности летописи составляли монахи?Нестор рассматривает 3 воп-роса:-Откуда есть пошла Русская земля?-Кто в Киеве нача первее княжить?-Откуда Русская земля стала есть?2.Нестор и его «Повесть временных лет».Нестор" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ad7/ff3cfb23c2c51860914b8b849da52195.jpeg", "content": "Огромную роль для нашей ис-тории сыграл, написанный в н.12 в. монахом Нестором, труд «Повесть Временных лет».Почему в древности летописи составляли монахи?Нестор рассматривает 3 воп-роса:-Откуда есть пошла Русская земля?-Кто в Киеве нача первее княжить?-Откуда Русская земля стала есть?2.Нестор и его «Повесть временных лет».Нестор" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ad8/5f2419655a456965a3b16930c80739ac.jpeg", "content": "Огромную роль для нашей ис-тории сыграл, написанный в н.12 в. монахом Нестором, труд «Повесть Временных лет».Почему в древности летописи составляли монахи?Нестор рассматривает 3 воп-роса:-Откуда есть пошла Русская земля?-Кто в Киеве нача первее княжить?-Откуда Русская земля стала есть?2.Нестор и его «Повесть временных лет».Нестор" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ad9/db2bdca278eccaca8b625ae71dbb937b.jpeg", "content": "Аскольд і Дір" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ada/e205dffb96a1e22217ecc99d179f77c5.jpeg", "content": "Аскольд і Дір" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/adb/d81c235ad10bd499ca2bc3b1a24af620.jpeg", "content": "Вбивство Аскольда i Діра" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/adc/2bd32505c8de0bc24212581cba81a8b7.jpeg", "content": "ВІЩИЙ ОЛЕГ" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/add/420e075d7059c4778c23a02ae4125bdb.jpeg", "content": "Макет Константинополя" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ade/e07a5d41e6dec357ada76e8c132e2095.jpeg", "content": "князь Ігор" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/adf/9a7524e7a36bca7712594545d17d2160.jpeg", "content": "КНЯГИНЯ ОЛЬГА" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ae0/ca5d884eb0cbbda1dcadc5bc5c8f7aba.jpeg", "content": "Святослав" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ae1/56b3bc5eb81764b7bb93d5cbc96b9ff9.jpeg", "content": "Перші князі" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ae5/b8dbb98e49532656861875b5b01a5358.jpeg", "content": "Опозиційний рух в Україні в 60 – 80 роки ХХ століття" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ae6/7a82b2575908de06971bc397b5e28eb2.jpeg", "content": "Запитання для контролюЯкі існували течії в дисидентському русі?Дайте характеристику основним формам діяльності опозиції.Назвіть основні видання та твори дисидентів.Якими методами боролася держава з дисидентами?Охарактеризуйте діяльність Української Гельсінської Спілки, її склад, програмні цілі?Що таке релігійне дисиденство?Що сприяло придушенню дисидентського руху на початку 80-х років?Яке значення діяльності українських дисидентів?" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ae7/220cd9f02eb84c89eacae7e74468bb74.jpeg", "content": "Причини розгортання дисидентського руху в УкраїніДисидент – ( від латинського слова dissidere – не погоджуватися ) – особи, які не погоджувалися, активно виступали, висловлювали іншу думку стосовно суспільних проблем.Тоталітарний характер радянської системи.Антикомуністичні виступи у країнах Східної Європи" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ae8/fce2db334e8da03b75eb773555963050.jpeg", "content": "Новий етап опозиційного рухуУ 1963 – 1965 роках радянським керівництвом були проведені таємні арешти десятків дисидентів. Але це не зломило борців за демократію.Початок новому етапу опозиційного руху поклала подія 4 вересня 1965 року. В цей день була здійснена перша акція політичного протесту в СРСР післясталінського часу. Відбулося це під час показу фільма С.Параджанова “ Тіні забутих предків” у київському кінотеатрі “ Україна”. І.Дзюба, С.Стус, В.Чорновіл, Ю.Бадзьо виступили перед глядачами з повідомленням, що в Україні почалися арешти опозиції. Виник стихійний мітинг, 140 глядачів підписалися під листом опозиції. Мітинг був розігнаний працівниками КДБ." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ae9/e9a35d1017b87170b2afaf14ee4f82a2.jpeg", "content": "Реакція керівництва УРСРІ.Дзюбу звільнили з роботи у видавництві “Молодь” і з аспірантури Київського педінституту.В.Чорновола увільнили з газети “Молода гвардія”.В.Стуса відрахували з Інституту літератури АН УРСР, де він був аспірантом" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aea/c8074ee9295b0c28cf76da710914edc1.jpeg", "content": "Форми боротьби дисидентівДисиденти використовували в боротьбі за демократизацію радянської системи, суверенітету республік СРСР винятково мирні форми боротьби.Форми боротьби дисидентів:- розповсюдження книг, брошур, статей, написаних дисидентами;- створення гуртків, груп, організацій;- проведення мітингів, демонстрацій;- написання листів – протестів ( колективних та індивідуальних) на адресу влади." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aeb/b697a0c09f3ec4daeb441ca0ed78b921.jpeg", "content": "Течії дисидентського рухуНаціонально – визвольнаПравозахиснаРелігійна" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aec/bc942c813742a75278f0cacbc3f95f30.jpeg", "content": "Видавнича діяльністьБули підготовлені до друку (за кордоном чи методом “самвидаву”) статті М.Брайчевського “ Приєднання чи возз”єднання” і В.Чорновола “Лихо з розуму”, “Правосуддя чи рецидиви терору?”У статті Брайчевського розкривалися обставини входження України до складу Росії в 1654 р. відповідно до Переяславської пакту, що у ті роки утаювалися.Статті Чорновола містили документальні дані про арешти 1966 року.Страшну правду про переслідування дисидентів, їхнього життя в таборах містили роботи В.Мороза “Репортаж із заповідника ім.Берії”, “Хроніка опору”, “серед снігів”.У 19790 -1971 рр. у Львові видавався ( самвидавом) журнал “ Український вісник”( редактор Чорновол). У журналі містилася інформація про судові процеси над дисидентами, факти порушення прав громадян СРСР. У 1974 році випуск журналу відновився ( велику роль у цьому відіграв С.Хмара)." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aed/6aa47f5f224a15e7dbe2c7ad5874b7eb.jpeg", "content": "Створення організаційПершою в СРСР загальною організацією, що виступала на захист прав людини була Ініціативна група захисту прав людини в СРСР, до якої входили харків”янин Г.Алтунян, киянин Л.Плющ.У 1976 році дисиденти України створили Українську Гельсінську групу з метою виконання рішень Гельсінської наради 36 держав Європи і Північної Америки з прав людини і дотримання принципів демократії ( 1975р).УГГ була легальною організацією, мала тісні контакти з аналогічними групами, створеними в СРСР, а також із правозахисними організаціями західних країн. До складу організації входив 41 чоловік.Членами Української Гельсінської спілки входили: М.Руденко ( голова), О.Бердник, П.Григоренко, О.Тихий, Л.Лук”яненко, І.Кандиба, М.Миронович, О.Мишко." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aee/c99b664bd6062c6c0100eb1503c7a4ab.jpeg", "content": "Напрям діяльності УГСУ декларації Української Гельсінської спілки зазначалась необхідність:Сприяти ознайомленню широких кіл української громадськості з Декларацією прав людини;Сприяти виконанню статей Прикінцевого Акту з питань безпеки і співпраці в Європі;Домогтися, щоб на всіх міжнародних нарадах, де мають обговорюватися підсумки виконання Гельсінських угод, Україна як суверенна держава була представлена окремою делегацією;З метою вільного обміну інформацією та ідеями домогтися акредитування в Україні представників зарубіжної преси;Розповсюджували інформацію про незаконні арешти, положення в'язнів у в'язницях, таборах, засланні.У декларації проголошувалося, що в своїй роботі Спілка керується не політичними, а лише гуманітарно – правовими мотивами і свою головну мету вбачає в ознайомленні світового співтовариства з порушенням прав людини в Україні." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/aef/8dbe04e6729d3ad849851fa2c1fcaf80.jpeg", "content": "Організація мітингів, демонстраційЦе була активна форма діяльності, яку влада вважала найбільш небезпечною і багаторазово застосовувала силу для розгону масових заходів, організованих дисидентами.22 травня щорічно дисиденти організовували мітинг біля пам'ятника Т.Г.Шевченкові в Києві в пам'ять про перепоховання тіла Кобзаря в 1861 році." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/af0/233f2bd30b2b037a18d80be4727bdf96.jpeg", "content": "Заходи радянського керівництва на боротьбу з дисиденствомУ 1967 р. в структурі КДБ створюється спеціальне “п'яте управління”, на яке було покладено обов'язки по боротьбі з “ідеологічними диверсіями”, а по суті, з інакомисленням.У 1971 році ЦК КПРС прийняв дві постанови, націлені на розгром опозиції. Особлива увага в постановах була приділена ліквідації “самвидаву” і припинення ввозу “тамвидаву” до СРСР.У 1972-1973 рр. прокотилася хвиля арештів дисидентів. У ці роки заарештували І.Світличного, В.Стуса, Є.Сверстюка, В.Чорновола, Н.Світличну, І.Калинець, С.Параджанова, І.Дзюбу та інших. Вони вважалися особливо небезпечними злочинцями.У 1977 – 1978 рр. були заарештовані члени УГС – М.Руденко, О.Тихий, М.Маринович, М.Матусевич. Емігрували з СРСР П.Григоренко, Н.Світлична, Н.Строката.Ланцюг арештів продовжується аж до початку перебудовчих процесів середини 80-х років. У таборах загинули В.Стус, В.Марченко, О.тихий, Ю.Литвин." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/af1/a9134e7d0c1f38136fe7a505ad22cea0.jpeg", "content": "Заходи радянського керівництва на боротьбу з дисиденствомКрім тюремно – табірних закладів, на захист тоталітарного режиму була кинута каральна медицина..Найбільш небезпечних для радянської системи дисидентів ув'язнювали в психіатричних лікарнях спеціального типу. Серед цих лікарень виділялася Дніпропетровська, яку було перетворено на справжню психіатричну в'язницю особливо жорстокого режиму.Жертвами тюремно – психічного терору стали П.Григоренко, Л.Плющ, М.Плахотнюк, З.Красівський, В.Рубан, Й.Тереля, М.Ковтуненко та інші відомі дисиденти.Але основний контингент спецлікарень становили маловідомі жертви режиму – релігійні дисиденти" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/af2/ba7fca88b921f5e7d1ed53af906cee80.jpeg", "content": "Релігійне дисиденствоПричини виникнення цієї течії дисиденства – заборона автокефальної та греко – католицької церков, шалена антирелігійна кампанія кінця 50 – 60 – х років.Греко – католицька церква діяла в західних областях України в підпільних ( катакомбних) умовах.Значна частина населення таємно відправляла релігійні обряди.Одним з активних борців за легалізацію греко – католицької церкви в Україні був Йосип Тереля." }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/af3/14a7f7fe9fccc80effe447384fed6dc3.jpeg", "content": "Причини поразки дисидентівВідсутність у дисидентів чіткої політичної програми.Бракувало належної організованості.Адміністративний тиск, репресії ідеологічної та каральної державної машини." }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/af4/763981eeed17fc175d76e1dbb9b77a6b.jpeg", "content": "Значення дисидентського руху.Дисиденти сприяли формуванню суспільної свідомості, заснованої на демократичних цінностях.Боротьба дисидентів прискорила кризу радянської системи.Дисиденти зберегли традиції національно – визвольної боротьби українського народу, поставили за мету вихід України зі складу СРСРОпозиційний рух в Україні відродився досить швидко: у 1988 р. українські дисиденти створили Український Гельсінський Союз, який продовжив боротьбу за демократію і суверенітет." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b17/5d00e67b39a8d4dab790c32503da6e39.jpeg", "content": "Окупація України військами Німеччини та її союзниками" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b18/fc1f3e7705d8b452d2e4e756523e4582.jpeg", "content": "Завдання урокуПознайомитися з геополітичними планами Німеччини та СРСР щодо України;Ознайомитися з основними подіями 1941 – 1942 років на території України;Працювати з історичними документами, встановлювати причинно – наслідкові зв»язки, робити висновки та узагальнення" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b19/ddbd72f891c83a97f66b3d70c4b54805.jpeg", "content": "ПланПочаток Великої Вітчизняної війни.Відступ Червоної Армії.Мобілізаційні заходи та евакуація.Воєнні події 1941 – 1942 років.Окупація України.Колабораціонізм." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b1a/369dec0640b59c9a1288ff5f2b7f0aad.jpeg", "content": "Опорні поняття і датиОпорні поняття:Мобілізація;Евакуація;Окупація;Колабораціонізм.Опорні дати:22.06.1941р. – напад Німеччини на СРСР;17.09.1941р. – Червона Армія залишила Київ;22.07.1941 р. – повна окупація території України німецькими військами" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b1b/3760ffd8b6f38f4492d0b67400ea0b10.jpeg", "content": "Опорні поняття і датиОпорні поняття:Мобілізація;Евакуація;Окупація;Колабораціонізм.Опорні дати:22.06.1941р. – напад Німеччини на СРСР;17.09.1941р. – Червона Армія залишила Київ;22.07.1941 р. – повна окупація території України німецькими військами" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b1c/459e395c04321f89c899835ba2331e39.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знаньЯким був зміст радянсько – німецьких договорів 1939 року?Які територіальні зміни відбулися у складі СРСР протягом 1939 – 1941 років?Якими були геополітичні плани СРСР та Німеччини щодо України?" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b1d/afa73512a045b8492d94152050b80273.jpeg", "content": "УкраїнаАнглія, Франція, СШАЗбереження існуючих кордонів, визначених Версальсько – Вашингтонськими домовленостямиНімеччинаУкраїна як сировинна базаСРСРОб»єднання всіх українських земельДраматизм ситуації полягав у тому, що український народ самостійно не міг вирішити власну долю. Все залежало від великих держав та співвідношення сил." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b1e/d372946744bcac7b37c4083bcbf443e9.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знаньЯким був зміст радянсько – німецьких договорів 1939 року?Які територіальні зміни відбулися у складі СРСР протягом 1939 – 1941 років?Якими були геополітичні плани СРСР та Німеччини щодо України?Які причини нападу Німеччини на СРСР?" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b1f/e37ecd00cb27a33f043bfebf4c853be2.jpeg", "content": "Початок Великої Вітчизняної війни.Сили та засобиВійська Червоної АрміїНімецька група армій «Південь»солдати14121361508500Гармати і міномети2565816008танки80691144літаки46961829Порівняйте дані таблиці та зробіть висновки?Які результати могло мати таке співвідношення сил?" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b20/da12625529cf9474c5c1783ec9a99bca.jpeg", "content": "Відступ Червоної Армії.23 – 29.06.1941 – найбільша танкова битва початкового періоду війни ( Луцьк – Рівне – Броди)- з 4200 танків залишилося 737;11.07 – 22.09.1941 – Київська оборонна операція ( в полон потрапило 665 тис. радянських солдат,захоплено німцями 884 танків, 3718 гармат );Під Уманню в полон потрапили 103 тис. радянських солдат, захоплено німцями 317 танків, 1962 гармати);05.08 – 16.10.1941 – оборона Одеси." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b21/193e2b019043b74d12177fe1c531f01a.jpeg", "content": "Уманська яма" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b22/54a6aecdbb7a8dd9995b82d843fe8a29.jpeg", "content": "30.10.1941 – 04.07.1942 – оборона Севастополя ( в полон потрапило 100 тис. радянських бійців, німці захопили 160 танків, 700 гармат);19 – 29.05.1942 – наступ під Харковом ( 240 тис. чоловік потрапили в полон, німці захопили 652 танки, 1646 гармат );Квітень – травень 1942 – провал наступу радянських військ на Керченському півострові ( в полон потрапило більше 200тис.радянських солдат, німці захопили близько 300т танків, понад 3000 гармат ).Воєнні події 1941– 1942 років." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b23/d3325d6b72d57da4120c81aa3f80d366.jpeg", "content": "А.А.ДЕЙНЕКА «ОБОРОНА СЕВАСТОПОЛЯ», 1942" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b24/a34aeccaae6611e6fc3b5687b8bc6479.jpeg", "content": "Мобілізаційні заходи та евакуація.30.06.1941р – утворення Державного комітету оборони;Мобілізація населення;Будівництво оборонних споруд;Державні позики;Запровадження воєнного стану;Евакуація населення та матеріальних цінностей;Перебудова господарства на воєнний станМобілізація – ??????" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b25/20bac73ef15dab543b0e1683ba7f2b06.jpeg", "content": "Окупація України.22.07.1942р. – німецькі війська захопили останнє українське місто Свердловськ Ворошиловградської ( нині Луганської області)." }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b26/7d7cd22be13a06a5ac711feb6b2698ac.jpeg", "content": "Окупація України.22.07.1942р. – німецькі війська захопили останнє українське місто Свердловськ Ворошиловградської ( нині Луганської області)." }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b27/487536cfb5800026e30be99e6fc7a815.jpeg", "content": "Колабораціонізм.Колабораціонізм – добровільне співробітництво окремих груп чи прошарків населення із загарбниками на територіях окупованих ними країн.Опрацювати п.5 (с.24 – 26) і визначте:Чому представники різних верств населення долучались до колабораціонізму?Які види колабораціонізму з»явилися в ті часи? Чому?" }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b28/f10da347ef71df48973b85a58a24ee27.jpeg", "content": "ЗакріпленняЧому військам Німеччини та її союзників вдалося захопити територію України?Назвіть найбільші воєнні операції 1941 – 1942 років на території України.Які заходи приймалися щодо організації відсічі ворогу?Чому явище колабораціонізму стало можливим на території України?" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b64/1f748f81b91d2ac36d6eb0e1106757d7.jpeg", "content": "Соціально – економічне становище України на початку 20-х років. Неп" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b65/192a6e6df92a5ebd88de9b476fdd350d.jpeg", "content": "Завдання урокуРозкрити причини та наслідки голоду 1921 – 1923 років та показати роль міжнародних організацій у наданні допомоги голодуючим;Вияснити причини впровадження непу;Показати, що запровадження нової еконмічної політики було вимушеним кроком радянського керівництва;Вчитися аналізувати та зіставляти історичні події, робити висновки." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b66/91943af844b1a353dc0797c558bc911c.jpeg", "content": "ПланСоціально – економічне становище України на початку 1920-х років.Голод 1921 – 1922рр.Впровадження непу в Україні, його особливості та підсумки.Зрушення в суспільно – політичному житті країни." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b67/8b0fd168d954ed34a451cc305d9b58cf.jpeg", "content": "Опорні поняття і датиОпорні поняття:Неп;Продовольчий податок;Денаціоналізація;Опорні дати:1921р. – запровадження непу;1912 – 1923рр. – голод в Україні." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b68/7605ee163895568d786be90bb604e0c0.jpeg", "content": "Проблемне завданняНЕП – вимушена чи цілеспрямова політика більшовиків?" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b69/5ce4bbc8e06e52a6ea93d4ad86fae724.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знаньКоли було запроваджено політику «воєнного комунізму»?Які основні положення «політики воєнного комунізму»?Що таке продрозкладка?" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b6a/8b0cfdc1b3179275fb3c728f8a198bec.jpeg", "content": "КОМУНІЗМПродовольча розкладкаЛіквідація приватного підприємництваЛіквідація товарно – грошових відносинЗрівняльний розподілМілітаризація праціТерорКомунізм – це Радянська влада + електрифікація всієї країни1920р. – план ГОЕЛРО1921р. – курс на ліквідацію приватновласницьких підприємств в Україні" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b6b/ed5eecb2dcefeff8d100bfc1a5ea644b.jpeg", "content": "Господарська розрухаПромисловість ( 1920р.):10% довоєнної промислової продукції;Працювало 2,5 тис. підприємств з 11 тис.;Працювала одна домна з 57;Знищено 4 тис. км залізниць;Вціліло 40% паровозівСільське господарство:Посівні площі зменшилися з 20,9 до 15,4 млн.дес.;Неврожай 1920р.;Політика «воєнного комунізму»Загальна сума збитків, завданих Україні громадянською війною, становила 12 млрд крб" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b6c/ad33e3b5a13faf0159744aecaf5c7327.jpeg", "content": "Крестьянское земледелие постепенно превращается в самоедское хозяйство.Крестьяне-производители исчезают, вместо них появляются просто едоки. Едок производит ровно столько, сколько нужно ему самому.Газета «Беднота». - 1920. - 7 октября." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b6d/f24ceafea30831a5200b0f31df755f9b.jpeg", "content": "«…. Мой вывод, к которому я пришел с несомненностью: настоящий голод не стихийный. Он порожден излишней торопливостью: на рушен естественный порядок труда, вызваны вперед худшие эле-менты, самые нетрудоспособные, и им дан перевес, а самые трудоспособные подавлены. Теперь продолжается то же самое, если это не прекратится, можно ждать голода и на будущий год и дальше....Обобщая все сказанное, делаю вывод: наше правительство погналось за равенством и добилось только голода. Подавили самую трудоспособную часть народа, отняли у нее землю, и теперь земля лежит впусте....Нужно вернуться к свободе ...прежде всего, к свободе торговли. Затем к свободе печати, свободе мнений, не нужно хватать направо и налево......Если возможен еще выход для России, то он только в одном: в возвращении к свободе...Вл. Короленко Негретов П. И. В. Г. Короленко.Летопись жизни и творчества 1917-1921 гг. - М., 1990. - С. 216-217.На які причини голоду вказує В. Короленком." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b6e/0acca715ded9e681539c17c8b6662e6d.jpeg", "content": "Голод 1921 – 1923ррПРИЧИНИПолітика воєнного комунізмуРозорення с/г за роки революції, громадянської війниПосуха і неврожай 1921, 1922роківНезацікавленість селянНАСЛІДКИПомерло від голоду 1,5 – 2 млн чоловікЗагальні демографічні втрати становили 5 млн чоловікПридушення селянського повстанського рухуЗміцнення влади більшовиків?" }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b6f/41417038c1cd1c9f84d42310c7455716.jpeg", "content": "Надання допомоги голодуючим міжнародними організаціямиРадянська влада не зверталася про допомогу до зарубіжних країн.У січні 1922р. ЦК КП(б)У дозволив повідомити про проблеми з продовольством на півдні України.Х.Раковський звернувся по допомогу до АРА ( Американської організації допомоги).Допомогу надавав Міжнародний комітет допомоги голодуючим радянської Росії.Роль іноземних організацій у наданні допомоги голодуючим була вирішальною." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b70/7a157ac4851c01f00d4ec16df2df73cd.jpeg", "content": "Політична криза початку 1921р.Неприйняття народом політики «воєнного комунізму», особливо селянамиДіяльність повстанських формувань ( 40 тис. чол.)Н. МахноЛютий 1921р.- 118 повстань проти більшовиків на УкраїніСтрайки робітників ( Харків, Одеса, Київ), політичні вимоги «Ради без більшовиків!»?" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b71/136f1b269336856c0b76ed0ce521ccd7.jpeg", "content": "Полтава, 30 сентября 1920 г.«….Сегодня в губчека [...] напечатан длинный список расстрелянных [,..] Тут уже впервые являются расстрелянные заложники [...] И этими мерами думают ввести социализм! Слепота, слепота! А между тем они так слепо уверены, что когда во время приезда Раковского я заговорил о необходимости свободы и вреде жестокостей, то все уверенно и весело засмеялись, как будто я сказал что-то наивное. Да это и действительно наивность. Один фальшивий шаг влечет за собой другой, третий. Большевизм сделал уже столько фальшивих шагов, что ему, пожалуй, уже нет возврата и приходится идти до конца [...]Интересно, что жел. дор. рабочие на всяком собрании свищут коммунистам. Но большевики ухитряются фальсифицировать выборы и держаться пока на этой лжи…»Негретов П. И. В. Г. Короленко. Летопись жизни и творчества. -М.: Книга, 1990. - С. 169.а) У чому ти вбачаєш суперечності політики більшовиків наприкінці 1920 - на початку 1921 р.?б) Що, на ваш погляд, мав на увазі письменник В. Короленко, коли говорив про «фальшивые шаги большевиков»?" }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b72/6fa70e82223ae760133b1dbb6f25b28c.jpeg", "content": "Нова економічна політика( НЕП )нова економічна політика, яка спрямована на використання елементів ринкових відносин і різних форм власності.запроваджений Х з»їздом РКП(б) у березні 1921рПРИЧИНИЕкономічна та політична кризиМасові повстання селян, робітників, в армії та на флотіНамагання більшовиків утримати владу в своїх рукахСпад революцій в Західній Європі та відкладення «світової революції»Злам ідеї побудувати комунізм щляхом ліквідації ринкових відносин" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b73/aece0c204a15eb86fcb43a285a5271de.jpeg", "content": "Нова економічна політика ( НЕП )Введення продподаткуВідновлення приватної торгівлі і товарно – грошових відносинДецентралізація і денаціоналізаціяВідновлення дрібного підприємництва, кооперації та орендиВведення стійкої валютиВведення госпрозрахункуДозвіл іноземних концесійРеорганізація управління господарствомСтворення ринку робочої сили" }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b74/9e05d8ecd993c0c1ede789db36ad3c66.jpeg", "content": "Із наказу Вознесенського повітового особливого продовольчого комітету (Одеської губ.) про покарання заручників у разі нездачі продподатку 15 листопада 1921 р.. 4. Взять в каждой волости от 15 до 25 человек заложников из ку-лацкого и середняцкого населення. В случае, если какое-либо село отказывается дать подписку о круговой ответственности или же, дав подписку о выполнении продналога в 48-часовой срок, и по истечении времени продналог будет не выполнен, такие села будут объявлены врагами Советской власти. Половина заложников будет судима, вплоть до применения высшей меры наказания - расстрела, после чего будет взята новая группа. Все наличие зерно-хлеба и зерно-фуража, не придерживаясь цифр причитающегося продналога, в хозяйствах, на коих будет распространена коллективная ответственность, будет конфисковано.Голод 1921-1923 років в Україні: Збірник документів і матеріалів.-К.: Наукова думка, 1993. - С. 51.Чим були викликані описані методи хлібозаготівель після оголошення нової економічної політики?" }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b75/de93f8c6540188987b412121c433a7a9.jpeg", "content": "Суть НЕПу – перехід до соціалізму через державний капіталізм в умовах пролетарської держави з допущенням в усі сфери виробництва товарно – грошових відносин" }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b76/3da3676dac854b266a9bd6e46a33ad95.jpeg", "content": "Особливості НЕПу в УкраїніЗапровадження непу пізніше, ніж в РосіїВпровадження непу ускладнювався голодом 1921 – 1923рр.У керівництві КП(б)У було багато противників непуВисокі темпи розвиткуВідбудова господарства1929р.Зростання життєвого рівня населенняДосвід ринкових відносин" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b83/05de95e5ebadd50c98b25e0bc5c8dab9.jpeg", "content": "Піднесення національно – визвольного руху в Західній Україні у ІІ половині 70-х – 90-і роки ХІХ століття" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b84/8d71adf59b570a0569c47481b6478daa.jpeg", "content": "Завдання уроку.Проаналізувати діяльність народовців у Галичині, Буковині та Закарпатті у 70-90-х роках ХІХ століття;Визначити основні напрямки роботи Наукового товариства ім. Т.Шевченка;Вчитися працювати з підручником, робити висновки та узагальнення;Поважати діяльність представників українського національно – визвольного руху." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b85/ab60729bcbd8293eb5f31e5077c29049.jpeg", "content": "План уроку.Діяльність галицьких народовців.Рух народовців на Буковині та Закарпатті.Радикальний рух у Галичині.Українське питання у міжнародній политиці кінця 80-х років ХІХ століття. «Нова ера».Наукова та політична діяльність М.Грушевського" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b86/ef1166e393272e54a5e48f4b8c4b43ec.jpeg", "content": "Опорні поняття і датиОпорні поняття:Народовці;Радикали;Опорні дати:1875р. – заснування Чернівецького університету;1885р. – утворення народовської Народної ради;1897р. – М.Грушевський очолив Наукове товариство ім. Т.Шевченка." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b87/b827397ab57ed9b668621922d637b1d5.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знаньКоли на західноукраїнських землях виникла суспільно – політична течія народовців?Які ідеї пропагували народовці?Які були основні напрямки діяльності народовців?" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b88/2d267ee4d7cb55dbcb060a9b1df09107.jpeg", "content": "Діяльність галицьких народовцівЗ початку 70-х років ХІХ століття починається нове піднесення народовського руху, яке відтіснило на другий план позиції москвофілівВидання політичних часописівГазета для селян «Батьківщина»;Щоденна газета «Діло»;Науковий часопис «Зоря»Народна рада ( 1885р.)Ю.РоманчукМета діяльності:1. Захист прав українського народу;2. Поширення українських інтересів у культурних, політичних, суспільних, економічних відносинах30.11.1880р – українське народне віче за участі 2 тис. селян" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b89/19a2428fc2c3c2716a4265e0e82147ca.jpeg", "content": "Рух народовців на БуковиніОсобливості українського руху на БуковиніЗначний відсоток єврейського населення в Чернівцях50% населення Чернівців розмовляли німецькою мовоюДомінування організацій москвофільського напрямкуВплив народовців з Галичини«Буковинська трійця»Ю.ФедьковичСидір ВоробкевичГригорій ВоробкевичВідкриття Чернівецького університету ( 1885р.)Видання газети»Буковина»1885р" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b8a/75ffa91d02fb0ef932c8d84326bc4a4e.jpeg", "content": "Рух народовців ЗакарпаттіОпрацювати абзаци 1-3 стор. 271 підручника і визначте:Які фактори стримували розвиток українського національно – визвольного руху?Під впливом яких чинників відбувається посилення народовців на Закарпатті?З ім»ям яких представників українського руху пов»язана активізація народовців на Закарпатті?Авґустин Іванович Волошин" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b8b/643ea95bac06b6d2d7326c79a7e77729.jpeg", "content": "Радикальний рух у Галичині.Опрацювати п.3 §29 і визначте:Чому, на вашу думку, у середині 70-х років ХІХ ст. молода інтелігенція починає критично оцінювати як московфілів, так і народовців?Кого називають українськими радикалами? Що означає даний термін?Укажіть форми і методи роботи радикалів?М.Павлик – один лідерів руху радикалів" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b8c/65bfe9ca266e995c3bc197f1b353d9d0.jpeg", "content": "Причини загострення українського питання в міжнародних відносинах кінця ХІХ століттяНаприкінці 80-х років ХІХ століття балканська криза загострила відносини між Росією та Австро - УгорщиноюУкраїна розглядається як можлива арена військових дійПлани Німеччини про передачу Київського королівства під управління Австро - УгорщиниДіячі Київської громади (В.Антонович, О.Косинський ) готові підтримати німецький проект в обмін на задоволення прав галицьких українцівЩо таке українське питання?" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b8d/e9b137fd0a84a2fef39abf850eab168b.jpeg", "content": "Представники Австро - УгорщиниПольські консерваториА.СапегаО.БарвінськийА.ВахнянинЮ.РоманчукПоступки австрійського уряду:Визнання галицьких українців окремим народом;Лояльність українців щодо австрійської влади;Австрійська влада мала з однаковою прихильністю ставитися до українців та поляків.Надання українцям певної кількості місць в Австрійському парламенті та Галицькому сеймі.Відкриття трьох українських гімназій.Збільшення кількості українських кафедр у Львівському університеті.Неофіційна угода 25.11.1890р." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b8e/89095ac091137b3185e5bc254ef65847.jpeg", "content": "« Нова ера »( політика відносин народовців з австрійським урядом та польською шляхтою)Галичина – український П»ємонтУгода від 25.11.1890р. не виправдала сподівань українського суспільстваПроти політики «нової ери» виступили русофіли й радикалиПроти «нової ери» виступила українська провінція, яка мала стійкі антипольські настроїВиникнення політичних партій з чіткими українськими програмами" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b8f/c0966d35ea47c5c7fc8627160757a18b.jpeg", "content": "Наукова та політична діяльність М.ГрушевськогоОпрацювати п.5 §29 і визначте:Хто такий М.Грушевський?Яку освіту отримав М.Грушевський?Яка основна тематика наукової діяльності М.Грушевського?Які посади займав вчений?Назвіть фундаментальну працю М.Грушевського?" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b90/1c2ca959d2cf1bc65843ad5ef33d4891.jpeg", "content": "ЗакріпленняЧому відбулося загострення українського питання у 80-х роках ХІХ століття?Що таке «нова ера» в україно – польських відносинах?Які завдання ставили перед собою учасники радикального руху?Яка спостерігається тенденція в розвитку українського національно – визвольного руху на західноукраїнських землях 70-90-х роках ХІХ століття?" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b91/3efc8076992568583775b1b7f7bb2d24.jpeg", "content": "Народні символиУкраїниЗі скарбнички українського народу…" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b92/c646ea43ff917d89c147afbf5ef2cb31.jpeg", "content": "Кожен народ має народні символи.Народні символи – це те, що найбільше любить і шанує даний народ.Про народні символи складено багато пісень і легенд, вони використовуються в обрядах, звичаях.Народні символи – це наші святині." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b93/30e7f2d7506d80e732dffa2e7dcfa9f3.jpeg", "content": "Народні символи України є:рослиннітваринні" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b94/5a88079cae10845c8e59b8b8f3bd98a6.jpeg", "content": "Ось верба - символ краси, неперервності життя. Вона дуже живуча: встромиш у землю гілочку, і виросте дерево, засип ранку порошком меленої вербової кори - і кров зупиниться.„Без верби і калини – нема України”, – говориться в народній приказці." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b95/2ca68049ceee2a6fe309f96d2f623b9d.jpeg", "content": "Важко уявити нашу землю без верби. У нас її росте близько 30 видів. Говорять: „Де вода, там і верба”. Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b96/d6d8f23557e0229bae51dc81d49dc0d1.jpeg", "content": "Освячені її гілочки служили оберегами полів від граду, під час грози їх викидали на двір, щоб, як казали, \"град припинився\", обкурювали хату від хвороб, клали у купіль немовляти.З давніх-давен на Україні вербу вважали святом деревом.Перед Великоднем шостий тиждень посту називався \"Вербним\".На Вербному тижні, у неділю, святили вербу." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b97/3204b128252448f0e4692fdf09251ba9.jpeg", "content": "Діти хльоскали один одного освяченими прутиками, приказуючи: “Не я б'ю - верба б'є”.На це хльоскання не можна було ображатись, оскільки верба давала силу і здоров'я." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b98/28fe19693cf0e92af7f3cdf2c1c6201c.jpeg", "content": "Навесні калина вкривається білим цвітом і стоїть як наречена у білому вбранні, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчують весільний коровай, оселю, печуть смачні пироги, лікуються. Народ склав про неї багато легенд та пісень.Калина - символ кохання, краси, щастя." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b99/eaa52d0d0d9bef31d38cd15be45a49ff.jpeg", "content": "Завжди любили люди цілющу красуню калину, вона росла біля кожної хати. Красива вона і в пору цвітіння, і коли багряніє восени листя, і взимку, коли на тлі білого снігу червоніють її ягоди. Дівчата вишивали на сорочках калину, її вплітали у віночок.З гілочки калини батько синові робив сопілочку, а слабеньким дівчаткам-немовляткам робили колисочку із калини." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b9a/a1af7edfcaa30f99ed1f503eb7bda835.jpeg", "content": "Ця рослина, коли ще не мала своєї назви, дуже заздрила запашній фіалці, бо та була у великій шані серед людей. І тоді вона звернулася до богині Флори, щоб та подарувала їй аромат, красу і людську любов. Однак не всесильною була богиня квіті і весни, не змогла вона нагородити рослину великою красою. Зате дала їй гучну назву \"вінка\", що означає \"перемога\".А ось барвінок - символ вічності та кохання." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b9b/b29e079eed4ac60985099a7251578afd.jpeg", "content": "Що ж переможного вбачали люди у цій скромній, з такими скромними синіми віточками рослині - вічнозеленій окраси наших гаїв, садів? В ній прихована могутня цілюща сила перемагати тяжкі недуги. За це люди подарували барвінкові свою любов." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b9c/4ffd401c7cc69cd7fd78983b00e8d668.jpeg", "content": "Тополя також є нашим народним символом. Зі стрункою тополею порівнювали гнучкий дівочий стан та нещасливу дівочу долю." }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b9d/17f520a63076a9bcc2979760bfad7695.jpeg", "content": "Матері своїм синам на сорочці вишивали листя дуба, щоб син був сильним, міцним. Спали на дубових меблях, які, за повір'ям, додавали під час сну сили.Символом сили, могутності, довголіття є дуб.Дуб, як і інші наші народні символи, має лікувальні властивості. У дубовому лісі добре почувають себе люди, які страждають на серцеві захворювання." }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b9e/fdef113da0f7cadac7b8c2a29f608d99.jpeg", "content": "У княжі часиулюбленою твариноюбув тур.У козацькі часи - кінь.У багатьох думах, піснях оспівували козакаі тут же згадували його коня.Тваринних символів у нас також є багато." }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/b9f/b63a2d3b4c63524cd10abe39420dc68c.jpeg", "content": "Але найулюбленішими тваринними символами є птахи.Про зозулю в Україні ніхто ніколи не говорив погано. У народних піснях зозулю порівнювали з матір'ю, яка побивається за своїми дітьми, називали лагідно \"зозуленькою-матінкою\"." }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ba0/c603fe3e782aa1176ea2e1f5021be3cf.jpeg", "content": "Улюбленим птахом на Україні є лелека. Його назвали на честь божества добра і кохання - Леля. Говорили колись, що Лель живе у душі доброї людини, а лелека мостить гніздо на подвір'ї добрих людей." }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ba1/02f600bd608ed13e551bb689c14fb912.jpeg", "content": "Символом туги за рідним краєм є журавель. Це щемливе відчуття, яке чути у курликанні журавлів, відчуває людина, коли вона далеко від Батьківщини." }, { "slide_number": "18", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ba2/bdc0df1738d21ae343f5b12881503e0e.jpeg", "content": "Символом матері є ластівка." }, { "slide_number": "19", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ba3/9de5e5caaf0805c58e59dfbc5b9d7e58.jpeg", "content": "Український народ дуже співучий. Давня легенда розповідає про пташку, пісні якої стали перекладом на пташину мову пісень нашої Батьківщини. Ця пташка - соловей.За легендою солов'ї навесні гуртом прилітають на Україну, щоб слухати наші пісні, перекладати їх на пташину мову і нести в далеку Індію. Саме у нас солов'ї висиджують пташенят, щоб від самого народження вони чули найкращі у світі пісні." }, { "slide_number": "20", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/ba4/5834cd603b7e98643b173cae683375ae.jpeg", "content": "Існує багато легенд, казок, пісень, віршів про дорогі і рідні нашому серцю символи. Вони відтворені у вишивках на сорочках, рушниках." } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bb1/221aaf59f30469602caf8f7f7485b114.jpeg", "content": "Українські землі в ІІ половині XVIII століття.Урок 1. Лівобережна і Слобідська Україна у ІІ половині XVIII століття. Ліквідація Гетьманщини.Урок 2. Правобережна Україна в ІІ половині XVIII століття.Урок 3. Південна Україна у ІІ половині XVIII століття. Ліквідація Запорозької Січі.Урок 4. Культурне життя в Україні у ІІ половині XVIII століття.Урок 5. Урок узагальнення." }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bb2/8d26c1e3961f9ed609173050d5f7474a.jpeg", "content": "Лівобережна та Слобідська Україна в другій половині XVIII століття. Ліквідація Гетьманщини" }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bb3/5f1c86d9b09c5ac7ab7e50a9f0b8bbfd.jpeg", "content": "План вивченняПравління гетьмана Кирила Розумовського.Ліквідація Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії.Ліквідація автономного устрою Гетьманщина та Слобожанщини." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bb4/88bc621c770ae8ca804090205cc1688d.jpeg", "content": "Опорні поняття і датиОпорні поняттяОпорні дати:1750 – 1764рр. – гетьманування К.Розумовського;1764 р. – ліквідація Гетьманщини;1765р. – ліквідація полково – сотенного устрою на Слобожанщині;1781р. – ліквідація полково – сотенного устрою на Лівобережній Україні;1783 р. – закріпачення селян на Лівобережній та Слобідській Україні;1783 р. – перетворення лівобережних козацьких полків на регулярні полки російської армії." }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bb5/479eb4d95fb7eb5c27cc7310c68c699d.jpeg", "content": "Хуж. Шарль Ван Лоо, імператриця ЄлизаветаРозумовський Олексій Григорович1747 року на домагання української старшини, підтриманої Олексієм Розумовським, та загроза воєн з Туреччиною та Прусією, імператриця Єлизавета Петрівна змушена була іменним указом «Про Буття в Малоросії гетьманові за колишніми норовами і звичаями» відновила гетьманат." }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bb6/e921159bd661dd4654425725c01c9047.jpeg", "content": "Правління гетьмана Кирила Розумовського.Останній гетьман Лівобережної України, граф Кирило Григорович Розумовський (1728—1803), походив з родини городового козака Григорія Розума (отримав своє прізвище від поговірки, яку часто промовляв напідпитку: «Що то за голова, що то за розум»).Соціальне зростання К. Розумовського стало можливим завдяки його братові Олексію.Кирила Розумовського обрали гетьманом на раді в Глухові (лютий 1750 р.). Однак самого Кирила на церемонії не було, він не захотів їхати із столиці в провінцію.Лише в 1751 р., за суворим наказом імператриці Єлизавети, гетьман поїхав у Глухів." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bb7/1390086e36b7eb026e82b2fbb3c31e33.jpeg", "content": "Діяльність К.РозумовськогоОпрацювати текст на с.262 – 263 та виписати в зошити основні заходи, які були здійснені гетьманом К.Розумовським.В чому виявилося зміцнення становища гетьмана?Які заходи були прийняті царським урядом для обмеження повноважень гетьмана?Які реформи були здійснені К.Розумовським?" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bb8/ae4e1f508b15f661538831c21eae288b.jpeg", "content": "Ліквідація ГетьманщиниПричини:Прагнення ліквідувати в середині Росії єдину автономну територію;Невдоволення царського уряду зміцненням гетьманської влади;Виступила проти прагнення козацької старшини зробити гетьманство спадковим.1764 року К.Розумовський склав гетьманські повноваження. Гетьманщина була ліквідована.Портрет Катерини ІІ.Роботи Жан-Баптиста Лампі" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bb9/5acb91fc142be0f75a82aee60f168ce0.jpeg", "content": "Діяльність Другої Малоросійської колегії.1764 р. – утворення Другої Малоросійської колегії на чолі з П.Рум”янцевим.Опрацювати джерело на с.264 і визначте:У чому імператриця вбачала головне завдання малоросійського генерал – губернатора?Якими методами радила їх здійснювати?Основні заходи Другої Малоросійської колегії:проведення господарської ревізії;Підпорядкування українських адміністративних органів Малоросійській колегіїНевідомий художник. Петро Рум'янцев" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bba/5a8148b0049b5d6fb68025ff69a2bf6d.jpeg", "content": "Ліквідація автономного устрою Гетьманщина та Слобожанщини.1765 р. – скасування козацького устрою на Солобожанщині. Утворення Слобідсько – Української губернії1775 р. - ліквідація Запорізької Січі.1781 р. – утворення на землях Лівобережної України Малоросійського генерал – губернаторства.1783 р. – закріпачення українських селян на Лівобережжі та Слобожанщині.1783 р. – ліквідація козацького війська. Перетворення козаків на казенних селян, які відбували військову службу.1785 р. - українська шляхта й старшина отримали права російського дворянства.1796 р. – утворення Малоросійської, Новоросійської, Київської, Подільської, Волинської губерній." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bbb/7ca6a5c9fb917de5ce89f998ee727194.jpeg", "content": "Історичне значення ГетьманщиниПротягом майже століття Гетьманщина була центром політичного життя України.Самоврядування сприяло розвитку української нації, піднесенню української шляхетської еліти, яка пишалася своїми традиціями.Гетьманщина була для політичних діячів ХХ століття прикладом українського самоврядування, доказом того, що український народ мав власну державу.З нащадків козацької старшини Гетьманщини вийшло багато діячів, які сприяли формуванню національної самосвідомості українців.Приклад Гетьманщини надихав сучасних українців у прагненні мати власну національну державу." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bbc/41ecffb406ae3eeaa48e583fb10f0c50.jpeg", "content": "ЗакріпленняЧому було відновлено гетьманство?Чому Гетьманщина була ліквідована?В чому полягало історичне значення Гетьманщини?" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bbd/2f26448b3622b01176109111f8009b4f.jpeg", "content": "Становище в Київській Русі за часів правління Ярославичів" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bbe/9373a1d0e8a2225fd83ce8d97fd59ac2.jpeg", "content": "План урокуСтановище в державі за часів правління Ярославичів.Боротьба між Ярославичами за князівський престол.Любецький з”їзд князів." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bbf/12171a44e157301d48dbc2584bbd4c21.jpeg", "content": "Опорні поняття і датиОпорні поняттяВотчинаКнязівський з”їздПринцип отчинної власностіОпорні дати:1097 р. – Любецький з”їзд князів" }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bc0/eb6f4fca0d389f8ffe8655bb9b37e197.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знаньЩо таке міжусобна боротьба?За що боролися князі в Київській Русі?Чому виникала ця боротьба?Як, на вашу думку, необхідно було здійснювати передачу влади в Київській Русі?" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bc1/47974eca094dbff2d95be423980f196e.jpeg", "content": "Система передачі влади в Київській Русі за Ярослава МудрогоБАТЬКОМолодший синМолодший синСередній синСтарший синБАТЬКОСтарший синсинПоясніть схему престолонаслідування, запроваджену Ярославом Мудрим.З якою метою Ярослав Мудрий встановив саме такий принцип престолонаслідування?До яких наслідків могла призвести така система?Чи могла така система убезпечити країну від боротьби за владу між князями?Хто міг претендувати на князівський престол?" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bc2/044d34af537d31553bd5f8242d918188.jpeg", "content": "Становище в державі за часів правління ЯрославичівЯрослав Мудрий розподілив між синами землі Київської Русі:найстарший син - Ізяслав – став великим київським князем ;син Святослав отримав Чернігів;син Всеволод – Переяслав;син Ігор – Волиньсин В”ячеслав - Смоленщину ;онук Ростислав отримав Галицьку землю." }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bc3/a363ffe48f8902ab8db495a8340fc07a.jpeg", "content": "Становище в державі за часів правління ЯрославичівТ Р І У М В І Р А ТІзяславСвятославВсеволодЗБІЛЬШЕННЯ ВЛАСНИХ ВОЛОДІНЬ ЗА РАХУНОК ІНШИХ БРАТІВЗАХОПЛЕННЯ ВОЛОДІНЬ ІНШИХ КНЯЗІВПочаток нової міжусобної боротьбиБоротьба з половцями" }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bc4/c561e029eb5f77b0f7dbf7b5e9c7a4c1.jpeg", "content": "Правда ЯрославичівЩо таке Руська Правда?Прочитайте п.1 ( абзац 3 на с.102 §10 )і дайте відповіді на запитання:Як називався новий звід законів?Які зміни були внесені у закони?Що таке вотчина?" }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bc5/11eefc9efc960ec5101f933850321393.jpeg", "content": "Боротьба між Ярославичами за київський престолПрочитайте текст п.2 § 10 і дайте відповіді на запитання:Чому навесні 1073 року розгорілася міжусобна боротьба між братами Ярославичами?До яких наслідків привела ця боротьба?" }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bc6/f4c81d66a740eba8d7ec9f881f5aefc8.jpeg", "content": "Любецький з”їзд князівУважно подивіться відеофрагмент і дайте відповіді на запитання:Коли відбувся з»їзд князів у Любечі?Які рішення були прийняті?Яке значення цього з»їзду?Чи припинив цей з”їзд міжусобну бортьбу?" }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bc7/e50e9bef9ad59dbc4b686185a7b7ebec.jpeg", "content": "ЗакріпленняЯка причина міжусобної боротьби за владу в Київській Русі?Яке значення Любецького з”їзду?Чи припинилася міжусобна боротьба?" } ]

[ { "slide_number": "1", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bc8/47794ddc40c3a774920eeef8b4b01f12.jpeg", "content": "Київська Русь за часів князя Ярослава Мудрого" }, { "slide_number": "2", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bc9/4f6e1630684d1acbf21b46c8a1ff470f.jpeg", "content": "План урокуМіжусобна боротьба між синами Володимира Великого. Утвердження Ярослава в Києві.Розбудова Києва. Церковне та культурно – освітнє життя.“Руська правда”.Відносини з іншими державами." }, { "slide_number": "3", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bca/8d1485957cdeaf3cb4bb709c58b30e40.jpeg", "content": "Опорні поняття і дати урокуОпорні поняття:Князівська усобицяЗвичаєве правоПисане правоРуська правдаШлюбна дипломатіяШколабібліотекаОпорні дати:1019 – 1054 рр. – правління Ярослава Мудрого;1036 р. – розгром печенігів;1036 р. – будівництво Софійського собору;1051 р. – заснування Софійського собору." }, { "slide_number": "4", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bcb/c6bf3c175cbb359af328ee8121e1f58f.jpeg", "content": "Проблемне завданняКнязя Ярослава прозвали у народі Мудрим. Але, на відміну від батька Володимира, він не став героєм билин і сказань. Поясніть чому?Доведіть, що “Руська Правда” – найвизначніша пам”ятка правової культури Київської Русі?" }, { "slide_number": "5", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bcc/dc55b162a05c881ff3048014a68f03dd.jpeg", "content": "Актуалізація опорних знаньУ чому суть адміністративної реформи Володимира Великого?Чи мала вона недоліки?Чим були затьмарені останні роки життя Володимира Великого?" }, { "slide_number": "6", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bcd/14ab3610488873ae27b32947a76e6bd1.jpeg", "content": "Міжусобна боротьба між синами Володимира ВеликогоЩо таке міжусобна боротьба?За що боролися сини Володимира?Хто переміг у цій боротьбі?В якому році Ярослав став “самовладцем” Київської Русі?" }, { "slide_number": "7", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bce/b1233f96244caa755c3ae1bb3d5cde0f.jpeg", "content": "Внутрішня політика Ярослава МудрогоВідновлення централізованої влади.Удосконалення управління.Зменшення податків.Розвиток ремесла, землеробства, скотарства.Спорудження нової оборонної лінії." }, { "slide_number": "8", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bcf/eafac59fa95d0421e421a393df5d23bc.jpeg", "content": "Внутрішня політика Ярослава МудрогоВідновлення централізованої влади.Удосконалення управління.Зменшення податків.Розвиток ремесла, землеробства, скотарства.Спорудження нової оборонної лінії." }, { "slide_number": "9", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bd0/066d9599e6c75794dc42323aa17ed469.jpeg", "content": "Зміцнення обороноздатності КиєваВідбудова Києва, зміцнення його обороноздатності. Навколо Києва Ярослав Мудрий збудував велетенські земляні вали завдовжки 3,5 км, заввишки 14 м і завтовшки 30м. На цих валах стояли високі дубові стіни. Перед валами були викопані глибокі рови, заповнені водою." }, { "slide_number": "10", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bd1/fdb6fe43e940c04f73db4051be0c42f2.jpeg", "content": "Внутрішня політика Ярослава МудрогоВелику увагу приділяв розвитку церкви.Заснував Печерський монастир.У 1051 році без погодження з константинопольським патріархом призначив митрополитом Київським Іларіона." }, { "slide_number": "11", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bd2/8e5fd832e6e4365e321991b480d3aaba.jpeg", "content": "Софійський соборПобудував у 1036 році Софійський собор.При Софійському соборі була відкрита школа і бібліотека.Ця бібліотека стала центром давньоруського літописання." }, { "slide_number": "12", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bd3/4c2289f1f8d89455c79b030ed793d33e.jpeg", "content": "Звичаєве правоНа основі малюнку визначте процедуру суду в Київській Русі?Чи міг суд бути справедливим?" }, { "slide_number": "13", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bd4/e44c485e1ccb1b2064694b7346e63764.jpeg", "content": "“Руська Правда”Ст.1. Якщо людина вб”є людину, мстити може брат за брата або батько, або син двоюрідний, або племінник з боку матері. Якщо хто з них не бажає або не має можливості помститися, то хай одержить 40 гривень за вбитого.Ст.11. За вбивство княжого служителя, кухаря та конюха платиться 40 гривень.Ст.12. За огнищанина ( князівського управителя ) – 80 гривень.Ст.13. За простого служителя – 12 гривень.Ст. 14. За вбивство ремісника і ремісниці – 12 гривень.Ст.15. За смерда і холопа – 5 гривень, за рабиню – 6 гривень.Ст.86. А збору замість випробування залізом платити 10 кун ….Про які зміни у давньоруському суспільстві свідчать наведені факти?Чому постала необхідність прийняття такого збірника законів?Як ви вважаєте, чи можна порівняти значення таких подій, як прийняття християнства і запровадження “Руської Правди” для Київської Русі?" }, { "slide_number": "14", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bd5/d2e19052c46d6960fe8bddab9ae4156f.jpeg", "content": "Боротьба Ярослава з Польщею за червенські міста.В 1030 році відвоював у поляків Белз.У 1031 році разом з Чернігівським князем відвоював червенські міста.У 1036 році біля Києва розгромив печенігів і на 30 років захистив південний кордон від нападів.Але Ярослав Мудрий намагався іншим шляхом зміцнювати престиж своє держави та забезпечити їй мирний розвиток. Цьому допомагала так звана “шлюбна дипломатія”." }, { "slide_number": "15", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bd6/42d126ee055f5fdae0ae88ff2df52e44.jpeg", "content": "Династичні зв”зки Ярослава Мудрого ( шлюбна дипломатія )Ярослав був одружений з донькою шведського короля Інгігердою.Сестра Доброніга вийшла заміж за польського короля Казимира.Син Всеволод одружився з донькою візантійського імператора Анастасією.Син Ізяслав одружився з сестрою польського короля Казимира Гертрудою.Син Святослав – з онукою германського цісаря Генріха ІІ.Дочка Анастасія одружилася з угорським королем Андрієм І.Дочка Єлизавета – з норвезьким королем Гаральдом Суворим.Дочка Анна стала дружиною французького короля Генріха І.З якою метою укладалися ці династичні шлюби?" }, { "slide_number": "16", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bd7/ef63f2db4c93e6d690e56261285c2b70.jpeg", "content": "Підсумки діяльностіЯрослав Мудрий помер у віці 76 років.Літописець,вказуючи на значення діяльності князів Володимира та Ярослава,писав: “ Як то буває, що один зоре землю, другий засіє, а третій жне та їсть багаті овочі. Так і тут: батько Ярослава зорав та зрушив землю, просвітивши хрестом, Ярослав, Володимирів син, засіяв книжними словами серце вірних, а ми живемо, користуючись з книжної науки”." }, { "slide_number": "17", "image_url": "https://cdn.gdz4you.com/files/slides/bd8/44403e0c904723a271dd238f9f327fa2.jpeg", "content": "Закріплення нового матеріалуКнязя Ярослава прозвали у народі Мудрим. Але, на відміну від батька Володимира, він не став героєм билин і сказань. Поясніть чому?Доведіть, що “Руська Правда” – найвизначніша пам”ятка правової культури Київської Русі?" } ]