Datasets:

patriotyk

/

opentts-uk

like 0

— Я вже думав, що справді доведеться зробитись собачим родичем.

— Я вже ду́мав, що спра́вді доведе́ться зроби́тись соба́чим ро́дичем.

70529

— А тобі який клопіт? спитав невдоволено пан Андрій.

— А тобі́ яки́й кло́піт? спита́в невдово́лено пан Андрі́й.

70570

Герцоґ ішов так швидко, що Д'Артаньян ледве вспішався за ним.

Герцоґ ішо́в так шви́дко, що Д'Артаньян ле́две вспіша́вся за ним.

73143

Почувши вигуки легкодухого селянства про згоду, Богун зблід на виду.

Почу́вши ви́гуки легкоду́хого селя́нства про зго́ду, Богу́н зблід на виду́.

70589

Не рушаючися з місця, вона повела тим оком, що гляділо до плеса.

Не рушаючися з мі́сця, вона́ повела́ тим о́ком, що гляді́ло до пле́са.

71998

— Я не виконаю цього наказу.

— Я не ви́конаю цього́ нака́зу.

70264

Хіба я тямлю на конях або на збруї?

Хіба́ я тя́млю на ко́нях або́ на збру́ї?

71928

— Хіба готель дуже далеко?

— Хіба́ готе́ль ду́же дале́ко?

69832

У Борзні заїхав Шрам одпочити до сотника Білозерця.

У Борзні́ заї́хав Шрам одпочи́ти до со́тника Білозе́рця.

72331

— А хіба він їх знає?

— А хіба́ він їх зна́є?

72192

Це все, що треба.

Це все, що тре́ба.

70114

Зараз по виїзді з першої станції за границею до нашого купе війшов Зиґмунт.

За́раз по ви́їзді з пе́ршої ста́нції за грани́цею до на́шого купе́ війшов Зиґмунт.

69970

Але як ви опинилися тут?

Але́ як ви опини́лися тут?

70032

— А що ж він, бгате, вкоїв? — питає Черевань.

— А що ж він, бга́те, вко́їв? — пита́є Черева́нь.

73111

Ми це бачили — дівчина і я.

Ми це ба́чили — ді́вчи́на і я.

72007

— Чого ти, Лесю, наче ховаєшся од мене? — каже він їй раз, піймавши її за руку.

— Чого́ ти, Ле́сю, на́че хова́єшся од мене́? — ка́же він їй раз, пійма́вши її за ру́ку.

69892

Пораненого, як ми казали, в тяжкому стані знесено туди ще раніш.

Пора́неного, як ми каза́ли, в тяжко́му ста́ні зне́сено туди́ ще рані́ш.

69339

Господь не попустить такого злочину.

Госпо́дь не попу́стить тако́го зло́чину.

69844

Тяжкі думи гнітили душу гетьмана, коли він вертався з під Жванця.

Тяжкі́ ду́ми гніти́ли ду́шу ге́тьмана, коли́ він верта́вся з під Жва́нця.

72105

Хай будуть певні, я вип'ю з великою охотою їхнє здоров'я та тільки не сам.

Хай бу́дуть пе́вні, я ви́п'ю з вели́кою охо́тою ї́хнє здоро́в'я та ті́льки не сам.

72160

— Так! — відповів незнайомий.

— Так! — відпові́в незнайо́мий.

69263

Вона, твоя душа, мені потрібна, щоб з'єднати її з моєю.

Вона́, твоя́ душа́, мені́ потрі́бна, щоб з'єдна́ти її з моє́ю.

70599

— Він пішов, а будинок зачинено.

— Він пішо́в, а буди́нок зачи́нено.

70374

Він розпочав розмову про погоду.

Він розпоча́в розмо́ву про пого́ду.

73352

Лорд Вінтер і собі зробив теж.

Лорд Вінтер і собі́ зроби́в теж.

73116

— Так, мілорде! Я приймаю, — сказав Д'Артаньян.

— Так, мілорде! Я прийма́ю, — сказа́в Д'Артаньян.

70001

— Ну, а про що ж тебе суддя питав? — промовив перший Журковський.

— Ну, а про що ж тебе́ суддя́ пита́в? — промо́вив пе́рший Журковський.

70547

Гей Стокард грубо вилаявся своєю рідною, односкладовою мовою.

Гей Стокард гру́бо ви́лаявся своє́ю рі́дною, односкладо́вою мо́вою.

69806

Випили по кубку.

Ви́пили по ку́бку.

70523

Місис Сейзер кивнула головою.

Мі́сис Сейзер кивну́ла голово́ю.

72129

Він кинувся в воду і поплив на середину виру.

Він ки́нувся в воду́ і попли́в на сере́дину ви́ру.

69337

— Чи не треба вам грошей?

— Чи не тре́ба вам грошей?

70253

А ось і третій острів.

А ось і тре́тій о́стрів.

69912

А ви, ви чоловіки й сидите отут, склавши руки, боячись вітру й дощу.

А ви, ви чоловіки́ й сидите́ оту́т, скла́вши ру́ки, боячи́сь ві́тру й дощу́.

72186

— Біда! — кричать.

— Біда́! — крича́ть.

73149

— Вони нас побачать.

— Вони́ нас поба́чать.

72216

— Вашому панові, — сказала вона.

— Ва́шому па́нові, — сказа́ла вона́.

72108

Ось усе, що я можу вам сказати.

Ось усе́, що я мо́жу вам сказа́ти.

72389

— Пан Д'Артаньян обіцяв допомогти мені.

— Пан Д'Артаньян обіця́в допомогти́ мені́.

70626

Шпитальні келії трохи більші від звичайних арештанських, кожна з двома вікнами.

Шпита́льні ке́лії тро́хи бі́льші від звича́йних арешта́нських, ко́жна з двома́ ві́кнами.

73165

— Що ти говориш, Марино? — пригніченим голосом спитав Богун.

— Що ти гово́риш, Мари́но? — пригні́ченим го́лосом спита́в Богу́н.

69810

Невістко, з якої причини помер мій брат?

Неві́стко, з яко́ї причи́ни поме́р мій брат?

72003

А потім знов до землі.

А по́тім знов до землі́.

69902

— Десять пістолей.

— Де́сять пістоле́й.

69850

Чарівне обличчя з блискучими очами відкрилося зацікавленим присутнім.

Чарівне́ обли́ччя з блиску́чими очами відкри́лося заціка́вленим прису́тнім.

69826

— Не вірю, доки ти не подаси мені якогось доказу.

— Не ві́рю, до́ки ти не подаси́ мені́ яко́гось до́казу.

70379

Серце не витримало.

Се́рце не ви́тримало.

73177

Проминувши Іґл, вони стали спочивати.

Промину́вши Іґл, вони́ ста́ли спочива́ти.

70037

— Та, нарешті — вигукнув Д'Артаньян, — де він? Де Атос?

— Та, наре́шті — ви́гукнув Д'Артаньян, — де він? Де Атос?

73104

Знаємо, кажуть, що ви все шість відсотків берете, ми вам вісім дамо.

Зна́ємо, ка́жуть, що ви все шість відсо́тків берете́, ми вам ві́сім дамо́.

72335

— Конятину! — з огидою повторив Араміс.

— Коня́тину! — з оги́дою повтори́в Араміс.

69960

— Ми ще побачимось, пане, чи не так?

— Ми ще поба́чимось, па́не, чи не так?

69793

— Я не з вами говорю, пане.

— Я не з вами говорю́, па́не.

72068

— Невже? Мені дуже жалко! А давно?

— Невже́? Ме́ні ду́же жа́лко! А давно́?

72061

Справді випрактикував гарно!

Спра́вді випрактикува́в га́рно!

71917

— Що таке? — промовив Рішельє, відчинивши двері.

— Що таке́? — промо́вив Рішельє́, відчини́вши две́рі.

69394

— Ми вдержемо німців!

— Ми вде́ржемо ні́мців!

73372

Вона не повинна розмовляти ні з ким, крім вас, якщо на те буде ваша ласка.

Вона́ не пови́нна розмовля́ти ні з ким, крім вас, якщо́ на те бу́де ва́ша ла́ска.

70461

Прощай, пане князю.

Проща́й, па́не кня́зю.

71915

Всі маєтки й добро панське перейшли до козаків та селян.

Всі має́тки й добро́ па́нське перейшли́ до козакі́в та селя́н.

72336

— Шановна громадо! — каже.

— Шано́вна грома́до! — ка́же.

69898

А наші дундуки подякували мені киями.

А на́ші дундуки́ подя́кували мені́ кия́ми.

70438

— Вовчий Зуб каже, що коли вийдете переможцем, тоді я — ваша дружина.

— Во́вчий Зуб ка́же, що коли́ ви́йдете перемо́жцем, тоді́ я — ва́ша дружи́на.

69953

Візьміть од подавця цього листа те, що він має передати вам.

Візьмі́ть од подавця́ цього́ листа́ те, що він ма́є переда́ти вам.

70400

Кожний з них ніс по ковдрі.

Ко́жний з них ніс по ко́вдрі.

70587

— І коштовна попона на ньому теж моя?

— І кошто́вна попо́на на ньому теж моя́?

73310

— Що? — запитав Кардеджі, ледве промовляючи.

— Що? — запита́в Кардеджі, ле́две промовля́ючи.

72304

— Так що ж воно?

— Так що ж воно́?

72176

Це я зважила непохитно.

Це я зва́жила непохи́тно.

72101

— Що я вам за вуйцьо? От постеліть тому хлопчиськові.

— Що я вам за вуйцьо? От постелі́ть тому́ хлопчи́ськові.

70455

— Він не увійде, доки ми не вийдемо.

— Він не уві́йде, до́ки ми не ви́йдемо.

72077

Скрізь грати заарештований бачив тільки будинки та брук.

Скрізь гра́ти заарешто́ваний ба́чив ті́льки буди́нки та брук.

72029

Ось моя відповідь.

Ось моя́ ві́дповідь.

72266

І я побіг наперед, кинувся сюди й туди — нема Киценьки.

І я побі́г напере́д, ки́нувся сюди́ й туди́ — нема́ Киценьки.

72054

Д'Артаньянові треба залишитись на самоті, виплакатися та заснути.

Д'Артаньянові тре́ба зали́ши́тись на самоті́, ви́плакатися та засну́ти.

70227

А на столику вся холодна кухня.

А на сто́лику вся холо́дна ку́хня.

69355

— Та дома! — каже.

— Та до́ма! — ка́же.

71976

Д'Артаньяна відвідали тільки троє мушкетерів.

Д'Артаньяна відві́дали ті́льки тро́є мушкете́рів.

70074

— Бо дехто з нас, імовірно, залишиться на дорозі.

— Бо де́хто з нас, імові́рно, зали́ши́ться на доро́зі.

70200

— Чудово, — згукнув Атос, — ви цар поетів, мій любий Арамісе.

— Чудо́во, — згукну́в Атос, — ви цар пое́тів, мій лю́бий Арамісе.

70289

— До побачення, хазяїне!

— До поба́чення, хазя́їне!

70235

— Він двічі приходив до міледі.

— Він дві́чі прихо́див до міле́ді.

70120

— Вони в цьому пакунку, який ви розгорнете лише на тім боці Ляманша.

— Вони́ в цьо́му́ паку́нку, яки́й ви розго́рнете лише́ на тім бо́ці Ляманша.

72393

— Се ви, пане гетьмане, — каже Петро Сердюк, — на радах так уходились.

— Се ви, па́не ге́тьмане, — ка́же Петро́ Сердю́к, — на ра́дах так ухо́дились.

72273

Тоді всі четверо зникли в бастіоні, куди перед тим увійшов уже Грімо.

Тоді́ всі че́тверо зни́кли в бастіо́ні, куди́ пе́ред тим увійшо́в уже́ Грі́мо.

70002

— Гей! Ви там! Ле Ґуаре! Постеліть, щоб м'яко було, — наказував П'єр.

— Гей! Ви там! Ле Ґуаре! Постелі́ть, щоб м'я́ко було́, — нака́зував П'єр.

70579

— Авжеж підемо, Ґаво! — сказав Вовкун.

— Авже́ж пі́демо, Ґаво! — сказа́в Вовку́н.

69275

— Листа передадуть особисто йому.

— Листа́ передаду́ть особи́сто йому.

70603

— Ну, будь же ти в мене за рідного отця, і благословіте нас укупі.

— Ну, будь же ти в мене́ за рі́дного отця́, і благословіте нас уку́пі.

70416

— Що він вам за пройдисвіт такий удався?

— Що він вам за пройди́світ таки́й уда́вся?

69326

— Справді так?

— Спра́вді так?

72409

Полонянка швидким оком перебігла по всій кімнаті.

Полоня́нка швидки́м о́ком перебі́гла по всій кімна́ті.

69385

А запорожець підхопить, ткне під себе да знов навздогін.

А запоро́жець підхо́пить, ткне під себе́ да знов навздогі́н.

70485

Кров і гнів ударили йому в голову.

Кров і гнів уда́рили йому в го́лову.

70409

А в них кожна година здібна вбити живу душу.

А в них ко́жна годи́на зді́бна вби́ти живу́ ду́шу.

69262

— Що се? — каже Шрам.

— Що се? — ка́же Шрам.

72181

На цей крик натовп вступив до залі.

На цей крик на́товп вступи́в до за́лі.

70511

Але він мав справу із справним бойцем.

Але́ він мав спра́ву із спра́вним бойце́м.

72028

Потім високий чоловік жестом запропонував мушкетерові ввійти.

По́тім висо́кий чолові́к же́стом запропонува́в мушкете́рові ввійти́.

70192

— Гаразд, — сказав шляхтич.

— Гара́зд, — сказа́в шля́хтич.

72039